Розділ 23. Буксирування та експлуатація транспортних составів

Це правило визначає базові технічні та логістичні умови для безпечного буксирування. Воно залишається фундаментом безпеки при евакуації несправних авто, запобігаючи втраті контролю над «зв’язкою» машин.

Пояснення правила

Хто може буксирувати: Тільки механічний транспортний засіб (авто, вантажівка), який сам не має причепа.

Технічний стан: Зчіпні пристрої (фаркопи, буксирувальні вушка, гаки) мають бути справними, не мати тріщин та бути надійно закріпленими на рамі чи кузові обох машин.

Запуск двигуна «з буксиру (галстука)»: Якщо ви намагаєтеся завести машину, тягнучи її на тросі, ви все одно вважаєтеся учасником буксирування і маєте дотримуватися всіх правил розділу 23 (швидкість, дистанція, сигнали).

Виняток для причепа: Дозволяється тягнути одну машину, навіть якщо в неї є причіп. Але тягач (той, хто попереду) має бути «одиночним».

Чому саме таке формулювання?

«Без причепа» (для тягача): Автомобіль із причепом уже має підвищене навантаження на гальма та двигун, а також погіршену маневровість. Додавання ще одного важкого об'єкта (несправного авто) ззаду зробить таку конструкцію надто довгою, некерованою та небезпечною при гальмуванні («ефект складаного ножа»).

«Технічно справні зчіпні пристрої»: Буксирувальний трос або штанга передають величезні зусилля. Якщо вушко відірветься на ходу, трос може «вистрілити» в лобове скло або пішохода, а несправне авто стане некерованим снарядом.

«Лише з одним причепом» (для того, кого тягнуть): Це дозволяє евакуювати, наприклад, вантажівку з її причепом, щоб не залишати вантаж на дорозі, але обмежує загальну довжину зчіпки.

В чому важливість цього правила?

Контроль траєкторії: Кожен додатковий елемент у зчіпці (причіп, друге авто) збільшує ризик розгойдування та виїзду на зустрічну смугу.

Захист гальмівної системи: Тягач бере на себе навантаження з зупинки обох транспортних засобів. Обмеження «без причепа» гарантує, що гальма тягача не перегріються миттєво.

Безпека маневрування: Чим коротша та простіша зчіпка, тим легше водіям здійснювати повороти та перестроювання в міському потоці.

Приклади застосування

Приклад 1: Спроба допомогти другу. Ви їдете на авто з причепом, у якому везете речі. Ваш знайомий заглох і просить «дотягнути до СТО». Згідно з п. 23.1, ви зобов’язані відмовити або спочатку відчепити свій причіп, оскільки буксирування з причепом у тягача заборонено.

Приклад 2: Запуск двигуна. Взимку у сусіда сів акумулятор. Ви берете його на гнучке зчеплення (трос), щоб завести «з товкача». Пам’ятайте: ви повинні ввімкнути ближнє світло, а сусід — «аварійку», і швидкість не має перевищувати 50 км/год, бо ви зараз виконуєте буксирування.

Приклад 3: Евакуація вантажівки. Поламався тягач із напівпричепом. Інша вантажівка (без причепа) бере його на жорстке зчеплення. Це дозволено, оскільки буксирується один ТЗ з одним причепом.

Порада: Перед початком буксирування обов'язково перевірте стан буксирувального троса. Згідно з п. 23.3 ПДР, він має бути позначений світлоповертальними прапорцями або щитками (через кожний метр), щоб інші водії не намагалися проїхати «між машинами».

Це правило визначає три способи, якими можна переміщувати несправний транспортний засіб (ТЗ). Всі ці методи широко застосовуються, і водії мають знати відмінності між ними.

Пояснення пунктів

Правила дозволяють буксирування двома основними типами зчеплення та методом навантаження:

а) Жорстке або гнучке зчеплення: Це традиційні методи за допомогою металевої штанги (жорстке зчеплення) або троса (гнучке зчеплення).

Гнучке використовується, коли в буксированому авто справні гальма та кермове управління.

Жорстке застосовується, коли гальма несправні (щоб уникнути наїзду на тягач), або коли потрібна більша жорсткість зчіпки.

б) Часткове навантаження: Це метод використання евакуатора або вантажівки зі спеціальним підіймачем, коли на платформу або опорний пристрій встановлюється лише частина (передня або задня вісь) буксированого авто, а інші колеса котяться по дорозі.

Чому саме таке формулювання?

«Із застосуванням жорсткого або гнучкого зчеплення»: Ці терміни є стандартизованими для позначення різних фізичних принципів зчеплення, які тягнуть за собою різні вимоги до справності буксированого авто.

«Частковим навантаженням»: Цей метод використовується, коли кермове управління або гальма буксированого авто повністю несправні, і водій фізично не може керувати ним під час руху. Це найбільш безпечний спосіб евакуації у складних випадках.

В чому важливість цього правила?

Універсальність: Правило охоплює всі основні сценарії несправностей — від дрібних (сів акумулятор) до серйозних (відмовили гальма).

Забезпечення безпеки: Вибір правильного методу буксирування запобігає ДТП. Наприклад, буксирування на гнучкому тросі авто з несправними гальмами небезпечне, тому для нього передбачене жорстке зчеплення або часткове навантаження.

Легалізація евакуації: Правило легалізує використання спеціалізованих евакуаторів із підйомниками, які працюють саме за принципом часткового навантаження.

Приклади застосування

Приклад 1: Сів акумулятор (гнучке зчеплення). У вас справні гальма та кермо. Ви використовуєте звичайний трос (гнучке зчеплення), щоб доїхати до СТО. Ви дотримуєтеся дистанції та швидкості згідно з п. 23.5 ПДР (не більше 50 км/год).

Приклад 2: Відмовили гальма (жорстке зчеплення). Під час руху в буксированого авто відмовили гальма. Використання троса заборонено. Необхідно або використовувати жорстку металеву штангу, або викликати евакуатор із частковим навантаженням.

Приклад 3: Поломка керма (часткове навантаження). У вантажівки відмовило кермове управління. Єдиний законний спосіб її перемістити — це евакуатор, який підніме передню вісь на платформу, а задні колеса котитимуться по дорозі.

На замітку: Для буксирування на гнучкому зчепленні відстань між ТЗ має бути 4–6 метрів, а на жорсткому — не більше 4 метрів. Це забезпечує достатній простір для маневрування та запобігає провисанню троса під колеса.

Це правило встановлює чіткі просторові та візуальні стандарти для зчеплення автомобілів. Коли щільність трафіку залишається високою, дотримання цих дистанцій та маркування є критичним для запобігання фатальним помилкам інших водіїв.

Пояснення правила

Правило визначає безпечний «коридор» між машинами.

Жорстке зчеплення (металева штанга): Відстань до 4 метрів. Це забезпечує монолітність конструкції.

Гнучке зчеплення (трос): Відстань від 4 до 6 метрів. Це «золота середина»: достатньо місця, щоб водій ззаду встиг зреагувати на гальмування, але не занадто багато, щоб трос не волочився по землі.

Маркування: Трос має бути помітним. Його треба позначати прапорцями (200x200 мм) із діагональними червоно-білими смугами через кожен метр. Якщо трос сучасний і повністю зроблений із світлоповертального матеріалу — прапорці не потрібні.

Чому саме таке формулювання?

«Не більш як 4 м» (жорстке): Чим коротша штанга, тим менша амплітуда розгойдування буксированого авто. Це дозволяє тягачу краще контролювати траєкторію обох машин.

«В межах 4 – 6 м» (гнучке): Якщо трос коротший за 4 м, водій ззаду фізично не встигне зупинитися при екстреному гальмуванні тягача. Якщо довший за 6 м — на поворотах трос сильно зміщується до центру, що може призвести до наїзду на перешкоду або пішохода.

«Позначається сигнальними щитками»: Трос часто тонкий і сірий (кольору асфальту). Інші водії в потоці можуть не помітити його і спробувати перестроїтися у «вільний простір» між вашими машинами, що призведе до розриву троса та важкої ДТП.

В чому важливість цього правила?

Візуалізація небезпеки: Яскраві прапорці дають зрозуміти іншим учасникам руху, що ці два авто — єдине ціле.

Захист від «підрізання»: Маркування запобігає спробам пішоходів перебігти дорогу між автомобілями, що стоять у заторі, не помітивши натягнутого троса.

Контроль гальмівного шляху: Визначені метри дають водієві другого авто необхідний час для реакції (0,5–1 сек) при зміні швидкості.

Приклади застосування

Приклад 1: Використання саморобного троса. Ви використовуєте звичайний капроновий канат довжиною 5 метрів. Ви обов'язково повинні прив'язати до нього хоча б 3–4 яскраві прапорці (згідно з п. 30.5 ПДР), інакше водій, що виїжджає з другорядної дороги, може врізатися прямо в цей канат.

Приклад 2: Купівля фірмового троса. В магазинах продаються яскраві неоново-жовті троси зі світловідбивачами. Якщо такий трос сертифікований як світлоповертальний, ви можете використовувати його без додаткових прапорців.

Приклад 3: Буксирування вантажівки. При використанні жорсткого зчеплення («трикутника») на трасі, штанга має бути не довшою за 4 метри, щоб на крутих поворотах причіпна частина не виходила за межі своєї смуги руху.

Порада: Якщо ви буксируєте авто вночі, переконайтеся, що маркування троса має світловідбивальні елементи. Це єдиний спосіб зробити зчіпку видимою для інших водіїв у світлі їхніх фар.

Цей пункт встановлює критичні вимоги до технічного стану автомобіля, якого тягнуть. Це правило є базовим запобіжником від некерованих зіткнень під час евакуації.

Пояснення правила

Правило визначає, які системи авто мають працювати, щоб метод буксирування вважався безпечним.

Гнучке зчеплення (трос): Обов’язково мають бути справними і гальма, і кермо. Оскільки трос може лише тягнути, але не може зупинити авто чи спрямувати його, водій другого автомобіля повинен самостійно тиснути на педаль гальма та крутити кермо.

Жорстке зчеплення (металева штанга/трикутник): Обов’язково має бути справним тільки кермо. Якщо штанга пряма (одинарна), водій ззаду має керувати колесами. Якщо ж штанга має форму трикутника, вона може спрямовувати колеса сама (у певних випадках), але за замовчуванням ПДР вимагають справності кермового механізму. При цьому гальма можуть не працювати, бо штанга не дасть авто врізатися в тягач.

Чому саме таке формулювання?

«Робоча гальмова система» (для гнучкого): Трос провисає при кожному сповільненні. Якщо у буксированого авто не працюють гальма, воно миттєво в’їде в задню частину тягача.

«Рульове керування» (для обох): При буксируванні за методом зчеплення (не методом навантаження), заднє авто має точно повторювати траєкторію переднього. Несправне кермо призведе до виїзду на зустрічну смугу або на узбіччя.

В чому важливість цього правила?

Запобігання «гармошці»: Справні гальма при гнучкому зчепленні — єдиний спосіб тримати трос натягнутим і уникати ударів між машинами.

Збереження траєкторії: Навіть на жорсткій штанзі автомобіль має «вписуватися» у повороти. Якщо кермо заклинило, буксирування неможливе.

Визначення методу евакуації: Це правило допомагає водієві правильно обрати допомогу. Якщо гальма відмовили — трос (гнучке зчеплення) використовувати категорично заборонено.

Приклади застосування у 2025 році

Приклад 1: Поломка двигуна. У вас перестав заводитися двигун, але гальма та кермо працюють (хоч і стали «важчими» через відсутність підсилювачів). Ви можете використовувати звичайний трос (гнучке зчеплення).

Приклад 2: Витік гальмівної рідини. Ви помітили, що педаль гальма «провалилася». Використовувати трос заборонено. Вам потрібно або знайти жорстку штангу, або викликати евакуатор для часткового чи повного навантаження.

Приклад 3: ДТП із пошкодженням ходової. Після удару колесо вивернуло і кермо не повертається. Буксирування на тросі чи штанзі заборонено п. 23.4. Єдиний варіант — евакуатор, який підніме пошкоджену вісь (часткове навантаження згідно з п. 23.2 «б»).

Порада: Пам’ятайте, що при непрацюючому двигуні підсилювач гальм та керма не працюють. Тиснути на педаль і крутити кермо доведеться з набагато більшим зусиллям, ніж зазвичай.

Згідно з п. 23.11 ПДР, якщо у ТЗ несправне і кермо, і гальма — буксирування дозволяється лише методом повного або часткового навантаження.

Цей пункт визначає роль людини в процесі буксирування. Попри розвиток систем допомоги водієві, присутність кваліфікованої особи в автомобілі, що буксирується, залишається головним чинником безпеки.

Пояснення правила

Основна вимога — у транспортному засобі, який тягнуть на тросі або штанзі, обов’язково має бути водій. Він повинен:

контролювати натяг троса (при гнучкому зчепленні);
вчасно гальмувати, щоб не врізатися в тягач;
спрямовувати колеса за траєкторією передньої машини.

Виняток: Водій не потрібен лише тоді, коли використовується спеціальне жорстке зчеплення типу «трикутник» або «трапеція». Така конструкція за принципом важелів сама змушує передні колеса задньої машини повертатися слідом за тягачем.

Чому саме таке формулювання?

«Лише за умови, що за кермом... перебуває водій»: Автомобіль на зчепленні не є пасивним причепом. Через люфт у з’єднаннях та дорожні умови він постійно намагається відхилитися від курсу. Без водія машина просто виїде на зустрічну смугу або перекинеться.

«Незалежно від величини поворотів»: Це технічне уточнення для жорстких конструкцій. Якщо штанга — це просто пряма труба, вона не може «керувати» задньою машиною на крутому повороті, тому водій там все одно необхідний. Тільки «трикутник» дозволяє їхати без водія.

В чому важливість цього правила?

Синхронізація гальмування: При гнучкому зчепленні саме водій другого авто відповідає за те, щоб трос не провисав і не потрапляв під колеса.

Запобігання блокуванню керма: Водій у другому авто має вставити ключ у замок запалювання (або активувати систему), щоб розблокувати кермовий вал. Без людини кермо може заклинити в першому ж повороті.

Комунікація: Водій другого авто може подати сигнал (фарами або звуком) тягачеві, якщо виникла проблема (обрив троса, задимлення тощо).

Приклади застосування

Приклад 1: Звичайний трос. Ви тягнете машину сусіда. Сусід обов'язково має сидіти за кермом своєї машини, бути пристебнутим і мати при собі посвідчення водія. Якщо ви спробуєте тягнути порожню машину на тросі — це грубе порушення ПДР.

Приклад 2: Використання «трикутника». Вантажівка тягне іншу вантажівку за допомогою жорсткої конструкції у формі літери «А». У цьому випадку кабіна буксированої машини може бути порожньою, оскільки конструкція сама «веде» колеса.

Приклад 3: Гнучке зчеплення в ожеледицю. Хоча ПДР забороняють буксирування на гнучкому зчепленні в ожеледицю (п. 23.10 «в»), навіть за нормальних умов водій ззаду має бути максимально сконцентрованим, щоб вчасно реагувати на стоп-сигнали тягача.

Важливо: Під час буксирування на тягачі має бути увімкнене ближнє світло фар, а на буксированому авто — аварійна світлова сигналізація (згідно з п. 9.9 ПДР).

Це правило стосується специфічного процесу переміщення немеханічних транспортних засобів (наприклад, причепів, возиків або інших пристроїв, що не мають власного двигуна). Цей пункт залишається ключовим для безпечного транспортування обладнання, яке не може керуватися водієм самостійно.

Пояснення правила

Немеханічний ТЗ: Це засіб без двигуна, який не може рухатися сам.

Тільки жорстке зчеплення: Заборонено використовувати троси чи канати. Дозволено лише металеві дишла, штанги або спеціальні рами.

Автоматичне повторення траєкторії: Зчеплення має бути сконструйоване так (зазвичай у формі трикутника або трапеції), щоб при повороті тягача передня вісь буксированого засобу поверталася автоматично, слідуючи точно за машиною попереду.

Чому саме таке формулювання?

«Тільки на жорсткому зчепленні»: У немеханічного ТЗ зазвичай немає кабіни, керма та водія, який міг би підрулювати або гальмувати. Гнучкий трос у такій ситуації некерований: при першому ж гальмуванні пристрій просто вріжеться в тягач.

«Повторення траєкторії руху»: Оскільки всередині немає людини, яка б крутила кермо, механізм зчеплення бере на себе роль «автопілота». Якщо зчеплення буде простою прямою палицею, на повороті немеханічний ТЗ поїде прямо або по дотичній, що призведе до аварії.

В чому важливість цього правила?

Виключення людського фактора: Правило дозволяє безпечно перевозити пристрої, в яких фізично не може перебувати людина.

Передбачуваність на дорозі: Водії, що їдуть поруч, мають бути впевнені, що причеплений об'єкт не виляне вбік і не виїде на зустрічну смугу під час маневру.

Стабільність зчеплення: Жорстка конструкція забезпечує постійну дистанцію, що критично важливо для цілісності гальмівної та світлової систем, якщо вони підключені.

Приклади застосування у 2025 році

Приклад 1: Буксирування генератора або компресора. На будівельний майданчик потрібно доставити великий дизель-генератор на колісній базі. Він не має двигуна і кабіни. Його чіпляють до вантажівки за допомогою жорсткого трикутного дишла. Це забезпечує точне слідування за вантажівкою в кожному повороті. Закон України про ПДР.

Приклад 2: Транспортування сільськогосподарських пристроїв. Трактор тягне сівалку, яка має власні колеса, але не є причепом у класичному розумінні. Використовується жорстка зчіпка, яка автоматично спрямовує колеса сівалки за трактором.

Приклад 3: Заборона використання троса. Водій намагається відбуксирувати зламаний легковий причіп за допомогою звичайного капронового троса, бо в причепа зламалося кріплення (дишло). Це категорично заборонено п. 23.6, оскільки причіп стане некерованим.

На замітку: Не плутайте буксирування немеханічного ТЗ з експлуатацією транспортних складів (авто з причепом). Буксирування — це вимушений або тимчасовий захід, тоді як рух із причепом регулюється іншими розділами ПДР.

Це правило визначає єдиний безпечний спосіб евакуації автомобіля, який втратив здатність змінювати напрямок руху. Це одна з найсуворіших технічних вимог розділу про буксирування.

Пояснення правила

Якщо в автомобіля зламане кермове управління (кермо заклинило, порвалися тяги, вийшла з ладу рейка), використання будь-яких зчеплень (троса чи штанги) категорично заборонено.

Таке авто має транспортуватися лише за підпунктом «б» пункту 23.2, а саме:

Методом часткового навантаження: коли несправна вісь (зазвичай передня) піднімається і фіксується на платформі евакуатора або спеціальному опорному пристрої, а задня вісь котиться по дорозі.

Примітка: Також допускається метод повного навантаження на платформу евакуатора, що є найбільш технологічним варіантом.

Чому саме таке формулювання?

«Рульовим керуванням, що не діє»: Кермо — це єдиний інструмент, який дозволяє автомобілю триматися своєї смуги. Якщо воно не діє, машина стає некерованим «снарядом».

Посилання на п. 23.2 «б»: Це пряма вказівка на те, що автомобіль не може самостійно вибирати траєкторію. Його напрямок має жорстко задаватися тягачем через повну або часткову фіксацію коліс на платформі.

В чому важливість цього правила?

Запобігання виїзду на зустрічну смугу: Навіть на жорсткій зчіпці авто з несправним кермом на першому ж повороті виїде за межі дороги або на зустрічний потік.

Безпека маневрування: При частковому навантаженні передня вісь авто стає частиною тягача, що дозволяє виконувати повороти будь-якої складності без ризику занесення «хвоста».

Виключення «людського фактора»: У такому авто не потрібен водій, оскільки машина зафіксована і не потребує підрулювання.

Приклади застосування

Приклад 1: Поломка після ДТП. Удар припав на переднє колесо, рульова тяга зламана, колеса «дивляться» в різні боки. Спроба тягнути таке авто на тросі призведе до миттєвого розриву шин або перекидання. Викликається евакуатор із краном-маніпулятором для повного навантаження.

Приклад 2: Вихід із ладу електропідсилювача із заклинюванням. Кермо в сучасному авто заблокувалося в одному положенні через програмну чи механічну помилку. Буксирування на жорсткому зчепленні (штанзі) заборонено. Тільки часткове навантаження передньої осі.

Приклад 3: Вантажівка на трасі. У великої фури вийшов з ладу ГУР і кермо неможливо повернути. Викликається спеціальний вантажний евакуатор, який піднімає передню частину фури на «бриль» (спеціальне розсувне кріплення) і везе її в режимі причепа.

Порада: Якщо ви викликаєте евакуатор, обов'язково повідомте диспетчеру, що кермо заблоковане або несправне. Це допоможе підібрати правильний тип спецтехніки (наприклад, з підкатними візками або маніпулятором).

Це правило регламентує комунікацію між двома водіями в процесі буксирування. Попри наявність мобільного зв’язку, цей пункт залишається критично важливим, оскільки реакція на дорозі має бути миттєвою та незалежною від технічних засобів.

Пояснення правила

Перед тим як рушити, обидва водії мають вийти з машин і чітко домовитися, як вони будуть «спілкуватися» під час руху.

Хто подає сигнали: Найчастіше — водій буксированого авто (того, що ззаду), оскільки він краще бачить ситуацію (наприклад, обрив троса, задимлення або небезпечне зближення).

Головний сигнал: Обов'язково узгоджується сигнал для термінової зупинки.

Чому саме таке формулювання?

«Повинні узгодити порядок»: ПДР не встановлюють єдиного стандарту сигналів (наприклад, тільки фарами чи тільки звуком), залишаючи право вибору водіям. Це важливо, бо в одного авто може не працювати сигнал, а в іншого — розбита фара.

«Зокрема для зупинки»: Зупинка — це найнебезпечніший маневр при буксируванні. Якщо задній водій загальмує пізніше за переднього, станеться ДТП. Якщо передній зупиниться раптово, трос може порватися або заплутатися.

В чому важливість цього правила?

Синхронізація дій: Буксирування — це робота «в парі». Без узгоджених сигналів водії діють розрізнено, що призводить до обривів троса та зіткнень.

Швидкість реакції: Пошук контакту в телефоні або спроба вигукнути щось у вікно займає забагато часу. Світловий чи звуковий сигнал сприймається миттєво.

Безпека при несправностях: Якщо у буксированого авто під час руху виникне нова проблема (наприклад, заклинить колесо), водій має в ту ж секунду повідомити про це тягача.

Приклади застосування

Приклад 1: Узгодження через світло та звук. Водії домовилися: «Якщо я мигаю дальнім світлом — пригальмуй. Якщо я довго тисну на клаксон — зупиняйся негайно». Це класичний і найнадійніший спосіб.

Приклад 2: Використання рацій або гучного зв'язку. Водії ввімкнули телефонний зв'язок через Bluetooth-системи автомобілів. Це зручно для обговорення маршруту, але п. 23.8 все одно вимагає мати «запасний» візуальний сигнал (наприклад, піднята рука або жест), якщо зв'язок обірветься в тунелі чи зоні поганого покриття.

Приклад 3: Сигнал рукою. Якщо у буксированого авто повністю відсутнє електроживлення (не працюють фари та сигнал), водії домовляються, що сигнал про зупинку задній водій подаватиме рукою, виставленою у вікно.

Порада: Обов'язково домовтеся про «передбачуване» гальмування. Тягач повинен лише злегка торкатися педалі гальма, щоб запалити «стопи» для заднього водія, і лише після цього починати плавне сповільнення.

Це правило чітко обмежує перебування людей усередині «зв’язки» автомобілів під час евакуації. Коли безпека пасажирів є пріоритетом, цей пункт мінімізує ризик травмування людей у разі розриву зчеплення або зіткнення.

Пояснення правила

Гнучке/жорстке зчеплення (трос або штанга):

Заборонено перевозити пасажирів у будь-якому буксированому ТЗ (автобусі, вантажівці, тролейбусі), окрім легкового автомобіля. У легковику пасажири можуть залишатися (хоча це не рекомендується).

Заборонено пасажирам перебувати в кузові вантажівки, яка виступає тягачем (попереду).

Часткове навантаження (передня вісь на платформі):

Категорична заборона: Пасажирам заборонено перебувати в будь-якому ТЗ, який так буксирується. Всі люди (і з першої, і з другої машини) мають пересісти в кабіну тягача (якщо там є місця) або їхати іншим транспортом.

Чому саме таке формулювання?

«Крім легкового автомобіля»: У легковику пасажири захищені пасивною безпекою (паски, каркас). В автобусах чи вантажівках (у кузові) при буксируванні ризик падіння або травмування людей при ривках троса значно вищий.

«В усіх транспортних засобах» (при частковому навантаженні): Коли машина нахилена на платформі, вона перебуває у нестійкому стані. Будь-який рух пасажира всередині може змінити центр ваги або призвести до того, що авто зіскочить із кріплень. До того ж, перебувати в нахиленому авто під час руху просто фізично небезпечно.

В чому важливість цього правила?

Захист від травм при розриві: Якщо трос лопне, буксироване авто може різко зупинитися або виїхати з дороги. Пасажири, які не контролюють ситуацію (на відміну від водія), постраждають першими.

Збереження керованості: Зайва вага пасажирів у буксированому ТЗ збільшує інерцію, що подовжує гальмівний шлях усієї зчіпки.

Виключення ризику випадання: При частковому навантаженні двері буксированого авто можуть випадково відчинитися через деформацію кузова на нахилі, що призведе до випадіння людей.

Приклади застосування

Приклад 1: Буксирування легковика на тросі. Ви тягнете машину друга. У нього в салоні сидить дружина. Це дозволено правилом, хоча з точки зору безпеки краще пересадити її до себе в машину.

Приклад 2: Евакуація мікроавтобуса. У маршрутки зламався двигун. Тягач бере її на жорстку зчіпку. Згідно з п. 23.9, всі пасажири мають вийти з маршрутки. Всередині може залишатися лише водій за кермом.

Приклад 3: Евакуатор із частковим навантаженням. Поліція евакуює авто, піднявши його за передні колеса. Власник намагається залишитися в салоні, щоб «проконтролювати процес». Це категорично заборонено — салон має бути порожнім.

Порада: Якщо ви буксируєте когось, завжди намагайтеся максимально розвантажити друге авто. Кожен пасажир всередині — це додаткові кілограми, які вашим гальмам доведеться зупиняти.

Це правило є найважливішим переліком категоричних заборон при буксируванні. Ці обмеження спрямовані на запобігання ситуаціям, коли буксирування стає ще небезпечнішим за саму поломку.

Пояснення пунктів

а) Співвідношення мас (для авто без гальм):
Тягач фізично не може зупинити об'єкт, який важчий за нього самого (або навіть дорівнює йому за вагою). Тому заборонено тягнути на жорсткому зчепленні (тросом не можна в принципі) авто без гальм, якщо воно важить більше половини маси тягача.

б) Ожеледиця та гнучке зчеплення:
На слизькій дорозі дуже важко контролювати дистанцію на тросі. Навіть при легкому гальмуванні тягача, буксироване авто миттєво в’їде йому в зад.

в) Обмеження довжини:
Довга «зчіпка» (понад 22 м) стає некерованою на поворотах і займає кілька смуг.

г) Мотоцикли:
Мотоцикли не призначені для буксирування інших ТЗ (недостатня стійкість та гальма), а їх самих заборонено буксирувати, бо вони нестійкі на двох колесах і падають.

ґ) Кількість ТЗ та причепи:
Заборонено тягнути одразу дві машини або тягнути машину, якщо у тягача вже є причіп (згідно з п. 23.1 ПДР).

д) Автобуси:
Автобуси (також тролейбуси і трамваї) не можуть бути тягачами. Вони перевозять пасажирів, і додаткове навантаження на гальма чи двигун створює загрозу для людей у салоні.

Чому саме таке формулювання?

«Перевищує половину фактичної маси»: Це інженерний розрахунок. Гальмівна система тягача може ефективно впоратися з вагою до 50% своєї маси, зберігаючи безпечний гальмівний шлях.

«Під час ожеледиці»: Це погодне обмеження, що враховує різке зниження коефіцієнта зчеплення шин із дорогою.

«Мотоциклами без бокового причепа»: Мотоцикл із коляскою більш стійкий, але класичний двоколісний мотоцикл втрачає рівновагу під навантаженням.

В чому важливість цього правила?

Фізичні обмеження: Правила враховують закони фізики (інерція, тертя, центр ваги), яким неможливо протистояти на дорозі.

Безпека пасажирського транспорту: Заборона використання автобусів як тягачів захищає сотні пасажирів від аварій.

Уникнення багатотонних «змійок»: Обмеження довжини та кількості ТЗ запобігає створенню небезпечних, некерованих автопоїздів.

Приклади застосування у 2025 році

Приклад 1: Буксирування вантажівки. Легковий автомобіль (1,5 тонни) намагається на жорсткому зчепленні тягнути вантажівку (5 тонн) із несправними гальмами. Це заборонено п. 23.10 (а). Легковик не зможе зупинити вантажівку, і вона його просто зім'яже.

Приклад 2: Зимова евакуація. На дорозі ожеледиця. Ви хочете відбуксирувати авто на тросі. Це заборонено п. 23.10 (б). Доведеться чекати на потепління або викликати евакуатор із повним навантаженням.

Приклад 3: Буксирування велосипеда. Водій авто намагається тягнути велосипед на тросі. Це заборонено п. 23.10 (г). Велосипедист не втримає рівновагу і впаде під колеса.

Це правило регламентує постійну експлуатацію транспортних составів (авто з причепом). На відміну від тимчасового буксирування, тут йдеться про регулярні поїздки, що вимагає ідеальної технічної сумісності.

Пояснення правила

Відповідність причепа тягачу:
Це означає, що вага причепа не повинна перевищувати норми, встановлені заводом для конкретного авто. Також мають збігатися типи зчіпних пристроїв та роз'єми для підключення світла.

Спеціальна вимога для автобусів:
Автобус може тягнути причіп (наприклад, для багажу) лише за умови, що фаркоп на ньому встановлений ще на заводі-виробнику. Самостійне встановлення причіпного пристрою на автобус заборонено.

Чому саме таке формулювання?

«Відповідності причепа тягачу»: Якщо причіп занадто важкий, він буде «штовхати» машину при гальмуванні або відірве фаркоп. Крім того, гальмівна система причепа (якщо вона є) має бути сумісною з гальмами тягача.

«Установленого заводом-виробнику» (для автобусів): Автобус перевозить людей. Кустарне встановлення фаркопа може призвести до руйнування рами чи кузова автобуса під навантаженням. Заводська установка гарантує, що конструкція витримає вагу причепа без загрози для пасажирів.

В чому важливість цього правила?

Контроль керованості: Невідповідний причіп може спричинити «ефект маятника» (розгойдування), що викине весь состав із дороги.

Справність світлових сигналів: Відповідність роз'ємів гарантує, що на причепі працюватимуть «стопи» та повороти, без яких водії позаду не зрозуміють ваших маневрів.

Запобігання перевантаженню двигуна та гальм: Дотримання технічних лімітів ваги зберігає ресурс авто та гарантує безпечну зупинку.

Приклади застосування

Приклад 1: Легкове авто з причепом. Ви хочете купити великий двовісний причіп для свого маленького седана. Згідно з технічними характеристиками, ваше авто може тягнути причіп масою до 750 кг. Купівля причепа на 1500 кг буде порушенням п. 23.11 через невідповідність тягачу.

Приклад 2: Туристичний автобус. Перевізник хоче додати причіп-рюкзак для лиж на автобус. Він має переконатися, що в документації автобуса вказано наявність заводського причіпного пристрою. Якщо фаркоп приварили в гаражі — така експлуатація заборонена.

Приклад 3: Трактор на фермі. Трактор тягне два причепи. Правило вимагає, щоб їхня сумарна вага не перевищувала тяговий клас трактора, а зчіпки були надійно зафіксовані шплінтами.

Важливо:
Для керування складом транспортних засобів, де повна маса причепа перевищує 750 кг, водієві необхідно мати відповідну категорію у посвідченні (наприклад, BE, CE або DE).