Головна ПДР України Розділ 8
Розділ 8. Регулювання дорожнього руху
з останніми змінами від 01.04.2025 року
Пояснення до пункту правил 8.1
Пункт 8.1 пояснює, якими саме засобами в Україні регулюється дорожній рух. Усі водії, пішоходи, велосипедисти та інші учасники руху повинні орієнтуватися саме на них — це створює єдину й зрозумілу систему керування рухом.
Насамперед рух регулюється дорожніми знаками. Вони встановлюють обмеження, заборони, попередження, напрямки руху, правила проїзду перехресть, місця зупинки, визначають пріоритет та багато іншого. Знаки — це основний і найчастіший спосіб донести до водія інформацію.
Другий елемент — дорожня розмітка. Вона показує межі смуг, напрямки руху, місця для зупинки, переходи, заборони обгону, кордони узбіччя, острівці безпеки тощо. Розмітка працює разом із дорожніми знаками і допомагає зрозуміти, як саме треба рухатися на конкретній ділянці дороги.
До засобів регулювання також належить дорожнє обладнання. Це огородження, конуси, сигнальні стовпчики, бар’єри, пішохідні огородження, шумові смуги, світлові сигнали на знаках. Вони застосовуються там, де потрібно привернути увагу або фізично обмежити рух.
Світлофори — ще один ключовий елемент. Вони керують рухом там, де потрібно розвести транспортні і пішохідні потоки, уникнути конфліктних точок, зменшити затори та забезпечити безпечний перехід. Світлофори мають вищий пріоритет над дорожніми знаками та розміткою.
Окрему роль відіграють регулювальники. Це поліцейські або уповноважені особи, які керують рухом вручну, найчастіше у складних або аварійних ситуаціях: аварії, відключення світлофорів, масові заходи, ремонт дороги тощо. Сигнали регулювальника мають найвищу силу, і всі інші засоби регулювання відступають перед ними.
Приклади з практики:
світлофор відключений — рух регулює поліцейський, і його сигнали мають пріоритет;
встановлено конуси під час дорожніх робіт — водій повинен змінити траєкторію відповідно до їх розміщення;
розмітка дозволяє поворот, але дорожній знак забороняє — водій керується вимогами дорожнього знаку;
на складному перехресті працює світлофор — саме він визначає порядок руху.
Таким чином, пункт 8.1 закріплює повну систему засобів, за допомогою яких організовується безпечний і впорядкований дорожній рух.
Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками.
Пояснення до пункту правил 8.2
Пункт 8.2 пояснює важливий принцип: дорожні знаки мають вищу силу, ніж дорожня розмітка. Якщо знак і розмітка суперечать одне одному, водій керується саме знаком. Це потрібно для ситуацій, коли розмітка стерта, застаріла або тимчасово не відповідає фактичній організації руху.
Знаки можуть бути трьох видів: постійні, тимчасові та зі змінною інформацією. Постійні — встановлені на сталих місцях. Знаки зі змінною інформацією — це електронні табло, які можуть відображати різні символи чи обмеження залежно від умов руху.
Тимчасові дорожні знаки мають найвищий пріоритет серед знаків. Вони встановлюються під час ремонтів, робіт на дорозі, ліквідації наслідків аварій або змін у схемі руху. Такі знаки ставляться на переносні опори, конуси, дорожнє обладнання або на щит жовтого кольору, щоб їх було легко відрізнити від постійних.
Якщо тимчасовий знак суперечить постійному — водій виконує саме тимчасовий, бо він відображає актуальну ситуацію на дорозі. Розмітка в цей час може бути частково стерта або не відповідати новій організації руху, тому саме тимчасовий знак визначає, як треба їхати.
Приклади з практики:
на дорозі ведуться ремонтні роботи: стоїть тимчасовий знак "Об'їзд", хоча постійний знак дозволяє рух прямо — водій виконує вимогу тимчасового знака;
розмітка показує дві смуги в одному напрямку, але встановлено тимчасовий знак, що одна смуга закрита — рух здійснюється за знаком;
електронне табло звужує швидкість до 50 км/год під час туману — це знак зі змінною інформацією, і він обов’язковий;
розмітка дозволяє поворот, а знак — забороняє — діє знак, навіть якщо розмітка не змінена.
Суть пункту в тому, що дорожні знаки — основне джерело інформації для водія, а тимчасові знаки забезпечують безпеку в умовах, коли рух відрізняється від звичайного.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Пояснення до пункту правил 8.2.1
Пункт 8.2.1 визначає правила встановлення дорожніх знаків, щоб учасники руху могли завчасно й чітко сприймати інформацію. Знаки повинні відповідати національному стандарту — це гарантує, що їх форма, кольори, розміри та символи будуть зрозумілими для всіх водіїв.
Знак має бути добре видимим у будь-який час доби. Його не можна встановлювати так, щоб його закривали дерева, рекламні щити, будівлі, припарковані авто чи інші перешкоди. Якщо знак частково прихований, водій сприймає інформацію пізніше, ніж потрібно, що може створити небезпечну ситуацію.
Встановлена вимога щодо видимості — не менше ніж 100 метрів у напрямку руху. Це мінімальна відстань, на якій водій встигне побачити знак, зрозуміти його та в разі потреби змінити швидкість або траєкторію. Висота розміщення — не більше 6 метрів над проїзною частиною, щоб знак не був зависоким і не зливався з фоном.
Знаки встановлюються саме з того боку дороги, для якого вони призначені. Це усуває двозначність: водій одразу розуміє, що вказівка стосується його напрямку. На дорогах із кількома смугами в одному напрямку знак дублюють — на розділювальній смузі, над проїзною частиною або іноді на протилежному боці дороги. Це робиться для того, щоб водій, який рухається не по правій смузі, також міг чітко бачити знак.
Розміщення знаків повинне відповідати логіці та забезпечувати, щоб інформацію однозначно сприймали саме ті учасники руху, для яких вона призначена. Наприклад, знак, що стосується смуги громадського транспорту, повинен бути розташований так, щоб його могли бачити водії цієї смуги, а не всі інші.
Приклади з практики:
знак "Обмеження швидкості" встановлений перед поворотом на висоті 2 м і добре видно здалеку — правильне розміщення;
знак "Пішохідний перехід" закритий гілками дерева — це порушення, бо водій бачить його надто пізно;
на широкій чотирисмуговій дорозі знак встановлений лише праворуч, але його дублюють над проїзною частиною — це забезпечує видимість водіям усіх смуг;
знак "Напрямок руху по смугах" розміщено над кожною смугою — водій точно знає, яка інформація стосується його смуги;
тимчасовий знак під час ремонту стоїть занадто низько й закритий технікою — це неправильне встановлення і створює небезпеку.
Сигнали світлофорів, крім жовтого миготливого, мають перевагу перед дорожніми знаками пріоритету.
Водії та пішоходи повинні виконувати додаткові вимоги регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофорів, вимогам дорожніх знаків і розмітки.
Пояснення до пункту правил 8.3
Пункт 8.3 встановлює чітку ієрархію засобів регулювання дорожнього руху. Найвищу силу мають сигнали регулювальника. Якщо на перехресті присутній регулювальник, усі інші засоби регулювання — світлофори, знаки та розмітка — відступають. Це потрібно для того, щоб у складних ситуаціях (аварія, ремонт, відключення світлофорів, затор) жива людина могла вручну керувати рухом і уникати конфліктних моментів.
Сигнали світлофорів, окрім жовтого миготливого, мають перевагу над знаками пріоритету. Це означає, що якщо світлофор працює, водій орієнтується саме на нього, навіть якщо знак "Дати дорогу" або "Головна дорога" вказує інше. Світлофор завжди відображає актуальну організацію руху в конкретний момент.
Водії та пішоходи повинні виконувати і додаткові вказівки регулювальника — наприклад, жест рукою з вимогою зупинитися або змінити напрямок руху. Навіть якщо ці вказівки суперечать світлофору, знакам чи розмітці, їх виконують безумовно. Це важливо для уникнення хаосу на перехресті, адже регулювальник оцінює ситуацію в реальному часі.
Приклади з практики:
на перехресті працює регулювальник, але горить зелений сигнал — водій все одно зупиняється, якщо регулювальник забороняє рух;
світлофор показує "червоний", але регулювальник жестом дозволяє проїзд — водій має їхати;
на світлофорі зелений, але регулювальник дає знак пішоходам не переходити — переходити заборонено;
на перехресті знак "Дати дорогу", але світлофор працює — діють лише сигнали світлофора;
жовтий миготливий сигнал означає, що світлофор не регулює рух — у такому разі водії повертаються до знаків пріоритету.
Суть пункту проста: коли присутній регулювальник — його сигнали головні; коли світлофор працює — його сигнали головні над знаками; у решті випадків діють постійні знаки та розмітка.
- a) Попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;
- б) Знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;
- в) Заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;
- г) Наказові знаки. Показують обов’язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;
- ґ) Інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об’єктів, територій, де діють спеціальні правила;
- д) Знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об’єктів обслуговування;
- е) Таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Пояснення до пункту правил 8.4
Пункт 8.4 описує класифікацію дорожніх знаків. Кожна група має свою роль і використовується в різних ситуаціях, щоб водій швидко орієнтувався на дорозі. Чітке розуміння цих груп допомагає правильно оцінювати умови руху та своєчасно реагувати на небезпеку або обмеження.
Попереджувальні знаки завчасно інформують про небезпечні ділянки дороги — круті повороти, звуження, нерівності, пішохідні переходи, тварин або інші ризики. Водій, побачивши такий знак, повинен завчасно знизити швидкість, збільшити увагу та бути готовим до непередбачуваних ситуацій.
Знаки пріоритету визначають, хто має перевагу під час руху. Вони встановлюють порядок проїзду перехресть, вузьких ділянок та інших конфліктних місць. Правильне виконання цих знаків запобігає зіткненням і непорозумінням між водіями.
Заборонні знаки вводять обмеження — заборону руху певних видів транспорту, обмеження швидкості, заборону обгону, зупинки, стоянки та інші правила. Вони допомагають уникати небезпечних ситуацій, регулюють інтенсивність руху й запобігають хаосу.
Наказові знаки вказують обов’язкові напрямки руху, дозволяють або забороняють рух певним категоріям учасників і встановлюють режими, яких водій повинен дотримуватися безумовно. Вони застосовуються там, де потрібна чітка організація руху — наприклад, розвороти, об’їзди, обов’язковий напрямок по смугах.
Інформаційно-вказівні знаки повідомляють про особливості маршруту, види доріг, межі населених пунктів, умови руху на певній території та дію спеціальних правил. Вони допомагають орієнтуватися на місцевості та розуміти, який режим руху діє на конкретній ділянці.
Знаки сервісу вказують на розташування важливих об’єктів — АЗС, стоянок, лікарень, СТО, пунктів харчування, кемпінгів тощо. Це допомагає водіям планувати маршрут і знаходити потрібні послуги.
Таблички до дорожніх знаків уточнюють дію основного знака: показують зону дії, час, напрямок, категорію транспортних засобів або інші додаткові умови. Вони завжди працюють у зв’язці зі знаком, до якого встановлені.
Уся ця система дозволяє організувати рух так, щоб водій завжди мав доступ до зрозумілої, логічної та вчасної інформації.
Пояснення до пункту правил 8.5
Пункт 8.5 пояснює, що дорожня розмітка буває двох видів — горизонтальна та вертикальна. Горизонтальна наноситься на проїзну частину: смуги, стрілки напрямків, пішохідні переходи, суцільні та переривчасті лінії, зебри, стоп-лінії тощо. Вертикальна розмітка розташовується на елементах дороги — стовпчиках, бар’єрах, опорах, мостах — і здебільшого використовується для позначення небезпечних місць або габаритів.
Розмітка може використовуватися окремо або разом зі знаками. У більшості випадків вона не встановлює нових правил, а підкреслює або уточнює ті вимоги, які вже визначені дорожніми знаками. Наприклад, знак може попереджати про заборону обгону, а суцільна лінія розмітки робить цю заборону очевидною й візуальною. Або знак "Пішохідний перехід" встановлюється разом із зеброю, щоб водій бачив і сам знак, і місце переходу.
Розмітка допомагає водіям точніше орієнтуватися на дорозі, дотримуватися смуг, оцінювати відстані, правильно виконувати маневри та рухатися прогнозовано. Вона працює як додатковий інструмент, який робить інформацію на дорозі більш зрозумілою та помітною.
Приклади з практики:
стрілки на проїзній частині уточнюють напрямки руху, які визначає знак "Напрямок руху по смугах";
суцільна лінія підкреслює заборону обгону, встановлену заборонним знаком;
стоп-лінія показує точне місце зупинки перед світлофором чи знаком "Стоп";
вертикальні чорні та білі смуги на бар’єрах виділяють небезпечні ділянки дороги або звуження;
зебра разом зі знаком робить пішохідний перехід максимально помітним.
Пояснення до пункту правил 8.5.1
Пункт 8.5.1 уточнює роль горизонтальної розмітки. Вона встановлює конкретний режим і порядок руху на певній ділянці дороги. Горизонтальна розмітка наноситься безпосередньо на проїзну частину або інколи по верхній площині бордюру. Вона може бути у вигляді ліній, стрілок, написів, символів чи інших позначень, виконаних фарбою або спеціальними матеріалами, що відповідають вимогам пункту 34.1 Правил.
Завдяки горизонтальній розмітці водій отримує чіткі вказівки щодо того, як саме рухатися: де розташовані смуги, де заборонено обгін, де слід зупинитися, у якому напрямку дозволено їхати, як виконати розворот чи перестроювання. Це допомагає уникати хаотичного руху та робить маневри передбачуваними.
На відміну від вертикальної розмітки, яка здебільшого позначає габарити або потенційну небезпеку на елементах дороги, горизонтальна розмітка керує саме поведінкою водія. Вона може як уточнювати вимоги знаків, так і встановлювати їх більш точну реалізацію на дорозі — наприклад, стоп-лінія уточнює місце зупинки за знаком "Стоп".
Приклади з практики:
стрілки на смузі показують, у якому напрямку обов’язково рухатися — навіть без додаткового знака;
подвійна суцільна забороняє виїзд на зустрічну та будь-які перестроювання;
переривчаста лінія дозволяє зміну смуги;
стоп-лінія показує точне місце обов’язкової зупинки перед світлофором чи знаком "Стоп";
напис "СТОП" або "BUS" на проїзній частині дублює вимоги знаків або визначає спеціальні зони.
Пояснення до пункту правил 8.5.2
Пункт 8.5.2 пояснює призначення вертикальної розмітки. Вона наноситься не на проїзну частину, а на елементи дороги — бар’єри, парапети, опори мостів, стійки огородження, тунелі, стовпчики та інші конструкції. Виконується смугами білого і чорного, червоного і білого або жовтого і червоного кольору. Її головна функція — зорова орієнтація.
Вертикальна розмітка робить небезпечні об’єкти помітними для водія. Контрастні кольори вловлюються очима швидше, ніж форма об’єкта, тому водій завчасно помічає небезпеку навіть у сутінках, дощ чи сніг. Така розмітка також допомагає зрозуміти габарити дороги: де звуження, де край проїзної частини, де виступають елементи мосту або огородження.
Особливо важлива вертикальна розмітка в місцях, де водій може ненавмисно зачепити перешкоду — на вузьких мостах, крутих поворотах, біля опор шляхопроводів, на острівцях безпеки. Вона робить конструкції помітними здалеку і формує правильне сприйняття простору.
Приклади з практики:
смуги на бар’єрі мосту показують, що край дороги проходить дуже близько — водій інтуїтивно тримає відстань;
червоно-білі смуги на острівці безпеки допомагають помітити його вночі або під час дощу;
жовто-червона розмітка на тимчасових огородженнях робіт привертає увагу до ремонтної зони;
смуги на опорі шляхопроводу попереджають про виступаючу конструкцію, яка може бути небезпечно близько до смуги руху.
Така розмітка не встановлює правил руху, але робить дорогу значно безпечнішою, підсилюючи увагу водія на небезпечних ділянках.
Дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
Пояснення до пункту правил 8.5-1
Пункт 8.5-1 визначає загальні вимоги до дорожньої розмітки. Вона повинна відповідати національному стандарту — тобто має встановлені кольори, розміри, форми ліній, відстані та інші параметри, завдяки яким водій у будь-якому місті країни розуміє її однаково. Розмітка має застосовуватися згідно з Правилами, тобто саме там і в тій конфігурації, яка передбачена для конкретних умов руху.
Важлива вимога — розмітка має бути добре видимою як удень, так і в темну пору доби, на відстані, яка забезпечує безпеку руху. Водій повинен мати час, щоб прочитати розмітку, оцінити її вимоги (смуги, напрямки, стоп-лінія, заборона обгону тощо) і встигнути виконати необхідні маневри.
На практиці бувають ситуації, коли розмітка тимчасово або надовго стає непомітною — наприклад, взимку вона повністю покрита снігом, забризкана брудом чи стерта. У таких випадках передбачається встановлення дорожніх знаків, які дублюють або замінюють зміст розмітки. Знак у цьому випадку відіграє ключову роль, адже він залишається видимим навіть тоді, коли розмітку неможливо відновити або підтримувати.
Приклади з практики:
на трасі зима, проїзна частина покрита снігом, розмітки не видно — встановлюється знак, який уточнює кількість смуг або напрямок руху;
міст після ремонту ще не промаркований, але рух уже відкритий — ставлять знаки, що дублюють розмітку, яка з’явиться пізніше;
на ділянці з інтенсивним рухом розмітка швидко стирається — для уникнення помилок дублюють головні вимоги знаками "Поворот праворуч", "Розмітка смуг", "Стоп" тощо;
на під’їзді до ремонту розмітку неможливо підтримувати через бруд і техніку — тимчасові знаки уточнюють схему руху.
- До нього належать:
- a) огородження і світлове сигнальне обладнання в місцях будівництва, реконструкції та ремонту доріг;
- б) попереджувальні світлові круглі тумби, що встановлюються на розділювальних смугах або острівцях безпеки;
- в) напрямні стовпчики, що призначені для забезпечення видимості зовнішнього краю узбіч і небезпечних перешкод в умовах недостатньої видимості. Позначаються вертикальною розміткою і повинні бути обладнані світлоповертачами: праворуч — червоного кольору, ліворуч — білого;
- г) опуклі дзеркала для розширення оглядовості водіям транспортних засобів, які проїжджають перехрестя чи інше небезпечне місце з недостатньою оглядовістю;
- ґ) дорожні огородження на мостах, шляхопроводах, естакадах, насипах та інших небезпечних ділянках доріг;
- д) пішохідні огородження в небезпечних для переходу проїзної частини місцях;
- е) вставки розмічувальні дорожні для поліпшення зорового орієнтування водіїв на проїзній частині;
- є) пристрої примусового зниження швидкості транспортних засобів;
- ж) шумові смуги для підвищення уваги учасників дорожнього руху на небезпечних ділянках доріг.
Пояснення до пункту правил 8.6
Пункт 8.6 визначає, що дорожнє обладнання — це допоміжні засоби, які підсилюють дію знаків, розмітки та світлофорів. Воно не встановлює самостійних правил руху, але робить дорожню обстановку зрозумілішою, помітнішою та безпечнішою, особливо там, де є підвищена небезпека або складні умови.
До дорожнього обладнання належать огородження й сигнальні ліхтарі на місцях ремонту чи будівництва дороги. Вони фізично захищають учасників руху від небезпечних зон та направляють потік транспорту. Це особливо важливо вночі або за поганої видимості.
Попереджувальні світлові тумби встановлюють на розділювальних смугах чи острівцях безпеки. Їхнє завдання — зробити перешкоду помітною здалеку, щоб водій вчасно об’їхав її та не виїхав на зустрічний напрямок.
Напрямні стовпчики позначають край дороги, узбіччя або небезпечні місця. Вони видимі вночі завдяки світлоповертачам: праворуч використовують червоний колір, ліворуч — білий. Це допомагає водію орієнтуватися на вузьких, звивистих чи неосвітлених дорогах.
Опуклі дзеркала встановлюють у місцях із поганою оглядовістю. Вони дозволяють водієві бачити транспорт, який наближається з прихованого напрямку — наприклад, за поворотом, будівлею або парканом.
Дорожні огородження на мостах, естакадах і насипах запобігають виїзду за межі проїзної частини, що особливо важливо на висоті або на вузьких ділянках. Пішохідні огородження використовують там, де перехід дороги є небезпечним — вони спрямовують рух людей до спеціально облаштованих переходів.
Розмічувальні вставки на дорозі підсилюють горизонтальну розмітку. Вони часто мають світлоповертачі та добре видно вночі й під дощем. Пристрої примусового зниження швидкості — "лежачі поліцейські" та інші конструкції — спонукають водія збільшити увагу і зменшити швидкість у місцях, де це критично.
Шумові смуги створюють вібрацію і шум під колесами, коли водій наїжджає на них. Це підвищує пильність на небезпечних ділянках — наприклад, перед пішохідним переходом, перехрестям, крутим поворотом або місцем, де часто трапляються ДТП.
Приклади з практики:
на місці ремонту стоять конуси та миготливі ліхтарі — вони направляють водія в безпечний коридор;
перед острівцем безпеки встановлена світлова тумба — водій бачить її здалеку навіть уночі;
у гірській місцевості напрямні стовпчики допомагають визначити край дороги під час туману;
опукле дзеркало на вузькому перехресті дає огляд наближення іншого автомобіля;
шумові смуги перед пішохідним переходом змушують водія інстинктивно зменшити швидкість;
на мосту встановлено металеве огородження — воно запобігає виїзду за межі проїзної частини.
На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору.
Пояснення до пункту правил 8.7
Світлофори використовуються для регулювання руху пішоходів і транспортних засобів. Вони подають сигнали зеленого, жовтого, червоного та біло-місячного кольорів. Розташування сигналів може бути вертикальним або горизонтальним. Сигнали можуть містити суцільні або контурні стрілки, силует пішохода чи мати Х-подібну форму — залежно від того, для кого вони призначені та який вид маневру регулюють.
Біля червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням може додатково встановлюватися табличка білого кольору із зеленою стрілкою. Вона вказує напрямок, у якому допускається рух за спеціальними умовами.
Ключові моменти:
світлофори регулюють рух усіх учасників дорожнього руху;
форма сигналів може містити стрілки або силуети, що уточнюють напрямок чи призначення;
біло-місячні сигнали використовуються для регулювання руху рейкового транспорту;
табличка із зеленою стрілкою дозволяє рух у зазначеному напрямку без порушення вимоги червоного сигналу, якщо водій виконує необхідні умови.
Приклади використання:
зелений сигнал світлофора зі стрілкою вправо вказує, що рух дозволений тільки в цьому напрямку;
пішохідний світлофор із силуетом повідомляє, коли можна переходити дорогу;
трамвайний світлофор із біло-місячними сигналами регулює рух рейкового транспорту;
табличка із зеленою стрілкою на стовпі дозволяє виконати поворот направо під час червоного сигналу, якщо водій зупинився та впевнився у безпеці;
Х-подібний сигнал застосовується для регулювання реверсивного руху, тобто руху по смузі, де напрямок може змінюватись на протилежний (в залежності від завантаженості дороги).
Пояснення до пункту правил 8.7.1
Світлофори з вертикальним розташуванням сигналів можуть мати одну або дві додаткові секції із сигналами у вигляді зеленої стрілки, які встановлюються на рівні зеленого сигналу.
Ключові моменти:
додаткова секція працює незалежно від основного зеленого сигналу;
стрілка дозволяє виконувати поворот у вказаному напрямку, навіть якщо основний сигнал забороняє рух прямо;
положення секції — строго на рівні зеленого сигналу, що забезпечує однакове сприйняття для всіх учасників руху.
Практичні приклади:
на перехресті є червоний основний сигнал, але в додатковій секції загоряється зелена стрілка праворуч — водій має право повернути праворуч, пропустивши інших учасників руху;
якщо світлофор має дві додаткові секції — наприклад, для повороту ліворуч та розвороту — вони можуть вмикатися окремо, регулюючи потоки незалежно;
при вимкненні додаткової секції рух у відповідному напрямку дозволено лише за загальним зеленим сигналом.
Пояснення до пункту правил 8.7.2
Світлофори з вертикальним розташуванням сигналів можуть мати одну або дві додаткові секції із сигналами у вигляді зеленої стрілки, які встановлюються на рівні зеленого сигналу.
Ключові моменти:
додаткова секція працює незалежно від основного зеленого сигналу;
стрілка дозволяє виконувати поворот у вказаному напрямку, навіть якщо основний сигнал забороняє рух прямо;
положення секції — строго на рівні зеленого сигналу, що забезпечує однакове сприйняття для всіх учасників руху.
Практичні приклади:
на перехресті є червоний основний сигнал, але в додатковій секції загоряється зелена стрілка праворуч — водій має право повернути праворуч, пропустивши інших учасників руху;
якщо світлофор має дві додаткові секції — наприклад, для повороту ліворуч та розвороту — вони можуть вмикатися окремо, регулюючи потоки незалежно;
при вимкненні додаткової секції рух у відповідному напрямку дозволено лише за загальним зеленим сигналом.
- a) зелений дозволяє рух;
- б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.
Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків; - в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло; - г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;
- ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
- д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;
- е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.
Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух; - є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу;
- ж) чорні контурні стрілки на червоному і жовтому сигналах не змінюють значення цих сигналів та інформують про дозволені напрямки руху при зеленому сигналі;
- з) вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Пояснення до пункту правил 8.7.3
Сигнали світлофора регулюють рух за кольорами та формою поданих сигналів.
Зелений сигнал дозволяє рух.
Зелена стрілка на чорному фоні або у додатковій секції дозволяє рух тільки у напрямку стрілки. Стрілка ліворуч також дозволяє розворот, якщо він не заборонений знаками.
Якщо додаткова секція працює разом із зеленим основним сигналом, водій має перевагу в напрямку стрілки перед тими, хто рухається з інших напрямків.
Зелений миготливий сигнал інформує, що незабаром увімкнеться забороняючий сигнал. Рух дозволений, але водій повинен встигнути завершити маневр безпечно. Може застосовуватися таймер зворотного відліку.
Чорна контурна стрілка на зеленому сигналі повідомляє, що світлофор має додаткову секцію і показує, які напрямки вона регулює.
Жовтий сигнал забороняє рух і попереджає про зміну сигналів.
Жовтий миготливий сигнал або два миготливих жовтих дозволяють рух, інформуючи про небезпечне нерегульоване перехрестя або пішохідний перехід.
Червоний сигнал (у тому числі миготливий або два миготливих) забороняє рух.
Якщо разом із червоним або жовтим увімкнена зелена стрілка в додатковій секції, рух у напрямку стрілки дозволяється лише після пропуску всіх інших транспортних засобів, що рухаються на зелений.
Зелена стрілка на табличці біля червоного сигналу дозволяє рух праворуч (або ліворуч на односторонній дорозі) тільки з крайньої смуги та лише після надання переваги всім учасникам руху на дозволений сигнал.
Червоний + жовтий забороняють рух і позначають, що зараз увімкнеться зелений сигнал.
Контурні стрілки на червоному або жовтому сигналі не змінюють їх забороняючого значення, а лише показують напрямки, які будуть дозволені на зеленому.
Вимкнена додаткова секція означає, що рух у напрямку її стрілки заборонений навіть при зеленому основному сигналі.
Практичні приклади:
Горить червоний, а в додатковій секції зелена стрілка праворуч: водій може повернути праворуч, але спочатку повинен пропустити всіх, хто рухається на зелений сигнал з інших напрямків.
Зелена стрілка ліворуч: дозволений поворот і розворот, якщо немає знаків 3.22 або 3.23.
Додаткова секція вимкнена: рух у напрямку стрілки заборонений, навіть якщо основний зелений світить прямо.
Зелений миготливий: якщо ви під'їжджаєте до перехрестя — приймайте рішення одразу; можливо, слід зупинитися, щоб не опинитися на перехресті під червоний.
Зелена табличка зі стрілкою біля червоного: рух дозволений, але тільки після повної зупинки та пропуску всіх інших транспортних засобів, що рухаються на зелений.
Контурні стрілки на червоному/жовтому сигналі: просто підказка, у які напрямки можна буде їхати на зелене світло.
Дві миготливі жовті лампи над переходом: попереджають про нерегульований пішохідний перехід, водій повинен знизити швидкість і бути готовим зупинитися.
Основні сигнали реверсивного світлофора можуть бути доповнені жовтим сигналом у вигляді стрілки, нахиленої по діагоналі вниз праворуч, увімкнення якого забороняє рух по смузі, позначеній з обох боків дорожньою розміткою і інформує про зміну сигналу реверсивного світлофора та необхідність перестроювання на смугу руху праворуч.
При вимкнених сигналах реверсивного світлофора, що розташований над смугою, позначеною з обох боків дорожньою розміткою , в’їзд на цю смугу заборонено.
Пояснення до пункту правил 8.7.4
Реверсивні світлофори використовуються на дорогах, де напрямок руху по окремих смугах може змінюватися залежно від часу доби або інтенсивності руху. Вони показують, чи можна їхати саме тією смугою, над якою встановлений світлофор.
Червоний Х-подібний сигнал над смугою означає повну заборону руху по цій смузі. Якщо водій продовжить рух, він опиниться назустріч транспорту, що є критично небезпечним.
Зелена стрілка, спрямована вниз дозволяє рух саме по цій смузі.
Реверсивний світлофор може мати додатковий сигнал — жовту стрілку, нахилену по діагоналі вниз праворуч. Такий сигнал забороняє рух по смузі з двосторонньою розміткою 1.9 і повідомляє водію, що скоро увімкнеться червоний Х. Це означає, що потрібно заздалегідь перестроїтися праворуч, щоб не залишитись на смузі, яка змінює напрямок.
Якщо сигнали реверсивного світлофора над такою смугою вимкнені, в’їжджати на неї заборонено. Це завжди вважається "червоним режимом", навіть якщо інші смуги вільні.
Практичні приклади:
водій бачить зелену стрілку над середньою смугою — смуга відкрита, можна рухатися прямо;
під час руху зелена стрілка змінюється на жовту діагональну стрілку — потрібно перестроїтися праворуч, бо смуга скоро стане зустрічною;
горить червоний Х — рух по смузі категорично заборонено, слід залишити її негайно;
сигнали не світяться, але смуга обмежена розміткою 1.9 — це означає повну заборону руху, навіть якщо смуга виглядає вільною.
Рух дозволяється лише в разі ввімкнення одночасно нижнього сигналу і одного або кількох верхніх, з яких лівий дозволяє рух ліворуч, середній — прямо, правий — праворуч. Якщо ввімкнено лише три верхні сигнали — рух заборонено.
У разі вимкнення чи несправності трамвайних світлофорів водії трамваїв повинні керуватися вимогами світлофорів із світловими сигналами червоного, жовтого і зеленого кольорів.
Пояснення до пункту правил 8.7.5
Для трамваїв можуть встановлюватися спеціальні світлофори з чотирма сигналами біло-місячного кольору, розташованими у формі літери "Т". Вони регулюють рух виключно трамвайного транспорту і не стосуються автомобілів.
Принцип роботи та значення сигналів:
рух дозволений лише тоді, коли нижній сигнал світиться одночасно з одним або кількома верхніми сигналами;
верхні сигнали відповідають напрямкам: лівий — ліворуч, середній — прямо, правий — праворуч;
якщо світяться тільки три верхні сигнали без нижнього — це означає "стоп", трамвай повинен стояти;
нижній сигнал працює як "дозвіл на рух", а верхні — як "напрямок руху".
Чому це важливо:
трамваї рухаються по рейках і не можуть раптово об’їхати перешкоду, тому для них застосовують окрему сигналізацію, щоб уникнути конфліктів з автомобільним рухом;
використання біло-місячного кольору виключає плутанину з класичними червоно-жовто-зеленими сигналами для автомобілів.
У разі несправності чи вимкнення таких світлофорів водії трамваїв повинні орієнтуватися на звичайні транспортні світлофори і виконувати їхні вимоги.
Практичні приклади:
світиться нижній і правий сигнал — трамвай може повернути праворуч;
світиться нижній та середній — дозволено рух прямо;
світиться нижній, середній і правий — можна їхати прямо або праворуч, залежно від маршруту;
світяться лише три верхні сигнали без нижнього — трамвай повинен стояти;
світлофор не працює — трамвай рухається за звичайними світлофорами для автомобілів.
- a) миготливі червоні сигнали забороняють рух транспортних засобів через переїзд;
- б) миготливий біло-місячний сигнал показує, що сигналізація справна і не забороняє руху транспортних засобів.
Пояснення до пункту правил 8.7.6
На залізничних переїздах встановлюються спеціальні світлофори, що регулюють рух транспортних засобів під час наближення потяга. Вони відрізняються від звичайних світлофорів і подають лише сигнали, пов’язані з безпекою перетину колій.
Миготливі два червоні сигнали означають повну заборону руху через переїзд. Це сигнал небезпеки: поїзд може бути дуже близько, і навіть якщо його ще не видно, рух через колії категорично заборонений. Водій повинен зупинитися перед стоп-лінією або шлагбаумом.
Миготливий біло-місячний сигнал показує, що переїздна сигналізація працює справно і рух через переїзд дозволений. Це не "зелене світло", а підтвердження того, що автоматика не зафіксувала небезпеки.
На багатьох переїздах разом із заборонними червоними сигналами вмикається звуковий сигнал. Він привертає увагу водіїв у випадках, коли світлові сигнали можуть бути непомітними — наприклад, при сильному сонці, тумані або коли водій зайнятий маневруванням.
Практичні приклади:
водій під’їжджає до переїзду, червоні сигнали починають миготіти — потрібно негайно зупинитися, навіть якщо шлагбаум ще не почав опускатися;
світиться біло-місячний сигнал — можна продовжувати рух, але водій повинен впевнитися, що колії добре проглядаються;
якщо червоні сигнали вмикаються під час руху по переїзду — слід без зволікань завершити проїзд, а не зупинятися на коліях;
червоний з одночасним звуковим сигналом — ознака того, що поїзд дуже близько, зупинка обов’язкова.
Для пішоходів з порушенням зору може бути ввімкнено звуковий сигнал, який дозволяє рух пішоходів.
Пояснення до пункту правил 8.7.7
Світлофори із силуетом пішохода призначені виключно для регулювання руху пішоходів. Їхні сигнали не стосуються водіїв транспортних засобів. Принцип дії простий: зелений силует дозволяє перехід, червоний — забороняє вихід на проїзну частину.
Для людей із порушенням зору на таких переходах може додатково вмикатися звуковий сигнал. Він подає ритмічні або переривчасті звуки, які повідомляють, що рух дозволений. Це дозволяє таким пішоходам безпечно орієнтуватися в момент переходу.
Практичні приклади:
зелений силует засвітився — пішохід може переходити, але повинен переконатися, що всі транспортні засоби зупинилися;
зелений світлофор починає миготіти — потрібно завершити перехід, не зупиняючись;
червоний силует горить — виходити на перехід не можна, навіть якщо машин поруч немає;
чути звуковий сигнал — це означає "перехід дозволено" для людей із порушенням зору, але іншим пішоходам він лише слугує додатковою інформацією;
якщо світлофор не працює — перехід відбувається за правилами нерегульованих переходів, тобто перевага залежить від ситуації на дорозі.
- а) руки витягнуті в сторони, опущені або права рука зігнута перед грудьми:
з лівого і правого боків — дозволено рух трамвая прямо, нерейковим транспортним засобам — прямо і праворуч; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною та перед грудьми регулювальника;
з боку грудей і спини — рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено; - б) права рука витягнута вперед:
з лівого боку — дозволено рух трамвая ліворуч, нерейковим транспортним засобам — у всіх напрямках; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною регулювальника;
з боку грудей — усім транспортним засобам дозволено рух лише праворуч;
з правого боку та спини — рух усіх транспортних засобів заборонено; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною регулювальника; - в) рука піднята вгору: рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено в усіх напрямках.
Жезл використовується поліцейськими та працівниками підрозділів військової інспекції безпеки дорожнього руху тільки для регулювання дорожнього руху.
Для привертання уваги учасників дорожнього руху використовується сигнал, поданий свистком.
Регулювальник може подавати інші сигнали, зрозумілі водіям і пішоходам.
Пояснення до пункту правил 8.8
Сигнали регулювальника мають найвищу силу й обов’язкові для виконання всіма учасниками руху, навіть якщо вони суперечать світлофорам чи знакам. Значення сигналів визначається положенням тіла та рук регулювальника, незалежно від того, чи він використовує жезл.
Руки витягнуті в сторони, опущені або права рука зігнута перед грудьми
З лівого і правого боків регулювальника: трамваям дозволено їхати прямо, іншим транспортним засобам — прямо і праворуч. Пішоходи можуть переходити дорогу перед регулювальником та за його спиною.
З боку грудей і спини: рух усіх транспортних засобів заборонено, пішоходам також переходити не можна.
Права рука витягнута вперед
З лівого боку регулювальника: трамвай може їхати ліворуч, інші транспортні засоби — у будь-якому напрямку. Пішоходам дозволяється переходити за спиною регулювальника.
З боку грудей: будь-яким транспортним засобам дозволено рух лише праворуч.
З правого боку та зі спини: рух усіх транспортних засобів заборонено, але пішоходи можуть переходити дорогу за його спиною.
Рука піднята вгору
Рух заборонено абсолютно всім — водіям і пішоходам у будь-якому напрямку. Такий сигнал означає повну зупинку та підготовку до зміни положення регулювальника.
Жезл використовується лише для кращої видимості жестів. Щоб привернути увагу, регулювальник може використовувати свисток. У разі потреби він може подавати додаткові жести, якщо вони зрозумілі водіям і пішоходам.
Практичні приклади:
водій під’їжджає до регулювальника з боку грудей при розведених руках — потрібно повністю зупинитися, навіть якщо світлофор показує зелений;
регулювальник стоїть боком, руки опущені — автомобіль може їхати прямо або праворуч;
рука різко піднімається вгору — негайне гальмування, оскільки зараз зміниться положення регулювальника і напрямки руху;
пішоходи бачать регулювальника боком — вони можуть переходити за його спиною або перед ним, залежно від того, куди вони рухаються;
рука витягнута вперед, ви наближаєтеся з боку грудей — дозволено лише повернути праворуч.
- a) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;
- б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;
- в) гучномовного пристрою;
- г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.
Пояснення до пункту правил 8.9
Вимога зупинити транспортний засіб може подаватися поліцейським різними способами, і кожен із них є обов’язковим до виконання. Водій повинен зупинитися саме там, куди вказує поліцейський, та зробити це безпечно, дотримуючись правил зупинки.
Сигнальний диск або жест рукою
Поліцейський може використовувати диск із червоним світлоповертачем або просто показати рукою на конкретний автомобіль і місце, де він має зупинитися. Такий спосіб застосовується найчастіше під час патрулювання пішки або на перехрестях.
Проблискові маячки та звуковий сигнал
Якщо службовий автомобіль увімкнув синій і червоний маячки, або лише червоний, а також сирену — це однозначна вимога зупинки. Водій повинен пригальмувати та знайти безпечне місце для зупинки, найчастіше праворуч біля узбіччя. Ігнорування такого сигналу є грубим порушенням.
Гучномовний пристрій
Поліцейський може голосом через гучномовець дати команду зупинитися. Це може бути використано, коли автомобіль рухається у щільному потоці або коли інші методи можуть бути непомітними для водія.
Спеціальне табло
На службових авто може висвітлюватися напис "Зупиніться" або інше текстове повідомлення. Такий спосіб часто використовується в русі, коли потрібно передати чітку й однозначну вимогу.
Після подання будь-якого із зазначених сигналів водій повинен зупинитися у визначеному місці, не створюючи небезпеки іншим учасникам руху.
Практичні приклади:
поліцейський на узбіччі піднімає диск і вказує на вашу машину — ви повинні плавно зупинитися там, куди він показує;
за вами рухається патрульне авто з увімкненими маячками — ви вмикаєте "аварійку" і з’їжджаєте праворуч для безпечної зупинки;
у гучномовець звучить команда "Водію, прийміть праворуч і зупиніться" — це має таку ж силу, як і жест рукою;
на службовому авто висвічується табло з командою зупинитися — ви повинні виконати її негайно, знайшовши безпечне місце.
Пояснення до пункту правил 8.10
Якщо світлофор (будь-який, крім реверсивного) або регулювальник подає сигнал, що забороняє рух, водій повинен зупинитися у визначеному місці. Порядок зупинки встановлений чітко — залежно від того, які елементи організації руху є на дорозі.
Перш за все зупинка виконується перед стоп-лінією (розміткою 1.12). Це основне місце, де водій повинен зупинятися при заборонному сигналі. Якщо стоп-лінії немає, орієнтиром стає знак 5.69 "Місце зупинки".
Якщо немає ні стоп-лінії, ні знака, водій повинен зупинитися не ближче ніж за 10 метрів до найближчої рейки перед залізничним переїздом. Це мінімальна безпечна відстань, щоб у разі непередбаченої ситуації автомобіль не потрапив у зону руху потяга.
За відсутності всіх указаних елементів зупинка виконується перед світлофором, пішохідним переходом або перед місцем перетину проїзних частин. Важливо не створювати перешкод для пішоходів — це стосується навіть тих випадків, коли на переході нікого немає.
Таким чином, зупинка здійснюється від найбільш чіткого орієнтиру до найзагальнішого: стоп-лінія → знак зупинки → необхідна відстань до переїзду → перед світлофором або переходом → перед перехрещуваною проїзною частиною.
Практичні приклади:
на перехресті є стоп-лінія — зупинка виконується строго перед нею, навіть якщо світлофор розташований далі;
стоп-лінії немає, але є знак "Місце зупинки" — потрібно зупинитися в місці, вказаному знаком;
під’їжджаєте до залізничного переїзду без стоп-лінії — заборонний сигнал означає зупинку щонайменше за 10 метрів до першої рейки;
немає ні лінії, ні знаків — зупинка виконується перед пішохідним переходом, не заїжджаючи на нього;
світлофор стоїть за перехрестям — зупинка виконується перед перехресною проїзною частиною, а не під світлофором.
Пояснення до пункту правил 8.11
Якщо на світлофорі загорівся жовтий сигнал або регулювальник підняв руку вгору (що дорівнює забороні руху), водій повинен зупинитися в місці, передбаченому пунктом 8.10. Але бувають ситуації, коли зупинитися без екстреного гальмування вже неможливо — наприклад, автомобіль знаходиться занадто близько до стоп-лінії.
У такому випадку Правила дозволяють продовжити рух, якщо це єдиний спосіб уникнути різкого гальмування, ковзання чи створення аварійної ситуації. Це не виняток "щоб встигнути", а правило безпеки: різка зупинка може спричинити ДТП, особливо якщо позаду рухаються інші транспортні засоби.
Головна умова — водій повинен рухатися далі лише так, щоб не створювати небезпеки іншим учасникам руху. Мова йде про плавне завершення маневру, а не про свідоме прискорення, щоб “проскочити”.
Практичні приклади:
ви рухаєтеся на швидкості 50 км/год, і жовтий сигнал загорівся буквально за кілька метрів до стоп-лінії — екстрене гальмування може спричинити зіткнення з автомобілем позаду, тому дозволено плавно проїхати перехрестя;
регулювальник підняв руку вгору, але ви вже в зоні, де гальмування буде різким — дозволено завершити рух через перехрестя;
якщо до стоп-лінії ще далека відстань, а швидкість дозволяє зупинитися плавно — зупинка є обов’язковою;
"дотискати газ", щоб встигнути на жовтий, заборонено — Правила дозволяють рухатися лише коли безпечно зупинитися вже неможливо.
Пояснення до пункту правил 8.12
Заборонено будь-яким чином втручатися в роботу дорожніх знаків і засобів організації дорожнього руху. Це стосується як їх пошкодження чи зняття, так і самовільного встановлення будь-яких предметів, які можуть виглядати як дорожні знаки або впливати на їхню видимість.
Йдеться про всі ситуації, коли дії людини можуть змінити сприйняття інформації на дорозі або створити хибні сигнали для водіїв. Будь-яке викривлення дорожньої інформації здатне призвести до помилкових рішень і, як наслідок, до аварій.
Також заборонено встановлювати рекламні конструкції, плакати чи інші предмети, які можуть закривати знаки, відволікати увагу або навіть засліплювати водіїв — наприклад, яскраві світлові панелі, які знаходяться занадто близько до проїзної частини. Проблемою можуть бути й об’єкти, схожі на дорожні знаки, які вводять в оману і змушують водіїв неправильно оцінювати ситуацію.
Практичні приклади:
встановлення приватною особою "свого" знака "Стоп" біля воріт — заборонено, оскільки такий знак може змусити водіїв різко гальмувати без потреби;
реклама, що перекриває частину знака "Пішохідний перехід", — створює небезпеку, бо водії можуть не помітити попередження;
фарбування об’єкта в кольори, схожі на світлофорні сигнали, — може відволікати та призводити до помилкових дій;
пошкодження або поворот дорожнього знака сторонніми особами — робить рух небезпечним і кваліфікується як правопорушення;
встановлення яскравої LED-реклами на узбіччі, що засліплює водіїв уночі, — порушення, яке створює реальну загрозу ДТП.
