Розділ 5. Обов'язки і права пасажирів

Пункт 5.1 визначає порядок посадки та висадки пасажирів з будь-якого транспортного засобу. Основний принцип — робити це тільки тоді, коли машина повністю зупинилася, і лише в тих місцях, де посадка є безпечною та не заважає руху.

Найкращий варіант — посадковий майданчик. Це спеціально відведене місце, де пасажири можуть спокійно вийти або зайти, не перебуваючи на смузі руху. Якщо майданчика немає, використовується тротуар або узбіччя, де пасажир теж не опиняється на проїзній частині.

У ситуаціях, коли ні тротуару, ні узбіччя немає (наприклад, вузькі сільські дороги), висадка дозволяється з крайньої смуги проїзної частини, але лише з того боку, де немає суміжної смуги руху. Це робиться для того, щоб пасажир не вийшов прямо під колеса автомобілів, які рухаються по сусідній смузі.

Важлива вимога — посадка й висадка не повинні створювати небезпеку або затримувати інші транспортні засоби. Пасажир не має права відчиняти двері раптово, виходити на проїзну частину, обходити транспорт перед ним чи позаду, якщо це може створити ризик.

Приклади з практики:
автобус під’їхав до зупинки з майданчиком — пасажири виходять лише на нього, а не на дорогу;
міжміська маршрутка зупинилася біля тротуару — посадка відбувається з боку тротуару;
на вузькій дорозі без узбіччя водій зупиняється максимально праворуч, і пасажир виходить лише на праву сторону, а не на середину дороги;
вихід ліворуч на смугу зустрічного руху — заборонений, навіть якщо двері знаходяться ліворуч.

Суть правила — забезпечити, щоб пасажир під час посадки або висадки ніколи не опинявся в місці, небезпечному для нього чи для інших учасників руху.

Пункт 5.2 визначає обов’язки пасажирів під час користування транспортним засобом. Його мета — зробити поїздку безпечною як для пасажирів, так і для інших учасників дорожнього руху.

Пасажири повинні перебувати лише в тих місцях, які призначені для сидіння або стояння. Якщо конструкція дозволяє стояти (наприклад, у автобусі чи трамваї), потрібно триматися за поручні. Це запобігає падінням під час гальмування чи маневрів.

Під час руху обов’язково користуються засобами пасивної безпеки — ременями, підголовниками. Вони значно зменшують ризик травм у разі різкої зупинки чи ДТП. На мотоциклі або мопеді пасажир повинен бути в застебнутому мотошоломі, оскільки навіть падіння на малій швидкості може спричинити важкі травми.

Пасажири не мають права забруднювати проїзну частину чи узбіччя. Викидання сміття з вікна — це не лише порушення, а й небезпека: предмет може потрапити під колеса іншого авто або перешкодити водієві.

Заборонено будь-які дії, що можуть створити небезпеку: відкривати двері під час руху, висовувати руки чи голову з вікна, відволікати водія розмовами або різкими рухами, переміщатися салоном у невідповідний момент.

Якщо транспорт припаркований на місці, призначеному лише для водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю, пасажир повинен пред’явити документи, що підтверджують інвалідність, коли цього вимагає поліцейський (виняток — коли ознаки інвалідності зрозумілі без документів).

Приклади з практики:
у маршрутці пасажир стоїть і тримається за поручень під час гальмування — це правильна поведінка;
у легковому авто пасажир пристібається ременем навіть на задньому сидінні — вимога є обов’язковою;
пасажир на мотоциклі застібає шолом — захист від травм у разі падіння;
у автобусі дитина бігає салоном під час руху — це порушення, оскільки може впасти і пошкодити себе або відволікти водія;
пасажир їсть у машині і викидає сміття у вікно — заборонено;
автомобіль припарковано на місці для людей з інвалідністю — пасажир повинен мати документ, що підтверджує право знаходитися на такому місці.

Загальна суть пункту — пасажир не є пасивним учасником поїздки. Він повинен поводитися так, щоб його дії не створювали ризику для водія, інших пасажирів і всіх учасників дорожнього руху.

Пункт 5.3 містить перелік заборон для пасажирів. Усі вони спрямовані на те, щоб їхня поведінка не створювала небезпеки для водія, інших пасажирів та учасників дорожнього руху.

Під час руху пасажиру заборонено відволікати водія. Будь-які різкі рухи, гучні суперечки, розмахування руками, дотики до керма чи панелі — усе це може призвести до втрати контролю над транспортним засобом. Пасажир не повинен втручатися в керування або обговорювати щось у момент складного маневру.

Заборонено відчиняти двері до повної зупинки та якщо транспорт ще не знаходиться біля тротуару, узбіччя або посадкового майданчика. Раптове відчинення дверей може призвести до падіння пасажира або зіткнення з автомобілем, який рухається поруч.

Не допускається перешкоджати зачиненню дверей або використовувати підніжки й виступи транспортного засобу для поїздки. Це особливо небезпечно в автобусах, трамваях і маршрутках: пасажир може випасти, отримати травми або завадити нормальній роботі дверей, які автоматично блокуються.

Категорично заборонено стояти в кузові вантажного автомобіля під час руху, а також сидіти на бортах чи в місцях, які не обладнані для сидіння. Кузов не має фіксаторів, поручнів і захисних елементів. Будь-яке різке гальмування або поворот може легко призвести до падіння і тяжких травм.

Приклади з практики:
пасажир нахиляється до водія, щоб показати телефон — водій відволікається і може втратити контроль;
людина відкриває двері маршрутки ще під час під’їзду — ризик падіння або зіткнення з автомобілем, що їде поруч;
пасажир тримає двері, щоб вони не зачинялися — водій не може продовжити рух, двері можуть пошкодитися;
підлітки їдуть у кузові вантажівки стоячи — при різкому гальмуванні їх може викинути на дорогу.

Основна ідея пункту — пасажир не повинен робити нічого, що загрожує безпеці руху або перешкоджає нормальній роботі транспортного засобу.

Пункт 5.4 визначає обов’язки пасажира транспортного засобу, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Пасажир у такій ситуації є повноправним учасником події, тому його дії впливають на подальший розбір обставин і на безпеку потерпілих.

Перший обов’язок — надати можливу допомогу потерпілим. Це може бути виклик швидкої допомоги, допомога у виході з авто, психологічна підтримка постраждалого, передача медикам інформації про кількість травмованих. Пасажир не повинен виконувати дії, які потребують медичної кваліфікації, але він зобов’язаний зробити все, що може без шкоди.

Другий обов’язок — повідомити про пригоду Національну поліцію. Навіть якщо водій займається викликом служб, пасажир повинен переконатися, що повідомлення зроблено. У деяких ситуаціях водій може бути травмований або перебувати в стресовому стані — тоді саме пасажир викликає поліцію.

Третій обов’язок — залишатися на місці ДТП до прибуття поліцейських. Пасажир може бути важливим свідком: він бачив швидкість руху, дорожню обстановку, дії водія, моменти перед зіткненням. Його покази дають змогу встановити реальну картину події. Самовільне залишення місця може трактуватися як спроба уникнути свідчень або приховати інформацію.

Приклади з практики:
пасажир легковика після зіткнення телефонує 103 і 102, бо водій у шоковому стані — це правильні дії;
у ДТП є травмовані, пасажир допомагає надати домедичну допомогу та контролює, щоб люди не рухалися, якщо це небезпечно;
водій пропонує «по-тихому роз’їхатися», але пасажир наполягає на виклику поліції — це виконання вимог Правил;
пасажир не залишає місце пригоди, навіть якщо його фізично не зачепило, оскільки його свідчення важливі.

Основна суть пункту — пасажир не просто спостерігач. Він має конкретні обов’язки, які допомагають зберегти життя постраждалим і забезпечити правильне документування дорожньо-транспортної пригоди.

Пункт 5.5 описує основні права пасажира — тобто те, на що він може розраховувати під час поїздки будь-яким транспортним засобом. Ці права працюють незалежно від виду транспорту: легковий автомобіль, маршрутка, автобус, таксі чи інший.

Насамперед пасажир має право на безпечне перевезення себе і свого багажу. Це означає, що транспортний засіб повинен бути технічно справним, водій — тверезим, уважним і таким, що дотримується ПДР, а посадка та висадка мають бути організовані без ризику для пасажира. Багаж також повинен перевозитися так, щоб він не створював небезпеки під час руху.

Далі пасажир має право на відшкодування збитків, якщо шкоду заподіяно внаслідок дій водія або несправності транспортного засобу. Це може бути компенсація за пошкоджене майно, травми або інші втрати, що виникли через ДТП чи інші інциденти. У випадку громадського транспорту відповідальність несе перевізник, у приватному автомобілі — власник або страхова компанія.

Пасажир також має право на своєчасну і точну інформацію про умови руху: зміни маршруту, зупинки, можливі затримки, правила користування транспортом. Це особливо важливо у громадському транспорті, де пасажир повинен знати, коли і де він може вийти, чи є пересадки, затримки або зміни маршруту внаслідок дорожніх робіт чи подій.

Приклади з практики:
маршрутка рухається надто швидко й небезпечно — пасажир має право вимагати дотримання безпечної швидкості і подати скаргу перевізнику;
у ДТП пошкоджено речі пасажира — він може отримати компенсацію через страхову компанію або перевізника;
автобус змінив маршрут через ремонт дороги — пасажир повинен бути про це повідомлений, щоб планувати свою поїздку;
таксист відмовляється повідомляти вартість чи маршрут — пасажир має право отримати цю інформацію до початку поїздки.

Суть пункту — пасажир має не лише обов’язки, але й чітко визначені права, які гарантують йому безпечні, передбачувані та інформативні умови перевезення.