Головна ПДР України Розділ 21
Розділ 21. Перевезення пасажирів
з останніми змінами від 01.04.2025 року
Пояснення до пункту правил 21.1
Це правило встановлює базові стандарти безпечного розміщення людей усередині автомобіля чи автобуса, щоб конструктивні можливості машини відповідали реальному навантаженню.
Пояснення правила
Кількісне обмеження:
Ви можете перевозити рівно стільки людей, скільки передбачив завод-виробник (кількість ременів безпеки та підголівників зазвичай відповідає цій цифрі).
Ергономіка керування:
Пасажири не мають фізично торкатися рук чи ніг водія, заважати перемиканню передач чи користуванню стоянковим гальмом.
Огляд:
Люди в салоні не повинні закривати водієві дзеркала заднього виду або вид через вікна.
Чому саме таке формулювання?
«Передбачена технічною характеристикою»:
Це об'єктивний показник. Перевищення цієї кількості (наприклад, 6 людей у 5-місному авто) призводить до перевантаження підвіски, погіршення гальмування та відсутності засобів захисту (ременів) для «зайвого» пасажира.
«Не заважали водієві»:
Керування авто потребує швидких рухів. Якщо пасажир сидить занадто близько або тримає на руках великі речі, це може стати причиною фатальної затримки в реакції водія.
«Не обмежували оглядовість»:
Безпека залежить від того, чи бачить водій ситуацію на 360 градусів. Будь-яка «сліпа зона», створена пасажиром, — це ризик ДТП при маневруванні.
В чому важливість цього правила?
Ефективність систем захисту:
Ремені та подушки безпеки розраховані на певне положення тіла. Пасажир, який сидить «на колінах» або на підлозі, у разі аварії отримає смертельні травми та травмує інших.
Керованість:
Зайва вага змінює центр ваги автомобіля, що робить його нестійким у поворотах та подовжує гальмівний шлях.
Психологічний спокій:
Коли пасажири не заважають огляду та рухам, водій менше втомлюється і краще концентрується на дорозі.
Приклади застосування
Приклад 1:
Перевезення компанії друзів. У вас стандартний легковик на 5 місць (разом із водієм). Якщо вас шестеро — один мусить їхати на іншому транспорті. Навіть якщо «всі худі» або «їхати близько», це порушення п. 21.1.
Приклад 2:
Пасажир попереду з дитиною. Якщо дорослий тримає дитину на руках на передньому сидінні, вона часто перекриває водієві огляд правого дзеркала. Крім того, це порушує вимогу щодо використання спецзасобів для дітей (п. 21.11).
Приклад 3:
Переповнена маршрутка. Якщо в технічному паспорті мікроавтобуса вказано «18 сидячих місць» і немає дозволу на стоячі, то 19-й пасажир — це порушення правил перевезення.
Пояснення до пункту правил 21.2
Це правило встановлює суворі професійні обмеження для водіїв автобусів, тролейбусів та трамваїв. Його мета — забезпечити максимальну концентрацію водія на дорозі, адже він несе відповідальність за життя десятків людей одночасно.
Пояснення правила
Правило забороняє водієві будь-які дії, що відволікають увагу або заважають швидкому реагуванню:
Комунікація та побут:
Не можна вести бесіди з пасажирами (навіть через дзеркало), вживати їжу чи напої та палити під час руху.
Кабіна — зона водія:
Якщо конструкція транспортного засобу передбачає окрему кабіну, вона має бути порожньою. Жодних «знайомих», зайвих пасажирів чи багажу, що не стосується керування, там бути не може.
Чому саме таке формулювання?
«Забороняється розмовляти»:
Під час розмови мозок витрачає ресурси на обробку інформації, що збільшує час реакції на небезпеку на 15–20%.
«Їсти, пити, палити»:
Ці дії займають руки водія та створюють ризики (наприклад, гаряча кава може пролитися, а дим від сигарет подразнює очі та погіршує видимість через лобове скло).
«Якщо кабіна відокремлена»:
Кабіна розрахована на габарити водія та прилади керування. Стороння людина чи великий вантаж можуть випадково зачепити важіль перемикання передач або закрити огляд правого дзеркала.
В чому важливість цього правила?
Концентрація на безпеці:
Маршрутний транспорт має великі габарити та складну маневровість. Найменша неуважність водія може призвести до масштабної ДТП.
Запобігання конфліктам:
Відмова у спілкуванні дозволяє водієві залишатися емоційно нейтральним і не відволікатися на претензії чи запитання пасажирів.
Гігієна та комфорт:
Заборона на паління та їжу захищає пасажирів у салоні від неприємних запахів та алергенів, забезпечуючи культуру обслуговування.
Приклади застосування
Приклад 1:
Розмова з водієм. Пасажир підходить до водія маршрутки під час руху, щоб спитати, де йому краще вийти. Згідно з п. 21.2, водій має право (і зобов'язаний) коротко відповісти: «Не відволікайте, я за кермом», або дочекатися зупинки для пояснень.
Приклад 2:
Обід у кабіні. Водій автобуса запізнюється за графіком і вирішує перекусити бутербродом просто під час руху по трасі. Це пряме порушення ПДР, оскільки одна рука водія зайнята їжею, що критично знижує контроль над кермом у разі занесення чи перешкоди.
Приклад 3:
Пасажир «біля віконця». У рейсовому автобусі всі місця зайняті, і водій дозволяє своєму знайомому сісти поруч із собою в кабіні, яка відгороджена від салону склом. Це порушення, навіть якщо знайомий сидить тихо.
«Діти». Водій автобуса (мікроавтобуса), який здійснює перевезення організованих груп дітей, повинен мати стаж водія не менше 5 років і посвідчення водія категорії «D».
На транспортному засобі з розпізнавальним знаком
«Діти» під час посадки (висадки) до (з) нього пасажирів повинні бути увімкнені проблискові маячки оранжевого кольору та (або) аварійна світлова сигналізація. Пояснення до пункту правил 21.3
Це пункт встановлює найвищий рівень стандартів безпеки, оскільки стосується перевезення найвразливішої категорії пасажирів — дітей. Ці норми є критично важливими для запобігання трагедіям на дорогах.
Пояснення правила
Інструктаж:
Перед поїздкою діти та дорослі мають чітко знати, як поводитися (не вставати під час руху, як виходити) та що робити, якщо сталася аварія чи пожежа.
Вимоги до водія:
Це має бути досвідчений професіонал зі стажем понад 5 років та категорією «D». Новачкам або водіям лише вантажних авто таке перевезення заборонене.
Маркування:
Обов'язкові знаки «Діти» (жовтий квадрат із червоною облямівкою та силуетами дітей) спереду та ззаду.
Режим зупинки:
Під час посадки/висадки автобус має «світитися» (оранжеві маячки або «аварійка»), щоб попередити інших водіїв про можливу появу дітей на дорозі.
Чому саме таке формулювання?
«Організована група дітей»:
Це група з 10 і більше дітей з керівником. Для такої кількості пасажирів потрібен особливий порядок управління.
«Стаж не менше 5 років»:
Досвід допомагає водієві швидше реагувати на небезпеку та уникати різких маневрів, які можуть травмувати дітей у салоні.
«Увімкнені проблискові маячки... та (або) аварійна сигналізація»:
Це візуальний наказ іншим водіям: «Увага! Поруч діти, знизьте швидкість!» (згідно з п. 18.9 ПДР).
В чому важливість цього правила?
Професіоналізм керування:
Високий стаж водія гарантує плавне керування, що мінімізує ризик падіння дітей у салоні.
Підготовка до екстрених ситуацій:
Знання дітьми правил евакуації рятує життя в разі задимлення чи аварії, запобігаючи паніці.
Створення «зони безпеки» навколо автобуса:
Яскраві знаки та маячки змушують інших водіїв бути втричі уважнішими під час об'їзду такого автобуса.
Приклади застосування
Приклад 1:
Шкільна екскурсія. Директор школи орендує мікроавтобус. Він зобов'язаний перевірити у водія посвідчення категорії «D» та записи, що підтверджують 5-річний стаж. Перед посадкою вчитель проводить короткий інструктаж для учнів.
Приклад 2:
Зупинка біля парку. Шкільний автобус зупинився для висадки групи. Водій вмикає оранжевий маячок. Ви, як водій авто позаду, знижуєте швидкість до мінімуму, оскільки дитина може раптово вибігти з-за автобуса.
Приклад 3:
Технічне оснащення. Якщо на мікроавтобусі немає кріплень для знаків «Діти» , він не має права здійснювати таке перевезення, навіть якщо водій дуже досвідчений.
Пояснення до пункту правил 21.4
Це правило є однією з базових норм безпеки, яка регламентує порядок користування дверима транспортного засобу. Воно стосується як водіїв приватних авто, так і професійних водіїв громадського транспорту.
Пояснення правила
Правило встановлює дві суворі заборони:
Заборона старту:
Не можна натискати на газ і починати рух, якщо хоча б одні двері в салоні (чи багажнику, якщо там є доступ до салону) не зачинені повністю.
Заборона відчинення:
Не можна розблоковувати або відчиняти двері, поки колеса автомобіля ще обертаються. Повне припинення руху — єдина умова для відчинення дверей.
Чому саме таке формулювання?
«До повного зачинення»:
Двері, що зачинені «на один клік» або просто прикриті, можуть розчинитися під дією відцентрової сили на повороті. Повне зачинення гарантує роботу замків.
«Відчиняти їх до зупинки»:
Це формулювання запобігає спробам пасажирів вистрибнути з машини, що ще котиться, що часто призводить до падіння під колеса самого ж транспортного засобу.
В чому важливість цього правила?
Запобігання випаданню пасажирів:
Це найголовніший аспект. Навіть на невеликій швидкості випадіння з авто може призвести до важких травм або смерті.
Захист від зіткнень:
Відчинені двері збільшують габарити машини. Якщо водій почне рух із відчиненими дверима, він може зачепити пішоходів, інші авто або дорожні споруди.
Безпека дітей:
Діти часто намагаються відчинити двері раніше часу. Це правило покладає відповідальність саме на водія — він має контролювати блокування дверей до повної зупинки.
Приклади застосування
Приклад 1:
Маршрутне таксі. Пасажир дуже поспішає і починає відчиняти двері, коли автобус ще повільно під'їжджає до зупинки. Водій зобов'язаний заблокувати двері (якщо є така технічна можливість) або вимагати припинити ці дії до повної зупинки.
Приклад 2:
Висадка дитини біля школи. Батько зупиняє авто, але дитина вже тримає ручку дверей. Водій має спочатку зафіксувати машину стоянковим гальмом або переконатися у повній зупинці, і лише тоді дати команду на вихід.
Приклад 3:
Початок руху. Ви сіли в машину, пасажир на задньому сидінні ще підтягує сумку і двері зачинені нещільно (горить індикатор на панелі). Ви не маєте права рушати з місця, поки пасажир не перехопить двері та не зачинить їх зі звуком фіксації.
Важливо:
Сучасні автомобілі часто мають систему автоматичного блокування дверей при швидкості понад 15–20 км/год, проте відповідальність за дотримання п. 21.4 ПДР все одно лежить на водієві. За порушення цього пункту, особливо у громадському транспорті, передбачена адміністративна відповідальність.
Пояснення до пункту правил 21.5
Це правило регламентує перевезення людей у вантажівках. Оскільки вантажний автомобіль не призначений для пасажирів за замовчуванням, до водія висуваються підвищені вимоги щодо досвіду та кваліфікації.
Пояснення правила
До 8 пасажирів:
Водій повинен мати категорію «C» (право керувати вантажівками) та стаж понад 3 роки. Це підкреслює, що керування важкою машиною з людьми потребує навичок плавного руху та гальмування.
Понад 8 пасажирів:
У цьому разі вантажівка фактично виконує роль автобуса. Водій зобов'язаний мати дві категорії: «C» (для самої машини) та «D» (для перевезення великої кількості людей).
«Пристосований» автомобіль:
Це означає, що кузов має бути обладнаний сидіннями, тентом, сходами та іншими засобами безпеки (згідно з п. 21.6 та 21.7 ПДР).
Чому саме таке формулювання?
«Стаж більше трьох років»:
Вантажівка має велику інерцію. Недосвідчений водій може допустити різкі маневри, через які пасажири в кузові (де немає подушок безпеки чи розвинених зон деформації) можуть отримати серйозні травми.
«Категорія D» для понад 8 осіб:
Цифра «8» — це міжнародний стандарт. Будь-яке перевезення більшої кількості людей вважається масовим, що вимагає специфічних знань професійного водія автобуса.
В чому важливість цього правила?
Контроль габаритів та ваги:
Водій зі стажем краще відчуває зміщення центру ваги, коли в кузові перебувають люди, які можуть рухатися під час поїздки.
Захист пасажирів:
Вантажний кузов — це зона підвищеного ризику. Кваліфікація водія є головним фактором, що запобігає перекиданню чи випадінню людей.
Юридична відповідальність:
Чіткий розподіл за кількістю пасажирів дозволяє контролюючим органам (Укртрансбезпека, Поліція) легко перевіряти законність перевезення.
Приклади застосування
Приклад 1:
Сільськогосподарські роботи. Фермер на обладнаній вантажівці везе 5 працівників на поле. Він має категорію «C» та стаж 10 років. Це відповідає правилам.
Приклад 2:
Перевезення військових або волонтерів. Якщо в кузові пристосованого КрАЗу або MAN їде 15 осіб, водій зобов'язаний мати категорії «C» та «D». Якщо у нього лише «C», він порушує закон, навіть за наявності великого стажу.
Приклад 3:
Новачок за кермом. Водій щойно отримав категорію «C» (стаж менше року). Йому заборонено перевозити пасажирів у кузові вантажівки, навіть якщо їх лише двоє.
Пояснення до пункту правил 21.6
Це правило визначає технічні стандарти перетворення вантажного відсіку на безпечне місце для людей. Оскільки кузов вантажівки не має стаціонарних систем захисту (як у легковика), безпека тут тримається на правильній геометрії та міцності сидінь.
Пояснення правила
Висота від підлоги (0,3–0,5 м):
Це стандартна висота, що забезпечує природне положення тіла. Якщо сидіння нижчі — ноги пасажирів затікають; якщо вищі — центр ваги зміщується вгору, що знижує стійкість автомобіля на поворотах.
Відстань від краю борту (не менше 0,3 м):
Сидіння мають бути розташовані достатньо низько відносно бортів. Це створює захисний периметр, за якого борт стримує тіло пасажира під час різкого маневру або нахилу машини.
Міцні спинки:
Якщо лавки встановлені вздовж бортів, пасажири повинні спиратися на спеціальні спинки, а не на сам борт, який може відкритися або бути недостатньо жорстким.
Чому саме таке формулювання?
«Сидіння, закріплені в кузові»:
Ключове слово — закріплені. Використання табуреток, ящиків або незакріплених лавок заборонено, оскільки під час різкого гальмування вони стають некерованими небезпечними предметами.
Показники «0,3 м» та «0,5 м»:
Це інженерні значення, розраховані з урахуванням середньої будови тіла людини та стандартної висоти бортів вантажних автомобілів.
В чому важливість цього правила?
Захист від випадіння:
Низька посадка гарантує, що під час нахилу кузова тіло пасажира впирається у борт, а не перелітає через нього.
Стійкість конструкції:
Жорстке кріплення сидінь до підлоги або бортів запобігає їх зміщенню, що критично важливо під час ДТП або руху по бездоріжжю.
Мінімальний комфорт і захист хребта:
Правильна висота посадки частково амортизує удари від нерівностей дороги та знижує ризик травм спини.
Приклади застосування
Приклад 1:
Перевезення сезонних робітників. Якщо дерев’яні лави в кузові просто стоять на підлозі — це порушення. Якщо вони надійно прикручені, мають висоту близько 40 см і розташовані нижче рівня бортів — це відповідає правилам.
Приклад 2:
Військова вантажівка. У кузовах армійських автомобілів встановлені відкидні лави зі спинками, розташовані так, щоб борт або каркас тенту захищав голову пасажирів.
Приклад 3:
Порушення. Пасажири сидять на дошках, покладених на ящики, вище рівня бортів. Це смертельно небезпечно, оскільки на повороті люди можуть вилетіти з кузова.
Пояснення до пункту правил 21.7
Це правило встановлює чітку межу завантаження пасажирського відсіку вантажного автомобіля, виходячи з його технічного обладнання.
Пояснення правила
Навіть якщо кузов вантажівки великий і в ньому фізично можуть розміститися десятки людей, перевозити дозволено лише ту кількість пасажирів, для якої передбачені жорстко закріплені місця для сидіння.
Якщо в кузові встановлено дві лавки на 10 місць — максимально допустима кількість пасажирів становить 10 осіб.
Перевезення людей стоячи, сидячи на підлозі або на колінах в інших пасажирів категорично заборонено.
Чому саме таке формулювання?
«Не повинна перевищувати кількості обладнаних місць»:
Це формулювання встановлює однаковий принцип безпеки для вантажівок і автобусів — кожна людина повинна мати власне, фіксоване місце.
«Обладнаних для сидіння»:
Йдеться лише про сидіння, що відповідають вимогам ПДР: закріплені в кузові, зі спинками та встановлені на нормативній висоті.
В чому важливість цього правила?
Запобігання травматизму:
Вантажний автомобіль має значні коливання під час руху. Пасажир без сидіння не здатен втриматися при різкому гальмуванні або повороті та неминуче зазнає травм.
Можливість евакуації:
Обмеження кількості людей запобігає тисняві та забезпечує швидкий вихід пасажирів у разі пожежі, аварії або перекидання.
Рівномірний розподіл ваги:
Кількість пасажирів, що відповідає кількості сидінь, забезпечує розрахунковий розподіл навантаження та підвищує стійкість транспортного засобу.
Приклади застосування
Приклад 1:
У кузові встановлено лави на 12 місць, а перевезти потрібно 15 працівників. Водій зобов’язаний здійснити два рейси або залучити інший автомобіль. Перевезення «зайвих» пасажирів стоячи є порушенням.
Приклад 2:
У кузові військової вантажівки встановлено лави на 20 місць. Якщо намагаються їхати 22 особи, двоє повинні залишитися, оскільки для них немає обладнаних місць.
Приклад 3:
Під час перевірки виявлено пасажирів, що сидять на ящиках або стоять. Це є підставою для притягнення водія до відповідальності, оскільки такі місця не вважаються обладнаними для сидіння.
Порада:
Перед початком руху водій вантажівки зобов’язаний особисто переконатися, що всі пасажири зайняли свої місця. Також водій повинен провести інструктаж щодо посадки, висадки та заборони стояти чи сидіти на бортах під час руху.
Пояснення до пункту правил 21.8
Це правило є спеціальною нормою, що регулює допуск молодих військових водіїв до перевезення особового складу. Воно встановлює виняток із загального правила про трирічний стаж, замінюючи його системною підготовкою в умовах військової служби.
Пояснення правила
Для військовослужбовців строкової служби або осіб, які проходять базову військову службу, діє окремий порядок допуску до перевезення людей у кузові вантажного автомобіля.
Обов’язковою є наявність посвідчення водія категорії «C».
Водій повинен пройти спеціальну теоретичну та практичну підготовку за програмами військової частини.
Перед перевезенням людей встановлюється стажування тривалістю не менше 6 місяців, протягом якого дозволяється керування вантажівкою без пасажирів.
Кількість осіб у кузові не може перевищувати кількість обладнаних місць для сидіння.
Чому саме таке формулювання?
«Військовослужбовці строкової служби»:
Молоді водії зазвичай не мають необхідного цивільного стажу, тому армія компенсує це інтенсивною експлуатацією техніки та контролем з боку командування.
«Протягом 6 місяців»:
Це період практичної адаптації, за який водій опановує габарити військової машини, її інерцію, гальмівні характеристики та поведінку на бездоріжжі.
«Пристосованого вантажного автомобіля»:
Наголошується, що навіть у військових умовах кузов повинен бути обладнаний сидіннями, спинками та іншими засобами безпеки відповідно до вимог ПДР.
В чому важливість цього правила?
Дисципліна та безпека:
Військова вантажна техніка має велику масу та потужність. Попереднє стажування знижує ризик ДТП через помилки недосвідченого водія.
Забезпечення мобільності військ:
Правило дозволяє готувати водіїв для перевезення особового складу в межах строку служби без очікування трирічного цивільного стажу.
Відповідальність командування:
Факт навчання та стажування фіксується документально, що покладає відповідальність за допуск водія на командира підрозділу.
Приклади застосування
Приклад 1:
Військовослужбовець отримав категорію «C» у навчальному центрі. Протягом перших 6 місяців він перевозить лише вантажі. Лише після завершення стажування йому дозволяють перевозити особовий склад у кузові.
Приклад 2:
Навіть після стажування водій не має права перевозити людей у кузові, де відсутні закріплені лави та спинки. Такий транспорт вважається непристосованим.
Приклад 3:
У кузові встановлено 18 місць для сидіння. Перевезення більшої кількості військовослужбовців є порушенням, незалежно від наказу чи обставин.
Починати рух можна, лише переконавшись, що створено умови для безпечного перевезення пасажирів.
Пояснення до пункту правил 21.9
Це правило покладає на водія вантажівки відповідальність за безпеку пасажирів через їхню обізнаність та дисципліну. Пасажири в кузові перебувають у зоні підвищеного ризику, тому водій зобов’язаний діяти як керівник і контролер безпеки.
Пояснення правила
Обов’язок інструктажу:
Водій не має права починати рух, доки не проінструктує пасажирів щодо правил поведінки.
Заборонено вставати під час руху.
Заборонено сидіти на бортах.
Заборонено палити та викидати будь-які предмети з кузова.
Контроль умов:
Перед початком руху водій зобов’язаний особисто перевірити, чи зачинені всі борти.
Усі пасажири повинні сидіти на обладнаних лавах.
Вантаж, якщо він перевозиться разом із людьми, має бути надійно закріплений.
Чому саме таке формулювання?
«Проінструктувати пасажирів»:
Пасажири часто не усвідомлюють специфіки руху вантажівки, зокрема різкої тряски, кренів та інерції. Інструктаж усуває несподіваність і знижує ризик необережних дій.
«Лише переконавшись»:
Водій повинен виконати особисту перевірку. Слова пасажирів не звільняють його від обов’язку впевнитися у безпечному стані кузова.
В чому важливість цього правила?
Запобігання травматизму:
Найчастіші травми виникають через вставання пасажирів під час руху або спроби вийти до повної зупинки. Інструктаж суттєво знижує ці ризики.
Юридична відповідальність:
У разі ДТП або випадіння пасажира факт проведення інструктажу підтверджує виконання водієм вимог безпеки.
Координація дій:
Пасажири повинні знати, як подати сигнал водієві про необхідність негайної зупинки, наприклад, стуком по кабіні.
Приклади застосування
Приклад 1:
Перед початком руху водій виходить до кузова і пояснює правила поведінки, порядок сидіння та спосіб подачі сигналу для зупинки.
Приклад 2:
Після посадки пасажирів водій особисто перевіряє замки бортів. Нещільно зачинений борт може відкритися під час руху і спричинити випадіння людей.
Приклад 3:
Під час руху водій помічає, що пасажир встав у кузові. Він негайно зупиняється та повторює інструктаж, оскільки умови безпеки порушені.
Пояснення до пункту правил 21.10
Це правило регулює винятковий випадок, коли вантажний автомобіль не призначений для регулярного перевезення людей, але виникає виробнича необхідність супроводу вантажу.
Пояснення правила
Кому дозволено:
Перебувати в кузові можуть лише особи, безпосередньо пов’язані з вантажем.
Це вантажники, експедитори, охоронці або власники вантажу.
Перевезення сторонніх осіб або «підвезення» знайомих у такому кузові заборонене.
Умова сидіння:
Пасажири не можуть стояти або сидіти на бортах.
Вони повинні перебувати на сидіннях, що відповідають вимогам пункту 21.6 ПДР.
Висота сидіння від підлоги має становити 0,3–0,5 м.
Відстань від краю борту — не менше 0,3 м.
Кількісний ліміт:
Загальна кількість осіб у транспортному засобі, включно з кабіною та кузовом, не може перевищувати 8.
Перевезення більшої кількості осіб вважається масовим і потребує категорії «D».
Чому саме таке формулювання?
«Супроводжують вантаж або їдуть за ним»:
Це обмежує коло пасажирів лише тими, чия присутність є виробничо необхідною.
Таке формулювання запобігає використанню вантажівки як заміни автобуса.
«Згідно з вимогами пункту 21.6»:
Навіть тимчасове перевезення людей не допускає компромісів щодо безпеки.
Висота та розташування сидінь зменшують ризик випадіння пасажирів.
«І техніки безпеки»:
Пасажири не повинні перебувати поруч із вантажем, який може зміститися або спричинити травми.
В чому важливість цього правила?
Запобігання травмуванню вантажем:
Люди, що супроводжують вантаж, не повинні утримувати його руками.
Сидіння забезпечують фіксацію пасажирів у разі різкого гальмування або маневру.
Контроль відповідальності водія:
Обмеження до 8 осіб дозволяє водієві контролювати ситуацію та не створює умов масового перевезення.
Легалізація господарських перевезень:
Правило дозволяє супровід майна без порушення ПДР за умови дотримання мінімальних стандартів безпеки.
Приклади застосування
Приклад 1:
Під час переїзду люди супроводжують меблі в кузові вантажівки.
Це дозволено лише за наявності надійно закріпленої лавки, що відповідає вимогам ПДР.
Приклад 2:
Вантажники сидять на будматеріалах у кузові.
Це порушення, оскільки пасажири мають сидіти на обладнаних сидіннях, а не на вантажі.
Приклад 3:
У транспортному засобі перебуває 10 осіб разом із водієм.
Це порушення, оскільки перевищено граничну кількість у 8 осіб.
- a) пасажирів поза кабіною автомобіля (крім передбачених цими Правилами випадків перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначених для перевезення пасажирів), у кузові автомобіля-самоскида, трактора, інших самохідних машин, на вантажному причепі, напівпричепі, в причепі-дачі, в кузові вантажного мотоцикла;
- б) дітей, зріст яких менше 150 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда, крім:
транспортних засобів, що здійснюють регулярні, регулярні спеціальні та нерегулярні пасажирські автобусні перевезення, за умови дотримання встановлених цими Правилами обмежень швидкості руху;
спеціалізованих санітарних автомобілів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, оперативних транспортних засобів Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, Держприкордонслужби, Служби безпеки, Управління державної охорони під час виконання ними невідкладного службового завдання; - в) дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного автомобіля;
- г) організовані групи дітей у темну пору доби.
Пояснення до пункту правил 21.11
Це правило є ключовим переліком заборон, спрямованих на захист життя пасажирів, особливо дітей.
Воно встановлює фундаментальні обмеження, що знижують рівень травматизму під час дорожньо-транспортних пригод.
Пояснення пунктів
а) Місця, не призначені для людей:
Заборонено перевозити людей на капоті, бамперах, підніжках.
Заборонено перебування в кузовах самоскидів, де існує ризик випадкового вивантаження.
Заборонено перебування в причепах-дачах та інших причепах під час руху.
Люди можуть перебувати лише в місцях, обладнаних сидіннями та захисною конструкцією.
б) Дитячі утримуючі системи:
Основний критерій — зріст дитини менше 150 см.
За такого зросту штатний ремінь безпеки проходить по шиї та животу.
Це створює смертельну небезпеку при зіткненні.
Автокрісла та бустери забезпечують правильне положення ременя відповідно до анатомії дитини.
в) Діти у вантажівках:
Перевезення дітей віком до 16 років у кузові вантажного автомобіля заборонене.
Заборона діє незалежно від наявності сидінь, тенту чи іншого обладнання.
Діти можуть перевозитися лише в кабіні.
г) Організовані групи дітей у темну пору доби:
Перевезення організованих груп дітей уночі заборонене.
Обмеження пов’язане з підвищеними ризиками через втому водія та знижену видимість.
Чому саме таке формулювання?
«Зріст менше 150 см»:
Це біомеханічна межа, з якої штатні ремені безпеки починають правильно фіксувати тіло.
До цього зросту ремінь не захищає, а створює додаткову загрозу.
«Крім регулярних автобусних перевезень»:
Для автобусів великої місткості встановлено виняток через особливості конструкції салону.
Водночас діють додаткові обмеження щодо режиму руху.
«Самоскид, трактор, причіп»:
Така техніка не забезпечує фіксацію пасажирів.
Людина може бути викинута з транспортного засобу навіть на малій швидкості.
В чому важливість цього правила?
Збереження життя дітей:
Використання дитячих утримуючих систем знижує ризик загибелі дитини при ДТП на 70–80%.
Запобігання прихованим ризикам:
Перебування людей у причепах або кузовах створює умови повної відсутності захисту при перекиданні.
Зниження нічних ризиків:
Заборона нічних поїздок для дитячих груп враховує статистику ДТП, пов’язаних із втомою водіїв.
Приклади застосування
Приклад 1:
Дитина має зріст 145 см.
Незалежно від віку вона повинна перевозитися з використанням бустера або автокрісла.
Приклад 2:
Перевезення 14-річної дитини в кузові вантажівки заборонене.
Дитина має їхати в кабіні.
Приклад 3:
Під час руху пасажири не можуть перебувати в причепі-дачі.
Усі мають знаходитися в кабіні та бути пристебнутими.
Приклад 4:
Заборонено перевозити дитину зростом до 150 см як пасажира на мотоциклі.
Вона не може надійно утримуватися та користуватися підніжками.
Пояснення до пункту правил 21.12
Це правило встановлює технічні вимоги до засобів безпеки для дітей.
Воно є частиною європейських стандартів безпеки, імплементованих в українське законодавство.
Пояснення правила
Обов'язковість:
Якщо автомобіль обладнаний ременями безпеки або спеціальними кріпленнями (наприклад, ISOFIX), використання дитячої утримуючої системи є обов'язковим для дітей зростом до 150 см.
Сумісність:
Дитяче крісло або бустер мають бути встановлені саме тим способом, який передбачений конструкцією автомобіля.
Це може бути штатний ремінь безпеки або жорстке кріплення ISOFIX.
Сертифікація:
Утримуюча система повинна відповідати чинним нормативам безпеки.
Відповідність підтверджується сертифікаційною наклейкою на виробі.
Чому саме таке формулювання?
«Передбаченими їх конструкцією»:
Правило враховує наявність автомобілів, у яких відсутні ремені безпеки або кріплення на задніх сидіннях.
У таких випадках встановлення дитячої системи технічно неможливе, але це не усуває ризик для дитини.
«Відповідати вимогам чинних нормативів»:
Забороняється використання саморобних або несертифікованих засобів.
Подушки, підкладки чи адаптери без краш-тестів не забезпечують захист.
В чому важливість цього правила?
Правильна фіксація:
Дитяча система розподіляє енергію удару на анатомічно міцні зони тіла.
Захищаються голова, шия та хребет.
Захист від підробок:
Вимога сертифікації відсікає небезпечні вироби, які руйнуються при навантаженні та створюють додаткову загрозу.
Системність безпеки:
Кріплення ISOFIX мінімізує помилки встановлення.
Більшість крісел, закріплених ременями, встановлюються неправильно.
Приклади застосування
Приклад 1:
При купівлі автокрісла перевіряється наявність сертифікаційної наклейки з позначенням ECE R44/04 або R129.
Приклад 2:
Автомобіль обладнаний кріпленнями ISOFIX.
Використання сумісної системи забезпечує жорстке з'єднання з кузовом.
Приклад 3:
В автомобілі відсутні задні ремені безпеки.
Встановлення дитячої системи неможливе.
Перевезення дитини на передньому сидінні без правильно встановленого крісла заборонене.
На замітку:
Якщо дитяча система встановлюється на передньому сидінні проти напрямку руху, фронтальна подушка безпеки пасажира має бути обов’язково вимкнена.
Її спрацювання може призвести до смертельних травм дитини.
Пояснення до пункту правил 21.13
Цей пункт регламентує конкретні місця та умови встановлення дитячих утримуючих систем відповідно до сучасних стандартів пасивної безпеки.
Пояснення правила
Пріоритет задніх сидінь:
Дитячі крісла повинні встановлюватися переважно на другому або третьому ряду сидінь.
Задні місця є статистично найбезпечнішими при фронтальних зіткненнях.
Виняток для дітей до 3 років:
Дозволяється перевезення на передньому пасажирському сидінні,
але лише за умови встановлення крісла проти напрямку руху.
Критична умова:
При встановленні крісла спиною вперед на передньому сидінні фронтальна подушка безпеки пасажира має бути обов’язково вимкнена.
Чому саме таке формулювання?
«Проти напрямку руху»:
У дітей до 3 років маса голови непропорційно велика, а шийні м’язи та хребет ще не сформовані.
Положення спиною вперед рівномірно розподіляє навантаження та запобігає смертельним травмам шиї.
«Вимкнення фронтальної подушки»:
Подушка безпеки спрацьовує зі швидкістю понад 300 км/год.
При ударі в спинку крісла вона створює критичне перевантаження для дитини.
«Крім першого ряду»:
Навіть для старших дітей перший ряд є менш безпечним.
Тому задні сидіння залишаються базовим і рекомендованим варіантом.
В чому важливість цього правила?
Анатомічна відповідність:
Правило враховує особливості розвитку дитячого скелета та м’язів.
Контроль з боку водія:
Дозвіл перевозити немовля попереду актуальний, коли водій перебуває в салоні сам і повинен контролювати стан дитини.
Запобігання фатальним помилкам:
Чітка вимога вимкнення подушки безпеки усуває одну з найчастіших причин смертельних травм дітей у автокріслах.
Приклади застосування
Приклад 1:
Дитині 1 рік.
Крісло встановлене на передньому сидінні спиною до руху.
Подушка безпеки пасажира переведена в режим OFF.
Приклад 2:
Дитині 5 років.
Крісло або бустер встановлено обличчям вперед.
Подушка безпеки може залишатися увімкненою, але сидіння має бути максимально відсунуто назад.
Приклад 3:
Крісло спиною вперед встановлено на передньому сидінні, але подушка безпеки не вимкнена або не має функції відключення.
Це грубе та смертельно небезпечне порушення.
На замітку:
Якщо конструкція автомобіля не дозволяє вимкнути фронтальну подушку безпеки, встановлення крісла спиною вперед на передньому сидінні заборонено.
Пояснення до пункту правил 21.14
Це правило є логічним завершенням вимог до перевезення дітей та підкреслює, що безпека залежить не лише від наявності автокрісла, а й від правильності його встановлення.
Пояснення правила
Правило зобов’язує водія суворо дотримуватися інструкцій двох виробників:
Інструкції виробника дитячої утримуючої системи:
Визначає, через які пази має проходити ремінь, де розташовані фіксатори, як регулюється нахил та натяг ременів.
Інструкції виробника транспортного засобу:
Вказує, на яких саме місцях салону дозволене встановлення крісел, чи підтримується ISOFIX, чи достатня довжина ременя безпеки.
Чому саме таке формулювання?
«Відповідно до інструкцій»:
Кожна модель автокрісла має власну схему кріплення.
Неправильно пропущений ремінь або ігнорування фіксаторів робить навіть сертифіковане крісло небезпечним.
«Виробників транспортних засобів»:
Конструкція автомобіля може містити елементи, що впливають на можливість монтажу крісла (подушки безпеки в ременях, форма сидінь, розташування якорів).
В чому важливість цього правила?
Запобігання помилкам монтажу:
Понад половина автокрісел встановлюється з помилками (слабкий натяг, перекручені ремені, неправильні пази).
Інструкція є єдиним коректним алгоритмом встановлення.
Гарантія спрацювання:
Краш-тести проводяться виключно при правильному монтажі.
Лише за цих умов система захисту працює так, як задумано.
Ергономіка та стабільність:
Правильно встановлене крісло не хитається, не зміщується та утримує дитину в анатомічно правильному положенні.
Приклади застосування
Приклад 1:
В інструкції вказано пропускати ремінь через червоні напрямні.
Ремінь перекинутий поверх крісла без використання пазів.
Це порушення, оскільки крісло не фіксується належним чином.
Приклад 2:
Крісло ISOFIX має верхній якірний ремінь (Top Tether).
Нижні фіксатори зафіксовані, верхній ремінь не використано.
Це порушення інструкції та вимог безпеки.
Приклад 3:
В інструкції зазначено допустимий зазор не більше двох пальців між ременем крісла та тілом дитини.
Ремені залишені вільними через об’ємний одяг.
У разі ДТП дитина може вислизнути з крісла.
На замітку:
Більшість сучасних дитячих систем мають QR-коди з відеоінструкціями.
Неправильне встановлення юридично прирівнюється до відсутності автокрісла.
Пояснення до пункту правил 21.15
Це правило встановлює принцип індивідуального підбору засобів безпеки та наголошує, що наявність «будь-якого» автокрісла не є гарантією захисту — утримуюча система повинна відповідати фізичним параметрам конкретної дитини.
Пояснення правила
Дитячі утримуючі системи поділяються на групи залежно від ваги та зросту дитини (групи 0+, 1, 2, 3 або за стандартом i-Size — за зростом). Кріплення та внутрішні ремені кожної системи розраховані на певну інерційну силу, тому перевищення допустимої маси може призвести до руйнування крісла під час ДТП. Відповідність зросту не менш важлива: ремені та підголівник мають розташовуватися так, щоб захищати плечі, грудну клітку, шию та голову, а не створювати додаткову небезпеку.
Чому саме таке формулювання?
Вимога відповідності масі та зросту враховує нерівномірний фізичний розвиток дітей: однаковий вік не означає однакові параметри тіла. Саме тому вік є лише орієнтиром, а юридичним і технічним критерієм виступають реальні антропометричні показники. Характеристики системи охоплюють тип фіксації (внутрішні ремені або штатний ремінь авто), форму чаші крісла та можливість регулювання підголівника.
В чому важливість цього правила?
Невідповідне крісло підвищує ризик «підпірнання», коли дитина вислизає з-під ременя під час різкого гальмування або удару, що призводить до травм внутрішніх органів. Якщо дитина переросла систему, підголівник перестає захищати потилицю, і зростає ризик тяжких травм шиї та голови. Для немовлят критично важливо, щоб внутрішні ремені були розраховані саме на їхню масу, інакше вони не зможуть надійно втримати тіло.
Приклади застосування
Для немовляти вагою до 13 кг використовується люлька групи 0+; посадка такої дитини в крісло наступної групи є порушенням, оскільки система не забезпечить належної фіксації. Дитині зростом близько 125 см і вагою 25 кг доцільно використовувати бустер групи 2–3, щоб штатний ремінь проходив через плече, а не через шию. Якщо голова дитини почала виступати за верхній край спинки, це означає, що система більше не відповідає зросту й підлягає заміні, навіть якщо допустима вага ще не перевищена.
Порада
Під час вибору автокрісла слід звертати увагу на маркування. Стандарт UN R129 (i-Size) класифікує системи за зростом дитини в сантиметрах, що забезпечує точніший та безпечніший підбір, ніж орієнтація лише на вагу.
Пояснення до пункту правил 21.16
Це правило є логічним завершенням усіх вимог щодо безпеки дітей і наголошує, що сама наявність автокрісла не має жодного сенсу, якщо дитина в ньому не зафіксована.
Пояснення правила
Навіть найдорожча й сертифікована дитяча утримуюча система не працює, якщо дитина не пристебнута внутрішніми ременями крісла або штатним ременем автомобіля (залежно від типу системи). Пристебнуте положення означає, що ремені застебнуті, правильно проходять по тілу дитини та належним чином затягнуті.
Чому саме таке формулювання?
Формулювання «діти повинні перебувати у пристебнутому положенні» не залишає жодних винятків — ані для коротких поїздок, ані для повільного руху, ані для ситуацій, коли дитина плаче чи просить розстебнути ремінь. Це також прямий обов’язок водія: не просто посадити дитину в крісло, а перед початком руху перевірити замок і натяг ременів.
В чому важливість цього правила?
У разі ДТП непристебнута дитина вилітає з крісла і вдаряється об елементи салону або інших пасажирів, а саме крісло без зафіксованих ременів стає звичайною підставкою без жодної захисної функції. Навіть при різкому гальмуванні чи повороті непристебнута дитина може впасти, отримати травми або відволікти водія. Лише правильно застебнутий ремінь утримує дитину в межах захисної зони крісла — між боковими упорами та підголівником.
Приклади застосування
Навіть під час короткої поїздки на 300–500 метрів дитина зобов’язана бути пристебнута, оскільки більшість ДТП стаються саме поблизу дому. Якщо дитина перебуває в товстому зимовому одязі і ремені затягнуті слабо, це є порушенням: куртка стискається при ударі, і дитина вислизає з фіксації. Якщо ж дитина самостійно розстебнула ремінь під час руху, водій зобов’язаний негайно зупинитися в безпечному місці та пристебнути її повторно перед продовженням поїздки.
На замітку
Краш-тести показують, що зіткнення на швидкості 50 км/год за силою інерції еквівалентне падінню з приблизно четвертого поверху. Пристебнутий ремінь — єдиний елемент, здатний протистояти цій силі.
