Розділ 19. Користування зовнішніми світловими приладами

Це правило є базовою нормою безпеки, що регулює видимість транспортних засобів (ТЗ) у складних умовах.

Пояснення правила

Правило визначає, які саме світлові прилади мають бути ввімкнені, коли природного світла недостатньо для безпечного руху. Воно охоплює три сценарії: ніч, недостатня видимість (туман, дощ, сніг) та тунелі.

Для авто/мотоциклів:
Обов'язкове ближнє або дальнє світло. Денні ходові вогні (ДХВ) у цих умовах не замінюють фари, оскільки вони не підсвічують дорогу і не вмикають задні габарити.

Для причепів:
Обов'язкові габаритні ліхтарі, щоб інші водії бачили реальну довжину автопоїзда.

Протитуманні фари:
Їх можна використовувати замість основних фар лише під час туману чи дощу (вдень або вночі), але в тунелях чи просто вночі вони можуть бути лише доповненням до ближнього світла.

Чому саме таке формулювання?

«Незалежно від ступеня освітлення»:
Навіть якщо вулиця яскраво підсвічена ліхтарями, фари на авто мають бути ввімкнені. Це робить машину помітною для пішоходів та інших водіїв через дзеркала.

«У тунелях»:
При в’їзді в тунель очі водія не встигають миттєво адаптуватися до темряви. Увімкнені фари допомагають миттєво позначити габарити машини в замкнутому просторі.

Поділ за типами ТЗ:
Чітко визначено вимоги для кожного виду транспорту, від фури до велосипеда, щоб кожен учасник руху був ідентифікований.

В чому важливість цього правила?

Активна безпека:
Фари не лише освітлюють дорогу водієві, а й роблять транспортний засіб «видимим об’єктом» для інших. Машина без світла в сутінках перетворюється на «невидимку».

Дистанція та швидкість:
Світло фар дозволяє іншим водіям правильно оцінити відстань до вашого авто та вашу швидкість.

Позначення габаритів:
Габаритні вогні на причепах запобігають ситуаціям, коли водій намагається «вклинитися» за автомобілем, не помітивши, що той тягне довгий причіп.

Приклади застосування

Приклад 1: Освітлене місто.
Ви їдете центром Києва вночі. Вулиця залита світлом ліхтарів. Ви зобов'язані ввімкнути ближнє світло фар. Використання лише габаритних вогнів або ДХВ є порушенням, оскільки вони не дають достатньої видимості вашого авто ззаду.

Приклад 2: Тунель удень.
Яскравий сонячний день, ви в’їжджаєте в освітлений тунель. Ви повинні ввімкнути ближнє світло фар перед в’їздом. Це важливо, бо водій, що їде за вами з яскравого сонця, може не побачити ваше авто в тіні тунелю без ліхтарів.

Приклад 3: Сильний туман.
Ви рухаєтеся вдень у густому тумані (видимість менше 300 м). Згідно з приміткою, ви можете вимкнути основні фари й увімкнути лише протитуманні. Вони розташовані нижче до дороги, менше «сліплять» вас відбитим від туману світлом і краще позначають авто.

Приклад 4: Буксирування.
Вночі ви тягнете інше авто на тросі. На вашому авто — ближнє світло, а на тому, що ви тягнете — габаритні ліхтарі та аварійна сигналізація.

Це правило є критичним для запобігання засліпленню водіїв, що є однією з найнебезпечніших причин ДТП у темну пору доби.

Пояснення правила

Суть правила полягає в обов'язку водія забезпечити, щоб його фари не заважали іншим учасникам руху.

Стандартна дистанція:
Мінімальна безпечна відстань для перемикання з дальнього на ближнє світло при зустрічному роз'їзді — 250 метрів.

Реакція на сигнал:
Якщо зустрічний водій блимає фарами (періодично перемикає світло), це пряма вимога негайно перемкнути світло, незалежно від відстані (навіть якщо вона більша за 250 м), оскільки він вже відчуває засліплення.

Попутний рух:
Засліплення може відбуватися і через дзеркала заднього виду. Водій, який наздоганяє інший автомобіль, має перемкнути світло на ближнє, щоб не сліпити того, хто попереду.

Чому саме таке формулювання?

Чітка цифра «250 м»:
Це орієнтовна, виміряна дистанція, на якій світло фар ще не викликає небезпечного засліплення, але при цьому водій ще бачить достатньо дороги.

«А також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв»:
Це формулювання робить правило гнучким. Воно враховує рельєф місцевості (наприклад, підйом або спуск), коли навіть на великій відстані фари можуть світити прямо в очі.

«Періодичним перемиканням світла фар»:
Це встановлений ПДР механізм комунікації між водіями, еквівалентний міжнародному сигналу «ти мене сліпиш, вимкни дальнє».

В чому важливість цього правила?

Запобігання аваріям через втрату зору:
Засліплення триває кілька секунд, протягом яких водій фактично сліпий і не контролює ситуацію на дорозі.

Гуманність та взаємоповага:
Дотримання цього правила є проявом водійської культури та турботи про безпеку інших.

Ефективність використання світла:
Дальнє світло є потужним інструментом для освітлення дороги, але його використання вимагає відповідальності.

Приклади застосування

Приклад 1: Зустрічний роз’їзд на рівній дорозі.
Ви їдете трасою вночі з дальнім світлом. Попереду з'являються фари зустрічного авто. Ви оцінюєте відстань (приблизно 250 м) і заздалегідь перемикаєтеся на ближнє світло.

Приклад 2: Пагорб.
Ви підіймаєтеся на пагорб із дальнім світлом. Ще здалеку ви бачите світло зустрічної машини. Ви перемикаєте світло раніше, ніж за 250 м, тому що фари вашого авто «світять» в очі зустрічному водієві через особливості рельєфу.

Приклад 3: Сигнал від іншого водія.
Зустрічна машина починає активно блимати дальнім/ближнім світлом. Це означає, що ви її сліпите. Ви зобов'язані негайно перемкнути своє світло на ближнє, навіть якщо вам здається, що до авто ще далеко.

Приклад 4: Наздоганяння попутного авто.
Ви наздогнали автомобіль і рухаєтеся за ним. Використання дальнього світла заборонено, воно буде сліпити водія через дзеркала. Ви маєте рухатися з ближнім світлом, тримаючи безпечну дистанцію.

Це правило визначає чіткий алгоритм дій у разі критичної втрати видимості через світло зустрічних авто. Воно є одним із найважливіших для виживання під час нічних поїздок.

Пояснення правила

Правило розділяє два стани:

Погіршення видимості:
Коли світло зустрічних фар просто заважає добре бачити дорогу (так званий «світловий екран»).
Дія: Зменшити швидкість.

Засліплення:
Фізіологічний стан, коли водій тимчасово втрачає здатність бачити об’єкти (перед очима «біла пляма»).
Дія: Негайно зупинитися, не повертаючи кермо, увімкнути «аварійку» і чекати відновлення зору.

Чому саме таке формулювання?

«Не змінюючи смуги руху»:
Це найважливіша частина. Коли водій засліплений, він втрачає орієнтацію у просторі. Спроба з'їхати на узбіччя «наосліп» часто призводить до перекидання в кювет або наїзду на пішохода, який може там стояти. Зупинка у своїй смузі — найбезпечніший варіант, оскільки ви точно знаєте, що секунду тому там було порожньо.

«Увімкнути аварійну світлову сигналізацію»:
Це сигнал для водіїв позаду, що ваше авто перетворилося на нерухому перешкоду.

«Після того, як пройдуть негативні наслідки»:
Зір відновлюється не миттєво (зазвичай від 5 до 30 секунд). Правило забороняє їхати «в тумані перед очима», навіть якщо зустрічне авто вже проїхало.

В чому важливість цього правила?

Профілактика «фантомного» кермування:
Засліплений водій підсвідомо намагається прийняти праворуч, але без візуальних орієнтирів він може виїхати з дороги.

Захист від наїзду ззаду:
Аварійна сигналізація в умовах ночі — єдиний спосіб попередити інших, що ви стоїте посеред смуги.

Фізіологічний фактор:
Людське око потребує часу для адаптації після яскравого спалаху. Ігнорування цього призводить до того, що водій помічає перешкоду (пішохода або відбійник) надто пізно.

Приклади застосування

Приклад 1: Зустрічна фура з порушенням регулювання фар.
Ви їдете трасою, і зустрічна вантажівка буквально «випалює» вам очі дальнім світлом. Ви відчуваєте, що не бачите правий край своєї смуги. Ви плавно знижуєте швидкість із 90 до 40 км/год, поки авто не проїде.

Приклад 2: Повне засліплення.
На вузькій дорозі зустрічне авто раптово вмикає дальнє світло. Ви бачите лише яскраву білу пляму. Ви одразу вмикаєте «аварійку», прибираєте ногу з газу і плавно тиснете на гальма, тримаючи кермо ідеально рівно. Ви зупиняєтеся прямо у смузі. Тільки коли зір повернувся до норми, ви вимикаєте «аварійку» і рушаєте.

Приклад 3: Перехрестя.
Під час повороту вночі вас засліпило авто, що виїжджало збоку. Ви зупиняєтеся посеред перехрестя з «аварійкою», щоб не врізатися у бордюр або острівець безпеки, яких ви зараз не бачите.

Порада:
Щоб уникнути засліплення, рекомендується дивитися не на фари зустрічного авто, а трохи праворуч — на лінію розмітки або край узбіччя.

Цей пункт регламентує, як зробити нерухомий транспортний засіб помітним для інших учасників руху, щоб уникнути зіткнення з ним у темряві.

Пояснення правила

Правило зобов'язує водія «підсвічувати» свій автомобіль, навіть якщо він стоїть на місці.

Стандартна зупинка (ніч/туман):
Обов’язково мають горіти габаритні або стоянкові ліхтарі. Вони позначають контури (габарити) машини.

Вимушена зупинка (поломка/ДТП):
До габаритів додається аварійна сигналізація (миготливі оранжеві вогні), що сигналізує іншим: «Тут перешкода!».

Додаткове світло:
У сильний дощ чи туман габаритів може бути мало, тому дозволено вмикати ближнє світло або протитуманні фари, щоб машину помітили здалеку.

Критична несправність:
Якщо світло взагалі не працює, машину треба негайно прибрати з проїзної частини. Якщо вона «нерухома», її позначають знаком аварійної зупинки або миготливим червоним ліхтарем (згідно з п. 9.10 та 9.11).

Чому саме таке формулювання?

«Габаритні або стоянкові ліхтарі»:
Вони споживають мінімум енергії акумулятора, але дозволяють іншим водіям здалеку зрозуміти, де саме закінчується край машини.

«Задні протитуманні ліхтарі»:
Це дуже яскраві ліхтарі. Їх дозволено вмикати лише в умовах недостатньої видимості, щоб водій ззаду не врізався у вас у густому тумані.

«Прибрати за межі дороги»:
Це вимога безпеки. Машина без вогнів вночі — це «чорна діра» на дорозі, яку неможливо помітити вчасно.

В чому важливість цього правила?

Запобігання наїздам:
Більшість нічних аварій на трасах стаються саме через те, що водії врізаються в нерухомі авто, які стояли на узбіччі або смузі без світла.

Дистанція об’їзду:
Побачивши габарити, інший водій заздалегідь може змінити траєкторію руху для безпечного об’їзду.

Енергоощадність:
Стоянкові ліхтарі дозволяють тривалий час позначати авто на дорозі без ризику повністю розрядити акумулятор за 30 хвилин.

Приклади застосування

Приклад 1: Зупинка біля магазину на неосвітленій вулиці.
Ви припаркувалися на узбіччі вночі, щоб зайти в магазин. Ви повинні залишити ввімкненими габаритні вогні. Навіть якщо вулиця здається вам знайомою, інший водій може вас не помітити.

Приклад 2: Пробите колесо вночі.
Ви змушені зупинитися на трасі. Ви вмикаєте габарити та «аварійку». Це дає іншим водіям зрозуміти, що ви не просто стоїте, а маєте проблему, і вони будуть уважнішими.

Приклад 3: Сильна злива (недостатня видимість).
Ви зупинилися перечекати дощ. Окрім габаритів, ви вмикаєте задній протитуманний ліхтар. Це важливо, бо звичайні габарити в стіні води видно лише за 10–15 метрів, а протитуманний ліхтар — за 100 метрів.

Приклад 4: Повна відмова електрики.
У вашому авто вночі згасло все світло, і машина заглохла. Ви не можете її зрушити. Ви зобов'язані виставити знак аварійної зупинки (трикутник) на відстані 20 м у місті або 40 м поза містом, щоб попередити інших.

Це правило чітко розмежовує використання протитуманних фар (ПТФ) залежно від часу доби та дорожніх умов, щоб забезпечити максимальну видимість і не ввести в оману інших водіїв.

Пояснення правила

Удень (умови недостатньої видимості: туман, дощ, сніг):
ПТФ можна вмикати як самостійно, так і разом із основним світлом. У тумані вони ефективніші за основні фари, бо світять «під туман», не створюючи перед очима водія білої стіни відбитого світла.

Уночі (темна пора доби):
ПТФ заборонено використовувати як єдине джерело світла. Вони мають працювати тільки в парі з ближнім або дальнім світлом фар.

Чому саме таке формулювання?

«Лише разом з ближнім або дальнім світлом» (уночі):
ПТФ мають широкий, але дуже короткий промінь світла (зазвичай 10–15 метрів). Якщо водій уночі їхатиме лише з ними, він помітить перешкоду надто пізно для безпечного гальмування на швидкості.

«Як окремо» (в умовах недостатньої видимості):
Це дозволяє водієві вимкнути основні фари в густому тумані, якщо вони засліплюють його самого відбитим світлом, залишаючи лише ПТФ, які краще підсвічують дорогу.

В чому важливість цього правила?

Запобігання ДТП через швидкість:
Ближнє світло забезпечує огляд на 30–50 метрів, що відповідає безпечній швидкості вночі. ПТФ самі по собі не дають такої дистанції огляду.

Позначення габаритів:
ПТФ розташовані низько. Уночі без основного світла зустрічний водій може сприйняти ваше авто за мотоцикл або взагалі не помітити силует машини, що призведе до лобового зіткнення.

Ефективність у тумані:
Правило дає водієві законну можливість обрати найбільш ефективну комбінацію світла для конкретних погодних умов.

Приклади застосування

Приклад 1: Туман удень.
Ви їдете о 12:00 в густому тумані. Ви можете вимкнути ближнє світло і залишити лише ПТФ. Це допоможе вам краще бачити дорожню розмітку без «білого екрана» перед капотом.

Приклад 2: Траса вночі.
Ви їдете неосвітленою дорогою о 23:00. Вам не вистачає освітлення безпосередньо перед бампером та на узбіччях. Ви вмикаєте ПТФ додатково до ближнього світла. Це значно розширює зону освітлення праворуч і ліворуч.

Приклад 3: Порушення.
Водій вночі вимкнув основні фари та їде лише на «протитуманках», щоб «не напружувати очі» або для естетики. Це грубе порушення, оскільки він не бачить дорогу на безпечну дистанцію і вводить в оману зустрічних водіїв щодо типу свого транспортного засобу.

Важливо:
ПДР також нагадують, що задні протитуманні ліхтарі дозволяється використовувати виключно в умовах недостатньої видимості (туман, злива), оскільки в ясну ніч вони сильно сліплять водіїв, що їдуть позаду.

Це правило обмежує використання дуже потужних світлових приладів лише певним колом осіб та конкретними обставинами, адже такі фари становлять серйозну небезпеку для інших водіїв.

Пояснення правила

Фара-прожектор (світить вузьким і дуже потужним пучком світла далеко вперед) та фара-шукач (часто поворотна фара на магніті або кріпленні, якою можна керувати з салону) є винятковими засобами освітлення.

Хто може користуватися:
Лише водії оперативних транспортних засобів (поліція, швидка допомога, пожежна служба, аварійні служби газової мережі тощо).

Коли можна користуватися:
Виключно під час виконання службових завдань.

Умова безпеки:
Навіть під час виконання завдання водій зобов'язаний вжити заходів, щоб не засліпити інших учасників руху.

Чому саме таке формулювання?

«Лише водії оперативних транспортних засобів»:
Ці фари не є стандартним обладнанням для приватних авто. Вони створюють надмірне освітлення, яке може засліпити миттєво і надовго. Обмеження кола користувачів зменшує ризик неконтрольованого використання потужного світла.

«Під час виконання службових завдань»:
Використання цих фар дозволено лише тоді, коли це обґрунтовано необхідністю (наприклад, пошук номера будинку в темряві під час виклику, огляд місця події, пошук людини на узбіччі). У звичайному режимі руху (наприклад, по дорозі до бази) вони заборонені.

«Вживши заходів для того, щоб не засліплювати»:
Правило підкреслює пріоритет загальної безпеки. Навіть поліцейський, шукаючи потрібний поворот, не має права направити прожектор в очі зустрічному водієві.

В чому важливість цього правила?

Запобігання засліпленню:
Потужність прожектора набагато вища за дальнє світло. Засліплення від нього на швидкості 90 км/год може призвести до миттєвої аварії.

Регулювання «спецзасобів»:
Це правило відокремлює професійне обладнання від аматорського тюнінгу. Наявність таких фар на приватному авто і їх використання вважається грубим порушенням ПДР.

Чіткість дій:
Водій оперативного ТЗ знає свої повноваження та межі їх використання, усвідомлюючи відповідальність.

Приклади застосування

Приклад 1: Поліцейський патруль.
Екіпаж поліції шукає втікача в лісосмузі вздовж траси вночі. Вони використовують фару-шукач, направляючи її на дерева та кущі, але вимикають або відвертають її, коли наближається зустрічний автомобіль.

Приклад 2: Аварійна служба газу.
Бригада приїхала на виклик вночі на неосвітлену вулицю. Водій використовує фару-прожектор, щоб підсвітити люк або місце витоку, але робить це так, щоб світло не потрапляло в салони припаркованих авто або на проїжджаючі машини.

Приклад 3: Порушення (приватна особа).
Водій приватного позашляховика встановив собі фару-прожектор на дах і вмикає її на трасі замість дальнього світла. Це пряме порушення ПДР, що тягне за собою штраф та вимогу демонтажу обладнання.

Це правило забезпечує баланс між необхідністю оперативних служб бачити в складних умовах і правом інших учасників руху на безпеку та незасліплений зір.

Цей пункт є технічною вимогою, спрямованою на запобігання введенню в оману інших водіїв та уникнення аварійних ситуацій.

Пояснення правила

Заборона стосується конструктивної зміни електропроводки автомобіля. Деякі водії намагаються підключити задні протитуманні ліхтарі (ЗПЛ) так, щоб вони загорялися разом із «стоп-сигналами». ПДР суворо забороняють таку комбінацію. Задні протитуманні ліхтарі повинні вмикатися лише окремим вимикачем і тільки в умовах недостатньої видимості.

Чому саме таке формулювання?

«Забороняється підключати»:
Це пряма заборона на кустарний тюнінг. Система освітлення автомобіля розрахована так, щоб кожен сигнал мав своє унікальне значення.

«До сигналів гальмування»:
Стоп-сигнали мають стандартну яскравість. Задні протитуманні ліхтарі зазвичай у 2–3 рази яскравіші за габарити та помітно яскравіші за звичайні стоп-сигнали, оскільки їхнє завдання — «пробивати» густий туман.

В чому важливість цього правила?

Запобігання засліпленню:
Оскільки ЗПЛ дуже яскраві, їхнє постійне спрацьовування під час кожного гальмування вночі (у звичайну погоду) засліплює водія, що їде позаду. Це виснажує його зір і знижує концентрацію.

Інформативність сигналів:
Якщо стоп-сигнали горять разом із надто яскравими ПТФ, водій ззаду може не розпізнати момент початку гальмування або переплутати його з увімкненим заднім світлом. Це збільшує час реакції та ризик в'їхати у ваш багажник.

Ефект «звикання»:
Коли водій постійно бачить надто яскраве світло попереду, його очі адаптуються, і він може не помітити критичного посилення світла при екстреному гальмуванні.

Приклади застосування

Приклад 1: Рух у заторі.
Ви їдете за автомобілем у вечірньому заторі. Щоразу, коли водій попереду торкається педалі гальма, вас буквально «сліплять» яскраві червоні ліхтарі, підключені до ПТФ. Через це ви гірше бачите дорогу навколо і швидше втомлюєтеся. Це і є наслідок порушення п. 19.7.

Приклад 2: Технічний огляд.
Під час перевірки технічного стану авто (наприклад, перед виїздом у рейс або при реєстрації) спеціаліст перевіряє роздільне ввімкнення вогнів. Якщо ПТФ загоряються від педалі гальма — такий ТЗ вважається технічно несправним.

Приклад 3: Правильне використання.
У густому тумані ви вмикаєте задні протитуманні ліхтарі кнопкою на панелі. Вони горять постійно, позначаючи вас. Коли ви гальмуєте, над ними або поруч загоряються окремі стоп-сигнали. Водій ззаду чітко бачить різницю між «я просто їду в тумані» та «я зараз зупиняюся».

Порада:
Використовуйте задні протитуманні ліхтарі тільки за призначенням (у туман, зливу чи снігопад). Вживання їх у ясну ніч навіть без підключення до стоп-сигналів вважається порушенням, оскільки це сліпить інших.

Це правило регламентує використання спеціального світлового покажчика (три оранжеві ліхтарі на даху кабіни), що позначає великогабаритний транспортний засіб.

Пояснення правила

Знак «Автопоїзд» є обов'язковим для вантажних автомобілів з причепами, колісних тракторів та зчленованих автобусів.

Під час руху:
Ліхтарі мають світитися завжди, незалежно від часу доби чи освітлення дороги.

Під час зупинки/стоянки:
У темну пору доби або при поганій видимості знак має залишатися увімкненим разом із габаритними вогнями.

Чому саме таке формулювання?

«Постійно увімкнений під час руху»:
Це дозволяє іншим водіям здалеку ідентифікувати транспортний засіб як довгий або такий, що складається з кількох частин. Це критично важливо для планування обгону.

«І під час вимушеної зупинки»:
У темряві водій, що наближається, має бачити, що перед ним не просто одиночна вантажівка, а довга конструкція, яка може перекривати значну частину узбіччя або смуги.

В чому важливість цього правила?

Безпека обгону:
Коли водій бачить три вогні на даху зустрічної або попутної машини, він розуміє, що перед ним автопоїзд довжиною до 20 метрів і більше. Це змушує його закласти набагато більше часу та простору для маневру.

Попередження про габарити:
Автопоїзди мають більший радіус повороту. Увімкнений знак попереджає водіїв, що ця машина може почати неочікуваний маневр (наприклад, «замах» ліворуч перед поворотом праворуч).

Ідентифікація типу ТЗ:
Оранжеві вогні допомагають відрізнити вантажівку від автобуса чи іншого спецтранспорту в складних метеоумовах.

Приклади застосування

Приклад 1: Сонячний день на трасі.
Ви їдете на легковому авто і бачите вдалині фуру з увімкненими трьома оранжевими ліхтарями на даху. Ви одразу розумієте, що це автопоїзд, і не починаєте обгін, якщо попереду недостатньо вільного місця для випередження довгоміра.

Приклад 2: Нічна стоянка на узбіччі.
Велика фура з причепом зупинилася на узбіччі траси через поломку. Водій вмикає габарити, «аварійку» та обов’язково залишає ввімкненим знак автопоїзда. Водії, що їдуть повз, здалеку бачать масштаб перешкоди й тримають більший інтервал.

Приклад 3: Тунель.
В’їжджаючи в тунель, водій вантажівки з причепом перевіряє, чи світиться знак автопоїзда. В обмеженому просторі тунелю чітке позначення габаритів та типу машини допомагає іншим водіям краще орієнтуватися.

Пов'язані норми

Знак автопоїзда має відповідати вимогам п. 30.3 «а» ПДР, де зазначено, що це три ліхтарі оранжевого кольору, розташовані горизонтально над передньою частиною кабіни.

Цей пункт регулює використання одного з найяскравіших світлових приладів автомобіля, який за неправильного застосування може стати причиною аварії.

Пояснення правила

Задній протитуманний ліхтар (ЗПЛ) — це спеціальна лампа червоного кольору, яка світить значно яскравіше за звичайні габаритні вогні.

Головна умова:
Його можна вмикати тільки тоді, коли видимість на дорозі становить менше 300 метрів через туман, дощ, снігопад тощо.

Час доби не має значення:
Якщо о 12:00 дня на трасі густий туман — вмикайте. Якщо о 12:00 ночі небо зоряне і видимість чудова — ліхтар має бути вимкнений.

Чому саме таке формулювання?

«Виключно в умовах недостатньої видимості»:
Це суворе обмеження. Яскравість ЗПЛ розрахована на те, щоб «пробивати» щільні частинки води або снігу в повітрі. У нормальну погоду цей ліхтар діє як лазер: він засліплює водіїв, що їдуть позаду, викликаючи біль в очах та тимчасову втрату здатності бачити дорогу.

«Як у світлу, так і в темну пору доби»:
Правило наголошує, що орієнтуватися треба не на годинник, а на прозорість атмосфери.

В чому важливість цього правила?

Захист від наїзду ззаду:
У сильному тумані звичайні габарити стають невидимими вже за 20–30 метрів. ЗПЛ дозволяє водієві позаду помітити вашу машину за 100–150 метрів і вчасно збавити швидкість.

Запобігання засліпленню:
У ясну ніч увімкнений ЗПЛ створює «світлову стіну» для водія ззаду. Він перестає бачити ваші сигнали гальмування (стоп-сигнали), оскільки вони зливаються з яскравою протитуманкою.

Зниження втоми водіїв:
Постійне спостереження за надто яскравим червоним світлом у темряві швидко втомлює зір, що веде до помилок у керуванні.

Приклади застосування

Приклад 1: Сильна злива на трасі.
Ви їдете вдень, але через стіну дощу ледь бачите машину попереду. Ви вмикаєте ЗПЛ. Тепер водії позаду бачать вашу чітку позицію і не вріжуться у вас, якщо ви почнете гальмувати.

Приклад 2: Ясна ніч (Типове порушення).
Багато водіїв вмикають ЗПЛ «для краси» або помилково разом із передніми протитуманками. Якщо ви їдете за таким авто у ясну погоду, ви відчуваєте сильний дискомфорт в очах. Це пряме порушення правил.

Приклад 3: Виїзд із зони туману.
Ви виїхали з туманної низини на освітлену ділянку дороги, де повітря чисте. Ви зобов'язані негайно вимкнути задній протитуманний ліхтар, щоб не заважати іншим учасникам руху.

Порада:
Більшість сучасних авто мають окрему індикацію на панелі приладів для заднього ПТЛ (зазвичай це значок ліхтаря з хвилястими лініями, спрямованими праворуч, оранжевого кольору). Слідкуйте, щоб він не горів без потреби.