Головна ПДР України Розділ 6
Розділ 6. Вимоги до велосипедистів
з останніми змінами від 01.04.2025 року
Пояснення до пункту правил 6.1
Пункт 6.1 встановлює мінімальний вік, з якого дозволено рухатися по дорозі на велосипеді, — 14 років. Це правило пов’язане з тим, що рух у загальному транспортному потоці вимагає достатнього рівня уваги, швидкості реакції та розуміння дорожньої обстановки.
Діти молодшого віку не завжди здатні правильно оцінити швидкість автомобілів, дистанцію, можливі ризики, тому виїзд на проїзну частину для них є небезпечним. Рух до 14 років повинен здійснюватися лише на спеціальних майданчиках, велосипедних доріжках, дворах або інших місцях, де немає автомобільного трафіку.
Приклади з практики:
дитині 10–12 років дозволено їздити велосипедом у дворі або парку, але не по проїзній частині;
14-річний підліток вже може рухатися дорогою, але повинен суворо дотримуватися правил для велосипедистів: бути помітним, їхати праворуч, не маневрувати різко;
якщо батьки дозволяють молодшій дитині виїжджати на дорогу — це є порушенням і створює серйозну небезпеку.
Основна ідея пункту — забезпечити безпеку дітей, обмежуючи їхній рух дорогою, доки вони не досягнуть віку, коли здатні усвідомлено й відповідально брати участь у дорожньому русі.
Для руху в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на велосипеді повинен бути встановлений та увімкнений ліхтар (фара).
Пояснення до пункту правил 6.2
Пункт 6.2 визначає, яким має бути велосипед, щоб його можна було використовувати в дорожньому русі. Йдеться про мінімальне обладнання, яке забезпечує помітність велосипедиста та можливість подати сигнал іншим учасникам руху.
Велосипед повинен мати звуковий сигнал. Це не обов’язково гучний дзвінок — головне, щоб велосипедист міг попередити пішоходів або інших велосипедистів про свій намір об’їхати чи наблизитися.
Обов’язковими є світлоповертачі (катофоти), розташовані за схемою:
спереду — білого кольору;
по боках — оранжевого;
позаду — червоного.
Вони відбивають світло фар автомобілів і роблять велосипедиста помітним навіть у повній темряві, що істотно зменшує ризик наїзду.
Якщо велосипедист рухається у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості, на велосипеді обов’язково повинен бути встановлений і увімкнений ліхтар (фара). Переднє світло дозволяє забезпечити видимість дороги, а також дає можливість водіям заздалегідь побачити велосипедиста.
Приклади з практики:
у сутінках велосипедист їде з вимкненою фарою — водій бачить його лише за кілька метрів, що є порушенням і створює небезпеку;
велосипед без бокових світлоповертачів майже не видно збоку вночі — ризик зіткнення на перехрестях або при об’їзді;
удень наявність світлоповертачів не є критичною, але вночі вони стають життєво важливими;
велосипедист використовує яскраву світлодіодну фару — це покращує видимість і підвищує безпеку.
Основний сенс пункту — велосипед повинен бути оснащений так, щоб його добре бачили інші учасники руху, особливо в темний час доби. Видимість — ключ до безпеки велосипедиста.
Колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80–100 м.
Пояснення до пункту правил 6.3
Пункт 6.3 встановлює правила руху для груп велосипедистів. Головна мета — не створювати перешкод іншим учасникам руху та зберегти безпеку самих велосипедистів.
Якщо велосипедисти рухаються групою, вони повинні їхати один за одним, а не поруч. Рух паралельно займає значно більше простору, ускладнює обгін і може змусити водіїв виїжджати на зустрічну смугу. Однорядний рух робить групу компактною і передбачуваною для автомобілістів.
Коли група є великою, вона вважається колоною. Така колона повинна бути розділена на окремі групи — не більше 10 велосипедистів у кожній. Між групами обов’язково робиться інтервал 80–100 метрів. Це дає можливість автомобілям безпечно здійснювати обгін, а також зменшує ризик масового зіткнення у разі аварійної ситуації.
Такий порядок дозволяє водіям краще оцінити обстановку та маневрувати, а велосипедистам — рухатися організовано і без зайвої небезпеки.
Приклади з практики:
12 велосипедистів рухаються разом дорогою — вони діляться на дві групи по 6 осіб, між якими встановлюється відстань близько 100 м;
група туристів їде поруч по двоє — це порушення, оскільки займає пів дороги та створює небезпеку під час обгону;
велоколона їде протягнутою смугою без проміжків — автомобілі не можуть безпечно її обігнати, тому колона повинна бути оформлена групами.
Сенс пункту — зробити рух груп велосипедистів безпечним і передбачуваним для автомобілістів, особливо на дорогах із щільним рухом.
Пояснення до пункту правил 6.4
Пункт 6.4 визначає обмеження щодо перевезення вантажів на велосипеді. Це правило спрямоване на те, щоб велосипедист залишався повністю керованим і передбачуваним для інших учасників дорожнього руху.
Велосипедист може перевозити лише такі вантажі, які не заважають керуванню. Це означає, що вантаж не повинен закривати огляд, обмежувати рух рук, зміщувати центр ваги чи заважати тримати рівновагу. Якщо вантаж робить велосипед нестійким або обмежує маневреність, його перевозити не можна.
Друга вимога — вантаж не повинен створювати перешкод іншим учасникам руху. Це означає, що він не має виступати далеко вбік, звисати вниз, розгойдуватися або загрожувати іншим велосипедистам, пішоходам чи автомобілям. Будь-який предмет, що змушує інших учасників змінювати траєкторію або створює небезпеку, є недозволеним.
Приклади з практики:
невеликий рюкзак, сумка у кошику або пакет, закріплений на багажнику — дозволено;
довгі дошки або труби, які виступають убік і можуть зачепити транспорт чи пішоходів — заборонено;
велика коробка, яку велосипедист тримає однією рукою і не може повноцінно керувати — порушення;
пакети, прив’язані так, що потрапляють у колесо або педалі — небезпечно і заборонено;
легкий баул, надійно встановлений на багажнику без зміщення центру ваги — допустимо.
Головний принцип пункту — вантаж не повинен впливати на стійкість, контроль над велосипедом і безпеку оточення. Якщо предмет ускладнює рух або створює ризик, перевозити його на велосипеді не можна.
Велосипедисти повинні переїжджати проїзну частину по велосипедному переїзді, а у разі його відсутності - відповідно до вимог цих Правил.
У місцях, де рух регулюється, велосипедисти повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.
Пояснення до пункту правил 6.5
Пункт 6.5 визначає, як велосипедисти повинні перетинати дорогу, коли велосипедна доріжка виходить на проїзну частину поза перехрестям. У такій ситуації велосипедисти зобов’язані дати дорогу всім транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі. Це важливо, тому що водії автомобілів не очікують велосипедиста поза перехрестям і можуть не встигнути загальмувати.
Якщо на місці перетину передбачений велосипедний переїзд, велосипедист повинен перетинати дорогу саме по ньому. Такий переїзд позначений розміткою або знаками і вказує водіям на можливу появу велосипедистів. Рух поза переїздом може бути небезпечним і непередбачуваним для інших учасників руху.
Коли велосипедного переїзду немає, велосипедист повинен діяти за загальними правилами: зупинитися, оглянутися, переконатися у відсутності небезпеки, оцінити швидкість автомобілів і перетинати дорогу лише тоді, коли це повністю безпечно. У деяких випадках доцільніше навіть спішитися та перейти дорогу як пішохід.
Якщо місце перетину регулюється, велосипедист повинен виконувати сигнали світлофора або регулювальника, так само як водії та пішоходи. Заборонено перетинати дорогу на забороняючий сигнал, навіть якщо велосипедисту здається, що машин немає — це створює ризик зіткнення з транспортом, який має право рухатися.
Приклади з практики:
велосипедна доріжка виходить прямо на дорогу без знаків — велосипедист зупиняється і пропускає автомобілі, навіть якщо він рухається по своїй доріжці;
є позначений велосипедний переїзд — переїзд здійснюється лише по ньому, а не поруч;
велосипедист бачить регульований перехід зі світлофором — він чекає зеленого сигналу, як і інші учасники руху;
водій авто пропускає велосипедиста за власною ініціативою — велосипедист може проїхати, але тільки переконавшись, що інші водії також зупиняються.
Загальний зміст пункту — велосипедист не має автоматичної переваги при перетині дороги поза перехрестям. Безпека в таких ситуаціях залежить від його уважності, прогнозування та виконання правил.
- a) керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості — з вимкненим ліхтарем (фарою) чи без світлоповертачів;
- б) рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд облаштовано велосипедну доріжку;
- в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
- г) під час руху триматися за інший транспортний засіб;
- ґ) їздити, не тримаючись за руль, та знімати ноги з педалей (підніжок);
- д) перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7 років, які перевозяться на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками);
- е) буксирувати велосипеди;
- є) буксирувати причеп, не передбачений для експлуатації з велосипедом.
Пояснення до пункту правил 6.6
Пункт 6.6 встановлює перелік заборон для велосипедистів. Кожне з цих попереджень спрямоване на запобігання найпоширенішим і найнебезпечнішим ситуаціям, у яких велосипедист може втратити керування або створити загрозу для інших учасників руху.
Заборонено керувати велосипедом, якщо несправні гальма чи звуковий сигнал. Без робочих гальм велосипедист не може вчасно зупинитися, а без сигналу — попередити пішоходів або інших велосипедистів. У темну пору доби заборонено рухатися без увімкненої фари або без світлоповертачів: без них велосипедист практично невидимий для водіїв.
Велосипедист не має права рухатися по автомагістралях або дорогах для автомобілів — це місця з високими швидкостями, де велосипедист фізично не може безпечно взаємодіяти з потоком. Так само заборонено їхати по проїзній частині, якщо поруч є спеціально облаштована велосипедна доріжка: вона створена саме для безпечного руху велосипедів.
Заборонено рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, оскільки там пересуваються пішоходи, у тому числі діти, літні люди, люди з інвалідністю. Виняток — діти до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих.
Під час руху велосипедист не може триматися за інший транспортний засіб. Такі дії призводять до втрати рівноваги і дуже часто закінчуються падінням або потраплянням під колеса. Заборонено їхати, не тримаючись за руль або знімаючи ноги з педалей — це порушує контроль над велосипедом.
Перевозити пасажирів на велосипеді також не можна, окрім дітей до 7 років на окремому сидінні з надійно встановленими підніжками. Велосипед не призначений для додаткової ваги, і це різко погіршує керованість.
Заборонено буксирувати інші велосипеди або причепи, що не передбачені для використання з велосипедом. Неправильний причіп або буксирування створюють додаткові сили, які велосипедист не може безпечно контролювати.
Приклади з практики:
велосипедист їде в сутінках без фари — водій бачить його занадто пізно;
на дорозі є велодоріжка, але велосипедист їде по проїзній частині — це порушення і небезпека для нього самого;
підліток тримається за вантажівку, щоб «підтягнутися» — найпоширеніша причина важких ДТП;
пасажир сидить на багажнику звичайного велосипеда — центр ваги зміщується, керованість падає, велосипед може перекинутись;
велосипедист буксирує інший велосипед мотузкою — високий ризик падіння або зіткнення при найменшому натягу чи слабкому повороті.
Сенс пункту — велосипедист повинен рухатися так, щоб він завжди мав повний контроль над велосипедом і не створював небезпеки для себе та інших.
Пояснення до пункту правил 6.7
Пункт 6.7 наголошує, що велосипедисти не є окремою категорією, яка рухається за власними правилами. Вони повинні виконувати всі вимоги Правил дорожнього руху, які стосуються водіїв або пішоходів, якщо ці вимоги не суперечать правилам розділу 6, що спеціально встановлює порядок руху велосипедистів.
Це означає, що велосипедист у різних ситуаціях діє або як «водій», або як «пішохід», залежно від того, де він рухається і яку дію виконує. На дорозі — він водій, а при переході через пішохідний перехід з велосипедом у руках — він пішохід.
Конкретні приклади демонструють, як це працює на практиці. Якщо велосипедист рухається дорогою, він повинен подавати сигнали поворотів, не виїжджати на зустрічну смугу, виконувати вимоги світлофорів, не створювати перешкод транспорту — як і будь-який водій. Якщо він спішився і веде велосипед поруч — застосовуються вимоги для пішоходів: рухатися по тротуару, переходити по «зебрі», дотримуватися сигналів світлофора для пішоходів.
Важливо, що велосипедист не повинен виконувати ті правила для водіїв, які суперечать розділу 6. Наприклад, йому не потрібно мати документи чи реєстрацію, як водієві авто, або рухатися в загальному потоці на швидкості автомобіля — ці вимоги не стосуються велосипедів.
Приклади з практики:
велосипедист рухається дорогою — він виконує правила для водіїв: тримається правої смуги, подає сигнали, зупиняється на червоний;
велосипедист веде велосипед через перехід — він діє як пішохід і має відповідні права та обов’язки;
на регульованому переході велосипедист зобов’язаний чекати зеленого сигналу так само, як водій або пішохід;
велосипедист не виконує вимоги, що суперечать розділу 6, наприклад, не зобов’язаний мати посвідчення або реєстрацію транспортного засобу.
Загальний сенс пункту — узгодити поведінку велосипедистів із правилами для інших учасників руху, щоб усі діяли за єдиною логікою і передбачувано, але з урахуванням особливостей велосипедів.
