Розділ 28. Рух по гірських дорогах і на крутих спусках

Цей пункт встановлює чітку черговість проїзду на складних ділянках рельєфу. Це правило є засадничим для безпеки в гірських районах (Карпати, Кримські гори) та на крутих спусках міських вулиць.

Пояснення правила

На вузькій дорозі, де два транспортні засоби не можуть роз’їхатися одночасно, діє спеціальний порядок:

Водій, який рухається вниз (на спуск), зобов’язаний зупинитися і пропустити транспортний засіб, що рухається вгору.

Водій, який рухається вгору (на підйом), має перевагу і проїжджає першим.

Чому саме таке формулювання?

Логіка правила базується на фізиці руху та технічних обмеженнях автомобіля.

Складність рушання:
Автомобілю, що зупинився на крутому підйомі, значно важче рушити з місця. Існує ризик відкочування назад, пробуксовки або повної втрати можливості продовжити рух, особливо для вантажівок та автобусів.

Контроль спуску:
Транспортному засобу, що рухається вниз, значно легше зупинитися та відновити рух. Для цього достатньо контролю гальмівної системи без необхідності долати силу тяжіння.

Збереження інерції:
Під час підйому, особливо для важкого транспорту, критично важливо зберігати інерцію. Вимушена зупинка може призвести до повної зупинки руху на тривалий час.

В чому важливість цього правила?

Запобігання заторам:
Якщо транспортний засіб, що рухається вгору, змушений зупинитися і не може рушити, дорога буде повністю заблокована для обох напрямків.

Безпека в зимових умовах:
На слизькому покритті рушання вгору після зупинки часто є неможливим навіть для легкових авто без спеціального оснащення. Пріоритет підйому мінімізує ризик втрати керованості.

Зменшення зносу техніки:
Часті зупинки та старти на підйомі призводять до інтенсивного зносу зчеплення, перегріву двигуна та трансмісії.

Приклади застосування

Приклад 1: Вузька гірська дорога.
Легковий автомобіль рухається вниз серпантином. Назустріч піднімається вантажівка. На вузькій ділянці водій легковика зобов’язаний зупинитися і пропустити вантажівку.

Приклад 2: Міська вулиця з крутим ухилом.
Через припарковані автомобілі проїзд можливий лише в один ряд. Водій, який спускається, зупиняється і пропускає автомобіль, що рухається вгору, відповідно до п. 28.1 ПДР.

Приклад 3: Ожеледиця в гірській місцевості.
На ділянці встановлено знак «Крутий підйом». Автомобіль, що рухається вниз, зупиняється, дозволяючи зустрічному транспорту подолати підйом без зупинки на слизькому покритті.

Важливо:
Перевага транспортного засобу, що рухається вгору, діє виключно на ділянках, позначених знаками «Крутий підйом» та «Крутий спуск». Якщо такі знаки відсутні, застосовується загальне правило: дорогу дає той, на чиєму боці знаходиться перешкода (п. 13.4 ПДР).

Це правило встановлює додаткові вимоги до водіїв важкого та габаритного транспорту при русі в гірській місцевості. Дотримання цих норм є критичним для запобігання відмовам гальмівних систем та самовільному руху машин на схилах.

Пояснення пунктів

а) Гірські гальма (сповільнювачі / ретардери)
Це спеціальні пристрої (електромагнітні або гідравлічні), які дозволяють сповільнювати рух за рахунок двигуна або трансмісії без використання основних гальмівних колодок.

Чому це важливо:
Під час тривалого спуску звичайні гальма перегріваються, гальмівна рідина може закипіти, а ефективність гальм різко падає або зникає повністю. Використання гірського гальма дозволяє підтримувати контрольовану швидкість без перевантаження основної гальмівної системи.

б) Противідкотні упори («башмаки»)
Це клиноподібні пристрої, які встановлюються під колеса транспортного засобу під час зупинки або стоянки.

Чому це важливо:
Стоянкове гальмо багатотонного транспортного засобу може не витримати навантаження на крутому схилі. Противідкотні упори створюють механічну перешкоду, яка унеможливлює самовільне скочування навіть у разі відмови гальм.

Чому саме таке формулювання?

«Понад 3,5 т, трактори та автобуси»
Такі транспортні засоби мають велику масу, інерцію та кінетичну енергію. На спусках стандартних гальмівних систем може бути недостатньо для безпечного контролю швидкості.

«Якщо вони встановлені заводом-виробником»
Правила не вимагають дообладнання транспортного засобу, але зобов’язують водія використовувати штатні системи безпеки, якщо вони передбачені конструкцією.

«Під час зупинки або стоянки»
Вимога діє навіть при короткочасній зупинці. У гірській місцевості ризик самовільного руху існує постійно.

В чому важливість цього правила?

Запобігання масштабним аваріям:
Некерований важкий транспорт на гірському серпантині становить смертельну загрозу для всіх учасників руху.

Збереження ресурсу гальм:
Використання сповільнювачів дозволяє зберегти основні гальма холодними та працездатними для екстрених ситуацій.

Стабільність під час стоянки:
Противідкотні упори запобігають скочуванню транспортного засобу у разі технічної несправності або помилки водія.

Приклади застосування

Приклад 1:
Вантажівка під час спуску з карпатського перевалу використовує ретардер, підтримуючи стабільну швидкість без натискання на педаль гальма. Це пряме виконання вимог п. 28.2 (а) ПДР України.

Приклад 2:
Туристичний автобус зупинився на узбіччі гірської дороги. Водій увімкнув стоянкове гальмо та встановив противідкотні упори під колеса.

Приклад 3:
Під час стоянки у вантажівки виникла витік повітря з пневмосистеми. Через зниження тиску гальма можуть розблокуватися. Противідкотні упори запобігають скочуванню транспортного засобу вниз по схилу.

Це правило встановлює перелік критичних заборон для руху в гірській місцевості. Ці обмеження є життєво необхідними, оскільки вони спрямовані на запобігання втраті контролю над автомобілем в умовах складного рельєфу та зниженого зчеплення з дорогою.

Пояснення пунктів

а) Рух накатом («на нейтралці»)
Заборонено їхати з гори з вимкненим двигуном або з вимкненою передачею / зчепленням.

Причина:
У такому режимі відсутнє гальмування двигуном. Єдиним способом зменшення швидкості залишаються робочі гальма, які на спуску швидко перегріваються і можуть повністю відмовити.

б) Буксирування на гнучкому зчепленні
Заборонено буксирувати транспортний засіб на тросі.

Причина:
На постійних спусках і підйомах неможливо стабільно контролювати дистанцію між автомобілями. Буксироване авто практично неминуче врізається в тягач.

в) Будь-яке буксирування під час ожеледиці
Заборонено буксирування транспортних засобів у зимових умовах на слизькій дорозі, навіть на жорсткому зчепленні.

Причина:
Ризик втрати керування обома автомобілями стає критичним через мінімальне зчеплення коліс із дорогою.

Чому саме таке формулювання?

«З непрацюючим двигуном»
У разі зупинки двигуна перестають працювати підсилювачі гальм та керма, що різко ускладнює керування автомобілем.

«Вимкненими зчепленням або передачею»
Це пряма заборона руху накатом або «економії» пального. Без включеної передачі автомобіль не може гальмувати двигуном.

«Будь-яке буксирування під час ожеледиці»
Погодні умови роблять небезпечним навіть жорстке зчеплення. Лід нівелює будь-які технічні переваги.

В чому важливість цього правила?

Збереження гальмівної системи:
Гальмування двигуном є основним способом контролю швидкості в горах. Заборони п. 28.3 запобігають перегріву та відмові гальм.

Запобігання некерованим ситуаціям:
Заборона руху накатом і буксирування значно зменшує кількість випадків повної втрати контролю над транспортом.

Фізика руху:
Правило враховує дію гравітації та інерції, які на схилах мають значно більший вплив, ніж на рівнинних ділянках.

Приклади застосування

Приклад 1:
Водій легкового авто спускається з гори на «нейтралці», намагаючись зекономити пальне. Це порушення п. 28.3 (а). Він зобов’язаний рухатися на пониженій передачі для гальмування двигуном.

Приклад 2:
На гірській дорозі водій намагається тягнути несправне авто на тросі. Це порушення п. 28.3 (б). Допускається лише жорстке зчеплення або евакуація.

Приклад 3:
Взимку на перевалі дорога вкрита льодом. Будь-яке буксирування заборонене, навіть за наявності ланцюгів на колесах та використання жорсткого зчеплення.