Пункт правил 8.5-1

Пункт 8.5-1 визначає загальні вимоги до дорожньої розмітки. Вона повинна відповідати національному стандарту — тобто має встановлені кольори, розміри, форми ліній, відстані та інші параметри, завдяки яким водій у будь-якому місті країни розуміє її однаково. Розмітка має застосовуватися згідно з Правилами, тобто саме там і в тій конфігурації, яка передбачена для конкретних умов руху.

Важлива вимога — розмітка має бути добре видимою як удень, так і в темну пору доби, на відстані, яка забезпечує безпеку руху. Водій повинен мати час, щоб прочитати розмітку, оцінити її вимоги (смуги, напрямки, стоп-лінія, заборона обгону тощо) і встигнути виконати необхідні маневри.

На практиці бувають ситуації, коли розмітка тимчасово або надовго стає непомітною — наприклад, взимку вона повністю покрита снігом, забризкана брудом чи стерта. У таких випадках передбачається встановлення дорожніх знаків, які дублюють або замінюють зміст розмітки. Знак у цьому випадку відіграє ключову роль, адже він залишається видимим навіть тоді, коли розмітку неможливо відновити або підтримувати.

Приклади з практики:
на трасі зима, проїзна частина покрита снігом, розмітки не видно — встановлюється знак, який уточнює кількість смуг або напрямок руху;
міст після ремонту ще не промаркований, але рух уже відкритий — ставлять знаки, що дублюють розмітку, яка з’явиться пізніше;
на ділянці з інтенсивним рухом розмітка швидко стирається — для уникнення помилок дублюють головні вимоги знаками "Поворот праворуч", "Розмітка смуг", "Стоп" тощо;
на під’їзді до ремонту розмітку неможливо підтримувати через бруд і техніку — тимчасові знаки уточнюють схему руху.