Пункт правил 8.5

Пункт 8.5 пояснює, що дорожня розмітка буває двох видів — горизонтальна та вертикальна. Горизонтальна наноситься на проїзну частину: смуги, стрілки напрямків, пішохідні переходи, суцільні та переривчасті лінії, зебри, стоп-лінії тощо. Вертикальна розмітка розташовується на елементах дороги — стовпчиках, бар’єрах, опорах, мостах — і здебільшого використовується для позначення небезпечних місць або габаритів.

Розмітка може використовуватися окремо або разом зі знаками. У більшості випадків вона не встановлює нових правил, а підкреслює або уточнює ті вимоги, які вже визначені дорожніми знаками. Наприклад, знак може попереджати про заборону обгону, а суцільна лінія розмітки робить цю заборону очевидною й візуальною. Або знак "Пішохідний перехід" встановлюється разом із зеброю, щоб водій бачив і сам знак, і місце переходу.

Розмітка допомагає водіям точніше орієнтуватися на дорозі, дотримуватися смуг, оцінювати відстані, правильно виконувати маневри та рухатися прогнозовано. Вона працює як додатковий інструмент, який робить інформацію на дорозі більш зрозумілою та помітною.

Приклади з практики:
стрілки на проїзній частині уточнюють напрямки руху, які визначає знак "Напрямок руху по смугах";
суцільна лінія підкреслює заборону обгону, встановлену заборонним знаком;
стоп-лінія показує точне місце зупинки перед світлофором чи знаком "Стоп";
вертикальні чорні та білі смуги на бар’єрах виділяють небезпечні ділянки дороги або звуження;
зебра разом зі знаком робить пішохідний перехід максимально помітним.