Пункт правил 4.17

Пункт 4.17 визначає права людей, які пересуваються в кріслах колісних (в інвалідних візках), і встановлює, де вони можуть рухатися. Такі учасники руху прирівнюються до пішоходів, але мають дещо ширші можливості через особливості пересування.

Перше право — рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках із швидкістю пішохода. Це найкомфортніші та найбезпечніші місця для пересування в кріслі колісному, адже вони призначені для пішохідного руху і мінімізують контакти з автомобілями. Важливо, щоб рух відбувався зі швидкістю, яка не створює небезпечних ситуацій для інших пішоходів або велосипедистів.

Друге право — рухатися по узбіччю або краю проїзної частини. Це дозволено, коли немає тротуару чи доріжки або ними неможливо користуватися (бордюри, перешкоди, поганий стан покриття). У такому разі людина в кріслі колісному фактично використовує дорогу як пішохід, але залишається максимально праворуч, щоб не заважати руху транспорту і зменшити ризик наїзду.

Приклади з практики:
тротуар має високі бордюри або розбитий — людина в кріслі колісному може обрати узбіччя;
велосипедна доріжка обладнана рівним покриттям і не завантажена — пересування можливе там, дотримуючись пішохідної швидкості;
у приватному секторі немає тротуарів, є лише проїзна частина — рух дозволено по краю дороги назустріч транспорту, як і пішоходам.

Головна ідея пункту — забезпечити можливість безпечного пересування людей у кріслах колісних там, де умови тротуару чи доріжок недостатні або відсутні, при цьому роблячи їх поведінку передбачуваною для водіїв і інших учасників дорожнього руху.