Пункт ПДР 18.1

Водій, який наближається до нерегульованого пішохідного переходу і бачить на ньому пішоходів, зобов’язаний зменшити швидкість, а за потреби — повністю зупинитися, щоб пропустити тих пішоходів, для яких його рух може створити перешкоду або небезпеку.

Це правило працює не формально, а по суті. Важливо не те, чи ступив пішохід на "зебру", а те, чи створює автомобіль загрозу. Якщо пішохід уже на переході або явно має намір його перетнути, водій повинен діяти на випередження — знижувати швидкість завчасно, а не різко гальмувати в останній момент.

Таке правило введене тому, що нерегульований перехід — це зона підвищеного ризику. Пішоходи не захищені, а водій керує джерелом підвищеної небезпеки. Навіть незначне перевищення швидкості або спроба "проскочити" різко збільшує гальмівний шлях і може призвести до наїзду.

Важливо розуміти: обов’язок зменшити швидкість виникає ще до переходу, а не лише тоді, коли пішохід уже перед капотом. Це дозволяє уникнути ДТП і робить поведінку водія передбачуваною для пішоходів.

Приклади:
Ви їдете вулицею і бачите людину, яка вже ступила на нерегульований пішохідний перехід з протилежного боку. Навіть якщо вона ще далеко від вашої смуги, ви повинні зменшити швидкість і бути готовими зупинитися.

Пішохід стоїть біля краю "зебри" і дивиться на дорогу, явно готуючись переходити. Якщо ваша швидкість або відстань можуть його налякати чи змусити зупинитися — ви зобов’язані знизити швидкість і дати можливість безпечно перейти.

У темну пору доби ви помічаєте пішохода на переході в останній момент. Саме тому правило вимагає завчасного зниження швидкості, щоб у таких умовах мати запас для безпечної зупинки.