Пункт 7.4

Пункт 7.4 пояснює, як повинен діяти водій гужового транспорту в ситуаціях, коли під час виїзду на дорогу оглядовість обмежена — наприклад, через будівлі, паркани, дерева, криві повороти або інші перешкоди. У таких умовах тварину потрібно не їхати верхи на возі чи санях, а вести за вуздечку або повід.

Це робиться тому, що тварина може різко зреагувати на автомобіль, який з’явиться зненацька, або зробити крок уперед у момент, коли дорога ще не вільна. Людина, яка сидить на возі, не має достатнього контролю над тваринами в таких умовах. Коли ж водій іде поруч і тримає вуздечку в руках, він може одразу зупинити тварину або відвести її назад, фактично діючи як пішохід, але з можливістю швидко вплинути на рух.

Це важливо і для безпеки самого водія: на возі він сидить високо і не бачить, що відбувається прямо перед тваринами. Йдучи пішки поряд, він отримує повну оглядовість і краще оцінює дорожню ситуацію.

Приклади з практики:
виїзд із подвір’я, за яким росте густий кущ — водій веде коня за повод, виглядає на дорогу й тільки після переконання в безпеці виїжджає;
сільська дорога виходить на головну через крутий пагорб — сидячи на возі, водій не бачить нічого; ведучи тварину за вуздечку, він контролює і тварину, і ситуацію;
вузька лісова стежка виходить прямо на проїжджу частину — тварина може злякатися автомобіля, що проїжджає; тримання за вуздечку дозволяє уникнути ривка вперед.

Сенс вимоги — забезпечити максимальний контроль над тваринами в умовах, коли будь-яка несподівана ситуація може призвести до аварії.