Пункт правил 4.3

Пункт 4.3 встановлює напрямок руху пішоходів і окремих категорій учасників, коли вони пересуваються узбіччям або краєм проїзної частини за межами населених пунктів. Це важливо через вищі швидкості руху автомобілів і більший ризик ДТП поза містами.

Якщо пішохід йде узбіччям або краєм проїзної частини, він повинен рухатися назустіч руху транспортних засобів. Це правило існує з очевидної причини: йдучи назустріч, пішохід бачить автомобілі, що наближаються, і може вчасно зреагувати — відійти, зупинитися, оцінити небезпеку. В умовах поганої видимості це може врятувати життя.

Інша ситуація — коли людина рухається не просто пішки, а веде велосипед, мопед або мотоцикл, або пересувається в кріслі колісному без двигуна. У цих випадках потрібно рухатися в напрямку руху транспортних засобів. Це пов’язано з тим, що на таких засобах людина займає більше місця, рухається швидше, а водіям автомобілів легше прогнозувати її поведінку, якщо вона рухається в одному напрямку з потоком.

Приклади з практики:
пішохід у сільській місцевості йде узбіччям дороги — він рухається назустріч авто і контролює ситуацію;
жінка веде велосипед уздовж траси — вона повинна йти в напрямку руху автомобілів, щоб не створювати непередбачуваних ситуацій;
людина в кріслі колісному без двигуна рухається дорогою — їй також потрібно пересуватися в напрямку потоку, оскільки вона займає значну частину узбіччя.

Головний сенс пункту — максимальна передбачуваність і безпека. Пішохід без транспортного засобу краще бачить небезпеку назустріч. А той, хто рухається із громіздким засобом, має йти за напрямком руху, щоб водії могли правильно оцінити його траєкторію.