Особливі умови руху

Що ви дізнаєтеся

У цьому уроці розберемо освітлення автомобіля, буксирування, навчальну їзду й рух колоною. Потім з’ясуємо, які правила діють у дворах, пішохідних зонах, на автомагістралях і гірських дорогах. Окрема частина присвячена документам для міжнародного руху.

Загальні правила маневрування, швидкості й надання дороги продовжують діяти в кожній із цих ситуацій. До них додаються спеціальні вимоги. Наприклад, для буксирування потрібне ближнє світло навіть удень, а на гірській дорозі трос використовувати заборонено.

Натискання на ілюстрацію збільшує її, посилання на термін відкриває його визначення. Після кожного блоку спробуйте самостійно відповісти на запитання, потім відкрийте пояснення.

Освітлення автомобіля вночі, у тумані та в тунелі

Після заходу сонця фари потрібні й на освітленій вулиці. У тумані спеціальні вимоги до світла діють навіть удень. Щоб вибрати режим, спочатку визначте умови видимості.

Темна пора доби й недостатня видимість

Темна пора доби починається із заходом сонця й закінчується зі сходом. Це визначення діє й на освітлених вулицях. Недостатня видимість настає, коли дорогу видно менш ніж на 300 м у сутінках, тумані, під час дощу, снігопаду тощо.

Обмежена оглядовість може бути й за ясної погоди: частину дороги приховує поворот, будівля або інший автомобіль. Визначення цих умов докладно розглянуто в темі 3.

У темряві та за недостатньої видимості обирайте швидкість, за якої зможете зупинитися в межах видимості дороги в напрямку руху. Для цього часто потрібно їхати повільніше за встановлену на ділянці межу.

Що вмикати під час руху

На механічному транспортному засобі в темну пору доби, за недостатньої видимості та в тунелі вмикають фари ближнього або дальнього світла з дотриманням вимог щодо незасліплення. У тунелі це потрібно незалежно від його освітлення. Самих габаритних ліхтарів недостатньо. Удень для позначення автомобіля в тунелі прямо передбачене ближнє світло.

На мопедах, велосипедах і гужових возах потрібні фари або ліхтарі, а на причепах і транспортних засобах, що буксируються, — габаритні ліхтарі. Для протитуманних фар є окремі умови: розглянемо їх далі, не змішуючи з денним позначенням автомобіля.

Денні ходові вогні поза населеними пунктами

Поза населеними пунктами на всіх механічних транспортних засобах мають бути ввімкнені денні ходові вогні, а якщо конструкція їх не передбачає — ближнє світло. Це правило не обмежене осінньо-зимовими місяцями.

Коли настала темрява, погіршилася видимість або попереду тунель, перевірте режим фар. Підсвічена панель приладів може працювати й без належного зовнішнього освітлення, тому перевіряйте його навіть з автоматичним перемикачем. Під час буксирування, руху колоною та в інших випадках із теми 9 ближнє світло потрібне й удень.

Перемикання дальнього світла та дії за засліплення

Увімкнувши дальнє світло, стежте за зустрічними й попутними автомобілями. Водія попереду можна засліпити через дзеркала, навіть якщо він рухається в тому самому напрямку.

Коли потрібно перейти на ближнє світло

Перемикайте дальнє на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу. Якщо водій ще далі й періодичним перемиканням фар показує, що йому заважає ваше світло, перемкніться вже зараз.

Перемикайтеся на ближнє також за ризику засліпити попутного водія. У цьому випадку потрібно оцінювати дію свого світла, не чекаючи певної відстані. Подавати попереджувальний сигнал дальнім світлом можна лише без засліплення інших.

Якщо заважає світло зустрічного автомобіля

Якщо світло зустрічних фар погіршило видимість, зменшіть швидкість до безпечної за тим, що реально бачите. Якщо ж вас засліпило, потрібно зупинитися, не змінюючи смуги руху, та ввімкнути аварійну сигналізацію.

Не намагайтеся наосліп з’їхати на узбіччя: там можуть бути люди, перешкода або інший транспорт. Відновлюйте рух лише після того, як минуть негативні наслідки засліплення. Не вмикайте дальнє у відповідь, щоб не засліпити зустрічного водія.

Протитуманні фари, стоянкові ліхтарі та спеціальне світло

Крім ближнього й дальнього світла, автомобіль може мати протитуманні та стоянкові ліхтарі. Для кожного виду ПДР визначають умови використання. Перевірте, яким перемикачем їх вмикають у вашому автомобілі.

Передні протитуманні фари й задні протитуманні ліхтарі

Передні протитуманні фари за недостатньої видимості можна використовувати окремо або разом із ближнім чи дальнім світлом. Але в темну пору доби на неосвітленій ділянці їх використовують лише разом із ближнім або дальнім.

Задній протитуманний ліхтар дозволено вмикати виключно за недостатньої видимості — удень або вночі. Сама темрява без таких умов не є підставою. Коли туман чи інша причина недостатньої видимості минули, ліхтар вимикають.

Підключати задні протитуманні ліхтарі до сигналів гальмування заборонено. Яскраве позначення автомобіля в тумані не повинне спрацьовувати як звичайний стоп-сигнал.

Освітлення автомобіля під час зупинки

Під час зупинки на дорозі в темну пору або за недостатньої видимості потрібні габаритні чи стоянкові ліхтарі. За вимушеної зупинки додатково вмикають аварійну сигналізацію. Вона не замінює габаритів.

За недостатньої видимості дозволяється додатково ввімкнути ближнє або передні протитуманні фари та задні протитуманні ліхтарі. Якщо габарити несправні, автомобіль прибирають за межі дороги. Коли це неможливо, його позначають за аварійним порядком ПДР. Пригадайте вибір місця й дії під час вимушеної зупинки з теми 12.

Спеціальні фари та знак автопоїзда

Фарою-прожектором і фарою-шукачем користуються лише водії оперативних транспортних засобів під час службових завдань, уживши заходів проти засліплення.

Розпізнавальний знак «Автопоїзд» — три оранжеві ліхтарі горизонтально над передньою частиною кабіни або кузова. Його встановлюють на вантажних автомобілях і колісних тракторах класу 1,4 т і вище з причепами, а також на зчленованих автобусах і тролейбусах. Звичайний легковий автомобіль із причепом не зобов’язаний мати ці три ліхтарі лише через наявність причепа.

Там, де цей знак установлений за вимогами ПДР, він увімкнений постійно під час руху. У темряві або за недостатньої видимості — також під час вимушеної зупинки, зупинки чи стоянки на дорозі. Поняття автопоїзда ширше за перелік транспорту, на якому потрібен саме цей знак.

Вибір способу буксирування

Після поломки спочатку з’ясуйте, чи працюють кермо та гальма автомобіля. Від цього залежить можливість використати трос або жорстке зчеплення. Також потрібно порівняти фактичні маси автомобілів і перевірити зчіпні пристрої.

Трос, жорстка зчіпка або часткове навантаження

Буксирування може виконуватися на гнучкому чи жорсткому зчепленні або методом часткового навантаження на платформу чи спеціальне опорне пристосування. Повністю завантажений на платформу автомобіль уже перевозять як вантаж — тут доречні вимоги теми 15.

На гнучкому зчепленні у буксированого автомобіля мають бути справні робочі гальма та рульове керування. На жорсткому обов’язково потрібне справне рульове керування. Якщо кермо не діє, ПДР передбачають часткове навантаження. У такому разі частину автомобіля піднімають на платформу або спеціальне опорне пристосування, а решта коліс котиться дорогою.

Співвідношення мас за несправних гальм

Якщо гальмова система буксированого транспортного засобу несправна або відсутня, його фактична маса не може перевищувати половини фактичної маси автомобіля, що буксирує. Водночас потрібно дотриматися вимог до способу буксирування: трос за несправних робочих гальм заборонений.

Наприклад, для тягача фактичною масою 2000 кг межа маси автомобіля без справних гальм становить 1000 кг. Для жорсткого зчеплення додатково потрібне справне кермо та виконання інших вимог. У розрахунку використовують фактичні маси обох автомобілів у цій поїздці, включно з людьми й вантажем.

Відстань між автомобілями та водій за кермом

Жорстке зчеплення забезпечує відстань між транспортними засобами не більш як 4 м, гнучке — 4–6 м. Гнучке зчеплення позначають через кожний метр щитками чи прапорцями 200 × 200 мм із червоними та білими діагональними світлоповертальними смугами завширшки 50 мм. Додаткове позначення не потрібне, якщо зчеплення має покриття зі світлоповертального матеріалу.

У буксированому автомобілі на гнучкому чи жорсткому зчепленні має бути водій. Виняток для жорсткого зчеплення можливий лише тоді, коли його конструкція забезпечує повторення траєкторії тягача незалежно від поворотів. Не кожна жорстка зчіпка має таку властивість.

Немеханічний транспортний засіб буксирують лише на жорсткому зчепленні, конструкція якого так само забезпечує повторення траєкторії. Обидва зчіпні пристрої повинні бути технічно справними.

Буксирування: сигнали, пасажири та заборони

Після вибору зчеплення перевірте маршрут і погоду. Далі узгодьте дії з іншим водієм, перевірте світло й визначте місця для пасажирів.

Домовленість водіїв і позначення автомобілів

До початку буксирування обидва водії домовляються про спосіб подавання сигналів. Насамперед узгодьте, як вимагатимете зупинки.

На транспортному засобі, що буксирує, потрібне ближнє світло, зокрема й удень. На буксированому механічному транспортному засобі вмикають аварійну сигналізацію. Якщо її немає або вона несправна, ззаду встановлюють знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар. У темряві, за недостатньої видимості та в тунелі додатково діють вимоги до габаритних ліхтарів буксированого транспортного засобу.

Під час буксирування швидкість не може перевищувати 50 км/год. За нижчого обмеження на ділянці або складних умов рухайтеся повільніше.

Де можуть перебувати пасажири

На гнучкому чи жорсткому зчепленні пасажирів заборонено перевозити в буксированому транспортному засобі, крім легкового автомобіля. Також заборонено перевозити їх у кузові вантажівки, що буксирує. У буксированому легковику дотримуються звичайних вимог до місць, ременів і дитячих систем із попередньої теми.

За часткового навантаження пасажири можуть перебувати лише в кабіні транспортного засобу, що буксирує. Залишатися в буксированому автомобілі не можна.

Коли від буксирування потрібно відмовитися

Буксирування заборонене в таких випадках:

• на гнучкому зчепленні під час ожеледиці.
• за перевищення встановленого співвідношення фактичних мас, якщо в буксированого транспортного засобу несправні або відсутні гальма.
• якщо загальна довжина зчеплених транспортних засобів більша за 22 м. Для маршрутних транспортних засобів установлено межу 30 м.
• мотоциклом без бокового причепа, а також буксирування такого мотоцикла, мопеда чи велосипеда.
• автобусом або транспортним засобом, який сам має причіп.
• більше одного транспортного засобу без передбаченого погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Тягач повинен бути без причепа. Водночас буксирований механічний транспортний засіб може мати один причіп. Наприклад, автомобіль без причепа за дотримання інших вимог може буксирувати несправний автомобіль з його одним причепом.

Запуск двигуна «з буксира» теж повинен відповідати вимогам цього розділу. Звичайна експлуатація автомобіля з придатним до нього причепом — інша ситуація: тут перевіряють відповідність причепа тягачу та вимоги до состава.

На гірських дорогах діють додаткові заборони, розглянуті далі в уроці. Якщо буксирування за обраних умов заборонене, організуйте інший дозволений спосіб транспортування або ремонт на місці.

Вимоги до навчальної їзди

Для навчальної їзди потрібні підготовлений учень, спеціаліст із підготовки водіїв та обладнаний автомобіль. Перші вправи виконують окремо від дорожнього руху, а маршрут подальших занять обирають з урахуванням заборон ПДР.

Хто може навчатися і з чого починають

До навчання допускають людину без медичних протипоказань. Це підтверджує чинна медична довідка встановленого зразка. Навчатися водінню автомобіля можна з 16 років, мотоцикла або мопеда з 14 років. Учень повинен мати при собі документ, що підтверджує вік, знати й виконувати ПДР.

Самостійно керувати автомобілем категорії B можна після отримання відповідного права керування. Вік допуску до навчання нижчий. Порядок отримання посвідчення розглянуто у темі 1 про допуск до керування.

Початкові навички здобувають на закритих майданчиках, автодромах або там, де немає інших учасників руху. На дорогу виїжджають лише за достатніх початкових навичок і в присутності спеціаліста з підготовки водіїв. Самого бажання учня спробувати рух у потоці недостатньо.

Спеціаліст та обладнання автомобіля

Практичну підготовку проводить належно атестований спеціаліст з відповідного напряму підготовки. Наявність посвідчення водія або багаторічного стажу в друга сама по собі не робить його таким спеціалістом.

Навчальний автомобіль позначають знаком «Навчальний транспортний засіб» з літерою «Н». Потрібні додаткові педалі гальмування, зчеплення — якщо конструкція передбачає таку педаль, акселератора — якщо конструкція допускає встановлення, а також дзеркало або дзеркала для спеціаліста.

Вимога знака не поширюється на навчальні мотоцикли, мопеди й квадроцикли. У вимозі додаткового обладнання ПДР окремо виключають автобуси. Навчальний легковий автомобіль повинен мати і знак, і належне обладнання. Учень та спеціаліст користуються передбаченими ременями безпеки.

Де навчальна їзда заборонена

Навчання водінню заборонене в житловій зоні , на дорозі для автомобілів та автомагістралі . Навіть досвідчений спеціаліст і добре підготовлений учень не створюють винятку.

Маршрут заняття обирають так, щоб він відповідав цим обмеженням. Порожній двір не варто автоматично вважати дозволеним навчальним майданчиком: дворові території належать до житлової зони.

Позначення та порядок руху колони

Організована колона має своє позначення та порядок руху. Без оперативного супроводу її поділяють на невеликі групи, щоб інші водії могли безпечно завершити обгін.

Знак і ближнє світло

На кожному транспортному засобі колони встановлюють спереду й ззаду розпізнавальний знак «Колона» та вмикають ближнє світло. Самих денних ходових вогнів для цієї вимоги недостатньо.

Знак може не встановлюватися за передбаченого ПДР супроводу оперативними транспортними засобами з увімкненими червоним, синім і червоним, зеленим або синім і зеленим маячками та/або спеціальними звуковими сигналами. Ближнє світло в колоні вмикають і за такого супроводу.

Як поводитися поряд із колоною, яку супроводжують оперативні транспортні засоби, пригадайте у темі 4. Звичайна колона без такого супроводу не набуває спеціальної переваги лише через організований рух.

Один ряд, групи до п’яти й достатні проміжки

Без оперативного супроводу колона рухається в один ряд якнайближче до правого краю проїзної частини. Її розділяють на групи не більше п’яти транспортних засобів. Проміжки між групами мають дозволяти іншим обігнати групу й безпечно повернутися у свій ряд.

Швидкість і дистанцію визначають старший колони або режим головної машини, але в межах ПДР. Команда старшого не дозволяє перевищити швидкість, проїхати заборонний сигнал або втратити безпечну дистанцію.

Коли колона зупиняється на дорозі, на всіх її транспортних засобах вмикають аварійну сигналізацію. Сторонньому водію можна використати проміжок між групами для завершення дозволеного обгону. Займати місце для постійного руху в колоні заборонено.

Рух у житловій та пішохідній зонах

У дворі люди можуть виходити з під’їзду, йти посеред проїзду або з’явитися між припаркованими автомобілями. Рухайтеся так, щоб устигнути зупинитися перед ними. Пішоходи тут мають перевагу перед транспортом.

Межі зон і швидкість руху

Житлова зона — це дворові території, а також частини населених пунктів, позначені знаком . На дворовій території правила діють навіть без цього знака. Кінець позначеної зони показує .

Пішохідну зону позначають знаком , її кінець — . В обох зонах пішоходи можуть користуватися і тротуаром, і проїзною частиною та мають перевагу перед транспортом, але не повинні безпідставно перешкоджати його руху.

Максимальна швидкість у житловій та пішохідній зонах становить 20 км/год. Біля дітей або за закритого огляду може знадобитися значно менша швидкість чи зупинка. Пропускайте пішоходів і залишайте їм достатньо місця.

Що заборонене у житловій зоні

Не можна використовувати двір для транзитного проїзду. Також заборонені:

• стоянка поза спеціально відведеними місцями та розміщення автомобіля, яке утруднює рух пішоходів чи проїзд оперативних і спеціальних машин.
• стоянка з працюючим двигуном.
• навчальна їзда.
• рух вантажних автомобілів, тракторів, самохідних машин і механізмів, крім тих, що обслуговують об’єкти й громадян, виконують технологічні роботи або належать мешканцям цієї зони.

Кому дозволено в’їзд у пішохідну зону

У пішохідну зону допускаються транспортні засоби, що обслуговують громадян і підприємства всередині, належать людям, які там живуть або працюють, а також передбачені ПДР автомобілі чи мотоколяски зі знаком «Водій з інвалідністю» , якими керують водії з інвалідністю або перевозять таких пасажирів. Цей знак має вигляд синього квадрата з білим символом.

Якщо до потрібного об’єкта є інший під’їзд, користуються лише ним. Право в’їхати не скасовує переваги пішоходів.

Виїжджаючи з житлової або пішохідної зони, водій дає дорогу іншим учасникам руху незалежно від того, з якого боку вони наближаються. Правила таких виїздів розглянуто також у темі 13.

Автомагістраль і дорога для автомобілів

Перед в’їздом на автомагістраль або дорогу для автомобілів перевірте встановлений знак. Він указує на спеціальні вимоги до транспорту, зупинок і маневрів. Кількість смуг та ширина дороги самі по собі цього режиму не визначають.

Позначення доріг та обмеження швидкості

Автомагістраль позначають знаком , її кінець — . Вона має окремі проїзні частини для зустрічних напрямків і не має перетинів на одному рівні з іншими дорогами, залізничними коліями та пішохідними шляхами.

Знаки і позначають початок і кінець дороги для автомобілів. Вона теж має спеціальні обмеження, але не всі вимоги автомагістралі можна механічно переносити на неї.

Для звичайного легкового автомобіля без причепа під керуванням водія зі стажем не менше двох років загальні межі поза населеним пунктом такі: 130 км/год на автомагістралі, 110 км/год на дорозі з окремими проїзними частинами, розділеними розділювальною смугою, і 90 км/год на інших дорогах. Отже, біля знака дороги для автомобілів потрібно додатково визначити, як розділені зустрічні напрямки. Нижчі обмеження знаків, виду транспорту й умов залишаються чинними. Докладніше їх розглянуто в темі 10 про порядок руху.

Обмеження для транспорту й пішоходів

На обох видах доріг заборонені рух тракторів, самохідних машин і механізмів та навчальна їзда. Вантажним автомобілям із дозволеною максимальною масою понад 3,5 т не можна їхати далі другої смуги від правого краю. Виняток стосується лівого повороту чи розвороту на дорозі для автомобілів.

На автомагістраль заборонено виїжджати механічному транспортному засобу, який за технічною характеристикою або своїм станом не може розвинути 40 км/год. Водій справного автомобіля в заторі, тумані чи перед небезпекою знижує швидкість настільки, наскільки потрібно для безпеки, зокрема й нижче 40 км/год. Перегін і випасання тварин у смузі відведення автомагістралі допускаються лише в спеціально обладнаних місцях.

Пішохід на автомагістралі переходить проїзну частину лише надземним або підземним переходом. На дорозі для автомобілів додатково допускається перехід у спеціально позначеному місці на одному рівні.

Місця зупинки та заборонені маневри

Для звичайної зупинки на автомагістралі або дорозі для автомобілів обирають спеціальні місця стоянки, позначені знаками , , , або «Місце відпочинку» . Зупинятися в інших місцях заборонено.

Не можна рухатися заднім ходом, розвертатися в технологічному розриві розділювальної смуги або в’їжджати в нього. Службовий проїзд не є способом виправити пропущений з’їзд.

На автомагістралі розворот заборонений. На дорозі для автомобілів він допускається на перехресті та в місці, позначеному або , за дотримання решти правил. Для вимушеної зупинки через поломку передбачено окремий порядок дій у наступному блоці.

В’їзд на автомагістраль, з’їзд і вимушена зупинка

На в’їзді смуга розгону дає місце для набору швидкості перед перестроюванням. На з’їзді смуга гальмування дозволяє сповільнитися після виходу з основного потоку. Обома користуються з дотриманням правил надання дороги та перестроювання.

Спочатку розгін і вибір проміжку

Якщо на в’їзді є смуга розгону, рухайтеся нею та перестроюйтеся, даючи дорогу автомобілям на основній дорозі. Подайте покажчик повороту, але зачекайте на безпечний проміжок. Водій на основній смузі зберігає перевагу.

Завчасно оцініть потік у дзеркалах і перевірте сліпу зону перед перестроюванням. Добирайте безпечну швидкість і проміжок, з яким зможете ввійти в потік без перешкод. Якщо проміжку немає, не втискайте автомобіль на основну смугу й не використовуйте узбіччя як продовження розгону.

Водій на основній дорозі також зобов’язаний уникати небезпеки. Якщо хочете допомогти автомобілю на в’їзді, перевірте, чи можете безпечно змінити швидкість або смугу. Під час перестроювання потрібно дати дорогу транспорту на сусідній смузі.

Як користуватися смугою гальмування

За наявності смуги гальмування водій завчасно перестроюється на неї й зменшує швидкість лише на ній. Це правило нормального планового з’їзду: воно не забороняє необхідного гальмування перед раптовою небезпекою.

Покажчик з’їзду потрібно помітити завчасно, зайняти потрібну смугу, подати сигнал і виконати маневр без перетинання забороненої розмітки. На самій розв’язці продовжують діяти її знаки, розмітка та правила пріоритету.

Пропустили з’їзд — продовжуйте рух до наступного дозволеного маршруту. Рух назад, різкий перетин кількох смуг і розворот через службовий розрив створюють значно більшу небезпеку, ніж додаткові кілометри. Пригадайте правила перестроювання та читання розмітки.

Що робити в разі поломки

У разі вимушеної зупинки на проїзній частині вмикають аварійну сигналізацію, позначають автомобіль відповідно до правил попередження та вживають заходів, щоб прибрати його за межі проїзної частини праворуч. Одних увімкнених вогнів недостатньо, якщо автомобіль можна безпечно прибрати.

Знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар установлюють у випадках, передбачених ПДР: зокрема при ДТП чи вимушеній зупинці там, де огляд дороги хоча б в одному напрямку менший за 100 м. Відстань має забезпечувати завчасне попередження. Поза населеним пунктом вона становить щонайменше 40 м. Якщо аварійна сигналізація відсутня або несправна, діють додаткові вимоги до позначення.

Якщо самостійно прибрати машину неможливо, викликайте допомогу. Уникайте перебування на смузі руху. Перед виходом із салону перевірте, з якого боку це безпечно зробити та де можна чекати на допомогу. Повний порядок позначення розглянуто в темі 9 про попереджувальні сигнали.

Рух на гірських дорогах і крутих спусках

Правила цього блоку стосуються ділянок зі знаками «Крутий підйом» та «Крутий спуск» . Не потрібно чекати високих гір: небезпечний ухил може трапитися й на звичайному маршруті.

Перевага під час утрудненого зустрічного роз’їзду

На гірській дорозі або крутому спуску, де зустрічний роз’їзд утруднений, водій, який спускається, дає дорогу тому, хто піднімається. Це спеціальна вимога для такого роз’їзду.

Оцініть вузьке місце заздалегідь і зменшіть швидкість ще до нього. Навіть маючи перевагу на підйомі, не в’їжджайте туди, де зустрічний автомобіль уже не зможе безпечно розминутися.

Вибір передачі та використання гальм

Перед довгим спуском обирайте передачу або режим коробки, придатний для цього ухилу відповідно до інструкції автомобіля. Використовуйте гальмування двигуном, не допускаючи небезпечного зростання швидкості та перевантаження гальм.

На гірських дорогах заборонено рухатися з непрацюючим двигуном, вимкненим зчепленням або передачею. На нейтралі автомобіль втрачає гальмування двигуном, тому робочі гальма зазнають більшого навантаження й можуть перегрітися.

Водії вантажного автомобіля з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т, трактора й автобуса повинні використовувати встановлені виробником спеціальні гірські гальма. Під час зупинки чи стоянки на підйомі або спуску вони застосовують противідкотні упори. Водій звичайного легкового автомобіля використовує передбачені його конструкцією засоби утримання швидкості за інструкцією виробника.

Заборони буксирування на гірській дорозі

На гірській дорозі буксирування на гнучкому зчепленні заборонене навіть за сухого покриття. Під час ожеледиці заборонене будь-яке буксирування, зокрема на жорсткому зчепленні та способом часткового навантаження.

Повністю завантажений на платформу автомобіль перевозять як вантаж. Для такого транспортування перевіряють придатність евакуатора, кріплення автомобіля та можливість безпечного руху за фактичних умов.

Наслідок помилки тут може розвиватися швидко: перегріті гальма перестають утримувати швидкість, а буксирований автомобіль на слизькому схилі втрачає стійкість. За сумніву в справності чи можливості безпечного спуску зупиніться в дозволеному безпечному місці й організуйте допомогу.

Документи та позначення автомобіля для міжнародного руху

Перед міжнародною поїздкою перевірте документи водія, реєстрацію, позначення автомобіля та страховку. Окремо з’ясуйте правила всіх країн маршруту й умови перетину кордону для кожного учасника поїздки.

Водій, автомобіль і держава реєстрації

Водій механічного транспортного засобу, який прибуває до України з іншої країни, та водій — громадянин України, який виїжджає за кордон, повинні мати посвідчення водія й реєстраційні документи на транспортний засіб, що відповідають вимогам Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року.

На автомобілі потрібні реєстраційні номерні знаки з літерами латинського алфавіту та розпізнавальне позначення держави реєстрації. Для України це UA: окремий знак або відповідне позначення на номерному знаку за встановленими вимогами. Окрема овальна наліпка не є безумовно необхідною, якщо належне позначення держави вже є на номерному знаку.

До виїзду перевірте чинність посвідчення, його визнання в усіх країнах маршруту та потребу в міжнародному посвідченні на додачу до національного. Окремо перевірте страхове покриття, зокрема «Зелену картку» там, де вона потрібна, і належне оформлення користування чужим автомобілем. Не покладайтеся на фотографії документів як на універсальну заміну оригіналам.

Тривале перебування іноземного автомобіля в Україні

Якщо транспортний засіб перебуває в міжнародному русі на території України понад два місяці, ПДР вимагають тимчасової реєстрації в уповноваженому органі МВС.

Виняток передбачено для автомобілів іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на відпочинку або лікуванні за відповідними документами на строк, визначений митними органами. Для його застосування потрібні всі зазначені обставини.

Тимчасову реєстрацію та митні формальності оформлюють за відповідними процедурами. Для в’їзду й виїзду людей діють окремі вимоги. Перевірте їх перед конкретною поїздкою разом з умовами допуску автомобіля до міжнародного дорожнього руху.