Проїзд перехресть

Що таке перехрестя

Перехрестя – місце, де дороги перехрещуються, прилягають одна до одної або розгалужуються на одному рівні. Межі перехрестя — це не умовний центр дороги, а уявні лінії між початками заокруглень країв проїзної частини. Це важливо, бо від меж перехрестя залежить, де починають діяти правила проїзду, де можна або не можна зупинятися і де закінчується попередня траєкторія руху.

Виїзд із прилеглої території не є перехрестям. Якщо автомобіль виїжджає з двору, стоянки, АЗС або подібного місця, він не в’їжджає на перехрестя, а виїжджає з прилеглої території і має дати дорогу тим, хто вже рухається дорогою.

Перехрещення доріг – це коли одна дорога перетинає іншу. Це звичайне хрестоподібне перехрестя.

Прилягання доріг – це коли одна дорога підходить до іншої, але не продовжується далі. Іншими словами, це Т-подібне перехрестя. Важливо: прилягання дороги може бути перехрестям, але прилягання виїзду з двору, АЗС або стоянки — не перехрестя.

Розгалуження доріг — це коли одна дорога розділяється на дві або більше. Це Y-подібне або вилкоподібне перехрестя.

Основні терміни

Для розуміння перехресть треба відрізняти дорогу від просто заїзду, проходу, асфальтованого майданчика чи виїзду з парковки.

Дорога — це частина території, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з відповідними спорудами та засобами організації руху. Вона обмежується зовнішнім краєм тротуарів або краєм смуги відводу. До цього поняття входять і спеціально побудовані тимчасові дороги, але не довільно накатані колії. Простими словами, дорога — це вся дорожня зона, яка включає в себе проїзну частину, тротуари, узбіччя, розмітку, знаки, світлофори, переходи, острівці тощо.

Головна дорога — дорога з покриттям відносно ґрунтової або дорога, позначена відповідними знаками. Головна дорога визначається не формою, а знаками, покриттям або правилами проїзду. Водій з другорядної дороги на нерівнозначному перехресті повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються по головній.

Проїзна частина — це елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати кілька проїзних частин, якщо вони розділені розділювальними смугами. Простіше кажучи, проїзна частина — та частина дороги, по якій їдуть автомобілі, мотоцикли, автобуси, вантажівки. Трамвайні колії не є проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, хоча можуть бути частиною дорожньої обстановки. Тротуар, узбіччя та розділювальна смуга також не є проїзною частиною.

Розділювальна смуга — це елемент дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Вона не призначена для руху або стоянки транспортних засобів.

Смуга руху — це поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, позначена або не позначена розміткою, призначена для руху нерейкових транспортних засобів. Смуга може бути позначена розміткою, не позначена, але фактично існувати за шириною дороги, визначена знаками напрямків руху по смугах.

Де починається і де закінчується перехрестя

Межа перехрестя визначається уявними лініями між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Це складна фраза, тому розберемо її частинами.

Край проїзної частини — це видима, умовна або позначена розміткою лінія там, де проїзна частина прилягає до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, трамвайної смуги, велосипедної або пішохідної доріжки.

Простими словами, край проїзної частини — це межа тієї частини дороги, по якій їдуть автомобілі. Це може бути бордюр, край асфальту, лінія розмітки, умовна межа між проїзною частиною й узбіччям, край біля розділювальної смуги.

На більшості перехресть кут не гострий, а заокруглений, щоб автомобіль міг повернути. Цей вигин дороги і є заокругленням. Початок заокруглення — це місце, де прямий край дороги перестає бути прямим і починає плавно повертати.

Уявні лінії — це не намальована розмітка. Їх зазвичай не видно на дорозі. Водій має подумки провести лінії між початками заокруглень. Лінії між ними утворюють межу перехрестя. Усе всередині цих уявних ліній — зона перехрестя.

На практиці водій не вимірює ці межі сантиметрами. Але він має розуміти, чи вже перебуває на перехресті, чи ще тільки перед ним. Це важливо для зупинки, стоянки, обгону, повороту, розвороту, проїзду на сигнал світлофора, а також визначення, хто має перевагу.

Що таке перехрещення проїзних частин

Це вужче поняття, ніж перехрестя. Перехрестя — це вся зона з’єднання доріг. Перехрещення проїзних частин — це конкретне місце, де саме проїзні частини цих доріг перетинаються між собою. Це особливо важливо на широких дорогах із розділювальною смугою.

Якщо дві звичайні дороги без розділювальних смуг перетинаються, то зазвичай є одне основне перехрещення проїзних частин. Тут усе просто: одна зона перехрестя й одне основне перехрещення проїзних частин.

Уяви широку дорогу з розділювальною смугою посередині. Тут одна дорога може мати дві окремі проїзні частини. ПДР прямо передбачають, що дорога може мати кілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги. У такому випадку одне перехрестя може містити кілька окремих перехрещень проїзних частин. ПДР використовують саме формулювання перехрещення проїзних частин, зокрема в правилі про водія, який виїхав на таке перехрещення на дозволений сигнал світлофора.

Чим перехрестя відрізняється від виїзду з прилеглої території?

ПДР визначають прилеглу територію як територію, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в’їзду до дворів, стоянок, автозаправних станцій, будівельних майданчиків тощо або виїзду з них.

Простими словами, прилегла територія — це місце, куди заїжджають не для того, щоб рухатися як по звичайній дорозі, а щоб потрапити до певного об’єкта.

Приклади прилеглої території: двір багатоповерхового будинку, приватний двір, стоянка, паркінг супермаркету, територія АЗС, територія СТО, склад, будівельний майданчик, територія підприємства, внутрішній проїзд біля офісного центру.

Водій, який виїжджає з двору чи іншої прилеглої території, повинен дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по дорозі. ПДР прямо встановлюють такий обов’язок для виїзду з житлової зони, дворів, місць стоянки, АЗС та інших прилеглих територій.

Чому не кожне місце, де хтось виїжджає на дорогу, є перехрестям? Бо ПДР дивляться не лише на геометрію, а й на правовий характер місця. Іноді виїзд із житлового комплексу широкий, із розміткою, шлагбаумом або кількома смугами. Все одно це може бути прилегла територія. Іноді маленька вузька дорога без активного руху може бути повноцінною дорогою. Тоді її прилягання до іншої дороги може утворювати перехрестя.

Чому межі перехрестя важливі

Межі перехрестя потрібні не для теорії, а для практичного водіння. Вони допомагають зрозуміти:

• де ще можна зупинитися перед перехрестям;
• чи вже автомобіль виїхав на перехрестя;
• чи можна виконувати маневр;
• чи не блокує автомобіль перехрестя;
• чи діють заборони, пов’язані з перехрестям;
• чи треба завершувати проїзд через перехрестя.

Наприклад, ПДР забороняють виїжджати на будь-яке перехрестя, навіть на дозволений сигнал світлофора, якщо попереду затор і водій буде змушений зупинитися на перехресті, створивши перешкоду іншим. Тому водій має розуміти: він ще перед перехрестям чи вже на ньому.

Типи перехресть і спосіб регулювання

Поділ перехресть на хрестоподібні, Т-подібні, Y-подібні, кругові, складні — це навчальна класифікація за формою. Форма перехрестя сама по собі не вирішує, хто має перевагу. Перевагу визначають регулювальник, світлофор, знаки пріоритету, розмітка і загальні правила проїзду перехресть. Наприклад, ПДР окремо визначають регульовані перехрестя, нерівнозначні дороги, рівнозначні дороги, правило перешкоди праворуч, перевагу трамвая і правило кругового руху.

Форма перехрестя впливає не на саму назву, а на те, скільки рішень має прийняти водій.

На простому перехресті водій зазвичай вирішує хто головний, кому дати дорогу, куди їхати.

На складному перехресті рішень більше: яка це дорога, яка моя смуга, який мій світлофор, де моя стоп-лінія, де перше перехрещення проїзних частин, де друге перехрещення проїзних частин, кому дати дорогу на першій частині, кому дати дорогу на другій частині, де завершити поворот, чи не опинюся я на зустрічній смузі, чи не заблокую перехрестя.

ПДР прямо використовують поняття "перехрещення проїзних частин". Це важливо: одне перехрестя може мати не одну просту центральну точку, а кілька окремих місць, де перетинаються саме проїзні частини. Наприклад, на регульованому перехресті водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин на дозволений сигнал, повинен виїхати в наміченому напрямку, але якщо перед світлофорами на шляху є стоп-лінія або знак місця зупинки, він має керуватися сигналами кожного світлофора.

Хрестоподібне перехрестя — це перетин двох доріг, які продовжуються в обидва боки. На такому перехресті багато можливих траєкторій: їхати прямо, повертати праворуч, повертати ліворуч, розвертатися. Інші водії можуть робити те саме з трьох інших напрямків.

Т-подібне перехрестя — це коли одна дорога примикає до іншої і не продовжується далі. На Т-подібному перехресті одна дорога закінчується або впирається в іншу. Той, хто під’їжджає з ніжки літери Т, зазвичай не може їхати прямо, а має повернути праворуч або ліворуч. Але важливо: дорога, яка йде прямо, не обов’язково є головною.

Y-подібне перехрестя — це розгалуження або злиття доріг під гострим кутом. На звичайному перехресті напрямки прості: прямо, праворуч, ліворуч. На Y-подібному перехресті одна дорога може плавно відходити вбік, і водій може помилково подумати, що він просто їде прямо, хоча фактично змінює напрямок руху.

Перехрестя з кількома дорогами — це перехрестя, де сходяться не дві дороги, а три, чотири, п’ять або більше напрямків. На такому перехресті більше напрямків руху, траєкторій, смуг, пішохідних переходів, світлофорів, знаків та можливих помилок. Головна небезпека — водій дивиться тільки на одну дорогу, а транспорт може наближатися з іншого нестандартного напрямку.

Перехрестя з розділювальною смугою — це коли одна з доріг має розділювальну смугу. Розділювальна смуга розділяє дорогу на окремі проїзні частини. ПДР прямо вказують, що дорога може мати кілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги. Тому на такому перехресті може бути ситуація, коли одне перехрестя, але кілька перехрещень проїзних частин. На перехресті з розділювальною смугою водій фактично проїжджає перше перехрещення проїзних частин, далі проміжну зону біля розділювальної смуги, потім друге перехрещення проїзних частин.

Перехрестя з круговим рухом має центральний острівець, який транспорт об’їжджає по колу. На таких перехрестях встановлюється знак , який вимагає об’їзду центрального острівця в напрямку, показаному стрілками. На нерегульованих перехрестях із круговим рухом, позначених знаком , перевага надається транспортним засобам, які вже рухаються по колу. Проста формула: хто вже на колі — той має перевагу, а хто в’їжджає на коло — дає дорогу.

Будь-яке з описаних перехресть може додатково мати трамвайну колію. Трамвайні колії можуть проходити посередині дороги, збоку дороги, через перехрестя прямо, через перехрестя з поворотом, окремою трамвайною смугою. На регульованому перехресті, якщо сигнал регулювальника або зелений сигнал світлофора дозволяють одночасний рух трамвая і нерейкових транспортних засобів, трамваю надається перевага незалежно від напрямку його руху. На нерегульованому перехресті трамвай має перевагу перед нерейковими транспортними засобами, що наближаються до нього рівнозначною дорогою, крім перехресть із круговим рухом. Якщо дороги рівнозначні, трамвай часто буде мати перевагу перед автомобілем, але винятки треба перевіряти за конкретною ситуацією: світлофор, знаки, головна дорога, круговий рух.

Регульовані та нерегульовані перехрестя

Головне питання перед будь-яким перехрестям для водія — хто або що зараз визначає черговість проїзду? Це можуть бути регулювальник, світлофор, знаки пріоритету, або застосовуватись загальні правила проїзду нерегульованих перехресть рівнозначних доріг?

Два типи перехресть за способом регулювання — регульоване перехрестя та нерегульоване перехрестя.

Перехрестя вважається регульованим, якщо черговість проїзду визначається сигналами світлофора або регулювальника. На такому перехресті знаки пріоритету , , , не діють. Тобто водій не задається питанням: я на головній чи другорядній? Він дивиться, що показує світлофор або регулювальник.

Це дуже важливий момент. На регульованому перехресті не діють саме знаки пріоритету, тобто ті, які визначають, хто має перевагу. Тобто якщо є світлофор, який нормально регулює рух, і поруч стоїть знак , то при працюючому світлофорі черговість проїзду визначає світлофор, а не цей знак.

Але це не означає, що на регульованому перехресті не діють взагалі всі знаки. Наприклад, знаки напрямків руху, заборони повороту, обмеження смуг залишаються важливими.

Якщо світлофор вимкнений або працює в режимі миготіння жовтого сигналу і немає регулювальника, перехрестя вважається нерегульованим. На нерегульованому перехресті водії керуються правилами проїзду нерегульованих перехресть і встановленими дорожніми знаками. Тобто нерегульоване перехрестя — це перехрестя, де черговість проїзду зараз не визначає ні світлофор, ні регулювальник.

Тоді водій дивиться:

• Чи є знаки пріоритету?
• Чи є головна і другорядна дорога?
• Чи дороги рівнозначні?
• Чи є трамвай?
• Чи є круговий рух?
• Хто має перешкоду праворуч?

Якщо знаків пріоритету немає, водій повинен визначити, чи дороги рівнозначні. Якщо вони рівнозначні, водій нерейкового транспортного засобу дає дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть із круговим рухом.

Наближення до перехрестя

Під’їжджаючи до перехрестя, водій повинен завчасно оцінити дорожню обстановку та виконати таку послідовність дій:

• Знизити швидкість
• Визначити порядок регулювання руху
• Визначити, кому дати дорогу
• Впевнитись у відсутності пішоходів, велосипедистів, трамвая, зустрічного транспорту
• Переконатись, що за перехрестям є місце
• Проїхати перехрестя

Це важливо, бо навіть якщо водію дозволено рух, це ще не означає, що він може їхати без перевірки. Наприклад, на регульованому перехресті водій із дозволеним сигналом усе одно повинен дати дорогу транспорту, що завершує рух через перехрестя, і пішоходам, які закінчують перехід.

Зменшити швидкість необхідно ще до перехрестя, щоб мати час побачити знаки, світлофор, розмітку, пішоходів і інший транспорт.

ПДР встановлюють, що під час вибору безпечної швидкості водій повинен враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу та вантажу, щоб постійно контролювати рух і безпечно керувати транспортним засобом. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість має дозволяти зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Перед перехрестям швидкість має бути такою, щоб водій міг спокійно зупинитися до стоп-лінії, пішохідного переходу або краю перехрещуваної проїзної частини.

Далі необхідно перевірити розмітку і напрямки руху по смугах. ПДР визначають смугу руху як поздовжню смугу на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, позначену або не позначену розміткою, призначену для руху нерейкових транспортних засобів. Також ПДР забороняють рухатися, займаючи одночасно дві смуги, якщо проїзна частина поділена на смуги лініями розмітки.

Якщо є знаки, які визначають напрямок руху, або дорожня розмітка (стрілки на смугах руху), водій має їхати відповідно до дозволеного напрямку. При цьому, перед перехрестям смугу треба зайняти завчасно, а не в останній момент. ПДР встановлюють, що перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, крім випадків із круговим рухом, напрямками, визначеними знаками чи розміткою, або коли рух можливий лише в одному напрямку через конфігурацію дороги, знаки чи розмітку.

Чому не можна перебудовуватися в останній момент? Пізнє перестроювання перед перехрестям небезпечне, бо водій одночасно має дивитися вперед, на світлофор, на знаки, контролювати пішоходів, перевіряти дзеркала, стежити за транспортом у сусідній смузі та не упустити трамвай або велосипедиста. Якщо все це робити в останні секунди, ризик помилки різко зростає.

ПДР вимагають перед початком руху, перестроюванням і будь-якою зміною напрямку переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам. При перестроюванні водій повинен дати дорогу транспорту, який рухається попутно в тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Перед перехрестям водій повинен чітко знати свй маневр. Це треба вирішити до в’їзду на перехрестя, бо від маневру залежить, яку смугу зайняти, чи треба вмикати покажчик повороту, кому треба дати дорогу, де зупинитися, якою траєкторією їхати, на яку смугу виїхати після повороту.

ПДР вимагають подавати сигнали покажчиками повороту перед перестроюванням, поворотом або розворотом, причому завчасно: у населених пунктах не менш як за 50–100 м, поза ними — за 150–200 м.

Якщо треба зупинитися, важливо зупинитися не десь перед перехрестям, а в правильному місці. Якщо треба дати дорогу транспорту на перехрещуваній дорозі, водій зупиняється перед стоп-лінією або розміткою , перед світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо цього немає — перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод пішоходам.

Регульовані перехрестя

Регульоване перехрестя — це перехрестя, де черговість проїзду визначається не знаками пріоритету і не правилом перешкоди праворуч, а світлофором або регулювальником.

Якщо світлофор працює у звичайному режимі, водій спочатку дивиться саме на сигнал світлофора. Якщо на перехресті є регулювальник, то головним стає регулювальник: його сигнали мають перевагу перед світлофором, знаками і розміткою. ПДР прямо встановлюють, що на регульованому перехресті знаки пріоритету не діють, а якщо світлофор вимкнений або блимає жовтим і немає регулювальника, перехрестя вже вважається нерегульованим.

Регульоване перехрестя не означає, що водій просто дивиться на зелений і їде. Світлофор або регулювальник лише дають дозвіл або заборону руху в певному напрямку. Але навіть коли рух дозволений, залишаються інші обов’язки: дати дорогу тим, хто завершує проїзд, не заважати пішоходам, пропустити велосипедистів у передбачених випадках, правильно виконати лівий поворот або розворот, не виїхати на перехрестя при заторі.

Що дозволяє зелений сигнал

Зелений сигнал світлофора означає, що рух дозволено. Це базове правило. Якщо тобі горить зелений, ти можеш починати рух, продовжувати рух через перехрестя або виконувати дозволений маневр — прямо, праворуч, ліворуч чи розворот, якщо такий напрямок не заборонений знаками, розміткою або конструкцією світлофора.

Але зелений не дає права пролітати перехрестя без оцінки обстановки. Уяви ситуацію: тобі загорівся зелений, але на перехресті ще є автомобіль, який почав рух на свій зелений раніше і не встиг завершити проїзд. Ти не маєш права просто їхати в нього, бо в тебе зелений. ПДР вимагають при дозволеному сигналі дати дорогу транспортним засобам, які завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.

Тому правильне розуміння зеленого таке: зелений відкриває тобі можливість руху, але не скасовує обережності й не відміняє всіх інших правил. Якщо перед тобою порожньо, пішоходів немає, зустрічні не заважають твоєму маневру, за перехрестям є місце — ти їдеш. Якщо хоча б одна з цих умов не виконана, треба зменшити швидкість, зупинитися або дати дорогу.

Є ще зелений миготливий. Він теж дозволяє рух, але попереджає, що скоро буде ввімкнений сигнал, який забороняє рух. Це означає, що потрібно оцінити відстань до стоп-лінії, швидкість, стан дороги й вирішити, чи можна безпечно проїхати. Якщо ти далеко — готуйся зупинитися. Якщо ти вже настільки близько, що без різкого гальмування не зупинишся, продовження руху може бути правильним за умови безпеки.

Що забороняє червоний сигнал

Червоний сигнал означає: рух заборонено. Це стосується і звичайного червоного, і червоного миготливого, і двох червоних миготливих сигналів. На перехресті червоний сигнал означає, що водій повинен зупинитися перед установленим місцем зупинки і не виїжджати на перехрестя, доки не з’явиться дозволений сигнал або інший дозвіл від регулювальника.

Зупинятися треба не довільно, а правильно. Якщо є стоп-лінія — перед нею. Якщо є знак — перед ним. Якщо цього немає — перед світлофором, пішохідним переходом або перед перехрещуваною проїзною частиною так, щоб не створювати перешкоди пішоходам. ПДР окремо встановлюють місця зупинки при заборонному сигналі світлофора або регулювальника.

Важливо не плутати червоний із ситуацією, коли біля червоного є зелена стрілка на табличці або ввімкнена додаткова секція. Сам по собі червоний забороняє рух, але окрема зелена стрілка може дозволити рух у конкретному напрямку за спеціальними умовами. Це не означає, що червоний скасовано. Це означає, що для певного напрямку встановлено окремий дозвіл із обов’язком дати дорогу іншим транспортним засобам.

Що означає жовтий сигнал

Звичайний жовтий сигнал означає, що рух заборонено, і він попереджає про наступну зміну сигналів. За загальним правилом на жовтий треба зупинитися.

Але ПДР враховують реальну фізику руху. Якщо жовтий увімкнувся у момент, коли водій уже настільки близько до стоп-лінії або місця зупинки, що зупинка можлива тільки через екстрене гальмування, водієві дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Це не дозвіл проскочити на жовтий. Це захист від небезпечного різкого гальмування, коли автомобіль позаду може не встигнути зреагувати або коли дорожні умови не дозволяють безпечно зупинитися.

Тобто правильна логіка така: якщо жовтий загорівся далеко перед тобою — зупиняйся. Якщо він загорівся тоді, коли ти вже майже на стоп-лінії і різке гальмування буде небезпечним, можна продовжити рух, але без прискорення, без різкого маневру і з повним контролем ситуації.

Є також поєднання червоного і жовтого. Воно забороняє рух і лише повідомляє, що скоро буде зелений. На червоний із жовтим рушати ще не можна. Це сигнал підготовки, а не сигнал старту.

Що означає миготливий жовтий сигнал

Миготливий жовтий — це зовсім не те саме, що звичайний жовтий.

Звичайний жовтий забороняє рух. Жовтий миготливий дозволяє рух, але попереджає про небезпечне нерегульоване перехрестя або пішохідний перехід. ПДР прямо кажуть, що жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про небезпечне нерегульоване перехрестя або пішохідний перехід.

Для водія це означає, що світлофор зараз не розподіляє черговість проїзду. Якщо немає регулювальника, перехрестя стає нерегульованим. Тоді треба дивитися на знаки пріоритету: , , , . Якщо знаків немає, треба застосовувати правила нерегульованих перехресть. ПДР прямо встановлюють, що при вимкненому світлофорі або його роботі в режимі миготіння жовтого сигналу та за відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим.

Практично це виглядає так: ти під’їжджаєш до знайомого перехрестя, де зазвичай працює світлофор. Сьогодні він блимає жовтим. Ти не маєш права їхати за звичною схемою. Треба поводитися так, ніби світлофор не керує черговістю: зменшити швидкість, прочитати знаки, визначити головну і другорядну дорогу або рівнозначність доріг.

Якщо зелений увімкнувся, але на перехресті ще є транспорт

Це одна з найважливіших ситуацій для реального водіння. На практиці часто буває так: для одного напрямку вже загорівся червоний, але автомобілі ще завершують лівий поворот або виїжджають із середини перехрестя. У цей момент для твого напрямку вже може загорітися зелений. Формально тобі дозволено рух, але фактично перехрестя ще не звільнилося.

У такій ситуації треба дати їм завершити рух. ПДР прямо встановлюють, що коли світлофор або регулювальник подає сигнал, що дозволяє рух, водій зобов’язаний дати дорогу транспортним засобам, які завершують рух через перехрестя.

Це правило потрібне тому, що інакше кожна зміна сигналу світлофора створювала б конфлікт. Наприклад, автомобіль на зустрічному напрямку почав повертати ліворуч на свій зелений, але мусив чекати зустрічний потік. Коли зустрічний потік зупинився, він завершує маневр. У цей момент тобі вже може загорітися зелений, але цей автомобіль не зникне миттєво. Ти чекаєш, поки він звільнить траєкторію, і тільки тоді починаєш рух.

Початківець часто робить помилку: бачить зелений і стартує, не дивлячись у центр перехрестя. Правильна звичка інша: зелений загорівся — спочатку швидкий погляд на саме перехрестя, на пішохідний перехід і на транспорт, який завершує маневр; тільки потім рух.

Якщо пішоходи ще завершують перехід

Пішоходи не зникають із переходу в момент, коли для них загорівся червоний, а для водія загорівся зелений. Якщо людина вже почала перехід і не встигла його завершити, водій повинен дати їй закінчити перехід без створення небезпеки.

ПДР прямо вимагають на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при дозволеному сигналі для транспортних засобів дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Таке саме правило закріплене і в розділі про проїзд перехресть: при дозволеному сигналі водій має дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід.

Особливо уважним треба бути при повороті. Коли ти повертаєш праворуч або ліворуч, ти виїжджаєш на дорогу, яку можуть переходити пішоходи. ПДР встановлюють: на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Тому навіть якщо тобі зелений, перед поворотом треба подивитися не тільки на автомобілі, а й на перехід після повороту. Типова помилка: водій при лівому повороті довго чекає зустрічний потік, потім бачить вікно і різко повертає, забуваючи, що на дорозі, куди він повертає, можуть бути пішоходи. Правильно — після пропуску зустрічних ще раз перевірити пішохідний перехід.

Як повертати ліворуч на зелений

Поворот ліворуч на зелений — одна з найскладніших ситуацій для початківця. Причина проста: зелений дозволяє тобі рух, але зустрічному транспорту часто теж горить зелений. Ти повертаєш ліворуч, тобто перетинаєш зустрічний напрямок. Тому ти не маєш автоматичної переваги перед зустрічними.

ПДР встановлюють, що повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов’язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, які рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Простими словами: якщо ти на зелений сигнал повертаєш ліворуч, спочатку пропускаєш зустрічні автомобілі, які їдуть прямо, і зустрічні автомобілі, які повертають праворуч. Також треба врахувати трамвай попутного напрямку. Якщо сигнал дозволяє одночасно рух трамвая і нерейкових транспортних засобів, трамвай має перевагу незалежно від напрямку свого руху.

У реальній ситуації це виглядає так. Ти стоїш у лівій смузі, тобі зелений, треба повернути ліворуч. Ти виїжджаєш у межі перехрестя лише тоді, коли це не заблокує перехрестя, займаєш положення для повороту, чекаєш зустрічний потік, не заважаєш трамваю, потім повертаєш. Після цього обов’язково перевіряєш пішоходів і велосипедистів на дорозі, на яку повертаєш.

Важлива деталь: не можна повертати ліворуч так, щоб після повороту опинитися на зустрічній смузі дороги, на яку ти виїжджаєш. Поворот має бути не зрізанням кута, а нормальним маневром у свою сторону дороги. Для цього треба дивитися не лише на те, кого пропустити, а й на траєкторію: куди саме стане автомобіль після завершення повороту.

Як виконувати розворот на зелений

Розворот на зелений дуже схожий за логікою на лівий поворот, але вимагає ще більше простору і часу. Ти не просто повертаєш на іншу дорогу, а змінюєш напрямок руху на протилежний. Тому треба переконатися, що розворот дозволений, що ти займаєш правильне положення, що вистачить місця, і що ти не створиш перешкоди зустрічному транспорту, трамваю, пішоходам чи велосипедистам.

ПДР прямо об’єднують лівий поворот і розворот у цьому правилі: при зеленому сигналі основного світлофора водій нерейкового транспортного засобу, розвертаючись, повинен дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також зустрічним транспортним засобам, які рухаються прямо або повертають праворуч.

Якщо світлофор має зелену стрілку ліворуч, така стрілка дозволяє рух у зазначеному напрямку. ПДР також прямо кажуть, що сигнал у вигляді стрілки, який дозволяє поворот ліворуч, дозволяє і розворот, якщо розворот не заборонений дорожніми знаками.

Тобто якщо тобі світить зелена стрілка ліворуч, це не завжди означає тільки повертати ліворуч. За загальним правилом вона також дозволяє розворот, але лише якщо немає знака, розмітки чи іншої заборони розвороту. Якщо ж є знак або напрямки руху по смугах дозволяють тільки поворот ліворуч без розвороту, треба діяти за цими обмеженнями.

На практиці при розвороті початківець часто помиляється в оцінці часу. Зустрічний автомобіль може бути далеко, але розворот займає довше, ніж звичайний поворот. Треба враховувати не тільки те, чи встигає водій почати розворот, а чи встигає повністю його завершити без примушення інших різко гальмувати або змінювати напрямок.

Як працює додаткова секція світлофора

Додаткова секція — це окрема частина світлофора із зеленою стрілкою. Вона дозволяє рух у певному напрямку: праворуч, ліворуч або іноді прямо чи в кількох напрямках. ПДР визначають, що світлофори з вертикальним розташуванням сигналів можуть мати одну або дві додаткові секції із сигналами у вигляді зеленої стрілки, розташовані на рівні зеленого сигналу.

Коли зелена стрілка в додатковій секції ввімкнена разом із основним зеленим сигналом, це означає, що рух у напрямку стрілки дозволений, і водій має перевагу в цьому напрямку перед транспортними засобами, які рухаються з інших напрямків. Це, наприклад, може бути окрема фаза для повороту ліворуч, коли зустрічному потоку горить червоний.

Але зовсім інша ситуація, коли зелена стрілка в додатковій секції ввімкнена одночасно з червоним або жовтим основним сигналом. У такому випадку рух у напрямку стрілки дозволяється, але водій повинен дати дорогу транспортним засобам, які рухаються з інших напрямків. Тобто це не повноцінний зелений, а умовний дозвіл: можна їхати тільки в напрямку стрілки і тільки після пропуску тих, хто має дозволений рух з інших напрямків.

Якщо додаткова секція вимкнена, рух у напрямку, який вона показує, заборонений. Це теж важливо: водій може бачити основний зелений, але якщо потрібний йому поворот регулюється окремою додатковою секцією і вона вимкнена, їхати в напрямку цієї секції не можна. ПДР прямо встановлюють, що вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою.

Є ще спеціальне правило для водія, який стоїть на смузі, з якої виконується поворот, а додаткова секція дозволяє рух. Якщо його зупинка на заборонний основний сигнал створить перешкоди транспортним засобам позаду в тій самій смузі, він повинен продовжувати рух у напрямку ввімкненої стрілки додаткової секції.

Що означає зелена стрілка біля червоного сигналу

Окремо треба відрізняти додаткову секцію світлофора від білої таблички із зеленою стрілкою, встановленої біля червоного сигналу.

Додаткова секція — це світловий сигнал, який вмикається і вимикається. Табличка — це постійний знак біля червоного сигналу. ПДР передбачають, що на рівні червоного сигналу вертикального світлофора може встановлюватися біла табличка із зеленою стрілкою.

Така зелена стрілка на табличці дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі. Але дозвіл дуже обмежений. Рух дозволяється з крайньої правої смуги, а на дорозі з одностороннім рухом — з крайньої лівої смуги, якщо стрілка вказує відповідний напрямок. При цьому водій повинен дати дорогу іншим учасникам руху, які рухаються з інших напрямків на дозволений сигнал світлофора.

ПДР у розділі про перехрестя додатково уточнюють, що під час руху в напрямку такої зеленої стрілки на табличці водій повинен зайняти крайню праву або крайню ліву смугу й дати дорогу транспортним засобам і пішоходам, що рухаються з інших напрямків.

Простими словами: зелена стрілка на табличці біля червоного — це дозвіл обережно повернути, найчастіше праворуч, на червоний, але тільки з крайньої смуги і тільки після повного пропуску всіх, кому ти можеш завадити. Якщо пішоходи переходять дорогу, на яку ти повертаєш, — ти стоїш. Якщо зліва їде транспорт на свій зелений — ти стоїш. Якщо велосипедист рухається прямо в попутному напрямку — ти його пропускаєш.

Коли треба дати дорогу, навіть якщо сигнал дозволяє рух

Дозволений сигнал не означає, що всі інші зобов’язані миттєво зникнути з твого шляху. Навіть при зеленому або дозволеному сигналі регулювальника водій повинен дати дорогу транспорту, який завершує рух через перехрестя, і пішоходам, які закінчують перехід. Це базове правило для регульованих перехресть.

При повороті праворуч або ліворуч треба дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку ти повертаєш, і велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку. Це правило діє і на регульованих, і на нерегульованих перехрестях.

При повороті ліворуч або розвороті на зелений основний сигнал треба дати дорогу зустрічним транспортним засобам, які рухаються прямо або повертають праворуч, а також трамваю попутного напрямку. Якщо світлофор або регулювальник дозволяє одночасний рух трамвая і нерейкових транспортних засобів, трамвай має перевагу незалежно від напрямку руху.

При русі за додатковою секцією, увімкненою разом із червоним або жовтим, треба дати дорогу транспорту, що рухається з інших напрямків. При русі за зеленою стрілкою на табличці біля червоного треба дати дорогу і транспортним засобам, і пішоходам з інших напрямків.

Ще одна ситуація: тобі зелений, але за перехрестям затор. У такому разі виїжджати не можна, якщо ти будеш змушений зупинитися на перехресті й створиш перешкоду іншим транспортним засобам або пішоходам. ПДР прямо забороняють виїжджати на будь-яке перехрестя, навіть при дозволеному сигналі світлофора, якщо через затор доведеться зупинитися на перехресті.

Що робити, якщо на виїзді з перехрестя є ще один світлофор або стоп-лінія

Це важливо для широких і складних перехресть, особливо там, де є розділювальна смуга, кілька проїзних частин, трамвайні колії або окремі світлофори для різних частин перехрестя.

Загальне правило таке: якщо водій виїхав на перехрещення проїзних частин на дозволений сигнал світлофора, він повинен виїхати в наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Це зроблено для того, щоб автомобілі не залишалися стояти посеред перехрестя, коли сигнал уже змінився.

Але є важливий виняток. Якщо на шляху водія перед наступним світлофором є стоп-лінія або знак , тоді водій повинен керуватися сигналами кожного світлофора. Тобто перший зелений не дає автоматичного права проїхати всі наступні світлофори, якщо перед ними є окрема стоп-лінія або знак місця зупинки.

Простий приклад. Ти в’їхав на широке перехрестя на зелений. Попереду, після розділювальної смуги, стоїть ще один світлофор і перед ним намальована стоп-лінія. Якщо цей наступний світлофор показує червоний, ти не продовжуєш рух просто тому, що перший був зелений. Ти зупиняєшся перед цією стоп-лінією і чекаєш дозволеного сигналу. Якщо ж окремої стоп-лінії або знака місця зупинки немає, а ти вже виїхав на перехрещення проїзних частин на дозволений сигнал, ти маєш завершити рух у наміченому напрямку.

Як діяти, якщо рух регулює регулювальник

Коли на перехресті є регулювальник, світлофор відходить на другий план. Навіть якщо світлофор показує зелений, але регулювальник забороняє рух, треба стояти. Якщо світлофор показує червоний, але регулювальник дозволяє рух, треба виконувати сигнал регулювальника. ПДР прямо встановлюють, що сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів і вимогами дорожніх знаків.

Основні сигнали регулювальника треба розуміти як мову тіла. Якщо руки витягнуті в сторони, опущені або права рука зігнута перед грудьми, то з лівого і правого боків регулювальника нерейковим транспортним засобам дозволено рух прямо і праворуч, а з боку грудей і спини рух заборонено. Якщо права рука регулювальника витягнута вперед, то з лівого боку нерейковим транспортним засобам дозволено рух у всіх напрямках, з боку грудей — тільки праворуч, а з правого боку та зі спини рух заборонено. Якщо рука піднята вгору, рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено в усіх напрямках.

Найпростіше спочатку запам’ятати базову ідею: груди або спина регулювальника зазвичай означають заборону, а рух дозволяється переважно з боків або за спеціальним жестом витягнутої руки. Але в реальному водінні треба знати конкретні значення жестів, бо регулювальник може дозволяти різні напрямки для різних сторін.

Якщо регулювальник підняв руку вгору, це схоже на попереджувально-заборонний сигнал. Водії повинні зупинитися, але якщо в момент подання такого сигналу водій уже не може зупинитися у встановленому місці без екстреного гальмування, йому дозволено рухатися далі за умови безпеки. Таке саме правило діє при ввімкненні жовтого сигналу світлофора.

Головна логіка регульованого перехрестя

На регульованому перехресті світлофор або регулювальник відповідає лише на перше питання: чи дозволено мені рух у принципі. Після цього водій усе одно повинен сам відповісти на інші питання: чи є хтось, хто завершує проїзд, чи є пішоходи, чи є велосипедисти, чи є трамвай, чи є зустрічні при лівому повороті, чи не веде мій рух у затор, чи немає ще одного світлофора зі стоп-лінією.

Тому правильне мислення таке: зелений — це дозвіл почати діяти, але не дозвіл перестати думати. Регульоване перехрестя простіше за нерегульоване в одному сенсі: черговість задає світлофор або регулювальник. Але воно складне тим, що багато учасників можуть одночасно мати дозволений рух у різних напрямках, і саме в цих перетинах траєкторій виникають головні помилки.

Нерегульовані перехрестя нерівнозначних доріг

Нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг — це перехрестя, де немає чинного світлофорного або ручного регулювання, і при цьому одна дорога має перевагу перед іншою. Простіше: одна дорога є головною, інша — другорядною. Основний обов’язок водія на другорядній дорозі — дати дорогу всім транспортним засобам, які наближаються до цього перехрещення проїзних частин головною дорогою, незалежно від того, куди вони далі поїдуть.

Головна дорога визначається двома основними способами.

Перший спосіб — знаки. Якщо перед тобою знак "Головна дорога", ти рухаєшся головною дорогою. Якщо ти бачиш попереджувальні знаки "Перехрещення з другорядною дорогою" або , , , "Прилягання другорядної дороги", це теж означає, що твоя дорога є головною відносно тієї другорядної дороги, яка перетинає або прилягає. ПДР прямо називають ці знаки в самому визначенні головної дороги, а їх опис знаків вказує, що йдеться саме про перехрещення або прилягання другорядної дороги.

Другий спосіб — покриття дороги. Якщо одна дорога має покриття, наприклад асфальт або бетон, а інша є ґрунтовою, то дорога з покриттям є головною відносно ґрунтової. Але тут є важлива пастка: якщо ґрунтова дорога перед самим перехрестям має невеликий шматок асфальту, це не робить її рівнозначною з основною асфальтованою дорогою. Цей шматок покриття часто роблять для зручного виїзду, щоб не наносити бруд на основну дорогу, але юридично він не змінює значення дороги.

Другорядна дорога — це дорога, яка на конкретному нерегульованому перехресті поступається головній. У ПДР окремого великого визначення другорядної дороги як самостійного поняття майже не потрібно, бо її значення випливає з поняття головної дороги і з пункту 16.11: якщо ти рухаєшся по другорядній дорозі, ти повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються по головній.

Простіше: другорядна дорога — це не обов’язково маленька, вузька чи погана дорога. Вона може бути широкою, асфальтованою, з розміткою, з інтенсивним рухом. Але якщо перед нею стоїть знак "Дати дорогу" або "STOP", або якщо вона є ґрунтовою відносно дороги з покриттям, вона в цій ситуації є другорядною.

Які знаки показують головну дорогу? Найочевидніший знак — "Головна дорога". Він дає право першочергового проїзду нерегульованих перехресть. Якщо ти бачиш цей знак перед перехрестям, твоя дорога є головною, а водії з другорядних напрямків мають дати тобі дорогу. ПДР також зазначають, що знак встановлюється на початку головної дороги, а знак "Кінець головної дороги" — у кінці головної дороги.

Є також попереджувальні знаки, які показують, що попереду другорядна дорога. Це знаки , , , . Вони не виглядають як класичні знаки пріоритету, але ПДР прямо включають їх до визначення головної дороги. Якщо ти рухаєшся дорогою, на якій встановлено такий знак, це означає, що попереду до твоєї дороги підходить або перетинає її другорядна дорога.

Окремо треба знати знак "Кінець головної дороги". Він не робить дорогу другорядною сам по собі на кожному наступному метрі, але скасовує право першочергового проїзду нерегульованих перехресть, яке давав знак "Головна дорога". Після нього водій уже не повинен автоматично вважати себе на головній. Треба знову оцінювати знаки, покриття і конкретну ситуацію.

Які знаки вимагають дати дорогу?

Основні знаки, які ставлять водія в положення того, хто повинен поступитися, — це знак "Дати дорогу" і "Проїзд без зупинки заборонено".

Знак "Дати дорогу" означає, що водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під’їжджають до нерегульованого перехрестя головною дорогою. Якщо під знаком є табличка "Напрямок головної дороги", треба дати дорогу тим, хто рухається саме головною дорогою відповідно до схеми на табличці.

Простими словами: знак "Дати дорогу" не завжди означає, що треба повністю зупинитися. Він означає, що ти не маєш права продовжувати рух, якщо цим змусиш водія з перевагою змінити швидкість або напрямок. ПДР визначають "дати дорогу" саме як вимогу не продовжувати, не відновлювати рух і не виконувати маневр, якщо це може змусити учасника з перевагою змінити напрямок або швидкість.

На практиці це так: якщо на головній нікого немає, ти можеш проїхати без повної зупинки, але з такою швидкістю й уважністю, щоб у разі появи транспорту на головній вчасно зупинитися. Якщо транспорт на головній є — ти чекаєш.

Що означає знак "Проїзд без зупинки заборонено"

Знак "Проїзд без зупинки заборонено" суворіший за знак "Дати дорогу". Він вимагає не просто поступитися, а обов’язково зупинитися. ПДР встановлюють: проїзд без зупинки забороняється перед стоп-лінією , а якщо її немає — перед знаком. Після зупинки водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички — транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Якщо є знак , водій має зупинитися навіть тоді, коли здається, що нікого немає. Повна зупинка потрібна для контролю небезпечного місця: часто знак STOP ставлять там, де погана видимість, складна конфігурація перехрестя, інтенсивний рух або високий ризик ДТП.

Правильна поведінка така: під’їхав, зупинився перед стоп-лінією. Якщо стоп-лінії немає — перед знаком. Після зупинки уважно оглянув дорогу, якій треба дати дорогу. Якщо все безпечно — рушив. Якщо видимість погана, іноді після обов’язкової зупинки перед знаком може знадобитися дуже повільно підкотитися вперед до місця, звідки видно дорогу, але не створюючи перешкод транспорту на головній.

Що робити, якщо ти на головній дорозі

Якщо ти на головній дорозі, то на нерегульованому перехресті ти маєш перевагу перед транспортними засобами, які під’їжджають з другорядних доріг. Водії з другорядної дороги повинні дати дорогу тобі незалежно від того, куди ти далі рухаєшся: прямо, праворуч, ліворуч або на розворот.

Але бути на головній дорозі не означає, що можна їхати без огляду.

По-перше, на перехресті можуть бути пішоходи. ПДР вимагають, щоб водій, повертаючи праворуч або ліворуч, давав дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку. Це правило діє і на регульованих, і на нерегульованих перехрестях.

По-друге, якщо ти на головній і повертаєш ліворуч, треба враховувати тих, хто рухається назустріч по тій самій головній дорозі. Якщо зустрічний автомобіль теж на головній і їде прямо або повертає праворуч, ваші права між собою вже не вирішуються тим, що ти на головній, бо він теж на головній. У такій ситуації працює логіка рівнозначності між вами: той, хто повертає ліворуч або розвертається, не повинен перешкодити зустрічному, який рухається прямо або праворуч. ПДР аналогічно встановлюють такий обов’язок для повороту ліворуч і розвороту щодо транспорту, який рухається рівнозначною дорогою зустрічного напрямку прямо або праворуч.

По-третє, навіть на головній не можна виїжджати на перехрестя, якщо за ним затор і ти зупинишся на перехресті, створивши перешкоду іншим. Це загальна заборона для будь-якого перехрестя, незалежно від того, головна в тебе дорога чи другорядна.

Що робити, якщо ти на другорядній дорозі

Якщо ти на другорядній дорозі, твоє головне завдання — не завадити тим, хто рухається головною. Треба знизити швидкість, визначити напрямок головної дороги, оцінити транспорт з усіх напрямків головної дороги і виїжджати тільки тоді, коли твій рух не змусить водіїв на головній змінювати швидкість або напрямок.

Найважливіше: водій на другорядній дорозі повинен дати дорогу транспортним засобам на головній незалежно від напрямку їх подальшого руху. Це означає, що автомобіль на головній має перевагу не тільки коли їде прямо. Він має перевагу й тоді, коли повертає праворуч, повертає ліворуч або розвертається. Для водія з другорядної дороги питання не в тому, «куди він повертає», а в тому, що він рухається головною дорогою.

Наприклад, ти стоїш на другорядній дорозі зі знаком "Дати дорогу" і хочеш повернути праворуч. Зліва по головній їде автомобіль, який хоче повернути на твою дорогу. Таким чином він рухається по головній, а ти — з другорядної. Якщо твій виїзд змусить його гальмувати або змінювати траєкторію, ти порушиш вимогу дати дорогу.

Що робити, якщо головна дорога змінює напрямок

Це одна з найскладніших частин теми. Головна дорога не завжди йде прямо. Вона може на перехресті повертати праворуч або ліворуч. Для цього разом зі знаком "Головна дорога" встановлюють табличку "Напрямок головної дороги".

Табличку треба читати як схему перехрестя. Товста лінія на ній показує головну дорогу, тонкі лінії — другорядні. Якщо товста лінія повертає праворуч, то головна дорога повертає праворуч. Якщо товста лінія повертає ліворуч, головна дорога повертає ліворуч.

Коли головна дорога змінює напрямок, водії, які рухаються головною дорогою, між собою керуються правилами проїзду перехресть рівнозначних доріг. Так само водії, які рухаються по другорядних дорогах, між собою також керуються правилами рівнозначних доріг.

Простіше: спочатку всі діляться на дві групи. Перша група — ті, хто на головній. Друга група — ті, хто на другорядній. Спочатку роз’їжджаються ті, хто на головній. Але якщо таких водіїв кілька, між ними працюють правила рівнозначних доріг: насамперед правило перешкоди праворуч, а при лівому повороті або розвороті — обов’язок дати дорогу зустрічному, який рухається прямо або праворуч. Потім, коли транспорт на головній проїхав, між собою роз’їжджаються ті, хто був на другорядних дорогах. Якщо їх двоє і вони обидва на другорядних, вони також між собою застосовують правила рівнозначних доріг. Тобто водій, до якого інший транспорт наближається праворуч, повинен дати дорогу.

Як діяти, якщо покриття дороги важко визначити

Бувають ситуації, коли знаків немає, а зрозуміти покриття складно: ніч, сніг, бруд, калюжі, ремонт дороги, стерта межа асфальту, насипаний щебінь.

ПДР дають чітку відповідь: якщо неможливо визначити наявність покриття на дорозі через темну пору доби, грязь, сніг тощо, а знаки пріоритету відсутні, водій повинен вважати, що він перебуває на другорядній дорозі.

Це правило зроблене для безпеки. Якщо кожен водій у сумнівній ситуації вважатиме себе головним, перехрестя стане небезпечним. Тому логіка ПДР така: не впевнений — не привласнюй собі перевагу. У сумніві поводься так, ніби повинен поступитися.

На практиці: під’їжджаєш до незрозумілого нерегульованого перехрестя без знаків, не бачиш покриття через сніг або темряву — зменш швидкість і будь готовий дати дорогу. Не треба намагатися довести, що твоя дорога головна, якщо цього не видно і немає знаків.

Як роз’їжджатися водіям, які обидва на головній

Якщо два водії обидва рухаються головною дорогою, то перед другорядними вони мають перевагу. Але між собою вони також повинні визначити черговість.

Якщо головна дорога йде прямо, а два автомобілі рухаються назустріч один одному по цій головній дорозі, то при прямому русі вони просто роз’їжджаються. Якщо один із них повертає ліворуч або розвертається, він має врахувати зустрічного, який рухається прямо або повертає праворуч. Така логіка відповідає загальному правилу для повороту ліворуч і розвороту щодо зустрічного транспорту на рівнозначній дорозі.

Якщо головна дорога змінює напрямок, тоді ситуація ще більш показова. Наприклад, головна дорога повертає праворуч. Один автомобіль їде по головній знизу і повертає праворуч за напрямком головної. Інший автомобіль їде по головній зліва і також продовжує рух по головній. Обидва на головній. Між ними вже працюють правила рівнозначних доріг. Якщо один наближається праворуч від іншого, той, хто має перешкоду праворуч, дає дорогу. ПДР прямо встановлюють: якщо головна дорога змінює напрямок, водії на ній керуються між собою правилами проїзду рівнозначних доріг.

Тут найважливіше — не дивитися тільки на свою траєкторію. Водій має зрозуміти, хто ще перебуває на головній. Якщо інший водій теж на головній, він не є для нього другорядним лише тому, що їде не звідти, звідки він очікував.

Як роз’їжджатися водіям, які обидва на другорядній

Ситуація з двома другорядними дорогами виникає, наприклад, на перехресті, де головна дорога проходить зліва направо, а дві другорядні дороги підходять зверху і знизу. Водії з цих другорядних напрямків спочатку повинні дати дорогу всім, хто рухається по головній. Поки по головній є транспорт, вони чекають.

Коли головна дорога вільна, водії з другорядних доріг мають роз’їхатися між собою. ПДР прямо каже: якщо головна дорога змінює напрямок, правила рівнозначних доріг застосовують між собою і водії, які рухаються по другорядних дорогах. За змістом це означає, що водії другорядних напрямків, які мають однаковий статус перед головною, не отримують перевагу один перед одним тільки через те, що один їде прямо, а інший збоку. Вони повинні розібратися за правилами рівнозначних доріг.

Тобто якщо два водії обидва стоять на другорядних дорогах, спочатку вони пропускають головну. Потім між собою дивляться: хто кому праворуч, хто повертає ліворуч, хто їде прямо, чи є трамвай. На рівнозначних дорогах водій нерейкового транспортного засобу дає дорогу транспорту, що наближається праворуч, крім перехресть із круговим рухом. Також перед поворотом ліворуч або розворотом водій повинен дати дорогу трамваю попутного напрямку і зустрічному транспорту, який рухається прямо або праворуч.

Нерегульовані перехрестя рівнозначних доріг

Нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг — це ситуація, коли на перехресті немає працюючого світлофора, немає регулювальника, немає знаків пріоритету, і жодна дорога не має переваги перед іншою. Тобто немає головної і другорядної дороги. Водії опиняються в однаковому правовому становищі, тому черговість проїзду визначається не знаком, а загальним правилом: дати дорогу тому, хто наближається праворуч.

ПДР прямо встановлюють, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов’язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть із круговим рухом.

Цю тему треба вивчити дуже уважно, бо вона здається простою, але саме на рівнозначних перехрестях водії часто помиляються. Вони намагаються визначити, хто головніший за шириною дороги, за швидкістю, за тим, хто їде прямо, або за тим, хто перший під’їхав. Але якщо дороги рівнозначні, то основне питання інше: чи є в мене транспортний засіб праворуч, якому я повинен дати дорогу?

Рівнозначні дороги — це дороги, між якими на перехресті немає встановленої переваги. Тобто немає ситуації одна головна, інша другорядна. Зазвичай це буває тоді, коли немає світлофора, немає регулювальника, немає знаків "Головна дорога", "Дати дорогу", "STOP", немає таблички напрямку головної дороги і дороги мають однакове покриття.

Рівнозначність не означає, що дороги однакові повністю. Вони можуть відрізнятися шириною, можуть мати різну кількість смуг, різну інтенсивність руху. Але якщо ПДР не дають одній із них переваги, водій не може сам призначити свою дорогу головною.

Правило перешкоди праворуч

Правило перешкоди праворуч простими словами означає, що якщо на рівнозначному перехресті твоя траєкторія може перетнутися з траєкторією іншого транспортного засобу, і цей транспортний засіб наближається до тебе з правого боку, ти повинен дати йому дорогу.

Це правило не означає, що треба завжди дивитися тільки праворуч і більше нікуди. Водій усе одно повинен контролювати все перехрестя: ліворуч, праворуч, зустрічний напрямок, пішоходів, велосипедистів, трамвайні колії, свою траєкторію. Але для визначення черговості між нерейковими транспортними засобами на рівнозначних дорогах головним стає саме правий бік.

ПДР встановлюють загальне правило для таких ситуацій: якщо траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.

Простий приклад. Ти під’їжджаєш до нерегульованого перехрестя без знаків і хочеш їхати прямо. Праворуч від тебе під’їжджає автомобіль. Якщо ваші траєкторії перетинаються, ти його пропускаєш. Якщо автомобіль під’їжджає зліва, то для нього ти знаходишся праворуч, тому вже він повинен дати дорогу тобі.

Хто їде першим, якщо всі дороги рівнозначні

На рівнозначному перехресті першим їде не той, хто швидше під’їхав, і не той, хто їде прямо. Першим їде той, у кого немає транспортного засобу праворуч, якому треба дати дорогу.

Якщо автомобілі під’їхали з протилежних напрямків, то вони не є один одному перешкодою праворуч. Якщо обидва їдуть прямо, вони можуть проїхати одночасно, бо їхні траєкторії не перетинаються. Якщо один повертає ліворуч, а інший їде прямо або праворуч, тоді водій, який повертає ліворуч, повинен дати дорогу зустрічному транспорту. ПДР прямо встановлюють, що перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу повинен дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою у зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

Коли ти на рівнозначному нерегульованому перехресті їдеш прямо, твоя головна перевірка — правий бік. Якщо праворуч є транспортний засіб, траєкторія якого перетинається з твоєю, ти повинен дати йому дорогу.

Наприклад, ти їдеш прямо, а справа інший автомобіль теж їде прямо. Ви перетинаєтеся в центрі перехрестя. Він для тебе праворуч, тому ти його пропускаєш. Якщо автомобіль зліва теж хоче їхати прямо, то для нього ти знаходишся праворуч. Отже, він має пропустити тебе.

Але прямий рух не завжди означає, що ти автоматично маєш перевагу перед усіма, хто повертає. Якщо інший транспортний засіб наближається праворуч, він має перевагу перед тобою, навіть якщо він повертає. На рівнозначному перехресті головне — не те, хто їде прямо, а хто має транспорт праворуч.

Окремо треба пам’ятати про трамвай. Якщо на рівнозначному нерегульованому перехресті до тебе наближається трамвай, він має перевагу незалежно від напрямку подальшого руху, крім перехресть із круговим рухом.

Як повертати праворуч на рівнозначному перехресті

Правий поворот на рівнозначному перехресті зазвичай найпростіший, бо твоя траєкторія часто менше перетинається з іншими потоками. Але простіший не означає без перевірки.

Перед поворотом праворуч треба завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, якщо інший порядок не встановлено знаками, розміткою або конфігурацією дороги. ПДР вимагають перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом завчасно займати відповідне крайнє положення, крім визначених винятків.

Після цього треба подивитися праворуч і переконатися, що там немає пішоходів і велосипедистів. ПДР прямо встановлюють: на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Як повертати ліворуч на рівнозначному перехресті

Лівий поворот на рівнозначному нерегульованому перехресті складніший, бо ти перетинаєш зустрічний напрямок. Тут працюють одразу дві логіки.

Перша логіка — правило перешкоди праворуч. Якщо праворуч від тебе під’їжджає транспортний засіб, якому ти можеш завадити, ти повинен дати йому дорогу.

Друга логіка — зустрічний транспорт. Якщо ти повертаєш ліворуч, а назустріч рівнозначною дорогою їде транспорт прямо або повертає праворуч, ти повинен дати йому дорогу. Це прямо встановлено пунктом 16.13 ПДР.

Наприклад, ти під’їхав до рівнозначного перехрестя і хочеш повернути ліворуч. Справа нікого немає. Назустріч їде автомобіль прямо. Ти повертаєш ліворуч і перетинаєш траєкторію зустрічного автомобіля, який рухається прямо, тому ти його пропускаєш.

Після того як ти пропустив автомобілі, не можна забувати про пішоходів на дорозі, на яку повертаєш. Саме тут водії часто помиляються: вони довго дивляться на зустрічні автомобілі, знаходять момент для повороту і починають рух, але не перевіряють перехід після повороту. Правильно — після оцінки зустрічного потоку ще раз подивитися на пішоходів і велосипедистів.

Як виконувати розворот на рівнозначному перехресті

Розворот на рівнозначному нерегульованому перехресті за логікою схожий на лівий поворот, але ще складніший. Ти перетинаєш більше траєкторій і довше перебуваєш у зоні перехрестя.

Перед розворотом треба зайняти відповідне положення, переконатися, що розворот не заборонений, оцінити ширину дороги, трамвайні колії, зустрічний транспорт і транспорт праворуч. ПДР вимагають перед розворотом завчасно зайняти відповідне крайнє положення, якщо інший порядок не встановлено знаками, розміткою або конфігурацією дороги.

Під час самого розвороту водій повинен дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою назустріч прямо або праворуч.

Що робити, якщо одночасно під’їхали кілька автомобілів і всі мають перешкоду праворуч

Це класична замкнена ситуація. Наприклад, до хрестоподібного рівнозначного перехрестя одночасно під’їхали чотири автомобілі з усіх чотирьох напрямків, і кожен хоче їхати прямо. Для кожного з них справа є інший автомобіль. Формально кожен повинен дати дорогу тому, хто праворуч. Виникає замкнене коло: усі чекають.

ПДР не дають спеціального окремого правила для такої ситуації. У реальному русі така ситуація розв’язується обережною взаємодією водіїв: хтось один відмовляється від свого очікування, інші дають йому можливість проїхати, після чого замкнене коло розривається і решта роз’їжджається вже за звичайним правилом.

Тут важливо не плутати взаємну домовленість із хаотичним рухом. Якщо один водій починає рух, інші повинні чітко розуміти його намір і не починати одночасно з ним у конфліктній траєкторії.

Якщо на рівнозначному перехресті всі стоять і всі мають перешкоду праворуч, не треба різко вириватися вперед. Треба повільно, зрозуміло й безпечно діяти тільки тоді, коли інші фактично дають тобі можливість проїхати. Якщо інший водій уже почав рух, не треба змагатися з ним за першість.

Перехрестя з круговим рухом

Перехрестя з круговим рухом — це перехрестя, де рух організований навколо центрального острівця. Замість того щоб усі потоки перетиналися в одній центральній точці, автомобілі об’їжджають острівець по колу і з’їжджають у потрібному напрямку. Таке перехрестя позначають знаком , який вимагає об’їзду центрального острівця в напрямку, показаному стрілками.

Головна ідея кільця така: водій, який тільки в’їжджає на коло, не повинен заважати тим, хто вже рухається по колу, якщо перехрестя нерегульоване і позначене знаком . ПДР прямо встановлюють: на нерегульованих перехрестях із круговим рухом, позначених знаком , перевага надається транспортним засобам, які вже рухаються по колу.

Круговий рух — це організація руху, за якої транспортні засоби рухаються навколо центрального острівця в одному встановленому напрямку. В Україні рух правосторонній, тому об’їзд центрального острівця на кільці відбувається проти годинникової стрілки: автомобіль в’їжджає на коло праворуч від острівця, рухається навколо нього і потім з’їжджає на потрібну дорогу.

Кільце залишається перехрестям. Це означає, що тут діють правила про перехрестя: треба враховувати світлофори, знаки, смуги, пішоходів, велосипедистів, трамваї, заборону виїзду при заторі, правила подачі покажчиків повороту і правила перестроювання.

Але кільце відрізняється від звичайного хрестоподібного перехрестя. На звичайному перехресті водії часто перетинають траєкторії прямо в центрі. На кільці конфлікти рознесені: спочатку в’їзд, потім рух по колу, потім з’їзд. Тому водій не вирішує все одним рухом. Він послідовно приймає три рішення: чи можна в’їхати, якою смугою рухатися по колу, коли і як з’їхати.

Хто має перевагу на кільці

На нерегульованому кільці зі знаком перевага у транспортних засобів, які вже рухаються по колу. Той, хто тільки в’їжджає, повинен дати їм дорогу. Це головне правило, яке треба запам’ятати.

Простими словами: під’їжджаєш до кільця — дивишся ліворуч, бо саме звідти по колу наближається транспорт, якому ти можеш створити перешкоду. Якщо по колу вже їде автомобіль, і твій в’їзд змусить його гальмувати або змінювати траєкторію, ти не в’їжджаєш. Якщо на колі є безпечний проміжок, в’їжджаєш.

Тут не працює звичайне правило рівнозначного перехрестя в його класичному вигляді. ПДР прямо роблять виняток: правило дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч не застосовується до перехресть, де організовано круговий рух. На такому нерегульованому кільці перевага саме в тих, хто вже на колі.

Як в’їжджати на кільце

В’їзд на кільце треба виконувати спокійно й без різкого прискорення. Перед в’їздом водій знижує швидкість, дивиться на знаки, розмітку, смуги, транспорт на колі, пішоходів і велосипедистів біля переходів. Головний погляд — ліворуч, тому що транспорт на колі рухається зліва направо перед тобою.

Перед самим в’їздом також треба перевірити пішохідний перехід і велосипедний рух. Часто пішохідні переходи розташовані перед в’їздом на кільце, а велосипедист може рухатися по велосипедній доріжці або перетинати в’їзд.

В’їзд на кільце — це не місце для різкого перестроювання. Якщо на під’їзді кілька смуг, потрібну смугу треба обрати заздалегідь. Якщо є розмітка або знаки напрямків руху по смугах, водій діє за ними. Якщо знаків і розмітки немає, смугу треба обирати так, щоб не створювати перешкод іншим і щоб потім не довелося різко перетинати кілька смуг перед з’їздом.

Вибір смуги перед кільцем залежить від конкретної розмітки, знаків і того, куди ти плануєш з’їжджати. Якщо перед кільцем є знаки напрямків руху по смугах або розмітка зі стрілками, вони мають вирішальне значення. Наприклад, права смуга може бути призначена тільки для першого з’їзду, середня — для руху прямо, ліва — для подальших з’їздів або розвороту по кільцю.

Якщо конкретних вказівок немає, практична логіка така: для найближчого з’їзду зазвичай зручніше й безпечніше займати праву смугу; для руху далі по колу — лівішу або відповідну смугу, якщо кільце багатосмугове. Але це не абсолютне правило для всіх кілець. В Україні важливо дивитися саме на організацію конкретного перехрестя: знаки, розмітку, кількість смуг на в’їзді, кількість смуг на самому кільці та на виїзді.

Як рухатися по смугах на кільці

Після в’їзду на кільце ти вже рухаєшся по проїзній частині перехрестя з круговим рухом. Якщо на кільці одна смуга, усе просто: тримайся своєї смуги, рухайся навколо острівця, не зупиняйся без потреби й готуйся до з’їзду.

Якщо кільце має дві або більше смуг, головне — не «плавати» між смугами. Треба рухатися в межах обраної смуги, не займати дві смуги одночасно й не зміщуватися до з’їзду без перевірки дзеркал і мертвої зони. Перестроювання на кільці — це звичайне перестроювання: треба подати покажчик повороту відповідного напрямку, переконатися в безпеці й дати дорогу транспорту, який рухається в тій смузі, куди ти хочеш перестроїтися.

Як з’їжджати з кільця

З’їзд із кільця — це фактично поворот праворуч із кола на потрібну дорогу. Перед з’їздом треба завчасно зайняти положення, з якого з’їзд дозволений і безпечний, перевірити правий бік, дзеркала, мертву зону, пішохідний перехід і велосипедистів.

ПДР мають спеціальне правило: виїзд із перехрестя з круговим рухом може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і якщо це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч.

Якщо знаки або розмітка не визначили інший порядок, з’їзд можливий з будь-якої смуги, але тільки за умови, що ти не створиш перешкоди транспорту праворуч. Якщо праворуч у зовнішній смузі рухається інший автомобіль, і твій з’їзд перетне його траєкторію, ти не маєш права його підрізати.

На практиці найпростішим і найбезпечнішим для водія є такий підхід: якщо планується найближчий з’їзд, краще завчасно бути у правій смузі, якщо це не суперечить знакам і розмітці. Якщо ти рухаєшся внутрішньою смугою і хочеш з’їхати, спочатку перестроюйся правіше, переконавшись у безпеці, а вже потім з’їжджай. Якщо перестроїтися безпечно не вдалося, краще продовжити рух по колу і зробити ще одне коло, ніж різко перетинати смуги.

Коли на кільці вмикати покажчики повороту

Покажчики повороту на кільці потрібні не для формальності, а для того, щоб інші водії розуміли твої наміри.

При в’їзді на кільце правила не вимагають увімкнення покажчика повороту. Чому так? Знак не вимагає повернути праворуч. Він вимагає об’їзду клумби або центрального острівця в напрямку стрілок. Тобто водій при в’їзді не обирає поворот як окремий маневр, а входить у напрямок руху, уже заданий знаком і конфігурацією перехрестя.

Додатково ПДР забороняють подавати сигнал, якщо він може бути незрозумілим для інших учасників руху. На кільці правий покажчик при в’їзді може бути сприйнятий як намір одразу з’їхати з кільця на найближчому виїзді, а лівий — як намір перестроюватися ліворуч або виконувати інший маневр.

При в’їзді на кільце питання покажчика залежить від конкретної траєкторії та зрозумілості маневру. Сам факт в’їзду на кільце технічно пов’язаний із поворотом праворуч, але в реальному навчанні головний акцент роблять на тому, щоб не вводити інших в оману. Якщо в’їзд виконується із чіткою зміною напрямку праворуч — правий покажчик може бути доречним. Але набагато важливіше не забути подати сигнал при перестроюванні на кільці та перед з’їздом.

Перед з’їздом із кільця треба вмикати правий покажчик повороту, бо ти залишаєш коло і повертаєш праворуч на виїзд. Сигнал треба подати завчасно, але не надто рано. Якщо увімкнути правий покажчик перед попереднім з’їздом, інші водії можуть подумати, що ти з’їжджаєш саме там. Тому правильна логіка така: проїхав попередній з’їзд — вмикаєш правий покажчик для наступного, якщо саме він твій.

Якщо на кільці ти перестроюєшся ліворуч або праворуч, подаєш відповідний покажчик саме як при перестроюванні. Якщо рухаєшся по своїй смузі без зміни смуги і ще не з’їжджаєш, покажчик не повинен створювати неправильне враження про твій намір.