Технічний стан та обладнання транспортного засобу

Що ви дізнаєтеся

Перед виїздом водій перевіряє гальма, кермо, шини, світло, огляд та обов’язкове оснащення. Якщо несправність виникла в дорозі, потрібно визначити, чи можна дістатися місця ремонту своїм ходом, чи доведеться організувати транспортування.

Урок пояснює вимоги до кожної групи обладнання та порядок дій після поломки. Далі розберемо реєстрацію, номерні й розпізнавальні знаки та аварійне попередження.

Ілюстрації можна збільшити натисканням. Після кожного блоку спочатку дайте власну відповідь на запитання, потім відкрийте пояснення.

Перевірка автомобіля перед виїздом

Почніть із зовнішнього огляду автомобіля, потім перевірте обладнання з місця водія. Якщо помітите пошкодження чи незвичну роботу системи, з’ясуйте причину до початку поїздки.

За що відповідає водій

Перед виїздом водій перевіряє технічний стан і комплектність автомобіля, а в дорозі стежить за ними. Така перевірка потрібна й після планового обслуговування на СТО. Це один з обов’язків, розглянутих у темі 4.

Обійдіть автомобіль: подивіться на шини, колеса, можливі витоки, світлові прилади й номерні знаки. Із місця водія перевірте огляд, дзеркала, ремінь, роботу необхідних органів керування та повідомлення приладів. Обсяг і спосіб перевірок уточнює інструкція саме вашої моделі.

Незвичний люфт, запах палива, зміна роботи педалі чи попередження про небезпечну несправність потребують діагностики. Огляд водієм допомагає помітити ці ознаки, а причину та спосіб ремонту визначають фахівці.

Вимоги до конструкції й допуску до експлуатації

Технічний стан та обладнання повинні відповідати вимогам безпеки, охорони довкілля й документації виробника. Не можна довільно замінювати вузли гальм, керма чи світла на деталі, які просто вдалося встановити.

Експлуатацію заборонено за переобладнання з порушенням вимог, невідповідних номерних знаків, порушення порядку встановлення або використання спеціальних світлових і звукових пристроїв. Окрема підстава — непройдений обов’язковий технічний контроль, якщо саме цей транспорт має його проходити.

Вимоги до справності діють і для автомобілів, звільнених від обов’язкового технічного контролю. Необхідність ОТК визначають з урахуванням виду та використання транспорту. Перелік розглянуто в темі 1 про технічний контроль.

Як визначити наслідки несправності

Перевірте, до якого пункту ПДР належить виявлена несправність. Наприклад, несправне обдування вітрового скла входить до переліку заборон експлуатації, бо запітніле скло позбавляє водія огляду. Непрацюючий склопідйомник сам по собі в цьому переліку не зазначений.

Вимоги до окремих систем розглянуто нижче. Для несправності, яка виникла вже в дорозі, може діяти обмежений дозвіл дістатися стоянки або ремонту. Перед запланованим виїздом заборонені несправності потрібно усунути.

Вимоги до гальм і рульового керування

У гальмовій системі перевіряють ефективність гальмування та герметичність приводу. У рульовому керуванні перевіряють вільний хід керма, стан деталей і кріплень. ПДР установлюють конкретні межі для результатів таких перевірок.

Робочі гальма: ефективність і герметичність

Не допускаються непередбачені зміни конструкції, невідповідна гальмова рідина чи деталі та порушення герметичності приводу. Для пневматичних систем також перевіряють допустиме падіння тиску й справність манометра. Витік рідини не усувається просто її доливанням.

Для легкових автомобілів і їхніх вантажних модифікацій у контрольному випробуванні гальмовий шлях не повинен перевищувати 14,7 м. Випробування проводять із початкової швидкості 40 км/год на рівному сухому чистому цементо- або асфальтобетонному покритті. Для автопоїзда з легковим тягачем межа становить 16,6 м. Для машин випуску до 1988 року передбачено допуск до 10 %.

У реальній ситуації автомобіль спочатку проїжджає певну відстань за час реакції водія. Потім починається гальмування, результат якого залежить від покриття та інших умов. Тому наведене число не можна використовувати як готову відстань зупинки перед небезпекою.

Під час контрольного випробування оцінюють також стійкість: автомобіль не повинен розвертатися більш як на 8° або займати смугу ширшу за 3,5 м. Такі перевірки проводять за належною методикою поза потоком транспорту.

Перевірка стоянкового гальма на ухилі

Стоянкова система повинна утримувати транспорт із повним навантаженням на ухилі не менше 16 %, а легковий автомобіль або автобус у спорядженому стані на ухилі не менше 23 %. Для вантажівок і автопоїздів у спорядженому стані передбачено 31 %. Перевірку виконують з від’єднаним від трансмісії двигуном. Ухили в цих нормах задані у відсотках. Для переведення у градуси потрібен окремий розрахунок.

Важіль або рукоятка мають надійно фіксуватися в робочому положенні. Стоянкове гальмо повинно самостійно виконувати свою функцію, навіть якщо водій додатково користується передачею чи режимом P. Правила залишення автомобіля на стоянці розглянуто в темі 12.

Сумарний люфт рульового керування

Сумарний люфт показує, наскільки кермо може вільно повернутися між крайніми положеннями, за яких керовані колеса ще не починають змінювати напрямок. Граничні значення залежать від виду транспортного засобу:

Окремо заборонені незакріплені з’єднання, непередбачені переміщення вузлів, деформовані деталі, невідповідні рідини та несправний або відсутній передбачений підсилювач. Навіть за допустимого люфту ці несправності потрібно усунути.

Якщо робочі гальма не дають зупинитися або кермо не дозволяє виконати маневр навіть на мінімальній швидкості, подальший рух заборонений. Самостійно їхати до майстерні теж не можна. Порядок допомоги розглянуто в блоці про несправності в дорозі.

Приклад розрахунку сумарного люфту

Якщо кермо вільно повертається на 8° в один бік від умовної середини та на 10° в інший, сумарний люфт становить 18°. Для легкового автомобіля з граничним значенням 10° це перевищення. Під час діагностики вимірюють весь кут між двома крайніми положеннями вільного ходу.

Справність світла, скла та дзеркал

Після гальм і керма перевірте обладнання, яке забезпечує огляд дороги та видимість автомобіля. У фар оцінюють роботу, регулювання й відповідність установлених ламп. Скло має бути прозорим, а склоочисники та обмивачі повинні його очищати.

Вимоги до фар і ліхтарів

Кількість, тип, колір, розміщення й режим роботи зовнішніх світлових приладів мають відповідати конструкції автомобіля. Експлуатація заборонена за порушеного регулювання фар, відсутніх розсіювачів, невідповідних ламп чи розсіювачів та покриття, що погіршує прозорість приладу.

Окремо в переліку зазначена лампа лівої фари, яка не горить у режимі ближнього світла. Лівий бік визначаємо за напрямком руху автомобіля: для водія за кермом це його ліворуч. Решту приладів також перевіряють за вимогами до їхнього типу, конструкції та роботи.

Автомобіль може мати додаткові протитуманні фари. Їхня відсутність сама по собі допускається, якщо автомобіль відповідає передбаченій конструкції. Установлення та переобладнання світла виконують із дотриманням відповідних вимог. Коли користуватися різними режимами світла, розглянуто в темі 16.

Склоочисники та обмивачі

Склоочисник прибирає воду й забруднення щіткою, а обмивач подає рідину. Непрацюючі склоочисники та передбачені конструкцією обмивачі є несправностями, за яких експлуатація заборонена.

Якщо під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма, далі рухатися не можна навіть до ремонту. Справна щітка з боку пасажира не створює винятку. Висувати голову у вікно замість відновлення огляду — небезпечне рішення.

Прозорість скла й огляд із місця водія

Не повинні бути відсутні передбачені конструкцією стекла та дзеркала. Заборонені предмети й покриття, які обмежують оглядовість із місця водія та погіршують прозорість скла.

Тоноване скло допускається лише за належного світлопропускання. Дзеркальне скло заборонене. У верхній частині вітрового скла дозволена прозора кольорова плівка, яка відповідає встановленим вимогам. Світлопропускання перевіряють вимірюванням. Суб’єктивної оцінки водія для такої перевірки недостатньо.

Обігрівання й обдування скла теж мають працювати: вони допомагають усунути запітніння й зберегти огляд. Погода може спричинити недостатню видимість, тому водій відповідно обирає швидкість і світло. Предмети перед очима та забруднене скло створюють додаткові перешкоди огляду, які потрібно усунути.

Перевірка шин, коліс і систем двигуна

Під час зовнішнього огляду перевірте протектор і боковини шин, стан коліс та їхнє кріплення. Переконайтеся, що встановлені шини відповідають автомобілю й сумісні між собою. Під автомобілем зверніть увагу на можливі витоки.

Залишкова висота протектора й пошкодження шин

Для шин легкового автомобіля та вантажного з дозволеною максимальною масою до 3,5 т заборонене значення залишкової висоти протектора — менше 1,6 мм. Для важчих вантажівок це 1,0 мм, автобусів — 2,0 мм, мотоциклів і мопедів — 0,8 мм. На причепі застосовують норму автомобіля-тягача.

За цими числами визначають, чи досяг протектор забороненого зносу. Зчеплення з дорогою залежить також від погоди, покриття й інших властивостей шини. Огляньте боковини: оголений корд, розшарування каркаса, відшарування протектора чи боковини забороняють експлуатацію незалежно від достатньої глибини канавок.

Розмір і допустиме навантаження шини мають відповідати автомобілю. Тиск підтримують за інструкцією виробника. Під час завантаження враховують допустимі навантаження на автомобіль та його шини. Ці вимоги доповнюють правила теми 15 про вантаж.

Сумісність шин на осях автомобіля

Не можна ставити на одну вісь радіальну шину з діагональною, ошиповану з неошипованою, морозостійку з неморозостійкою, шини різних розмірів або конструкцій. Для легкового автомобіля також заборонені шини різних моделей із різними малюнками протектора на одній осі.

Окремо заборонена комбінація радіальних шин на передній осі з діагональними на інших. Для відновлених шин існують додаткові обмеження: зокрема на передній осі легкового автомобіля не можна використовувати шини, відновлені за другим класом ремонту.

Шини добирають з урахуванням дорожніх умов, температури та вимог виробника. За використання шипованих шин автомобіль позначають знаком «Шипи» . Вимога сумісності шин на одній осі залишається чинною.

Диски, ободи та кріплення коліс

Відсутність хоча б одного болта або гайки кріплення, тріщини диска чи обода є підставами заборони експлуатації. Усі передбачені кріплення повинні бути на місці та виконувати свою функцію.

Несправне колесо потрібно привести до належного стану. Заміна в небезпечному місці на проїзній частині теж створює ризик: спершу організуйте безпечну зупинку та допомогу.

Паливна та випускна системи

Експлуатація заборонена за негерметичної паливної системи, несправного випуску відпрацьованих газів, перевищеної димності або вмісту шкідливих речовин. Останні показники перевіряють за встановленими нормами, не лише на око.

За запаху або витоку палива безпечно зупиніться, вимкніть двигун і організуйте усунення несправності. Не перевіряйте джерело витоку відкритим полум’ям і не продовжуйте рух, поки зберігається небезпека займання. Справна випускна система відводить відпрацьовані гази й зменшує шум. Потрапляння газів до салону небезпечне для людей.

Обов’язкове оснащення та обладнання кузова

Перевірку продовжують у салоні та багажному відділенні. Тут потрібно перевірити ремені, сидіння, замки дверей, а також наявність і стан аварійного оснащення. Аптечка та вогнегасник мають бути доступними, коли вони знадобляться.

Що обов’язково потрібно для легкового автомобіля

Потрібні медична аптечка для відповідного типу транспортного засобу, працездатний вогнегасник і знак аварійної зупинки або відповідний миготливий червоний ліхтар. Комплект із випадкових побутових речей не замінює належного оснащення.

Аптечку та вогнегасник закріплюють у місцях, визначених виробником. Якщо таких місць конструкція не передбачає, вони мають бути легкодоступними. Перевіряють належну комплектність аптечки, придатність її вмісту та працездатність вогнегасника. Вогнегасник повинен відповідати встановленим нормам і вимогам сертифікації.

Щонайменше два противідкотні упори обов’язкові на вантажних автомобілях із дозволеною максимальною масою понад 3,5 т та автобусах понад 5 т. Для легкового автомобіля ця загальна вимога ПДР щодо упорів відсутня.

Ремені, підголовники, сидіння та двері

Якщо конструкція передбачає ремені й підголовники, вони мають бути встановлені. Ремені повинні працювати та не мати видимих надривів лямок. Несправний замок або пошкоджена стрічка не забезпечують захисту лише тому, що ремінь лежить поряд із сидінням.

Щоб перевірити замок ременя, виконайте дії з інструкції автомобіля. Вставлений язичок повинен надійно фіксуватися й утримуватися, а кнопка має штатно звільняти його. Якщо фіксації немає або ремінь самовільно розстібається, користуватися ним як справним не можна. Визначити справність лише за виглядом розстебнутого замка неможливо.

Перевірте справність кріплення й регулювання сидіння водія, замків дверей, а також передбачених пристроїв керування дверима та аварійними виходами. Двері, які можуть відчинитися самі, не можна вважати безпечними через короткий маршрут.

Використання ременів, підголовників і дитячих утримуючих систем ми розбирали в темі 15. Тут перевіряємо основу: засоби захисту повинні бути придатними до використання.

Сигнал, прилади, кузов і зчіпка

Звуковий сигнал має працювати. Те, що в місті його використовують лише для запобігання ДТП, не дозволяє експлуатувати автомобіль без нього. Правила подавання сигналів — у темі 9.

До переліку несправностей належать непрацюючі передбачені конструкцією спідометр, одометр, тахограф, запори бортів і горловин баків, а також обігрівання та обдування скла. Не можна прибирати передбачені бампер, задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи чи бризковики.

Для автопоїзда перевіряють зчіпні пристрої та страхувальні троси або ланцюги. Зруйнований корінний лист чи центральний болт ресори також є забороненою несправністю. Для мотоциклів окремо потрібні передбачені дуги безпеки, підніжки та пасажирські рукоятки.

Вантажівки, автобуси й спеціальні перевезення мають додаткові вимоги до оснащення. Для перевірки конкретного автомобіля враховують його вид, призначення та передбачену конструкцію.

Дії водія після поломки в дорозі

Несправність може виникнути вже після перевірки та початку поїздки. Водій має зупинитися в безпечний спосіб, з’ясувати причину та визначити подальші дії. ПДР розрізняють випадки, коли ще дозволено дістатися ремонту своїм ходом, і випадки повної заборони подальшого руху.

Усунення несправності та рух до ремонту

Якщо в дорозі виникла несправність із переліку заборон експлуатації, водій вживає заходів для її усунення. Якщо усунути на місці неможливо, а подальший рух не заборонений, допускається рух якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту із запобіжними заходами.

На автомобілі, який рухається з такою несправністю, вмикають аварійну сигналізацію. Якщо вона відсутня або несправна, ззаду закріплюють знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.

Наприклад, у дорозі відмовив спідометр. Спершу намагаються усунути несправність. Якщо це неможливо, діють за описаним порядком і обирають якомога коротший шлях до стоянки або ремонту. Поїздку на роботу чи в магазин потрібно відкласти. Обмежень швидкості дотримуються й за несправного приладу.

Коли не можна їхати навіть до майстерні

Подальший рух заборонений, якщо:

• робоча гальмова система або рульове керування не дозволяють зупинитися чи виконати маневр навіть на мінімальній швидкості.
• у темну пору доби або за недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
• під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма.
• зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.

Справна інша система, аварійна сигналізація, мала швидкість чи близька СТО не скасовують цих заборон. Увімкнена «аварійка» лише попереджає інших — вона не повертає автомобілю керованість і не відновлює світло.

Несправна зчіпка та обладнання спеціальних перевезень

До усунення не можна продовжувати рух автопоїзда з несправностями тягово- або опорно-зчіпного пристрою, а також передбачених страхувальних тросів чи ланцюгів. Ця вимога доповнює короткий перелік вище.

Так само заборонено продовження руху автомобіля з великогабаритним, великоваговим або небезпечним вантажем, якщо відсутні чи несправні передбачені для нього фари, задні габарити, маячки, світлоповертальні елементи або розпізнавальні знаки. Ця вимога діє також удень.

Водій вживає заходів, щоб прибрати несправний транспорт за межі проїзної частини. Робити це потрібно без створення нової небезпеки. Якщо самостійний рух заборонений, організовують ремонт на місці або належне транспортування.

Спосіб буксирування обирають з урахуванням несправності та умов. Вимоги розглянуто в темі 16. За несправних гальм чи керма можливості буксирування обмежені. Витік палива, пошкодження колеса та інші небезпечні відмови також потребують оцінки й усунення, навіть якщо їх немає в короткому переліку пункту 31.6.

Реєстрація автомобіля та номерні знаки

Після перевірки справності потрібно переконатися, що автомобіль належно зареєстрований і має відповідні номерні знаки. За реєстраційним номером ідентифікують конкретний транспортний засіб. Самовільно змінювати знак чи переставляти його на іншу машину заборонено.

Строк реєстрації та перереєстрації

Власник транспортного засобу зобов’язаний зареєструвати або перереєструвати механічний транспорт і причіп у належному органі. Загальне правило ПДР — протягом 10 діб після придбання, отримання, митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо потрібні зміни в реєстраційних документах.

Після ремонту чи переобладнання перереєстрація потрібна, коли змінюються дані реєстраційних документів. Наприклад, установлення газобалонного обладнання потребує належного оформлення й внесення змін. Порядок конкретного переобладнання перевіряють до виконання робіт. Звичайну заміну витратної деталі, яка зберігає реєстраційні дані автомобіля, виконують без такої перереєстрації.

Несправність автомобіля сама по собі не скасовує обов’язку оформити реєстрацію. Водночас строк оформлення не є дозволом їздити без належної реєстрації чи номерного знака.

Де встановлюють і як утримують номер

На механічних транспортних засобах, крім трамваїв і тролейбусів, та причепах знаки встановлюють у передбачених для них місцях. Кількість знаків і розміщення залежать від виду транспортного засобу.

На трамваях і тролейбусах наносять реєстраційні номери, надані відповідними уповноваженими органами. Напис номера маршруту не замінює такого облікового номера.

Номерні знаки повинні бути чистими й достатньо освітленими. Заборонено змінювати їхні форму, розміри, позначення й колір, наносити додаткові написи або закривати. Не можна використовувати чужий, перевернутий чи невідповідний знак, а також розміщувати номер довільно за склом.

Видимість номера після встановлення багажника

Якщо номер закритий предметами чи забруднений так, що з 20 м неможливо чітко визначити символи, керувати автомобілем заборонено. У темряві та за недостатньої видимості номер має бути освітлений.

ПДР дозволяють закріпити задній номер на додатковому обладнанні для тимчасового перевезення багажу або вантажу. Таке розміщення використовують, наприклад, на відповідному задньому велокріпленні. Номер повинен залишатися належним, видимим і освітленим. Інші прилади теж не можна закривати.

На додатковому обладнанні закріплюють належний номерний знак. Саморобний напис замість нього заборонений. Перед поїздкою перевірте видимість номера, ліхтарів і позначень після встановлення вантажу. Порядок такої перевірки розглянуто в темі 15.

Розпізнавальні знаки водія, пасажирів і транспортного засобу

Крім номерних знаків, ПДР передбачають розпізнавальні знаки. Вони повідомляють про водія, пасажирів, призначення автомобіля чи режим його руху. Для кожного знака визначено вигляд і випадки застосування. Розглянемо їх за цими умовами.

Водій, пасажири й навчання

«Глухий водій» установлюють спереду і ззаду на транспорті, яким керує глухий або глухонімий водій. Це жовтий круг із трьома чорними кружками. Водій може не почути ваш звуковий сигнал, тому не покладайтеся на нього як на спосіб домовитися про маневр.

«Водій з інвалідністю» має вигляд синього квадрата зі стороною 150 мм і білим символом. Його розміщують спереду і ззаду, коли інвалідність має водій або коли він перевозить пасажира з інвалідністю. Користування знаком підтверджують належними документами. ПДР передбачають виняток для водіїв із явними ознаками інвалідності та водіїв, які перевозять таких пасажирів. Для кожної пільги потрібно виконати окремо встановлені умови.

«Навчальний транспортний засіб» має чорну літеру «Н» у білому трикутнику з червоною облямівкою. Його встановлюють спереду і ззаду транспорту, який використовують для навчання водінню. На легковику дозволений двосторонній знак на даху. Водій, який уже отримав посвідчення та їздить самостійно, позначає обмеження швидкості за своїм стажем. Цей знак розглянемо нижче. Оснащення навчального автомобіля пояснено в темі 16.

Особлива швидкість і перевезення людей

«Обмеження максимальної швидкості» розміщують ззаду ліворуч. На ньому зазначають дозволену для цього транспортного засобу швидкість. Зокрема, для водія зі стажем до двох років це 70 км/год. Нижче місцеве обмеження чи небезпечні умови не дозволяють розганятися до зазначеного числа.

Такий знак потрібен також для великовагових і великогабаритних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки завширшки понад 2,6 м, перевезення небезпечних вантажів, перевезення пасажирів вантажівкою та коли нижчу максимальну швидкість визначають технічні характеристики або окремі умови руху, встановлені поліцією.

«Діти» має вигляд жовтого квадрата з червоною облямівкою й чорними фігурами дітей. Його встановлюють спереду і ззаду під час перевезення організованих груп дітей. Для звичайної сімейної поїздки з дитиною такої вимоги немає. Додаткові правила організованого перевезення розглянуто в темі 15.

«Колона» має вигляд жовтого квадрата з червоною облямівкою й чорною літерою «К». Знак потрібен спереду і ззаду машин, що рухаються в колоні. Для колони з оперативним супроводом є виняток щодо цих знаків. Організований рух колони має визначений ПДР порядок. Звичайна черга в заторі рухається за загальними правилами. Рух і супровід колони розглянуто в попередній темі.

Позначення лікаря, таксі, автопоїзда та держави реєстрації

«Лікар» розміщують спереду і ззаду на автомобілі, який належить водієві-лікарю, за його згодою. Якщо знак установлено, потрібні спеціальна медична аптечка та інструментарій за переліком МОЗ. Сам цей знак не перетворює приватний автомобіль на оперативний транспорт і не дозволяє ігнорувати правила проїзду.

«Таксі» — контрастні квадрати у два шахові ряди — установлюють на даху або наносять на бокові поверхні таксі. Квадратів має бути щонайменше п’ять, сторона кожного — не менше 20 мм.

«Автопоїзд» — три оранжеві ліхтарі горизонтально над передньою частиною кабіни чи кузова. Це позначення вантажівок і колісних тракторів класу 1,4 т і вище з причепами, а також зчленованих автобусів і тролейбусів. Звичайний легковик із причепом не обладнують такими ліхтарями лише через наявність причепа.

Розпізнавальний автомобільний знак України має вигляд білого овалу з літерами UA. Його розміщують ззаду для міжнародного руху. Коли належне позначення держави вже є на номерному знаку, окремий овал не потрібний. Вимоги до міжнародної поїздки розглянуто в темі 16.

Висота розміщення й видимість розпізнавальних знаків

Загальна вимога до висоти розпізнавальних знаків — 400–1600 мм від поверхні дороги. Знак має бути добре видимим для інших і не закривати оглядовість водієві. Водночас враховуйте спеціально передбачені способи встановлення окремих знаків, наприклад ліхтарів над кабіною або двостороннього навчального знака на даху.

Не зменшуйте зображення до непомітної наклейки й не закривайте його вантажем. Для кожного виду встановлено форму, колір і розміри. Придбаний виріб повинен відповідати своєму нормативному зразку.

Позначення довгомірного транспорту, вантажу й буксирувального троса

Окрема група позначень попереджає про довжину автомобіля, властивості вантажу та зчеплення між транспортними засобами. Від цього залежать потрібні форма, розмір і місце встановлення знака. Спочатку розглянемо позначення самого транспорту, потім вантажу та буксирувального троса.

Довгий транспортний засіб

Для немаршрутного транспорту завдовжки 12–22 м використовують два жовті світлоповертальні прямокутники з червоною облямівкою . Розмір кожного становить 500 × 200 мм. Їх розміщують ззаду симетрично до поздовжньої осі, горизонтально або вертикально.

Для транспортного засобу завдовжки понад 22 м з вантажем чи без нього, а також автопоїзда з двома або більше причепами незалежно від довжини потрібний інший варіант : один прямокутник 1200 × 300 мм ззаду, із зображенням вантажівки з причепом і зазначенням загальної довжини в метрах.

Поряд із довгим транспортом враховуйте додаткове місце й час для обгону або проїзду повз нього. Якщо за кузов виступає вантаж, потребу в його окремому позначенні визначають за правилами, наведеними нижче.

Небезпечний вантаж і помітні зовнішні межі

Табличка оранжевого кольору та ромбоподібний знак небезпеки використовуються для перевезення небезпечних вантажів. Показані зображення — приклади: потрібні символи, номери, розміри та місця встановлення визначає ADR відповідно до конкретного перевезення. Не можна замінити належне маркування будь-якою помаранчевою наклейкою.

Позначення небезпечного вантажу

Табличка оранжевого кольору

Знак небезпеки: приклад класу 3

Світлоповертальна червоно-біла стрічка позначає зовнішні межі транспортного засобу. Смуги на ній нахилені під 45°. Ззаду її розміщують горизонтально й симетрично, якнайближче до зовнішніх меж. На кузові-фургоні потрібне також вертикальне розміщення.

Таке позначення обов’язкове для транспорту, що виконує дорожні роботи, для сільськогосподарської техніки завширшки понад 2,6 м та транспортних засобів особливої форми. На дорожньо-робочому транспорті, засобах особливої форми та їхньому обладнанні стрічку встановлюють також спереду і з боків. На іншому транспорті її розміщують за бажанням власника.

Щитки й прапорці для вантажу та гнучкого зчеплення

«Негабаритний вантаж» — щиток або прапорець 400 × 400 мм із червоними й білими діагональними смугами завширшки 50 мм. Він потрібний на крайніх зовнішніх частинах вантажу, якщо той виступає спереду чи ззаду більш як на 1 м або збоку більш як на 0,4 м від зовнішнього краю габаритного ліхтаря.

У темряві та за недостатньої видимості такий вантаж позначають світлоповертачами або ліхтарями: спереду білими, ззаду червоними, збоку оранжевими. Водночас виконують вимоги до допустимих розмірів і закріплення вантажу. Їх можна повторити в темі 15.

На гнучкому зчепленні під час буксирування використовують менші прапорці чи щитки — 200 × 200 мм. На них також чергуються діагональні червоні й білі смуги зі світлоповертального матеріалу завширшки 50 мм.

Трос позначають через кожний метр. Виняток — гнучке зчеплення з покриттям зі світлоповертального матеріалу. Не сплутайте розмір прапорця з довжиною зчеплення: гнучке має забезпечувати 4–6 м між транспортними засобами.

Аварійне попередження після поломки або ДТП

Після поломки або ДТП потрібно завчасно попередити водіїв, які наближаються. Для цього використовують аварійну сигналізацію та передбачений переносний засіб. Розглянемо, коли його ставлять на дорозі й на якій відстані.

Який засіб потрібний і де його ставлять

Знак аварійної зупинки — рівносторонній трикутник із червоних світлоповертальних планок із внутрішньою червоною флуоресцентною вставкою. Замість нього правила допускають миготливий червоний ліхтар, що відповідає встановленим вимогам. Відро, каністра чи випадкова світла ганчірка не є рівноцінною заміною.

Разом з аварійною сигналізацією переносне попередження встановлюють у разі ДТП, а також вимушеної зупинки в місці, де оглядовість дороги хоча б в одному напрямку менша ніж 100 м.

Відстань має забезпечувати безпеку й завчасне попередження: не ближче 20 м у населеному пункті та 40 м поза ним. Це мінімальні межі. Залежно від конфігурації дороги може знадобитися більша відстань. Розміщення обирають так, щоб попередження було видно водіям, які наближаються до небезпеки.

Не виходьте на смугу перед транспортом, що наближається, заради встановлення знака. Спочатку оцініть обстановку й виконайте дії без створення нової небезпеки.

Поєднання аварійної сигналізації та знака

У передбачених правилами випадках аварійну сигналізацію та переносний засіб використовують разом. Покажчики повороту позначають автомобіль, а винесений на дорогу знак чи ліхтар допомагає помітити небезпеку заздалегідь.

Окремий порядок діє за відсутньої або несправної аварійної сигналізації. Знак чи миготливий червоний ліхтар закріплюють ззаду автомобіля під час дозволеного руху з несправністю та на транспортному засобі, який буксирують. Так само діють на механічному транспорті зі знаком «Діти» під час посадки чи висадки організованої групи дітей. У цих випадках засіб позначає сам автомобіль. Під час ДТП чи вимушеної зупинки з обмеженою оглядовістю його встановлюють на дорозі за наведеними вище вимогами.

Повний порядок дій учасника ДТП, допомоги та повідомлення поліції розглянуто в темі 4. Використання попереджувальних сигналів можна повторити в темі 9. Після позначення автомобіля усуньте несправність або організуйте дозволений спосіб його транспортування.

Заборонені спецсигнали й оформлення автомобіля

Не можна наносити на звичайний автомобіль написи, розпізнавальні позначення та кольорографічні схеми, які збігаються з установленими для оперативних і спеціальних служб. Подібне оформлення не надає їхніх прав. Так само заборонене незаконне встановлення спеціальних світлових і звукових пристроїв.

Порушення вимог може спричинити юридичну відповідальність. Її вид визначають за конкретним порушенням, обставинами та наслідками. Якщо завдано шкоди, виникає й питання її відшкодування. Ці наслідки розглянуто в темі 2.

Доставлення автомобіля на спеціальний майданчик можливе за визначених законодавством підстав. Для конкретного порушення їх встановлюють окремо. Водій насамперед має убезпечити людей, визначити несправність і виконати відповідний порядок зупинки, ремонту чи транспортування.