Що ви дізнаєтеся
У ПДР звичні слова мають точне значення. Щоб застосувати правило, потрібно розрізняти зупинку й стоянку, проїзну частину й смугу руху, випередження й обгін. У цьому уроці розберемо ці та інші поняття на прикладах та ілюстраціях.
Спершу з’ясуємо загальні вимоги, ролі учасників і будову дороги. Потім перейдемо до черговості руху, маневрів і безпеки. Наприкінці розглянемо види транспорту, причепи, вантаж та поняття ДТП. Такий порядок допоможе пов’язати нові визначення з уже зрозумілими.
Після кожного блоку є запитання для самоперевірки. Зображення можна збільшити натисканням, а посилання під назвою терміна відкриває словник. Урок об’ємний, тому його зручно опрацьовувати частинами й повертатися до потрібного поняття через зміст.
Загальні вимоги до учасників руху
На дорозі ми постійно взаємодіємо з людьми, яких не знаємо. Щоб безпечно розминутися, повернути чи перейти вулицю, потрібно розуміти, чого очікувати одне від одного. Для цього по всій Україні діють єдині Правила дорожнього руху. Наприклад, рух у нас правосторонній — водій не обирає бік дороги на власний розсуд. Переїзд до іншого міста не змінює основних правил. ПДР ґрунтуються на законі, а додаткові вимоги до окремих видів руху — на ПДР.
Спільні правила працюють, коли кожен знає їх, виконує та поводиться ввічливо. Ви можете розраховувати, що інші також діятимуть за Правилами, але все одно маєте стежити за тим, що відбувається навколо. Якщо людина раптово вийшла перед автомобілем, потрібно реагувати на небезпеку й запобігати наїзду. Ваша правота не робить зіткнення безпечним.
Особливої уваги водія потребують пішоходи, велосипедисти та люди, які рухаються в кріслах колісних. А всі учасники руху мають бути особливо обережними поруч із дітьми, літніми людьми та людьми з явними ознаками інвалідності. Комусь потрібно більше часу, щоб перейти дорогу, а чиїсь дії важче передбачити. Тому важливо завчасно помічати таких людей і залишати їм достатньо часу та простору для безпечного руху.
Водночас ми відповідаємо й за те, що створюємо на дорозі самі. Наші дії або бездіяльність не повинні наражати людей на небезпеку, заважати руху чи завдавати шкоди майну. Уявіть, що з вашого автомобіля випав предмет. Просто поїхати далі — означає залишити небезпеку іншим. Потрібно негайно подбати про безпеку на цій ділянці та зробити все можливе для усунення перешкоди. Якщо прибрати її неможливо, слід попередити інших учасників руху та повідомити поліцію і власника дороги або уповноважений ним орган.
Дорога є спільним простором, тому самовільно займати її чи перекривати рух не можна. Навіть якщо вам потрібно провести захід або розмістити обладнання, використання дороги для таких потреб має відповідати встановленим законом вимогам. Додаткові обмеження руху також запроваджують за визначеною процедурою. Як водієві розпізнавати організовані зміни на маршруті, розберемо далі на прикладі дорожніх робіт.
За порушення Правил передбачена відповідальність. Але вже перед першою поїздкою важливо зрозуміти їхній практичний зміст: діяти передбачувано, враховувати інших і не залишати небезпеку без уваги. Саме ці принципи допоможуть нам далі розібратися, як поводитися в конкретних дорожніх ситуаціях.
Самоперевірка
Ви дієте за Правилами, але бачите, що інший учасник явно помиляється. Чи можна продовжувати рух без зміни своїх дій лише тому, що ви праві?
Ці загальні вимоги стосуються всіх учасників. Далі розберемо, як ПДР визначають водія, пасажира, пішохода та інших учасників.
Джерела й пов’язані матеріали
Учасники дорожнього руху
Правила для людини залежать від її участі в русі в конкретний момент. Наприклад, власник автомобіля може сьогодні керувати, завтра їхати пасажиром, а після виходу з автомобіля стати пішоходом. Розберемо ознаки кожної ролі.
Учасник дорожнього руху
Учасник дорожнього руху — людина, яка безпосередньо бере участь у русі на дорозі. ПДР називають водіїв, пішоходів, пасажирів, велосипедистів, погоничів тварин та осіб, які рухаються в кріслах колісних.
Від ролі людини залежать її обов’язки. Наприклад, водій керує автомобілем, пасажир перебуває в салоні, а пішохід переходить дорогу. Правила стосуються всіх трьох. Протягом дня одна людина може по черзі виконувати кожну з цих ролей.
Водій
Водій у визначенні ПДР — особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія або передбачений документ на право керування відповідної категорії. Водієм також вважають особу, яка навчає керуванню, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Отже, інструктор у навчальному автомобілі має обов’язки водія, хоча під час заняття кермо тримає учень. Відсутність посвідчення у людини, яка самовільно сіла за кермо, не звільняє її від відповідальності за незаконне керування.
Власник транспортного засобу
Власник транспортного засобу — фізична або юридична особа, якій належать майнові права на нього, підтверджені відповідними документами. Фізична особа — конкретна людина. Юридичною особою може бути, наприклад, підприємство.
У службовому автомобілі водієм може бути працівник, а власником залишається підприємство. У приватній поїздці власник може сам керувати автомобілем або сидіти на пасажирському місці. Ключі від автомобіля чи перебування за кермом самі по собі не підтверджують права власності.
Пасажир
Пасажир користується транспортним засобом і перебуває в ньому, але не бере участі в керуванні. Пасажирами є люди на передньому й задніх пасажирських сидіннях автомобіля, у салоні автобуса та інших транспортних засобах.
Власник автомобіля, який дозволив другові керувати й сів поруч, у цій поїздці є пасажиром. Підказування маршруту цієї ролі не змінює. Для інструктора, який навчає керуванню безпосередньо в автомобілі, ПДР установлюють окрему роль водія.
Пішохід
Пішохід бере участь у дорожньому русі поза транспортним засобом і не виконує на дорозі роботу. До пішоходів прирівнюють людей, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску або крісло колісне.
Велосипедист, який зійшов і веде велосипед поруч, виконує правила для пішоходів. Працівник, який ремонтує дорожнє покриття, під час цієї роботи під визначення пішохода не підпадає.
Велосипедист
Велосипедист — особа, яка керує велосипедом. Коли людина їде велосипедом, вона виконує правила для велосипедистів. Коли йде пішки й веде його поруч, її прирівнюють до пішохода.
Наприклад, перед пішохідним переходом велосипедист зійшов із велосипеда. Тепер він може перейти дорогу як пішохід, ведучи велосипед поруч і дотримуючись правил переходу.
Особа, яка рухається в кріслі колісному
Особа, яка рухається в кріслі колісному
Особа, яка рухається в кріслі колісному, — людина з інвалідністю або з інших маломобільних груп населення, яка самостійно пересувається на дорозі в такому кріслі. Поняття охоплює крісла з ручним приводом та електроприводом.
Водночас людину в кріслі без двигуна ПДР прирівнюють до пішохода. Ці визначення потрібно читати разом. Окремі правила руху в кріслі колісному розглянемо в темі про права й обов’язки учасників руху.
Самоперевірка
Власник автомобіля сидить поруч, його друг керує, а біля дороги людина веде велосипед. Які ролі вони виконують зараз?
Учасника руху й транспортний засіб називають різними термінами. Цю різницю продовжимо розбирати в наступному блоці.
Джерела й пов’язані матеріали
Транспортні засоби та обладнання
Автомобіль, велосипед і крісло колісне мають різне призначення та будову. Для правильного визначення потрібно знати, як засіб рухається, кого або що перевозить і які має характеристики. Окремо пояснимо назви обладнання, які траплятимуться в наступних уроках.
Транспортний засіб
Транспортний засіб — пристрій для перевезення людей, вантажу або встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. До транспортних засобів належать, зокрема, автомобіль, автобус і велосипед.
Наявність двигуна для цього загального поняття необов’язкова. Велосипед залишається транспортним засобом, хоча його приводить у рух людина. Автомобільна вишка перевозить спеціальне обладнання й також відповідає цьому визначенню.
Механічний транспортний засіб
Механічний транспортний засіб приводиться в рух двигуном. ПДР поширюють цей термін на трактори, самохідні машини й механізми, тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Для електротранспорту важлива потужність двигуна. Самої наявності електроприводу недостатньо для застосування цього терміна. Потрібну характеристику перевіряють у документах на конкретний транспортний засіб.
Легковий автомобіль
Легковий автомобіль за конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів і їхнього багажу. Він має не більше дев’яти місць для сидіння разом із місцем водія.
Рахують передбачені конструкцією місця, навіть якщо сьогодні більшість із них порожні. У вимогах до категорії B додатково перевіряють дозволену максимальну масу автомобіля. Самого визначення «легковий» для встановлення права керування недостатньо.
Велосипед
Велосипед — транспортний засіб, який приводить у рух мускульна сила людини, що перебуває на ньому. Крісло колісне прямо виключене із цього визначення.
У ПДР «велосипед» називає транспортний засіб, а «велосипедист» — людину, яка ним керує. Наприклад, велосипед стоїть біля магазину, а його власник іде тротуаром. Зараз власник бере участь у русі як пішохід.
Крісло колісне
Крісло колісне — спеціально сконструйований колісний засіб для руху на дорозі людей з інвалідністю або інших маломобільних груп населення. Воно має щонайменше два колеса. Його приводить у рух мускульна сила людини або двигун.
Отже, до цього поняття належать і ручні, і електричні крісла. Для визначення важливе спеціальне призначення засобу. Правила для велосипеда не застосовують до крісла лише через схожість приводу чи наявність коліс.
Дитяча утримуюча система
Дитяча утримуюча система — обладнання, яке утримує дитину в сидячому або нахиленому положенні. Під час різкого гальмування або зіткнення воно обмежує рух тіла й допомагає зменшити небезпеку травмування. Прикладом є правильно підібране дитяче автокрісло.
Систему добирають за характеристиками дитини та умовами встановлення в автомобілі. Потрібні правильне кріплення самої системи й утримання дитини в ній. Правила перевезення дітей, вибору місця та використання системи докладно розглянемо в темі 15.
Денні ходові вогні
Денні ходові вогні — зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу й установлені спереду. Вони роблять автомобіль помітнішим під час руху у світлу пору доби.
Їхнє призначення — позначати автомобіль. Для освітлення дороги використовують відповідні фари. Правила ввімкнення денних ходових вогнів і ближнього світла в різних умовах розглянемо в темі 16.
Самоперевірка
Чи є велосипед транспортним засобом? А крісло колісне без двигуна — велосипедом? Чи визначає кількість пасажирів сьогодні загальну кількість місць автомобіля?
Для різних учасників передбачені різні елементи дороги: проїзна частина, тротуар, велосипедна доріжка та інші. Тепер з’ясуємо, як їх розрізняти.
Джерела й пов’язані матеріали
Елементи дороги
Спочатку розглянемо дорогу загалом, потім її проїзні частини та смуги руху. Поруч можуть бути тротуари, узбіччя й доріжки. Для трамвая передбачена колія. Автомобілі, велосипеди та інший транспорт, що рухається без рейок, називають нерейковим.
Автомобільна дорога, вулиця (дорога)
Автомобільна дорога, вулиця (дорога)
Дорога охоплює призначену для руху територію населеного пункту або місцевості з усіма спорудами й засобами організації руху. Її ширина обмежена зовнішніми краями тротуарів або краями смуги відведення. До дороги належать і спеціально збудовані тимчасові дороги.
На одній дорозі можуть бути проїзні частини, тротуари, узбіччя, розділювальні смуги й трамвайні колії. Довільно накатану в полі колію для цього визначення не прирівнюють до дороги.
Проїзна частина
Проїзна частина — елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Вона може містити одну або кілька смуг руху.
Дорога може мати кілька проїзних частин, розмежованих розділювальними смугами. Наприклад, на проспекті із зеленою смугою посередині зазвичай є окремі проїзні частини для протилежних напрямків. Тротуар до проїзної частини не входить.
Дві проїзні частини показані на схемі нижче, у поясненні розділювальної смуги.
Смуга руху
Смуга руху — поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, призначена для руху нерейкових транспортних засобів. Вона може бути позначена дорожньою розміткою або не мати такого позначення.
За відсутності розмітки смуги все одно можуть існувати. Їхню кількість визначають за правилами розташування транспортних засобів на дорозі. На одній проїзній частині може бути кілька смуг, тому рахувати проїзні частини й смуги потрібно окремо.
Розділювальна смуга
Розділювальна смуга розмежовує суміжні проїзні частини. Її виділяють конструктивно або суцільними лініями дорожньої розмітки. Вона не призначена для руху або стоянки транспортних засобів. Якщо на ній є тротуар, пішоходи можуть рухатися цим тротуаром.
Це може бути піднята смуга із зеленими насадженнями або відповідно позначена ділянка на рівні покриття. Наприклад, одна дорога з двома проїзними частинами, на кожній із яких по дві смуги руху, має загалом чотири смуги для руху автомобілів.
Край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів)
Край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів)
Край проїзної частини для нерейкових транспортних засобів — видима умовна чи позначена розміткою лінія її межі. Вона проходить у місці прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, трамвайної колії, велосипедної чи пішохідної доріжки.
Визначивши край, водій може правильно зайняти положення перед поворотом або зупинкою. За наявності інших елементів дороги межа асфальтового покриття та край проїзної частини можуть розташовуватися в різних місцях.
Узбіччя
Узбіччя прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини й розташоване з нею на одному рівні. Його виділяють конструктивно або суцільною лінією розмітки. Узбіччя служить для потреб, визначених ПДР, зокрема для зупинки й стоянки у дозволених випадках.
Для звичайного руху автомобілів узбіччя не призначене. ПДР окремо дозволяють використовувати його пішоходам, велосипедистам та іншим визначеним учасникам за встановлених умов. Ці дозволи не поширюють на об’їзд автомобілями затору.
Тротуар
Тротуар — елемент дороги для руху пішоходів. Він прилягає до проїзної частини або відділений від неї газоном.
Тротуар залишається окремим елементом дороги незалежно від кількості людей на ньому. Можливість заїзду чи стоянки автомобіля перевіряють за спеціальними нормами ПДР. Відсутність пішоходів сама по собі такого дозволу не дає.
Газон
Газон — ділянка однорідної території з дерновим покривом. Його штучно створюють, висіваючи й вирощуючи дерноутворювальні трави, або вкривають дерном.
Уздовж дороги газон може відокремлювати тротуар від проїзної частини. Газон має власне призначення. Водій не може використовувати його як додаткове місце для стоянки лише через нестачу паркувальних місць.
Пішохідна доріжка
Пішохідна доріжка — доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів, у межах дороги чи поза нею. Її позначають знаком 4.16.
Тротуар визначають за його місцем і призначенням як елемента дороги. Для пішохідної доріжки ПДР окремо передбачають відповідний знак. Під час розбору дорожньої ситуації враховуйте обидві ознаки: де проходить шлях і як його позначено.
Велосипедна доріжка
Велосипедна доріжка — доріжка з покриттям поза межами проїзної частини вулиці чи дороги, призначена для руху велосипедів. Її позначають знаком 4.14 та горизонтальною розміткою 1.36.
На ілюстрації панель «а» показує таку доріжку. На панелі «б» для порівняння наведена велосипедна смуга в межах проїзної частини. Панель «в» показує велосипедний переїзд — місце перетину велосипедистами проїзної частини. Далі розберемо ці два поняття окремо.
Велосипедна смуга
Велосипедна смуга — смуга в межах проїзної частини вулиці чи дороги, призначена для руху велосипедистів. Її позначають знаком 5.88 та горизонтальною розміткою.
Її місце показано на панелі «б» попередньої ілюстрації. Основна різниця з велосипедною доріжкою полягає в розташуванні: смуга проходить у межах проїзної частини, доріжка розташована поза нею.
Трамвайна колія
Трамвайна колія — елемент дороги для руху рейкових транспортних засобів. Її ширину визначає спеціально виділене вимощення трамвайної лінії або дорожня розмітка.
За визначених ПДР умов по трамвайній колії можуть рухатися й нерейкові транспортні засоби. Перед таким рухом перевіряють розташування та напрямок колії, наявні знаки, розмітку й можливість не перешкоджати трамваю. Самої відсутності трамвая для дозволу недостатньо.
Удосконалене покриття
До удосконаленого покриття належать цементобетонне, асфальтобетонне, залізобетонне й армобетонне збірне покриття, бруківка з брущатки або мозаїки. Це також дрібноштучне покриття з бетонних і залізобетонних плит, щебеню та гравію, оброблене органічними або мінеральними в’яжучими матеріалами.
Йдеться про матеріал і спосіб облаштування покриття. Ями, вода чи ожеледиця описують його поточний стан. Пошкоджений асфальт залишається асфальтобетонним покриттям, хоча для безпечного руху його стан потрібно врахувати.
Самоперевірка
На дорозі дві проїзні частини, розділені зеленою смугою. На кожній — по дві автомобільні смуги. Скільки тут доріг, проїзних частин і смуг руху?
Коли дороги або шляхи різних учасників перетинаються, потрібно визначити вид цього місця. Далі порівняємо виїзди з прилеглих територій, перехрестя та переходи.
Джерела й пов’язані матеріали
Прилеглі території, перехрестя та переходи
Виїзд із двору та перехрестя можуть виглядати схоже, але правила проїзду для них різні. Спочатку потрібно визначити призначення території, її позначення й рівні, на яких перетинаються шляхи. Після цього можна правильно обрати правило черговості руху.
Прилегла територія
Прилегла територія прилягає до краю проїзної частини й служить для в’їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики та інші подібні об’єкти або виїзду з них. Для наскрізного проїзду вона не призначена.
Виїзд зі стоянки чи АЗС не належить до перехресть. Для нього діють правила виїзду з прилеглої території. Водій має дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються дорогою, на яку він виїжджає.
Перехрестя
Перехрестя — місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні. Його межі визначають уявними лініями, що з’єднують початки заокруглень країв проїзних частин кожної дороги.
Виїзд із прилеглої території до цього поняття не належить. Перетин доріг на різних рівнях також не є перехрестям. Наприклад, одна дорога може проходити мостом над іншою без можливості безпосереднього перетину їхніх потоків.
Пішохідний перехід
Пішохідний перехід — ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда для руху пішоходів через дорогу. Його позначають відповідними знаками, розміткою чи пішохідними світлофорами. Переходи бувають наземними, підземними й надземними.
Якщо розмітки немає, межі переходу визначають за відстанню між знаками або пішохідними світлофорами. На перехресті без таких позначень — за шириною тротуарів чи узбіч. Регульованим є перехід, де рух регулює світлофор або регулювальник. Якщо світлофор вимкнений чи працює в режимі миготіння жовтого й регулювальника немає, перехід є нерегульованим.
Острівець безпеки
Острівець безпеки облаштований на наземному пішохідному переході. Це захисний елемент, конструктивно виділений над проїзною частиною, де пішохід може зупинитися під час переходу. До нього належить і частина розділювальної смуги, через яку проходить перехід.
Наприклад, пішохід перетнув одну проїзну частину широкої дороги й зупинився на острівці перед другою. Подальший перехід він виконує з урахуванням сигналів і безпеки руху.
Велосипедний переїзд
Велосипедний переїзд — місце перетину велосипедистами проїзної частини вулиці чи дороги. Воно розташоване в межах перехрестя або поза ним і позначене горизонтальною розміткою 1.15.
Його показано на панелі «в» ілюстрації з велосипедною доріжкою та смугою. На переїзді важливо окремо визначити порядок руху: врахувати сигнали, знаки й вимоги ПДР щодо черговості. Сама назва місця не надає велосипедистові безумовної переваги в кожній ситуації.
Залізничний переїзд
Залізничний переїзд — перехрещення дороги із залізничними коліями на одному рівні. Автомобіль під час проїзду такого місця перетинає колії.
Якщо дорога проходить під залізничним мостом або над коліями, це перетин на різних рівнях. Правила проїзду залізничних переїздів стосуються місць, де автомобілі та залізничний транспорт перетинаються на одному рівні. Їх докладно розглянемо в темі 14.
Житлова зона
До житлової зони належать дворові території та частини населених пунктів, позначені знаком 5.34. Отже, двір охоплюється цим поняттям і без окремо встановленого знака.
У житловій зоні діють спеціальні вимоги до руху, зокрема щодо пішоходів і швидкості. Виїжджаючи з неї, водій дає дорогу іншим учасникам руху. Докладні правила розглянемо в темі про рух у спеціальних зонах.
Самоперевірка
Автомобіль виїжджає з парковки АЗС, потім перетинає іншу дорогу, а далі проїжджає під мостом із залізницею. Де тут перехрестя і чи був залізничний переїзд?
Перетин на одному рівні ми вже відрізняємо від перетину на різних рівнях. Далі це знадобиться для пояснення автомагістралі, мосту, шляхопроводу й естакади.
Джерела й пов’язані матеріали
Види доріг і дорожні споруди
Вимоги до швидкості, маневрів і зупинки можуть залежати від виду дороги та споруди. Розпізнавайте їх за сукупністю передбачених ознак і дорожніми знаками. Одного враження, що дорога широка або має багато смуг, недостатньо.
Населений пункт
Населений пункт у ПДР — забудована територія, в’їзди на яку й виїзди з якої позначені відповідними дорожніми знаками. Для водія важливо побачити знак і визначити, які вимоги він установлює.
Будинки біля дороги допомагають оцінювати обстановку, але межі населеного пункту для застосування ПДР визначають за знаками. Знаки з назвою населеного пункту на білому й синьому тлі мають різне значення. Докладно це розберемо в темі про дорожні знаки.
Автомобільні дороги державного значення
Автомобільні дороги державного значення
Автомобільні дороги державного значення — дороги загального користування, до яких належать міжнародні, національні, регіональні й територіальні дороги. Їхню належність визначають установленими переліками.
Такий статус описує місце дороги в загальній дорожній мережі. Перевагу на конкретному перехресті водій визначає за сигналами, знаками й іншими передбаченими ПДР ознаками. За одним лише номером чи державним значенням дороги черговість руху не встановлюють.
Автомагістраль
Автомагістраль спеціально збудована й призначена для руху транспортних засобів. В’їздів на прилеглі території та виїздів із них вона не обслуговує. Для протилежних напрямків є окремі проїзні частини, відділені розділювальною смугою.
Автомагістраль не перетинається на одному рівні з іншими дорогами, залізничними й трамвайними коліями, пішохідними та велосипедними доріжками, шляхами проходу тварин. Вона має огородження на узбіччях і розділювальній смузі, обгороджена сіткою та позначена знаком 5.1. Широка багатосмугова вулиця з перехрестями й виїздами з дворів цим ознакам не відповідає.
Міст
Міст — споруда для руху через річку, яр або іншу перешкоду. Його межами є початок і кінець прогонових споруд.
Для водія важливо розпізнати міст, оскільки ПДР установлюють для нього окремі обмеження щодо маневрів і зупинки. Дорога на мосту може виглядати як продовження звичайної ділянки, тому враховуйте також конструкцію споруди й дорожні знаки.
Шляхопровід
Шляхопровід — споруда мостового типу над іншою дорогою або залізницею в місці перетину. Вона забезпечує рух на різних рівнях і дає можливість з’їхати на іншу дорогу.
Якщо автомобільна дорога проходить над залізницею, прямого перетину автомобілів і поїздів на одному рівні немає. Залізничний переїзд, навпаки, розташований саме в місці такого однорівневого перетину. Цю різницю потрібно враховувати, обираючи правила для ділянки.
Естакада
Естакада — інженерна споруда для руху транспортних засобів або пішоходів. Вона піднімає одну дорогу над іншою в місці перетину, а також може утворювати дорогу на певній висоті. З’їздів на іншу дорогу естакада не має.
У визначеннях шляхопроводу й естакади звертайте увагу на можливість з’їзду. Зовнішня схожість споруд часто значна, тому для відповіді на тестове питання потрібно врахувати всі наведені ознаки.
Самоперевірка
Дорога широка, має по кілька смуг у кожному напрямку, але до неї безпосередньо приєднуються двори й є перехрестя на одному рівні. Чи достатньо ширини, щоб назвати її автомагістраллю?
Вид дороги вже визначили. Наступне питання — хто має перевагу й що означає дати дорогу, коли шляхи учасників перетинаються.
Джерела й пов’язані матеріали
Головна дорога, перевага та вимога дати дорогу
Черговість руху визначають застосовні правила, знаки та сигнали. Учасник із перевагою має право рухатися першим. Інший повинен обрати дії, які не змушуватимуть його змінювати швидкість чи напрямок. Розберемо точне значення цих вимог.
Головна дорога
Головною є дорога з покриттям щодо ґрунтової або дорога, позначена передбаченими ПДР знаками пріоритету чи знаком автомагістралі. Визначення охоплює відповідні види твердого покриття, зокрема асфальтобетон, цементобетон і кам’яні матеріали.
Ширина дороги й кількість автомобілів самі по собі її статусу не визначають. Коротка ділянка покриття на другорядній дорозі безпосередньо перед перехрестям також не робить її рівнозначною з дорогою, яку вона перетинає.
Перевага
Перевага — право на першочерговий рух щодо інших учасників дорожнього руху. Вона визначає, хто в конкретній ситуації може проїхати або пройти першим.
Наприклад, на нерегульованому перехресті водій на головній дорозі має перевагу перед водієм, який під’їхав другорядною. Водночас він повинен стежити за діями іншого водія та реагувати на небезпеку, якщо той помилково почав виїжджати.
Дати дорогу
Дати дорогу — утриматися від продовження або відновлення руху та від маневру, якщо це може змусити учасника з перевагою змінити напрямок чи швидкість. У визначенні є виняток для вимоги звільнити займану смугу руху.
Постійно зупинятися для виконання цієї вимоги необов’язково. Потрібно обрати такі дії, щоб не створити зазначеного впливу на учасника з перевагою. Якщо через ваш виїзд він мусить навіть трохи пригальмувати, вимогу дати дорогу не виконано.
Регулювальник
Регулювальник — поліцейський, який регулює рух у форменому одязі підвищеної видимості зі світлоповертальними елементами за допомогою жезла та свистка. До нього прирівнюють працівників військової інспекції безпеки дорожнього руху, дорожньо-експлуатаційної служби, чергових на залізничному переїзді й поромній переправі. Вони мають виконувати регулювання у форменому одязі, з відповідним посвідченням, нарукавною пов’язкою та передбаченими засобами подавання сигналів.
Сигнали й вимоги регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофора, дорожніми знаками та розміткою. Сигнали світлофора, крім жовтого миготливого, мають перевагу саме перед знаками пріоритету. Інші знаки потрібно враховувати за правилами їх застосування.
Самоперевірка
Ви можете виїхати без зупинки, але автомобіль із перевагою буде змушений трохи пригальмувати. Чи виконали ви вимогу дати дорогу?
Перевага відповідає на питання про черговість. Власні дії водія описують поняття маневрування, випередження й обгону.
Джерела й пов’язані матеріали
Маневри, випередження й обгін
Водій рушає, перестроюється, повертає та змінює положення автомобіля на дорозі. Для застосування правил потрібно точно назвати кожну дію. Особливо уважно порівняйте випередження й обгін: для обгону визначальним є виїзд на зустрічну смугу.
Маневрування (маневр)
Маневруванням ПДР називають початок руху, перестроювання на іншу смугу, поворот праворуч або ліворуч, розворот, з’їзд із проїзної частини та рух заднім ходом.
Наприклад, водій рушає з місця стоянки, потім перестроюється, а на перехресті повертає праворуч. Це три окремі маневри. Перед кожним потрібно виконати відповідні вимоги до безпеки, попереджувального сигналу та надання дороги іншим учасникам.
Крайнє положення на проїзній частині
Крайнє положення на проїзній частині
Крайнє положення на проїзній частині визначають щодо її краю, середини або розділювальної смуги. Автомобіль займає його, коли іншому попутному транспортному засобу, включно з двоколісним, уже неможливо рухатися ближче до відповідної межі.
Тому перебування десь у крайній смузі ще може залишати збоку місце для іншого учасника руху. Перед поворотом потрібно перевірити саме положення автомобіля. Вимоги до конкретних маневрів і передбачені винятки розглянемо в темі 10.
Випередження
Випередження — рух транспортного засобу зі швидкістю, більшою за швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд суміжною смугою.
Наприклад, два автомобілі їдуть сусідніми смугами в одному напрямку. Автомобіль у лівій смузі рухається швидше й проїжджає вперед. Поки він залишається на попутній смузі, такий рух описує термін «випередження».
Випередження можливе як ліворуч, так і праворуч дозволеною для руху суміжною смугою. В обох випадках залишають безпечну відстань збоку — інтервал — і дотримуються вимог до швидкості та розташування на дорозі.
Обгін
Обгін — випередження одного або кількох транспортних засобів, пов’язане з виїздом на смугу зустрічного руху. Саме виїзд на зустрічну смугу є визначальною ознакою цього маневру.
Обганяючи повільний автомобіль, водій тимчасово займає смугу, якою транспорт може рухатися назустріч. Тому потрібно враховувати додаткові умови й заборони обгону. Їх докладно розглянемо в окремій темі 11.
Самоперевірка
Ви їдете правою смугою швидше за автомобіль у сусідній лівій. Обидві смуги попутні, на зустрічну ви не виїжджали. Як називається ця ситуація?
Припинення руху теж має різні назви. Далі порівняємо зупинку, стоянку та вимушену зупинку за причиною й тривалістю.
Джерела й пов’язані матеріали
Зупинка, стоянка та вимушена зупинка
Щоб правильно назвати припинення руху, потрібно знати його причину й тривалість. Вісім хвилин, потрібних для розвантаження, та вісім хвилин очікування біля кав’ярні можуть належати до різних випадків. Окремо ПДР визначають зупинку через несправність або іншу вимушену причину.
Зупинка
Зупинка — припинення руху на час до п’яти хвилин. Воно може тривати довше, якщо це потрібно для посадки чи висадки пасажирів, завантаження чи розвантаження або виконання вимог ПДР, зокрема сигналу світлофора чи регулювальника.
Наприклад, необхідне розвантаження тривало вісім хвилин. За цієї причини припинення руху залишається зупинкою. Очікування зеленого сигналу також є зупинкою для виконання вимоги ПДР. Для визначення важливі одночасно тривалість і причина.
Стоянка
Стоянка — припинення руху більш як на п’ять хвилин із причин, які не пов’язані з посадкою чи висадкою пасажирів, завантаженням чи розвантаженням або виконанням вимог ПДР.
Наприклад, водій залишив автомобіль на вісім хвилин, щоб купити каву. Це стоянка. Якщо той самий час потрібний для необхідного розвантаження, застосовують визначення зупинки. Присутність водія в салоні сама по собі виду припинення руху не визначає.
Вимушена зупинка
Вимушена зупинка — припинення руху через технічну несправність, небезпеку від вантажу, стан учасника дорожнього руху або появу перешкоди для руху.
Наприклад, у дорозі пошкодилося колесо або водієві раптово стало зле. Після зупинки потрібно виконати передбачені ПДР дії для безпеки й позначення автомобіля. Червоний сигнал світлофора належить до звичайних вимог організації руху, тому зупинку перед ним не називають вимушеною в цьому значенні.
Самоперевірка
У першому випадку ви вісім хвилин безперервно розвантажували речі, у другому — вісім хвилин чекали, поки знайомий купить каву, у третьому — зупинилися через несправність. Як назвати кожний випадок?
До початку будь-якої дії водій оцінює обстановку. Для цього потрібно розуміти оглядовість, видимість і ознаки небезпеки.
Джерела й пов’язані матеріали
Оглядовість, видимість і небезпека для руху
Дерева за поворотом закривають частину дороги. Туман заважає чітко бачити об’єкти навіть на прямій. У цих ситуаціях огляд погіршений із різних причин. Розберемо, як ПДР називають можливість бачити дорогу, її обмеження та появу загрози.
Оглядовість
Оглядовість — об’єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія. На неї впливають конструкція автомобіля, положення водія, скло, дзеркала та предмети, які можуть закривати огляд.
Наприклад, стійка кузова або автомобіль поруч можуть приховати пішохода. Особливо великі невидимі ділянки бувають навколо вантажівок. Водієві легкового автомобіля важливо враховувати, чи може водій сусідньої вантажівки його побачити.
Видимість у напрямку руху
Видимість у напрямку руху — максимальна відстань, на якій водій із свого місця може чітко розпізнати межі елементів дороги й розміщення учасників руху. Цього має вистачати, щоб орієнтуватися під час керування, обирати безпечну швидкість і маневри.
Побачити світлу пляму далеко попереду та розпізнати людину біля краю проїзної частини — різні можливості. Оцінюючи видимість, водій зважає на відстань упевненого розпізнавання потрібних об’єктів.
Обмежена оглядовість
Обмежена оглядовість виникає, коли видимість дороги в напрямку руху обмежують геометрія дороги, придорожні споруди, насадження, інші об’єкти або транспортні засоби.
Наприклад, за поворотом дорогу закриває будинок, а біля переходу — припаркований автобус. Навіть за ясної погоди водій не бачить частину ділянки. Потрібно врахувати, що там можуть бути люди або транспорт, яких поки неможливо помітити.
Недостатня видимість
Недостатня видимість — видимість дороги в напрямку руху менш як 300 м у сутінках, тумані, під час дощу, снігопаду та в інших подібних умовах. Для цього поняття важливі і відстань, і причина погіршення видимості.
Туман, у якому дорогу видно на 150 м, відповідає цьому визначенню. Якщо за ясної погоди будинок закриває дорогу вже через 100 м, ситуацію описує обмежена оглядовість. Обидві обставини потрібно враховувати під час вибору безпечних дій.
Темна пора доби
Темна пора доби починається із заходом сонця й закінчується зі сходом сонця. Ці межі визначені незалежно від роботи вуличного освітлення.
Отже, добре освітлений проспект після заходу сонця також перебуває в умовах темної пори доби. Видимість на ньому може бути кращою, ніж на неосвітленій дорозі, але відповідні вимоги ПДР щодо темної пори продовжують діяти.
Засліплення
Засліплення — фізіологічний стан водія, спричинений дією світла на зір, коли він об’єктивно не може виявити перешкоди або розпізнати межі елементів дороги на мінімальній необхідній відстані.
Його можуть спричинити, наприклад, фари зустрічного автомобіля. Після різкого погіршення зору водій не може покладатися лише на те, як дорога виглядала мить тому. Потрібно виконати передбачений ПДР порядок дій у разі засліплення, який розглянемо в темі 16.
Дорожні умови
Дорожні умови охоплюють видимість у напрямку руху, стан проїзної частини, її ширину, похили й геометрію дороги. Оцінюючи покриття, враховують його чистоту, рівність, шорсткість і зчеплення з колесами. Значення мають також тротуари, узбіччя, засоби організації руху та їхній стан з урахуванням сезону, часу доби, погоди й освітлення.
Наприклад, вузька мокра дорога з різким поворотом потребує іншої швидкості й обережності, ніж широка суха пряма. Погода змінює стан покриття та видимість, тому оцінку умов потрібно оновлювати під час поїздки.
Дорожня обстановка
Дорожня обстановка охоплює дорожні умови, наявність перешкод, інтенсивність і рівень організації руху. До організації належать знаки, розмітка, світлофори, дорожнє обладнання та їхній стан. Водій враховує все це, обираючи швидкість, смугу руху й прийоми керування.
На тій самій вулиці зранку може бути затор, удень — дорожні роботи, увечері — вільний рух. Геометрія вулиці майже не змінилася, але обстановка в кожному випадку потребує інших рішень.
Перешкода для руху
Перешкода для руху — нерухомий об’єкт у межах смуги руху або об’єкт, який рухається попутно в її межах і змушує водія маневрувати чи зменшувати швидкість аж до зупинки. Із цього визначення виключений транспортний засіб, який рухається назустріч загальному потоку.
Наприклад, у смузі може лежати вантаж або повільно пересуватися пошкоджений автомобіль. Автомобіль, який їде цією смугою назустріч потоку, розглядають за визначенням небезпеки для руху, наведеним далі.
Небезпека для руху
Небезпека для руху — зміна дорожньої обстановки, зокрема поява рухомого об’єкта, який наближається до смуги або перетинає її. Вона також виникає через технічний стан транспортного засобу, якщо ситуація загрожує безпеці й змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.
Окремо ПДР називають небезпекою рух іншого транспортного засобу вашою смугою назустріч загальному потоку. Водій повинен своєчасно помітити загрозу й реагувати. Наприклад, таким об’єктом може бути зустрічний автомобіль або дитина, яка вибігає на проїзну частину.
Самоперевірка
Спершу дорогу за поворотом закривав автобус. Далі на прямій почався туман із видимістю 150 м. Потім у вашій смузі з’явилося авто назустріч потоку. Які три поняття описують ці ситуації?
Оцінивши видимість і можливі небезпеки, водій обирає швидкість, дистанцію та інтервал. Пояснимо, коли їх вважають безпечними.
Джерела й пов’язані матеріали
Безпечна швидкість, дистанція та інтервал
Швидкість визначає, скільки часу залишається на реагування й скільки місця потрібно для зупинки. Дистанцію залишають до транспортного засобу попереду, інтервал — збоку. Ці рішення потрібно узгоджувати зі станом покриття, видимістю та рухом інших учасників.
Безпечна швидкість
Безпечна швидкість дозволяє водієві безпечно керувати транспортним засобом і контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах. Її обирають з урахуванням видимості, стану покриття, автомобіля, вантажу й обстановки.
Знак може встановлювати максимальну дозволену швидкість, але на мокрому повороті або в тумані водієві може знадобитися значно менша. Потрібно одночасно виконувати встановлене обмеження й обирати швидкість, за якої можливий безпечний рух.
Гальмовий шлях
Гальмовий шлях — відстань, яку транспортний засіб проходить під час екстреного гальмування. Її відлік починається з впливу на орган керування гальмовою системою й закінчується повною зупинкою.
Поки водій помічає небезпеку та реагує, автомобіль також продовжує рухатися. Ця попередня відстань у гальмовий шлях не входить. Тому для повної зупинки після виявлення небезпеки потрібне місце і на реагування, і на подальше гальмування.
Безпечна дистанція
Безпечна дистанція — відстань до транспортного засобу, який рухається попереду тією самою смугою. Якщо він раптово загальмує або зупиниться, цієї відстані має вистачити для уникнення зіткнення без маневру.
Отже, розрахунок на термінове перестроювання в сусідню смугу не забезпечує вимоги безпечної дистанції. Та смуга може бути зайнята. Дистанцію добирають з урахуванням швидкості, можливостей гальмування, покриття й інших умов руху.
Безпечний інтервал
Безпечний інтервал — відстань між боковими частинами транспортних засобів або між транспортним засобом та іншим об’єктом, яка забезпечує безпеку руху.
Дистанцію залишають до автомобіля попереду, інтервал — збоку. Наприклад, під час проїзду поряд із велосипедистом потрібне достатнє бокове місце. Його рух може змінитися через нерівність покриття, тому враховуйте можливі відхилення та обрану швидкість.
Самоперевірка
Автомобіль попереду загальмував, а поряд їде велосипедист. Який простір допоможе зупинитися без перестроювання і який потрібно зберегти збоку?
Потрібний простір залежить також від того, хто рухається поруч. Далі розглянемо види транспорту й організовані групи, для яких ПДР передбачають окремі вимоги.
Джерела й пов’язані матеріали
Види транспорту й організовані групи
Вид транспортного засобу визначають за призначенням і характеристиками. Для автобуса важлива кількість місць, для мопеда — характеристики двигуна. Окремі поняття описують організацію руху: маршрутні перевезення, колони та перевезення груп дітей.
Автобус
Автобус за конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів і їхнього багажу. Він має більше дев’яти місць для сидіння разом із місцем водія.
Порожній автобус залишається автобусом, оскільки вид транспортного засобу визначають за призначенням і передбаченими місцями. Маршрутний статус перевіряють окремо: автобус може виконувати регулярний маршрут, екскурсійну чи іншу поїздку.
Мікроавтобус
Мікроавтобус — одноповерховий автобус із кількістю місць для сидіння не більше сімнадцяти разом із місцем водія. Оскільки це різновид автобуса, місць у ньому має бути більше дев’яти.
Таким чином, ідеться про 10–17 місць включно з водійським. Автомобіль із дев’ятьма такими місцями за самою лише схожою формою кузова мікроавтобусом не стає. Перевіряйте призначення та характеристики в документах.
Вантажний автомобіль
Вантажний автомобіль за конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Він може бути невеликим фургоном, бортовим автомобілем або значно більшим транспортним засобом.
Порожній вантажний автомобіль зберігає своє призначення. Для категорії посвідчення водія окремо перевіряють його характеристики, зокрема дозволену максимальну масу. Наявність категорії B у водія не перетворює вантажний фургон на легковий автомобіль.
Мопед
Мопед — двоколісний транспортний засіб із двигуном робочим об’ємом до 50 см³ або електродвигуном потужністю до 4 кВт. Ці характеристики перевіряють у технічних документах.
Побутова назва «скутер» може стосуватися зовні схожих засобів із різними двигунами. Для застосування ПДР потрібно визначити саме технічні характеристики й вид транспортного засобу.
Мотоцикл
Мотоцикл — двоколісний механічний транспортний засіб із боковим причепом або без нього, який має двигун робочим об’ємом 50 см³ і більше. ПДР прирівнюють до мотоциклів моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби з дозволеною максимальною масою не більше 400 кг.
Зовнішній вигляд і побутова назва не дають повної відповіді. Для визначення мотоцикла та потрібної категорії керування перевіряють дані конкретного транспортного засобу.
Маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування)
Маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування)
Маршрутні транспортні засоби — автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї й таксі, які рухаються встановленими маршрутами та мають визначені місця для посадки й висадки пасажирів.
Потрібні обидві умови: установлений маршрут і визначені зупинки. Самої наявності пасажирів недостатньо. Наприклад, автобус в екскурсійній поїздці та автобус на міському маршруті можуть мати однакову конструкцію, але різний порядок роботи.
Рейковий транспортний засіб
Рейковий транспортний засіб у визначенні ПДР — трамвай або платформа зі спеціальним обладнанням, яка рухається трамвайними коліями. Усі інші транспортні засоби в цьому розмежуванні вважають нерейковими.
Отже, коліями може рухатися як пасажирський трамвай, так і спеціальна платформа для робіт. Під час визначення черговості руху враховуйте відповідні правила для рейкового транспорту та конкретну дорожню обстановку.
Сільськогосподарська техніка
До сільськогосподарської техніки ПДР відносять трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні й меліоративні машини та інші механізми.
Це широке поняття охоплює також техніку для робіт на дорогах і водогосподарських об’єктах. Побачивши таку машину, оцінюйте її габарити, швидкість і можливі маневри. Вид машини та її обладнання впливають на умови безпечного роз’їзду.
Колона пішоходів
Колона пішоходів — організована група людей, які рухаються проїзною частиною в одному напрямку. Для цього терміна важливі організований рух, проїзна частина й спільний напрямок.
Люди, які випадково йдуть поруч тротуаром, цим ознакам не відповідають. Для руху організованої колони проїзною частиною встановлені окремі вимоги до порядку, супроводу й позначення.
Колона транспортних засобів
Колона транспортних засобів — організована група щонайменше з трьох транспортних засобів, які рухаються разом в одному напрямку безпосередньо один за одним із постійно ввімкненим ближнім світлом фар.
Випадкова черга з чотирьох автомобілів перед світлофором сама по собі колоною за цим визначенням не стає. Потрібна організація спільного руху та інші перелічені ознаки.
Перевезення організованих груп дітей
Перевезення організованих груп дітей
Перевезення організованих груп дітей — одночасне перевезення щонайменше десяти дітей із керівником, відповідальним за їхній супровід. Під час перевезення групи з тридцяти й більше дітей додатково призначають медичного працівника.
Рахують саме дітей. Дев’ятеро дітей і двоє дорослих не утворюють групи з десяти дітей. Водночас будь-яке перевезення дітей має відповідати застосовним вимогам безпеки незалежно від цього кількісного порога.
Самоперевірка
Чотири автомобілі випадково зупинилися перед світлофором. Поряд порожній автобус і дитяча група: дев’ятеро дітей та двоє дорослих. Які висновки вже можна зробити?
Для автомобіля з причепом або вантажем додатково враховують склад, масу й габарити. Потрібні поняття зібрані в наступному блоці.
Джерела й пов’язані матеріали
Причепи, маса, габарити та вантаж
Ці поняття потрібні й водієві легкового автомобіля: наприклад, перед поїздкою з багажним причепом. Спочатку розрізнимо автопоїзд і буксирування. Потім порівняємо масу з документів із результатом зважування, а також пояснимо контроль габаритів і навантаження на осі.
У чинному пункті 1.10 визначення фактичної маси, фактичної маси автопоїзда, дозволеного максимального навантаження на вісь, дозволених максимальних розмірів і неподільного вантажу мають строк застосування: період воєнного стану та один рік після його припинення або скасування. Нижче пояснюємо їх із цим застереженням.
Причіп
Причіп — транспортний засіб, призначений для руху тільки в з’єднанні з іншим транспортним засобом. До причепів ПДР також відносять напівпричепи й причепи-розпуски.
Легковий причіп для багажу, напівпричіп вантажівки та причіп-розпуск для довгомірного вантажу мають різну будову, але охоплюються цим загальним терміном. Перед поїздкою окремо перевіряють можливість їхнього використання з конкретним тягачем.
Автопоїзд (транспортний состав)
Автопоїзд (транспортний состав)
Автопоїзд, або транспортний состав, — механічний транспортний засіб, з’єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою.
Отже, легковий автомобіль зі звичайним багажним причепом також є автопоїздом. Розмір складу значення для самого терміна не має. Буксирування іншого автомобіля розглядають окремо, оскільки буксирований автомобіль зберігає власний вид транспортного засобу.
Буксирування
Буксирування — переміщення одним транспортним засобом іншого, що не належить до експлуатації автопоїзда. Його виконують на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи спеціальне опорне пристосування.
Якщо автомобіль повністю розміщений на платформі евакуатора, його перевозять як вантаж. Якщо частина автомобіля піднята, а інша котиться дорогою, це може бути передбачений спосіб буксирування. Допустимість способу перевіряють з урахуванням стану транспортних засобів.
Експлуатація транспортного состава
Експлуатація транспортного состава
Експлуатація транспортного состава — транспортування причепа тягачем відповідно до інструкції щодо його використання. Потрібні відповідність причепа тягачу, страхове з’єднання, єдина система сигналізації, освітлення та інших передбачених засобів.
Перед виїздом перевіряють надійність зчеплення й роботу обладнання причепа разом з автомобілем. Наявності самого зчіпного пристрою недостатньо, якщо такий причіп не дозволений для конкретного тягача або потрібні сигнали не працюють.
Дозволена максимальна маса
Дозволена максимальна маса — установлена технічною характеристикою максимально допустима маса спорядженого транспортного засобу з водієм, пасажирами й вантажем. Це визначена для нього межа, яку беруть із документів.
Для автопоїзда складають дозволені максимальні маси всіх транспортних засобів у його складі. Наприклад, для автомобіля з межею 2200 кг і причепа з межею 750 кг сума становить 2950 кг. Вона залишається такою самою незалежно від сьогоднішнього завантаження.
Фактична маса
Фактична маса — маса транспортного засобу з урахуванням його поточного завантаження: водія, пасажирів, вантажу та іншого обладнання. Її визначають зважуванням.
Якщо вивантажити частину багажу, фактична маса зменшиться. Дозволена максимальна маса при цьому залишається встановленою характеристикою. Наприклад, автомобіль фактично важить 1650 кг, хоча в документах для нього передбачена більша допустима межа.
Фактична маса автопоїзда
Фактична маса автопоїзда — сума фактичних мас транспортних засобів, які входять до його складу, з урахуванням поточного завантаження.
Якщо автомобіль фактично важить 1650 кг, а приєднаний причіп із вантажем — 450 кг, фактична маса автопоїзда становить 2100 кг. Після додавання вантажу ця величина зросте. Сума дозволених максимальних мас із документів залишиться незмінною.
Дозволене максимальне навантаження на вісь
Дозволене максимальне навантаження на вісь
Дозволене максимальне навантаження на вісь — найбільше допустиме навантаження від коліс однієї осі або групи осей на поверхню дороги. Відповідні нормативні значення наведені в пункті 22.5 ПДР.
Однакова загальна маса може по-різному розподілятися між осями. Якщо важкий вантаж змістити до задньої частини автомобіля, задня вісь отримає більше навантаження. Тому під час контролю перевіряють і загальну масу, і навантаження на осі.
Дозволені максимальні розміри
Дозволені максимальні розміри — установлені ПДР граничні зовнішні розміри транспортного засобу або автопоїзда разом із вантажем. Перевіряють довжину, ширину та висоту. Нормативи наведені в пункті 22.5 ПДР.
Вантаж, який виступає за кузов, може збільшити ці розміри. Для конкретної поїздки також ураховують обмеження знаків і можливість безпечного проїзду під спорудами чи вузькою ділянкою дороги.
Неподільний вантаж
Неподільний вантаж неможливо розділити на дві або більше частин без зайвих витрат або ризику його пошкодження.
Прикладом може бути великий промисловий виріб, який потрібно доставити цілим. Звичайний подільний вантаж не стає неподільним лише через бажання перевезти все за один рейс. Для спеціального перевезення перевіряють усі передбачені умови.
Контейнерне перевезення
Контейнерне перевезення за ПДР — перевезення контейнеровозом вантажів у контейнерах або знімних кузовах без проміжних перевантажень. Воно має відповідати встановленим в Україні правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Наприклад, товари доставляють у контейнері, установленому на спеціальному автомобільному шасі. Сам контейнер можна переміщувати як окрему вантажну одиницю, зберігаючи товари всередині.
Контейнеровоз
Контейнеровоз — колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення. Його конструкція та обладнання передбачають перевезення вантажів у певних категоріях контейнерів або знімних кузовів. Використовувати його потрібно відповідно до конструкції та призначення.
На попередній ілюстрації контейнер установлений на такому транспортному засобі. Для безпечного перевезення потрібні сумісність контейнера з обладнанням, належне кріплення та дотримання встановлених обмежень маси й розмірів.
Габаритно-ваговий контроль
Габаритно-ваговий контроль перевіряє відповідність установленим нормам розмірів і вагових параметрів транспортного засобу, причепа та вантажу. Вимірюють ширину, висоту над поверхнею дороги, довжину, фактичну масу та осьове навантаження. Контроль проводять за встановленим порядком на стаціонарних або пересувних пунктах.
На схемі навантаження на вісь вище показано, чому одного зважування загальної маси недостатньо. Потрібно окремо перевірити навантаження на осі та габарити.
Граничні значення й умови перевезення за пунктом 22.5 ПДР розглянемо в темі 15. Наведені тут числа пояснюють спосіб додавання мас. Допустимість конкретного складу, технічну сумісність і право керування потрібно перевіряти окремо.
Самоперевірка
З автомобіля зняли частину вантажу. Яка маса зменшилася — фактична чи дозволена максимальна?
Крім характеристик транспорту, на можливість проїзду впливають дорожні роботи та встановлені обмеження руху.
Джерела й пов’язані матеріали
Дорожні роботи й обмеження руху
Під час ремонту звична смуга може бути огороджена, а рух спрямований тимчасовими знаками. Розглянемо, що належить до дорожніх робіт і як запроваджують обмеження. Окремо пояснимо поняття дорожньої станції патрульної поліції.
Дорожні роботи
Дорожні роботи охоплюють будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг, вулиць і штучних споруд. До них належать роботи з водовідводом та інженерним облаштуванням, установлення, ремонт і заміна технічних засобів організації руху. Вони можуть змінювати доступну ширину дороги, напрямки руху й розташування перешкод.
На ремонтній ділянці водій враховує тимчасові знаки, огородження, техніку та працівників. Навіть на добре знайомому маршруті потрібно заново оцінити спосіб проїзду, оскільки звична смуга може бути закрита.
Дорожня станція патрульної поліції
Дорожня станція патрульної поліції
Дорожня станція патрульної поліції — позначена відповідним дорожнім знаком ділянка з будівлею для несення служби патрульними поліцейськими. Вона може мати необхідне обладнання та засоби для виконання службових завдань.
Саму наявність станції потрібно відрізняти від конкретної вимоги зупинитися. Водій виконує застосовні знаки й законні сигнали поліцейського. Вимоги до такої зупинки, документів і прав водія розглянемо в темі 4.
Повернімося до обмеження проїзду. Пункт 1.8 ПДР дозволяє запроваджувати додаткові обмеження лише в порядку, передбаченому законодавством. Отже, приватне бажання звільнити місце перед будинком не надає права самовільно перекрити дорогу. Для конкретної ситуації потрібні законні підстави й повноваження.
Стаття 26 Закону України «Про дорожній рух» визначає порядок обмежень через роботи у смузі відведення дороги, вулиці або залізничного переїзду. Якщо вони загрожують безпечному чи безперебійному руху, відповідальна за утримання організація може обмежити або заборонити рух на підставі ордера. Його погоджують із Національною поліцією. Видає ордер відповідний дорожній орган, а в містах — відповідна служба місцевих органів виконавчої влади та самоврядування.
В ордері визначають умови обмеження чи заборони, порядок інформування учасників, заходи безпеки та строки робіт. Для стихійних явищ і необхідності аварійних робіт стаття 26 передбачає виняток щодо ордера. Про такі обмеження повідомляють відповідні місцеві органи виконавчої влади, місцевого самоврядування та Національну поліцію. Інші види перекриттів перевіряють за застосовною до них процедурою.
І законна підстава, і спосіб організації руху мають значення. Тимчасові обмеження не створюють окремих місцевих ПДР: знаки, розмітку та сигнали застосовують відповідно до Правил. За пунктом 8.2 дорожні знаки мають перевагу перед розміткою, а тимчасові знаки — перед постійними. Тому на ділянці ремонту не можна керуватися тільки старою розміткою чи звичним знаком, не помічаючи тимчасового.
За пунктом 8.3 сигнали регулювальника мають перевагу перед світлофорами та дорожніми знаками. Водії й пішоходи виконують також його додаткові вимоги, навіть коли вони суперечать знакам або розмітці. Сигнали світлофора, крім жовтого миготливого, мають перевагу саме перед знаками пріоритету. Інші знаки продовжують діяти за правилами їх застосування. Значення сигналів розберемо в темі 6.
У практичній поїздці водій завчасно знижує швидкість відповідно до ситуації, читає встановлені знаки та виконує вимоги регулювальника. Сумнів у чиїхось повноваженнях не робить безпечним проїзд крізь огороджену робочу зону. Питання законності організації обмеження потрібно відокремлювати від негайного обов'язку не наражати людей на небезпеку.
Самоперевірка
На ремонтній ділянці вимога тимчасового знака суперечить постійному. Якою з них керуватися, якщо регулювальник не подає інших вимог?
На завершення розберемо ДТП та залишення місця пригоди. Ці поняття визначають обов’язки учасників після події.
Джерела й пов’язані матеріали
ДТП та залишення місця пригоди
ДТП може статися й на малій швидкості, без зіткнення двох автомобілів або травмування людей. Визначальними є рух транспортного засобу та передбачені наслідки. Розберемо, коли подія відповідає цьому поняттю.
Дорожньо-транспортна пригода
Дорожньо-транспортна пригода, скорочено ДТП, — подія, що сталася під час руху транспортного засобу й спричинила загибель або поранення людей чи матеріальні збитки.
Для ДТП достатньо одного транспортного засобу. Наприклад, водій під час паркування пошкодив чужу огорожу. Люди не травмувалися, але рух автомобіля спричинив матеріальну шкоду. У причетного водія виникають відповідні обов’язки, навіть якщо іншого автомобіля поруч не було.
Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Залишення місця ДТП у визначенні ПДР — дії причетного учасника, спрямовані на приховування факту пригоди або обставин її вчинення, які спричинили необхідність поліції розшукувати цього учасника чи транспортний засіб.
Не можна просто поїхати, сподіваючись, що пошкодження ніхто не помітить. Потрібно виконати обов’язки учасника ДТП. Передбачені ПДР випадки переміщення автомобіля, допомоги потерпілим та оформлення пригоди розглянемо в темі 4.
Обов’язки водія після ДТП установлені, зокрема, пунктом 2.10 ПДР. Послідовність дій, допомогу потерпілим і варіанти оформлення докладно розглянемо в темі 4.
Самоперевірка
Автомобіль під час руху зачепив огорожу й пошкодив її, але ніхто не травмувався. Чи є це ДТП?
У підсумковій перевірці називайте правильне поняття й пояснюйте, за якою ознакою ви його визначили. Якщо два терміни плутаються, поверніться до їхніх прикладів та ілюстрацій.
Джерела й пов’язані матеріали
Перевірте, чи зрозуміли тему
Спробуйте коротко відповісти на кожне запитання без підказок. Якщо відповідь викликає сумнів, поверніться до відповідного блоку уроку.
Знайомий спочатку їхав велосипедом, потім зійшов і повів його поруч, а згодом сів пасажиром у ваш автомобіль. Як змінювалася його роль?
Чим відрізняються проїзна частина, смуга руху та розділювальна смуга?
До якого виду територій належить стоянка й які правила застосовують під час виїзду з неї?
В одному місці дорога проходить через залізничні колії, в іншому — над ними. Де розташований залізничний переїзд?
На перехресті світлофор працює в режимі жовтого миготіння, регулювальника немає. Чи потрібно враховувати знаки пріоритету?
Ви проїхали швидше за сусіднє авто, залишаючись на попутній смузі, а потім зупинилися на вісім хвилин для необхідного розвантаження. Як називаються ці дві дії?
Після дощу потемніло, огляд за поворотом короткий, попереду їде авто. Які рішення потрібно переоцінити?
Ви додали вантаж у причіп. Що змінилося у фактичній та дозволеній максимальній масі автопоїзда?
На знайомій дорозі встановили тимчасові знаки й огородження. Чому не можна керуватися тільки тим, як ви проїжджали тут учора?
Під час паркування ви пошкодили чуже майно без травмування людей. Яке поняття потрібно застосувати й чому?
Закріпіть тему на офіційних питаннях
Перевірте, як матеріал цього уроку застосовується в екзаменаційних завданнях.
рейтинг коментатора