Початок руху та зміна його напрямку
76 питань теоретичного іспиту в ГСЦ за темою
Ви водій синього автомобіля, виконаєте розворот:
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання траєкторія А передбачає розворот перед залізничним переїздом, а траєкторія В — після нього. Обидва маневри виконуються поза межами переїзду, тому за відсутності інших заборон вони дозволені.
Траєкторія Б проходить безпосередньо через залізничний переїзд. Виконувати розворот у цьому місці заборонено.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 1 неповний: розвернутися можна не лише по траєкторії А, а й по траєкторії В.
- Варіант 2 передбачає заборонений розворот безпосередньо на залізничному переїзді.
- Варіант 3 неповний: крім траєкторії В, дозволена також траєкторія А.
- Варіант 5 містить траєкторію Б, по якій розворот заборонений.
Запам’ятайте: розвертатися можна до або після залізничного переїзду, але не на самому переїзді.
Підстава в ПДР. Заборону розвороту на залізничних переїздах установлює пункт 10.7 ПДР.
В'їжджаючи на дорогу по смузі розгону, водій повинен:
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль в’їжджає на дорогу по смузі розгону. Водій повинен рухатися цією смугою, набрати швидкість і знайти безпечний проміжок у транспортному потоці.
Під час перестроювання він зобов’язаний дати дорогу транспортним засобам, які вже рухаються по цій дорозі. Смуга розгону не надає водієві переваги.
Чому варіант 2 неправильний:
- водії основного потоку не зобов’язані давати дорогу транспортному засобу, який в’їжджає зі смуги розгону;
- саме водій, який вливається в потік, повинен обрати безпечний момент для перестроювання.
Запам’ятайте: смуга розгону допомагає набрати потрібну швидкість, але не надає переваги перед транспортними засобами на основній дорозі.
Підстава в ПДР. Порядок руху смугою розгону та вливання в транспортний потік визначає пункт 10.8 ПДР.
Чи дозволено рух заднім ходом на автомагістралях і дорогах для автомобілів?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показано рух автомобіля заднім ходом на автомагістралі. Такий маневр заборонений. Висока швидкість транспортного потоку робить його особливо небезпечним.
Якщо водій пропустив потрібний з’їзд, він повинен продовжити рух до наступної розв’язки, а не повертатися заднім ходом.
Чому варіант 1 неправильний:
- неможливість під’їхати до об’єкта іншим способом не скасовує заборону руху заднім ходом на автомагістралі або дорозі для автомобілів;
- виняток існує лише для дороги з одностороннім рухом — за одночасного дотримання вимог пункту 10.9 ПДР та неможливості під’їхати до об’єкта іншим способом.
Запам’ятайте: пропустили з’їзд на автомагістралі — рухайтеся до наступної розв’язки, а не здавайте назад.
Підстава в ПДР. Місця, де рух заднім ходом заборонено, та умови винятку для доріг з одностороннім рухом визначає пункт 10.10 ПДР.
Чи дозволено рух заднім ходом у тунелях, якщо неможливо під'їхати до об'єкта іншим способом?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показано рух автомобіля заднім ходом у тунелі. Такий маневр заборонений незалежно від того, чи можна під’їхати до потрібного об’єкта іншим способом.
Виняток передбачений лише для дороги з одностороннім рухом: рух заднім ходом на ній можливий за одночасного дотримання вимог пункту 10.9 ПДР та неможливості під’їхати до об’єкта іншим способом. На тунелі цей виняток не поширюється.
Чому варіант 2 неправильний:
- тунелі прямо внесені до переліку місць, де рух заднім ходом заборонений;
- необхідність під’їхати до об’єкта не скасовує цієї заборони.
Запам’ятайте: у тунелі рухатися заднім ходом не можна, навіть якщо потрібний поворот або під’їзд уже пропущено.
Підстава в ПДР. Заборону руху заднім ходом у тунелях та умови такого руху на дорогах з одностороннім рухом визначає пункт 10.10 ПДР.
Чи дозволено в даному місці небезпечного повороту рух заднім ходом?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання встановлено попереджувальний знак , а дорога повертає праворуч. Через поворот водій не може достатньо далеко бачити дорогу позаду, тому це ділянка з обмеженою оглядовістю.
Рухатися заднім ходом на таких ділянках заборонено. Навіть якщо водій діятиме повільно та намагатиметься контролювати обстановку, він не зможе своєчасно побачити транспортний засіб, що з’явиться з-за повороту.
Чому варіант 1 неправильний:
- загальна вимога забезпечити безпеку під час руху заднім ходом не скасовує прямої заборони такого маневру на ділянках з обмеженою оглядовістю;
- небезпечний поворот не дає водієві повністю контролювати простір позаду.
Запам’ятайте: якщо через поворот, підйом або іншу особливість дороги оглядовість обмежена, рух заднім ходом заборонений.
Підстава в ПДР. Заборону руху заднім ходом на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю встановлює пункт 10.10 ПДР.
Чи дозволено автомобілю рух заднім ходом у даному місці в умовах недостатньої видимості?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль збирається рухатися заднім ходом у тумані. За таких умов видимість дороги та інших учасників руху істотно зменшена.
ПДР прямо забороняють рух заднім ходом на ділянках доріг з недостатньою видимістю. Водій може надто пізно помітити інший автомобіль, пішохода або перешкоду, а інші учасники руху — не очікувати його маневру.
Чому варіант 2 неправильний:
- обов’язок забезпечити безпеку не перетворює заборонений маневр на дозволений;
- за недостатньої видимості водій не має можливості надійно контролювати простір позаду транспортного засобу.
Запам’ятайте: якщо через туман, сильний дощ, снігопад або інші погодні умови видимість недостатня, рух заднім ходом заборонений.
Підстава в ПДР. Заборону руху заднім ходом на ділянках доріг з недостатньою видимістю встановлює пункт 10.10 ПДР.
Як роз'їдуться транспортні засоби на лісовій дорозі?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання транспортні засоби наближаються до місця перетину траєкторій на лісовій дорозі. Знаків, світлофора або іншої умови, яка визначала б черговість їхнього руху, немає.
У такій ситуації діє правило перешкоди справа. Для водія синього автомобіля білий автомобіль наближається з правого боку, тому синій автомобіль повинен дати йому дорогу. Отже, спочатку проїжджає білий автомобіль, а потім — синій.
Чому варіант 2 неправильний:
- синій автомобіль не має позначеної переваги;
- саме синій автомобіль має транспортний засіб праворуч і тому зобов’язаний дати йому дорогу.
Запам’ятайте: якщо траєкторії перетинаються, а черговість руху нічим іншим не визначена, пропустіть транспортний засіб, який наближається праворуч.
Підстава в ПДР. Порядок роз’їзду в ситуації, коли черговість руху не визначена іншими вимогами, встановлює пункт 10.11 ПДР.
Як роз'їдуться транспортні засоби в житловій зоні?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання траєкторії сірого та жовтого автомобілів перетинаються в житловій зоні. Знаків, світлофора або іншої умови, яка визначала б черговість їхнього руху, немає.
Для водія жовтого автомобіля сірий автомобіль наближається з правого боку. Тому водій жовтого автомобіля повинен дати дорогу сірому. Першим проїжджає сірий автомобіль, після нього — жовтий.
Чому варіант 1 неправильний:
- жовтий автомобіль не має позначеної переваги;
- він повинен поступитися сірому автомобілю, який наближається праворуч.
Запам’ятайте: перебування в житловій зоні саме по собі не визначає черговість між автомобілями. Якщо інші правила її не встановлюють, діє правило перешкоди справа.
Підстава в ПДР. Обов’язок дати дорогу транспортному засобу, що наближається з правого боку, визначає пункт 10.11 ПДР.
Ви, водій автомобіля, виїжджаючи з житлової зони, повинні дати дорогу:
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання водій червоного автомобіля виїжджає з житлової зони, про що свідчить знак . Перед виїздом на дорогу він повинен дати дорогу всім, хто вже рухається нею або тротуаром.
Тому водій зобов’язаний пропустити і жовтий автомобіль, що рухається дорогою, і пішохода, який рухається тротуаром через місце виїзду.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 1 враховує лише автомобіль, але не враховує обов’язку дати дорогу пішоходу перед тротуаром;
- Варіант 2 враховує лише пішохода, але не враховує обов’язку пропустити транспортний засіб, який уже рухається дорогою.
Запам’ятайте: виїжджаючи з житлової зони, двору, стоянки, автозаправної станції або іншої прилеглої території, водій не має переваги перед транспортними засобами на дорозі та пішоходами на тротуарі.
Підстава в ПДР. Обов’язки водія під час виїзду з житлової зони та іншої прилеглої території визначає пункт 10.2 ПДР.
Ви, як водій автомобіля, повертаючи праворуч в показаній ситуації повинні:
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль повертає праворуч і перетинає напрямок руху велосипедиста, який продовжує рух прямо велосипедною смугою. Перед виконанням повороту водій автомобіля повинен дати йому дорогу.
ПДР прямо зобов’язують водія, який з’їжджає з дороги, пропустити велосипедистів і пішоходів, напрямок руху яких він перетинає. Те, що велосипедист рухається спеціально відведеною для нього смугою, не скасовує цього обов’язку.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 2 — рух велосипедиста велосипедною смугою не надає автомобілю переваги. Навпаки, водій автомобіля перетинає напрямок його руху та повинен дати дорогу.
- Варіант 3 — звуковий сигнал не надає водієві автомобіля переваги й не звільняє його від обов’язку пропустити велосипедиста.
Запам’ятайте: повертаючи або з’їжджаючи з дороги, завжди перевіряйте, чи не перетинаєте ви напрямок руху велосипедиста або пішохода.
Підстава в ПДР. Обов’язки водія під час виїзду на дорогу та з’їзду з неї визначає пункт 10.2 ПДР.
Ви водій сірого автомобіля, вирішили перестроїтись праворуч. Ваші дії:
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання сірий автомобіль рухається лівою смугою та має намір перестроїтися праворуч. Білий автомобіль уже рухається правою смугою, на яку планує перейти водій сірого автомобіля.
Під час перестроювання водій повинен пропустити транспортні засоби, які вже рухаються смугою, на яку він має намір перейти. Тому водій сірого автомобіля спочатку дає дорогу білому автомобілю, а потім виконує маневр, якщо це безпечно.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 1 — розташування сірого автомобіля ліворуч і рух дорогою з одностороннім рухом не надають йому переваги під час перестроювання на зайняту смугу.
- Варіант 2 — водій сірого автомобіля не має переваги перед транспортним засобом, який уже рухається правою смугою.
Запам’ятайте: перестроюєтеся ви — дорогу даєте також ви. Перевагу має транспортний засіб, який уже рухається потрібною вам смугою.
Підстава в ПДР. Загальну вимогу безпечності маневру встановлює пункт 10.1 ПДР, а порядок перестроювання — пункт 10.3 ПДР.
Ви водій білого автомобіля, вирішили перестроїтись ліворуч. Ваші дії:
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання білий автомобіль рухається правою смугою та має намір перестроїтися ліворуч. Сірий автомобіль уже рухається лівою смугою, на яку планує перейти водій білого автомобіля.
Водій, який перестроюється, повинен дати дорогу транспортним засобам, що вже рухаються смугою, на яку він хоче перейти. Тому водій білого автомобіля повинен пропустити сірий автомобіль.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 1 — розташування білого автомобіля праворуч має значення лише тоді, коли обидва транспортні засоби одночасно перестроюються. У показаній ситуації сірий автомобіль уже рухається цільовою смугою.
- Варіант 2 — водій білого автомобіля не має переваги, оскільки саме він змінює смугу руху.
Запам’ятайте: правило переваги транспортного засобу праворуч застосовують за одночасного перестроювання. Якщо сусідній автомобіль уже рухається потрібною вам смугою, його необхідно пропустити.
Підстава в ПДР. Загальну вимогу безпечності маневру встановлює пункт 10.1 ПДР, а порядок перестроювання — пункт 10.3 ПДР.
Ви водій білого автомобіля, вирішили перестроїтись ліворуч, а водій сірого автомобіля одночасно з Вами вирішив перестроїтись праворуч. Ви:
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання сірий автомобіль перестроюється праворуч, а білий одночасно перестроюється ліворуч. Їхні траєкторії перетинаються.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, які рухаються в одному напрямку, водій ліворуч повинен дати дорогу транспортному засобу праворуч. Білий автомобіль знаходиться праворуч, тому його водій має перевагу.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 2 — водій білого автомобіля має перевагу саме тому, що за одночасного перестроювання він знаходиться праворуч.
- Варіант 3 — односторонній рух не змінює встановленого порядку одночасного перестроювання.
Запам’ятайте: коли два автомобілі одночасно перестроюються назустріч один одному, перевагу має той, що знаходиться праворуч.
Підстава в ПДР. Порядок одночасного перестроювання транспортних засобів визначає пункт 10.3 ПДР.
Ви водій сірого автомобіля, вирішили перестроїтись праворуч, а водій білого автомобіля одночасно з Вами вирішив перестроїтись ліворуч. Ви:
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання сірий автомобіль перестроюється праворуч, а білий автомобіль одночасно перестроюється ліворуч. Обидва водії мають намір зайняти простір між автомобілями.
За одночасного перестроювання водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу праворуч. Сірий автомобіль знаходиться ліворуч від білого, тому його водій повинен поступитися дорогою.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 1 — розташування ліворуч не надає переваги. За одночасного перестроювання перевагу має транспортний засіб праворуч.
- Варіант 3 — рух дорогою з одностороннім рухом не скасовує обов’язку водія ліворуч дати дорогу транспортному засобу праворуч.
Запам’ятайте: за одночасного перестроювання водій ліворуч пропускає водія праворуч.
Підстава в ПДР. Порядок одночасного перестроювання транспортних засобів визначає пункт 10.3 ПДР.
Ви водій синього автомобіля:
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показано три можливі місця для розвороту синього автомобіля біля залізничного переїзду.
Траєкторія 1 передбачає розворот перед переїздом, а траєкторія 2 — після нього. Обидва маневри виконуються поза межами залізничного переїзду, тому за відсутності інших заборон вони дозволені.
Чому інші варіанти не обираємо:
- Варіант 1 містить правильне твердження, але не враховує, що розвернутися також можна після залізничного переїзду.
- Варіант 2 містить правильне твердження, але не враховує, що розвернутися також можна перед залізничним переїздом.
- Варіант 3 неправильний, оскільки траєкторія проходить безпосередньо через залізничний переїзд, де розворот заборонений.
Запам’ятайте: розвертатися можна перед залізничним переїздом або після нього, але не на самому переїзді.
Підстава в ПДР. Місця, в яких заборонено виконувати розворот, визначає пункт 10.7 ПДР.
Яким шляхом водій правильно виконує поворот на дорогу зі смугою для розгону?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання водій червоного автомобіля повертає на дорогу, біля якої облаштовано смугу розгону.
Водій повинен повернути на смугу розгону, рухатися нею, набрати швидкість, близьку до швидкості транспортного потоку, а потім безпечно перестроїтися на основну смугу. Саме такий порядок руху показано траєкторією Б.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 1 — траєкторія А передбачає перетин смуги розгону та негайний виїзд на основну смугу. Це суперечить призначенню смуги розгону та встановленому порядку руху нею.
- Варіант 3 — правильна лише траєкторія Б, тому обидва способи руху не можуть вважатися дозволеними.
Запам’ятайте: якщо в місці в’їзду є смуга розгону, спочатку рухайтеся нею, а вже потім вливайтеся в транспортний потік, даючи дорогу транспортним засобам на основній дорозі.
Підстава в ПДР. Порядок використання смуг розгону та гальмування визначає пункт 10.8 ПДР.
Чи дозволено виконати розворот у технологічному розриві цьому транспортному засобу?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль рухається автомагістраллю, позначеною знаком , і має намір розвернутися через технологічний розрив у розділювальній смузі.
Такий розрив призначений для спеціальних потреб, а не для розвороту звичайних транспортних засобів. На автомагістралях розворот дозволений лише на перехрестях і в спеціально позначених місцях.
Чому варіант 1 неправильний:
- сам факт наявності технологічного розриву не робить це місце дозволеним для розвороту;
- на ілюстрації немає знаків або , які позначали б спеціально облаштоване місце для розвороту.
Запам’ятайте: технологічний розрив на автомагістралі не є місцем для розвороту. Розвертатися можна лише там, де це прямо дозволено організацією дорожнього руху.
Підстава в ПДР. Заборону розвороту на автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також передбачені винятки встановлює пункт 10.7 ПДР.
Хто з водіїв порушив Правила дорожнього руху, виконавши розворот?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання синій автомобіль виконує розворот безпосередньо на шляхопроводі. У цьому місці розворот заборонений.
Зелений автомобіль проїхав з-під шляхопроводу та виконує розворот уже поза його межами. Тому показаний маневр зеленого автомобіля не порушує саме цю вимогу ПДР.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 2 — водій зеленого автомобіля розвертається не під шляхопроводом, а за його межами.
- Варіант 3 — порушення допускає лише водій синього автомобіля, який розвертається на шляхопроводі.
Запам’ятайте: розворот заборонений на мостах, шляхопроводах, естакадах і під ними. Перед маневром потрібно переконатися, що транспортний засіб повністю залишив межі такої споруди.
Підстава в ПДР. Перелік місць, де заборонено виконувати розворот, містить пункт 10.7 ПДР.
Чи дозволено буде водієві білого автомобіля виконати поворот праворуч?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання білий автомобіль наближається до кінця дороги з одностороннім рухом. Установлені перед перехрещенням знаки визначають єдиний дозволений напрямок подальшого руху — праворуч.
Зазвичай перед поворотом праворуч водій повинен завчасно зайняти крайнє праве положення. Однак ПДР передбачають виняток: ця вимога не застосовується, якщо напрямок руху визначено дорожніми знаками чи розміткою або рух можливий лише в одному напрямку. Саме така ситуація показана на ілюстрації.
Чому варіант 1 неправильний:
- білий автомобіль не зобов’язаний перед поворотом перестроюватися в крайню праву смугу, оскільки дорожні знаки дозволяють рух лише праворуч;
- поворот із показаної смуги не суперечить установленій організації руху.
Запам’ятайте: правило про завчасне зайняття крайнього положення має винятки. Один із них діє тоді, коли дозволений напрямок руху вже визначено знаками або розміткою.
Підстава в ПДР. Вимогу займати відповідне крайнє положення перед поворотом та винятки з неї визначає пункт 10.4 ПДР.
Чи дозволено водієві виконати розворот у даному місці?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання встановлено знак , а дорога попереду повертає праворуч. Через поворот водій не бачить дорогу на достатній відстані хоча б в одному напрямку.
Якщо видимість дороги становить менше ніж 100 м хоча б в одному напрямку, виконувати розворот заборонено. Водій не зможе завчасно побачити транспортний засіб, який з’явиться з-за повороту, а його власний автомобіль під час маневру перекриватиме проїзну частину.
Чому варіант 1 неправильний:
- для розвороту недостатньо лише відсутності знака, який безпосередньо забороняє цей маневр;
- обмежена поворотом видимість дороги сама по собі є підставою для заборони розвороту.
Запам’ятайте: якщо дорогу не видно щонайменше на 100 м хоча б в одному напрямку, розвертатися не можна.
Підстава в ПДР. Місця, у яких заборонено виконувати розворот, визначає пункт 10.7 ПДР.
Чи правильно водій, який знаходиться ліворуч, виконує поворот праворуч?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання обидва водії можуть продовжити рух лише праворуч, що визначено знаками та конфігурацією проїзної частини.
Зазвичай перед поворотом праворуч водій повинен завчасно зайняти крайнє праве положення. Однак ця вимога має виняток: вона не застосовується, якщо рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією дороги, дорожніми знаками або розміткою. Тому водій, який знаходиться ліворуч, виконує поворот правильно.
Чому варіант 2 неправильний:
- він не враховує передбачений ПДР виняток із вимоги займати крайнє положення перед поворотом;
- у показаній ситуації водій не обирає між кількома напрямками — рух з обох смуг дозволений лише праворуч.
Запам’ятайте: перед поворотом зазвичай потрібно зайняти крайнє положення, але знаки, розмітка або конфігурація дороги можуть установити інший порядок руху.
Підстава в ПДР. Положення транспортного засобу перед поворотом і винятки із загальної вимоги визначає пункт 10.4 ПДР.
Чи правильно водій білого автомобіля виконав з'їзд із перехрестя з круговим рухом одночасно з водієм синього автомобіля?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання білий автомобіль виїжджає з внутрішньої смуги перехрестя з круговим рухом одночасно із синім автомобілем, який рухається праворуч від нього. Траєкторії автомобілів не перетинаються: кожен водій продовжує рух своєю смугою.
Виїжджати з перехрестя з круговим рухом дозволено з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначений дорожніми знаками чи розміткою і такий маневр не створює перешкод транспортним засобам, що рухаються праворуч у попутному напрямку.
Чому варіант 2 неправильний:
- ПДР не вимагають у кожному випадку перед виїздом із кругового перехрестя обов’язково займати лише крайню праву смугу;
- білий автомобіль не перешкоджає синьому автомобілю, який рухається праворуч.
Запам’ятайте: з кругового перехрестя можна виїжджати з будь-якої смуги, якщо знаки чи розмітка не встановлюють іншого порядку і ви не заважаєте попутному транспорту праворуч.
Підстава в ПДР. Правила виконання повороту та виїзду з перехрестя з круговим рухом визначає пункт 10.5 ПДР.
Хто з водіїв правильно зайняв смугу для повороту у разі в’їзду на перехрестя, де організовано круговий рух?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання червоний автомобіль займає праву смугу, а білий — сусідню ліву смугу перед в’їздом на перехрестя з круговим рухом.
Перед звичайним поворотом праворуч водій повинен зайняти крайнє праве положення. Проте для в’їзду на перехрестя з круговим рухом ПДР передбачають виняток: в’їжджати на нього можна з будь-якої смуги, якщо інший порядок не визначений дорожніми знаками або розміткою. Отже, обидва водії зайняли смуги правильно.
Чому інші варіанти не обираємо:
- Варіант 1 неповний: правильно розташувався не лише водій червоного автомобіля;
- Варіант 2 також неповний: правильно розташувався не лише водій білого автомобіля.
Запам’ятайте: за відсутності інших вказівок знаків або розмітки в’їзд на кругове перехрестя дозволений з будь-якої смуги.
Підстава в ПДР. Виняток щодо зайняття крайнього положення перед в’їздом на перехрестя з круговим рухом передбачає пункт 10.4 ПДР.
Чи правильно автомобіль, що знаходиться ліворуч, виконує поворот праворуч у другу смугу для руху?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання напрямки руху по смугах визначені знаком . Він дозволяє автомобілю, який знаходиться ліворуч, виконати поворот праворуч із зайнятої смуги. Після повороту автомобіль продовжує рух відповідною другою смугою.
Загальне правило вимагає перед поворотом праворуч займати крайнє праве положення. Однак воно не застосовується, коли напрямок руху встановлений дорожніми знаками або розміткою. У цій ситуації водій діє відповідно до дозволеного для його смуги напрямку.
Чому варіант 1 неправильний:
- у ньому наведено лише загальне правило та не враховано виняток для випадків, коли напрямки руху по смугах визначені дорожніми знаками;
- знак у показаній ситуації дозволяє водієві виконати маневр не з крайньої правої смуги.
Запам’ятайте: спочатку перевірте знаки та розмітку. Якщо вони визначають напрямки руху по смугах, повертати потрібно відповідно до їхніх вимог.
Підстава в ПДР. Положення транспортного засобу перед поворотом і виняток для напрямків, визначених дорожніми знаками або розміткою, встановлює пункт 10.4 ПДР.
Чи дозволено водієві виконати розворот на перехресті, як показано на малюнку?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання водій виконує розворот на перехресті. Сам маневр відбувається поза межами пішохідного переходу.
Зазвичай розворот заборонений не лише на пішохідному переході, а й ближче ніж за 10 м від нього з обох боків. Однак ПДР передбачають виняток для дозволеного розвороту на перехресті. Тому показаний маневр дозволений.
Чому варіант 1 неправильний:
- правило про мінімальну відстань 10 м має виняток для дозволеного розвороту на перехресті;
- траєкторія автомобіля не проходить безпосередньо по пішохідному переходу.
Запам’ятайте: на самому пішохідному переході розвертатися не можна, але заборона щодо відстані 10 м не поширюється на дозволений розворот на перехресті.
Підстава в ПДР. Заборону розвороту на пішохідних переходах і ближче 10 м від них, а також виняток для перехресть установлює пункт 10.7 ПДР.
У якому місці водій правильно виконав розворот?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показано три можливі місця для розвороту біля пішохідного переходу.
Місце А розташоване на відстані не менше ніж 10 м до пішохідного переходу, тому за відсутності інших заборон розворот у ньому дозволений.
Чому інші варіанти неправильні:
- Місце Б розташоване безпосередньо на пішохідному переході, де розворот заборонений.
- Місце В розташоване ближче ніж за 10 м після пішохідного переходу. Оскільки це не перехрестя, передбачений ПДР виняток тут не діє.
- Варіанти, до яких входять місця Б або В, містять заборонені траєкторії й тому не можуть бути правильними.
Запам’ятайте: поза перехрестям розворот заборонений на пішохідному переході та ближче ніж за 10 м від нього з обох боків.
Підстава в ПДР. Вимоги до виконання розвороту біля пішохідних переходів визначає пункт 10.7 ПДР.
Чи дозволено Вам виконати розворот одразу після проїзду зустрічного автомобіля в наведеній ситуації?
Чи дозволено Вам виконати розворот на дорозі в умовах недостатньої видимості?
Водій сірого автомобіля здійснює в’їзд на перехрестя з круговим рухом. Чи потрібно в такому випадку вмикати лівий покажчик повороту?
a) перед початком руху і зупинкою;
б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Під час руху на автомагістралі водій червоного автомобіля пропустив поворот праворуч. Чи дозволено йому рухатись заднім ходом, якщо позаду немає транспортних засобів?
Хочу Premium
Запитайте так, як думаєте
Введіть запит і пошук знайде для вас найкращу відповідь
Автобус – автомобіль з кількістю місць для сидіння більше дев'яти з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.
Автобус – це транспортний засіб, який створений насамперед для перевезення людей. Головна ознака в ПДР: у ньому більше дев'яти місць для сидіння разом із місцем водія.
Просте правило для запам'ятовування: якщо транспорт має 10 і більше місць, його вже відносять до автобусів. Тому для нього в правилах можуть діяти окремі вимоги щодо руху, зупинки, посадки пасажирів і дорожніх знаків.
На практиці автобусом може бути міський, приміський, міжміський або шкільний транспорт. Тобто це не обов'язково лише великий міський автобус – головне саме кількість місць і призначення для перевезення пасажирів.
У тестах цей термін важливий, бо автобус часто згадується в питаннях про маршрутні транспортні засоби, зупинки, пріоритет у русі та правила перевезення пасажирів.
Автомагістраль – автомобільна дорога, що:
спеціально побудована і призначена для руху транспортних засобів, не призначена для в'їзду на прилеглу територію або виїзду з неї;
має для кожного напрямку руху окремі проїзні частини, відокремлені одна від іншої розділювальною смугою;
не перетинає на одному рівні інші дороги, залізничні і трамвайні колії, пішохідні і велосипедні доріжки, шляхи проходу тварин, має огородження на узбіччях і розділювальній смузі та обгороджена сіткою;
позначена дорожнім знаком .
Автомагістраль – це дорога для швидкого і безпечного руху транспорту на великі відстані. Вона спеціально створена так, щоб машини могли їхати без перехресть, світлофорів, пішоходів і зайвих перешкод на одному рівні.
Головна ідея проста: потоки транспорту в різних напрямках тут повністю розділені. Тобто зустрічний рух винесений окремо, а в'їзди, виїзди та перетини організовані так, щоб не створювати конфліктних точок прямо на дорозі.
Саме тому на автомагістралях діють окремі правила. Там заборонено рухатися деяким видам транспорту, не можна зупинятися де завгодно, рух заднім ходом чи розворот теж мають особливі обмеження. Такі дороги розраховані не на повільний і змішаний рух, а на рівномірний транспортний потік.
У тестах важливо запам'ятати не лише визначення, а й ознаку розпізнавання: автомагістраль позначається спеціальним дорожнім знаком. Якщо в питанні є цей знак, треба одразу згадувати, що для такої дороги діють особливі правила руху.
Велосипед – транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.
Велосипед – це транспортний засіб, який рухається завдяки силі людини, що їде на ньому. Тобто головне тут те, що рух створюється не двигуном, а самою людиною за допомогою педалей або іншого механічного зусилля.
У визначенні окремо зазначено, що крісла колісні до велосипедів не належать. Це зроблено для того, щоб не плутати різні засоби пересування, які зовні можуть мати колеса, але мають інше призначення і правовий статус у правилах дорожнього руху.
Простий приклад – звичайний двоколісний велосипед, триколісний велосипед або інший аналогічний засіб без двигуна, яким керує людина, що знаходиться на ньому. Якщо рух забезпечує саме м'язова сила людини, такий засіб у ПДР належить до велосипедів.
У тестах термін велосипед важливий, бо з ним пов'язані питання про велосипедні доріжки, переїзд перехресть, рух по проїзній частині, сигнали маневрування та обов'язки інших водіїв щодо велосипедистів.
Велосипедист – особа, яка керує велосипедом.
Велосипедист – це людина, яка в конкретний момент керує велосипедом і бере участь у дорожньому русі саме в цій ролі. Тобто мова йде не просто про власника велосипеда, а саме про того, хто ним їде і контролює його рух.
Це важливо, бо в правилах велосипедист має свої права та обов'язки. Для нього діють окремі норми щодо розташування на дорозі, перетину проїзної частини, подання сигналів повороту, використання велосипедних доріжок та поведінки на перехрестях.
Простий приклад: якщо людина сидить на велосипеді і їде дорогою або велосипедною доріжкою, вона є велосипедистом. Але якщо вона злізла з велосипеда і веде його поруч, у багатьох ситуаціях вона вже сприймається не як велосипедист, а як пішохід.
У тестах це слово часто є ключовим. Від того, чи особа вважається велосипедистом, залежить правильна відповідь на питання про перевагу в русі, місце руху, обов'язки водіїв щодо неї та правила проїзду певних ділянок дороги.
Велосипедна смуга – смуга, призначена для руху на велосипедах у межах проїзної частини вулиці та/або дороги, яка позначена дорожнім знаком та відповідною горизонтальною дорожньою розміткою.
Велосипедна смуга – це частина проїзної частини, яка спеціально виділена для руху велосипедистів. На відміну від велосипедної доріжки, вона знаходиться не окремо від дороги, а прямо в межах тієї частини, де рухається транспорт.
Простими словами, це окрема смуга на дорозі, намальована та позначена так, щоб велосипедисти могли рухатися впорядковано і безпечніше серед загального дорожнього потоку. Вона обов'язково має бути позначена знаком і дорожньою розміткою.
Це важлива відмінність: велосипедна доріжка зазвичай проходить поза проїзною частиною, а велосипедна смуга є частиною самої дороги. Саме через це в тестах ці два терміни часто плутають, хоча за змістом вони різні.
Коли в питанні згадується велосипедна смуга, треба одразу уявляти не окрему доріжку збоку, а спеціально виділену частину проїзної частини для велосипедів. Це впливає на відповіді щодо розташування транспортних засобів, маневрування і переваги в русі.
Водій – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Водій – це людина, яка керує транспортним засобом на законних підставах і має документ, що підтверджує право на керування відповідної категорії. Тобто мало просто сидіти за кермом – у розумінні ПДР водієм є саме особа, яка має належне право на керування.
Простими словами, якщо людина керує автомобілем, мотоциклом, автобусом чи іншим транспортом і має потрібне посвідчення, вона є водієм. Але правила окремо уточнюють ще один важливий випадок: водієм також вважається інструктор, який навчає керуванню, якщо він перебуває безпосередньо в транспортному засобі.
Це важливо, бо в багатьох питаннях ПДР права, обов'язки та відповідальність пов'язані саме зі статусом водія. Саме водій повинен виконувати вимоги знаків, розмітки, сигналів світлофора, дотримуватися швидкості, дистанції та інших правил.
У тестах слово водій часто здається очевидним, але інколи правильна відповідь залежить саме від юридичного змісту цього терміна. Треба пам'ятати, що водій – це не будь-яка особа в салоні, а той, хто керує транспортом або навчає керуванню в установленому порядку.
Дати дорогу – вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Дати дорогу – означає не створити перешкоду тому учаснику руху, який має перевагу. Якщо ваш рух або маневр змусить іншого водія, велосипедиста чи пішохода гальмувати, повертати або якось змінювати свою поведінку, значить вимогу дати дорогу ви не виконали.
Простими словами, недостатньо просто проїхати першим і не зіткнутися. Треба зробити так, щоб той, у кого є перевага, взагалі не був змушений через вас змінювати швидкість чи напрямок руху.
Цей термін дуже важливий, бо він використовується в багатьох правилах, знаках і питаннях про пріоритет. Саме з ним пов'язані ситуації на перехрестях, виїзді з прилеглої території, перестроюванні, поворотах і початку руху.
У тестах головна помилка – думати, що дати дорогу означає лише повністю зупинитися. Насправді сенс у тому, щоб не змушувати того, хто має перевагу, реагувати на ваші дії. Іноді для цього треба зупинитися, а іноді достатньо просто не починати маневр завчасно.
Дорожня обстановка – сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Дорожня обстановка – це вся реальна ситуація на дорозі в конкретний момент. Вона включає не тільки стан покриття чи погоду, а й перешкоди, інтенсивність руху, знаки, розмітку, світлофори та інші елементи, які водій бачить перед собою і повинен враховувати.
Простими словами, дорожня обстановка показує, що саме зараз відбувається на дорозі і як це впливає на дії водія. Наприклад, одна справа їхати по вільній сухій дорозі, а інша – коли попереду ремонт, щільний потік, погана видимість і змінена організація руху.
Це поняття ширше за дорожні умови. Дорожні умови більше стосуються стану дороги, видимості, погоди та геометрії дороги, а дорожня обстановка охоплює ще й транспортний потік, перешкоди та організацію руху на конкретній ділянці.
У тестах цей термін важливий для питань про вибір швидкості, смуги руху, дистанції та безпечного маневру. Якщо в задачі описується конкретна ситуація на дорозі, фактично йдеться саме про дорожню обстановку.
Естакада – інженерна споруда для руху транспортних засобів та (або) пішоходів, підняття однієї дороги над іншою у місці їх перетину, а також для створення дороги на певній висоті, яка не має з'їздів на іншу дорогу.
Естакада – це піднята над землею або над іншою дорогою інженерна споруда, по якій рухаються транспортні засоби або пішоходи. Вона потрібна для того, щоб розвести різні напрямки руху по висоті і не створювати перетинів на одному рівні.
Простими словами, естакада – це дорога або її частина, яка проходить над іншою дорогою, залізницею чи місцевістю. Її головна особливість у тому, що вона створює шлях на висоті і при цьому не має з'їздів на іншу дорогу в місці такого проходження.
Для водія цей термін важливий насамперед у розумінні дорожньої інфраструктури. Коли в правилах або питаннях згадується естакада, треба уявляти не просто міст, а підняту дорогу, яка використовується для розділення потоків руху і безпечного проходження над іншими об'єктами.
У тестах естакада може згадуватися разом з поняттями автомобільної дороги, дорожніх споруд, видимості та організації руху на складних дорожніх вузлах.
Житлова зона – дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім знаком .
Житлова зона – це територія, де пріоритет надається безпеці мешканців, пішоходів і спокійному руху, а не швидкому проїзду автомобілів. До неї належать дворові території та інші частини населеного пункту, які спеціально позначені відповідним дорожнім знаком.
Простими словами, це не звичайна вулиця для інтенсивного руху транспорту, а простір, де автомобілі повинні поводитися особливо обережно. Тут можливе перебування дітей, пішоходів, мешканців будинків, тому правила для водія стають суворішими.
У житловій зоні діють окремі обмеження: зменшена швидкість, особлива увага до пішоходів, заборона певних маневрів або режимів руху, які на звичайній дорозі могли б бути допустимими. Саме тому цей термін дуже важливий у практичному керуванні.
У тестах житлова зона часто використовується в питаннях про максимальну швидкість, перевагу пішоходів, стоянку та порядок виїзду з такої території на іншу дорогу.
Залізничний переїзд – перехрещення дороги із залізничними коліями на одному рівні.
Залізничний переїзд – це місце, де дорога перетинається із залізничними коліями на одному рівні. Тобто автомобілі та інший дорожній транспорт не їдуть над коліями чи під ними, а перетинають їх безпосередньо.
Простими словами, це дуже небезпечна ділянка дороги, бо тут перетинаються два різні види руху – дорожній і залізничний. Саме тому на переїздах діє багато окремих правил, знаків, світлової сигналізації та заборон.
Водій повинен особливо уважно оцінювати ситуацію перед таким місцем: чи немає поїзда, чи дозволяє сигналізація рух, чи не заборонено в'їзд на переїзд. Будь-яка помилка тут має набагато тяжчі наслідки, ніж на звичайному перехресті.
У тестах залізничний переїзд – одна з базових тем. Треба чітко знати порядок проїзду, значення знаків і сигналів, а також випадки, коли в'їзд на переїзд категорично заборонений.
Зупинка – припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Зупинка – це припинення руху транспортного засобу на короткий час. За загальним правилом мова йде про час до 5 хвилин, але зупинка може тривати й довше, якщо це потрібно для посадки або висадки пасажирів, завантаження чи розвантаження, або виконання вимог правил.
Простими словами, якщо автомобіль зупинився через світлофор, для надання переваги, для посадки пасажира або для короткої дії, це зупинка. Важливо не плутати її зі стоянкою, яка означає вже більш тривале припинення руху з інших причин.
Цей термін є одним із базових у ПДР, бо від нього залежить правильне розуміння багатьох знаків та заборон. Те саме місце може дозволяти зупинку, але забороняти стоянку, і саме тут багато хто помиляється в тестах.
У питаннях ПДР слово зупинка часто має точне юридичне значення. Тому потрібно дивитися не тільки на сам факт, що транспорт не рухається, а й на причину та тривалість такого припинення руху.
Край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів) – видима умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки.
Край проїзної частини – це умовна або позначена лінія, яка показує межу тієї частини дороги, де рухаються нерейкові транспортні засоби. Простими словами, це межа між проїзною частиною і тим, що знаходиться поруч: узбіччям, тротуаром, газоном, розділювальною смугою чи іншою прилеглою частиною дороги.
Цей термін дуже важливий, бо багато правил прив'язані саме до положення транспортного засобу відносно краю проїзної частини. Наприклад, це стосується зупинки, стоянки, розташування на дорозі, початку руху, поворотів і об'їзду перешкод.
Край може бути позначений розміткою, а може бути лише візуально зрозумілим за межами дороги. Тому водій повинен уміти визначати його не тільки за намальованою лінією, а й за реальною будовою дороги та прилеглих елементів.
У тестах цей термін часто потрібен для правильного розуміння, де саме повинен рухатися або зупинятися транспортний засіб. Якщо питання стосується відстані до узбіччя, тротуару чи іншої межі дороги, зазвичай ідеться саме про край проїзної частини.
Крайнє положення на проїзній частині – положення транспортного засобу на відстані від краю проїзної частини (середини проїзної частини або розділювальної смуги), яка не дає можливості рухатися попутному транспортному засобу (у тому числі двоколісному) ще ближче до краю проїзної частини (середини проїзної частини або розділювальної смуги).
Крайнє положення на проїзній частині – це таке положення транспортного засобу, коли він розташований максимально близько до відповідного краю смуги або проїзної частини, і ближче попутний транспорт уже фізично не може рухатися.
Простими словами, якщо правила вимагають перед поворотом або розворотом зайняти крайнє положення, це означає не просто трохи зміститися вбік, а під'їхати настільки близько до краю, наскільки це потрібно за ситуацією і безпечно можливо. Інакше поруч може залишитися місце для іншого транспорту, що створить небезпеку або плутанину.
Цей термін важливий у маневруванні. Від нього залежить правильність виконання поворотів, розворотів, перестроювання та інших дій, де водій повинен зайняти певне місце на дорозі перед маневром.
У тестах головна помилка – сприймати крайнє положення як приблизне. Насправді ПДР мають на увазі саме максимально близьке і чітке розташування, яке не залишає місця попутному транспорту ще ближче до відповідної межі проїзної частини.
Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Маневрування – це будь-яка зміна звичайного прямолінійного руху транспортного засобу або початок такого руху. До цього поняття входять початок руху, перестроювання, повороти, розворот, з'їзд з проїзної частини та рух заднім ходом.
Простими словами, маневр – це будь-яка дія водія, через яку змінюється положення автомобіля на дорозі або напрямок його руху. Саме тому перед маневруванням водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху.
Цей термін дуже важливий, бо з ним пов'язані сигнали повороту, надання переваги, вибір крайнього положення на дорозі та обов'язок уважно оцінити обстановку перед виконанням дії. Багато порушень на дорозі трапляються саме через неправильне або небезпечне маневрування.
У тестах слово маневр часто є ключем до правильної відповіді. Якщо транспортний засіб змінює смугу, напрямок руху, починає рух або здає назад, це потрібно сприймати саме як маневрування з усіма відповідними вимогами ПДР.
Механічний транспортний засіб – транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Механічний транспортний засіб – це будь-який транспорт, який рухається завдяки двигуну. Тобто головна ознака тут не кількість коліс і не тип кузова, а саме наявність двигуна, який приводить засіб у рух.
Простими словами, до цієї категорії належать не тільки автомобілі чи мотоцикли, а й трактори, самохідні машини, механізми, тролейбуси та інші засоби, якщо вони відповідають цьому визначенню. Окремо в правилах прямо вказано і транспорт з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Цей термін є одним із базових у ПДР, бо багато норм застосовуються саме до механічних транспортних засобів. Наприклад, це стосується посвідчення водія, реєстрації, обов'язків водія, світлових приладів, швидкості та відповідальності.
У тестах важливо не плутати механічний транспортний засіб із велосипедом, мопедом у певних контекстах чи іншими засобами пересування. Якщо рух забезпечує двигун і засіб підпадає під це визначення, правила часто застосовують до нього як до механічного транспортного засобу.
Міст – споруда, призначена для руху через річку, яр та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець пролітних споруд.
Міст – це інженерна споруда, яка дає можливість рухатися через річку, яр, балку або іншу перешкоду. Він створюється для того, щоб транспорт і пішоходи могли безперервно проходити там, де звичайної дороги на рівні землі недостатньо або неможливо зробити.
Простими словами, міст – це не просто частина дороги над водою. У ПДР це окремий елемент дорожньої інфраструктури з чітко визначеними межами – від початку до кінця його пролітних споруд.
Цей термін важливий, бо на мостах у правилах можуть діяти окремі обмеження та вимоги щодо зупинки, стоянки, обгону або розвороту. Саме тому в тестах потрібно чітко розуміти, де починається міст і чому деякі маневри на ньому заборонені.
У питаннях ПДР міст часто згадується разом з естакадами, шляхопроводами та іншими спорудами. Але міст передусім асоціюється з рухом через природну або штучну перешкоду, наприклад воду чи яр.
Мопед – двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Мопед – це двоколісний транспортний засіб з невеликим двигуном. У правилах його визначають за технічними параметрами: двигун внутрішнього згоряння до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Простими словами, мопед – це щось між велосипедом і мотоциклом за своїм практичним сприйняттям, але в ПДР він має окремий чіткий статус. Саме тому до нього застосовуються конкретні вимоги щодо керування, документів, руху та безпеки.
Важливо не плутати мопед з мотоциклом. Якщо параметри двигуна виходять за ці межі, транспорт уже може належати до іншої категорії. У тестах ця різниця часто є ключовою для правильної відповіді.
Коли в питанні згадується мопед, треба звертати увагу саме на технічні характеристики і правовий статус цього транспортного засобу, а не лише на його зовнішній вигляд або побутову назву.
Мотоцикл – двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.
Мотоцикл – це двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном об'ємом 50 куб. см і більше. Він може бути як без бокового причепа, так і з ним, але за своїм правовим статусом у ПДР залишається мотоциклом.
Простими словами, якщо двоколісний транспорт має двигун, який уже виходить за межі параметрів мопеда, він належить до мотоциклів. Крім того, правила прирівнюють до мотоциклів також деякі інші подібні механічні транспортні засоби, наприклад моторолери, мотоколяски та окремі триколісні моделі.
Цей термін важливий тому, що для мотоциклів діють свої вимоги щодо категорії посвідчення водія, перевезення пасажирів, використання шоломів, розташування на дорозі та інших аспектів безпеки руху.
У тестах мотоцикл дуже часто порівнюють з мопедом. Тому головне – дивитися на технічні параметри та правовий статус, а не лише на зовнішній вигляд транспортного засобу.
Недостатня видимість – видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Недостатня видимість – це ситуація, коли дорогу в напрямку руху видно менше ніж на 300 метрів. Причиною можуть бути сутінки, туман, дощ, снігопад або інші умови, через які водій не бачить достатньо далеко вперед.
Простими словами, якщо дорожню обстановку попереду вже неможливо нормально оцінити на безпечній відстані, видимість вважається недостатньою. Це не просто незручність для водія, а окремий режим умов руху, який впливає на правила поведінки.
У таких умовах потрібно бути особливо уважним до швидкості, дистанції, користування світловими приладами та доцільності виконання маневрів. Те, що безпечно в ясну погоду, при недостатній видимості може стати небезпечним або взагалі забороненим.
У тестах цей термін часто з'являється в питаннях про користування освітленням, обгін, швидкість і загальні дії водія у складних погодних умовах. Ключове число тут – менше 300 метрів.
Обмежена оглядовість – видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами.
Обмежена оглядовість – це ситуація, коли водій не бачить достатньо далеко вперед не через погоду чи темряву, а через особливості самої дороги або об'єкти навколо неї. Причиною можуть бути поворот, підйом, будівлі, споруди, дерева, припарковані автомобілі або інші транспортні засоби.
Простими словами, дорога попереду є, але вона частково закрита від огляду. Тобто водій фізично не може заздалегідь побачити, що відбувається далі, бо цьому заважає форма дороги або сторонні об'єкти.
Важливо не плутати обмежену оглядовість з недостатньою видимістю. Недостатня видимість виникає через туман, дощ, сутінки або сніг, а обмежена оглядовість – через геометрію дороги та перешкоди, які перекривають огляд.
У тестах цей термін особливо важливий у питаннях про обгін, швидкість і вибір безпечних дій. Якщо водій не бачить достатньо дороги вперед через рельєф або перешкоди, це саме обмежена оглядовість.
Оглядовість – об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія.
Оглядовість – це можливість водія реально бачити дорожню обстановку зі свого місця за кермом. Тобто йдеться не про те, що теоретично є на дорозі, а про те, що водій об'єктивно здатен побачити і оцінити.
Простими словами, якщо з місця водія добре видно смугу руху, знаки, перешкоди, інші транспортні засоби та пішоходів, оглядовість є достатньою. Якщо ж огляд перекривають поворот, підйом, будівлі, дерева або інші об'єкти, оглядовість погіршується.
Це базове поняття для безпечного керування, бо саме від оглядовості залежить, чи може водій завчасно помітити небезпеку і прийняти правильне рішення. Без належної оглядовості навіть невисока швидкість може бути ризикованою.
У тестах цей термін часто лежить в основі інших понять, зокрема обмеженої оглядовості та безпечної швидкості. Якщо водій не бачить достатньо дорожньої обстановки, він повинен діяти обережніше.
Острівець безпеки - технічний засіб регулювання дорожнього руху на наземних пішохідних переходах, конструктивно виділений над проїзною частиною дороги та призначений як захисний елемент для зупинки пішоходів під час переходу проїзної частини дороги. До острівця безпеки належить частина розділювальної смуги, через яку пролягає пішохідний перехід.
Острівець безпеки – це спеціально виділена частина дороги, де пішохід може безпечніше зупинитися під час переходу проїзної частини. Його роблять як захисний елемент на наземних переходах, щоб людина не мусила долати всю ширину дороги за один раз.
Простими словами, це проміжне безпечне місце посеред дороги або на розділювальній смузі. Якщо дорога широка або рух інтенсивний, пішохід може дійти до острівця, зупинитися там, а потім продовжити перехід, коли це буде безпечно.
Важливо, що до острівця безпеки може належати і частина розділювальної смуги, якщо через неї проходить пішохідний перехід. Тобто це не обов'язково окрема бетонна конструкція, а й елемент організації руху на ширшій дорозі.
У тестах цей термін важливий для розуміння, як організований пішохідний перехід, де повинен бути уважним водій і як пішохід може безпечно перетинати широку проїзну частину.
Перевага – право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху.
Перевага – це право рухатися першим відносно інших учасників дорожнього руху. Тобто якщо правила дають комусь перевагу, інші повинні врахувати це і не перешкоджати такому руху.
Простими словами, перевага означає не просто зручність або моральне право проїхати першим, а чітко встановлений правилами пріоритет. Він може визначатися знаками, світлофором, розміткою, положенням на дорозі або загальними нормами ПДР.
Цей термін є одним із ключових у всіх питаннях про черговість руху. Саме на ньому будуються правила проїзду перехресть, виїзду з прилеглих територій, перестроювання, обгону, початку руху та багатьох інших ситуацій.
У тестах важливо пам'ятати: якщо інший учасник має перевагу, ваші дії не повинні змушувати його змінювати швидкість або напрямок руху. Саме з цим безпосередньо пов'язане поняття дати дорогу.
Перехрестя – місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Перехрестя – це місце, де дороги перетинаються, прилягають одна до одної або розгалужуються на одному рівні. Саме тут найчастіше виникають питання пріоритету, черговості проїзду та вибору правильного маневру.
Простими словами, перехрестя починається не там, де водій приблизно відчуває зміну дороги, а в межах уявних ліній між початками заокруглень країв проїзної частини. Тобто його межі мають цілком конкретне значення для застосування правил.
Дуже важливо запам'ятати ще одну річ: виїзд з прилеглої території не вважається перехрестям. Це часто є джерелом помилок у тестах, бо зовні така ситуація може виглядати схожою на звичайне перехрестя.
У ПДР перехрестя – один із центральних термінів. Саме від правильного розуміння цього поняття залежить, як водій повинен діяти при повороті, розвороті, проїзді прямо або наданні переваги іншим учасникам руху.
Пішохід – особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.
Пішохід – це людина, яка бере участь у дорожньому русі не як водій чи пасажир транспортного засобу, а перебуває поза ним. Головне тут те, що вона не керує транспортом і не виконує на дорозі роботу.
Простими словами, пішоходом є не лише людина, яка просто йде пішки. До пішоходів правила також прирівнюють осіб, які ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть дитячу коляску, санки, візок або рухаються в кріслі колісному без двигуна.
Це дуже важливий термін, бо саме від нього залежить, які правила застосовуються до людини на дорозі. Наприклад, одна і та сама особа на велосипеді може в одній ситуації бути велосипедистом, а в іншій – пішоходом, якщо вона злізла і веде велосипед поруч.
У тестах слово пішохід часто має ширше значення, ніж у звичайному побуті. Тому потрібно уважно дивитися не лише на саму людину, а й на те, що саме вона робить у дорожній ситуації.
Пішохідний перехід – ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками , , , , , , , дорожньою розміткою , , , пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки – шириною тротуарів чи узбіч.
Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим – пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.
Пішохідний перехід – це спеціально визначене місце, де пішоходи можуть переходити дорогу. Він може проходити через проїзну частину, острівець безпеки, розділювальну смугу або навіть бути виконаний як окрема інженерна споруда, наприклад надземний чи підземний перехід.
Простими словами, це не просто будь-яке місце, де люди переходять дорогу, а ділянка, межі якої визначаються знаками, розміткою, світлофорами або, в окремих випадках, шириною тротуарів чи узбіч на перехресті. Саме через це в ПДР пішохідний перехід має точне юридичне значення.
Також важливо розрізняти регульований і нерегульований пішохідний перехід. Якщо рух на ньому контролює світлофор або регулювальник, він є регульованим. Якщо ж таких засобів немає або світлофор не працює належним чином, перехід вважається нерегульованим.
У тестах це один із найважливіших термінів. Від правильного розуміння пішохідного переходу залежить відповідь у питаннях про перевагу пішоходів, обгін, зупинку, швидкість і дії водія перед місцем переходу дороги людьми.
Прилегла територія – територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Прилегла територія – це ділянка поруч із проїзною частиною, яка не призначена для наскрізного руху транспорту. Її використовують лише для заїзду або виїзду до дворів, стоянок, автозаправних станцій, будівельних майданчиків та інших подібних об'єктів.
Простими словами, це не окрема дорога для звичайного руху, а допоміжна територія, яка примикає до дороги. Саме тому виїзд з прилеглої території має інший правовий зміст, ніж виїзд з перехрестя.
Цей термін дуже важливий у ПДР, бо водій, який виїжджає з прилеглої території, як правило, не має переваги і повинен дати дорогу іншим учасникам руху. Через це прилеглу територію треба вміти правильно відрізняти від перехрестя.
У тестах головна помилка – сприймати виїзд з двору, парковки чи АЗС як звичайне перехрестя. Насправді це саме прилегла територія, і правила для неї інші.
Проїзна частина – елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Проїзна частина – це частина дороги, яка призначена для руху нерейкових транспортних засобів. Саме тут рухаються автомобілі, мотоцикли, автобуси, вантажівки та інший нерейковий транспорт.
Простими словами, це основна частина дороги для руху транспорту. Важливо не плутати її з тротуаром, узбіччям, велосипедною доріжкою чи трамвайними коліями, бо всі ці елементи можуть бути частиною дороги, але не є проїзною частиною для нерейкового транспорту.
Одна дорога може мати не одну, а кілька проїзних частин. Якщо між ними є розділювальна смуга, то це вже окремі проїзні частини, і це прямо впливає на правила руху, розвороту, обгону та розташування транспортного засобу.
У тестах термін проїзна частина є базовим майже для всіх тем ПДР. Без правильного розуміння, де саме закінчується або починається проїзна частина, легко помилитися у питаннях про зупинку, стоянку, маневрування та пріоритет руху.
Розділювальна смуга – виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Розділювальна смуга не призначена для руху або стоянки транспортних засобів. За наявності на розділювальній смузі тротуару по ньому дозволяється рух пішоходів.
Розділювальна смуга – це елемент дороги, який відокремлює одну проїзну частину від іншої. Вона може бути виділена конструктивно або позначена спеціальною дорожньою розміткою, але її основне призначення завжди одне – розділяти транспортні потоки.
Простими словами, це не частина проїзної частини для звичайного руху автомобілів. На розділювальній смузі не можна їхати або ставити транспортний засіб на стоянку, бо вона виконує іншу функцію в організації дороги.
Водночас правила допускають, що на розділювальній смузі може бути тротуар, і тоді по ньому можуть рухатися пішоходи. Тобто розділювальна смуга не завжди є просто порожньою смугою посеред дороги – вона може містити й інші елементи інфраструктури.
У тестах цей термін дуже важливий для розуміння, скільки проїзних частин має дорога, де можна розвертатися, як визначати напрямки руху і які обмеження діють для транспортних засобів на певній ділянці.
Смуга руху – поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів.
Смуга руху – це частина проїзної частини, по якій рухається транспорт в одному ряду. Вона може бути позначена розміткою, а може й не мати видимих ліній, але при цьому все одно вважатися окремою смугою, якщо її ширина і організація дороги це дозволяють.
Простими словами, смуга руху – це простір на дорозі, який призначений для руху одного потоку нерейкових транспортних засобів. Саме зі смугами пов'язані перестроювання, випередження, розташування автомобіля на дорозі та вибір напрямку руху.
Цей термін важливий, бо багато правил ПДР прямо залежать від того, скільки смуг має дорога і в якій смузі знаходиться транспортний засіб. Наприклад, це стосується поворотів, обгону, руху по багатосмугових дорогах і дотримання знаків напрямку руху по смугах.
У тестах потрібно пам'ятати, що смуга руху може існувати навіть без намальованої розмітки. Тобто її наявність визначається не тільки лініями на асфальті, а й шириною проїзної частини та організацією руху.
Стоянка – припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Стоянка – це припинення руху транспортного засобу на час понад 5 хвилин, якщо така зупинка не пов'язана з вимогами правил, посадкою або висадкою пасажирів чи завантаженням і розвантаженням вантажу. Тобто це вже не коротка технічна пауза, а більш тривале розміщення автомобіля.
Простими словами, якщо водій просто залишив автомобіль на певний час і це не пов'язано з короткими діями чи необхідністю виконати вимоги дорожньої ситуації, мова йде саме про стоянку. Саме тому для стоянки в ПДР є окремі заборони і обмеження.
Дуже важливо не плутати стоянку із зупинкою. Зупинка може бути короткою або довшою, якщо вона пов'язана з посадкою пасажирів, вантажем або виконанням вимог правил. Стоянка ж означає інший характер припинення руху – більш тривалий і без таких причин.
У тестах це один із базових термінів. Багато питань будуються саме на різниці між зупинкою і стоянкою, тому правильне розуміння цього слова напряму впливає на відповідь.
Транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Транспортний засіб – це загальне поняття для будь-якого пристрою, який призначений для перевезення людей, вантажу або спеціального обладнання. Це один із найширших термінів у ПДР, від якого відштовхується класифікація майже всіх видів транспорту.
Простими словами, якщо засіб створений для того, щоб перевозити людей, речі або встановлені на ньому механізми, він підпадає під поняття транспортного засобу. Уже далі правила можуть уточнювати, чи є він механічним, рейковим, нерейковим, маршрутним, вантажним, легковим тощо.
Цей термін важливий тому, що багато норм у ПДР сформульовані саме для транспортних засобів загалом. Лише після цього в окремих випадках правила конкретизують, яких саме видів транспорту вони стосуються.
У тестах транспортний засіб часто виступає як базове слово в ширшому значенні, ніж автомобіль. Тому потрібно пам'ятати, що це загальна категорія, яка включає багато різних видів засобів пересування.
Тротуар – елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Тротуар – це частина дороги, яка призначена для руху пішоходів. Зазвичай він проходить поруч із проїзною частиною або може бути відокремлений від неї газоном чи іншою смугою.
Простими словами, тротуар – це місце для безпечного пересування людей пішки, а не для руху автомобілів. Саме тому заїзд, рух або стоянка транспортних засобів на тротуарі регулюються дуже обережно і в більшості випадків обмежуються або забороняються.
Цей термін важливий, бо в багатьох питаннях ПДР саме від нього залежить, де дозволено рух пішоходів, де можна зупинятися чи стояти, і як визначати межі дороги. Тротуар часто є орієнтиром для розуміння краю проїзної частини.
У тестах тротуар потрібно відрізняти від пішохідної доріжки, узбіччя та інших елементів дороги. Головна ознака – він є елементом дороги і призначений саме для руху пішоходів.
Шляхопровід – інженерна споруда мостового типу над іншою дорогою (залізницею) в місці їх перетину, що забезпечує рух по ній на різних рівнях та дає можливість з'їзду на іншу дорогу.
Шляхопровід – це інженерна споруда мостового типу, яка проходить над іншою дорогою або залізницею і дає можливість рухатися на різних рівнях. Його головна особливість у тому, що він організовує перетин без конфлікту потоків на одному рівні.
Простими словами, шляхопровід схожий на міст, але в ПДР він має свою специфіку: він створений саме для проходження однієї дороги над іншою дорогою або над залізницею. Крім того, він може забезпечувати з'їзд на іншу дорогу.
Це важливо, бо шляхопровід не слід плутати з естакадою чи звичайним мостом. Усі ці споруди схожі зовні, але в термінах ПДР мають різний зміст і різне функціональне призначення.
У тестах шляхопровід часто згадується в питаннях про дорожні споруди, обмеження маневрування, видимість та класифікацію елементів дороги. Тому його краще запам'ятати як окремий вид споруди для перетину доріг або дороги із залізницею на різних рівнях.
рейтинг коментатора