Швидкість руху
41 питання теоретичного іспиту в ГСЦ за темою
У яких випадках за допомогою дорожніх знаків вводяться постійні обмеження швидкості руху?
Пояснення простими словами. Постійні обмеження швидкості можна встановлювати лише на ділянках із постійно підвищеним ризиком. Обидва наведені у варіантах випадки належать до передбаченого ПДР переліку.
На ілюстрації до питання показані знак обмеження максимальної швидкості та знак зони обмеження максимальної швидкості .
Постійні обмеження дозволеної швидкості вводяться:
- на небезпечних ділянках доріг і вулиць, зокрема на небезпечних поворотах, ділянках з обмеженою видимістю та в місцях звуження дороги;
- біля наземних нерегульованих пішохідних переходів;
- у місцях розташування дорожніх станцій патрульної поліції;
- на ділянках доріг, прилеглих до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих оздоровчих таборів.
Чому окремі варіанти не обираємо:
- Варіант 1 називає правильні випадки, але не враховує правильне твердження у варіанті 2;
- Варіант 2 також правильний, але сам по собі не охоплює випадки з першого варіанта.
Запам’ятайте: постійне обмеження застосовують там, де небезпека має постійний характер. Тимчасові обмеження, зокрема під час дорожніх робіт, установлюються за іншими правилами.
Підстава в ПДР. Вичерпний перелік місць, у яких дозволено вводити постійні обмеження швидкості, містить пункт 12.10-2 ПДР.
З якою максимальною швидкістю дозволено рух водієві зі стажем менш ніж два роки?
Пояснення простими словами. Водіям зі стажем до двох років поза населеними пунктами дозволено рухатися зі швидкістю не більше 70 км/год.
Це обмеження діє також на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком . Саме такий знак показаний на ілюстрації до питання: на цій дорозі не діють вимоги ПДР, які визначають порядок руху в населених пунктах.
Водій повинен дотримуватися ще нижчої швидкості, якщо її встановлено дорожнім знаком, технічною характеристикою транспортного засобу або конкретними умовами руху.
Чому інші варіанти неправильні:
- 60 км/год установлено для вантажних автомобілів, що перевозять людей у кузові, та мопедів;
- 80 км/год стосується, зокрема, легкових автомобілів із причепом, мотоциклів та автобусів, які перевозять організовані групи дітей;
- 90 км/год не є дозволеним максимумом для водія зі стажем до двох років;
- 50 км/год є загальним обмеженням у населених пунктах, де діють відповідні вимоги ПДР, але не спеціальним лімітом для недосвідченого водія за умов цього питання.
Запам’ятайте: водійський стаж до двох років — максимальна швидкість 70 км/год поза населеними пунктами незалежно від того, який вищий ліміт установлено для інших легкових автомобілів.
Підстава в ПДР. Обмеження швидкості для транспортних засобів, якими керують водії зі стажем до двох років, установлює пункт 12.6 ПДР.
З якою максимальною швидкістю можуть рухатися легкові автомобілі по дорогах для автомобілів (крім транспортних засобів, якими керують водії зі стажем до 2-х років)?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показаний знак , який позначає дорогу для автомобілів.
Для легкового автомобіля без причепа, яким керує водій зі стажем не менше двох років, максимальна швидкість на такій дорозі становить 110 км/год, якщо знаками не встановлено нижчого обмеження.
Цей швидкісний режим відповідає автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, відокремленими одна від одної розділювальною смугою. Дорога для автомобілів не є автомагістраллю, тому автомагістральний ліміт 130 км/год на неї не поширюється.
Чому інші варіанти неправильні:
- 80 км/год установлено для окремих категорій транспортних засобів, зокрема легкових автомобілів із причепом і мотоциклів;
- 90 км/год є загальним максимумом для легкового автомобіля на інших автомобільних дорогах поза населеними пунктами;
- 130 км/год дозволено лише на автомобільній дорозі, позначеній знаком .
Запам’ятайте: автомагістраль — до 130 км/год, дорога для автомобілів — до 110 км/год, інші заміські дороги — до 90 км/год. Для водія зі стажем до двох років діє окреме обмеження — 70 км/год.
Підстава в ПДР. Максимальні швидкості руху поза населеними пунктами визначає пункт 12.6 ПДР.
З якою максимальною швидкістю допускається рух легкових автомобілів на дорогах з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою (крім транспортних засобів, якими керують водії зі стажем до 2-х років)?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показана дорога з окремими проїзними частинами, відокремленими одна від одної розділювальною смугою. Для звичайного легкового автомобіля на такій дорозі поза населеним пунктом максимальна дозволена швидкість становить 110 км/год.
Це правило застосовується, якщо:
- водій має стаж не менше двох років;
- автомобіль рухається без причепа;
- дорожні знаки не встановлюють нижчого обмеження;
- дорожня обстановка дозволяє безпечно рухатися з такою швидкістю.
Чому інші варіанти неправильні:
- 80 км/год — обмеження, зокрема, для легкових автомобілів із причепом, мотоциклів та автобусів, що перевозять організовані групи дітей;
- 90 км/год — максимальна швидкість звичайного легкового автомобіля на інших дорогах поза населеними пунктами, які не мають розділювальної смуги і не є автомагістралями;
- 130 км/год дозволено лише на автомобільній дорозі, позначеній знаком .
Запам’ятайте: для звичайного легкового автомобіля поза населеним пунктом: автомагістраль — до 130 км/год, дорога з розділювальною смугою — до 110 км/год, інша автомобільна дорога — до 90 км/год.
Підстава в ПДР. Максимальні швидкості руху поза населеними пунктами встановлює пункт 12.6 ПДР.
З якою максимальною швидкістю допускається рух на цій дорозі легкового автомобіля, якщо він рухається за межами населеного пункту (крім транспортних засобів, якими керують водії зі стажем до 2-х років)?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль уже проїхав знак і рухається за межами населеного пункту.
Це звичайна автомобільна дорога з однією проїзною частиною для двостороннього руху. Вона не позначена знаком і не має окремих проїзних частин, відокремлених розділювальною смугою. Тому для легкового автомобіля застосовується обмеження 90 км/год.
Чому інші варіанти неправильні:
- 70 км/год — максимальна швидкість транспортного засобу, яким керує водій зі стажем до двох років, але цей випадок виключено умовою питання;
- 80 км/год установлено, зокрема, для легкових автомобілів із причепом, мотоциклів та автобусів, що перевозять організовані групи дітей;
- 100 км/год не є загальним швидкісним обмеженням для цього виду дороги;
- 110 км/год дозволено на дорозі з окремими проїзними частинами, відокремленими розділювальною смугою.
Запам’ятайте: за межами населеного пункту на звичайній дорозі без розділювальної смуги легковому автомобілю дозволено рухатися зі швидкістю до 90 км/год.
Підстава в ПДР. Максимальні швидкості руху поза населеними пунктами визначає пункт 12.6 ПДР.
Яка максимальна швидкість встановлена для автомобіля в цьому місці (крім транспортних засобів, якими керують водії зі стажем до 2-х років)?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання потрібно окремо визначити швидкісний режим для двох можливих напрямків руху.
Під час руху прямо автомобіль продовжує їхати дорогою через населений пункт, позначений знаком . На цій дорозі не діють вимоги ПДР, що визначають порядок руху в населених пунктах. Оскільки це звичайна дорога без розділювальної смуги та знака автомагістралі, максимальна швидкість становить 90 км/год.
Повернувши праворуч на забудовану територію, водій з’їжджає з дороги, на якій установлено знак . Там починає діяти звичайне обмеження для населеного пункту — 50 км/год.
Чому інші варіанти неправильні:
- «50 км/год до кінця всього населеного пункту» не враховує значення знака : під час руху прямо цією дорогою загальне міське обмеження не діє;
- «80 км/год до кінця всього населеного пункту» також неправильна відповідь. Під час руху прямо дозволено до 90 км/год, а після повороту на забудовану територію — до 50 км/год.
Запам’ятайте: синій знак початку населеного пункту не вводить міський режим на дорозі, де його встановлено. Після з’їзду з цієї дороги на забудовану територію починає діяти обмеження 50 км/год.
Підстава в ПДР. Швидкісний режим на дорогах через населені пункти, позначені знаком , визначає пункт 12.6 ПДР. Загальне обмеження швидкості в населених пунктах установлює пункт 12.4 ПДР.
Яка максимальна швидкість встановлена для легкових автомобілів на цій дорозі за межами населених пунктів (крім транспортних засобів, якими керують водії зі стажем до 2-х років)?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показана звичайна автомобільна дорога за межами населеного пункту. Вона не є автомагістраллю і не має окремих проїзних частин, відокремлених розділювальною смугою.
Для легкового автомобіля без причепа, яким керує водій зі стажем не менше двох років, максимальна дозволена швидкість на такій дорозі становить 90 км/год, якщо знаками не встановлено нижчого обмеження.
Чому інші варіанти неправильні:
- 70 км/год — обмеження для транспортних засобів, якими керують водії зі стажем до двох років, але цей випадок виключено умовою питання;
- 80 км/год установлено, зокрема, для легкових автомобілів із причепом, мотоциклів та автобусів, які перевозять організовані групи дітей;
- 100 км/год не є передбаченим ПДР загальним обмеженням для цього виду дороги;
- 110 км/год дозволено на дорозі з окремими проїзними частинами, відокремленими розділювальною смугою.
Запам’ятайте: звичайна дорога поза населеним пунктом без розділювальної смуги — до 90 км/год для легкового автомобіля без причепа та водія зі стажем не менше двох років.
Підстава в ПДР. Максимальні швидкості руху поза населеними пунктами встановлює пункт 12.6 ПДР.
З якою максимальною швидкістю дозволено рух білому автомобілю на дорозі за межами населених пунктів?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання білий автомобіль буксирує інший транспортний засіб. Тому його швидкість визначається спеціальною нормою для буксирування.
Під час буксирування швидкість не повинна перевищувати 50 км/год. Якщо дорожнім знаком або режимом певної території встановлено нижчу межу, водій повинен дотримуватися саме нижчого обмеження.
Чому інші варіанти неправильні:
- 40 км/год — рухатися з такою швидкістю можна, якщо цього потребує безпека, але це не встановлена ПДР максимальна межа для буксирування;
- 60 км/год і 70 км/год перевищують спеціальне обмеження для буксирування.
Запам’ятайте: під час буксирування — не більше 50 км/год, якщо інше чинне обмеження не вимагає рухатися ще повільніше.
Підстава в ПДР. Максимальну швидкість під час буксирування встановлює пункт 12.7 ПДР.
З якою максимальною швидкістю дозволено буксирування транспортним засобам на автомагістралях?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання білий автомобіль буксирує інший транспортний засіб автомагістраллю, позначеною знаком .
Для буксирування встановлено спеціальне обмеження: швидкість не повинна перевищувати 50 км/год. Загальний швидкісний режим автомагістралі не дає права під час буксирування рухатися швидше.
Чому інші варіанти неправильні:
- 40 км/год — рухатися з такою швидкістю можна, якщо цього потребує безпека, але це не максимальна дозволена межа;
- 60 км/год і 70 км/год перевищують спеціальне обмеження, установлене для буксирування.
Запам’ятайте: під час буксирування максимальна швидкість становить 50 км/год навіть на автомагістралі.
Підстава в ПДР. Максимальну швидкість під час буксирування встановлює пункт 12.7 ПДР.
З якою максимальною швидкістю дозволено рух червоного автомобіля?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання ззаду на червоному автомобілі встановлено розпізнавальний знак «Обмеження максимальної швидкості» із числом 70. Він має вигляд знака .
Водієві заборонено перевищувати швидкість, зазначену на такому розпізнавальному знаку. Отже, для цього автомобіля максимальна дозволена швидкість становить 70 км/год, навіть якщо загальний режим дороги дозволяє рухатися швидше.
Чому інші варіанти неправильні:
- 60 км/год і 50 км/год не перевищують дозволеної межі, але не є максимальною швидкістю, про яку запитують;
- 90 км/год і 110 км/год перевищують значення, зазначене на розпізнавальному знаку автомобіля.
Запам’ятайте: якщо на транспортному засобі встановлено розпізнавальний знак із конкретним обмеженням швидкості, водій не має права перевищувати саме це значення.
Підстава в ПДР. Заборону перевищувати швидкість, зазначену на розпізнавальному знаку транспортного засобу, встановлює пункт 12.9 ПДР. Вимоги до розпізнавального знака містить підпункт «и» пункту 30.3 ПДР.
У яких випадках за допомогою дорожніх знаків вводяться тимчасові обмеження швидкості руху?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показані тимчасові знаки та на жовтому фоні.
Такі обмеження швидкості дозволено вводити тимчасово виключно:
- у місцях виконання дорожніх робіт;
- у місцях проведення масових або спеціальних заходів;
- у випадках, пов’язаних зі стихійними чи погодними явищами.
Перший варіант охоплює дорожні роботи та проведення заходів, а другий — стихійні й погодні явища. Тому правильна відповідь об’єднує варіанти 1 і 2.
Чому інші варіанти неправильні:
- варіанти 1 і 2 окремо містять правильні, але неповні відповіді;
- варіант 3 неправильний: саме по собі патрулювання поліцейськими не є передбаченою ПДР підставою для введення тимчасового обмеження швидкості;
- «Відповіді 1, 2 і 3» містить неправильний третій варіант.
Запам’ятайте: жовтий фон знака вказує на тимчасове обмеження. Його запроваджують через роботи, заходи або стихійні й погодні явища.
Підстава в ПДР. Вичерпний перелік випадків тимчасового введення обмежень швидкості містить пункт 12.10-1 ПДР.
Кому з водіїв дозволено рух з більш високою швидкістю?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль і мотоцикл ще перебувають у житловій зоні та лише наближаються до знака .
Обмеження швидкості в житловій зоні однакове для всіх транспортних засобів. І водій автомобіля, і водій мотоцикла можуть рухатися зі швидкістю не більше 20 км/год.
Знак закінчення житлової зони скасовує її спеціальний режим лише після того, як транспортний засіб проїде повз нього.
Чому інші варіанти неправильні:
- «Водієві мотоцикла» — неправильно, оскільки для мотоцикла не передбачено вищої швидкості в житловій зоні;
- «Водієві автомобіля» — також неправильно: тип транспортного засобу не змінює встановлену межу.
Запам’ятайте: у житловій або пішохідній зоні будь-який транспортний засіб, якому дозволено там рухатися, не повинен перевищувати 20 км/год.
Підстава в ПДР. Максимальну швидкість у житлових і пішохідних зонах встановлює пункт 12.5 ПДР.
З якою максимальною швидкістю дозволено рух у житлових і пішохідних зонах?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показані знаки та , які позначають початок житлової та пішохідної зон.
В обох зонах швидкість руху транспортних засобів не повинна перевищувати 20 км/год. Таке обмеження пов’язане з особливим режимом територій, де пішоходи мають підвищений захист і можуть з’явитися безпосередньо на шляху автомобіля.
Чому інші варіанти неправильні:
- 40 км/год, 50 км/год і 60 км/год перевищують спеціальну швидкісну межу, встановлену для житлових і пішохідних зон.
Запам’ятайте: житлова зона і пішохідна зона — не більше 20 км/год незалежно від загального обмеження швидкості в населеному пункті.
Підстава в ПДР. Максимальну швидкість у житлових і пішохідних зонах встановлює пункт 12.5 ПДР.
Швидкість руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості повинна бути такою, щоб водій:
Пояснення простими словами. У темну пору доби, в тумані, під час сильного дощу або снігопаду водій бачить лише обмежену ділянку дороги. Швидкість потрібно вибирати так, щоб у разі появи перешкоди автомобіль можна було повністю зупинити в межах цієї видимої ділянки.
На ілюстрації до питання показана нічна дорога. Освітлена фарами частина дороги обмежує простір, у межах якого водій повинен устигнути відреагувати та зупинити автомобіль.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 1 установлює умовну відстань 50–100 м, якої в ПДР немає. Реальна видимість залежить від освітлення, погоди, рельєфу та інших умов;
- Варіант 3 містить неправильний перший варіант, тому також не може бути правильною відповіддю.
Запам’ятайте: що гірша видимість, то меншою має бути швидкість. Зупинний шлях автомобіля не повинен виходити за межі видимої ділянки дороги.
Підстава в ПДР. Вибір швидкості в темну пору доби та за недостатньої видимості визначає пункт 12.2 ПДР.
Рухаючись по дорозі, водій виявив перешкоду для руху. Як він повинен вчинити в такій ситуації?
Пояснення простими словами. Виявивши перешкоду, водій повинен негайно почати зменшувати швидкість. Якщо безпечний об’їзд неможливий, потрібно зупинити транспортний засіб.
Об’їхати перешкоду дозволено лише тоді, коли такий маневр не створить небезпеки для зустрічних і попутних транспортних засобів, пішоходів та інших учасників руху.
На ілюстрації до питання попереду автомобіля проводяться дорожні роботи, які частково перекривають його смугу. Водій має завчасно зменшити швидкість, оцінити обстановку й лише після цього безпечно об’їхати перешкоду або зупинитися.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 1 неправильний, оскільки зниження швидкості саме на 10 км/год може бути недостатнім. ПДР вимагають зменшувати її настільки, наскільки потрібно для безпечного об’їзду або зупинки;
- Варіант 3 небезпечний: об’їжджати перешкоду без зниження швидкості та перевірки безпечності маневру не можна.
Запам’ятайте: побачили небезпеку або перешкоду — негайно зменшуйте швидкість. Далі можливі лише два безпечні рішення: зупинка або безпечний об’їзд.
Підстава в ПДР. Дії водія в разі виявлення небезпеки або перешкоди визначає пункт 12.3 ПДР.
Яку максимальну швидкість руху встановлено в населених пунктах, позначених даним дорожнім знаком?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показано знак , який позначає початок населеного пункту. Після в’їзду на позначену ним територію починає діяти загальне обмеження швидкості для населених пунктів — не більше 50 км/год.
Ширина дороги, кількість смуг і невелика інтенсивність руху самі по собі не дозволяють перевищувати цю межу. Інший швидкісний режим може діяти лише за наявності відповідних дорожніх знаків.
Чому інші варіанти неправильні:
- 60 км/год, 70 км/год і 80 км/год перевищують загальну максимальну швидкість, установлену для населених пунктів.
Запам’ятайте: знак вводить режим населеного пункту. Загальна максимальна швидкість після нього — 50 км/год.
Підстава в ПДР. Загальне обмеження швидкості в населених пунктах установлює пункт 12.4 ПДР.
З якою максимальною швидкістю дозволено рух після проїзду цього знака?
Пояснення простими словами. Знак позначає початок населеного пункту. Після його проїзду водій повинен дотримуватися загального обмеження швидкості для населених пунктів — не більше 50 км/год.
Обмеження починає діяти безпосередньо від місця встановлення знака. Рухатися швидше можна лише на ділянці, де інший дозволений режим установлено відповідними дорожніми знаками.
Чому інші варіанти неправильні:
- 60 км/год, 70 км/год і 80 км/год перевищують загальну максимальну швидкість у населеному пункті.
Запам’ятайте: після знака — не більше 50 км/год, якщо знаками не встановлено інший режим.
Підстава в ПДР. Загальне обмеження швидкості в населених пунктах установлює пункт 12.4 ПДР.
З якою максимальною швидкістю дозволено рух на дорогах з розділювальною смугою в населених пунктах?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показана дорога з розділювальною смугою в населеному пункті. Наявність розділювальної смуги не скасовує загального обмеження швидкості в населеному пункті.
Тому за відсутності знаків, які встановлюють інший дозволений швидкісний режим, рухатися можна зі швидкістю не більше 50 км/год.
Чому інші варіанти неправильні:
- 60 км/год, 70 км/год, 80 км/год і 90 км/год перевищують загальну максимальну швидкість у населеному пункті;
- вища швидкість на дорогах із розділювальною смугою передбачена для руху поза населеними пунктами або дорогами через населені пункти, позначеними знаком , а не для зображеної ситуації.
Запам’ятайте: у населеному пункті сама наявність розділювальної смуги не підвищує максимальну швидкість. Загальне обмеження залишається 50 км/год.
Підстава в ПДР. Загальне обмеження швидкості в населених пунктах установлює пункт 12.4 ПДР.
З якою максимальною швидкістю дозволено рух автомобіля в зображеній ситуації?
Пояснення простими словами. На ілюстрації автомобіль рухається в житловій зоні, про що свідчить установлений праворуч знак .
У житлових і пішохідних зонах транспортним засобам дозволено рухатися зі швидкістю не більше 20 км/год. Це спеціальне обмеження діє незалежно від загальної дозволеної швидкості в населеному пункті.
Чому інші варіанти неправильні:
- 40 км/год, 50 км/год і 60 км/год перевищують максимальну швидкість, дозволену в житловій зоні.
Запам’ятайте: житлова або пішохідна зона — не більше 20 км/год.
Підстава в ПДР. Максимальну швидкість у житлових і пішохідних зонах установлює пункт 12.5 ПДР.
Максимальна швидкість під час руху у житловій зоні становить 30 км/год?
«Ні».
Пояснення простими словами. У житловій зоні максимальна дозволена швидкість становить 20 км/год, а не 30 км/год. Така низька межа потрібна через постійну присутність пішоходів, дітей і транспортних засобів, які виїжджають із дворів або паркувальних місць.
Що показано на ілюстрації питання. Автомобіль рухається територією біля житлових будинків, де пішоходи перебувають безпосередньо на проїзній частині. В’їзд до зони позначений знаком 5.34 .
Чому відповідь «Так» неправильна. Значення 30 км/год не відповідає встановленій Правилами межі для житлових і пішохідних зон.
Підстава у ПДР. Пункт 12.5 ПДР встановлює максимальну швидкість 20 км/год. Знак 5.34 «Житлова зона» позначає в’їзд на територію з особливими умовами руху.
Запам’ятайте: житлова або пішохідна зона — не більше 20 км/год.
Водій транспортного засобу, що рухається зі швидкістю 68 км/год, наближаючись до наведеного дорожнього знака повинен:
«Зобов’язаний продовжувати рух з цією ж швидкістю або меншою, але не більшою 70 км/год».
Пояснення простими словами. Дорожній знак 3.29 установлює найбільшу дозволену швидкість, а не швидкість, до якої водій зобов’язаний розігнатися. Тому 68 км/год уже відповідає обмеженню 70 км/год: можна зберегти цю швидкість або зменшити її відповідно до дорожньої обстановки.
Що показано на ілюстрації питання. Червоний автомобіль наближається до дорожнього знака 3.29 зі значенням 70. Під ним установлено дорожній знак 1.11 , який попереджає про пагорб і додатково підказує водієві уважно оцінити безпечну швидкість.
Чому перший варіант неправильний. Перевищення 70 км/год прямо суперечило б установленому обмеженню. Дорожній знак 3.29 не вимагає ані набирати зазначену швидкість, ані рухатися саме з нею.
Підстава у ПДР. Підпункт «б» пункту 12.9 ПДР забороняє перевищувати швидкість, установлену дорожнім знаком 3.29 . Значення самого дорожнього знака 3.29 наведено на окремій сторінці знака.
Запам’ятайте: число на дорожньому знаку 3.29 — це верхня межа, а не обов’язкова швидкість руху.
Хочу Premium
Запитайте так, як думаєте
Введіть запит і пошук знайде для вас найкращу відповідь
Автобус – автомобіль з кількістю місць для сидіння більше дев'яти з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.
Автобус – це транспортний засіб, який створений насамперед для перевезення людей. Головна ознака в ПДР: у ньому більше дев'яти місць для сидіння разом із місцем водія.
Просте правило для запам'ятовування: якщо транспорт має 10 і більше місць, його вже відносять до автобусів. Тому для нього в правилах можуть діяти окремі вимоги щодо руху, зупинки, посадки пасажирів і дорожніх знаків.
На практиці автобусом може бути міський, приміський, міжміський або шкільний транспорт. Тобто це не обов'язково лише великий міський автобус – головне саме кількість місць і призначення для перевезення пасажирів.
У тестах цей термін важливий, бо автобус часто згадується в питаннях про маршрутні транспортні засоби, зупинки, пріоритет у русі та правила перевезення пасажирів.
Автомагістраль – автомобільна дорога, що:
спеціально побудована і призначена для руху транспортних засобів, не призначена для в'їзду на прилеглу територію або виїзду з неї;
має для кожного напрямку руху окремі проїзні частини, відокремлені одна від іншої розділювальною смугою;
не перетинає на одному рівні інші дороги, залізничні і трамвайні колії, пішохідні і велосипедні доріжки, шляхи проходу тварин, має огородження на узбіччях і розділювальній смузі та обгороджена сіткою;
позначена дорожнім знаком .
Автомагістраль – це дорога для швидкого і безпечного руху транспорту на великі відстані. Вона спеціально створена так, щоб машини могли їхати без перехресть, світлофорів, пішоходів і зайвих перешкод на одному рівні.
Головна ідея проста: потоки транспорту в різних напрямках тут повністю розділені. Тобто зустрічний рух винесений окремо, а в'їзди, виїзди та перетини організовані так, щоб не створювати конфліктних точок прямо на дорозі.
Саме тому на автомагістралях діють окремі правила. Там заборонено рухатися деяким видам транспорту, не можна зупинятися де завгодно, рух заднім ходом чи розворот теж мають особливі обмеження. Такі дороги розраховані не на повільний і змішаний рух, а на рівномірний транспортний потік.
У тестах важливо запам'ятати не лише визначення, а й ознаку розпізнавання: автомагістраль позначається спеціальним дорожнім знаком. Якщо в питанні є цей знак, треба одразу згадувати, що для такої дороги діють особливі правила руху.
Автомобільна дорога, вулиця (дорога) – частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).
Автомобільна дорога або вулиця в розумінні ПДР – це не лише смуга, по якій їдуть автомобілі. Це вся територія, яка використовується для руху: разом із тротуарами, переходами, мостами, естакадами, шляхопроводами та іншими елементами, що забезпечують дорожній рух.
Простіше кажучи, коли в правилах згадується дорога, мається на увазі не тільки асфальт посередині. У це поняття входять і частини, якими користуються пішоходи, і споруди над або під дорогою, і все, що допомагає організувати рух безпечно та зрозуміло.
Це важливо для тестів, бо багато питань побудовані саме на межах поняття дороги. Наприклад, де починається зона дії знака, де дозволена зупинка, як визначати межі проїзної частини або як оцінювати розташування транспортного засобу відносно елементів дороги.
Окремо варто запам'ятати, що до цього поняття входять і спеціально побудовані тимчасові дороги. А от просто накатана колія без належного облаштування в юридичному сенсі не вважається автомобільною дорогою так, як це розуміють ПДР.
Безпечна швидкість – швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.
Безпечна швидкість – це не просто швидкість, яка не перевищує число на знаку. Це така швидкість, за якої водій реально встигає контролювати автомобіль і безпечно реагувати на дорожню ситуацію саме тут і саме зараз.
Простими словами, навіть якщо правила дозволяють їхати 50 або 90 км/год, це ще не означає, що така швидкість завжди буде безпечною. Якщо дорога слизька, погана видимість, щільний рух, крутий поворот або поруч пішоходи, водій повинен зменшити швидкість до тієї, яка дозволяє повністю контролювати авто.
Безпечна швидкість завжди залежить від умов: стану покриття, погоди, освітлення, завантаженості дороги, технічного стану машини та власної уважності водія. Тому один і той самий відрізок дороги в різний час може вимагати зовсім різної швидкості.
У тестах важливо пам'ятати головне: дозволена швидкість і безпечна швидкість – не завжди одне й те саме. Дозволена швидкість задає верхню межу за правилами, а безпечна – це фактична швидкість, яку водій повинен обрати з урахуванням реальної дорожньої обстановки.
Буксирування - переміщення одним транспортним засобом іншого транспортного засобу, яке не належить до експлуатації автопоїздів (транспортних составів) на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування.
Буксирування – це коли один транспортний засіб тягне або перевозить інший транспортний засіб, який самостійно нормально рухатися не може або не повинен. Найчастіше таке трапляється при поломці, несправності або необхідності доставити авто в інше місце.
У правилах важливо розуміти, що буксирування не дорівнює руху автопоїзда. Автопоїзд – це звичайна штатна конструкція з причепом, а буксирування – це саме переміщення одного транспортного засобу іншим за допомогою жорсткого чи гнучкого зчеплення або способом часткового навантаження.
Простий приклад: легковий автомобіль тягне інший автомобіль на тросі, або евакуатор підіймає передню вісь машини на спеціальний пристрій і перевозить її. У таких випадках діють окремі вимоги щодо способу зчеплення, позначення, швидкості руху та випадків, коли буксирування взагалі заборонене.
У тестах цей термін часто перевіряють саме на відмінності між буксируванням, перевезенням причепа і рухом автопоїзда. Тому треба запам'ятати головне: буксирування – це не штатний рух з причепом, а окремий режим переміщення одного транспортного засобу іншим.
Вантажний автомобіль – автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Вантажний автомобіль – це транспортний засіб, основне призначення якого полягає не в перевезенні пасажирів, а в перевезенні вантажу. Його конструкція, кузов і обладнання зроблені саме для того, щоб перевозити речі, матеріали, товари або інші вантажі.
Простий приклад – фура, самоскид, бортова вантажівка або невеликий службовий автомобіль з вантажним відсіком. Головне не розмір машини, а її призначення за конструкцією: якщо вона створена для перевезення вантажів, то в ПДР це вантажний автомобіль.
У правилах дорожнього руху для вантажних автомобілів часто встановлюються окремі вимоги: щодо смуг руху, стоянки, проїзду під знаки, максимальної маси, швидкості або руху в населених пунктах. Тому в тестах важливо одразу правильно визначити тип транспортного засобу.
Якщо в питанні згадується вантажний автомобіль, треба звертати увагу не тільки на слово, а й на можливі додаткові умови: фактичну масу, дозволену максимальну масу, наявність причепа або дорожні знаки, які стосуються саме вантажного транспорту.
Водій – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Водій – це людина, яка керує транспортним засобом на законних підставах і має документ, що підтверджує право на керування відповідної категорії. Тобто мало просто сидіти за кермом – у розумінні ПДР водієм є саме особа, яка має належне право на керування.
Простими словами, якщо людина керує автомобілем, мотоциклом, автобусом чи іншим транспортом і має потрібне посвідчення, вона є водієм. Але правила окремо уточнюють ще один важливий випадок: водієм також вважається інструктор, який навчає керуванню, якщо він перебуває безпосередньо в транспортному засобі.
Це важливо, бо в багатьох питаннях ПДР права, обов'язки та відповідальність пов'язані саме зі статусом водія. Саме водій повинен виконувати вимоги знаків, розмітки, сигналів світлофора, дотримуватися швидкості, дистанції та інших правил.
У тестах слово водій часто здається очевидним, але інколи правильна відповідь залежить саме від юридичного змісту цього терміна. Треба пам'ятати, що водій – це не будь-яка особа в салоні, а той, хто керує транспортом або навчає керуванню в установленому порядку.
Дорожньо-транспортна пригода – подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Дорожньо-транспортна пригода – це подія під час руху транспортного засобу, яка призвела до шкоди людям або майну. Якщо внаслідок руху є поранені, загиблі або матеріальні збитки, така подія вважається дорожньо-транспортною пригодою.
Простими словами, ДТП – це не обов'язково велика аварія з важкими наслідками. Навіть якщо ніхто не постраждав, але було пошкоджено автомобіль, інший транспорт, дорожню споруду чи інше майно, це вже підпадає під це поняття.
Ключова ознака – подія має статися саме під час руху транспортного засобу. Саме це відрізняє дорожньо-транспортну пригоду від інших ситуацій, які можуть бути неприємними, але не підпадають під це визначення у ПДР.
У тестах цей термін важливий для розуміння обов'язків водія після ДТП, порядку дій на місці пригоди, оформлення події та відповідальності. Також часто використовується скорочення ДТP, яке в питаннях означає саме дорожньо-транспортну пригоду.
Дорожні роботи – роботи, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом чи утриманням автомобільної дороги (вулиці), штучних споруд, споруд дорожнього водовідводу, інженерного облаштування, встановленням (ремонтом, заміною) технічних засобів організації дорожнього руху.
Дорожні роботи – це будь-які роботи, які проводяться для будівництва, ремонту, реконструкції або утримання дороги та всього, що з нею пов'язане. Йдеться не лише про заміну асфальту, а й про мости, шляхопроводи, водовідведення, знаки, розмітку та інші елементи дорожньої інфраструктури.
Простими словами, якщо на дорозі щось будують, ремонтують, змінюють або обслуговують для забезпечення руху, це дорожні роботи. Саме тому в таких місцях можуть стояти тимчасові знаки, обмеження швидкості, огородження, сигнальні ліхтарі та інші попередження.
Для водія дорожні роботи означають підвищену увагу. У таких зонах можуть бути зміни в організації руху, звуження смуг, об'їзди, працівники на дорозі або тимчасові перешкоди, яких не було раніше.
У тестах цей термін часто зустрічається в питаннях про тимчасові дорожні знаки, пріоритет їх вимог, вибір швидкості та поведінку в місцях, де ведуться роботи. Якщо в задачі згадуються ремонт або обслуговування дороги, майже завжди йдеться саме про дорожні роботи.
Дорожні умови – сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан.
Дорожні умови – це вся сукупність обставин, які впливають на рух транспортного засобу і безпеку на дорозі. Сюди входять погода, пора доби, видимість, стан покриття, ширина дороги, повороти, спуски, підйоми, узбіччя, дорожні знаки та інші елементи обстановки.
Простими словами, дорожні умови – це реальна ситуація, в якій водій керує автомобілем. Вони можуть змінюватися дуже швидко: вдень і вночі, на сухій або мокрій дорозі, на прямій ділянці чи в крутому повороті умови будуть зовсім різними.
Саме дорожні умови визначають, яку швидкість обрати, яку дистанцію тримати і чи безпечно виконувати маневр. Навіть якщо формально правила дозволяють певну швидкість або дію, у складних дорожніх умовах водій повинен діяти обережніше.
У тестах цей термін є базовим для багатьох тем: швидкість, обгін, маневрування, користування світлом, вибір дистанції та загальна безпека руху. Якщо в питанні згадується дощ, туман, слизька дорога чи погана видимість, це все елементи дорожніх умов.
Дорожня обстановка – сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Дорожня обстановка – це вся реальна ситуація на дорозі в конкретний момент. Вона включає не тільки стан покриття чи погоду, а й перешкоди, інтенсивність руху, знаки, розмітку, світлофори та інші елементи, які водій бачить перед собою і повинен враховувати.
Простими словами, дорожня обстановка показує, що саме зараз відбувається на дорозі і як це впливає на дії водія. Наприклад, одна справа їхати по вільній сухій дорозі, а інша – коли попереду ремонт, щільний потік, погана видимість і змінена організація руху.
Це поняття ширше за дорожні умови. Дорожні умови більше стосуються стану дороги, видимості, погоди та геометрії дороги, а дорожня обстановка охоплює ще й транспортний потік, перешкоди та організацію руху на конкретній ділянці.
У тестах цей термін важливий для питань про вибір швидкості, смуги руху, дистанції та безпечного маневру. Якщо в задачі описується конкретна ситуація на дорозі, фактично йдеться саме про дорожню обстановку.
Житлова зона – дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім знаком .
Житлова зона – це територія, де пріоритет надається безпеці мешканців, пішоходів і спокійному руху, а не швидкому проїзду автомобілів. До неї належать дворові території та інші частини населеного пункту, які спеціально позначені відповідним дорожнім знаком.
Простими словами, це не звичайна вулиця для інтенсивного руху транспорту, а простір, де автомобілі повинні поводитися особливо обережно. Тут можливе перебування дітей, пішоходів, мешканців будинків, тому правила для водія стають суворішими.
У житловій зоні діють окремі обмеження: зменшена швидкість, особлива увага до пішоходів, заборона певних маневрів або режимів руху, які на звичайній дорозі могли б бути допустимими. Саме тому цей термін дуже важливий у практичному керуванні.
У тестах житлова зона часто використовується в питаннях про максимальну швидкість, перевагу пішоходів, стоянку та порядок виїзду з такої території на іншу дорогу.
Зупинка – припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Зупинка – це припинення руху транспортного засобу на короткий час. За загальним правилом мова йде про час до 5 хвилин, але зупинка може тривати й довше, якщо це потрібно для посадки або висадки пасажирів, завантаження чи розвантаження, або виконання вимог правил.
Простими словами, якщо автомобіль зупинився через світлофор, для надання переваги, для посадки пасажира або для короткої дії, це зупинка. Важливо не плутати її зі стоянкою, яка означає вже більш тривале припинення руху з інших причин.
Цей термін є одним із базових у ПДР, бо від нього залежить правильне розуміння багатьох знаків та заборон. Те саме місце може дозволяти зупинку, але забороняти стоянку, і саме тут багато хто помиляється в тестах.
У питаннях ПДР слово зупинка часто має точне юридичне значення. Тому потрібно дивитися не тільки на сам факт, що транспорт не рухається, а й на причину та тривалість такого припинення руху.
Легковий автомобіль – автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.
Легковий автомобіль – це транспортний засіб, який створений для перевезення пасажирів і їхнього багажу. Головна ознака в ПДР – у ньому не більше дев'яти місць для сидіння разом із місцем водія.
Простими словами, якщо транспортний засіб призначений саме для людей, а не для вантажу, і має до 9 місць включно, він належить до легкових автомобілів. Саме до цієї категорії належить більшість звичайних автомобілів, якими люди користуються щодня.
Цей термін важливий тому, що в правилах для легкових автомобілів можуть діяти інші вимоги, ніж для автобусів, вантажівок чи мотоциклів. Наприклад, це стосується знаків, смуг руху, перевезення пасажирів і деяких обмежень у русі.
У тестах легковий автомобіль часто протиставляється вантажному автомобілю або автобусу. Тому потрібно запам'ятати простий критерій: до 9 місць включно і призначення для перевезення пасажирів – це легковий автомобіль.
Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Маневрування – це будь-яка зміна звичайного прямолінійного руху транспортного засобу або початок такого руху. До цього поняття входять початок руху, перестроювання, повороти, розворот, з'їзд з проїзної частини та рух заднім ходом.
Простими словами, маневр – це будь-яка дія водія, через яку змінюється положення автомобіля на дорозі або напрямок його руху. Саме тому перед маневруванням водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху.
Цей термін дуже важливий, бо з ним пов'язані сигнали повороту, надання переваги, вибір крайнього положення на дорозі та обов'язок уважно оцінити обстановку перед виконанням дії. Багато порушень на дорозі трапляються саме через неправильне або небезпечне маневрування.
У тестах слово маневр часто є ключем до правильної відповіді. Якщо транспортний засіб змінює смугу, напрямок руху, починає рух або здає назад, це потрібно сприймати саме як маневрування з усіма відповідними вимогами ПДР.
Мопед – двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Мопед – це двоколісний транспортний засіб з невеликим двигуном. У правилах його визначають за технічними параметрами: двигун внутрішнього згоряння до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Простими словами, мопед – це щось між велосипедом і мотоциклом за своїм практичним сприйняттям, але в ПДР він має окремий чіткий статус. Саме тому до нього застосовуються конкретні вимоги щодо керування, документів, руху та безпеки.
Важливо не плутати мопед з мотоциклом. Якщо параметри двигуна виходять за ці межі, транспорт уже може належати до іншої категорії. У тестах ця різниця часто є ключовою для правильної відповіді.
Коли в питанні згадується мопед, треба звертати увагу саме на технічні характеристики і правовий статус цього транспортного засобу, а не лише на його зовнішній вигляд або побутову назву.
Мотоцикл – двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.
Мотоцикл – це двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном об'ємом 50 куб. см і більше. Він може бути як без бокового причепа, так і з ним, але за своїм правовим статусом у ПДР залишається мотоциклом.
Простими словами, якщо двоколісний транспорт має двигун, який уже виходить за межі параметрів мопеда, він належить до мотоциклів. Крім того, правила прирівнюють до мотоциклів також деякі інші подібні механічні транспортні засоби, наприклад моторолери, мотоколяски та окремі триколісні моделі.
Цей термін важливий тому, що для мотоциклів діють свої вимоги щодо категорії посвідчення водія, перевезення пасажирів, використання шоломів, розташування на дорозі та інших аспектів безпеки руху.
У тестах мотоцикл дуже часто порівнюють з мопедом. Тому головне – дивитися на технічні параметри та правовий статус, а не лише на зовнішній вигляд транспортного засобу.
Населений пункт – забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками , , , .
Населений пункт – це забудована територія, межі якої для водія визначаються не на око, а спеціальними дорожніми знаками в'їзду та виїзду. Саме ці знаки показують, де починає діяти режим руху в населеному пункті і де він закінчується.
Простими словами, для ПДР населений пункт – це не просто місце, де стоять будинки. Важливим є саме офіційне позначення такої території відповідними знаками. Тому навіть якщо забудова вже почалася, без відповідного знака правила можуть застосовуватись інакше.
Цей термін має велике практичне значення, бо в населеному пункті діють інші швидкісні обмеження, інший підхід до користування світловими приладами, зупинки, стоянки та взаємодії з пішоходами. Через це водій повинен чітко розуміти момент в'їзду і виїзду з такої зони.
У тестах населений пункт є одним із базових термінів. Якщо в питанні йдеться про швидкість, знаки, обгін, зупинку чи пріоритет, дуже часто правильна відповідь залежить саме від того, чи перебуваєте ви в межах населеного пункту.
Небезпека для руху – зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
Небезпека для руху – це така зміна дорожньої ситуації або стану транспортного засобу, яка реально загрожує безпеці і вимагає від водія негайної реакції. Якщо водій повинен одразу зменшувати швидкість або зупинятися, значить ідеться саме про небезпеку для руху.
Простими словами, це може бути раптова поява перешкоди, пішохода, іншого транспортного засобу, який виїжджає у вашу смугу, або навіть технічна проблема самого автомобіля. Важливо те, що ситуація не просто ускладнює рух, а безпосередньо ставить під загрозу безпеку.
Окремо правила прямо підкреслюють дуже небезпечний випадок – коли у вашій смузі назустріч загальному потоку рухається інший транспортний засіб. Це теж вважається небезпекою для руху і вимагає негайних дій від водія.
У тестах цей термін часто використовується в питаннях про обов'язки водія, вибір швидкості та дії у критичній ситуації. Якщо обстановка змінюється так, що далі безпечно їхати в тому ж режимі вже не можна, це і є небезпека для руху.
Недостатня видимість – видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Недостатня видимість – це ситуація, коли дорогу в напрямку руху видно менше ніж на 300 метрів. Причиною можуть бути сутінки, туман, дощ, снігопад або інші умови, через які водій не бачить достатньо далеко вперед.
Простими словами, якщо дорожню обстановку попереду вже неможливо нормально оцінити на безпечній відстані, видимість вважається недостатньою. Це не просто незручність для водія, а окремий режим умов руху, який впливає на правила поведінки.
У таких умовах потрібно бути особливо уважним до швидкості, дистанції, користування світловими приладами та доцільності виконання маневрів. Те, що безпечно в ясну погоду, при недостатній видимості може стати небезпечним або взагалі забороненим.
У тестах цей термін часто з'являється в питаннях про користування освітленням, обгін, швидкість і загальні дії водія у складних погодних умовах. Ключове число тут – менше 300 метрів.
Перехрестя – місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Перехрестя – це місце, де дороги перетинаються, прилягають одна до одної або розгалужуються на одному рівні. Саме тут найчастіше виникають питання пріоритету, черговості проїзду та вибору правильного маневру.
Простими словами, перехрестя починається не там, де водій приблизно відчуває зміну дороги, а в межах уявних ліній між початками заокруглень країв проїзної частини. Тобто його межі мають цілком конкретне значення для застосування правил.
Дуже важливо запам'ятати ще одну річ: виїзд з прилеглої території не вважається перехрестям. Це часто є джерелом помилок у тестах, бо зовні така ситуація може виглядати схожою на звичайне перехрестя.
У ПДР перехрестя – один із центральних термінів. Саме від правильного розуміння цього поняття залежить, як водій повинен діяти при повороті, розвороті, проїзді прямо або наданні переваги іншим учасникам руху.
Перешкода для руху – нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Перешкода для руху – це об'єкт у вашій смузі, через який ви не можете продовжувати рух у звичному режимі і змушені маневрувати або знижувати швидкість аж до зупинки. Це може бути як нерухомий об'єкт, так і той, що рухається попутно.
Простими словами, якщо у вашій смузі з'являється щось, що заважає їхати далі без зміни дій, це і є перешкода для руху. Наприклад, припарковане авто, вантаж на дорозі, яма, ремонтна техніка або повільний об'єкт, який рухається прямо у вашій смузі.
Водночас правила окремо зауважують, що транспортний засіб, який рухається назустріч загальному потоку, не входить до цього визначення. Це важливий нюанс, бо така ситуація вже розглядається як окрема небезпека для руху.
У тестах цей термін важливий для питань про об'їзд, маневрування, пріоритет та реакцію водія. Якщо через об'єкт у смузі треба змінити траєкторію або гальмувати, найімовірніше мова йде саме про перешкоду для руху.
Пішохід – особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.
Пішохід – це людина, яка бере участь у дорожньому русі не як водій чи пасажир транспортного засобу, а перебуває поза ним. Головне тут те, що вона не керує транспортом і не виконує на дорозі роботу.
Простими словами, пішоходом є не лише людина, яка просто йде пішки. До пішоходів правила також прирівнюють осіб, які ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть дитячу коляску, санки, візок або рухаються в кріслі колісному без двигуна.
Це дуже важливий термін, бо саме від нього залежить, які правила застосовуються до людини на дорозі. Наприклад, одна і та сама особа на велосипеді може в одній ситуації бути велосипедистом, а в іншій – пішоходом, якщо вона злізла і веде велосипед поруч.
У тестах слово пішохід часто має ширше значення, ніж у звичайному побуті. Тому потрібно уважно дивитися не лише на саму людину, а й на те, що саме вона робить у дорожній ситуації.
Пішохідний перехід – ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками , , , , , , , дорожньою розміткою , , , пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки – шириною тротуарів чи узбіч.
Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим – пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.
Пішохідний перехід – це спеціально визначене місце, де пішоходи можуть переходити дорогу. Він може проходити через проїзну частину, острівець безпеки, розділювальну смугу або навіть бути виконаний як окрема інженерна споруда, наприклад надземний чи підземний перехід.
Простими словами, це не просто будь-яке місце, де люди переходять дорогу, а ділянка, межі якої визначаються знаками, розміткою, світлофорами або, в окремих випадках, шириною тротуарів чи узбіч на перехресті. Саме через це в ПДР пішохідний перехід має точне юридичне значення.
Також важливо розрізняти регульований і нерегульований пішохідний перехід. Якщо рух на ньому контролює світлофор або регулювальник, він є регульованим. Якщо ж таких засобів немає або світлофор не працює належним чином, перехід вважається нерегульованим.
У тестах це один із найважливіших термінів. Від правильного розуміння пішохідного переходу залежить відповідь у питаннях про перевагу пішоходів, обгін, зупинку, швидкість і дії водія перед місцем переходу дороги людьми.
Причіп – транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.
Причіп – це транспортний засіб, який не призначений для самостійного руху і може пересуватися тільки разом з іншим транспортним засобом. Тобто він не є окремим самохідним транспортом, а працює лише у з'єднанні з тягачем або іншим автомобілем.
Простими словами, якщо конструкція транспортного засобу передбачає, що його потрібно тягнути іншим транспортом, це причіп. До цієї категорії також належать напівпричепи і причепи-розпуски, навіть якщо вони мають свої конструктивні особливості.
Цей термін важливий, бо наявність причепа впливає на правила руху, категорію посвідчення водія, габарити, маневрування, швидкість і вимоги до технічного стану транспортного состава. Автомобіль з причепом поводиться на дорозі інакше, ніж без нього.
У тестах причіп часто фігурує в питаннях про буксирування, автопоїзди, транспортні состави та обмеження для різних видів транспорту. Тому треба чітко розуміти, що причіп – це окремий транспортний засіб, але не самохідний.
Проїзна частина – елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Проїзна частина – це частина дороги, яка призначена для руху нерейкових транспортних засобів. Саме тут рухаються автомобілі, мотоцикли, автобуси, вантажівки та інший нерейковий транспорт.
Простими словами, це основна частина дороги для руху транспорту. Важливо не плутати її з тротуаром, узбіччям, велосипедною доріжкою чи трамвайними коліями, бо всі ці елементи можуть бути частиною дороги, але не є проїзною частиною для нерейкового транспорту.
Одна дорога може мати не одну, а кілька проїзних частин. Якщо між ними є розділювальна смуга, то це вже окремі проїзні частини, і це прямо впливає на правила руху, розвороту, обгону та розташування транспортного засобу.
У тестах термін проїзна частина є базовим майже для всіх тем ПДР. Без правильного розуміння, де саме закінчується або починається проїзна частина, легко помилитися у питаннях про зупинку, стоянку, маневрування та пріоритет руху.
Розділювальна смуга – виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Розділювальна смуга не призначена для руху або стоянки транспортних засобів. За наявності на розділювальній смузі тротуару по ньому дозволяється рух пішоходів.
Розділювальна смуга – це елемент дороги, який відокремлює одну проїзну частину від іншої. Вона може бути виділена конструктивно або позначена спеціальною дорожньою розміткою, але її основне призначення завжди одне – розділяти транспортні потоки.
Простими словами, це не частина проїзної частини для звичайного руху автомобілів. На розділювальній смузі не можна їхати або ставити транспортний засіб на стоянку, бо вона виконує іншу функцію в організації дороги.
Водночас правила допускають, що на розділювальній смузі може бути тротуар, і тоді по ньому можуть рухатися пішоходи. Тобто розділювальна смуга не завжди є просто порожньою смугою посеред дороги – вона може містити й інші елементи інфраструктури.
У тестах цей термін дуже важливий для розуміння, скільки проїзних частин має дорога, де можна розвертатися, як визначати напрямки руху і які обмеження діють для транспортних засобів на певній ділянці.
Темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця.
Темна пора доби – це проміжок часу від заходу сонця до його сходу. У правилах це чітке визначення, яке не залежить від того, наскільки добре освітлена вулиця або чи здається водієві, що ще достатньо світло.
Простими словами, якщо сонце вже зайшло, починається темна пора доби, а закінчується вона лише після сходу сонця. Навіть якщо в місті є яскраве освітлення або ще видно дорогу, юридично це все одно темна пора доби.
Цей термін дуже важливий, бо саме з ним пов'язані вимоги до користування фарами, габаритними вогнями, вибору швидкості та загальної уважності водія. У темну пору доби небезпека руху зростає через гіршу видимість і менший час на реакцію.
У тестах потрібно чітко пам'ятати: темна пора доби визначається не на око, а за положенням сонця. Це допомагає правильно відповідати на питання про освітлення, зупинку, стоянку та рух у різних умовах видимості.
Транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Транспортний засіб – це загальне поняття для будь-якого пристрою, який призначений для перевезення людей, вантажу або спеціального обладнання. Це один із найширших термінів у ПДР, від якого відштовхується класифікація майже всіх видів транспорту.
Простими словами, якщо засіб створений для того, щоб перевозити людей, речі або встановлені на ньому механізми, він підпадає під поняття транспортного засобу. Уже далі правила можуть уточнювати, чи є він механічним, рейковим, нерейковим, маршрутним, вантажним, легковим тощо.
Цей термін важливий тому, що багато норм у ПДР сформульовані саме для транспортних засобів загалом. Лише після цього в окремих випадках правила конкретизують, яких саме видів транспорту вони стосуються.
У тестах транспортний засіб часто виступає як базове слово в ширшому значенні, ніж автомобіль. Тому потрібно пам'ятати, що це загальна категорія, яка включає багато різних видів засобів пересування.
рейтинг коментатора