Швидкість руху

Пояснення простими словами. Безпечна швидкість — це швидкість, за якої водій у конкретній ситуації зберігає контроль над транспортним засобом і може безпечно ним керувати.

Вона залежить від дорожньої обстановки, стану покриття, видимості, інтенсивності руху, особливостей вантажу та технічного стану транспортного засобу. Тому безпечна швидкість може бути значно нижчою за максимально дозволену.

Чому інші варіанти неправильні:

• швидкість, установлена дорожніми знаками, визначає дозволену межу, але не гарантує, що саме така швидкість буде безпечною за поточних умов;
• швидкість, визначена технічною характеристикою транспортного засобу, показує його технічні можливості, а не безпечну швидкість у конкретній дорожній ситуації.

Запам’ятайте: дозволена швидкість — це верхня межа, а безпечну швидкість водій щоразу визначає відповідно до реальних дорожніх умов.

Підстава в ПДР. Визначення безпечної швидкості наведено в пункті 1.10 ПДР, а чинники, які потрібно враховувати під час її вибору, — у пункті 12.1 ПДР.

Пояснення простими словами. Безпечна швидкість — це не лише швидкість у межах установленого обмеження. Водій повинен вибрати її так, щоб постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно ним керувати.

Для цього одночасно враховуються:

• дорожня обстановка — стан покриття, видимість, інтенсивність руху, повороти, перехрестя, пішоходи та інші небезпеки;
• особливості вантажу — його маса, розміщення, габарити та можливий вплив на стійкість і гальмування;
• стан транспортного засобу — справність гальм, шин, рульового керування та іншого обладнання.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• варіанти 1, 2 і 3 називають правильні чинники, але кожен із них окремо дає лише частину повної відповіді.

Запам’ятайте: під час вибору безпечної швидкості потрібно одночасно оцінювати дорогу, вантаж і технічний стан транспортного засобу.

Підстава в ПДР. Чинники, які потрібно враховувати під час вибору безпечної швидкості, визначає пункт 12.1 ПДР.

Пояснення простими словами. У темну пору доби, в тумані, під час сильного дощу або снігопаду водій бачить лише обмежену ділянку дороги. Швидкість потрібно вибирати так, щоб у разі появи перешкоди автомобіль можна було повністю зупинити в межах цієї видимої ділянки.

На ілюстрації до питання показана нічна дорога. Освітлена фарами частина дороги обмежує простір, у межах якого водій повинен устигнути відреагувати та зупинити автомобіль.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 установлює умовну відстань 50–100 м, якої в ПДР немає. Реальна видимість залежить від освітлення, погоди, рельєфу та інших умов;
• Варіант 3 містить неправильний перший варіант, тому також не може бути правильною відповіддю.

Запам’ятайте: що гірша видимість, то меншою має бути швидкість. Зупинний шлях автомобіля не повинен виходити за межі видимої ділянки дороги.

Підстава в ПДР. Вибір швидкості в темну пору доби та за недостатньої видимості визначає пункт 12.2 ПДР.

Пояснення простими словами. Виявивши перешкоду, водій повинен негайно почати зменшувати швидкість. Якщо безпечний об’їзд неможливий, потрібно зупинити транспортний засіб.

Об’їхати перешкоду дозволено лише тоді, коли такий маневр не створить небезпеки для зустрічних і попутних транспортних засобів, пішоходів та інших учасників руху.

На ілюстрації до питання попереду автомобіля проводяться дорожні роботи, які частково перекривають його смугу. Водій має завчасно зменшити швидкість, оцінити обстановку й лише після цього безпечно об’їхати перешкоду або зупинитися.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 неправильний, оскільки зниження швидкості саме на 10 км/год може бути недостатнім. ПДР вимагають зменшувати її настільки, наскільки потрібно для безпечного об’їзду або зупинки;
• Варіант 3 небезпечний: об’їжджати перешкоду без зниження швидкості та перевірки безпечності маневру не можна.

Запам’ятайте: побачили небезпеку або перешкоду — негайно зменшуйте швидкість. Далі можливі лише два безпечні рішення: зупинка або безпечний об’їзд.

Підстава в ПДР. Дії водія в разі виявлення небезпеки або перешкоди визначає пункт 12.3 ПДР.

Пояснення простими словами. Стан дорожнього покриття є важливою складовою дорожньої обстановки. Узимку на дорозі можуть бути сніг, лід, сльота або мокрі ділянки, через які зменшується зчеплення коліс і збільшується гальмівний шлях.

Зимові шини покращують зчеплення в холодну пору року, але не усувають небезпеку слизького покриття. Тому водій завжди повинен оцінювати його стан і відповідно зменшувати швидкість.

Чому інший варіант неправильний:

• «Не повинен, якщо на транспортному засобі встановлено зимові шини» — неправильно. Наявність зимових шин не скасовує обов’язку вибирати безпечну швидкість відповідно до фактичних дорожніх умов.

Запам’ятайте: зимові шини допомагають, але безпечну швидкість усе одно визначають за реальним станом дороги.

Підстава в ПДР. Обов’язок ураховувати дорожню обстановку під час вибору безпечної швидкості встановлює пункт 12.1 ПДР.

Пояснення простими словами. Водіям зі стажем до двох років поза населеними пунктами дозволено рухатися зі швидкістю не більше 70 км/год.

Це обмеження діє також на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком . Саме такий знак показаний на ілюстрації до питання: на цій дорозі не діють вимоги ПДР, які визначають порядок руху в населених пунктах.

Водій повинен дотримуватися ще нижчої швидкості, якщо її встановлено дорожнім знаком, технічною характеристикою транспортного засобу або конкретними умовами руху.

Чому інші варіанти неправильні:

• 60 км/год установлено для вантажних автомобілів, що перевозять людей у кузові, та мопедів;
• 80 км/год стосується, зокрема, легкових автомобілів із причепом, мотоциклів та автобусів, які перевозять організовані групи дітей;
• 90 км/год не є дозволеним максимумом для водія зі стажем до двох років;
• 50 км/год є загальним обмеженням у населених пунктах, де діють відповідні вимоги ПДР, але не спеціальним лімітом для недосвідченого водія за умов цього питання.

Запам’ятайте: водійський стаж до двох років — максимальна швидкість 70 км/год поза населеними пунктами незалежно від того, який вищий ліміт установлено для інших легкових автомобілів.

Підстава в ПДР. Обмеження швидкості для транспортних засобів, якими керують водії зі стажем до двох років, установлює пункт 12.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Для звичайного легкового автомобіля без причепа максимальна дозволена швидкість на автомагістралі становить 130 км/год, якщо дорожні знаки не встановлюють нижчого обмеження.

Автомагістраль позначається знаком . Її конструкція передбачає окремі проїзні частини для кожного напрямку, відсутність перетинів на одному рівні та інші умови, що дають змогу рухатися швидше, ніж на звичайній дорозі.

Зазначене обмеження не застосовується до водіїв зі стажем до двох років: для них максимальна швидкість становить 70 км/год.

Чому інші варіанти неправильні:

• 80 км/год — ліміт, зокрема, для легкового автомобіля з причепом і мотоцикла;
• 90 км/год є максимальним значенням для звичайного легкового автомобіля на інших автомобільних дорогах поза населеними пунктами;
• 110 км/год установлено для автомобільних доріг з окремими проїзними частинами, відокремленими розділювальною смугою, які не є автомагістралями.

Запам’ятайте: для звичайного легкового автомобіля: автомагістраль — до 130 км/год, дорога з розділювальною смугою — до 110 км/год, інша заміська дорога — до 90 км/год.

Підстава в ПДР. Максимальні швидкості руху поза населеними пунктами визначає пункт 12.6 ПДР.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показаний знак , який позначає дорогу для автомобілів.

Для легкового автомобіля без причепа, яким керує водій зі стажем не менше двох років, максимальна швидкість на такій дорозі становить 110 км/год, якщо знаками не встановлено нижчого обмеження.

Цей швидкісний режим відповідає автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, відокремленими одна від одної розділювальною смугою. Дорога для автомобілів не є автомагістраллю, тому автомагістральний ліміт 130 км/год на неї не поширюється.

Чому інші варіанти неправильні:

• 80 км/год установлено для окремих категорій транспортних засобів, зокрема легкових автомобілів із причепом і мотоциклів;
• 90 км/год є загальним максимумом для легкового автомобіля на інших автомобільних дорогах поза населеними пунктами;
• 130 км/год дозволено лише на автомобільній дорозі, позначеній знаком .

Запам’ятайте: автомагістраль — до 130 км/год, дорога для автомобілів — до 110 км/год, інші заміські дороги — до 90 км/год. Для водія зі стажем до двох років діє окреме обмеження — 70 км/год.

Підстава в ПДР. Максимальні швидкості руху поза населеними пунктами визначає пункт 12.6 ПДР.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль уже проїхав знак і рухається за межами населеного пункту.

Це звичайна автомобільна дорога з однією проїзною частиною для двостороннього руху. Вона не позначена знаком і не має окремих проїзних частин, відокремлених розділювальною смугою. Тому для легкового автомобіля застосовується обмеження 90 км/год.

Чому інші варіанти неправильні:

• 70 км/год — максимальна швидкість транспортного засобу, яким керує водій зі стажем до двох років, але цей випадок виключено умовою питання;
• 80 км/год установлено, зокрема, для легкових автомобілів із причепом, мотоциклів та автобусів, що перевозять організовані групи дітей;
• 100 км/год не є загальним швидкісним обмеженням для цього виду дороги;
• 110 км/год дозволено на дорозі з окремими проїзними частинами, відокремленими розділювальною смугою.

Запам’ятайте: за межами населеного пункту на звичайній дорозі без розділювальної смуги легковому автомобілю дозволено рухатися зі швидкістю до 90 км/год.

Підстава в ПДР. Максимальні швидкості руху поза населеними пунктами визначає пункт 12.6 ПДР.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показано знак , який позначає початок населеного пункту. Після в’їзду на позначену ним територію починає діяти загальне обмеження швидкості для населених пунктів — не більше 50 км/год.

Ширина дороги, кількість смуг і невелика інтенсивність руху самі по собі не дозволяють перевищувати цю межу. Інший швидкісний режим може діяти лише за наявності відповідних дорожніх знаків.

Чому інші варіанти неправильні:

• 60 км/год, 70 км/год і 80 км/год перевищують загальну максимальну швидкість, установлену для населених пунктів.

Запам’ятайте: знак вводить режим населеного пункту. Загальна максимальна швидкість після нього — 50 км/год.

Підстава в ПДР. Загальне обмеження швидкості в населених пунктах установлює пункт 12.4 ПДР.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показана дорога з розділювальною смугою в населеному пункті. Наявність розділювальної смуги не скасовує загального обмеження швидкості в населеному пункті.

Тому за відсутності знаків, які встановлюють інший дозволений швидкісний режим, рухатися можна зі швидкістю не більше 50 км/год.

Чому інші варіанти неправильні:

• 60 км/год, 70 км/год, 80 км/год і 90 км/год перевищують загальну максимальну швидкість у населеному пункті;
• вища швидкість на дорогах із розділювальною смугою передбачена для руху поза населеними пунктами або дорогами через населені пункти, позначеними знаком , а не для зображеної ситуації.

Запам’ятайте: у населеному пункті сама наявність розділювальної смуги не підвищує максимальну швидкість. Загальне обмеження залишається 50 км/год.

Підстава в ПДР. Загальне обмеження швидкості в населених пунктах установлює пункт 12.4 ПДР.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показані знаки та , які позначають початок житлової та пішохідної зон.

В обох зонах швидкість руху транспортних засобів не повинна перевищувати 20 км/год. Таке обмеження пов’язане з особливим режимом територій, де пішоходи мають підвищений захист і можуть з’явитися безпосередньо на шляху автомобіля.

Чому інші варіанти неправильні:

• 40 км/год, 50 км/год і 60 км/год перевищують спеціальну швидкісну межу, встановлену для житлових і пішохідних зон.

Запам’ятайте: житлова зона і пішохідна зона — не більше 20 км/год незалежно від загального обмеження швидкості в населеному пункті.

Підстава в ПДР. Максимальну швидкість у житлових і пішохідних зонах встановлює пункт 12.5 ПДР.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання білий автомобіль буксирує інший транспортний засіб автомагістраллю, позначеною знаком .

Для буксирування встановлено спеціальне обмеження: швидкість не повинна перевищувати 50 км/год. Загальний швидкісний режим автомагістралі не дає права під час буксирування рухатися швидше.

Чому інші варіанти неправильні:

• 40 км/год — рухатися з такою швидкістю можна, якщо цього потребує безпека, але це не максимальна дозволена межа;
• 60 км/год і 70 км/год перевищують спеціальне обмеження, установлене для буксирування.

Запам’ятайте: під час буксирування максимальна швидкість становить 50 км/год навіть на автомагістралі.

Підстава в ПДР. Максимальну швидкість під час буксирування встановлює пункт 12.7 ПДР.

Пояснення простими словами. Постійні обмеження швидкості можна встановлювати лише на ділянках із постійно підвищеним ризиком. Обидва наведені у варіантах випадки належать до передбаченого ПДР переліку.

На ілюстрації до питання показані знак обмеження максимальної швидкості та знак зони обмеження максимальної швидкості .

Постійні обмеження дозволеної швидкості вводяться:

• на небезпечних ділянках доріг і вулиць, зокрема на небезпечних поворотах, ділянках з обмеженою видимістю та в місцях звуження дороги;
• біля наземних нерегульованих пішохідних переходів;
• у місцях розташування дорожніх станцій патрульної поліції;
• на ділянках доріг, прилеглих до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих оздоровчих таборів.

Чому окремі варіанти не обираємо:

• Варіант 1 називає правильні випадки, але не враховує правильне твердження у варіанті 2;
• Варіант 2 також правильний, але сам по собі не охоплює випадки з першого варіанта.

Запам’ятайте: постійне обмеження застосовують там, де небезпека має постійний характер. Тимчасові обмеження, зокрема під час дорожніх робіт, установлюються за іншими правилами.

Підстава в ПДР. Вичерпний перелік місць, у яких дозволено вводити постійні обмеження швидкості, містить пункт 12.10-2 ПДР.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показані тимчасові знаки та на жовтому фоні.

Такі обмеження швидкості дозволено вводити тимчасово виключно:

• у місцях виконання дорожніх робіт;
• у місцях проведення масових або спеціальних заходів;
• у випадках, пов’язаних зі стихійними чи погодними явищами.

Перший варіант охоплює дорожні роботи та проведення заходів, а другий — стихійні й погодні явища. Тому правильна відповідь об’єднує варіанти 1 і 2.

Чому інші варіанти неправильні:

• варіанти 1 і 2 окремо містять правильні, але неповні відповіді;
• варіант 3 неправильний: саме по собі патрулювання поліцейськими не є передбаченою ПДР підставою для введення тимчасового обмеження швидкості;
• «Відповіді 1, 2 і 3» містить неправильний третій варіант.

Запам’ятайте: жовтий фон знака вказує на тимчасове обмеження. Його запроваджують через роботи, заходи або стихійні й погодні явища.

Підстава в ПДР. Вичерпний перелік випадків тимчасового введення обмежень швидкості містить пункт 12.10-1 ПДР.

Пояснення простими словами. Вибираючи безпечну швидкість у межах установлених обмежень, водій завжди повинен враховувати особливості вантажу, який перевозиться.

Навіть добре закріплений вантаж може впливати на керованість транспортного засобу, його стійкість, гальмівний шлях і поведінку під час поворотів. Тому надійне кріплення вантажу не звільняє водія від обов’язку враховувати його особливості.

Чому інший варіант неправильний:

• «Не повинен, якщо вантаж добре закріплений» — неправильна відповідь. Кріплення запобігає зміщенню або падінню вантажу, але не усуває його впливу на рух транспортного засобу.

Запам’ятайте: безпечну швидкість вибирають з урахуванням дорожньої обстановки, особливостей вантажу та стану транспортного засобу.

Підстава в ПДР. Чинники, які водій повинен враховувати під час вибору безпечної швидкості, визначає пункт 12.1 ПДР.

Пояснення простими словами. Без потреби різко гальмувати заборонено, оскільки це може застати зненацька водіїв позаду, спричинити втрату керованості або зіткнення.

Виняток передбачено для небезпечної ситуації, коли без різкого гальмування неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді. У такому випадку екстрене гальмування є виправданим.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Заборонено завжди» — не враховує передбачений ПДР виняток для запобігання дорожньо-транспортній пригоді;
• «Дозволено» — створює хибне враження, що різко гальмувати можна без об’єктивної потреби.

Запам’ятайте: різке гальмування допустиме лише тоді, коли без нього неможливо уникнути дорожньо-транспортної пригоди.

Підстава в ПДР. Заборону різкого гальмування та виняток із неї встановлює пункт 12.9 ПДР.

Пояснення простими словами. Їхати повільно саме по собі не заборонено: мала швидкість може бути необхідною через дорожню обстановку, погану видимість, щільний рух, особливості вантажу або виконання безпечного маневру.

Однак водій не повинен без об’єктивної потреби рухатися настільки повільно, щоб затримувати інші транспортні засоби та створювати їм перешкоду.

Чому інший варіант неправильний:

• «Дозволено» — неповна відповідь. Без потреби рухатися з дуже малою швидкістю заборонено, якщо через це виникає перешкода для інших транспортних засобів.

Запам’ятайте: обґрунтовано мала швидкість дозволена, а безпідставно повільний рух, який заважає іншим, — заборонений.

Підстава в ПДР. Заборону перешкоджати іншим транспортним засобам рухом без потреби з дуже малою швидкістю встановлює підпункт «в» пункту 12.9 ПДР.

Пояснення простими словами. Збільшити максимальну дозволену швидкість на окремій дорозі в населеному пункті можна лише за поєднання двох умов.

• На ділянці мають бути створені дорожні умови, які дозволяють безпечно рухатися з вищою швидкістю, а відповідне рішення власника дороги має бути погоджене з уповноваженим підрозділом Національної поліції.
• Підвищений швидкісний режим має бути позначений відповідним дорожнім знаком .

Саме тому правильна відповідь об’єднує варіанти 1 і 2.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• варіант 1 описує необхідні дорожні умови та погодження, але без установленого знака підвищений швидкісний режим для водіїв не діятиме;
• варіант 2 також неповний: знак має встановлюватися на підставі належного рішення для ділянки, де створено відповідні дорожні умови.

Запам’ятайте: підвищена швидкість у населеному пункті можлива не автоматично, а лише на підготовленій ділянці, за погодженим рішенням і після встановлення відповідного знака.

Підстава в ПДР. Порядок збільшення дозволеної швидкості на окремих ділянках доріг визначає пункт 12.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Дорожній знак 3.29 установлює найбільшу дозволену швидкість, а не швидкість, до якої водій зобов’язаний розігнатися. Тому 68 км/год уже відповідає обмеженню 70 км/год: можна зберегти цю швидкість або зменшити її відповідно до дорожньої обстановки.

Що показано на ілюстрації питання. Червоний автомобіль наближається до дорожнього знака 3.29 зі значенням 70. Під ним установлено дорожній знак 1.11 , який попереджає про пагорб і додатково підказує водієві уважно оцінити безпечну швидкість.

Чому перший варіант неправильний. Перевищення 70 км/год прямо суперечило б установленому обмеженню. Дорожній знак 3.29 не вимагає ані набирати зазначену швидкість, ані рухатися саме з нею.

Підстава у ПДР. Підпункт «б» пункту 12.9 ПДР забороняє перевищувати швидкість, установлену дорожнім знаком 3.29 . Значення самого дорожнього знака 3.29 наведено на окремій сторінці знака.

Запам’ятайте: число на дорожньому знаку 3.29 — це верхня межа, а не обов’язкова швидкість руху.