Питання на знання пункту правил 2.3

Пояснення простими словами. Якщо автомобіль обладнаний підголівниками та ременями безпеки, водій і пасажири за загальним правилом зобов’язані користуватися обома цими засобами. Вони допомагають зменшити ризик травмування під час різкого гальмування або зіткнення.

Чому правильна саме відповідь 4. У ПДР підголівники та ремені безпеки прямо названі засобами пасивної безпеки. Отже, правильними є варіанти 1 і 2, тому потрібно обрати відповідь, яка їх об’єднує.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 «Підголівниками» називає лише один із двох зазначених у ПДР засобів, тому окремо є неповним.
• Варіант 2 «Ременями безпеки» також називає лише один засіб і не враховує підголівники.
• Варіант 3 «Підлокітниками» неправильний: підлокітники не входять до наведеного в ПДР переліку засобів пасивної безпеки, якими зобов’язані користуватися водій і пасажири.
• Варіант 5 «Відповіді 1, 2 і 3» неправильний, оскільки включає підлокітники.

Що показано на ілюстрації нижче. Ілюстрація узагальнює обов’язки водія за пунктом 2.3 ПДР. У фрагменті «в» водій і пасажир правильно пристебнуті ременями безпеки, а непристебнутий пасажир позначений червоним хрестиком. За спинами людей також видно підголівники — другий названий у ПДР засіб пасивної безпеки.

Практичний приклад. Перед початком руху водій пристібається, перевіряє положення підголівника та переконується, що пасажири, зокрема на задньому сидінні, також пристебнули ремені. Перевозити непристебнутих пасажирів водій не повинен.

Важливий нюанс. ПДР передбачають окремі винятки щодо користування ременями безпеки у прямо визначених випадках. Проте вони не змінюють загального правила і правильної відповіді на це питання: підголівники та ремені безпеки.

Підстава у ПДР. Обов’язок водія користуватися підголівниками й ременями безпеки та не перевозити непристебнутих пасажирів установлено пунктом 2.3 ПДР. Обов’язок пасажирів користуватися цими засобами передбачено також пунктом 5.2 ПДР.

Запам’ятайте: у цьому питанні пасивна безпека — це підголівник плюс ремінь; підлокітник до правильної відповіді не належить.

Пояснення простими словами. Перед кожним виїздом водій повинен переконатися, що транспортний засіб технічно справний, належно укомплектований і готовий до безпечного руху. Цей обов’язок не залежить від тривалості стоянки або наявності у водія спеціальної технічної освіти.

Чому правильна саме ця відповідь. Правила вимагають перевіряти технічний стан перед кожним виїздом — без додаткових умов. Водій повинен не лише оглянути транспортний засіб, а й забезпечити його справний стан та комплектність.

Що саме передбачає перевірка. Водій перевіряє доступні для контролю елементи: стан шин, роботу зовнішніх світлових приладів, показання контрольних приладів, відсутність явних несправностей і належну комплектність. За наявності вантажу потрібно також перевірити правильність його розміщення та кріплення.

Відсутність спеціальних знань не скасовує обов’язку. Передвиїзна перевірка не означає проведення повної професійної діагностики. Якщо стан транспортного засобу викликає сумнів або для перевірки потрібен фахівець, необхідно звернутися по кваліфіковану допомогу, а не ігнорувати можливу несправність.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 неправильний: перевірка потрібна не лише після тривалої стоянки, а перед кожним виїздом.
• Варіант 2 неправильний: Правила не ставлять цей обов’язок у залежність від знань або кваліфікації водія.

Не плутайте. Передвиїзна перевірка водієм і періодичний обов’язковий технічний контроль — це різні процедури. Проходження технічного контролю не скасовує необхідності перевірити транспортний засіб безпосередньо перед поїздкою.

Підстава у ПДР. Обов’язок перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу визначено у пункті 2.3 ПДР.

Запам’ятайте: перед кожним виїздом — перевірка, під час кожної поїздки — контроль технічного стану.

Пояснення простими словами. Кожна з відповідей 1–4 називає окремий обов’язок водія, прямо передбачений Правилами дорожнього руху. Тому правильною є узагальнена відповідь, яка охоплює всі чотири варіанти.

Розберімо кожне твердження:

• Бути уважним і стежити за дорожньою обстановкою — водій повинен постійно контролювати ситуацію, відповідно реагувати на її зміни та не відволікатися від керування.
• Не забруднювати проїзну частину та смугу відведення — забруднення дороги може створити небезпеку для інших учасників руху.
• Не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху — водій не повинен виконувати дії або маневри, здатні спричинити небезпечну ситуацію.
• Повідомляти про виявлені перешкоди — якщо водій помітив перешкоду для руху, він повинен повідомити про неї дорожньо-експлуатаційну організацію або уповноважений підрозділ Національної поліції.

Чому варіанти 1–4 не обираємо окремо. Кожен із них є правильним сам по собі, але називає лише один із кількох обов’язків. Варіант 5 об’єднує всі правильні твердження, тому саме він є повною відповіддю на питання.

Важливе уточнення. У четвертому варіанті згадано повідомлення дорожньо-експлуатаційній організації. Чинна редакція Правил також дозволяє повідомити про перешкоду уповноважений підрозділ Національної поліції.

Практичний приклад. Якщо водій помітив на смузі руху предмет, пошкодження дороги або іншу небезпечну перешкоду, він повинен залишатися уважним, не створювати додаткової загрози своїми діями та повідомити відповідну дорожню службу або поліцію.

Підстава у ПДР. Перелічені обов’язки визначено у підпунктах «б», «ґ», «д» та «е» пункту 2.3 ПДР.

Запам’ятайте: уважність, чистота дороги, відсутність небезпечних дій і повідомлення про перешкоди — усе це обов’язки водія.

Пояснення простими словами. Перед виїздом водій повинен переконатися, що транспортний засіб справний, належно укомплектований і готовий до безпечного руху. Якщо перевозиться вантаж, необхідно також перевірити правильність його розміщення та надійність кріплення.

Що охоплює цей обов’язок:

• Технічний стан — транспортний засіб не повинен мати несправностей, які можуть вплинути на безпеку руху.
• Комплектність — у транспортному засобі має бути передбачене Правилами та вимогами для цього типу транспортного засобу обов’язкове обладнання.
• Розміщення і кріплення вантажу — вантаж не повинен зміщуватися, падати, обмежувати оглядовість або створювати небезпеку для інших учасників руху.

Важливо. У Правилах сказано не лише «перевірити», а й «забезпечити» справний стан. Тобто недостатньо просто помітити несправність — перед початком поїздки потрібно переконатися, що транспортний засіб придатний до безпечної експлуатації.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 2 неправильний: насос і буксирувальний трос можуть бути корисними в дорозі, але ПДР не визначають їх як універсально обов’язкові предмети для кожного транспортного засобу.
• Варіант 3 неправильний: відповідь «Усе перелічене вище» могла б бути правильною лише тоді, якби правильними були обидва попередні твердження. Оскільки варіант 2 неправильний, цей варіант також не підходить.

Практичний приклад. Перед поїздкою водій оглядає шини, перевіряє зовнішні світлові прилади, показання контрольних приладів, відсутність явних витоків і належну комплектність. Якщо перевозиться вантаж, окремо перевіряється його розміщення та кріплення.

Підстава у ПДР. Обов’язки водія перед виїздом визначено у підпункті «а» пункту 2.3 ПДР.

Запам’ятайте: перед виїздом перевіряємо три речі — справність, комплектність і вантаж.

Пояснення простими словами. У питанні потрібно знайти дію, яка не належить до обов’язків водія. Правила зобов’язують водія самому не забруднювати дорогу, але не покладають на нього обов’язку затримувати інших осіб, які це роблять.

Чому правильна саме ця відповідь. Затримання порушників не входить до переліку обов’язків водія, визначених Правилами дорожнього руху. Якщо водій помітив забруднення дороги або іншу перешкоду, передбачена ПДР дія — повідомити дорожньо-експлуатаційну організацію або уповноважений підрозділ Національної поліції.

Чому інші варіанти є обов’язками водія:

• Варіант 2 прямо передбачений ПДР: водій не повинен забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг.
• Варіант 3 також передбачений ПДР: якщо автомобіль обладнано засобами пасивної безпеки, водій повинен користуватися ними та не перевозити непристебнутих пасажирів, крім установлених Правилами винятків.

Важливе уточнення. Правильна відповідь означає саме те, що ПДР не встановлюють для водія обов’язку затримувати таких осіб. Це не слід перетворювати на ширше твердження про всі можливі життєві або правові ситуації.

Практичний приклад. Якщо з іншого транспортного засобу на дорогу висипався вантаж або розлилася рідина, водій повинен уникнути небезпеки та повідомити про перешкоду відповідну дорожню службу або поліцію. Переслідувати чи самостійно затримувати іншу особу ПДР від нього не вимагають.

Підстава у ПДР. Обов’язки користуватися засобами пасивної безпеки, не забруднювати дорогу та повідомляти про перешкоди визначено у підпунктах «в», «ґ» та «е» пункту 2.3 ПДР.

Запам’ятайте: не забруднювати й повідомляти про небезпеку — обов’язок водія; затримувати порушників — не обов’язок за ПДР.

Пояснення простими словами. Ключові слова в запитанні — «поза населеним пунктом». За межами населеного пункту жоден із винятків, перелічених у варіантах 1–4, не дозволяє не користуватися ременем безпеки.

Якщо автомобіль обладнаний ременями безпеки, водій зобов’язаний користуватися ними та не перевозити непристебнутих пасажирів.

Пункт 2.3 ПДР передбачає окремі винятки, але вони діють лише в населених пунктах:

• для водіїв і пасажирів з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки;
• для водіїв і пасажирів оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Поза населеним пунктом ці винятки не застосовуються.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1. Не кожний водій з інвалідністю звільняється від використання ременя. Виняток стосується лише фізіологічної неможливості користуватися ним і діє тільки в населеному пункті.
• Варіант 2. Водії та пасажири оперативних і спеціальних транспортних засобів можуть не пристібатися лише в населених пунктах.
• Варіант 3. Чинні ПДР не передбачають окремого винятку для водіїв або пасажирів таксі.
• Варіант 4. Особа, яка навчає водінню, також не має окремого дозволу не користуватися ременем безпеки.

Варіанти про таксі та особу, яка навчає водінню, можуть здаватися знайомими, оскільки такі винятки містилися у старіших редакціях Правил. У чинній редакції їх немає.

Підстава у ПДР. Обов’язок користуватися ременями та відповідні винятки встановлено в пункті 2.3 ПДР.

Запам’ятайте: винятки, наведені у пункті 2.3 ПДР, пов’язані саме з рухом у населеному пункті. Побачили в запитанні слова «поза населеним пунктом» — усі перелічені особи повинні пристебнутися.

Пояснення простими словами. Користування ременями безпеки — загальне правило для водія та пасажирів транспортного засобу. Однак у межах населеного пункту ПДР передбачають два винятки.

• Водії та пасажири з інвалідністю можуть не пристібатися, якщо їхні фізіологічні особливості справді унеможливлюють користування ременями безпеки.
• Можуть не пристібатися водії та пасажири оперативних і спеціальних транспортних засобів.

Отже, правильними є обидва твердження — 1 та 2.

Чому обираємо саме цю відповідь:

• Варіант 1 правильний. Але виняток поширюється не на всіх людей з інвалідністю, а лише на тих, чиї фізіологічні особливості унеможливлюють користування ременем.
• Варіант 2 правильний. ПДР дозволяють не пристібатися водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів у населених пунктах.
• Варіант 3 неправильний. Водії таксі у чинній редакції ПДР не належать до цього переліку винятків.
• Варіант 4 неправильний. Особа, яка навчає водінню, також не звільняється від користування ременем безпеки.
• Варіант 5 правильний, оскільки об’єднує два передбачені Правилами винятки.

Важливе уточнення. Ці винятки сформульовані саме для руху в населених пунктах. Крім того, згадки про водіїв таксі та осіб, які навчають водінню, могли запам’ятатися зі старої редакції Правил, але в чинному переліку їх уже немає.

Підстава в ПДР. Винятки щодо користування ременями безпеки встановлені у підпункті «в» пункту 2.3 ПДР.

Запам’ятайте: у населеному пункті є два винятки — фізіологічна неможливість користуватися ременем та перебування в оперативному або спеціальному транспортному засобі.

Пояснення простими словами. Перед початком руху потрібно переконатися, що справно працюють як засоби освітлення й попередження, так і основні органи керування. Ліхтарі та звуковий сигнал допомагають водієві бути помітним і повідомляти про небезпеку, а гальма, зчеплення та педалі безпосередньо впливають на можливість безпечно керувати мотоциклом.

Чому окремі варіанти неповні:

• Перевірити лише ліхтарі та звуковий сигнал недостатньо, якщо несправні гальма або органи керування.
• Перевірити лише гальма, зчеплення та педалі недостатньо, якщо не працюють світлові прилади або звуковий сигнал.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР прямо зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

Запам’ятайте: перед стартом перевіряємо і сигнально-світлове обладнання, і системи, якими керуємо рухом та гальмуванням.

Пояснення простими словами. Під час руху водій мотоцикла або мопеда повинен бути в застебнутому мотошоломі. Водієві також заборонено перевозити пасажира без застебнутого мотошолома.

Чому інші варіанти неправильні:

• ПДР не передбачають загального дозволу рухатися без застебнутого мотошолома;
• для населених пунктів винятку немає: вимога діє незалежно від місця руху, його тривалості або швидкості.

Важливе уточнення. Недостатньо просто мати мотошолом на голові — він повинен бути застебнутий і у водія, і в кожного пасажира.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР прямо встановлює цей обов’язок водія та заборону перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Запам’ятайте: мотоцикл або мопед — мотошолом обов’язково застебнутий у водія та пасажира.

Пояснення простими словами. Із переліченого екіпірування ПДР прямо вимагають саме застебнутий мотошолом. Цей обов’язок діє під час руху як на мотоциклі, так і на мопеді, а також поширюється на пасажирів.

Чому інші варіанти неправильні:

• спеціальні бутси та рукавички значно підвищують безпеку, але ПДР не називають їх обов’язковим екіпіруванням;
• захисний одяг також настійно рекомендується, проте в цьому питанні потрібно обрати засіб, прямо обов’язковий за ПДР.

Важливе уточнення. Недостатньо просто надягнути мотошолом — його ремінець має бути застебнутий. Інакше під час падіння шолом може злетіти й не захистити голову.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія мотоцикла або мопеда під час руху бути в застебнутому мотошоломі.

Запам’ятайте: обов’язково — застебнутий мотошолом; решта захисного екіпірування рекомендована.

Пояснення простими словами. Вимога користуватися застебнутим мотошоломом пов’язана із самим фактом руху на мотоциклі або мопеді, а не зі швидкістю. Тому шолом має бути застебнутий і під час руху зі швидкістю до 15 км/год.

Чому інші варіанти неправильні:

• ПДР не дозволяють рухатися з розстебнутим мотошоломом на малій швидкості;
• порога 15 км/год для цієї вимоги не існує — вона діє від початку будь-якого руху.

Чому це важливо. Навіть на невеликій швидкості можливі падіння, ковзання або зіткнення. Розстебнутий шолом може злетіти з голови ще до удару й не виконати захисної функції.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає бути в застебнутому мотошоломі під час руху без будь-якого винятку за швидкістю.

Запам’ятайте: мотоцикл або мопед рухається — мотошолом застебнутий.

Пояснення простими словами. Кожне з перших чотирьох тверджень описує окремий обов’язок водія як учасника дорожнього руху: бути уважним, не забруднювати дорогу, не створювати загрози та повідомляти про виявлені перешкоди.

Чому всі чотири твердження правильні:

• уважність і реагування на зміну дорожньої обстановки потрібні для безпечного керування;
• забруднення проїзної частини або смуги відведення створює небезпеку й заборонене;
• дії учасника руху не повинні створювати загрозу чи перешкоду іншим;
• про виявлений факт створення перешкоди для руху необхідно повідомити дорожньо-експлуатаційну організацію або уповноважений підрозділ Національної поліції.

Важливе уточнення. Це не взаємовиключні вимоги. Вони діють одночасно й утворюють загальну модель відповідальної поведінки на дорозі.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР деталізує обов’язки водія щодо уважності, безпечної поведінки, чистоти дороги та реагування на перешкоди.

Запам’ятайте: уважність, відсутність загрози, чистота дороги та повідомлення про небезпечні перешкоди — це обов’язки, а не рекомендації.

Пояснення простими словами. Безпечне керування складається не з однієї дії. Водій повинен одночасно зберігати простір навколо автомобіля, користуватися засобами пасивної безпеки та вибирати швидкість, за якої транспортний засіб залишається під постійним контролем.

Чому правильні всі три твердження:

• безпечна дистанція дає час і простір для гальмування, а безпечний боковий інтервал запобігає зіткненню із сусідніми учасниками руху;
• ремені безпеки зменшують ризик тяжкого травмування, тому водій повинен користуватися ними та не перевозити непристебнутих пасажирів, крім установлених винятків;
• безпечна швидкість дає змогу контролювати рух автомобіля та вчасно реагувати на дорожню обстановку.

Важливе уточнення. Дотримання дозволеної максимальної швидкості ще не гарантує безпеки. За дощу, туману, слизької дороги, щільного руху або несправного стану автомобіля безпечна швидкість може бути значно нижчою.

Підстава у ПДР. Використання ременів передбачає пункт 2.3 ПДР, вибір безпечної швидкості — пункт 12.1 ПДР, а безпечні дистанцію та інтервал — пункт 13.1 ПДР.

Запам’ятайте: контроль автомобіля = безпечна швидкість + достатній простір + ремені безпеки.

Пояснення простими словами. Перед виїздом водій автобуса перевіряє не лише його технічну справність, а й обов’язкове оснащення. Справний автобус без необхідних засобів для дій у разі поломки, пожежі чи ДТП не є повністю підготовленим до рейсу.

Що потрібно перевірити:

• справність гальм, рульового керування, шин, зовнішнього освітлення, дверей та інших систем, що впливають на безпеку;
• наявність придатної медичної аптечки та працездатного вогнегасника;
• наявність розпізнавального знака або передбаченого Правилами миготливого червоного ліхтаря;
• наявність щонайменше двох противідкотних упорів, якщо дозволена максимальна маса автобуса перевищує 5 т.

Важливе уточнення. У варіанті відповіді противідкотні упори названі узагальнено. За чинним пунктом 31.4.7 вони є обов’язковими саме для автобусів із дозволеною максимальною масою понад 5 т.

Підстава у ПДР. Обов’язок перевірити технічний стан і комплектність установлює пункт 2.3 ПДР, а перелік обов’язкового оснащення — пункт 31.4.7 ПДР.

Запам’ятайте: перед рейсом перевіряємо і справність автобуса, і його комплектність.

Пояснення простими словами. Перед виїздом водій автобуса проводить комплексну перевірку: автобус має бути технічно справним, безпечним для пасажирів, придатним до контролю дорожньої обстановки та забезпеченим необхідними документами.

Перевірка охоплює:

• технічний стан автобуса та його комплектність;
• правильне положення і справність дзеркал, видимість та читабельність номерних знаків;
• справність пасажирських і аварійних дверей, чистоту салону та відсутність предметів, які можуть травмувати пасажирів;
• посвідчення водія, реєстраційний документ, страховий документ, а для маршрутного транспортного засобу — також схему маршруту й розклад руху та інші передбачені документи.

Чому не можна обрати лише один пункт. Кожна з названих перевірок стосується окремої складової безпеки. Справні механізми не компенсують несправних дверей чи поганого огляду, а технічно готовий автобус не можна законно випускати на маршрут без належних документів.

Підстава у ПДР. Перелік документів містить пункт 2.1 ПДР, а обов’язок перевірити технічний стан і комплектність — пункт 2.3 ПДР.

Запам’ятайте: передрейсова перевірка — це транспортний засіб, салон, оглядовість і документи разом.

Пояснення простими словами. Якщо автобус обладнаний ременями безпеки на всіх місцях, ними мають користуватися і водій, і пасажири. Тому недостатньо пристебнутися лише водієві: перед початком руху він повинен також переконатися, що пасажири пристебнули ремені.

Чому інші варіанти неправильні:

• пристебнутися тільки самому — недостатньо, адже безпека пасажирів також має бути забезпечена;
• вимога користуватися ременями не починається лише після виїзду за межі населеного пункту — вона діє під час поїздки незалежно від місця руху.

Підстава у ПДР. Водій зобов’язаний користуватися засобами пасивної безпеки та не перевозити пасажирів, які не пристебнулися, якщо транспортний засіб обладнаний ременями, — пункт 2.3 ПДР. Обов’язок пасажирів користуватися ременями встановлює пункт 5.2 ПДР.

Запам’ятайте: автобус із ременями на всіх місцях починає рух лише тоді, коли пристебнулися водій і всі пасажири.

Пояснення простими словами. Перед виїздом водій автобуса повинен переконатися не лише в загальній технічній справності транспортного засобу. Потрібно також перевірити відсутність витоків пального, оливи й охолоджувальної рідини та наявність передбаченого оснащення для безпеки пасажирів і дій у разі несправності.

Що саме перевіряють:

• технічний стан основних систем автобуса;
• відсутність витоків пального та експлуатаційних рідин;
• укомплектованість медичними аптечками, вогнегасниками й противідкотними упорами відповідно до типу та маси автобуса;
• наявність знака аварійної зупинки .

Чому окремі варіанти неповні. Кожна з перелічених перевірок важлива, але жодна з них не замінює решту. Безпечний виїзд автобуса потребує одночасно справного технічного стану, відсутності небезпечних витоків і повної комплектації.

Підстава у ПДР. Обов’язки водія перед виїздом визначає пункт 2.3 ПДР, загальні вимоги до технічного стану — пункт 31.1 ПДР, а потрібне оснащення — пункт 31.4.7 ПДР.

Запам’ятайте: автобус перед рейсом має бути справним, без витоків і повністю укомплектованим засобами безпеки.

Пояснення простими словами. Перед початком рейсу водій автобуса повинен перевірити як загальний технічний стан, так і ті елементи, від яких безпосередньо залежать оглядовість, безпечна посадка пасажирів та можливість ідентифікувати транспортний засіб.

До перевірки належать:

• справність автобуса та його основних систем;
• правильне встановлення дзеркал заднього виду;
• чистота й видимість номерних знаків;
• справність дверей і механізмів їх відкривання та закривання;
• належний стан салону, який не створює небезпеки для пасажирів.

Чому не можна обрати лише один із перших двох варіантів. Загальна технічна справність не скасовує окремої перевірки дзеркал, дверей, номерних знаків і салону. Водночас справність цих елементів не замінює перевірки всього автобуса.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити технічний стан і комплектність транспортного засобу, а пункт 31.1 ПДР встановлює загальні вимоги до його відповідності правилам технічної експлуатації.

Запам’ятайте: перевірка автобуса — це і технічна справність, і безпечний стан його обладнання та салону.

Пояснення простими словами. Перед кожним виїздом потрібно перевірити весь состав, а не лише зчіпний пристрій. Нормальний тиск у шинах забезпечує стійкість, страхувальні троси або ланцюги утримають причіп у разі роз’єднання основної зчіпки, а справна світлова сигналізація дає іншим водіям змогу завчасно бачити ваші дії.

Що саме потрібно зробити:

• перевірити тиск у шинах автомобіля та причепа і за потреби привести його до значення, установленого виробником;
• переконатися, що основне зчеплення зафіксоване, а страхувальні троси або ланцюги правильно приєднані;
• перевірити габаритні ліхтарі, покажчики повороту, сигнали гальмування та освітлення номерного знака причепа.

Чому окремі варіанти неповні: кожна названа дія необхідна, але виконання лише однієї з них не підтверджує справності та безпечності всього состава.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан та комплектність транспортного засобу. Вимоги до елементів причепа й автопоїзда додатково містить пункт 31.4.7 ПДР.

Запам’ятайте: шини, зчіпка зі страхувальним з’єднанням і світлова сигналізація перевіряються до кожної поїздки.

Пояснення простими словами. Перед виїздом на лінію трамвай має бути одночасно технічно справним і підготовленим до безпечного перевезення пасажирів. Тому водій перевіряє як загальний технічний стан вагона, так і працездатність дверей та чистоту салону.

Що саме потрібно перевірити:

• за приладами й зовнішнім оглядом переконатися у справності систем та обладнання, що впливають на безпеку руху;
• перевірити, чи двері штатно відчиняються, зачиняються та не створюють небезпеки для пасажирів;
• переконатися, що салон, проходи й робоче місце водія чисті та не захаращені сторонніми предметами.

Чому окремі варіанти неповні: справні двері й чистий салон не замінюють перевірки технічного стану, а загальна технічна перевірка не скасовує окремого контролю дверей і салону. Потрібно виконати обидві групи дій.

Нормативна підстава. Чинні Правила експлуатації трамвая і тролейбуса вимагають перед випуском на лінію перевіряти технічний стан, комплектність і зовнішній вигляд рухомого складу, зокрема стан дверей та чистоту салону. Правильний варіант також підтверджено в офіційному питанні ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: передрейсова перевірка трамвая — це справність вагона плюс безпечні двері та належний стан салону.

Пояснення простими словами. Тролейбус допускається до роботи лише тоді, коли він технічно справний і салон готовий до безпечного перевезення людей. Отже, водій повинен перевірити не один із двох пунктів на вибір, а обидва.

Перед виїздом потрібно:

• візуально та за показаннями приладів перевірити технічний стан і комплектність тролейбуса;
• переконатися у справній роботі дверей, щоб посадка, висадка й рух із зачиненими дверима були безпечними;
• перевірити чистоту салону, проходів і робочого місця водія та відсутність небезпечних сторонніх предметів.

Чому окремі варіанти неповні:

• лише технічної перевірки недостатньо, якщо двері працюють неправильно або салон не підготовлений;
• лише перевірка дверей і чистоти не підтверджує справності гальмівної, електричної та інших систем тролейбуса.

Нормативна підстава. Порядок передрейсового огляду визначають чинні Правила експлуатації трамвая і тролейбуса: водій перевіряє технічний стан, комплектність, зовнішній вигляд, двері та санітарний стан салону.

Запам’ятайте: тролейбус готовий до виїзду лише після технічної та санітарної перевірки.

Пояснення простими словами. Перед виїздом трамвая недостатньо перевірити лише його справність або лише аварійне оснащення. Водій має переконатися і в належному технічному стані вагона, і в наявності всіх перелічених засобів безпеки.

Перевірка охоплює:

• технічний стан трамвая, його систем та обладнання;
• медичну аптечку для надання невідкладної допомоги;
• справні вогнегасники для початкового реагування на загоряння;
• противідкотні упори для фіксації вагона;
• для попередження інших учасників руху в аварійній ситуації.

Чому перші два варіанти неповні: кожен із них називає лише частину передрейсової перевірки. Технічно справний трамвай без потрібного оснащення не є повністю підготовленим до роботи, так само як наявність оснащення не компенсує несправностей вагона.

Нормативна підстава. Чинні Правила експлуатації трамвая і тролейбуса вимагають перед випуском на лінію перевіряти технічний стан і комплектність рухомого складу. Перелік у варіанті відповіді деталізує потрібні засоби безпеки для трамвая.

Запам’ятайте: перед виїздом трамвай перевіряють повністю — справність плюс комплектність.

Пояснення простими словами. Перед виїздом на маршрут тролейбус повинен бути і справним, і повністю укомплектованим засобами, потрібними для дій у разі пожежі, поломки, вимушеної зупинки або іншої небезпечної ситуації.

Водій перевіряє:

• технічний стан тролейбуса та працездатність його основних систем;
• наявність придатної медичної аптечки;
• наявність справного вогнегасника;
• противідкотні упори для надійної фіксації тролейбуса;
• для позначення небезпеки під час аварійної або вимушеної зупинки.

Чому перші два варіанти неповні:

• перевірити тільки технічний стан недостатньо — потрібно також проконтролювати комплектність;
• наявність оснащення не дозволяє виїжджати на несправному тролейбусі.

Нормативна підстава. Чинні Правила експлуатації трамвая і тролейбуса зобов’язують перед випуском на лінію перевіряти технічний стан і комплектність рухомого складу.

Запам’ятайте: готовність тролейбуса — це справність усіх систем і наявність передбачених засобів безпеки.

Пояснення простими словами. Особа, яка навчається водінню, зобов’язана виконувати вимоги ПДР, зокрема користуватися ременем безпеки. Навчальна поїздка та рух у межах населеного пункту не звільняють учня від цього обов’язку.

Чому перший варіант неправильний. Серед передбачених ПДР винятків немає осіб, які навчаються водінню. Не пристібатися в населених пунктах дозволено лише окремим прямо визначеним категоріям водіїв і пасажирів.

Підстава у ПДР. Підпункт «в» пункту 2.3 ПДР зобов’язує користуватися ременями безпеки, а пункт 24.3 ПДР вимагає від особи, яка навчається водінню, знати й виконувати Правила.

Запам’ятайте: навчання за кермом не є винятком із правила користування ременем безпеки.

Пояснення простими словами. Безпечний водій не лише реагує на подію, яка вже сталася, а й завчасно помічає ознаки можливого розвитку ситуації. Це дає час плавно знизити швидкість, збільшити дистанцію або підготуватися до зупинки.

Що потрібно прогнозувати:

• можливе гальмування чи перестроювання автомобіля попереду;
• вихід пішохода з-за припаркованого транспорту;
• появу велосипедиста, дитини або тварини;
• зміну сигналу світлофора, стану покриття чи видимості;
• помилкові або різкі дії інших водіїв.

Чому друга відповідь неправильна. Дорожня обстановка не зобов’язана залежати від водія, щоб він мав її прогнозувати. Навпаки, саме незалежні дії інших людей і раптові зміни умов створюють ризики, до яких потрібно бути готовим.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну, а пункт 12.1 ПДР — враховувати цю обстановку під час вибору швидкості.

Запам’ятайте: хороший водій дивиться не лише на перешкоду, а й на ознаки того, де вона може з’явитися.

Пояснення простими словами. Наближаючись до перехрестя, водій повинен оцінювати не один, а кілька можливих сценаріїв. Сигнал світлофора може змінитися, а зустрічний водій — неправильно оцінити відстань, запізно зупинитися або продовжити маневр перед вашим автомобілем.

Що означає бути готовим:

• завчасно зменшити швидкість до такої, що дає змогу контролювати ситуацію;
• стежити за світлофором і поведінкою транспорту, а не лише за поточним дозволеним сигналом;
• не покладатися на те, що інший водій обов’язково діятиме правильно;
• тримати запас для гальмування та бути готовим зупинитися.

Чому перші два варіанти окремо неповні. Кожен описує лише одну можливу зміну обстановки. Безпечне керування потребує одночасно враховувати і сигнали регулювання, і ймовірні помилки інших учасників.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну. Пункт 12.3 ПДР вимагає негайно зменшувати швидкість у разі появи небезпеки.

Запам’ятайте: дозвіл на рух не гарантує, що інші не помиляться — на перехресті завжди залишайте запас для реакції.

Пояснення простими словами. Вагітність сама по собі не звільняє водія або пасажира від користування ременем безпеки. Правильно пристебнутий ремінь утримує тіло під час різкого гальмування чи зіткнення та захищає і жінку, і майбутню дитину.

Як правильно розмістити ремінь:

• нижню стрічку провести низько під животом, щільно по тазових кістках, а не поверх живота;
• діагональну стрічку провести через середину грудної клітки між грудьми й далі збоку від живота;
• не пропускати діагональну стрічку під рукою або за спиною та прибрати слабину ременя;
• налаштувати сидіння у зручне вертикальне положення, залишивши максимально можливу відстань до керма без втрати нормального доступу до нього й педалей.

Чому відповідь «Ні» неправильна. У переліку винятків ПДР вагітність не названа. Не пристібатися в населених пунктах можуть водії та пасажири з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременем, а також особи в окремих оперативних і спеціальних транспортних засобах. Це не є загальним винятком для вагітних.

Підстава у ПДР. Підпункт «в» пункту 2.3 ПДР зобов’язує водіїв користуватися ременями безпеки та не перевозити непристебнутих пасажирів у транспортних засобах, обладнаних такими засобами пасивної безпеки.

Запам’ятайте: вагітним ремінь потрібен, але його нижня стрічка має проходити під животом, а не по ньому.

Пояснення простими словами. Ремінь має утримувати тіло однією рівною, щільно прилеглою системою. На ілюстрації стрічка прокладена з перехрещенням і перекручуванням, тому навантаження під час зіткнення не розподілятиметься по тілу так, як передбачено конструкцією ременя.

Що показано на ілюстрації питання. На тулубі водія видно перехрещені ділянки стрічки. Нижня частина не лежить рівно й низько на тазових кістках, а діагональна частина не утворює одного правильного маршруту через плече та середину грудної клітки.

Як має лежати ремінь:

• плечова стрічка — рівно через середину плеча й грудної клітки, подалі від шиї;
• поясна стрічка — низько й щільно на тазових кістках, а не на животі;
• обидві частини — без перекручень, перехрещень і слабини.

Чому перший варіант неправильний. Самого замкненого замка недостатньо: неправильне прокладання стрічки погіршує захисну дію ременя й може зосередити навантаження на вразливих частинах тіла.

Підстава у ПДР. Підпункт «в» пункту 2.3 ПДР зобов’язує користуватися передбаченими конструкцією засобами пасивної безпеки. Правильне положення стрічок визначається конструкцією ременя та інструкцією конкретного автомобіля.

Запам’ятайте: ремінь має бути не лише застебнутим, а й рівно та щільно прокладеним по плечу, грудній клітці й тазу.

Пояснення простими словами. Безпечне керування потребує постійного огляду всієї доступної обстановки, а не лише простору безпосередньо перед автомобілем. Водій має завчасно помічати зміни, передбачати розвиток ситуації та зберігати запас відстані спереду й збоку.

Що потрібно контролювати:

• дорогу далеко попереду й найближчу зону перед автомобілем;
• дзеркала, бічні напрямки та невидимі зони перед маневрами;
• безпечну дистанцію до транспорту попереду;
• безпечний боковий інтервал до автомобілів, велосипедистів, пішоходів та інших об’єктів;
• можливі шляхи безпечного уповільнення або уникнення небезпеки.

Чому інші варіанти неправильні:

• пасажир може додатково попередити про помічену небезпеку, але відповідальність за спостереження й рішення залишається на водієві;
• погляд лише вперед залишає без контролю транспорт збоку та позаду й не дозволяє безпечно маневрувати.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує бути уважним і стежити за дорожньою обстановкою. Пункт 13.1 ПДР вимагає безпечної дистанції, а пункт 13.3 ПДР — безпечного інтервалу під час обгону, випередження, об’їзду чи зустрічного роз’їзду.

Запам’ятайте: дивіться широко, прогнозуйте наперед і завжди залишайте просторовий запас.