Щоб мати змогу залишати коментарі, увійдіть на сайт або зареєструйтесь
Пішохідний перехід – ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками , , , , , , , дорожньою розміткою , , , пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки – шириною тротуарів чи узбіч.
Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим – пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.
Пішохідний перехід – це спеціально визначене місце, де пішоходи можуть переходити дорогу. Він може проходити через проїзну частину, острівець безпеки, розділювальну смугу або навіть бути виконаний як окрема інженерна споруда, наприклад надземний чи підземний перехід.
Простими словами, це не просто будь-яке місце, де люди переходять дорогу, а ділянка, межі якої визначаються знаками, розміткою, світлофорами або, в окремих випадках, шириною тротуарів чи узбіч на перехресті. Саме через це в ПДР пішохідний перехід має точне юридичне значення.
Також важливо розрізняти регульований і нерегульований пішохідний перехід. Якщо рух на ньому контролює світлофор або регулювальник, він є регульованим. Якщо ж таких засобів немає або світлофор не працює належним чином, перехід вважається нерегульованим.
У тестах це один із найважливіших термінів. Від правильного розуміння пішохідного переходу залежить відповідь у питаннях про перевагу пішоходів, обгін, зупинку, швидкість і дії водія перед місцем переходу дороги людьми.
Проїзна частина – елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Проїзна частина – це частина дороги, яка призначена для руху нерейкових транспортних засобів. Саме тут рухаються автомобілі, мотоцикли, автобуси, вантажівки та інший нерейковий транспорт.
Простими словами, це основна частина дороги для руху транспорту. Важливо не плутати її з тротуаром, узбіччям, велосипедною доріжкою чи трамвайними коліями, бо всі ці елементи можуть бути частиною дороги, але не є проїзною частиною для нерейкового транспорту.
Одна дорога може мати не одну, а кілька проїзних частин. Якщо між ними є розділювальна смуга, то це вже окремі проїзні частини, і це прямо впливає на правила руху, розвороту, обгону та розташування транспортного засобу.
У тестах термін проїзна частина є базовим майже для всіх тем ПДР. Без правильного розуміння, де саме закінчується або починається проїзна частина, легко помилитися у питаннях про зупинку, стоянку, маневрування та пріоритет руху.
