Питання на знання пункту правил 9.10
Усі питання офіційних тестів ПДР
На якій відстані від транспортного засобу необхідно встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар у випадках, передбачених Правилами дорожнього руху, на дорогах у населених пунктах?
Пояснення простими словами. У населеному пункті знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар установлюють на безпечній відстані, але не ближче ніж 20 метрів від транспортного засобу.
Що показано на ілюстрації. Зображено дорожньо-транспортну пригоду в населеному пункті та встановлений позаду транспортних засобів знак аварійної зупинки. Точну відстань потрібно визначати не візуально за масштабом ілюстрації, а за вимогою ПДР — не менше ніж 20 метрів.
Чому інші варіанти неправильні:
- 40 метрів — це мінімальна відстань поза населеними пунктами.
- 50 і 100 метрів не встановлені ПДР як мінімальні відстані для цієї ситуації в населеному пункті.
Підстава у ПДР. Відстані для встановлення знака аварійної зупинки або червоного ліхтаря визначено пунктом 9.10 ПДР. Це правило застосовується у випадках, передбачених цим пунктом, зокрема під час ДТП і відповідної вимушеної зупинки.
Запам’ятайте: не менше ніж 20 м у населеному пункті та 40 м поза ним.
У яких випадках для позначення транспортного засобу потрібно увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані від транспортного засобу?
Пояснення простими словами. Разом з аварійною сигналізацією знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар установлюють на відстані від транспортного засобу у двох випадках: під час ДТП та під час вимушеної зупинки в місці, де оглядовість дороги хоча б в одному напрямку становить менше ніж 100 метрів.
Що показано на ілюстрації. Зображено два передбачені Правилами засоби попередження: знак аварійної зупинки та миготливий червоний ліхтар. У зазначених випадках використовують один із них разом з увімкненою аварійною сигналізацією.
Чому обираємо об’єднаний варіант:
- Варіант 1 правильний, але називає лише ДТП.
- Варіант 2 неправильний: під час посадки або висадки організованої групи дітей вмикають аварійну сигналізацію, але знак чи ліхтар на відстані від транспортного засобу не встановлюють.
- Варіант 3 правильний, але називає лише відповідну вимушену зупинку.
- Варіант 4 охоплює обидва правильні випадки.
- Варіант 5 помилково включає посадку та висадку дітей.
Підстава у ПДР. Випадки ввімкнення аварійної сигналізації наведені в пункті 9.9 ПДР, а випадки додаткового встановлення знака або ліхтаря на відстані — у пункті 9.10 ПДР.
Запам’ятайте: аварійна сигналізація разом зі знаком або червоним ліхтарем на відстані потрібна при ДТП та при вимушеній зупинці за оглядовості менше ніж 100 метрів.
Як повинен водій позначити місце дорожньо-транспортної пригоди?
Пояснення простими словами. У разі ДТП водій повинен одночасно ввімкнути аварійну світлову сигналізацію та встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.
Що показано на ілюстрації. Зображено автомобілі після зіткнення. Самої аварійної сигналізації недостатньо: інших учасників руху потрібно додатково завчасно попередити знаком або червоним ліхтарем, установленим на нормативній відстані.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 1 помилково замінює аварійну сигналізацію габаритними ліхтарями.
- Варіант 2 неповний, оскільки передбачає лише аварійну сигналізацію без знака або червоного ліхтаря.
Підстава у ПДР. Аварійну сигналізацію в разі ДТП вимагає пункт 9.9 ПДР. Додаткове встановлення знака або червоного ліхтаря та відповідні відстані визначені пунктом 9.10 ПДР.
Запам’ятайте: ДТП — аварійна сигналізація плюс знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.
Запитайте так, як думаєте
Введіть запит і пошук знайде для вас найкращу відповідь
Автобус – автомобіль з кількістю місць для сидіння більше дев'яти з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.
Автобус – це транспортний засіб, який створений насамперед для перевезення людей. Головна ознака в ПДР: у ньому більше дев'яти місць для сидіння разом із місцем водія.
Просте правило для запам'ятовування: якщо транспорт має 10 і більше місць, його вже відносять до автобусів. Тому для нього в правилах можуть діяти окремі вимоги щодо руху, зупинки, посадки пасажирів і дорожніх знаків.
На практиці автобусом може бути міський, приміський, міжміський або шкільний транспорт. Тобто це не обов'язково лише великий міський автобус – головне саме кількість місць і призначення для перевезення пасажирів.
У тестах цей термін важливий, бо автобус часто згадується в питаннях про маршрутні транспортні засоби, зупинки, пріоритет у русі та правила перевезення пасажирів.
Вимушена зупинка – припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
Вимушена зупинка – це зупинка не за бажанням водія, а через обставини, які змушують негайно припинити рух. Тобто водій не просто вирішив зупинитися, а не може безпечно продовжувати рух через проблему або небезпеку.
Причиною може бути поломка автомобіля, небезпечний стан вантажу, різке погіршення самопочуття водія чи пасажира, або поява перешкоди на дорозі. У всіх таких випадках зупинка не вважається звичайною, бо вона викликана необхідністю.
Це дуже важливий термін у ПДР, тому що для вимушеної зупинки діють окремі правила. Наприклад, потрібно правильно позначити транспортний засіб, увімкнути аварійну сигналізацію, а в певних випадках виставити знак аварійної зупинки.
У тестах вимушену зупинку часто протиставляють звичайній зупинці або стоянці. Треба запам'ятати головне: якщо рух припинено через небезпеку або несправність, це саме вимушена зупинка, і правила для неї окремі.
Водій – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Водій – це людина, яка керує транспортним засобом на законних підставах і має документ, що підтверджує право на керування відповідної категорії. Тобто мало просто сидіти за кермом – у розумінні ПДР водієм є саме особа, яка має належне право на керування.
Простими словами, якщо людина керує автомобілем, мотоциклом, автобусом чи іншим транспортом і має потрібне посвідчення, вона є водієм. Але правила окремо уточнюють ще один важливий випадок: водієм також вважається інструктор, який навчає керуванню, якщо він перебуває безпосередньо в транспортному засобі.
Це важливо, бо в багатьох питаннях ПДР права, обов'язки та відповідальність пов'язані саме зі статусом водія. Саме водій повинен виконувати вимоги знаків, розмітки, сигналів світлофора, дотримуватися швидкості, дистанції та інших правил.
У тестах слово водій часто здається очевидним, але інколи правильна відповідь залежить саме від юридичного змісту цього терміна. Треба пам'ятати, що водій – це не будь-яка особа в салоні, а той, хто керує транспортом або навчає керуванню в установленому порядку.
Дорожньо-транспортна пригода – подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Дорожньо-транспортна пригода – це подія під час руху транспортного засобу, яка призвела до шкоди людям або майну. Якщо внаслідок руху є поранені, загиблі або матеріальні збитки, така подія вважається дорожньо-транспортною пригодою.
Простими словами, ДТП – це не обов'язково велика аварія з важкими наслідками. Навіть якщо ніхто не постраждав, але було пошкоджено автомобіль, інший транспорт, дорожню споруду чи інше майно, це вже підпадає під це поняття.
Ключова ознака – подія має статися саме під час руху транспортного засобу. Саме це відрізняє дорожньо-транспортну пригоду від інших ситуацій, які можуть бути неприємними, але не підпадають під це визначення у ПДР.
У тестах цей термін важливий для розуміння обов'язків водія після ДТП, порядку дій на місці пригоди, оформлення події та відповідальності. Також часто використовується скорочення ДТP, яке в питаннях означає саме дорожньо-транспортну пригоду.
залишення місця дорожньо-транспортної пригоди – дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди – це не просто від'їхати після події, а фактично приховати сам факт пригоди або обставини, за яких вона сталася. Саме тому цей термін у правилах і законодавстві має серйозне значення.
Простими словами, якщо учасник ДТП поїхав або пішов з місця події так, що через це поліції доводиться окремо встановлювати його особу чи шукати транспортний засіб, це і є залишення місця пригоди. Тут важливий не лише сам від'їзд, а його наслідок – приховування події.
Такий вчинок вважається серйозним порушенням, бо ускладнює з'ясування обставин ДТП, оформлення матеріалів, надання допомоги постраждалим і встановлення відповідальності. Тому після пригоди водій має діяти за чіткими правилами, а не намагатися уникнути фіксації події.
У тестах цей термін важливий для розуміння обов'язків водія після ДТП. Якщо сталася пригода, не можна самовільно залишати місце події так, щоб це перешкоджало встановленню фактів і учасників.
Зупинка – припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Зупинка – це припинення руху транспортного засобу на короткий час. За загальним правилом мова йде про час до 5 хвилин, але зупинка може тривати й довше, якщо це потрібно для посадки або висадки пасажирів, завантаження чи розвантаження, або виконання вимог правил.
Простими словами, якщо автомобіль зупинився через світлофор, для надання переваги, для посадки пасажира або для короткої дії, це зупинка. Важливо не плутати її зі стоянкою, яка означає вже більш тривале припинення руху з інших причин.
Цей термін є одним із базових у ПДР, бо від нього залежить правильне розуміння багатьох знаків та заборон. Те саме місце може дозволяти зупинку, але забороняти стоянку, і саме тут багато хто помиляється в тестах.
У питаннях ПДР слово зупинка часто має точне юридичне значення. Тому потрібно дивитися не тільки на сам факт, що транспорт не рухається, а й на причину та тривалість такого припинення руху.
Населений пункт – забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками , , , .
Населений пункт – це забудована територія, межі якої для водія визначаються не на око, а спеціальними дорожніми знаками в'їзду та виїзду. Саме ці знаки показують, де починає діяти режим руху в населеному пункті і де він закінчується.
Простими словами, для ПДР населений пункт – це не просто місце, де стоять будинки. Важливим є саме офіційне позначення такої території відповідними знаками. Тому навіть якщо забудова вже почалася, без відповідного знака правила можуть застосовуватись інакше.
Цей термін має велике практичне значення, бо в населеному пункті діють інші швидкісні обмеження, інший підхід до користування світловими приладами, зупинки, стоянки та взаємодії з пішоходами. Через це водій повинен чітко розуміти момент в'їзду і виїзду з такої зони.
У тестах населений пункт є одним із базових термінів. Якщо в питанні йдеться про швидкість, знаки, обгін, зупинку чи пріоритет, дуже часто правильна відповідь залежить саме від того, чи перебуваєте ви в межах населеного пункту.
Обмежена оглядовість – видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами.
Обмежена оглядовість – це ситуація, коли водій не бачить достатньо далеко вперед не через погоду чи темряву, а через особливості самої дороги або об'єкти навколо неї. Причиною можуть бути поворот, підйом, будівлі, споруди, дерева, припарковані автомобілі або інші транспортні засоби.
Простими словами, дорога попереду є, але вона частково закрита від огляду. Тобто водій фізично не може заздалегідь побачити, що відбувається далі, бо цьому заважає форма дороги або сторонні об'єкти.
Важливо не плутати обмежену оглядовість з недостатньою видимістю. Недостатня видимість виникає через туман, дощ, сутінки або сніг, а обмежена оглядовість – через геометрію дороги та перешкоди, які перекривають огляд.
У тестах цей термін особливо важливий у питаннях про обгін, швидкість і вибір безпечних дій. Якщо водій не бачить достатньо дороги вперед через рельєф або перешкоди, це саме обмежена оглядовість.
Оглядовість – об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія.
Оглядовість – це можливість водія реально бачити дорожню обстановку зі свого місця за кермом. Тобто йдеться не про те, що теоретично є на дорозі, а про те, що водій об'єктивно здатен побачити і оцінити.
Простими словами, якщо з місця водія добре видно смугу руху, знаки, перешкоди, інші транспортні засоби та пішоходів, оглядовість є достатньою. Якщо ж огляд перекривають поворот, підйом, будівлі, дерева або інші об'єкти, оглядовість погіршується.
Це базове поняття для безпечного керування, бо саме від оглядовості залежить, чи може водій завчасно помітити небезпеку і прийняти правильне рішення. Без належної оглядовості навіть невисока швидкість може бути ризикованою.
У тестах цей термін часто лежить в основі інших понять, зокрема обмеженої оглядовості та безпечної швидкості. Якщо водій не бачить достатньо дорожньої обстановки, він повинен діяти обережніше.
Пасажир – особа, яка користується транспортним засобом і знаходиться в ньому, але не причетна до керування ним.
Пасажир – це людина, яка знаходиться в транспортному засобі і користується ним для поїздки, але сама ним не керує. Тобто головна ознака пасажира – участь у русі без виконання функцій водія.
Простими словами, якщо людина сидить у салоні автомобіля, автобуса, мікроавтобуса чи іншого транспорту і не здійснює керування, вона є пасажиром. Навіть якщо це власник транспортного засобу, але за кермом інша особа, у цей момент він виступає саме як пасажир.
Цей термін важливий, бо для пасажирів також існують окремі обов'язки та правила безпеки. Наприклад, це стосується користування ременями безпеки, посадки і висадки, перевезення дітей, поведінки в маршрутному транспорті та заборонених дій під час руху.
У тестах слово пасажир часто використовується не просто в побутовому сенсі, а як окремий правовий статус учасника дорожнього руху. Тому треба чітко відрізняти пасажира від водія та інших осіб, пов'язаних із керуванням транспортом.
Перевезення організованих груп дітей – одночасне перевезення десяти і більше дітей з керівником, відповідальним за їх супроводження під час поїздки (на групу з тридцяти і більше дітей призначається додатково медичний працівник).
Перевезення організованих груп дітей – це не будь-яка поїздка дітей у транспорті, а спеціально організоване одночасне перевезення десяти і більше дітей разом із відповідальним керівником. Якщо дітей тридцять і більше, додатково повинен бути медичний працівник.
Простими словами, коли дітей перевозять як групу за заздалегідь організованою поїздкою, до такого перевезення висуваються підвищені вимоги безпеки. Тут уже має значення не просто кількість пасажирів, а спеціальний порядок організації супроводу.
Цей термін важливий тому, що для перевезення організованих груп дітей можуть діяти окремі правила щодо транспортного засобу, маршруту, документів, супроводу та безпечних умов поїздки. Такі вимоги суворіші, ніж для звичайного перевезення пасажирів.
У тестах цей термін може зустрічатися в питаннях про обов'язкові умови такого перевезення, кількість дітей, наявність супроводжуючої особи та додаткового медичного працівника.
Смуга руху – поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів.
Смуга руху – це частина проїзної частини, по якій рухається транспорт в одному ряду. Вона може бути позначена розміткою, а може й не мати видимих ліній, але при цьому все одно вважатися окремою смугою, якщо її ширина і організація дороги це дозволяють.
Простими словами, смуга руху – це простір на дорозі, який призначений для руху одного потоку нерейкових транспортних засобів. Саме зі смугами пов'язані перестроювання, випередження, розташування автомобіля на дорозі та вибір напрямку руху.
Цей термін важливий, бо багато правил ПДР прямо залежать від того, скільки смуг має дорога і в якій смузі знаходиться транспортний засіб. Наприклад, це стосується поворотів, обгону, руху по багатосмугових дорогах і дотримання знаків напрямку руху по смугах.
У тестах потрібно пам'ятати, що смуга руху може існувати навіть без намальованої розмітки. Тобто її наявність визначається не тільки лініями на асфальті, а й шириною проїзної частини та організацією руху.
Транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Транспортний засіб – це загальне поняття для будь-якого пристрою, який призначений для перевезення людей, вантажу або спеціального обладнання. Це один із найширших термінів у ПДР, від якого відштовхується класифікація майже всіх видів транспорту.
Простими словами, якщо засіб створений для того, щоб перевозити людей, речі або встановлені на ньому механізми, він підпадає під поняття транспортного засобу. Уже далі правила можуть уточнювати, чи є він механічним, рейковим, нерейковим, маршрутним, вантажним, легковим тощо.
Цей термін важливий тому, що багато норм у ПДР сформульовані саме для транспортних засобів загалом. Лише після цього в окремих випадках правила конкретизують, яких саме видів транспорту вони стосуються.
У тестах транспортний засіб часто виступає як базове слово в ширшому значенні, ніж автомобіль. Тому потрібно пам'ятати, що це загальна категорія, яка включає багато різних видів засобів пересування.
рейтинг коментатора