Вимоги до велосипедистів, водіїв мопедів і гужового транспорту

Що ви дізнаєтеся

У цьому уроці розберемо вимоги до велосипедистів, водіїв мопедів, гужового транспорту та погоничів тварин. З’ясуємо дозволений вік, потрібне обладнання, місце на дорозі й умови маневрування.

Спочатку вивчимо правила для велосипеда. Потім порівняємо їх із вимогами до мопеда й гужового транспорту. Частина правил розташування спільна, але право керування, освітлення та дозволені шляхи відрізняються. Водієві автомобіля це допоможе передбачати дії інших учасників.

Після кожного блоку є запитання для самоперевірки. Пояснюйте відповідь з урахуванням усіх умов правила. Ілюстрації можна збільшити натисканням, а посилання на терміни відкривають словник.

Учасники руху та вікові вимоги

У попередніх уроках ми пояснили поняття велосипеда й мопеда та загальні обов’язки учасників. Тут пригадаємо потрібні відмінності й визначимо, з якого віку дозволений відповідний рух дорогою.

Велосипед і велосипедист

Велосипед рухається завдяки м’язовій силі людини. Людина, яка керує ним, — велосипедист. Під час їзди вона виконує сигнали, дотримується правил руху й не створює небезпеки іншим.

Якщо людина зійшла з велосипеда й веде його, її прирівнюють до пішохода. До пішоходів також прирівнюють людей у кріслах колісних без двигуна й тих, хто везе візок, санки або дитячу коляску. Отже, правила для людини з велосипедом залежать від того, їде вона чи йде пішки.

Мопед і його характеристики

Мопед — двоколісний транспортний засіб із двигуном внутрішнього згоряння робочим об’ємом до 50 см³ або електродвигуном потужністю до 4 кВт. Зовнішня схожість чи побутова назва «скутер» не замінюють технічних характеристик.

Для мопеда є вимоги до права керування та захисного спорядження. Правила велосипеда не можна автоматично переносити на нього: наприклад, велосипедна доріжка не стає дозволеним шляхом для мопеда.

Вік початку руху та навчання

Рухатися велосипедом по дорозі дозволено з 14 років. Вимога стосується й тихої вулиці з невеликим рухом. Виняток для маленьких дітей на тротуарі розберемо окремо.

Керувати гужовим транспортом — возом або саньми, які тягнуть тварини, — та переганяти тварин по дорозі також дозволено з 14 років. Право самостійно керувати мопедом категорії A1 надається з 16 років після отримання відповідного посвідчення.

Навчатися керувати мопедом можна з 14 років за передбачених ПДР умов. Право на самостійне керування отримують пізніше, після досягнення 16 років і виконання вимог до посвідчення.

Учень повинен мати документ, який підтверджує вік, і чинну медичну довідку про відсутність протипоказань. Починають навчання там, де немає інших учасників руху. На дорогу виїжджають лише з фахівцем із підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок.

Вікову вимогу потрібно виконувати разом із вимогами до транспорту. Почнемо з обладнання та справності велосипеда.

Обладнання та справність велосипеда

Перед виїздом перевірте гальмо, звуковий сигнал і засоби помітності велосипеда. Якщо повернення можливе в сутінках або темряві, завчасно підготуйте потрібне освітлення.

Що перевіряємо до початку руху

Справне гальмо дає змогу зупинитися, а звуковий сигнал — попередити про небезпеку. З несправним гальмом або звуковим сигналом їхати не можна. Додатково варто перевірити кріплення коліс, стан шин і надійність керма: це практична підготовка до безпечного керування.

Велосипед повинен мати світлоповертачі: білий спереду, оранжеві з боків і червоний позаду. Вони відбивають світло, що на них потрапляє. Ліхтар працює інакше — сам випромінює світло, тому ці засоби не взаємозамінні.

Освітлення в темряві та за недостатньої видимості

Темна пора доби починається із заходом сонця. У темну пору доби та за недостатньої видимості на велосипеді має бути встановлений і увімкнений ліхтар або фара. Наявний, але вимкнений ліхтар не виконує вимоги. Так само не можна їхати в цих умовах без світлоповертачів.

Недостатня видимість буває й удень: наприклад, у тумані чи сильному дощі. Тому рішення вмикати світло залежить не лише від годинника. Яскравий одяг, додаткові світлоповертальні елементи та велосипедний шолом корисні для безпеки, але не замінюють обов’язкового обладнання велосипеда.

Якщо стемніло, а ліхтаря немає

Якщо дорогою стемніло, а потрібного ліхтаря немає, продовжувати їзду не можна. Зійдіть і ведіть велосипед дозволеним для пішохода шляхом. Для руху узбіччям чи проїзною частиною в темряві подбайте також про обов’язкові світлоповертальні елементи на собі.

Після перевірки обладнання обирають дозволене місце руху. Воно залежить від наявності велосипедної доріжки, смуги та інших елементів дороги.

Місце руху велосипедиста та перетин дороги

Місце руху велосипедиста залежить від облаштування дороги. Спочатку з’ясуємо, чим відрізняються велосипедна доріжка, смуга та переїзд. Потім розглянемо розташування на звичайній проїзній частині й черговість під час перетинання дороги.

Велосипедна доріжка, смуга та переїзд

Велосипедна доріжка — окремо влаштований шлях із покриттям поза проїзною частиною, призначений для велосипедів і позначений відповідним знаком. Якщо поряд облаштовано велосипедну доріжку, їхати замість неї проїзною частиною велосипедисту заборонено.

Велосипедна смуга розташована на проїзній частині та виділена для велосипедистів відповідним знаком і розміткою. Її призначення встановлюють за цими позначеннями.

Велосипедний переїзд — позначене місце перетинання велосипедистами проїзної частини. Доріжка або смуга веде вздовж маршруту, а переїзд допомагає перетнути дорогу. На ілюстрації порівняйте саме розташування цих елементів.

Коли спеціального шляху немає

Виїжджаючи велосипедом із подвір’я чи іншої прилеглої території, спочатку пропустіть пішоходів і транспорт, які рухаються тротуаром або дорогою, яку перетинаєте. Почати рух можна, лише переконавшись у безпеці.

На проїзній частині велосипедист їде одним рядом правою крайньою смугою, якомога правіше. Їхати поруч удвох для розмови не можна. Для об’їзду перешкоди можливий відступ від правого краю, але спочатку слід перевірити безпеку й попередити інших про маневр.

Узбіччям рухатися дозволено, якщо це не заважає пішоходам. Цей дозвіл не поширюється на тротуар. Велосипедист також не їде назустріч потоку за звичайним пішохідним правилом: під час їзди його напрямок — разом із транспортом.

Велосипедистам дозволено користуватися також попутною смугою маршрутного транспорту, позначеною відповідним знаком. Дозвіл стосується саме такої смуги. Заборона їхати проїзною частиною замість облаштованої поряд велодоріжки при цьому зберігається.

Для лівого повороту та розвороту на велосипеді потрібні одночасно лише одна смуга в кожному напрямку й відсутність трамвайної колії посередині. На багатосмуговій дорозі такий маневр заборонений. Докладний порядок підготовки й подавання сигналу розберемо в наступному блоці.

Черговість на велосипедному переїзді

Користуйтеся велосипедним переїздом, коли він є. Якщо рух регулюють світлофор або регулювальник, потрібно виконувати їхні сигнали. Сама велосипедна розмітка не дозволяє виїжджати перед транспортом усупереч сигналу чи встановленій черговості.

Коли велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедист повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою. На перехресті враховують чинні сигнали та правила проїзду. Зокрема, водій, який повертає, пропускає велосипедиста, що рухається прямо в попутному напрямку.

Якщо велосипедного переїзду немає, діють загальні правила руху. Щоб скористатися звичайним пішохідним переходом, зійдіть із велосипеда й ведіть його: тоді переходите як пішохід. «Зебра» не перетворюється на велосипедний переїзд через бажання не зупинятися.

Для зміни напрямку або об’їзду перешкоди велосипедист має перевірити безпеку й подати відповідний сигнал.

Сигнали рукою, повороти та розворот на велосипеді

Попереду припаркований автомобіль, а трохи далі потрібно звернути до магазину. Недостатньо знати, куди хочеться потрапити: спочатку перевіряємо, чи дозволений маневр, потім — чи безпечно його виконувати.

Сигнали повороту та гальмування

Коли світлових покажчиків повороту немає або вони несправні, намір показують рукою. Найпростіше запам’ятати прямі сигнали: ліва рука вбік — ліворуч, права рука вбік — праворуч. Є й рівнозначний варіант: протилежну руку витягують убік і згинають у лікті під прямим кутом угору.

Сигнал гальмування за відсутності світлового сигналу — піднята вгору ліва або права рука. Початок руху від правого краю позначають як намір зміститися ліворуч, а зупинку справа — праворуч. Порівняйте положення рук на схемі: зігнута вбік рука й піднята вгору рука мають різний зміст.

Показуйте намір завчасно, а сигнал рукою закінчуйте безпосередньо перед маневром, щоб знову тримати кермо. Не подавайте двозначного сигналу. Жест не надає переваги: якщо зміна траєкторії небезпечна, потрібно зачекати.

Перед правим поворотом перевірте, що маневр не створить перешкод чи небезпеки, та займіть крайнє праве положення. Поданий сигнал не замінює ані правильної підготовки, ані обов’язку пропустити тих, хто має перевагу.

Умови лівого повороту та розвороту

На велосипеді повертати ліворуч і розвертатися дозволено на дорозі, де є лише одна смуга в кожному напрямку й немає трамвайної колії посередині. Потрібні обидві умови одночасно. Це правило пункту 11.14 стосується також мопедів, гужових возів або саней і вершників.

Навіть коли ці умови виконані, залишаються сигнали, знаки, обов’язок дати дорогу та перевірка безпеки. Вільна широка дорога з кількома смугами не стає дозволеним місцем для такого велосипедного маневру лише тому, що зараз автомобілів мало.

Якщо потрібний лівий поворот на велосипеді тут заборонений, можна безпечно зупинитися у дозволеному місці, зійти й далі скористатися дозволеним пішохідним маршрутом. Не слід перетинати кілька смуг навскіс, продовжуючи їхати.

Наступні вимоги стосуються руху групою, вантажу та перевезення дитини. Вони доповнюють правила місця руху й маневрування.

Групи велосипедистів, вантаж, пасажири та заборони

Під час спільної поїздки велосипедисти мають залишати можливість безпечного руху іншому транспорту. Вантаж і пасажири також потребують окремої перевірки: чи дозволене таке перевезення й чи не заважає воно керуванню.

Рух колоною та проміжки між групами

Велосипедисти їдуть один за одним, не заважаючи іншим. На проїзній частині колону поділяють на групи до 10 велосипедистів, а між групами залишають 80–100 м. Це проміжок між групами, не вимога розтягнути кожну пару велосипедистів на таку відстань.

Завдяки проміжкам інший транспорт може взаємодіяти з колоною без потреби обганяти одразу всю довгу колону. Усередині групи також потрібна безпечна дистанція, щоб встигнути відреагувати на гальмування попереднього велосипедиста.

Вантаж і перевезення дитини

Дозволений вантаж не повинен заважати керуванню або створювати перешкоди іншим. Сумка, яка чіпляється за колесо чи заважає повернути кермо, не стає безпечною лише через малу масу. Перед поїздкою перевірте кріплення та вільну роботу керма й педалей.

Перевозити пасажирів на велосипеді заборонено. Виняток — дитина до 7 років на додатковому сидінні з надійно закріпленими підніжками. Багажник або рама не замінюють такого сидіння, а дорослого друга цей виняток не стосується.

Заборони під час керування та буксирування

Не можна їхати, зовсім не тримаючись за кермо, або знімати ноги з педалей чи підніжок. Триматися за інший транспорт під час руху також заборонено. Для подавання передбаченого сигналу можна звільнити одну руку, продовжуючи контролювати велосипед іншою.

Буксирувати велосипед заборонено. Велосипедист також не може тягнути причіп, який не призначений для використання з велосипедом. Імпровізований візок на мотузці не стає дозволеним велосипедним причепом.

Куди на велосипеді не їдуть

На автомагістралях і дорогах для автомобілів велосипедний рух заборонений. Також не можна обирати проїзну частину замість облаштованої поряд велодоріжки.

Тротуари й пішохідні доріжки не є звичайним велосипедним маршрутом. Виняток стосується лише дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих. Дорослий супроводжувач не отримує через це права їхати поруч тротуаром на своєму велосипеді.

Виконуйте й інші сумісні вимоги ПДР: зокрема, не керуйте у стані сп’яніння або небезпечної втоми, не користуйтеся під час руху телефоном, тримаючи його в руці. Малий транспорт не скасовує відповідальності за свої дії.

Для мопеда діють додаткові вимоги до документів і засобів захисту. Розберемо їх у блоці про підготовку мопеда та водія.

Документи, справність і засоби захисту для мопеда

Перед поїздкою на мопеді перевіряють право керування, документи, справність і потрібні засоби захисту. Уміння їздити велосипедом цих вимог не замінює.

Категорія A1, реєстрація та страхування

Для звичайного мопеда з двигуном внутрішнього згоряння потрібне посвідчення категорії A1. Право керування надається з 16 років. Посвідчення лише з автомобільною категорією B цього права не надає.

Мопед підлягає державній реєстрації та має номерний знак. Перед поїздкою потрібні передбачені документи: посвідчення відповідної категорії, реєстраційний документ і чинне обов’язкове страхування. Квитанція про купівлю мопеда не замінює його реєстрації.

Для електричної моделі спочатку звіряють технічні документи. Потужність у визначенні мопеда та потужність, за якою електротранспорт належить до механічних транспортних засобів, — різні межі. Не робіть висновок «це лише скутер, тому документи не потрібні» за назвою в оголошенні.

Справність перевіряють до поїздки

Перед виїздом водій перевіряє й забезпечує технічно справний стан, комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу. Перевірка потрібна перед кожним виїздом, зокрема на позиченому мопеді.

Гальма, керування, шини, світлові прилади, передбачені конструкцією покажчики повороту, звуковий сигнал і дзеркала мають бути справними. Вантаж закріплюють так, щоб він не заважав керуванню, не закривав огляд, освітлення чи номер.

Якщо робоче гальмо або керування не дають змоги зупинитися чи виконати маневр навіть на мінімальній швидкості, подальший рух заборонений. Потрібно організувати транспортування мопеда. У темряві й за недостатньої видимості також заборонено рух, якщо не горять фари чи задні габаритні ліхтарі.

Для механічного транспортного засобу за межами населеного пункту денні ходові вогні, а за їх відсутності — ближнє світло, потрібні й удень. Це правило діє протягом усього року.

Мотошоломи та перевезення пасажирів

На мопеді та мотоциклі водій і пасажир повинні бути в застебнутих мотошоломах. Водієві заборонено перевозити пасажира без такого шолома. Просто надягти шолом без застібання недостатньо.

Пасажира перевозять на передбаченому конструкцією місці, у межах кількості, дозволеної технічною характеристикою транспортного засобу. Самостійне встановлення додаткового сидіння дозволеної кількості пасажирів не збільшує. Перевезення не повинне заважати керуванню.

Дитину зростом менш як 150 см на задньому сидінні мопеда перевозити заборонено. Велосипедний виняток для дитини до 7 років тут не застосовують. Передбачені конструкцією підніжки та рукоятки для пасажира також мають бути на місці.

Заборонено керувати у стані сп’яніння, під впливом речовин чи ліків, які знижують увагу та швидкість реакції, а також у хворобливому стані чи за небезпечної втоми. Передавання керування також має відповідати пункту 2.9 «г», який ми розібрали в темі 4. Стомленому водієві самому заборонено керувати за пунктом 2.9 «б». Під час руху не користуйтеся телефоном, тримаючи його в руці.

Перевірка пасажира перед виїздом

Дорослий пасажир сів на штатне сидіння, але не застебнув мотошолом. Наявність місця не усуває порушення: спочатку потрібно належно підготувати і водія, і пасажира, а вже потім починати рух.

Наступний блок порівнює дозволені місця руху мопеда з уже вивченими правилами для велосипеда.

Мопед: дозволені місця руху та маневри

Мопед і велосипед мають схоже розташування на проїзній частині. Проте для мопеда заборонені велосипедні доріжки та смуги. Розгляньмо його місце на дорозі, дозволені маневри й дії в разі несправності.

Місце руху

На проїзній частині мопеди рухаються одним рядом правою крайньою смугою, якомога правіше, крім випадків об’їзду. Їхати поруч із другом на іншому мопеді не можна. Узбіччям рух дозволений лише без перешкод пішоходам.

Велосипедна доріжка чи велосипедна смуга не призначені для мопеда. Їхати мопедом пішохідною доріжкою також заборонено. Не можна використовувати тротуар як звичайний маршрут або спосіб об’їхати затор.

Мопеду дозволено їхати смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеною відповідним знаком. У її межах можна зупинитися для виконання вимог ПДР — наприклад, на заборонний сигнал чи щоб дати дорогу. Для паркування потрібно вибрати дозволене місце поза цією смугою.

Сигнали, повороти та розворот

Для лівого повороту й розвороту на мопеді діють ті самі дві умови розташування дороги: по одній смузі в кожному напрямку та відсутність трамвайної колії посередині. Якщо умови не виконані, не перебудовуйтеся через кілька смуг для такого маневру.

Перед початком руху, зупинкою та зміною напрямку подавайте передбачені сигнали. Коли покажчиків немає або вони несправні, сигнали рукою мають той самий зміст, який ми розібрали для велосипедиста. Окремо потрібно виконувати вимоги до технічного стану мопеда. За несправності, з якою рух заборонений, спочатку організуйте ремонт або транспортування.

Під час вибору маршруту перевіряйте також дорожні знаки та загальні обмеження. На автомагістралі заборонений рух механічного транспортного засобу, швидкість якого за технічною характеристикою або станом менша за 40 км/год. Пункт 27.3 робить виняток для спеціально обладнаних для цього місць. Решта вимог до руху автомагістраллю залишається чинною.

Несправність і транспортування мопеда

Буксирувати мопед заборонено. Для перевезення несправного мопеда можна використати відповідний причіп або вантажний автомобіль, належно розмістивши та закріпивши його.

Людина, яка зійшла й веде мопед, прирівнюється до пішохода. Вона може йти пішохідною доріжкою, не заважаючи іншим пішоходам. За межами населеного пункту, ведучи мопед узбіччям або краєм проїзної частини, вона рухається в напрямку транспорту. Так само в цих умовах рухаються людина, яка веде велосипед чи мотоцикл, і людина в кріслі колісному без двигуна.

Вимога триматися праворуч стосується і гужового транспорту. Його водій додатково повинен забезпечити контроль над твариною та помітність воза на дорозі.

Гужовий транспорт: рух, обладнання та пасажири

Гужовий транспорт — це вози або сани, які тягнуть тварини. Його водій керує твариною, стежить за дорогою та відповідає за безпечне розташування пасажирів і вантажу. Водієві автомобіля поряд потрібно враховувати низьку швидкість такого транспорту й можливу раптову реакцію тварини.

Вік водія та дозволені дороги

Керувати гужовим возом або саньми по дорозі дозволено з 14 років. Водій повинен контролювати тварину й виконувати сумісні з цим видом транспорту вимоги ПДР.

На проїзній частині віз рухається одним рядом правою крайньою смугою, якомога правіше, крім об’їзду. Узбіччям можна рухатися без перешкод пішоходам. Для лівого повороту й розвороту знову потрібні одна смуга в кожному напрямку та відсутність трамвайної колії посередині. Ці правила розташування стосуються і вершника — людини, яка їде верхи на тварині.

Пункт 7.7 «а» забороняє рух автомобільними дорогами державного значення. Для маршруту за можливості обирають дороги місцевого значення. Маршрут потрібно спланувати з урахуванням цієї заборони.

Світлоповертачі та ліхтарі

На возі або санях потрібні світлоповертачі: білі спереду та червоні позаду. Вони відбивають світло автомобільних фар і допомагають іншим водіям вчасно помітити віз.

У темну пору доби та за недостатньої видимості додатково вмикають ліхтарі: білий спереду й червоний позаду, установлені з лівого боку воза або саней. Іншому водієві важливо бачити край повільного транспорту з боку проїзної частини.

Віз без світлоповертачів використовувати не можна. У темряві чи за недостатньої видимості додатково потрібні ліхтарі. Перевірте їхню справність перед виїздом, якщо поїздка може тривати після заходу сонця.

Виїзд із місця з обмеженим оглядом

Якщо в місці з обмеженим оглядом віз виїжджає на дорогу з прилеглої території або з другорядної дороги, водій повинен вести тварину за вуздечку чи повід. Не можна залишатися на возі й сподіватися, що тварина сама зупиниться до небезпечної ділянки.

Перед виїздом також потрібно дати дорогу учасникам, які мають перевагу. Ведучи коня поруч, водій краще контролює його й може зупинити перед проїзною частиною, поки перевіряє дорожню обстановку.

Розташування пасажирів

Перевозити людей дозволено лише за умов, які виключають їх перебування за боковими та заднім габаритами транспортного засобу. Не можна садити людину так, щоб вона звисала збоку або позаду.

Під час підготовки перевірте, чи безпечно розташовані люди й вантаж та чи може водій керувати твариною. Поспіх пасажира не є підставою починати рух у небезпечних умовах.

Для перегону стада діють окремі обмеження часу й видимості. Навіть достатній супровід та ліхтарі не дозволяють переганяти тварин у темряві.

Перегін тварин: маршрут, супровід і видимість

Під час перегону тварини можуть розходитися вбік і раптово виходити перед автомобілями. Тому потрібно заздалегідь вибрати дозволений маршрут, залучити достатньо людей для супроводу й переконатися, що час доби та видимість дозволяють перегін.

Вік і кількість погоничів

Погонич — людина, яка спрямовує рух тварин під час перегону. Переганяти тварин по дорозі дозволено з 14 років. Для стада залучають стільки погоничів, скільки потрібно, щоб утримувати тварин якомога ближче до правого краю дороги та не створювати небезпеки чи перешкод іншим.

Сам факт присутності однієї людини не доводить, що супроводу достатньо. Потрібно реально контролювати рух стада. Водієві автомобіля, який наближається, варто завчасно зменшити швидкість і залишити безпечний простір, зважаючи на можливий раптовий рух тварини.

Час доби та видимість

Стадо дозволено переганяти дорогою лише у світлу пору доби. Переганяти тварин у темряві та за недостатньої видимості заборонено. Отже, густий денний туман також робить перегін недозволеним.

Ліхтар у руках погонича не скасовує цієї заборони. Саме тут відмінність від воза принципова: для обладнаного воза правила передбачають нічне освітлення, а для перегону тварин такого дозволу немає.

Вибір маршруту та перетинання колій

Пункт 7.7 «а» забороняє рух автомобільними дорогами державного значення. Для маршруту за можливості обирають дороги місцевого значення. Окрема заборона стосується доріг з удосконаленим покриттям, наприклад асфальтованих: ними не можна переганяти тварин, якщо поряд є інша дорога.

Через залізничні колії та дороги з удосконаленим покриттям тварин переганяють лише в спеціально відведених місцях. Зручний розрив, витоптана стежка або відсутність видимого поїзда не замінюють визначеного місця перетину.

Не можна залишати тварин без нагляду в смузі відведення дороги чи випасати їх там. Смуга відведення охоплює територію дороги та її облаштування, зокрема ділянки за межами асфальту. Тому наявність трави біля проїзної частини сама собою не дає права випасати там тварин.

Що врахувати водієві автомобіля

Наближаючись до велосипедиста, мопеда, воза чи стада, завчасно зменшуйте швидкість, якщо цього потребує обстановка. Залишайте безпечний боковий інтервал і будьте готові зупинитися. Не змушуйте іншого учасника виїжджати на тротуар, у небезпечне місце чи на заборонену для нього дорогу, щоб пропустити ваш автомобіль.

У підсумковій самоперевірці застосуйте вивчені вимоги до конкретних ситуацій. Якщо сумніваєтеся у відповіді, поверніться до пояснення про відповідного учасника руху.