Категорія BE

Пояснення простими словами. Тут одночасно діють два обмеження. Для легкового автомобіля з причепом поза населеним пунктом загальна межа становить 80 км/год, але для транспортного засобу, яким керує водій зі стажем до двох років, установлено нижчу межу — 70 км/год. Завжди застосовують суворіше з чинних обмежень.

Чому інші варіанти неправильні:

• 80 км/год було б межею для легкового автомобіля з причепом без додаткового обмеження через малий стаж водія;
• 90 км/год перевищує обидві застосовні межі;
• 50 і 60 км/год не є загальними максимальними межами для описаного випадку.

Підстава у ПДР. Обидві норми наведено в пункті 12.6 ПДР: у підпункті «а» — 80 км/год для легкових автомобілів із причепом, у підпункті «б» — 70 км/год для водіїв зі стажем до двох років.

Запам’ятайте: якщо на одну ситуацію поширюється кілька швидкісних меж, дотримуйтеся найнижчої.

Пояснення простими словами. ПДР дозволяють пасажирам залишатися в буксируваному легковому автомобілі, якщо буксирування виконується на жорсткому або гнучкому зчепленні. Для вантажних автомобілів такого винятку немає, а при частковому навантаженні пасажири можуть бути лише в кабіні тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• Перебування у буксируваному вантажному автомобілі заборонене навіть при жорсткому зчепленні.
• Світла пора доби не створює окремого дозволу на перевезення пасажирів.
• «Завжди… в будь-якому буксируваному автомобілі» суперечить установленим виняткам і заборонам.

Підстава у ПДР. Виняток для пасажирів у буксируваному легковому автомобілі передбачає пункт 23.9 ПДР.

Запам’ятайте: пасажири в буксируваному транспортному засобі — тільки в легковому автомобілі на жорсткому або гнучкому зчепленні.

Пояснення простими словами. Правила прямо забороняють зупинку безпосередньо на залізничному переїзді. Загальної заборони зупинятися перед ним або після нього немає, якщо це не заборонено іншими вимогами, знаками чи дорожньою обстановкою.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Тільки перед залізничними переїздами» — такої загальної заборони пункт 15.9 ПДР не містить.
• «Тільки за залізничними переїздами» — такої загальної заборони також немає.
• Поєднані відповіді неправильні, оскільки включають ділянки перед переїздом або після нього.

Підстава у ПДР. Підпункт «а» пункту 15.9 ПДР забороняє зупинку саме на залізничних переїздах.

Не плутайте це з правилом стоянки: пункт 15.10 ПДР забороняє стоянку ближче 50 м від переїзду.

Запам’ятайте: зупинка заборонена на самому переїзді, а 50-метрове обмеження стосується стоянки.

Пояснення простими словами. Перетинати залізничні колії транспортним засобом дозволено лише у спеціально облаштованих місцях — на залізничних переїздах. Хороша оглядовість колій в іншому місці не робить такий перетин законним або безпечним.

Чому інший варіант неправильний:

• «Тільки на залізничних переїздах, а якщо їх немає, то в місцях, де дорога добре проглядається в обидва боки» — ПДР не передбачають такого винятку для водіїв транспортних засобів.

Підстава у ПДР. Дозволене місце перетину залізничних колій однозначно визначає пункт 20.1 ПДР.

Запам’ятайте: залізничні колії перетинають лише на залізничному переїзді.

Пояснення простими словами. Знак позначає дорогу зі спеціально відведеною смугою для маршрутних транспортних засобів і велосипедистів. Особливість цього знака — спеціальна смуга організована на дорозі окремо від загального потоку.

Що показано на ілюстрації питання. На знаку схематично показано загальні смуги та окрему смугу із символом маршрутного транспортного засобу.

Чому інші варіанти неправильні:

• Дві зустрічні смуги загального користування не передають призначення спеціальної смуги.
• Спеціальна смуга лише праворуч — неповне й неточне тлумачення: визначальними є її призначення для маршрутного транспорту та велосипедистів і схема, показана на знаку.

Підстава у ПДР. Знак має назву «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів».

Запам’ятайте: знак 5.8 позначає всю дорогу, на якій є спеціально відведена маршрутна смуга.

Пояснення простими словами. Після зупинки транспортного засобу до протилежного краю проїзної частини повинно залишатися щонайменше 3 м. Цей простір потрібний, щоб інші транспортні засоби могли безпечно об’їхати автомобіль.

Що показано на ілюстрації. Червоний автомобіль зупинився біля правого краю дороги. Стрілка позначає вільну відстань від автомобіля до протилежного краю проїзної частини. Мінімально допустиме значення цієї відстані — 3 м.

Чому інші варіанти неправильні:

• «1,5 м». Це менше встановленого мінімуму 3 м.
• «2 м». Двох метрів недостатньо для виконання вимоги ПДР.
• «2,75 м». Це також менше мінімально допустимих 3 м.
• «4 м». Така відстань не порушує правила, але питання запитує саме мінімальне допустиме значення.

Підстава у ПДР. Зупинку заборонено, якщо між транспортним засобом і протилежним краєм проїзної частини залишається менше 3 м, відповідно до пункту 15.9 ПДР.

Запам’ятайте: після зупинки для проїзду інших транспортних засобів має залишатися не менше 3 м.

Пояснення простими словами. Знак забороняє стоянку, але його дія не поширюється на таксі з увімкненим таксометром і на водіїв з інвалідністю, які керують відповідно позначеними транспортними засобами.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено знак «Стоянку заборонено» — синє коло з червоною каймою та однією діагональною червоною смугою.

Чому друге твердження неправильне:

• Автомобілі мешканців зони дії знака не отримують автоматичного винятку лише через місце проживання власника.
• Водії з інвалідністю користуються винятком, коли керують мотоколяскою або автомобілем із розпізнавальним знаком і дотримано передбачених Правилами умов.
• Відповіді 1, 2 і 3 помилково включають автомобілі мешканців.

Підстава у ПДР. Винятки для таксі та водіїв з інвалідністю прямо наведені в описі знака .

Запам’ятайте: під знаком «Стоянку заборонено» виняток мають таксі з таксометром і належно позначений транспорт водія з інвалідністю, але не всі мешканці зони.

Пояснення простими словами. Під час ожеледиці гнучкий трос не забезпечує достатнього контролю дистанції та напрямку руху буксируваного транспортного засобу. Він може ковзнути, наздогнати тягач або вийти вбік, тому такий спосіб прямо заборонений.

Чому інші варіанти неправильні:

• Обмеження швидкості до 40 км/год, довжина зчеплення понад 5 м або неінтенсивний рух не скасовують заборони гнучкого зчеплення під час ожеледиці.

Підстава у ПДР. Буксирування на гнучкому зчепленні під час ожеледиці забороняє пункт 23.10 ПДР.

Запам’ятайте: ожеледиця — гнучке зчеплення заборонене.

Пояснення простими словами. Якщо аварійна світлова сигналізація відсутня або несправна на транспортному засобі, що рухається з дозволеною технічною несправністю, ззаду потрібно встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.

Чому обираємо об’єднаний варіант:

• Варіант 1 неправильний: ближнє світло фар не замінює несправну аварійну сигналізацію.
• Варіант 2 називає один із дозволених способів — знак аварійної зупинки ззаду.
• Варіант 3 називає інший дозволений спосіб — миготливий червоний ліхтар ззаду.
• Варіант 4 охоплює обидва рівноправні способи позначення.
• Варіант 5 містить неправильну вимогу про ближнє світло та не враховує можливість використання червоного ліхтаря.

Підстава у ПДР. Спосіб позначення транспортного засобу за відсутності або несправності аварійної сигналізації визначено пунктом 9.11 ПДР.

Запам’ятайте: несправна аварійна сигналізація — ззаду встановлюємо знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.

Пояснення простими словами. Пасажирові заборонено сідати в транспортний засіб або виходити з нього з боку суміжної смуги руху. Ця заборона діє навіть тоді, коли пасажирові здається, що поруч немає автомобілів і він нікому не завадить.

Правильна послідовність місць для посадки та висадки:

1. з посадкового майданчика;
2. якщо майданчика немає — з тротуару або узбіччя;
3. якщо скористатися ними неможливо — з крайньої смуги проїзної частини, але не з боку суміжної смуги для руху.

У будь-якому випадку транспортний засіб спочатку повинен зупинитися, а посадка чи висадка має бути безпечною та не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

Не плутайте дві різні умови. Можливість виконати посадку або висадку з крайньої смуги проїзної частини не означає, що пасажир може виходити у сусідню смугу транспортного потоку. Крайня смуга є вимушеним місцем зупинки, а вихід із боку суміжної смуги прямо заборонений.

Чому варіант 2 неправильний. Відсутність перешкод не скасовує прямої заборони. Крім того, ПДР вимагають не лише не заважати транспортним засобам, а й забезпечити безпеку та не створювати перешкод будь-яким іншим учасникам руху.

Підстава у ПДР. Порядок посадки та висадки пасажирів визначений пунктом 5.1 ПДР.

Запам’ятайте: майданчик → тротуар або узбіччя → крайня смуга лише за неможливості. З боку суміжної смуги — завжди заборонено.

Пояснення простими словами. Недостатня видимість пов’язана не з геометрією дороги, а з освітленням або погодними умовами. Вона настає, коли у напрямку руху дорогу видно менш ніж на 300 м через сутінки, туман, дощ, снігопад та інші подібні чинники.

Чому інші варіанти неправильні:

• формулювання «обмежена оглядовість менше 300 м» змішує два різні терміни;
• якщо огляд закриває поворот дороги, це обмежена оглядовість, а не недостатня видимість.

Підстава у ПДР. Визначення термінів «недостатня видимість» та «обмежена оглядовість» наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: туман, опади або сутінки — недостатня видимість; поворот, підйом чи споруда — обмежена оглядовість.

Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
• формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.

Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. На витрату палива впливають швидкість руху, власна маса транспортного засобу та його завантаження. Тому правильними є всі перелічені варіанти.

Як впливає кожний чинник:

• швидкість — на високій швидкості різко зростає опір повітря, а часті розгони й гальмування додатково витрачають енергію;
• вага транспортного засобу — важчий автомобіль потребує більше енергії для розгону та руху на підйомі;
• завантаження — пасажири й вантаж збільшують фактичну масу, а вантаж на даху може ще й погіршувати аеродинаміку.

Важливе уточнення. Найменша витрата не завжди досягається рухом із найменшою можливою швидкістю. Вона залежить також від передачі, обертів двигуна, тиску в шинах, технічного стану автомобіля, рельєфу, погоди та дорожнього руху.

Зв’язок із ПДР. Правила не встановлюють формули витрати палива. Водночас пункт 12.1 ПДР вимагає під час вибору швидкості враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу й особливості вантажу. Економність не може бути важливішою за безпеку.

Запам’ятайте: швидкість, маса автомобіля та додаткове завантаження разом впливають на витрату палива.

Пояснення простими словами. На ділянці, закритій деревами, будівлями або іншими перешкодами, вони частково захищають автомобіль від бокового вітру. Під час раптового виїзду на відкритий простір цей захист зникає, і сильний порив може несподівано змістити автомобіль убік. Небезпека найбільша саме в момент переходу, тому що водій ще не встиг пристосувати кермування до нової сили вітру.

Чому інші варіанти неправильні:

• на відкритій ділянці боковий вітер також небезпечний, але його тривала дія зазвичай уже відчутна, тому водій може завчасно компенсувати відхилення;
• на ділянці, закритій деревами, сила бокового вітру переважно менша, хоча окремі пориви все одно можливі.

Як діяти безпечно. Перед виїздом із захищеної ділянки зменште швидкість, тримайте кермо обома руками та будьте готові плавно скоригувати напрямок. Особливо чутливі до бокового вітру високі транспортні засоби, автомобілі з причепом і легкі ненавантажені автомобілі.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає враховувати дорожню обстановку та обирати швидкість, за якої водій постійно контролює рух транспортного засобу.

Запам’ятайте: найнебезпечніший не просто відкритий простір, а раптовий виїзд на нього із захищеної від вітру ділянки.

Пояснення простими словами. Якщо наближається оперативний транспортний засіб з увімкненим червоним та/або синім проблисковим маячком чи спеціальним звуковим сигналом, пішохід не повинен починати перехід. Якщо пішохід уже перебуває на проїзній частині, її потрібно негайно залишити без створення нової небезпеки.

Чому це важливо. Оперативний автомобіль може рухатися швидше за звичайний потік, відступати від окремих вимог Правил і раптово змінювати напрямок. Водієві такого транспортного засобу потрібен вільний шлях для виконання невідкладного завдання.

Важливе уточнення щодо кольору маячка. Ця вимога стосується червоного та/або синього маячка і спеціального звукового сигналу. Оранжевий маячок лише привертає увагу до транспортного засобу або робіт і сам по собі не надає переваги в русі.

Підстава у ПДР. Пункт 4.13 ПДР зобов’язує пішоходів у такій ситуації утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.

Запам’ятайте: червоний або синій маячок чи спеціальний звуковий сигнал — не починайте перехід і звільніть проїзну частину.

Пояснення простими словами. Кожна наведена дія різко зменшує час, який інші водії мають для безпечної реакції. Автомобіль у «сліпій» зоні можна не побачити під час перестроювання, різке гальмування попереду створює небезпеку наїзду ззаду, а раптове прискорення в сусідній смузі може зірвати вже розпочатий безпечний маневр.

Розбір варіантів:

• Перестроювання в «сліпій» зоні небезпечне можливим боковим зіткненням.
• Різке гальмування автомобіля попереду змушує водіїв позаду екстрено реагувати.
• Різке прискорення автомобіля позаду в сусідній смузі може несподівано перекрити простір для перестроювання.

Підстава у ПДР. Перед будь-яким маневром пункт 10.1 ПДР вимагає переконатися, що він буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки. Пункт 13.1 ПДР додатково вимагає дотримувати безпечної дистанції та інтервалу.

Запам’ятайте: перед перестроюванням — дзеркала, покажчик повороту, контроль «сліпої» зони і лише потім плавний маневр.

Пояснення простими словами. Відкритий перелом відрізняється тим, що в проєкції перелому пошкоджена шкіра. Тому рана, кровотеча з неї та видимі уламки кістки є характерними ознаками саме відкритого перелому.

Чому інший варіант неправильний. Неприродне положення кінцівки, біль, деформація та гематома можуть спостерігатися при закритому переломі, коли шкірні покриви в проєкції ушкодження залишаються цілими. Водночас деформація й біль можуть бути й при відкритому переломі, тому вирішальна ознака для розмежування — наявність рани над переломом.

Що робити при підозрі на відкритий перелом:

• викликати екстрену медичну допомогу та виконувати вказівки диспетчера;
• за наявності кровотечі негайно зупиняти її за відповідним алгоритмом;
• накласти на рану чисту стерильну пов’язку;
• допомогти постраждалому прийняти положення, яке завдає найменше болю;
• іммобілізувати кінцівку лише за наявності відповідного навчання.

Запам’ятайте: рана в проєкції перелому означає, що перелом потрібно вважати відкритим.

Пояснення простими словами. Сторонній предмет у рані не можна самостійно витягувати. Він може частково стримувати кровотечу, а під час виймання можна додатково пошкодити судини, нерви та інші тканини.

Як діяти:

• не натискайте на предмет і не намагайтеся змінити його положення;
• обережно обкладіть його з усіх боків згорнутими бинтами або іншим чистим матеріалом;
• зафіксуйте пов’язку так, щоб предмет залишався нерухомим, але не був притиснутий углиб рани;
• викличте екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112.

Чому інші варіанти неправильні:

• виймання предмета може спричинити або різко посилити кровотечу;
• правило не залежить від того, на скільки сантиметрів предмет виступає над раною: довільного порога 5 см немає.

Важливий нюанс. Якщо сторонній предмет випав сам, не вставляйте його назад. За можливості збережіть його та передайте медичним працівникам.

Запам’ятайте: предмет залишається в рані — пов’язка фіксує його навколо, а не тисне зверху.