Категорія BE

Пояснення простими словами. У темну пору доби або за недостатньої видимості немає одного універсального значення, на яке потрібно зменшити швидкість. Водій повинен орієнтуватися на фактичну відстань, яку він бачить попереду.

Швидкість є безпечною лише тоді, коли в разі появи перешкоди транспортний засіб можна повністю зупинити в межах видимої ділянки дороги.

Чому інші варіанти неправильні:

• варіант 1 неправильний, оскільки зменшення швидкості саме на 10 км/год може бути недостатнім у тумані, під час сильного дощу, снігопаду або на неосвітленій дорозі;
• «Відповіді 1 і 2» містить неправильний перший варіант.

Запам’ятайте: що коротша видима ділянка дороги, то нижчою має бути швидкість. Головний критерій — можливість повністю зупинитися в межах видимості.

Підстава в ПДР. Вибір швидкості в темну пору доби та за недостатньої видимості визначає пункт 12.2 ПДР.

Пояснення простими словами. Жовтий миготливий сигнал не встановлює черговість проїзду. Він дозволяє рух, попереджає про небезпечне перехрестя та означає, що перехрестя потрібно проїжджати як нерегульоване, ураховуючи встановлені засоби визначення пріоритету.

Що показано на ілюстрації питання. На світлофорі працює один жовтий миготливий сигнал. Отже, світлофор не розподіляє черговість руху між напрямками.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Жовтий миготливий сигнал не є заборонним, але й не надає переваги. Ігнорувати правила проїзду нерегульованого перехрестя в такому режимі не можна.

Підстава у ПДР. Пункт 16.1 ПДР визначає перехрестя зі світлофором у режимі жовтого миготливого сигналу як нерегульоване. Підпункт «д» пункту 8.7.3 ПДР уточнює, що жовтий миготливий сигнал дозволяє рух і попереджає про небезпечне нерегульоване перехрестя або пішохідний перехід.

Запам’ятайте: жовтий миготливий — рух дозволено, але перехрестя нерегульоване.

Пояснення простими словами. Коли рух регулює регулювальник, саме його сигнали мають перевагу перед сигналами світлофора. Якщо права рука регулювальника витягнута вперед, з його лівого боку нерейковим транспортним засобам дозволено рух у всіх напрямках.

Що показано на ілюстрації. Обидва автомобілі під’їхали до регулювальника з його лівого боку. Тому обидва водії можуть продовжити рух відповідно до його сигналу, хоча світлофор показує червоний сигнал.

Чому інші варіанти неправильні:

• Чекати дозвільного сигналу світлофора не потрібно, оскільки сигнал регулювальника має перевагу.
• Дозволити рух лише білому автомобілю неправильно: обидва автомобілі перебувають з одного, дозвільного, боку регулювальника.

Підстава у ПДР. Перевагу сигналів регулювальника встановлює пункт 8.3 ПДР, а значення цього положення його рук визначає підпункт «б» пункту 8.8 ПДР.

Запам’ятайте: права рука регулювальника вперед — з його лівого боку нерейковим транспортним засобам дозволено рух у всіх напрямках.

Пояснення простими словами. Для розвороту водій повинен бачити дорогу щонайменше на 100 м у кожному напрямку. Проїзд зустрічного автомобіля усуває лише одну рухому перешкоду, але не покращує оглядовість самої дороги за поворотом.

Що показано на ілюстрації питання. Дорога різко повертає ліворуч, а дерева й геометрія повороту закривають подальшу ділянку. Навіть одразу після проїзду зустрічного автомобіля водій не бачить достатньої відстані хоча б в одному напрямку, тому починати розворот небезпечно.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна. Відсутність автомобіля безпосередньо перед водієм не є критерієм дозволу. Вирішальною є видимість дороги, а вона в цій ситуації залишається меншою за встановлений мінімум.

Підстава у ПДР. Підпункт «г» пункту 10.7 ПДР забороняє розворот за видимості дороги менше 100 м хоча б в одному напрямку.

Запам’ятайте: оцінюємо не наявність зустрічного автомобіля, а видиму відстань дороги.

Пояснення простими словами. Дорожній знак 4.21 вимагає застосовувати ланцюги проти ковзання на ділянці дороги, де без них рух може бути небезпечним або неможливим. Ланцюги мають бути встановлені щонайменше на двох ведучих колесах транспортного засобу.

Що показано на ілюстрації питання. На синьому круглому наказовому знаку зображено колесо з ланцюгом. Це пряма вказівка на обов’язкове застосування ланцюгів, а не позначення сервісного об’єкта.

Чому інші варіанти неправильні:

• вимога стосується не лише вантажних автомобілів, а й легкових автомобілів та автобусів;
• знак не позначає шиномонтаж — він установлює обов’язковий режим руху;
• разом із дорожнім знаком 4.21 застосовують табличку 7.12 , яка вказує на ожеледицю.

Підстава у ПДР. Знак 4.21 дозволяє рух легкових і вантажних автомобілів та автобусів лише із застосуванням ланцюгів проти ковзання не менше ніж на двох ведучих колесах.

Запам’ятайте: колесо в ланцюгу на синьому крузі — ланцюги проти ковзання обов’язкові.

Пояснення простими словами. Проїзна частина — елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів: автомобілів, автобусів, мотоциклів, мопедів та інших транспортних засобів, які не рухаються рейками.

Чому інші варіанти неправильні:

• рейкові транспортні засоби рухаються трамвайними коліями, а не використовують проїзну частину за її основним призначенням;
• варіант «Відповіді 1 і 2» суперечить визначенню проїзної частини, у якому прямо названі нерейкові транспортні засоби.

Важливе уточнення. Трамвайні колії можуть бути розташовані в межах дороги або навіть на одному рівні з проїзною частиною, але вони залишаються окремим елементом, призначеним для рейкових транспортних засобів.

Підстава у ПДР. Визначення проїзної частини, рейкового та нерейкового транспортного засобу наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: проїзна частина — для нерейкових транспортних засобів; трамвайна колія — для рейкових.

Пояснення простими словами. Перед перестроюванням водій повинен завчасно подати сигнал покажчиком повороту відповідного напрямку або рукою. У населеному пункті сигнал подають з урахуванням швидкості руху, але не менш як за 50–100 м до початку маневру.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 — неправильний. Відстань 30 м є меншою за встановлений для населеного пункту інтервал, тому інші учасники можуть не встигнути безпечно відреагувати.
• Варіант 2 — неправильний. Значення 100 м входить до нормативного інтервалу, але сигнал потрібно подавати незалежно від того, чи є поруч інші учасники руху. Правила також визначають діапазон 50–100 м.
• Варіант 3 — правильний. Він відтворює повну вимогу для перестроювання в населеному пункті.

Запам’ятайте: увімкнений покажчик лише повідомляє про намір перестроїтися. Він не надає переваги, тому перед зміною смуги водій повинен переконатися, що маневр буде безпечним.

Підстава у ПДР: пункт 9.4.

Пояснення простими словами. Якщо дорога має дві або більше смуг для руху в одному напрямку, нерейковий транспортний засіб повинен за можливості рухатися правою смугою.

У запитанні дорога вільна, а водієві не потрібно випереджати, об’їжджати перешкоду, повертати ліворуч або розвертатися. Тому підстав займати лівішу смугу немає.

Чому варіант 2 неправильний:

• водій не може довільно обирати будь-яку смугу на вільній багатосмуговій дорозі;
• ліві смуги використовуються тоді, коли цього потребує дорожня ситуація або конкретний маневр.

Запам’ятайте: на вільній багатосмуговій дорозі без необхідності виконувати маневр потрібно триматися якнайближче до правого краю проїзної частини.

Підстава в ПДР. Правило розташування нерейкових транспортних засобів на багатосмуговій дорозі та винятки з нього встановлює пункт 11.2 ПДР.

Пояснення простими словами. Велосипедна смуга — це виділена частина проїзної частини, призначена для руху на велосипедах. Мопед є механічним транспортним засобом, а тому не набуває права постійно рухатися велосипедною смугою.

Що показано на ілюстрації питання. Знак 5.88 позначає велосипедну смугу. Зображення велосипеда визначає її спеціальне призначення й не поширює режим смуги на мопеди.

Чому відповідь «Так» неправильна. Невеликий робочий об’єм двигуна або відносно невисока швидкість мопеда не перетворюють його на велосипед. Для мопеда діють правила руху механічних транспортних засобів.

Підстава у ПДР. Визначення містить пункт 1.10 ПДР, а призначення позначення розкриває знак 5.88 «Велосипедна смуга» .

Запам’ятайте: велосипедна смуга призначена для велосипедів, а не для мопедів.

Пояснення простими словами. Особа, яка самостійно рухається дорогою в кріслі колісному, прямо належить до учасників дорожнього руху. Це означає, що вона має визначені Правилами права й обов’язки, а водії повинні бути до неї особливо уважними.

Важливо не плутати два поняття:

• особа в кріслі колісному є учасником дорожнього руху незалежно від того, обладнане крісло двигуном чи приводиться в рух мускульною силою;
• до пішоходів прямо прирівнюють особу, яка рухається в кріслі колісному без двигуна;
• для руху зі швидкістю пішохода тротуарами та доріжками, а також для руху краєм проїзної частини Правила встановлюють окремі вимоги до осіб у кріслах колісних.

Чому відповідь «Ні» неправильна: визначення учасника дорожнього руху прямо охоплює осіб, які рухаються в кріслах колісних.

Підстава у ПДР. Визначення містяться у пункті 1.10 ПДР, а спеціальні права осіб у кріслах колісних — у пункті 4.17 ПДР. Правильний варіант підтверджено в офіційному питанні ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: особа в кріслі колісному — учасник дорожнього руху; конкретні правила її руху залежать від виду крісла, швидкості та місця пересування.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. Недостатня видимість пов’язана не з геометрією дороги, а з освітленням або погодними умовами. Вона настає, коли у напрямку руху дорогу видно менш ніж на 300 м через сутінки, туман, дощ, снігопад та інші подібні чинники.

Чому інші варіанти неправильні:

• формулювання «обмежена оглядовість менше 300 м» змішує два різні терміни;
• якщо огляд закриває поворот дороги, це обмежена оглядовість, а не недостатня видимість.

Підстава у ПДР. Визначення термінів «недостатня видимість» та «обмежена оглядовість» наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: туман, опади або сутінки — недостатня видимість; поворот, підйом чи споруда — обмежена оглядовість.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. Дитину потрібно садити в автомобіль з безпечного боку — там, де вона не опиниться поруч із транспортним потоком. Якщо автомобіль зупинився біля тротуару, таким місцем є двері з боку тротуару.

Чому це важливо. Відчинення дверей у бік проїзної частини створює одразу кілька ризиків: дитина може зробити крок під автомобіль, що проїжджає повз, а відчинені двері можуть стати перешкодою для інших учасників руху. Дорослий має контролювати посадку та не дозволяти дитині самостійно виходити на проїзну частину.

Чому інші варіанти неправильні:

• бік проїзної частини не є звичайним безпечним місцем для посадки; скористатися крайньою смугою можна лише як винятком, коли посадка з майданчика, тротуару чи узбіччя неможлива, і тільки за умови безпеки;
• сторона посадки має значення, оскільки від неї безпосередньо залежить ризик контакту дитини з транспортним потоком.

Підстава у ПДР. Пункт 5.1 ПДР дозволяє посадку та висадку після зупинки транспортного засобу з посадкового майданчика, а за його відсутності — з тротуару чи узбіччя. Лише якщо це неможливо, дозволяється крайня смуга проїзної частини за умови безпеки та без створення перешкод.

Запам’ятайте: дитину садимо з боку тротуару — подалі від рухомих автомобілів.

Пояснення простими словами. Вагітність сама по собі не звільняє водія або пасажира від користування ременем безпеки. Правильно пристебнутий ремінь утримує тіло під час різкого гальмування чи зіткнення та захищає і жінку, і майбутню дитину.

Як правильно розмістити ремінь:

• нижню стрічку провести низько під животом, щільно по тазових кістках, а не поверх живота;
• діагональну стрічку провести через середину грудної клітки між грудьми й далі збоку від живота;
• не пропускати діагональну стрічку під рукою або за спиною та прибрати слабину ременя;
• налаштувати сидіння у зручне вертикальне положення, залишивши максимально можливу відстань до керма без втрати нормального доступу до нього й педалей.

Чому відповідь «Ні» неправильна. У переліку винятків ПДР вагітність не названа. Не пристібатися в населених пунктах можуть водії та пасажири з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременем, а також особи в окремих оперативних і спеціальних транспортних засобах. Це не є загальним винятком для вагітних.

Підстава у ПДР. Підпункт «в» пункту 2.3 ПДР зобов’язує водіїв користуватися ременями безпеки та не перевозити непристебнутих пасажирів у транспортних засобах, обладнаних такими засобами пасивної безпеки.

Запам’ятайте: вагітним ремінь потрібен, але його нижня стрічка має проходити під животом, а не по ньому.

Пояснення простими словами. Не можна продовжувати дивитися прямо на яскраві фари зустрічного автомобіля. Потрібно перевести основний фокус погляду до правого краю дороги, використовуючи його як орієнтир для збереження напрямку, але продовжувати контролювати свою смугу та обстановку периферійним зором.

Одночасно водій повинен:

• плавно зменшити швидкість до безпечної за фактичної видимості;
• не змінювати смугу руху через засліплення;
• у разі повної втрати можливості орієнтуватися — зупинитися у своїй смузі та ввімкнути аварійну світлову сигналізацію;
• відновити рух лише після відновлення нормального зору.

Чому інші варіанти неправильні:

• швидке розплющування і заплющування очей не усуває засліплення та ще більше зменшує час візуального контролю дороги;
• вмикання дальнього світла у відповідь може засліпити зустрічного водія й створити ще небезпечнішу ситуацію.

Підстава у ПДР. Пункт 19.3 ПДР визначає обов’язок зменшити швидкість, а в разі засліплення — зупинитися без зміни смуги та ввімкнути аварійну сигналізацію.

Запам’ятайте: погляд — до правого краю дороги, швидкість — до рівня фактичної видимості.

Пояснення простими словами. Звичайний триточковий ремінь розрахований на пасажира, який сидить у призначеному місці. У лежачому положенні плечова та поясна стрічки не можуть правильно утримувати грудну клітку й таз, тому пасажир може вислизнути з-під ременя або отримати небезпечне локальне навантаження.

Чому відповідь «Так» неправильна. Застебнутий замок сам по собі не гарантує захисту. Ремінь працює належно лише за правильної посадки: поясна частина лежить низько на тазових кістках, плечова проходить через плече та грудну клітку, а спина має опору в сидінні.

Важливе уточнення. Якщо стан людини потребує перевезення лежачи, використовують спеціально призначене медичне обладнання та транспорт відповідно до рекомендацій фахівців, а не звичайний ремінь легкового автомобіля.

Підстава у ПДР. Пункт 5.2 ПДР вимагає пасажирам сидіти або стояти у призначених для цього місцях і користуватися засобами пасивної безпеки.

Запам’ятайте: звичайний ремінь захищає правильно посадженого пасажира, а не людину, яка лежить на сидінні.

Пояснення простими словами. Переліт мотоцикліста через перешкоду означає сильний удар і різке згинання, розгинання або обертання тіла. За такого механізму травми насамперед підозрюють ушкодження хребта, особливо його шийного відділу.

Чому не обираємо інші варіанти. Переломи плеча або таза також можливі, але лише за описом механізму падіння не можна вважати один із них першочерговою підозрою. Потенційне ушкодження шиї небезпечніше тим, що необережний рух може погіршити стан спинного мозку.

Як діяти в реальній ситуації:

• викличте 103 або 112;
• не піднімайте й не садіть постраждалого без крайньої потреби;
• не повертайте його голову та шию;
• якщо місце безпечне, підтримуйте голову в тому положенні, в якому її знайшли, до прибуття медиків.

Важливий нюанс. Шолом мотоцикліста без нагальної потреби не знімають. Виняток — необхідність забезпечити дихальні шляхи або провести реанімацію, коли допомогти інакше неможливо.

Запам’ятайте: сильне падіння з мотоцикла — це підозра на травму шиї та хребта, доки медики не встановлять інше.

Пояснення простими словами. За підозри на шок потрібна невідкладна професійна допомога. Після перевірки безпеки та заспокоєння постраждалого викликають 103/112, намагаються усунути причину стану — наприклад, зупинити масивну кровотечу — і надають протишокове положення.

Протишокове положення:

• покласти постраждалого горизонтально, якщо це не погіршує його дихання;
• підняти ноги так, щоб ступні були приблизно на рівні підборіддя;
• підкласти під голову одяг або подушку, якщо це не ускладнює дихання;
• укрити постраждалого та постійно контролювати його стан до приїзду медиків.

Чому інший варіант неправильний. Самостійно давати заспокійливі препарати не передбачено алгоритмом. Ліки можуть вплинути на стан і свідомість постраждалого, тоді як виклик медиків та усунення безпосередньої причини шоку не можна відкладати.

Запам’ятайте: безпека → 103/112 → усунення причини → протишокове положення та нагляд.