Категорія BE

Пояснення простими словами. У першій ситуації світлофор працює у звичайному режимі й дозволяє рух зеленим сигналом. На регульованому перехресті знаки пріоритету не діють, тому вимога про обов’язкову зупинку тут не застосовується. У другій ситуації світлофор блимає жовтим: перехрестя стає нерегульованим, отже водій повинен керуватися встановленими знаками й зупинитися перед .

Що показано на ілюстрації питання. В обох частинах зображено те саме перехрестя зі та . У ситуації 1 горить зелений сигнал, а в ситуації 2 світлофор працює в режимі миготіння жовтого сигналу.

Чому інші варіанти неправильні:

• «У першій ситуації» — неправильно, бо зелений сигнал світлофора регулює проїзд, а знак пріоритету не діє;
• «В обох ситуаціях» — неправильно, бо обов’язкова зупинка потрібна лише тоді, коли перехрестя стало нерегульованим.

Підстава у ПДР. Пункт 16.1 визначає: при миготінні жовтого сигналу та відсутності регулювальника перехрестя є нерегульованим. Пункт 8.3 встановлює перевагу звичайних сигналів світлофора над знаками пріоритету, а «Проїзд без зупинки заборонено» вимагає зупинки перед .

Запам’ятайте: зелений сигнал — керує світлофор; миготливий жовтий — керують знаки пріоритету.

Пояснення простими словами. На мостах зупинка заборонена. Правило не передбачає винятку для короткої зупинки або посадки чи висадки пасажирів.

Що показано на ілюстрації. Автомобіль зупинився безпосередньо на мосту, що видно за огородженням споруди та річкою під нею. Отже, водій обрав заборонене для зупинки місце.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дозволено». Місце розташоване на мосту, де зупинка заборонена.
• «Дозволено тільки для посадки (висадки) пасажирів». Посадка або висадка пасажирів не є винятком із заборони зупинки на мосту.

Підстава у ПДР. Заборону зупинки на мостах установлено пунктом 15.9 ПДР.

Запам’ятайте: на мосту заборонена будь-яка звичайна зупинка, зокрема для посадки або висадки пасажирів.

Пояснення простими словами. Особа, яка самостійно рухається дорогою в кріслі колісному, прямо належить до учасників дорожнього руху. Це означає, що вона має визначені Правилами права й обов’язки, а водії повинні бути до неї особливо уважними.

Важливо не плутати два поняття:

• особа в кріслі колісному є учасником дорожнього руху незалежно від того, обладнане крісло двигуном чи приводиться в рух мускульною силою;
• до пішоходів прямо прирівнюють особу, яка рухається в кріслі колісному без двигуна;
• для руху зі швидкістю пішохода тротуарами та доріжками, а також для руху краєм проїзної частини Правила встановлюють окремі вимоги до осіб у кріслах колісних.

Чому відповідь «Ні» неправильна: визначення учасника дорожнього руху прямо охоплює осіб, які рухаються в кріслах колісних.

Підстава у ПДР. Визначення містяться у пункті 1.10 ПДР, а спеціальні права осіб у кріслах колісних — у пункті 4.17 ПДР. Правильний варіант підтверджено в офіційному питанні ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: особа в кріслі колісному — учасник дорожнього руху; конкретні правила її руху залежать від виду крісла, швидкості та місця пересування.

Пояснення простими словами. Якщо транспортний засіб вимушено зупинився в місці, де оглядовість дороги хоча б в одному напрямку менша ніж 100 м, а аварійна сигналізація відсутня або несправна, потрібно встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.

Засіб попередження розміщують саме з боку гіршої видимості для інших учасників дорожнього руху. Так водії, які можуть найпізніше побачити зупинений транспортний засіб, отримають попередження завчасно.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 — неправильний. Правила не вимагають одночасно встановлювати і знак, і ліхтар та розміщувати їх по різні боки транспортного засобу.
• Варіант 2 — правильний. Використовується один із двох засобів, який установлюють з боку гіршої видимості.

Запам’ятайте: у цій ситуації важливе не формальне розміщення знака позаду автомобіля, а попередження водіїв із того боку, звідки зупинений транспортний засіб видно найгірше.

Підстава у ПДР: пункт 9.11 у зв’язку з пунктом 9.10.

Пояснення простими словами. Дальнє світло можна використовувати лише тоді, коли воно не засліплює інших водіїв. Це стосується не тільки зустрічних автомобілів: яскраве світло може потрапляти в дзеркала транспортного засобу, який рухається попереду в тому самому напрямку.

Чому інші варіанти неправильні:

• «За умови, що дорога, по якій вони рухаються, має роздільну смугу» — сама наявність роздільної смуги не гарантує, що дальнє світло нікого не засліпить.
• «Відповіді 1 і 2» — перша умова не встановлена Правилами як достатня, тому об’єднаний варіант також неправильний.

Підстава у ПДР. Обов’язок перемикати дальнє світло, коли воно може засліпити інших водіїв, визначає пункт 19.2 ПДР.

Запам’ятайте: дальнє світло допустиме лише без засліплення — як зустрічних, так і попутних водіїв.

Пояснення простими словами. Ви рухаєтеся головною дорогою, а трамвай — другорядною. Тому під час лівого повороту ви проїжджаєте першим, а трамвай повинен дати вам дорогу.

Що показано на ілюстрації. Перед вашим напрямком установлено знак із табличкою . Трамвай наближається праворуч із другорядної дороги. Ваш увімкнений лівий покажчик повороту не змінює співвідношення головної та другорядної доріг.

Чому інший варіант неправильний:

• «Дати дорогу трамваю» — трамвай мав би перевагу в рівнозначних умовах, але тут він рухається другорядною дорогою.

Підстава у ПДР. Обов’язок транспортного засобу на другорядній дорозі пропустити транспорт на головній установлено пунктом 16.11 ПДР.

Запам’ятайте: сам факт наближення трамвая не скасовує знаків пріоритету.

Пояснення простими словами. Після зупинки транспортного засобу до протилежного краю проїзної частини повинно залишатися щонайменше 3 м. Цей простір потрібний, щоб інші транспортні засоби могли безпечно об’їхати автомобіль.

Що показано на ілюстрації. Червоний автомобіль зупинився біля правого краю дороги. Стрілка позначає вільну відстань від автомобіля до протилежного краю проїзної частини. Мінімально допустиме значення цієї відстані — 3 м.

Чому інші варіанти неправильні:

• «1,5 м». Це менше встановленого мінімуму 3 м.
• «2 м». Двох метрів недостатньо для виконання вимоги ПДР.
• «2,75 м». Це також менше мінімально допустимих 3 м.
• «4 м». Така відстань не порушує правила, але питання запитує саме мінімальне допустиме значення.

Підстава у ПДР. Зупинку заборонено, якщо між транспортним засобом і протилежним краєм проїзної частини залишається менше 3 м, відповідно до пункту 15.9 ПДР.

Запам’ятайте: після зупинки для проїзду інших транспортних засобів має залишатися не менше 3 м.

Пояснення простими словами. Учасник дорожнього руху — це особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі. ПДР прямо перелічують пішоходів, водіїв, пасажирів, погоничів тварин, велосипедистів та осіб, які рухаються в кріслі колісному.

Чому інші варіанти неправильні:

• у першому варіанті додано регулювальника, але пропущено погоничів тварин;
• у третьому варіанті також додано регулювальника, але пропущено осіб, які рухаються в кріслі колісному;
• регулювальник має окреме визначення та повноваження щодо регулювання дорожнього руху, але як окрема категорія не входить до наведеного в ПДР переліку учасників дорожнього руху.

Підстава у ПДР. Визначення учасника дорожнього руху наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: правильний перелік обов’язково містить погоничів тварин та осіб, які рухаються в кріслі колісному.

Пояснення простими словами. Дворова територія належить до житлової зони за самим визначенням цього поняття. Тому спеціальні правила руху, стоянки та переваги пішоходів діють у дворі навіть тоді, коли на в’їзді немає дорожнього знака 5.34 .

Чому знак не є обов’язковою умовою. Дорожнім знаком позначають частини населених пунктів, де запроваджено режим житлової зони. Окрема дворова територія вже охоплюється цим режимом без додаткового позначення.

Підстава у ПДР. У визначенні терміна «житлова зона» в пункті 1.10 ПДР прямо названо дворові території, а також частини населених пунктів, позначені відповідним знаком.

Запам’ятайте: двір є житловою зоною незалежно від наявності знака на в’їзді.

Пояснення простими словами. Безпечна швидкість — це не лише швидкість у межах установленого обмеження. Водій повинен вибрати її так, щоб постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно ним керувати.

Для цього одночасно враховуються:

• дорожня обстановка — стан покриття, видимість, інтенсивність руху, повороти, перехрестя, пішоходи та інші небезпеки;
• особливості вантажу — його маса, розміщення, габарити та можливий вплив на стійкість і гальмування;
• стан транспортного засобу — справність гальм, шин, рульового керування та іншого обладнання.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• варіанти 1, 2 і 3 називають правильні чинники, але кожен із них окремо дає лише частину повної відповіді.

Запам’ятайте: під час вибору безпечної швидкості потрібно одночасно оцінювати дорогу, вантаж і технічний стан транспортного засобу.

Підстава в ПДР. Чинники, які потрібно враховувати під час вибору безпечної швидкості, визначає пункт 12.1 ПДР.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. Недостатня видимість пов’язана не з геометрією дороги, а з освітленням або погодними умовами. Вона настає, коли у напрямку руху дорогу видно менш ніж на 300 м через сутінки, туман, дощ, снігопад та інші подібні чинники.

Чому інші варіанти неправильні:

• формулювання «обмежена оглядовість менше 300 м» змішує два різні терміни;
• якщо огляд закриває поворот дороги, це обмежена оглядовість, а не недостатня видимість.

Підстава у ПДР. Визначення термінів «недостатня видимість» та «обмежена оглядовість» наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: туман, опади або сутінки — недостатня видимість; поворот, підйом чи споруда — обмежена оглядовість.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. Коли зчеплення або передача вимкнені, двигун не допомагає стримувати автомобіль. Усе навантаження припадає на робочі гальма. Через тривале тертя вони нагріваються, а перегріті колодки, диски чи барабани гальмують дедалі слабше.

У чому головний ризик. На затяжному спуску може виникнути гальмівне згасання: водій натискає педаль, але уповільнення стає недостатнім. За надмірного нагрівання також може закипіти гальмівна рідина, що ще сильніше погіршить роботу системи.

Чому інші варіанти неправильні:

• знос шин не є основною небезпекою такого способу руху;
• деталі гальмівних механізмів справді зношуються швидше, але критична негайна небезпека полягає саме в перегріванні та втраті ефективності гальм.

Підстава у ПДР. Підпункт «а» пункту 28.3 ПДР забороняє на гірських дорогах рухатися з непрацюючим двигуном та вимкненими зчепленням або передачею.

Запам’ятайте: на крутому спуску передача ввімкнена, двигун стримує автомобіль, а робочі гальма використовуються дозовано.

Що показано на ілюстрації. Ви наближаєтеся до нерегульованого перехрестя рівнозначних доріг, а вантажний автомобіль під’їжджає зліва. За правилом перешкоди праворуч водій вантажівки повинен дати вам дорогу, оскільки для нього ваш автомобіль наближається праворуч.

Чому правильна відповідь не зводиться лише до переваги. Право на першочерговий проїзд не дозволяє ігнорувати реальні дії іншого водія. Якщо вантажівка не сповільнюється або її наміри незрозумілі, потрібно зменшити швидкість аж до зупинки, щоб уникнути зіткнення.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Не гальмуєте, тому що вантажівка повинна вас пропустити» — формально перевага ваша, але продовжувати рух при очевидній небезпеці не можна.
• «Гальмуєте, тому що ви зобов’язані пропустити вантажівку» — обов’язку пропускати її за черговістю немає; гальмування потрібне лише як безпечна реакція на її фактичні дії.

Підстава у ПДР. Черговість на перехресті рівнозначних доріг визначає пункт 16.12 ПДР, а обов’язок реагувати на виявлену небезпеку — пункт 12.3 ПДР.

Запам’ятайте: перевагу визначають Правила, а безпечну дію — ще й фактична поведінка іншого водія.

Пояснення простими словами. На початку дощу вода змішується з пилом, залишками гуми, мастилом та іншими забрудненнями на покритті. Утворена слизька плівка зменшує зчеплення шин із дорогою, тому автомобілю потрібно більше відстані для зупинки.

Чому інші варіанти неправильні:

• гальмівний шлях не зменшується, бо мокре забруднене покриття не покращує, а погіршує зчеплення;
• він не залишається незмінним, оскільки залежить від стану покриття, шин, швидкості та способу гальмування.

Як діяти. Плавно зменште швидкість, збільште дистанцію, уникайте різких рухів кермом і різкого гальмування. Точне збільшення гальмівного шляху наперед визначити неможливо: воно залежить від інтенсивності дощу, покриття, шин та інших умов.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує враховувати дорожню обстановку під час вибору швидкості, а пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції.

Запам’ятайте: перші хвилини дощу особливо слизькі — швидкість менша, дистанція більша.

Пояснення простими словами. Під час ожеледиці зчеплення шин із дорогою різко погіршується. Різке гальмування може спричинити ковзання коліс, занесення автомобіля, втрату керованості та збільшення фактичного гальмівного шляху. Тому ризик ДТП справді зростає.

Як діяти безпечніше:

• заздалегідь зменшити швидкість і збільшити дистанцію;
• гальмувати плавно, без різкого натискання на педаль;
• уникати одночасного різкого гальмування та повороту керма;
• усі маневри виконувати завчасно й максимально плавно.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона не враховує низьке зчеплення на слизькій дорозі: навіть сучасні електронні системи не скасовують фізичних обмежень шин і дорожнього покриття.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає обирати швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції, а пункт 12.9 ПДР забороняє різко гальмувати, крім випадків, коли без цього неможливо запобігти ДТП.

Запам’ятайте: на ожеледиці всі дії мають бути плавними — швидкість нижча, дистанція більша, різке гальмування небезпечне.

Пояснення простими словами. Якщо кровотеча з кінцівки масивна, але через одяг, темряву чи інші обставини рану неможливо чітко побачити, немає часу шукати точне місце ушкодження. Джгут накладають максимально високо на кінцівку, щоб він гарантовано опинився між невідомим джерелом кровотечі та тулубом.

Після накладання:

• затягніть джгут до повної зупинки кровотечі;
• зафіксуйте точний час накладання на джгуті або в іншому видимому місці;
• якщо кровотеча не зупинилася, дотягніть джгут або накладіть другий вище першого;
• викличте 103 або 112 та не послаблюйте джгут самостійно.

Чому інші варіанти неправильні:

• середина кінцівки — довільне місце, яке може виявитися нижче рани;
• пошук невидимої рани затримує зупинку критичної крововтрати.

Важливий нюанс. Якщо рану добре видно, діє інше правило: за потреби джгут накладають на 5–7 см вище рани, але не безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоб.

Запам’ятайте: джерело масивної кровотечі не видно — джгут максимально високо на кінцівку.

Пояснення простими словами. Спочатку потрібно припинити дію високої температури, потім охолодити опік і захистити ушкоджену поверхню від забруднення. Чинний порядок передбачає промивання місця опіку водою кімнатної температури протягом щонайменше 20 хвилин, якщо площа опіку не перевищує 20% тіла дорослого або 10% тіла дитини. Після охолодження накладають чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску.

Чому інші варіанти неправильні:

• лід може надмірно охолодити та додатково пошкодити тканини; пакет з льодом на 30 хвилин не відповідає правильному алгоритму;
• спирт, йод або зеленка подразнюють ушкоджені тканини, ускладнюють оцінювання опіку й не повинні наноситися на опікову поверхню.

Додатково. Не відривайте одяг, який прилип до опіку, не проколюйте пухирі й не наносьте олію, креми чи мазі. За значного, глибокого або небезпечно розташованого опіку викличте 103 або 112 та виконуйте вказівки диспетчера.

Запам’ятайте: припинити нагрівання → охолодити водою кімнатної температури → накласти чисту суху пов’язку без тиску.