Категорія BE

Пояснення простими словами. Оглядовість характеризує, чи має водій зі свого місця об’єктивну можливість бачити дорогу, транспортні засоби, пішоходів, дорожні знаки, перешкоди та інші елементи дорожньої обстановки.

Чому правильний варіант 1. Він дослівно відтворює визначення оглядовості, наведене у Правилах дорожнього руху.

Оглядовість — це не відстань у метрах. Цей термін описує саму можливість водія бачити дорожню обстановку. Для характеристики відстані, на якій водій може розпізнати дорогу та учасників руху, у ПДР використовується інший термін — «видимість у напрямку руху».

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 2 називає лише одну з можливих причин обмеженої оглядовості — геометричні параметри дороги. Повне визначення також охоплює придорожні споруди, насадження, інші об’єкти та транспортні засоби.
• Варіант 3 є частиною визначення іншого терміна — «видимість у напрямку руху», тобто максимальної відстані, на якій водій може чітко розпізнати межі елементів дороги та розміщення учасників руху.

Не плутайте схожі поняття:

• Оглядовість — об’єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія.
• Видимість у напрямку руху — максимальна відстань, на якій можна чітко розпізнати дорогу та учасників руху.
• Обмежена оглядовість — видимість, обмежена геометрією дороги, спорудами, насадженнями, іншими об’єктами або транспортними засобами.
• Недостатня видимість — видимість дороги менше 300 м у сутінках, тумані, під час дощу, снігопаду тощо.

Підстава у ПДР. Визначення оглядовості наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: оглядовість відповідає на запитання «чи може водій бачити дорожню обстановку», а видимість у напрямку руху — «на якій відстані він може її розпізнати».

Що показано на ілюстрації нижче. На схемі зеленим позначено ділянки навколо вантажного автомобіля, які водій може бачити, а червоним — сліпі зони. Легковий автомобіль перебуває у видимій зоні, тоді як мотоцикл опинився в зоні, яку водій вантажівки може не бачити.

Пояснення простими словами. Під час руху у світлу пору доби поза населеними пунктами денні ходові вогні, а за їх відсутності — ближнє світло фар, повинні бути ввімкнені на всіх механічних транспортних засобах.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 необґрунтовано обмежує загальну вимогу лише великоваговими, великогабаритними транспортними засобами, певною сільськогосподарською технікою та перевізниками небезпечних вантажів.
• Варіант 2 так само помилково звужує її лише до маршрутних транспортних засобів, які рухаються спеціальною смугою назустріч загальному потоку.

Не плутайте: перелічені в перших двох варіантах транспортні засоби окремо згадані в пункті 9.8 серед випадків обов’язкового ввімкнення ближнього світла. Однак правило про денні ходові вогні поза населеними пунктами поширюється на всі механічні транспортні засоби.

Підстава в ПДР. Перелік спеціальних випадків та загальну вимогу для руху поза населеними пунктами містить пункт 9.8 ПДР.

Пояснення простими словами. У запитанні вже зазначено, що викликати медиків і передати потерпілого іншим особам для доставки неможливо. За таких умов водій повинен сам відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу.

Чому правильна саме відповідь 2. ПДР передбачають цей порядок як виняток із загального обов’язку залишатися на місці ДТП. Водій тимчасово залишає місце пригоди не для уникнення відповідальності, а для невідкладної доставки потерпілого, після чого зобов’язаний повернутися.

Чому варіант 1 неправильний. Пасивне очікування випадкового попутного транспортного засобу не відповідає встановленому порядку. Якщо допомогу неможливо організувати і ніхто інший не може відвезти потерпілого, цей обов’язок покладається на самого водія.

Повний порядок дій водія:

1. Зафіксувати розташування слідів пригоди та положення транспортного засобу після його зупинки.
2. Відвезти потерпілого своїм транспортним засобом до найближчого лікувального закладу.
3. Повідомити в закладі своє прізвище та номерний знак транспортного засобу.
4. Пред’явити посвідчення водія або інший документ, що посвідчує особу, а також реєстраційний документ на транспортний засіб.
5. Повернутися на місце дорожньо-транспортної пригоди.

Що показано на ілюстрації нижче. Ілюстрація узагальнює обов’язки водія, причетного до ДТП. Для цього питання ключовою є панель «ґ»: зафіксувати обстановку, відвезти потерпілого до лікувального закладу та повернутися на місце пригоди.

Практичний приклад. ДТП сталася на віддаленій ділянці дороги, зв’язку немає, поруч немає людей або транспорту, які могли б допомогти, а потерпілого необхідно доставити до лікувального закладу. Водій фіксує сліди та положення автомобіля, відвозить потерпілого, повідомляє в закладі свої дані й повертається на місце пригоди.

Важливо. Самостійне перевезення потерпілого застосовується лише тоді, коли неможливо надати або організувати допомогу на місці, викликати бригаду екстреної медичної допомоги чи скористатися допомогою інших осіб. Це не загальний дозвіл залишити місце ДТП.

Підстава у ПДР. Такий порядок визначено підпунктами «г» і «ґ» пункту 2.10 ПДР.

Запам’ятайте: зафіксувати обстановку → доставити потерпілого → повідомити свої дані → повернутися на місце ДТП.