Категорія BE

Пояснення простими словами. Знак встановлюють на початку дороги або відокремленої проїзної частини, де рух по всій ширині здійснюється в одному напрямку. Знак показує напрямок одностороннього руху на дорозі, що перетинається.

Що показано на ілюстрації питання. Обидва знаки містять білу стрілку на синьому тлі, але застосовуються у різних місцях: перший — на самій односторонній дорозі, другий — перед виїздом на неї.

Чому інші варіанти неправильні:

• стрілки тут не встановлюють загальні дозволені або заборонені напрямки руху на перехресті;
• знаки не повідомляють, що дорога має лише одну смугу.

Підстава у ПДР. Саме визначення знаків 5.5 і 5.7.1 пов’язує їх із дорогою з одностороннім рухом.

Запам’ятайте: 5.5 позначає початок односторонньої дороги, а 5.7.1 показує, у який бік нею рухаються.

Пояснення простими словами. Обов’язок дати автобусу, мікроавтобусу або тролейбусу можливість розпочати рух від позначеної зупинки діє саме в населених пунктах. На ілюстрації зупинка розташована за межами населеного пункту, тому автобус перед початком руху повинен переконатися в безпеці маневру та пропустити автомобіль, який уже рухається дорогою.

Що показано на ілюстрації. Автобус із увімкненим лівим покажчиком повороту починає рух від позначеної зупинки за межами населеного пункту. Білий автомобіль наближається до нього тією самою смугою.

Чому інший варіант неправильний:

• «Повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися…» — спеціальна вимога пропустити маршрутний транспорт, який від’їжджає від зупинки, поширюється лише на населені пункти.

Підстава у ПДР. Територіальну умову надання переваги маршрутному транспортному засобу встановлює пункт 17.4 ПДР.

Запам’ятайте: автобус, який починає рух від позначеної зупинки, має таку перевагу лише в населеному пункті.

Пояснення простими словами. На механічному транспортному засобі, що рухається в темну пору доби, обов’язково повинні бути ввімкнені фари ближнього або дальнього світла. Вибір режиму залежить від дорожньої обстановки: дальнє світло не можна використовувати, якщо воно засліплює інших водіїв.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Габаритні вогні разом з протитуманними фарами» — це не загальна вимога для руху механічного транспортного засобу в темну пору доби.
• «Тільки ближнє світло фар» — відповідь неповна, оскільки за відсутності ризику засліплення дозволене й дальнє світло.
• «Тільки протитуманні фари» — темна пора доби сама по собі не дозволяє замінювати ними ближнє або дальнє світло.

Підстава у ПДР. Обов’язкові світлові пристрої на механічному транспортному засобі в темну пору доби визначає пункт 19.1 ПДР.

Запам’ятайте: у темну пору доби під час руху — ближнє або допустиме за обстановкою дальнє світло фар.

Пояснення простими словами. Знак «Кінець зони стоянки» скасовує дію знака 5.43. Після нього зона, у якій стоянку було дозволено на визначених умовах, закінчується.

Що показано на ілюстрації питання. Знак «Зона стоянки» перекреслений чорними діагональними смугами.

Чому інші варіанти неправильні:

• це не кінець зони обмеженої або забороненої стоянки;
• знак не позначає конкретний виїзд із паркувального майданчика.

Підстава у ПДР. Знак 5.44 позначає кінець зони, де дозволено стоянку.

Запам’ятайте: діагональні смуги поверх знака зони означають завершення її дії.

Пояснення простими словами. Знак попереджає, що праворуч до вашої головної дороги прилягає другорядна дорога.

Що показано на ілюстрації питання. Товста вертикальна лінія позначає головну дорогу, а коротка тонка лінія праворуч — другорядне прилягання.

Чому інші варіанти неправильні:

• знак визначає не оглядовість, а конфігурацію доріг;
• дороги не є рівнозначними, бо їх показано лініями різної товщини;
• тонке відгалуження розташоване саме праворуч.

Підстава у ПДР. Знак 1.23.1 «Прилягання другорядної дороги».

Запам’ятайте: тонка лінія показує бік прилягання другорядної дороги.

Пояснення простими словами. Якщо поблизу є підземний або надземний пішохідний перехід, пішохід повинен скористатися саме ним. Переходити дорогу поверхнею, на перехресті або в іншому зручному місці в такій ситуації не дозволено.

Що показано на ілюстрації. На зображенні показані знаки 5.40.1 «Підземний пішохідний перехід» і 5.41.1 «Надземний пішохідний перехід». Вони позначають спеціально облаштовані переходи, якими пішоходи за їх наявності повинні користуватися для перетину дороги.

Чому потрібно користуватися саме переходом. Підземні й надземні переходи фізично відокремлюють пішоходів від транспортного потоку. Навіть якщо шлях через них довший, вони дають змогу не виходити безпосередньо на проїзну частину.

Послідовність вибору місця переходу:

1. Якщо є пішохідний перехід, зокрема підземний або надземний, потрібно користуватися ним.
2. Якщо переходу немає, проїзну частину дозволено переходити на перехресті по лініях тротуарів або узбіч.
3. Якщо в зоні видимості немає ні переходу, ні перехрестя, перехід в іншому місці допускається лише за додаткових умов пункту 4.8 ПДР.

Умови переходу поза переходом і перехрестям. Дорога повинна мати не більше трьох смуг руху для обох напрямків, добре проглядатися в обидва боки, а переходити її потрібно під прямим кутом до краю проїзної частини та лише після перевірки відсутності небезпеки. Ці умови не застосовуються, коли підземний або надземний перехід уже є.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 — по переходах або по лініях тротуарів чи узбіч на перехрестях. Неправильно. Перша частина правильна, але перехрестя є запасним місцем переходу лише за відсутності пішохідного переходу. За умовою переходи наявні.
• Варіант 2 — за ними або під прямим кутом в іншому безпечному місці. Неправильно. Такий спосіб допускається лише тоді, коли в зоні видимості немає ані пішохідного переходу, ані перехрестя та виконані всі додаткові умови пункту 4.8.
• Варіант 3 — тільки по них. Правильно. За наявності підземного або надземного переходу пішохід повинен користуватися саме ним.

Безпека залишається обов’язковою. Наявність пішохідного переходу не звільняє від необхідності бути уважним, виконувати сигнали світлофора чи регулювальника та не виходити раптово перед транспортними засобами.

Нормативна підстава. Пункт 4.7 ПДР встановлює пріоритет пішохідних переходів. Пункт 4.8 ПДР визначає виняткові умови переходу дороги в іншому місці.

Запам’ятайте: є підземний або надземний перехід — переходьте тільки по ньому.

Пояснення простими словами. Знак 4 — «Кінець щільної забудови». Його встановлюють у населеному пункті там, де забудова, розташована безпосередньо біля проїзної частини, закінчується і далі відсутня.

Що показано на ілюстрації питання. На знаку 4 силует будівель перекреслено червоною діагональною рискою.

Чому інші знаки неправильні:

• знак 1 завершує житлову зону;
• знак 2 завершує дорогу для автомобілів;
• знак 3 завершує зону обмеження максимальної швидкості;
• знак 5 позначає кінець населеного пункту, названого на знаку.

Підстава у ПДР. Знак 5.54 позначає кінець щільної забудови та скасовує встановлене знаком 5.53 обмеження максимальної швидкості до 50 км/год.

Запам’ятайте: перекреслений силует забудови — завершення спеціального режиму щільної забудови.

Пояснення простими словами. Коли знаків пріоритету немає, а визначити наявність покриття на дорогах неможливо, водій зобов’язаний вважати свою дорогу другорядною. Те, що він має намір їхати прямо, переваги не створює.

Що показано на ілюстрації. Ви перебуваєте перед перехрестям без установлених знаків пріоритету. Попереду до перехрестя наближається червоний автомобіль, а праворуч — зелений.

Чому інший варіант неправильний:

• «Проїхати перехрестя першим, оскільки він їде прямо» — прямий напрямок руху не надає переваги, а за невизначеного покриття свою дорогу потрібно вважати другорядною.

Підстава у ПДР. Обов’язок вважати свою дорогу другорядною, якщо неможливо визначити наявність покриття та немає знаків пріоритету, установлено пунктом 16.15 ПДР.

Запам’ятайте: рух прямо сам по собі не дає переваги; за невизначеного покриття дійте так, ніби перебуваєте на другорядній дорозі.

Пояснення простими словами. Разом з аварійною сигналізацією знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар установлюють на відстані від транспортного засобу у двох випадках: під час ДТП та під час вимушеної зупинки в місці, де оглядовість дороги хоча б в одному напрямку становить менше ніж 100 метрів.

Що показано на ілюстрації. Зображено два передбачені Правилами засоби попередження: знак аварійної зупинки та миготливий червоний ліхтар. У зазначених випадках використовують один із них разом з увімкненою аварійною сигналізацією.

Чому обираємо об’єднаний варіант:

• Варіант 1 правильний, але називає лише ДТП.
• Варіант 2 неправильний: під час посадки або висадки організованої групи дітей вмикають аварійну сигналізацію, але знак чи ліхтар на відстані від транспортного засобу не встановлюють.
• Варіант 3 правильний, але називає лише відповідну вимушену зупинку.
• Варіант 4 охоплює обидва правильні випадки.
• Варіант 5 помилково включає посадку та висадку дітей.

Підстава у ПДР. Випадки ввімкнення аварійної сигналізації наведені в пункті 9.9 ПДР, а випадки додаткового встановлення знака або ліхтаря на відстані — у пункті 9.10 ПДР.

Запам’ятайте: аварійна сигналізація разом зі знаком або червоним ліхтарем на відстані потрібна при ДТП та при вимушеній зупинці за оглядовості менше ніж 100 метрів.

Пояснення простими словами. Відсутність зустрічних автомобілів і транспортних засобів позаду ще не означає, що обгін можна безпечно виконати. Водій повинен заздалегідь оцінити весь маневр, зокрема можливість завершити його без різкого повернення перед автомобілем, якого він обганяє.

Після випередження потрібно мати достатньо місця, щоб плавно повернутися на свою смугу й не змусити водія обганюваного автомобіля гальмувати або змінювати напрямок руху.

Що показано на ілюстрації. Зелений автомобіль рухається за червоним і подав сигнал лівого повороту перед початком обгону. Навіть за вільної зустрічної смуги водій повинен переконатися, що після випередження зможе безпечно повернутися перед червоним автомобілем.

Чому інші варіанти неправильні:

• «У тому, що на проїзній частині рівна дорога» — рівність поверхні дороги не є окремою умовою, визначеною пунктом 14.2 ПДР для початку обгону;
• «Відповіді 1 і 2» — цей варіант містить неправильне перше твердження.

Запам’ятайте: безпечний обгін — це не лише вільний виїзд на зустрічну смугу, а й гарантована можливість повернутися назад, не підрізаючи обганюваний транспортний засіб.

Підстава в ПДР. Умови, які водій повинен перевірити перед початком обгону, визначає пункт 14.2 ПДР.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. Недостатня видимість пов’язана не з геометрією дороги, а з освітленням або погодними умовами. Вона настає, коли у напрямку руху дорогу видно менш ніж на 300 м через сутінки, туман, дощ, снігопад та інші подібні чинники.

Чому інші варіанти неправильні:

• формулювання «обмежена оглядовість менше 300 м» змішує два різні терміни;
• якщо огляд закриває поворот дороги, це обмежена оглядовість, а не недостатня видимість.

Підстава у ПДР. Визначення термінів «недостатня видимість» та «обмежена оглядовість» наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: туман, опади або сутінки — недостатня видимість; поворот, підйом чи споруда — обмежена оглядовість.

Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
• формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.

Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. Глибокий сніг створює великий опір руху. Знижена передача дає потрібну тягу, а рівномірний рух допомагає не втратити інерцію і не закопати ведучі колеса.

Як діяти безпечно. Потрібну передачу слід вибрати ще до складної ділянки, рухатися з плавною подачею тяги та не робити різких поворотів керма. Зупинки без необхідності й перемикання передач посеред глибокого снігу збільшують ризик застрягнути. Якщо попереду виникла небезпека, вимога уникати зупинки не скасовує обов’язку зупинитися заради безпеки.

Чому інший варіант неправильний:

• постійна зміна швидкості та передач у глибокому снігу порушує рівномірність тяги, може спричинити пробуксовування і втрату набраної інерції.

Запам’ятайте: глибокий сніг проходять на завчасно вибраній зниженій передачі, плавно й без зайвих зупинок.

Пояснення простими словами. Якщо на пішохідному переході та на підходах до нього справді немає пішоходів, сама наявність переходу не створює безумовної вимоги щоразу зменшувати швидкість. Його можна проїхати з поточною безпечною швидкістю.

Важливе уточнення:

• водій повинен добре бачити сам перехід і обидва підходи до нього;
• швидкість у будь-якому разі має залишатися контрольованою;
• якщо огляд закритий транспортом, спорудами або рослинністю, потрібно завчасно створити запас для зупинки;
• у разі появи пішохода швидкість необхідно негайно зменшити й дати йому дорогу.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона перетворює вимогу пропустити на переході пішохода на неіснуючий обов’язок сповільнюватися перед кожним порожнім переходом незалежно від обстановки.

Підстава у ПДР. Пункт 18.1 ПДР вимагає зменшити швидкість і за потреби зупинитися, коли на нерегульованому переході перебувають пішоходи. За їх відсутності діє загальний обов’язок із пункту 12.1 ПДР — рухатися з безпечною контрольованою швидкістю.

Запам’ятайте: порожній і добре видимий перехід можна проїхати без спеціального сповільнення, але не без уважності.

Пояснення простими словами. Дзеркала дають водієві значну частину інформації про простір позаду й збоку, але не показують усього. Транспортний засіб, мотоцикліст або велосипедист може перебувати у сліпій зоні й не відображатися в жодному дзеркалі. Тому перед маневром потрібно поєднати перевірку дзеркал із коротким поглядом через плече.

Безпечна послідовність перед маневром:

• оцінити обстановку попереду;
• перевірити внутрішнє та відповідне зовнішнє дзеркало;
• увімкнути покажчик повороту;
• коротко повернути голову через плече й перевірити сліпу зону;
• виконувати маневр лише після того, як вільний простір підтверджено.

Чому перші два варіанти окремо неповні:

• лише поворот голови не дає повної картини того, що відбувається позаду;
• лише дзеркало заднього виду не показує всю бічну сліпу зону.

Підстава у ПДР. Пункт 10.1 ПДР вимагає перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку переконатися, що маневр буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам.

Запам’ятайте: дзеркала плюс коротка перевірка через плече — це одна спільна перевірка, а не взаємозамінні способи.

Пояснення простими словами. Якщо занесення виникло саме через гальмування, колеса втратили достатнє зчеплення для стабільного кочення та керування. Першою дією потрібно прибрати причину занесення — відпустити педаль гальма. Після відновлення зчеплення автомобіль легше вирівняти плавним поворотом керма у бік занесення, а потім повернути колеса в напрямок руху.

Чому інші варіанти неправильні:

• вимкнення зчеплення саме по собі не припиняє блокування коліс, спричинене натиснутою педаллю гальма, і позбавляє автомобіль стабілізувального впливу тяги або гальмування двигуном;
• продовження гальмування підтримує причину занесення та може ще більше ускладнити відновлення керованості.

Важливий нюанс щодо ABS. У цьому питанні йдеться про занесення, уже спричинене гальмуванням і втратою зчеплення. На автомобілі зі справною ABS під час екстреного гальмування зазвичай утримують педаль гальма натиснутою та не лякаються її пульсації — система сама запобігає тривалому блокуванню коліс. Завжди враховуйте конструкцію автомобіля та рекомендації виробника.

Запам’ятайте: якщо гальмування спричинило занесення, спочатку припиніть гальмування, відновіть зчеплення й лише тоді стабілізуйте автомобіль плавними діями.

Пояснення простими словами. Якщо цілісність кістки порушена, але шкіра в проєкції перелому не пошкоджена, перелом є закритим. Зовнішньої рани над місцем перелому немає, хоча можуть бути біль, деформація, набряк, гематома та порушення функції кінцівки.

Чому інший варіант неправильний. Для відкритого перелому обов’язковою відмінною ознакою є одночасне пошкодження шкірних покривів у проєкції перелому. Видимі уламки кістки не є єдиним критерієм: навіть невелика рана над переломом означає, що його слід вважати відкритим.

Запам’ятайте: кістка пошкоджена, а шкіра над переломом ціла — перелом закритий.

Пояснення простими словами. Домедичну допомогу починають з оцінки безпеки місця події. Рух транспорту, вогонь, паливо, уламки, обірвані дроти або інші небезпечні фактори можуть травмувати рятівника, постраждалого та людей поруч.

Правильна послідовність:

• зупинитися в безпечному місці та оцінити загрози;
• за можливості позначити й убезпечити місце ДТП, не наражаючи себе на ризик;
• залучити конкретних очевидців і викликати 103 або 112;
• лише після усунення або обходу небезпеки підійти до постраждалого й розпочати допомогу.

Чому інший варіант неправильний. Надання допомоги всупереч реальній небезпеці може призвести до появи нових постраждалих і унеможливити подальший порятунок. Безпека не означає бездіяльність: потрібно викликати спеціальні служби та діяти з безпечної позиції.

Запам’ятайте: спочатку безпека місця події, потім допомога.