Категорія BE

Пояснення простими словами. Якщо конструкцією механічного транспортного засобу не передбачені денні ходові вогні, під час руху у світлу пору доби поза населеними пунктами їх замінює ближнє світло фар.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — аварійна світлова сигналізація призначена для спеціально визначених небезпечних або аварійних ситуацій і не замінює денні ходові вогні під час звичайного руху.
• Варіант 3 — габаритні ліхтарі позначають габарити транспортного засобу, але пункт 9.8 не дозволяє використовувати їх замість денних ходових вогнів.

Запам’ятайте: немає денних ходових вогнів — вмикайте ближнє світло фар.

Підстава в ПДР. Пряму заміну денних ходових вогнів ближнім світлом фар установлює пункт 9.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Трамвай, білий і зелений автомобілі рухаються головною дорогою, тому жовтий і сірий автомобілі з другорядних доріг повинні пропустити їх. Після звільнення головної дороги між жовтим і сірим автомобілями діють правила роз’їзду на рівнозначних дорогах. Жовтий автомобіль рухається прямо, а зустрічний сірий повертає ліворуч і повинен дати йому дорогу. Тому сірий автомобіль проїде перехрестя останнім.

Що показано на ілюстрації. Головною дорогою рухаються трамвай, білий і зустрічний їм зелений автомобілі; перед цим напрямком установлено знак . Другорядними дорогами назустріч один одному наближаються жовтий і сірий автомобілі, причому сірий повертає ліворуч.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Жовтий автомобіль» — після проїзду транспорту головною дорогою жовтий рухається прямо, тому зустрічний сірий автомобіль під час повороту ліворуч повинен його пропустити.
• «Зелений автомобіль» — зелений автомобіль рухається головною дорогою й проїде раніше за транспорт із другорядної.
• «Білий автомобіль» — білий автомобіль також перебуває на головній дорозі й не буде останнім.

Підстава у ПДР. Обов’язок транспортних засобів на другорядній дорозі пропустити транспорт на головній встановлено пунктом 16.11 ПДР. Обов’язок водія під час повороту ліворуч дати дорогу зустрічному транспортному засобу, який рухається прямо, встановлено пунктом 16.13 ПДР.

Запам’ятайте: транспорт із другорядної дороги спочатку пропускає всіх учасників на головній, а потім між зустрічними транспортними засобами лівоповоротний водій пропускає того, хто рухається прямо.

Пояснення простими словами. Знак повідомляє, що автомагістраль закінчується. Після нього спеціальний режим руху, установлений для автомагістралі, більше не діє, якщо інше не визначено дорожніми знаками.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено знак із символом автомагістралі, перекресленим червоною діагональною смугою, — знак .

Чому інші варіанти неправильні:

• Кінець дороги для автомобілів позначається іншим знаком.
• Кінець обмеження мінімальної швидкості позначає знак .
• Кінець вимог для руху в населеному пункті не є значенням зображеного знака.

Підстава у ПДР. Знак має назву «Кінець автомагістралі», а особливості руху такою дорогою встановлено розділом 27 ПДР.

Запам’ятайте: перекреслений символ автомагістралі означає завершення її спеціального режиму.

Пояснення простими словами. Знак забороняє поворот праворуч у місці, перед яким він установлений. Тому прямо за напрямком А та ліворуч за напрямком Б їхати можна, а праворуч за напрямком В — не можна.

Що показано на ілюстрації питання. Білий автомобіль наближається до перехрестя зі знаком «Поворот праворуч заборонено»; показано напрямки прямо, ліворуч і праворуч.

Чому інші варіанти неправильні:

• варіант лише з напрямком А безпідставно виключає дозволений поворот ліворуч;
• кожен варіант із напрямком В передбачає заборонений поворот праворуч.

Підстава у ПДР. Знак 3.22 «Поворот праворуч заборонено» забороняє саме поворот праворуч.

Запам’ятайте: перекреслена права стрілка забороняє лише правий поворот.

Пояснення простими словами. Миготливий червоний ліхтар може замінити знак аварійної зупинки лише тоді, коли його світло добре помітне за обох умов: удень за сонячної погоди та в умовах недостатньої видимості.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — видимості ліхтаря тільки вдень за сонячної погоди недостатньо.
• Варіант 2 — видимості ліхтаря тільки в умовах недостатньої видимості також недостатньо.

Запам’ятайте: ліхтар має залишатися добре помітним і за яскравого денного світла, і за недостатньої видимості.

Підстава в ПДР. Вимоги до миготливого червоного ліхтаря встановлює пункт 9.12 ПДР.

Пояснення простими словами. Автомагістраль розрахована на швидкісний рух. Тому механічний транспортний засіб, який за своєю технічною характеристикою або фактичним станом не може розвивати швидкість щонайменше 40 км/год, не повинен рухатися нею. Виняток стосується лише спеціально обладнаних для цього місць.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено знак , який позначає початок автомагістралі.

Чому інший варіант неправильний:

• «Дозволено» — суперечить мінімальній технічній швидкості, установленій для руху автомагістраллю.

Підстава у ПДР. Заборону для транспортних засобів зі швидкістю менше 40 км/год установлює пункт 27.3 ПДР.

Запам’ятайте: автомагістраль — лише для механічних транспортних засобів, здатних рухатися зі швидкістю не менше 40 км/год.

Пояснення простими словами. Зелений миготливий сигнал дозволяє рух, але виїжджати на перехрестя можна лише тоді, коли є можливість повністю його звільнити. Якщо за перехрестям стоїть черга і водієві доведеться зупинитися безпосередньо на перехресті, він заблокує поперечний рух. Тому потрібно залишитися перед перехрестям і зачекати, доки попереду з’явиться достатньо місця.

Що показано на ілюстрації. Перед червоним автомобілем увімкнений зелений сигнал світлофора, однак за перехрестям утворилася черга з автомобілів, вантажівки та автобуса. Вільного місця для завершення проїзду немає, тому червоний автомобіль не повинен виїжджати на перехрестя.

Чому інший варіант неправильний:

• «Виїжджати дозволено, оскільки зелений миготливий сигнал не забороняє рух» — цей сигнал справді дозволяє рух, але не скасовує заборони в’їжджати на перехрестя, якщо затор змусить зупинитися на ньому.

Підстава у ПДР. Заборону виїжджати на перехрестя за наявності затору, який змусить водія зупинитися на ньому, встановлено пунктом 16.4 ПДР.

Запам’ятайте: дозволений сигнал не дає права блокувати перехрестя.

Пояснення простими словами. Знак визначає, яким категоріям транспортних засобів дозволений рух, але не встановлює дозволені напрямки на перехресті. Транспортний засіб на ілюстрації належить до дозволеної категорії, тому водій може рухатися в будь-якому із показаних напрямків, якщо цьому не перешкоджають інші вимоги.

Що показано на ілюстрації питання. Перед перехрестям установлено знак , а напрямки А, Б, В і Г показують можливі траєкторії руху.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіанти з окремими наборами напрямків помилково сприймають знак як покажчик напрямків руху. Він обмежує категорії транспортних засобів, а не напрямки.

Підстава у ПДР. Знак дозволяє рух легковим автомобілям та іншим переліченим категоріям транспортних засобів і не забороняє жодного з показаних напрямків.

Запам’ятайте: силует автомобіля на цьому знаку відповідає на запитання «кому можна їхати», а не «куди можна їхати».

Пояснення простими словами. Регулювальник тримає руки витягнутими в сторони, а водій бачить його збоку. За такого сигналу нерейковим транспортним засобам дозволено рухатися прямо і праворуч.

Що показано на ілюстрації. На світлофорі горить червоний сигнал, але він не забороняє дозволені регулювальником напрямки, оскільки сигнали регулювальника мають перевагу.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Прямо» — неповна відповідь, оскільки також дозволений поворот праворуч.
• «Прямо або ліворуч» — лівий поворот цим сигналом не дозволений.
• «Праворуч» — неповна відповідь, оскільки також дозволений рух прямо.

Підстава у ПДР. Перевагу сигналів регулювальника встановлено пунктом 8.3 ПДР, а дозволені напрямки — пунктом 8.8 ПДР.

Запам’ятайте: регулювальник боком — автомобілю можна прямо або праворуч.

Пояснення простими словами. Розпізнавальний знак установлюють на крайніх зовнішніх частинах вантажу, якщо він виступає за габарити транспортного засобу більше, ніж допускає пункт 22.4 ПДР. Так інші учасники руху бачать фактичну ширину або довжину транспортного засобу з вантажем.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено сигнальний щиток із червоними та білими діагональними смугами — розпізнавальний знак .

Чому інші варіанти неправильні:

• Небезпечний вантаж позначають іншими спеціальними табличками та знаками.
• Великоваговий вантаж визначається масою, тоді як цей знак указує саме на виступ вантажу за габарити.
• «Відповіді 1, 2 і 3» помилково об’єднує різні види вантажів і способи їх позначення.

Підстава у ПДР. Допустимий виступ вантажу визначає пункт 22.4 ПДР, а вигляд і застосування розпізнавального знака — пункт 30.3 ПДР.

Запам’ятайте: виступає за дозволений габарит — позначте край вантажу знаком негабаритного вантажу.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
• формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.

Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.

Пояснення простими словами. Недостатня видимість пов’язана не з геометрією дороги, а з освітленням або погодними умовами. Вона настає, коли у напрямку руху дорогу видно менш ніж на 300 м через сутінки, туман, дощ, снігопад та інші подібні чинники.

Чому інші варіанти неправильні:

• формулювання «обмежена оглядовість менше 300 м» змішує два різні терміни;
• якщо огляд закриває поворот дороги, це обмежена оглядовість, а не недостатня видимість.

Підстава у ПДР. Визначення термінів «недостатня видимість» та «обмежена оглядовість» наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: туман, опади або сутінки — недостатня видимість; поворот, підйом чи споруда — обмежена оглядовість.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. За гіршої видимості водій пізніше помічає перешкоду, пішохода або зміну напрямку дороги. Зменшення швидкості скорочує відстань, яку автомобіль проходить за час реакції, і зменшує гальмівний шлях.

Чому інші варіанти неправильні:

• швидкість і видимість безпосередньо пов’язані: якщо видима ділянка коротша, автомобіль повинен устигати зупинитися на меншій відстані;
• у населеному пункті також потрібно враховувати видимість. Дозволена межа швидкості не означає, що рухатися саме з такою швидкістю безпечно за будь-яких умов.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує враховувати дорожню обстановку, щоб постійно контролювати рух автомобіля. Пункт 12.2 ПДР вимагає в темну пору доби та за недостатньої видимості мати змогу зупинитися в межах видимості дороги.

Запам’ятайте: бачите менше — їдьте повільніше; зупинний шлях повинен уміщуватися у видимій ділянці.

Пояснення простими словами. У передньопривідного автомобіля ведучі передні колеса тягнуть автомобіль уперед. Якщо задню вісь почало заносити, дуже плавне збільшення тяги може перенести частину навантаження назад і допомогти вирівняти автомобіль у напрямку, заданому передніми колесами.

Як діяти. Кермо плавно повертають у бік занесення, дивляться в напрямку бажаного руху й уникають різких дій. Додавання тяги має бути дозованим: різке прискорення може перевищити запас зчеплення і погіршити ситуацію.

Чому інший варіант неправильний:

• на задньопривідному автомобілі збільшення тяги надходить саме на задні колеса. Якщо вони вже втратили бокове зчеплення, додатковий крутний момент може посилити їх пробуксовування і занесення.

Важливий нюанс. Відповідь говорить, що збільшення швидкості може сприяти стабілізації передньопривідного автомобіля, а не гарантує її. Реальна дія залежить від причини занесення, покриття, швидкості та систем стабілізації автомобіля.

Запам’ятайте: для переднього приводу — плавна корекція кермом і дозована тяга; жодного різкого гальмування чи прискорення.

Пояснення простими словами. Водій не має права відчиняти двері, доки транспортний засіб повністю не зупинився. Навіть за дуже малої швидкості відчинені двері можуть зачепити людину чи інший транспорт, а водій або пасажир може втратити рівновагу й випасти.

Чому інші варіанти неправильні:

• відсутність помітних пішоходів або автомобілів поруч не скасовує прямої заборони: обстановка може змінитися, а частина простору може не проглядатися;
• відчинення дверей під час руху не дозволене за жодною з наведених у питанні умов.

Безпечна послідовність:

• повністю зупинити транспортний засіб;
• переконатися, що місце зупинки та простір біля дверей безпечні;
• перевірити дзеркала й невидиму зону;
• лише після цього плавно відчинити двері.

Підстава у ПДР. Пункт 21.4 ПДР прямо забороняє водієві відчиняти двері до зупинки транспортного засобу.

Запам’ятайте: спочатку повна зупинка, потім перевірка безпеки й лише тоді відчинення дверей.

Пояснення простими словами. Вантажний автомобіль значно ширший за легковий, має великі дзеркала, сильніше реагує на боковий вітер і може незначно зміщуватися в межах смуги. Поруч із його кузовом також виникають повітряні потоки, здатні впливати на ваш автомобіль. Тому потрібний більший боковий запас.

Коли інтервал особливо важливо збільшити:

• на вузькій дорозі або мосту;
• за сильного бокового вітру;
• під час зустрічного роз’їзду на великій швидкості;
• під час випередження або обгону довгого транспортного засобу;
• коли вантажівка наближається до нерівності, повороту чи звуження.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Звичайний інтервал, достатній поряд із легковим автомобілем, може не компенсувати габарити, коливання траєкторії та повітряну хвилю від вантажівки.

Підстава у ПДР. Пункт 13.1 ПДР зобов’язує водія залежно від швидкості, дорожньої обстановки, особливостей вантажу та стану транспортного засобу дотримувати безпечного інтервалу.

Запам’ятайте: більший транспорт і вища швидкість — більший боковий інтервал.

Пояснення простими словами. Натискання на грудну клітку мають бути достатньо швидкими, щоб підтримувати мінімальний кровообіг. У чинному алгоритмі рекомендована частота становить від 100 до 120 натискань за хвилину. Отже, наведені у правильному варіанті 100 натискань за хвилину є нижньою межею рекомендованого темпу.

Як виконувати компресії дорослому:

• натискати на середину грудної клітки;
• дотримуватися темпу 100–120 натискань за хвилину;
• забезпечувати глибину не менше 5 см, але не більше 6 см;
• після кожного натискання давати грудній клітці повністю розправитися та мінімізувати перерви.

Чому інші варіанти неправильні:

• 80 натискань за хвилину — повільніше за рекомендований діапазон;
• твердження, що частота не має значення, неправильне: надто повільний або надто швидкий темп знижує ефективність компресій.

Запам’ятайте: правильний темп СЛР — 100–120 натискань за хвилину.

Пояснення простими словами. Спочатку потрібно припинити дію високої температури, потім охолодити опік і захистити ушкоджену поверхню від забруднення. Чинний порядок передбачає промивання місця опіку водою кімнатної температури протягом щонайменше 20 хвилин, якщо площа опіку не перевищує 20% тіла дорослого або 10% тіла дитини. Після охолодження накладають чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску.

Чому інші варіанти неправильні:

• лід може надмірно охолодити та додатково пошкодити тканини; пакет з льодом на 30 хвилин не відповідає правильному алгоритму;
• спирт, йод або зеленка подразнюють ушкоджені тканини, ускладнюють оцінювання опіку й не повинні наноситися на опікову поверхню.

Додатково. Не відривайте одяг, який прилип до опіку, не проколюйте пухирі й не наносьте олію, креми чи мазі. За значного, глибокого або небезпечно розташованого опіку викличте 103 або 112 та виконуйте вказівки диспетчера.

Запам’ятайте: припинити нагрівання → охолодити водою кімнатної температури → накласти чисту суху пов’язку без тиску.