Види травм і принципи надання домедичної допомоги

Що ви дізнаєтеся

Після ДТП в однієї людини можуть одночасно бути кровотеча, перелом і порушення дихання. Допомога залежить від того, що загрожує життю саме зараз. У цій темі розберемо зупинку кровотечі, допомогу при травмах кінцівок, голови, грудей і живота, охолодження опіків та серцево-легеневу реанімацію.

Початковий огляд уже пояснено в темі 28. Тут зосередимося на діях після виявлення ушкодження: як обрати прийом, перевірити його результат і помітити погіршення. Реанімацію дорослого та дитини розглянемо окремо.

За загрози життю одразу організуйте виклик 103 або 112. Повідомте диспетчеру свої навички й доступні засоби, виконуйте його вказівки. Роботу з турнікетом, шиною та реанімаційним манекеном потрібно відпрацювати на практичному курсі. Пояснення й ілюстрації допоможуть зрозуміти ці дії та підготуватися до навчання.

Першочергові дії та межі домедичної допомоги

Домедична допомога підтримує життя та запобігає погіршенню стану до прибуття медиків. Очевидцю потрібно розпізнати небезпеку, викликати допомогу й виконати доступні безпечні дії. Встановлювати точний діагноз для початку допомоги зазвичай не потрібно.

Безпека та розподіл завдань

Перед наближенням оцініть рух транспорту, вогонь, дим, дроти й нестійкі частини автомобіля. За неконтрольованої загрози телефонуйте 112 із безпечного місця. Медичні рукавички зменшують контакт із кров’ю, але не захищають від електричного струму чи пожежі. За можливості захистіть очі від бризок.

Попросіть конкретну людину зателефонувати 103 або 112 і підтвердити, що виклик прийнятий. Іншому помічнику можна доручити принести аптечку або зустріти бригаду. Якщо ви один, використайте гучний зв’язок і починайте допомогу під час розмови.

Яка допомога потрібна негайно

Очевидна масивна кровотеча, перекриті дихальні шляхи та відсутність нормального дихання загрожують життю. Їх усувають одразу після виявлення. Оброблення подряпин і фіксацію кінцівки виконують після невідкладних дій.

Якщо людина не реагує, організуйте виклик негайно. Поки встановлюється зв’язок, відкрийте дихальні шляхи та перевірте дихання не довше 10 секунд. За відсутнього або ненормального дихання потрібна реанімація. Не затримуйте її тривалим пошуком прихованих ран. Коли помічників кілька, контроль видимої масивної кровотечі, виклик і реанімаційні дії розподіляють між ними.

Контакт і перевірка результату

Притомній людині назвіться, запропонуйте допомогу, поясніть свої дії та запитайте згоди. Говоріть у полі її зору, щоб не змушувати повертати голову. У непритомного життєво необхідну допомогу починають без очікування відповіді.

Після кожної дії перевіряйте стан: чи припинилося витікання крові, чи вільні дихальні шляхи, чи зберігається нормальне дихання. Якщо кров продовжує швидко просочувати пов’язку, потрібно посилити допомогу. Якщо людина перестала відповідати, повторно оцінюють дихання незалежно від уже виконаних перев’язок.

Масивна кровотеча: прямий тиск і тиснуча пов’язка

Масивною називають зовнішню кровотечу, за якої людина швидко втрачає небезпечну кількість крові. Про неї свідчать інтенсивне витікання з рани, калюжа, що збільшується, або одяг, який швидко просочується. Пульсуючий струмінь також є небезпечною ознакою. Допомога потрібна вже за однієї з цих ознак.

Як оцінювати крововтрату

Артеріальна кровотеча виникає з артерії, венозна — з вени, капілярна — з дрібних судин. Для першого рішення важлива швидкість втрати крові. Значна венозна кровотеча також може загрожувати життю. Не чекайте на яскраво-червоний пульсуючий струмінь, якщо темна кров уже швидко просочує одяг.

Блідість, холодні кінцівки, слабкість і погіршення реакції на тлі зовнішньої кровотечі посилюють підозру на небезпечну крововтрату. Однак чекати появи цих ознак перед початком тиску не потрібно.

Повний або частковий травматичний відрив кінцівки називають ампутацією. Відрив вище кисті чи стопи також входить до переліку ознак можливої масивної кровотечі. Першими діями залишаються контроль крововтрати й виклик допомоги.

Прямий тиск на доступну рану кінцівки

Надягніть рукавички. Якщо рану кінцівки видно й у ній немає застряглого предмета або кісткового уламка, притисніть її через перев’язувальний матеріал чи чисту тканину. Тисніть сильно та безперервно саме на місце кровотечі. Доручіть помічнику виклик допомоги.

Під час масивної кровотечі не витрачайте час на промивання, пошук антисептика або акуратне очищення шкіри. Ці дії не припиняють швидкої крововтрати. Також не піднімайте матеріал щомиті для огляду: переривання тиску може відновити кровотечу.

Пов’язка та контроль кровотечі

Пов’язка, що тисне, утримує матеріал на рані й створює тиск. Після її накладання перевірте, чи припинилося витікання крові. Поверхня має залишатися доступною для спостереження. Якщо кров швидко просочується далі, посилюйте прямий тиск і переходьте до наступного способу контролю кровотечі з кінцівки — турнікета.

На сторонній предмет або уламок кістки безпосередньо не тиснуть. Прийоми для ран голови, грудей і живота мають окремі обмеження, пояснені далі. Розташування рани визначає, де допустимі прямий тиск, турнікет або інші дії.

Турнікет: накладання, перевірка та запис часу

Кровоспинний джгут припиняє небезпечну кровотечу з кінцівки завдяки сильному стисканню тканин і судин. Турнікет із воротком — один із видів такого джгута. Його застосовують при масивній кровотечі з руки або ноги. Дрібна подряпина потребує іншої допомоги.

Вибір місця накладання

Якщо рану чітко видно, а прямий тиск і тиснуча пов’язка не зупинили масивну кровотечу, накладіть турнікет на 5–7 см вище рани, ближче до тулуба. Ліктьовий і колінний суглоби для накладання не підходять. Якщо потрібна відстань припадає на суглоб, оберіть ділянку вище нього.

Якщо масивна кровотеча з кінцівки очевидна, але джерела не видно й швидко оголити його неможливо, турнікет накладають максимально високо на цю кінцівку. Не затримуйте зупинку крові тривалим пошуком рани. Турнікетом для кінцівки не обмотують шию, груди або живіт.

Застосовуйте виріб за його інструкцією та навичками з практичного курсу. Турнікет потрібно затягнути до припинення кровотечі. Правильне стискання може бути болючим, тому біль сам по собі не є підставою послабити його.

Якщо кров продовжує витікати

Одразу перевірте ефективність. Якщо кровотеча триває, збільште тиск турнікета. За потреби накладіть другий вище першого, також поза суглобом. Навчений рятувальник додатково перевіряє пульс нижче турнікета й за його наявності посилює стискання.

Якщо другого турнікета немає або застосування не допомогло, продовжуйте сильний прямий тиск на рану. Тампонування допустиме за відповідного місця рани й підготовки. Повідомте диспетчеру, що кровотеча триває, та які засоби вже використані.

Час накладання та подальший нагляд

Запишіть точний час на турнікеті або в іншому добре видимому місці. Якщо записати немає чим, запам’ятайте час, передайте медикам і переконайтеся, що вони його зафіксували. Залиште турнікет видимим під час укривання постраждалого.

Не послаблюйте й не знімайте його самостійно. Очікування бригади або прохання постраждалого «дати руці відпочити» не скасовує цієї вимоги. Послаблення може відновити небезпечну кровотечу. Повідомляйте про біль і зміни стану диспетчеру, підтримуйте тепло та стежте за реакцією й диханням.

Вузький дріт і шнур можуть травмувати тканини та погано контролювати кровотечу. Не припиняйте ефективний прямий тиск заради такої імпровізації. Скажіть диспетчеру, що саме є у вашій аптечці.

Кровотеча з ран шиї, пахви та паху

Біля основи шиї, у пахві, пахвинній ділянці або ділянці сідниць може бути небезпечна зовнішня кровотеча. Розташування рани часто не дає змоги накласти звичайний турнікет вище неї на кінцівку. У таких випадках потрібні прямий тиск і, за відповідної підготовки, тампонування.

Тиск на місце кровотечі

Захистіть руки й сильно притисніть місце кровотечі через перев’язувальний матеріал. На шиї тисніть лише в ділянці рани. Не стискайте одночасно обидва боки шиї, не обмотуйте її туго по колу й не перекривайте дихання. Також не накладайте турнікет навколо тулуба.

Помічник має викликати екстрену допомогу та принести перев’язувальні засоби. Якщо постраждалий відповідає, пояснюйте дії й заспокоюйте його. Продовжуйте спостерігати за реакцією та диханням.

Що таке тампонування

Тампонування — щільне заповнення придатної для цього рани перев’язувальним матеріалом із подальшим тиском. Гемостатичний бинт містить речовину, яка допомагає зупинці крові. Звичайний марлевий бинт працює завдяки правильному заповненню рани та тиску. Техніку потрібно відпрацювати на практичному курсі.

Порядок МОЗ описує утримання прямого тиску після тампонування: 3 хвилини з гемостатичним засобом і 10 хвилин із марлевим бинтом. Для конкретного виробу враховуйте також його інструкцію. Після цього обов’язково перевіряють результат. Якщо кровотеча триває, потрібні повторні дії за підготовкою або безперервний сильний тиск до передачі медикам.

Якщо тампонування не відпрацьоване, підтримуйте прямий тиск і виконуйте вказівки диспетчера. Не заповнюйте матеріалом грудну чи черевну порожнину та не проштовхуйте його в рану голови. Ці ушкодження розглянемо окремо.

Дії після зупинки кровотечі

Збережіть досягнутий тиск і спостерігайте за пов’язкою. Кровотеча може відновитися. Крім того, попередня значна крововтрата здатна погіршувати стан навіть тоді, коли нова кров уже не витікає. Виклик, підтримання тепла та нагляд залишаються необхідними.

Переломи кінцівок: кровотеча, рана та знерухомлення

Перелом — часткове або повне порушення цілісності кістки. За закритого перелому шкіра в його ділянці ціла. За відкритого є рана. Кістковий уламок може залишатися всередині, тому його відсутність на поверхні не дає підстав вважати травму закритою.

Ознаки можливого перелому

Після удару звертайте увагу на біль, зміну форми кінцівки, набряк, синець і неможливість звично нею користуватися. Цих ознак достатньо для підозри й обережного поводження. Не шукайте хрускіт навмисним рухом, не просіть стати на травмовану ногу або «розробити» руку.

Рану біля ймовірного перелому не досліджують пальцями й не шукають у ній кістку. Так можна забруднити рану та пошкодити тканини. Потрібні захист рани й медична оцінка, навіть коли уламка не видно.

Якщо перелом супроводжується кровотечею

При швидкій крововтраті спочатку зупиняють небезпечну кровотечу та викликають допомогу. Пошук матеріалу для шини не має затримувати ці дії. Спосіб контролю кровотечі добирають за місцем рани. На кістку, що виступає, прямо не тиснуть.

Прикрийте відкриту рану стерильним матеріалом. Не вдавлюйте уламки всередину та не випрямляйте деформацію силою. Підтримайте кінцівку в положенні, яке не посилює біль.

Знерухомлення та перевірка кровообігу

Іммобілізація означає знерухомлення ушкодженої ділянки. Для неї використовують шину або придатні підручні засоби, але накладання потребує навчання. Невдала фіксація може зрушити уламки, посилити біль або стиснути судини й нерви.

Навчений помічник оцінює кровообіг нижче ушкодження до та після фіксації. Оніміння, похолодання пальців і зміна їхнього кольору потребують негайного повідомлення диспетчеру. Якщо навичок немає, обмежуйте рухи, підтримуйте кінцівку та чекайте на бригаду без експериментів із тугим прив’язуванням.

Кровоспинний турнікет і шина виконують різні завдання. Турнікет не послаблюють самостійно навіть за скарг на біль чи оніміння. Про всі зміни стану повідомляють медикам.

Вивихи та інші травми суглобів

Вивих — зміщення суглобових поверхонь кісток відносно одна одної. Після удару суглоб може мати незвичну форму, сильно боліти й майже не рухатися. Подібні ознаки можливі також при переломі або поєднаному ушкодженні. Зовнішнього огляду очевидця недостатньо для точного розрізнення.

Підтримання травмованої кінцівки

Попросіть людину припинити навантаження та зайві рухи. Підтримайте руку або ногу в положенні, яке не посилює біль. За травми плеча постраждалий може обережно підтримувати руку здоровою рукою. Не примушуйте його опускати руку або притискати лікоть до тулуба через біль.

Не тягніть кінцівку, не обертайте її й не просіть очевидця «поставити суглоб на місце». Поруч проходять судини й нерви, які могли постраждати під час удару. Спроба вправляння може додатково їх ушкодити. Вправляння та перевірку супутніх переломів проводять медики.

Холод і спостереження

До закритої ділянки з нормальною чутливістю можна обережно прикласти холодний пакет через тканину, щонайдовше на 20 хвилин. Він може зменшити біль і набряк. Не кладіть лід безпосередньо на шкіру, не притискайте пакет болісно, не грійте й не масажуйте суглоб.

Якщо пальці німіють, холоднішають або змінюють колір, негайно повідомте диспетчера. Ці ознаки можуть свідчити про порушення кровообігу чи ушкодження нервів. Не намагайтеся усунути їх самостійним вправлянням.

Після ДТП із деформацією, сильним болем або порушенням чутливості потрібна екстрена оцінка. Навіть коли здається, що суглоб сам повернувся у звичне положення, медичний огляд залишається потрібним. Підтримуйте кінцівку й продовжуйте стежити за загальним станом.

Травми голови та хребта: дихальні шляхи й обмеження рухів

Удар головою може супроводжуватися ушкодженням головного мозку та шийного відділу хребта. Небезпечні ознаки включають втрату або сплутаність свідомості, наростання головного болю, блювання, судоми, порушення зору, чутливості чи рухів. Людина може спочатку розмовляти, а згодом стати сонливою й перестати відповідати.

Положення голови та шиї

Викличте допомогу, говоріть із боку погляду постраждалого й попросіть уникати поворотів. Якщо він притомний, дайте змогу зберігати стійке зручне положення. Не випрямляйте шию через біль, не тягніть голову й не перевіряйте рухливість хребта.

Ручну підтримку та інші прийоми обмеження рухів відпрацьовують на навчанні. Шийний комір потребує відповідних показань, навичок і передбаченого медичного контролю. Самостійно надягати його лише через наявність в аптечці не потрібно.

Якщо людина перестала реагувати

Організуйте негайний виклик, відкрийте дихальні шляхи й після цього оцініть нормальне дихання не довше 10 секунд. За підозри на травму шиї навчений помічник може застосувати висування нижньої щелепи. Якщо прийом недоступний або не допомагає, обережно підніміть підборіддя й закиньте голову настільки, щоб відкрити дихальні шляхи. Уникайте зайвих рухів і виконуйте вказівки диспетчера.

Відсутність нормального дихання в непритомного потребує реанімації. Її не відкладають через підозру на травму хребта. При блюванні захист дихальних шляхів також має пріоритет: за допомоги інших узгоджено поверніть постраждалого, обмежуючи рух голови відносно тулуба.

Захист рани голови

Прикрийте рану чистою марлею без надмірного тиску. Не натискайте всередину, не перевіряйте глибину пальцями, не вправляйте уламки та не заливайте рану антисептиком. Не знімайте й не тягніть застряглий предмет.

Не залишайте людину на самоті «поспати після переляку». Наростання сонливості або блювання після удару — привід негайно повідомити про погіршення. Стежте за реакцією й диханням, підтримуйте тепло. Їжу, напої та власні ліки не давайте.

Травми грудної клітки та відкриті рани грудей

Удар у груди може пошкодити ребра й внутрішні органи навіть за цілої шкіри. Біль, утруднене або поверхневе дихання, слабкість і блідість після ДТП потребують уваги. Про проникну травму можуть свідчити рана, піниста кров або звук руху повітря через рану. Перевіряти її глибину пальцем чи предметом заборонено.

Як полегшити дихання

Негайно викличте 103 або 112. Притомній людині допоможіть зберігати положення, у якому легше дихати, якщо воно не погіршує інших травм. Не саджайте всіх постраждалих автоматично й не змушуйте прийняти болісну позу.

Не стягуйте груди туго по колу. Грудна клітка має розширюватися під час вдиху, а кругове стискання обмежує цей рух і може погіршити дихання. Не піднімайте ноги автоматично, особливо при поєднаних травмах.

Якщо людина не реагує, першочергово відкрийте дихальні шляхи та перевірте дихання. Далі дійте за результатом: підтримуйте їхню прохідність за нормального дихання або починайте СЛР за його відсутності.

Відкрита рана та пов’язки

Без спеціальної підготовки не заклеюйте відкриту рану грудей випадковою плівкою. Герметичне закриття може сприяти небезпечному накопиченню повітря всередині грудної клітки. Це здатне погіршити дихання й кровообіг.

Для непідготовленого очевидця рекомендації першої допомоги 2025 року передбачають залишити рану відкритою, нічим її не закриваючи, викликати допомогу й стежити за диханням. За відповідного навчання та оснащення можна використати спеціальну вентильовану або неоклюзійну пов’язку. Вентильована має шлях для виходу повітря, неоклюзійна не створює герметичного закриття. Потрібно контролювати, щоб кров або матеріал не перекривали вихід повітря.

Якщо після вже накладеної герметичної пов’язки стан різко погіршився, зніміть її та негайно повідомте диспетчера. Не залишайте постраждалого без нагляду після накладання будь-якої пов’язки.

Як співвідносяться український порядок і нові рекомендації

Порядок МОЗ №441 описує оклюзійну, тобто герметичну, пов’язку на проникну рану грудей. Він також прямо вимагає зняти її при різкому погіршенні стану. Рекомендації RCUK 2025 для першої допомоги обмежують закривання такої рани, особливо коли допомагає непідготовлений очевидець. Цю відмінність важливо знати, користуючись різними навчальними матеріалами.

У реальній події повідомте диспетчеру про відкриту рану, дихання та вже накладені матеріали. Виконуйте дії відповідно до своєї підготовки й отриманих вказівок. Саморобна герметизація без контролю стану небезпечна.

Застряглий предмет залишайте на місці й за можливості обмежуйте його зміщення матеріалом навколо, не тиснучи на нього. Якщо предмет безпосередньо заважає життєво необхідній СЛР, скажіть про це диспетчеру. Порядок МОЗ передбачає окремий виняток для такої ситуації, тому її не можна прирівнювати до звичайного перев’язування рани.

Травми живота, внутрішня кровотеча та шок

Удар у живіт може пошкодити органи й спричинити кровотечу всередині тіла без відкритої рани. Біль, забої, синець, наростання слабкості та бліда холодна волога шкіра після ДТП потребують негайної оцінки. Порушення свідомості або часте поверхневе дихання можуть свідчити про тяжкий стан.

Допомога при підозрі на внутрішнє ушкодження

Викличте екстрену допомогу, обмежте зайві рухи та підтримуйте положення, яке не погіршує стан. Не натискайте на живіт для перевірки болю, не масажуйте й не прогрівайте його. Їжу, напої та таблетки не давайте.

Зовнішній турнікет не зупиняє кровотечу всередині живота. Найважливіше забезпечити своєчасну медичну допомогу й повідомляти про зміни стану. Розкажіть диспетчеру, куди припав удар і які ознаки ви помітили.

Відкрита рана та сторонній предмет

Прикрийте всю поверхню рани стерильною марлею, обережно закріпіть її без тиску на тканини. Не вправляйте органи, що виступають, усередину. Такі дії можуть додатково пошкодити й забруднити їх.

Не витягайте застряглий предмет. За можливості обмежте його зміщення матеріалом навколо, не вдавлюючи його глибше. Якщо предмет сам випав, не вставляйте його назад. Обережно приберіть і передайте медикам, продовжуючи допомогу постраждалому.

Як розпізнати можливий шок

У домедичній допомозі шоком називають небезпечне порушення кровопостачання тканин, через яке їм бракує кисню. Після ДТП причиною може бути значна крововтрата. Блідість, холодний піт, слабкість і сплутаність свідомості не можна пояснювати лише переляком.

Зупиняйте доступну зовнішню кровотечу, підтримуйте тепло й стежте за диханням. Положення людини залежить також від травм і здатності дихати. Не піднімайте ноги всім постраждалим автоматично: після ДТП можливі ушкодження таза, хребта або кінцівок. Узгоджуйте положення з диспетчером.

Український порядок для тупої травми живота згадує протишокове положення. Сучасні рекомендації AHA та Червоного Хреста допускають підняття ніг лише за відсутності ознак травми. Тому після ДТП цю дію не застосовують без оцінки супутніх ушкоджень.

Термічні опіки: охолодження та захист рани

Термічний опік спричиняють полум’я, гаряча рідина, пара або нагрітий предмет. В автомобілі небезпечними можуть бути гарячі деталі й рідини системи охолодження. Спочатку потрібно припинити дію тепла, зберігши власну безпеку. Не заходьте у вогонь або задимлений салон без належного захисту.

Припинення нагрівання

Обережно приберіть гарячий чи тліючий одяг, якщо він не прилип до шкіри. Прилиплу тканину не відривайте: разом із нею можна пошкодити тканини рани. Зніміть прикраси біля опіку до наростання набряку.

При опіку обличчя, вдиханні диму, утрудненні дихання, великій площі або глибокому ушкодженні негайно телефонуйте 103 або 112. Біль не завжди відображає глибину опіку, тому його слабкість не є надійною ознакою легкої травми.

Охолодження невеликої ділянки

Промивайте місце опіку водою кімнатної температури щонайменше 20 хвилин. Не застосовуйте лід або крижану воду. Охолоджуйте ушкоджену ділянку, водночас захищаючи решту тіла від переохолодження.

Не змащуйте опік олією, кремом, спиртом чи йодом. Після охолодження накладіть чисту стерильну суху марлеву пов’язку без стискання. Вона захищає поверхню рани. Пухирі не проколюйте навіть стерильною голкою. Якщо пухир уже випадково пошкоджений, також прикрийте рану чистим матеріалом.

Велика площа та загальний стан

Порядок МОЗ передбачає описане тривале промивання водою, якщо площа опіку не перевищує 20% поверхні тіла дорослого або 10% у дитини. При більшій площі постраждалого вкривають і захищають від переохолодження. Не обливайте все тіло тривалий час, намагаючись охолодити кожну ділянку.

Якщо не можете оцінити площу, не відкладайте виклик заради підрахунків. Опишіть диспетчеру уражені ділянки й обставини. Стежте за реакцією та диханням, особливо після вдихання диму.

Як визначити потребу в серцево-легеневій реанімації

Після травми стан може погіршитися під час очікування бригади. Крім того, раптова зупинка кровообігу іноді сама стає причиною ДТП. Очевидцю важливо швидко розпізнати ситуацію, коли потрібна серцево-легенева реанімація, скорочено СЛР.

Реакція, виклик і дихальні шляхи

Переконайтеся в безпеці. Голосно зверніться до людини й обережно торкніться плеча. Після травми не трусіть її. Якщо реакції немає, одразу доручіть виклик 103 або 112 помічнику. Поодинці увімкніть гучний зв’язок. Поки встановлюється з’єднання, відкривайте дихальні шляхи та перевіряйте дихання.

Для відкриття дихальних шляхів обережно закидають голову й піднімають підборіддя. За підозри на травму шиї навчений помічник може спершу застосувати висування нижньої щелепи. Якщо це не допомагає або прийом невідомий, використайте обережне підняття підборіддя й закидання голови, уникаючи зайвих рухів. Вільне проходження повітря має пріоритет.

Нормальне та ненормальне дихання

Після відкриття дихальних шляхів оцінюйте дихання не довше 10 секунд. Дивіться на рухи грудної клітки, слухайте й відчувайте видих. Поодинокі судомні вдихи, хапання повітря або повільне утруднене дихання у непритомного можуть бути ознаками зупинки кровообігу. За сумніву в нормальності дихання дійте як при його відсутності та повідомте диспетчеру.

Непідготовленому очевидцю не потрібно витрачати час на пошук пульсу або перевірку зіниць. Відсутність реакції разом із відсутнім чи ненормальним диханням є підставою почати СЛР. Не чекайте, поки зникнуть усі поодинокі рухи грудної клітки, і не відкладайте натискання до відповіді диспетчера.

Дії за результатом перевірки

Стабільне бокове положення застосовують у непритомного з нормальним диханням без підозри на травму. Після ДТП автоматичний поворот може бути недоречним. Якщо блювання загрожує дихальним шляхам, за допомоги інших виконайте необхідний узгоджений поворот, обмежуючи рухи шиї.

Не вливайте воду, не використовуйте нашатир і не кладіть предмети до рота. Ці дії можуть зашкодити й затримати потрібну допомогу.

СЛР дорослого: натискання та рятувальні вдихи

Натискання на грудну клітку допомагають підтримувати рух крові, а рятувальні вдихи — надходження повітря до легень. Якщо дорослий не реагує й не дихає нормально, починайте допомогу негайно. Помічник телефонує та приносить доступний дефібрилятор. Поодинці використовуйте гучний зв’язок.

Положення тіла й рук

Натискання виконують, коли постраждалий лежить на спині. Тверда рівна поверхня допомагає робити їх ефективно, однак пошук кращого місця не повинен затримувати СЛР. Не переносіть людину з ліжка на підлогу лише заради твердішої опори. Необхідне переміщення виконують, якщо у вихідному положенні проводити реанімацію неможливо.

Станьте навколішки збоку. Основу однієї долоні покладіть на нижню половину грудини, посередині грудної клітки. Другу долоню розташуйте зверху, пальці переплетіть. Не тисніть пальцями на ребра, на живіт або на нижній кінчик грудини.

Руки тримайте випрямленими, плечі — вертикально над долонями. Натискайте на глибину 5–6 см із частотою 100–120 за хвилину. Після кожного натискання дайте грудній клітці повністю розправитися, не спираючись на неї постійно.

Чергування натискань і вдихів

Якщо навчені й можете безпечно виконувати вдихи, чергуйте 30 натискань і 2 вдихи. Використайте наявний бар’єрний засіб відповідно до його інструкції. Для вдихів рот у рот після відкриття дихальних шляхів затискають ніс. Повітря подають до видимого піднімання грудної клітки, без надмірного об’єму.

За порядком МОЗ виконання двох вдихів має тривати щонайбільше 5 секунд. Після них відразу повертайтеся до натискань. Якщо після двох спроб груди не піднімаються, не витрачайте час на багаторазові довгі спроби: відновіть натискання й повідомте диспетчеру про проблему.

Якщо вдихи неможливо виконати безпечно, немає бар’єрного засобу або ви не навчені, проводьте безперервні натискання. Неможливість вдихів не скасовує потреби в СЛР. Щойно з’явиться підготовлений помічник і відповідні засоби, можна забезпечити вдихи.

Перерви та зміна помічників

Робіть перерви якомога коротшими. Не переривайте натискання більш ніж на 10 секунд. Якщо є другий підготовлений помічник, змінюйтеся приблизно кожні 2 хвилини або раніше за виснаження. Домовтеся про зміну заздалегідь, щоб новий помічник одразу зайняв місце.

Якість натискань може погіршитися через втому. Повідомте іншому помічнику, що потрібна заміна, продовжуючи допомогу до неї. Сама поява бригади в полі зору також не є приводом зупинятися: допомогу потрібно передати фактично.

Автоматичний дефібрилятор і умови припинення СЛР

Автоматичний зовнішній дефібрилятор, скорочено АЗД або AED, аналізує ритм серця й визначає, чи потрібен електричний розряд. Прилад подає голосові та візуальні команди. Очевидцю не потрібно самостійно розпізнавати серцевий ритм.

Підготовка приладу та електродів

Попросіть помічника принести АЗД, якщо він доступний поруч. Продовжуйте СЛР. Якщо ви один і не знаєте, де прилад у безпосередній близькості, не залишайте постраждалого заради далекого пошуку.

Увімкніть АЗД. Оголіть потрібні ділянки грудної клітки й наклейте електроди точно за малюнками на них. Вони мають щільно контактувати зі шкірою. Якщо місця наклеювання мокрі, швидко витріть їх. За двох помічників один продовжує натискання, поки інший готує прилад і наклеює електроди.

Аналіз, розряд і відновлення натискань

Коли прилад проводить аналіз, ніхто не повинен торкатися людини. Те саме правило діє під час розряду. Попередьте всіх уголос і перевірте відсутність контакту. Деякі моделі подають розряд автоматично, інші вимагають натиснути кнопку. Дійте за командою саме вашого приладу.

Після розряду відразу відновіть натискання за вказівками АЗД. Якщо прилад повідомив, що розряд не потрібний, також відновіть СЛР, коли людина не реагує й не дихає нормально. Існують небезпечні ритми, при яких розряд не застосовують. Тому повідомлення приладу не підтверджує одужання.

Не знімайте електроди між циклами. АЗД повторно аналізуватиме стан і підказуватиме подальші дії.

Коли натискання припиняють

Продовжуйте СЛР до фактичної передачі допомоги медикам або їхньої команди зупинитися. Інші підстави — явні ознаки відновлення життя, безпосередня небезпека або фізичне виснаження, за якого продовжувати вже неможливо.

Якщо людина почала цілеспрямовано рухатися, відкрила очі та реагує або відновилося нормальне дихання, припиніть натискання й повторно оцініть стан. За потреби підтримуйте дихальні шляхи. Поодинокий судомний вдих такою ознакою не є. Якщо нормальне дихання відсутнє й реакції немає, потрібна подальша СЛР.

Не встановлюйте власну межу тривалості реанімації. Звук сирени або прибуття автомобіля швидкої також не замінюють передачу допомоги. Після відновлення нормального дихання залишайтеся поруч, стежте за станом і не знімайте електроди.

Реанімація дитини: початкові вдихи та вікові особливості

Для дитини також першочергові безпека, реакція, дихальні шляхи та дихання. Повідомте диспетчеру приблизний вік. Дитяча реанімація має особливості, тому дорослу глибину натискань не переносять на маленьку грудну клітку.

Початок допомоги та виклик

Оцініть реакцію голосом і обережним дотиком без болісного подразнення. Якщо дитина не реагує, доручіть виклик помічнику або телефонуйте на гучному зв’язку. Відкрийте дихальні шляхи та перевірте нормальне дихання не довше 10 секунд. Після травми обмежуйте рухи шиї, зберігаючи пріоритет проходження повітря.

Дихальні шляхи немовляти відкривають зі значно меншим закиданням голови, зберігаючи близьке до нейтрального положення. Для старшої дитини прийом відрізняється. Його потрібно відпрацювати за віком на практичному курсі. Не натискайте на м’які тканини під підборіддям.

Дитячий порядок МОЗ

При відсутності нормального дихання типовий дитячий порядок передбачає 5 початкових рятувальних вдихів. Якщо явних ознак життя немає, переходять до чергування 15 натискань і 2 вдихів. Частота натискань — 100–120 за хвилину, глибина — третина передньо-заднього розміру грудної клітки. Після кожного натискання груди мають розправлятися.

Для одного рятувальника текст порядку МОЗ розміщує виклик після п’яти початкових вдихів. Помічник викликає допомогу відразу. У новіших рекомендаціях ERC 2025 виклик на гучному зв’язку починають одразу, коли виявили відсутність реакції, а дихання оцінюють під час з’єднання. Не відкладайте виклик, коли можете одночасно телефонувати й допомагати, та не чекайте відповіді для початку необхідної СЛР.

МОЗ також передбачає виняток без п’яти початкових вдихів: раптову втрату свідомості на очах у свідків у раніше здорової дитини або за відомої серцево-судинної патології. Якщо при цьому дитина не реагує й не дихає нормально, переходять до натискань без п’яти початкових вдихів. Повідомте диспетчеру перебіг події та відомі захворювання, не витрачаючи час на самостійне визначення причини.

Підготовка рятувальника та рекомендації ERC

Якщо ви вмієте виконувати лише дорослу СЛР, починайте доступну допомогу й повідомте про свої навички диспетчеру. ERC 2025 допускає для такого помічника співвідношення 30 натискань і 2 вдихи після п’яти початкових вдихів. Для людини зі спеціальною підготовкою з дитячої СЛР застосовують 15:2. Це уточнення стосується рівня навчання, тому дві цифри в різних посібниках мають зрозумілу причину.

Якщо вдихи неможливі, виконуйте натискання та забезпечте вдихи, щойно з’явиться така можливість. Глибину й техніку добирають за розміром дитини. У сучасному навчанні для немовлят застосовують обхоплення грудної клітки з натисканням двома великими пальцями. Для дітей понад рік використовують одну або дві руки, залежно від розміру та можливості виконати якісні натискання.

Дефібрилятор і подальший нагляд

Використайте доступний АЗД за його вказівками. Для маленьких дітей потрібні дитячі електроди або режим, якщо вони є. За їх відсутності допускається застосування дорослого режиму. Електроди мають бути на оголеній шкірі й не торкатися один одного. Схему розташування добирають за інструкцією приладу та розміром дитини.

За відновлення явних ознак життя припиніть натискання й оцініть дихання. Якщо дитина не реагує, але нормально дихає, підтримуйте дихальні шляхи та постійно спостерігайте. Бокове положення без підозри на травму та вимушений поворот при загрозі дихальним шляхам мають ті самі застереження, що пояснені раніше.

Повний дитячий алгоритм і практичне навчання допоможуть закріпити техніку. Якщо неможливо визначити, чи постраждалий за віком ще дитина, порядок МОЗ допускає дорослий алгоритм. Невпевненість у віці не повинна затримувати допомогу.

Повторна оцінка стану та передача постраждалого медикам

Допомога триває після першої пов’язки, зупинки крові або відновлення дихання. Стан може знову змінитися. Тому кожен прийом поєднують із наглядом, повторною оцінкою та передачею інформації медикам.

Як поєднати дії

Спочатку оцініть безпеку й залучіть помічників. За очевидної масивної кровотечі починайте її контроль негайно. Якщо людина не реагує, організуйте виклик, відкрийте дихальні шляхи й перевірте дихання не довше 10 секунд. Не затримуйте необхідну СЛР пошуком усіх можливих травм.

За кількох помічників виклик, зупинку кровотечі та реанімаційні дії виконують паралельно. Якщо реакції й нормального дихання немає, застосовуйте алгоритм СЛР за віком і доступний АЗД. Якщо нормальне дихання зберігається, підтримуйте дихальні шляхи та допомагайте за конкретним ушкодженням.

Після зупинки кровотечі перевіряйте, чи вона не відновилася. Після фіксації кінцівки помічайте біль, оніміння й зміни пальців. Після будь-якої травми стежте за реакцією та диханням. Коли постраждалий перестав відповідати, поверніться до оцінки дихальних шляхів і дихання, повідомте диспетчера та за потреби починайте СЛР.

Допомога під час очікування

Підтримуйте тепло, не закриваючи турнікет від огляду. Не залишайте людину саму, не давайте алкоголь, їжу, напої чи власні ліки. Переміщення має бути обґрунтоване безпекою або необхідною допомогою. Переносити постраждалого лише для зручності огляду не потрібно.

Якщо дорослий перестав реагувати й після відкриття дихальних шляхів не дихає нормально, одразу починайте СЛР. Уже зроблений виклик не скасовує цієї дії. Якщо СЛР проводять, продовжуйте до фактичної передачі допомоги, команди медиків або інших пояснених підстав припинення.

Яку інформацію передати

Повідомте час і обставини ДТП, кількість постраждалих та помічені травми. Окремо назвіть зміни реакції й дихання, місця кровотечі, час накладання турнікета та використання АЗД. Поясніть, які дії виконані й який був результат.

Передавайте спостереження: «після удару розмовляв, потім перестав відповідати» або «кровотеча зупинилася після другого турнікета». Непідтверджені діагнози можуть заплутати, тому відрізняйте припущення від того, що бачили.

Обов’язки водія, причетного до ДТП, та виняткові умови самостійного перевезення постраждалого розглянуті в темі 4 й попередній темі. За доступного виклику бригади не замінюйте його поїздкою лише тому, що так здається зручніше.

Перевірте себе на підсумкових ситуаціях. Після цього відпрацюйте практичні прийоми на навчанні: допомога руками потребує досвіду й перевірки техніки інструктором.