Категорія D1

Пояснення простими словами. Подвійна суцільна розділяє зустрічні транспортні потоки. Її не можна перетинати ні для обгону, ні під час виїзду з прилеглої території, ні через інтенсивний рух.

Чому інші варіанти неправильні:

• виїзд із двору або іншої прилеглої території не створює винятку з цієї заборони;
• бажання виконати обгін не дозволяє перетинати подвійну суцільну;
• інтенсивність руху не змінює значення розмітки й не дає права виїжджати через неї на зустрічний бік.

Підстава у ПДР. поділяє зустрічні транспортні потоки, а її перетин заборонено.

Запам’ятайте: подвійна суцільна — це межа зустрічних потоків, яку перетинати не можна.

Пояснення простими словами. Біля цього перехрестя одночасно діють дві вимоги:

• не можна зупинятися на пішохідному переході та ближче ніж за 10 м від нього з обох боків;
• не можна зупинятися на перехресті й ближче ніж за 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності пішохідного переходу.

Що показано на ілюстрації. Пішохідні переходи позначено знаками , та розміткою . Місце А розташоване ближче ніж за 10 м до переходу, а місце Б — ближче ніж за 10 м до краю перехрещуваної проїзної частини. Місце В знаходиться за межами обох заборонених ділянок.

Чому інші варіанти неправильні:

• «На місці А». Автомобіль опиниться ближче ніж за 10 м до пішохідного переходу.
• «На місці Б». Це місце розташоване ближче ніж за 10 м до краю перехрещуваної проїзної частини.
• «На місцях А та В». Варіант помилково включає заборонене місце А.
• «На місцях Б і В». Варіант помилково включає заборонене місце Б.

Запам’ятайте: десятиметрову відстань потрібно відраховувати від переходу або від краю перехрещуваної проїзної частини — залежно від конкретного місця зупинки.

Підстава в ПДР. Обмеження зупинки біля пішохідних переходів і перехресть установлюють підпункти «г» і «ґ» пункту 15.9 ПДР.

Пояснення простими словами. На перехресті траєкторії транспортних засобів перетинаються, тому Правила встановлюють пряму заборону обгону. Вона діє і на регульованому, і на нерегульованому перехресті.

Чому інші варіанти неправильні:

• зелений сигнал світлофора дозволяє рух через перехрестя, але не скасовує заборону обгону;
• вільна зустрічна смуга також не створює винятку з цієї заборони.

Підстава у ПДР. Підпункт «а» пункту 14.6 ПДР прямо забороняє обгін на перехресті.

Запам’ятайте: перехрестя — безумовна заборона обгону; зелений сигнал і вільна зустрічна смуга її не скасовують.

Пояснення простими словами. Щоб резидент України був допущений до міжнародних перевезень пасажирів, він повинен спочатку набути практичного досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах. Мінімальна тривалість такого досвіду — три роки.

Для чого потрібна ця вимога. Міжнародні перевезення передбачають додаткові вимоги до організації рейсу, дозвільних документів, режиму праці та відпочинку водіїв, безпеки пасажирів і виконання міжнародних правил. Тому одного або двох років внутрішнього досвіду закон вважає недостатніми.

Чому інші варіанти неправильні:

• один-два роки — менше встановленого мінімуму;
• п’ять років вимагати не потрібно, оскільки закон установлює мінімум у три роки.

Нормативна підстава. Вимогу про досвід не менше трьох років передбачає стаття 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Запам’ятайте: внутрішні перевезення на договірних умовах — щонайменше три роки до допуску резидента до міжнародних перевезень пасажирів.

Пояснення простими словами. Несправність склопідіймача не входить до переліку несправностей склоочисників і склоомивачів, за яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Чому інші варіанти неправильні:

• Не працюють передбачені конструкцією склоочисники — експлуатація заборонена, адже водій не зможе належно очистити скло під час опадів.
• Не працюють передбачені конструкцією склоомивачі — це також прямо зазначена в ПДР несправність.

Підстава у ПДР. Вимоги до склоочисників і склоомивачів визначено пунктом 31.4.4 ПДР.

Запам’ятайте: очищення оглядового скла впливає на безпеку руху; робота склопідіймача в цьому пункті не регламентується.

Пояснення простими словами. Під час руху водій повинен бути зосереджений на керуванні та дорожній обстановці. Продаж квитків потребує відволікання уваги, спілкування з пасажиром і розрахунку, тому здійснювати його під час руху автобуса заборонено.

Чому інші варіанти неправильні:

• заборона не залежить від того, рухається автобус у населеному пункті чи поза ним;
• наявність вільного місця або потреба пасажира придбати квиток не дозволяють водієві продавати його під час руху;
• оформити квиток можна лише без порушення встановленого порядку та безпеки перевезення.

Нормативна підстава. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту прямо забороняють водієві продавати пасажирам квитки під час руху автобуса.

Запам’ятайте: автобус рухається — водій керує, а не продає квитки.

Пояснення простими словами. Тротуар і проїзна частина — різні елементи однієї дороги. Тротуар призначений для руху пішоходів, а проїзна частина — для руху нерейкових транспортних засобів.

Чому відповідь «Так» неправильна. Те, що тротуар прилягає до проїзної частини, не робить його її складовою. Межу між ними зазвичай утворює бордюр, газон або інше конструктивне відокремлення, але головна відмінність визначається їхнім призначенням.

Практичне значення. Звичайний рух транспортних засобів тротуаром заборонений. Окремі винятки для виконання робіт або обслуговування розташованих поруч підприємств не змінюють статусу тротуару як пішохідного елемента дороги.

Підстава у ПДР. Визначення тротуару та проїзної частини наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: тротуар є частиною дороги, але не частиною проїзної частини.

Пояснення простими словами. Обов’язки після дорожньо-транспортної пригоди має не лише водій. Якщо до ДТП причетний пішохід, він також повинен виконати встановлені ПДР дії.

Пішохід, причетний до ДТП, зобов’язаний:

1. Надати можливу допомогу потерпілим. Йдеться про допомогу в межах реальних можливостей людини без створення додаткової небезпеки.
2. Записати прізвища та адреси очевидців. Ці відомості можуть знадобитися для встановлення обставин пригоди.
3. Повідомити Національну поліцію про пригоду.
4. Надати необхідні дані про себе.
5. Перебувати на місці до прибуття поліцейських.

У варіантах відповіді ці обов’язки розподілені між пунктами 2, 3 і 4, тому правильним є варіант, який об’єднує їх усі.

Важливо: причетність до ДТП не означає, що пішохода автоматично визнають винним. Обов’язки виникають через його участь у події незалежно від того, кого згодом визнають відповідальним.

Цей пункт стосується саме пішохода, причетного до пригоди. Не слід автоматично переносити весь наведений перелік на людину, яка лише стала стороннім очевидцем ДТП.

Чому обираємо варіант 5:

• Варіант 1 неправильний. ПДР прямо встановлюють обов’язки для пішохода, причетного до ДТП.
• Варіант 2 містить правильну, але лише одну з необхідних дій.
• Варіант 3 правильно описує повідомлення поліції, надання власних даних та очікування на місці, але не охоплює решту обов’язків.
• Варіант 4 правильно вимагає надати можливу допомогу потерпілим, але також є неповною відповіддю.
• Варіант 5 правильний, оскільки об’єднує всі передбачені дії з варіантів 2, 3 і 4.

Підстава у ПДР. Обов’язки пішохода, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, визначені пунктом 4.15 ПДР. Визначення дорожньо-транспортної пригоди наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: допомога потерпілим → дані очевидців → повідомлення поліції → власні дані → залишатися на місці.

Пояснення простими словами. Безпечна швидкість — це швидкість, за якої водій у конкретній ситуації зберігає контроль над транспортним засобом і може безпечно ним керувати.

Вона залежить від дорожньої обстановки, стану покриття, видимості, інтенсивності руху, особливостей вантажу та технічного стану транспортного засобу. Тому безпечна швидкість може бути значно нижчою за максимально дозволену.

Чому інші варіанти неправильні:

• швидкість, установлена дорожніми знаками, визначає дозволену межу, але не гарантує, що саме така швидкість буде безпечною за поточних умов;
• швидкість, визначена технічною характеристикою транспортного засобу, показує його технічні можливості, а не безпечну швидкість у конкретній дорожній ситуації.

Запам’ятайте: дозволена швидкість — це верхня межа, а безпечну швидкість водій щоразу визначає відповідно до реальних дорожніх умов.

Підстава в ПДР. Визначення безпечної швидкості наведено в пункті 1.10 ПДР, а чинники, які потрібно враховувати під час її вибору, — у пункті 12.1 ПДР.

Пояснення простими словами. Для розвороту водій повинен бачити дорогу щонайменше на 100 м у кожному напрямку. Проїзд зустрічного автомобіля усуває лише одну рухому перешкоду, але не покращує оглядовість самої дороги за поворотом.

Що показано на ілюстрації питання. Дорога різко повертає ліворуч, а дерева й геометрія повороту закривають подальшу ділянку. Навіть одразу після проїзду зустрічного автомобіля водій не бачить достатньої відстані хоча б в одному напрямку, тому починати розворот небезпечно.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна. Відсутність автомобіля безпосередньо перед водієм не є критерієм дозволу. Вирішальною є видимість дороги, а вона в цій ситуації залишається меншою за встановлений мінімум.

Підстава у ПДР. Підпункт «г» пункту 10.7 ПДР забороняє розворот за видимості дороги менше 100 м хоча б в одному напрямку.

Запам’ятайте: оцінюємо не наявність зустрічного автомобіля, а видиму відстань дороги.

Пояснення простими словами. За низької температури олива стає густішою. Стартеру важче прокручувати двигун, а оливному насосу потрібно більше часу, щоб подати мастило до всіх пар тертя. Невідповідна сезону олива погіршує холодний запуск і збільшує зношення в перші секунди роботи.

Що важливо в сучасній експлуатації:

• застосовувати клас в’язкості SAE та технічний допуск, зазначені виробником;
• враховувати найнижчу очікувану температуру експлуатації;
• дотримуватися регламенту заміни за пробігом, часом і умовами роботи;
• не вважати сам прихід зими автоматичною причиною заміни придатної всесезонної оливи.

Актуальне уточнення. Більшість сучасних автомобілів використовує всесезонні оливи з двома показниками в маркуванні SAE. Якщо така олива відповідає вимогам виробника й не відпрацювала свій ресурс, окрема сезонна заміна може бути не потрібна.

Чому інші варіанти неправильні:

• на холоді в’язкість не зменшується, а збільшується;
• паливна економічність не є головною причиною сезонного добору оливи в цьому запитанні.

Запам’ятайте: холод загущує оливу, тому для зими важливий правильний низькотемпературний клас в’язкості.

Пояснення простими словами. Система охолодження не повинна просто якомога сильніше охолоджувати двигун. Її завдання — допомогти холодному двигуну швидше прогрітися, а після прогрівання відводити надлишкове тепло так, щоб температура залишалася в установленому виробником діапазоні.

Як це відбувається:

• поки двигун холодний, термостат обмежує циркуляцію через радіатор і прискорює прогрівання;
• після досягнення робочої температури термостат поступово відкриває великий контур;
• радіатор, потік повітря та вентилятор відводять надлишкове тепло;
• насос забезпечує циркуляцію охолоджувальної рідини.

Чому інші варіанти неправильні:

• відведення тепла від найбільш нагрітих деталей є важливою функцією, але лише частиною загального завдання;
• система не призначена для простого підведення тепла до менш нагрітих деталей.

Чому важливий робочий діапазон. Перегрівання може спричинити деформацію та пошкодження деталей, а тривала робота переохолодженого двигуна погіршує згоряння пального, збільшує витрату й прискорює зношення.

Запам’ятайте: система охолодження керує тепловим режимом — не допускає ні перегрівання, ні надмірного охолодження.

Пояснення простими словами. Обмежувальний клапан не дає тиску після нього перевищувати передбачене конструкцією значення або знижує його у встановленому співвідношенні. Завдяки цьому до гальмівних камер передньої осі надходить потрібний, а не надмірний тиск.

Навіщо це потрібно. Правильне дозування тиску допомагає узгодити гальмівні сили між осями та зменшити ризик передчасного блокування коліс. Конкретна характеристика клапана залежить від конструкції пневматичної системи транспортного засобу.

Чому інші варіанти неправильні:

• хід передньої осі визначається елементами підвіски, а не клапаном гальмівного приводу;
• кут повороту керованих коліс обмежується конструкцією рульового керування та механічними упорами;
• обмежувальний клапан працює саме з тиском повітря.

Запам’ятайте: обмежувальний клапан керує тиском, а не переміщенням осі чи поворотом коліс.

Пояснення простими словами. Маса шини та колеса не розподілена абсолютно рівномірно. Під час обертання навіть невеликий дисбаланс створює змінну відцентрову силу, через яку колесо починає підстрибувати або відхилятися вбік. Це відчувається як вібрація керма, кузова чи сидіння.

Що роблять під час балансування:

• обертають зібране колесо на балансувальному стенді;
• визначають місце й величину дисбалансу;
• встановлюють коригувальні вантажі на обід;
• повторно перевіряють рівномірність обертання.

Технічне уточнення. У формулюванні сказано «балансування шин», але фактично балансують зібраний вузол «шина — колесо». Саме спільний розподіл маси цього вузла визначає дисбаланс.

Чому інші варіанти неправильні:

• зменшення витрати пального може бути лише непрямим другорядним наслідком справного стану коліс;
• балансування не змінює аеродинамічну форму автомобіля.

Запам’ятайте: балансування усуває нерівномірність маси, щоб колесо оберталося без биття й вібрацій.

Пояснення простими словами. Зі збільшенням швидкості водієві доводиться зосереджувати увагу далі попереду, бо дорожня обстановка наближається швидше. Через це дрібні деталі та небезпеки збоку помічаються гірше — виникає ефект звуження поля зору, або «тунельний зір».

Чому інші варіанти неправильні:

• «Розширюється» — навпаки, на великій швидкості периферійна інформація сприймається гірше.
• «Не змінюється» — ефективне поле уважного спостереження залежить від швидкості та навантаження на увагу водія.

Практичне значення. На великій швидкості складніше завчасно помітити пішохода, велосипедиста, автомобіль із прилеглої території або зміну ситуації на узбіччі. Саме тому пункт 12.1 ПДР вимагає вибирати швидкість, за якої водій постійно контролює рух і безпечно керує автомобілем.

Запам’ятайте: вища швидкість — вужче поле уважного спостереження і менше часу на реакцію.

Пояснення простими словами. Після ДТП пасажири не повинні залишатися в автобусі, де можуть виникнути пожежа, задимлення, витік пального, повторне зіткнення або інша небезпека. Водій має організувати їх евакуацію до безпечного місця незалежно від того, чи є вже видимі постраждалі.

Як діяти:

• зупинити автобус, увімкнути аварійну світлову сигналізацію та оцінити навколишню небезпеку;
• організовано вивести пасажирів через безпечні виходи та відвести їх від проїзної частини й автобуса;
• після евакуації виконати інші обов’язки учасника ДТП: надати допомогу, викликати необхідні служби та зберегти місце пригоди.

Чому інші варіанти неправильні. Евакуація не залежить лише від наявності травм і не залишається довільним рішенням водія: після ДТП небезпечні наслідки можуть виникнути вже після зупинки автобуса.

Підстава. Відповідь «повинен у будь-якому випадку» закладена в офіційному тестовому питанні ГСЦ МВС. Подальші обов’язки водія на місці ДТП визначає пункт 2.10 ПДР.

Запам’ятайте: ДТП з автобусом — спочатку організована евакуація пасажирів у безпечне місце.

Пояснення простими словами. Навіть невелика кількість алкоголю починає впливати на мозок: погіршує розподіл уваги, оцінювання ризику, точність рухів і швидкість оброблення інформації. Людина при цьому може суб’єктивно вважати себе цілком здатною керувати.

Чому інші варіанти неправильні:

• алкоголь не є нейтральним для керування навіть тоді, коли явних зовнішніх ознак сп’яніння ще немає;
• відчуття розслабленості або впевненості не означає покращення навичок — навпаки, критичність і самоконтроль знижуються;
• неможливо надійно визначити власну безпечність для керування лише за самопочуттям.

Важливе уточнення. На ступінь впливу діють кількість і швидкість вживання, маса тіла, їжа, індивідуальні особливості та інші чинники. Жоден із них не створює гарантовано безпечної дози для водіння.

Підстава у ПДР. Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР забороняє керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Запам’ятайте: алкоголь може погіршити реакцію раніше, ніж людина сама помітить ознаки сп’яніння.

Пояснення простими словами. Не слід дивитися прямо на яскраві фари зустрічного автомобіля. Потрібно перевести основний фокус погляду трохи праворуч, використовуючи правий край дороги як орієнтир, але продовжувати контролювати свою смугу та обстановку периферійним зором.

Одночасно потрібно:

• плавно зменшити швидкість відповідно до фактичної видимості;
• не змінювати смугу через засліплення;
• якщо орієнтуватися на дорозі вже неможливо — зупинитися у своїй смузі та ввімкнути аварійну світлову сигналізацію;
• відновити рух лише після того, як зір адаптується.

Чому інші варіанти неправильні:

• погляд у довільний бік не дає надійного орієнтира для утримання автомобіля на дорозі;
• погляд ліворуч спрямовується ближче до джерела засліплення й не допомагає контролювати правий край своєї смуги.

Підстава у ПДР. Пункт 19.3 ПДР вимагає зменшити швидкість до безпечної за фактичної видимості, а в разі засліплення — зупинитися, не змінюючи смуги руху, та ввімкнути аварійну світлову сигналізацію.

Запам’ятайте: не дивіться у фари; орієнтир — права сторона дороги, а швидкість — лише така, за якої ви все ще контролюєте шлях.

Пояснення простими словами. Якщо цілісність кістки порушена, але шкіра в проєкції перелому не пошкоджена, перелом є закритим. Зовнішньої рани над місцем перелому немає, хоча можуть бути біль, деформація, набряк, гематома та порушення функції кінцівки.

Чому інший варіант неправильний. Для відкритого перелому обов’язковою відмінною ознакою є одночасне пошкодження шкірних покривів у проєкції перелому. Видимі уламки кістки не є єдиним критерієм: навіть невелика рана над переломом означає, що його слід вважати відкритим.

Запам’ятайте: кістка пошкоджена, а шкіра над переломом ціла — перелом закритий.

Пояснення простими словами. Масивна кровотеча може призвести до смерті за лічені хвилини, тому її зупинка не повинна чекати завершення телефонної розмови. У змодельованій у питанні ситуації, коли для зупинки масивної артеріальної кровотечі потрібен джгут, його накладають негайно, перевіряють результат, фіксують час і якнайшвидше викликають 103 або 112.

Чому саме цей варіант:

• перший варіант пропонує лише пов’язку, що тисне, і не передбачає переходу до джгута, якщо кровотеча масивна та не зупиняється;
• другий варіант відкладає безпосередню зупинку критичної крововтрати до завершення виклику;
• третій варіант починається з усунення найближчої загрози життю та містить обов’язкову фіксацію часу.

Важливий нюанс чинного алгоритму. Якщо рану на кінцівці добре видно, спочатку здійснюють максимально можливий прямий тиск і накладають пов’язку, що тисне. Якщо це не зупинило масивну кровотечу, накладають джгут на 5–7 см вище рани, але не на суглоб. Якщо джерело кровотечі не видно — джгут одразу накладають максимально високо на кінцівку.

Після накладання. Переконайтеся, що кровотеча припинилася. Джгут не послаблюють і не знімають самостійно; час його накладання повідомляють медичним працівникам.

Запам’ятайте: масивна кровотеча — спочатку зупинити, зафіксувати час, негайно викликати допомогу.