Категорія D1

Пояснення простими словами. За загальним правилом поза населеними пунктами попереджувальні знаки встановлюють за 150–300 м до початку небезпечної ділянки. За вищої швидкості руху водієві потрібна більша відстань, щоб завчасно розпізнати небезпеку та безпечно відреагувати.

Чому інші варіанти неправильні:

• 150–200 м звужує установлений діапазон;
• 100–300 м указує неправильну нижню межу;
• 50–100 м — це загальна відстань для населених пунктів.

Підстава у ПДР. Загальні правила застосування попереджувальних знаків установлюють поза населеними пунктами відстань 150–300 м. Якщо знак потрібно встановити на іншій відстані, її зазначають на «Відстань до об’єкта».

Запам’ятайте: поза населеним пунктом — більша відстань: 150–300 м.

Пояснення простими словами. Кількість пасажирів визначається не тим, скільки людей фактично може розміститися в салоні, а кількістю обладнаних місць, передбачених виробником. Перевищення цієї кількості погіршує безпеку, керованість автомобіля та ефективність штатних засобів захисту.

Чому інші варіанти неправильні:

• «У кількості, що забезпечує безпеку перевезення пасажирів» — це нечіткий критерій, тоді як ПДР прямо посилаються на технічну характеристику транспортного засобу.
• «У кількості, що відповідає фактичній кількості місць транспортного засобу» — саморобні або додатково зайняті місця не змінюють установленої виробником пасажиромісткості.

Підстава у ПДР. Допустиму кількість пасажирів у транспортному засобі визначає пункт 21.1 ПДР.

Запам’ятайте: кількість пасажирів — лише за технічною характеристикою транспортного засобу.

Пояснення простими словами. Під номером 3 зображено знак , який установлюють безпосередньо перед залізничним переїздом без шлагбаума з двома і більше коліями.

Що показано на ілюстрації питання. Знак 3 має подвійний косий хрест; знак 2 — одинарний хрест для однієї колії.

Чому інші знаки неправильні:

• знак 1 попереджає про перехрестя рівнозначних доріг;
• знак 2 позначає переїзд без шлагбаума з однією колією;
• знак 4 попереджає про виїзд на набережну або берег.

Підстава у ПДР. Знак 1.30 позначає переїзд без шлагбаума через залізницю з двома і більше коліями.

Запам’ятайте: для багатоколійного переїзду використовується подвійний косий хрест.

Пояснення простими словами. Обов’язки після дорожньо-транспортної пригоди має не лише водій. Якщо до ДТП причетний пішохід, він також повинен виконати встановлені ПДР дії.

Пішохід, причетний до ДТП, зобов’язаний:

1. Надати можливу допомогу потерпілим. Йдеться про допомогу в межах реальних можливостей людини без створення додаткової небезпеки.
2. Записати прізвища та адреси очевидців. Ці відомості можуть знадобитися для встановлення обставин пригоди.
3. Повідомити Національну поліцію про пригоду.
4. Надати необхідні дані про себе.
5. Перебувати на місці до прибуття поліцейських.

У варіантах відповіді ці обов’язки розподілені між пунктами 2, 3 і 4, тому правильним є варіант, який об’єднує їх усі.

Важливо: причетність до ДТП не означає, що пішохода автоматично визнають винним. Обов’язки виникають через його участь у події незалежно від того, кого згодом визнають відповідальним.

Цей пункт стосується саме пішохода, причетного до пригоди. Не слід автоматично переносити весь наведений перелік на людину, яка лише стала стороннім очевидцем ДТП.

Чому обираємо варіант 5:

• Варіант 1 неправильний. ПДР прямо встановлюють обов’язки для пішохода, причетного до ДТП.
• Варіант 2 містить правильну, але лише одну з необхідних дій.
• Варіант 3 правильно описує повідомлення поліції, надання власних даних та очікування на місці, але не охоплює решту обов’язків.
• Варіант 4 правильно вимагає надати можливу допомогу потерпілим, але також є неповною відповіддю.
• Варіант 5 правильний, оскільки об’єднує всі передбачені дії з варіантів 2, 3 і 4.

Підстава у ПДР. Обов’язки пішохода, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, визначені пунктом 4.15 ПДР. Визначення дорожньо-транспортної пригоди наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: допомога потерпілим → дані очевидців → повідомлення поліції → власні дані → залишатися на місці.

Пояснення простими словами. Перед початком руху водій повинен завчасно ввімкнути світловий покажчик повороту відповідного напрямку. Так інші учасники дорожнього руху розумітимуть, у який бік автомобіль почне рухатися.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — аварійна світлова сигналізація призначена для визначених ПДР особливих ситуацій, а не для звичайного початку руху.
• Варіант 2 — габаритні ліхтарі позначають транспортний засіб, але не повідомляють напрямок майбутнього маневру.

Запам’ятайте: покажчик повороту потрібно вмикати не лише перед поворотом, а й перед початком руху та зупинкою.

Підстава в ПДР. Порядок подання попереджувальних сигналів перед початком руху визначає пункт 9.2 ПДР.

Пояснення простими словами. Особа, яка веде мопед поруч із собою, не керує ним як водій, а прямо прирівнюється ПДР до пішохода. Тому вона може рухатися пішохідною доріжкою як пішохід.

Важлива відмінність. «Вести мопед» означає йти пішки та котити його поруч. Якщо людина сідає на мопед і починає ним керувати, вона вже є водієм, а не пішоходом, і рух пішохідною доріжкою для неї не дозволений.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона оцінює лише наявність мопеда, але не враховує спосіб участі людини в русі. Для визначення статусу важливо, чи людина їде, чи веде транспортний засіб пішки.

Підстава у ПДР. Перелік осіб, яких прирівнюють до пішоходів, та визначення пішохідної доріжки наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: їде на мопеді — водій; іде пішки та веде мопед — пішохід.

Пояснення простими словами. Задній протитуманний ліхтар і сигнал гальмування мають різне призначення. Якщо підключити їх разом, яскраве постійне або неправильно кероване світло може завадити водіям позаду правильно розпізнати момент гальмування.

Чому інший варіант неправильний:

• «Дозволено» — ПДР містять пряму заборону такого підключення.

Підстава у ПДР. Заборону підключати задні протитуманні ліхтарі до сигналів гальмування встановлює пункт 19.7 ПДР.

Запам’ятайте: задній протитуманний ліхтар і стоп-сигнал повинні працювати незалежно.

Пояснення простими словами. Знак «Зона для розвороту» дозволяє виконати розворот у межах зазначеної довжини — 15 м. Він не дозволяє повертати ліворуч.

Що показано на ілюстрації питання. Дві вигнуті стрілки утворюють траєкторію розвороту, а напис «15 м» указує довжину зони.

Чому інші варіанти неправильні:

• поворот ліворуч у позначеній зоні заборонений;
• знак стосується транспортних засобів загалом, а не лише вантажних.

Підстава у ПДР. Знак 5.30 позначає зону за довжиною для розвороту транспортних засобів; поворот ліворуч у цьому місці забороняється.

Запам’ятайте: зона для розвороту дозволяє саме розворот, але не лівий поворот.

Пояснення простими словами. Знаки і «Пішохідний перехід» позначають місце, де організовано перехід пішоходів через проїзну частину. Перший знак установлюють праворуч від дороги, другий — ліворуч.

Що показано на ілюстрації питання. Обидва знаки містять пішохода на смугах переходу; напрямок фігури та розташування смуг дзеркально відрізняються.

Чому інші варіанти неправильні:

• підземний і надземний переходи позначають знаками із зображенням сходів;
• пішохідна доріжка позначається круглим приписувальним знаком.

Підстава у ПДР. Знаки 5.38.1 і 5.38.2 застосовують для позначення місць, призначених для організованого переходу пішоходів через проїзну частину.

Запам’ятайте: синій квадрат із пішоходом на «зебрі» — наземний пішохідний перехід.

Пояснення простими словами. Надійне розташування й кріплення потрібні, щоб вантаж не падав і не волочився, не травмував людей, не створював перешкод, не обмежував огляд і не спричиняв інших небезпечних наслідків. Перевірити це потрібно до виїзду, а потім контролювати під час руху.

Чому інші варіанти неповні:

• Варіанти 1, 2 і 3 окремо називають лише частину наслідків, яких необхідно не допустити.
• «Відповіді 1 і 2» — не охоплює небезпеку падіння, волочіння вантажу, травмування людей і створення перешкод.

Підстава у ПДР. Перевірку розташування і кріплення вантажу та контроль під час руху передбачає пункт 22.2 ПДР; загальні умови безпечного перевезення визначає пункт 22.3 ПДР.

Запам’ятайте: вантаж не повинен створювати жодного з перелічених ризиків.

Пояснення простими словами. Під час повороту зовнішнє ведуче колесо проходить довший шлях, ніж внутрішнє. Якби вони були жорстко з’єднані й завжди оберталися однаково, одне з коліс мало б прослизати, а трансмісія зазнавала б додаткового навантаження.

Що робить диференціал:

• передає крутний момент до обох ведучих коліс;
• дозволяє їм мати різні частоти обертання;
• зменшує прослизання шин та напруження в трансмісії під час повороту.

Чому інші варіанти неправильні:

• звичайний відкритий диференціал не призначений насамперед для поліпшення прохідності; на слизькій поверхні колесо з гіршим зчепленням може почати буксувати, обмежуючи можливість реалізувати тягу;
• обертання коліс з однаковою швидкістю під час повороту суперечить головному призначенню міжколісного диференціала.

Не плутайте з блокуванням. Блокування або диференціал підвищеного тертя тимчасово обмежує різницю швидкостей, щоб покращити тягу в складних умовах. Це додаткова властивість, а не основна робота звичайного відкритого диференціала.

Запам’ятайте: у повороті зовнішнє колесо проходить більше — диференціал дозволяє йому обертатися швидше.

Пояснення простими словами. Візуальний огляд показує сам факт і характер нерівномірного зношення шини, але не дає змоги точно виміряти кути встановлення керованих коліс. Для визначення геометричної причини потрібен стенд, який перевіряє сходження, розвал, а залежно від конструкції — й інші параметри геометрії коліс та осей.

Чому потрібна комплексна перевірка:

• схоже зношення можуть спричиняти неправильне сходження чи розвал, дисбаланс, несправності підвіски або неправильний тиск у шинах;
• стенд дає числові значення, які можна порівняти з допусками виробника;
• перед вимірюванням і регулюванням перевіряють шини, тиск, стан підвіски та рульового керування.

Чому інші варіанти неповні:

• візуальний огляд допомагає побачити ознаки, але не підтверджує точну геометрію;
• підручний інструмент не забезпечує необхідної точності вимірювання кутів.

Запам’ятайте: зношення можна помітити очима, а його геометричну причину підтверджують діагностичним стендом.

Пояснення простими словами. Охолоджувальна рідина на водній основі, перемішуючись з оливою, утворює світлу каламутну емульсію. Тому крапля забрудненої оливи може мати молочний або світло-коричневий вигляд замість звичайного однорідного кольору.

Де ще можна помітити ознаки:

• на щупі рівня оливи;
• під кришкою оливозаливної горловини;
• у злитій оливі;
• за підвищенням рівня оливи або зниженням рівня охолоджувальної рідини без зовнішнього витоку.

Важливе уточнення. Невеликий світлий наліт лише під кришкою іноді утворюється через конденсат під час частих коротких поїздок. Тому молочний колір є серйозною ознакою, але остаточну причину підтверджують діагностикою системи охолодження та аналізом оливи.

Чому інші варіанти неправильні. Фіолетовий колір не є типовою ознакою такої несправності, а твердження про неможливість визначення ігнорує характерне утворення емульсії.

Можливі причини. Пошкодження прокладки головки блока циліндрів, тріщина в головці або блоці, несправність теплообмінника чи інший внутрішній витік. Подальша робота двигуна може пошкодити підшипники через втрату змащувальних властивостей.

Запам’ятайте: молочна емульсія в оливі — двигун зупиняють і шукають джерело потрапляння охолоджувальної рідини.

Пояснення простими словами. Якщо стартер обертає колінчастий вал, але двигун не запускається, однієї перевірки недостатньо. Причиною можуть бути електроживлення та з’єднання, електронне керування, подача пального, запалювання в бензиновому двигуні, впорскування в дизельному двигуні, подача повітря, компресія або фази газорозподілу. Тому застосовують усі перелічені методи.

Логічна послідовність діагностики:

• візуально перевірити клеми, масові з’єднання, проводку, роз’єми, запобіжники та очевидні пошкодження;
• зчитати діагностичним сканером коди несправностей і доступні поточні параметри;
• за процедурою виробника окремо перевірити системи, без яких запуск неможливий.

Важливе уточнення. Те, що стартер обертається, не виключає повністю несправності акумулятора, електричних з’єднань або самого стартера: швидкість прокручування чи напруга під навантаженням можуть бути недостатніми для запуску.

Чому кожен окремий варіант неповний. Справні на вигляд дроти не гарантують правильної роботи датчиків або паливної системи; відсутність коду несправності не виключає механічної проблеми; перевірка деталей без попереднього огляду та електронної діагностики може забрати багато часу.

Безпека. Паливні системи високого тиску та високовольтні системи запалювання перевіряють лише передбаченими виробником методами й обладнанням.

Запам’ятайте: стартер обертається, але двигун не запускається — перевіряйте систему послідовно: огляд, сканер, цільові вимірювання.

Пояснення простими словами. Під час удару ззаду тулуб різко переміщується разом із сидінням, а голова через інерцію відстає. Правильно відрегульований підголівник підтримує голову та зменшує різкий згин і розгинання шиї, тому знижує ризик так званої хлистової травми.

Як відрегулювати підголівник:

• його верхня частина має бути приблизно на рівні верхівки голови або принаймні не нижче рівня очей;
• відстань між потилицею та підголівником повинна бути якомога меншою в межах передбаченого регулювання;
• після зміни положення сидіння налаштування потрібно перевірити ще раз.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Низько опущений або надто віддалений підголівник не забезпечує належної підтримки голови під час удару й може не виконати своєї захисної функції.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР прямо відносить підголівники до засобів пасивної безпеки, якими водій зобов’язаний користуватися.

Запам’ятайте: підголівник захищає не тоді, коли просто є в автомобілі, а коли правильно налаштований під конкретну людину.

Пояснення простими словами. Дзеркала дають водієві значну частину інформації про простір позаду й збоку, але не показують усього. Транспортний засіб, мотоцикліст або велосипедист може перебувати у сліпій зоні й не відображатися в жодному дзеркалі. Тому перед маневром потрібно поєднати перевірку дзеркал із коротким поглядом через плече.

Безпечна послідовність перед маневром:

• оцінити обстановку попереду;
• перевірити внутрішнє та відповідне зовнішнє дзеркало;
• увімкнути покажчик повороту;
• коротко повернути голову через плече й перевірити сліпу зону;
• виконувати маневр лише після того, як вільний простір підтверджено.

Чому перші два варіанти окремо неповні:

• лише поворот голови не дає повної картини того, що відбувається позаду;
• лише дзеркало заднього виду не показує всю бічну сліпу зону.

Підстава у ПДР. Пункт 10.1 ПДР вимагає перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку переконатися, що маневр буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам.

Запам’ятайте: дзеркала плюс коротка перевірка через плече — це одна спільна перевірка, а не взаємозамінні способи.

Пояснення простими словами. Під час сильного снігопаду навіть звичайна поїздка може затягнутися через замет, затор або перекриття дороги. Тому всі названі речі підвищують готовність водія до непередбаченої зупинки.

Для чого потрібен кожен предмет:

• лопата — щоб звільнити колеса, днище або простір біля автомобіля від снігу;
• тепла ковдра — щоб зберегти тепло під час тривалого очікування;
• щітка зі скребком — щоб очищати скло, дзеркала та світлові прилади від снігу й льоду;
• повний бак пального — щоб мати запас на затримку, об’їзд або безпечне повернення.

Чому окремі варіанти неповні. Кожна річ вирішує лише одну проблему. Варіант «Все перераховане вище» охоплює і звільнення автомобіля зі снігу, і збереження тепла, і видимість, і запас ходу.

Важливе уточнення. Це рекомендація щодо зимової готовності, а не встановлений ПДР обов’язковий склад автомобільного спорядження. Якщо автомобіль застряг, слід також перевірити, щоб вихлопна труба не була заблокована снігом.

Запам’ятайте: у снігопад готуйтеся не лише до руху, а й до можливої тривалої зупинки.

Пояснення простими словами. Пішохід стоїть дуже близько до краю проїзної частини й може зробити крок на дорогу. Навіть якщо він поки не рухається, водій повинен врахувати можливу помилку людини та створити запас для безпечної зупинки.

Що показано на ілюстрації питання. Праворуч біля краю дороги перебуває чоловік, який дивиться в бік транспортного потоку. Його положення не гарантує, що він залишиться на місці, а відстань до траєкторії автомобіля невелика.

Як діяти:

• завчасно відпустити акселератор і зменшити швидкість;
• контролювати рух пішохода, не переводячи всю увагу лише на транспорт попереду;
• за можливості збільшити боковий інтервал без створення небезпеки для інших;
• бути готовим повністю зупинитися.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона ігнорує очевидну потенційну небезпеку. Водій не повинен чекати, поки пішохід уже опиниться перед автомобілем: швидкість зменшують завчасно.

Підстава у ПДР. Пункт 1.7 ПДР вимагає особливої уважності до пішоходів. За пунктом 12.3 ПДР у разі небезпеки водій повинен негайно зменшити швидкість аж до зупинки.

Запам’ятайте: пішохід біля краю дороги — це причина завчасно зменшити швидкість і підготуватися до зупинки.

Пояснення простими словами. Якщо джерело масивної кровотечі з кінцівки добре видно, кровоспинний джгут накладають між раною та тулубом — приблизно на 5–7 см вище рани. Джгут не можна розміщувати безпосередньо на ліктьовому або колінному суглобі.

Чому інші варіанти неправильні:

• 2–3 см — надто близько до зони ушкодження й не відповідає встановленому правилу;
• 10–12 см — вище, ніж потрібно за умови, що місце кровотечі чітко визначене, і без потреби залишає більшу ділянку кінцівки без кровопостачання.

Як перевірити результат. Після затягування джгута кровотеча має припинитися. Потрібно зафіксувати точний час його накладання на джгуті або в іншому добре видимому місці, не послаблювати й не знімати його самостійно та передати цю інформацію медикам.

Важливий нюанс. Якщо джерело масивної кровотечі не вдається чітко визначити, діє інша тактика — джгут накладають максимально високо на кінцівку. Це не змінює відповіді на запитання, у якому джерело кровотечі відоме.

Запам’ятайте: видима рана — джгут на 5–7 см вище, не на суглоб, із обов’язковою фіксацією часу.

Пояснення простими словами. Якщо ознаки життя не з’явилися, СЛР безперервно продовжують до прибуття бригади екстреної медичної допомоги та фактичної передачі їй постраждалого. Не слід зупиняти компресії лише тому, що автомобіль швидкої вже приїхав: продовжуйте їх, доки медики не будуть готові перебрати реанімацію.

Чому інші варіанти неправильні:

• ані 15, ані 30 хвилин не є автоматичною часовою межею, після якої рятувальник повинен припинити СЛР;
• безпідставна зупинка компресій перериває мінімальний кровообіг, який вони підтримують.

Важливий нюанс. До прибуття медиків СЛР можна припинити раніше, якщо з’явилися явні ознаки життя, виникла небезпека для рятувальника чи постраждалого або продовження стало неможливим через значне фізичне виснаження. Серед запропонованих у цьому питанні варіантів правильною є передача реанімації бригаді ЕМД.

Запам’ятайте: проводьте СЛР без довільного часового обмеження й передавайте постраждалого медикам без зайвої перерви в компресіях.