Категорія D1

Пояснення простими словами. Під час навчальної їзди на дорозі поруч обов’язково повинен бути спеціаліст з підготовки водіїв. Він контролює дії учня, стежить за дорожньою обстановкою та за потреби втручається в керування. Звичайний досвідчений водій не може замінити такого спеціаліста.

Чому інші варіанти неправильні:

• Присутність водія зі стажем не менше трьох років — сама по собі не дає права проводити навчальну їзду.
• Присутність будь-якого досвідченого водія — також недостатня: ПДР вимагають саме спеціаліста з підготовки водіїв.

Підстава у ПДР. Умови навчальної їзди на дорогах установлює пункт 24.5 ПДР.

Запам’ятайте: навчальна їзда на дорозі — тільки зі спеціалістом з підготовки водіїв.

Пояснення простими словами. Передати керування можна не будь-кому. Особа повинна мати при собі посвідчення водія, а відкрита в ньому категорія має відповідати транспортному засобу.

Чому правильна саме відповідь 2. Пункт 2.2 ПДР прямо дозволяє власникові або законному користувачеві транспортного засобу передати керування іншій особі за умови, що вона має при собі посвідчення водія відповідної категорії.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 «Будь-якій іншій особі» неправильний, оскільки не враховує обов’язкову наявність посвідчення водія та відповідної категорії.
• Варіант 3 неправильний: родинні зв’язки самі по собі не дають права керувати транспортним засобом. Навчальна їзда регулюється окремими вимогами розділу 24 ПДР і не стає законною лише через дозвіл родича.

Практичний приклад. Власник легкового автомобіля категорії B може передати керування знайомому, якщо той має при собі посвідчення водія з відкритою категорією B. Самої згоди власника без належного посвідчення недостатньо.

Важливо розрізняти. Передача керування і передача транспортного засобу в користування — не те саме. Якщо власник передає автомобіль іншій особі для самостійного користування, пункт 2.2 також передбачає передання їй реєстраційного документа на транспортний засіб.

Підстава у ПДР. Умови передачі керування та транспортного засобу в користування встановлено пунктом 2.2 ПДР.

Запам’ятайте: є посвідчення відповідної категорії — керування можна передати; родинні зв’язки значення не мають.

Пояснення простими словами. Велосипедист та зустрічний автомобіль рухаються головною дорогою. Повертаючи ліворуч, велосипедист повинен дати дорогу автомобілю, який рухається прямо. Сам лівий поворот у цій ситуації не заборонений.

Що показано на ілюстрації. Для напрямку велосипедиста встановлено знак . Зустрічний сірий автомобіль рухається тією самою головною дорогою прямо. Ліворуч розташована другорядна дорога, на яку велосипедист має намір повернути.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Проїде першим» — велосипедист під час лівого повороту повинен пропустити зустрічний автомобіль, який рухається прямо.
• «Велосипедисту заборонено повертати наліво в даній ситуації» — на зображеній дорозі немає умов, які забороняли б цей маневр; питання стосується лише черговості.

Підстава у ПДР. На нерегульованому перехресті під час лівого повороту водій нерейкового транспортного засобу повинен дати дорогу зустрічному транспортному засобу, який рухається прямо, згідно з пунктом 16.13 ПДР.

Запам’ятайте: правила черговості під час лівого повороту однаково поширюються на водіїв автомобілів, мотоциклів і велосипедів.

Пояснення простими словами. Для звичайного керування механічним транспортним засобом водій повинен мати документи, які підтверджують його право керувати, реєстрацію автомобіля та наявність обов’язкового страхування.

Основні документи водія:

• посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
• реєстраційний документ на транспортний засіб;
• чинний страховий поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або, у передбачених випадках, страховий сертифікат «Зелена картка».

Страховий документ може бути на електронному або паперовому носії. Відомості про чинний внутрішній договір страхування також підтверджуються інформацією з відповідної централізованої бази даних.

Розбір варіантів відповіді:

• Варіант 1 правильний. Реєстраційний документ підтверджує реєстрацію транспортного засобу і належить до документів, які водій повинен мати при собі.
• Варіант 2 правильний. Водій повинен мати посвідчення відповідної категорії та чинний документ про обов’язкове страхування.
• Варіант 3 неправильний як загальна вимога. Генеральна довіреність не входить до універсального переліку документів, які кожен водій повинен мати при собі. Тимчасовий реєстраційний талон також не є окремим обов’язковим документом для кожного водія.
• Варіант 4 неправильний. Оскільки третє твердження не є загальною вимогою ПДР, усе перелічене не може бути правильною відповіддю.
• Варіант 5 правильний. Він об’єднує правильні відповіді 1 і 2.

Уточнення щодо страхування. У тесті використано скорочене формулювання «поліс (сертифікат)». Чинні ПДР точніше розрізняють страховий поліс або договір обов’язкового страхування та страховий сертифікат «Зелена картка», виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи.

Якщо автомобіль належить іншій людині. Генеральна довіреність не стає через це обов’язковим документом водія. Власник може передати автомобіль у користування іншій особі, яка має посвідчення потрібної категорії, разом із реєстраційним документом на транспортний засіб.

Додаткові документи. Для окремих транспортних засобів або видів перевезень можуть знадобитися дозволи на спеціальні сигнальні пристрої, схема маршруту, документація на небезпечний вантаж або документ, що підтверджує інвалідність. Але це спеціальні вимоги, а не універсальний перелік для кожного автомобіля.

Підстава в ПДР. Перелік документів установлений у пункті 2.1 ПДР. Порядок передачі керування або автомобіля в користування іншій особі визначений у пункті 2.2 ПДР.

Запам’ятайте: посвідчення водія, реєстраційний документ і чинне страхування — основний комплект документів. Генеральна довіреність до нього не належить.

Пояснення простими словами. На нерегульованому перехресті рівнозначних доріг діє правило перешкоди праворуч. Для чорного автомобіля транспортного засобу праворуч немає, тому він проїжджає першим. Червоний автомобіль спочатку пропускає чорний, а після його проїзду рухається другим. Ви повинні дати дорогу червоному автомобілю, який наближається праворуч, тому проїдете останнім.

Що показано на ілюстрації. Попереду назустріч до перехрестя наближається чорний автомобіль, а праворуч — червоний автомобіль.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Червоний, чорний, ваш автомобілі» — червоний автомобіль повинен дати дорогу чорному, який наближається до нього праворуч.
• «Ваш, червоний, чорний автомобілі» — ви не можете проїхати першим, оскільки червоний автомобіль наближається до вас праворуч.

Підстава у ПДР. Водій нерейкового транспортного засобу на перехресті рівнозначних доріг повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, відповідно до пункту 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: щоб визначити повну черговість на рівнозначному перехресті, застосовуйте правило перешкоди праворуч до кожного учасника по черзі.

Пояснення простими словами. Знак із числом у червоному колі встановлює максимально допустиму швидкість. На ілюстрації це знак 3.

Що показано на ілюстрації питання. Знак 1 установлює мінімальну швидкість, знак 2 її скасовує, знак 3 обмежує максимальну швидкість, а знак 4 скасовує максимальне обмеження.

Чому інші варіанти неправильні:

• синє коло з числом означає мінімальну швидкість;
• червона риска на синьому знаку скасовує мінімальну швидкість;
• чорно-білий знак із похилими смугами позначає кінець обмеження максимальної швидкості.

Підстава у ПДР. Знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» забороняє перевищувати зазначене на ньому значення.

Запам’ятайте: синє коло — мінімум, червоне коло — максимум.

Пояснення простими словами. Знак «Розвідний міст» попереджає водія, що попереду міст, частину якого можуть піднімати або розводити для пропуску суден.

Що показано на ілюстрації питання. Над хвилястими лініями води зображено підняту секцію мосту.

Чому інші варіанти неправильні:

• набережну або берег позначає знак із транспортним засобом біля води;
• поромну переправу позначають іншим символом;
• знак не є загальним покажчиком порту.

Підстава у ПДР. Знак 1.25 інформує про наближення до розвідного моста.

Запам’ятайте: піднята частина конструкції над водою — розвідний міст.

Пояснення простими словами. Зображені знаки , і забороняють конкретні маневри: поворот праворуч, поворот ліворуч або розворот. Вони діють точково — у місці виконання маневру, перед яким установлені.

Що показано на ілюстрації питання. Послідовно зображені знаки заборони правого повороту, лівого повороту та розвороту.

Чому інші варіанти неправильні:

• ці знаки не встановлюють суцільну зону заборони до найближчого перехрестя;
• їх дія не продовжується до кінця населеного пункту за відсутності перехресть;
• тому поєднання першого й третього тверджень також неправильне.

Підстава у ПДР. В описах знаків 3.22, 3.23 і 3.24 зазначено, що вони діють на перехрещення проїзних частин та інші місця, перед якими встановлені.

Запам’ятайте: заборони окремого маневру діють у конкретній точці, а не на всій наступній ділянці дороги.

Пояснення простими словами. Безпечна швидкість — це не лише швидкість у межах установленого обмеження. Водій повинен вибрати її так, щоб постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно ним керувати.

Для цього одночасно враховуються:

• дорожня обстановка — стан покриття, видимість, інтенсивність руху, повороти, перехрестя, пішоходи та інші небезпеки;
• особливості вантажу — його маса, розміщення, габарити та можливий вплив на стійкість і гальмування;
• стан транспортного засобу — справність гальм, шин, рульового керування та іншого обладнання.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• варіанти 1, 2 і 3 називають правильні чинники, але кожен із них окремо дає лише частину повної відповіді.

Запам’ятайте: під час вибору безпечної швидкості потрібно одночасно оцінювати дорогу, вантаж і технічний стан транспортного засобу.

Підстава в ПДР. Чинники, які потрібно враховувати під час вибору безпечної швидкості, визначає пункт 12.1 ПДР.

Пояснення простими словами. У темну пору доби або за недостатньої видимості автомобіль, залишений на позаміській дорозі, складно вчасно помітити. Тому стоянка за межами населеного пункту дозволена лише на спеціальному майданчику для стоянки або повністю за межами дороги.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Виконати стоянку тільки за межами дороги». Відповідь неповна, оскільки стоянка також дозволяється на майданчиках для стоянки.
• «Виконати стоянку тільки на майданчиках для стоянки». Це не єдиний дозволений варіант: транспортний засіб можна поставити й за межами дороги.
• «Виконати стоянку на узбіччі, включивши тільки стоянкові ліхтарі». Увімкнення стоянкових ліхтарів не робить стоянку на узбіччі дозволеною. У зазначених умовах транспортний засіб потрібно прибрати на майданчик або за межі дороги.

Підстава у ПДР. Правила стоянки поза населеними пунктами в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості встановлено пунктом 15.11 ПДР.

Запам’ятайте: темно або недостатня видимість поза населеним пунктом — стоянка лише на спеціальному майданчику або за межами дороги.

Пояснення простими словами. У бензиновому двигуні система запалювання повинна в потрібний момент створити на свічці електричну іскру. Вона займає стиснену паливоповітряну суміш у циліндрі, після чого починається робоче згоряння.

До системи запалювання можуть належати:

• котушки запалювання;
• свічки запалювання;
• датчики, за сигналами яких визначається момент іскроутворення;
• електронний блок керування та відповідні електричні кола.

Чому важливий точний момент іскри. Занадто раннє або пізнє запалювання погіршує потужність та економічність, збільшує навантаження на двигун і може спричинити детонацію або перегрівання.

Чому інші варіанти неправильні:

• підігрівання повітря не є основним призначенням системи іскрового запалювання;
• фарами керує система зовнішнього освітлення, а не система запалювання двигуна.

Технічне уточнення. Відповідь стосується двигуна з примусовим іскровим запалюванням. У дизельному двигуні пальне займається від високої температури стисненого повітря, а не від звичайної свічки запалювання.

Запам’ятайте: система запалювання створює іскру для своєчасного займання суміші в бензиновому двигуні.

Пояснення простими словами. До категорії D1 належать автобуси, у яких кількість місць для сидіння, не враховуючи сидіння водія, не перевищує 16. Отже, водій до цієї кількості пасажирських місць не входить.

Чому інші варіанти неправильні:

• 18 і 20 пасажирських місць перевищують межу, установлену для категорії D1;
• автобуси з кількістю пасажирських місць понад 16 належать до категорії D.

Підстава у ПДР. Категорії транспортних засобів визначені в пункті 2.13 ПДР.

Запам’ятайте: D1 — до 16 пасажирських місць; D — понад 16.

Пояснення простими словами. Оливний фільтр утримує частинки зношення, нагар та інші забруднення. Якщо залити нову оливу, але залишити відпрацьований фільтр, у системі залишаться накопичені забруднення, а пропускна здатність фільтра може бути погіршеною.

Навіщо замінювати їх разом:

• нова олива не змішується із залишками забруднень у старому фільтрі;
• відновлюється нормальна пропускна здатність фільтрувального елемента;
• зменшується ризик відкривання перепускного клапана через надмірний опір засміченого фільтра;
• двигун отримує повноцінний новий інтервал обслуговування.

Чому інші варіанти неправильні:

• повторне використання злитої відпрацьованої оливи не є нормальною процедурою обслуговування;
• залишати старий змінний фільтр під час повної заміни оливи недоцільно та суперечить логіці регламентного обслуговування.

Технічне уточнення. У деяких двигунах або спеціальній техніці можуть застосовуватися центрифуги, сітчасті елементи чи окремі регламенти обслуговування. У реальній експлуатації завжди виконують процедуру виробника, але для звичайного змінного фільтра правильна дія — заміна разом з оливою.

Запам’ятайте: нова олива — новий змінний оливний фільтр.

Пояснення простими словами. Вода важча за дизельне пальне, тому у фільтрі-відстійнику вона відокремлюється та накопичується в нижній частині. Саме звідти її періодично зливають через передбачений конструкцією клапан або пробку.

Звідки береться вода:

• потрапляє разом із забрудненим пальним;
• утворюється через конденсацію в баку;
• може потрапити під час неправильного зберігання або заправлення.

Чому її потрібно видаляти. Вода спричиняє корозію, погіршує змащування паливної апаратури, може пошкодити насос і форсунки високого тиску, а під час морозу — замерзнути та перекрити подачу пального.

Чому інші варіанти неправильні:

• паливний бак не є штатною точкою періодичного зливання вже відокремленої води;
• магістралі транспортують пальне, але не призначені для накопичення й обслуговування води.

Практичне уточнення. Інтервал і порядок зливання визначає виробник. Якщо загорівся індикатор «вода в паливі», відкладати процедуру до чергового обслуговування не можна.

Запам’ятайте: воду відокремлює та збирає фільтр-відстійник — з нього її і зливають.

Пояснення простими словами. Недостатньо накачана шина сильніше деформується під час кочення. На цю постійну деформацію витрачається додаткова енергія, опір коченню зростає, а двигун споживає більше пального для підтримання тієї самої швидкості.

Інші наслідки зниженого тиску:

• прискорене й нерівномірне зношування шин;
• додаткове нагрівання боковин;
• погіршення керованості;
• підвищений ризик пошкодження або руйнування шини.

Чому відповідь «Так» неправильна. Знижений тиск не заощаджує пальне, а навпаки збільшує опір коченню та витрату енергії.

Практична порада. Перевіряйте тиск на холодних шинах і використовуйте значення, рекомендоване виробником автомобіля, а не максимальний тиск, зазначений на боковині самої шини.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок перевіряти й підтримувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: менше тиску — більше деформації, опору коченню та витрати пального.

Пояснення простими словами. Вода між шиною та дорожнім покриттям зменшує зчеплення. Тому за однакової початкової швидкості автомобілю на мокрій дорозі зазвичай потрібно більше місця для гальмування, ніж на сухій.

Від чого залежить збільшення гальмового шляху:

• від швидкості руху;
• від глибини води та стану дорожнього покриття;
• від типу, зносу й тиску в шинах;
• від справності гальмової системи та роботи електронних систем допомоги;
• від ухилу дороги й маси автомобіля.

Важливе уточнення. Єдиного коефіцієнта збільшення для всіх автомобілів та умов немає. На значній швидкості шина може частково втратити контакт із дорогою через шар води, і керованість та ефективність гальмування погіршаться ще сильніше.

Як діяти водієві. Завчасно зменшити швидкість, збільшити дистанцію, уникати різкого гальмування й різких поворотів керма. Системи ABS та стабілізації допомагають зберігати контроль, але не скасовують фізичного обмеження зчеплення шин із мокрою дорогою.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає враховувати дорожню обстановку під час вибору безпечної швидкості, а пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції з урахуванням швидкості та дорожньої обстановки.

Запам’ятайте: мокра дорога — менше зчеплення, довший гальмовий шлях і більша необхідна дистанція.

Пояснення простими словами. За однакових дорожніх умов гальмовий шлях приблизно пропорційний квадрату швидкості. Тому, якщо швидкість збільшити вдвічі, гальмовий шлях зросте приблизно у чотири рази: 2 × 2 = 4.

Приклад. Якщо за певних умов гальмовий шлях зі швидкості 50 км/год становить умовно 15 м, то зі швидкості 100 км/год за тих самих умов він буде не 30 м, а приблизно 60 м.

Важливе уточнення. У запитанні йдеться саме про гальмовий шлях — від початку спрацювання гальм до зупинки. Повний зупинний шлях містить ще й відстань, яку автомобіль проходить за час реакції водія, тому його співвідношення не описується одним простим множником для всіх ситуацій.

Що може додатково збільшити шлях:

• мокре, засніжене або обледеніле покриття;
• зношені шини чи несправні гальма;
• велике завантаження автомобіля;
• спуск дороги.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона помилково припускає лінійну залежність, хоча енергія рухомого автомобіля зростає пропорційно квадрату швидкості.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає обирати таку швидкість, за якої водій може постійно контролювати рух і безпечно керувати транспортним засобом.

Запам’ятайте: швидкість удвічі більша — гальмовий шлях приблизно вчетверо довший.

Пояснення простими словами. Після раптового пошкодження шини автомобіль може різко відхилитися від прямолінійного руху. Насамперед потрібно міцно втримати кермо, не допустити різкого маневру, контрольовано зменшити швидкість і зупинитися поза проїзною частиною або якнайближче до її краю.

Правильна послідовність дій:

• міцно утримувати рульове колесо й зберігати напрямок руху;
• плавно та контрольовано зменшувати швидкість, не допускаючи різкого гальмування або повороту;
• з’їхати на узбіччя чи в інше безпечне місце;
• увімкнути аварійну світлову сигналізацію, а за потреби встановити знак аварійної зупинки .

Чому інші варіанти неправильні:

• залишатися на смузі руху й одразу телефонувати до сервісу небезпечно;
• одного з’їзду на узбіччя недостатньо — водій повинен попередити інших учасників руху про вимушену зупинку.

Підстава у ПДР. Випадки ввімкнення аварійної сигналізації визначає пункт 9.9 ПДР, а порядок установлення знака аварійної зупинки — пункт 9.10 ПДР. Формулювання відповіді відповідає офіційному тестовому питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: пробите колесо — кермо тримати міцно, швидкість зменшувати контрольовано, зупинку позначити.

Логіка тестового питання. Із наведених відповідей правильною є друга: потрібно припинити дію високої температури та захистити опік чистою сухою пов’язкою. Перший варіант містить одразу кілька небезпечних дій, тому відповідь «виконати дії 1 і 2» також неправильна.

Повна безпечна послідовність:

• припиніть дію високої температури та переконайтеся у власній безпеці;
• зніміть прикраси й одяг біля опіку, якщо вони не прилипли до шкіри;
• якщо площа опіку не перевищує 20% тіла дорослого або 10% тіла дитини, охолоджуйте місце водою кімнатної температури щонайменше 20 хвилин;
• після охолодження накладіть чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску;
• за значного, глибокого або небезпечно розташованого опіку викличте 103 чи 112.

Чого не можна робити:

• не проколюйте пухирі;
• не відривайте прилиплий одяг;
• не прикладайте лід;
• не наносіть олію, вазелін, креми, порошки чи інші речовини.

Запам’ятайте: припинити нагрівання → охолодити водою → накласти чисту суху пов’язку без тиску.

Пояснення простими словами. Під час надання допомоги при термічному опіку насамперед оцінюють, наскільки глибоко пошкоджені шкіра та м’які тканини. Саме ступінь опіку характеризує тяжкість місцевого ушкодження й допомагає правильно оцінити стан постраждалого.

Ступені термічних опіків:

• I ступінь — почервоніння, набряклість і біль;
• II ступінь — сильний біль, інтенсивне почервоніння та утворення наповнених рідиною пухирів;
• III ступінь — пошкодження всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпа;
• IV ступінь — обвуглення з пошкодженням м’язів, сухожиль і кісток.

Чому інші варіанти неправильні:

• місцезнаходження постраждалого під час отримання опіку може пояснювати обставини події, але не визначає ступінь пошкодження тканин;
• вік може впливати на ризики та допустиму площу охолодження, проте поєднання віку, зросту й статі не є першочерговим критерієм, про який запитує завдання.

Запам’ятайте: ступінь опіку визначають за глибиною та характером пошкодження тканин.