Категорія D1

Пояснення простими словами. Знак забороняє зупинку і стоянку від місця встановлення до найближчого перехрестя та лише на своєму боці дороги. У цій зоні розміщений жовтий автомобіль. Зелений і чорний автомобілі заборону не порушують.

Що показано на ілюстрації питання. Відносно знака , сторони дороги та перехрестя саме жовтий автомобіль стоїть у зоні заборони.

Чому інші варіанти неправильні:

• Зелений автомобіль розташований поза зоною дії знака.
• Чорний автомобіль також не охоплений цією забороною.
• Варіанти з кількома автомобілями помилково додають до порушника правильно припарковані транспортні засоби.

Підстава у ПДР. Дія знака визначається напрямком від знака, найближчим перехрестям і боком дороги.

Запам’ятайте: спочатку визначте бік дороги, потім відрізок від знака до перехрестя.

Пояснення простими словами. Чорний автомобіль зупинився другим рядом поряд із сірим автомобілем, який уже стоїть біля краю проїзної частини. Для автомобілів таке розміщення на проїзній частині заборонене.

Що показано на ілюстрації питання. Сірий автомобіль стоїть у першому ряду біля правого краю дороги, а чорний — поруч із ним у другому ряду.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна. Навіть якщо інші транспортні засоби можуть об’їхати чорний автомобіль, Правила не дозволяють ставити автомобілі на проїзній частині у два ряди.

Підстава у ПДР. Пункт 15.4 ПДР забороняє ставити транспортні засоби на проїзній частині у два і більше ряди. Виняток для двох рядів стосується лише велосипедів, мопедів і мотоциклів без бокового причепа.

Запам’ятайте: зупинка автомобіля другим рядом заборонена незалежно від ширини проїзної частини.

Пояснення простими словами. Незалежно від обладнання конкретного переїзду водій повинен особисто переконатися, що до нього не наближається поїзд, локомотив або дрезина. Автоматика може бути відсутня чи несправна, тому остаточна перевірка дорожньої ситуації залишається обов’язком водія.

Чому інші варіанти неправильні:

• «У тому, що перед переїздом є дорожня розмітка «Стоп-лінія»» — така розмітка встановлена не перед кожним переїздом.
• «У тому, що перед переїздом є дорожній знак «Проїзд без зупинки заборонено»» — цей знак також не є обов’язковим обладнанням кожного переїзду.

Підстава у ПДР. Обов’язок переконатися у відсутності поїзда, що наближається, встановлює пункт 20.2 ПДР.

Запам’ятайте: перед будь-яким переїздом перевірте колії в обидва боки.

Пояснення простими словами. Газон не призначений для стоянки транспортних засобів. Залишати на ньому автомобіль, мотоцикл або інший транспортний засіб заборонено незалежно від тривалості стоянки та наявності вільного проїзду поруч.

Чому інший варіант неправильний:

• «Дозволена». ПДР прямо відносять газони до місць, де стоянка транспортних засобів заборонена.

Підстава у ПДР. Заборону стоянки транспортних засобів на газонах установлено пунктом 15.10 ПДР.

Запам’ятайте: газон не є місцем для стоянки — залишати на ньому транспортний засіб заборонено.

Пояснення простими словами. Водій повинен правильно користуватися тахографом і перемикати режими його роботи відповідно до інструкції виробника. Для аналогового тахографа він також своєчасно встановлює, змінює та заповнює тахокарти й забезпечує їх належне зберігання.

Чому третє твердження неправильне. Несправність тахографа не можна просто ігнорувати. Водій повинен повідомити відповідну посадову особу перевізника, а показники діяльності, які прилад не реєструє належним чином, фіксувати встановленим способом. Перевізник повинен організувати ремонт тахографа.

Нормативна підстава. Обов’язки водія та порядок дій у разі несправності визначає розділ III Інструкції з використання тахографів № 385.

Запам’ятайте: водій відповідає за правильне використання тахографа й носія даних, а несправність потрібно зафіксувати та невідкладно повідомити перевізнику.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль уже проїхав знак і рухається за межами населеного пункту.

Це звичайна автомобільна дорога з однією проїзною частиною для двостороннього руху. Вона не позначена знаком і не має окремих проїзних частин, відокремлених розділювальною смугою. Тому для легкового автомобіля застосовується обмеження 90 км/год.

Чому інші варіанти неправильні:

• 70 км/год — максимальна швидкість транспортного засобу, яким керує водій зі стажем до двох років, але цей випадок виключено умовою питання;
• 80 км/год установлено, зокрема, для легкових автомобілів із причепом, мотоциклів та автобусів, що перевозять організовані групи дітей;
• 100 км/год не є загальним швидкісним обмеженням для цього виду дороги;
• 110 км/год дозволено на дорозі з окремими проїзними частинами, відокремленими розділювальною смугою.

Запам’ятайте: за межами населеного пункту на звичайній дорозі без розділювальної смуги легковому автомобілю дозволено рухатися зі швидкістю до 90 км/год.

Підстава в ПДР. Максимальні швидкості руху поза населеними пунктами визначає пункт 12.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Перевага означає, що в конкретній дорожній ситуації один учасник має право рухатися першим стосовно інших учасників. У повсякденній мові це також називають пріоритетом у русі.

Чому правильна саме відповідь 1. Вона дослівно відтворює визначення терміна «перевага» з пункту 1.10 ПДР. Це не добровільна чи ввічлива поступка одного учасника іншому, а встановлена Правилами черговість руху.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 2 описує вимогу «дати дорогу». Її виконує учасник, який не має переваги: він не повинен своїми діями змушувати учасника з перевагою змінювати швидкість або напрямок руху.
• Варіант 3 описує крайнє положення транспортного засобу на проїзній частині. Це положення, за якого інший попутний транспортний засіб не може рухатися ще ближче до відповідного краю проїзної частини, її середини або розділювальної смуги.

Як пов’язані перевага і вимога дати дорогу. Один учасник має право на першочерговий рух, а інший зобов’язаний не створювати ситуації, через яку учасникові з перевагою доведеться змінювати швидкість або напрямок руху.

Що показано на ілюстраціях нижче. На першій ілюстрації синій автомобіль має перевагу перед зустрічним транспортом під час проїзду вузького мосту. На другій пішоходи мають перевагу на нерегульованому пішохідному переході, а водій повинен дати їм дорогу. На третій сірий автомобіль рухається дорогою з перевагою, а синій автомобіль перед знаком «Дати дорогу» повинен його пропустити.

Важливо. Наявність переваги визначає черговість руху, але не звільняє учасника від обов’язку дотримуватися інших вимог ПДР і діяти безпечно. Навіть маючи право рухатися першим, не можна свідомо створювати небезпеку або провокувати зіткнення.

Підстава у ПДР. Визначення терміна наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: перевага — це право рухатися першим; дати дорогу — обов’язок не завадити тому, хто має це право.

Пояснення простими словами. Загальний накопичений час керування транспортним засобом протягом будь-яких двох тижнів поспіль не повинен перевищувати 90 годин. Тахограф дає змогу зафіксувати й перевірити цей час.

Важливе термінологічне уточнення. У питанні використано словосполучення «загальна тривалість робочого часу», але чинна норма 90 годин стосується саме часу керування. Робочий час є ширшим поняттям і може включати іншу роботу водія, тому ці показники не слід ототожнювати.

Як співвідносяться ліміти:

• щотижневий час керування — не більше 56 годин;
• загальний час керування протягом будь-яких двох тижнів поспіль — не більше 90 годин;
• це означає, що два тижні по 56 годин керування поспіль неможливі.

Чому інші варіанти неправильні: 56 годин — це межа одного тижня, а 60 і 70 годин не є встановленою максимальною сумою за два послідовні тижні.

Нормативна підстава. Межу 90 годин установлює пункт 5 розділу III чинної редакції Положення № 340.

Запам’ятайте: 56 годин — максимум керування за тиждень, 90 годин — максимум за будь-які два тижні поспіль.

Пояснення простими словами. Для автобуса, що перевозить організовану групу дітей, поза населеним пунктом установлено окрему максимальну швидкість — 80 км/год. Тип автобуса та можливість рухатися швидше на цій дорозі не скасовують спеціальної вимоги безпеки під час перевезення дітей.

Що показано на ілюстрації питання. На жовтому автобусі розміщено розпізнавальний знак «Діти» . Ділянка дороги розташована за межами населеного пункту, тому застосовується спеціальна межа 80 км/год.

Чому інші варіанти неправильні:

• 90 км/год є межею для автобусів, крім мікроавтобусів, коли вони не здійснюють зазначеного спеціального перевезення;
• 110 км/год не дозволено автобусу з організованою групою дітей за жодної з наведених умов.

Підстава у ПДР. Підпункт «а» пункту 12.6 ПДР обмежує швидкість автобусів і мікроавтобусів, які перевозять організовані групи дітей, до 80 км/год.

Запам’ятайте: розпізнавальний знак «Діти» разом з умовою про організовану групу дітей підказує спеціальну межу — 80 км/год.

Пояснення простими словами. Категорія D1 охоплює автобуси, у яких кількість місць для сидіння, крім місця водія, не перевищує 16. Саме таку пасажиромісткість описано в запитанні.

Чому не C1 або C:

• категорії C1 і C призначені насамперед для вантажних транспортних засобів відповідної маси;
• призначення транспортного засобу для перевезення пасажирів і кількість пасажирських місць відносять його до автобусної категорії;
• для автобуса до 16 пасажирських місць потрібна категорія D1, а для більшої кількості — D.

Підстава у ПДР. Пункт 2.13 ПДР визначає категорію D1 як автобуси з кількістю місць для сидіння, крім місця водія, не більше 16.

Запам’ятайте: до 16 пасажирських місць без місця водія — D1; більше 16 — D.

Пояснення простими словами. Через негерметичність в одній гальмівній камері потрібний тиск не створюється або швидко втрачається. Відповідне колесо гальмує слабше, ніж колесо з іншого боку осі, тому виникає різниця гальмівних сил і автомобіль відводить убік.

У який бік відводить автомобіль. Зазвичай транспортний засіб тягне в бік колеса, яке гальмує сильніше, тобто в бік справної камери. Реальна поведінка також залежить від конструкції системи, стану дороги, шин і решти гальмівних механізмів.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправність обов’язково впливає на рівномірність і ефективність гальмування;
• шипіння справді може бути ознакою витоку, але запитання просить визначити, як несправність позначиться на поведінці автомобіля під час гальмування.

Як діяти. Відведення, падіння тиску або витік повітря є підставою припинити експлуатацію та усунути несправність, а не компенсувати її кермом.

Запам’ятайте: різні гальмівні сили ліворуч і праворуч — автомобіль відводить убік.

Пояснення простими словами. У бензиновому двигуні система запалювання повинна в потрібний момент створити на свічці електричну іскру. Вона займає стиснену паливоповітряну суміш у циліндрі, після чого починається робоче згоряння.

До системи запалювання можуть належати:

• котушки запалювання;
• свічки запалювання;
• датчики, за сигналами яких визначається момент іскроутворення;
• електронний блок керування та відповідні електричні кола.

Чому важливий точний момент іскри. Занадто раннє або пізнє запалювання погіршує потужність та економічність, збільшує навантаження на двигун і може спричинити детонацію або перегрівання.

Чому інші варіанти неправильні:

• підігрівання повітря не є основним призначенням системи іскрового запалювання;
• фарами керує система зовнішнього освітлення, а не система запалювання двигуна.

Технічне уточнення. Відповідь стосується двигуна з примусовим іскровим запалюванням. У дизельному двигуні пальне займається від високої температури стисненого повітря, а не від звичайної свічки запалювання.

Запам’ятайте: система запалювання створює іскру для своєчасного займання суміші в бензиновому двигуні.

Пояснення простими словами. Прискорювальний, або релейний, клапан установлюють ближче до гальмівних камер. Натискання педалі передає до нього керувальний пневматичний сигнал, після чого клапан швидко подає в камери стиснене повітря з розташованого поруч ресивера.

Чому задні гальма спрацьовують швидше. Великому об’єму повітря не потрібно щоразу проходити довгий шлях від гальмівного крана до задньої осі. Довгою магістраллю передається переважно керувальний сигнал, а робоче повітря надходить локально. Під час відпускання гальм клапан також допомагає швидко випустити повітря з камер.

Чому інші варіанти неправильні:

• клапан не впливає на розгін автомобіля;
• швидке скидання тиску є додатковою функцією розгальмовування, але основна відповідь у запитанні — прискорення спрацьовування задніх гальм.

Запам’ятайте: керувальний сигнал іде до клапана, а повітря з найближчого ресивера — до задніх гальмівних камер.

Пояснення простими словами. Ресивер — це міцний герметичний резервуар, у якому накопичується створене компресором стиснене повітря. Із ресивера воно подається до гальмівних камер та інших пневматичних споживачів.

Основні функції ресивера:

• створює запас повітря для роботи гальм;
• згладжує коливання тиску та пульсації від компресора;
• дає системі змогу виконати певну кількість гальмувань без безперервної роботи компресора;
• збирає частину вологи й забруднень, які потрібно видаляти відповідно до інструкції з обслуговування.

Чому інші варіанти неправильні. Ресивер не є з’єднувальним механізмом і не перетворює тиск на механічне зусилля, як гальмівна камера. Він саме зберігає запас стисненого повітря.

Запам’ятайте: компресор створює тиск, ресивер накопичує повітря, а гальмівні камери виконують гальмування.

Пояснення простими словами. Під час підіймання автобуса домкратом частина коліс утрачає звичне навантаження, тому транспортний засіб може покотитися або зміститися з домкрата. Противідкатні упори блокують колеса, що залишаються на землі, і зменшують ризик падіння автобуса.

Перед використанням домкрата потрібно:

• зупинитися на максимально твердій і рівній поверхні;
• увімкнути стоянкове гальмо та вимкнути двигун;
• висадити пасажирів у безпечне місце, якщо цього потребує ситуація;
• встановити противідкатні упори біля коліс відповідно до можливого напрямку кочення;
• домкрат установити лише в передбачену виробником опорну точку.

Чому інші варіанти неправильні. Перевірити наявність і справність домкрата корисно, але це не замінює обов’язкової фіксації автобуса перед підійманням. Рух до шиномонтажу на пошкодженому колесі може погіршити керованість і зруйнувати шину чи диск.

Підстава. Наявність противідкотних упорів для автобусів із дозволеною максимальною масою понад 5 т передбачає пункт 31.4.7 ПДР. Такий самий правильний порядок наведено в офіційному тестовому питанні ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: домкрат підіймає автобус, а противідкатні упори не дають йому покотитися.

Пояснення простими словами. Наближаючись до перехрестя, водій повинен оцінювати не один, а кілька можливих сценаріїв. Сигнал світлофора може змінитися, а зустрічний водій — неправильно оцінити відстань, запізно зупинитися або продовжити маневр перед вашим автомобілем.

Що означає бути готовим:

• завчасно зменшити швидкість до такої, що дає змогу контролювати ситуацію;
• стежити за світлофором і поведінкою транспорту, а не лише за поточним дозволеним сигналом;
• не покладатися на те, що інший водій обов’язково діятиме правильно;
• тримати запас для гальмування та бути готовим зупинитися.

Чому перші два варіанти окремо неповні. Кожен описує лише одну можливу зміну обстановки. Безпечне керування потребує одночасно враховувати і сигнали регулювання, і ймовірні помилки інших учасників.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну. Пункт 12.3 ПДР вимагає негайно зменшувати швидкість у разі появи небезпеки.

Запам’ятайте: дозвіл на рух не гарантує, що інші не помиляться — на перехресті завжди залишайте запас для реакції.

Пояснення простими словами. Дзеркала дають водієві значну частину інформації про простір позаду й збоку, але не показують усього. Транспортний засіб, мотоцикліст або велосипедист може перебувати у сліпій зоні й не відображатися в жодному дзеркалі. Тому перед маневром потрібно поєднати перевірку дзеркал із коротким поглядом через плече.

Безпечна послідовність перед маневром:

• оцінити обстановку попереду;
• перевірити внутрішнє та відповідне зовнішнє дзеркало;
• увімкнути покажчик повороту;
• коротко повернути голову через плече й перевірити сліпу зону;
• виконувати маневр лише після того, як вільний простір підтверджено.

Чому перші два варіанти окремо неповні:

• лише поворот голови не дає повної картини того, що відбувається позаду;
• лише дзеркало заднього виду не показує всю бічну сліпу зону.

Підстава у ПДР. Пункт 10.1 ПДР вимагає перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку переконатися, що маневр буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам.

Запам’ятайте: дзеркала плюс коротка перевірка через плече — це одна спільна перевірка, а не взаємозамінні способи.

Пояснення простими словами. Втома знижує увагу, сповільнює реакцію та може спричинити короткі неконтрольовані засинання. Якщо її ознаки вже з’явилися, надійний спосіб відновити здатність безпечно керувати — припинити рух і відпочити.

Ознаки, які не можна ігнорувати:

• часте позіхання й важкі повіки;
• складність утримувати постійну швидкість або положення у смузі;
• пропущені повороти, покажчики чи відрізки дороги, яких водій не пам’ятає;
• повільне розпізнавання небезпеки та запізнілі рішення.

Чому відкрите вікно не розв’язує проблему. Свіже або прохолодне повітря може ненадовго створити відчуття бадьорості, але не відновлює виснажену увагу й не усуває потреби у сні чи відпочинку.

Як зупинитися безпечно. Потрібно обрати дозволене місце поза потоком руху, а не зупинятися там, де автомобіль стане перешкодою.

Підстава у ПДР. Підпункт «б» пункту 2.9 ПДР забороняє керувати транспортним засобом у стані стомлення.

Запам’ятайте: відчули втому — не маскуйте її, а зупиніться й відпочиньте.

Пояснення простими словами. Шок виникає, коли тканини організму не отримують достатньо кисню, через що порушується робота життєво важливих органів. До нього можуть призвести як значна втрата крові назовні або всередині тіла, так і серцевий напад.

Чому правильні всі три причини:

• масивна зовнішня кровотеча швидко зменшує об’єм крові, що циркулює;
• внутрішня кровотеча може спричинити таку саму небезпечну крововтрату, хоча кров зовні не видно;
• серцевий напад може різко погіршити здатність серця забезпечувати кровообіг.

Інші можливі причини. Чинний порядок також називає травми різного походження та анафілаксію.

Запам’ятайте: кровотеча, тяжка травма, анафілаксія або серцевий напад можуть спричинити шок.

Пояснення простими словами. Під час надання допомоги при термічному опіку насамперед оцінюють, наскільки глибоко пошкоджені шкіра та м’які тканини. Саме ступінь опіку характеризує тяжкість місцевого ушкодження й допомагає правильно оцінити стан постраждалого.

Ступені термічних опіків:

• I ступінь — почервоніння, набряклість і біль;
• II ступінь — сильний біль, інтенсивне почервоніння та утворення наповнених рідиною пухирів;
• III ступінь — пошкодження всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпа;
• IV ступінь — обвуглення з пошкодженням м’язів, сухожиль і кісток.

Чому інші варіанти неправильні:

• місцезнаходження постраждалого під час отримання опіку може пояснювати обставини події, але не визначає ступінь пошкодження тканин;
• вік може впливати на ризики та допустиму площу охолодження, проте поєднання віку, зросту й статі не є першочерговим критерієм, про який запитує завдання.

Запам’ятайте: ступінь опіку визначають за глибиною та характером пошкодження тканин.