Категорія D1

Пояснення простими словами. Водій повинен правильно користуватися тахографом і вибирати відповідний режим діяльності, щоб прилад коректно обліковував керування, іншу роботу, перерви та відпочинок.

Чому друга відповідь неправильна. У разі поломки або пошкодження тахографа не можна просто чекати ремонту й нічого не робити. Водій повідомляє відповідну посадову особу перевізника та фіксує періоди діяльності передбаченим ручним способом. Перевізник повинен організувати ремонт.

Чому відповідь «Обидві правильні» неправильна. Друге твердження суперечить установленому порядку дій у разі несправності, тому правильним є лише перший варіант.

Нормативна підстава. Обов’язки водія та дії у разі несправності визначає розділ III Інструкції з використання тахографів № 385.

Запам’ятайте: справний тахограф правильно використовуємо; про несправний повідомляємо й ведемо передбачені записи.

Пояснення простими словами. Ви та зустрічний зелений автомобіль рухаєтеся головною дорогою. Повертаючи ліворуч, ви повинні дати дорогу зеленому автомобілю, який їде прямо. Сірий автомобіль під’їжджає другорядною дорогою і, навпаки, повинен дати дорогу вам.

Що показано на ілюстрації. Перед вашим напрямком установлено знак ; зустрічний зелений автомобіль рухається тією самою головною дорогою. Сірий автомобіль праворуч стоїть перед знаком . Ваш лівий покажчик повороту означає, що траєкторія перетнеться зі зустрічним автомобілем.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дати дорогу всім автомобілям» — сірий автомобіль перебуває на другорядній дорозі й повинен пропустити вас.
• «Проїхати перехрестя першим» — під час лівого повороту необхідно пропустити зустрічний зелений автомобіль, який рухається прямо.

Підстава у ПДР. Перевагу транспорту на головній дорозі встановлено пунктом 16.11 ПДР. Обов’язок під час лівого повороту дати дорогу зустрічному транспортному засобу, який рухається прямо, передбачено пунктом 16.13 ПДР.

Запам’ятайте: перебування на головній не звільняє від обов’язку під час лівого повороту пропустити зустрічний транспорт на тій самій головній дорозі.

Пояснення простими словами. Усі три автомобілі перебувають з лівого боку регулювальника, права рука якого витягнута вперед. Нерейковим транспортним засобам із цього боку дозволено рух у всіх напрямках.

Що показано на ілюстрації.

• Червоний автомобіль повертає ліворуч.
• Жовтий автомобіль продовжує рух прямо.
• Сірий автомобіль повертає праворуч.

Усі три маневри дозволені сигналом регулювальника. Червоний сигнал світлофора та зелена стрілка додаткової секції не змінюють відповіді, оскільки в цій ситуації водії повинні виконувати сигнал регулювальника.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 2 безпідставно виключає сірий автомобіль.
• Варіант 3 безпідставно виключає жовтий і сірий автомобілі.
• Варіант 4 безпідставно виключає червоний автомобіль.
• Варіант 5 безпідставно виключає жовтий автомобіль.

Підстава у ПДР. Перевагу сигналів регулювальника встановлено пунктом 8.3 ПДР, а дозволені напрямки руху — пунктом 8.8 ПДР.

Запам’ятайте: права рука вперед — усім нерейковим транспортним засобам із лівого боку дозволено рух у будь-якому напрямку.

Пояснення простими словами. Великий водійський стаж не дозволяє перевищувати максимальну швидкість, установлену Правилами для певної дороги та транспортного засобу. Досвід може допомогти краще оцінювати небезпеку, але не скасовує обмежень.

Окрема вимога для водіїв зі стажем до двох років встановлює для них нижчу максимальну швидкість поза населеними пунктами. Після набуття більшого стажу водій переходить до загальних меж, але не отримує права їх перевищувати.

Чому відповідь «Так» неправильна. У Правилах немає винятку, який дозволяв би водіям зі стажем понад п’ять років рухатися швидше за встановлену максимальну швидкість.

Підстава у ПДР. Пункт 12.6 ПДР визначає максимальні швидкості поза населеними пунктами, а пункт 12.9 ПДР забороняє перевищувати встановлені обмеження.

Запам’ятайте: стаж впливає на окреме обмеження для початківців, але нікому не дозволяє перевищувати загальну максимальну швидкість.

Пояснення простими словами. Синій транспортний засіб на ілюстрації є автобусом, а не мікроавтобусом. Для автобусів, за винятком мікроавтобусів, поза населеними пунктами встановлено єдину максимальну швидкість — 90 км/год незалежно від того, чи це звичайна дорога, дорога для автомобілів або автомагістраль.

Що показано на ілюстрації питання. Автобус проїхав , тому перебуває за межами населеного пункту. Інших обмежень швидкості на зображенні немає.

Чому інші варіанти неправильні:

• 70 км/год стосується, зокрема, транспортних засобів, якими керують водії зі стажем до двох років;
• 80 км/год установлено для автобусів і мікроавтобусів, що перевозять організовані групи дітей;
• 100 і 110 км/год перевищують спеціальну межу для звичайного автобуса.

Підстава у ПДР. Підпункт «г» пункту 12.6 ПДР обмежує швидкість автобусів, крім мікроавтобусів, до 90 км/год.

Запам’ятайте: повнорозмірний автобус за межами населеного пункту — не більше 90 км/год.

Пояснення простими словами. За межами населених пунктів звичайний пішохід, який змушений рухатися узбіччям або краєм проїзної частини, повинен іти назустріч транспортному потоку. Так він бачить автомобілі, що наближаються, і може вчасно відреагувати.

Що показано на ілюстрації питання. Автомобіль і пішохід рухаються в одному напрямку: видно їх ззаду. Отже, транспортний засіб наближатиметься до пішохода з-за спини, а такий напрямок руху для звичайного пішохода неправильний.

Виняток. У напрямку руху транспортних засобів повинні пересуватися особи в кріслах колісних без двигуна, а також ті, хто веде мотоцикл, мопед або велосипед. На зображену звичайну пішохідку цей виняток не поширюється.

Підстава у ПДР. Напрямок руху пішоходів за межами населених пунктів визначає пункт 4.3 ПДР.

Запам’ятайте: звичайний пішохід іде назустріч транспорту, щоб бачити небезпеку попереду.

Пояснення простими словами. Після дорожньо-транспортної пригоди водій повинен увімкнути аварійну світлову сигналізацію та встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар. Наявність чи відсутність потерпілих цього обов’язку не змінює.

Для чого потрібне попередження:

• щоб інші водії завчасно помітили небезпеку;
• щоб запобігти повторному зіткненню;
• щоб позначити автобус, уламки або інші перешкоди на дорозі;
• щоб захистити пасажирів та інших людей біля місця пригоди.

Де встановлюють знак:

• у населеному пункті — не ближче 20 м від транспортного засобу;
• поза населеним пунктом — не ближче 40 м;
• у будь-якому разі — там, де він забезпечить своєчасне попередження інших учасників руху.

Підстава у ПДР. Дії водія після ДТП визначає пункт 2.10 ПДР, а відстані встановлення попередження — пункт 9.10 ПДР.

Запам’ятайте: після ДТП попередження встановлюють завжди, а не лише за наявності потерпілих.

Пояснення простими словами. Знак «Крутий підйом» зазвичай установлюють завчасно, але перед підйомами, розташованими один за одним, його дозволено поставити безпосередньо перед початком наступного підйому.

Що показано на ілюстрації питання. Знак 1 містить похилу площину з написом «10 %», тобто попереджає про крутий підйом. Інші знаки попереджають про інші види небезпеки.

Чому інші знаки не є відповіддю:

• для знаків 2–5 на ілюстрації діє загальне правило завчасного встановлення перед небезпечною ділянкою;
• запитання перевіряє саме спеціальний виняток для послідовно розташованих підйомів;
• можливість установлення на іншій відстані з табличкою відстані не тотожна спеціальному правилу про безпосереднє встановлення.

Підстава у ПДР. Знак 1.6 «Крутий підйом» установлюють безпосередньо перед початком підйомів, розташованих один за одним.

Запам’ятайте: кілька підйомів поспіль — знак наступного підйому може стояти прямо перед його початком.

Пояснення простими словами. Безпечна швидкість — це швидкість, за якої водій у конкретній ситуації зберігає контроль над транспортним засобом і може безпечно ним керувати.

Вона залежить від дорожньої обстановки, стану покриття, видимості, інтенсивності руху, особливостей вантажу та технічного стану транспортного засобу. Тому безпечна швидкість може бути значно нижчою за максимально дозволену.

Чому інші варіанти неправильні:

• швидкість, установлена дорожніми знаками, визначає дозволену межу, але не гарантує, що саме така швидкість буде безпечною за поточних умов;
• швидкість, визначена технічною характеристикою транспортного засобу, показує його технічні можливості, а не безпечну швидкість у конкретній дорожній ситуації.

Запам’ятайте: дозволена швидкість — це верхня межа, а безпечну швидкість водій щоразу визначає відповідно до реальних дорожніх умов.

Підстава в ПДР. Визначення безпечної швидкості наведено в пункті 1.10 ПДР, а чинники, які потрібно враховувати під час її вибору, — у пункті 12.1 ПДР.

Пояснення простими словами. Безпечна дистанція — це достатня відстань до транспортного засобу попереду, яка дає змогу вчасно загальмувати й не зіткнутися з ним, якщо він раптово зупиниться або різко зменшить швидкість.

Що показано на ілюстрації до питання. На дорозі рухаються транспортні засоби в кількох смугах. Безпечну дистанцію оцінюють до транспортного засобу попереду в тій самій смузі, а боковий проміжок між сусідніми транспортними засобами є інтервалом.

Чому інші варіанти неправильні:

• відстань між транспортними засобами на суміжних смугах стосується безпечного інтервалу, а не дистанції;
• 30 метрів не є універсальною безпечною дистанцією. Потрібна відстань залежить від швидкості, дорожньої обстановки, стану покриття та транспортного засобу.

Запам’ятайте: дистанція — це відстань до транспортного засобу попереду в тій самій смузі; інтервал — бокова відстань між транспортними засобами або іншими об’єктами.

Підстава в ПДР. Визначення безпечної дистанції наведено в пункті 1.10 ПДР.

Пояснення простими словами. Система охолодження не повинна просто якомога сильніше охолоджувати двигун. Її завдання — допомогти холодному двигуну швидше прогрітися, а після прогрівання відводити надлишкове тепло так, щоб температура залишалася в установленому виробником діапазоні.

Як це відбувається:

• поки двигун холодний, термостат обмежує циркуляцію через радіатор і прискорює прогрівання;
• після досягнення робочої температури термостат поступово відкриває великий контур;
• радіатор, потік повітря та вентилятор відводять надлишкове тепло;
• насос забезпечує циркуляцію охолоджувальної рідини.

Чому інші варіанти неправильні:

• відведення тепла від найбільш нагрітих деталей є важливою функцією, але лише частиною загального завдання;
• система не призначена для простого підведення тепла до менш нагрітих деталей.

Чому важливий робочий діапазон. Перегрівання може спричинити деформацію та пошкодження деталей, а тривала робота переохолодженого двигуна погіршує згоряння пального, збільшує витрату й прискорює зношення.

Запам’ятайте: система охолодження керує тепловим режимом — не допускає ні перегрівання, ні надмірного охолодження.

Пояснення простими словами. До категорії D1 належать автобуси, у яких кількість місць для сидіння, не враховуючи сидіння водія, не перевищує 16. Отже, водій до цієї кількості пасажирських місць не входить.

Чому інші варіанти неправильні:

• 18 і 20 пасажирських місць перевищують межу, установлену для категорії D1;
• автобуси з кількістю пасажирських місць понад 16 належать до категорії D.

Підстава у ПДР. Категорії транспортних засобів визначені в пункті 2.13 ПДР.

Запам’ятайте: D1 — до 16 пасажирських місць; D — понад 16.

Пояснення простими словами. Фрикційна накладка створює потрібне тертя об диск або барабан. Після її повного зношення робоча поверхня фактично зникає, а металева основа колодки може контактувати з диском або барабаном. Гальмівний момент різко зменшується, а зупинний шлях збільшується.

Інші можливі наслідки:

• пошкодження диска або барабана;
• сильний шум і перегрів гальмівного механізму;
• нерівномірне гальмування та відведення автомобіля.

Чому обираємо саме перший варіант. Перегрів також може супроводжувати роботу повністю зношених колодок, але основний і безпосередній наслідок для безпеки — різке падіння ефективності гальмування. Втрата керованості можлива вже як подальший наслідок аварійного гальмування, а не як основна функціональна ознака зносу накладок.

Запам’ятайте: не чекайте повного зносу накладок — залишкову товщину контролюють і колодки замінюють завчасно комплектом на осі.

Пояснення простими словами. Маса шини та колеса не розподілена абсолютно рівномірно. Під час обертання навіть невеликий дисбаланс створює змінну відцентрову силу, через яку колесо починає підстрибувати або відхилятися вбік. Це відчувається як вібрація керма, кузова чи сидіння.

Що роблять під час балансування:

• обертають зібране колесо на балансувальному стенді;
• визначають місце й величину дисбалансу;
• встановлюють коригувальні вантажі на обід;
• повторно перевіряють рівномірність обертання.

Технічне уточнення. У формулюванні сказано «балансування шин», але фактично балансують зібраний вузол «шина — колесо». Саме спільний розподіл маси цього вузла визначає дисбаланс.

Чому інші варіанти неправильні:

• зменшення витрати пального може бути лише непрямим другорядним наслідком справного стану коліс;
• балансування не змінює аеродинамічну форму автомобіля.

Запам’ятайте: балансування усуває нерівномірність маси, щоб колесо оберталося без биття й вібрацій.

Пояснення простими словами. У темряві та за похмурої погоди гірше видно дорогу, навколишні предмети й інші нерухомі орієнтири. Через нестачу таких зорових підказок складніше оцінити, як швидко змінюється положення зустрічного автомобіля, тому його швидкість може здаватися нижчою за фактичну.

Чому інші варіанти неправильні:

• типова помилка сприйняття полягає не в завищенні, а в недооцінюванні швидкості зустрічного транспортного засобу;
• сприйнята швидкість не залишається незмінною, оскільки недостатнє освітлення та низька контрастність погіршують оцінку руху й відстані.

Чому це небезпечно. Зустрічний автомобіль може наблизитися раніше, ніж очікує водій. Тому не можна починати обгін або інший маневр, спираючись лише на суб’єктивне відчуття його швидкості: потрібен більший запас часу та відстані.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає під час вибору безпечної швидкості враховувати дорожню обстановку та зберігати постійний контроль над рухом транспортного засобу.

Запам’ятайте: у темряві та похмуру погоду зустрічний автомобіль може рухатися швидше, ніж здається.

Пояснення простими словами. ABS запобігає тривалому блокуванню коліс під час гальмування й допомагає зберігати керованість. Але вона не збільшує фізичну межу зчеплення шин із дорогою. Якщо увійти в поворот надто швидко або різко змінити тягу чи напрямок, автомобіль усе одно може втратити стійкість.

Чим відрізняються ці явища:

• знесення виникає, коли передні колеса втрачають бокове зчеплення й автомобіль рухається ширше за задану кермом траєкторію;
• занесення виникає, коли бокове зчеплення втрачають задні колеса і задня частина автомобіля зміщується назовні повороту.

Чому інші варіанти неправильні:

• ABS не може повністю виключити лише занесення;
• ABS не може повністю виключити лише знесення;
• обидва явища залежать від швидкості, стану шин, покриття, дій кермом і розподілу зчеплення, а не тільки від блокування коліс під час гальмування.

Важливий нюанс. Система стабілізації ESC/ESP може допомагати коригувати траєкторію вибірковим пригальмовуванням коліс, але навіть вона не скасовує межі зчеплення і не робить надмірну швидкість у повороті безпечною.

Запам’ятайте: ABS допомагає керувати під час гальмування, але не гарантує відсутності знесення чи занесення в повороті.

Пояснення простими словами. Під час ожеледиці зчеплення шин із дорогою різко погіршується. Різке гальмування може спричинити ковзання коліс, занесення автомобіля, втрату керованості та збільшення фактичного гальмівного шляху. Тому ризик ДТП справді зростає.

Як діяти безпечніше:

• заздалегідь зменшити швидкість і збільшити дистанцію;
• гальмувати плавно, без різкого натискання на педаль;
• уникати одночасного різкого гальмування та повороту керма;
• усі маневри виконувати завчасно й максимально плавно.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона не враховує низьке зчеплення на слизькій дорозі: навіть сучасні електронні системи не скасовують фізичних обмежень шин і дорожнього покриття.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає обирати швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції, а пункт 12.9 ПДР забороняє різко гальмувати, крім випадків, коли без цього неможливо запобігти ДТП.

Запам’ятайте: на ожеледиці всі дії мають бути плавними — швидкість нижча, дистанція більша, різке гальмування небезпечне.

Пояснення простими словами. Двері, відчинені з боку проїзної частини, миттєво опиняються на шляху велосипедиста, мотоцикліста або автомобіля. Перед відчиненням потрібно перевірити дзеркала, невидиму зону та переконатися, що ніхто не наближається.

Безпечна послідовність:

• повністю зупинити транспортний засіб у дозволеному місці;
• перевірити дзеркала заднього виду;
• озирнутися через плече, щоб проконтролювати невидиму зону;
• відчиняти двері повільно, спочатку лише на невелику відстань.

Чому інші варіанти неправильні:

• різке відчинення не залишає часу для реакції ні вам, ні учасникові руху, який наближається;
• водій позаду не зобов’язаний здогадуватися про намір відчинити двері, тому самої впевненості, що він вас зрозумів, недостатньо.

Підстава у ПДР. Пункт 15.13 ПДР забороняє відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими або виходити, якщо це загрожує безпеці чи створює перешкоди іншим учасникам руху.

Запам’ятайте: дзеркало, погляд через плече, повільне відчинення — лише коли шлях біля дверей вільний.

Пояснення простими словами. Допомогу надають у порядку найбільш безпосередніх загроз життю. Спочатку зупиняють масивну зовнішню кровотечу, оскільки значна втрата крові може дуже швидко стати смертельною. Далі відновлюють прохідність дихальних шляхів і лише після цього оцінюють та забезпечують дихання.

Послідовність дій:

• масивна кровотеча — знайти джерело та негайно розпочати її зупинку;
• дихальні шляхи — переконатися, що повітря може вільно проходити до легень;
• дихання — оцінити його наявність та за потреби перейти до відповідного алгоритму допомоги.

Чому інші варіанти неправильні:

• відновлення прохідності дихальних шляхів до зупинки вже виявленої масивної кровотечі відкладає усунення критичної крововтрати;
• починати із забезпечення дихання, залишивши без контролю і кровотечу, і прохідність дихальних шляхів, означає порушити пріоритетність невідкладних дій.

Запам’ятайте: масивна кровотеча → прохідність дихальних шляхів → дихання.

Пояснення простими словами. Масивна кровотеча може призвести до смерті за лічені хвилини, тому її зупинка не повинна чекати завершення телефонної розмови. У змодельованій у питанні ситуації, коли для зупинки масивної артеріальної кровотечі потрібен джгут, його накладають негайно, перевіряють результат, фіксують час і якнайшвидше викликають 103 або 112.

Чому саме цей варіант:

• перший варіант пропонує лише пов’язку, що тисне, і не передбачає переходу до джгута, якщо кровотеча масивна та не зупиняється;
• другий варіант відкладає безпосередню зупинку критичної крововтрати до завершення виклику;
• третій варіант починається з усунення найближчої загрози життю та містить обов’язкову фіксацію часу.

Важливий нюанс чинного алгоритму. Якщо рану на кінцівці добре видно, спочатку здійснюють максимально можливий прямий тиск і накладають пов’язку, що тисне. Якщо це не зупинило масивну кровотечу, накладають джгут на 5–7 см вище рани, але не на суглоб. Якщо джерело кровотечі не видно — джгут одразу накладають максимально високо на кінцівку.

Після накладання. Переконайтеся, що кровотеча припинилася. Джгут не послаблюють і не знімають самостійно; час його накладання повідомляють медичним працівникам.

Запам’ятайте: масивна кровотеча — спочатку зупинити, зафіксувати час, негайно викликати допомогу.