Категорія D1

У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними.

Розмітка (жовтого кольору) позначає ділянку проїзної частини в межах зупинки трамвая, позначеної дорожніми знаками і , за умови розташування трамвайних колій посередині проїзної частини. Розмітка має жовтий колір.

Сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів та вимогами дорожніх знаків і є обов'язковими для виконання.

Забороняється експлуатація транспортних засобів, у яких не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла.

Знак позначає смугу, призначену для руху транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, та велосипедистів, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів.
Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він установлений. Якщо знак установлений праворуч від дороги, його дія поширюється на праву смугу руху.
Водію, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, дозволено виконувати поворот із цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Згідно з п. 4.1 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 р. № 340, мінімальна тривалість відпочинку та харчування водія після 4 годин керування, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку повинен бути не менше 45 хвилин.

Знак позначає наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою. Знак установлюються поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, у населених пунктах на відстані 50-100 м до початку небезпечної ділянки. У разі потреби знак встановлюються і на іншій відстані, яка зазначається на табличці .

Знак забороняє рух механічних транспортних засобів.
Дія знаку не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами.
Дія знаку не поширюється на водіїв з інвалідністю, які керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю» , на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажирів (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Дія знаку не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в’їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Зона дії знаку - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаку не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

Рух через переїзд забороняється, якщо до переїзду в межах видимості наближається поїзд (локомотив, дрезина).

Коли стартер обертається, але двигун не запускається, це означає, що проблема не в акумуляторі чи самому стартері, а в одній із трьох основних систем: паливній системі, системі запалювання (для бензинових двигунів) або системі подачі повітря.

Кожен із зазначених методів є частиною комплексного підходу до діагностики:
Візуальний огляд: Це перший крок. Перевірка з'єднань електропроводки (наприклад, чи не від'єднався дріт від котушки запалювання, датчика колінвала, паливного насоса) може швидко виявити просту причину.
Діагностичний сканер: Сучасні автомобілі мають електронні блоки керування. Сканер зчитує коди помилок, які можуть прямо вказати на несправний датчик (наприклад, датчик положення колінчастого вала), що заважає запуску двигуна.
Діагностика кожного елемента окремо: Якщо візуальний огляд і сканер не дали результатів, або для підтвердження підозр, майстер перевіряє ключові компоненти індивідуально (наприклад, наявність іскри, тиск палива, компресію в циліндрах).

Лише комплексне застосування цих методів дозволяє швидко і точно знайти причину відмови.

Перевищення рівня моторної оливи (заливання вище максимальної позначки на щупі) може призвести до низки проблем:

• Спінювання оливи: Колінчастий вал двигуна може почати занурюватися в надлишок оливи і збивати її в піну. Спінена олія втрачає свої змащувальні властивості, що може призвести до масляного голодування деталей, які швидко рухаються.
• Підвищення тиску в картері: Надлишок оливи збільшує тиск картерних газів.
• Витік через ущільнювачі: Підвищений тиск може видавити або пошкодити сальники та прокладки (наприклад, сальники колінчастого валу).
• Потрапляння в систему впуску або випуску: Олива може потрапити в систему вентиляції картера, а звідти — до впускного колектора, що призводить до підвищеного димлення, забруднення свічок запалювання та каталізатора. Гідроудар (у крайніх випадках): Хоча це менш імовірно для легкових автомобілів, спінювання може спричинити серйозніші проблеми.

Завжди слід дотримуватися рівня між мінімальною та максимальною позначками на вимірювальному щупі.

Педаль гальма у пневматичній гальмівній системі підключена до гальмівного крану.

Гальмівний кран (або головний гальмівний клапан) — це пристрій, який керує потоком стисненого повітря. Фізичний рух педалі регулює роботу цього крана: визначає, скільки повітря і з яким тиском буде подано до гальмівних камер.

У гідравлічних системах педаль підключається до головного гальмівного циліндра.

Стандартні рекомендації, як надати першу допомогу:
Оглянути місце події та переконатися в тому, що надання допомоги буде безпечним, забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.
Оцінити стан потерпілого (свідомість, дихання, пульс).
За потреби викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.
Забезпечити прохідність дихальних шляхів.
Якщо у потерпілого відсутні ознаки життя і немає критичної кровотечі (або ви її вже ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.
Перевести постраждалого у стабільне становище (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу та серцево-легенева реанімація була вдалою.
Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

У відповідності до порядку надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі (наказ МОЗ України від 09 березня 2022 року № 44), послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі наступна:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) покликати на допомогу оточуючих;
3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маска, захист очей;
4) при кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:
а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;
б) накласти пов’язку, що тисне та оцінити її ефективність;
в) якщо кровотеча зупинилась:
заспокоїти постраждалого;
здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;
г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут:
кровоспинний джгут з можливістю створення додатково тиску слід накладати на відстані 5-7 см вище рани;
кровоспинні джгути не слід накладати безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоби;
ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:
якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці. Якщо немає можливості записати час накладання кровоспинного джгута інформацію слід передати медичним працівникам та впевнитись, що час зафіксовано в медичній документації;
якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;
якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута. Якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани.