Категорія D1

Пояснення простими словами. Якщо сигнали регулювальника і світлофора суперечать один одному, водій виконує сигнал регулювальника. Тому, коли регулювальник дозволяє рух прямо, потрібно проїхати в цьому напрямку, навіть якщо світлофор його забороняє.

Чому відповідь про очікування дозволеного сигналу світлофора неправильна. У присутності регулювальника саме його сигнали мають найвищий пріоритет. Очікування іншого сигналу світлофора означало б невиконання чинної в цей момент вказівки регулювальника.

Підстава у ПДР. Пункт 8.3 ПДР встановлює, що сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів і вимогами дорожніх знаків та є обов’язковими для виконання.

Запам’ятайте: регулювальник головніший за світлофор і дорожні знаки.

Пояснення простими словами. Побачивши зустрічний транспортний засіб у темний час доби, водій повинен перемкнути дальнє світло на ближнє щонайменше за 250 метрів. Якщо зустрічний водій раніше подає сигнал періодичним перемиканням фар, перейти на ближнє потрібно ще на більшій відстані.

Чому інші варіанти неправильні:

• «На відстані не менше 50 м» — це надто пізно і не відповідає встановленій мінімальній відстані.
• «На відстані не менше 150 м» — ця відстань менша за визначені Правилами 250 метрів.
• «На відстані не менше 350 м» — перемикання на такій відстані може бути доречним за обстановкою, але загальна мінімальна вимога ПДР становить 250 метрів.

Підстава у ПДР. Мінімальну відстань для перемикання дальнього світла на ближнє встановлює пункт 19.2 ПДР.

Запам’ятайте: зустрічний транспорт — ближнє світло не менш як за 250 метрів, а за сигналом водія — ще раніше.

Пояснення простими словами. В умовах недостатньої видимості нерухомий автомобіль обов’язково позначають габаритними або стоянковими ліхтарями. Щоб зробити його ще помітнішим, дозволено додатково ввімкнути ближнє світло, протитуманні фари та задні протитуманні ліхтарі.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Стоянкові вогні» — відповідь неповна та не враховує габаритні ліхтарі й дозволені додаткові прилади.
• «Протитуманні фари» — вони можуть бути лише додатковими й не замінюють габаритних або стоянкових ліхтарів.
• «Габаритні або стоянкові ліхтарі одночасно з аварійною сигналізацією» — аварійна сигналізація обов’язкова саме при вимушеній зупинці.

Підстава у ПДР. Обов’язкові та додаткові світлові прилади визначає пункт 19.4 ПДР.

Запам’ятайте: недостатня видимість — габарити обов’язкові, ближнє та протитуманне світло дозволені додатково.

Пояснення простими словами. Усі три автомобілі перебувають з лівого боку регулювальника, права рука якого витягнута вперед. Нерейковим транспортним засобам із цього боку дозволено рух у всіх напрямках.

Що показано на ілюстрації.

• Червоний автомобіль повертає ліворуч.
• Жовтий автомобіль продовжує рух прямо.
• Сірий автомобіль повертає праворуч.

Усі три маневри дозволені сигналом регулювальника. Червоний сигнал світлофора та зелена стрілка додаткової секції не змінюють відповіді, оскільки в цій ситуації водії повинні виконувати сигнал регулювальника.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 2 безпідставно виключає сірий автомобіль.
• Варіант 3 безпідставно виключає жовтий і сірий автомобілі.
• Варіант 4 безпідставно виключає червоний автомобіль.
• Варіант 5 безпідставно виключає жовтий автомобіль.

Підстава у ПДР. Перевагу сигналів регулювальника встановлено пунктом 8.3 ПДР, а дозволені напрямки руху — пунктом 8.8 ПДР.

Запам’ятайте: права рука вперед — усім нерейковим транспортним засобам із лівого боку дозволено рух у будь-якому напрямку.

Пояснення простими словами. Табличка 3 — . Вона вказує, що транспортний засіб потрібно поставити на проїзній частині вздовж тротуару. Такий спосіб стосується всіх транспортних засобів.

Що показано на ілюстрації питання. Табличка 3 зображує автомобіль повністю на проїзній частині біля краю тротуару. На інших табличках показано заїзд на тротуар повністю або частково.

Чому інші варіанти неправильні:

• способи, зображені на табличках 1, 2, 4 і 5, дозволяються лише легковим автомобілям і мотоциклам;
• не кожному транспортному засобу дозволено розміщуватися на тротуарі або частково заїжджати на нього.

Підстава у ПДР. Табличка 7.6.1 поширює показаний спосіб поставлення на стоянку на всі транспортні засоби, а таблички 7.6.2–7.6.7 — лише на легкові автомобілі та мотоцикли.

Запам’ятайте: усі транспортні засоби — вздовж тротуару на проїзній частині; заїзд на тротуар дозволяють не всім.

Пояснення простими словами. Синій або червоний проблисковий маячок не дає водієві права ігнорувати регулювальника. Якщо регулювальник забороняє рух, водій оперативного транспортного засобу зобов’язаний виконати його сигнал.

Чому спецсигнал не скасовує цю вимогу. Водіям оперативних транспортних засобів під час виконання невідкладного службового завдання дозволено відступати від окремих вимог ПДР. Однак пункт 3.1 містить прямий виняток: відступати від сигналів регулювальника не дозволено.

Світлофор і регулювальник — не те саме. За дотримання всіх умов пункту 3.1 оперативний транспортний засіб може відступити від вимог сигналу світлофора. Але сигнали регулювальника залишаються обов’язковими. Саме на цій різниці побудовано питання.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 — «Дозволено завжди». Неправильно. Сам проблисковий маячок не надає необмеженого права порушувати ПДР, а сигнали регулювальника прямо виключені з дозволених відступів.
• Варіант 2 — «Заборонено». Правильно. Заборонний сигнал регулювальника потрібно виконати незалежно від увімкненого синього або червоного маячка.

Нормативна підстава. Пункт 3.1 ПДР дозволяє оперативним транспортним засобам відступати від певних вимог розділу 8, але прямо зазначає виняток для сигналів регулювальника. За пунктом 8.3 ПДР сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів і вимогами дорожніх знаків та є обов’язковими для виконання.

Запам’ятайте: спецсигнал надає лише визначені Правилами переваги. Команда регулювальника залишається обов’язковою.

Пояснення простими словами. На мостах зупинка заборонена. Правило не передбачає винятку для короткої зупинки або посадки чи висадки пасажирів.

Що показано на ілюстрації. Автомобіль зупинився безпосередньо на мосту, що видно за огородженням споруди та річкою під нею. Отже, водій обрав заборонене для зупинки місце.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дозволено». Місце розташоване на мосту, де зупинка заборонена.
• «Дозволено тільки для посадки (висадки) пасажирів». Посадка або висадка пасажирів не є винятком із заборони зупинки на мосту.

Підстава у ПДР. Заборону зупинки на мостах установлено пунктом 15.9 ПДР.

Запам’ятайте: на мосту заборонена будь-яка звичайна зупинка, зокрема для посадки або висадки пасажирів.

Пояснення простими словами. Напис «STOP» на покритті не є самостійною вимогою зупинитися саме на написі. Це попередження: попереду розташована поперечна , біля якої водій повинен зупинитися у випадках, передбачених ПДР.

Чому інші варіанти неправильні:

• напис «STOP» сам по собі не означає наближення до будь-якого регульованого перехрестя — він має конкретне призначення;
• він не попереджає про : про наближення саме до цієї вимоги свідчать інші засоби організації дорожнього руху.

Підстава у ПДР. за своїм визначенням у ПДР позначає наближення до поперечної .

Запам’ятайте: напис «STOP» попереджає, а стоп-лінія визначає місце зупинки.

Пояснення простими словами. Під час буксирування загальна довжина зчеплених маршрутних транспортних засобів не повинна перевищувати 30 м. Якщо вона більша, буксирування заборонене.

Чому інші варіанти неправильні:

• 20, 22 і 25 м менші за спеціально встановлену для маршрутних транспортних засобів максимальну межу;
• 35 м уже перевищує дозволені 30 м.

Підстава у ПДР. Обмеження встановлює пункт 23.10 ПДР.

Запам’ятайте: звичайні зчеплені транспортні засоби — до 22 м, маршрутні — до 30 м.

Пояснення простими словами. Під час буксирування транспортні засоби позначаються по-різному:

• на транспортному засобі, що буксирує, у світлу пору доби вмикають ближнє світло фар;
• на механічному транспортному засобі, що буксирується, вмикають аварійну світлову сигналізацію.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — ПДР не вимагають одночасно вмикати і ближнє світло, і аварійну сигналізацію на обох транспортних засобах.
• Варіант 2 — аварійна сигналізація повинна працювати саме на транспортному засобі, що буксирується, а транспортний засіб, що буксирує, позначається ближнім світлом фар.

Запам’ятайте: той, хто буксирує, — з ближнім світлом; той, кого буксирують, — з аварійною сигналізацією.

Підстава в ПДР. Ближнє світло на транспортному засобі, що буксирує, передбачає пункт 9.8 ПДР, а аварійну сигналізацію на транспортному засобі, що буксирується, — пункт 9.9 ПДР.

Пояснення простими словами. Автопоїзд утворюється тоді, коли механічний транспортний засіб — тягач — з’єднаний з одним чи кількома причепами. Причіп не має власного двигуна для самостійного руху й рухається у з’єднанні з тягачем.

Чому інші варіанти неправильні:

• два механічні транспортні засоби на гнучкому зчепленні — це буксирування, а не визначення автопоїзда;
• два механічні транспортні засоби на жорсткому зчепленні також перебувають у зчепленні під час буксирування;
• відповідь «2 і 3» неправильна, бо другий варіант не відповідає визначенню автопоїзда.

Підстава у ПДР. У пункті 1.10 ПДР автопоїзд визначено як механічний транспортний засіб, з’єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою.

Запам’ятайте: тягач плюс причіп — автопоїзд; один механічний транспортний засіб тягне інший — буксирування.

Пояснення простими словами. Маршрутним є не будь-який транспортний засіб, що перевозить людей. Потрібне поєднання трьох ознак: він належить до транспорту загального користування, рухається за встановленим маршрутом і має визначені місця для посадки та висадки пасажирів.

Чому інші варіанти неправильні:

• міжміське сполучення є лише одним із можливих видів маршрутних перевезень, тому перший варіант надто вузький;
• маршрут, узгоджений окремо з пасажирами, та зупинки на їхню вимогу не відповідають установленому маршруту з визначеними місцями посадки й висадки.

Підстава у ПДР. Визначення наведено в пункті 1.10 ПДР. Докладніше термін пояснено у глосарії ПДР.

Запам’ятайте: маршрутний транспорт — загального користування, за встановленим маршрутом і з визначеними місцями посадки та висадки.

Пояснення простими словами. У справній гідравлічній системі практично нестислива гальмівна рідина швидко передає тиск від головного циліндра до колісних механізмів. У пневматичній системі для створення тиску в камерах потрібно перемістити й стиснути певний об’єм повітря, тому її реакція без додаткових прискорювальних пристроїв може бути повільнішою.

Чому інші варіанти неправильні:

• гідравлічна система не може працювати без гальмівної рідини — саме вона передає тиск;
• менша маса окремих елементів може бути конструктивною перевагою, але в цьому запитанні визначальною функціональною перевагою є швидке спрацьовування.

Важливо. Це не означає, що пневматичні гальма гірші: вони добре підходять для важких транспортних засобів, дають змогу накопичувати запас енергії у вигляді стисненого повітря та будувати багатоконтурні системи.

Запам’ятайте: рідина практично не стискається — гідравлічний привод реагує швидко.

Пояснення простими словами. Обмежувальний клапан не дає тиску після нього перевищувати передбачене конструкцією значення або знижує його у встановленому співвідношенні. Завдяки цьому до гальмівних камер передньої осі надходить потрібний, а не надмірний тиск.

Навіщо це потрібно. Правильне дозування тиску допомагає узгодити гальмівні сили між осями та зменшити ризик передчасного блокування коліс. Конкретна характеристика клапана залежить від конструкції пневматичної системи транспортного засобу.

Чому інші варіанти неправильні:

• хід передньої осі визначається елементами підвіски, а не клапаном гальмівного приводу;
• кут повороту керованих коліс обмежується конструкцією рульового керування та механічними упорами;
• обмежувальний клапан працює саме з тиском повітря.

Запам’ятайте: обмежувальний клапан керує тиском, а не переміщенням осі чи поворотом коліс.

Пояснення простими словами. Автобус закриває огляд, а дитина під час посадки або висадки може раптово вийти чи вибігти на проїзну частину. Тому проїжджати поруч зі звичайною швидкістю не можна: водій повинен створити реальну можливість негайно зупинитися.

На що звернути увагу:

• на дітей біля дверей, перед автобусом і позаду нього;
• на розпізнавальний знак ;
• на увімкнені оранжеві проблискові маячки або аварійну світлову сигналізацію;
• на дії супроводжувачів і можливу появу дітей на суміжній смузі.

Чому інші варіанти неправильні:

• самого бокового інтервалу недостатньо, якщо швидкість не дозволяє зупинитися перед дитиною;
• звуковий сигнал може налякати дитину й не замінює зменшення швидкості та готовності до зупинки;
• тому поєднання проїзду без сповільнення зі звуковим сигналом також неправильне.

Підстава у ПДР. Пункт 18.9 ПДР вимагає від водіїв на суміжній смузі біля транспортного засобу з розпізнавальним знаком зменшити швидкість, а за потреби зупинитися, щоб уникнути наїзду на дітей.

Запам’ятайте: посадка або висадка організованої групи дітей — знижена швидкість, максимальна увага й готовність зупинитися.

Пояснення простими словами. Усі наступні налаштування залежать від положення тіла водія, тому спочатку регулюють сидіння. Після цього налаштовують рульову колонку, потім дзеркала відповідно до вже остаточного положення голови та очей, а перед початком руху пристібають пасок безпеки.

Чому інші варіанти неправильні:

• якщо спочатку налаштувати дзеркала, а потім пересунути сидіння, зміниться положення очей і дзеркала доведеться регулювати повторно;
• якщо спочатку пристебнути пасок, а сидіння залишити наостанок, регулювати посадку буде незручно, а після її зміни положення керма та дзеркал уже не відповідатиме водієві.

Підстава у ПДР. Підпункт «в» пункту 2.3 ПДР зобов’язує користуватися встановленими в автомобілі засобами пасивної безпеки, зокрема пасками безпеки.

Запам’ятайте послідовність: сидіння → кермо → дзеркала → пасок безпеки.

Пояснення простими словами. Кожна наведена дія різко зменшує час, який інші водії мають для безпечної реакції. Автомобіль у «сліпій» зоні можна не побачити під час перестроювання, різке гальмування попереду створює небезпеку наїзду ззаду, а раптове прискорення в сусідній смузі може зірвати вже розпочатий безпечний маневр.

Розбір варіантів:

• Перестроювання в «сліпій» зоні небезпечне можливим боковим зіткненням.
• Різке гальмування автомобіля попереду змушує водіїв позаду екстрено реагувати.
• Різке прискорення автомобіля позаду в сусідній смузі може несподівано перекрити простір для перестроювання.

Підстава у ПДР. Перед будь-яким маневром пункт 10.1 ПДР вимагає переконатися, що він буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки. Пункт 13.1 ПДР додатково вимагає дотримувати безпечної дистанції та інтервалу.

Запам’ятайте: перед перестроюванням — дзеркала, покажчик повороту, контроль «сліпої» зони і лише потім плавний маневр.

Пояснення простими словами. Зупинний шлях охоплює весь процес від моменту, коли водій помітив небезпеку, до повної зупинки автомобіля. Спочатку автомобіль проходить шлях за час реакції водія, а після початку дії гальм — гальмівний шлях, до якого належить і початковий етап спрацьовування гальмівної системи.

Чому інші варіанти неправильні:

• відстань від початку спрацьовування гальмівного приводу не враховує шлях, пройдений до цього під час сприйняття небезпеки та реакції водія;
• технічна характеристика гальмівного шляху не враховує конкретну швидкість, реакцію водія, стан покриття, шин, гальм та інші реальні умови.

Важлива відмінність. Гальмівний шлях є лише частиною зупинного шляху. Навіть до натискання на педаль автомобіль уже встигає проїхати певну відстань.

Запам’ятайте: зупинний шлях = шлях, пройдений за час реакції водія, + гальмівний шлях.

Пояснення простими словами. Якщо людина непритомна, але дихає нормально і немає підозри на травму, її переводять у стабільне бокове положення. Воно допомагає зберегти прохідність дихальних шляхів і зменшує ризик захлинутися слиною або блювотними масами.

Послідовність дій:

• переконайтеся, що місце безпечне;
• перевірте реакцію та нормальне дихання не довше ніж протягом 10 секунд;
• викличте 103 або 112;
• обережно переведіть людину в стабільне бокове положення;
• контролюйте дихання кожні 3–5 хвилин до приїзду медиків.

Чому інші варіанти неправильні:

• садити непритомну людину небезпечно: вона не контролює положення тіла, а її дихальні шляхи можуть перекритися;
• залишити людину без допомоги означає не усунути ризик западання язика або потрапляння рідини в дихальні шляхи.

Важливий нюанс. Якщо є підозра на травму хребта, без потреби людину не повертають; прохідність дихальних шляхів підтримують, мінімізуючи рухи шиї. Якщо нормального дихання немає — потрібна серцево-легенева реанімація, а не стабільне положення.

Запам’ятайте: непритомний, але нормально дихає і не травмований — стабільне бокове положення та постійний контроль.

Пояснення простими словами. Опіковий пухир захищає пошкоджені тканини від забруднення та інфікування, тому навмисно проколювати або зривати його не можна. Після охолодження опіку місце ушкодження накривають чистою стерильною сухою марлевою пов’язкою, яка не повинна тиснути на тканини.

Чому інші варіанти неправильні:

• проколювання пухиря руйнує природний захисний шар і підвищує ризик інфікування;
• туга пов’язка створює додатковий тиск, посилює біль і може погіршити стан тканин у разі наростання набряку.

Якщо пухир пошкодився випадково. Не відривайте шкіру, що його вкривала. Накладіть чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску та зверніться по медичну допомогу залежно від площі, глибини й розташування опіку.

Запам’ятайте: пухирі не проколюють, а опік закривають чистою сухою пов’язкою без тиску.