Категорія D1

Пояснення простими словами. Ви та велосипедист перебуваєте на головній дорозі, яка змінює напрямок. Між вами діють правила проїзду рівнозначних доріг: велосипедист наближається праворуч, тому ви повинні його пропустити. Червоний автомобіль рухається другорядною дорогою та чекатиме, доки головна дорога звільниться.

Що показано на ілюстрації. Перед вашим напрямком установлено знак із табличкою : головна дорога повертає ліворуч. Велосипедист наближається головною дорогою праворуч, а червоний автомобіль — другорядною дорогою ліворуч.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Проїхати перехрестя першим» — велосипедист наближається до вас праворуч у рівнозначних умовах і має перевагу.
• «Проїхати після велосипедиста і червоного автомобіля» — червоний автомобіль перебуває на другорядній дорозі та повинен пропустити вас.

Підстава у ПДР. Водій на другорядній дорозі пропускає транспорт на головній згідно з пунктом 16.11 ПДР. Якщо головна дорога змінює напрямок, між водіями на ній діють правила рівнозначних доріг відповідно до пункту 16.14 ПДР.

Запам’ятайте: на головній дорозі, яка повертає, спочатку визначте перешкоду праворуч; транспорт із другорядної дороги проїде пізніше.

Пояснення простими словами. Ви та велосипедист рухаєтеся головною дорогою, яка на перехресті змінює напрямок. Між собою учасники на головній дорозі керуються правилами проїзду рівнозначних доріг. Велосипедист наближається праворуч, тому ви повинні дати йому дорогу.

Що показано на ілюстрації. Знак із табличкою показує, що головна дорога від вашого напрямку повертає праворуч. Велосипедист під’їжджає до перехрестя правою гілкою цієї головної дороги, а ви маєте намір рухатися прямо.

Чому інший варіант неправильний:

• «Не давати дорогу велосипедистові» — велосипедист є водієм транспортного засобу та в цій ситуації наближається праворуч у рівнозначних із вами умовах.

Підстава у ПДР. Якщо головна дорога змінює напрямок, водії транспортних засобів, які рухаються нею, керуються між собою правилами проїзду рівнозначних доріг відповідно до пункту 16.14 ПДР.

Запам’ятайте: велосипедист на головній дорозі є повноправним учасником визначення черговості; якщо він наближається праворуч, його потрібно пропустити.

Пояснення простими словами. Під час буксирування на жорсткому або гнучкому зчепленні пасажири можуть залишатися в буксируваному легковому автомобілі. Саме для легкового автомобіля ПДР роблять виняток із загальної заборони перевозити пасажирів у буксируваному транспортному засобі.

Чому інший варіант неправильний:

• «Не можуть» — не враховує прямий виняток для буксируваного легкового автомобіля при жорсткому або гнучкому зчепленні.

Підстава у ПДР. Правила перебування пасажирів під час буксирування визначає пункт 23.9 ПДР.

Запам’ятайте: на жорсткому або гнучкому зчепленні пасажири можуть бути лише в буксируваному легковому автомобілі.

Пояснення простими словами. На дорозі, яка має дві або більше смуг для руху в одному напрямку, водій нерейкового транспортного засобу повинен за можливості займати праву смугу.

Виїхати лівіше дозволено, коли це потрібно для:

• випередження;
• об’їзду перешкоди;
• перестроювання перед поворотом ліворуч;
• перестроювання перед розворотом.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 помилково дозволяє без потреби рухатися будь-якою смугою;
• Варіант 2 робить вибір смуги залежним лише від інтенсивності руху, хоча ПДР установлюють конкретне правило й винятки;
• Варіант 3 правильно називає загальне правило, але не враховує дозволених випадків виїзду лівіше.

Запам’ятайте: права смуга — основна для звичайного руху. Ліві смуги використовуються тоді, коли цього потребує конкретний маневр.

Підстава в ПДР. Порядок розташування нерейкових транспортних засобів на багатосмуговій дорозі встановлює пункт 11.2 ПДР.

Пояснення простими словами. Залежно від режиму організації автобусні перевезення пасажирів бувають трьох видів:

• регулярні — виконуються за затвердженим маршрутом і розкладом;
• регулярні спеціальні — організовуються для визначеної групи пасажирів за договором, маршрутом і розкладом;
• нерегулярні — виконуються на замовлення без ознак регулярного маршруту.

Перший варіант називає регулярні та нерегулярні перевезення, а другий — регулярні спеціальні. Разом вони охоплюють усі три передбачені види.

Чому інші комбінації неправильні. Окремого виду «нерегулярні спеціальні перевезення» Правила не передбачають, тому третє твердження і комбінація, що його включає, неправильні.

Нормативна підстава. Види автобусних перевезень визначає пункт 13 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Запам’ятайте: регулярні, регулярні спеціальні та нерегулярні.

Пояснення простими словами. Автомобіль і трамвай розташовані праворуч від регулювальника. За показаного сигналу з цього боку нерейковим транспортним засобам дозволено рухатися прямо і праворуч, а трамваям — лише прямо.

Що показано на ілюстрації. Ваш автомобіль має намір продовжити рух прямо, тому його напрямок дозволений. Трамвай увімкнув правий покажчик повороту, але повертати праворуч за такого сигналу регулювальника він не може.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Заборонено» — неправильно, оскільки автомобілю дозволено рухатися прямо.
• «Дозволено, але треба дати дорогу трамваю» — неправильно, оскільки задуманий трамваєм правий поворот заборонений. Конфлікту траєкторій не виникає.

Важливо. Трамвай має перевагу лише тоді, коли сигнал регулювальника або світлофора одночасно дозволяє фактичні напрямки руху і трамвая, і нерейкового транспортного засобу.

Підстава у ПДР. Дозволені напрямки визначено пунктом 8.8 ПДР, а умову надання переваги трамваю — пунктом 16.7 ПДР.

Запам’ятайте: автомобіль може їхати прямо, а трамвай у цій ситуації не може повернути праворуч.

Пояснення простими словами. Ви повертаєте ліворуч на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг. Зелений автомобіль наближається праворуч, тому ви повинні дати йому дорогу. Синій автомобіль рухається назустріч прямо, тому під час повороту ліворуч ви також повинні пропустити його. Обидва автомобілі проїдуть раніше за вас, отже ви повернете ліворуч третім.

Що показано на ілюстрації. На панелі вашого автомобіля ввімкнено лівий покажчик повороту. Попереду назустріч прямо рухається синій автомобіль, а праворуч до перехрестя наближається зелений автомобіль.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Першим» — ви повинні пропустити і зелений автомобіль праворуч, і зустрічний синій автомобіль, який рухається прямо.
• «Другим» — цей варіант враховує лише один із двох обов’язків надати дорогу, хоча перевагу перед вами мають обидва автомобілі.

Підстава у ПДР. Обов’язок дати дорогу транспортному засобу, що наближається праворуч на перехресті рівнозначних доріг, установлено пунктом 16.12 ПДР. Обов’язок під час повороту ліворуч дати дорогу зустрічним транспортним засобам, які рухаються прямо або праворуч, установлено пунктом 16.13 ПДР.

Запам’ятайте: якщо під час повороту ліворуч один учасник наближається праворуч, а інший рухається назустріч прямо, ви повинні пропустити обох.

Пояснення простими словами. Знак із табличкою забороняє стоянку на лівому боці дороги протягом 150 м після місця встановлення. У цій зоні розташоване лише місце В. Місце Г розташоване до знака, а місця А і Б — на протилежному боці дороги, тому стоянка в них цим знаком не заборонена.

Що показано на ілюстрації питання. На лівому боці дороги встановлено знак із табличкою , яка вказує протяжність зони дії 150 м уперед. Місце В розташоване після знака, місце Г — до нього, а місця А і Б — на правому боці дороги.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіанти без усіх місць А, Б і Г є неповними.
• Варіанти з місцем В дозволяють стоянку безпосередньо в зоні дії знака.
• У будь-якому місці не враховує заборону в місці В.

Підстава у ПДР. Дія знака поширюється лише на той бік дороги, на якому його встановлено. Табличка у цій ситуації визначає протяжність зони дії знака — 150 м від місця встановлення вперед.

Запам’ятайте: стрілка вгору з відстанню означає, що зона починається біля знака й тягнеться вперед на вказану кількість метрів.

Пояснення простими словами. Автомобільна дорога, вулиця (дорога) — це вся призначена для руху територія з розташованими на ній спорудами та засобами організації дорожнього руху. Її ширина обмежується зовнішніми краями тротуарів або краями смуги відводу.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомагістраль — спеціально побудований вид автомобільної дороги з окремими проїзними частинами для кожного напрямку та іншими обов’язковими ознаками; наведене визначення не містить цих спеціальних умов;
• проїзна частина — лише елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів, а не вся територія разом із тротуарами, спорудами й засобами організації руху.

Важливе уточнення. До поняття дороги входять також спеціально побудовані тимчасові дороги, але не довільно накатані колії.

Підстава у ПДР. Визначення автомобільної дороги, автомагістралі та проїзної частини наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: дорога — це вся організована для руху територія; проїзна частина — лише один із її елементів.

Пояснення простими словами. Регулювальник тримає руки витягнутими в сторони та повернений до водія грудьми. З боку грудей і спини регулювальника рух усіх транспортних засобів заборонений у будь-якому напрямку.

Що показано на ілюстрації. Світлофор показує зелений сигнал, але керуватися ним не можна: сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофора. Тому водієві заборонено рухатися як прямо, так і праворуч.

Чому інші варіанти неправильні. Обидва вони дозволяють рух хоча б в одному напрямку, тоді як із боку грудей регулювальника рух повністю заборонений.

Підстава у ПДР. Перевагу сигналів регулювальника встановлено пунктом 8.3 ПДР, а значення показаного жесту — пунктом 8.8 ПДР.

Запам’ятайте: груди або спина регулювальника при розведених руках — рух заборонений, навіть якщо світлофор зелений.

Пояснення простими словами. Однобічне надмірне зношення колодок може проявлятися шумом, різницею гальмівних сил на стенді та різною залишковою товщиною накладок під час прямого вимірювання. Тому офіційний тест зараховує всі три способи.

Що показує кожен метод:

• на слух можна помітити писк, скрегіт або інший нетиповий звук з одного боку, але це лише ознака, а не точне вимірювання зносу;
• діагностичний стенд виявляє різницю гальмівних сил між колесами однієї осі;
• вимірювальний інструмент дає змогу безпосередньо порівняти залишкову товщину накладок.

Важливе технічне уточнення. Остаточно підтверджують нерівномірний знос оглядом і вимірюванням. Сам звук або різниця сил на стенді можуть мати іншу причину.

Можливі причини однобічного зношення:

• заклинювання супорта, напрямних або поршня;
• несправність механізму регулювання чи гальмівної камери;
• забруднення, пошкодження або неправильне складання механізму.

Після виявлення несправності. Усуньте її причину, перевірте диск або барабан і замініть колодки комплектом на обох колесах відповідної осі згідно з вимогами виробника.

Запам’ятайте: звук і стенд вказують на проблему, а товщину накладок підтверджують прямим вимірюванням.

Пояснення простими словами. Рівень моторної оливи повинен залишатися в межах, установлених виробником, і не перевищувати максимальну позначку. Надлишок оливи не покращує змащування, а може порушити нормальну роботу двигуна.

Можливі наслідки переповнення:

• спінювання та насичення оливи повітрям;
• підвищення тиску в картері й витікання оливи через ущільнення;
• потрапляння оливи до системи впуску та камери згоряння;
• забруднення свічок, каталізатора або сажового фільтра — залежно від конструкції двигуна.

Як перевіряти рівень. Автомобіль установлюють на рівній поверхні та виконують перевірку саме за процедурою виробника: з урахуванням температури двигуна й часу очікування після його вимкнення. Якщо оливи залито надмірно, зайву кількість потрібно злити або відкачати.

Чому інші варіанти неправильні:

• перевищення максимального рівня не стає безпечним за звичайної експлуатації;
• капітальний ремонт не скасовує встановленого виробником об’єму й допустимого рівня оливи.

Запам’ятайте: більше оливи не означає краще — рівень має бути не вище максимальної позначки.

Пояснення простими словами. Якщо стартер обертає колінчастий вал, але двигун не запускається, однієї перевірки недостатньо. Причиною можуть бути електроживлення та з’єднання, електронне керування, подача пального, запалювання в бензиновому двигуні, впорскування в дизельному двигуні, подача повітря, компресія або фази газорозподілу. Тому застосовують усі перелічені методи.

Логічна послідовність діагностики:

• візуально перевірити клеми, масові з’єднання, проводку, роз’єми, запобіжники та очевидні пошкодження;
• зчитати діагностичним сканером коди несправностей і доступні поточні параметри;
• за процедурою виробника окремо перевірити системи, без яких запуск неможливий.

Важливе уточнення. Те, що стартер обертається, не виключає повністю несправності акумулятора, електричних з’єднань або самого стартера: швидкість прокручування чи напруга під навантаженням можуть бути недостатніми для запуску.

Чому кожен окремий варіант неповний. Справні на вигляд дроти не гарантують правильної роботи датчиків або паливної системи; відсутність коду несправності не виключає механічної проблеми; перевірка деталей без попереднього огляду та електронної діагностики може забрати багато часу.

Безпека. Паливні системи високого тиску та високовольтні системи запалювання перевіряють лише передбаченими виробником методами й обладнанням.

Запам’ятайте: стартер обертається, але двигун не запускається — перевіряйте систему послідовно: огляд, сканер, цільові вимірювання.

Пояснення простими словами. Прискорювальний, або релейний, клапан установлюють ближче до гальмівних камер. Натискання педалі передає до нього керувальний пневматичний сигнал, після чого клапан швидко подає в камери стиснене повітря з розташованого поруч ресивера.

Чому задні гальма спрацьовують швидше. Великому об’єму повітря не потрібно щоразу проходити довгий шлях від гальмівного крана до задньої осі. Довгою магістраллю передається переважно керувальний сигнал, а робоче повітря надходить локально. Під час відпускання гальм клапан також допомагає швидко випустити повітря з камер.

Чому інші варіанти неправильні:

• клапан не впливає на розгін автомобіля;
• швидке скидання тиску є додатковою функцією розгальмовування, але основна відповідь у запитанні — прискорення спрацьовування задніх гальм.

Запам’ятайте: керувальний сигнал іде до клапана, а повітря з найближчого ресивера — до задніх гальмівних камер.

Пояснення простими словами. Більшість автомобільних антифризів виготовляють на основі етиленгліколю. Потрапляння такої рідини всередину організму може спричинити тяжке отруєння, ураження нирок, нервової системи та навіть смерть. Небезпечним залишається не лише концентрат, а й готова охолоджувальна рідина, у якій він розведений водою.

Чому інші варіанти неправильні:

• твердження, що антифриз не є отруйним, створює небезпечне хибне уявлення;
• розведення концентрату зменшує його концентрацію, але не робить рідину безпечною для вживання.

Як поводитися безпечно:

• не куштувати антифриз і не переливати його в пляшки з-під напоїв;
• не допускати контакту зі шкірою та очима, а розлиту рідину одразу зібрати;
• зберігати в закритій підписаній тарі, недоступній для дітей і тварин;
• у разі ковтання негайно звернутися по медичну допомогу.

Важливо. Існують охолоджувальні рідини на іншій основі, зокрема пропіленгліколеві, однак за відсутності точних даних про склад будь-який антифриз потрібно вважати небезпечною хімічною речовиною.

Запам’ятайте: антифриз — не просто технічна рідина, а потенційно сильна отрута.

Пояснення простими словами. На витрату палива впливають швидкість руху, власна маса транспортного засобу та його завантаження. Тому правильними є всі перелічені варіанти.

Як впливає кожний чинник:

• швидкість — на високій швидкості різко зростає опір повітря, а часті розгони й гальмування додатково витрачають енергію;
• вага транспортного засобу — важчий автомобіль потребує більше енергії для розгону та руху на підйомі;
• завантаження — пасажири й вантаж збільшують фактичну масу, а вантаж на даху може ще й погіршувати аеродинаміку.

Важливе уточнення. Найменша витрата не завжди досягається рухом із найменшою можливою швидкістю. Вона залежить також від передачі, обертів двигуна, тиску в шинах, технічного стану автомобіля, рельєфу, погоди та дорожнього руху.

Зв’язок із ПДР. Правила не встановлюють формули витрати палива. Водночас пункт 12.1 ПДР вимагає під час вибору швидкості враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу й особливості вантажу. Економність не може бути важливішою за безпеку.

Запам’ятайте: швидкість, маса автомобіля та додаткове завантаження разом впливають на витрату палива.

Пояснення простими словами. На початку дощу вода змішується з пилом, залишками гуми, мастилом та іншими забрудненнями на покритті. Утворена плівка зменшує зчеплення шин із дорогою, тому автомобілю потрібно більше відстані для зупинки.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Зменшується» — мокре забруднене покриття не покращує, а погіршує зчеплення.
• «Не змінюється» — гальмівний шлях залежить від стану покриття, шин, швидкості та способу гальмування.

Як діяти. Зменште швидкість, збільште дистанцію, уникайте різких рухів кермом і різкого гальмування. Точне збільшення гальмівного шляху наперед визначити неможливо: воно залежить від інтенсивності дощу, покриття, шин та інших умов.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує враховувати дорожню обстановку під час вибору швидкості, а пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції.

Запам’ятайте: перші хвилини дощу особливо слизькі — швидкість менша, дистанція більша.

Пояснення простими словами. Після тривалого руху з великою швидкістю водій звикає до швидкого переміщення навколишніх об’єктів. На рівній одноманітній дорозі мало близьких орієнтирів, тому фактична швидкість поступово починає здаватися нижчою.

Чому це небезпечно:

• після швидкісної ділянки водій може недостатньо сповільнитися перед населеним пунктом, поворотом або перехрестям;
• суб’єктивне відчуття швидкості може не відповідати показанню спідометра;
• монотонність послаблює увагу й ускладнює своєчасне виявлення поступової зміни умов руху.

Чому інші варіанти неправильні:

• за описаних умов швидкість зазвичай не здається більшою — водій до неї адаптується;
• сприйняття не залишається незмінним, бо тривалий швидкісний та одноманітний рух впливає на зорову оцінку.

Практичне правило. Контролюйте швидкість за спідометром, особливо після з’їзду зі швидкісної дороги або перед ділянкою з нижчим обмеженням. Пункт 12.1 ПДР вимагає вибирати швидкість, за якої водій постійно контролює рух транспортного засобу.

Запам’ятайте: після тривалого швидкого руху довіряйте спідометру, а не відчуттю, що автомобіль їде повільно.

Пояснення простими словами. Фіксований сторонній предмет із рани живота не виймають. Він може частково стримувати кровотечу, а спроба витягнути його здатна додатково пошкодити внутрішні органи та судини.

Як діяти:

• викликати екстрену медичну допомогу та виконувати вказівки диспетчера;
• надати постраждалому максимально зручне положення;
• не натискаючи на предмет, надійно зафіксувати його в рані перев’язувальним матеріалом;
• укрити постраждалого й постійно контролювати його стан до приїзду медиків.

Чому інший варіант неправильний. Самостійне витягання предмета може спричинити або різко посилити внутрішню чи зовнішню кровотечу. Видаляти його в межах домедичної допомоги заборонено.

Важливий нюанс. Якщо сторонній предмет випав із рани самостійно під час надання допомоги, його обережно прибирають і передають бригаді екстреної медичної допомоги, але навмисно не витягають.

Запам’ятайте: сторонній предмет залишити на місці, зафіксувати й чекати медиків.

Пояснення простими словами. Опікові пухирі не можна проколювати або зривати: їхня оболонка захищає пошкоджені тканини від забруднення. Після припинення дії високої температури опік охолоджують і закривають стерильною сухою марлевою пов’язкою без тиску.

Як діяти:

• охолоджувати місце опіку водою кімнатної температури щонайменше 20 хвилин, якщо площа опіку не перевищує 20 % тіла дорослого або 10 % тіла дитини;
• не пошкоджувати пухирі та не відривати тканину чи одяг, що прилипли;
• після охолодження накласти чисту стерильну суху марлеву пов’язку, не стискаючи м’які тканини.

Чому інший варіант неправильний. Проколювання пухирів руйнує природний захист опікової поверхні, підвищує ризик інфікування й прямо суперечить чинному алгоритму домедичної допомоги.

Запам’ятайте: охолодити → не пошкоджувати пухирі → накласти суху стерильну пов’язку без тиску.