Категорія D1

Пояснення простими словами. Кількість смуг насамперед визначається дорожньою розміткою або знаками , , .

Якщо розмітки та таких знаків немає, водій визначає кількість смуг самостійно. Для цього потрібно одночасно врахувати:

• ширину проїзної частини, призначеної для відповідного напрямку руху;
• габарити транспортних засобів;
• необхідні безпечні інтервали між транспортними засобами.

Смугу можна вважати придатною для руху лише тоді, коли транспортний засіб фізично вміщується в ній і між сусідніми транспортними засобами залишається безпечний простір.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Тільки ширину проїзної частини» — недостатньо, адже транспортні засоби мають різні габарити, а між ними потрібний безпечний інтервал;
• «Тільки габарити транспортних засобів» — не враховує ширину доступної частини дороги та необхідні інтервали.

Запам’ятайте: без розмітки та знаків кількість смуг визначають за трьома складовими: ширина дороги, габарити транспортних засобів і безпечні інтервали.

Підстава в ПДР. Порядок визначення кількості смуг для руху нерейкових транспортних засобів установлює пункт 11.1 ПДР.

Пояснення простими словами. До навчання водінню допускають лише людину, яка за станом здоров’я може безпечно керувати транспортним засобом. Відсутність медичних протипоказань повинна бути підтверджена чинною медичною довідкою встановленого зразка.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Наявність мінімальних навичок водіння» — не може бути обов’язковою передумовою початку навчання, адже саме під час навчання людина набуває цих навичок.
• «Досягнення 18-річного віку» — не є універсальною умовою: мінімальний вік початку навчання залежить від категорії транспортного засобу.
• «Відповіді 1, 2 і 3» — неправильно, оскільки перші два твердження не є загальною обов’язковою умовою.

Підстава у ПДР. Вимогу щодо відсутності медичних протипоказань містить пункт 24.1 ПДР.

Запам’ятайте: до навчання водінню допускають за станом здоров’я, підтвердженим дійсною медичною довідкою.

Пояснення простими словами. Знак показує додаткову смугу на підйомі. Вбудований знак із числом 50 установлює для лівої смуги мінімальну швидкість 50 км/год. Повільніші транспортні засоби мають користуватися правою смугою.

Що показано на ілюстрації питання. Дві стрілки позначають дві попутні смуги, а на лівій стрілці зображено круглий знак мінімальної швидкості 50 км/год.

Чому інші варіанти неправильні:

• смуга не відгалужується для гальмування, а продовжується в напрямку підйому;
• на знаку немає символу маршрутного транспортного засобу або маршрутної смуги.

Підстава у ПДР. Знак 5.25 із зображенням знака 4.12 установлює мінімально допустиму швидкість на лівій смузі, що веде на підйом.

Запам’ятайте: число в синьому круглому знаку — мінімальна, а не максимальна швидкість.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання трамвайні колії попутного та зустрічного напрямків розташовані посередині дороги на одному рівні з проїзною частиною.

Траєкторія Б починається з трамвайної колії попутного напрямку та приводить автомобіль на належну сторону дороги після повороту. Саме так потрібно виконувати поворот ліворуч, якщо інший порядок не визначений знаком , знаком або розміткою .

Чому інші варіанти неправильні:

• Траєкторія А починається не з трамвайної колії попутного напрямку, хоча в показаних умовах поворот потрібно виконувати саме з неї;
• Траєкторія В передбачає виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку, що заборонено.

Запам’ятайте: для повороту ліворуч використовується лише трамвайна колія попутного напрямку; на зустрічну колію виїжджати не можна.

Підстава в ПДР. Правила руху трамвайними коліями та виконання повороту ліворуч із попутної колії встановлює пункт 11.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Жовтий миготливий сигнал не забороняє рух. Він попереджає, що попереду небезпечне нерегульоване перехрестя або пішохідний перехід.

Що показано на ілюстрації. На перехресті працює жовтий миготливий сигнал. Водій може продовжити рух, але повинен бути уважним, дотримуватися вимог пріоритету та пропустити пішоходів, якщо це необхідно.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 неправильний, тому що жовтий миготливий сигнал не забороняє рух.
• Варіант 3 неправильний, оскільки цей сигнал сам по собі не вимагає обов’язкової зупинки.

Підстава у ПДР. Значення жовтого миготливого сигналу визначено пунктом 8.7.3 ПДР.

Запам’ятайте: жовтий миготливий — рух дозволено, але ділянка є нерегульованою та потребує підвищеної уваги.

Пояснення простими словами. Під час звичайної зупинки на дорозі в темну пору доби транспортний засіб має бути помітним іншим водіям. Для позначення його розмірів і положення вмикають габаритні або стоянкові ліхтарі.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Аварійна сигналізація» — додатково обов’язкова при вимушеній, а не при кожній звичайній зупинці.
• «Протитуманні фари» — вони не замінюють обов’язкових габаритних або стоянкових ліхтарів.

Підстава у ПДР. Світлові прилади під час зупинки в темну пору доби визначає пункт 19.4 ПДР.

Запам’ятайте: звичайна зупинка в темряві — габаритні або стоянкові ліхтарі.

Пояснення простими словами. Табличка «Стоянка з непрацюючим двигуном» вимагає після поставлення транспортного засобу на стоянку вимкнути двигун.

Що показано на ілюстрації питання. Автомобіль із хмарою відпрацьованих газів перекреслений червоною рискою — працюючий двигун на такій стоянці не допускається.

Чому інші варіанти неправильні:

• табличка не визначає, якою частиною автомобіль має бути повернутий до бордюру;
• вона стосується роботи двигуна, а не лише транспортних засобів із підвищеною димністю.

Підстава у ПДР. Табличку 7.7 застосовують зі знаками місця або зони стоянки, де транспортні засоби дозволено залишати лише з непрацюючим двигуном.

Запам’ятайте: перекреслені відпрацьовані гази — двигун потрібно вимкнути.

Пояснення простими словами. Під час організованого перевезення кожна дитина повинна мати окреме місце для сидіння. Стоячі місця, навіть якщо вони передбачені конструкцією міського автобуса, не додають місць для дітей у такому перевезенні.

Чому другий варіант неправильний. Додавати до кількості сидінь дозволені стоячі місця не можна. Діти повинні сидіти на призначених для цього місцях, а загальна їх кількість не може перевищувати пасажиромісткість за місцями для сидіння, зазначену в технічній характеристиці та реєстраційних документах автобуса.

Нормативна підстава. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту прямо встановлюють, що максимальна кількість дітей не повинна перевищувати кількості місць для сидіння автобуса. Загальний принцип відповідності кількості пасажирів обладнаним місцям закріплено також у пункті 21.1 ПДР.

Запам’ятайте: одна дитина — одне передбачене конструкцією місце для сидіння; стоячі місця не враховують.

Пояснення простими словами. Власник легкового автомобіля може передати керування іншій особі лише тоді, коли ця особа має при собі посвідчення водія з відкритою категорією, яка відповідає цьому транспортному засобу. Для звичайного легкового автомобіля такою категорією є «В».

Чому правильна саме ця відповідь. Вік, медична довідка або страховий поліс самі по собі не надають права керувати автомобілем. Це право підтверджує посвідчення водія відповідної категорії, яке особа повинна мати при собі.

Чому потрібна категорія «В». До цієї категорії належать автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг, а кількість місць для сидіння, крім місця водія, — восьми. Саме до цієї категорії належить звичайний легковий автомобіль.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 неправильний: категорія «А» призначена для мотоциклів, а категорія «С» — для вантажних автомобілів відповідної маси. Наявність такого посвідчення та страхового поліса не замінює відкритої категорії «В».
• Варіант 2 неправильний: досягнення 18-річного віку, медична довідка і страховий поліс не підтверджують наявність права керувати автомобілем. Для цього необхідне посвідчення водія відповідної категорії.

Не плутайте передачу керування з передачею автомобіля в користування. Під час передачі керування визначальною умовою є наявність у нового водія посвідчення відповідної категорії. Якщо власник передає іншій особі сам транспортний засіб у користування, він також передає їй реєстраційний документ на автомобіль.

Практичний приклад. Якщо власник дозволяє знайомому керувати своїм легковим автомобілем, він повинен переконатися, що знайомий має при собі посвідчення водія з відкритою категорією «В». Самої згоди власника недостатньо.

Підстава у ПДР. Умови передачі керування встановлено пунктом 2.2 ПДР. Перелік транспортних засобів, що належать до категорії «В», наведено у пункті 2.13 ПДР.

Запам’ятайте: передаєте керування легковим автомобілем — перевірте наявність категорії «В».

Пояснення простими словами. Пожежа може виникнути як у моторному відсіку або біля робочого місця водія, так і в пасажирському салоні. Тому в автобусі вогнегасники розміщують у двох різних доступних зонах: один у кабіні водія, другий — у салоні.

Чому інші варіанти неправильні:

• одного вогнегасника в кабіні недостатньо для автобуса;
• обидва вогнегасники в кабіні можуть бути недоступними з пасажирського салону;
• обов’язкове розміщення третього вогнегасника в багажному відділенні загальною нормою запитання не встановлено.

Як закріплюють обладнання. Вогнегасники повинні бути справними, надійно закріпленими та доступними без тривалих пошуків. Якщо виробник не передбачив конкретних місць кріплення, їх розміщують у легкодоступних місцях із дотриманням чинних норм щодо типу й кількості.

Нормативна підстава. Вимоги до перевірки технічного стану автобусів передбачають один вогнегасник у кабіні водія, а другий або інші — у пасажирському салоні. Пункт 31.4.7 ПДР вимагає наявності працездатного вогнегасника та його розміщення в закріпленому й доступному місці.

Запам’ятайте: для автобуса — щонайменше два вогнегасники: один у кабіні, другий у салоні.

Пояснення простими словами. Позначення 5W-30 є класом в’язкості моторної оливи за системою SAE. Воно показує, як олива поводиться під час холодного запуску та за високої робочої температури.

Як читати маркування:

• 5W характеризує низькотемпературні властивості; літера W походить від слова «Winter»;
• 30 визначає високотемпературний клас в’язкості за встановлених умов випробування;
• у стандартному записі використовують форму 5W-30, хоча у варіанті відповіді дефіс пропущено.

Чому інші варіанти неправильні:

• CJ-4 — це не клас в’язкості SAE, а категорія експлуатаційних властивостей моторної оливи за класифікацією API;
• 3V15 не є коректним позначенням класу моторної оливи за SAE.

Важливе уточнення. Сам напис 5W-30 ще не означає, що олива підходить конкретному двигуну. Також потрібно перевіряти допуск виробника та необхідну категорію експлуатаційних властивостей.

Запам’ятайте: формат «число + W + число» описує всесезонний клас в’язкості SAE.

Пояснення простими словами. Різке збільшення зусилля на кермовому колесі може спричинити як видима механічна або гідравлічна несправність, так і недостатній робочий тиск гідропідсилювача. Тому для встановлення причини потрібні і візуальний огляд елементів системи, і вимірювання тиску.

Під час перевірки:

• оглядають рівень і стан робочої рідини, герметичність шлангів та з’єднань, привід насоса й доступні елементи рульового керування;
• перевіряють, чи немає заклинювання, пошкодження або витоку;
• вимірюють робочий тиск у передбачених виробником режимах і порівнюють результат із його нормативами.

Чому діагностики під час руху недостатньо. Вона лише підтвердить, що кермо стало важким, але не покаже точно, чи причина у втраті тиску, витоку, насосі або механічному опорі. Крім того, рух із несправним рульовим керуванням може бути небезпечним.

Важливе уточнення. Варіанти відповіді описують гідропідсилювач. В електропідсилювачі немає робочої рідини та гідравлічного тиску, тому його діагностують за іншою процедурою.

Запам’ятайте: для гідропідсилювача — спочатку огляд, потім контроль тиску; обидва методи доповнюють один одного.

Пояснення простими словами. Коли зчеплення «веде», після повного натискання педалі ведений диск не відокремлюється від маховика та натискного диска повністю. Через залишкове тертя частина крутного моменту продовжує передаватися на первинний вал коробки передач.

Типові ознаки:

• передачі, особливо перша та задня, вмикаються важко або з хрустом;
• автомобіль може намагатися рушити з місця за повністю натиснутої педалі;
• після натискання педалі вал коробки передач не припиняє обертатися достатньо швидко.

Не плутайте з пробуксовуванням. Якщо зчеплення «буксує», воно, навпаки, не з’єднує двигун із трансмісією повністю за відпущеної педалі: оберти двигуна зростають, а автомобіль розганяється слабко.

Чому інші варіанти неправильні. «Нахил зчеплення» не є усталеним позначенням цієї несправності, а «відведення автомобіля через зчеплення» не описує технічний стан вузла.

Запам’ятайте: «веде» — не вимикається повністю; «буксує» — не вмикається повністю.

Пояснення простими словами. Через негерметичність в одній гальмівній камері потрібний тиск не створюється або швидко втрачається. Відповідне колесо гальмує слабше, ніж колесо з іншого боку осі, тому виникає різниця гальмівних сил і автомобіль відводить убік.

У який бік відводить автомобіль. Зазвичай транспортний засіб тягне в бік колеса, яке гальмує сильніше, тобто в бік справної камери. Реальна поведінка також залежить від конструкції системи, стану дороги, шин і решти гальмівних механізмів.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправність обов’язково впливає на рівномірність і ефективність гальмування;
• шипіння справді може бути ознакою витоку, але запитання просить визначити, як несправність позначиться на поведінці автомобіля під час гальмування.

Як діяти. Відведення, падіння тиску або витік повітря є підставою припинити експлуатацію та усунути несправність, а не компенсувати її кермом.

Запам’ятайте: різні гальмівні сили ліворуч і праворуч — автомобіль відводить убік.

Пояснення простими словами. За гіршої видимості водій пізніше помічає перешкоду, пішохода або зміну напрямку дороги. Зменшення швидкості скорочує відстань, яку автомобіль проходить за час реакції, і зменшує гальмівний шлях.

Чому інші варіанти неправильні:

• швидкість і видимість безпосередньо пов’язані: якщо видима ділянка коротша, автомобіль повинен устигати зупинитися на меншій відстані;
• у населеному пункті також потрібно враховувати видимість. Дозволена межа швидкості не означає, що рухатися саме з такою швидкістю безпечно за будь-яких умов.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує враховувати дорожню обстановку, щоб постійно контролювати рух автомобіля. Пункт 12.2 ПДР вимагає в темну пору доби та за недостатньої видимості мати змогу зупинитися в межах видимості дороги.

Запам’ятайте: бачите менше — їдьте повільніше; зупинний шлях повинен уміщуватися у видимій ділянці.

Пояснення простими словами. За недостатнього тиску шина сильніше деформується, гірше зберігає задану форму плями контакту та більше нагрівається. Це погіршує керованість і здатність шини передавати гальмівне зусилля, тому гальмівний шлях може збільшуватися — особливо на мокрому покритті.

Важливе уточнення. Величина зміни гальмівного шляху залежить від покриття, ступеня зниження тиску, конструкції шин, роботи ABS та інших умов. Проте експлуатація автомобіля зі значно зниженим тиском небезпечна за будь-яких умов.

Що робити водієві:

• перевіряти тиск на холодних шинах;
• орієнтуватися на значення виробника автомобіля, зазначене на інформаційній табличці або в інструкції;
• не чекати спрацювання системи контролю тиску, адже вона зазвичай попереджає вже про істотне відхилення.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона ігнорує погіршення керованості, гальмівних властивостей і ризик перегрівання та руйнування недостатньо накачаної шини.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу, а під час руху стежити за ним.

Запам’ятайте: правильний тиск — це керованість, ефективне гальмування та менший ризик руйнування шини.

Пояснення простими словами. Якщо на переході немає пішоходів, Правила не вимагають обов’язково зупинятися перед ним. Водночас потрібно уважно контролювати тротуари, краї дороги та місця з обмеженою оглядовістю, адже пішохід може з’явитися безпосередньо перед переходом.

Правильна поведінка:

• не збільшувати швидкість перед переходом;
• оцінити, чи не наближається до нього пішохід;
• бути готовим плавно зменшити швидкість;
• якщо пішохід опиниться на нерегульованому переході — за потреби зупинитися й дати йому дорогу.

Чому інші варіанти неправильні:

• прискорення перед переходом скорочує час на виявлення пішохода та збільшує зупинний шлях;
• чекати появи пішоходів на порожньому переході не потрібно — важлива готовність безпечно відреагувати, а не безумовна зупинка.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає стежити за обстановкою та реагувати на її зміну, а пункт 18.1 ПДР зобов’язує зменшити швидкість і за потреби зупинитися, коли на нерегульованому переході перебувають пішоходи.

Запам’ятайте: порожній перехід не вимагає зупинки, але завжди вимагає уваги й готовності загальмувати.

Пояснення простими словами. Світловий покажчик повороту потрібно вимкнути негайно після завершення маневру, а не безпосередньо під час повороту. Поки автомобіль змінює напрямок, сигнал має продовжувати інформувати інших учасників руху про цей маневр.

Правильна послідовність:

• завчасно ввімкнути покажчик відповідного напрямку;
• переконатися, що маневр буде безпечним;
• виконати поворот із увімкненим сигналом;
• вимкнути сигнал одразу після закінчення повороту, якщо він не вимкнувся автоматично.

Важлива відмінність. Сигнал рукою закінчують безпосередньо перед початком маневру, щоб водій міг безпечно керувати транспортним засобом. Це правило не слід переносити на справний світловий покажчик повороту.

Чому відповідь «Так» неправильна. Дострокове вимкнення покажчика ще під час повороту позбавляє інших учасників руху інформації про маневр, який триває.

Підстава у ПДР. Пункт 9.4 ПДР вимагає припиняти світловий сигнал негайно після закінчення маневру, а сигнал рукою — безпосередньо перед його початком.

Запам’ятайте: світловий покажчик — до завершення маневру; сигнал рукою — до початку маневру.

Пояснення простими словами. Один цикл серцево-легеневої реанімації дорослого складається з 30 натискань на грудну клітку та 2 штучних вдихів. Після двох вдихів одразу відновлюють компресії.

Чому саме так:

• серія з 30 компресій підтримує рух крові до мозку та інших життєво важливих органів;
• два вдихи забезпечують надходження кисню;
• короткі й рідші перерви допомагають не втрачати створений компресіями кровообіг.

Чому інші варіанти неправильні:

• співвідношення 5 до 1 не відповідає чинному базовому алгоритму СЛР дорослого;
• співвідношення 15 до 1 також не є стандартним алгоритмом для одного рятувальника під час СЛР дорослого.

Важливий нюанс. Два вдихи рекомендовано виконувати із захисним засобом. Якщо його немає, дозволено проводити лише безперервні натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів має тривати не більше 5 секунд, а переривати компресії не можна більш як на 10 секунд.

Запам’ятайте: 30 натискань → 2 вдихи → без зволікання знову 30 натискань.

Пояснення простими словами. Якщо кровотеча з кінцівки масивна, але через одяг, темряву чи інші обставини рану неможливо чітко побачити, немає часу шукати точне місце ушкодження. Джгут накладають максимально високо на кінцівку, щоб він гарантовано опинився між невідомим джерелом кровотечі та тулубом.

Після накладання:

• затягніть джгут до повної зупинки кровотечі;
• зафіксуйте точний час накладання на джгуті або в іншому видимому місці;
• якщо кровотеча не зупинилася, дотягніть джгут або накладіть другий вище першого;
• викличте 103 або 112 та не послаблюйте джгут самостійно.

Чому інші варіанти неправильні:

• середина кінцівки — довільне місце, яке може виявитися нижче рани;
• пошук невидимої рани затримує зупинку критичної крововтрати.

Важливий нюанс. Якщо рану добре видно, діє інше правило: за потреби джгут накладають на 5–7 см вище рани, але не безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоб.

Запам’ятайте: джерело масивної кровотечі не видно — джгут максимально високо на кінцівку.