Категорія D1

Пояснення простими словами. Перед перехрестям нанесено розмітку . Якщо для надання переваги потрібно зупинитися, це слід зробити перед цією розміткою — тобто на місці А.

Що показано на ілюстрації. Місце А розташоване до лінії трикутників розмітки , а місце Б — уже після неї, ближче до перехрещуваної проїзної частини. Саме нанесена розмітка визначає межу зупинки.

Чому інші варіанти неправильні:

• «На місці Б» — це місце розташоване після розмітки, а зупинитися потрібно перед нею.
• «На місці А чи Б» — водій не може довільно обирати місце, коли перед перехрестям уже нанесено відповідну розмітку.

Підстава у ПДР. Послідовність вибору місця зупинки встановлена пунктом 16.3 ПДР: спочатку враховують розмітку або , а за її відсутності — світлофор чи край перехрещуваної проїзної частини.

Запам’ятайте: є стоп-лінія або розмітка з трикутників — зупиняйтеся перед нею, а не після неї.

Пояснення простими словами. Автомобіль і трамвай перебувають з лівого боку регулювальника, який витягнув праву руку вперед. Але правила руху для нерейкових транспортних засобів і трамваїв із цього боку відрізняються.

Що показано на ілюстрації.

• Ваш автомобіль рухається прямо. Нерейковим транспортним засобам із лівого боку регулювальника дозволено рух у всіх напрямках, тому Ви можете продовжити рух.
• Трамвай має намір повернути праворуч. Із лівого боку регулювальника трамваю дозволено рух тільки ліворуч, тому показаний маневр заборонений.

Червоний сигнал світлофора та зелена стрілка додаткової секції не визначають порядок руху, оскільки сигнал регулювальника має перед ними перевагу.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1. Рух прямо Вашому автомобілю дозволено.
• Варіант 2. Давати дорогу трамваю не потрібно, оскільки виконувати показаний маневр йому заборонено.

Підстава у ПДР. Перевагу сигналів регулювальника встановлено пунктом 8.3 ПДР, а дозволені напрямки руху — пунктом 8.8 ПДР.

Запам’ятайте: з лівого боку регулювальника автомобілям дозволено всі напрямки, а трамваю — тільки ліворуч.

Пояснення простими словами. Транспортний засіб вважається маршрутним не лише тому, що він перевозить пасажирів. Він повинен належати до визначеного Правилами виду транспорту, рухатися за встановленим маршрутом і мати визначені місця для посадки та висадки пасажирів.

У визначенні важливі дві складові:

• Вид транспорту: автобус, мікроавтобус, тролейбус, трамвай або таксі.
• Режим роботи: рух за встановленим маршрутом із визначеними місцями посадки та висадки пасажирів.

Чому правильний варіант 3. Тільки він містить повний перелік транспортних засобів і обидві обов’язкові ознаки їхньої роботи: встановлений маршрут та визначені місця посадки й висадки пасажирів.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 не містить мікроавтобусів і не зазначає, що транспортні засоби повинні рухатися за встановленими маршрутами та мати визначені місця посадки й висадки пасажирів.
• Варіант 2 помилково визначає маршрутний транспорт за кількістю місць. Порогу «не менш ніж сімнадцять місць» у визначенні маршрутного транспортного засобу немає. Кількість місць сама по собі не робить транспортний засіб маршрутним.

Важливий нюанс. Сам вид транспортного засобу ще не визначає його маршрутний статус. Наприклад, автобус, який виконує нерегулярне перевезення, або звичайне таксі, що обслуговує індивідуальне замовлення, не є маршрутними транспортними засобами лише через свою назву чи призначення.

Підстава у ПДР. Визначення маршрутних транспортних засобів наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: маршрутний транспорт — це відповідний вид транспортного засобу плюс установлений маршрут і визначені місця посадки та висадки пасажирів.

Що показано на ілюстрації нижче. Зображено п’ять видів транспортних засобів, які за відповідних умов можуть бути маршрутними: автобус, мікроавтобус, тролейбус, трамвай і таксі.

Пояснення простими словами. Знак указує на автовокзал або автостанцію. Він не позначає початок звичайного місця зупинки автобуса.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено інформаційний знак із автобусом під навісом і символом годинника.

Чому інші варіанти неправильні:

• Початок місця зупинки автобусів позначається іншим знаком.
• Обидві відповіді помилково прирівнює автостанцію до звичайної автобусної зупинки.

Підстава у ПДР. Знак має назву «Автовокзал чи автостанція».

Запам’ятайте: автобус під навісом із годинником — автовокзал або автостанція.

Пояснення простими словами. Потоки транспорту й пішоходів на автомагістралі не повинні перетинатися на одному рівні. Тому перейти її проїзну частину можна лише під дорогою або над нею — підземним чи надземним пішохідним переходом.

Чому інші варіанти неправильні:

• Наземний пішохідний перехід передбачає перетин проїзної частини на одному рівні, що на автомагістралі не допускається.
• Лінії тротуарів не є місцем переходу автомагістралі.
• «Відповіді 1, 2 і 3» включає два заборонені способи переходу.

Підстава у ПДР. Правило переходу автомагістралей установлює пункт 27.4 ПДР.

Запам’ятайте: автомагістраль переходять лише під землею або над дорогою.

Пояснення простими словами. На гірській дорозі водій не повинен втрачати можливість керувати швидкістю транспортного засобу за допомогою двигуна й трансмісії. Тому заборонено рухатися як з непрацюючим двигуном, так і з вимкненим зчепленням або передачею.

Чому окремі варіанти не є повною відповіддю:

• Рух із непрацюючим двигуном справді заборонений, але це лише одна частина вимоги.
• Рух із вимкненим зчепленням або передачею також заборонений, але не охоплює першої заборони.

Підстава у ПДР. Обидві заборони містить підпункт «а» пункту 28.3 ПДР.

Запам’ятайте: у горах двигун працює, зчеплення і передача ввімкнені.

Пояснення простими словами. Літерно-цифровий напис на проїзній частині показує номер дороги або маршруту. Літера позначає категорію маршруту, а число — його номер.

Що показано на ілюстрації питання. На обох смугах великими білими символами нанесено позначення E40. Це номер міжнародного автомобільного маршруту, а не відстань до певного об’єкта.

Чому інші варіанти неправильні:

• у написі немає одиниці вимірювання чи іншої вказівки, що це відстань до населеного пункту;
• E40 не означає відстань до перехрестя — це усталене літерно-цифрове позначення маршруту.

Підстава у ПДР. «Розмітка 1.26» позначає на проїзній частині номери доріг або маршрутів.

Запам’ятайте: комбінація літери й числа на асфальті, наприклад E40, — це номер маршруту.

Пояснення простими словами. Кількість смуг на перехресті та дозволені напрямки руху кожною з них показує знак «Напрямки руху по смугах».

Що показано на ілюстрації питання. Під номером 1 зображено прямокутний знак із кількома стрілками, кожна з яких відповідає окремій смузі, — знак .

Чому інші варіанти неправильні:

• Знаки 2 і 3 мають інше призначення та не показують одночасно кількість смуг на перехресті й дозволені напрямки руху кожною з них.
• Знаки 1, 2 і 3 — неправильна відповідь, оскільки потрібне значення має лише знак 1.

Підстава у ПДР. Знак показує кількість смуг і дозволені напрямки руху по кожній із них. Якщо з крайньої лівої смуги дозволено поворот ліворуч, із неї також дозволено розворот.

Запам’ятайте: кілька стрілок поруч — схема руху саме по смугах.

Пояснення простими словами. При переломі важливо не допустити руху уламків кістки. Іммобілізація стандартною шиною або підручним засобом зменшує біль і ризик додаткового пошкодження судин, нервів та м’яких тканин.

Як діяти:

• викличте 103 або 112;
• не намагайтеся вправити кістку чи силою вирівняти кінцівку;
• допоможіть постраждалому залишити кінцівку в положенні, яке завдає найменше болю;
• іммобілізуйте її шиною або підручними засобами лише за наявності відповідного навчання;
• до та після фіксації, якщо вмієте, перевірте пульс нижче місця травми.

Чому інші варіанти неправильні:

• звичайне перев’язування місця закритого перелому не забезпечує потрібного знерухомлення;
• формулювання «будь-яке зручне положення» не передбачає фіксації та може допустити небезпечні рухи уламків.

Якщо перелом відкритий. Спочатку зупиніть небезпечну кровотечу, накладіть на рану чисту стерильну пов’язку та не натискайте на уламки кістки.

Запам’ятайте: перелом не вправляють — кінцівку обережно знерухомлюють у найменш болісному положенні.

Пояснення простими словами. У традиційному поділі кровотеч за типом ушкодженої судини артеріальну вважають найбільш небезпечною: кров рухається під високим тиском, тому значна крововтрата може статися дуже швидко.

Типові відмінності:

• артеріальна кровотеча часто пульсує та може швидко призвести до критичної втрати крові;
• венозна кровотеча зазвичай витікає безперервним потоком, але при пошкодженні великої вени також може бути масивною і смертельно небезпечною;
• капілярна кровотеча переважно повільна й поверхнева.

Важливе практичне правило. У реальній ситуації важливіша не назва судини й не колір крові, а ознаки масивної кровотечі: кров швидко витікає, утворюється калюжа, одяг рясно просякнутий або стан людини різко погіршується. Таку кровотечу потрібно зупиняти негайно незалежно від її типу.

Чому інші варіанти не обираємо. Венозна кровотеча може бути дуже небезпечною, але в загальній тестовій класифікації найшвидшу крововтрату пов’язують саме з артеріальною. Капілярна зазвичай не спричиняє настільки швидкої крововтрати.

Запам’ятайте: у тесті — артеріальна; у житті — будь-яка масивна кровотеча є невідкладним станом.