Категорія D1

Пояснення простими словами. Обов’язки після дорожньо-транспортної пригоди має не лише водій. Якщо до ДТП причетний пішохід, він також повинен виконати встановлені ПДР дії.

Пішохід, причетний до ДТП, зобов’язаний:

1. Надати можливу допомогу потерпілим. Йдеться про допомогу в межах реальних можливостей людини без створення додаткової небезпеки.
2. Записати прізвища та адреси очевидців. Ці відомості можуть знадобитися для встановлення обставин пригоди.
3. Повідомити Національну поліцію про пригоду.
4. Надати необхідні дані про себе.
5. Перебувати на місці до прибуття поліцейських.

У варіантах відповіді ці обов’язки розподілені між пунктами 2, 3 і 4, тому правильним є варіант, який об’єднує їх усі.

Важливо: причетність до ДТП не означає, що пішохода автоматично визнають винним. Обов’язки виникають через його участь у події незалежно від того, кого згодом визнають відповідальним.

Цей пункт стосується саме пішохода, причетного до пригоди. Не слід автоматично переносити весь наведений перелік на людину, яка лише стала стороннім очевидцем ДТП.

Чому обираємо варіант 5:

• Варіант 1 неправильний. ПДР прямо встановлюють обов’язки для пішохода, причетного до ДТП.
• Варіант 2 містить правильну, але лише одну з необхідних дій.
• Варіант 3 правильно описує повідомлення поліції, надання власних даних та очікування на місці, але не охоплює решту обов’язків.
• Варіант 4 правильно вимагає надати можливу допомогу потерпілим, але також є неповною відповіддю.
• Варіант 5 правильний, оскільки об’єднує всі передбачені дії з варіантів 2, 3 і 4.

Підстава у ПДР. Обов’язки пішохода, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, визначені пунктом 4.15 ПДР. Визначення дорожньо-транспортної пригоди наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: допомога потерпілим → дані очевидців → повідомлення поліції → власні дані → залишатися на місці.

Пояснення простими словами. Для організованих груп дітей діють суворіші правила, ніж для окремих пішоходів. Основними місцями їхнього руху є тротуари та пішохідні доріжки.

Якщо тротуару та пішохідної доріжки немає, одночасно мають виконуватися всі умови:

• рухатися можна тільки узбіччям дороги;
• група повинна йти в напрямку руху транспортних засобів;
• діти повинні рухатися організованою колоною;
• рух дозволений тільки у світлу пору доби;
• групу обов’язково повинні супроводжувати дорослі.

Напрямок руху — попутний. Організована група дітей іде узбіччям у тому самому напрямку, в якому рухаються транспортні засоби. Це спеціальна вимога саме для дитячих груп, тому її не можна замінювати загальним правилом про рух окремих пішоходів назустріч транспорту.

Проїзна частина не є запасним маршрутом. Якщо немає не лише тротуару чи пішохідної доріжки, а й узбіччя, пункт 4.6 не дозволяє переводити організовану групу дітей на проїзну частину або її край. У такій ситуації потрібно обрати інший безпечний маршрут.

Умови не можна застосовувати окремо. Наприклад, світла пора доби сама по собі не дозволяє вести дітей узбіччям без дорослих або назустріч руху транспортних засобів. Усі зазначені вимоги повинні виконуватися одночасно.

Не плутайте з організованими групами людей. Для загальних організованих груп пункт 4.5 передбачає інші правила. Але для організованих груп дітей діє спеціальна й суворіша норма пункту 4.6. Вона не дозволяє переносити на дітей правила руху колони проїзною частиною.

Розбір варіантів відповіді:

• Варіант 1 правильний: він містить усі необхідні умови — узбіччя, попутний напрямок, колону, світлу пору та супровід дорослих.
• Варіант 2 неправильний одразу з кількох причин: він дозволяє проїзну частину, визначає зустрічний напрямок і не містить обов’язкової умови про супровід дорослих.

Підстава у ПДР. Спеціальні вимоги до руху організованих груп дітей установлені пунктом 4.6 ПДР. Загальні правила для організованих груп людей, які не замінюють спеціальну норму для дітей, містить пункт 4.5 ПДР.

Запам’ятайте: немає тротуару або пішохідної доріжки — дитяча група рухається тільки узбіччям, попутно, колоною, вдень і разом із дорослими.

Пояснення простими словами. Пасажирові заборонено сідати в транспортний засіб або виходити з нього з боку суміжної смуги руху. Ця заборона діє навіть тоді, коли пасажирові здається, що поруч немає автомобілів і він нікому не завадить.

Правильна послідовність місць для посадки та висадки:

1. з посадкового майданчика;
2. якщо майданчика немає — з тротуару або узбіччя;
3. якщо скористатися ними неможливо — з крайньої смуги проїзної частини, але не з боку суміжної смуги для руху.

У будь-якому випадку транспортний засіб спочатку повинен зупинитися, а посадка чи висадка має бути безпечною та не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

Не плутайте дві різні умови. Можливість виконати посадку або висадку з крайньої смуги проїзної частини не означає, що пасажир може виходити у сусідню смугу транспортного потоку. Крайня смуга є вимушеним місцем зупинки, а вихід із боку суміжної смуги прямо заборонений.

Чому варіант 2 неправильний. Відсутність перешкод не скасовує прямої заборони. Крім того, ПДР вимагають не лише не заважати транспортним засобам, а й забезпечити безпеку та не створювати перешкод будь-яким іншим учасникам руху.

Підстава у ПДР. Порядок посадки та висадки пасажирів визначений пунктом 5.1 ПДР.

Запам’ятайте: майданчик → тротуар або узбіччя → крайня смуга лише за неможливості. З боку суміжної смуги — завжди заборонено.

Пояснення простими словами. Якщо світлові покажчики поворотів несправні, правий поворот можна позначити лівою рукою, витягнутою вбік і зігнутою в лікті під прямим кутом угору. Саме цей жест описано у правильній відповіді.

ПДР передбачають і другий рівнозначний спосіб — витягнути праву руку прямо вбік. Серед запропонованих відповідей такого жесту без згинання руки немає.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — права рука, зігнута вгору, позначає лівий напрямок.
• Варіант 2 — ліва рука, витягнута прямо вбік, також є сигналом лівого напрямку.

Підстава в ПДР. Способи подання сигналу правого напрямку рукою визначає пункт 9.3 ПДР.

Пояснення простими словами. Виконати поворот на перехресті не з крайнього положення можна лише за одночасного виконання двох умов:

• транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот із відповідного крайнього положення;
• відступ не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків і дорожньої розмітки та не створює небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху.

Отже, самих лише великих габаритів транспортного засобу недостатньо. Водій повинен також переконатися, що обрана траєкторія дозволена та безпечна.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• Варіант 1 називає причину відступу від крайнього положення, але не містить обов’язкових обмежень щодо безпеки та засобів організації руху;
• Варіант 2 містить необхідні умови безпечності маневру, але вони застосовуються разом із передумовою з варіанта 1 — неможливістю виконати маневр із крайнього положення.

Запам’ятайте: не з крайнього положення можна повертати не просто через зручність, а лише через об’єктивну неможливість виконати маневр звичайним способом і за умови повної безпеки.

Підстава в ПДР. Виняток із вимоги займати відповідне крайнє положення та умови його застосування встановлює пункт 10.6 ПДР.