Категорія D1

Пояснення простими словами. Знак установлюють перед перехрестям із круговим рухом. Він зобов’язує об’їжджати центральний острівець у напрямку, який показують стрілки.

Що показано на ілюстрації питання. На синьому круглому знаку три білі стрілки утворюють коло — це знак «Круговий рух».

Чому інший варіант неправильний:

• Перехрестя, через яке організовано об’їзд — надто загальне й неточне формулювання: знак установлюється саме на перехресті з круговим рухом і визначає напрямок об’їзду центрального острівця.

Підстава у ПДР. Знак має назву «Круговий рух».

Запам’ятайте: три стрілки по колу — рух навколо центрального острівця лише в указаному напрямку.

Пояснення простими словами. Під час руху у світлу пору доби поза населеними пунктами денні ходові вогні, а за їх відсутності — ближнє світло фар, мають бути ввімкнені протягом усього року.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — вимога поширюється не лише на автомагістралі, а на всі дороги поза населеними пунктами.
• Варіант 2 — сезонного обмеження з 1 жовтня до 1 травня більше немає.
• Варіант 4 — формулювання «завжди під час руху» надто широке, оскільки загальна вимога цього пункту стосується руху поза населеними пунктами.

Запам’ятайте: правило діє поза населеними пунктами цілий рік, а не лише в осінньо-зимовий період.

Підстава в ПДР. Цілорічну вимогу встановлює пункт 9.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Знак із числом 50 установлює максимальну дозволену швидкість 50 км/год. Їхати повільніше або рівно 50 км/год можна, а перевищувати це значення заборонено.

Що показано на ілюстрації питання. Число 50 розташоване в білому полі з червоною круглою облямівкою.

Чому інші варіанти неправильні:

• знак не встановлює мінімальну швидкість;
• число не позначає масу, оскільки немає літери «т»;
• число не позначає довжину, оскільки немає літери «м» і зображення транспортного засобу зі стрілками.

Підстава у ПДР. Знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» забороняє рух зі швидкістю, що перевищує зазначену.

Запам’ятайте: число в червоному колі — межа, вище якої їхати не можна.

Пояснення простими словами. Знак поєднує символи газової автозаправної та електрозарядної станцій.

Що показано на ілюстрації питання. На знаку одночасно зображено паливний символ і штекер заряджання.

Чому інші варіанти неправильні:

• Технічне обслуговування не відповідає жодному символу.
• Лише електрозарядна станція не враховує автозаправну частину.

Підстава у ПДР. Знак позначає газову автозаправну та електрозарядну станцію.

Запам’ятайте: два символи — два види обслуговування.

Чому в офіційному тесті саме така відповідь. Значення 8 годин походить із попередньої редакції Положення № 340, за якою було сформовано це питання.

Актуальна норма з 26 липня 2026 року. Водій, залучений до керування транспортним засобом в екіпажі, повинен узяти новий щоденний період відпочинку тривалістю не менше 9 годин протягом 30 годин після завершення попереднього щоденного або щотижневого періоду відпочинку.

Поточний правильний варіант. Жоден із наведених варіантів не відтворює чинну норму точно: 8 годин уже недостатньо, 12 годин перевищують установлений мінімум, а 6 годин також недостатньо. Для проходження незміненого офіційного тесту ключем залишається перший варіант, але в реальній роботі слід дотримуватися мінімуму 9 годин.

Нормативна підстава. Актуальне правило для керування в екіпажі містить пункт 5 розділу V чинної редакції Положення № 340. Офіційний комплект оприлюднений на сайті Головного сервісного центру МВС.

Запам’ятайте: у комплекті 2025 року — 8 годин; за чинною нормою — щонайменше 9 годин у межах 30-годинного періоду.

Пояснення простими словами. Знак «Тупик» лише повідомляє, що дорога попереду не має наскрізного проїзду. Він не забороняє в’їзд, тому Ви можете продовжити рух прямо, якщо це потрібно для під’їзду до будинку чи іншого об’єкта.

Що показано на ілюстрації питання. Ви рухаєтеся прямо дорогою, а праворуч установлений знак із білою вертикальною лінією, що закінчується червоним прямокутником.

Чому другий варіант неправильний:

• «Тупик» не є заборонним знаком;
• він попереджає лише про неможливість проїхати цією дорогою наскрізь.

Підстава у ПДР. Знак 5.32.1 позначає дорогу, що не має наскрізного проїзду.

Запам’ятайте: у тупик в’їжджати можна, але для продовження маршруту доведеться повернутися.

Пояснення простими словами. Під час руху у світлу пору доби поза населеними пунктами денні ходові вогні, а за їх відсутності — ближнє світло фар, повинні бути ввімкнені на всіх механічних транспортних засобах.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 необґрунтовано обмежує загальну вимогу лише великоваговими, великогабаритними транспортними засобами, певною сільськогосподарською технікою та перевізниками небезпечних вантажів.
• Варіант 2 так само помилково звужує її лише до маршрутних транспортних засобів, які рухаються спеціальною смугою назустріч загальному потоку.

Не плутайте: перелічені в перших двох варіантах транспортні засоби окремо згадані в пункті 9.8 серед випадків обов’язкового ввімкнення ближнього світла. Однак правило про денні ходові вогні поза населеними пунктами поширюється на всі механічні транспортні засоби.

Підстава в ПДР. Перелік спеціальних випадків та загальну вимогу для руху поза населеними пунктами містить пункт 9.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Якщо вимоги дорожнього знака і горизонтальної розмітки суперечать одна одній, виконувати потрібно вимогу знака. Він має вищий пріоритет.

Чому інші варіанти неправильні:

• горизонтальна розмітка не має переваги над дорожнім знаком;
• суперечність між знаком і розміткою не робить ділянку дороги нерегульованою — порядок руху визначає знак.

Підстава у ПДР. Пункт 8.2 ПДР прямо встановлює перевагу дорожніх знаків перед дорожньою розміткою.

Запам’ятайте: якщо знак і горизонтальна розмітка суперечать одне одному, керуйтеся дорожнім знаком.

Пояснення простими словами. Відсутність зустрічних автомобілів і транспортних засобів позаду ще не означає, що обгін можна безпечно виконати. Водій повинен заздалегідь оцінити весь маневр, зокрема можливість завершити його без різкого повернення перед автомобілем, якого він обганяє.

Після випередження потрібно мати достатньо місця, щоб плавно повернутися на свою смугу й не змусити водія обганюваного автомобіля гальмувати або змінювати напрямок руху.

Що показано на ілюстрації. Зелений автомобіль рухається за червоним і подав сигнал лівого повороту перед початком обгону. Навіть за вільної зустрічної смуги водій повинен переконатися, що після випередження зможе безпечно повернутися перед червоним автомобілем.

Чому інші варіанти неправильні:

• «У тому, що на проїзній частині рівна дорога» — рівність поверхні дороги не є окремою умовою, визначеною пунктом 14.2 ПДР для початку обгону;
• «Відповіді 1 і 2» — цей варіант містить неправильне перше твердження.

Запам’ятайте: безпечний обгін — це не лише вільний виїзд на зустрічну смугу, а й гарантована можливість повернутися назад, не підрізаючи обганюваний транспортний засіб.

Підстава в ПДР. Умови, які водій повинен перевірити перед початком обгону, визначає пункт 14.2 ПДР.

Пояснення простими словами. У темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не можна продовжувати рух, якщо не горять фари чи задні габаритні ліхтарі. Заборона діє навіть тоді, коли водій прямує лише до місця ремонту або стоянки.

Чому інший варіант неправильний:

• Рух лише освітленими дорогами не усуває несправність: інші учасники повинні бачити транспортний засіб, а водій — належно освітлювати дорогу.

Підстава у ПДР. Випадки, коли подальший рух заборонений навіть до ремонту або стоянки, визначає пункт 31.6 ПДР.

Запам’ятайте: у темряві без фар або задніх габаритних ліхтарів — не рухаємося.

Пояснення простими словами. Ресивер — це міцний герметичний резервуар, у якому накопичується створене компресором стиснене повітря. Із ресивера воно подається до гальмівних камер та інших пневматичних споживачів.

Основні функції ресивера:

• створює запас повітря для роботи гальм;
• згладжує коливання тиску та пульсації від компресора;
• дає системі змогу виконати певну кількість гальмувань без безперервної роботи компресора;
• збирає частину вологи й забруднень, які потрібно видаляти відповідно до інструкції з обслуговування.

Чому інші варіанти неправильні. Ресивер не є з’єднувальним механізмом і не перетворює тиск на механічне зусилля, як гальмівна камера. Він саме зберігає запас стисненого повітря.

Запам’ятайте: компресор створює тиск, ресивер накопичує повітря, а гальмівні камери виконують гальмування.

Пояснення простими словами. До категорії D1 належать автобуси, у яких кількість місць для сидіння, не враховуючи сидіння водія, не перевищує 16. Отже, водій до цієї кількості пасажирських місць не входить.

Чому інші варіанти неправильні:

• 18 і 20 пасажирських місць перевищують межу, установлену для категорії D1;
• автобуси з кількістю пасажирських місць понад 16 належать до категорії D.

Підстава у ПДР. Категорії транспортних засобів визначені в пункті 2.13 ПДР.

Запам’ятайте: D1 — до 16 пасажирських місць; D — понад 16.

Пояснення простими словами. Класичне гірське гальмо сповільнює транспортний засіб за рахунок опору двигуна, зокрема створення протитиску у випускній системі. Фрикційні колісні гальмівні механізми при цьому не притискають колодки до дисків або барабанів.

Навіщо воно потрібне. На довгому спуску гірське гальмо допомагає утримувати безпечну швидкість без безперервного натискання робочого гальма. Це зменшує нагрівання та знос колодок, дисків і барабанів та залишає робочу гальмівну систему ефективною для необхідного уповільнення або зупинки.

Чому перші три варіанти неправильні. Вони називають передні, задні або всі колісні гальма, але гірське гальмо діє через силовий агрегат, а не через фрикційні механізми коліс.

Уточнення. У сучасному транспортному засобі електронна система може поєднувати різні види сповільнення, однак запитання стосується принципу роботи самого гірського гальма.

Запам’ятайте: гірське гальмо стримує автомобіль двигуном і береже робочі колісні гальма від перегрівання.

Пояснення простими словами. У пневматичній системі педаль керує гальмівним краном. Залежно від сили та ходу натискання кран дозує тиск стисненого повітря, яке надходить безпосередньо або через релейні клапани до гальмівних камер.

Чому інші варіанти неправильні:

• головний гальмівний циліндр є характерним елементом гідравлічного, а не суто пневматичного приводу;
• педаль не з’єднується безпосередньо з гальмівною камерою — між ними працюють гальмівний кран, трубопроводи та інші клапани.

Не плутайте. Гальмівний кран керує потоком і тиском повітря, а гальмівна камера перетворює цей тиск на механічне зусилля.

Запам’ятайте: педаль → гальмівний кран → повітряні магістралі та клапани → гальмівні камери.

Пояснення простими словами. Водій-початківець витрачає більше часу не лише на фізичну реакцію, а й на пошук небезпеки, оцінювання обстановки та вибір правильної дії. З досвідом частина цих процесів стає швидшою завдяки багаторазовому спостереженню й аналізу схожих ситуацій.

Чому обидва твердження правильні:

• практичний час від появи небезпеки до правильної дії у початківця часто більший, бо йому потрібно свідомо обробити більше інформації;
• повноцінне орієнтування в потоці формується повторенням: водій навчається швидше знаходити важливі об’єкти, прогнозувати дії інших і відкидати несуттєву інформацію;
• менша швидкість залишає додатковий час на спостереження, рішення та безпечне виконання дії.

Важливе уточнення. Сам водійський стаж не гарантує безпеки. Значення мають якість навчання, уважність, регулярна практика та аналіз власних помилок.

Практична підстава. Пункт 12.1 ПДР вимагає від кожного водія вибирати швидкість, за якої він здатний постійно контролювати автомобіль. Для початківця така безпечна швидкість часто буде нижчою, оскільки оцінювання обстановки ще не стало автоматизованим.

Запам’ятайте: менше досвіду — більше часу на оцінку й рішення, тому потрібний більший часовий запас.

Пояснення простими словами. Пробите колесо може різко погіршити керованість автобуса. Перше завдання водія — без різких рухів зменшити швидкість, вивести автобус із потоку в безпечне місце та попередити інших водіїв аварійною сигналізацією. До заміни колеса переходять лише після безпечної зупинки й надійної фіксації автобуса.

Правильна послідовність:

• міцно утримувати кермо, плавно зменшити швидкість і не застосовувати різкого гальмування;
• за можливості з’їхати на узбіччя або в інше безпечне місце;
• увімкнути аварійну світлову сигналізацію;
• зафіксувати автобус стоянковим гальмом, убезпечити пасажирів і лише після цього готуватися до заміни колеса чи викликати технічну допомогу.

Чому інші варіанти неправильні:

• починати заміну колеса негайно не можна, доки автобус не відведено від потоку й не зафіксовано;
• залишатися на небезпечному місці й просто чекати допомоги не слід, якщо автобус можна безпечно прибрати з проїзної частини.

Підстава у ПДР. Аварійну сигналізацію під час вимушеної зупинки вимагає пункт 9.9 ПДР. Якщо вимушена зупинка сталася там, де зупинятися заборонено, потрібно діяти також відповідно до пункту 15.14 ПДР.

Запам’ятайте: спочатку безпечна зупинка й попередження інших, потім ремонт.

Пояснення простими словами. Через значні розміри вантажного автомобіля або автобуса водій не бачить частину простору безпосередньо перед транспортним засобом, позаду нього та вздовж обох боків. У цих зонах може повністю зникнути з поля зору легковий автомобіль, мотоцикл, велосипедист або пішохід.

Як діяти поруч із великим транспортним засобом:

• не затримуватися тривалий час збоку біля кабіни або причепа;
• не рухатися надто близько позаду;
• не перебудовуватися впритул перед ним, оскільки для зупинки потрібна більша відстань;
• залишати додатковий простір під час його повороту.

Чому інші варіанти неправильні:

• великогабаритні транспортні засоби обладнують дзеркалами заднього й бокового огляду, але дзеркала не усувають усіх сліпих зон;
• наявність справної гальмівної системи не робить гальмівний шлях великого й важкого транспортного засобу таким самим, як у легкового автомобіля;
• у цьому питанні головна прихована небезпека саме в обмеженій оглядовості водія великого транспортного засобу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну. Саме питання перевіряє практичне розуміння оглядовості великогабаритних транспортних засобів, а не окрему спеціальну норму про їхні сліпі зони.

Запам’ятайте: якщо ви не бачите водія великого транспортного засобу в його дзеркалі, слід припускати, що він також не бачить вас.

Пояснення простими словами. Дальнє світло спрямоване далеко вперед і може засліпити водія зустрічного автомобіля. Щойно зустрічний транспорт наближається на встановлену відстань або існує ризик засліплення, потрібно завчасно перейти на ближнє світло.

Що показано на ілюстрації питання. Білий зустрічний автомобіль уже наближається по своїй смузі та потрапляє в освітлену ділянку. Продовження руху з дальнім світлом погіршить можливість його водія бачити дорогу й безпечно керувати.

Чому другий варіант неправильний. Вільна дорога перед вашим автомобілем не дозволяє залишати дальнє світло, якщо воно заважає зустрічному водієві. Безпека обох водіїв важливіша за більшу дальність освітлення.

Підстава у ПДР. Пункт 19.2 ПДР вимагає перемикати дальнє світло на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також на більшій відстані, якщо дальнє світло може засліпити інших водіїв.

Запам’ятайте: зустрічний автомобіль наближається — дальнє світло завчасно перемикаємо на ближнє.

Пояснення простими словами. Опіковий пухир захищає пошкоджені тканини від забруднення та інфікування, тому навмисно проколювати або зривати його не можна. Після охолодження опіку місце ушкодження накривають чистою стерильною сухою марлевою пов’язкою, яка не повинна тиснути на тканини.

Чому інші варіанти неправильні:

• проколювання пухиря руйнує природний захисний шар і підвищує ризик інфікування;
• туга пов’язка створює додатковий тиск, посилює біль і може погіршити стан тканин у разі наростання набряку.

Якщо пухир пошкодився випадково. Не відривайте шкіру, що його вкривала. Накладіть чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску та зверніться по медичну допомогу залежно від площі, глибини й розташування опіку.

Запам’ятайте: пухирі не проколюють, а опік закривають чистою сухою пов’язкою без тиску.

Пояснення простими словами. Під час надання допомоги при термічному опіку насамперед оцінюють, наскільки глибоко пошкоджені шкіра та м’які тканини. Саме ступінь опіку характеризує тяжкість місцевого ушкодження й допомагає правильно оцінити стан постраждалого.

Ступені термічних опіків:

• I ступінь — почервоніння, набряклість і біль;
• II ступінь — сильний біль, інтенсивне почервоніння та утворення наповнених рідиною пухирів;
• III ступінь — пошкодження всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпа;
• IV ступінь — обвуглення з пошкодженням м’язів, сухожиль і кісток.

Чому інші варіанти неправильні:

• місцезнаходження постраждалого під час отримання опіку може пояснювати обставини події, але не визначає ступінь пошкодження тканин;
• вік може впливати на ризики та допустиму площу охолодження, проте поєднання віку, зросту й статі не є першочерговим критерієм, про який запитує завдання.

Запам’ятайте: ступінь опіку визначають за глибиною та характером пошкодження тканин.