Категорія D1

Пояснення простими словами. Знак «Виїзд на набережну або берег» попереджає, що дорога виходить безпосередньо до води. Наявність або відсутність дорожнього огородження не змінює значення знака.

Що показано на ілюстрації питання. Автомобіль зображено на краю берега над хвилястими лініями води.

Чому інші варіанти неправильні:

• поромну переправу цей знак уточнює лише в поєднанні з табличкою 7.11;
• розвідний міст позначають окремим попереджувальним знаком;
• без додаткової таблички знак означає загальний виїзд на набережну або берег.

Підстава у ПДР. Знак 1.8 «Виїзд на набережну або берег».

Запам’ятайте: автомобіль над хвилями — дорога виходить безпосередньо до води.

Пояснення простими словами. Це нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг. Спочатку проїжджає трамвай, який має перевагу перед нерейковими транспортними засобами. Після нього білий автомобіль уже не має перешкоди праворуч і проїжджає наступним. Жовтий автомобіль повинен пропустити білий, а ви — жовтий автомобіль, який наближається до вас праворуч. Отже, ви проїдете перехрестя останнім.

Що показано на ілюстрації. Ліворуч до перехрестя наближається трамвай, попереду назустріч — білий автомобіль, а праворуч — жовтий автомобіль.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Першим» — ви повинні дати дорогу жовтому автомобілю праворуч, а трамвай має перевагу перед нерейковими транспортними засобами.
• «Другим – після трамвая» — після трамвая спочатку проїдуть білий і жовтий автомобілі, оскільки черговість між ними та вами послідовно визначається правилом перешкоди праворуч.
• «Третім, давши дорогу тільки трамваю і жовтому автомобілю» — білий автомобіль також проїде раніше: після трамвая він не має перешкоди праворуч, тоді як жовтий автомобіль повинен його пропустити.

Підстава у ПДР. Черговість проїзду нерегульованого перехрестя рівнозначних доріг за правилом перешкоди праворуч, а також перевагу трамвая перед нерейковими транспортними засобами встановлено пунктом 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: якщо до рівнозначного перехрестя одночасно наближаються кілька учасників, визначайте черговість послідовно: спочатку врахуйте перевагу трамвая, потім для кожного нерейкового транспортного засобу перевірте перешкоду праворуч.

Пояснення простими словами. Рухаючись дорогою, велосипедист виконує вимоги ПДР, які стосуються водіїв і не суперечать спеціальним правилам для велосипедистів.

Перед поворотом праворуч велосипедист повинен:

• переконатися, що маневр буде безпечним;
• переконатися, що він не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
• зайняти відповідне крайнє праве положення.

Лише одночасне виконання всіх трьох вимог дає змогу почати поворот безпечно та передбачувано для інших учасників руху.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• Варіант 1 містить необхідну перевірку безпечності, але не враховує положення велосипедиста та можливі перешкоди іншим;
• Варіант 2 також правильний окремо, але не охоплює всього порядку підготовки до повороту;
• Варіант 3 правильно визначає положення перед поворотом, однак зайняти його недостатньо без перевірки безпечності маневру.

Запам’ятайте: велосипедист перед поворотом діє як водій — оцінює безпеку, не створює перешкод і займає відповідне крайнє положення.

Підстава в ПДР. Обов’язок велосипедистів виконувати вимоги, що стосуються водіїв або пішоходів, установлює пункт 6.7 ПДР. Загальну вимогу безпечності маневру містить пункт 10.1 ПДР, а положення перед поворотом визначає пункт 10.4 ПДР.

Пояснення простими словами. Узбіччя прилягає до зовнішнього краю проїзної частини, розташоване з нею на одному рівні, але не є смугою руху. Загальний рух транспортних засобів узбіччям не передбачений.

Які випадки допускаються. Узбіччя може використовуватися для зупинки та стоянки транспортних засобів, а також для руху окремих учасників і транспортних засобів у випадках, прямо визначених ПДР. Наявність винятків не робить узбіччя звичайною смугою руху.

Чому відповідь «Так» неправильна. Вона не розрізняє основне призначення елемента дороги та окремі дозволені способи його використання. Проїзна частина призначена для руху нерейкових транспортних засобів, а узбіччя — ні.

Підстава у ПДР. Визначення узбіччя та проїзної частини наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: узбіччя не є смугою руху; користуватися ним можна лише у передбачених ПДР випадках.

Пояснення простими словами. Серед наведених варіантів описано — жовту переривчасту лінію біля краю проїзної частини або на бордюрі. Вона позначає ділянку, де заборонено стоянку, і може застосовуватися разом із .

Чому інші варіанти неправильні:

• жовта суцільна забороняє зупинку й пов’язана з іншою вимогою;
• третій і четвертий варіанти мають неправильні колір і тип лінії та не описують ;
• колір і характер лінії важливі одночасно: для цього варіанта потрібна саме жовта переривчаста .

Підстава у ПДР. «Стоянку заборонено» може застосовуватися з «Розмітка 1.10.1»; тоді зона дії визначається довжиною нанесеної лінії. Чинні ПДР також передбачають поєднання цього знака з , але інші варіанти відповіді в цьому питанні її не описують.

Запам’ятайте: жовта переривчаста біля краю дороги — стоянку заборонено.

Пояснення простими словами. Поза населеними пунктами автобусам, крім мікроавтобусів, дозволено рухатися зі швидкістю не більше 90 км/год. Ця спеціальна межа для автобусів діє і на дорогах, які не позначені знаком .

Чому інші варіанти неправильні:

• 70 км/год не є максимальною швидкістю, установленою для такого автобуса за наведених умов;
• 110 км/год перевищують спеціальне обмеження для автобусів.

Підстава у ПДР. Максимальну швидкість автобусів поза населеними пунктами визначає підпункт «г» пункту 12.6 ПДР.

Запам’ятайте: для автобуса, крім мікроавтобуса, межа поза населеним пунктом — 90 км/год.

Пояснення простими словами. Якщо перед переїздом немає стоп-лінії, знака «Проїзд без зупинки заборонено», шлагбаума або світлофора, водій повинен зупинитися не ближче ніж за 10 метрів до найближчої рейки. Такий запас залишає транспортний засіб поза небезпечною зоною руху поїзда.

Чому інші варіанти неправильні:

• «За 5 м до найближчої рейки» — це ближче за мінімально дозволену відстань.
• «За 15 м до найближчої рейки» і «За 20 м до найближчої рейки» — зупинитися далі можна за конкретною обстановкою, але ПДР установлюють межу: не ближче 10 метрів.

Підстава у ПДР. Місця зупинки для пропуску поїзда визначає пункт 20.3 ПДР. Якщо засобів організації руху немає, потрібно зупинитися не ближче 10 метрів до найближчої рейки.

Запам’ятайте: немає знака, стоп-лінії, шлагбаума чи світлофора — не ближче 10 метрів до рейки.

Пояснення простими словами. Якщо конструкцією механічного транспортного засобу не передбачені денні ходові вогні, під час руху у світлу пору доби поза населеними пунктами їх замінює ближнє світло фар.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — аварійна світлова сигналізація призначена для спеціально визначених небезпечних або аварійних ситуацій і не замінює денні ходові вогні під час звичайного руху.
• Варіант 3 — габаритні ліхтарі позначають габарити транспортного засобу, але пункт 9.8 не дозволяє використовувати їх замість денних ходових вогнів.

Запам’ятайте: немає денних ходових вогнів — вмикайте ближнє світло фар.

Підстава в ПДР. Пряму заміну денних ходових вогнів ближнім світлом фар установлює пункт 9.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Табличка із відстанню показує, скільки метрів залишилося до небезпечної ділянки, визначеного об’єкта або місця, де починається відповідне обмеження.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено табличку з написом «300 м» без стрілок.

Чому інші варіанти неправильні:

• Кожна з відповідей 1 і 2 окремо правильна, але не охоплює другого призначення.
• Протяжність ділянки або зону дії показує табличка , а не 7.1.1.

Підстава у ПДР. Табличка «Відстань до об’єкта» позначає відстань до небезпечної ділянки, об’єкта або місця запровадження обмеження.

Запам’ятайте: число без стрілок — відстань до початку; число між стрілками — протяжність.

Пояснення простими словами. Межі трамвайної колії по ширині можуть бути визначені двома способами: спеціально виділеним вимощенням трамвайної лінії або дорожньою розміткою. Не обов’язково, щоб обидва способи застосовувалися одночасно: Правила передбачають кожен із них.

Що показано на ілюстрації. На основному фото трамвайна колія відокремлена спеціально виділеним вимощенням — це перший із передбачених способів. На додатковій ілюстрації нижче показано обидва варіанти: межі, визначені вимощенням, і межі, позначені дорожньою розміткою.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• Варіант 1 називає спеціально виділене вимощення. Це правильний, але не єдиний передбачений ПДР спосіб, тому відповідь неповна.
• Варіант 2 називає дорожню розмітку. Вона також може позначати межі трамвайної колії, але це теж лише один із можливих способів.

Підстава у ПДР. У визначенні з пункту 1.10 прямо зазначено обидва способи: спеціально виділене вимощення трамвайної лінії або дорожня розмітка.

Запам’ятайте: трамвайна колія — вимощення або розмітка. Тому в тесті потрібно обрати відповідь, яка охоплює обидва допустимі варіанти.

Пояснення простими словами. У більшості важких вантажних автомобілів і автобусів робочі гальма приводяться стисненим повітрям. Компресор наповнює ресивери, а натискання педалі керує подаванням повітря до гальмівних камер.

Чому пневматична система поширена на важкому транспорті:

• запас стисненого повітря дає змогу керувати гальмами великого транспортного засобу та причепа;
• контури можна розділяти й оснащувати захисними клапанами;
• пружинні енергоакумулятори можуть забезпечувати стоянкове й аварійне гальмування;
• система придатна для багатоосьових автомобілів та автопоїздів.

Чому інші варіанти неправильні:

• гідравлічний привод переважає в легкових і багатьох легких комерційних транспортних засобах, але не є типовою відповіддю для важких вантажівок та автобусів;
• суто механічний привод не застосовують як основний робочий привод такого важкого транспорту.

Технічне уточнення. У цьому запитанні під типом гальмівної системи фактично мається на увазі тип привода. Сучасна система може мати електронне керування, але її виконавча частина на важкому транспорті часто залишається пневматичною.

Запам’ятайте: важкий вантажний автомобіль або автобус — переважно пневматичний гальмівний привод.

Пояснення простими словами. Маса шини та колеса не розподілена абсолютно рівномірно. Під час обертання навіть невеликий дисбаланс створює змінну відцентрову силу, через яку колесо починає підстрибувати або відхилятися вбік. Це відчувається як вібрація керма, кузова чи сидіння.

Що роблять під час балансування:

• обертають зібране колесо на балансувальному стенді;
• визначають місце й величину дисбалансу;
• встановлюють коригувальні вантажі на обід;
• повторно перевіряють рівномірність обертання.

Технічне уточнення. У формулюванні сказано «балансування шин», але фактично балансують зібраний вузол «шина — колесо». Саме спільний розподіл маси цього вузла визначає дисбаланс.

Чому інші варіанти неправильні:

• зменшення витрати пального може бути лише непрямим другорядним наслідком справного стану коліс;
• балансування не змінює аеродинамічну форму автомобіля.

Запам’ятайте: балансування усуває нерівномірність маси, щоб колесо оберталося без биття й вібрацій.

Пояснення простими словами. Стартер — це електричний двигун, який під час запуску короткочасно обертає колінчастий вал двигуна внутрішнього згоряння. Для цього його шестерня входить у зачеплення із зубчастим вінцем маховика. Коли двигун починає працювати самостійно, стартер від’єднується.

Послідовність роботи:

• водій або система керування подає команду на запуск;
• тягове реле під’єднує електродвигун стартера до акумуляторної батареї та вводить шестерню в зачеплення;
• стартер прокручує колінчастий вал;
• після запуску привод виходить із зачеплення.

Чому інші варіанти неправильні:

• «для старту автомобіля» — неточне формулювання: стартер запускає двигун, а не безпосередньо приводить автомобіль у рух;
• стартер не призначений для пересування автомобіля навіть на невелику відстань — це може перегріти й пошкодити його, розрядити акумулятор та зашкодити приводу.

Безпечне користування. Не вмикайте стартер, коли двигун уже працює, і не прокручуйте його довше, ніж дозволено інструкцією виробника. Після невдалої спроби витримайте передбачену виробником паузу.

Запам’ятайте: стартер запускає двигун, а автомобіль рухає вже працюючий двигун через трансмісію.

Пояснення простими словами. Якщо стартер обертає колінчастий вал, але двигун не запускається, однієї перевірки недостатньо. Причиною можуть бути електроживлення та з’єднання, електронне керування, подача пального, запалювання в бензиновому двигуні, впорскування в дизельному двигуні, подача повітря, компресія або фази газорозподілу. Тому застосовують усі перелічені методи.

Логічна послідовність діагностики:

• візуально перевірити клеми, масові з’єднання, проводку, роз’єми, запобіжники та очевидні пошкодження;
• зчитати діагностичним сканером коди несправностей і доступні поточні параметри;
• за процедурою виробника окремо перевірити системи, без яких запуск неможливий.

Важливе уточнення. Те, що стартер обертається, не виключає повністю несправності акумулятора, електричних з’єднань або самого стартера: швидкість прокручування чи напруга під навантаженням можуть бути недостатніми для запуску.

Чому кожен окремий варіант неповний. Справні на вигляд дроти не гарантують правильної роботи датчиків або паливної системи; відсутність коду несправності не виключає механічної проблеми; перевірка деталей без попереднього огляду та електронної діагностики може забрати багато часу.

Безпека. Паливні системи високого тиску та високовольтні системи запалювання перевіряють лише передбаченими виробником методами й обладнанням.

Запам’ятайте: стартер обертається, але двигун не запускається — перевіряйте систему послідовно: огляд, сканер, цільові вимірювання.

Пояснення простими словами. Поки автомобіль, що обганяє, перебуває позаду, світло ваших фар спрямоване вперед і не засліплює його водія через дзеркала. Коли автомобілі порівнялися, він починає виходити вперед, і ваше дальнє світло вже може потрапляти в його дзеркала. Саме в цей момент його потрібно перемкнути на ближнє.

Чому інші варіанти неправильні:

• Перемикатися одразу після початку виїзду іншого автомобіля на зустрічну смугу — передчасно: автомобіль іще позаду, а ризик засліплення вашим світлом через його дзеркала ще не виник.
• Рухатися лише з габаритними вогнями після завершення обгону — у темну пору доби транспортний засіб у русі повинен мати ввімкнені фари ближнього або дальнього світла.

Підстава у ПДР. Обов’язкове освітлення транспортного засобу в русі встановлює пункт 19.1 ПДР, а заборону засліплювати інших водіїв, зокрема тих, які рухаються попутно, — пункт 19.2 ПДР.

Запам’ятайте: під час обгону вас автомобілі порівнялися — перемкніть дальнє світло на ближнє.

Пояснення простими словами. Безпечний боковий інтервал до велосипедиста не можна визначити однією незмінною цифрою. Потрібно враховувати і швидкість свого автомобіля, і можливі дії велосипедиста: об’їзд ями, втрату рівноваги, вплив бокового вітру або несподіване зміщення.

Чому варіанти 2 і 3 правильні разом:

• поведінка велосипедиста визначає, наскільки його траєкторія може раптово змінитися;
• зі збільшенням швидкості автомобіля скорочується час на реакцію та зростають наслідки навіть незначного зближення;
• обидва чинники потрібно оцінювати одночасно перед початком обгону.

Чому відстань 1,0 м не є універсальною. ПДР не встановлюють одну незмінну цифру для всіх таких ситуацій. За великої швидкості, вузької дороги, нерівного покриття або нестійкого руху велосипедиста потрібний більший просторовий запас.

Підстава у ПДР. Пункт 13.1 ПДР вимагає вибирати безпечний інтервал з урахуванням швидкості та дорожньої обстановки, а пункт 13.3 ПДР прямо зобов’язує дотримувати безпечного інтервалу під час обгону.

Запам’ятайте: вища швидкість або менш передбачувана траєкторія велосипедиста означають більший боковий інтервал.

Пояснення простими словами. Безпечне керування потребує постійного огляду всієї доступної обстановки, а не лише простору безпосередньо перед автомобілем. Водій має завчасно помічати зміни, передбачати розвиток ситуації та зберігати запас відстані спереду й збоку.

Що потрібно контролювати:

• дорогу далеко попереду й найближчу зону перед автомобілем;
• дзеркала, бічні напрямки та невидимі зони перед маневрами;
• безпечну дистанцію до транспорту попереду;
• безпечний боковий інтервал до автомобілів, велосипедистів, пішоходів та інших об’єктів;
• можливі шляхи безпечного уповільнення або уникнення небезпеки.

Чому інші варіанти неправильні:

• пасажир може додатково попередити про помічену небезпеку, але відповідальність за спостереження й рішення залишається на водієві;
• погляд лише вперед залишає без контролю транспорт збоку та позаду й не дозволяє безпечно маневрувати.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує бути уважним і стежити за дорожньою обстановкою. Пункт 13.1 ПДР вимагає безпечної дистанції, а пункт 13.3 ПДР — безпечного інтервалу під час обгону, випередження, об’їзду чи зустрічного роз’їзду.

Запам’ятайте: дивіться широко, прогнозуйте наперед і завжди залишайте просторовий запас.

Пояснення простими словами. У темряві та за похмурої погоди гірше видно дорогу, навколишні предмети й інші нерухомі орієнтири. Через нестачу таких зорових підказок складніше оцінити, як швидко змінюється положення зустрічного автомобіля, тому його швидкість може здаватися нижчою за фактичну.

Чому інші варіанти неправильні:

• типова помилка сприйняття полягає не в завищенні, а в недооцінюванні швидкості зустрічного транспортного засобу;
• сприйнята швидкість не залишається незмінною, оскільки недостатнє освітлення та низька контрастність погіршують оцінку руху й відстані.

Чому це небезпечно. Зустрічний автомобіль може наблизитися раніше, ніж очікує водій. Тому не можна починати обгін або інший маневр, спираючись лише на суб’єктивне відчуття його швидкості: потрібен більший запас часу та відстані.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає під час вибору безпечної швидкості враховувати дорожню обстановку та зберігати постійний контроль над рухом транспортного засобу.

Запам’ятайте: у темряві та похмуру погоду зустрічний автомобіль може рухатися швидше, ніж здається.

Пояснення простими словами. Пахвова ділянка містить великі кровоносні судини, тому масивна кровотеча тут потребує негайного прямого тиску. Після перевірки безпеки та використання доступних засобів захисту потрібно максимально сильно притиснути рану.

Подальші дії:

• покликати на допомогу та організувати виклик 103 або 112;
• заспокоїти постраждалого й пояснити подальші дії;
• туго затампонувати рану гемостатичним засобом або марлевим бинтом;
• після тампонування тиснути на рану 3 хвилини з гемостатичним засобом або 10 хвилин із марлевим бинтом;
• оцінити результат і, якщо кровотеча триває, повторити тампонування або безперервно здійснювати максимальний тиск до приїзду медиків.

Чому інші варіанти не є першими. Зручне положення та психологічна підтримка важливі, але вони не зупиняють небезпечну крововтрату. Спочатку потрібно притиснути рану.

Запам’ятайте: масивна кровотеча з пахвової ділянки — максимальний тиск, потім туге тампонування.

Пояснення простими словами. Якщо кровотеча з кінцівки масивна, але через одяг або інші обставини рану неможливо чітко побачити, джгут накладають максимально високо на пошкоджену кінцівку. Так він опиняється вище невидимого джерела кровотечі й може перекрити приплив крові до нього.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Посередині кінцівки» — довільне місце може виявитися нижче рани, тому кровотеча не зупиниться.
• «Тільки після виявлення рани» — пошук рани затримує життєво необхідну зупинку масивної кровотечі.

Після накладання. Переконайтеся, що кровотеча зупинилася, зафіксуйте точний час накладання, викличте 103 або 112. Джгут не послаблюють і не знімають до прибуття медиків. Якщо рану добре видно, діє інше правило: джгут накладають на 5–7 см вище рани, але не безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоб.

Запам’ятайте: джерело масивної кровотечі не видно — джгут максимально високо на кінцівку.