Категорія D1
Білет теоретичного іспиту з ПДР
Що означає дорожня розмітка у вигляді трикутника на смузі руху?
«Попереджає про наближення до дорожньої розмітки, перед якою водій повинен у разі потреби зупинитися і дати дорогу транспортним засобам, які рухаються по дорозі, що перетинається».
Пояснення простими словами. Білий трикутник , нанесений вершиною до водія, попереджає про наближення до поперечної . Перед нею потрібно за потреби зупинитися та дати дорогу.
Що показано на ілюстрації питання. На смузі руху перед перехрестям нанесено витягнутий білий трикутник . Далі поперек смуги розташована , до якої він завчасно привертає увагу.
Чому інші варіанти неправильні:
- цей трикутник не є загальним позначенням небезпечної ділянки дороги;
- місце обов’язкової зупинки позначає , а попереджає саме про наближення до лінії надання переваги.
Підстава у ПДР. «Розмітка 1.20» попереджає про наближення до «Розмітки 1.13».
Запам’ятайте: трикутник на смузі означає «попереду лінія, перед якою за потреби потрібно дати дорогу».
Як позначають транспортні засоби, що рухаються в колоні, якщо їх не супроводжують оперативні транспортні засоби?
Пояснення простими словами. Якщо колону не супроводжують оперативні транспортні засоби з увімкненими передбаченими ПДР спеціальними сигналами, на кожному транспортному засобі спереду і ззаду встановлюють розпізнавальний знак «Колона» та вмикають ближнє світло фар.
Для позначення транспортних засобів використовується розпізнавальний знак .
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіанти 1 і 2 окремо називають лише одну з двох одночасних вимог і тому є неповними.
- Денні ходові вогні або ближнє світло фар — неправильне формулювання для цієї ситуації: пункт вимагає саме ввімкнути ближнє світло фар.
- Відповіді 1 і 3 — містить неправильне твердження про можливість обрати денні ходові вогні замість ближнього світла.
Підстава у ПДР. Порядок позначення колони встановлює пункт 25.1 ПДР.
Запам’ятайте: колона без оперативного супроводу — знак «Колона» плюс ближнє світло фар.
Чи завжди на оперативному транспортному засобі, що виконує невідкладне службове завдання, поряд з увімкненими проблисковими маячками червоного або синього кольору необхідно вмикати спеціальний звуковий сигнал?
Пояснення простими словами. Спеціальний звуковий сигнал не обов’язково повинен працювати постійно. Якщо синього або червоного проблискового маячка достатньо і додатково привертати увагу учасників руху не потрібно, звуковий сигнал можна не вмикати або вимкнути.
Що при цьому залишається обов’язковим. Можливість вимкнути звук не скасовує інших умов спеціального режиму:
- транспортний засіб повинен бути оперативним;
- водій повинен виконувати невідкладне службове завдання;
- синій або червоний проблисковий маячок має залишатися увімкненим;
- водій повинен забезпечувати безпеку дорожнього руху.
Отже, Правила дозволяють відмовитися лише від постійного використання звукового сигналу, а не від решти умов спеціального режиму.
Від чого залежить використання звукового сигналу. Вирішальним є не формальний тип дороги чи інтенсивність руху, а фактична потреба додатково попередити інших учасників. Якщо без звукового сигналу вони можуть не помітити оперативний транспортний засіб або вчасно не відреагувати, сигнал потрібно використовувати.
Розбір варіантів:
- Варіант 1 — звуковий сигнал обов’язково вмикається на дорогах з інтенсивним рухом. Неправильно. Пункт 3.1 не встановлює інтенсивний рух як окрему безумовну підставу. У щільному русі потреба в додатковому сигналі може виникнути, але рішення залежить від конкретної дорожньої обстановки.
- Варіант 2 — сигнал можна не вмикати, якщо додатково привертати увагу не потрібно. Правильно. Це формулювання безпосередньо відповідає останньому реченню пункту 3.1 ПДР.
Важливо. Вимкнений звуковий сигнал не означає, що проблисковий маячок також можна вимкнути. Синій або червоний маячок продовжує повідомляти іншим учасникам про оперативний транспортний засіб.
Нормативна підстава. Пункт 3.1 ПДР прямо передбачає, що за відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
Запам’ятайте: маячок — увімкнений; сирена — за потреби; безпека — завжди.
Чи може даний транспортний засіб рухатися по крайній лівій смузі?
Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показано транспортний засіб, швидкість руху якого не повинна перевищувати 40 км/год. За загальним правилом такий транспорт повинен рухатися якомога ближче до правого краю проїзної частини.
Однак ця вимога має винятки. Повільний транспортний засіб може тимчасово залишити праву частину дороги під час обгону, об’їзду або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом. Отже, у зазначеному в правильній відповіді випадку він може зайняти крайню ліву смугу.
Чому інші варіанти неправильні:
- «Може завжди» — рух крайньою лівою смугою не є звичайним режимом для повільного транспортного засобу;
- «Не може, тому що завжди повинен рухатися якнайближче до правого краю» — слово «завжди» неправильне, адже ПДР передбачають винятки.
Запам’ятайте: транспорт зі швидкістю до 40 км/год тримається праворуч, але може перестроїтися лівіше для обгону, об’їзду, повороту ліворуч або розвороту.
Підстава в ПДР. Розташування транспортних засобів, швидкість руху яких не повинна перевищувати 40 км/год або які з технічних причин не можуть розвивати таку швидкість, визначає пункт 11.7 ПДР.
Які освітлювальні прилади повинні бути ввімкнені на гужовому возі (санях) під час руху в темну пору доби, а також в умовах недостатньої видимості?
Пояснення простими словами. Під час руху в темну пору доби або за недостатньої видимості на гужовому транспорті повинні бути ввімкнені:
- спереду — білий ліхтар;
- ззаду — червоний ліхтар;
- обидва ліхтарі встановлюються з лівого боку воза або саней.
Чому інші варіанти неправильні:
- Фари і габаритні ліхтарі — Правила встановлюють для гужового транспорту іншу конкретну систему освітлення.
- Ліхтарі з обох боків — кольори названі правильно, але місце встановлення неправильне: вони мають бути з лівого боку.
Підстава у ПДР. Кольори, розташування та умови використання ліхтарів визначено пунктом 7.3 ПДР.
Запам’ятайте: білий спереду, червоний ззаду, обидва — з лівого боку.
Яких заходів повинен вжити водій транспортного засобу в разі вимушеної зупинки на місці, де зупинка заборонена, при відсутності можливості прибрати транспортний засіб?
Пояснення простими словами. Якщо транспортний засіб вимушено зупинився там, де зупинку заборонено, насамперед потрібно спробувати прибрати його з небезпечного місця. Якщо це неможливо, водій повинен належно позначити транспортний засіб відповідно до конкретної ситуації та справності його обладнання.
Під час вимушеної зупинки на дорозі вмикають аварійну світлову сигналізацію. У випадках, прямо визначених ПДР, разом із нею встановлюють знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар. Якщо аварійної сигналізації немає або вона несправна, транспортний засіб позначають знаком аварійної зупинки або миготливим червоним ліхтарем.
Чому інші варіанти неправильні:
- «Тільки увімкнути аварійну сигналізацію». У визначених ПДР випадках однієї аварійної сигналізації недостатньо — додатково потрібно встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.
- «Тільки встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар». Ця дія не є універсальною заміною справної аварійної сигналізації. Необхідний спосіб позначення залежить від обставин зупинки та технічного стану обладнання транспортного засобу.
Підстава у ПДР. Дії водія після вимушеної зупинки там, де зупинку заборонено, визначено пунктом 15.14 ПДР. Порядок застосування аварійної сигналізації, знака аварійної зупинки та миготливого червоного ліхтаря встановлено пунктом 9.9, пунктом 9.10 і пунктом 9.11 ПДР.
Запам’ятайте: якщо прибрати транспортний засіб неможливо, його потрібно правильно позначити; у передбачених ПДР випадках аварійна сигналізація та знак аварійної зупинки або червоний ліхтар застосовуються одночасно.
Пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, відсутні світлофори або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу вважається:
«Нерегульованим».
Пояснення простими словами. Пішохідний перехід є нерегульованим, якщо на ньому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені, а також коли вони працюють у режимі миготіння жовтого сигналу. Миготливий жовтий лише попереджає про необхідність підвищеної уваги, але не встановлює почергового дозволу руху.
Чому відповідь «Регульованим» неправильна. Для регульованого переходу потрібне чинне керування рухом: звичайні дозвільні й заборонні сигнали світлофора або сигнали регулювальника. В усіх перелічених у запитанні випадках такого керування немає.
Як діяти водієві. Потрібно завчасно оцінити обстановку біля переходу, зменшити швидкість у разі потреби й виконувати правила проїзду нерегульованих пішохідних переходів. Миготливий жовтий сигнал не дає водієві переваги перед пішоходом.
Підстава у ПДР. Визначення нерегульованого пішохідного переходу наведено в пункті 1.10 ПДР.
Запам’ятайте: світлофор вимкнений або блимає жовтим і регулювальника немає — перехід нерегульований.
Як ви повинні вчинити, якщо під час руху відмовив спідометр?
Пояснення простими словами. Несправний спідометр не дозволяє продовжувати звичайну поїздку. Спочатку водій повинен спробувати усунути несправність. Якщо це неможливо, дозволено обережно доїхати найкоротшим шляхом до місця ремонту або стоянки.
Під час такого руху потрібно ввімкнути аварійну світлову сигналізацію. Якщо вона відсутня або несправна, позаду транспортного засобу встановлюють знак аварійної зупинки .
Чому інші варіанти неправильні:
- Продовжити поїздку без обмежень не можна, тому що несправність спідометра належить до умов, за яких експлуатація заборонена.
- Повністю відмовитися від будь-якого руху не потрібно: на відміну від критичних несправностей, Правила дозволяють найкоротший шлях до ремонту або стоянки з дотриманням заходів безпеки.
Підстава у ПДР. Порядок дій у разі виникнення такої несправності визначає пункт 31.5 ПДР. Застосування аварійної сигналізації та знака аварійної зупинки регулюють пункт 9.9 ПДР і пункт 9.11 ПДР.
Запам’ятайте: несправний спідометр — спочатку ремонт на місці, а якщо це неможливо — лише найкоротший безпечний шлях до ремонту або стоянки.
Яка черговість проїзду транспортних засобів на даному перехресті?
Пояснення простими словами. Жовтий і синій автомобілі рухаються головною дорогою. Синій повертає ліворуч, тому спочатку пропускає зустрічний жовтий автомобіль, який рухається прямо. Фіолетовий перебуває на другорядній дорозі та проїжджає після них. Черговість: жовтий, синій, фіолетовий.
Що показано на ілюстрації. Перед синім автомобілем установлено знак . Жовтий наближається назустріч головною дорогою, фіолетовий — зліва з другорядної. Синій автомобіль увімкнув лівий покажчик повороту.
Чому інші варіанти неправильні:
- «Синій, жовтий, фіолетовий» — синій під час лівого повороту повинен пропустити зустрічний жовтий автомобіль.
- Варіанти, де фіолетовий проїжджає раніше за синій — фіолетовий перебуває на другорядній дорозі.
Підстава у ПДР. Пріоритет головної дороги встановлено пунктом 16.11 ПДР. Обов’язок під час лівого повороту пропустити зустрічний транспорт, що рухається прямо, містить пункт 16.13 ПДР.
Запам’ятайте: спочатку вирішіть конфлікт між зустрічними учасниками на головній, після них проїжджає транспорт із другорядної.
Буксируванням вважається переміщення одним транспортним засобом іншого, яке не належить до експлуатації автопоїздів (транспортних составів):
Пояснення простими словами. Буксируванням є переміщення одного транспортного засобу іншим на жорсткому або гнучкому зчепленні чи способом часткового навантаження. Повне завантаження транспортного засобу на платформу вже є перевезенням вантажу, а не буксируванням.
Чому інші варіанти неправильні або неповні:
- Варіанти 1 і 2 окремо називають лише один із способів, що входять до визначення буксирування.
- «Способом повного завантаження на платформу…» — це не буксирування.
- «Відповіді, зазначені в пунктах 1, 2, 3» — помилково включає повне завантаження.
Підстава у ПДР. Визначення терміна «буксирування» наведено в пункті 1.10 ПДР.
Запам’ятайте: зчеплення або часткове навантаження — буксирування; повне завантаження — перевезення.
Що таке ресивер?
«Балон для зберігання стисненого повітря гальмівної системи».
Пояснення простими словами. Ресивер — це міцний герметичний резервуар, у якому накопичується створене компресором стиснене повітря. Із ресивера воно подається до гальмівних камер та інших пневматичних споживачів.
Основні функції ресивера:
- створює запас повітря для роботи гальм;
- згладжує коливання тиску та пульсації від компресора;
- дає системі змогу виконати певну кількість гальмувань без безперервної роботи компресора;
- збирає частину вологи й забруднень, які потрібно видаляти відповідно до інструкції з обслуговування.
Чому інші варіанти неправильні. Ресивер не є з’єднувальним механізмом і не перетворює тиск на механічне зусилля, як гальмівна камера. Він саме зберігає запас стисненого повітря.
Запам’ятайте: компресор створює тиск, ресивер накопичує повітря, а гальмівні камери виконують гальмування.
Чи потрібна система запалювання для дизельного двигуна?
«Не потрібна».
Пояснення простими словами. Дизельному двигуну не потрібна система іскрового запалювання, характерна для бензинового двигуна. Під час такту стискання повітря в циліндрі сильно нагрівається. Впорскнуте наприкінці стискання дизельне пальне самозаймається від цієї температури.
Не плутайте різні системи:
- паливна система точно дозує та впорскує дизельне пальне;
- свічки розжарювання можуть полегшувати холодний запуск, нагріваючи камеру згоряння;
- електронний блок керує впорскуванням, але не створює іскру для кожного робочого циклу.
Чому перший і другий варіанти неправильні. Звичайні свічки запалювання та високовольтна система не потрібні для робочого займання дизельного пального. Основою є висока температура стисненого повітря.
Уточнення до формулювання. Відповідь «не потрібна» стосується саме системи іскрового запалювання. Дизельний двигун усе одно має електричні й електронні системи керування, а часто й систему передпускового підігрівання.
Запам’ятайте: бензиновий двигун використовує іскру, дизельний — самозаймання пального в гарячому стисненому повітрі.
Чим загрожує неповне вимкнення зчеплення не до кінця натиснутою педаллю зчеплення?
«Надмірним зношенням синхронізаторів і зубчастих коліс, якщо вони не синхронізовані».
Пояснення простими словами. Якщо педаль натиснута не до кінця, зчеплення може продовжувати частково передавати крутний момент від двигуна до первинного вала коробки передач. Під час перемикання деталі коробки не встигають вирівняти швидкості, тому синхронізатори працюють із підвищеним навантаженням, а передача може вмикатися з хрустом.
Можливі наслідки:
- прискорене зношення синхронізаторів;
- ударне навантаження на зубці муфт і елементи ввімкнення передач;
- утруднене перемикання, особливо першої та задньої передач;
- подальше пошкодження коробки передач.
Чому друга відповідь неповна. Неповне вимкнення впливає не лише на зубчасті колеса. У синхронізованій коробці значне навантаження сприймають синхронізатори, які намагаються вирівняти швидкості. У несинхронізованій коробці неправильне вирівнювання швидкостей призводить до ударного контакту елементів увімкнення передачі.
Технічне уточнення. У багатьох сучасних механічних коробках пари зубчастих коліс перебувають у постійному зачепленні. Характерний хруст під час невдалого перемикання часто виникає на зубцях муфти ввімкнення, а не на робочих зубцях самої пари коліс. Офіційна відповідь спрощено описує загальний наслідок розбіжності швидкостей.
Як розпізнати проблему. Автомобіль може прагнути рухатися з повністю натиснутою педаллю, передачі вмикаються важко або із шумом. Це потребує перевірки привода, регулювання та самого зчеплення.
Запам’ятайте: зчеплення не роз’єдналося повністю — коробка залишається під навантаженням і зношується під час перемикання.
У якій послідовності необхідно від'єднувати клеми від виводів акумуляторної батареї?
«Спочатку негативну, потім позитивну клему».
Пояснення простими словами. У звичайному сучасному автомобілі негативний вивід акумуляторної батареї з’єднаний із кузовом і шасі. Тому під час від’єднання спочатку знімають негативну клему: після цього кузов уже не утворює з акумулятором замкненого електричного кола.
Чому порядок важливий. Якщо почати з позитивної клеми й металевий інструмент одночасно торкнеться кузова, може виникнути коротке замикання, сильна іскра, опік або пошкодження електрообладнання. Після від’єднання негативної клеми такий ризик під час роботи з позитивним виводом значно зменшується.
Правильна послідовність:
- вимкнути запалювання та все електрообладнання;
- витримати паузу, установлену виробником;
- від’єднати негативну клему, потім позитивну;
- під час установлення діяти навпаки: спочатку позитивна, потім негативна.
Важливе уточнення. Завжди дотримуйтеся інструкції конкретного транспортного засобу. Після від’єднання можуть бути потрібні повторне навчання електронних систем, налаштування годинника або інші процедури. Високовольтну батарею гібридного чи електричного транспортного засобу не можна обслуговувати за цією звичайною процедурою.
Запам’ятайте: від’єднання — мінус, потім плюс; приєднання — плюс, потім мінус.
Яких умов потрібно дотримуватися під час перевезення організованих груп дітей в автобусах і мікроавтобусах?
«Відповіді 1, 2 і 3».
Важливе уточнення за чинними ПДР. Перші дві умови у варіантах сформульовано правильно, а третя містить застарілу неточність: зараз водій повинен мати стаж не менше 5 років, а не «понад п’ять років», і посвідчення водія категорії «D». Тому за буквальним змістом наведених варіантів поточною точною відповіддю є «Відповіді 1 і 2», а умову про водія слід запам’ятати в чинній редакції.
Усі актуальні умови:
- до поїздки проводять інструктаж дітей і супровідників щодо безпечної поведінки та дій у небезпечних ситуаціях або під час ДТП;
- спереду і ззаду автобуса чи мікроавтобуса встановлюють розпізнавальний знак ;
- водій повинен мати стаж водія не менше 5 років і посвідчення категорії «D».
Підстава у ПДР. Усі чинні умови визначає пункт 21.3 ПДР, а вимоги до розпізнавального знака наведено в пункті 30.3 ПДР.
Запам’ятайте: інструктаж, розпізнавальний знак , категорія «D» і стаж не менше 5 років.
Якщо під час тривалої подорожі виникла необхідність змінити водія, необхідно налаштувати, у тому числі:
«Сидіння та дзеркала».
Пояснення простими словами. Налаштування попереднього водія майже напевно не відповідатимуть зросту, довжині рук і ніг та посадці нового водія. Тому перед початком руху потрібно відрегулювати і сидіння, і дзеркала.
Безпечна послідовність налаштування:
- відрегулювати положення сидіння та спинки, щоб упевнено діставати до педалей і керма;
- налаштувати підголівник і, якщо це передбачено, положення керма;
- після остаточного положення сидіння налаштувати внутрішнє та зовнішні дзеркала;
- перевірити огляд, робочі органи керування й пристебнути ремінь до початку руху.
Чому налаштувати лише один елемент недостатньо:
- правильне сидіння без налаштованих дзеркал залишає водієві зайві невидимі зони;
- налаштовані дзеркала не компенсують незручний доступ до педалей і керма;
- після зміни положення сидіння дзеркала потрібно перевірити знову, бо точка огляду змінилася.
Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає бути уважним і постійно контролювати дорожню обстановку, а пункт 10.1 ПДР — перед початком руху переконатися в безпеці. Конкретний порядок регулювання визначає інструкція автомобіля.
Запам’ятайте: змінився водій — до початку руху змінюються і посадка, і огляд.
Чи погоджуєтесь Ви з тим, що при збільшенні швидкості у два рази, гальмовий шлях збільшується приблизно у чотири рази:
«Так».
Пояснення простими словами. За однакових дорожніх умов гальмовий шлях приблизно пропорційний квадрату швидкості. Тому, якщо швидкість збільшити вдвічі, гальмовий шлях зросте приблизно у чотири рази: 2 × 2 = 4.
Приклад. Якщо за певних умов гальмовий шлях зі швидкості 50 км/год становить умовно 15 м, то зі швидкості 100 км/год за тих самих умов він буде не 30 м, а приблизно 60 м.
Важливе уточнення. У запитанні йдеться саме про гальмовий шлях — від початку спрацювання гальм до зупинки. Повний зупинний шлях містить ще й відстань, яку автомобіль проходить за час реакції водія, тому його співвідношення не описується одним простим множником для всіх ситуацій.
Що може додатково збільшити шлях:
- мокре, засніжене або обледеніле покриття;
- зношені шини чи несправні гальма;
- велике завантаження автомобіля;
- спуск дороги.
Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона помилково припускає лінійну залежність, хоча енергія рухомого автомобіля зростає пропорційно квадрату швидкості.
Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає обирати таку швидкість, за якої водій може постійно контролювати рух і безпечно керувати транспортним засобом.
Запам’ятайте: швидкість удвічі більша — гальмовий шлях приблизно вчетверо довший.
При проїзді через тунель ви наближаєтеся до кінця затору. Як Вам вести себе?
«Включити аварійну світлову сигналізацію».
Пояснення простими словами. У тунелі кінець затору може бути погано помітний водіям, які наближаються ззаду. Аварійна сигналізація завчасно попереджає їх про різке зниження швидкості або зупинку потоку та зменшує ризик наїзду ззаду.
Чому інші варіанти неправильні:
- розворот у тунелі створює особливо небезпечний конфлікт із транспортом, що рухається позаду, і не є способом залишити затор;
- залишати транспортний засіб лише через звичайну зупинку потоку не можна. Якщо рух зупинився надовго, двигун можна вимкнути за безпечних умов, але водій залишається в автомобілі, якщо немає команди на евакуацію або іншої безпосередньої небезпеки;
- не всі відповіді правильні, оскільки розворот і самовільне залишення автомобіля є небезпечними діями.
Підстава у ПДР. Пункт 9.9 ПДР вимагає вмикати аварійну світлову сигналізацію у разі вимушеної зупинки на дорозі. Під час наближення до кінця затору її вмикають завчасно як попередження про небезпечне уповільнення потоку.
Запам’ятайте: побачили кінець затору в тунелі — плавно гальмуйте й одразу попередьте тих, хто позаду, аварійною сигналізацією.
В якій послідовності слід надавати допомогу постраждалому:
«Зупинка масивної кровотечі – відновлення прохідності дихальних шляхів – забезпечення адекватного дихання».
Пояснення простими словами. Допомогу надають у порядку найбільш безпосередніх загроз життю. Спочатку зупиняють масивну зовнішню кровотечу, оскільки значна втрата крові може дуже швидко стати смертельною. Далі відновлюють прохідність дихальних шляхів і лише після цього оцінюють та забезпечують дихання.
Послідовність дій:
- масивна кровотеча — знайти джерело та негайно розпочати її зупинку;
- дихальні шляхи — переконатися, що повітря може вільно проходити до легень;
- дихання — оцінити його наявність та за потреби перейти до відповідного алгоритму допомоги.
Чому інші варіанти неправильні:
- відновлення прохідності дихальних шляхів до зупинки вже виявленої масивної кровотечі відкладає усунення критичної крововтрати;
- починати із забезпечення дихання, залишивши без контролю і кровотечу, і прохідність дихальних шляхів, означає порушити пріоритетність невідкладних дій.
Запам’ятайте: масивна кровотеча → прохідність дихальних шляхів → дихання.
У випадку коли Вам чітко відоме джерело масивної кровотечі, джгут слід накласти:
«На 5-7 см вище рани».
Пояснення простими словами. Якщо джерело масивної кровотечі з кінцівки добре видно, кровоспинний джгут накладають між раною та тулубом — приблизно на 5–7 см вище рани. Джгут не можна розміщувати безпосередньо на ліктьовому або колінному суглобі.
Чому інші варіанти неправильні:
- 2–3 см — надто близько до зони ушкодження й не відповідає встановленому правилу;
- 10–12 см — вище, ніж потрібно за умови, що місце кровотечі чітко визначене, і без потреби залишає більшу ділянку кінцівки без кровопостачання.
Як перевірити результат. Після затягування джгута кровотеча має припинитися. Потрібно зафіксувати точний час його накладання на джгуті або в іншому добре видимому місці, не послаблювати й не знімати його самостійно та передати цю інформацію медикам.
Важливий нюанс. Якщо джерело масивної кровотечі не вдається чітко визначити, діє інша тактика — джгут накладають максимально високо на кінцівку. Це не змінює відповіді на запитання, у якому джерело кровотечі відоме.
Запам’ятайте: видима рана — джгут на 5–7 см вище, не на суглоб, із обов’язковою фіксацією часу.



рейтинг коментатора