Категорія D1

Пояснення простими словами. Дорожній знак 5.95.1 установлюють перед виїздом на дорогу з одностороннім рухом, уздовж якої прокладено велосипедну смугу зі зустрічним відносно загального потоку напрямком.

Що показано на ілюстрації питання. Велосипед і верхня стрілка спрямовані ліворуч, а велика стрілка загального транспортного потоку — праворуч. Отже, велосипедисти рухаються назустріч основному односторонньому потоку.

Чому інші варіанти неправильні:

• велосипедний переїзд є місцем перетину велосипедистами проїзної частини, але зображений знак показує напрямки руху вздовж дороги;
• велосипедну смугу без прив’язки до виїзду на односторонню дорогу позначає дорожній знак 5.88 ;
• дві протилежні стрілки пояснюють саме взаємне спрямування велосипедного та загального потоків.

Підстава у ПДР. Знак 5.95.1 позначає виїзд на дорогу з одностороннім рухом за наявності на ній зустрічної велосипедної смуги.

Запам’ятайте: велика стрілка й велосипед спрямовані в різні боки — на односторонній дорозі є зустрічна велосипедна смуга.

Пояснення простими словами. Знак запроваджує не звичайне обмеження на ділянці дороги, а зону обмеження максимальної швидкості. Від місця в’їзду до кінця цієї зони не можна перевищувати 50 км/год.

Що показано на ілюстрації питання. Знак обмеження 50 км/год розміщено на прямокутному білому щиті з написом «ЗОНА».

Чому перший варіант неправильний:

• він описує звичайний знак обмеження максимальної швидкості;
• наявність слова «ЗОНА» означає, що обмеження поширюється на всю відповідну територію;
• дія закінчується після знака .

Підстава у ПДР. Знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» забороняє в межах усієї зони рух зі швидкістю, що перевищує зазначену.

Запам’ятайте: слово «ЗОНА» поширює обмеження не лише на одну ділянку, а на всю позначену територію.

Пояснення простими словами. Сам факт туману ще не означає, що обгін автоматично заборонений. Недостатньою видимістю вважається видимість дороги в напрямку руху менш як 300 м у сутінках, тумані, під час дощу, снігопаду тощо.

Якщо в умовах туману водій бачить дорогу більш ніж на 300 м, така ситуація не належить до недостатньої видимості. Водночас зустрічна смуга має бути вільною на достатній відстані, а сам маневр — безпечним.

Чому інший варіант неправильний:

• «Заборонено». Відповідь надто категорична: заборона стосується недостатньої видимості, а не будь-якого туману.

Запам’ятайте: у тумані вирішальне значення має фактична видимість дороги. Якщо вона менша за 300 м, обгін заборонений.

Підстава в ПДР. Визначення недостатньої видимості наведено в пункті 1.10 ПДР, а заборону обгону в умовах недостатньої видимості встановлює підпункт «г» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Це нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг. Праворуч від вас немає транспортних засобів, а жовтий автомобіль повинен дати дорогу вам, оскільки ви наближаєтеся до нього праворуч. Червоний автомобіль повертає ліворуч і також повинен пропустити ваш автомобіль, який рухається назустріч прямо. Тому ви проїжджаєте першим.

Що показано на ілюстрації. Ви наближаєтеся до перехрестя прямо, жовтий автомобіль під’їжджає зліва, а червоний — із зустрічного напрямку та має намір повернути ліворуч. Праворуч від вашого автомобіля інших транспортних засобів немає.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Після червоного автомобіля» — червоний автомобіль повертає ліворуч і повинен дати дорогу вам як зустрічному транспортному засобу, що рухається прямо.
• «Останнім» — жовтий автомобіль повинен пропустити вас за правилом перешкоди праворуч, а червоний — перед своїм лівим поворотом.

Підстава у ПДР. Правило надання дороги транспортним засобам, що наближаються праворуч на рівнозначному перехресті, встановлено пунктом 16.12 ПДР. Обов’язок водія, який повертає ліворуч, дати дорогу зустрічним транспортним засобам, що рухаються прямо або праворуч, визначено пунктом 16.13 ПДР.

Запам’ятайте: на рівнозначному перехресті спочатку застосуйте правило перешкоди праворуч, а для лівого повороту додатково перевірте зустрічний транспорт.

Пояснення простими словами. Водій маршрутного транспортного засобу відповідає одразу за багатьох пасажирів, тому під час перевезення не повинен відволікатися від керування. Заборонено розмовляти з пасажирами, їсти, пити, палити та користуватися засобом зв’язку, тримаючи його в руці.

Чому окремі варіанти неповні:

• Розмови з пасажирами, їжа, пиття, користування засобом зв’язку в руці та паління — кожна з цих дій окремо заборонена, тому правильною є відповідь, яка охоплює весь перелік.

Підстава у ПДР. Спеціальні заборони для водія маршрутного транспортного засобу містить пункт 21.2 ПДР, а користування засобами зв’язку з триманням їх у руці заборонене водіям відповідно до пункту 2.9 ПДР.

Запам’ятайте: під час перевезення пасажирів водій маршруту не повинен відволікатися на жодну з перелічених дій.

Пояснення простими словами. Якщо поряд із проїзною частиною є спеціально облаштована велосипедна доріжка, велосипедист повинен користуватися нею. Рухатися в такому випадку проїзною частиною заборонено.

Чому варіант 2 неправильний. Саме по собі звуження проїзної частини не назване в пункті 6.6 ПДР окремою підставою для повної заборони руху велосипедиста. Воно вимагає більшої обережності, але не створює заборони, наведеної у питанні.

Чому варіант 3 неправильний. Він об’єднує правильний варіант 1 із неправильним варіантом 2.

Підстава у ПДР. Підпункт «б» пункту 6.6 ПДР забороняє велосипедисту рухатися проїзною частиною, якщо поряд облаштовано велосипедну доріжку.

Запам’ятайте: є велосипедна доріжка — велосипедист повинен рухатися нею, а не проїзною частиною.

Важливе актуальне уточнення. Це запитання містить застаріле нормативне значення. За чинними Правилами на маршрут, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 км, повинні направлятися два водії.

Що обирати в цьому тесті. У незміненому офіційному комплекті правильною позначено третю відповідь. Водночас жоден варіант не відтворює чинну умову точно: другий містить «250 км», але в нормативному тексті йдеться саме про маршрут понад 250 км.

Чому це важливо. Два водії можуть змінювати один одного, завдяки чому перевізник організовує рейс без порушення встановлених періодів керування, перерв і відпочинку.

Нормативна підстава. Актуальну вимогу містить пункт 65 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Запам’ятайте актуальну норму: маршрут за межі населеного пункту протяжністю понад 250 км — два водії.

Пояснення простими словами. Безпечний інтервал — це достатня бокова відстань між транспортними засобами або між транспортним засобом та іншим об’єктом.

Дотримуватися такого інтервалу необхідно під час усіх перелічених маневрів:

• обгону;
• випередження;
• об’їзду перешкоди;
• зустрічного роз’їзду.

У кожній із цих ситуацій транспортний засіб зближується збоку з іншим учасником руху або перешкодою, тому недостатній проміжок може спричинити зіткнення.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• варіанти 1, 2, 3 і 4 кожен окремо називають правильний маневр, але повна відповідь повинна охоплювати всі перелічені випадки.

Запам’ятайте: під час будь-якого бокового зближення — обгону, випередження, об’їзду або зустрічного роз’їзду — потрібно залишати безпечний інтервал.

Підстава в ПДР. Випадки, у яких необхідно дотримуватися безпечного інтервалу, визначає пункт 13.3 ПДР.

Пояснення простими словами. Прилегла територія розташована безпосередньо біля проїзної частини та використовується для доступу до певного об’єкта, а не як дорога для наскрізного руху.

Прилегла територія має три основні ознаки:

• прилягає до краю проїзної частини;
• не призначена для наскрізного проїзду;
• слугує для в’їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики та інші подібні об’єкти або виїзду з них.

Чому правильний варіант 2. Тільки він містить повне визначення з ПДР: розташування біля проїзної частини, відсутність призначення для наскрізного проїзду та використання для доступу до конкретних територій чи об’єктів.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 описує початок визначення перехрестя — місця перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні. Виїзд із прилеглої території перехрестям не вважається.
• Варіант 3 називає лише місце в’їзду або виїзду, але не саму прилеглу територію. У ньому також немає ключових ознак: прилягання до проїзної частини та відсутності наскрізного проїзду.
• Варіант 4 неправильний, оскільки варіанти 1 і 3 не відповідають повному визначенню прилеглої території.

Як відрізнити від перехрестя. Перехрестя утворюють дороги, що перетинаються, прилягають або розгалужуються на одному рівні. В’їзд у двір, на парковку, АЗС або іншу прилеглу територію не перетворює це місце на перехрестя.

Важливо для проїзду. Виїжджаючи з прилеглої території на дорогу, водій повинен перед проїзною частиною або тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, які рухаються дорогою. З’їжджаючи з дороги, потрібно дати дорогу велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких перетинається.

Підстава у ПДР. Визначення прилеглої території наведено в пункті 1.10 ПДР. Правила в’їзду та виїзду встановлено пунктом 10.2 ПДР.

Запам’ятайте: прилегла територія веде до конкретного об’єкта і не призначена для наскрізного проїзду.

Що показано на ілюстрації нижче. Наведено чотири типові приклади прилеглих територій: двір житлового будинку, стоянку, автозаправну станцію та будівельний майданчик. Кожна з них розташована біля проїзної частини й має в’їзд або виїзд на дорогу.

Пояснення простими словами. Перед початком руху водій повинен завчасно ввімкнути світловий покажчик повороту відповідного напрямку. Так інші учасники дорожнього руху розумітимуть, у який бік автомобіль почне рухатися.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — аварійна світлова сигналізація призначена для визначених ПДР особливих ситуацій, а не для звичайного початку руху.
• Варіант 2 — габаритні ліхтарі позначають транспортний засіб, але не повідомляють напрямок майбутнього маневру.

Запам’ятайте: покажчик повороту потрібно вмикати не лише перед поворотом, а й перед початком руху та зупинкою.

Підстава в ПДР. Порядок подання попереджувальних сигналів перед початком руху визначає пункт 9.2 ПДР.

Пояснення простими словами. Оливний фільтр утримує частинки зношення, нагар та інші забруднення. Якщо залити нову оливу, але залишити відпрацьований фільтр, у системі залишаться накопичені забруднення, а пропускна здатність фільтра може бути погіршеною.

Навіщо замінювати їх разом:

• нова олива не змішується із залишками забруднень у старому фільтрі;
• відновлюється нормальна пропускна здатність фільтрувального елемента;
• зменшується ризик відкривання перепускного клапана через надмірний опір засміченого фільтра;
• двигун отримує повноцінний новий інтервал обслуговування.

Чому інші варіанти неправильні:

• повторне використання злитої відпрацьованої оливи не є нормальною процедурою обслуговування;
• залишати старий змінний фільтр під час повної заміни оливи недоцільно та суперечить логіці регламентного обслуговування.

Технічне уточнення. У деяких двигунах або спеціальній техніці можуть застосовуватися центрифуги, сітчасті елементи чи окремі регламенти обслуговування. У реальній експлуатації завжди виконують процедуру виробника, але для звичайного змінного фільтра правильна дія — заміна разом з оливою.

Запам’ятайте: нова олива — новий змінний оливний фільтр.

Пояснення простими словами. Коли зчеплення «веде», після повного натискання педалі ведений диск не відокремлюється від маховика та натискного диска повністю. Через залишкове тертя частина крутного моменту продовжує передаватися на первинний вал коробки передач.

Типові ознаки:

• передачі, особливо перша та задня, вмикаються важко або з хрустом;
• автомобіль може намагатися рушити з місця за повністю натиснутої педалі;
• після натискання педалі вал коробки передач не припиняє обертатися достатньо швидко.

Не плутайте з пробуксовуванням. Якщо зчеплення «буксує», воно, навпаки, не з’єднує двигун із трансмісією повністю за відпущеної педалі: оберти двигуна зростають, а автомобіль розганяється слабко.

Чому інші варіанти неправильні. «Нахил зчеплення» не є усталеним позначенням цієї несправності, а «відведення автомобіля через зчеплення» не описує технічний стан вузла.

Запам’ятайте: «веде» — не вимикається повністю; «буксує» — не вмикається повністю.

Пояснення простими словами. У бензиновому двигуні система запалювання повинна в потрібний момент створити на свічці електричну іскру. Вона займає стиснену паливоповітряну суміш у циліндрі, після чого починається робоче згоряння.

До системи запалювання можуть належати:

• котушки запалювання;
• свічки запалювання;
• датчики, за сигналами яких визначається момент іскроутворення;
• електронний блок керування та відповідні електричні кола.

Чому важливий точний момент іскри. Занадто раннє або пізнє запалювання погіршує потужність та економічність, збільшує навантаження на двигун і може спричинити детонацію або перегрівання.

Чому інші варіанти неправильні:

• підігрівання повітря не є основним призначенням системи іскрового запалювання;
• фарами керує система зовнішнього освітлення, а не система запалювання двигуна.

Технічне уточнення. Відповідь стосується двигуна з примусовим іскровим запалюванням. У дизельному двигуні пальне займається від високої температури стисненого повітря, а не від звичайної свічки запалювання.

Запам’ятайте: система запалювання створює іскру для своєчасного займання суміші в бензиновому двигуні.

Пояснення простими словами. Стартер — це електричний двигун, який під час запуску короткочасно обертає колінчастий вал двигуна внутрішнього згоряння. Для цього його шестерня входить у зачеплення із зубчастим вінцем маховика. Коли двигун починає працювати самостійно, стартер від’єднується.

Послідовність роботи:

• водій або система керування подає команду на запуск;
• тягове реле під’єднує електродвигун стартера до акумуляторної батареї та вводить шестерню в зачеплення;
• стартер прокручує колінчастий вал;
• після запуску привод виходить із зачеплення.

Чому інші варіанти неправильні:

• «для старту автомобіля» — неточне формулювання: стартер запускає двигун, а не безпосередньо приводить автомобіль у рух;
• стартер не призначений для пересування автомобіля навіть на невелику відстань — це може перегріти й пошкодити його, розрядити акумулятор та зашкодити приводу.

Безпечне користування. Не вмикайте стартер, коли двигун уже працює, і не прокручуйте його довше, ніж дозволено інструкцією виробника. Після невдалої спроби витримайте передбачену виробником паузу.

Запам’ятайте: стартер запускає двигун, а автомобіль рухає вже працюючий двигун через трансмісію.

Пояснення простими словами. Різкі повторні гальмування велосипедиста означають, що його рух важко прогнозувати. Причиною може бути перешкода, нерівність дороги, втрата рівноваги або невпевнені дії. Безпечна реакція водія — не тиснути на велосипедиста, а збільшити запас часу й простору.

Як діяти:

• зберігати спокій і не намагатися негайно обігнати;
• зменшити швидкість та збільшити дистанцію;
• стежити за положенням велосипедиста й можливою перешкодою перед ним;
• бути готовим до повної зупинки або безпечного об’їзду лише після оцінки обстановки.

Чому тривалий звуковий сигнал — неправильна відповідь. Сигнал не усуває небезпеку й не збільшує дистанцію. Він може налякати велосипедиста та спричинити ще різкішу зміну його траєкторії. За безпосередньої загрози звуковий сигнал може бути додатковим попередженням, але не заміною зниження швидкості й готовності зупинитися.

Підстава у ПДР. Пункт 1.7 ПДР вимагає особливої уважності до велосипедистів. Пункт 13.1 ПДР зобов’язує дотримувати безпечної дистанції, а пункт 12.3 ПДР — негайно зменшувати швидкість аж до зупинки в разі небезпеки.

Запам’ятайте: непередбачуваний велосипедист попереду — менша швидкість, більша дистанція й жодного тиску сигналом.

Пояснення простими словами. Під час сильного снігопаду навіть звичайна поїздка може затягнутися через замет, затор або перекриття дороги. Тому всі названі речі підвищують готовність водія до непередбаченої зупинки.

Для чого потрібен кожен предмет:

• лопата — щоб звільнити колеса, днище або простір біля автомобіля від снігу;
• тепла ковдра — щоб зберегти тепло під час тривалого очікування;
• щітка зі скребком — щоб очищати скло, дзеркала та світлові прилади від снігу й льоду;
• повний бак пального — щоб мати запас на затримку, об’їзд або безпечне повернення.

Чому окремі варіанти неповні. Кожна річ вирішує лише одну проблему. Варіант «Все перераховане вище» охоплює і звільнення автомобіля зі снігу, і збереження тепла, і видимість, і запас ходу.

Важливе уточнення. Це рекомендація щодо зимової готовності, а не встановлений ПДР обов’язковий склад автомобільного спорядження. Якщо автомобіль застряг, слід також перевірити, щоб вихлопна труба не була заблокована снігом.

Запам’ятайте: у снігопад готуйтеся не лише до руху, а й до можливої тривалої зупинки.

Пояснення простими словами. Засліплення виникає через дію світла на зір водія. Воно може бути спричинене, наприклад, фарами зустрічного транспортного засобу, яскравим сонцем або відбитим світлом.

Чому інші варіанти неправильні:

• мокрий сніг, сильна злива та інтенсивний снігопад погіршують видимість дороги, але самі по собі не відповідають визначенню засліплення;
• ці погодні явища можуть підсилювати відблиски та розсіювання світла, проте безпосереднім фактором засліплення все одно є дія світла на зір.

Як проявляється засліплення. Водій тимчасово об’єктивно не може виявити перешкоду або розпізнати межі елементів дороги навіть на мінімальній відстані.

Підстава у ПДР. Визначення засліплення наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: опади обмежують видимість, а засліплення спричиняє світло.

Пояснення простими словами. Після проїзду через глибоку калюжу вода може потрапити на робочі поверхні гальмівних механізмів. Через це тимчасово зменшується тертя, гальмівний шлях може збільшитися, а гальмування — стати слабшим або нерівномірним.

Що робити після калюжі. На безпечній ділянці потрібно перевірити дію гальм і, рухаючись із невеликою швидкістю, кілька разів плавно натиснути педаль гальма. Нагрівання та тертя допоможуть просушити робочі поверхні. Робити це слід так, щоб не створити небезпеки іншим учасникам руху.

Чому інший варіант неправильний. Намокання не означає, що гальмівні механізми обов’язково повністю вийшли з ладу. Зазвичай їх ефективність тимчасово зменшується й відновлюється після просушування.

Підстава. Така відповідь відповідає офіційному тестовому питанню ГСЦ МВС, а загальну вимогу щодо справності гальмівної системи встановлює пункт 31.1 ПДР.

Запам’ятайте: глибока вода може тимчасово послабити гальма — після калюжі їх потрібно обережно перевірити й просушити.

Логіка тестового питання. Серед наведених варіантів друга відповідь є правильною, оскільки передбачає спокій і доступ свіжого повітря, а не обливання холодною водою та нашатирний спирт. Через неправильність першої відповіді третій варіант також не підходить.

Важливе уточнення щодо реальної допомоги. Біль або стискання за грудиною слід розцінювати як можливий гострий інфаркт міокарда. Не намагайтеся самостійно відрізнити «звичайний» напад стенокардії від інфаркту та не відкладайте виклик 103 або 112.

Безпечна послідовність дій:

• припиніть рух, заспокойте людину та надайте їй максимально зручне положення;
• розстібніть стискаючий одяг і забезпечте свіже повітря;
• викличте 103 або 112 та виконуйте вказівки диспетчера;
• допоможіть прийняти нітрогліцерин лише тоді, коли цей препарат раніше призначив лікар саме цій людині й вона знає свою звичну схему приймання;
• постійно контролюйте свідомість і дихання до приїзду медиків.

Важливий нюанс. Валідол не є рівноцінною заміною нітрогліцерину та не повинен відкладати виклик екстреної допомоги. Не давайте людині чужі або невідомі препарати.

Чому перший варіант неправильний. Холодна вода й нашатирний спирт не усувають порушення кровопостачання серцевого м’яза та можуть лише втратити дорогоцінний час.

Запам’ятайте: біль у грудях — спокій, зручне положення, свіже повітря та негайний виклик 103/112.

Пояснення простими словами. У базовому алгоритмі серцево-легеневої реанімації людина без медичної освіти оцінює свідомість і нормальне дихання. Якщо постраждалий не реагує та не дихає нормально, слід викликати екстрену медичну допомогу й розпочати СЛР.

Важливий нюанс. Поодинокі судомні вдихи, хрипи або нерегулярне агональне дихання не є нормальним диханням. Його наявність визначають не довше ніж 10 секунд.

Чому інші варіанти неправильні:

• розширення зіниць може виникати з різних причин і не є ознакою, на якій будується базовий алгоритм СЛР;
• пошук пульсу на сонній артерії людиною без спеціальної підготовки часто буває неточним і затримує початок реанімації, тому в базовому алгоритмі вирішальним є саме відсутнє або ненормальне дихання у непритомного постраждалого.

Запам’ятайте: немає реакції та нормального дихання — викликайте 103/112 і починайте СЛР.