Категорія D1

Пояснення простими словами. Недостатня видимість виникає тоді, коли одночасно виконуються дві умови: дорогу в напрямку руху видно менш ніж на 300 метрів, а причиною є сутінки, туман, дощ, снігопад або подібні умови.

Чому правильна саме відповідь 3. Вона містить обидві обов’язкові ознаки з визначення ПДР: відстань видимості менше 300 метрів і погіршення видимості через сутінки чи атмосферні явища.

Що показано на ілюстраціях. На дорозі в тумані автомобілі та інші об’єкти стають нерозбірливими вже на невеликій відстані. Додаткові зображення показують чотири характерні умови: сутінки, туман, дощ і снігопад. Спільна ознака для них — дорогу видно менш ніж на 300 метрів.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 змішує два різні поняття. Для обмеженої оглядовості ПДР не встановлюють межу 300 метрів.
• Варіант 2 описує огляд, закритий поворотом дороги. Це обмежена оглядовість, оскільки причиною є геометричні параметри дороги, а не сутінки чи погодні явища.
• Варіант 4 називає окремі небезпечні ділянки дороги, але не містить визначення недостатньої видимості.

Практичний приклад. Якщо під час туману дорогу попереду можна розрізнити лише на відстані 150 метрів, це недостатня видимість. Якщо ж у ясну погоду огляд закриває поворот або вершина підйому, це обмежена оглядовість.

Важливо. У визначенні вказано саме менше 300 метрів. Але однієї лише відстані недостатньо: причиною погіршення видимості мають бути сутінки, туман, дощ, снігопад або подібні умови.

Підстава у ПДР. Визначення терміна наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: менше 300 метрів через сутінки або негоду — недостатня видимість; поворот, підйом чи інший фізичний об’єкт закриває дорогу — обмежена оглядовість.

Пояснення простими словами. Прилегла територія розташована безпосередньо біля проїзної частини та використовується для доступу до певного об’єкта, а не як дорога для наскрізного руху.

Прилегла територія має три основні ознаки:

• прилягає до краю проїзної частини;
• не призначена для наскрізного проїзду;
• слугує для в’їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики та інші подібні об’єкти або виїзду з них.

Чому правильний варіант 2. Тільки він містить повне визначення з ПДР: розташування біля проїзної частини, відсутність призначення для наскрізного проїзду та використання для доступу до конкретних територій чи об’єктів.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 описує початок визначення перехрестя — місця перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні. Виїзд із прилеглої території перехрестям не вважається.
• Варіант 3 називає лише місце в’їзду або виїзду, але не саму прилеглу територію. У ньому також немає ключових ознак: прилягання до проїзної частини та відсутності наскрізного проїзду.
• Варіант 4 неправильний, оскільки варіанти 1 і 3 не відповідають повному визначенню прилеглої території.

Як відрізнити від перехрестя. Перехрестя утворюють дороги, що перетинаються, прилягають або розгалужуються на одному рівні. В’їзд у двір, на парковку, АЗС або іншу прилеглу територію не перетворює це місце на перехрестя.

Важливо для проїзду. Виїжджаючи з прилеглої території на дорогу, водій повинен перед проїзною частиною або тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, які рухаються дорогою. З’їжджаючи з дороги, потрібно дати дорогу велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких перетинається.

Підстава у ПДР. Визначення прилеглої території наведено в пункті 1.10 ПДР. Правила в’їзду та виїзду встановлено пунктом 10.2 ПДР.

Запам’ятайте: прилегла територія веде до конкретного об’єкта і не призначена для наскрізного проїзду.

Що показано на ілюстрації нижче. Наведено чотири типові приклади прилеглих територій: двір житлового будинку, стоянку, автозаправну станцію та будівельний майданчик. Кожна з них розташована біля проїзної частини й має в’їзд або виїзд на дорогу.