Надання домедичної допомоги

Пояснення простими словами. Видимий уламок кістки в рані є ознакою відкритого перелому. Потрібно викликати екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112, у разі кровотечі зупинити її, накласти на рану чисту стерильну пов’язку та знерухомити пошкоджену кінцівку. Положення постраждалого має завдавати йому якнайменше болю.

Як діяти безпечно:

• не намагайтеся вправити уламок кістки або вирівняти кінцівку силою;
• накладайте пов’язку обережно, не створюючи тиску на уламок;
• фіксуйте кінцівку в тому положенні, у якому вона перебуває, охоплюючи суглоби вище й нижче перелому;
• без нагальної небезпеки не переміщуйте постраждалого самостійно та виконуйте вказівки диспетчера екстреної допомоги.

Чому інший варіант неправильний:

• положення на спині з валиком і таблетка анальгіну не закривають відкриту рану, не зупиняють можливу кровотечу та не забезпечують іммобілізацію; самостійно давати постраждалому ліки не слід.

Запам’ятайте: відкритий перелом — виклик 103/112, контроль кровотечі, стерильна пов’язка, нерухомість кінцівки та жодного вправляння уламка.

Пояснення простими словами. При переломі ключиці потрібно обмежити рухи плечового пояса й руки, щоб не посилювати біль і не допустити додаткового зміщення уламків. Серед наведених варіантів це найкраще забезпечує валик у пахвовій ділянці та фіксація зігнутої в лікті руки до тулуба.

Чому інші варіанти неправильні:

• холод може дещо зменшити біль і набряк, але туге бинтування без належної фіксації руки не забезпечує потрібного знерухомлення та може створювати зайвий тиск;
• косинка може підтримувати руку, однак запропонований варіант також допускає прибинтування випрямленої руки до тулуба, що не є правильним положенням для такої фіксації.

Як діяти в реальній ситуації. Викличте екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112, не намагайтеся вправляти кістку чи силою змінювати положення руки. Постраждалому слід надати найбільш зручне положення, а знерухомлення виконувати лише за наявності відповідних навичок.

Запам’ятайте: при переломі ключиці руку не випрямляють силою — її обережно підтримують і фіксують у зручному зігнутому положенні.

Пояснення простими словами. Допомогу надають у порядку найбільш безпосередніх загроз життю. Спочатку зупиняють масивну зовнішню кровотечу, оскільки значна втрата крові може дуже швидко стати смертельною. Далі відновлюють прохідність дихальних шляхів і лише після цього оцінюють та забезпечують дихання.

Послідовність дій:

• масивна кровотеча — знайти джерело та негайно розпочати її зупинку;
• дихальні шляхи — переконатися, що повітря може вільно проходити до легень;
• дихання — оцінити його наявність та за потреби перейти до відповідного алгоритму допомоги.

Чому інші варіанти неправильні:

• відновлення прохідності дихальних шляхів до зупинки вже виявленої масивної кровотечі відкладає усунення критичної крововтрати;
• починати із забезпечення дихання, залишивши без контролю і кровотечу, і прохідність дихальних шляхів, означає порушити пріоритетність невідкладних дій.

Запам’ятайте: масивна кровотеча → прохідність дихальних шляхів → дихання.

Пояснення простими словами. У базовому алгоритмі серцево-легеневої реанімації людина без медичної освіти оцінює свідомість і нормальне дихання. Якщо постраждалий не реагує та не дихає нормально, слід викликати екстрену медичну допомогу й розпочати СЛР.

Важливий нюанс. Поодинокі судомні вдихи, хрипи або нерегулярне агональне дихання не є нормальним диханням. Його наявність визначають не довше ніж 10 секунд.

Чому інші варіанти неправильні:

• розширення зіниць може виникати з різних причин і не є ознакою, на якій будується базовий алгоритм СЛР;
• пошук пульсу на сонній артерії людиною без спеціальної підготовки часто буває неточним і затримує початок реанімації, тому в базовому алгоритмі вирішальним є саме відсутнє або ненормальне дихання у непритомного постраждалого.

Запам’ятайте: немає реакції та нормального дихання — викликайте 103/112 і починайте СЛР.

Пояснення простими словами. Натискання на грудну клітку мають бути достатньо швидкими, щоб підтримувати мінімальний кровообіг. У чинному алгоритмі рекомендована частота становить від 100 до 120 натискань за хвилину. Отже, наведені у правильному варіанті 100 натискань за хвилину є нижньою межею рекомендованого темпу.

Як виконувати компресії дорослому:

• натискати на середину грудної клітки;
• дотримуватися темпу 100–120 натискань за хвилину;
• забезпечувати глибину не менше 5 см, але не більше 6 см;
• після кожного натискання давати грудній клітці повністю розправитися та мінімізувати перерви.

Чому інші варіанти неправильні:

• 80 натискань за хвилину — повільніше за рекомендований діапазон;
• твердження, що частота не має значення, неправильне: надто повільний або надто швидкий темп знижує ефективність компресій.

Запам’ятайте: правильний темп СЛР — 100–120 натискань за хвилину.

Пояснення простими словами. Один цикл серцево-легеневої реанімації дорослого складається з 30 натискань на грудну клітку та 2 штучних вдихів. Після двох вдихів одразу відновлюють компресії.

Чому саме так:

• серія з 30 компресій підтримує рух крові до мозку та інших життєво важливих органів;
• два вдихи забезпечують надходження кисню;
• короткі й рідші перерви допомагають не втрачати створений компресіями кровообіг.

Чому інші варіанти неправильні:

• співвідношення 5 до 1 не відповідає чинному базовому алгоритму СЛР дорослого;
• співвідношення 15 до 1 також не є стандартним алгоритмом для одного рятувальника під час СЛР дорослого.

Важливий нюанс. Два вдихи рекомендовано виконувати із захисним засобом. Якщо його немає, дозволено проводити лише безперервні натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів має тривати не більше 5 секунд, а переривати компресії не можна більш як на 10 секунд.

Запам’ятайте: 30 натискань → 2 вдихи → без зволікання знову 30 натискань.

Пояснення простими словами. Опіковий пухир захищає пошкоджені тканини від забруднення та інфікування, тому навмисно проколювати або зривати його не можна. Після охолодження опіку місце ушкодження накривають чистою стерильною сухою марлевою пов’язкою, яка не повинна тиснути на тканини.

Чому інші варіанти неправильні:

• проколювання пухиря руйнує природний захисний шар і підвищує ризик інфікування;
• туга пов’язка створює додатковий тиск, посилює біль і може погіршити стан тканин у разі наростання набряку.

Якщо пухир пошкодився випадково. Не відривайте шкіру, що його вкривала. Накладіть чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску та зверніться по медичну допомогу залежно від площі, глибини й розташування опіку.

Запам’ятайте: пухирі не проколюють, а опік закривають чистою сухою пов’язкою без тиску.

Пояснення простими словами. Спочатку потрібно припинити дію високої температури, потім охолодити опік і захистити ушкоджену поверхню від забруднення. Чинний порядок передбачає промивання місця опіку водою кімнатної температури протягом щонайменше 20 хвилин, якщо площа опіку не перевищує 20% тіла дорослого або 10% тіла дитини. Після охолодження накладають чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску.

Чому інші варіанти неправильні:

• лід може надмірно охолодити та додатково пошкодити тканини; пакет з льодом на 30 хвилин не відповідає правильному алгоритму;
• спирт, йод або зеленка подразнюють ушкоджені тканини, ускладнюють оцінювання опіку й не повинні наноситися на опікову поверхню.

Додатково. Не відривайте одяг, який прилип до опіку, не проколюйте пухирі й не наносьте олію, креми чи мазі. За значного, глибокого або небезпечно розташованого опіку викличте 103 або 112 та виконуйте вказівки диспетчера.

Запам’ятайте: припинити нагрівання → охолодити водою кімнатної температури → накласти чисту суху пов’язку без тиску.

Пояснення простими словами. Серцево-легеневу реанімацію проводять, доки постраждалий не почне виявляти явні ознаки життя або доки допомогу не перебере бригада екстреної медичної допомоги. Відновлення нормального самостійного дихання, координованих рухів чи свідомості означає, що безперервні компресії потрібно припинити й повторно оцінити стан людини.

Чому інші варіанти неправильні:

• 15 хвилин не є встановленою межею для припинення СЛР;
• 30 хвилин також не є автоматичною межею: сам по собі сплив часу не дає рятувальнику підстав припинити реанімацію.

Повний перелік важливих умов. До прибуття бригади ЕМД СЛР також припиняють, якщо виникла загроза життю рятувальника чи постраждалого або продовження стало неможливим через значне фізичне виснаження. Якщо нормальне дихання відновилося, потрібно й надалі контролювати стан людини та виконувати вказівки диспетчера.

Запам’ятайте: не орієнтуйтеся на 15 або 30 хвилин — орієнтуйтеся на ознаки життя, безпеку та передачу постраждалого медикам.

Пояснення простими словами. Якщо ознаки життя не з’явилися, СЛР безперервно продовжують до прибуття бригади екстреної медичної допомоги та фактичної передачі їй постраждалого. Не слід зупиняти компресії лише тому, що автомобіль швидкої вже приїхав: продовжуйте їх, доки медики не будуть готові перебрати реанімацію.

Чому інші варіанти неправильні:

• ані 15, ані 30 хвилин не є автоматичною часовою межею, після якої рятувальник повинен припинити СЛР;
• безпідставна зупинка компресій перериває мінімальний кровообіг, який вони підтримують.

Важливий нюанс. До прибуття медиків СЛР можна припинити раніше, якщо з’явилися явні ознаки життя, виникла небезпека для рятувальника чи постраждалого або продовження стало неможливим через значне фізичне виснаження. Серед запропонованих у цьому питанні варіантів правильною є передача реанімації бригаді ЕМД.

Запам’ятайте: проводьте СЛР без довільного часового обмеження й передавайте постраждалого медикам без зайвої перерви в компресіях.

Пояснення простими словами. Якщо джерело масивної кровотечі з кінцівки добре видно, кровоспинний джгут накладають між раною та тулубом — приблизно на 5–7 см вище рани. Джгут не можна розміщувати безпосередньо на ліктьовому або колінному суглобі.

Чому інші варіанти неправильні:

• 2–3 см — надто близько до зони ушкодження й не відповідає встановленому правилу;
• 10–12 см — вище, ніж потрібно за умови, що місце кровотечі чітко визначене, і без потреби залишає більшу ділянку кінцівки без кровопостачання.

Як перевірити результат. Після затягування джгута кровотеча має припинитися. Потрібно зафіксувати точний час його накладання на джгуті або в іншому добре видимому місці, не послаблювати й не знімати його самостійно та передати цю інформацію медикам.

Важливий нюанс. Якщо джерело масивної кровотечі не вдається чітко визначити, діє інша тактика — джгут накладають максимально високо на кінцівку. Це не змінює відповіді на запитання, у якому джерело кровотечі відоме.

Запам’ятайте: видима рана — джгут на 5–7 см вище, не на суглоб, із обов’язковою фіксацією часу.

Пояснення простими словами. Сторонній предмет у рані не можна самостійно витягувати. Він може частково стримувати кровотечу, а під час виймання можна додатково пошкодити судини, нерви та інші тканини.

Як діяти:

• не натискайте на предмет і не намагайтеся змінити його положення;
• обережно обкладіть його з усіх боків згорнутими бинтами або іншим чистим матеріалом;
• зафіксуйте пов’язку так, щоб предмет залишався нерухомим, але не був притиснутий углиб рани;
• викличте екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112.

Чому інші варіанти неправильні:

• виймання предмета може спричинити або різко посилити кровотечу;
• правило не залежить від того, на скільки сантиметрів предмет виступає над раною: довільного порога 5 см немає.

Важливий нюанс. Якщо сторонній предмет випав сам, не вставляйте його назад. За можливості збережіть його та передайте медичним працівникам.

Запам’ятайте: предмет залишається в рані — пов’язка фіксує його навколо, а не тисне зверху.

Пояснення простими словами. Переліт мотоцикліста через перешкоду означає сильний удар і різке згинання, розгинання або обертання тіла. За такого механізму травми насамперед підозрюють ушкодження хребта, особливо його шийного відділу.

Чому не обираємо інші варіанти. Переломи плеча або таза також можливі, але лише за описом механізму падіння не можна вважати один із них першочерговою підозрою. Потенційне ушкодження шиї небезпечніше тим, що необережний рух може погіршити стан спинного мозку.

Як діяти в реальній ситуації:

• викличте 103 або 112;
• не піднімайте й не садіть постраждалого без крайньої потреби;
• не повертайте його голову та шию;
• якщо місце безпечне, підтримуйте голову в тому положенні, в якому її знайшли, до прибуття медиків.

Важливий нюанс. Шолом мотоцикліста без нагальної потреби не знімають. Виняток — необхідність забезпечити дихальні шляхи або провести реанімацію, коли допомогти інакше неможливо.

Запам’ятайте: сильне падіння з мотоцикла — це підозра на травму шиї та хребта, доки медики не встановлять інше.

Пояснення простими словами. Мета кровоспинного джгута — повністю припинити масивну кровотечу з кінцівки. Тому його затягують не до появи болю і не просто «скільки є сили», а до фактичної зупинки кровотечі.

Як перевірити результат:

• кров із рани більше не витікає;
• якщо ви вмієте перевіряти пульс, нижче правильно накладеного джгута він відсутній;
• якщо кровотеча триває, джгут потрібно дотягнути або накласти другий вище першого.

Чому інші варіанти неправильні:

• біль може з’явитися ще до того, як судини достатньо перетиснуті, тому він не є критерієм ефективності;
• затягування без контролю результату може завдати зайвої шкоди й водночас не гарантує зупинки кровотечі.

Після накладання. Запишіть точний час накладання джгута на ньому або в іншому добре видимому місці. Не послаблюйте і не знімайте його самостійно та передайте інформацію медикам.

Запам’ятайте: критерій правильного затягування джгута — зупинена кровотеча.

Пояснення простими словами. Якщо людина непритомна, але дихає нормально і немає підозри на травму, її переводять у стабільне бокове положення. Воно допомагає зберегти прохідність дихальних шляхів і зменшує ризик захлинутися слиною або блювотними масами.

Послідовність дій:

• переконайтеся, що місце безпечне;
• перевірте реакцію та нормальне дихання не довше ніж протягом 10 секунд;
• викличте 103 або 112;
• обережно переведіть людину в стабільне бокове положення;
• контролюйте дихання кожні 3–5 хвилин до приїзду медиків.

Чому інші варіанти неправильні:

• садити непритомну людину небезпечно: вона не контролює положення тіла, а її дихальні шляхи можуть перекритися;
• залишити людину без допомоги означає не усунути ризик западання язика або потрапляння рідини в дихальні шляхи.

Важливий нюанс. Якщо є підозра на травму хребта, без потреби людину не повертають; прохідність дихальних шляхів підтримують, мінімізуючи рухи шиї. Якщо нормального дихання немає — потрібна серцево-легенева реанімація, а не стабільне положення.

Запам’ятайте: непритомний, але нормально дихає і не травмований — стабільне бокове положення та постійний контроль.

Пояснення простими словами. Масивна кровотеча може призвести до смерті за лічені хвилини, тому її зупинка не повинна чекати завершення телефонної розмови. У змодельованій у питанні ситуації, коли для зупинки масивної артеріальної кровотечі потрібен джгут, його накладають негайно, перевіряють результат, фіксують час і якнайшвидше викликають 103 або 112.

Чому саме цей варіант:

• перший варіант пропонує лише пов’язку, що тисне, і не передбачає переходу до джгута, якщо кровотеча масивна та не зупиняється;
• другий варіант відкладає безпосередню зупинку критичної крововтрати до завершення виклику;
• третій варіант починається з усунення найближчої загрози життю та містить обов’язкову фіксацію часу.

Важливий нюанс чинного алгоритму. Якщо рану на кінцівці добре видно, спочатку здійснюють максимально можливий прямий тиск і накладають пов’язку, що тисне. Якщо це не зупинило масивну кровотечу, накладають джгут на 5–7 см вище рани, але не на суглоб. Якщо джерело кровотечі не видно — джгут одразу накладають максимально високо на кінцівку.

Після накладання. Переконайтеся, що кровотеча припинилася. Джгут не послаблюють і не знімають самостійно; час його накладання повідомляють медичним працівникам.

Запам’ятайте: масивна кровотеча — спочатку зупинити, зафіксувати час, негайно викликати допомогу.

Пояснення простими словами. Перш ніж підходити до постраждалого, потрібно оцінити місце ДТП. Якщо рятувальник сам потрапить під автомобіль, дію вогню, пального, електричного струму чи іншу небезпеку, постраждалих стане більше, а допомога затримається.

Що потрібно оцінити:

• рух транспорту та ризик повторного зіткнення;
• вогонь, дим, витік пального або небезпечних речовин;
• обірвані дроти, нестійкі конструкції та інші загрози;
• можливість безпечно підійти й надати допомогу.

Чому інші варіанти не є першими. Відновлення прохідності дихальних шляхів і перевірка дихання надзвичайно важливі, але виконуються вже після того, як рятувальник переконався, що може підійти безпечно.

Якщо місце небезпечне. Не наражайте себе на ризик. Викличте 112 або відповідні екстрені служби, попередьте інших і дійте за вказівками диспетчера.

Запам’ятайте: перший крок допомоги — безпека рятувальника, постраждалого та людей навколо.

Пояснення простими словами. За кровотечі з рани в ділянці шиї найперша дія серед запропонованих — негайно притиснути саму рану пальцями або долонею через чисту серветку чи тканину. Прямий тиск дає змогу швидко зменшити крововтрату, не перетискаючи всю шию.

Як діяти:

• використайте рукавички, якщо вони є;
• здійснюйте максимально можливий безперервний тиск безпосередньо на рану;
• покличте на допомогу та викличте 103 або 112;
• за наявності відповідних навичок рану можна щільно затампонувати гемостатичною або звичайною марлею та продовжувати тиск.

Чому інші варіанти неправильні:

• звичайний кровоспинний джгут призначений для кінцівок і на шию його не накладають;
• туга кругова пов’язка навколо шиї може стиснути дихальні шляхи та кровоносні судини.

Важливий нюанс. За самим місцем рани не можна стверджувати, що кровотеча обов’язково артеріальна. Незалежно від типу пошкодженої судини небезпечну кровотечу зупиняють негайним прямим тиском.

Запам’ятайте: рана на шиї — тиск на рану, але не кругове перетискання шиї.

Пояснення простими словами. Якщо кровотеча з кінцівки масивна, але через одяг, темряву чи інші обставини рану неможливо чітко побачити, немає часу шукати точне місце ушкодження. Джгут накладають максимально високо на кінцівку, щоб він гарантовано опинився між невідомим джерелом кровотечі та тулубом.

Після накладання:

• затягніть джгут до повної зупинки кровотечі;
• зафіксуйте точний час накладання на джгуті або в іншому видимому місці;
• якщо кровотеча не зупинилася, дотягніть джгут або накладіть другий вище першого;
• викличте 103 або 112 та не послаблюйте джгут самостійно.

Чому інші варіанти неправильні:

• середина кінцівки — довільне місце, яке може виявитися нижче рани;
• пошук невидимої рани затримує зупинку критичної крововтрати.

Важливий нюанс. Якщо рану добре видно, діє інше правило: за потреби джгут накладають на 5–7 см вище рани, але не безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоб.

Запам’ятайте: джерело масивної кровотечі не видно — джгут максимально високо на кінцівку.

Пояснення простими словами. Серед наведених варіантів перший є правильним, тому що насамперед припиняє вдихання токсичних парів і передбачає підтримку дихання, якщо вона справді потрібна. Допомогу потрібно надавати так, щоб самому не отруїтися.

Безпечна послідовність дій:

• не заходьте в загазовану зону без належного захисту;
• якщо це безпечно, виведіть або винесіть постраждалого на свіже повітря;
• викличте 103 або 112;
• оцініть свідомість і нормальне дихання;
• якщо дихання відсутнє або ненормальне, розпочніть серцево-легеневу реанімацію та виконуйте вказівки диспетчера;
• якщо людина дихає, забезпечте спокій, не допускайте переохолодження та стежте за її станом.

Важливе уточнення. Штучну вентиляцію легень не проводять людині, яка дихає нормально. Вона потрібна лише за відсутнього або ненормального дихання та за умови, що рятувальник може виконати її безпечно.

Чому інші варіанти неправильні:

• промивання шлунка не усуває наслідків вдихання парів бензину й може бути небезпечним;
• гарячий чай не є лікуванням отруєння та не замінює оцінку дихання і виклик медиків.

Запам’ятайте: пари бензину — безпечно припинити вплив, забезпечити свіже повітря, викликати допомогу та контролювати дихання.

Пояснення простими словами. Електроліт може спричинити хімічний опік. Найважливіше — якнайшвидше видалити речовину зі шкіри, промиваючи уражене місце великою кількістю чистої води кімнатної температури протягом 15–20 хвилин.

Як діяти:

• забезпечте власну безпеку та припиніть контакт із речовиною;
• обережно зніміть забруднений одяг, якщо він не прилип до шкіри;
• безперервно промивайте уражену ділянку великою кількістю води;
• після промивання, якщо утворився опік, накладіть чисту стерильну пов’язку;
• за значного ураження або погіршення стану викличте 103 чи 112.

Чому інші варіанти неправильні:

• йод подразнює вже пошкоджені тканини та не призначений для оброблення хімічного опіку;
• перекис водню також не видаляє електроліт і може додатково подразнювати тканини;
• отже, виконувати всі перелічені дії не можна.

Важливий нюанс. Не намагайтеся самостійно нейтралізувати електроліт іншими хімічними розчинами: реакція може виділяти тепло й поглибити опік.

Запам’ятайте: електроліт на шкірі — негайно й довго змивати великою кількістю води.

Логіка тестового питання. Серед запропонованих варіантів друга відповідь стосується саме отруєння речовиною, що потрапила через травний тракт. Перша відповідь із валеріановими краплями, гарячим чаєм або кавою не усуває причину отруєння, тому третій варіант також не може бути правильним.

Важливе уточнення щодо реальної допомоги. Чинний загальний порядок домедичної допомоги при гострому отруєнні не радить самостійно викликати блювання чи без вказівки медичного працівника давати активоване вугілля. Такі дії можуть бути небезпечними за деяких отруєнь або при порушенні свідомості.

Безпечна послідовність дій:

• негайно припиніть керування та зупиніться у безпечному місці;
• з’ясуйте, що саме і коли людина їла, збережіть упаковку або залишки продукту;
• за виражених симптомів, порушення свідомості, багаторазового блювання, сильного болю чи швидкого погіршення викличте 103 або 112;
• непритомній людині нічого не давайте через рот;
• якщо людина при свідомості, давайте рідину невеликими порціями та виконуйте вказівки диспетчера.

Запам’ятайте: у тесті — друга відповідь; у реальній ситуації блювання і сорбенти застосовують не автоматично, а за професійною рекомендацією.

Пояснення простими словами. Удар у живіт може пошкодити печінку, селезінку, нирки, кишечник або інші внутрішні органи. Зовні травма іноді виглядає незначною, хоча всередині вже розвивається небезпечна кровотеча. Тому постраждалому забезпечують спокій, не масажують живіт і не прогрівають місце удару.

Як діяти:

• викличте 103 або 112;
• допоможіть постраждалому прийняти максимально зручне положення та не дозволяйте зайвих рухів;
• холодний пакет можна прикласти через тканину без сильного натискання;
• укрийте людину та постійно контролюйте її свідомість і дихання.

Чому інші варіанти неправильні:

• розтирання жорстким матеріалом може посилити біль і пошкодження;
• масаж та прогрівання збільшують кровообіг у травмованій ділянці й можуть погіршити внутрішню кровотечу;
• до огляду медиками не слід давати багато їжі чи напоїв, оскільки може знадобитися термінове втручання.

Ознаки особливої небезпеки. Часте поверхневе дихання, бліда холодна волога шкіра, наростання болю, слабкість або порушення свідомості можуть свідчити про внутрішню кровотечу.

Запам’ятайте: травма живота — спокій, зручне положення, холод без натискання та термінова оцінка медиками.

Пояснення простими словами. Якщо непритомний дорослий не дихає нормально, це розцінюють як раптову зупинку кровообігу. Рахунок іде на хвилини, тому після виклику допомоги потрібно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію.

Послідовність дій:

• переконайтеся, що місце безпечне;
• перевірте реакцію та нормальне дихання не довше ніж протягом 10 секунд;
• зателефонуйте 103 або 112 чи доручіть це іншій людині;
• розпочніть 30 натискань на середину грудної клітки та 2 вдихи, якщо вмієте і можете їх виконувати;
• використайте автоматичний зовнішній дефібрилятор, щойно він стане доступним.

Для дорослого. Натискання виконують із частотою 100–120 разів за хвилину та глибиною 5–6 см, дозволяючи грудній клітці повністю розправлятися.

Чому інші варіанти неправильні:

• людина без медичної підготовки не повинна витрачати хвилину на пошук пульсу на променевій артерії;
• нашатирний спирт не відновлює кровообіг і лише затримує життєво необхідні компресії.

Запам’ятайте: немає реакції та нормального дихання — виклик 103/112, компресії грудної клітки й дефібрилятор.

Логіка тестового питання. Із наведених відповідей правильною є друга: потрібно припинити дію високої температури та захистити опік чистою сухою пов’язкою. Перший варіант містить одразу кілька небезпечних дій, тому відповідь «виконати дії 1 і 2» також неправильна.

Повна безпечна послідовність:

• припиніть дію високої температури та переконайтеся у власній безпеці;
• зніміть прикраси й одяг біля опіку, якщо вони не прилипли до шкіри;
• якщо площа опіку не перевищує 20% тіла дорослого або 10% тіла дитини, охолоджуйте місце водою кімнатної температури щонайменше 20 хвилин;
• після охолодження накладіть чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску;
• за значного, глибокого або небезпечно розташованого опіку викличте 103 чи 112.

Чого не можна робити:

• не проколюйте пухирі;
• не відривайте прилиплий одяг;
• не прикладайте лід;
• не наносіть олію, вазелін, креми, порошки чи інші речовини.

Запам’ятайте: припинити нагрівання → охолодити водою → накласти чисту суху пов’язку без тиску.

Логіка тестового питання. Серед наведених варіантів друга відповідь є правильною, оскільки передбачає спокій і доступ свіжого повітря, а не обливання холодною водою та нашатирний спирт. Через неправильність першої відповіді третій варіант також не підходить.

Важливе уточнення щодо реальної допомоги. Біль або стискання за грудиною слід розцінювати як можливий гострий інфаркт міокарда. Не намагайтеся самостійно відрізнити «звичайний» напад стенокардії від інфаркту та не відкладайте виклик 103 або 112.

Безпечна послідовність дій:

• припиніть рух, заспокойте людину та надайте їй максимально зручне положення;
• розстібніть стискаючий одяг і забезпечте свіже повітря;
• викличте 103 або 112 та виконуйте вказівки диспетчера;
• допоможіть прийняти нітрогліцерин лише тоді, коли цей препарат раніше призначив лікар саме цій людині й вона знає свою звичну схему приймання;
• постійно контролюйте свідомість і дихання до приїзду медиків.

Важливий нюанс. Валідол не є рівноцінною заміною нітрогліцерину та не повинен відкладати виклик екстреної допомоги. Не давайте людині чужі або невідомі препарати.

Чому перший варіант неправильний. Холодна вода й нашатирний спирт не усувають порушення кровопостачання серцевого м’яза та можуть лише втратити дорогоцінний час.

Запам’ятайте: біль у грудях — спокій, зручне положення, свіже повітря та негайний виклик 103/112.

Пояснення простими словами. При переломі важливо не допустити руху уламків кістки. Іммобілізація стандартною шиною або підручним засобом зменшує біль і ризик додаткового пошкодження судин, нервів та м’яких тканин.

Як діяти:

• викличте 103 або 112;
• не намагайтеся вправити кістку чи силою вирівняти кінцівку;
• допоможіть постраждалому залишити кінцівку в положенні, яке завдає найменше болю;
• іммобілізуйте її шиною або підручними засобами лише за наявності відповідного навчання;
• до та після фіксації, якщо вмієте, перевірте пульс нижче місця травми.

Чому інші варіанти неправильні:

• звичайне перев’язування місця закритого перелому не забезпечує потрібного знерухомлення;
• формулювання «будь-яке зручне положення» не передбачає фіксації та може допустити небезпечні рухи уламків.

Якщо перелом відкритий. Спочатку зупиніть небезпечну кровотечу, накладіть на рану чисту стерильну пов’язку та не натискайте на уламки кістки.

Запам’ятайте: перелом не вправляють — кінцівку обережно знерухомлюють у найменш болісному положенні.

Пояснення простими словами. Алкоголь пригнічує роботу центральної нервової системи. Водій пізніше помічає небезпеку, повільніше приймає рішення та із запізненням починає гальмувати або виконувати інший маневр. Отже, проміжок між появою небезпеки та дією водія стає довшим.

Що ще погіршується:

• увага та здатність одночасно стежити за кількома об’єктами;
• оцінювання швидкості, відстані й дорожньої обстановки;
• координація рухів і точність керування;
• критичність мислення — водій може недооцінювати власне сп’яніння.

Чому інші варіанти неправильні. Алкоголь не залишає реакцію незмінною і не прискорює її. Суб’єктивне відчуття впевненості не означає, що організм реагує швидше.

Важливий нюанс. Кава, холодний душ або короткий сон не виводять алкоголь із крові миттєво та не повертають безпечну реакцію.

Запам’ятайте: алкоголь збільшує час реакції та одночасно погіршує якість рішення.

Пояснення простими словами. У традиційному поділі кровотеч за типом ушкодженої судини артеріальну вважають найбільш небезпечною: кров рухається під високим тиском, тому значна крововтрата може статися дуже швидко.

Типові відмінності:

• артеріальна кровотеча часто пульсує та може швидко призвести до критичної втрати крові;
• венозна кровотеча зазвичай витікає безперервним потоком, але при пошкодженні великої вени також може бути масивною і смертельно небезпечною;
• капілярна кровотеча переважно повільна й поверхнева.

Важливе практичне правило. У реальній ситуації важливіша не назва судини й не колір крові, а ознаки масивної кровотечі: кров швидко витікає, утворюється калюжа, одяг рясно просякнутий або стан людини різко погіршується. Таку кровотечу потрібно зупиняти негайно незалежно від її типу.

Чому інші варіанти не обираємо. Венозна кровотеча може бути дуже небезпечною, але в загальній тестовій класифікації найшвидшу крововтрату пов’язують саме з артеріальною. Капілярна зазвичай не спричиняє настільки швидкої крововтрати.

Запам’ятайте: у тесті — артеріальна; у житті — будь-яка масивна кровотеча є невідкладним станом.

Пояснення простими словами. Масивна артеріальна кровотеча може спричинити критичну втрату крові за дуже короткий час. Серед запропонованих варіантів найбільш надійним засобом її зупинки з кінцівки є кровоспинний джгут.

Важливий нюанс чинного алгоритму:

• якщо рану на кінцівці добре видно, спочатку максимально притисніть її руками та накладіть пов’язку, що тисне;
• якщо кровотеча не припинилася, накладіть джгут на 5–7 см вище рани, але не на ліктьовий чи колінний суглоб;
• якщо джерело масивної кровотечі не видно, джгут одразу накладають максимально високо на кінцівку;
• затягують його до повної зупинки кровотечі та обов’язково фіксують час.

Чому інші варіанти неправильні:

• звичайна бинтова пов’язка без достатнього прямого тиску може не зупинити масивну кровотечу;
• масивна артеріальна кровотеча не зупиняється надійно сама й потребує негайних дій.

Обмеження. Звичайний джгут використовують на кінцівках. При масивній кровотечі з шиї, пахової або підпахвової ділянки застосовують прямий тиск і щільне тампонування рани, а не кругове накладання джгута.

Запам’ятайте: масивна кровотеча з кінцівки, яку не зупиняє тиск, — джгут і фіксація часу.

Пояснення простими словами. Венозна кровотеча зазвичай має рівномірний безперервний потік. Її зупиняють прямим тиском на рану, після чого накладають пов’язку, що тисне та підтримує цей тиск.

Як діяти:

• за можливості надягніть рукавички;
• щільно притисніть до рани чисту серветку або тканину;
• не припиняючи тиску, накладіть поверх неї пов’язку, що тисне;
• перевірте, чи кровотеча справді зупинилася;
• за значної крововтрати викличте 103 або 112 та постійно стежте за станом людини.

Чому інші варіанти не обираємо:

• джгут не є першим засобом для звичайної венозної кровотечі;
• очікувати самостійної зупинки небезпечно, оскільки пошкодження великої вени може спричинити масивну крововтрату.

Важливий нюанс. Якщо кровотеча з кінцівки є масивною та не зупиняється прямим тиском і пов’язкою, що тисне, застосовують кровоспинний джгут незалежно від того, артеріальну чи венозну судину пошкоджено.

Запам’ятайте: звичайна венозна кровотеча — прямий тиск і пов’язка, що тисне; масивна — негайне посилення способу зупинки.

Пояснення простими словами. У межах цього тестового питання артеріальну кровотечу розпізнають за швидким пульсуючим витіканням яскраво-червоної крові. Пульсація пов’язана з тим, що кров у пошкодженій артерії рухається під значним тиском у ритмі скорочень серця.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Повільно витікає з рани, темного кольору» — це класичний опис венозної кровотечі.
• «Витікає з рани краплями» — так зазвичай описують капілярну кровотечу.

Важливо для реальної допомоги. Колір і пульсація не завжди помітні, тому не витрачайте час на точне визначення виду судини. Якщо кров швидко витікає, утворює калюжу, просочує одяг або пов’язку чи не зупиняється від прямого тиску, кровотечу слід вважати масивною: негайно викликати 103 або 112 та зупиняти її доступним способом.

Запам’ятайте: у тесті артеріальна кровотеча — яскрава, швидка й пульсуюча; у житті головне не назва судини, а швидке припинення небезпечної крововтрати.

Пояснення простими словами. У тестовій класифікації венозна кровотеча має рівномірний, без вираженої пульсації потік і темніший колір крові. Це відрізняє її від класичної картини пошкодження артерії.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Пульсує, швидко витікає, яскравого кольору» — це класичний опис артеріальної кровотечі.
• «Витікає з рани краплями» — так зазвичай описують капілярну кровотечу.

Важливо для реальної допомоги. Венозна кровотеча також може бути масивною та безпосередньо загрожувати життю. Оцінюйте не лише колір, а насамперед обсяг і швидкість крововтрати. За ознак масивної кровотечі викликайте 103 або 112, застосовуйте прямий тиск на рану та переходьте до сильнішого способу зупинки кровотечі відповідно до ситуації й набутих навичок.

Запам’ятайте: у тесті венозна кровотеча — темна й рівномірна; у житті будь-яка масивна кровотеча потребує негайних дій.

Пояснення простими словами. Якщо кровотеча з кінцівки масивна, але через одяг або інші обставини рану неможливо чітко побачити, джгут накладають максимально високо на пошкоджену кінцівку. Так він опиняється вище невидимого джерела кровотечі й може перекрити приплив крові до нього.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Посередині кінцівки» — довільне місце може виявитися нижче рани, тому кровотеча не зупиниться.
• «Тільки після виявлення рани» — пошук рани затримує життєво необхідну зупинку масивної кровотечі.

Після накладання. Переконайтеся, що кровотеча зупинилася, зафіксуйте точний час накладання, викличте 103 або 112. Джгут не послаблюють і не знімають до прибуття медиків. Якщо рану добре видно, діє інше правило: джгут накладають на 5–7 см вище рани, але не безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоб.

Запам’ятайте: джерело масивної кровотечі не видно — джгут максимально високо на кінцівку.

Пояснення простими словами. Травма грудної клітки може спричинити біль і утруднення дихання. Якщо постраждалий при свідомості, йому допомагають зайняти максимально зручне положення, у якому дихати найлегше. Часто людина сама інстинктивно обирає напівсидяче положення, але силоміць надавати всім однакову позу не потрібно.

Чому інші варіанти не є універсально правильними:

• «Стабільне бокове положення» застосовують передусім до непритомної людини, яка нормально дихає, а не до кожного постраждалого з травмою грудної клітки.
• «Лежачи з піднятими ногами» може ускладнити дихання і не відповідає основній потребі такого постраждалого.

Що робити далі. Викличте 103 або 112, заспокойте постраждалого, не змушуйте його зайвий раз рухатися, вкрийте та постійно контролюйте свідомість і дихання. За наявності відкритої рани грудної клітки дійте відповідно до алгоритму допомоги при проникній травмі.

Запам’ятайте: травма грудної клітки — не «стандартна поза», а максимально зручне положення для дихання.

Пояснення простими словами. Якщо дорослий не реагує та не дихає нормально, потрібно негайно викликати екстрену медичну допомогу й розпочати серцево-легеневу реанімацію. За наявності гучного зв’язку виклик можна здійснювати одночасно з проведенням СЛР.

Основна послідовність:

• переконатися, що місце події безпечне;
• перевірити свідомість, відновити прохідність дихальних шляхів і оцінювати дихання не довше 10 секунд;
• за відсутності нормального дихання викликати 103 або 112 та виконувати вказівки диспетчера;
• розпочати цикли з 30 натискань на грудну клітку та 2 вдихів; без захисного засобу дозволено виконувати лише натискання.

Чому інші варіанти неправильні:

• відкладати виклик до появи дихання небезпечно — професійну допомогу потрібно викликати негайно;
• стабільне бокове положення застосовують до непритомної людини, яка нормально дихає; за відсутності дихання потрібна СЛР.

Запам’ятайте: немає нормального дихання — виклик 103/112 і негайний початок СЛР.

Пояснення простими словами. Опікові пухирі не можна проколювати або зривати: їхня оболонка захищає пошкоджені тканини від забруднення. Після припинення дії високої температури опік охолоджують і закривають стерильною сухою марлевою пов’язкою без тиску.

Як діяти:

• охолоджувати місце опіку водою кімнатної температури щонайменше 20 хвилин, якщо площа опіку не перевищує 20 % тіла дорослого або 10 % тіла дитини;
• не пошкоджувати пухирі та не відривати тканину чи одяг, що прилипли;
• після охолодження накласти чисту стерильну суху марлеву пов’язку, не стискаючи м’які тканини.

Чому інший варіант неправильний. Проколювання пухирів руйнує природний захист опікової поверхні, підвищує ризик інфікування й прямо суперечить чинному алгоритму домедичної допомоги.

Запам’ятайте: охолодити → не пошкоджувати пухирі → накласти суху стерильну пов’язку без тиску.

Пояснення простими словами. Під час надання допомоги при термічному опіку насамперед оцінюють, наскільки глибоко пошкоджені шкіра та м’які тканини. Саме ступінь опіку характеризує тяжкість місцевого ушкодження й допомагає правильно оцінити стан постраждалого.

Ступені термічних опіків:

• I ступінь — почервоніння, набряклість і біль;
• II ступінь — сильний біль, інтенсивне почервоніння та утворення наповнених рідиною пухирів;
• III ступінь — пошкодження всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпа;
• IV ступінь — обвуглення з пошкодженням м’язів, сухожиль і кісток.

Чому інші варіанти неправильні:

• місцезнаходження постраждалого під час отримання опіку може пояснювати обставини події, але не визначає ступінь пошкодження тканин;
• вік може впливати на ризики та допустиму площу охолодження, проте поєднання віку, зросту й статі не є першочерговим критерієм, про який запитує завдання.

Запам’ятайте: ступінь опіку визначають за глибиною та характером пошкодження тканин.

Пояснення простими словами. Термічний опік — невідкладний стан, спричинений дією високої температури, внаслідок якої пошкоджуються шкіра та м’які тканини. Формулювання запитання дослівно описує саме цей стан.

Чому інші варіанти неправильні:

• тепловий удар виникає через дію високої температури навколишнього середовища та спричиняє системні розлади всього організму, а не лише місцеве пошкодження шкіри;
• порушення прохідності дихальних шляхів означає перешкоду для проходження повітря й не визначається пошкодженням шкіри та м’яких тканин.

Як розрізняти. Контакт із полум’ям, гарячою рідиною чи поверхнею пошкоджує тканини — це термічний опік. Загальне перегрівання організму з високою температурою тіла та порушенням стану — тепловий удар.

Запам’ятайте: висока температура пошкодила шкіру й м’які тканини — це термічний опік.

Пояснення простими словами. Якщо опіковий пухир випадково пошкодився, ушкоджену поверхню потрібно захистити від забруднення. Для цього накладають чисту стерильну суху марлеву пов’язку й обережно фіксують її без тиску на тканини.

Чого не слід робити:

• не відривати шкіру, що вкривала пухир;
• не наносити на опікову поверхню спирт, йод, зеленку або інші дезінфікувальні засоби;
• не накладати тугу пов’язку.

Чому інші варіанти неправильні:

• у варіанті з промиванням запропоновано холодну воду, тоді як чинний порядок передбачає охолодження водою кімнатної температури; після випадкового пошкодження пухиря спеціальною дією є захист опіку стерильною сухою пов’язкою;
• оброблення дезінфікувальним засобом може подразнити тканини та не передбачене алгоритмом для опікової поверхні.

Запам’ятайте: пошкоджений пухир не обробляють агресивними засобами — його закривають сухою стерильною пов’язкою без тиску.

Пояснення простими словами. Фіксований сторонній предмет із рани живота не виймають. Він може частково стримувати кровотечу, а спроба витягнути його здатна додатково пошкодити внутрішні органи та судини.

Як діяти:

• викликати екстрену медичну допомогу та виконувати вказівки диспетчера;
• надати постраждалому максимально зручне положення;
• не натискаючи на предмет, надійно зафіксувати його в рані перев’язувальним матеріалом;
• укрити постраждалого й постійно контролювати його стан до приїзду медиків.

Чому інший варіант неправильний. Самостійне витягання предмета може спричинити або різко посилити внутрішню чи зовнішню кровотечу. Видаляти його в межах домедичної допомоги заборонено.

Важливий нюанс. Якщо сторонній предмет випав із рани самостійно під час надання допомоги, його обережно прибирають і передають бригаді екстреної медичної допомоги, але навмисно не витягають.

Запам’ятайте: сторонній предмет залишити на місці, зафіксувати й чекати медиків.

Пояснення простими словами. Швидке та інтенсивне витікання крові з відкритої рани є однією з прямих ознак масивної зовнішньої кровотечі. Такий стан загрожує життю й потребує негайної зупинки кровотечі.

Інші можливі ознаки:

• кров б’є з рани пульсуючим струменем;
• пляма крові біля постраждалого швидко збільшується;
• одяг значно просякнутий кров’ю;
• наявна повна або часткова ампутація кінцівки вище кисті чи ступні;
• на тлі видимої кровотечі з’являються порушення свідомості, бліда шкіра або холодні кінцівки.

Чому інший варіант неправильний. Внутрішня кровотеча відбувається всередині тіла й не проявляється прямим інтенсивним витіканням крові з зовнішньої рани. Її підозрюють за механізмом травми та загальними ознаками погіршення стану.

Що робити. Негайно викликати 103 або 112 та розпочати зупинку масивної зовнішньої кровотечі прямим тиском на рану, тампонуванням або кровоспинним джгутом — залежно від місця й характеру ушкодження та наявних навичок.

Запам’ятайте: кров витікає швидко й інтенсивно — дійте як при масивній зовнішній кровотечі.

Пояснення простими словами. Відкритий перелом відрізняється тим, що в проєкції перелому пошкоджена шкіра. Тому рана, кровотеча з неї та видимі уламки кістки є характерними ознаками саме відкритого перелому.

Чому інший варіант неправильний. Неприродне положення кінцівки, біль, деформація та гематома можуть спостерігатися при закритому переломі, коли шкірні покриви в проєкції ушкодження залишаються цілими. Водночас деформація й біль можуть бути й при відкритому переломі, тому вирішальна ознака для розмежування — наявність рани над переломом.

Що робити при підозрі на відкритий перелом:

• викликати екстрену медичну допомогу та виконувати вказівки диспетчера;
• за наявності кровотечі негайно зупиняти її за відповідним алгоритмом;
• накласти на рану чисту стерильну пов’язку;
• допомогти постраждалому прийняти положення, яке завдає найменше болю;
• іммобілізувати кінцівку лише за наявності відповідного навчання.

Запам’ятайте: рана в проєкції перелому означає, що перелом потрібно вважати відкритим.

Пояснення простими словами. Рану в ділянці голови не можна промацувати, натискати на неї або обробляти антисептиками. За такої травми можуть бути пошкоджені кістки черепа та глибші тканини, тому необережне втручання здатне погіршити стан постраждалого.

Як діяти правильно:

• викликати екстрену медичну допомогу та обмежити рухи постраждалого в шийному відділі хребта;
• накласти на рану марлеву пов’язку й зафіксувати її без надмірного тиску;
• не проводити пальпацію рани й не намагатися промацувати або вправляти кісткові уламки;
• не здійснювати тиск у рані та не використовувати антисептики для її обробки.

Чому правильні всі три заборони. Кожна наведена дія прямо виключена чинним алгоритмом домедичної допомоги при підозрі на травму голови. Тому окремо обрати лише одну з них було б неповною відповіддю.

Запам’ятайте: рана голови — пов’язка без тиску; не промацувати, не натискати й не обробляти антисептиком.

Пояснення простими словами. Якщо цілісність кістки порушена, але шкіра в проєкції перелому не пошкоджена, перелом є закритим. Зовнішньої рани над місцем перелому немає, хоча можуть бути біль, деформація, набряк, гематома та порушення функції кінцівки.

Чому інший варіант неправильний. Для відкритого перелому обов’язковою відмінною ознакою є одночасне пошкодження шкірних покривів у проєкції перелому. Видимі уламки кістки не є єдиним критерієм: навіть невелика рана над переломом означає, що його слід вважати відкритим.

Запам’ятайте: кістка пошкоджена, а шкіра над переломом ціла — перелом закритий.

Пояснення простими словами. Відкритий перелом — це часткове або повне порушення цілісності кістки, яке супроводжується пошкодженням шкіри в проєкції перелому. Через рану ушкоджені тканини можуть сполучатися із зовнішнім середовищем, тому зростають ризики кровотечі та інфікування.

Чому інший варіант неправильний. При закритому переломі шкірні покриви над місцем пошкодження залишаються цілими. Якщо в проєкції перелому є рана, його потрібно розцінювати як відкритий навіть тоді, коли уламків кістки зовні не видно.

Запам’ятайте: перелом і пошкоджена над ним шкіра — відкритий перелом.

Пояснення простими словами. За підозри на закритий перелом потрібно зменшити рухливість ушкодженої кінцівки та не посилювати біль. Тому постраждалому допомагають прийняти найзручніше положення, а кінцівку іммобілізують стандартною шиною або підручними засобами.

Важлива умова. Чинний порядок дозволяє здійснювати іммобілізацію лише людині, яка пройшла відповідне навчання. До і після накладання шини потрібно перевірити дистальний пульс. Якщо навичок немає, не слід самостійно випрямляти кінцівку або силоміць змінювати її положення — потрібно викликати 103/112, забезпечити спокій і виконувати вказівки диспетчера.

Чому правильні обидві дії:

• зручне положення зменшує біль і ризик додаткового зміщення уламків;
• правильно виконана іммобілізація обмежує рух у місці перелому під час очікування та транспортування.

Запам’ятайте: зручне положення — для всіх; шина — лише за наявності відповідного навчання.

Пояснення простими словами. Домедичну допомогу починають з оцінки безпеки місця події. Рух транспорту, вогонь, паливо, уламки, обірвані дроти або інші небезпечні фактори можуть травмувати рятівника, постраждалого та людей поруч.

Правильна послідовність:

• зупинитися в безпечному місці та оцінити загрози;
• за можливості позначити й убезпечити місце ДТП, не наражаючи себе на ризик;
• залучити конкретних очевидців і викликати 103 або 112;
• лише після усунення або обходу небезпеки підійти до постраждалого й розпочати допомогу.

Чому інший варіант неправильний. Надання допомоги всупереч реальній небезпеці може призвести до появи нових постраждалих і унеможливити подальший порятунок. Безпека не означає бездіяльність: потрібно викликати спеціальні служби та діяти з безпечної позиції.

Запам’ятайте: спочатку безпека місця події, потім допомога.

Пояснення простими словами. Шок виникає, коли тканини організму не отримують достатньо кисню, через що порушується робота життєво важливих органів. До нього можуть призвести як значна втрата крові назовні або всередині тіла, так і серцевий напад.

Чому правильні всі три причини:

• масивна зовнішня кровотеча швидко зменшує об’єм крові, що циркулює;
• внутрішня кровотеча може спричинити таку саму небезпечну крововтрату, хоча кров зовні не видно;
• серцевий напад може різко погіршити здатність серця забезпечувати кровообіг.

Інші можливі причини. Чинний порядок також називає травми різного походження та анафілаксію.

Запам’ятайте: кровотеча, тяжка травма, анафілаксія або серцевий напад можуть спричинити шок.

Пояснення простими словами. За підозри на шок потрібна невідкладна професійна допомога. Після перевірки безпеки та заспокоєння постраждалого викликають 103/112, намагаються усунути причину стану — наприклад, зупинити масивну кровотечу — і надають протишокове положення.

Протишокове положення:

• покласти постраждалого горизонтально, якщо це не погіршує його дихання;
• підняти ноги так, щоб ступні були приблизно на рівні підборіддя;
• підкласти під голову одяг або подушку, якщо це не ускладнює дихання;
• укрити постраждалого та постійно контролювати його стан до приїзду медиків.

Чому інший варіант неправильний. Самостійно давати заспокійливі препарати не передбачено алгоритмом. Ліки можуть вплинути на стан і свідомість постраждалого, тоді як виклик медиків та усунення безпосередньої причини шоку не можна відкладати.

Запам’ятайте: безпека → 103/112 → усунення причини → протишокове положення та нагляд.

Пояснення простими словами. Якщо внаслідок ДТП є потерпілі, серед наведених у питанні дій першочерговою є допомога людям: потрібно організувати виклик екстреної медичної допомоги та вжити можливих заходів домедичної допомоги.

Важливий порядок. Це не скасовує попередніх обов’язків водія: він має негайно зупинитися, залишатися на місці, увімкнути аварійну сигналізацію, встановити і переконатися, що надання допомоги не створить нової небезпеки. Після цього пріоритетом стають життя та здоров’я потерпілих.

Чому інші варіанти виконують пізніше:

• повідомити Національну поліцію, записати дані очевидців і чекати поліцейських також потрібно, але це не випереджає невідкладну допомогу потерпілим;
• зберегти та огородити сліди пригоди, організувати об’їзд теж необхідно, проте ці дії не повинні затримувати допомогу людям.

Підстава у ПДР. Черговість обов’язків водія після ДТП установлено пунктом 2.10 ПДР.

Запам’ятайте: після позначення й убезпечення місця ДТП першочергово організуйте допомогу потерпілим.

Пояснення простими словами. Якщо джерело масивної кровотечі з кінцівки добре видно, перша мета — негайно зменшити втрату крові. Для цього здійснюють максимально можливий прямий тиск на рану руками, після чого накладають пов’язку, що тисне, та перевіряють, чи зупинилася кровотеча.

Правильна послідовність:

• переконатися у безпеці та, за наявності, використати рукавички й інші засоби індивідуального захисту;
• максимально сильно притиснути видиму рану руками;
• накласти пов’язку, що тисне, й оцінити її ефективність;
• якщо кровотеча не зупинилася, накласти кровоспинний джгут за правилами та викликати 103/112.

Чому інший варіант неправильний. Промивання рани водою не зупиняє масивної крововтрати й небезпечно затримує життєво необхідний прямий тиск. Очищення рани не є першочерговим завданням у цій ситуації.

Запам’ятайте: видима масивна кровотеча з кінцівки — негайний максимальний тиск, потім пов’язка, що тисне.

Пояснення простими словами. Якщо після накладання кровоспинного джгута кровотеча з кінцівки триває, потрібно посилити зупинку крові. Обидві наведені дії передбачені чинним алгоритмом, але застосовуються послідовно, а не довільно.

Правильна послідовність:

• збільшити тиск уже накладеного кровоспинного джгута та/або накласти другий джгут вище першого;
• якщо другий джгут не зупинив кровотечу або його неможливо накласти, здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду медиків або виконати тампонування рани;
• не знімати й не послаблювати накладені джгути до приїзду бригади екстреної медичної допомоги;
• повідомити медикам час накладання кожного джгута.

Чому відповідь узагальнювальна. Перший варіант описує наступний крок після неефективного першого джгута, а другий — резервну дію, якщо додатковий джгут не допоміг або недоступний. Тому обидва варіанти правильні за умови дотримання цієї черговості.

Запам’ятайте: кровотеча триває — посилити або продублювати джгут; якщо це не допомогло чи неможливе — прямий тиск або тампонування.

Пояснення простими словами. Масивна кровотеча з рани в основі шиї може дуже швидко стати смертельно небезпечною. Тому першою дією після перевірки безпеки й використання доступних засобів індивідуального захисту є максимально сильний прямий тиск на рану.

Подальші дії:

• покликати на допомогу конкретну людину та організувати виклик 103 або 112;
• заспокоїти постраждалого й пояснити свої дії, не припиняючи контроль кровотечі;
• туго затампонувати рану гемостатичним засобом або марлевим бинтом;
• після тампонування здійснювати прямий тиск: 3 хвилини при використанні гемостатичного засобу або 10 хвилин при використанні марлевого бинта;
• якщо кровотеча не зупинилася, за можливості повторити тампонування або безперервно тиснути на рану до приїзду медиків.

Чому інші варіанти не є першими. Заспокоїти постраждалого та надати йому зручне положення потрібно, але ці дії не повинні затримувати негайну зупинку масивної кровотечі.

Запам’ятайте: масивна кровотеча в основі шиї — спочатку максимальний тиск на рану.

Пояснення простими словами. Пахвова ділянка містить великі кровоносні судини, тому масивна кровотеча тут потребує негайного прямого тиску. Після перевірки безпеки та використання доступних засобів захисту потрібно максимально сильно притиснути рану.

Подальші дії:

• покликати на допомогу та організувати виклик 103 або 112;
• заспокоїти постраждалого й пояснити подальші дії;
• туго затампонувати рану гемостатичним засобом або марлевим бинтом;
• після тампонування тиснути на рану 3 хвилини з гемостатичним засобом або 10 хвилин із марлевим бинтом;
• оцінити результат і, якщо кровотеча триває, повторити тампонування або безперервно здійснювати максимальний тиск до приїзду медиків.

Чому інші варіанти не є першими. Зручне положення та психологічна підтримка важливі, але вони не зупиняють небезпечну крововтрату. Спочатку потрібно притиснути рану.

Запам’ятайте: масивна кровотеча з пахвової ділянки — максимальний тиск, потім туге тампонування.

Пояснення простими словами. Серцево-легеневу реанімацію до приїзду медиків продовжують без необґрунтованих перерв. Припинити її можна, якщо постраждалий ожив, продовження стало небезпечним або рятівник фізично більше не здатний виконувати СЛР.

Усі три умови є підставами для припинення СЛР:

• з’явилися явні ознаки життя — відновилося нормальне самостійне дихання, з’явилися координовані рухи або постраждалий відкрив очі;
• виникла загроза життю рятівника та/або постраждалого;
• через значне фізичне виснаження рятівник об’єктивно не може продовжувати реанімацію.

Що робити після появи ознак життя. Припинити натискання, повторно оцінити дихання, забезпечити постійний нагляд і виконувати вказівки диспетчера. Якщо використовувався автоматичний зовнішній дефібрилятор, його електроди залишають на грудній клітці до приїзду медиків.

Запам’ятайте: припинити СЛР до прибуття медиків можна через ознаки життя, небезпеку або повне фізичне виснаження.

Пояснення простими словами. Травма голови після ДТП може поєднуватися з ушкодженням шийного відділу хребта. Тому після перевірки безпеки, заспокоєння постраждалого й виклику медиків потрібно насамперед обмежити рухи голови та шиї, щоб не погіршити можливе пошкодження.

Як обмежити рухи:

• вручну утримувати голову в осі тіла;
• якщо спроба перевести голову в таке положення спричиняє біль, фіксувати її в наявному положенні;
• переміщувати постраждалого лише за необхідності та з мінімальними рухами хребта.

Чому інші варіанти не є першими:

• укрити постраждалого потрібно пізніше, після виконання невідкладних дій;
• самого шийного коміра недостатньо для повного обмеження рухів, а застосовувати його можна лише за чітких показань, після відповідного навчання, за участі та під контролем медичних працівників.

Запам’ятайте: підозра на травму голови — мінімізуйте рухи голови та шиї; комір без навчання самостійно не накладайте.

Пояснення простими словами. Рану на голові потрібно обережно захистити чистою марлевою пов’язкою, не стискаючи пошкоджені тканини. Надмірний тиск може бути небезпечним, якщо ушкоджені кістки черепа або в рані є уламки.

Що заборонено:

• проводити пальпацію рани;
• тиснути всередину рани;
• використовувати антисептики для її обробки;
• намагатися промацувати або вправляти кісткові уламки.

Чому інші варіанти неправильні:

• антисептики та туга пов’язка прямо суперечать алгоритму допомоги при рані голови;
• безперервний сильний тиск на таку рану може погіршити можливе пошкодження черепа; пов’язку фіксують без надмірного тиску.

Запам’ятайте: рана голови — марлева пов’язка без надмірного тиску.

Пояснення простими словами. Після сильного удару в живіт зовнішньої рани може не бути, але внутрішні органи можуть бути пошкоджені. Забої або гематоми на передній чи боковій стінці живота та біль у животі є ознаками можливої тупої травми органів черевної порожнини.

На що ще звертати увагу. Внутрішня кровотеча може проявлятися частим поверхневим диханням, блідою, вологою й холодною шкірою та порушенням свідомості. За таких ознак стан є невідкладним, навіть якщо зовнішньої кровотечі немає.

Чому правильні обидва твердження:

• забій або гематома вказують на ділянку, яка зазнала сильного механічного впливу;
• біль у животі може свідчити про пошкодження тканин чи внутрішніх органів;
• кожна з цих ознак окремо потребує уважного ставлення, а їх поєднання посилює підозру на серйозну травму.

Що робити. Викликати 103/112, надати постраждалому максимально зручне положення та постійно контролювати його стан до приїзду медиків. За ознак шоку надати протишокове положення.

Запам’ятайте: удар у живіт, гематома або біль можуть означати приховане пошкодження внутрішніх органів.

Пояснення простими словами. Раптова асиметрія обличчя, слабкість або оніміння кінцівок з одного боку та порушення мовлення є типовими ознаками гострого мозкового інсульту. Поява навіть однієї з них потребує негайного виклику екстреної медичної допомоги.

Швидка перевірка:

• обличчя — попросіть усміхнутися та зверніть увагу на раптову асиметрію;
• рука — попросіть підняти обидві руки та перевірте, чи одна не опускається через слабкість;
• мовлення — попросіть повторити просте речення та оцініть чіткість і розуміння;
• час — за будь-якої з цих ознак негайно телефонуйте 103 або 112 і запам’ятайте час їх появи.

Інші можливі ознаки. Раптове погіршення зору, порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги чи координації та виражений головний біль без очевидної причини.

Чому правильні всі три варіанти. Кожна названа у питанні ознака окремо входить до переліку ознак гострого мозкового інсульту, тому повною є узагальнювальна відповідь.

Запам’ятайте: обличчя, рука, мовлення — будь-яке раптове порушення означає негайний виклик 103/112.