Пункт 1.6 встановлює, що дороги можуть використовуватися не за їх основним призначенням лише у випадках, передбачених законом. Звичайне призначення дороги — забезпечення безпечного та безперешкодного руху транспорту і пішоходів. Усі інші види діяльності на проїзній частині та прилеглих елементах допускаються лише як виняток.

Під "використанням не за призначенням" маються на увазі дії на кшталт проведення ярмарків, спортивних заходів, ремонтних робіт, перекриття руху, встановлення тимчасових споруд, рекламних конструкцій тощо. Такі ситуації можуть ускладнювати або блокувати рух, тому вони суворо регулюються.

Закон визначає, хто має право ухвалювати рішення про таке використання, у яких випадках це дозволено та які заходи безпеки мають бути забезпечені. Основний принцип: будь-яке нестандартне використання дороги не повинно створювати загрози та повинно бути попередньо погоджене і організоване так, щоб не порушувати безпеку дорожнього руху.

Таким чином, пункт підкреслює: дорога — це об’єкт транспортної інфраструктури, а не універсальний майданчик. Вихід за межі її стандартного використання допускається лише у визначених законом випадках і за умови повного забезпечення безпеки.