Пункт 1.3 встановлює дві ключові вимоги: учасники дорожнього руху повинні знати Правила та виконувати їх без винятків, а також дотримуватися взаємної ввічливості. Йдеться не про рекомендацію, а про обов’язок, що визначає загальний порядок і культуру поведінки на дорозі.

Обов’язковість знання Правил означає, що кожен учасник руху — водій, пасажир, пішохід, велосипедист — відповідає за свої дії та не може посилатися на незнання. Усі дії на дорозі мають будуватися відповідно до встановлених норм, інакше виникають небезпечні ситуації, коли один учасник очікує певної поведінки, а інший діє довільно.

Вимога взаємної ввічливості доповнює юридичну частину пункту. Дорога — не лише правила і заборони, а й постійна взаємодія між людьми. Пропустити авто, яке не може завершити маневр, поступитися пішоходу, уникнути конфліктної ситуації — такі дії знижують ризик аварій і роблять рух передбачуваним та безпечним. Це не добра воля, а частина відповідальної поведінки в транспортному середовищі.

Важливо розуміти: навіть повне формальне виконання Правил не гарантує безпеки, якщо на дорозі бракує взаємної поваги. Саме поєднання дисципліни й коректної поведінки створює умови, за яких усі учасники руху можуть передбачати дії один одного та уникати ризикових ситуацій.