Яке співвідношення проведення частоти натискань на грудну клітку та штучного дихання є правильним при проведенні серцево-легеневої реанімації?

При проведенні реанімаційних заходів у дорослого пацієнта використовується співвідношення 30 до 2 (30 натискань на грудну клітку та 2 вдихи).

Кожного разу коли рятівник починає проводити непрямий масаж серця натисненням на грудну клітку, тиск в артеріях починає повільно підніматись з нуля до якогось значення, коли він є достатнім для адекватної циркуляції крові і, відповідно, для доставки кисню у мозок та інші органи.

Кожного разу, коли непрямий масаж серця зупиняють для проведення штучного дихання, тиск знову падає до нуля. Відповідно, все починається з початку.

З новим циклом натиснень на грудну клітку тиск знову починає потроху підвищуватись з нуля з кожним натисненням на грудну клітку і досягає оптимального значення приблизно за 10 натискань. Тобто, за такого співвідношення ефективними є лише 5 натискать з 15.

Саме тому співвідношення 30:2 є більш оптимальним ніж 15:1. Це доведено досвідженнями і практикою, а для постраждалого - вищим відсотком виживання.