Головна Тестове питання #1264
Щоб мати змогу залишати коментарі, увійдіть на сайт або зареєструйтесь
Аналіз відповідей
Персональний план підготовки до іспиту
Велосипедний переїзд – місце перетину велосипедистами проїзної частини в межах перехрестя або поза ними, позначене дорожньою розміткою .
Велосипедний переїзд – це спеціально позначене місце, де велосипедисти можуть перетинати проїзну частину. Його роблять для того, щоб водії та велосипедисти чітко розуміли, де саме відбувається такий перетин.
Він може бути як у межах перехрестя, так і окремо від нього. Головна ознака велосипедного переїзду – наявність відповідної дорожньої розмітки, яка прямо показує, що це місце призначене саме для руху велосипедистів через дорогу.
Простими словами, це щось подібне за логікою до пішохідного переходу, але не для пішоходів, а для велосипедистів. Саме тому в питаннях дуже важливо не плутати велосипедний переїзд із пішохідним переходом, бо правила пріоритету та поведінки учасників руху тут можуть відрізнятися.
У тестах цей термін часто використовується в питаннях про проїзд перехресть, перевагу в русі та обов'язки водія перед місцем перетину дороги велосипедистами. Якщо бачиш відповідну розмітку, треба одразу розуміти, що йдеться саме про велосипедний переїзд.
Обгін – випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.
Обгін – це випередження іншого транспортного засобу, яке пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху. Саме ця ознака і відрізняє обгін від звичайного випередження.
Простими словами, якщо для того, щоб обійти транспорт попереду, водій виїжджає на зустрічну смугу, це обгін. Якщо ж транспорт рухається швидше по сусідній смузі в тому самому напрямку без виїзду назустріч, це вже випередження, а не обгін.
Обгін є одним із найнебезпечніших маневрів, тому що він прямо пов'язаний із виходом у зону зустрічного руху. Саме через це правила встановлюють багато обмежень: де обгін заборонений, коли він небезпечний і за яких умов його можна виконувати.
У тестах головна помилка – плутати обгін і випередження. Треба запам'ятати дуже чітко: є виїзд на зустрічну смугу – це обгін; немає такого виїзду – це не обгін.
Острівець безпеки - технічний засіб регулювання дорожнього руху на наземних пішохідних переходах, конструктивно виділений над проїзною частиною дороги та призначений як захисний елемент для зупинки пішоходів під час переходу проїзної частини дороги. До острівця безпеки належить частина розділювальної смуги, через яку пролягає пішохідний перехід.
Острівець безпеки – це спеціально виділена частина дороги, де пішохід може безпечніше зупинитися під час переходу проїзної частини. Його роблять як захисний елемент на наземних переходах, щоб людина не мусила долати всю ширину дороги за один раз.
Простими словами, це проміжне безпечне місце посеред дороги або на розділювальній смузі. Якщо дорога широка або рух інтенсивний, пішохід може дійти до острівця, зупинитися там, а потім продовжити перехід, коли це буде безпечно.
Важливо, що до острівця безпеки може належати і частина розділювальної смуги, якщо через неї проходить пішохідний перехід. Тобто це не обов'язково окрема бетонна конструкція, а й елемент організації руху на ширшій дорозі.
У тестах цей термін важливий для розуміння, як організований пішохідний перехід, де повинен бути уважним водій і як пішохід може безпечно перетинати широку проїзну частину.
Проїзна частина – елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Проїзна частина – це частина дороги, яка призначена для руху нерейкових транспортних засобів. Саме тут рухаються автомобілі, мотоцикли, автобуси, вантажівки та інший нерейковий транспорт.
Простими словами, це основна частина дороги для руху транспорту. Важливо не плутати її з тротуаром, узбіччям, велосипедною доріжкою чи трамвайними коліями, бо всі ці елементи можуть бути частиною дороги, але не є проїзною частиною для нерейкового транспорту.
Одна дорога може мати не одну, а кілька проїзних частин. Якщо між ними є розділювальна смуга, то це вже окремі проїзні частини, і це прямо впливає на правила руху, розвороту, обгону та розташування транспортного засобу.
У тестах термін проїзна частина є базовим майже для всіх тем ПДР. Без правильного розуміння, де саме закінчується або починається проїзна частина, легко помилитися у питаннях про зупинку, стоянку, маневрування та пріоритет руху.
Смуга руху – поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів.
Смуга руху – це частина проїзної частини, по якій рухається транспорт в одному ряду. Вона може бути позначена розміткою, а може й не мати видимих ліній, але при цьому все одно вважатися окремою смугою, якщо її ширина і організація дороги це дозволяють.
Простими словами, смуга руху – це простір на дорозі, який призначений для руху одного потоку нерейкових транспортних засобів. Саме зі смугами пов'язані перестроювання, випередження, розташування автомобіля на дорозі та вибір напрямку руху.
Цей термін важливий, бо багато правил ПДР прямо залежать від того, скільки смуг має дорога і в якій смузі знаходиться транспортний засіб. Наприклад, це стосується поворотів, обгону, руху по багатосмугових дорогах і дотримання знаків напрямку руху по смугах.
У тестах потрібно пам'ятати, що смуга руху може існувати навіть без намальованої розмітки. Тобто її наявність визначається не тільки лініями на асфальті, а й шириною проїзної частини та організацією руху.
Транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Транспортний засіб – це загальне поняття для будь-якого пристрою, який призначений для перевезення людей, вантажу або спеціального обладнання. Це один із найширших термінів у ПДР, від якого відштовхується класифікація майже всіх видів транспорту.
Простими словами, якщо засіб створений для того, щоб перевозити людей, речі або встановлені на ньому механізми, він підпадає під поняття транспортного засобу. Уже далі правила можуть уточнювати, чи є він механічним, рейковим, нерейковим, маршрутним, вантажним, легковим тощо.
Цей термін важливий тому, що багато норм у ПДР сформульовані саме для транспортних засобів загалом. Лише після цього в окремих випадках правила конкретизують, яких саме видів транспорту вони стосуються.
У тестах транспортний засіб часто виступає як базове слово в ширшому значенні, ніж автомобіль. Тому потрібно пам'ятати, що це загальна категорія, яка включає багато різних видів засобів пересування.
