Категорія B

Пояснення простими словами. Власник легкового автомобіля може передати керування іншій особі лише тоді, коли ця особа має при собі посвідчення водія з відкритою категорією, яка відповідає цьому транспортному засобу. Для звичайного легкового автомобіля такою категорією є «В».

Чому правильна саме ця відповідь. Вік, медична довідка або страховий поліс самі по собі не надають права керувати автомобілем. Це право підтверджує посвідчення водія відповідної категорії, яке особа повинна мати при собі.

Чому потрібна категорія «В». До цієї категорії належать автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг, а кількість місць для сидіння, крім місця водія, — восьми. Саме до цієї категорії належить звичайний легковий автомобіль.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 неправильний: категорія «А» призначена для мотоциклів, а категорія «С» — для вантажних автомобілів відповідної маси. Наявність такого посвідчення та страхового поліса не замінює відкритої категорії «В».
• Варіант 2 неправильний: досягнення 18-річного віку, медична довідка і страховий поліс не підтверджують наявність права керувати автомобілем. Для цього необхідне посвідчення водія відповідної категорії.

Не плутайте передачу керування з передачею автомобіля в користування. Під час передачі керування визначальною умовою є наявність у нового водія посвідчення відповідної категорії. Якщо власник передає іншій особі сам транспортний засіб у користування, він також передає їй реєстраційний документ на автомобіль.

Практичний приклад. Якщо власник дозволяє знайомому керувати своїм легковим автомобілем, він повинен переконатися, що знайомий має при собі посвідчення водія з відкритою категорією «В». Самої згоди власника недостатньо.

Підстава у ПДР. Умови передачі керування встановлено пунктом 2.2 ПДР. Перелік транспортних засобів, що належать до категорії «В», наведено у пункті 2.13 ПДР.

Запам’ятайте: передаєте керування легковим автомобілем — перевірте наявність категорії «В».

Пояснення простими словами. Спеціальний звуковий сигнал не обов’язково повинен працювати постійно. Якщо синього або червоного проблискового маячка достатньо і додатково привертати увагу учасників руху не потрібно, звуковий сигнал можна не вмикати або вимкнути.

Що при цьому залишається обов’язковим. Можливість вимкнути звук не скасовує інших умов спеціального режиму:

• транспортний засіб повинен бути оперативним;
• водій повинен виконувати невідкладне службове завдання;
• синій або червоний проблисковий маячок має залишатися увімкненим;
• водій повинен забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Отже, Правила дозволяють відмовитися лише від постійного використання звукового сигналу, а не від решти умов спеціального режиму.

Від чого залежить використання звукового сигналу. Вирішальним є не формальний тип дороги чи інтенсивність руху, а фактична потреба додатково попередити інших учасників. Якщо без звукового сигналу вони можуть не помітити оперативний транспортний засіб або вчасно не відреагувати, сигнал потрібно використовувати.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 — звуковий сигнал обов’язково вмикається на дорогах з інтенсивним рухом. Неправильно. Пункт 3.1 не встановлює інтенсивний рух як окрему безумовну підставу. У щільному русі потреба в додатковому сигналі може виникнути, але рішення залежить від конкретної дорожньої обстановки.
• Варіант 2 — сигнал можна не вмикати, якщо додатково привертати увагу не потрібно. Правильно. Це формулювання безпосередньо відповідає останньому реченню пункту 3.1 ПДР.

Важливо. Вимкнений звуковий сигнал не означає, що проблисковий маячок також можна вимкнути. Синій або червоний маячок продовжує повідомляти іншим учасникам про оперативний транспортний засіб.

Нормативна підстава. Пункт 3.1 ПДР прямо передбачає, що за відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Запам’ятайте: маячок — увімкнений; сирена — за потреби; безпека — завжди.