Категорія B

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху — це найбільша відстань, на якій водій зі свого місця ще може чітко бачити межі дороги та розуміти, де перебувають інші учасники руху. Йдеться не просто про можливість помітити щось удалині, а про здатність правильно оцінити дорожню обстановку.

Чому правильна саме відповідь 3. Вона містить усі основні ознаки визначення з ПДР:

• оцінюється максимальна, а не мінімальна відстань;
• відстань визначається з місця водія у напрямку руху;
• водій повинен чітко розпізнавати межі елементів дороги та розміщення учасників руху;
• отриманої інформації має бути достатньо, щоб орієнтуватися під час керування транспортним засобом.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 стосується лише можливості побачити стоп-лінію та помилково говорить про мінімальну відстань. Один окремий елемент дорожньої розмітки не визначає загальну видимість у напрямку руху.
• Варіант 2 описує огляд праворуч у конкретній ситуації на перехресті. Це не визначення видимості у напрямку руху, оскільки йдеться не про максимальну відстань за напрямком руху, на якій водій може оцінити дорогу та розміщення її учасників.

Що показано на ілюстрації нижче. На допоміжній ілюстрації зеленим виділено ділянку дороги, яку водій може чітко оцінити зі свого місця. Позначка «межа чіткої видимості» показує найдальшу точку, до якої ще можна розпізнати межі дороги та розміщення іншого транспортного засобу. Відстань до цієї межі і є видимістю у напрямку руху.

Практичне значення. Ця відстань допомагає водієві обирати безпечну швидкість і визначати, чи можна безпечно виконати маневр. Туман, дощ, снігопад, темрява, поворот дороги, вершина підйому, насадження або інший транспортний засіб можуть зменшувати відстань, на якій дорожню обстановку видно чітко.

Не плутайте терміни. Видимість у напрямку руху — це фактична відстань чіткого огляду в конкретних умовах. Недостатня видимість — це видимість дороги менше ніж 300 метрів у сутінках, тумані, під час дощу, снігопаду тощо. Обмежена оглядовість виникає через геометрію дороги, споруди, насадження, інші об’єкти або транспортні засоби.

Підстава у ПДР. Повне визначення терміна наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: видимість у напрямку руху — це максимальна відстань, на якій водій не просто щось бачить, а чітко розуміє дорожню обстановку та може безпечно керувати.

Пояснення простими словами. У визначених Правилами невідкладних випадках більшість водіїв повинні надати свій транспортний засіб поліцейським або працівникам охорони здоров’я. Проте пункт 2.7 ПДР встановлює дві групи винятків.

Можуть не надавати транспортний засіб:

• водії транспортних засобів дипломатичних та інших представництв іноземних держав і міжнародних організацій;
• водії оперативних і спеціальних транспортних засобів.

Отже, правильна відповідь повинна одночасно охоплювати варіанти 1 і 2.

У яких випадках інші водії повинні надати транспортний засіб:

• поліцейським або працівникам охорони здоров’я — для доставки до найближчого закладу охорони здоров’я людини, яка потребує екстреної медичної допомоги;
• поліцейським — для виконання непередбачених і невідкладних службових обов’язків, пов’язаних із переслідуванням правопорушників або доставкою їх до органів Національної поліції;
• поліцейським — для транспортування пошкоджених транспортних засобів.

Для транспортування пошкоджених транспортних засобів можуть залучатися лише вантажні автомобілі. Після використання автомобіля особа, яка ним скористалася, повинна видати водієві відповідну довідку.

Чому варіанти 1 і 2 не обираємо окремо. Кожен із них називає лише одну з двох груп водіїв, звільнених від цього обов’язку, тому окремо вони є неповними.

Чому варіант 3 неправильний. Водії таксі не включені до переліку винятків і у встановлених пунктом 2.7 ПДР випадках повинні надати транспортний засіб.

Чому варіант 4 неправильний. Він помилково додає до двох правильних груп водіїв таксі.

Чому варіант 5 правильний. Він охоплює обидві передбачені Правилами групи винятків і не включає водіїв таксі.

Підстава у ПДР. Випадки надання транспортного засобу та перелік винятків визначено в пункті 2.7 ПДР.

Запам’ятайте: два винятки — дипломатичні та міжнародні представництва, а також оперативні й спеціальні транспортні засоби. Таксі до цього переліку не належить.