Додаткові питання щодо категорій C1, C (Будова і терміни)

Вантажний автомобіль — автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів (п. 1.10)

Європейські та американські стандарти регламентують форму світла фар наступним чином: праве узбіччя освітлене добре, знаки і перешкоди праворуч виявляються краще, при цьому зустрічна смуга, навпаки, освітлена менше, що дає змогу не сліпити інших водіїв.

Кут розвалу коліс - це кут між вертикальною площиною і площиною обертання колеса. Кут розвалу повинен відповідати нормативній технічній документації для конкретної марки автомобіля. Якщо кут розвалу більший або менший за номінальне значення - автомобіль стає погано керованим, а покришки коліс зношуються швидше. Кут розвалу вимірюється і регулюється за допомогою спеціальних технічних засобів - стендів вимірювання кутів установки коліс.

Однією з ознак наявності охолоджувальної рідини в моторній оливі є зміна кольору оливи на щупі на молочно-білий. Попадання антифризу в моторну оливу є першочерговою причиною передчасного виходу з ладу фільтра в дизельному двигуні та загального недостатнього змащення.

Коли герметичність гідравліки гальмівної системи порушена, робоча рідина може витікати, про що свідчитиме падіння рівня гальмівної рідини.
У такому разі одним із наслідків може бути відхилення автомобіля в бік під час гальмування.

Найчастіше причина криється в гальмівному механізмі одного з коліс або наявна проблема з гідравлікою, через що тиск у системі падає і поршень циліндра не може достатньо ефективно притиснути колодку до гальмівного диска.

Коли є відмінності в спрацьовуванні гальм праворуч і ліворуч, тоді під час гальмування і відбувається відведення в бік. Автомобіль відхиляється в той бік, з якого колодки сильніше притискаються до диска.

Антифриз — водні розчини деяких речовин (етиленгліколю, пропіленгліколю, гліцерину, неорганічних солей), що не замерзають при температурах нижчих 0 °C. Їх застосовують в системах охолодження автомобілів при температурах навколишнього повітря від -75° до 0 °C.

Заводи, які виробляють охолоджуючі рідини, вводять у формулу певний пігмен т- барвник: синій, зелений, червоний, фіолетовий і жовтий. Незалежно від кольору, будь-який сучасний антифриз приблизно на 80% складається з суміші одноатомного спирту (етиленгліколю або пропіленгліколю) і води. Решта 20% у складі будь-якого сучасного антифризу — це різноманітні присадки. Вони необхідні для того, щоб захищати металеві та гумові деталі, з якими стикається ця рідина, від корозії і руйнування під впливом спирту.

Щодо кольорів охолоджуючих рідин існує декілька класифікацій. Навіть можна знайти антифризи різних кольорів, але вони будуть однакові за хімічним складом. Та все ж антикорозійні присадки у них можуть бути різні, а тому не можна їх змішувати.

Що буде, якщо змішати охолоджувальні рідини різних кольорів?

Оскільки антифризи різного кольору мають у своєму складі різні присадки, то точно сказати, як вони будуть реагувати один з одним при змішуванні, досить важко. При цьому наслідки додавання охолоджуючої рідини одного типу в інший, цілком можуть проявитися не відразу, а тільки через деякий час, і бути досить негативними.

В кращому разі утворюється суміш, яка вже не буде охолоджувальною рідиною в повному сенсі цього слова. Вона перестане ефективно підтримувати температуру двигуна у робочому діапазоні і незабаром зажадає заміни із-за повної втрати своїх властивостей.

У гіршому випадку хімічні речовини, що знаходяться в складі охолоджуючих рідин, прореагують один з одним так, що доведеться промивати або навіть усувати виниклі несправності і відмови вузлів та агрегатів системи охолодження.

Наприклад, зелена рідина при змішуванні з червоною або жовтою може перетворитись на гель. А гель по системі вже не прокачується і не працює як охолоджувач. Також може утворитись осад у вигляді пластівців при змішуванні антифризів на основі етиленгліколю і пропіленгліколю.

Під час заміни гальмівних колодок з одного боку треба замінити колодки і з іншого боку. Це важливо для забезпечення рівномірного і ефективного гальмування на всіх колесах.

Фрикційні накладки в процесі експлуатації схильні до зносу, їх товщина поступово зменшується, що призводить до зниження надійності роботи гальм. Як правило, одна накладка служить 15-30 тисяч км пробігу, після чого її необхідно замінити.

Для ефективнішого гальмування на слизькій дорозі необхідно зменшити гальмівне зусилля на передніх колесах. Для цього використовують спеціальні обмежувальні клапани різних конструкцій, які зменшують гальмівний тиск у передніх гальмівних камерах під час гальмування на слизькій дорозі.

Клапан прискорювальний - керуючий компонент гальмівної системи з пневмоприводом. Клапанний вузол, що розподіляє потоки стисненого повітря між елементами пневмосистеми відповідно до режимів роботи гальм.

На нього покладається дві функції: скорочення часу спрацьовування гальмівних колісних механізмів задніх вісей та підвищення ефективності роботи стоянкової і запасної гальмівними системами.

Цими агрегатами обладнуються вантажні транспортні засоби та автобуси, рідше цей агрегат використовують на причепах і напівпричепах.

Моторне гальмо (гірське гальмо) являє собою двигун автомобіля, обладнаний додатковими пристроями вимкнення подачі палива і повороту заслінок у випускному трубопроводі, що створюють додатковий опір.

Під час гальмування водій за допомогою пневматичного приводу повертає заслінку в трубі глушника в закрите положення і переміщає рейку паливного насоса високого тиску в положення нульової подачі палива в двигун.

Внаслідок цих дій двигун автомобіля глушиться (але обертання колінчастого вала не припиняється) і унеможливлюється випуск повітря з циліндрів через випускний тракт. У такті випуску поршень прагне виштовхнути повітря через випускний трубопровід. При цьому поршень відчуває опір, багаторазово стискаючи повітря.

Наслідком цього опору переміщенню поршня є сповільнення обертання колінчастого вала, і, отже, передача від нього через трансмісію гальмівного моменту до ведучих коліс автомобіля.

У ресиверах зберігається запас стисненого повітря. Пневматичні гальма обладнані двома ресиверами. Перший ресивер обладнаний запобіжним клапаном і краном для зливу конденсату. На другому ресивері є тільки кран для зливу конденсату. Запобіжний клапан, який контролює тиск у другому балоні, встановлений далі по магістралі в гальмівному крані.

Коли водій відпускає педаль гальма, стиснене повітря не повертається назад у систему, а виходить через клапани скидання в атмосферу.

Для усунення характерних ознак несправного стану системи керуванням напряму руху в легкових і вантажних автомобілях (таких, як шуми, вібрація та ривки), слід провести візуальний огляд елементів системи (вузлів і деталей) в оглядовій ямі або на естакаді для визначення наявності або відсутності вільного ходу в шарнірах кермових тяг. Також необхідно за допомогою динамометра визначити силу тертя в механізмах системи та перевірити герметичність повітропроводу й рівень тиску в бачку оливи.

Визначення причини, з якої двигун не запускається під час обертання стартером, вимагає від вас проведення деяких діагностичних заходів. Ось кілька кроків, які можна виконати:
Перевірка палива: переконайтеся, що в баку достатньо пального; перевірте роботу паливного насоса; перевірте фільтр палива на наявність засмічень.
Перевірка іскри: переконайтеся, що свічі запалювання чисті і не зношені; перевірте наявність іскри під час спроби запуск.
Перевірка системи запалювання: перевірте роботу катушки запалювання; перевірте правильність роботи системи запалювання.
Перевірка впускно-випускної системи: переконайтеся, що впускна система чиста та не засмічена.
Перевірка системи впуску повітря: переконайтеся, що фільтр повітря чистий і не забруднений.
Перевірка системи випуску: переконайтеся, що випускна система не має утворень та перешкод.
Електронна діагностика: використовуйте електронні засоби діагностики, які дозволяють зчитувати помилки і дані з електронних систем.

Якщо ви не можете визначити причину самостійно, рекомендується звернутися до кваліфікованого майстра або автомайстерні для детальної діагностики та ремонту.

Метод зупинки шляхом відключення паливних форсунок по черзі полягає у відключенні паливних форсунок по черзі для визначення, яка з них може бути причиною нестабільних обертів холостого ходу. Коли ви відключаєте певну форсунку, і оберти холостого ходу стають більш стабільними, це може вказувати на проблему із цією конкретною форсункою або системою, яка нею керує.

Інжекторний і карбюраторний двигуни відрізняються способом подачі пального в систему згоряння.

Карбюраторний двигун:
У карбюраторних двигунах паливо та повітря змішуються в карбюраторі перед подачею в циліндри.
Карбюратор відповідає за забезпечення правильного співвідношення палива та повітря в змішувальному просторі.

Інжекторний двигун:
У інжекторних двигунах паливо вприсковується безпосередньо в камеру згоряння за допомогою форсунок.
Система вприскування (інжектор) контролює точність дозування палива та розподіл його в кожному циліндрі.

Основні відмінності:
Подача палива: У карбюраторних двигунах паливо змішується з повітрям у карбюраторі, тоді як у інжекторних - вприсковується безпосередньо в циліндри.
Керування системою: Система вприскування у інжекторних двигунах зазвичай дозволяє кращий контроль над дозуванням палива та адаптацією до різних умов експлуатації, що може позитивно впливати на ефективність та викиди.
Ефективність: Інжекторні системи зазвичай дозволяють оптимізувати споживання палива та забезпечують кращий відгук на зміни умов експлуатації, що може призводити до більшої ефективності.

На сучасних автомобілях часто використовують інжекторні системи, оскільки вони дозволяють більш точний та ефективний контроль над подачею палива.

Запалювання палива в дизельних двигунах відбувається за рахунок різкого підвищення тиску і температури. Основні етапи цього процесу виглядають наступним чином:

Вприскування палива: дизельне паливо вприсковується безпосередньо в циліндр за допомогою форсунки.
Стиснення повітря: повітря стискається в циліндрі за допомогою поршня до високого тиску та температури.
Самозаймання: при досягненні високого тиску та температури, паливо самозаймається без необхідності іскри, як у бензинових двигунах. Самозаймання відбувається завдяки властивостям дизельного палива, яке самозаймається при високих температурах та тиску.

Таким чином, в дизельних двигунах займання палива відбувається без використання свічок запалювання та іскри, як це має місце у бензинових двигунах. Цей процес дозволяє дизельним двигунам працювати більш ефективно за умов, таких як великі навантаження та важкі умови експлуатації.

Запалювання робочої суміші в бензинових двигунах відбувається за рахунок електричного розряду свічки запалювання. У момент, коли поршень перебуває в верхньому положенні (верхівка ходу), свічка запалювання створює іскру, яка викликає запалення змішаного повітря та пального у циліндрі. Цей процес викликає вибух, який запускає робочий цикл двигуна.

Якщо рівень охолоджуючої рідини в розширювальному бачку нижче норми, а її густина вище норми, то це вказує на википання рідини з причини експлуатації автомобіля з підвищеним температурним режимом роботи двигуна, що також призводить до втрати потужності двигуна, перевитрати палива і масла, швидкого зношення деталей двигуна.

Якщо рівень охолоджуючої рідини в розширювальному бачку нижче норми, а її густина дорівнює нормі, то це вказує на зовнішню або внутрішню негерметичність системи охолодження двигуна. Підтікання рідини можливе через пошкодження серцевини радіатора, нещільність з’єднання патрубків, зношення підшипників рідинного насоса, через прогорання прокладки головки блока циліндрів.

На вибір тягово-зчіпного безпроміжкового пристрою не впливає довжина причепа.

Не характерним для гакового тягово-зчіпного пристрою є напрямний фланець.

Для вантажних автомобілів використовують два основних типи зчіпних пристроїв:
тягово-зчіпний
сідельний

Різновидністю причепів є:
напівпричепи (з’єднується з автомобілем тягачем сідельно-зчіпним пристроєм);
причіп-розпуск (являє собою невелику раму, встановлену на одній або двох вісях з колесами й ресорною підвіскою, до якої жорстко прикріплено дишло).

В сучасних легкових автомобілях встановлюється системах рідинного охолодження. В таких транспортних засобах, як охолоджувальну рідину використовують антифриз, які складаються з етиленгліколю, пропіленгліколю і різних присадок. Антифризи випускають у вигляді готової до використання рідини або концентрату.

Колір рідини не свідчить про її тип та якість. Антифриз у чистому вигляді прозорий, колір утворюється додаванням барвника виробником та слугує тільки для зовнішньої відмінності типів антифризу одного виробника. Будь-який виробник може використовувати довільні кольори для фарбування антифризу.

Проте не слід змішувати антифризи, незалежно від кольору і марки, навіть якщо вони належать до одного типу рідини. Тип антифризу визначається лише пакетом використовуваних присадок. Під час вибору антифризу слід керуватися рекомендаціями виробника автомобіля і використовувати схвалені ним марки.

При заміні моторної оливи не дозволено перевищувати її рівень, тому що через її спінювання може впасти тиск в системі та виникнути оливне голодування, яке призведе до неефективного змащування деталей.

На транспортних засобах з дизельними двигунами необхідно кожен раз під час заміни паливного фільтра зливати воду з фільтра-відстійника.

Педаль гальма у пневматичній гальмовій системі приєднується до гальмівного крана через регулювальний механізм, за допомогою якого регулюється вільний хід гальмової педалі. Гальмівний кран відповідає за розподіл стиснутого повітря до гальмівних механізмів кожного колеса, що дозволяє водієві контролювати гальмування транспортного засобу за допомогою педалі гальма.

Основні переваги гідравлічної гальмівної системи включають:
Ефективність гальмування: гідравлічна система зазвичай забезпечує високий рівень ефективності гальмування, оскільки рідина передає тиск від педалі гальма без значних втрат.
Більш точне керування: гідравлічна система дозволяє більш точне керування гальмами, що може бути важливим для безпеки та комфорту водія.
Компактніша конструкція: гідравлічна система може бути меншого розміру порівняно з пневматичною, що може бути важливо при обмеженому просторі або у випадку легких транспортних засобів.

Крім того, перевагою гідравлічного приводу є швидкість спрацьовування, високий ККД, простота конструкції, невеликі маса і розмір, зручність компонування апаратів приводу і трубопроводу, можливість отримання бажаного розподілу гальмівних зусиль між осями автомобіля внаслідок різних діаметрів поршнів колісних циліндрів.

Хоча обидві системи мають свої переваги та використовуються в різних групах транспортних засобів, гідравлічні гальмівні системи залишаються популярними в багатьох видах автотранспорту.

Стартер — це електродвигун постійного струму, який призначений для запуску двигуна. Він споживає дуже великий струм (до 800 А), тому вмикати його дозволяється на час 5-10 секунд. Якщо двигун не запускається необхідно зробити перерву в 30-60 секунд перед другою спробою.

Система охолодження призначається для підтримання оптимального режиму двигуна.

Двигун працює нормально тільки при постійному тепловому режимі. Якщо головка циліндрів, циліндри, поршні та інші деталі стикаються з гарячими газами перегріваються то підвищується їх знос і вигорання мастильного матеріалу. Зменшення зазорів внаслідок теплового розширення може привести до заклинюванню поршнів в циліндрах. Водночас знижується потужність із-за погіршення наповнення циліндрів. В карбюраторних двигунах перегрів може бути причиною детонації. Таких наслідків не буде, якщо охолоджувати гарячі деталі.

Однак зайве охолодження теж недопустиме. Якщо двигун переохолоджений то збільшуються затрати теплоти в процесі перетворення її в механічну енергію. Крім того паливо погано випаровується, важко займається і не повністю згорає, що понижує потужність і економічність двигуна, а також приводить до утворення нагару при неповнім згоранні палива може привести до залягання поршневих кілець і зависанню клапанів. Знос в переохолодженому двигуні теж збільшується так як проходить конденсація продуктів згорання в циліндрах, а вони будучи в рідинному стані, викликають велику корозію циліндрів, поршнів і поршневих кілець. В дизелях із-за збільшеної затримки самозгорання палива підвищується жорсткість роботи, а в карбюраторних двигунах пари бензину, конденсуючись на стінках циліндрів змивають масло і розріджують його.

Для сучасних двигунів нормальним тепловим режимом вважається такий, при якому температура рідини дорівнюватиме 85...95 °С.

Найбільш поширений тип системи охолодження внутрішнього згоряння - закритого типу. У більшості сучасних автомобілів використовується система охолодження з закритим контуром, де охолоджувальна рідина (найчастіше водяно-глікольний антифриз) циркулює у внутрішньому контурі двигуна та радіаторі, а не відкритому просторі.

У закритій системі рідина циркулює через двигун, а потім проходить через радіатор, де відбувається обмін тепла з оточуючим повітрям. Після цього рідина повертається до двигуна, щоб знову відвести тепло.

Цей підхід дозволяє ефективно контролювати температуру двигуна, зменшує втрату рідини та запобігає взаємодії з повітрям, що може впливати на ефективність системи охолодження.

Використання моторної оливи в двигуні внутрішнього згоряння виконує кілька важливих функцій:

Змащення: моторна олива служить для змащування, вона утворює тонку плівку на поверхнях рухомих частин двигуна, таких як поршні, вал, шатуни та інші. Ця плівка зменшує тертя та знос, покращуючи ефективність роботи двигуна і продовжуючи термін його служби.
Відведення тепла: моторна олива також призначена для відведення тепла від нагрітих частин двигуна, вона збирає тепло від робочих поверхонь і передає його до масляного кулера, де відбувається охолодження.
Захист від корозії: олива містить спеціальні добавки, які захищають металеві поверхні від корозії та іржі.
Чищення: олива відокремлює та утримує в собі забруднення та частки, що виникають внаслідок роботи двигуна.

Загалом, моторна олива грає ключову роль у забезпеченні нормального функціонування двигуна, підвищуючи його ефективність та продовжуючи термін служби.

Заміна моторної оливи в зимовий період потрібна тому, що через холод в'язкість моторної оливи різко збільшується і її ефективність знижується. Але існують моторні оливи, які можна використовувати в будь-який час року, тому що вони містять згущувальні присадки, і на літній період олива збільшує свою в'язкість.

В конструкцію системи живлення дизельного двигуна входить фільтр-відстійник, який розміщений в найнижчій точці цієї системи, де і залишаються частини води, що містяться в дизпаливі. Тому періодично під час відповідного технічного обслуговування необхідно зливати воду із фільтра-відстійника.

В разі заправки паливного бака дизельного двигуна бензином необхідно злити бензин з паливного бака і промити бак гасом.

В разі заправки паливного бака дизельного двигуна бензином необхідно злити бензин з паливного бака і промити бак гасом.

Принципова відмінність полягає в способах формування суміші палива і повітря, її займання і згорання. У першому випадку бензинові пари, перемішані з повітрям, підпалюються електричною іскрою. А в другому самозаймання парів дизельного палива відбувається під дією високої температури попередньо стисненого повітря.

Механізм газорозподілу складається з таких основних деталей: розподільного вала, його привода, штовхачів, штанги, коромисла, впускних і випускних клапанів.

Двигун внутрішнього згоряння працює за рахунок згоряння паливоповітряної суміші в циліндрах двигуна. Точніше, цей процес включає в себе згоряння суміші палива (бензину або дизельного пального) та кисню з повітря. Під час спалення утворюється велика кількість газів, що створює тиск. Цей тиск використовується для приведення в рух поршня в циліндрі, а в результаті — для обертання колінчастого вала і виведення енергії.
Отже, основний принцип роботи двигуна внутрішнього згоряння полягає у використанні енергії, яка вивільняється під час згоряння палива, яка використовується для приведення в рух автомобіля чи іншого транспортного засобу.

Основне призначення системи запалювання у двигуні внутрішнього згоряння - це забезпечення займання (вибуху) паливоповітряної суміші в циліндрі двигуна. Таке займання спричиняє спалах пального і початок процесу згоряння, який в свою чергу створює потрібний тиск і температуру для приведення в рух поршня та обертання колінчастого вала. Отже, правильне займання паливоповітряної суміші є ключовим для ефективної роботи двигуна. Управління займанням здійснюється за допомогою системи запалювання, яка може використовувати іскри від свічок запалювання (у бензинових двигунах) або стиснення повітря (у дизельних двигунах).

Дизельні двигуни працюють за принципом спонтанного займання і у них не використовується система запалювання, яка є характерною для бензинових двигунів. У дизельних двигунах займання відбувається за рахунок підвищення тиску повітря в циліндрі під час стиснення.

Муфта зчеплення, яка входить до складу трансмісії автомобіля призначена для:
тимчасового від’єднання двигуна від трансмісії;
плавного приєднання двигуна до трансмісії;
згладжування вібрацій.

У вантажних автомобілях і автобусах часто застосовується пневматична гальмівна система.
Пневматична гальмівна система використовує стиснене повітря в гальмівними механізмами. Ця система надійна та ефективна для великих транспортних засобів, таких як вантажівки та автобуси, оскільки вона забезпечує швидке реагування та можливість використання гальм на всіх колесах одночасно.

Напрямок обертання вказується на бічній стороні шини, де має бути вказано малюнок протектора та позначка "Rotation" або "Direction". Зазвичай на бічній стороні шини вказується стрілка чи слово "Rotation", що вказує напрямок, у якому шина повинна обертатися під час руху автомобіля. Таким чином, для правильного встановлення шин із направленим протектором важливо враховувати це маркування та встановлювати їх так, щоб напрямок обертання відповідав вказівкам на бічній стороні кожної шини.

Балансування шин виконується для запобігання биттю колеса під час руху. Невірний баланс шин може призводити до вібрацій і нерівномірного зносу шин, що може впливати на комфорт водіння, тривалість експлуатації шин і елементів підвіски автомобіля. Вібрації в колесах можуть бути відчутні під час руху, а також призводити до збільшеного зносу підшипників і інших елементів підвіски. Балансування шин допомагає розподілити вагу рівномірно навколо обода колеса.

За своїм конструктивним виконанням шини поділяються на камерні та безкамерні. Камерні відійшли в минуле. Крім того, що у коліс з камерними шинами існують додаткові труднощі з шиномонтажем, вони дуже чутливі до проколів. Застосування безкамерних шин підвищує безпеку, оскільки внутрішній шар, що герметизує, обволікає цвях або інший предмет, який проколов шину, за рахунок чого вихід повітря значно сповільнюється.

Завжди після зливання моторної оливи необхідно замінювати оливний фільтр. Але, якщо в системі змащення використовується відцентровий фільтр очистки моторної оливи (центрифуга), то його необхідно розібрати, очистити, промити в гасі та встановити на місце для подальшої експлуатації.

Занадто велика кількість оливи може призвести до спінювання, що знижує її ефективність та може призвести до втрати тиску. Це може спричинити оливне голодування, коли деякі частини двигуна не отримують достатньої кількості оливи для змащення та охолодження.

Змішування охолоджувальних рідин різних кольорів не є рекомендованим, оскільки різні види охолоджувальних рідин можуть містити різні хімічні складові та добавки, які можуть негативно взаємодіяти між собою. Різні типи охолоджувальних рідин можуть мати різний базовий хімічний склад, корозійні інгібітори та інші компоненти.

Зазвичай на ринку представлені охолоджувальні рідини різних кольорів, які відповідають конкретним технічним характеристикам і вимогам виробників автомобілів. Тому краще дотримуватися рекомендацій виробника та використовувати однаковий тип та марку охолоджувальної рідини при додаванні або заміні.

Міжколісний диференціал потрібен для того, щоб колеса під час повороту могли обертатися з різною швидкістю. Під час руху автомобіля колеса зовнішнього та внутрішнього коліїні під час повороту подолають різний шлях, тому їм потрібно обертатися з різною швидкістю. Міжколісний диференціал дозволяє це досягти, розподілюючи обертовий момент між колесами і дозволяючи їм обертатися незалежно один від одного. Це покращує керованість автомобіля та зменшує знос шин.

Неповне вимкнення зчеплення, коли педаль зчеплення не натиснута до кінця, може призвести до надмірного зносу синхронізаторів та зубчастих коліс у коробці передач. Синхронізатори в коробці передач відповідають за синхронізацію швидкостей обертання різних зубчастих коліс, і якщо зчеплення не повністю вимкнуте, може виникнути надмірний тиск і тертя в системі передач, що може призвести до зносу та поломок зубчастих коліс. Тому важливо повністю вимикати зчеплення перед перемиканням передач.

Неповне вимкнення зчеплення, коли педаль зчеплення не натиснута до кінця, може призвести до надмірного зносу синхронізаторів та зубчастих коліс у коробці передач. Синхронізатори в коробці передач відповідають за синхронізацію швидкостей обертання різних зубчастих коліс, і якщо зчеплення не повністю вимкнуте, може виникнути надмірний тиск і тертя в системі передач, що може призвести до зносу та поломок зубчастих коліс. Тому важливо повністю вимикати зчеплення перед перемиканням передач.

Поняття "веде зчеплення" означає, що не відбувається повне вимкнення зчеплення. Іншими словами, після натискання педалі ведений диск і маховик двигуна не розчіплюються повністю, що призводить до часткової передачі крутного моменту на первинний вал коробки передач.

Припустити, що зчеплення веде можна за одним симптомом - утруднене вмикання і вимикання передач. Найчастіше проблеми починаються з увімкненням задньої і першої передач. Під поняттям "утруднене" розуміється як необхідність докладання більшого зусилля на ручку КПП, так і вмикання з хрускотом.

Автопоїзд (транспортний состав) — механічний транспортний засіб, що з'єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою (п. 1.10)