Категорія DE

Пояснення простими словами. Пункт 7.7 ПДР забороняє погоничам тварин усі перелічені в запитанні дії:

• вести тварин дорогами з удосконаленим покриттям, якщо поряд є інші дороги;
• переганяти тварин дорогами в темну пору доби або за недостатньої видимості;
• переганяти тварин через залізничні колії та дороги з удосконаленим покриттям поза спеціально відведеними місцями;
• залишати тварин без нагляду або випасати їх на смузі відведення дороги.

Чому обираємо об’єднаний варіант. Кожна з перших чотирьох відповідей окремо називає реальну заборону. Повною є лише п’ята відповідь, яка об’єднує їх усі.

Підстава у ПДР. Перелік заборон для погоничів тварин наведено в пункті 7.7 ПДР.

Запам’ятайте: усі чотири перелічені дії заборонені.

Пояснення простими словами. Вибираючи безпечну швидкість у межах установлених обмежень, водій завжди повинен враховувати особливості вантажу, який перевозиться.

Навіть добре закріплений вантаж може впливати на керованість транспортного засобу, його стійкість, гальмівний шлях і поведінку під час поворотів. Тому надійне кріплення вантажу не звільняє водія від обов’язку враховувати його особливості.

Чому інший варіант неправильний:

• «Не повинен, якщо вантаж добре закріплений» — неправильна відповідь. Кріплення запобігає зміщенню або падінню вантажу, але не усуває його впливу на рух транспортного засобу.

Запам’ятайте: безпечну швидкість вибирають з урахуванням дорожньої обстановки, особливостей вантажу та стану транспортного засобу.

Підстава в ПДР. Чинники, які водій повинен враховувати під час вибору безпечної швидкості, визначає пункт 12.1 ПДР.

Пояснення простими словами. Усі чотири зображені знаки — , , і — діють тільки на той бік дороги, на якому їх установлено.

Що показано на ілюстрації питання. Під номерами 1–4 зображено знаки, які забороняють зупинку або стоянку постійно чи у визначені календарні дні.

Чому окремі варіанти неправильні:

• Кожен варіант з одним номером називає лише один знак, хоча правило про бік дороги однаково стосується всіх чотирьох.

Підстава у ПДР. Дія знаків – поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.

Запам’ятайте: знаки 3.34–3.37 не забороняють зупинку або стоянку одразу на протилежному боці дороги.

Пояснення простими словами. Розворот заборонено в усіх трьох перелічених місцях:

• у тунелях;
• на мостах, шляхопроводах та естакадах;
• під мостами, шляхопроводами та естакадами.

У таких місцях умови для маневру обмежені конструкцією споруди, простором і можливістю інших водіїв завчасно помітити автомобіль, що розвертається. Тому ПДР установлюють пряму заборону незалежно від інтенсивності руху.

Чому інші варіанти не обираємо:

• Варіанти 1, 2 і 3 окремо правильні, але кожен називає лише одне із заборонених місць;
• Варіант 4 неповний, оскільки розворот заборонено не лише в тунелях і на спорудах, а й під мостами, шляхопроводами та естакадами.

Запам’ятайте: на мостах і під ними, на шляхопроводах, естакадах та в тунелях розвертатися не можна.

Підстава в ПДР. Перелік місць, у яких заборонено виконувати розворот, містить пункт 10.7 ПДР.

Пояснення простими словами. Рух заднім ходом різко відрізняється від швидкості й напрямку основного потоку автомагістралі, тому створює надзвичайну небезпеку. На автомагістралі він заборонений незалежно від того, чи може водій забезпечити видимість і безпеку маневру.

Чому інші варіанти неправильні:

• Забезпечення безпеки руху не створює винятку із прямої заборони.
• Неможливість під’їхати до об’єкта іншим способом також не дозволяє рухатися автомагістраллю заднім ходом.

Підстава у ПДР. Рух заднім ходом забороняє підпункт «ґ» пункту 27.2 ПДР.

Запам’ятайте: пропустили потрібний з’їзд — рухайтеся до наступного, але не здавайте назад.

Пояснення простими словами. Знак установлено перед перехрестям і дозволяє рух лише прямо. Дорога праворуч є частиною перехрестя, а не в’їздом у двір чи на іншу прилеглу територію, тому передбачений для прилеглої території виняток тут не діє.

Що показано на ілюстрації питання. Перед перехрестям установлено знак 4.1 зі стрілкою прямо; праворуч від перехрестя видно автозаправну станцію.

Чому варіант «Прямо або праворуч» неправильний:

• Наявність об’єкта біля дороги не перетворює саму дорогу праворуч на прилеглу територію. Поворот праворуч на цьому перехресті заборонений знаком.

Підстава у ПДР. Знак «Рух прямо» дозволяє рух лише прямо. Він не забороняє поворот праворуч лише у двори та на інші прилеглі території.

Запам’ятайте: виняток стосується безпосереднього в’їзду на прилеглу територію, а не повороту на дорогу, що веде до неї.

Пояснення простими словами. Тротуар — це елемент дороги, призначений для руху пішоходів. Він може безпосередньо прилягати до проїзної частини або бути відокремленим від неї газоном.

Чому інші варіанти неправильні:

• узбіччя прилягає до зовнішнього краю проїзної частини на одному з нею рівні та може використовуватися не лише пішоходами, а й для зупинки чи стоянки та в інших передбачених ПДР випадках;
• розділювальна смуга розділяє суміжні проїзні частини й не призначена для руху або стоянки транспортних засобів. Її основна функція — розділення транспортних потоків, а не організація руху пішоходів.

Підстава у ПДР. Визначення тротуару наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: тротуар — для пішоходів; він або прилягає до проїзної частини, або відділяється від неї газоном.

Пояснення простими словами. Під час буксирування транспортних засобів швидкість не повинна перевищувати 50 км/год.

Це спеціальне обмеження діє незалежно від того, яку більшу швидкість загалом дозволено на дорозі. Водночас дорожні знаки, режим певної території або дорожня обстановка можуть вимагати рухатися ще повільніше.

Чому інші варіанти неправильні:

• 40 км/год не перевищує дозволеної межі, але це не максимальна швидкість, про яку запитують;
• 60 км/год і 70 км/год перевищують установлену ПДР максимальну швидкість буксирування.

Запам’ятайте: під час буксирування — не більше 50 км/год, а за складних умов потрібно рухатися ще повільніше.

Підстава в ПДР. Максимальну швидкість під час буксирування встановлює пункт 12.7 ПДР.

Пояснення простими словами. За межами населених пунктів у темну пору доби або за недостатньої видимості транспортний засіб можна поставити на стоянку лише на спеціальному майданчику для стоянки або повністю за межами дороги. Залишати його на узбіччі в таких умовах не дозволяється.

Чому інші варіанти неправильні:

• «На узбіччі». Узбіччя є елементом дороги, а в зазначених умовах стоянка поза населеним пунктом дозволена лише на майданчику або за межами дороги.
• «На майданчиках для стоянки». Це дозволене місце, але відповідь неповна: транспортний засіб також можна поставити за межами дороги.
• «За межами дороги». Це також дозволено, але відповідь не враховує майданчики для стоянки.
• «Відповіді 1, 2 і 3». Варіант помилково включає узбіччя, на якому стоянка за зазначених умов не дозволяється.

Підстава у ПДР. Дозволені місця для стоянки поза населеними пунктами в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості визначено пунктом 15.11 ПДР.

Запам’ятайте: уночі або за недостатньої видимості поза населеним пунктом обирайте майданчик для стоянки або місце повністю за межами дороги.

Пояснення простими словами. Перехрестя нерегульоване, а дороги рівнозначні. Червоний автомобіль наближається до вас праворуч, тому ви повинні дати йому дорогу. Напрямок, у якому кожен із вас планує продовжити рух, цього правила не змінює.

Що показано на ілюстрації. Ви під’їжджаєте до перехрестя прямо, а червоний автомобіль наближається до нього з правого боку. Світлофорів, регулювальника та знаків пріоритету, які визначали б іншу черговість руху, немає.

Чому інший варіант неправильний:

• «Проїхати перехрестя першим» — це порушить правило перешкоди праворуч: червоний автомобіль має перевагу.

Підстава у ПДР. Обов’язок дати дорогу транспортному засобу, що наближається праворуч на перехресті рівнозначних доріг, установлено пунктом 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: на рівнозначному перехресті транспорт праворуч має перевагу.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
• формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.

Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. Вантажний автомобіль значно ширший за легковий, має великі дзеркала, сильніше реагує на боковий вітер і може незначно зміщуватися в межах смуги. Поруч із його кузовом також виникають повітряні потоки, здатні впливати на ваш автомобіль. Тому потрібний більший боковий запас.

Коли інтервал особливо важливо збільшити:

• на вузькій дорозі або мосту;
• за сильного бокового вітру;
• під час зустрічного роз’їзду на великій швидкості;
• під час випередження або обгону довгого транспортного засобу;
• коли вантажівка наближається до нерівності, повороту чи звуження.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Звичайний інтервал, достатній поряд із легковим автомобілем, може не компенсувати габарити, коливання траєкторії та повітряну хвилю від вантажівки.

Підстава у ПДР. Пункт 13.1 ПДР зобов’язує водія залежно від швидкості, дорожньої обстановки, особливостей вантажу та стану транспортного засобу дотримувати безпечного інтервалу.

Запам’ятайте: більший транспорт і вища швидкість — більший боковий інтервал.

Пояснення простими словами. Налаштування попереднього водія майже напевно не відповідатимуть зросту, довжині рук і ніг та посадці нового водія. Тому перед початком руху потрібно відрегулювати і сидіння, і дзеркала.

Безпечна послідовність налаштування:

• відрегулювати положення сидіння та спинки, щоб упевнено діставати до педалей і керма;
• налаштувати підголівник і, якщо це передбачено, положення керма;
• після остаточного положення сидіння налаштувати внутрішнє та зовнішні дзеркала;
• перевірити огляд, робочі органи керування й пристебнути ремінь до початку руху.

Чому налаштувати лише один елемент недостатньо:

• правильне сидіння без налаштованих дзеркал залишає водієві зайві невидимі зони;
• налаштовані дзеркала не компенсують незручний доступ до педалей і керма;
• після зміни положення сидіння дзеркала потрібно перевірити знову, бо точка огляду змінилася.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає бути уважним і постійно контролювати дорожню обстановку, а пункт 10.1 ПДР — перед початком руху переконатися в безпеці. Конкретний порядок регулювання визначає інструкція автомобіля.

Запам’ятайте: змінився водій — до початку руху змінюються і посадка, і огляд.

Пояснення простими словами. Для охолодження салону кондиціонеру потрібна енергія. У звичайному автомобілі компресор створює додаткове навантаження на двигун, тому для підтримання руху й роботи системи витрачається більше палива.

Від чого залежить додаткова витрата:

• від температури повітря та нагрівання салону;
• від установленої температури й інтенсивності охолодження;
• від швидкості руху, типу двигуна та конструкції системи;
• від того, чи провітрили салон перед увімкненням кондиціонера.

Чому інші варіанти не є правильною відповіддю:

• кондиціонер не є засобом безпосередньої зміни часу реакції водія, хоча комфортна температура допомагає уникати перегрівання й підтримувати увагу;
• у справному автомобілі робота кондиціонера не повинна визначати його стійкість на дорозі.

Практична порада. Після стоянки на сонці спочатку коротко провітріть салон, а потім увімкніть кондиціонер. Проте не відмовляйтеся від охолодження, якщо спека погіршує самопочуття або концентрацію.

Запам’ятайте: кондиціонер підвищує комфорт, але для своєї роботи використовує енергію, а отже впливає на витрату палива.

Пояснення простими словами. Водійський стаж не дає права під час руху користуватися телефоном, тримаючи його в руці. Така дія відволікає погляд, займає руку й погіршує швидкість реакції незалежно від досвіду людини.

Що саме заборонено:

• розмовляти, тримаючи телефон біля вуха;
• читати або набирати повідомлення;
• переглядати навігацію чи інший вміст на телефоні в руці;
• виконувати будь-які інші дії з ручним утримуванням засобу зв’язку під час руху.

Що можна зробити безпечніше. Для зв’язку слід використовувати систему гучного зв’язку або гарнітуру, яка не потребує тримати пристрій у руці. Якщо потрібно вводити дані чи довго працювати з телефоном, необхідно зупинитися у дозволеному й безпечному місці.

Виняток у ПДР. Заборона не поширюється на водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання. Тривалий водійський стаж до цього винятку не належить.

Підстава у ПДР. Підпункт «д» пункту 2.9 ПДР забороняє під час руху користуватися засобами зв’язку, тримаючи їх у руці.

Запам’ятайте: досвід не скасовує відволікання — телефон під час руху не тримаємо в руці.

Пояснення простими словами. Якщо цілісність кістки порушена, але шкіра в проєкції перелому не пошкоджена, перелом є закритим. Зовнішньої рани над місцем перелому немає, хоча можуть бути біль, деформація, набряк, гематома та порушення функції кінцівки.

Чому інший варіант неправильний. Для відкритого перелому обов’язковою відмінною ознакою є одночасне пошкодження шкірних покривів у проєкції перелому. Видимі уламки кістки не є єдиним критерієм: навіть невелика рана над переломом означає, що його слід вважати відкритим.

Запам’ятайте: кістка пошкоджена, а шкіра над переломом ціла — перелом закритий.

Пояснення простими словами. Якщо кровотеча з кінцівки масивна, але через одяг або інші обставини рану неможливо чітко побачити, джгут накладають максимально високо на пошкоджену кінцівку. Так він опиняється вище невидимого джерела кровотечі й може перекрити приплив крові до нього.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Посередині кінцівки» — довільне місце може виявитися нижче рани, тому кровотеча не зупиниться.
• «Тільки після виявлення рани» — пошук рани затримує життєво необхідну зупинку масивної кровотечі.

Після накладання. Переконайтеся, що кровотеча зупинилася, зафіксуйте точний час накладання, викличте 103 або 112. Джгут не послаблюють і не знімають до прибуття медиків. Якщо рану добре видно, діє інше правило: джгут накладають на 5–7 см вище рани, але не безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоб.

Запам’ятайте: джерело масивної кровотечі не видно — джгут максимально високо на кінцівку.