Категорія D1E

Пояснення простими словами. Це нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг. Зелений автомобіль наближається до вас праворуч, тому спочатку потрібно дати дорогу йому. Сірий автомобіль, навпаки, бачить ваш автомобіль праворуч від себе і повинен дати дорогу вам. Отже, порядок такий: зелений автомобіль, ви, сірий автомобіль.

Що показано на ілюстрації. У вашому автомобілі ввімкнений лівий покажчик повороту. Зелений автомобіль під’їжджає до перехрестя з правого боку, а сірий — з лівого.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Першим» — перед вами праворуч наближається зелений автомобіль, якому потрібно дати дорогу.
• «Після сірого автомобіля» — сірий автомобіль повинен дати дорогу вам, оскільки ви наближаєтеся до нього праворуч.

Підстава у ПДР. На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, відповідно до пункту 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: на рівнозначному перехресті перевіряйте, хто наближається праворуч, для кожного учасника окремо — так легко визначити всю черговість проїзду.

Пояснення простими словами. Водій повинен дати дорогу транспортному засобу з увімкненим синім проблисковим маячком, якщо може створити йому перешкоду. Те, що автомобіль рухається головною дорогою, не звільняє його водія від цього обов’язку.

Що показано на ілюстрації. Чорний автомобіль рухається дорогою, позначеною знаком 2.3 «Головна дорога». З бічної дороги до перехрестя наближається поліцейський транспортний засіб з увімкненим синім проблисковим маячком. Попри звичайну перевагу головної дороги, водій чорного автомобіля повинен дати дорогу спецтранспорту.

Чому головна дорога не надає переваги в цій ситуації. Дорожні знаки пріоритету визначають звичайну черговість проїзду. Увімкнений синій проблисковий маячок створює окремий обов’язок: водії, які можуть перешкодити руху такого транспортного засобу, повинні забезпечити йому безперешкодний проїзд.

Важливий нюанс. У пункті 3.2 ПДР зазначено: синій проблисковий маячок та (або) спеціальний звуковий сигнал. Отже, для виникнення обов’язку дати дорогу достатньо самого увімкненого синього маячка — сирена не є обов’язковою умовою.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 неправильний. Перебування на головній дорозі не дозволяє створювати перешкоду транспортному засобу з увімкненим синім проблисковим маячком.
• Варіант 2 правильний. Водій повинен дати дорогу та забезпечити безперешкодний проїзд спецтранспорту.

Що означає «дати дорогу». Це не завжди означає обов’язково зупинитися. Водій повинен діяти так, щоб не змусити спецтранспорт змінювати напрямок або швидкість руху. Залежно від ситуації для цього потрібно зменшити швидкість, зупинитися або звільнити траєкторію його руху.

Підстава в ПДР. Порядок дій у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком визначений у пункті 3.2 ПДР.

Запам’ятайте: синій маячок має перевагу над звичайною черговістю проїзду. Навіть перебуваючи на головній дорозі, не створюйте перешкоди та дайте дорогу спецтранспорту.

Пояснення простими словами. Якщо на гірській дорозі зустрічний роз’їзд утруднений, водій, який спускається, повинен дати дорогу тому, хто піднімається. Транспортному засобу на підйомі значно складніше зупинитися, а потім знову рушити вгору.

Чому інші варіанти неправильні:

• Водій, який рухається на підйом, навпаки, має перевагу.
• Найбільші габарити транспортного засобу не визначають черговість такого зустрічного роз’їзду.

Підстава у ПДР. Черговість зустрічного роз’їзду визначає пункт 28.1 ПДР.

Запам’ятайте: на вузькій гірській ділянці поступається той, хто їде вниз.

Пояснення простими словами. Поліцейський автомобіль із увімкненим синім проблисковим маячком має право відступати від окремих вимог ПДР під час виконання невідкладного службового завдання. Ви не повинні створювати йому перешкоду. Крім того, повертаючи ліворуч, ви зобов’язані пропустити сірий автомобіль, який рухається назустріч прямо. Після цих двох транспортних засобів ви можете завершити маневр.

Що показано на ілюстрації. Ви ввімкнули лівий покажчик повороту. Ліворуч наближається поліцейський автомобіль з увімкненим синім проблисковим маячком, а назустріч рухається сірий автомобіль. Чорний автомобіль виїжджає з прилеглої території та повинен дати дорогу всім учасникам, які рухаються дорогою.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Першим» — так ви створите перешкоду спеціальному транспортному засобу та не пропустите зустрічний автомобіль під час повороту ліворуч.
• «Проїхати перехрестя останнім» — чорний автомобіль виїжджає з прилеглої території та не має переваги перед вами.

Підстава у ПДР. Обов’язок забезпечити безперешкодний проїзд транспортному засобу з увімкненим синім проблисковим маячком установлює пункт 3.2 ПДР. Під час повороту ліворуч необхідно пропустити зустрічний транспорт, що рухається прямо, відповідно до пункту 16.13 ПДР.

Запам’ятайте: спочатку пропустіть спеціальний транспорт із синім маячком, потім — зустрічний транспорт під час повороту ліворуч.

Пояснення простими словами. Засліплення — це не просто дискомфорт від яскравого світла або тимчасове погіршення видимості. Це стан, за якого дія світла позбавляє водія можливості виявити перешкоду або розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.

Чому правильна саме відповідь 1. Вона містить визначальну ознаку засліплення: водій об’єктивно вже не може розпізнати перешкоди або межі дороги. Саме так цей стан визначено у Правилах дорожнього руху.

Чому варіант 2 неправильний. У ньому сказано, що видимість погіршилася, але водій усе ще може виявляти перешкоди та розпізнавати межі дороги. Це означає негативний вплив світла на зір, але ще не відповідає визначенню засліплення у ПДР.

Що показано на ілюстрації нижче. Яскраве світло зустрічних фар створює світлову пляму перед водієм. Межі дороги стають нечіткими, а розташована попереду перешкода зливається з темним фоном. За умови, що водій уже не може своєчасно розпізнати ці елементи на мінімальній відстані, такий стан є засліпленням.

Практичний приклад. Уночі водія раптово засліпило світло зустрічного автомобіля. Якщо перед собою він бачить лише яскраву пляму й об’єктивно не може розрізнити край своєї смуги або перешкоду, це вже засліплення, а не звичайний дискомфорт від світла.

Що робити водієві. У разі засліплення потрібно ввімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зменшити швидкість та зупинитися. Відновити рух можна лише після того, як негативні наслідки засліплення минуть.

Важливе уточнення. ПДР не встановлюють для цього визначення єдиної числової мінімальної відстані. Вирішальною є саме втрата можливості виявити перешкоди або розпізнати межі елементів дороги.

Підстава у ПДР. Визначення засліплення наведено в пункті 1.10 ПДР, а обов’язкові дії водія — у пункті 19.3 ПДР.

Запам’ятайте: стало гірше видно, але перешкоди ще можна розпізнати — це не засліплення за визначенням ПДР; об’єктивно не можете їх виявити — це засліплення.

Пояснення простими словами. Безпечна швидкість — не одне незмінне число для всіх ситуацій. Це швидкість, яка саме в поточних дорожніх умовах дає водієві змогу керувати транспортним засобом безпечно та постійно контролювати його рух.

Що потрібно враховувати. Стан і видимість дороги, погоду, інтенсивність руху, технічний стан транспортного засобу, особливості вантажу та інші обставини. Навіть дозволена правилами швидкість може бути небезпечною, якщо фактичні умови вимагають рухатися повільніше.

Чому інший варіант неправильний. ПДР не визначають безпечну швидкість як «мінімально допустиму». Вирішальною є не мінімальність швидкості й не лише пам’ять про небезпеку, а реальна можливість безпечно керувати та контролювати рух.

Підстава у ПДР. Визначення безпечної швидкості наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: безпечна швидкість — та, за якої водій зберігає повний контроль у конкретних умовах.

Пояснення простими словами. Жорстке зчеплення повинно утримувати транспортні засоби на відстані не більш як чотири метри. Більша відстань ускладнює контроль буксируваного транспортного засобу та створює небезпеку для інших учасників руху.

Чому інші варіанти неправильні:

• 1 м, 2 м і 3 м можуть фактично відповідати вимозі «не більш як 4 м», але питання запитує саме максимальну дозволену відстань.
• 5 м перевищує встановлену межу для жорсткого зчеплення.

Підстава у ПДР. Максимальну відстань при жорсткому зчепленні встановлює пункт 23.3 ПДР.

Запам’ятайте: жорстке зчеплення — до 4 метрів; гнучке — від 4 до 6 метрів.

Пояснення простими словами. На горизонтальну дорожню розмітку 1.10.3 не можна виїжджати, якщо на перехресті або за ним утворився затор і автомобіль буде змушений зупинитися в межах жовтої сітки.

Що показано на ілюстрації питання. Жовті діагональні лінії всередині прямокутного контуру утворюють коробчасту розмітку. Вона виділяє частину перехрестя, яку необхідно залишати вільною для інших напрямків руху.

Коли проїзд можливий. Саме нанесення сітки не забороняє перетинати її під час нормального руху. Заборона стосується ситуації, коли через затор водій не зможе залишити позначену ділянку та заблокує інших учасників.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна. У запитанні прямо зазначено наявність затору, тому в’їзд із прогнозованою зупинкою в межах розмітки заборонений.

Підстава у ПДР. Розмітка 1.10.3 попереджає про заборону в’їзду на перехрестя в разі затору. Пункт 16.4 ПДР забороняє виїжджати на перехрестя, якщо водій буде змушений зупинитися на ньому та створити перешкоду.

Запам’ятайте: перетнути жовту сітку можна, зупинитися на ній через затор — ні.

Пояснення простими словами. Миготливий біло-місячний сигнал переїзного світлофора показує, що сигналізація справна і не забороняє рух через переїзд. Перед продовженням руху водій усе одно повинен переконатися, що поїзд не наближається.

Що показано на ілюстрації. Шлагбауми підняті, червоні сигнали світлофора не горять, а біло-місячний сигнал увімкнений. Видимих перешкод для проїзду немає.

Чому інший варіант неправильний:

• «Заборонено» — на ілюстрації немає заборонного червоного сигналу, а миготливий біло-місячний сигнал не забороняє рух.

Підстава у ПДР. Значення біло-місячного сигналу світлофора на залізничному переїзді визначає пункт 8.7.6 ПДР.

Запам’ятайте: миготливий біло-місячний сигнал не забороняє рух, але перед коліями завжди перевіряйте наближення поїзда.

Пояснення простими словами. Знак позначає кінець ділянки, на якій діяло обмеження мінімальної швидкості. Після нього водій уже не зобов’язаний підтримувати швидкість не нижче зазначеної на попередньому знаку.

Що показано на ілюстрації питання. Під номером 2 зображено синій круглий знак із перекресленим числом — знак «Кінець обмеження мінімальної швидкості».

Чому інші варіанти неправильні:

• Знаки 1, 3 і 4 мають інше значення та не скасовують вимогу щодо мінімальної швидкості.
• Знак скасовує обмеження максимальної, а не мінімальної швидкості.

Підстава у ПДР. Знак має назву «Кінець обмеження мінімальної швидкості».

Запам’ятайте: синій знак установлює або скасовує мінімальну швидкість; білий заборонний знак стосується максимальної.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
• формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.

Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. Кожне зниження швидкості змінює ситуацію для транспорту позаду. Погляд у дзеркала дає змогу оцінити дистанцію, швидкість наближення та дії інших водіїв, а під час завчасного гальмування — обрати безпечну інтенсивність уповільнення.

Чому інші варіанти неправильні:

• контроль позаду потрібний не лише перед різким гальмуванням: навіть звичайне уповільнення може бути несподіваним для водія, який рухається надто близько;
• мокре або слизьке покриття збільшує ризик, але стан дороги не є єдиною причиною перевіряти обстановку позаду.

Важливий нюанс. Якщо попереду раптово виникла небезпека, не можна відкладати необхідне екстрене гальмування заради погляду в дзеркало. У такій ситуації спочатку запобігають зіткненню, а простір позаду контролюють настільки, наскільки це можливо без втрати уваги до небезпеки попереду.

Підстава у ПДР. Підпункт «б» пункту 2.3 ПДР зобов’язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну.

Запам’ятайте: перед плановим гальмуванням перевірте дзеркала; за раптової небезпеки — негайно гальмуйте.

Пояснення простими словами. Зі збільшенням швидкості водієві доводиться зосереджувати увагу далі попереду, бо дорожня обстановка наближається швидше. Через це дрібні деталі та небезпеки збоку помічаються гірше — виникає ефект звуження поля зору, або «тунельний зір».

Чому інші варіанти неправильні:

• «Розширюється» — навпаки, на великій швидкості периферійна інформація сприймається гірше.
• «Не змінюється» — ефективне поле уважного спостереження залежить від швидкості та навантаження на увагу водія.

Практичне значення. На великій швидкості складніше завчасно помітити пішохода, велосипедиста, автомобіль із прилеглої території або зміну ситуації на узбіччі. Саме тому пункт 12.1 ПДР вимагає вибирати швидкість, за якої водій постійно контролює рух і безпечно керує автомобілем.

Запам’ятайте: вища швидкість — вужче поле уважного спостереження і менше часу на реакцію.

Пояснення простими словами. Втома знижує увагу, сповільнює реакцію та може спричинити короткі неконтрольовані засинання. Якщо її ознаки вже з’явилися, надійний спосіб відновити здатність безпечно керувати — припинити рух і відпочити.

Ознаки, які не можна ігнорувати:

• часте позіхання й важкі повіки;
• складність утримувати постійну швидкість або положення у смузі;
• пропущені повороти, покажчики чи відрізки дороги, яких водій не пам’ятає;
• повільне розпізнавання небезпеки та запізнілі рішення.

Чому відкрите вікно не розв’язує проблему. Свіже або прохолодне повітря може ненадовго створити відчуття бадьорості, але не відновлює виснажену увагу й не усуває потреби у сні чи відпочинку.

Як зупинитися безпечно. Потрібно обрати дозволене місце поза потоком руху, а не зупинятися там, де автомобіль стане перешкодою.

Підстава у ПДР. Підпункт «б» пункту 2.9 ПДР забороняє керувати транспортним засобом у стані стомлення.

Запам’ятайте: відчули втому — не маскуйте її, а зупиніться й відпочиньте.

Пояснення простими словами. Удень простіше побачити конфігурацію дороги, смуги, перехрестя, місця переходу пішоходів і складні повороти. Ознайомившись із маршрутом за доброї видимості, початківець зменшує кількість несподіванок під час наступної нічної поїздки.

Чому це корисно:

• водій заздалегідь знає складні ділянки та потрібні смуги;
• менше уваги витрачається на пошук маршруту;
• легше зосередитися на обмеженій нічній видимості й поведінці інших учасників;
• досвід набувається поступово, без зайвого психологічного навантаження.

Чому інші варіанти неправильні:

• довга нічна поїздка збільшує втому й не є безпечним способом тренувати концентрацію;
• незнайомі вулиці вночі одночасно додають навігаційне навантаження та ускладнюють сприйняття дорожньої обстановки.

Важливе уточнення. Знання маршруту не скасовує необхідності стежити за актуальними сигналами, дорожньою обстановкою та можливими змінами організації руху.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає уважно стежити за обстановкою, а пункт 12.1 ПДР — обирати швидкість відповідно до фактичних умов.

Запам’ятайте: складний нічний маршрут краще спочатку вивчити вдень.

Пояснення простими словами. Якщо кровотеча з кінцівки масивна, але через одяг або інші обставини рану неможливо чітко побачити, джгут накладають максимально високо на пошкоджену кінцівку. Так він опиняється вище невидимого джерела кровотечі й може перекрити приплив крові до нього.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Посередині кінцівки» — довільне місце може виявитися нижче рани, тому кровотеча не зупиниться.
• «Тільки після виявлення рани» — пошук рани затримує життєво необхідну зупинку масивної кровотечі.

Після накладання. Переконайтеся, що кровотеча зупинилася, зафіксуйте точний час накладання, викличте 103 або 112. Джгут не послаблюють і не знімають до прибуття медиків. Якщо рану добре видно, діє інше правило: джгут накладають на 5–7 см вище рани, але не безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоб.

Запам’ятайте: джерело масивної кровотечі не видно — джгут максимально високо на кінцівку.

Пояснення простими словами. Якщо ознаки життя не з’явилися, СЛР безперервно продовжують до прибуття бригади екстреної медичної допомоги та фактичної передачі їй постраждалого. Не слід зупиняти компресії лише тому, що автомобіль швидкої вже приїхав: продовжуйте їх, доки медики не будуть готові перебрати реанімацію.

Чому інші варіанти неправильні:

• ані 15, ані 30 хвилин не є автоматичною часовою межею, після якої рятувальник повинен припинити СЛР;
• безпідставна зупинка компресій перериває мінімальний кровообіг, який вони підтримують.

Важливий нюанс. До прибуття медиків СЛР можна припинити раніше, якщо з’явилися явні ознаки життя, виникла небезпека для рятувальника чи постраждалого або продовження стало неможливим через значне фізичне виснаження. Серед запропонованих у цьому питанні варіантів правильною є передача реанімації бригаді ЕМД.

Запам’ятайте: проводьте СЛР без довільного часового обмеження й передавайте постраждалого медикам без зайвої перерви в компресіях.