Категорія D1E

Пояснення простими словами. На зображенні водій не може бачити дорогу далеко вперед через її поворот. Саме геометрія дороги закриває подальшу ділянку, тому це обмежена оглядовість.

Чому правильна відповідь 1. За визначенням ПДР оглядовість є обмеженою, коли бачити дорогу заважають її геометричні параметри, придорожні споруди, насадження, інші об’єкти або транспортні засоби. Поворот дороги належить до її геометричних параметрів.

Чому відповідь 2 неправильна. Недостатня видимість — це видимість дороги в напрямку руху менше ніж 300 метрів у сутінках, тумані, під час дощу, снігопаду тощо. На зображенні огляд обмежений не погодою чи освітленням, а самим поворотом дороги.

Практичний приклад. Навіть у ясний день за поворотом може бути не видно зустрічного автомобіля, пішохода або перешкоди. Це обмежена оглядовість, хоча погодні умови залишаються добрими.

Важливо. Числова межа 300 метрів стосується недостатньої видимості. Для обмеженої оглядовості окремої числової межі у визначенні немає — важлива причина, через яку водієві закрито огляд.

Підстава у ПДР. Визначення термінів «обмежена оглядовість» і «недостатня видимість» наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: поворот, підйом або фізичний об’єкт закриває дорогу — це обмежена оглядовість; сутінки чи погана погода з видимістю менше 300 метрів — недостатня видимість.

Пояснення простими словами. Передати керування можна не будь-кому. Особа повинна мати при собі посвідчення водія, а відкрита в ньому категорія має відповідати транспортному засобу.

Чому правильна саме відповідь 2. Пункт 2.2 ПДР прямо дозволяє власникові або законному користувачеві транспортного засобу передати керування іншій особі за умови, що вона має при собі посвідчення водія відповідної категорії.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 «Будь-якій іншій особі» неправильний, оскільки не враховує обов’язкову наявність посвідчення водія та відповідної категорії.
• Варіант 3 неправильний: родинні зв’язки самі по собі не дають права керувати транспортним засобом. Навчальна їзда регулюється окремими вимогами розділу 24 ПДР і не стає законною лише через дозвіл родича.

Практичний приклад. Власник легкового автомобіля категорії B може передати керування знайомому, якщо той має при собі посвідчення водія з відкритою категорією B. Самої згоди власника без належного посвідчення недостатньо.

Важливо розрізняти. Передача керування і передача транспортного засобу в користування — не те саме. Якщо власник передає автомобіль іншій особі для самостійного користування, пункт 2.2 також передбачає передання їй реєстраційного документа на транспортний засіб.

Підстава у ПДР. Умови передачі керування та транспортного засобу в користування встановлено пунктом 2.2 ПДР.

Запам’ятайте: є посвідчення відповідної категорії — керування можна передати; родинні зв’язки значення не мають.

Пояснення простими словами. Знак запроваджує не звичайне обмеження на ділянці дороги, а зону обмеження максимальної швидкості. Від місця в’їзду до кінця цієї зони не можна перевищувати 50 км/год.

Що показано на ілюстрації питання. Знак обмеження 50 км/год розміщено на прямокутному білому щиті з написом «ЗОНА».

Чому перший варіант неправильний:

• він описує звичайний знак обмеження максимальної швидкості;
• наявність слова «ЗОНА» означає, що обмеження поширюється на всю відповідну територію;
• дія закінчується після знака .

Підстава у ПДР. Знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» забороняє в межах усієї зони рух зі швидкістю, що перевищує зазначену.

Запам’ятайте: слово «ЗОНА» поширює обмеження не лише на одну ділянку, а на всю позначену територію.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання водій виконує розворот на перехресті. Сам маневр відбувається поза межами пішохідного переходу.

Зазвичай розворот заборонений не лише на пішохідному переході, а й ближче ніж за 10 м від нього з обох боків. Однак ПДР передбачають виняток для дозволеного розвороту на перехресті. Тому показаний маневр дозволений.

Чому варіант 1 неправильний:

• правило про мінімальну відстань 10 м має виняток для дозволеного розвороту на перехресті;
• траєкторія автомобіля не проходить безпосередньо по пішохідному переходу.

Запам’ятайте: на самому пішохідному переході розвертатися не можна, але заборона щодо відстані 10 м не поширюється на дозволений розворот на перехресті.

Підстава в ПДР. Заборону розвороту на пішохідних переходах і ближче 10 м від них, а також виняток для перехресть установлює пункт 10.7 ПДР.

Пояснення простими словами. Знак установлюють перед виїздом на дорогу, де напрямок руху окремими смугами може змінюватися. Після повороту водій повинен орієнтуватися на реверсивні світлофори та розмітку.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено горизонтальний знак із символом реверсивного руху та стрілками виїзду — знак .

Чому інші варіанти неправильні:

• Дозволені напрямки на перехресті показують інші інформаційно-вказівні знаки.
• Двосторонній рух на перехрещуваній дорозі позначається попереджувальним знаком.
• Напрямок руху смугою маршрутних транспортних засобів має інше позначення.

Підстава у ПДР. Знак має назву «Виїзд на дорогу з реверсивним рухом».

Запам’ятайте: поперечний символ реверсивної дороги попереджає, що після повороту ви потрапите на реверсивну ділянку.

Пояснення простими словами. Якщо поліцейський подав вимогу про зупинку, водій повинен зупинитися саме у вказаному місці. При цьому необхідно виконати вимогу безпечно та дотриматися правил зупинки.

Чому перший варіант неправильний:

• Водій не може самостійно обирати будь-яке зручне місце. Поліцейський указує, де потрібно зупинитися, а водій повинен виконати цю вимогу, не створюючи небезпеки іншим учасникам руху.

Спосіб подання вимоги не змінює обов’язку водія: це може бути жест або сигнальний диск, проблискові маячки, спеціальний звуковий сигнал, гучномовець чи спеціальне табло.

Підстава у ПДР. Дії водія після отримання вимоги про зупинку визначені пунктом 8.9 ПДР.

Запам’ятайте: поліцейський визначає місце зупинки, але сама зупинка повинна залишатися безпечною та відповідати Правилам.

Пояснення простими словами. Знак попереджає, що дорога попереду звужується з лівого боку. Права межа залишається прямою, а ліва зміщується до середини.

Що показано на ілюстрації питання. Ліва чорна лінія нахилена праворуч до центру, а права лінія проходить прямо.

Чому інші варіанти неправильні:

• при звуженні праворуч до середини нахилялася б права межа;
• кінець дороги з розділювальною смугою позначають іншим знаком із двома напрямками руху;
• схема на знаку прямо відтворює зміну лівого краю проїзної частини.

Підстава у ПДР. Знак 1.5.3 «Звуження дороги» попереджає про звуження з лівого боку.

Запам’ятайте: нахилена ліва лінія — звуження ліворуч.

Пояснення простими словами. Пішохідний перехід визначає спеціальне місце для переходу дороги та за відповідних умов надає пішоходу перевагу. Однак ця перевага не звільняє пішохода від обов’язку оцінити безпеку перед виходом на проїзну частину.

Перша заборона. Не можна виходити на проїзну частину, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху. Перед початком переходу потрібно оцінити дорожню обстановку: напрямок і швидкість руху автомобілів, відстань до них, оглядовість та те, чи встигають водії безпечно зупинитися.

Друга заборона. Не можна раптово виходити або вибігати на проїзну частину. Це правило прямо поширюється і на пішохідні переходи — як регульовані, так і нерегульовані.

Чому раптовий вихід небезпечний. Водієві потрібен час, щоб побачити пішохода, відреагувати та зупинити транспортний засіб. Якщо людина несподівано виходить або вибігає безпосередньо перед автомобілем, навіть правильні дії водія можуть не дозволити уникнути наїзду.

Перевага та безпека діють одночасно. Пішохід не втрачає передбаченого Правилами права на перевагу, а водій не звільняється від обов’язку дати дорогу. Водночас пішохід повинен виходити на перехід передбачувано й лише після оцінки реальної небезпеки.

Практичний порядок дій перед переходом:

1. Зупинитися перед краєм проїзної частини та оглянути дорогу.
2. Переконатися, що водії бачать пішохода і мають можливість зупинитися.
3. Не виходити з-за автомобіля чи іншого об’єкта, який обмежує взаємну оглядовість, не перевіривши дорожню обстановку.
4. Переходити дорогу спокійно й передбачувано, не змінюючи напрямок раптово.

Розбір варіантів відповіді:

• Варіант 1 містить правильну заборону, але як остаточна відповідь є неповним, оскільки варіант 2 також правильний.
• Варіант 2 також містить правильну заборону, але окремо не охоплює вимогу попередньо переконатися у відсутності небезпеки.
• Варіант 3 правильний, оскільки обидва твердження — 1 і 2 — прямо передбачені Правилами дорожнього руху.

Підстава у ПДР. Обидві заборони встановлені підпунктами «а» і «б» пункту 4.14 ПДР. Додаткову вимогу для виходу з-за транспортних засобів та інших об’єктів, що обмежують оглядовість, містить пункт 4.10 ПДР. Право пішохода на перевагу за відповідних умов визначено пунктом 4.16 ПДР.

Запам’ятайте: пішохідний перехід надає перевагу, але не робить раптовий або небезпечний вихід на дорогу дозволеним.

Пояснення простими словами. Коричневий фон дорожнього знака використовується для інформації про напрямок руху до визначних місць. На знаку 2 зазначено назву пам’ятки, її символ, напрямок і відстань.

Що показано на ілюстрації питання. Під номером 2 зображено коричневий покажчик напрямку до Борисоглібської церкви. Інші знаки мають інше призначення.

Чому інші варіанти неправильні:

• Знак 1 показує напрямок до населеного пункту на звичайній дорозі.
• Знак 3 показує напрямки до населених пунктів із урахуванням категорії доріг.
• Знак 4 позначає початок населеного пункту, забудова якого безпосередньо прилягає до дороги.

Підстава у ПДР. Знак указує напрямок до населеного пункту або іншого об’єкта, а коричневий фон інформує про напрямок до визначних місць.

Запам’ятайте: коричневий фон — туристичні та культурні пам’ятки.

Пояснення простими словами. Якщо водій вважає, що поліцейський своїми діями порушив законодавство або права водія, він має право оскаржити такі дії у встановленому законом порядку.

Чому правильна саме ця відповідь. Право водія оскаржити дії поліцейського прямо закріплене у Правилах дорожнього руху. Це законний механізм захисту від неправомірних дій посадової особи.

Чому інший варіант неправильний. Твердження про відсутність у водія права на оскарження прямо суперечить пункту 2.14 ПДР. Службові повноваження поліцейського не позбавляють водія можливості захищати свої права.

Важливо. Оскарження та виконання законної вимоги — різні речі. Право подати скаргу не дозволяє ігнорувати законні вимоги поліцейського або перешкоджати його діям на місці.

Як реалізується це право. Водій може зафіксувати необхідні відомості про подію та звернутися зі скаргою до компетентного органу або суду — залежно від предмета оскарження. Наявність права на скаргу не означає автоматичного визнання дій поліцейського незаконними: це встановлюється під час відповідної процедури.

Підстава у ПДР. Підпункт «д» пункту 2.14 ПДР прямо передбачає право водія оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства.

Запам’ятайте: законна вимога виконується, а неправомірна дія може бути оскаржена.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
• формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.

Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. Недостатня видимість пов’язана не з геометрією дороги, а з освітленням або погодними умовами. Вона настає, коли у напрямку руху дорогу видно менш ніж на 300 м через сутінки, туман, дощ, снігопад та інші подібні чинники.

Чому інші варіанти неправильні:

• формулювання «обмежена оглядовість менше 300 м» змішує два різні терміни;
• якщо огляд закриває поворот дороги, це обмежена оглядовість, а не недостатня видимість.

Підстава у ПДР. Визначення термінів «недостатня видимість» та «обмежена оглядовість» наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: туман, опади або сутінки — недостатня видимість; поворот, підйом чи споруда — обмежена оглядовість.

Пояснення простими словами. Водій, причетний до ДТП, зобов’язаний негайно зупинитися й залишатися на місці пригоди. Самовільне залишення місця ДТП з порушенням установлених правил є окремим адміністративним правопорушенням.

Які стягнення передбачено. Стаття 122-4 КУпАП передбачає одну з трьох альтернатив: штраф у розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Чому інші варіанти неправильні:

• штраф є лише одним із можливих стягнень, а не єдиним;
• залишення місця ДТП не звільняє від відповідальності, а навпаки утворює окреме правопорушення.

Підстава у ПДР та законі. Обов’язок залишатися на місці пригоди встановлює пункт 2.10 ПДР, а відповідальність — стаття 122-4 КУпАП.

Запам’ятайте: після ДТП потрібно зупинитися, залишатися на місці та виконати встановлений ПДР порядок дій.

Пояснення простими словами. Перед початком руху сидіння та кермо потрібно налаштувати так, щоб водій міг упевнено керувати автомобілем без напруження і без надмірного наближення до керма. На ілюстрації водій нахилив тулуб уперед, розташував голову й грудну клітку занадто близько до керма, сильно зігнув руки та не спирається плечима на спинку сидіння.

Чим небезпечне таке положення:

• швидше втомлюються спина, плечі та руки;
• зменшується свобода рухів під час швидкого повороту керма;
• складніше точно працювати педалями й постійно контролювати дорожню обстановку;
• надмірна близькість до керма збільшує ризик травмування під час спрацювання подушки безпеки.

Як налаштувати місце водія. Спина й плечі мають спиратися на спинку, руки на кермі залишаються трохи зігнутими, а ноги дають змогу повністю натискати педалі без відривання таза від сидіння. Після регулювання сидіння налаштовують кермо, підголівник і дзеркала. Конкретні положення та допустимі регулювання потрібно звіряти з інструкцією автомобіля.

Важливе уточнення. ПДР не встановлюють точний кут згинання рук або нахил спинки. Це практичні правила безпечної посадки. Водночас пункт 2.3 ПДР вимагає бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та не відволікатися від керування, а правильне налаштування робочого місця допомагає виконувати ці вимоги.

Запам’ятайте: кермо має бути доступним без нахилу тулуба вперед, а плечі — залишатися на спинці сидіння.

Пояснення простими словами. Навіть невелика кількість алкоголю починає впливати на мозок: погіршує розподіл уваги, оцінювання ризику, точність рухів і швидкість оброблення інформації. Людина при цьому може суб’єктивно вважати себе цілком здатною керувати.

Чому інші варіанти неправильні:

• алкоголь не є нейтральним для керування навіть тоді, коли явних зовнішніх ознак сп’яніння ще немає;
• відчуття розслабленості або впевненості не означає покращення навичок — навпаки, критичність і самоконтроль знижуються;
• неможливо надійно визначити власну безпечність для керування лише за самопочуттям.

Важливе уточнення. На ступінь впливу діють кількість і швидкість вживання, маса тіла, їжа, індивідуальні особливості та інші чинники. Жоден із них не створює гарантовано безпечної дози для водіння.

Підстава у ПДР. Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР забороняє керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Запам’ятайте: алкоголь може погіршити реакцію раніше, ніж людина сама помітить ознаки сп’яніння.

Пояснення простими словами. За недостатнього тиску шина сильніше деформується, гірше зберігає задану форму плями контакту та більше нагрівається. Це погіршує керованість і здатність шини передавати гальмівне зусилля, тому гальмівний шлях може збільшуватися — особливо на мокрому покритті.

Важливе уточнення. Величина зміни гальмівного шляху залежить від покриття, ступеня зниження тиску, конструкції шин, роботи ABS та інших умов. Проте експлуатація автомобіля зі значно зниженим тиском небезпечна за будь-яких умов.

Що робити водієві:

• перевіряти тиск на холодних шинах;
• орієнтуватися на значення виробника автомобіля, зазначене на інформаційній табличці або в інструкції;
• не чекати спрацювання системи контролю тиску, адже вона зазвичай попереджає вже про істотне відхилення.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона ігнорує погіршення керованості, гальмівних властивостей і ризик перегрівання та руйнування недостатньо накачаної шини.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу, а під час руху стежити за ним.

Запам’ятайте: правильний тиск — це керованість, ефективне гальмування та менший ризик руйнування шини.

Пояснення простими словами. При переломі ключиці потрібно обмежити рухи плечового пояса й руки, щоб не посилювати біль і не допустити додаткового зміщення уламків. Серед наведених варіантів це найкраще забезпечує валик у пахвовій ділянці та фіксація зігнутої в лікті руки до тулуба.

Чому інші варіанти неправильні:

• холод може дещо зменшити біль і набряк, але туге бинтування без належної фіксації руки не забезпечує потрібного знерухомлення та може створювати зайвий тиск;
• косинка може підтримувати руку, однак запропонований варіант також допускає прибинтування випрямленої руки до тулуба, що не є правильним положенням для такої фіксації.

Як діяти в реальній ситуації. Викличте екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112, не намагайтеся вправляти кістку чи силою змінювати положення руки. Постраждалому слід надати найбільш зручне положення, а знерухомлення виконувати лише за наявності відповідних навичок.

Запам’ятайте: при переломі ключиці руку не випрямляють силою — її обережно підтримують і фіксують у зручному зігнутому положенні.

Пояснення простими словами. Після сильного удару в живіт зовнішньої рани може не бути, але внутрішні органи можуть бути пошкоджені. Забої або гематоми на передній чи боковій стінці живота та біль у животі є ознаками можливої тупої травми органів черевної порожнини.

На що ще звертати увагу. Внутрішня кровотеча може проявлятися частим поверхневим диханням, блідою, вологою й холодною шкірою та порушенням свідомості. За таких ознак стан є невідкладним, навіть якщо зовнішньої кровотечі немає.

Чому правильні обидва твердження:

• забій або гематома вказують на ділянку, яка зазнала сильного механічного впливу;
• біль у животі може свідчити про пошкодження тканин чи внутрішніх органів;
• кожна з цих ознак окремо потребує уважного ставлення, а їх поєднання посилює підозру на серйозну травму.

Що робити. Викликати 103/112, надати постраждалому максимально зручне положення та постійно контролювати його стан до приїзду медиків. За ознак шоку надати протишокове положення.

Запам’ятайте: удар у живіт, гематома або біль можуть означати приховане пошкодження внутрішніх органів.