Категорія D1E

Пояснення простими словами. Побачивши позаду транспортний засіб з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом, водій повинен не просто виконати певний окремий маневр, а забезпечити результат: дати йому дорогу та не перешкоджати подальшому руху.

Що показано на ілюстрації. Позаду чорного автомобіля наближається поліцейський автомобіль з увімкненим синім проблисковим маячком. Водій чорного автомобіля повинен своєчасно помітити спецтранспорт і безпечно звільнити йому шлях.

Як саме потрібно діяти. Конкретна дія залежить від дорожньої обстановки. Водій може безпечно перестроїтися, зміститися до краю проїзної частини, зменшити швидкість або за потреби зупинитися. Головне — не змушувати оперативний транспортний засіб гальмувати, змінювати напрямок або об’їжджати створену перешкоду.

Не плутайте сигнали різних кольорів. Синій проблисковий маячок вимагає дати дорогу та забезпечити безперешкодний проїзд. Обов’язкова зупинка біля правого краю проїзної частини або на правому узбіччі передбачена тоді, коли на транспортному засобі увімкнено синій і червоний або лише червоний проблисковий маячок.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 неправильний. За наявності лише синього проблискового маячка ПДР не вимагають від кожного водія обов’язково зупинятися біля правого краю дороги.
• Варіант 2 неповний. Звільнення займаної смуги може бути одним зі способів пропустити спецтранспорт, але саме по собі не завжди гарантує йому безперешкодний проїзд.
• Варіант 3 правильний. Він точно передає встановлений ПДР обов’язок — дати дорогу та забезпечити безперешкодний проїзд.

Що означає «дати дорогу». Водій не повинен продовжувати або відновлювати рух чи виконувати маневр, якщо це може змусити транспортний засіб, який має перевагу, змінити швидкість або напрямок руху. Винятком може бути саме маневр, необхідний для звільнення займаної смуги.

Визначення терміна наведено у пункті 1.10 ПДР.

Важливе уточнення. У формулюванні використано слова «та (або)». Це означає, що обов’язок дати дорогу виникає як при одночасно ввімкнених синьому маячку та сирені, так і за наявності лише одного з цих спеціальних сигналів.

Підстава в ПДР. Обов’язок дати дорогу транспортному засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та забезпечити його безперешкодний проїзд установлений у пункті 3.2 ПДР.

Запам’ятайте: синій маячок позаду — не просто звільніть смугу, а повністю забезпечте спецтранспорту безперешкодний проїзд.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання червоний автомобіль займає праву смугу, а білий — сусідню ліву смугу перед в’їздом на перехрестя з круговим рухом.

Перед звичайним поворотом праворуч водій повинен зайняти крайнє праве положення. Проте для в’їзду на перехрестя з круговим рухом ПДР передбачають виняток: в’їжджати на нього можна з будь-якої смуги, якщо інший порядок не визначений дорожніми знаками або розміткою. Отже, обидва водії зайняли смуги правильно.

Чому інші варіанти не обираємо:

• Варіант 1 неповний: правильно розташувався не лише водій червоного автомобіля;
• Варіант 2 також неповний: правильно розташувався не лише водій білого автомобіля.

Запам’ятайте: за відсутності інших вказівок знаків або розмітки в’їзд на кругове перехрестя дозволений з будь-якої смуги.

Підстава в ПДР. Виняток щодо зайняття крайнього положення перед в’їздом на перехрестя з круговим рухом передбачає пункт 10.4 ПДР.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання потрібно окремо визначити швидкісний режим для двох можливих напрямків руху.

Під час руху прямо автомобіль продовжує їхати дорогою через населений пункт, позначений знаком . На цій дорозі не діють вимоги ПДР, що визначають порядок руху в населених пунктах. Оскільки це звичайна дорога без розділювальної смуги та знака автомагістралі, максимальна швидкість становить 90 км/год.

Повернувши праворуч на забудовану територію, водій з’їжджає з дороги, на якій установлено знак . Там починає діяти звичайне обмеження для населеного пункту — 50 км/год.

Чому інші варіанти неправильні:

• «50 км/год до кінця всього населеного пункту» не враховує значення знака : під час руху прямо цією дорогою загальне міське обмеження не діє;
• «80 км/год до кінця всього населеного пункту» також неправильна відповідь. Під час руху прямо дозволено до 90 км/год, а після повороту на забудовану територію — до 50 км/год.

Запам’ятайте: синій знак початку населеного пункту не вводить міський режим на дорозі, де його встановлено. Після з’їзду з цієї дороги на забудовану територію починає діяти обмеження 50 км/год.

Підстава в ПДР. Швидкісний режим на дорогах через населені пункти, позначені знаком , визначає пункт 12.6 ПДР. Загальне обмеження швидкості в населених пунктах установлює пункт 12.4 ПДР.

Пояснення простими словами. Якщо поблизу є підземний або надземний пішохідний перехід, пішохід повинен скористатися саме ним. Переходити дорогу поверхнею, на перехресті або в іншому зручному місці в такій ситуації не дозволено.

Що показано на ілюстрації. На зображенні показані знаки 5.40.1 «Підземний пішохідний перехід» і 5.41.1 «Надземний пішохідний перехід». Вони позначають спеціально облаштовані переходи, якими пішоходи за їх наявності повинні користуватися для перетину дороги.

Чому потрібно користуватися саме переходом. Підземні й надземні переходи фізично відокремлюють пішоходів від транспортного потоку. Навіть якщо шлях через них довший, вони дають змогу не виходити безпосередньо на проїзну частину.

Послідовність вибору місця переходу:

1. Якщо є пішохідний перехід, зокрема підземний або надземний, потрібно користуватися ним.
2. Якщо переходу немає, проїзну частину дозволено переходити на перехресті по лініях тротуарів або узбіч.
3. Якщо в зоні видимості немає ні переходу, ні перехрестя, перехід в іншому місці допускається лише за додаткових умов пункту 4.8 ПДР.

Умови переходу поза переходом і перехрестям. Дорога повинна мати не більше трьох смуг руху для обох напрямків, добре проглядатися в обидва боки, а переходити її потрібно під прямим кутом до краю проїзної частини та лише після перевірки відсутності небезпеки. Ці умови не застосовуються, коли підземний або надземний перехід уже є.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 — по переходах або по лініях тротуарів чи узбіч на перехрестях. Неправильно. Перша частина правильна, але перехрестя є запасним місцем переходу лише за відсутності пішохідного переходу. За умовою переходи наявні.
• Варіант 2 — за ними або під прямим кутом в іншому безпечному місці. Неправильно. Такий спосіб допускається лише тоді, коли в зоні видимості немає ані пішохідного переходу, ані перехрестя та виконані всі додаткові умови пункту 4.8.
• Варіант 3 — тільки по них. Правильно. За наявності підземного або надземного переходу пішохід повинен користуватися саме ним.

Безпека залишається обов’язковою. Наявність пішохідного переходу не звільняє від необхідності бути уважним, виконувати сигнали світлофора чи регулювальника та не виходити раптово перед транспортними засобами.

Нормативна підстава. Пункт 4.7 ПДР встановлює пріоритет пішохідних переходів. Пункт 4.8 ПДР визначає виняткові умови переходу дороги в іншому місці.

Запам’ятайте: є підземний або надземний перехід — переходьте тільки по ньому.

Пояснення простими словами. Якщо біля дороги є узбіччя, придатне для зупинки або стоянки, водій повинен скористатися саме ним. Залишати транспортний засіб біля правого краю проїзної частини дозволено лише тоді, коли спеціально відведеного місця чи узбіччя немає або скористатися ними неможливо.

Чому інший варіант неправильний:

• «Біля правого краю проїзної частини чи на узбіччі». За наявності придатного узбіччя водій не може вибирати між ним і проїзною частиною. У цій ситуації транспортний засіб потрібно поставити на узбіччі.

Підстава у ПДР. Вимогу здійснювати зупинку і стоянку у спеціально відведених місцях чи на узбіччі встановлено пунктом 15.1 ПДР. Можливість зупинитися біля правого краю проїзної частини лише за відсутності такого місця визначено пунктом 15.2 ПДР.

Запам’ятайте: придатне узбіччя є — зупиняйтеся на узбіччі; придатного узбіччя немає — тоді можна зупинитися якомога правіше біля краю проїзної частини.

Пояснення простими словами. Кожна з відповідей 1–4 називає окремий обов’язок водія, прямо передбачений Правилами дорожнього руху. Тому правильною є узагальнена відповідь, яка охоплює всі чотири варіанти.

Розберімо кожне твердження:

• Бути уважним і стежити за дорожньою обстановкою — водій повинен постійно контролювати ситуацію, відповідно реагувати на її зміни та не відволікатися від керування.
• Не забруднювати проїзну частину та смугу відведення — забруднення дороги може створити небезпеку для інших учасників руху.
• Не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху — водій не повинен виконувати дії або маневри, здатні спричинити небезпечну ситуацію.
• Повідомляти про виявлені перешкоди — якщо водій помітив перешкоду для руху, він повинен повідомити про неї дорожньо-експлуатаційну організацію або уповноважений підрозділ Національної поліції.

Чому варіанти 1–4 не обираємо окремо. Кожен із них є правильним сам по собі, але називає лише один із кількох обов’язків. Варіант 5 об’єднує всі правильні твердження, тому саме він є повною відповіддю на питання.

Важливе уточнення. У четвертому варіанті згадано повідомлення дорожньо-експлуатаційній організації. Чинна редакція Правил також дозволяє повідомити про перешкоду уповноважений підрозділ Національної поліції.

Практичний приклад. Якщо водій помітив на смузі руху предмет, пошкодження дороги або іншу небезпечну перешкоду, він повинен залишатися уважним, не створювати додаткової загрози своїми діями та повідомити відповідну дорожню службу або поліцію.

Підстава у ПДР. Перелічені обов’язки визначено у підпунктах «б», «ґ», «д» та «е» пункту 2.3 ПДР.

Запам’ятайте: уважність, чистота дороги, відсутність небезпечних дій і повідомлення про перешкоди — усе це обов’язки водія.

Пояснення простими словами. Розпізнавальний знак обов’язково розміщують на транспортних засобах, які використовуються для дорожніх робіт, а також на засобах особливої форми. Він також обов’язковий для сільськогосподарської техніки завширшки понад 2,6 м. На інших транспортних засобах таке маркування може встановлюватися за бажанням власника.

Що показано на ілюстрації питання. Червоно-білі діагональні смуги на світлоповертальній стрічці утворюють розпізнавальний знак .

Чому інші варіанти неправильні:

• «На всіх механічних транспортних засобах» — неправильно, адже для інших транспортних засобів знак може розміщуватися за бажанням власника.
• Варіанти 2 і 3 окремо правильно називають категорії, але кожен із них є неповною відповіддю.

Підстава у ПДР. Обов’язкові випадки розміщення знака визначає підпункт «ї» пункту 30.3 ПДР.

Запам’ятайте: дорожні роботи й особлива форма транспортного засобу потребують червоно-білого світлоповертального маркування.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль рухається автомагістраллю, позначеною знаком , і має намір розвернутися через технологічний розрив у розділювальній смузі.

Такий розрив призначений для спеціальних потреб, а не для розвороту звичайних транспортних засобів. На автомагістралях розворот дозволений лише на перехрестях і в спеціально позначених місцях.

Чому варіант 1 неправильний:

• сам факт наявності технологічного розриву не робить це місце дозволеним для розвороту;
• на ілюстрації немає знаків або , які позначали б спеціально облаштоване місце для розвороту.

Запам’ятайте: технологічний розрив на автомагістралі не є місцем для розвороту. Розвертатися можна лише там, де це прямо дозволено організацією дорожнього руху.

Підстава в ПДР. Заборону розвороту на автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також передбачені винятки встановлює пункт 10.7 ПДР.

Пояснення простими словами. Регулювальник тримає руки витягнутими в сторони та повернений до автомобіля грудьми. З боку грудей і спини регулювальника рух усіх транспортних засобів заборонений у будь-якому напрямку.

Що показано на ілюстрації. Синій автомобіль має намір повернути праворуч. Хоча світлофор показує зелений сигнал, виконувати поворот не можна, оскільки сигнал регулювальника має перевагу перед сигналом світлофора.

Чому друга відповідь неправильна. Обов’язок дати дорогу пішоходам не може зробити дозволеним маневр, який заборонений сигналом регулювальника.

Підстава у ПДР. Перевагу сигналів регулювальника встановлено пунктом 8.3 ПДР, а значення показаного жесту — пунктом 8.8 ПДР.

Запам’ятайте: бачите груди або спину регулювальника при розведених руках — рух заборонений, навіть якщо світлофор зелений.

Пояснення простими словами. Узгодження потрібне, коли один транспортний засіб буксирує одночасно два або більше транспортних засобів. Такий склад є довшим і складнішим у керуванні, тому порядок його руху має бути погоджений з Національною поліцією.

Чому інші варіанти неправильні:

• Гірська дорога сама по собі не є зазначеною в пункті 32.1 підставою для узгодження порядку буксирування.
• Автомагістраль або дорога для автомобілів також не є критерієм, установленим цим пунктом.
• Транспортний засіб із причепом не означає буксирування двох і більше транспортних засобів у розумінні цієї вимоги.

Підстава у ПДР. Необхідність узгоджувати порядок буксирування двох і більше транспортних засобів передбачає пункт 32.1 ПДР.

Запам’ятайте: буксирують одразу два або більше транспортних засобів — порядок руху узгоджують із поліцією.

Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
• формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.

Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. Глибокий сніг створює великий опір руху. Знижена передача дає потрібну тягу, а рівномірний рух допомагає не втратити інерцію і не закопати ведучі колеса.

Як діяти безпечно. Потрібну передачу слід вибрати ще до складної ділянки, рухатися з плавною подачею тяги та не робити різких поворотів керма. Зупинки без необхідності й перемикання передач посеред глибокого снігу збільшують ризик застрягнути. Якщо попереду виникла небезпека, вимога уникати зупинки не скасовує обов’язку зупинитися заради безпеки.

Чому інший варіант неправильний:

• постійна зміна швидкості та передач у глибокому снігу порушує рівномірність тяги, може спричинити пробуксовування і втрату набраної інерції.

Запам’ятайте: глибокий сніг проходять на завчасно вибраній зниженій передачі, плавно й без зайвих зупинок.

Пояснення простими словами. Туман знижує контрастність і робить контури предметів нечіткими. Мозок часто сприймає слабко контрастний об’єкт як більш віддалений, тому автомобіль, перешкода або поворот можуть виявитися ближчими, ніж здаються водієві.

Чому інші варіанти неправильні:

• відстань не здається меншою — типовою ілюзією в тумані є саме переоцінювання відстані;
• сприйняття не відповідає дійсності, бо туман спотворює оцінку не лише відстані, а й швидкості наближення інших транспортних засобів.

Як діяти безпечно. Зменшіть швидкість, збільште дистанцію і не орієнтуйтеся лише на візуальне відчуття відстані. Дальнє світло може відбиватися від крапель туману та погіршувати огляд, тому використовують ближнє світло, а за наявності — протитуманні фари відповідно до ПДР.

Підстава у ПДР. Пункт 12.2 ПДР вимагає в умовах недостатньої видимості рухатися з такою швидкістю, щоб зупинитися в межах видимості дороги.

Запам’ятайте: у тумані предмети здаються далі — насправді вони ближче, ніж ви їх сприймаєте.

Пояснення простими словами. Уночі водій бачить лише ту частину дороги, яку освітлюють фари та вуличне освітлення. Гірше помітні пішоходи, нерухомі перешкоди, край проїзної частини й зміни покриття, а відстань і швидкість інших транспортних засобів оцінити складніше.

Додаткові чинники ризику:

• засліплення зустрічними фарами та відблиски на мокрій дорозі;
• звуження видимого простору за межами світлового пучка;
• природна нічна втома, сонливість і повільніша реакція;
• менша помітність учасників руху без належного освітлення.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Менша кількість автомобілів уночі не компенсує обмеженої видимості та втоми. Водій має ще уважніше стежити за дорогою, обирати безпечну швидкість і не продовжувати поїздку в стані сонливості.

Підстава у ПДР. Пункт 19.1 ПДР вимагає в темну пору доби користуватися передбаченими світловими приладами, а пункт 12.1 ПДР — добирати швидкість так, щоб постійно контролювати рух автомобіля.

Запам’ятайте: нічна дорога вимагає більшої, а не меншої концентрації.

Пояснення простими словами. У тумані водій бачить значно меншу ділянку дороги, а мокре покриття погіршує зчеплення шин. Тому швидкість необхідно зменшити настільки, щоб автомобіль можна було повністю зупинити в межах реально видимої попереду ділянки.

Що показано на ілюстрації питання. Дорога мокра, попереду густий туман, видимість обмежена. Те, що автомобілі попереду продовжують рухатися з певною швидкістю, не підтверджує безпечність цієї швидкості для вас: кожен водій самостійно оцінює видимість, стан дороги та можливість зупинки.

Чому інші варіанти неправильні:

• не зменшувати швидкість небезпечно, адже перешкода або зупинений автомобіль можуть з’явитися з туману надто пізно;
• орієнтуватися лише на поведінку водіїв попереду не можна — вони можуть помилятися, мати інші шини, іншу дистанцію або бачити дорожню обстановку інакше.

Підстава у ПДР. Пункт 12.2 ПДР вимагає в умовах недостатньої видимості обирати швидкість, яка дає змогу зупинитися в межах видимості дороги. Пункт 12.1 ПДР також зобов’язує враховувати дорожню обстановку й постійно контролювати рух автомобіля.

Запам’ятайте: що коротша видима ділянка дороги, то меншою має бути швидкість.

Пояснення простими словами. Раптова асиметрія обличчя, слабкість або оніміння кінцівок з одного боку та порушення мовлення є типовими ознаками гострого мозкового інсульту. Поява навіть однієї з них потребує негайного виклику екстреної медичної допомоги.

Швидка перевірка:

• обличчя — попросіть усміхнутися та зверніть увагу на раптову асиметрію;
• рука — попросіть підняти обидві руки та перевірте, чи одна не опускається через слабкість;
• мовлення — попросіть повторити просте речення та оцініть чіткість і розуміння;
• час — за будь-якої з цих ознак негайно телефонуйте 103 або 112 і запам’ятайте час їх появи.

Інші можливі ознаки. Раптове погіршення зору, порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги чи координації та виражений головний біль без очевидної причини.

Чому правильні всі три варіанти. Кожна названа у питанні ознака окремо входить до переліку ознак гострого мозкового інсульту, тому повною є узагальнювальна відповідь.

Запам’ятайте: обличчя, рука, мовлення — будь-яке раптове порушення означає негайний виклик 103/112.

Пояснення простими словами. Спочатку потрібно припинити дію високої температури, потім охолодити опік і захистити ушкоджену поверхню від забруднення. Чинний порядок передбачає промивання місця опіку водою кімнатної температури протягом щонайменше 20 хвилин, якщо площа опіку не перевищує 20% тіла дорослого або 10% тіла дитини. Після охолодження накладають чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску.

Чому інші варіанти неправильні:

• лід може надмірно охолодити та додатково пошкодити тканини; пакет з льодом на 30 хвилин не відповідає правильному алгоритму;
• спирт, йод або зеленка подразнюють ушкоджені тканини, ускладнюють оцінювання опіку й не повинні наноситися на опікову поверхню.

Додатково. Не відривайте одяг, який прилип до опіку, не проколюйте пухирі й не наносьте олію, креми чи мазі. За значного, глибокого або небезпечно розташованого опіку викличте 103 або 112 та виконуйте вказівки диспетчера.

Запам’ятайте: припинити нагрівання → охолодити водою кімнатної температури → накласти чисту суху пов’язку без тиску.