Категорія D1E
Білет теоретичного іспиту з ПДР
Дозволеною максимальною масою вважається:
Пояснення простими словами. Дозволена максимальна маса — це найбільша загальна маса, з якою конкретний транспортний засіб дозволено експлуатувати за його технічними характеристиками. Вона охоплює споряджений транспортний засіб, вантаж, водія та пасажирів.
Чому правильна саме відповідь 1. Вона містить усі складові визначення з ПДР:
- масу спорядженого транспортного засобу;
- вантаж;
- водія та пасажирів;
- максимально допустиме значення, встановлене технічною характеристикою транспортного засобу.
Чому відповідь 2 неправильна. У визначенні дозволеної максимальної маси немає загального обмеження 3500 кг. Ця межа використовується в окремих положеннях ПДР, зокрема для транспортних засобів категорії B, але не є обов’язковою ознакою самого терміна. Дозволена максимальна маса конкретного транспортного засобу може бути як меншою, так і більшою за 3500 кг.
Що показано на ілюстрації нижче. У верхній частині автомобіль має дозволену максимальну масу 2200 кг. Унизу цей автомобіль з’єднано з причепом, дозволена максимальна маса якого становить 750 кг. Для автопоїзда ці значення додаються: 2200 + 750 = 2950 кг.
Не плутайте з фактичною масою. Фактична маса показує поточний завантажений стан транспортного засобу і може змінюватися. Дозволена максимальна маса є встановленою технічною межею та не змінюється залежно від завантаження під час конкретної поїздки.
Окреме правило для автопоїзда. Його дозволена максимальна маса дорівнює сумі дозволених максимальних мас усіх транспортних засобів, що входять до складу автопоїзда.
Практичний приклад. Якщо в технічних характеристиках автомобіля зазначено дозволену максимальну масу 2200 кг, саме це значення залишається незмінним. Автомобіль у конкретний момент може фактично важити менше, але перевищувати встановлену межу 2200 кг не можна.
Підстава у ПДР. Визначення терміна наведено в пункті 1.10 ПДР.
Запам’ятайте: фактична маса — скільки транспортний засіб важить зараз; дозволена максимальна маса — скільки йому максимально дозволено важити за технічними характеристиками.
Чи повинні водії транспортних засобів, які виїжджають на автомагістраль або дорогу для автомобілів, пропускати транспортні засоби, що рухаються по цих дорогах?
Пояснення простими словами. Водій, який лише виїжджає на автомагістраль або дорогу для автомобілів, вливається в уже сформований швидкісний потік. Тому він зобов’язаний дати дорогу транспортним засобам, які вже рухаються цією дорогою, незалежно від наявності окремого знака .
Чому інші варіанти неправильні:
- «Не повинні» — суперечить прямому обов’язку водія під час виїзду.
- Варіант, який пов’язує обов’язок лише зі встановленням знака , помилково робить загальну вимогу залежною від наявності цього знака.
Підстава у ПДР. Порядок виїзду встановлює пункт 27.1 ПДР.
Запам’ятайте: виїжджаєте на швидкісну дорогу — пропускаєте тих, хто вже нею рухається.
Чи повинен водій синього автомобіля дати дорогу велосипедистові в даній ситуації?
Пояснення простими словами. Синій автомобіль повертає ліворуч на зелений сигнал основного світлофора. Велосипедист рухається назустріч прямо, тому його траєкторія має перевагу. Перед поворотом водій синього автомобіля повинен дати велосипедистові дорогу.
Що показано на ілюстрації. Синій автомобіль має намір повернути ліворуч на регульованому перехресті, а з протилежного напрямку прямо рухається велосипедист. Для обох напрямків увімкнені зелені сигнали світлофорів.
Чому інший варіант неправильний:
- «Не повинен» — велосипед є транспортним засобом, а велосипедист рухається назустріч прямо. Водій, який повертає ліворуч, зобов’язаний дати йому дорогу.
Підстава у ПДР. Обов’язок під час повороту ліворуч дати дорогу зустрічним транспортним засобам, які рухаються прямо або повертають праворуч, установлено пунктом 16.6 ПДР.
Запам’ятайте: повертаючи ліворуч на зелений сигнал, пропускайте зустрічний транспорт, який рухається прямо, зокрема велосипедистів.
На якому з малюнків показаний обгін?
Пояснення простими словами. Обгін — це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов’язане з виїздом на смугу зустрічного руху.
Що показано на ілюстрації. На першому малюнку синій автомобіль для випередження білого виїжджає на смугу зустрічного руху — це обгін. На другому малюнку обидва автомобілі рухаються однією проїзною частиною в попутному напрямку, а синій автомобіль лише переходить на сусідню смугу — це випередження.
Чому інші варіанти неправильні:
- «На другому» — неправильно, оскільки синій автомобіль не виїжджає на смугу зустрічного руху;
- «На обох» — неправильно: обгоном є лише маневр на першому малюнку.
Запам’ятайте: випередили транспортний засіб із виїздом на зустрічну смугу — це обгін. Випередили його сусідньою попутною смугою — це випередження.
Підстава в ПДР. Визначення терміна «обгін» наведено в пункті 1.10 ПДР.
Зображений дорожній знак встановлюється:
«Перед перехрестями, на яких скасовується право першочергового проїзду нерегульованих перехресть».
Пояснення простими словами. Знак повідомляє про закінчення головної дороги. Після нього водій уже не може розраховувати на перевагу, яку мав на попередніх нерегульованих перехрестях, і повинен визначати черговість проїзду за наступними знаками та загальними правилами.
Що показано на ілюстрації питання. Жовтий ромб головної дороги перекреслений чорними діагональними лініями. Перекреслення означає закінчення дії попереднього статусу головної дороги.
Чому друга відповідь неправильна:
- право першочергового проїзду надає знак , а не перекреслений ромб;
- зображений знак не починає, а припиняє дію переваги головної дороги;
- після знака потрібно заново оцінити організацію руху на найближчому перехресті.
Підстава у ПДР. Знак 2.4 «Кінець головної дороги» скасовує право першочергового проїзду нерегульованих перехресть і встановлюється в кінці головної дороги.
Запам’ятайте: жовтий ромб — головна дорога; перекреслений жовтий ромб — її кінець.
Зображений дорожній знак вказує:
«Дороги, які не мають наскрізного проїзду».
Пояснення простими словами. Знак «Тупик» завчасно показує напрямок дороги або її відгалуження, яким неможливо проїхати наскрізь.
Що показано на ілюстрації питання. Біла схема перехрестя має червоний прямокутник на лівому відгалуженні — саме воно закінчується тупиком. Прямий напрямок залишається проїзним.
Чому інші варіанти неправильні:
- схема не встановлює дозволених напрямків руху на перехресті;
- знак не забороняє в’їзд на показану дорогу — він лише попереджає, що наскрізного проїзду немає.
Підстава у ПДР. Знак 5.32.2 позначає дорогу, що не має наскрізного проїзду.
Запам’ятайте: тупик — це не заборона руху; в’їхати можна, але доведеться повернутися.
Чи дозволено транспортному засобу, швидкість руху якого з технічних причин не перевищує 40 км/год, рухатися по крайній лівій смузі?
Пояснення простими словами. Транспортний засіб, який з технічних причин не може розвивати швидкість понад 40 км/год, за звичайних умов повинен рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.
Відступити від цього правила дозволено для:
- обгону;
- об’їзду перешкоди;
- перестроювання перед поворотом ліворуч;
- перестроювання перед розворотом.
Тому такий транспортний засіб може тимчасово зайняти крайню ліву смугу для виконання зазначених у правильній відповіді маневрів.
Чому інші варіанти неправильні:
- Варіант 1 установлює абсолютну заборону, хоча ПДР передбачають конкретні винятки;
- Варіант 3 помилково вважає зайнятість інших смуг окремою підставою для руху повільного транспортного засобу крайньою лівою смугою.
Запам’ятайте: повільний транспорт рухається праворуч, але може виїхати лівіше для обгону, об’їзду, лівого повороту або розвороту.
Підстава в ПДР. Порядок руху транспортних засобів, швидкість яких не повинна або з технічних причин не може перевищувати 40 км/год, установлює пункт 11.7 ПДР.
На якому з малюнків показана дорога, на якій дозволено виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги?
Пояснення простими словами. На малюнку 1 дорога має по одній смузі для руху в кожному напрямку, а транспортні потоки розділені переривчастою лінією . За відсутності інших заборон водій може виїхати на зустрічну смугу для обгону або об’їзду перешкоди, надавши перевагу зустрічним транспортним засобам.
Чому інші варіанти неправильні:
- На малюнку 2 напрямки розділені суцільною лінією , перетинати яку в показаній ситуації не можна;
- На малюнку 3 дорога має щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, а потоки додатково розділені подвійною суцільною лінією . Виїзд на зустрічний бік такої дороги заборонений;
- «На малюнках 1, 2 і 3» — неправильна відповідь, оскільки умови дозволеного виїзду показані лише на першому малюнку.
Запам’ятайте: виїзд на зустрічну смугу може бути дозволений на дорозі з однією смугою в кожному напрямку. На багатосмуговій дорозі виїжджати на зустрічний бік не можна.
Підстава в ПДР. Дозволені випадки виїзду на зустрічну смугу визначає пункт 11.3 ПДР. Заборону виїзду на зустрічний бік багатосмугової дороги встановлює пункт 11.4 ПДР.
Водій транспортного засобу, якого зупинила посадова особа державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, має право:
Пояснення простими словами. Після зупинки водій має право розуміти, хто і з якої причини його зупинив. Він може дізнатися причину зупинки, перевірки чи огляду, прізвище і посаду посадової особи, а також вимагати пред’явлення її посвідчення.
Отже, водій має право:
- знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу, а також прізвище і посаду посадової особи;
- вимагати пред’явлення посвідчення особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом і зупинила транспортний засіб.
Чому не обираємо варіанти 1 або 2 окремо. Обидва твердження правильні, але кожне називає лише одне з прав водія. Тому повною є відповідь 3, яка об’єднує їх.
Важливо. Право дізнатися причину зупинки та ознайомитися з посвідченням не звільняє водія від обов’язку виконати законну вимогу про зупинку й інші законні вимоги посадової особи.
Як пред’являється посвідчення поліцейського. Водієві повинна бути надана можливість прочитати інформацію у службовому посвідченні. Водночас поліцейський не зобов’язаний передавати документ водієві в руки.
Підстава у ПДР. Підпункти «в» і «г» пункту 2.14 ПДР закріплюють обидва наведені права водія.
Запам’ятайте: причина зупинки та посвідчення посадової особи — два окремі права водія, тому правильна відповідь охоплює обидва.
Як необхідно вчинити в разі вимушеної зупинки на дорозі в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості, якщо габаритні ліхтарі несправні?
Пояснення простими словами. Автомобіль без справних габаритних ліхтарів у темряві або за недостатньої видимості майже непомітний. Найбезпечніше прибрати його за межі дороги. Якщо це неможливо, потрібно попередити інших водіїв установленими засобами позначення аварійної зупинки.
Чому інші варіанти неправильні:
- «Поставити транспортний засіб правіше» — цього недостатньо, якщо автомобіль залишається на дорозі та не позначений.
- «Увімкнути протитуманні фари» — вони не замінюють несправні габаритні ліхтарі й установлене аварійне позначення.
Підстава у ПДР. Порядок дій у разі несправності габаритних ліхтарів визначає пункт 19.4 ПДР.
Запам’ятайте: несправні габарити в темряві — приберіть автомобіль із дороги або належно позначте його.
Що з переліченого нижче відповідає терміну «видимість у напрямку руху»?
«Максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати межі елементів дороги та розміщення учасників руху, що дає змогу водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом».
Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.
Чому перший варіант неправильний:
- термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
- він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
- оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.
Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.
Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.
Які види транспортних засобів можна віднести до категорії ВЕ?
«Состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого перевищує 750 кілограмів».
Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.
Чому інші варіанти неправильні:
- автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
- формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.
Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.
Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.
За наявності якої несправності дозволяється експлуатація транспортного засобу?
«Не працює склопідйомник».
Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.
Чому інші варіанти неправильні:
- несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
- несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.
Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.
Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.
Вкажіть найбільш поширені види тягово-зчіпних пристроїв вантажних транспортних засобів – тягачів.
«Гачкові і безпроміжкові зі шкворнем».
Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.
Чому інші варіанти неправильні:
- кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
- проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.
Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.
Завантажений причіп:
«Збільшує гальмівний шлях».
Пояснення простими словами. Завантажений причіп збільшує загальну масу та інерцію состава. За однакової швидкості під час гальмування потрібно погасити більше кінетичної енергії, тому для безпечної зупинки необхідний більший запас відстані.
Чому інші варіанти неправильні:
- додаткова маса не скорочує гальмівний шлях;
- гальмівний шлях не залишається незмінним, бо навантаження на гальмівну систему та інерція состава зростають.
Як діяти безпечно. Завчасно зменшуйте швидкість, збільшуйте дистанцію та гальмуйте плавно, щоб причіп не почав розгойдуватися або підштовхувати автомобіль.
Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає враховувати особливості вантажу та стан транспортного засобу під час вибору безпечної швидкості.
Запам’ятайте: більша маса состава — більший запас для зупинки.
Коли Ви бачите людей похилого віку на дорозі або біля неї, Вам необхідно:
«Потрібно бути обережним, зменшити швидкість і бути готовим повністю зупинити транспортний засіб».
Пояснення простими словами. Людина похилого віку може рухатися повільніше, пізніше помітити автомобіль, неправильно оцінити його швидкість або несподівано змінити напрямок. Тому водій повинен не просто спостерігати, а завчасно обрати такий режим руху, який дозволить безпечно зупинитися.
Чому інші варіанти неправильні:
- зниження рівно на 5–10 км/год не гарантує безпеки: потрібна швидкість залежить від відстані, оглядовості та поведінки людини;
- ігнорування пішохода позбавляє водія часу на реакцію, якщо той раптово вийде на проїзну частину.
Як діяти на практиці. Потрібно плавно зменшити швидкість, уважно стежити за людиною, не наближатися до неї впритул і бути готовим повністю зупинити автомобіль.
Підстава у ПДР. Пункт 1.7 ПДР прямо вимагає особливої обережності до людей похилого віку, а пункт 12.3 ПДР визначає зменшення швидкості аж до зупинки як основну реакцію на виявлену небезпеку.
Запам’ятайте: біля людини похилого віку швидкість має залишати реальну можливість повністю зупинитися.
Залишення водіями місця ДТП, до якої вони причетні, тягне за собою:
«Накладення штрафу або громадські роботи, або адміністративний арешт».
Пояснення простими словами. Водій, причетний до ДТП, зобов’язаний негайно зупинитися й залишатися на місці пригоди. Самовільне залишення місця ДТП з порушенням установлених правил є окремим адміністративним правопорушенням.
Які стягнення передбачено. Стаття 122-4 КУпАП передбачає одну з трьох альтернатив: штраф у розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.
Чому інші варіанти неправильні:
- штраф є лише одним із можливих стягнень, а не єдиним;
- залишення місця ДТП не звільняє від відповідальності, а навпаки утворює окреме правопорушення.
Підстава у ПДР та законі. Обов’язок залишатися на місці пригоди встановлює пункт 2.10 ПДР, а відповідальність — стаття 122-4 КУпАП.
Запам’ятайте: після ДТП потрібно зупинитися, залишатися на місці та виконати встановлений ПДР порядок дій.
Які з перерахованих дій учасників дорожнього руху можуть призвести до виникнення аварійної ситуації під час перестроювання в транспортному потоці?
«Усі, перелічені вище».
Пояснення простими словами. Кожна наведена дія різко зменшує час, який інші водії мають для безпечної реакції. Автомобіль у «сліпій» зоні можна не побачити під час перестроювання, різке гальмування попереду створює небезпеку наїзду ззаду, а раптове прискорення в сусідній смузі може зірвати вже розпочатий безпечний маневр.
Розбір варіантів:
- Перестроювання в «сліпій» зоні небезпечне можливим боковим зіткненням.
- Різке гальмування автомобіля попереду змушує водіїв позаду екстрено реагувати.
- Різке прискорення автомобіля позаду в сусідній смузі може несподівано перекрити простір для перестроювання.
Підстава у ПДР. Перед будь-яким маневром пункт 10.1 ПДР вимагає переконатися, що він буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки. Пункт 13.1 ПДР додатково вимагає дотримувати безпечної дистанції та інтервалу.
Запам’ятайте: перед перестроюванням — дзеркала, покажчик повороту, контроль «сліпої» зони і лише потім плавний маневр.
Яке співвідношення проведення частоти натискань на грудну клітку та штучного дихання є правильним при проведенні серцево-легеневої реанімації?
«30 до 2».
Пояснення простими словами. Один цикл серцево-легеневої реанімації дорослого складається з 30 натискань на грудну клітку та 2 штучних вдихів. Після двох вдихів одразу відновлюють компресії.
Чому саме так:
- серія з 30 компресій підтримує рух крові до мозку та інших життєво важливих органів;
- два вдихи забезпечують надходження кисню;
- короткі й рідші перерви допомагають не втрачати створений компресіями кровообіг.
Чому інші варіанти неправильні:
- співвідношення 5 до 1 не відповідає чинному базовому алгоритму СЛР дорослого;
- співвідношення 15 до 1 також не є стандартним алгоритмом для одного рятувальника під час СЛР дорослого.
Важливий нюанс. Два вдихи рекомендовано виконувати із захисним засобом. Якщо його немає, дозволено проводити лише безперервні натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів має тривати не більше 5 секунд, а переривати компресії не можна більш як на 10 секунд.
Запам’ятайте: 30 натискань → 2 вдихи → без зволікання знову 30 натискань.
За відсутності дихання в потерпілого потрібно:
«Розпочати проведення серцево-легеневої реанімації».
Пояснення простими словами. Якщо непритомний дорослий не дихає нормально, це розцінюють як раптову зупинку кровообігу. Рахунок іде на хвилини, тому після виклику допомоги потрібно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію.
Послідовність дій:
- переконайтеся, що місце безпечне;
- перевірте реакцію та нормальне дихання не довше ніж протягом 10 секунд;
- зателефонуйте 103 або 112 чи доручіть це іншій людині;
- розпочніть 30 натискань на середину грудної клітки та 2 вдихи, якщо вмієте і можете їх виконувати;
- використайте автоматичний зовнішній дефібрилятор, щойно він стане доступним.
Для дорослого. Натискання виконують із частотою 100–120 разів за хвилину та глибиною 5–6 см, дозволяючи грудній клітці повністю розправлятися.
Чому інші варіанти неправильні:
- людина без медичної підготовки не повинна витрачати хвилину на пошук пульсу на променевій артерії;
- нашатирний спирт не відновлює кровообіг і лише затримує життєво необхідні компресії.
Запам’ятайте: немає реакції та нормального дихання — виклик 103/112, компресії грудної клітки й дефібрилятор.





рейтинг коментатора