Категорія D1E

Пояснення простими словами. Під час ожеледиці зчеплення коліс із дорогою різко погіршується, а маса буксируваного транспортного засобу додатково ускладнює керування й гальмування. Тому на гірській дорозі за таких умов заборонене будь-яке буксирування.

Чому інші варіанти неправильні:

• Жорстке зчеплення не є винятком під час ожеледиці.
• Часткове навантаження також не дозволяється, оскільки заборона стосується будь-якого способу буксирування.

Підстава у ПДР. Повну заборону буксирування під час ожеледиці встановлює підпункт «в» пункту 28.3 ПДР.

Запам’ятайте: гірська дорога плюс ожеледиця — жодного буксирування.

Пояснення простими словами. Водій може перетинати залізничні колії тільки через залізничний переїзд. Наявність шлагбаума не є визначальною: переїзд може бути як обладнаний шлагбаумом, так і без нього.

Чому інші варіанти неправильні:

• «На залізничних переїздах з шлагбаумом» — це безпідставно виключає законні переїзди без шлагбаума.
• «На залізничних переїздах без шлагбаума» — це так само безпідставно виключає переїзди зі шлагбаумом.
• «У будь-якому місці, де залізничні колії добре проглядаються» — оглядовість не дає права перетинати колії поза переїздом.
• «Відповіді 3 і 4» — третій варіант неправильний, тому їх поєднання також неправильне.

Підстава у ПДР. Перетин залізничних колій лише на залізничних переїздах передбачає пункт 20.1 ПДР.

Запам’ятайте: шлагбаум може бути або не бути — головне, щоб місце було залізничним переїздом.

Пояснення простими словами. Обидва наведені випадки передбачені Правилами дорожнього руху. Водій повинен надати транспортний засіб як для невідкладної допомоги людині, так і для виконання поліцейськими певних невідкладних службових завдань.

Транспортний засіб потрібно надати:

• поліцейським та працівникам охорони здоров’я — для доставки до найближчого закладу охорони здоров’я людини, яка потребує екстреної медичної допомоги;
• поліцейським — для виконання непередбачених і невідкладних службових обов’язків, пов’язаних із переслідуванням правопорушників та доставкою їх до органів Національної поліції.

Пункт 2.7 ПДР також дозволяє надавати транспортний засіб поліцейським для транспортування пошкоджених транспортних засобів. Однак для цього можуть залучатися лише вантажні автомобілі.

Розбір варіантів відповіді:

• Варіант 1 правильний. Поліцейські та працівники охорони здоров’я можуть скористатися транспортним засобом для доставки людини, яка потребує екстреної медичної допомоги.
• Варіант 2 правильний. Поліцейські можуть використати транспортний засіб під час невідкладних службових дій, пов’язаних із переслідуванням правопорушників та доставкою їх до органів Національної поліції.
• Варіант 3 об’єднує обидва правильні твердження. Тому потрібно обрати відповідь «Усі відповіді вірні».

Зверніть увагу на формулювання. У першому варіанті використані слова «лікувальний заклад», а в чинній редакції ПДР — «заклад охорони здоров’я». У цьому питанні йдеться про той самий випадок: доставку людини, яка потребує екстреної медичної допомоги.

Це не будь-яка вимога поліції. Для службових завдань транспортний засіб надається саме у непередбачених і невідкладних випадках. Правило не означає, що автомобіль можна вимагати для звичайних поїздок або інших справ, які не мають невідкладного характеру.

Винятки. Цей обов’язок не поширюється на водіїв транспортних засобів дипломатичних та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, а також оперативних і спеціальних транспортних засобів.

Після використання транспортного засобу. Особа, яка ним скористалася, повинна видати водієві довідку із зазначенням пройденої відстані, тривалості поїздки, свого прізвища, посади, номера посвідчення та повного найменування підрозділу або організації.

Підстава в ПДР. Випадки надання транспортного засобу та відповідні умови встановлені в пункті 2.7 ПДР.

Запам’ятайте: екстрена допомога людині та невідкладне завдання поліції — обидва випадки правильні. Тому відповідь: «Усі відповіді вірні».

Пояснення простими словами. Це нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг. Велосипедист наближається праворуч, тому ви повинні дати йому дорогу: велосипед є транспортним засобом, і правило перешкоди праворуч поширюється також на нього. Синій автомобіль наближається зліва і повинен пропустити вас. Отже, ви даєте дорогу тільки велосипедистові.

Що показано на ілюстрації. Ваш автомобіль наближається до перехрестя. Зліва під’їжджає синій автомобіль, а справа до перехрестя наближається велосипедист. Знаків пріоритету безпосередньо перед перехрестям не видно.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Проїхати перехрестя першим» — ви повинні пропустити велосипедиста, який наближається праворуч.
• «Проїхати, давши дорогу тільки синьому автомобілю» — синій автомобіль наближається зліва і повинен дати дорогу вам, а пропустити необхідно велосипедиста праворуч.
• «Проїхати, давши дорогу синьому автомобілю і велосипедистові» — велосипедиста пропустити потрібно, але синій автомобіль переваги перед вами не має.

Підстава у ПДР. Обов’язок дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг, установлено пунктом 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: велосипед — це транспортний засіб, тому на рівнозначному перехресті велосипедист, який наближається праворуч, має таку саму перевагу за правилом перешкоди праворуч.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль збирається рухатися заднім ходом у тумані. За таких умов видимість дороги та інших учасників руху істотно зменшена.

ПДР прямо забороняють рух заднім ходом на ділянках доріг з недостатньою видимістю. Водій може надто пізно помітити інший автомобіль, пішохода або перешкоду, а інші учасники руху — не очікувати його маневру.

Чому варіант 2 неправильний:

• обов’язок забезпечити безпеку не перетворює заборонений маневр на дозволений;
• за недостатньої видимості водій не має можливості надійно контролювати простір позаду транспортного засобу.

Запам’ятайте: якщо через туман, сильний дощ, снігопад або інші погодні умови видимість недостатня, рух заднім ходом заборонений.

Підстава в ПДР. Заборону руху заднім ходом на ділянках доріг з недостатньою видимістю встановлює пункт 10.10 ПДР.

Пояснення простими словами. Синій автомобіль під’їхав до регулювальника збоку. За показаного сигналу нерейковим транспортним засобам дозволено рухатися прямо і праворуч, тому автомобіль може виконати правий поворот.

Що показано на ілюстрації. Траєкторія автомобіля перетинає пішохідний перехід, яким рухається пішохід. Перед виконанням повороту водій зобов’язаний дати йому дорогу.

Червоний сигнал автомобільного світлофора не забороняє цей маневр, оскільки сигнали регулювальника мають перевагу над сигналами світлофора.

Чому відповідь «Не повинен» неправильна. Дозвіл регулювальника на поворот не надає автомобілю переваги перед пішоходом, який переходить проїзну частину, на яку повертає водій.

Підстава у ПДР. Перевагу сигналів регулювальника встановлено пунктом 8.3 ПДР, дозволений напрямок — пунктом 8.8 ПДР, а обов’язок пропустити пішохода — пунктом 16.2 ПДР.

Запам’ятайте: регулювальник дозволяє поворот, але пішохода на шляху автомобіля потрібно пропустити.

Пояснення простими словами. На ілюстрації зображена окрема доріжка з покриттям, прокладена поза проїзною частиною і призначена для велосипедистів. Її позначають дорожнім знаком та горизонтальною дорожньою розміткою .

Що допомагає розпізнати правильну відповідь. Доріжка конструктивно відокремлена від дороги бордюром і зеленою смугою. Велосипедист не рухається в межах автомобільної проїзної частини і не перетинає її.

Чому інші варіанти неправильні:

• велосипедна смуга є частиною проїзної частини та позначається дорожнім знаком ;
• велосипедний переїзд призначений для перетину проїзної частини й позначається горизонтальною дорожньою розміткою .

Підстава у ПДР. Визначення велосипедної доріжки наведено в пункті 1.10 ПДР. Дорожній знак і горизонтальна дорожня розмітка докладно описані на їхніх сторінці знака та сторінці розмітки.

Запам’ятайте: окремий шлях для велосипедистів поза проїзною частиною — велосипедна доріжка.

Пояснення простими словами. У темну пору доби або за недостатньої видимості немає одного універсального значення, на яке потрібно зменшити швидкість. Водій повинен орієнтуватися на фактичну відстань, яку він бачить попереду.

Швидкість є безпечною лише тоді, коли в разі появи перешкоди транспортний засіб можна повністю зупинити в межах видимої ділянки дороги.

Чому інші варіанти неправильні:

• варіант 1 неправильний, оскільки зменшення швидкості саме на 10 км/год може бути недостатнім у тумані, під час сильного дощу, снігопаду або на неосвітленій дорозі;
• «Відповіді 1 і 2» містить неправильний перший варіант.

Запам’ятайте: що коротша видима ділянка дороги, то нижчою має бути швидкість. Головний критерій — можливість повністю зупинитися в межах видимості.

Підстава в ПДР. Вибір швидкості в темну пору доби та за недостатньої видимості визначає пункт 12.2 ПДР.

Пояснення простими словами. ПДР дозволяють буксирувати один механічний транспортний засіб з одним причепом. Водночас сам транспортний засіб, який виконує буксирування, повинен бути без причепа, а зчіпні пристрої обох транспортних засобів мають бути технічно справними.

Чому інший варіант неправильний:

• «Забороняється» — не враховує прямий дозвіл буксирувати один механічний транспортний засіб з одним причепом.

Підстава у ПДР. Умови такого буксирування визначає пункт 23.1 ПДР.

Запам’ятайте: один буксируваний механічний транспортний засіб може мати один причіп, але тягач повинен бути без причепа.

Пояснення простими словами. Автомагістраль розрахована на швидкісний рух. Тому механічний транспортний засіб, який за своєю технічною характеристикою або фактичним станом не може розвивати швидкість щонайменше 40 км/год, не повинен рухатися нею. Виняток стосується лише спеціально обладнаних для цього місць.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено знак , який позначає початок автомагістралі.

Чому інший варіант неправильний:

• «Дозволено» — суперечить мінімальній технічній швидкості, установленій для руху автомагістраллю.

Підстава у ПДР. Заборону для транспортних засобів зі швидкістю менше 40 км/год установлює пункт 27.3 ПДР.

Запам’ятайте: автомагістраль — лише для механічних транспортних засобів, здатних рухатися зі швидкістю не менше 40 км/год.

Пояснення простими словами. Недостатня видимість пов’язана не з геометрією дороги, а з освітленням або погодними умовами. Вона настає, коли у напрямку руху дорогу видно менш ніж на 300 м через сутінки, туман, дощ, снігопад та інші подібні чинники.

Чому інші варіанти неправильні:

• формулювання «обмежена оглядовість менше 300 м» змішує два різні терміни;
• якщо огляд закриває поворот дороги, це обмежена оглядовість, а не недостатня видимість.

Підстава у ПДР. Визначення термінів «недостатня видимість» та «обмежена оглядовість» наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: туман, опади або сутінки — недостатня видимість; поворот, підйом чи споруда — обмежена оглядовість.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. На мокрій дорозі зчеплення шин із покриттям гірше, ніж на сухій. Різке прискорення може спричинити пробуксовування ведучих коліс, занесення або втрату керованості, особливо в повороті, на колії з водою чи під час перестроювання.

Як діяти в дощ:

• розганятися, гальмувати й повертати кермо плавно;
• зменшити швидкість відповідно до видимості та стану покриття;
• збільшити дистанцію до автомобіля попереду;
• уникати різкого проїзду через глибокі калюжі та ділянки зі значним шаром води.

Додатковий ризик. На швидкості шина може втратити безпосередній контакт із дорогою через шар води — виникає аквапланування. У такій ситуації різке додавання газу або поворот керма ще більше ускладнює відновлення контролю.

Чому відповідь «Так» неправильна. Вона ігнорує зменшений запас зчеплення на мокрому покритті й підвищений ризик ковзання.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає враховувати дорожню обстановку під час вибору швидкості, а пункт 13.1 ПДР — добирати безпечну дистанцію з урахуванням умов руху.

Запам’ятайте: у дощ усі дії мають бути завчасними й плавними.

Пояснення простими словами. На початку дощу вода змішується з пилом, залишками гуми, мастилом та іншими забрудненнями на покритті. Утворена слизька плівка зменшує зчеплення шин із дорогою, тому автомобілю потрібно більше відстані для зупинки.

Чому інші варіанти неправильні:

• гальмівний шлях не зменшується, бо мокре забруднене покриття не покращує, а погіршує зчеплення;
• він не залишається незмінним, оскільки залежить від стану покриття, шин, швидкості та способу гальмування.

Як діяти. Плавно зменште швидкість, збільште дистанцію, уникайте різких рухів кермом і різкого гальмування. Точне збільшення гальмівного шляху наперед визначити неможливо: воно залежить від інтенсивності дощу, покриття, шин та інших умов.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує враховувати дорожню обстановку під час вибору швидкості, а пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції.

Запам’ятайте: перші хвилини дощу особливо слизькі — швидкість менша, дистанція більша.

Пояснення простими словами. Недостатньо накачана шина сильніше деформується під час кочення. На цю постійну деформацію витрачається додаткова енергія, опір коченню зростає, а двигун споживає більше пального для підтримання тієї самої швидкості.

Інші наслідки зниженого тиску:

• прискорене й нерівномірне зношування шин;
• додаткове нагрівання боковин;
• погіршення керованості;
• підвищений ризик пошкодження або руйнування шини.

Чому відповідь «Так» неправильна. Знижений тиск не заощаджує пальне, а навпаки збільшує опір коченню та витрату енергії.

Практична порада. Перевіряйте тиск на холодних шинах і використовуйте значення, рекомендоване виробником автомобіля, а не максимальний тиск, зазначений на боковині самої шини.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок перевіряти й підтримувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: менше тиску — більше деформації, опору коченню та витрати пального.

Пояснення простими словами. Якщо на переході немає пішоходів, Правила не вимагають обов’язково зупинятися перед ним. Водночас потрібно уважно контролювати тротуари, краї дороги та місця з обмеженою оглядовістю, адже пішохід може з’явитися безпосередньо перед переходом.

Правильна поведінка:

• не збільшувати швидкість перед переходом;
• оцінити, чи не наближається до нього пішохід;
• бути готовим плавно зменшити швидкість;
• якщо пішохід опиниться на нерегульованому переході — за потреби зупинитися й дати йому дорогу.

Чому інші варіанти неправильні:

• прискорення перед переходом скорочує час на виявлення пішохода та збільшує зупинний шлях;
• чекати появи пішоходів на порожньому переході не потрібно — важлива готовність безпечно відреагувати, а не безумовна зупинка.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає стежити за обстановкою та реагувати на її зміну, а пункт 18.1 ПДР зобов’язує зменшити швидкість і за потреби зупинитися, коли на нерегульованому переході перебувають пішоходи.

Запам’ятайте: порожній перехід не вимагає зупинки, але завжди вимагає уваги й готовності загальмувати.

Пояснення простими словами. У традиційному поділі кровотеч за типом ушкодженої судини артеріальну вважають найбільш небезпечною: кров рухається під високим тиском, тому значна крововтрата може статися дуже швидко.

Типові відмінності:

• артеріальна кровотеча часто пульсує та може швидко призвести до критичної втрати крові;
• венозна кровотеча зазвичай витікає безперервним потоком, але при пошкодженні великої вени також може бути масивною і смертельно небезпечною;
• капілярна кровотеча переважно повільна й поверхнева.

Важливе практичне правило. У реальній ситуації важливіша не назва судини й не колір крові, а ознаки масивної кровотечі: кров швидко витікає, утворюється калюжа, одяг рясно просякнутий або стан людини різко погіршується. Таку кровотечу потрібно зупиняти негайно незалежно від її типу.

Чому інші варіанти не обираємо. Венозна кровотеча може бути дуже небезпечною, але в загальній тестовій класифікації найшвидшу крововтрату пов’язують саме з артеріальною. Капілярна зазвичай не спричиняє настільки швидкої крововтрати.

Запам’ятайте: у тесті — артеріальна; у житті — будь-яка масивна кровотеча є невідкладним станом.

Пояснення простими словами. Опікові пухирі не можна проколювати або зривати: їхня оболонка захищає пошкоджені тканини від забруднення. Після припинення дії високої температури опік охолоджують і закривають стерильною сухою марлевою пов’язкою без тиску.

Як діяти:

• охолоджувати місце опіку водою кімнатної температури щонайменше 20 хвилин, якщо площа опіку не перевищує 20 % тіла дорослого або 10 % тіла дитини;
• не пошкоджувати пухирі та не відривати тканину чи одяг, що прилипли;
• після охолодження накласти чисту стерильну суху марлеву пов’язку, не стискаючи м’які тканини.

Чому інший варіант неправильний. Проколювання пухирів руйнує природний захист опікової поверхні, підвищує ризик інфікування й прямо суперечить чинному алгоритму домедичної допомоги.

Запам’ятайте: охолодити → не пошкоджувати пухирі → накласти суху стерильну пов’язку без тиску.