Категорія D

Пояснення простими словами. На нерегульованому перехресті рівнозначних доріг Ви повинні дати дорогу транспортному засобу, який наближається праворуч. Білий автомобіль розташований саме праворуч від Вас, тому має перевагу. Намір повернути ліворуч не змінює цього правила: спочатку пропустіть білий автомобіль, а потім виконайте свій маневр.

Що показано на ілюстрації. У Вашому автомобілі ввімкнений лівий покажчик повороту, а білий автомобіль наближається до перехрестя справа. Світлофорів і знаків пріоритету, які визначали б іншу черговість, немає. Тому Ви повинні дати дорогу білому автомобілю.

Чому інший варіант неправильний:

• «Проїхати перехрестя першим» — білий автомобіль наближається праворуч і має перевагу; Ваш виїзд змусив би його змінити швидкість або напрямок руху.

Підстава у ПДР. Правило переваги транспортного засобу праворуч на перехресті рівнозначних доріг установлено пунктом 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: перед поворотом ліворуч на рівнозначному перехресті спочатку перевірте, чи немає транспортного засобу праворуч.

Пояснення простими словами. Якщо водій пропустив потрібний з’їзд на автомагістралі, він не має права повертатися до нього заднім ходом. Потрібно продовжити рух до наступної транспортної розв’язки та обрати безпечний маршрут.

Що показано на ілюстрації питання. Червоний автомобіль рухається автомагістраллю. За умовою питання водій уже пропустив потрібний поворот, а повернення до нього вимагало б руху назад по смузі. Відсутність транспортних засобів безпосередньо позаду не робить такий маневр дозволеним.

Чому перший варіант неправильний. Аварійна світлова сигналізація лише попереджає інших учасників про небезпеку. Вона не надає права виконувати заборонений рух заднім ходом.

Підстава у ПДР. Пункт 10.10 ПДР забороняє рух заднім ходом на автомагістралях. Та сама заборона закріплена у підпункті «ґ» пункту 27.2 ПДР.

Запам’ятайте: пропустили з’їзд на автомагістралі — рухайтеся до наступної розв’язки, не зупиняйтеся і не здавайте назад.

Пояснення простими словами. Безпечна швидкість — не одне незмінне число для всіх ситуацій. Це швидкість, яка саме в поточних дорожніх умовах дає водієві змогу керувати транспортним засобом безпечно та постійно контролювати його рух.

Що потрібно враховувати. Стан і видимість дороги, погоду, інтенсивність руху, технічний стан транспортного засобу, особливості вантажу та інші обставини. Навіть дозволена правилами швидкість може бути небезпечною, якщо фактичні умови вимагають рухатися повільніше.

Чому інший варіант неправильний. ПДР не визначають безпечну швидкість як «мінімально допустиму». Вирішальною є не мінімальність швидкості й не лише пам’ять про небезпеку, а реальна можливість безпечно керувати та контролювати рух.

Підстава у ПДР. Визначення безпечної швидкості наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: безпечна швидкість — та, за якої водій зберігає повний контроль у конкретних умовах.

Пояснення простими словами. Зображені таблички , , і уточнюють можливий вид дорожньо-транспортної пригоди. Їх застосовують зі знаком «Місце концентрації дорожньо-транспортних пригод», який на ілюстрації має номер 4. Також ці таблички дозволено застосовувати зі знаком .

Що показано на ілюстрації питання. Угорі наведено чотири таблички з характерними видами ДТП; унизу — п’ять попереджувальних знаків, серед яких потрібно вибрати відповідний.

Чому інші варіанти неправильні:

• знаки 1, 2, 3 і 5 попереджають про конкретні дорожні умови;
• лише знак 4 має загальне попереджувальне значення, яке уточнюється такими табличками.

Підстава у ПДР. Опис табличок 7.21.1–7.21.5 передбачає їх застосування зі знаком 1.41, а також допускає застосування зі знаком 1.39.

Запам’ятайте: табличка показує вид ДТП, а знак 1.41 попереджає про місце їх концентрації.

Пояснення простими словами. Дія не поширюється на всі три названі в питанні категорії: транспортні засоби, що обслуговують громадян, які проживають або працюють у зоні, чи належать таким громадянам; транспортні засоби, що обслуговують підприємства в цій зоні; маршрутні транспортні засоби, які рухаються за встановленими маршрутами.

Що показано на ілюстрації питання. У червоному колі зображено легковий автомобіль — це .

Чому інші варіанти неповні:

• варіанти 1 і 2 окремо називають лише частину передбачених винятків;
• «Відповіді 1 і 2» не враховує маршрутні транспортні засоби;
• лише відповідь, що об’єднує пункти 1, 2 і 3, охоплює всі перелічені в запитанні винятки.

Підстава у ПДР. Винятки з дії наведені в правилах застосування знака «Рух механічних транспортних засобів заборонено». Для цільового під’їзду потрібно в’їжджати до зони й виїжджати з неї на найближчому до місця призначення перехресті.

Запам’ятайте: основні винятки — маршрутний рух, обслуговування людей і підприємств та цільовий під’їзд власників у межах зони.

Пояснення простими словами. На проїзній частині транспортні засоби загалом потрібно ставити в один ряд. Виняток дозволяє розміщувати не більше ніж у два ряди велосипеди, мопеди та мотоцикли без бокового причепа. На мотоцикл із боковим причепом цей виняток не поширюється.

Що показано на ілюстрації. Велосипеди й мопеди поставлені у два ряди, що для них дозволено. Зелений мотоцикл із боковим причепом стоїть одним рядом біля краю проїзної частини. Коричневий мотоцикл із боковим причепом поставлений другим рядом поряд із мотоциклом без бокового причепа, тому саме він розташований із порушенням.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Велосипеди». Велосипеди дозволено ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.
• «Мопеди». Мопеди також дозволено ставити не більше ніж у два ряди.
• «Зелений мотоцикл із боковим причепом». Він розташований одним рядом біля краю проїзної частини, тому вимогу не порушує.

Підстава у ПДР. Заборону ставити транспортні засоби у два і більше ряди та виняток для велосипедів, мопедів і мотоциклів без бокового причепа встановлено пунктом 15.4 ПДР.

Запам’ятайте: стоянка у два ряди дозволена лише велосипедам, мопедам і мотоциклам без бокового причепа.

Пояснення простими словами. За задумом офіційного питання мікроавтобус рухається за межами населеного пункту дорогою з окремими проїзними частинами. Для такого поєднання транспортного засобу й типу дороги встановлена максимальна швидкість 110 км/год.

Що показано на ілюстрації питання. Мікроавтобус проїхав , отже залишив населений пункт. Водночас на ілюстрації друга проїзна частина та розділювальна смуга показані невиразно. Сам по собі підтверджує лише виїзд із населеного пункту й не дає підстави відрізнити межу 110 км/год від 90 км/год.

Як застосувати норму без помилки:

• якщо дорога справді має окремі проїзні частини, відокремлені розділювальною смугою, — 110 км/год;
• якщо це звичайна дорога без такого розділення — 90 км/год;
• для складання саме цього офіційного тесту обирають 110 км/год.

Підстава у ПДР. Обидві межі залежно від будови дороги визначає підпункт «ґ» пункту 12.6 ПДР.

Запам’ятайте: для 110 км/год недостатньо лише виїхати з населеного пункту — дорога повинна мати окремі проїзні частини з розділювальною смугою.

Пояснення простими словами. Знак забороняє залишати транспортний засіб на стоянку. Звичайна коротка зупинка або зупинка для посадки, висадки, завантаження чи розвантаження цим знаком не забороняється.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено синє коло з червоною каймою та однією діагональною червоною смугою — знак .

Чому інші варіанти неправильні:

• Зупинку і стоянку забороняє знак із червоним хрестом.
• Лише зупинку — неправильне тлумачення: знак 3.35 стосується саме стоянки.

Підстава у ПДР. Знак має назву «Стоянку заборонено».

Запам’ятайте: одна червона риска — стоянку заборонено; дві перехресні — зупинку заборонено.

Пояснення простими словами. Перехрестя є нерегульованим у всіх перелічених випадках: коли світлофор вимкнений або блимає жовтим; коли немає світлофора й регулювальника; коли черговість визначають лише знаки пріоритету. У кожній із цих ситуацій немає чинного сигналу світлофора або регулювальника, який безпосередньо встановлює порядок руху.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіанти 1, 2 і 3 окремо — кожен називає лише один правильний випадок, тому відповідь неповна.
• «Відповіді 1 і 2» — не враховано перехрестя, де черговість визначають лише знаки пріоритету.

Підстава у ПДР. Ознаки нерегульованого перехрестя та порядок дій водіїв визначає пункт 16.1 ПДР.

Запам’ятайте: знаки пріоритету не роблять перехрестя регульованим; для цього потрібен працюючий світлофор або регулювальник.

Пояснення простими словами. Синій автомобіль зупинено в зоні дії знака , який забороняє зупинку. Білий автомобіль за межами населеного пункту розміщено не біля правого краю дороги у дозволеному положенні. Фіолетовий автомобіль зупинено правильно.

Що показано на ілюстрації питання. За межами населеного пункту білий, синій і фіолетовий автомобілі зупинено в різних положеннях відносно краю дороги та знака .

Чому інші варіанти неправильні:

• Лише синій автомобіль — неповна відповідь, бо білий також зупинено з порушенням.
• Варіанти з фіолетовим автомобілем помилково включають транспортний засіб, водій якого дотримався правил.

Підстава у ПДР. Знак забороняє зупинку у своїй зоні, а загальні вимоги до розташування транспортного засобу під час зупинки встановлює пункт 15.2 ПДР.

Запам’ятайте: перевіряйте дві умови окремо — дію знака та правильне розташування біля краю дороги.

Пояснення простими словами. Не можна змішувати охолоджувальні рідини лише тому, що їхні кольори здаються однаковими або різними. Колір створює барвник, і він не є надійним стандартним позначенням хімічної технології, класу чи сумісності рідини.

Чому змішування небезпечне. Несумісні пакети присадок можуть втратити антикорозійні властивості, утворити осад або гель, погіршити тепловідведення та пошкодити насос, ущільнення, радіатор чи вузькі канали системи охолодження.

Практичне правило. Доливайте лише рідину, що відповідає специфікації виробника конкретного транспортного засобу. Змішування можливе тільки тоді, коли виробник прямо підтверджує сумісність відповідних продуктів; сам колір такого підтвердження не дає.

Чому перші два варіанти неправильні. Пропорції 1/2 або 1/4 не роблять несумісні рідини безпечними. Вирішальним є не співвідношення, а хімічна сумісність і правильна специфікація.

Запам’ятайте: підбираємо антифриз за допуском виробника, а не за кольором.

Пояснення простими словами. Коли зчеплення «веде», після повного натискання педалі ведений диск не відокремлюється від маховика та натискного диска повністю. Через залишкове тертя частина крутного моменту продовжує передаватися на первинний вал коробки передач.

Типові ознаки:

• передачі, особливо перша та задня, вмикаються важко або з хрустом;
• автомобіль може намагатися рушити з місця за повністю натиснутої педалі;
• після натискання педалі вал коробки передач не припиняє обертатися достатньо швидко.

Не плутайте з пробуксовуванням. Якщо зчеплення «буксує», воно, навпаки, не з’єднує двигун із трансмісією повністю за відпущеної педалі: оберти двигуна зростають, а автомобіль розганяється слабко.

Чому інші варіанти неправильні. «Нахил зчеплення» не є усталеним позначенням цієї несправності, а «відведення автомобіля через зчеплення» не описує технічний стан вузла.

Запам’ятайте: «веде» — не вимикається повністю; «буксує» — не вмикається повністю.

Пояснення простими словами. Фільтр-відстійник відокремлює воду від дизельного пального. Під час заміни паливного фільтра накопичену воду та осад обов’язково видаляють, тому серед наведених варіантів офіційним ключем є третя відповідь.

Важливе актуальне уточнення. Універсального інтервалу для всіх дизельних транспортних засобів не існує. Залежно від конструкції та режиму експлуатації виробник може вимагати зливати воду щодня, під час заправлення, через установлений інтервал або одразу після появи сигналу «вода в паливі». Тому чекати наступної заміни фільтра не можна, якщо інструкція чи датчик вимагають зливання раніше.

Чому своєчасне зливання важливе:

• вода спричиняє корозію деталей паливної системи;
• може пошкодити насос і форсунки високого тиску;
• у мороз здатна замерзнути та перекрити подачу пального.

Безпечне виконання. Воду зливають із вимкненим двигуном у придатну місткість, точно дотримуючись процедури виробника. Після цього перевіряють герметичність і, якщо потрібно, видаляють повітря з паливної системи.

Чому інші варіанти не є універсальними:

• щоденне зливання потрібне для деяких двигунів і режимів, але не для кожного транспортного засобу;
• два місяці або 35 000 км можуть виявитися надто довгими й не враховують фактичного накопичення води.

Запам’ятайте: для офіційного тесту — під час кожної заміни фільтра; для реального транспортного засобу — за регламентом виробника та щоразу, коли цього вимагає індикатор.

Пояснення простими словами. Обидва попередні варіанти називають основні конструктивні частини двигуна. У верхній частині розташована головка блока циліндрів із клапанними елементами газорозподільного механізму. Нижче міститься блок циліндрів із поршнями, шатунами, колінчастим валом та оливним піддоном.

Умовно двигун поділяють на:

• головку блока циліндрів — камери згоряння, клапани, канали впуску й випуску та передбачені конструкцією елементи газорозподілу;
• блок циліндрів — циліндри, поршні, шатуни, колінчастий вал та його опори;
• оливний піддон — нижню частину картера, де в багатьох двигунах міститься запас моторної оливи.

Чому не обираємо лише один із перших двох варіантів. Головка без блока або блок без головки не утворюють повного двигуна внутрішнього згоряння. Обидва вузли працюють разом і герметично з’єднуються між собою.

Технічне уточнення. Сучасний двигун також має системи живлення, запалювання або впорскування, охолодження, змащення, випуску та електронного керування. Запитання просить назвати саме його основні механічні частини.

Запам’ятайте: двигун утворюють і головка блока з газорозподільним механізмом, і блок із кривошипно-шатунним механізмом та піддоном.

Пояснення простими словами. Якщо злива настільки погіршила видимість, що безпечний рух неможливий, продовжувати поїздку не слід. Потрібно плавно знизити швидкість, зупинитися якомога правіше біля краю проїзної частини та ввімкнути аварійну світлову сигналізацію.

Безпечна послідовність дій:

• завчасно зменшити швидкість без різкого гальмування;
• оцінити дзеркала й подати відповідний сигнал перед зміщенням праворуч;
• за можливості обрати спеціально відведене місце або узбіччя, а за їх відсутності — правий край проїзної частини;
• після вимушеної зупинки залишити аварійну сигналізацію ввімкненою;
• відновити рух лише після того, як видимість стане достатньою для безпечного керування.

Чому друга відповідь неправильна. Зупинка просто на проїзній частині без зміщення до краю створює перешкоду, а дальнє світло під час сильної зливи відбивається від крапель і не замінює аварійної сигналізації.

Підстава у ПДР. Пункт 15.2 ПДР визначає місце зупинки за відсутності спеціально відведеного місця чи узбіччя, а пункт 9.9 ПДР вимагає ввімкнути аварійну сигналізацію під час вимушеної зупинки на дорозі.

Запам’ятайте: видимості немає — рух не продовжуємо; зупиняємося максимально праворуч і позначаємо автомобіль аварійною сигналізацією.

Пояснення простими словами. Під час руху телефон не можна тримати в руці. Для навігації його потрібно заздалегідь установити у надійне кріплення так, щоб він не закривав огляд і не змушував водія відводити погляд від дороги надовго.

Як користуватися навігацією безпечніше:

• установити маршрут і потрібні налаштування до початку руху;
• закріпити телефон так, щоб він не міг упасти або заважати керуванню;
• під час руху орієнтуватися переважно на голосові підказки;
• для тривалої взаємодії з екраном спочатку зупинитися у дозволеному та безпечному місці.

Чому перший варіант неправильний. Телефон у руці створює ручне й візуальне відволікання та прямо підпадає під заборону ПДР. Те, що на екрані відкрита навігація, не змінює цієї вимоги.

Підстава у ПДР. Підпункт «д» пункту 2.9 ПДР забороняє під час руху користуватися засобами зв’язку, тримаючи їх у руці, крім визначеного винятку для водіїв оперативних транспортних засобів. Водночас пункт 2.3 ПДР вимагає бути уважним і не відволікатися від керування.

Запам’ятайте: навігація — у кріпленні, маршрут — до початку руху, увага — на дорозі.

Пояснення простими словами. На початку дощу вода змішується з пилом, залишками гуми, мастилом та іншими забрудненнями на покритті. Утворена слизька плівка зменшує зчеплення шин із дорогою, тому автомобілю потрібно більше відстані для зупинки.

Чому інші варіанти неправильні:

• гальмівний шлях не зменшується, бо мокре забруднене покриття не покращує, а погіршує зчеплення;
• він не залишається незмінним, оскільки залежить від стану покриття, шин, швидкості та способу гальмування.

Як діяти. Плавно зменште швидкість, збільште дистанцію, уникайте різких рухів кермом і різкого гальмування. Точне збільшення гальмівного шляху наперед визначити неможливо: воно залежить від інтенсивності дощу, покриття, шин та інших умов.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує враховувати дорожню обстановку під час вибору швидкості, а пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції.

Запам’ятайте: перші хвилини дощу особливо слизькі — швидкість менша, дистанція більша.

Пояснення простими словами. Показана посадка не є ані комфортною для тривалої поїздки, ані правильною для впевненого керування. Водій сутулиться й тягнеться вперед до керма, його плечі не підтримуються спинкою, а руки зігнуті надмірно.

До чого це призводить. Напружене положення швидко викликає втому, обмежує рухи рук і ускладнює плавне обертання керма. Якщо водієві раптово доведеться виконати інтенсивний маневр або екстрене гальмування, нестійка посадка заважатиме точно керувати автомобілем.

Ознаки правильної посадки:

• таз, спина і плечі мають надійну опору;
• водій дістає до педалей без витягування ноги та без зміщення тіла;
• руки на кермі залишаються трохи зігнутими, а під час його повороту не потрібно відривати плечі від спинки;
• підголівник підтримує голову на належній висоті, а ремінь безпеки правильно прилягає до тіла.

Важливе уточнення. Це рекомендації з безпечної техніки керування, а не встановлені ПДР точні кути посадки. Пункт 2.3 ПДР вимагає від водія бути уважним і не відволікатися від керування; зручна стійка посадка допомагає зберігати увагу та повний контроль.

Запам’ятайте: правильна посадка підтримує тіло й залишає рукам та ногам повний робочий діапазон.

Пояснення простими словами. Видимий уламок кістки в рані є ознакою відкритого перелому. Потрібно викликати екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112, у разі кровотечі зупинити її, накласти на рану чисту стерильну пов’язку та знерухомити пошкоджену кінцівку. Положення постраждалого має завдавати йому якнайменше болю.

Як діяти безпечно:

• не намагайтеся вправити уламок кістки або вирівняти кінцівку силою;
• накладайте пов’язку обережно, не створюючи тиску на уламок;
• фіксуйте кінцівку в тому положенні, у якому вона перебуває, охоплюючи суглоби вище й нижче перелому;
• без нагальної небезпеки не переміщуйте постраждалого самостійно та виконуйте вказівки диспетчера екстреної допомоги.

Чому інший варіант неправильний:

• положення на спині з валиком і таблетка анальгіну не закривають відкриту рану, не зупиняють можливу кровотечу та не забезпечують іммобілізацію; самостійно давати постраждалому ліки не слід.

Запам’ятайте: відкритий перелом — виклик 103/112, контроль кровотечі, стерильна пов’язка, нерухомість кінцівки та жодного вправляння уламка.

Пояснення простими словами. Якщо після накладання кровоспинного джгута кровотеча з кінцівки триває, потрібно посилити зупинку крові. Обидві наведені дії передбачені чинним алгоритмом, але застосовуються послідовно, а не довільно.

Правильна послідовність:

• збільшити тиск уже накладеного кровоспинного джгута та/або накласти другий джгут вище першого;
• якщо другий джгут не зупинив кровотечу або його неможливо накласти, здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду медиків або виконати тампонування рани;
• не знімати й не послаблювати накладені джгути до приїзду бригади екстреної медичної допомоги;
• повідомити медикам час накладання кожного джгута.

Чому відповідь узагальнювальна. Перший варіант описує наступний крок після неефективного першого джгута, а другий — резервну дію, якщо додатковий джгут не допоміг або недоступний. Тому обидва варіанти правильні за умови дотримання цієї черговості.

Запам’ятайте: кровотеча триває — посилити або продублювати джгут; якщо це не допомогло чи неможливе — прямий тиск або тампонування.