Категорія D

Пояснення простими словами. Знак позначає доріжку, призначену лише для пішоходів. Велосипедист і водій мопеда не мають права рухатися нею як водії своїх транспортних засобів.

Що показано на ілюстрації питання. На доріжці встановлено синій круглий знак із білим силуетом пішохода — знак .

Чому інші варіанти неправильні:

• Лише велосипедистові — неповна відповідь: заборона стосується також водія мопеда.
• Лише водієві мопеда — так само не враховує велосипедиста.
• Усім учасникам руху — неправильно, адже пішоходам рух дозволено.

Підстава у ПДР. Знак має назву «Доріжка для пішоходів» і дозволяє рух лише пішоходів.

Запам’ятайте: один пішохід у синьому колі — окрема доріжка лише для пішоходів.

Пояснення простими словами. Поліцейському автомобілю з увімкненими синім і червоним проблисковими маячками потрібно забезпечити безперешкодний проїзд. Синій автомобіль рухається з вами головною дорогою та наближається праворуч, тому за правилами рівнозначних доріг ви також повинні дати дорогу йому.

Що показано на ілюстрації. Ліворуч до перехрестя наближається поліцейський автомобіль з увімкненими спеціальними світловими сигналами. Праворуч розташований синій автомобіль. Знак із табличкою показує, що ви та синій автомобіль рухаєтеся головною дорогою.

Чому інший варіант неправильний:

• «Дати дорогу автомобілю з увімкненими проблисковими маячками» — після пропуску спецтранспорту залишається обов’язок пропустити синій автомобіль, який наближається праворуч.

Підстава у ПДР. Вимоги щодо безперешкодного проїзду спецтранспорту містить пункт 3.2 ПДР. Взаємну черговість учасників на головній дорозі, що змінює напрямок, визначає пункт 16.14 ПДР.

Запам’ятайте: спеціальний пріоритет одного учасника не скасовує необхідності після його проїзду правильно визначити черговість із рештою.

Пояснення простими словами. Рухатися дорогою на велосипеді дозволено особам, які вже досягли 14-річного віку. Тобто право виїжджати велосипедом на дорогу виникає з дня чотирнадцятого дня народження.

Чому інші варіанти неправильні:

• 10 і 12 років — це раніше за встановлений Правилами мінімальний вік.
• 16 років — безпідставно підвищує вікову межу, оскільки чекати до цього віку не потрібно.

Підстава у ПДР. Мінімальний вік велосипедиста для руху дорогою встановлено пунктом 6.1 ПДР.

Запам’ятайте: велосипедом по дорозі — з 14 років.

Пояснення простими словами. Виділена смуга призначена насамперед для маршрутних транспортних засобів, що рухаються за встановленим маршрутом. ПДР також прямо дозволяють рух цією смугою автомобілям таксі та велосипедистам. Інші транспортні засоби без передбаченої Правилами підстави не можуть використовувати її як звичайну смугу.

Що показано на ілюстрації. Праворуч облаштовано окрему смугу, позначену літерою «А» та знаком . Це смуга для маршрутних транспортних засобів.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Автомобілям таксі» — таксі дозволено рухатися смугою, але це не єдина дозволена категорія.
• «Усім транспортним засобам» — для звичайного транспорту рух і зупинка на такій смузі заборонені, крім установлених винятків.
• «Автобусам і мікроавтобусам» — значення має не лише тип транспортного засобу, а його використання на встановленому маршруті; відповідь також не враховує таксі та велосипедистів.

Підстава у ПДР. Перелік транспортних засобів, яким дозволено користуватися смугою для маршрутних транспортних засобів, установлює пункт 17.1 ПДР.

Запам’ятайте: смугою для маршрутного транспорту можуть рухатися маршрутні транспортні засоби, таксі та велосипедисти.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показана дорога з одностороннім рухом, позначена знаком , у межах населеного пункту.

Водій праворуч правильно зупинився біля правого краю проїзної частини. Водій ліворуч також діє правильно: у населеному пункті на дорозі з одностороннім рухом зупинка дозволена і біля лівого краю, якщо це не суперечить іншим вимогам ПДР.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• «Водій, що знаходиться праворуч» — його положення правильне, але це не єдина правильна відповідь;
• «Водій, що знаходиться ліворуч» — його положення також правильне, проте правильно зупинився і водій праворуч.

Запам’ятайте: на односторонній дорозі в населеному пункті зупинятися можна біля правого або лівого краю, якщо відсутні інші заборони.

Підстава в ПДР. Умови використання крайньої лівої смуги визначає пункт 11.5 ПДР. Загальне правило зупинки біля правого краю містить пункт 15.2 ПДР, а можливість зупинки зліва на односторонній дорозі в населеному пункті — пункт 15.3 ПДР.

Пояснення простими словами. Обгін заборонено безпосередньо на залізничному переїзді та ближче ніж за 100 м перед ним. Після проїзду переїзду ця заборона вже не діє, якщо немає інших обставин, які забороняють обгін.

Що показано на ілюстрації. Білий і синій автомобілі вже повністю проїхали залізничний переїзд та перебувають за ним. Тому водій синього автомобіля може виконати обгін, попередньо переконавшись у безпечності маневру.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Заборонено, якщо швидкість білого автомобіля вище 30 км/год» — швидкість автомобіля, який обганяють, не встановлює заборони обгону після залізничного переїзду;
• «Заборонено в будь-якому випадку» — заборона стосується самого переїзду та ділянки перед ним, а не дороги після переїзду;
• «Дозволено через 100 м» — після переїзду ПДР не вимагають обов’язково проїхати ще 100 м. Стометрове обмеження діє перед переїздом.

Запам’ятайте: обгін заборонено на залізничному переїзді та в межах 100 м перед ним, але не протягом 100 м після нього.

Підстава в ПДР. Заборону обгону на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними встановлює підпункт «б» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Знак «Зона стоянки» позначає початок території, у межах якої стоянку дозволено на умовах, указаних на самому знаку або додаткових табличках.

Що показано на ілюстрації питання. Над символом «P» розміщено слово «ЗОНА», тому дія знака стосується не одного місця, а всієї позначеної території.

Чому інші варіанти неправильні:

• окреме місце або майданчик для стоянки позначають знаком 5.42.1;
• знак не визначає спеціальне місце лише для посадки чи висадки пасажирів.

Підстава у ПДР. Знак 5.43 позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж неї за зазначених умов.

Запам’ятайте: слово «ЗОНА» поширює режим стоянки на територію, а не на одну паркувальну позицію.

Пояснення простими словами. Перед розворотом на дорозі поза перехрестям водій повинен виконати всі три перелічені дії:

• завчасно ввімкнути покажчик лівого повороту;
• зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині;
• дати дорогу зустрічним транспортним засобам, траєкторію яких він перетинає.

Розворот можна починати лише після того, як водій переконався, що маневр дозволений, буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху.

Чому інші варіанти не обираємо:

• Варіант 1 містить необхідну дію, але одного ввімкнення покажчика повороту недостатньо;
• Варіант 2 правильно визначає положення автомобіля, але не враховує сигнал повороту та надання дороги;
• Варіант 3 правильно вимагає пропустити зустрічний транспорт, але не охоплює решти обов’язкових дій.

Запам’ятайте: покажчик лівого повороту, відповідне крайнє положення та надання дороги зустрічному транспорту — обов’язкові етапи розвороту поза перехрестям.

Підстава в ПДР. Вимогу переконатися в безпечності маневру встановлює пункт 10.1 ПДР. Подавання сигналу перед розворотом передбачає пункт 9.2 ПДР, а вимогу подавати його завчасно — пункт 9.4 ПДР. Крайнє положення та порядок надання дороги під час розвороту поза перехрестям визначає пункт 10.4 ПДР.

Пояснення простими словами. Пішохідний перехід визначає спеціальне місце для переходу дороги та за відповідних умов надає пішоходу перевагу. Однак ця перевага не звільняє пішохода від обов’язку оцінити безпеку перед виходом на проїзну частину.

Перша заборона. Не можна виходити на проїзну частину, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху. Перед початком переходу потрібно оцінити дорожню обстановку: напрямок і швидкість руху автомобілів, відстань до них, оглядовість та те, чи встигають водії безпечно зупинитися.

Друга заборона. Не можна раптово виходити або вибігати на проїзну частину. Це правило прямо поширюється і на пішохідні переходи — як регульовані, так і нерегульовані.

Чому раптовий вихід небезпечний. Водієві потрібен час, щоб побачити пішохода, відреагувати та зупинити транспортний засіб. Якщо людина несподівано виходить або вибігає безпосередньо перед автомобілем, навіть правильні дії водія можуть не дозволити уникнути наїзду.

Перевага та безпека діють одночасно. Пішохід не втрачає передбаченого Правилами права на перевагу, а водій не звільняється від обов’язку дати дорогу. Водночас пішохід повинен виходити на перехід передбачувано й лише після оцінки реальної небезпеки.

Практичний порядок дій перед переходом:

1. Зупинитися перед краєм проїзної частини та оглянути дорогу.
2. Переконатися, що водії бачать пішохода і мають можливість зупинитися.
3. Не виходити з-за автомобіля чи іншого об’єкта, який обмежує взаємну оглядовість, не перевіривши дорожню обстановку.
4. Переходити дорогу спокійно й передбачувано, не змінюючи напрямок раптово.

Розбір варіантів відповіді:

• Варіант 1 містить правильну заборону, але як остаточна відповідь є неповним, оскільки варіант 2 також правильний.
• Варіант 2 також містить правильну заборону, але окремо не охоплює вимогу попередньо переконатися у відсутності небезпеки.
• Варіант 3 правильний, оскільки обидва твердження — 1 і 2 — прямо передбачені Правилами дорожнього руху.

Підстава у ПДР. Обидві заборони встановлені підпунктами «а» і «б» пункту 4.14 ПДР. Додаткову вимогу для виходу з-за транспортних засобів та інших об’єктів, що обмежують оглядовість, містить пункт 4.10 ПДР. Право пішохода на перевагу за відповідних умов визначено пунктом 4.16 ПДР.

Запам’ятайте: пішохідний перехід надає перевагу, але не робить раптовий або небезпечний вихід на дорогу дозволеним.

Пояснення простими словами. Щоб дати дорогу транспорту на дорозі, яка перетинається, потрібно зупинитися перед поперечною . Саме вона визначає межу, до якої можна під’їхати, не виїжджаючи в зону перехрестя.

Що показано на ілюстрації питання. Перед перехрестям нанесено ряд білих трикутників , а праворуч установлено .

Чому інші варіанти неправильні:

• зупинка перед не відповідає місцю, прямо визначеному на проїзній частині поперечною розміткою;
• зупинятися вже на перехресті перед переривчастою лінією запізно, оскільки автомобіль опиниться в зоні перетину транспортних потоків;
• водій не може обирати місце зупинки на власний розсуд, коли воно позначене дорожньою розміткою.

Підстава у ПДР. Пункт 16.3 ПДР вимагає у разі необхідності зупинитися перед або перед уявною лінією її розташування. «Розмітка 1.13» позначає місце, де водій повинен за потреби зупинитися і дати дорогу.

Запам’ятайте: за наявності лінії з трикутників місце зупинки для надання переваги визначає саме ця лінія.

Пояснення простими словами. Різке збільшення зусилля на кермовому колесі може спричинити як видима механічна або гідравлічна несправність, так і недостатній робочий тиск гідропідсилювача. Тому для встановлення причини потрібні і візуальний огляд елементів системи, і вимірювання тиску.

Під час перевірки:

• оглядають рівень і стан робочої рідини, герметичність шлангів та з’єднань, привід насоса й доступні елементи рульового керування;
• перевіряють, чи немає заклинювання, пошкодження або витоку;
• вимірюють робочий тиск у передбачених виробником режимах і порівнюють результат із його нормативами.

Чому діагностики під час руху недостатньо. Вона лише підтвердить, що кермо стало важким, але не покаже точно, чи причина у втраті тиску, витоку, насосі або механічному опорі. Крім того, рух із несправним рульовим керуванням може бути небезпечним.

Важливе уточнення. Варіанти відповіді описують гідропідсилювач. В електропідсилювачі немає робочої рідини та гідравлічного тиску, тому його діагностують за іншою процедурою.

Запам’ятайте: для гідропідсилювача — спочатку огляд, потім контроль тиску; обидва методи доповнюють один одного.

Пояснення простими словами. Однобічне надмірне зношення колодок може проявлятися шумом, різницею гальмівних сил на стенді та різною залишковою товщиною накладок під час прямого вимірювання. Тому офіційний тест зараховує всі три способи.

Що показує кожен метод:

• на слух можна помітити писк, скрегіт або інший нетиповий звук з одного боку, але це лише ознака, а не точне вимірювання зносу;
• діагностичний стенд виявляє різницю гальмівних сил між колесами однієї осі;
• вимірювальний інструмент дає змогу безпосередньо порівняти залишкову товщину накладок.

Важливе технічне уточнення. Остаточно підтверджують нерівномірний знос оглядом і вимірюванням. Сам звук або різниця сил на стенді можуть мати іншу причину.

Можливі причини однобічного зношення:

• заклинювання супорта, напрямних або поршня;
• несправність механізму регулювання чи гальмівної камери;
• забруднення, пошкодження або неправильне складання механізму.

Після виявлення несправності. Усуньте її причину, перевірте диск або барабан і замініть колодки комплектом на обох колесах відповідної осі згідно з вимогами виробника.

Запам’ятайте: звук і стенд вказують на проблему, а товщину накладок підтверджують прямим вимірюванням.

Пояснення простими словами. За способом утримання стисненого повітря шини поділяють на камерні та безкамерні. У камерній шині повітря міститься в окремій еластичній камері. У безкамерній герметичність забезпечують внутрішній шар самої шини, її борти та відповідний обід.

Основна різниця:

• камерна шина має окрему камеру з вентилем;
• безкамерна шина ущільнюється без окремої камери, а вентиль установлюється в ободі.

Практичний нюанс. Після невеликого проколу безкамерна шина часто втрачає тиск поступовіше, оскільки предмет може частково ущільнювати отвір. Але будь-яке пошкодження потребує огляду фахівцем; продовжувати рух лише через повільний витік небезпечно.

Чому інші варіанти неправильні:

• штампованими та литими бувають колісні диски, а не шини;
• дисковою або бездисковою називають конструкцію колеса, а не спосіб герметизації шини.

Уточнення до питання. Це не єдиний можливий поділ шин: їх також класифікують за конструкцією каркаса, призначенням, сезонністю та іншими ознаками. Серед наведених варіантів правильним є поділ на камерні й безкамерні.

Запам’ятайте: шини — камерні або безкамерні; штампованими й литими бувають диски.

Пояснення простими словами. Прискорювальний, або релейний, клапан установлюють ближче до гальмівних камер. Натискання педалі передає до нього керувальний пневматичний сигнал, після чого клапан швидко подає в камери стиснене повітря з розташованого поруч ресивера.

Чому задні гальма спрацьовують швидше. Великому об’єму повітря не потрібно щоразу проходити довгий шлях від гальмівного крана до задньої осі. Довгою магістраллю передається переважно керувальний сигнал, а робоче повітря надходить локально. Під час відпускання гальм клапан також допомагає швидко випустити повітря з камер.

Чому інші варіанти неправильні:

• клапан не впливає на розгін автомобіля;
• швидке скидання тиску є додатковою функцією розгальмовування, але основна відповідь у запитанні — прискорення спрацьовування задніх гальм.

Запам’ятайте: керувальний сигнал іде до клапана, а повітря з найближчого ресивера — до задніх гальмівних камер.

Пояснення простими словами. Кожна наведена дія різко зменшує час, який інші водії мають для безпечної реакції. Автомобіль у «сліпій» зоні можна не побачити під час перестроювання, різке гальмування попереду створює небезпеку наїзду ззаду, а раптове прискорення в сусідній смузі може зірвати вже розпочатий безпечний маневр.

Розбір варіантів:

• Перестроювання в «сліпій» зоні небезпечне можливим боковим зіткненням.
• Різке гальмування автомобіля попереду змушує водіїв позаду екстрено реагувати.
• Різке прискорення автомобіля позаду в сусідній смузі може несподівано перекрити простір для перестроювання.

Підстава у ПДР. Перед будь-яким маневром пункт 10.1 ПДР вимагає переконатися, що він буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки. Пункт 13.1 ПДР додатково вимагає дотримувати безпечної дистанції та інтервалу.

Запам’ятайте: перед перестроюванням — дзеркала, покажчик повороту, контроль «сліпої» зони і лише потім плавний маневр.

Пояснення простими словами. Під час сильної хуртовини сніжинки відбивають світло фар назад до водія. Ближнє світло спрямоване нижче й створює менше відбитого засліплення, а протитуманні фари додатково освітлюють дорогу безпосередньо перед автомобілем та її краї.

Чому інший варіант неправильний:

• дальнє світло спрямоване вище і потужніше освітлює сніг перед автомобілем. Відбите світло утворює яскраву «стіну», за якою дорогу видно гірше.

Підстава у ПДР. Пункт 19.1 ПДР визначає використання ближнього або дальнього світла в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості. Пункт 19.5 ПДР дозволяє в таких умовах використовувати протитуманні фари разом із ближнім або дальнім світлом. Для найкращої видимості саме під час хуртовини обирають ближнє світло.

Запам’ятайте: сніг або туман перед автомобілем — ближнє світло разом із протитуманними фарами, а швидкість має відповідати реальній видимості.

Пояснення простими словами. У темряві та за похмурої погоди гірше видно дорогу, навколишні предмети й інші нерухомі орієнтири. Через нестачу таких зорових підказок складніше оцінити, як швидко змінюється положення зустрічного автомобіля, тому його швидкість може здаватися нижчою за фактичну.

Чому інші варіанти неправильні:

• типова помилка сприйняття полягає не в завищенні, а в недооцінюванні швидкості зустрічного транспортного засобу;
• сприйнята швидкість не залишається незмінною, оскільки недостатнє освітлення та низька контрастність погіршують оцінку руху й відстані.

Чому це небезпечно. Зустрічний автомобіль може наблизитися раніше, ніж очікує водій. Тому не можна починати обгін або інший маневр, спираючись лише на суб’єктивне відчуття його швидкості: потрібен більший запас часу та відстані.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає під час вибору безпечної швидкості враховувати дорожню обстановку та зберігати постійний контроль над рухом транспортного засобу.

Запам’ятайте: у темряві та похмуру погоду зустрічний автомобіль може рухатися швидше, ніж здається.

Пояснення простими словами. Поки автомобіль, що обганяє, перебуває позаду, світло ваших фар спрямоване вперед і не засліплює його водія через дзеркала. Коли автомобілі порівнялися, він починає виходити вперед, і ваше дальнє світло вже може потрапляти в його дзеркала. Саме в цей момент його потрібно перемкнути на ближнє.

Чому інші варіанти неправильні:

• Перемикатися одразу після початку виїзду іншого автомобіля на зустрічну смугу — передчасно: автомобіль іще позаду, а ризик засліплення вашим світлом через його дзеркала ще не виник.
• Рухатися лише з габаритними вогнями після завершення обгону — у темну пору доби транспортний засіб у русі повинен мати ввімкнені фари ближнього або дальнього світла.

Підстава у ПДР. Обов’язкове освітлення транспортного засобу в русі встановлює пункт 19.1 ПДР, а заборону засліплювати інших водіїв, зокрема тих, які рухаються попутно, — пункт 19.2 ПДР.

Запам’ятайте: під час обгону вас автомобілі порівнялися — перемкніть дальнє світло на ближнє.

Пояснення простими словами. Відкритий перелом відрізняється тим, що в проєкції перелому пошкоджена шкіра. Тому рана, кровотеча з неї та видимі уламки кістки є характерними ознаками саме відкритого перелому.

Чому інший варіант неправильний. Неприродне положення кінцівки, біль, деформація та гематома можуть спостерігатися при закритому переломі, коли шкірні покриви в проєкції ушкодження залишаються цілими. Водночас деформація й біль можуть бути й при відкритому переломі, тому вирішальна ознака для розмежування — наявність рани над переломом.

Що робити при підозрі на відкритий перелом:

• викликати екстрену медичну допомогу та виконувати вказівки диспетчера;
• за наявності кровотечі негайно зупиняти її за відповідним алгоритмом;
• накласти на рану чисту стерильну пов’язку;
• допомогти постраждалому прийняти положення, яке завдає найменше болю;
• іммобілізувати кінцівку лише за наявності відповідного навчання.

Запам’ятайте: рана в проєкції перелому означає, що перелом потрібно вважати відкритим.

Пояснення простими словами. Один цикл серцево-легеневої реанімації дорослого складається з 30 натискань на грудну клітку та 2 штучних вдихів. Після двох вдихів одразу відновлюють компресії.

Чому саме так:

• серія з 30 компресій підтримує рух крові до мозку та інших життєво важливих органів;
• два вдихи забезпечують надходження кисню;
• короткі й рідші перерви допомагають не втрачати створений компресіями кровообіг.

Чому інші варіанти неправильні:

• співвідношення 5 до 1 не відповідає чинному базовому алгоритму СЛР дорослого;
• співвідношення 15 до 1 також не є стандартним алгоритмом для одного рятувальника під час СЛР дорослого.

Важливий нюанс. Два вдихи рекомендовано виконувати із захисним засобом. Якщо його немає, дозволено проводити лише безперервні натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів має тривати не більше 5 секунд, а переривати компресії не можна більш як на 10 секунд.

Запам’ятайте: 30 натискань → 2 вдихи → без зволікання знову 30 натискань.