Категорія D

Пояснення простими словами. Водій виконує рейс за затвердженими схемою маршруту та розкладом. Він не має права самостійно вирішити їх змінити: пасажири, диспетчерська служба й інші учасники перевезення розраховують на визначений шлях і час руху.

Чому інші варіанти неправильні:

• особисте рішення водія не є підставою для зміни маршруту чи графіка;
• у населеному пункті діє та сама вимога дотримуватися маршруту і розкладу;
• вимушені оперативні зміни через перекриття, небезпеку або інші надзвичайні обставини здійснюються в установленому порядку, а не на власний розсуд водія.

Нормативна підстава. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту зобов’язують водія дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху й забороняють йому змінювати маршрут і графік руху.

Запам’ятайте: водій виконує встановлений рейс, а не формує маршрут і розклад на власний розсуд.

Пояснення простими словами. Перехрестям є місце перехрещення, прилягання або розгалуження саме доріг на одному рівні. Виїзд із двору, стоянки, автозаправної станції чи іншої прилеглої території не утворює окремої дороги, тому місце його приєднання до дороги перехрестям не є.

Чому відповідь «Так» неправильна. Зовні широкий або заасфальтований виїзд може нагадувати бічну дорогу, але визначальним є не його вигляд, а функція. Якщо проїзд служить лише для доступу до прилеглого об’єкта і не призначений для наскрізного руху, перехрестя не виникає.

Практичне значення. Під час виїзду з прилеглої території водій не застосовує правила черговості проїзду перехресть, а повинен дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, які вже рухаються дорогою або тротуаром.

Підстава у ПДР. Визначення перехрестя та прилеглої території наведені в пункті 1.10 ПДР, а обов’язки під час виїзду з такої території — у пункті 10.2 ПДР.

Запам’ятайте: виїзд із прилеглої території — не перехрестя.

Пояснення простими словами. Кожен учасник дорожнього руху повинен не лише знати Правила, а й неухильно їх виконувати. До цього обов’язку ПДР прямо додають взаємну ввічливість.

Що означає правильна відповідь:

• знати ПДР — розуміти вимоги, які стосуються своєї поведінки на дорозі;
• неухильно виконувати ПДР — діяти відповідно до них, а не застосовувати Правила на власний розсуд;
• бути взаємно ввічливими — поводитися коректно та передбачувано щодо інших учасників руху.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 неповний: одного знання Правил недостатньо — їх потрібно неухильно виконувати та бути взаємно ввічливими.
• Варіант 2 неправильно замінює взаємну ввічливість твердженням про обов’язок вимагати від інших виконання ПДР. Такого формулювання у пункті 1.3 немає.

Важливо. Взаємна ввічливість доповнює Правила, але не скасовує їх. Не слід створювати небезпечну або незрозумілу ситуацію, поступаючись дорогою всупереч установленій черговості руху.

Кого стосується ця вимога. Обов’язок поширюється на всіх учасників дорожнього руху: водіїв, пасажирів, пішоходів, велосипедистів та інших осіб, які беруть участь у дорожньому русі.

Підстава у ПДР. Пункт 1.3 ПДР зобов’язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Запам’ятайте: знати, виконувати, бути ввічливими — три складові обов’язку кожного учасника дорожнього руху.

Пояснення простими словами. Поза населеним пунктом транспортні засоби зазвичай рухаються з більшою швидкістю, тому попереджувальний сигнал потрібно подати раніше — не менш як за 150–200 метрів до початку маневру.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — діапазон 150–300 метрів не відповідає відстані, прямо встановленій ПДР.
• Варіант 2 — відстань 50–100 метрів установлена для подавання сигналу в населених пунктах.

Запам’ятайте: у населеному пункті — 50–100 метрів, поза населеним пунктом — 150–200 метрів.

Підстава в ПДР. Відстані для завчасного подавання сигналу визначає пункт 9.4 ПДР.

Пояснення простими словами. Ви під’їжджаєте до перехрестя другорядною дорогою, тому повинні дати дорогу всім транспортним засобам, які наближаються головною дорогою. Не має значення, з якого боку вони наближаються і куди рухатимуться далі.

Що показано на ілюстрації питання. Перед Вашим автомобілем установлено дорожній знак 2.1 і нанесено дорожню розмітку 1.13 . Обидва елементи вимагають надати перевагу транспорту на головній дорозі.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Правило перешкоди праворуч тут не визначає черговість. Водій з другорядної дороги пропускає транспорт на головній і ліворуч, і праворуч.

Підстава у ПДР. Пункт 16.11 ПДР зобов’язує водія на другорядній дорозі дати дорогу транспортним засобам, які наближаються головною дорогою, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Запам’ятайте: другорядна дорога поступається головній з обох боків.

Пояснення простими словами. Знак наказує рух ліворуч або на розворот, але табличка обмежує його дію вантажними автомобілями понад 3,5 т. Водій легкового автомобіля не належить до зазначеного виду транспорту, тому може рухатися в усіх показаних напрямках А, Б і В.

Що показано на ілюстрації питання. Під знаком руху ліворуч установлено табличку із силуетом вантажівки; перед легковим автомобілем показано три траєкторії.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіанти лише з частиною напрямків помилково поширюють обмеження для вантажівок на легковий автомобіль.

Підстава у ПДР. Табличка визначає вид транспортного засобу, на який поширюється дія основного знака.

Запам’ятайте: спочатку прочитайте основний знак, потім перевірте, чи стосується вашого автомобіля табличка під ним.

Пояснення простими словами. Ви повертаєте ліворуч, а білий автомобіль рухається назустріч прямо. Оскільки ваші траєкторії перетинаються, спочатку потрібно дати дорогу білому автомобілю, а потім завершити поворот.

Що показано на ілюстрації. У вашому автомобілі ввімкнений лівий покажчик повороту. Білий автомобіль наближається зустрічним напрямком і рухається прямо через перехрестя.

Чому інший варіант неправильний:

• «Проїхати перехрестя першим, не даючи дорогу» — під час повороту ліворуч ви повинні пропустити зустрічний автомобіль, який рухається прямо.

Підстава у ПДР. Обов’язок перед поворотом ліворуч дати дорогу зустрічним транспортним засобам, які рухаються прямо або праворуч, визначено пунктом 16.13 ПДР.

Запам’ятайте: перед поворотом ліворуч спочатку пропустіть зустрічний транспорт, який рухається прямо.

Пояснення простими словами. Під час руху заднім ходом огляд водія часто обмежений кузовом автомобіля, припаркованими транспортними засобами або іншими перешкодами. Якщо самостійно переконатися в безпеці неможливо, водій повинен звернутися по допомогу до іншої особи.

Помічник може перебувати в добре видимому для водія місці та попереджати про пішоходів, транспортні засоби або перешкоди, які не видно з салону. Водночас відповідальність за безпечне виконання маневру залишається на водієві.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Правила не лише дозволяють таку допомогу, а прямо вимагають звернутися до інших осіб, якщо без цього не можна гарантувати безпеку руху.

Підстава у ПДР. Пункт 10.9 ПДР зобов’язує водія під час руху заднім ходом не створювати небезпеки чи перешкод, а в разі потреби — звернутися по допомогу до інших осіб.

Запам’ятайте: якщо простір позаду не проглядається повністю, допомога іншої особи є правильною та передбаченою Правилами дією.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання водій червоного автомобіля повертає на дорогу, біля якої облаштовано смугу розгону.

Водій повинен повернути на смугу розгону, рухатися нею, набрати швидкість, близьку до швидкості транспортного потоку, а потім безпечно перестроїтися на основну смугу. Саме такий порядок руху показано траєкторією Б.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — траєкторія А передбачає перетин смуги розгону та негайний виїзд на основну смугу. Це суперечить призначенню смуги розгону та встановленому порядку руху нею.
• Варіант 3 — правильна лише траєкторія Б, тому обидва способи руху не можуть вважатися дозволеними.

Запам’ятайте: якщо в місці в’їзду є смуга розгону, спочатку рухайтеся нею, а вже потім вливайтеся в транспортний потік, даючи дорогу транспортним засобам на основній дорозі.

Підстава в ПДР. Порядок використання смуг розгону та гальмування визначає пункт 10.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Знак 2 — . Він показує напрямок об’їзду ділянки проїзної частини, закритої для руху, на дорозі з розділювальною смугою.

Що показано на ілюстрації питання. На жовтому знаку чорна траєкторія переводить транспорт через розрив у розділювальній смузі на сусідню проїзну частину, а червоне коло позначає закриту ділянку.

Чому інші знаки неправильні:

• знак 1 наказує об’їхати перешкоду з певного боку;
• знак 3 показує схему загального маршруту об’їзду;
• знак 4 указує напрямок об’їзду написом і стрілкою, але не схему переходу через розділювальну смугу.

Підстава у ПДР. Знак 5.27.1 показує напрямок об’їзду закритої ділянки проїзної частини на дорозі з розділювальною смугою.

Запам’ятайте: жовта схема з переходом через розділювальну смугу — спеціальний маршрут об’їзду.

Пояснення простими словами. Візуальний огляд показує сам факт і характер нерівномірного зношення шини, але не дає змоги точно виміряти кути встановлення керованих коліс. Для визначення геометричної причини потрібен стенд, який перевіряє сходження, розвал, а залежно від конструкції — й інші параметри геометрії коліс та осей.

Чому потрібна комплексна перевірка:

• схоже зношення можуть спричиняти неправильне сходження чи розвал, дисбаланс, несправності підвіски або неправильний тиск у шинах;
• стенд дає числові значення, які можна порівняти з допусками виробника;
• перед вимірюванням і регулюванням перевіряють шини, тиск, стан підвіски та рульового керування.

Чому інші варіанти неповні:

• візуальний огляд допомагає побачити ознаки, але не підтверджує точну геометрію;
• підручний інструмент не забезпечує необхідної точності вимірювання кутів.

Запам’ятайте: зношення можна помітити очима, а його геометричну причину підтверджують діагностичним стендом.

Пояснення простими словами. Охолоджувальна рідина на водній основі, перемішуючись з оливою, утворює світлу каламутну емульсію. Тому крапля забрудненої оливи може мати молочний або світло-коричневий вигляд замість звичайного однорідного кольору.

Де ще можна помітити ознаки:

• на щупі рівня оливи;
• під кришкою оливозаливної горловини;
• у злитій оливі;
• за підвищенням рівня оливи або зниженням рівня охолоджувальної рідини без зовнішнього витоку.

Важливе уточнення. Невеликий світлий наліт лише під кришкою іноді утворюється через конденсат під час частих коротких поїздок. Тому молочний колір є серйозною ознакою, але остаточну причину підтверджують діагностикою системи охолодження та аналізом оливи.

Чому інші варіанти неправильні. Фіолетовий колір не є типовою ознакою такої несправності, а твердження про неможливість визначення ігнорує характерне утворення емульсії.

Можливі причини. Пошкодження прокладки головки блока циліндрів, тріщина в головці або блоці, несправність теплообмінника чи інший внутрішній витік. Подальша робота двигуна може пошкодити підшипники через втрату змащувальних властивостей.

Запам’ятайте: молочна емульсія в оливі — двигун зупиняють і шукають джерело потрапляння охолоджувальної рідини.

Пояснення простими словами. За способом утримання стисненого повітря шини поділяють на камерні та безкамерні. У камерній шині повітря міститься в окремій еластичній камері. У безкамерній герметичність забезпечують внутрішній шар самої шини, її борти та відповідний обід.

Основна різниця:

• камерна шина має окрему камеру з вентилем;
• безкамерна шина ущільнюється без окремої камери, а вентиль установлюється в ободі.

Практичний нюанс. Після невеликого проколу безкамерна шина часто втрачає тиск поступовіше, оскільки предмет може частково ущільнювати отвір. Але будь-яке пошкодження потребує огляду фахівцем; продовжувати рух лише через повільний витік небезпечно.

Чому інші варіанти неправильні:

• штампованими та литими бувають колісні диски, а не шини;
• дисковою або бездисковою називають конструкцію колеса, а не спосіб герметизації шини.

Уточнення до питання. Це не єдиний можливий поділ шин: їх також класифікують за конструкцією каркаса, призначенням, сезонністю та іншими ознаками. Серед наведених варіантів правильним є поділ на камерні й безкамерні.

Запам’ятайте: шини — камерні або безкамерні; штампованими й литими бувають диски.

Пояснення простими словами. За низької температури олива стає густішою. Стартеру важче прокручувати двигун, а оливному насосу потрібно більше часу, щоб подати мастило до всіх пар тертя. Невідповідна сезону олива погіршує холодний запуск і збільшує зношення в перші секунди роботи.

Що важливо в сучасній експлуатації:

• застосовувати клас в’язкості SAE та технічний допуск, зазначені виробником;
• враховувати найнижчу очікувану температуру експлуатації;
• дотримуватися регламенту заміни за пробігом, часом і умовами роботи;
• не вважати сам прихід зими автоматичною причиною заміни придатної всесезонної оливи.

Актуальне уточнення. Більшість сучасних автомобілів використовує всесезонні оливи з двома показниками в маркуванні SAE. Якщо така олива відповідає вимогам виробника й не відпрацювала свій ресурс, окрема сезонна заміна може бути не потрібна.

Чому інші варіанти неправильні:

• на холоді в’язкість не зменшується, а збільшується;
• паливна економічність не є головною причиною сезонного добору оливи в цьому запитанні.

Запам’ятайте: холод загущує оливу, тому для зими важливий правильний низькотемпературний клас в’язкості.

Пояснення простими словами. «Водяний клин» означає, що шини частково або повністю втратили контакт із покриттям і ковзають по шару води. Потрібно плавно відпустити педаль акселератора, утримувати кермо у напрямку руху й дочекатися поступового відновлення контакту коліс із дорогою.

Чому інші варіанти неправильні:

• збільшення швидкості посилює аквапланування, бо шина ще гірше витісняє воду із зони контакту;
• різке гальмування при втраті контакту з дорогою може заблокувати або різко сповільнити колеса. Коли зчеплення раптово відновиться, це здатне спричинити занесення чи різку зміну траєкторії.

Важливий нюанс. У цьому запитанні під гальмуванням двигуном мається на увазі плавне зменшення тяги без різкого перемикання на надто низьку передачу. Педаль зчеплення не натискають, а різких рухів кермом уникають.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає вибирати швидкість з урахуванням дорожньої обстановки та стану транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух.

Запам’ятайте: аквапланування — плавно відпустіть акселератор, тримайте кермо рівно і не гальмуйте різко.

Пояснення простими словами. У зоні С пішохід уже виходить між автомобілями безпосередньо до вашої смуги. Це найближча й найменш передбачувана небезпека, яка може вимагати негайного гальмування.

Що показано на ілюстрації питання:

• у зоні А зустрічний автомобіль видно, і він рухається своєю частиною дороги;
• у зоні В автомобіль попереду також добре помітний, його рух можна контролювати дистанцією;
• у зоні С пішохід з’являється з-за транспортних засобів і може одразу опинитися перед вами;
• зона D пов’язана з контролем простору позаду, але зараз не становить такої безпосередньої загрози, як пішохід.

Як діяти. Негайно зменшити швидкість, не намагатися проїхати перед пішоходом і бути готовим повністю зупинити автомобіль.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає реагувати на зміну дорожньої обстановки. Поява пішохода біля смуги є небезпекою, за якої пункт 12.3 ПДР зобов’язує негайно зменшити швидкість аж до зупинки.

Запам’ятайте: першочергово контролюйте не просто найближчий автомобіль, а учасника, який уже може перетнути вашу траєкторію.

Пояснення простими словами. Гравій зменшує зчеплення шин із дорогою, а в крутому повороті автомобілю одночасно потрібне бокове зчеплення для зміни напрямку. Якщо швидкість завелика, колеса можуть почати ковзати й автомобіль вийде за межі своєї траєкторії.

Як діяти правильно:

• зменшити швидкість до входу в поворот, поки колеса спрямовані переважно прямо;
• у самому повороті кермувати плавно й уникати різкого гальмування або прискорення;
• збільшити дистанцію, оскільки гальмівний шлях на сипкому покритті довший;
• бути готовим до нерівномірного зчеплення під різними колесами.

Чому інші варіанти неправильні. Незмінна швидкість не враховує погіршення покриття, а прискорення збільшує бокове навантаження на шини й ризик заносу.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає враховувати дорожню обстановку та обирати швидкість, яка дозволяє постійно контролювати автомобіль.

Запам’ятайте: сипке покриття перед поворотом — сигнал зменшити швидкість ще до початку повертання.

Пояснення простими словами. Зі збільшенням швидкості водієві доводиться зосереджувати увагу далі попереду, бо дорожня обстановка наближається швидше. Через це дрібні деталі та небезпеки збоку помічаються гірше — виникає ефект звуження поля зору, або «тунельний зір».

Чому інші варіанти неправильні:

• «Розширюється» — навпаки, на великій швидкості периферійна інформація сприймається гірше.
• «Не змінюється» — ефективне поле уважного спостереження залежить від швидкості та навантаження на увагу водія.

Практичне значення. На великій швидкості складніше завчасно помітити пішохода, велосипедиста, автомобіль із прилеглої території або зміну ситуації на узбіччі. Саме тому пункт 12.1 ПДР вимагає вибирати швидкість, за якої водій постійно контролює рух і безпечно керує автомобілем.

Запам’ятайте: вища швидкість — вужче поле уважного спостереження і менше часу на реакцію.

Пояснення простими словами. У тестовій класифікації венозна кровотеча має рівномірний, без вираженої пульсації потік і темніший колір крові. Це відрізняє її від класичної картини пошкодження артерії.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Пульсує, швидко витікає, яскравого кольору» — це класичний опис артеріальної кровотечі.
• «Витікає з рани краплями» — так зазвичай описують капілярну кровотечу.

Важливо для реальної допомоги. Венозна кровотеча також може бути масивною та безпосередньо загрожувати життю. Оцінюйте не лише колір, а насамперед обсяг і швидкість крововтрати. За ознак масивної кровотечі викликайте 103 або 112, застосовуйте прямий тиск на рану та переходьте до сильнішого способу зупинки кровотечі відповідно до ситуації й набутих навичок.

Запам’ятайте: у тесті венозна кровотеча — темна й рівномірна; у житті будь-яка масивна кровотеча потребує негайних дій.

Пояснення простими словами. Серцево-легеневу реанімацію проводять, доки постраждалий не почне виявляти явні ознаки життя або доки допомогу не перебере бригада екстреної медичної допомоги. Відновлення нормального самостійного дихання, координованих рухів чи свідомості означає, що безперервні компресії потрібно припинити й повторно оцінити стан людини.

Чому інші варіанти неправильні:

• 15 хвилин не є встановленою межею для припинення СЛР;
• 30 хвилин також не є автоматичною межею: сам по собі сплив часу не дає рятувальнику підстав припинити реанімацію.

Повний перелік важливих умов. До прибуття бригади ЕМД СЛР також припиняють, якщо виникла загроза життю рятувальника чи постраждалого або продовження стало неможливим через значне фізичне виснаження. Якщо нормальне дихання відновилося, потрібно й надалі контролювати стан людини та виконувати вказівки диспетчера.

Запам’ятайте: не орієнтуйтеся на 15 або 30 хвилин — орієнтуйтеся на ознаки життя, безпеку та передачу постраждалого медикам.