Категорія D

Пояснення простими словами. На шляху зеленого автомобіля після повороту є окремий світлофор з позначеним перед ним місцем зупинки. Тому водій повинен виконати його заборонний сигнал, зупинитися та продовжити рух лише після ввімкнення зеленого.

Що показано на ілюстрації. Зелений автомобіль завершує поворот ліворуч, але перед наступним світлофором на його траєкторії нанесено дорожню розмітку і встановлено дорожній знак . Світлофор подає червоний сигнал.

Чому інший варіант неправильний:

• Виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналу — загальне правило має виняток: якщо перед наступним світлофором є окрема стоп-лінія або знак місця зупинки, його сигнал потрібно виконувати окремо.

Підстава у ПДР. Обов’язок керуватися сигналами кожного світлофора за таких умов передбачено пунктом 16.8 ПДР.

Запам’ятайте: бачите нову стоп-лінію або знак місця зупинки перед світлофором — керуйтеся цим світлофором окремо.

Пояснення простими словами. Табличку «STOP 250 м» установлюють зі знаком або , щоб заздалегідь повідомити: через зазначену відстань буде знак 2.2 і обов’язкова зупинка.

Що показано на ілюстрації питання. Над знаками 1 «Проїзд без зупинки заборонено», 2 «Дати дорогу» і 3 «Головна дорога» показано табличку «STOP 250 м».

Чому інші варіанти неправильні:

• Лише знак 1 або лише знак 2 — неповна відповідь, бо можливі обидва поєднання.
• Знак 3 не застосовується з цією табличкою.

Підстава у ПДР. Табличка застосовується зі знаками і для попередження про знак 2.2 попереду.

Запам’ятайте: напис STOP на табличці повідомляє про майбутню зупинку, тому сама табличка може бути і під знаком «Дати дорогу».

Пояснення простими словами. Під час буксирування діє спеціальне швидкісне обмеження: швидкість не повинна перевищувати 50 км/год.

Ця межа не залежить від виду зчеплення та його довжини. Навіть якщо гнучке зчеплення відповідає всім вимогам, рухатися швидше за 50 км/год не можна.

Чому інший варіант неправильний:

• «Дозволено, якщо довжина гнучкого зчеплення достатня» — неправильно. Належна довжина зчеплення є окремою вимогою до безпечного буксирування і не скасовує обмеження швидкості.

Запам’ятайте: під час буксирування — не більше 50 км/год незалежно від того, жорстке чи гнучке зчеплення використовується.

Підстава в ПДР. Максимальну швидкість під час буксирування встановлює пункт 12.7 ПДР.

Пояснення простими словами. Водієві стороннього автомобіля заборонено займати місце всередині супроводжуваної колони. Не можна вклинюватися між автомобілями колони навіть за наявності вільного проміжку між ними.

Що показано на ілюстрації. Колону чорних автомобілів замикає поліцейський автомобіль з увімкненими зеленими проблисковими маячками. Червоною стрілкою показано намір водія синього автомобіля випередити автомобіль супроводження та зайняти місце в колоні. Такий маневр заборонений.

Як позначається супроводжувана колона. Попереду колони рухається транспортний засіб із синіми й червоними або лише червоними проблисковими маячками. Замикає колону транспортний засіб із зеленими або синіми й зеленими маячками. Після проїзду автомобіля, який замикає колону, встановлені для інших водіїв обмеження скасовуються.

Під час руху такої колони заборонено:

• обганяти або випереджати автомобілі супроводження та транспортні засоби колони;
• рухатися суміжною смугою зі швидкістю колони;
• займати місце між транспортними засобами колони.

Швидкість руху колони та розмір проміжку між її автомобілями значення не мають — винятків із цієї заборони немає.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 неправильний. Сторонньому автомобілю не дозволено приєднуватися до супроводжуваної колони.
• Варіант 2 правильний. Водій синього автомобіля не має права займати місце в колоні.
• Варіант 3 неправильний. Заборона не залежить від того, рухається колона швидше чи повільніше ніж 30 км/год.

Важливе уточнення. Зелений проблисковий маячок на автомобілі, який замикає колону, не дозволяє вклинюватися перед ним. Навпаки, він позначає межу колони, до складу якої стороннім транспортним засобам в’їжджати заборонено.

Підстава в ПДР. Порядок позначення завершення супроводжуваної колони встановлений у пункті 3.3 ПДР. Заборона обганяти, випереджати, рухатися поряд зі швидкістю колони або займати в ній місце передбачена пунктом 3.4 ПДР.

Запам’ятайте: автомобіль із зеленим маячком замикає колону. Не випереджайте його і не займайте місце перед ним.

Пояснення простими словами. Коли колона зупиняється на дорозі, усі її транспортні засоби повинні одночасно ввімкнути аварійну світлову сигналізацію. Так інші водії завчасно бачать, що попереду зупинилася не одна машина, а вся колона.

Чому інші варіанти неправильні:

• Протитуманні фари використовують за відповідних умов видимості, а не для позначення зупинки колони.
• Ближнє світло фар повинно бути ввімкнене під час руху колони, але спеціальним сигналом її зупинки є аварійна сигналізація.
• Оранжеві проблискові маячки не є обов’язковим обладнанням усіх транспортних засобів колони.
• Відповіді 3 і 4 — включає неправильну вимогу щодо оранжевих маячків.

Підстава у ПДР. Дії під час зупинки колони визначає пункт 25.5 ПДР.

Запам’ятайте: зупинилася колона — аварійна сигналізація на кожному транспортному засобі.

Пояснення простими словами. Дорожній знак 5.26 установлює окреме обмеження максимальної швидкості для кожної смуги. Водій має орієнтуватися на число, зображене над тією смугою, якою він рухається.

Що показано на ілюстрації питання. Для лівої, середньої та правої смуг зазначено відповідно 100, 80 і 50 км/год. Білі круги з червоною облямівкою відтворюють дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості».

Чому інші варіанти неправильні:

• мінімальну швидкість позначають білими числами в синіх кругах;
• стрілки показують смуги, до яких належать обмеження, а не початок додаткової смуги;
• кожне число є максимально дозволеною швидкістю лише для відповідної смуги.

Підстава у ПДР. Знак 5.26 із зображеннями дорожнього знака 3.29 установлює максимальну швидкість на смугах руху.

Запам’ятайте: червона облямівка навколо числа — максимальна швидкість, яку не можна перевищувати.

Пояснення простими словами. Обгін на перехрестях заборонений. Це правило діє незалежно від того, якою дорогою рухається водій і наскільки повільно їде транспортний засіб попереду.

Що показано на ілюстрації. Білий автомобіль наближається до перехрестя за мотоциклістом, а червона траєкторія показує обгін безпосередньо через перехрестя. Перед перехрестям установлено знак із табличкою , проте рух головною дорогою не створює винятку із заборони обгону.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дозволяється при дотриманні заходів безпеки» — загальна обережність не дозволяє виконувати маневр, який прямо заборонений ПДР;
• «Дозволяється за умови, що швидкість мотоцикліста менше ніж 30 км/год» — швидкість мотоцикліста не скасовує заборону обгону на перехресті.

Запам’ятайте: навіть перебуваючи на головній дорозі, не обганяйте інший транспортний засіб на перехресті.

Підстава в ПДР. Заборону обгону на перехрестях встановлює підпункт «а» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Для короткострокових дорожніх робіт на проїзній частині в населеному пункті передбачена спеціальна коротка відстань установлення знака — 10–15 м до місця робіт.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено знак «Дорожні роботи» із працівником та лопатою.

Чому інші варіанти неправильні:

• 50–100 м — загальна відстань установлення попереджувальних знаків у населених пунктах;
• 150–300 м — загальна відстань поза населеними пунктами;
• варіант «безпосередньо перед таким місцем» не містить установленого Правилами інтервалу 10–15 м.

Підстава у ПДР. Правила застосування знака 1.37 «Дорожні роботи» дозволяють установлювати його за 10–15 м до місця короткострокових робіт на проїзній частині в населеному пункті.

Запам’ятайте: короткострокові роботи в місті — короткий інтервал 10–15 м.

Пояснення простими словами. За загальним правилом у населених пунктах попереджувальні знаки встановлюють за 50–100 м до початку небезпечної ділянки. Міські швидкості зазвичай нижчі, тому для попередження достатньо меншої відстані, ніж поза населеним пунктом.

Чому інші варіанти неправильні:

• 10–50 м і 20–50 м не відповідають загальному встановленому діапазону;
• 150–300 м — це загальна відстань поза населеними пунктами.

Підстава у ПДР. Загальні правила застосування попереджувальних знаків установлюють у населених пунктах відстань 50–100 м. Якщо знак потрібно встановити на іншій відстані, її зазначають на «Відстань до об’єкта».

Запам’ятайте: у населеному пункті — 50–100 м; поза ним — 150–300 м.

Пояснення простими словами. Зупинка немаршрутних транспортних засобів заборонена ближче ніж за 30 м від посадкового майданчика маршрутного транспорту з обох боків. Тому зупинитися можна лише поза межами цієї зони.

Що показано на ілюстрації. Місця Б, В і Г розташовані в межах 30-метрової зони біля посадкового майданчика, позначеного знаком . Місця А та Д розташовані за межами цієї зони, тому зупинка в них дозволена.

Чому інші варіанти неправильні:

• «У місцях А, В і Д». Місце В розташоване безпосередньо біля посадкового майданчика, де зупинка немаршрутного автомобіля заборонена.
• «У місці В». Це місце розташоване в забороненій зоні зупинки маршрутного транспорту.
• «У місцях Г і Д». Місце Г розташоване ближче ніж за 30 м від посадкового майданчика.
• «У всіх місцях». У місцях Б, В і Г зупинка заборонена через недостатню відстань до посадкового майданчика.

Підстава у ПДР. Заборону зупинки ближче ніж за 30 м від посадкових майданчиків маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності — від знака такої зупинки з обох боків установлено пунктом 15.9 ПДР.

Запам’ятайте: біля зупинки маршрутного транспорту відраховуйте 30 м в обидва боки.

Пояснення простими словами. Різке збільшення зусилля на кермовому колесі може спричинити як видима механічна або гідравлічна несправність, так і недостатній робочий тиск гідропідсилювача. Тому для встановлення причини потрібні і візуальний огляд елементів системи, і вимірювання тиску.

Під час перевірки:

• оглядають рівень і стан робочої рідини, герметичність шлангів та з’єднань, привід насоса й доступні елементи рульового керування;
• перевіряють, чи немає заклинювання, пошкодження або витоку;
• вимірюють робочий тиск у передбачених виробником режимах і порівнюють результат із його нормативами.

Чому діагностики під час руху недостатньо. Вона лише підтвердить, що кермо стало важким, але не покаже точно, чи причина у втраті тиску, витоку, насосі або механічному опорі. Крім того, рух із несправним рульовим керуванням може бути небезпечним.

Важливе уточнення. Варіанти відповіді описують гідропідсилювач. В електропідсилювачі немає робочої рідини та гідравлічного тиску, тому його діагностують за іншою процедурою.

Запам’ятайте: для гідропідсилювача — спочатку огляд, потім контроль тиску; обидва методи доповнюють один одного.

Пояснення простими словами. Через негерметичність в одній гальмівній камері потрібний тиск не створюється або швидко втрачається. Відповідне колесо гальмує слабше, ніж колесо з іншого боку осі, тому виникає різниця гальмівних сил і автомобіль відводить убік.

У який бік відводить автомобіль. Зазвичай транспортний засіб тягне в бік колеса, яке гальмує сильніше, тобто в бік справної камери. Реальна поведінка також залежить від конструкції системи, стану дороги, шин і решти гальмівних механізмів.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправність обов’язково впливає на рівномірність і ефективність гальмування;
• шипіння справді може бути ознакою витоку, але запитання просить визначити, як несправність позначиться на поведінці автомобіля під час гальмування.

Як діяти. Відведення, падіння тиску або витік повітря є підставою припинити експлуатацію та усунути несправність, а не компенсувати її кермом.

Запам’ятайте: різні гальмівні сили ліворуч і праворуч — автомобіль відводить убік.

Пояснення простими словами. Ресивер — це міцний герметичний резервуар, у якому накопичується створене компресором стиснене повітря. Із ресивера воно подається до гальмівних камер та інших пневматичних споживачів.

Основні функції ресивера:

• створює запас повітря для роботи гальм;
• згладжує коливання тиску та пульсації від компресора;
• дає системі змогу виконати певну кількість гальмувань без безперервної роботи компресора;
• збирає частину вологи й забруднень, які потрібно видаляти відповідно до інструкції з обслуговування.

Чому інші варіанти неправильні. Ресивер не є з’єднувальним механізмом і не перетворює тиск на механічне зусилля, як гальмівна камера. Він саме зберігає запас стисненого повітря.

Запам’ятайте: компресор створює тиск, ресивер накопичує повітря, а гальмівні камери виконують гальмування.

Пояснення простими словами. Під час натискання педалі стиснене повітря надходить із ресиверів до гальмівних камер і переміщує їхні силові елементи. Коли водій відпускає педаль, подача з ресивера перекривається, а повітря з робочих порожнин камер виходить через випускні отвори клапанів в атмосферу.

Що відбувається після випуску повітря. Тиск у камерах зменшується, поворотні пружини повертають механізми у вихідне положення, і колеса розгальмовуються.

Чому інші варіанти неправильні:

• відпрацьоване повітря не повертається назад у ресивери — компресор поповнює їх новою порцією повітря;
• до впускного колектора двигуна повітря з гальмівних камер не подається.

Запам’ятайте: натиснули педаль — камери наповнилися; відпустили — повітря вийшло в атмосферу.

Пояснення простими словами. Сніг на даху автомобіля залишається нестійкою масою. Під час гальмування він може зісковзнути вперед на лобове скло, а через швидкість, вібрації або порив вітру — відокремитися та потрапити на інші транспортні засоби.

Обидві небезпеки реальні:

• сніг на лобовому склі раптово перекриває водієві огляд і може заблокувати склоочисники;
• сніг або лід, що падає з автомобіля, змушує інших водіїв різко маневрувати чи гальмувати та може пошкодити їхні транспортні засоби.

Чому перші два варіанти окремо неповні. Кожен із них називає лише одну небезпеку. Варіант «Усе вищенаведене» правильно охоплює ризик і для самого водія, і для інших учасників руху.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити стан транспортного засобу та не створювати загрози безпеці дорожнього руху.

Запам’ятайте: перед зимовою поїздкою очищайте від снігу весь автомобіль, а не лише скло.

Пояснення простими словами. Вантажний автомобіль значно ширший за легковий, має великі дзеркала, сильніше реагує на боковий вітер і може незначно зміщуватися в межах смуги. Поруч із його кузовом також виникають повітряні потоки, здатні впливати на ваш автомобіль. Тому потрібний більший боковий запас.

Коли інтервал особливо важливо збільшити:

• на вузькій дорозі або мосту;
• за сильного бокового вітру;
• під час зустрічного роз’їзду на великій швидкості;
• під час випередження або обгону довгого транспортного засобу;
• коли вантажівка наближається до нерівності, повороту чи звуження.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Звичайний інтервал, достатній поряд із легковим автомобілем, може не компенсувати габарити, коливання траєкторії та повітряну хвилю від вантажівки.

Підстава у ПДР. Пункт 13.1 ПДР зобов’язує водія залежно від швидкості, дорожньої обстановки, особливостей вантажу та стану транспортного засобу дотримувати безпечного інтервалу.

Запам’ятайте: більший транспорт і вища швидкість — більший боковий інтервал.

Пояснення простими словами. Водій не має права відчиняти двері, доки транспортний засіб повністю не зупинився. Навіть за дуже малої швидкості відчинені двері можуть зачепити людину чи інший транспорт, а водій або пасажир може втратити рівновагу й випасти.

Чому інші варіанти неправильні:

• відсутність помітних пішоходів або автомобілів поруч не скасовує прямої заборони: обстановка може змінитися, а частина простору може не проглядатися;
• відчинення дверей під час руху не дозволене за жодною з наведених у питанні умов.

Безпечна послідовність:

• повністю зупинити транспортний засіб;
• переконатися, що місце зупинки та простір біля дверей безпечні;
• перевірити дзеркала й невидиму зону;
• лише після цього плавно відчинити двері.

Підстава у ПДР. Пункт 21.4 ПДР прямо забороняє водієві відчиняти двері до зупинки транспортного засобу.

Запам’ятайте: спочатку повна зупинка, потім перевірка безпеки й лише тоді відчинення дверей.

Пояснення простими словами. Гальмовий шлях починається не тоді, коли на дорозі стали помітними сліди шин, а в момент, коли водій уже почав діяти на орган керування гальмовою системою. Закінчується він у місці повної зупинки транспортного засобу.

Чому інший варіант неправильний:

• чіткі сліди гальмування можуть з’явитися не відразу або взагалі не з’явитися, наприклад під час роботи ABS. Тому початок видимого сліду шин не є визначеною Правилами початковою точкою гальмового шляху.

Не плутайте два поняття. Шлях, пройдений за час реакції водія, до гальмового шляху не належить. Він разом із гальмовим шляхом утворює зупинний шлях.

Підстава у ПДР. Визначення наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: гальмовий шлях — від початку дії на гальмо до повної зупинки, а не від початку видимого сліду на дорозі.

Пояснення простими словами. При переломі важливо не допустити руху уламків кістки. Іммобілізація стандартною шиною або підручним засобом зменшує біль і ризик додаткового пошкодження судин, нервів та м’яких тканин.

Як діяти:

• викличте 103 або 112;
• не намагайтеся вправити кістку чи силою вирівняти кінцівку;
• допоможіть постраждалому залишити кінцівку в положенні, яке завдає найменше болю;
• іммобілізуйте її шиною або підручними засобами лише за наявності відповідного навчання;
• до та після фіксації, якщо вмієте, перевірте пульс нижче місця травми.

Чому інші варіанти неправильні:

• звичайне перев’язування місця закритого перелому не забезпечує потрібного знерухомлення;
• формулювання «будь-яке зручне положення» не передбачає фіксації та може допустити небезпечні рухи уламків.

Якщо перелом відкритий. Спочатку зупиніть небезпечну кровотечу, накладіть на рану чисту стерильну пов’язку та не натискайте на уламки кістки.

Запам’ятайте: перелом не вправляють — кінцівку обережно знерухомлюють у найменш болісному положенні.

Пояснення простими словами. Удар у живіт може пошкодити печінку, селезінку, нирки, кишечник або інші внутрішні органи. Зовні травма іноді виглядає незначною, хоча всередині вже розвивається небезпечна кровотеча. Тому постраждалому забезпечують спокій, не масажують живіт і не прогрівають місце удару.

Як діяти:

• викличте 103 або 112;
• допоможіть постраждалому прийняти максимально зручне положення та не дозволяйте зайвих рухів;
• холодний пакет можна прикласти через тканину без сильного натискання;
• укрийте людину та постійно контролюйте її свідомість і дихання.

Чому інші варіанти неправильні:

• розтирання жорстким матеріалом може посилити біль і пошкодження;
• масаж та прогрівання збільшують кровообіг у травмованій ділянці й можуть погіршити внутрішню кровотечу;
• до огляду медиками не слід давати багато їжі чи напоїв, оскільки може знадобитися термінове втручання.

Ознаки особливої небезпеки. Часте поверхневе дихання, бліда холодна волога шкіра, наростання болю, слабкість або порушення свідомості можуть свідчити про внутрішню кровотечу.

Запам’ятайте: травма живота — спокій, зручне положення, холод без натискання та термінова оцінка медиками.