Категорія CE

Пояснення простими словами. У регульованому місці велосипедист виконує сигнал того засобу, який у цей момент керує рухом: регулювальника або світлофора. Саме ці два варіанти прямо названо в пункті 6.5 ПДР.

Чому окремі варіанти не є повною відповіддю:

• «Сигналами регулювальника» — правильно, коли рух регулює регулювальник, але це лише одна з двох передбачених ситуацій;
• «Сигналами світлофора» — правильно, коли рух регулює світлофор, але це також лише одна з двох ситуацій;
• третій варіант не відтворює спеціальну вимогу пункту 6.5 щодо регульованого місця.

Підстава у ПДР. Пункт 6.5 ПДР зобов’язує велосипедистів у місцях, де рух регулюється, керуватися сигналами регулювальника або світлофора.

Запам’ятайте: регульований рух — сигнал регулювальника або світлофора; тому правильний об’єднаний варіант.

Пояснення простими словами. У визначених Правилами невідкладних випадках більшість водіїв повинні надати свій транспортний засіб поліцейським або працівникам охорони здоров’я. Проте пункт 2.7 ПДР встановлює дві групи винятків.

Можуть не надавати транспортний засіб:

• водії транспортних засобів дипломатичних та інших представництв іноземних держав і міжнародних організацій;
• водії оперативних і спеціальних транспортних засобів.

Отже, правильна відповідь повинна одночасно охоплювати варіанти 1 і 2.

У яких випадках інші водії повинні надати транспортний засіб:

• поліцейським або працівникам охорони здоров’я — для доставки до найближчого закладу охорони здоров’я людини, яка потребує екстреної медичної допомоги;
• поліцейським — для виконання непередбачених і невідкладних службових обов’язків, пов’язаних із переслідуванням правопорушників або доставкою їх до органів Національної поліції;
• поліцейським — для транспортування пошкоджених транспортних засобів.

Для транспортування пошкоджених транспортних засобів можуть залучатися лише вантажні автомобілі. Після використання автомобіля особа, яка ним скористалася, повинна видати водієві відповідну довідку.

Чому варіанти 1 і 2 не обираємо окремо. Кожен із них називає лише одну з двох груп водіїв, звільнених від цього обов’язку, тому окремо вони є неповними.

Чому варіант 3 неправильний. Водії таксі не включені до переліку винятків і у встановлених пунктом 2.7 ПДР випадках повинні надати транспортний засіб.

Чому варіант 4 неправильний. Він помилково додає до двох правильних груп водіїв таксі.

Чому варіант 5 правильний. Він охоплює обидві передбачені Правилами групи винятків і не включає водіїв таксі.

Підстава у ПДР. Випадки надання транспортного засобу та перелік винятків визначено в пункті 2.7 ПДР.

Запам’ятайте: два винятки — дипломатичні та міжнародні представництва, а також оперативні й спеціальні транспортні засоби. Таксі до цього переліку не належить.

Пояснення простими словами. Тут одночасно діють два обмеження. Для легкового автомобіля з причепом поза населеним пунктом загальна межа становить 80 км/год, але для транспортного засобу, яким керує водій зі стажем до двох років, установлено нижчу межу — 70 км/год. Завжди застосовують суворіше з чинних обмежень.

Чому інші варіанти неправильні:

• 80 км/год було б межею для легкового автомобіля з причепом без додаткового обмеження через малий стаж водія;
• 90 км/год перевищує обидві застосовні межі;
• 50 і 60 км/год не є загальними максимальними межами для описаного випадку.

Підстава у ПДР. Обидві норми наведено в пункті 12.6 ПДР: у підпункті «а» — 80 км/год для легкових автомобілів із причепом, у підпункті «б» — 70 км/год для водіїв зі стажем до двох років.

Запам’ятайте: якщо на одну ситуацію поширюється кілька швидкісних меж, дотримуйтеся найнижчої.

Пояснення простими словами. забороняє рух на мопедах і велосипедах з підвісним двигуном. Звичайні велосипеди без двигуна та мотоцикли до цієї заборони не належать.

Що показано на ілюстрації питання. У червоному колі зображено двоколісний транспортний засіб із підвісним двигуном — це .

Чому інші варіанти неправильні:

• варіанти 1 і 2 помилково включають мотоцикли, рух яких забороняє інший знак — ;
• варіант 3 не враховує велосипеди з підвісним двигуном;
• варіант 5 охоплює всі велосипеди, хоча звичайний велосипед без підвісного двигуна під цю заборону не підпадає.

Підстава у ПДР. «Рух на мопедах заборонено» забороняє рух на мопедах і велосипедах з підвісним двигуном.

Запам’ятайте: цей знак стосується мопедів та велосипедів із двигуном, але не мотоциклів і не звичайних велосипедів.

Пояснення простими словами. У житлових і пішохідних зонах швидкість руху транспортних засобів не повинна перевищувати 20 км/год.

Ця вимога поширюється на всіх водіїв, яким дозволено в’їжджати до таких зон. Місце проживання чи роботи водія, а також необхідність обслуговувати розташоване там підприємство можуть бути підставою для в’їзду, але не дають права перевищувати встановлену швидкість.

Чому інші варіанти неправильні:

• варіант 1 неправильний: особи, які працюють або проживають у зоні, також повинні дотримуватися обмеження;
• варіант 2 неправильний: обслуговування підприємства не скасовує швидкісного режиму;
• «Відповіді 1 і 2» об’єднує два неправильні твердження.

Запам’ятайте: право в’їзду до житлової чи пішохідної зони не є дозволом рухатися в ній швидше за 20 км/год.

Підстава в ПДР. Максимальну швидкість у житлових і пішохідних зонах установлює пункт 12.5 ПДР.

Пояснення простими словами. Водієві стороннього автомобіля заборонено займати місце всередині супроводжуваної колони. Не можна вклинюватися між автомобілями колони навіть за наявності вільного проміжку між ними.

Що показано на ілюстрації. Колону чорних автомобілів замикає поліцейський автомобіль з увімкненими зеленими проблисковими маячками. Червоною стрілкою показано намір водія синього автомобіля випередити автомобіль супроводження та зайняти місце в колоні. Такий маневр заборонений.

Як позначається супроводжувана колона. Попереду колони рухається транспортний засіб із синіми й червоними або лише червоними проблисковими маячками. Замикає колону транспортний засіб із зеленими або синіми й зеленими маячками. Після проїзду автомобіля, який замикає колону, встановлені для інших водіїв обмеження скасовуються.

Під час руху такої колони заборонено:

• обганяти або випереджати автомобілі супроводження та транспортні засоби колони;
• рухатися суміжною смугою зі швидкістю колони;
• займати місце між транспортними засобами колони.

Швидкість руху колони та розмір проміжку між її автомобілями значення не мають — винятків із цієї заборони немає.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 неправильний. Сторонньому автомобілю не дозволено приєднуватися до супроводжуваної колони.
• Варіант 2 правильний. Водій синього автомобіля не має права займати місце в колоні.
• Варіант 3 неправильний. Заборона не залежить від того, рухається колона швидше чи повільніше ніж 30 км/год.

Важливе уточнення. Зелений проблисковий маячок на автомобілі, який замикає колону, не дозволяє вклинюватися перед ним. Навпаки, він позначає межу колони, до складу якої стороннім транспортним засобам в’їжджати заборонено.

Підстава в ПДР. Порядок позначення завершення супроводжуваної колони встановлений у пункті 3.3 ПДР. Заборона обганяти, випереджати, рухатися поряд зі швидкістю колони або займати в ній місце передбачена пунктом 3.4 ПДР.

Запам’ятайте: автомобіль із зеленим маячком замикає колону. Не випереджайте його і не займайте місце перед ним.

Пояснення простими словами. Ви повертаєте ліворуч, а білий автомобіль рухається назустріч прямо. Оскільки ваші траєкторії перетинаються, спочатку потрібно дати дорогу білому автомобілю, а потім завершити поворот.

Що показано на ілюстрації. У вашому автомобілі ввімкнений лівий покажчик повороту. Білий автомобіль наближається зустрічним напрямком і рухається прямо через перехрестя.

Чому інший варіант неправильний:

• «Проїхати перехрестя першим, не даючи дорогу» — під час повороту ліворуч ви повинні пропустити зустрічний автомобіль, який рухається прямо.

Підстава у ПДР. Обов’язок перед поворотом ліворуч дати дорогу зустрічним транспортним засобам, які рухаються прямо або праворуч, визначено пунктом 16.13 ПДР.

Запам’ятайте: перед поворотом ліворуч спочатку пропустіть зустрічний транспорт, який рухається прямо.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху — це найбільша відстань, на якій водій зі свого місця ще може чітко бачити межі дороги та розуміти, де перебувають інші учасники руху. Йдеться не просто про можливість помітити щось удалині, а про здатність правильно оцінити дорожню обстановку.

Чому правильна саме відповідь 3. Вона містить усі основні ознаки визначення з ПДР:

• оцінюється максимальна, а не мінімальна відстань;
• відстань визначається з місця водія у напрямку руху;
• водій повинен чітко розпізнавати межі елементів дороги та розміщення учасників руху;
• отриманої інформації має бути достатньо, щоб орієнтуватися під час керування транспортним засобом.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 стосується лише можливості побачити стоп-лінію та помилково говорить про мінімальну відстань. Один окремий елемент дорожньої розмітки не визначає загальну видимість у напрямку руху.
• Варіант 2 описує огляд праворуч у конкретній ситуації на перехресті. Це не визначення видимості у напрямку руху, оскільки йдеться не про максимальну відстань за напрямком руху, на якій водій може оцінити дорогу та розміщення її учасників.

Що показано на ілюстрації нижче. На допоміжній ілюстрації зеленим виділено ділянку дороги, яку водій може чітко оцінити зі свого місця. Позначка «межа чіткої видимості» показує найдальшу точку, до якої ще можна розпізнати межі дороги та розміщення іншого транспортного засобу. Відстань до цієї межі і є видимістю у напрямку руху.

Практичне значення. Ця відстань допомагає водієві обирати безпечну швидкість і визначати, чи можна безпечно виконати маневр. Туман, дощ, снігопад, темрява, поворот дороги, вершина підйому, насадження або інший транспортний засіб можуть зменшувати відстань, на якій дорожню обстановку видно чітко.

Не плутайте терміни. Видимість у напрямку руху — це фактична відстань чіткого огляду в конкретних умовах. Недостатня видимість — це видимість дороги менше ніж 300 метрів у сутінках, тумані, під час дощу, снігопаду тощо. Обмежена оглядовість виникає через геометрію дороги, споруди, насадження, інші об’єкти або транспортні засоби.

Підстава у ПДР. Повне визначення терміна наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: видимість у напрямку руху — це максимальна відстань, на якій водій не просто щось бачить, а чітко розуміє дорожню обстановку та може безпечно керувати.

Пояснення простими словами. У темну пору доби дальнє світло можна використовувати, коли попереду немає зустрічних або попутних транспортних засобів, водіїв яких воно могло б засліпити. Воно краще освітлює далеку ділянку дороги, але водій повинен бути готовий завчасно перемкнутися на ближнє.

Чому відповідь «Заборонено» неправильна. ПДР не встановлюють повної заборони дальнього світла вночі. Обмеження стосується ситуацій, коли воно може засліпити інших водіїв.

Підстава у ПДР. Пункт 19.2 ПДР визначає, коли дальнє світло потрібно перемикати на ближнє: перед зустрічним транспортом та в усіх випадках можливої небезпеки засліплення.

Запам’ятайте: дальнє світло дозволене на вільній темній дорозі, доки воно нікому не заважає.

Пояснення простими словами. Попереджувальні знаки завчасно повідомляють водія про небезпечну ділянку дороги та характер небезпеки, щоб він устиг зменшити швидкість або вжити інших заходів для безпечного проїзду.

Чому інші варіанти неправильні:

• Знаки сервісу повідомляють про об’єкти обслуговування.
• Заборонні знаки запроваджують або скасовують обмеження руху.
• Наказові знаки установлюють обов’язкові напрямки чи режими руху.
• Інформаційно-вказівні знаки повідомляють про особливості режиму руху, населені пункти та інші об’єкти.

Підстава у ПДР. Призначення груп дорожніх знаків визначено пунктом 8.4 ПДР.

Запам’ятайте: попереджувальні знаки не просто повідомляють про небезпеку — вони вимагають завчасно підготуватися до безпечного проїзду.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. Недостатня видимість пов’язана не з геометрією дороги, а з освітленням або погодними умовами. Вона настає, коли у напрямку руху дорогу видно менш ніж на 300 м через сутінки, туман, дощ, снігопад та інші подібні чинники.

Чому інші варіанти неправильні:

• формулювання «обмежена оглядовість менше 300 м» змішує два різні терміни;
• якщо огляд закриває поворот дороги, це обмежена оглядовість, а не недостатня видимість.

Підстава у ПДР. Визначення термінів «недостатня видимість» та «обмежена оглядовість» наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: туман, опади або сутінки — недостатня видимість; поворот, підйом чи споруда — обмежена оглядовість.

Пояснення простими словами. Перед виходом з автомобіля водій повинен одночасно подбати про три речі: автомобіль не має самовільно рушити, відчинення дверей і вихід мають бути безпечними для інших, а в темряві нерухомий автомобіль повинен бути помітним.

Чому правильні всі наведені дії:

• Унеможливити рух автомобіля — застосувати стоянкове гальмо та інші необхідні заходи відповідно до умов стоянки.
• Перевірити безпеку виходу — подивитися в дзеркало та назад, щоб не відчинити двері перед автомобілем, мотоциклом, велосипедом або іншим учасником руху.
• Увімкнути габаритні чи стоянкові ліхтарі — у темну пору доби на неосвітленій ділянці дороги це робить зупинений автомобіль видимим.

Підстава у ПДР. Захист від самовільного руху передбачає пункт 15.12 ПДР, безпечне відчинення дверей і вихід — пункт 15.13 ПДР, а позначення зупиненого автомобіля світловими приладами — пункт 19.4 ПДР.

Запам’ятайте: зафіксувати автомобіль → перевірити обстановку → позначити його в темряві → лише потім виходити.

Пояснення простими словами. Налаштування попереднього водія майже напевно не відповідатимуть зросту, довжині рук і ніг та посадці нового водія. Тому перед початком руху потрібно відрегулювати і сидіння, і дзеркала.

Безпечна послідовність налаштування:

• відрегулювати положення сидіння та спинки, щоб упевнено діставати до педалей і керма;
• налаштувати підголівник і, якщо це передбачено, положення керма;
• після остаточного положення сидіння налаштувати внутрішнє та зовнішні дзеркала;
• перевірити огляд, робочі органи керування й пристебнути ремінь до початку руху.

Чому налаштувати лише один елемент недостатньо:

• правильне сидіння без налаштованих дзеркал залишає водієві зайві невидимі зони;
• налаштовані дзеркала не компенсують незручний доступ до педалей і керма;
• після зміни положення сидіння дзеркала потрібно перевірити знову, бо точка огляду змінилася.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає бути уважним і постійно контролювати дорожню обстановку, а пункт 10.1 ПДР — перед початком руху переконатися в безпеці. Конкретний порядок регулювання визначає інструкція автомобіля.

Запам’ятайте: змінився водій — до початку руху змінюються і посадка, і огляд.

Пояснення простими словами. Двері, відчинені з боку проїзної частини, миттєво опиняються на шляху велосипедиста, мотоцикліста або автомобіля. Перед відчиненням потрібно перевірити дзеркала, невидиму зону та переконатися, що ніхто не наближається.

Безпечна послідовність:

• повністю зупинити транспортний засіб у дозволеному місці;
• перевірити дзеркала заднього виду;
• озирнутися через плече, щоб проконтролювати невидиму зону;
• відчиняти двері повільно, спочатку лише на невелику відстань.

Чому інші варіанти неправильні:

• різке відчинення не залишає часу для реакції ні вам, ні учасникові руху, який наближається;
• водій позаду не зобов’язаний здогадуватися про намір відчинити двері, тому самої впевненості, що він вас зрозумів, недостатньо.

Підстава у ПДР. Пункт 15.13 ПДР забороняє відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими або виходити, якщо це загрожує безпеці чи створює перешкоди іншим учасникам руху.

Запам’ятайте: дзеркало, погляд через плече, повільне відчинення — лише коли шлях біля дверей вільний.

Пояснення простими словами. Коли зчеплення або передача вимкнені, двигун не допомагає стримувати автомобіль. Усе навантаження припадає на робочі гальма. Через тривале тертя вони нагріваються, а перегріті колодки, диски чи барабани гальмують дедалі слабше.

У чому головний ризик. На затяжному спуску може виникнути гальмівне згасання: водій натискає педаль, але уповільнення стає недостатнім. За надмірного нагрівання також може закипіти гальмівна рідина, що ще сильніше погіршить роботу системи.

Чому інші варіанти неправильні:

• знос шин не є основною небезпекою такого способу руху;
• деталі гальмівних механізмів справді зношуються швидше, але критична негайна небезпека полягає саме в перегріванні та втраті ефективності гальм.

Підстава у ПДР. Підпункт «а» пункту 28.3 ПДР забороняє на гірських дорогах рухатися з непрацюючим двигуном та вимкненими зчепленням або передачею.

Запам’ятайте: на крутому спуску передача ввімкнена, двигун стримує автомобіль, а робочі гальма використовуються дозовано.

Пояснення простими словами. Відкритий перелом відрізняється тим, що в проєкції перелому пошкоджена шкіра. Тому рана, кровотеча з неї та видимі уламки кістки є характерними ознаками саме відкритого перелому.

Чому інший варіант неправильний. Неприродне положення кінцівки, біль, деформація та гематома можуть спостерігатися при закритому переломі, коли шкірні покриви в проєкції ушкодження залишаються цілими. Водночас деформація й біль можуть бути й при відкритому переломі, тому вирішальна ознака для розмежування — наявність рани над переломом.

Що робити при підозрі на відкритий перелом:

• викликати екстрену медичну допомогу та виконувати вказівки диспетчера;
• за наявності кровотечі негайно зупиняти її за відповідним алгоритмом;
• накласти на рану чисту стерильну пов’язку;
• допомогти постраждалому прийняти положення, яке завдає найменше болю;
• іммобілізувати кінцівку лише за наявності відповідного навчання.

Запам’ятайте: рана в проєкції перелому означає, що перелом потрібно вважати відкритим.

Пояснення простими словами. За підозри на шок потрібна невідкладна професійна допомога. Після перевірки безпеки та заспокоєння постраждалого викликають 103/112, намагаються усунути причину стану — наприклад, зупинити масивну кровотечу — і надають протишокове положення.

Протишокове положення:

• покласти постраждалого горизонтально, якщо це не погіршує його дихання;
• підняти ноги так, щоб ступні були приблизно на рівні підборіддя;
• підкласти під голову одяг або подушку, якщо це не ускладнює дихання;
• укрити постраждалого та постійно контролювати його стан до приїзду медиків.

Чому інший варіант неправильний. Самостійно давати заспокійливі препарати не передбачено алгоритмом. Ліки можуть вплинути на стан і свідомість постраждалого, тоді як виклик медиків та усунення безпосередньої причини шоку не можна відкладати.

Запам’ятайте: безпека → 103/112 → усунення причини → протишокове положення та нагляд.