Категорія CE

Пояснення простими словами. Сам по собі синій проблисковий маячок на одиночному транспортному засобі не створює прямої заборони на його обгін. Тому виконати обгін дозволено, якщо маневр не перешкоджає руху оперативного транспортного засобу та не порушує інших вимог ПДР.

Коли обгін і випередження справді заборонені. Пункт 3.4 ПДР забороняє обганяти або випереджати:

• транспортні засоби з одночасно увімкненими синім і червоним маячками;
• транспортні засоби лише з червоним маячком;
• транспортні засоби із зеленим або синім і зеленим маячками;
• транспортні засоби, які входять до супроводжуваної колони.

Також заборонено рухатися суміжною смугою зі швидкістю супроводжуваної колони або займати місце в такій колоні. Одиночного транспортного засобу лише із синім маячком у цьому переліку немає.

Дозвіл не є безумовним. Якщо на оперативному транспортному засобі ввімкнено синій маячок та (або) спеціальний звуковий сигнал, водій не повинен створювати йому перешкоду. Відповідно до пункту 3.2 ПДР необхідно дати йому дорогу та забезпечити безперешкодний проїзд.

Отже, розпочинати обгін можна лише тоді, коли:

• маневр не змусить оперативний транспортний засіб змінити швидкість або напрямок руху;
• на дорозі немає знаків, розмітки чи інших умов, які забороняють обгін;
• водій переконався, що маневр буде безпечним для всіх учасників руху.

Чому варіант «Заборонено» неправильний. Цей варіант помилково прирівнює одиночний транспортний засіб лише із синім маячком до автомобіля із синім і червоним маячками або до супроводжуваної колони. Для цих ситуацій Правила встановлюють різні вимоги.

Підстава в ПДР. Перелік випадків, у яких обгін і випередження заборонені, наведено в пункті 3.4 ПДР України. Обов’язок не перешкоджати оперативному транспортному засобу встановлено пунктом 3.2 ПДР України.

Запам’ятайте: одиночний автомобіль лише із синім маячком обганяти можна, але перешкоджати його руху не можна.

Пояснення простими словами. Зчіпні пристрої обох транспортних засобів утворюють єдину систему. Несправність будь-якої її частини може призвести до роз’єднання під час руху, тому технічно справними повинні бути пристрої і тягача, і буксируваного транспортного засобу.

Чому інші варіанти неправильні:

• Справний пристрій лише в одного транспортного засобу не забезпечує надійного з’єднання всієї пари.

Підстава у ПДР. Вимоги до технічного стану зчіпних пристроїв визначає пункт 23.1 ПДР.

Запам’ятайте: справними мають бути обидва зчіпні пристрої.

Пояснення простими словами. Жорстке зчеплення повинно утримувати транспортні засоби на відстані не більш як чотири метри. Більша відстань ускладнює контроль буксируваного транспортного засобу та створює небезпеку для інших учасників руху.

Чому інші варіанти неправильні:

• 1 м, 2 м і 3 м можуть фактично відповідати вимозі «не більш як 4 м», але питання запитує саме максимальну дозволену відстань.
• 5 м перевищує встановлену межу для жорсткого зчеплення.

Підстава у ПДР. Максимальну відстань при жорсткому зчепленні встановлює пункт 23.3 ПДР.

Запам’ятайте: жорстке зчеплення — до 4 метрів; гнучке — від 4 до 6 метрів.

Пояснення простими словами. Під номером 3 зображено табличку «Стоянка з непрацюючим двигуном». Вона дозволяє залишати транспортні засоби на позначеній стоянці лише після вимкнення двигуна.

Що показано на ілюстрації питання. На третій табличці автомобіль із відпрацьованими газами перекреслений червоною рискою.

Чому інші варіанти неправильні:

• таблички 1 і 2 визначають спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку;
• табличка 4 вказує вид транспортного засобу — легковий автомобіль;
• табличка 5 вказує вид транспортного засобу — вантажний автомобіль.

Підстава у ПДР. Табличка 7.7 означає, що на стоянці, позначеній відповідним знаком, транспортні засоби дозволено залишати лише з непрацюючим двигуном.

Запам’ятайте: червона риска через автомобіль із хмарою газів — вимкніть двигун.

Пояснення простими словами. На першому малюнку працює зелений сигнал світлофора, тому перехрестя регульоване. На другому світлофор блимає жовтим і регулювальника немає — саме таке перехрестя вважається нерегульованим. На третьому малюнку, попри миготливий жовтий сигнал, черговість руху визначає регулювальник, тому перехрестя знову є регульованим.

Що показано на ілюстрації. На трьох малюнках зображено те саме перехрестя за різних умов. На першому ввімкнено зелений сигнал світлофора, на другому — миготливий жовтий без регулювальника, а на третьому — миготливий жовтий і регулювальник.

Чому інші варіанти неправильні:

• «На першому» — зелений сигнал світлофора регулює черговість руху, тому перехрестя є регульованим.
• «На третьому» — на ньому присутній регулювальник, сигнали якого визначають черговість руху.
• «На всіх малюнках» — нерегульованим є лише перехрестя на другому малюнку.

Підстава у ПДР. Ознаки регульованого перехрестя, а також правило, за яким вимкнений світлофор або миготливий жовтий сигнал за відсутності регулювальника роблять перехрестя нерегульованим, визначено пунктом 16.1 ПДР.

Запам’ятайте: миготливий жовтий сигнал сам не регулює черговість, але присутність регулювальника робить перехрестя регульованим.

Пояснення простими словами. За загальним правилом у буксируваному механічному транспортному засобі повинен перебувати водій. Виняток можливий лише під час буксирування на такому жорсткому зчепленні, конструкція якого сама спрямовує буксируваний транспортний засіб точно за траєкторією тягача на будь-яких поворотах. Тоді керувати напрямком руху буксируваного транспортного засобу окремому водієві не потрібно.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Завжди» — неправильно, адже відсутність водія є винятком, а не загальним правилом.
• «Під час буксирування у населених пунктах» — місце буксирування не скасовує вимогу щодо водія; вирішальне значення має конструкція жорсткого зчеплення.
• «Відповіді 1, 2 і 3» — неправильно, оскільки перші два твердження не відповідають ПДР.

Підстава у ПДР. Вимогу щодо водія та виняток для спеціальної конструкції жорсткого зчеплення встановлює пункт 23.5 ПДР.

Запам’ятайте: немає водія — жорстке зчеплення повинно саме забезпечувати точне повторення траєкторії.

Пояснення простими словами. Ідентифікаційні номери та номерні таблички кузова, шасі, рами або двигуна дають змогу однозначно ідентифікувати транспортний засіб. Змінювати, переносити, закріплювати, відновлювати або знищувати їх можна лише після попереднього узгодження з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС.

Чому інші варіанти неправильні:

• Додаткове узгодження із заводом-виробником у цьому пункті не встановлене як обов’язкова умова.
• Лише дозвіл заводу-виробника не замінює попереднього погодження з територіальним сервісним органом МВС.

Підстава у ПДР. Заборону змінювати ідентифікаційні позначення без попереднього погодження встановлює пункт 32.3 ПДР.

Запам’ятайте: будь-які дії з ідентифікаційними номерами — лише після погодження із сервісним органом МВС.

Пояснення простими словами. Дозволена максимальна маса — це найбільша загальна маса, з якою конкретний транспортний засіб дозволено експлуатувати за його технічними характеристиками. Вона охоплює споряджений транспортний засіб, вантаж, водія та пасажирів.

Чому правильна саме відповідь 1. Вона містить усі складові визначення з ПДР:

• масу спорядженого транспортного засобу;
• вантаж;
• водія та пасажирів;
• максимально допустиме значення, встановлене технічною характеристикою транспортного засобу.

Чому відповідь 2 неправильна. У визначенні дозволеної максимальної маси немає загального обмеження 3500 кг. Ця межа використовується в окремих положеннях ПДР, зокрема для транспортних засобів категорії B, але не є обов’язковою ознакою самого терміна. Дозволена максимальна маса конкретного транспортного засобу може бути як меншою, так і більшою за 3500 кг.

Що показано на ілюстрації нижче. У верхній частині автомобіль має дозволену максимальну масу 2200 кг. Унизу цей автомобіль з’єднано з причепом, дозволена максимальна маса якого становить 750 кг. Для автопоїзда ці значення додаються: 2200 + 750 = 2950 кг.

Не плутайте з фактичною масою. Фактична маса показує поточний завантажений стан транспортного засобу і може змінюватися. Дозволена максимальна маса є встановленою технічною межею та не змінюється залежно від завантаження під час конкретної поїздки.

Окреме правило для автопоїзда. Його дозволена максимальна маса дорівнює сумі дозволених максимальних мас усіх транспортних засобів, що входять до складу автопоїзда.

Практичний приклад. Якщо в технічних характеристиках автомобіля зазначено дозволену максимальну масу 2200 кг, саме це значення залишається незмінним. Автомобіль у конкретний момент може фактично важити менше, але перевищувати встановлену межу 2200 кг не можна.

Підстава у ПДР. Визначення терміна наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: фактична маса — скільки транспортний засіб важить зараз; дозволена максимальна маса — скільки йому максимально дозволено важити за технічними характеристиками.

Пояснення простими словами. Табличка «Смуга руху» спрямовує дію встановленого над нею знака або світлофора на конкретну смугу.

Що показано на ілюстрації питання. Велика стрілка спрямована вниз — на смугу, якої стосується основний знак або сигнал світлофора.

Чому інші варіанти неправильні:

• кінець зони дії позначають інші таблички або відповідні знаки;
• стрілка вниз не позначає початок зони дії вздовж дороги.

Підстава у ПДР. Табличка 7.9 визначає смугу руху, на яку поширюється дія знака або світлофора.

Запам’ятайте: стрілка вниз указує не напрямок руху, а конкретну смугу дії.

Пояснення простими словами. Глибокий сніг створює великий опір руху. Знижена передача дає потрібну тягу, а рівномірний рух допомагає не втратити інерцію і не закопати ведучі колеса.

Як діяти безпечно. Потрібну передачу слід вибрати ще до складної ділянки, рухатися з плавною подачею тяги та не робити різких поворотів керма. Зупинки без необхідності й перемикання передач посеред глибокого снігу збільшують ризик застрягнути. Якщо попереду виникла небезпека, вимога уникати зупинки не скасовує обов’язку зупинитися заради безпеки.

Чому інший варіант неправильний:

• постійна зміна швидкості та передач у глибокому снігу порушує рівномірність тяги, може спричинити пробуксовування і втрату набраної інерції.

Запам’ятайте: глибокий сніг проходять на завчасно вибраній зниженій передачі, плавно й без зайвих зупинок.

Пояснення простими словами. Допустима маса причепа залежить від конструкції конкретного автомобіля: міцності кузова і зчіпного пристрою, гальм, трансмісії та можливостей двигуна. Тому потрібне значення беруть із технічних даних саме цього транспортного засобу.

Чому інші варіанти неправильні:

• ПДР установлюють загальні вимоги до руху з причепом, але не визначають індивідуальну допустиму масу причепа для кожної моделі автомобіля;
• страховий поліс підтверджує страхування і не є джерелом технічних характеристик транспортного засобу.

Практично. Якщо необхідний параметр не зазначений у документі звичним текстом, його потрібно уточнити в офіційній технічній документації виробника або за даними конкретної моделі й модифікації автомобіля.

Запам’ятайте: можливості буксирування визначає виробник автомобіля, а не загальна таблиця в ПДР чи страховий поліс.

Пояснення простими словами. Кожне зниження швидкості змінює ситуацію для транспорту позаду. Погляд у дзеркала дає змогу оцінити дистанцію, швидкість наближення та дії інших водіїв, а під час завчасного гальмування — обрати безпечну інтенсивність уповільнення.

Чому інші варіанти неправильні:

• контроль позаду потрібний не лише перед різким гальмуванням: навіть звичайне уповільнення може бути несподіваним для водія, який рухається надто близько;
• мокре або слизьке покриття збільшує ризик, але стан дороги не є єдиною причиною перевіряти обстановку позаду.

Важливий нюанс. Якщо попереду раптово виникла небезпека, не можна відкладати необхідне екстрене гальмування заради погляду в дзеркало. У такій ситуації спочатку запобігають зіткненню, а простір позаду контролюють настільки, наскільки це можливо без втрати уваги до небезпеки попереду.

Підстава у ПДР. Підпункт «б» пункту 2.3 ПДР зобов’язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну.

Запам’ятайте: перед плановим гальмуванням перевірте дзеркала; за раптової небезпеки — негайно гальмуйте.

Пояснення простими словами. Якщо людина непритомна, але дихає нормально і немає підозри на травму, її переводять у стабільне бокове положення. Воно допомагає зберегти прохідність дихальних шляхів і зменшує ризик захлинутися слиною або блювотними масами.

Послідовність дій:

• переконайтеся, що місце безпечне;
• перевірте реакцію та нормальне дихання не довше ніж протягом 10 секунд;
• викличте 103 або 112;
• обережно переведіть людину в стабільне бокове положення;
• контролюйте дихання кожні 3–5 хвилин до приїзду медиків.

Чому інші варіанти неправильні:

• садити непритомну людину небезпечно: вона не контролює положення тіла, а її дихальні шляхи можуть перекритися;
• залишити людину без допомоги означає не усунути ризик западання язика або потрапляння рідини в дихальні шляхи.

Важливий нюанс. Якщо є підозра на травму хребта, без потреби людину не повертають; прохідність дихальних шляхів підтримують, мінімізуючи рухи шиї. Якщо нормального дихання немає — потрібна серцево-легенева реанімація, а не стабільне положення.

Запам’ятайте: непритомний, але нормально дихає і не травмований — стабільне бокове положення та постійний контроль.