Категорія CE

Пояснення простими словами. Виявивши перешкоду, водій повинен негайно почати зменшувати швидкість. Якщо безпечний об’їзд неможливий, потрібно зупинити транспортний засіб.

Об’їхати перешкоду дозволено лише тоді, коли такий маневр не створить небезпеки для зустрічних і попутних транспортних засобів, пішоходів та інших учасників руху.

На ілюстрації до питання попереду автомобіля проводяться дорожні роботи, які частково перекривають його смугу. Водій має завчасно зменшити швидкість, оцінити обстановку й лише після цього безпечно об’їхати перешкоду або зупинитися.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 неправильний, оскільки зниження швидкості саме на 10 км/год може бути недостатнім. ПДР вимагають зменшувати її настільки, наскільки потрібно для безпечного об’їзду або зупинки;
• Варіант 3 небезпечний: об’їжджати перешкоду без зниження швидкості та перевірки безпечності маневру не можна.

Запам’ятайте: побачили небезпеку або перешкоду — негайно зменшуйте швидкість. Далі можливі лише два безпечні рішення: зупинка або безпечний об’їзд.

Підстава в ПДР. Дії водія в разі виявлення небезпеки або перешкоди визначає пункт 12.3 ПДР.

Пояснення простими словами. Під час користування транспортним засобом пасажири можуть перебувати у двох передбачених Правилами положеннях:

• сидіти на призначених для цього місцях;
• стояти, якщо це передбачено конструкцією транспортного засобу, у призначених для цього місцях і тримаючись за поручень або інше пристосування.

Отже, правильними за змістом є варіанти 1 і 2, а повною відповіддю в цьому тесті є варіант 5.

Чому варіанти 1 і 2 окремо не обираємо. Кожен із них описує дозволений спосіб розміщення пасажира, але кожен окремо є неповним. ПДР передбачають як сидіння, так і стояння за встановлених умов.

Чому варіант 3 неправильний. Пасажир не може перебувати в будь-якому місці лише тому, що воно здається зручним. Місце повинно бути призначене для сидіння або стояння конструкцією транспортного засобу.

Чому варіант 4 неправильний. Він включає хибний варіант 3. Тому комбінація «1, 2 і 3» також є неправильною.

Підстава у ПДР. Пункт 5.2 ПДР зобов’язує пасажирів сидіти або, якщо це передбачено конструкцією транспортного засобу, стояти у призначених для цього місцях, тримаючись за поручень чи інше пристосування.

Запам’ятайте: сидіти — у призначеному місці; стояти — лише якщо це передбачено конструкцією, у призначеному місці та з опорою.

Пояснення простими словами. За загальним правилом у буксируваному механічному транспортному засобі повинен перебувати водій. Виняток можливий лише під час буксирування на такому жорсткому зчепленні, конструкція якого сама спрямовує буксируваний транспортний засіб точно за траєкторією тягача на будь-яких поворотах. Тоді керувати напрямком руху буксируваного транспортного засобу окремому водієві не потрібно.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Завжди» — неправильно, адже відсутність водія є винятком, а не загальним правилом.
• «Під час буксирування у населених пунктах» — місце буксирування не скасовує вимогу щодо водія; вирішальне значення має конструкція жорсткого зчеплення.
• «Відповіді 1, 2 і 3» — неправильно, оскільки перші два твердження не відповідають ПДР.

Підстава у ПДР. Вимогу щодо водія та виняток для спеціальної конструкції жорсткого зчеплення встановлює пункт 23.5 ПДР.

Запам’ятайте: немає водія — жорстке зчеплення повинно саме забезпечувати точне повторення траєкторії.

Пояснення простими словами. Велосипедист рухається головною дорогою, тоді як трамвай під’їжджає другорядною. Тому велосипедист має перевагу і проїжджає першим.

Що показано на ілюстрації. Перед напрямком руху велосипедиста встановлено знак , а перед трамваєм — знак . Учасники перебувають на нерівнозначних дорогах, тому швидкість і вид транспортного засобу черговість не змінюють.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Трамвай, велосипедист» — трамвай не має переваги перед учасником, який рухається головною дорогою.
• «Залежить від швидкості транспортних засобів» — черговість визначають знаки пріоритету, а не фактична швидкість.

Підстава у ПДР. Обов’язок дати дорогу транспортним засобам на головній дорозі встановлено пунктом 16.11 ПДР.

Запам’ятайте: велосипед є транспортним засобом, і на головній дорозі його водій має таку саму перевагу перед транспортом із другорядної дороги.

Пояснення простими словами. Якщо автомобіль обладнаний підголівниками та ременями безпеки, водій і пасажири за загальним правилом зобов’язані користуватися обома цими засобами. Вони допомагають зменшити ризик травмування під час різкого гальмування або зіткнення.

Чому правильна саме відповідь 4. У ПДР підголівники та ремені безпеки прямо названі засобами пасивної безпеки. Отже, правильними є варіанти 1 і 2, тому потрібно обрати відповідь, яка їх об’єднує.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 «Підголівниками» називає лише один із двох зазначених у ПДР засобів, тому окремо є неповним.
• Варіант 2 «Ременями безпеки» також називає лише один засіб і не враховує підголівники.
• Варіант 3 «Підлокітниками» неправильний: підлокітники не входять до наведеного в ПДР переліку засобів пасивної безпеки, якими зобов’язані користуватися водій і пасажири.
• Варіант 5 «Відповіді 1, 2 і 3» неправильний, оскільки включає підлокітники.

Що показано на ілюстрації нижче. Ілюстрація узагальнює обов’язки водія за пунктом 2.3 ПДР. У фрагменті «в» водій і пасажир правильно пристебнуті ременями безпеки, а непристебнутий пасажир позначений червоним хрестиком. За спинами людей також видно підголівники — другий названий у ПДР засіб пасивної безпеки.

Практичний приклад. Перед початком руху водій пристібається, перевіряє положення підголівника та переконується, що пасажири, зокрема на задньому сидінні, також пристебнули ремені. Перевозити непристебнутих пасажирів водій не повинен.

Важливий нюанс. ПДР передбачають окремі винятки щодо користування ременями безпеки у прямо визначених випадках. Проте вони не змінюють загального правила і правильної відповіді на це питання: підголівники та ремені безпеки.

Підстава у ПДР. Обов’язок водія користуватися підголівниками й ременями безпеки та не перевозити непристебнутих пасажирів установлено пунктом 2.3 ПДР. Обов’язок пасажирів користуватися цими засобами передбачено також пунктом 5.2 ПДР.

Запам’ятайте: у цьому питанні пасивна безпека — це підголівник плюс ремінь; підлокітник до правильної відповіді не належить.

Пояснення простими словами. Дорожній знак 5.82.1 інформує, що за проїзд дорогою або окремою її ділянкою потрібно сплачувати. Його встановлюють при в’їзді на платну дорогу, а також завчасно, щоб водій міг обрати альтернативний безоплатний маршрут.

Що показано на ілюстрації питання. Схема автомагістралі поєднана із символами оплати в нижній частині щита. Саме поєднання дороги та умовних грошових позначень указує на платний проїзд.

Чому інші варіанти неправильні:

• на щиті немає літерно-цифрового номера маршруту або стрілки, які б указували номер і напрямок дороги;
• числа в нижній частині є елементами символу оплати, а не загальними обмеженнями швидкості.

Підстава у ПДР. Знак 5.82.1 інформує учасників дорожнього руху про необхідність оплати за проїзд дорогою чи окремою її ділянкою.

Запам’ятайте: дорога разом із символами оплати — попереду платна дорога.

Пояснення простими словами. Автомобіль без справних габаритних ліхтарів у темряві або за недостатньої видимості майже непомітний. Найбезпечніше прибрати його за межі дороги. Якщо це неможливо, потрібно попередити інших водіїв установленими засобами позначення аварійної зупинки.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Поставити транспортний засіб правіше» — цього недостатньо, якщо автомобіль залишається на дорозі та не позначений.
• «Увімкнути протитуманні фари» — вони не замінюють несправні габаритні ліхтарі й установлене аварійне позначення.

Підстава у ПДР. Порядок дій у разі несправності габаритних ліхтарів визначає пункт 19.4 ПДР.

Запам’ятайте: несправні габарити в темряві — приберіть автомобіль із дороги або належно позначте його.

Пояснення простими словами. Обгін на перехрестях заборонений. Це правило діє незалежно від того, якою дорогою рухається водій і наскільки повільно їде транспортний засіб попереду.

Що показано на ілюстрації. Білий автомобіль наближається до перехрестя за мотоциклістом, а червона траєкторія показує обгін безпосередньо через перехрестя. Перед перехрестям установлено знак із табличкою , проте рух головною дорогою не створює винятку із заборони обгону.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дозволяється при дотриманні заходів безпеки» — загальна обережність не дозволяє виконувати маневр, який прямо заборонений ПДР;
• «Дозволяється за умови, що швидкість мотоцикліста менше ніж 30 км/год» — швидкість мотоцикліста не скасовує заборону обгону на перехресті.

Запам’ятайте: навіть перебуваючи на головній дорозі, не обганяйте інший транспортний засіб на перехресті.

Підстава в ПДР. Заборону обгону на перехрестях встановлює підпункт «а» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. На шляху зеленого автомобіля після повороту є окремий світлофор з позначеним перед ним місцем зупинки. Тому водій повинен виконати його заборонний сигнал, зупинитися та продовжити рух лише після ввімкнення зеленого.

Що показано на ілюстрації. Зелений автомобіль завершує поворот ліворуч, але перед наступним світлофором на його траєкторії нанесено дорожню розмітку і встановлено дорожній знак . Світлофор подає червоний сигнал.

Чому інший варіант неправильний:

• Виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналу — загальне правило має виняток: якщо перед наступним світлофором є окрема стоп-лінія або знак місця зупинки, його сигнал потрібно виконувати окремо.

Підстава у ПДР. Обов’язок керуватися сигналами кожного світлофора за таких умов передбачено пунктом 16.8 ПДР.

Запам’ятайте: бачите нову стоп-лінію або знак місця зупинки перед світлофором — керуйтеся цим світлофором окремо.

Пояснення простими словами. Дозвіл зупинятися на лівому боці двосторонньої дороги діє лише в населених пунктах і лише за визначених умов. За межами населеного пункту водій повинен використовувати узбіччя з правого боку за напрямком свого руху.

Що показано на ілюстрації. Обидва автомобілі спрямовані в один бік. Синій автомобіль повністю зупинено на правому узбіччі за напрямком його руху. Червоний автомобіль розташований на протилежному, лівому боці дороги, хоча ситуація відбувається за межами населеного пункту.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Водій червоного автомобіля». Червоний автомобіль зупинено на лівому боці двосторонньої дороги за межами населеного пункту, де такий виняток не діє.
• «Обидва водії». Правильно зупинився лише водій синього автомобіля; водій червоного порушив правило розташування транспортного засобу.

Підстава у ПДР. Загальний порядок зупинки біля правого краю визначено пунктом 15.2 ПДР, а винятки, за яких можна зупинятися ліворуч лише в населених пунктах, — пунктом 15.3 ПДР.

Запам’ятайте: за межами населеного пункту не переїжджайте на лівий бік двосторонньої дороги для зупинки — використовуйте праве узбіччя.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
• формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.

Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. На мокрій дорозі зчеплення шин із покриттям гірше, ніж на сухій. Різке прискорення може спричинити пробуксовування ведучих коліс, занесення або втрату керованості, особливо в повороті, на колії з водою чи під час перестроювання.

Як діяти в дощ:

• розганятися, гальмувати й повертати кермо плавно;
• зменшити швидкість відповідно до видимості та стану покриття;
• збільшити дистанцію до автомобіля попереду;
• уникати різкого проїзду через глибокі калюжі та ділянки зі значним шаром води.

Додатковий ризик. На швидкості шина може втратити безпосередній контакт із дорогою через шар води — виникає аквапланування. У такій ситуації різке додавання газу або поворот керма ще більше ускладнює відновлення контролю.

Чому відповідь «Так» неправильна. Вона ігнорує зменшений запас зчеплення на мокрому покритті й підвищений ризик ковзання.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає враховувати дорожню обстановку під час вибору швидкості, а пункт 13.1 ПДР — добирати безпечну дистанцію з урахуванням умов руху.

Запам’ятайте: у дощ усі дії мають бути завчасними й плавними.

Пояснення простими словами. Показана посадка не є ані комфортною для тривалої поїздки, ані правильною для впевненого керування. Водій сутулиться й тягнеться вперед до керма, його плечі не підтримуються спинкою, а руки зігнуті надмірно.

До чого це призводить. Напружене положення швидко викликає втому, обмежує рухи рук і ускладнює плавне обертання керма. Якщо водієві раптово доведеться виконати інтенсивний маневр або екстрене гальмування, нестійка посадка заважатиме точно керувати автомобілем.

Ознаки правильної посадки:

• таз, спина і плечі мають надійну опору;
• водій дістає до педалей без витягування ноги та без зміщення тіла;
• руки на кермі залишаються трохи зігнутими, а під час його повороту не потрібно відривати плечі від спинки;
• підголівник підтримує голову на належній висоті, а ремінь безпеки правильно прилягає до тіла.

Важливе уточнення. Це рекомендації з безпечної техніки керування, а не встановлені ПДР точні кути посадки. Пункт 2.3 ПДР вимагає від водія бути уважним і не відволікатися від керування; зручна стійка посадка допомагає зберігати увагу та повний контроль.

Запам’ятайте: правильна посадка підтримує тіло й залишає рукам та ногам повний робочий діапазон.

Пояснення простими словами. За однакових дорожніх умов гальмовий шлях приблизно пропорційний квадрату швидкості. Тому, якщо швидкість збільшити вдвічі, гальмовий шлях зросте приблизно у чотири рази: 2 × 2 = 4.

Приклад. Якщо за певних умов гальмовий шлях зі швидкості 50 км/год становить умовно 15 м, то зі швидкості 100 км/год за тих самих умов він буде не 30 м, а приблизно 60 м.

Важливе уточнення. У запитанні йдеться саме про гальмовий шлях — від початку спрацювання гальм до зупинки. Повний зупинний шлях містить ще й відстань, яку автомобіль проходить за час реакції водія, тому його співвідношення не описується одним простим множником для всіх ситуацій.

Що може додатково збільшити шлях:

• мокре, засніжене або обледеніле покриття;
• зношені шини чи несправні гальма;
• велике завантаження автомобіля;
• спуск дороги.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона помилково припускає лінійну залежність, хоча енергія рухомого автомобіля зростає пропорційно квадрату швидкості.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає обирати таку швидкість, за якої водій може постійно контролювати рух і безпечно керувати транспортним засобом.

Запам’ятайте: швидкість удвічі більша — гальмовий шлях приблизно вчетверо довший.

Пояснення простими словами. Якщо автомобіль уже потрапив на невелику слизьку ділянку, різка зміна сил, що діють на колеса, може спричинити втрату зчеплення. Тому слід утримувати кермо прямо, не гальмувати, не прискорюватися і не виконувати різких маневрів, доки автомобіль не проїде цю ділянку.

Чому інший варіант неправильний:

• навіть плавне гальмування створює додаткове поздовжнє навантаження на шини саме тоді, коли зчеплення з дорогою різко зменшилося. Через це колеса можуть почати ковзати, а автомобіль — втратити стійкість.

Що робити далі. Після виїзду на покриття з нормальним зчепленням можна плавно зменшити швидкість. Якщо ж небезпека потребує негайної реакції, водій повинен діяти для її уникнення, але всі дії кермом і педалями мають бути максимально плавними.

Запам’ятайте: на короткій слизькій ділянці — пряме кермо, стабільна швидкість і жодних різких дій.

Пояснення простими словами. За підозри на шок потрібна невідкладна професійна допомога. Після перевірки безпеки та заспокоєння постраждалого викликають 103/112, намагаються усунути причину стану — наприклад, зупинити масивну кровотечу — і надають протишокове положення.

Протишокове положення:

• покласти постраждалого горизонтально, якщо це не погіршує його дихання;
• підняти ноги так, щоб ступні були приблизно на рівні підборіддя;
• підкласти під голову одяг або подушку, якщо це не ускладнює дихання;
• укрити постраждалого та постійно контролювати його стан до приїзду медиків.

Чому інший варіант неправильний. Самостійно давати заспокійливі препарати не передбачено алгоритмом. Ліки можуть вплинути на стан і свідомість постраждалого, тоді як виклик медиків та усунення безпосередньої причини шоку не можна відкладати.

Запам’ятайте: безпека → 103/112 → усунення причини → протишокове положення та нагляд.

Пояснення простими словами. Серцево-легеневу реанімацію проводять, доки постраждалий не почне виявляти явні ознаки життя або доки допомогу не перебере бригада екстреної медичної допомоги. Відновлення нормального самостійного дихання, координованих рухів чи свідомості означає, що безперервні компресії потрібно припинити й повторно оцінити стан людини.

Чому інші варіанти неправильні:

• 15 хвилин не є встановленою межею для припинення СЛР;
• 30 хвилин також не є автоматичною межею: сам по собі сплив часу не дає рятувальнику підстав припинити реанімацію.

Повний перелік важливих умов. До прибуття бригади ЕМД СЛР також припиняють, якщо виникла загроза життю рятувальника чи постраждалого або продовження стало неможливим через значне фізичне виснаження. Якщо нормальне дихання відновилося, потрібно й надалі контролювати стан людини та виконувати вказівки диспетчера.

Запам’ятайте: не орієнтуйтеся на 15 або 30 хвилин — орієнтуйтеся на ознаки життя, безпеку та передачу постраждалого медикам.