Категорія CE

Пояснення простими словами. Засліплення — це не просто дискомфорт від яскравого світла або тимчасове погіршення видимості. Це стан, за якого дія світла позбавляє водія можливості виявити перешкоду або розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.

Чому правильна саме відповідь 1. Вона містить визначальну ознаку засліплення: водій об’єктивно вже не може розпізнати перешкоди або межі дороги. Саме так цей стан визначено у Правилах дорожнього руху.

Чому варіант 2 неправильний. У ньому сказано, що видимість погіршилася, але водій усе ще може виявляти перешкоди та розпізнавати межі дороги. Це означає негативний вплив світла на зір, але ще не відповідає визначенню засліплення у ПДР.

Що показано на ілюстрації нижче. Яскраве світло зустрічних фар створює світлову пляму перед водієм. Межі дороги стають нечіткими, а розташована попереду перешкода зливається з темним фоном. За умови, що водій уже не може своєчасно розпізнати ці елементи на мінімальній відстані, такий стан є засліпленням.

Практичний приклад. Уночі водія раптово засліпило світло зустрічного автомобіля. Якщо перед собою він бачить лише яскраву пляму й об’єктивно не може розрізнити край своєї смуги або перешкоду, це вже засліплення, а не звичайний дискомфорт від світла.

Що робити водієві. У разі засліплення потрібно ввімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зменшити швидкість та зупинитися. Відновити рух можна лише після того, як негативні наслідки засліплення минуть.

Важливе уточнення. ПДР не встановлюють для цього визначення єдиної числової мінімальної відстані. Вирішальною є саме втрата можливості виявити перешкоди або розпізнати межі елементів дороги.

Підстава у ПДР. Визначення засліплення наведено в пункті 1.10 ПДР, а обов’язкові дії водія — у пункті 19.3 ПДР.

Запам’ятайте: стало гірше видно, але перешкоди ще можна розпізнати — це не засліплення за визначенням ПДР; об’єктивно не можете їх виявити — це засліплення.

Пояснення простими словами. На гірській дорозі гнучке зчеплення не забезпечує достатньо жорсткого контролю відстані й траєкторії буксируваного транспортного засобу. На підйомах, спусках і поворотах це створює підвищений ризик, тому такий спосіб буксирування заборонений.

Чому інші варіанти неправильні:

• Жорстке зчеплення не належить до загально заборонених на гірських дорогах способів.
• Часткове навантаження також не заборонене цією нормою.
• Буксирування будь-яким способом заборонено під час ожеледиці, але питання не містить такої умови.

Підстава у ПДР. Особливі заборони на гірських дорогах установлює пункт 28.3 ПДР.

Запам’ятайте: у горах — без гнучкого зчеплення; під час ожеледиці — без будь-якого буксирування.

Пояснення простими словами. Під час в’їзду в будь-який тунель на механічному транспортному засобі потрібно ввімкнути ближнє або дальнє світло фар. Освітлений тунель не є винятком: власне світло автомобіля потрібне не лише для огляду дороги, а й для того, щоб транспортний засіб був добре помітний іншим.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Габаритні ліхтарі» — вони позначають транспортний засіб, але не замінюють обов’язкових фар під час руху в тунелі.
• «Протитуманні фари» — сам факт в’їзду в тунель не дозволяє замінити ними основні фари.
• «Ближнє світло фар» — ближнє світло підходить, але відповідь неповна: Правила допускають ближнє або дальнє світло з урахуванням дорожньої обстановки та заборони засліплювати інших водіїв.

Підстава у ПДР. Світлові пристрої, обов’язкові під час руху в тунелях, визначає пункт 19.1 ПДР.

Запам’ятайте: у будь-якому тунелі — ближнє або допустиме за обстановкою дальнє світло фар, незалежно від освітлення тунелю.

Пояснення простими словами. У разі вимушеної зупинки водій повинен, по-перше, належно позначити транспортний засіб аварійною сигналізацією та, коли цього вимагають ПДР, знаком або миготливим червоним ліхтарем. По-друге, він має вжити заходів, щоб прибрати транспортний засіб за межі проїзної частини праворуч. Одного лише позначення або одного лише переміщення недостатньо.

Чому окремі варіанти не є повною відповіддю:

• Лише позначити транспортний засіб — недостатньо, адже водій також повинен спробувати прибрати його з проїзної частини.
• Лише прибрати транспортний засіб праворуч — недостатньо, адже до цього небезпеку потрібно належно позначити.

Підстава у ПДР. Загальний порядок застосування аварійної сигналізації та знака аварійної зупинки визначають пункт 9.9 ПДР, пункт 9.10 ПДР і пункт 9.11 ПДР. Додатковий обов’язок прибрати транспортний засіб за межі проїзної частини праворуч установлює пункт 27.5 ПДР.

Запам’ятайте: вимушена зупинка на автомагістралі — позначити небезпеку та прибрати автомобіль праворуч за межі проїзної частини.

Пояснення простими словами. Через переривчасту лінію водій може заїхати на смугу для маршрутних транспортних засобів у двох показаних випадках: щоб виконати поворот праворуч або щоб посадити чи висадити пасажирів біля правого краю. В обох випадках не можна створювати перешкод маршрутному транспорту.

Що показано на ілюстрації. Білий автомобіль рухається поруч зі смугою для маршрутних транспортних засобів. Її межа переривчаста, тому в дозволених ПДР випадках водій може перетнути цю межу.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Виїзд на смугу заборонено» — переривчаста розмітка допускає заїзд у визначених Правилами випадках.
• «Тільки для посадки або висадки пасажирів» — не враховано можливість виконати з цієї смуги поворот праворуч.
• «Тільки для виконання повороту праворуч» — не враховано можливість посадки або висадки пасажирів біля правого краю.

Підстава у ПДР. Обидві підстави для заїзду на таку смугу передбачені пунктом 17.2 ПДР.

Запам’ятайте: переривчаста межа смуги — поворот праворуч або посадка чи висадка пасажирів; суцільну межу перетинати не можна.

Важливе уточнення за чинними ПДР. На ілюстрації показано знак . Він позначає дорогу для автомобілів, на якій діють особливі умови розділу 27 ПДР, але сам по собі не встановлює максимальну швидкість 110 км/год.

Вантажний автомобіль із дозволеною максимальною масою понад 3,5 т та причепом належить у пункті 12.6 до «інших транспортних засобів». Для нього чинні такі загальні межі поза населеними пунктами:

• 130 км/год — на автомагістралі, позначеній знаком ;
• 110 км/год — на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, відокремленими розділювальною смугою;
• 90 км/год — на інших автомобільних дорогах.

Висновок. Відповідь 110 км/год буде правильною лише тоді, коли дорога, позначена знаком , одночасно має окремі проїзні частини з розділювальною смугою. Одного зображення знака для однозначного визначення швидкості недостатньо.

Підстава у ПДР. Актуальні межі швидкості наведено в пункті 12.6 ПДР, а значення знака — на окремій сторінці знака 5.3.

Запам’ятайте: 110 км/год визначають окремі проїзні частини та розділювальна смуга, а не сам знак .

Пояснення простими словами. Розпізнавальний знак обов’язково розміщують на транспортних засобах, які використовуються для дорожніх робіт, а також на засобах особливої форми. Він також обов’язковий для сільськогосподарської техніки завширшки понад 2,6 м. На інших транспортних засобах таке маркування може встановлюватися за бажанням власника.

Що показано на ілюстрації питання. Червоно-білі діагональні смуги на світлоповертальній стрічці утворюють розпізнавальний знак .

Чому інші варіанти неправильні:

• «На всіх механічних транспортних засобах» — неправильно, адже для інших транспортних засобів знак може розміщуватися за бажанням власника.
• Варіанти 2 і 3 окремо правильно називають категорії, але кожен із них є неповною відповіддю.

Підстава у ПДР. Обов’язкові випадки розміщення знака визначає підпункт «ї» пункту 30.3 ПДР.

Запам’ятайте: дорожні роботи й особлива форма транспортного засобу потребують червоно-білого світлоповертального маркування.

Пояснення простими словами. Коричневий автомобіль виїжджає з ґрунтової дороги на дорогу з твердим покриттям. Відносно ґрунтової дорога з покриттям є головною, тому водій коричневого автомобіля повинен пропустити всі транспортні засоби, що рухаються нею, незалежно від напрямку їхнього подальшого руху.

Що показано на ілюстрації. Коричневий автомобіль під’їжджає ґрунтовою дорогою до дороги з твердим покриттям, якою рухається сірий автомобіль.

Чому інший варіант неправильний:

• «Проїхати перехрестя першим» — коричневий автомобіль перебуває на другорядній дорозі й не має переваги перед транспортними засобами на дорозі з твердим покриттям.

Підстава у ПДР. Визначення дороги з покриттям як головної відносно ґрунтової наведено в пункті 1.10 ПДР. Обов’язок водія, який рухається другорядною дорогою, дати дорогу транспортним засобам на головній дорозі встановлено пунктом 16.11 ПДР.

Запам’ятайте: дорога з покриттям є головною відносно ґрунтової, навіть якщо безпосередньо перед перехрестям на ґрунтовій дорозі є коротка ділянка покриття.

Пояснення простими словами. На нерегульованому перехресті рівнозначних доріг трамвай має перевагу перед нерейковими транспортними засобами. Жовтий автомобіль наближається до вас праворуч, тому ви повинні його пропустити. Трамвай і жовтий автомобіль рухаються назустріч один одному прямо, тому можуть проїхати одночасно. Після них проїжджаєте ви, а синій автомобіль — останнім, бо ваш автомобіль наближається до нього праворуч.

Що показано на ілюстрації. Ліворуч до перехрестя наближаються трамвай і синій автомобіль, а праворуч — жовтий автомобіль.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Трамвай, синій, жовтий, ваш автомобілі» — синій автомобіль не може проїхати раніше за вас, оскільки ви наближаєтеся до нього праворуч; крім того, жовтий автомобіль може рухатися одночасно з трамваєм.
• «Жовтий, ваш автомобіль, трамвай, синій автомобілі» — трамвай має перевагу перед нерейковими транспортними засобами й може проїхати одночасно із зустрічним жовтим автомобілем, а не після вас.

Підстава у ПДР. Правило надання дороги транспортним засобам, що наближаються праворуч, та перевагу трамвая перед нерейковими транспортними засобами на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг встановлено пунктом 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: учасники можуть проїжджати перехрестя одночасно, якщо їхні траєкторії не перетинаються; черговість для решти визначайте за перевагою трамвая та правилом перешкоди праворуч.

Пояснення простими словами. На залізничному переїзді не можна починати рух заднім ходом. Заборона діє незалежно від того, чи вільний простір позаду і чи бачить водій поїзд.

Що показано на ілюстрації питання. Білий автомобіль перебуває безпосередньо в межах залізничного переїзду: дорога перетинає рейки на одному рівні, а автомобіль розташований на коліях. Рухатися звідси назад не можна.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна. Навіть короткий рух назад може затримати автомобіль на коліях і зробити його траєкторію непередбачуваною для інших учасників руху.

Підстава у ПДР. Пункт 10.10 ПДР прямо забороняє рух заднім ходом на залізничному переїзді.

Запам’ятайте: у межах переїзду рух заднім ходом заборонений без винятків.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
• формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.

Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють експлуатацію, якщо не працюють запори горловин паливних баків або передбачені конструкцією пристрої для обігрівання й обдування скла. Несправний склопідйомник у цьому переліку заборонених несправностей не зазначений.

Чому інші варіанти неправильні:

• несправний запор горловини паливного бака створює ризик витікання пального;
• несправність пристрою обігрівання та обдування скла може позбавити водія необхідної видимості через запотівання або обмерзання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР містить перелік інших технічних несправностей, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється.

Запам’ятайте: у цьому питанні потрібно знайти несправність, якої немає в заборонному переліку ПДР.

Пояснення простими словами. На початку дощу вода змішується з пилом, залишками гуми, мастилом та іншими забрудненнями на покритті. Утворена слизька плівка зменшує зчеплення шин із дорогою, тому автомобілю потрібно більше відстані для зупинки.

Чому інші варіанти неправильні:

• гальмівний шлях не зменшується, бо мокре забруднене покриття не покращує, а погіршує зчеплення;
• він не залишається незмінним, оскільки залежить від стану покриття, шин, швидкості та способу гальмування.

Як діяти. Плавно зменште швидкість, збільште дистанцію, уникайте різких рухів кермом і різкого гальмування. Точне збільшення гальмівного шляху наперед визначити неможливо: воно залежить від інтенсивності дощу, покриття, шин та інших умов.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує враховувати дорожню обстановку під час вибору швидкості, а пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції.

Запам’ятайте: перші хвилини дощу особливо слизькі — швидкість менша, дистанція більша.

Пояснення простими словами. У зоні С пішохід уже виходить між автомобілями безпосередньо до вашої смуги. Це найближча й найменш передбачувана небезпека, яка може вимагати негайного гальмування.

Що показано на ілюстрації питання:

• у зоні А зустрічний автомобіль видно, і він рухається своєю частиною дороги;
• у зоні В автомобіль попереду також добре помітний, його рух можна контролювати дистанцією;
• у зоні С пішохід з’являється з-за транспортних засобів і може одразу опинитися перед вами;
• зона D пов’язана з контролем простору позаду, але зараз не становить такої безпосередньої загрози, як пішохід.

Як діяти. Негайно зменшити швидкість, не намагатися проїхати перед пішоходом і бути готовим повністю зупинити автомобіль.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає реагувати на зміну дорожньої обстановки. Поява пішохода біля смуги є небезпекою, за якої пункт 12.3 ПДР зобов’язує негайно зменшити швидкість аж до зупинки.

Запам’ятайте: першочергово контролюйте не просто найближчий автомобіль, а учасника, який уже може перетнути вашу траєкторію.

Пояснення простими словами. Під час повороту на причіп діють бічні сили. Чим вища швидкість, тим більші розгойдування, зміщення вантажу та ризик перекидання. Тому швидкість потрібно завчасно зменшити й проходити поворот плавно.

Чому інші варіанти неправильні:

• збільшення швидкості підсилює бічне навантаження та робить автопоїзд менш стійким;
• рух без зміни швидкості безпечний лише тоді, коли вона вже достатньо мала, але умова питання вимагає дії, що гарантовано знижує ризик перекидання.

Практична порада. Знижуйте швидкість до входу в поворот, у самому повороті не виконуйте різких маневрів і не гальмуйте різко — особливо з високим або нерівномірно розміщеним вантажем.

Запам’ятайте: причіп потребує меншої швидкості та плавнішої траєкторії, ніж одиночний автомобіль.

Пояснення простими словами. Відчинені в бік проїзної частини двері можуть раптово перекрити шлях автомобілю, мотоциклісту або велосипедисту. Тому перед відчиненням потрібно оцінити простір позаду й поруч із транспортним засобом та переконатися, що нікому не доведеться різко гальмувати або змінювати напрямок.

Як перевірити безпеку:

• подивитися в бокове дзеркало;
• додатково перевірити невидиму зону безпосереднім поглядом;
• відчиняти двері плавно й не залишати їх відчиненими довше, ніж потрібно;
• особливо уважно стежити за велосипедистами та мотоциклістами, які можуть рухатися близько до припаркованого автомобіля.

Чому інші варіанти неправильні:

• різке відчинення дверей не залишає іншим учасникам часу для безпечної реакції;
• припущення, що водії позаду зрозуміли ваші наміри, не замінює фактичної перевірки, чи вільний простір біля дверей.

Підстава у ПДР. Пункт 15.13 ПДР забороняє відчиняти двері, залишати їх відчиненими або виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці чи створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Запам’ятайте: перед відчиненням дверей перевірте дзеркало, невидиму зону і простір безпосередньо біля автомобіля.

Пояснення простими словами. Опікові пухирі не можна проколювати або зривати: їхня оболонка захищає пошкоджені тканини від забруднення. Після припинення дії високої температури опік охолоджують і закривають стерильною сухою марлевою пов’язкою без тиску.

Як діяти:

• охолоджувати місце опіку водою кімнатної температури щонайменше 20 хвилин, якщо площа опіку не перевищує 20 % тіла дорослого або 10 % тіла дитини;
• не пошкоджувати пухирі та не відривати тканину чи одяг, що прилипли;
• після охолодження накласти чисту стерильну суху марлеву пов’язку, не стискаючи м’які тканини.

Чому інший варіант неправильний. Проколювання пухирів руйнує природний захист опікової поверхні, підвищує ризик інфікування й прямо суперечить чинному алгоритму домедичної допомоги.

Запам’ятайте: охолодити → не пошкоджувати пухирі → накласти суху стерильну пов’язку без тиску.

Пояснення простими словами. Якщо джерело масивної кровотечі з кінцівки добре видно, перша мета — негайно зменшити втрату крові. Для цього здійснюють максимально можливий прямий тиск на рану руками, після чого накладають пов’язку, що тисне, та перевіряють, чи зупинилася кровотеча.

Правильна послідовність:

• переконатися у безпеці та, за наявності, використати рукавички й інші засоби індивідуального захисту;
• максимально сильно притиснути видиму рану руками;
• накласти пов’язку, що тисне, й оцінити її ефективність;
• якщо кровотеча не зупинилася, накласти кровоспинний джгут за правилами та викликати 103/112.

Чому інший варіант неправильний. Промивання рани водою не зупиняє масивної крововтрати й небезпечно затримує життєво необхідний прямий тиск. Очищення рани не є першочерговим завданням у цій ситуації.

Запам’ятайте: видима масивна кровотеча з кінцівки — негайний максимальний тиск, потім пов’язка, що тисне.