Категорія CE

Пояснення простими словами. Водій може рухатися швидше за загальне обмеження лише тоді, коли на відповідній ділянці дороги встановлено дорожні знаки, які дозволяють вищу швидкість.

Самих належних дорожніх умов або рішення власника дороги недостатньо. Підвищення швидкості має бути погоджене з уповноваженим підрозділом Національної поліції, а новий швидкісний режим запроваджується шляхом установлення відповідних дорожніх знаків.

Чому інші варіанти неправильні:

• варіант 2 неповний: у ньому не зазначено обов’язкове погодження рішення з уповноваженим підрозділом Національної поліції та встановлення відповідних дорожніх знаків;
• «Відповіді 1 і 2» містить неповний другий варіант, тому також є неправильною відповіддю.

Запам’ятайте: навіть якщо дорога придатна для швидшого руху, водій не може самостійно перевищувати загальне обмеження. Підвищена швидкість діє лише після встановлення відповідних знаків.

Підстава в ПДР. Порядок збільшення дозволеної швидкості на окремих ділянках доріг визначає пункт 12.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Знак призначений саме для транспортних засобів із вибуховими та легкозаймистими вантажами.

Що показано на ілюстрації питання. Усередині червоного кола зображено автомобіль на тлі умовного вибуху.

Чому інші варіанти неправильні:

• речовини, що забруднюють довкілля, позначають іншим знаком;
• великоваговий транспорт обмежують знаками із числовим значенням маси;
• для небезпечних вантажів загалом існує окремий знак 3.12, тоді як 3.13 стосується конкретно вибухових і легкозаймистих вантажів.

Підстава у ПДР. Знак 3.13 забороняє рух транспортних засобів, які перевозять вибухові та легкозаймисті вантажі.

Запам’ятайте: полум’я або вибух над автомобілем указує на вибухонебезпечний вантаж.

Пояснення простими словами. Кожна з відповідей 1–3 називає окреме право водія, прямо передбачене Правилами дорожнього руху. Тому правильною є узагальнена відповідь, яка охоплює всі три варіанти.

Розберімо кожне право:

• Знати причину зупинки, перевірки або огляду — водій має право отримати пояснення, чому його зупинили або чому проводять відповідні дії, а також знати прізвище і посаду посадової особи.
• Вимагати пред’явлення посвідчення — водій може попросити особу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом і зупинила транспортний засіб, підтвердити свої повноваження.
• Відступати від вимог законодавства у виняткових обставинах — таке право виникає за умов непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Чому варіанти 1–3 не обираємо окремо. Кожен із них є правильним твердженням, але називає лише одне право водія. Варіант 4 об’єднує всі три передбачені Правилами права, тому є повною відповіддю.

Важливо. Право відступити від вимог законодавства не є загальним дозволом порушувати Правила заради зручності або економії часу. Воно застосовується лише за виняткових обставин, коли існує реальна небезпека і відвернути зазначені тяжкі наслідки іншим способом неможливо.

Практичний приклад. Після зупинки транспортного засобу водій може спокійно попросити назвати конкретну причину зупинки, прізвище і посаду посадової особи, а також пред’явити посвідчення. Реалізація цих прав не звільняє водія від виконання законних вимог.

Підстава у ПДР. Перелічені права визначено у підпунктах «в», «г» та «е» пункту 2.14 ПДР.

Запам’ятайте: знати причину, перевірити повноваження та діяти для відвернення крайньої небезпеки — це права водія.

Пояснення простими словами. На ілюстрації зображена окрема доріжка з покриттям, прокладена поза проїзною частиною і призначена для велосипедистів. Її позначають дорожнім знаком та горизонтальною дорожньою розміткою .

Що допомагає розпізнати правильну відповідь. Доріжка конструктивно відокремлена від дороги бордюром і зеленою смугою. Велосипедист не рухається в межах автомобільної проїзної частини і не перетинає її.

Чому інші варіанти неправильні:

• велосипедна смуга є частиною проїзної частини та позначається дорожнім знаком ;
• велосипедний переїзд призначений для перетину проїзної частини й позначається горизонтальною дорожньою розміткою .

Підстава у ПДР. Визначення велосипедної доріжки наведено в пункті 1.10 ПДР. Дорожній знак і горизонтальна дорожня розмітка докладно описані на їхніх сторінці знака та сторінці розмітки.

Запам’ятайте: окремий шлях для велосипедистів поза проїзною частиною — велосипедна доріжка.

Пояснення простими словами. Широка переривчаста відділяє основну смугу від додаткової смуги, на якій водії знижують швидкість перед з’їздом із дороги.

Що показано на ілюстрації питання. Праворуч від автомобіля починається окрема смуга, що відгалужується від основного напрямку. Її межу позначено широкими переривчастими лініями .

Чому інші варіанти неправильні:

• край проїзної частини позначають крайовою суцільною , а не показаною широкою переривчастою лінією;
• ця розмітка не позначає місця, де на узбіччя можна з’їхати лише для зупинки: праворуч розташована саме смуга гальмування.

Підстава у ПДР. «Розмітка 1.8» позначає, зокрема, межу між основною смугою руху і смугами гальмування чи розгону.

Запам’ятайте: широка переривчаста лінія біля відгалуження дороги зазвичай відокремлює перехідно-швидкісну смугу від основної.

Пояснення простими словами. Сам факт того, що автомобіль або пов’язані з ДТП предмети ускладнюють рух, не дає водієві права одразу їх переміщати. Положення транспортних засобів, уламків і слідів допомагає встановити обставини пригоди, тому до виконання передбачених Правилами дій їх потрібно залишити на місці.

Що робити, якщо місце ДТП заважає руху:

• увімкнути аварійну світлову сигналізацію та виконати інші першочергові обов’язки учасника ДТП;
• вжити заходів для збереження й огородження слідів пригоди;
• організувати безпечний об’їзд місця ДТП та повідомити поліцію;
• переміщати транспортні засоби лише тоді й у тому порядку, коли це прямо допускають пункти 2.10–2.11 ПДР після належної фіксації обставин.

Важливий виняток. Якщо немає потерпілих і шкоди третім особам, транспортні засоби можуть безпечно рухатися, а водії згодні щодо обставин, Правила допускають подальші дії після складання та підписання схеми пригоди. За передбачених законом умов також можливе оформлення європротоколу. Але сама перешкода для руху ще не є достатньою підставою негайно пересунути автомобіль.

Підстава у ПДР. Підпункт «в» пункту 2.10 ПДР забороняє переміщати транспортний засіб і предмети, причетні до пригоди. Пункт 2.11 визначає умови, за яких після фіксації обставин водії можуть звільнити місце ДТП.

Запам’ятайте: спочатку безпека та фіксація обставин, а вже потім — переміщення у випадках, прямо дозволених Правилами.

Пояснення простими словами. Рухаючись заднім ходом, водій повинен постійно контролювати простір позаду та з боків автомобіля. Маневр дозволено виконувати лише тоді, коли він не створює небезпеки або перешкод іншим учасникам руху.

Якщо водій не може самостійно переконатися в безпечності маневру, він у разі потреби повинен звернутися по допомогу до іншої особи.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — аварійна світлова сигналізація не є обов’язковою умовою кожного руху заднім ходом.
• Варіант 2 — звуковий сигнал не є обов’язковою умовою кожного руху заднім ходом і не замінює вимогу виконувати маневр безпечно.
• Варіант 4 неправильний, оскільки дії з варіантів 1 і 2 не є загальними обов’язковими вимогами руху заднім ходом.

Запам’ятайте: головна вимога руху заднім ходом — не створити небезпеки чи перешкод. Якщо огляду недостатньо, скористайтеся допомогою іншої особи.

Підстава в ПДР. Вимоги до безпечного руху транспортного засобу заднім ходом визначає пункт 10.9 ПДР.

Пояснення простими словами. Якщо вантаж виступає за шириною більш як на 0,4 метра від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря, його потрібно спеціально позначити. Відлік ведуть саме від краю габаритного ліхтаря, а не від борта кузова чи дзеркала.

Чому інші варіанти неправильні:

• 0,2 м і 0,3 м — ці значення менші за встановлену межу.
• 0,5 м і 0,6 м — чекати такого виступання не можна: обов’язок позначення виникає вже при перевищенні 0,4 метра.

Підстава у ПДР. Межі виступання вантажу, після яких потрібне спеціальне позначення, установлює пункт 22.4 ПДР.

Запам’ятайте: за шириною — більш як 0,4 метра від зовнішнього краю габаритного ліхтаря.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху — це найбільша відстань, на якій водій зі свого місця ще може чітко бачити межі дороги та розуміти, де перебувають інші учасники руху. Йдеться не просто про можливість помітити щось удалині, а про здатність правильно оцінити дорожню обстановку.

Чому правильна саме відповідь 3. Вона містить усі основні ознаки визначення з ПДР:

• оцінюється максимальна, а не мінімальна відстань;
• відстань визначається з місця водія у напрямку руху;
• водій повинен чітко розпізнавати межі елементів дороги та розміщення учасників руху;
• отриманої інформації має бути достатньо, щоб орієнтуватися під час керування транспортним засобом.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 стосується лише можливості побачити стоп-лінію та помилково говорить про мінімальну відстань. Один окремий елемент дорожньої розмітки не визначає загальну видимість у напрямку руху.
• Варіант 2 описує огляд праворуч у конкретній ситуації на перехресті. Це не визначення видимості у напрямку руху, оскільки йдеться не про максимальну відстань за напрямком руху, на якій водій може оцінити дорогу та розміщення її учасників.

Що показано на ілюстрації нижче. На допоміжній ілюстрації зеленим виділено ділянку дороги, яку водій може чітко оцінити зі свого місця. Позначка «межа чіткої видимості» показує найдальшу точку, до якої ще можна розпізнати межі дороги та розміщення іншого транспортного засобу. Відстань до цієї межі і є видимістю у напрямку руху.

Практичне значення. Ця відстань допомагає водієві обирати безпечну швидкість і визначати, чи можна безпечно виконати маневр. Туман, дощ, снігопад, темрява, поворот дороги, вершина підйому, насадження або інший транспортний засіб можуть зменшувати відстань, на якій дорожню обстановку видно чітко.

Не плутайте терміни. Видимість у напрямку руху — це фактична відстань чіткого огляду в конкретних умовах. Недостатня видимість — це видимість дороги менше ніж 300 метрів у сутінках, тумані, під час дощу, снігопаду тощо. Обмежена оглядовість виникає через геометрію дороги, споруди, насадження, інші об’єкти або транспортні засоби.

Підстава у ПДР. Повне визначення терміна наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: видимість у напрямку руху — це максимальна відстань, на якій водій не просто щось бачить, а чітко розуміє дорожню обстановку та може безпечно керувати.

Пояснення простими словами. Ви та червоний автомобіль рухаєтеся головною дорогою, яка змінює напрямок. Між вами діє правило перешкоди праворуч: для червоного автомобіля ви наближаєтеся праворуч, тому він повинен дати вам дорогу. Вантажний і білий автомобілі перебувають на другорядних дорогах та пропускають обох учасників на головній.

Що показано на ілюстрації. Перед вами встановлено знак із табличкою . Схема показує, що головна дорога проходить між вашим напрямком і напрямком червоного автомобіля. Вантажівка та білий автомобіль під’їжджають другорядними дорогами.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дати дорогу тільки вантажному і білому автомобілям» — вони рухаються другорядними дорогами й самі повинні пропустити вас.
• «Дати дорогу тільки червоному автомобілю» — для червоного автомобіля саме ви є перешкодою праворуч.

Підстава у ПДР. Транспорт із другорядних доріг пропускає учасників на головній згідно з пунктом 16.11 ПДР. Між водіями на головній дорозі, що змінює напрямок, діють правила рівнозначних доріг відповідно до пункту 16.14 ПДР.

Запам’ятайте: спочатку відокремте головну дорогу від другорядних, а потім застосуйте правило перешкоди праворуч між учасниками на головній.

Пояснення простими словами. Видимість у напрямку руху оцінюють із місця водія вперед за траєкторією руху. Це відстань, у межах якої водій чітко бачить дорогу та учасників руху і завдяки цьому може правильно орієнтуватися, вибирати безпечну швидкість та виконувати маневри.

Чому перший варіант неправильний:

• термін не визначають лише відстанню праворуч від напрямку руху;
• він не стосується виключно транспортних засобів, що наближаються до перехрестя головною дорогою;
• оцінюється загальна видимість дорожньої обстановки у напрямку руху.

Підстава у ПДР. Офіційне визначення терміна «видимість у напрямку руху» наведене в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: це максимальна відстань уперед, на якій водій чітко розпізнає дорогу та учасників руху.

Пояснення простими словами. Недостатня видимість пов’язана не з геометрією дороги, а з освітленням або погодними умовами. Вона настає, коли у напрямку руху дорогу видно менш ніж на 300 м через сутінки, туман, дощ, снігопад та інші подібні чинники.

Чому інші варіанти неправильні:

• формулювання «обмежена оглядовість менше 300 м» змішує два різні терміни;
• якщо огляд закриває поворот дороги, це обмежена оглядовість, а не недостатня видимість.

Підстава у ПДР. Визначення термінів «недостатня видимість» та «обмежена оглядовість» наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: туман, опади або сутінки — недостатня видимість; поворот, підйом чи споруда — обмежена оглядовість.

Пояснення простими словами. Категорія ВЕ стосується не окремого автомобіля чи трактора, а состава: тягач повинен належати до категорії В, а повна маса причепа має перевищувати 750 кг. Саме поєднання цих двох ознак визначає категорію ВЕ.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомобілі, колісні трактори та самохідні машини не утворюють визначення категорії ВЕ;
• формулювання лише про «автомобіль із причепом» неповне, бо не уточнює, що тягач має належати саме до категорії В.

Нормативна підстава. Категорії транспортних засобів визначені Положенням про порядок видачі посвідчень водія. Формулювання і правильний висновок також відповідають чинному офіційному питанню ГСЦ МВС.

Запам’ятайте: ВЕ — це тягач категорії В плюс причіп із повною масою понад 750 кг.

Пояснення простими словами. У вантажних автопоїздах найпоширеніші два принципи з’єднання: гачковий — для причепа з дишлом, і безпроміжковий шкворневий — для сідельного тягача з напівпричепом. У другому випадку шкворінь напівпричепа фіксується у сідельно-зчіпному пристрої тягача.

Чому інші варіанти неправильні:

• кульове з’єднання характерне передусім для легкових автомобілів і легких причепів, а не для найпоширеніших вантажних тягачів;
• проміжок або надмірний люфт у шкворневому з’єднанні не є штатним видом зчіпного пристрою — це небезпечна ознака зношення чи неправильного регулювання.

Запам’ятайте: звичайний вантажний причіп — гачкове з’єднання; напівпричіп із сідельним тягачем — шкворневе безпроміжкове.

Пояснення простими словами. Кінь може злякатися автомобіля, різкого шуму чи руху та несподівано змінити напрямок. Тому наближатися до вершника потрібно повільно, передбачувано й із більшим боковим запасом, ніж до нерухомої перешкоди.

Як проїхати безпечно:

• завчасно й плавно зменшити швидкість;
• не наближатися впритул і не робити різких рухів;
• залишити достатній боковий інтервал під час випередження чи зустрічного роз’їзду;
• виконувати проїзд лише тоді, коли немає ризику налякати тварину або змусити вершника втратити контроль.

Чому інші варіанти неправильні:

• звуковий сигнал без безпосередньої потреби може налякати коня та зробити ситуацію небезпечнішою;
• збільшення швидкості скорочує час на реакцію й посилює шум та повітряний потік біля тварини.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує обирати швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, а пункт 13.3 ПДР — дотримувати безпечного інтервалу під час випередження та зустрічного роз’їзду.

Запам’ятайте: біля вершника — менша швидкість, більший інтервал і жодних різких сигналів чи маневрів.

Пояснення простими словами. Зупинка на пішохідному переході та ближче ніж за 10 м від нього з будь-якого боку заборонена. Такий автомобіль закриває огляд водіям і пішоходам, через що людина може вийти на дорогу з-за кузова непоміченою.

Що показано на ілюстрації питання. Сірий автомобіль зупинився біля краю проїзної частини безпосередньо поруч зі смугами переходу. Відстань від автомобіля до найближчої межі переходу явно менша за 10 м.

Чому місце небезпечне:

• автомобіль обмежує взаємну видимість пішохода й водія, який наближається;
• для об’їзду зупиненого автомобіля іншим водіям доводиться зміщуватися біля переходу;
• людина може з’явитися перед автомобілем, що рухається, без достатнього запасу для гальмування.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна. На ілюстрації немає ситуації короткочасної зупинки для надання переваги в русі. Звичайна зупинка в межах десятиметрової зони порушує пряму заборону.

Підстава у ПДР. Пункт 15.9 ПДР забороняє зупинку на пішохідних переходах і ближче ніж за 10 м від них з обох боків, крім випадку надання переваги в русі. Пішохідний перехід на ілюстрації позначений дорожньою розміткою .

Запам’ятайте: від межі пішохідного переходу в обидва боки залишаємо щонайменше 10 м.

Пояснення простими словами. Зелений сигнал дозволяє почати рух, але не гарантує, що перехрестя вже повністю звільнене. Якщо інший транспортний засіб завершує проїзд, потрібно зменшити швидкість і дати йому можливість залишити вашу траєкторію.

Що показано на ілюстрації питання. Для вашого напрямку ввімкнено зелений сигнал, але білий автомобіль іще рухається поперек вашого шляху. Початок руху без зменшення швидкості створить небезпеку зіткнення.

Як діяти:

• не починати різке прискорення лише через увімкнення зеленого сигналу;
• зменшити швидкість і контролювати траєкторію білого автомобіля;
• за потреби зупинитися та продовжити рух після звільнення шляху;
• додатково перевірити, чи завершили перехід пішоходи.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Дозвільний сигнал не скасовує обов’язку запобігти зіткненню та пропустити учасників, які завершують рух через перехрестя.

Підстава у ПДР. Пункт 16.5 ПДР зобов’язує водія під час руху на зелений сигнал дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, і пішоходам, які закінчують перехід.

Запам’ятайте: зелений сигнал дозволяє рух тільки після того, як конфліктна траєкторія стала вільною.

Пояснення простими словами. На задній частині автомобіля ввімкнені білі ліхтарі заднього ходу. Вони автоматично вмикаються, коли водій обирає передачу заднього ходу, і попереджають інших учасників про рух або намір рухатися назад.

Що показано на ілюстрації питання. Ми бачимо чорний автомобіль ззаду. По обидва боки його задньої частини яскраво світяться білі ліхтарі — це ключова ознака руху заднім ходом, яку потрібно розпізнати в цьому завданні.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Червоні задні ліхтарі позначають габарити або гальмування, а білі ліхтарі мають окреме призначення — повідомляють про ввімкнений задній хід.

Як реагувати іншим учасникам. Не слід проходити чи проїжджати безпосередньо позаду такого автомобіля. Потрібно дати водієві простір для маневру та пам’ятати про його обмежений огляд.

Підстава у ПДР. Пункт 9.1 ПДР відносить ліхтар заднього ходу до попереджувальних сигналів. Пункт 10.9 ПДР вимагає, щоб під час руху назад водій не створював небезпеки чи перешкод іншим учасникам.

Запам’ятайте: білі ліхтарі позаду автомобіля означають увімкнений задній хід.

Пояснення простими словами. Відкритий перелом відрізняється тим, що в проєкції перелому пошкоджена шкіра. Тому рана, кровотеча з неї та видимі уламки кістки є характерними ознаками саме відкритого перелому.

Чому інший варіант неправильний. Неприродне положення кінцівки, біль, деформація та гематома можуть спостерігатися при закритому переломі, коли шкірні покриви в проєкції ушкодження залишаються цілими. Водночас деформація й біль можуть бути й при відкритому переломі, тому вирішальна ознака для розмежування — наявність рани над переломом.

Що робити при підозрі на відкритий перелом:

• викликати екстрену медичну допомогу та виконувати вказівки диспетчера;
• за наявності кровотечі негайно зупиняти її за відповідним алгоритмом;
• накласти на рану чисту стерильну пов’язку;
• допомогти постраждалому прийняти положення, яке завдає найменше болю;
• іммобілізувати кінцівку лише за наявності відповідного навчання.

Запам’ятайте: рана в проєкції перелому означає, що перелом потрібно вважати відкритим.

Пояснення простими словами. Якщо джерело масивної кровотечі з кінцівки добре видно, перша мета — негайно зменшити втрату крові. Для цього здійснюють максимально можливий прямий тиск на рану руками, після чого накладають пов’язку, що тисне, та перевіряють, чи зупинилася кровотеча.

Правильна послідовність:

• переконатися у безпеці та, за наявності, використати рукавички й інші засоби індивідуального захисту;
• максимально сильно притиснути видиму рану руками;
• накласти пов’язку, що тисне, й оцінити її ефективність;
• якщо кровотеча не зупинилася, накласти кровоспинний джгут за правилами та викликати 103/112.

Чому інший варіант неправильний. Промивання рани водою не зупиняє масивної крововтрати й небезпечно затримує життєво необхідний прямий тиск. Очищення рани не є першочерговим завданням у цій ситуації.

Запам’ятайте: видима масивна кровотеча з кінцівки — негайний максимальний тиск, потім пов’язка, що тисне.