Категорія C

Пояснення простими словами. Ключові слова в запитанні — «поза населеним пунктом». За межами населеного пункту жоден із винятків, перелічених у варіантах 1–4, не дозволяє не користуватися ременем безпеки.

Якщо автомобіль обладнаний ременями безпеки, водій зобов’язаний користуватися ними та не перевозити непристебнутих пасажирів.

Пункт 2.3 ПДР передбачає окремі винятки, але вони діють лише в населених пунктах:

• для водіїв і пасажирів з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки;
• для водіїв і пасажирів оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Поза населеним пунктом ці винятки не застосовуються.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1. Не кожний водій з інвалідністю звільняється від використання ременя. Виняток стосується лише фізіологічної неможливості користуватися ним і діє тільки в населеному пункті.
• Варіант 2. Водії та пасажири оперативних і спеціальних транспортних засобів можуть не пристібатися лише в населених пунктах.
• Варіант 3. Чинні ПДР не передбачають окремого винятку для водіїв або пасажирів таксі.
• Варіант 4. Особа, яка навчає водінню, також не має окремого дозволу не користуватися ременем безпеки.

Варіанти про таксі та особу, яка навчає водінню, можуть здаватися знайомими, оскільки такі винятки містилися у старіших редакціях Правил. У чинній редакції їх немає.

Підстава у ПДР. Обов’язок користуватися ременями та відповідні винятки встановлено в пункті 2.3 ПДР.

Запам’ятайте: винятки, наведені у пункті 2.3 ПДР, пов’язані саме з рухом у населеному пункті. Побачили в запитанні слова «поза населеним пунктом» — усі перелічені особи повинні пристебнутися.

Пояснення простими словами. Тимчасовим серед наведених є знак «Вибоїна». Його можуть установлювати на період виконання дорожніх робіт, щоб попередити про пошкодження покриття.

Що показано на ілюстрації питання. Під номером 1 зображено нерівність або вибоїну. Знак 2 попереджає про дітей, знак 3 — про слизьку дорогу, знак 4 — про падіння каміння.

Чому інші знаки не підходять:

• знаки 2–4 є звичайними попереджувальними знаками відповідних постійних або тривалих небезпек;
• у формулюванні правил саме для знака 1.12 окремо передбачено тимчасове встановлення на час дорожніх робіт;
• жовте тло саме по собі не є єдиним критерієм — вирішальне значення має правило застосування конкретного знака.

Підстава у ПДР. Знак 1.12 «Вибоїна» може бути тимчасовим і встановлюватися на строк, необхідний для виконання відповідних дорожніх робіт.

Запам’ятайте: вибоїна під час ремонту — тимчасове попередження на період робіт.

Пояснення простими словами. Це правило застосовується до пішохода, який уже почав перехід на дозволяючий сигнал, але не встиг завершити проїзну частину одного напрямку до появи заборонного сигналу.

Де потрібно чекати:

1. Насамперед — на острівці безпеки.
2. Якщо острівця немає — на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
3. Лише за відсутності острівця та такої лінії — на середині проїзної частини.

Середина проїзної частини — запасний варіант. Формулювання відповіді перелічує її разом з іншими місцями, але повний текст ПДР уточнює: чекати на середині потрібно лише тоді, коли немає острівця безпеки та лінії між протилежними транспортними потоками.

Коли можна продовжити перехід. Для цього одночасно мають виконуватися дві умови:

• світлофор або регулювальник подає сигнал, який дозволяє рух пішоходу;
• пішохід переконався, що подальший рух є безпечним.

Чого робити не потрібно. Не можна завершувати перехід усієї дороги, ігноруючи заборонний сигнал. Також Правила не вимагають повертатися назад через уже пройдену частину дороги — це може створити додатковий конфлікт із транспортними засобами.

Важливе уточнення. Правило стосується пішохода, який уже перебуває на проїзній частині. Якщо заборонний сигнал загорівся до початку переходу, виходити на дорогу не можна.

Розбір варіантів відповіді:

• Варіант 1 неправильний: завершувати перехід усієї дороги незалежно від сигналів світлофора заборонено.
• Варіант 2 правильний: потрібно чекати у визначеному проміжному місці, а продовжувати рух — лише за дозволяючого сигналу та після перевірки безпеки.
• Варіант 3 неправильний: повертатися на тротуар через уже пройдену частину дороги ПДР не вимагають.

Підстава у ПДР. Порядок дій пішохода під час незавершеного регульованого переходу визначений пунктом 4.9 ПДР. Значення сигналів пішохідного світлофора встановлене пунктом 8.7.7 ПДР.

Запам’ятайте: якщо сигнал змінився під час переходу — не поспішайте вперед і не повертайтеся назад. Чекайте у визначеному безпечному місці та продовжуйте рух лише після дозволяючого сигналу й перевірки безпеки.

Пояснення простими словами. Наказовий знак дозволяє рух лише праворуч. Установлений над ним знак вимагає дати дорогу, але не додає інших дозволених напрямків.

Що показано на ілюстрації питання. Перед перехрестям установлено знаки і . Стрілка наказового знака спрямована праворуч.

Чому інші варіанти неправильні:

• Праворуч або на розворот — знак не дозволяє розворот.
• Ліворуч або на розворот суперечить напрямку стрілки.
• Праворуч або ліворуч безпідставно додає поворот ліворуч.

Підстава у ПДР. Знак «Рух праворуч» дозволяє рух лише у показаному стрілкою напрямку.

Запам’ятайте: знак пріоритету визначає черговість, а наказовий знак — дозволений напрямок.

Пояснення простими словами. Ви та синій автомобіль перебуваєте на другорядних дорогах, а чорний і білий автомобілі — на головній. Спочатку потрібно дати дорогу чорному й білому автомобілям. Після їх проїзду між вами та синім автомобілем діє правило перешкоди праворуч: для синього автомобіля ви наближаєтеся праворуч, тому він повинен пропустити вас.

Що показано на ілюстрації. Перед вами встановлено знак і табличку . Табличка показує, що головна дорога сполучає напрямки, з яких наближаються чорний і білий автомобілі. Синій автомобіль, як і ви, під’їжджає другорядною дорогою.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Першим» — ви рухаєтеся другорядною дорогою і повинні спочатку дати дорогу чорному та білому автомобілям на головній.
• «Після чорного, білого і синього автомобілів» — синій автомобіль також перебуває на другорядній дорозі, але наближається до вас зліва. Після проїзду автомобілів головною дорогою він повинен дати дорогу вам.

Підстава у ПДР. Обов’язок водія з другорядної дороги дати дорогу транспортним засобам на головній установлено пунктом 16.11 ПДР. Застосування правил рівнозначних доріг між водіями на другорядних дорогах визначає пункт 16.14 ПДР, а правило надання дороги транспортному засобу праворуч — пункт 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: спочатку пропустіть усіх на головній дорозі, а потім визначайте черговість між другорядними дорогами за правилом перешкоди праворуч.

Пояснення простими словами. Заборона обгону на залізничному переїзді не залежить від швидкості транспортного засобу попереду чи від кількості транспортних засобів, які водій планує обігнати.

Чому інші варіанти неправильні:

• рух транспортного засобу зі швидкістю до 30 км/год не створює винятку для обгону саме на переїзді;
• обгін навіть одного транспортного засобу на переїзді залишається забороненим;
• поєднання двох неправильних умов також не дає права на маневр.

Підстава у ПДР. Підпункт «б» пункту 14.6 ПДР прямо забороняє обгін на залізничному переїзді та на відстані менш як 100 м перед ним.

Запам’ятайте: на залізничному переїзді винятків для обгону немає.

Пояснення простими словами. Це нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг, тому кожен водій повинен дати дорогу транспортному засобу, який наближається до нього праворуч. У синього автомобіля немає перешкоди праворуч, тому він проїжджає першим. Білий автомобіль спочатку пропускає синій, а потім рухається другим. Ви маєте білий автомобіль праворуч, тому проїжджаєте останнім.

Що показано на ілюстрації. Ваш автомобіль наближається до перехрестя. Попереду назустріч під’їжджає синій автомобіль, а праворуч — білий. Знаків пріоритету безпосередньо перед перехрестям не видно.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Ваш, синій, білий автомобілі» — ви не можете проїхати першим, оскільки повинні дати дорогу білому автомобілю, який наближається до вас праворуч.
• «Білий, синій, ваш автомобілі» — білий автомобіль не може проїхати першим, бо водій білого автомобіля повинен дати дорогу синьому, який для нього наближається праворуч.

Підстава у ПДР. Обов’язок дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг, установлено пунктом 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: якщо на рівнозначному перехресті кілька водіїв мають перешкоду праворуч, починає рух той, у кого такої перешкоди немає; далі черговість визначають повторно.

Пояснення простими словами. У темну пору доби, під час сильного дощу або туману механічний транспортний засіб повинен рухатися з увімкненими фарами ближнього чи дальнього світла. Дальнє світло використовують лише тоді, коли воно не засліплює інших водіїв.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Протитуманні фари» — в окремих умовах вони дозволені, але відповідь не відображає основну вимогу щодо ближнього або дальнього світла.
• «Фари ближнього світла» — відповідь неповна, оскільки за безпечних умов допускається також дальнє світло.

Підстава у ПДР. Обов’язкові зовнішні світлові пристрої встановлює пункт 19.1 ПДР.

Запам’ятайте: темрява або недостатня видимість — увімкніть ближнє чи допустиме за обстановкою дальнє світло.

Пояснення простими словами. Якщо на сигналах світлофора зображено силует пішохода, такий світлофор регулює рух лише пішоходів. Його сигнали не дозволяють і не забороняють рух транспортних засобів.

Що показано на ілюстрації. Зображено пішохідний світлофор: червоний силует забороняє пішоходам виходити на проїзну частину, а зелений дозволяє перехід.

Чому інші варіанти неправильні:

• «На транспортні засоби» — транспортні засоби керуються сигналами призначених для них світлофорів, а не сигналами із силуетом пішохода.
• «На транспортні засоби та пішоходів» — дія цього світлофора не поширюється на транспортні засоби.

Підстава в ПДР. Відповідно до пункту 8.7.7 ПДР, якщо сигнал світлофора має вигляд силуету пішохода, його дія поширюється лише на пішоходів.

Запам’ятайте: силует пішохода на світлофорі означає, що його сигнали призначені тільки для пішоходів.

Пояснення простими словами. Дорога з розділювальною смугою має окремі проїзні частини для різних напрямків руху. Якщо заборонний сигнал увімкнувся до того, як пішохід дістався розділювальної смуги, він не повинен продовжувати перехід усієї дороги на червоне світло.

Як правильно вчинити:

1. Безпечно завершити перетин поточної проїзної частини та дійти до розділювальної смуги.
2. Зупинитися на ній перед наступною проїзною частиною.
3. Дочекатися сигналу, який дозволить продовжити перехід.
4. Перед продовженням руху переконатися, що подальший перехід є безпечним.

Чому не можна завершувати перехід усієї дороги. Заборонний сигнал означає, що транспортні засоби можуть почати рух. Перехід наступної проїзної частини в цей момент створює небезпеку та суперечить вимозі керуватися сигналами світлофора або регулювальника.

Не потрібно автоматично повертатися назад. Повернення через уже пройдену частину дороги може бути небезпечним і непередбачуваним для водіїв. Правила передбачають проміжне очікування між проїзними частинами.

Повне правило ширше за формулювання відповіді. Пункт 4.9 ПДР передбачає очікування на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а за їх відсутності — на середині проїзної частини. У цьому питанні дорога має розділювальну смугу, тому місцем очікування є саме вона.

Коли можна продовжити перехід. Недостатньо лише дочекатися дозволяючого сигналу. Пішохід також повинен переконатися, що транспортні засоби зупинилися і подальший рух є безпечним. Якщо рух регулює регулювальник, потрібно виконувати його сигнали.

Розбір варіантів відповіді:

• Варіант 1 неправильний: заборонний сигнал не дозволяє завершувати перехід усієї дороги незалежно від дорожньої обстановки.
• Варіант 2 правильний: потрібно дістатися розділювальної смуги, чекати там і продовжити перехід наступної проїзної частини лише за відповідного дозволяючого сигналу.

Підстава у ПДР. Порядок дій пішохода, який не встиг завершити регульований перехід, визначений пунктом 4.9 ПДР. Значення сигналів пішохідного світлофора встановлене пунктом 8.7.7 ПДР.

Запам’ятайте: заборонний сигнал між двома проїзними частинами означає: завершити поточну частину до розділювальної смуги, зупинитися та чекати нового дозволяючого сигналу.

Пояснення простими словами. Коли охолоджувальна рідина змішується з моторною оливою, утворюється світла каламутна емульсія. Через це крапля оливи може набути молочного або молочно-білого відтінку.

Чому це небезпечно. Охолоджувальна рідина погіршує мастильні властивості оливи, тому деталі двигуна можуть швидко зношуватися або пошкодитися. За такої ознаки двигун потрібно перевірити, а не просто замінити чи долити оливу.

Важливе уточнення. Молочний наліт сам по собі ще не є остаточним діагнозом: невелика емульсія лише на кришці заливної горловини може з’являтися через конденсат під час коротких поїздок у холодну погоду. Підтвердити потрапляння охолоджувальної рідини мають перевірка рівнів, герметичності та аналіз оливи.

Чому інші варіанти неправильні:

• фіолетовий колір не є типовою ознакою змішування оливи з охолоджувальною рідиною;
• виявити проблему за зовнішнім виглядом іноді можливо, хоча для точного діагнозу потрібна додаткова перевірка.

Запам’ятайте: молочна емульсія в оливі — привід негайно перевірити систему охолодження та двигун.

Пояснення простими словами. Дизельному двигуну не потрібна система іскрового запалювання, характерна для бензинового двигуна. Під час такту стискання повітря в циліндрі сильно нагрівається. Впорскнуте наприкінці стискання дизельне пальне самозаймається від цієї температури.

Не плутайте різні системи:

• паливна система точно дозує та впорскує дизельне пальне;
• свічки розжарювання можуть полегшувати холодний запуск, нагріваючи камеру згоряння;
• електронний блок керує впорскуванням, але не створює іскру для кожного робочого циклу.

Чому перший варіант неправильний. Звичайні свічки запалювання та високовольтна система не потрібні для робочого займання дизельного пального. Основою є висока температура стисненого повітря.

Уточнення до формулювання. Відповідь «не потрібна» стосується саме системи іскрового запалювання. Дизельний двигун усе одно має електронні системи керування, а часто й систему передпускового підігрівання.

Запам’ятайте: бензиновий двигун використовує іскру, дизельний — самозаймання пального в гарячому стисненому повітрі.

Пояснення простими словами. Карбюратор і система впорскування по-різному дозують паливо та утворюють паливоповітряну суміш. У карбюраторному двигуні паливо механічно дозується та змішується з повітрям у карбюраторі. В інжекторному двигуні кількість і момент подачі пального визначає система керування, а паливо розпилюють форсунки.

Важливе технічне уточнення. Інжектор не обов’язково впорскує паливо безпосередньо в циліндр:

• за розподіленого впорскування форсунка подає паливо у впускний канал перед впускним клапаном;
• за безпосереднього впорскування паливо подається прямо до камери згоряння.

Чому інші варіанти неправильні:

• кількість клапанів залежить від конструкції головки блока, а не від наявності карбюратора чи інжектора;
• рядне або V-подібне компонування циліндрів також не визначає спосіб подачі пального.

Запам’ятайте: головна відмінність — як дозується паливо і де утворюється суміш; кількість клапанів та форма блока тут ні до чого.

Пояснення простими словами. За самим кольором неможливо визначити склад і сумісність охолоджувальних рідин. Колір утворює барвник, а захисні властивості визначають основа, пакет присадок і технічна специфікація. Рідини різних кольорів можуть бути сумісними, а однакового кольору — несумісними.

Як діяти правильно:

• використовувати рідину зі специфікацією та допуском, установленими виробником транспортного засобу;
• перевіряти пряму сумісність конкретних продуктів, а не орієнтуватися на колір;
• якщо сумісність не підтверджена, не змішувати рідини, а виконати заміну за процедурою виробника.

Чому інші варіанти неправильні:

• пропорція 1/3 не робить несумісні пакети присадок сумісними;
• один виробник може випускати кілька рідин з різною хімією та різними допусками, тому спільної марки недостатньо.

Важливе уточнення. У реальній експлуатації вирішальною є не відмінність кольорів сама по собі, а підтверджена відповідність специфікації. У запитанні такої інформації немає, тому єдиний безпечний варіант — не змішувати.

Запам’ятайте: охолоджувальну рідину обирають за допуском, а не за кольором або назвою виробника.

Пояснення простими словами. Різкі розгони потребують великої подачі палива, а різкі гальмування перетворюють уже набрану за рахунок палива енергію на тепло в гальмах. Плавний стиль дає змогу завчасно оцінювати ситуацію, підтримувати рівномірну швидкість і рідше втрачати енергію через непотрібні прискорення та гальмування.

Чому інші варіанти неправильні:

• часте різке прискорення збільшує витрату палива, навіть якщо подальше уповільнення плавне;
• різке уповільнення означає, що частину енергії, витраченої на розгін, одразу доводиться погасити гальмами.

Важливий нюанс. Економне водіння не означає надмірно повільний розгін або рух на непридатній передачі. Потрібно плавно працювати акселератором, своєчасно обирати передачу, підтримувати рівну швидкість і завчасно починати сповільнення, коли попереду все одно доведеться зупинитися.

Запам’ятайте: прогнозуйте дорожню ситуацію — плавно розганяйтеся, підтримуйте швидкість і плавно сповільнюйтеся.

Пояснення простими словами. Небезпечна поведінка іншого водія не дає права відповідати агресією. Після різкого перестроювання потрібно спокійно загальмувати, відновити безпечну дистанцію, контролювати ситуацію й не створювати нової небезпеки.

Чому всі запропоновані дії неприпустимі:

• сигнал фарами, поданий як докір або покарання, не усуває небезпеку й може спровокувати подальший конфлікт;
• випередження з наступним різким перестроюванням і гальмуванням є свідомим створенням небезпечної ситуації;
• виходити з автомобіля для з’ясування стосунків небезпечно, це затримує рух і може призвести до конфлікту.

Що потрібно зробити натомість. Зберегти спокій, збільшити дистанцію до цього автомобіля, не залишатися поруч із ним та продовжувати уважно стежити за дорожньою обстановкою.

Підстава у ПДР. Пункт 1.3 ПДР вимагає від учасників руху бути взаємно ввічливими. Якщо через маневр іншого водія виникла небезпека, пункт 12.3 ПДР зобов’язує зменшувати швидкість аж до зупинки, а не відповідати ризикованим маневром.

Запам’ятайте: чужа помилка — привід збільшити запас безпеки, а не помститися на дорозі.

Пояснення простими словами. Безпечне керування потребує постійного огляду всієї доступної обстановки, а не лише простору безпосередньо перед автомобілем. Водій має завчасно помічати зміни, передбачати розвиток ситуації та зберігати запас відстані спереду й збоку.

Що потрібно контролювати:

• дорогу далеко попереду й найближчу зону перед автомобілем;
• дзеркала, бічні напрямки та невидимі зони перед маневрами;
• безпечну дистанцію до транспорту попереду;
• безпечний боковий інтервал до автомобілів, велосипедистів, пішоходів та інших об’єктів;
• можливі шляхи безпечного уповільнення або уникнення небезпеки.

Чому інші варіанти неправильні:

• пасажир може додатково попередити про помічену небезпеку, але відповідальність за спостереження й рішення залишається на водієві;
• погляд лише вперед залишає без контролю транспорт збоку та позаду й не дозволяє безпечно маневрувати.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує бути уважним і стежити за дорожньою обстановкою. Пункт 13.1 ПДР вимагає безпечної дистанції, а пункт 13.3 ПДР — безпечного інтервалу під час обгону, випередження, об’їзду чи зустрічного роз’їзду.

Запам’ятайте: дивіться широко, прогнозуйте наперед і завжди залишайте просторовий запас.

Пояснення простими словами. Налаштування попереднього водія майже напевно не відповідатимуть зросту, довжині рук і ніг та посадці нового водія. Тому перед початком руху потрібно відрегулювати і сидіння, і дзеркала.

Безпечна послідовність налаштування:

• відрегулювати положення сидіння та спинки, щоб упевнено діставати до педалей і керма;
• налаштувати підголівник і, якщо це передбачено, положення керма;
• після остаточного положення сидіння налаштувати внутрішнє та зовнішні дзеркала;
• перевірити огляд, робочі органи керування й пристебнути ремінь до початку руху.

Чому налаштувати лише один елемент недостатньо:

• правильне сидіння без налаштованих дзеркал залишає водієві зайві невидимі зони;
• налаштовані дзеркала не компенсують незручний доступ до педалей і керма;
• після зміни положення сидіння дзеркала потрібно перевірити знову, бо точка огляду змінилася.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає бути уважним і постійно контролювати дорожню обстановку, а пункт 10.1 ПДР — перед початком руху переконатися в безпеці. Конкретний порядок регулювання визначає інструкція автомобіля.

Запам’ятайте: змінився водій — до початку руху змінюються і посадка, і огляд.

Пояснення простими словами. Якщо дорослий не реагує та не дихає нормально, потрібно негайно викликати екстрену медичну допомогу й розпочати серцево-легеневу реанімацію. За наявності гучного зв’язку виклик можна здійснювати одночасно з проведенням СЛР.

Основна послідовність:

• переконатися, що місце події безпечне;
• перевірити свідомість, відновити прохідність дихальних шляхів і оцінювати дихання не довше 10 секунд;
• за відсутності нормального дихання викликати 103 або 112 та виконувати вказівки диспетчера;
• розпочати цикли з 30 натискань на грудну клітку та 2 вдихів; без захисного засобу дозволено виконувати лише натискання.

Чому інші варіанти неправильні:

• відкладати виклик до появи дихання небезпечно — професійну допомогу потрібно викликати негайно;
• стабільне бокове положення застосовують до непритомної людини, яка нормально дихає; за відсутності дихання потрібна СЛР.

Запам’ятайте: немає нормального дихання — виклик 103/112 і негайний початок СЛР.

Пояснення простими словами. Під час надання допомоги при термічному опіку насамперед оцінюють, наскільки глибоко пошкоджені шкіра та м’які тканини. Саме ступінь опіку характеризує тяжкість місцевого ушкодження й допомагає правильно оцінити стан постраждалого.

Ступені термічних опіків:

• I ступінь — почервоніння, набряклість і біль;
• II ступінь — сильний біль, інтенсивне почервоніння та утворення наповнених рідиною пухирів;
• III ступінь — пошкодження всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпа;
• IV ступінь — обвуглення з пошкодженням м’язів, сухожиль і кісток.

Чому інші варіанти неправильні:

• місцезнаходження постраждалого під час отримання опіку може пояснювати обставини події, але не визначає ступінь пошкодження тканин;
• вік може впливати на ризики та допустиму площу охолодження, проте поєднання віку, зросту й статі не є першочерговим критерієм, про який запитує завдання.

Запам’ятайте: ступінь опіку визначають за глибиною та характером пошкодження тканин.