Категорія C

Знак інформує про загальні обмеження швидкості на території України та строки обов’язкового ввімкнення на механічних транспортних засобах денних ходових вогнів (ближнього світла фар) поза населеними пунктами.

Дія всіх зазначених знаків поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.

Навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, що підтверджується дійсною медичною довідкою встановленого зразка.

Зупинка забороняєтьс на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків,крім випадків надання переваги в русі.

Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки. Сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів та вимогами дорожніх знаків і є обов’язковими для виконання. Водії повинні виконувати вимоги регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофорів, вимогам дорожніх знаків і розмітки.

На всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу — ближнє світло фар.

Обгін на перехресті заборонено.

Власник транспортного засобу має право:
a) довіряти в установленому порядку розпорядження транспортним засобом іншій особі;
б) на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу поліцейським та працівникам органу охорони здоров’я згідно з пунктом 2.7 цих Правил;
в) на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху;
г) на безпечні та зручні умови для руху;
ґ) запитувати оперативну інформацію про дорожні умови та напрямки руху.

У разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.

На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Однією з ознак наявності охолоджувальної рідини в моторній оливі є зміна кольору оливи на щупі на молочно-білий. Попадання антифризу в моторну оливу є першочерговою причиною передчасного виходу з ладу фільтра в дизельному двигуні та загального недостатнього змащення.

Антифриз — водні розчини деяких речовин (етиленгліколю, пропіленгліколю, гліцерину, неорганічних солей), що не замерзають при температурах нижчих 0 °C. Їх застосовують в системах охолодження автомобілів при температурах навколишнього повітря від -75° до 0 °C.

Заводи, які виробляють охолоджуючі рідини, вводять у формулу певний пігмен т- барвник: синій, зелений, червоний, фіолетовий і жовтий. Незалежно від кольору, будь-який сучасний антифриз приблизно на 80% складається з суміші одноатомного спирту (етиленгліколю або пропіленгліколю) і води. Решта 20% у складі будь-якого сучасного антифризу — це різноманітні присадки. Вони необхідні для того, щоб захищати металеві та гумові деталі, з якими стикається ця рідина, від корозії і руйнування під впливом спирту.

Щодо кольорів охолоджуючих рідин існує декілька класифікацій. Навіть можна знайти антифризи різних кольорів, але вони будуть однакові за хімічним складом. Та все ж антикорозійні присадки у них можуть бути різні, а тому не можна їх змішувати.

Що буде, якщо змішати охолоджувальні рідини різних кольорів?

Оскільки антифризи різного кольору мають у своєму складі різні присадки, то точно сказати, як вони будуть реагувати один з одним при змішуванні, досить важко. При цьому наслідки додавання охолоджуючої рідини одного типу в інший, цілком можуть проявитися не відразу, а тільки через деякий час, і бути досить негативними.

В кращому разі утворюється суміш, яка вже не буде охолоджувальною рідиною в повному сенсі цього слова. Вона перестане ефективно підтримувати температуру двигуна у робочому діапазоні і незабаром зажадає заміни із-за повної втрати своїх властивостей.

У гіршому випадку хімічні речовини, що знаходяться в складі охолоджуючих рідин, прореагують один з одним так, що доведеться промивати або навіть усувати виниклі несправності і відмови вузлів та агрегатів системи охолодження.

Наприклад, зелена рідина при змішуванні з червоною або жовтою може перетворитись на гель. А гель по системі вже не прокачується і не працює як охолоджувач. Також може утворитись осад у вигляді пластівців при змішуванні антифризів на основі етиленгліколю і пропіленгліколю.

Запалювання палива в дизельних двигунах відбувається за рахунок різкого підвищення тиску і температури. Основні етапи цього процесу виглядають наступним чином:

Вприскування палива: дизельне паливо вприсковується безпосередньо в циліндр за допомогою форсунки.
Стиснення повітря: повітря стискається в циліндрі за допомогою поршня до високого тиску та температури.
Самозаймання: при досягненні високого тиску та температури, паливо самозаймається без необхідності іскри, як у бензинових двигунах. Самозаймання відбувається завдяки властивостям дизельного палива, яке самозаймається при високих температурах та тиску.

Таким чином, в дизельних двигунах займання палива відбувається без використання свічок запалювання та іскри, як це має місце у бензинових двигунах. Цей процес дозволяє дизельним двигунам працювати більш ефективно за умов, таких як великі навантаження та важкі умови експлуатації.

Моторне гальмо (гірське гальмо) являє собою двигун автомобіля, обладнаний додатковими пристроями вимкнення подачі палива і повороту заслінок у випускному трубопроводі, що створюють додатковий опір.

Під час гальмування водій за допомогою пневматичного приводу повертає заслінку в трубі глушника в закрите положення і переміщає рейку паливного насоса високого тиску в положення нульової подачі палива в двигун.

Внаслідок цих дій двигун автомобіля глушиться (але обертання колінчастого вала не припиняється) і унеможливлюється випуск повітря з циліндрів через випускний тракт. У такті випуску поршень прагне виштовхнути повітря через випускний трубопровід. При цьому поршень відчуває опір, багаторазово стискаючи повітря.

Наслідком цього опору переміщенню поршня є сповільнення обертання колінчастого вала, і, отже, передача від нього через трансмісію гальмівного моменту до ведучих коліс автомобіля.

Зверніть увагу на послідовність дій, вказану у варіантах відповіді!
В будь-якому випадку спочатку потрібно відрегулювати сидіння водія, адже під це положення ви потім повинні налаштувати і кермо, і дзеркала.

Таким чином, рекомендована послідовність дій наступна:
1. Перевірте налаштування сидіння, переконайтеся, що сидіння налаштовано на ваш розмір і комфорт.
2. Відрегулюйте положення дзеркал для оптимальної видимості.
3. Налаштуйте кермо, встановіть його в зручне положення, щоб мати контроль над автомобілем і не втомлюватися під час їзди.
4. Пристебніть пасок безпеки.

Джгут є засобом тимчасової зупинки кровотечі з магістральних судин кінцівок. Накладення джгута є одним із заходів першої допомоги. Джгут накладається вище рани, оскільки використовують його лише при артеріальній кровотечі, або якщо потерпілий з сильною кровотечею знаходиться в зоні безпосередньої небезпеки. У цьому випадку тип кровотечі визначається після його евакуації у відносно безпечній зоні, і джгут або знімається, якщо не зачеплена артерія, або залишається. Критерієм успішності накладення джгута є зупинка кровотечі, або зникнення пульсу на кінцівці, на яку накладено джгут. Джгут має бути накладений на відстані 5—7 см вище місця кровотечі так, щоб притискати крупну судину до кісткових виступів.

При забоях живота можливі пошкодження кишечника, печінки, селезінки, нирок та інших внутрішніх органів, що ускладнює стан хворого і спричиняє небезпеку загибелі потерпілого. Надання першої допомоги:
Укласти потерпілого на рівну поверхню і забезпечити повний спокій.
Покласти на місце забою холод.