Категорія C

Пояснення простими словами. Трамваї 1 і 2 та червоний автомобіль рухаються головною дорогою, тому проїжджають раніше за зелений і фіолетовий автомобілі з другорядної. Між трамваями першим рухається трамвай 2: трамвай 1 повертає ліворуч і повинен пропустити зустрічний трамвай 2. Після обох трамваїв проїжджає червоний автомобіль, адже трамваї мають перед ним перевагу. Далі зелений автомобіль рухається раніше за фіолетовий, який повертає ліворуч і повинен пропустити зустрічний транспортний засіб.

Що показано на ілюстрації. Трамвай 1 наближається справа знизу, а зустрічний трамвай 2 — зліва зверху; за трамваєм 2 рухається червоний автомобіль. Зліва другорядною дорогою під’їжджає зелений автомобіль, перед яким установлено знак , а справа — фіолетовий автомобіль. На головній дорозі видно знак .

Чому інші варіанти неправильні:

• «Трамвай 1, трамвай 2, червоний, фіолетовий, зелений автомобілі» — трамвай 1 під час повороту ліворуч повинен пропустити трамвай 2, а фіолетовий автомобіль — зустрічний зелений.
• «Трамвай 2, трамвай 1, фіолетовий, червоний, зелений автомобілі» — червоний автомобіль перебуває на головній дорозі й проїжджає раніше за фіолетовий із другорядної.
• «Трамвай 2, червоний автомобіль, трамвай 1, фіолетовий, зелений автомобілі» — трамвай 1 має перевагу перед червоним автомобілем на головній дорозі, а зелений автомобіль повинен проїхати раніше за фіолетовий.

Підстава у ПДР. Обов’язок транспорту з другорядної дороги пропустити транспорт на головній встановлено пунктом 16.11 ПДР. Перевагу трамвая перед нерейковим транспортом на рівнозначній дорозі визначено пунктом 16.12 ПДР. Правило, за яким під час повороту ліворуч потрібно пропустити зустрічний транспорт, що рухається прямо або праворуч, і яким повинні керуватися між собою також водії трамваїв, встановлено пунктом 16.13 ПДР.

Запам’ятайте: спершу розділіть учасників за головною і другорядною дорогами, а в кожній зустрічній парі врахуйте маневр: транспортний засіб, який повертає ліворуч, пропускає того, хто рухається прямо або праворуч.

Пояснення простими словами. У цьому питанні йдеться саме про попереджувальний сигнал. Пункт 9.1 ПДР відносить увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби до попереджувальних сигналів, а пункт 9.8 прямо вимагає вмикати ближнє світло під час руху механічного транспортного засобу в тунелі у світлу пору доби.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Денні ходові вогні» не замінюють прямо передбачене пунктом 9.8 ближнє світло фар у тунелі.
• «Протитуманні фари без ближнього світла» не є попереджувальним сигналом, який перевіряється цим питанням. Їх окреме використання допускається лише за спеціальних умов недостатньої видимості.

Важливе уточнення. Пункт 19.1 окремо регулює користування світловими приладами: у тунелі на механічному транспортному засобі повинні бути ввімкнені фари ближнього або дальнього світла. В умовах недостатньої видимості примітка до цього пункту дозволяє замість них використовувати протитуманні фари. Це не змінює відповіді на запитання про попереджувальний сигнал за пунктом 9.8.

Підстава у ПДР: пункт 9.1, пункт 9.8 та пункт 19.1.

Пояснення простими словами. Сам факт того, що автомобіль або пов’язані з ДТП предмети ускладнюють рух, не дає водієві права одразу їх переміщати. Положення транспортних засобів, уламків і слідів допомагає встановити обставини пригоди, тому до виконання передбачених Правилами дій їх потрібно залишити на місці.

Що робити, якщо місце ДТП заважає руху:

• увімкнути аварійну світлову сигналізацію та виконати інші першочергові обов’язки учасника ДТП;
• вжити заходів для збереження й огородження слідів пригоди;
• організувати безпечний об’їзд місця ДТП та повідомити поліцію;
• переміщати транспортні засоби лише тоді й у тому порядку, коли це прямо допускають пункти 2.10–2.11 ПДР після належної фіксації обставин.

Важливий виняток. Якщо немає потерпілих і шкоди третім особам, транспортні засоби можуть безпечно рухатися, а водії згодні щодо обставин, Правила допускають подальші дії після складання та підписання схеми пригоди. За передбачених законом умов також можливе оформлення європротоколу. Але сама перешкода для руху ще не є достатньою підставою негайно пересунути автомобіль.

Підстава у ПДР. Підпункт «в» пункту 2.10 ПДР забороняє переміщати транспортний засіб і предмети, причетні до пригоди. Пункт 2.11 визначає умови, за яких після фіксації обставин водії можуть звільнити місце ДТП.

Запам’ятайте: спочатку безпека та фіксація обставин, а вже потім — переміщення у випадках, прямо дозволених Правилами.

Пояснення простими словами. Поза населеними пунктами звуковий сигнал дозволено використовувати для привертання уваги водія транспортного засобу, якого обганяють. Проте це правило не діє в зоні знака : там звукові сигнали заборонені, крім випадків, коли без сигналу неможливо запобігти ДТП.

Чому правильний саме варіант 2:

• Варіант 1 — слово «завжди» робить твердження неправильним, оскільки не враховує можливу дію спеціальної заборони.
• Варіант 2 правильно враховує обмеження, яке може діяти й за межами населеного пункту.

Запам’ятайте: поза населеним пунктом звуковий сигнал під час обгону дозволений, якщо на ділянці дороги немає відповідної заборони.

Підстава в ПДР. Використання звукового сигналу для привертання уваги водія транспортного засобу, якого обганяють, поза населеними пунктами передбачає пункт 9.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Знак 5.92.1 позначає організований переїзд велосипедистів через проїзну частину.

Що показано на ілюстрації питання. На синьому щиті зображено велосипедиста в білому трикутнику над смугами переїзду. Це знак 5.92.1 , а не суміщене позначення двох різних переходів.

Чому перший варіант неправильний. Для місця, де пішохідний перехід і велосипедний переїзд розташовані поруч, застосовують знак 5.93.1 або знак 5.93.2 залежно від розташування смуг. На ілюстрації питання показано лише велосипедний переїзд.

Підстава у ПДР. Знак 5.92.1 «Велосипедний переїзд» позначає організований переїзд велосипедистів через проїзну частину.

Запам’ятайте: один велосипедист на щиті — велосипедний переїзд; пішохід і велосипедист разом — суміжні переходи.

Пояснення простими словами. Кількість смуг насамперед визначається дорожньою розміткою або знаками , , .

Якщо розмітки та таких знаків немає, водій визначає кількість смуг самостійно. Для цього потрібно одночасно врахувати:

• ширину проїзної частини, призначеної для відповідного напрямку руху;
• габарити транспортних засобів;
• необхідні безпечні інтервали між транспортними засобами.

Смугу можна вважати придатною для руху лише тоді, коли транспортний засіб фізично вміщується в ній і між сусідніми транспортними засобами залишається безпечний простір.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Тільки ширину проїзної частини» — недостатньо, адже транспортні засоби мають різні габарити, а між ними потрібний безпечний інтервал;
• «Тільки габарити транспортних засобів» — не враховує ширину доступної частини дороги та необхідні інтервали.

Запам’ятайте: без розмітки та знаків кількість смуг визначають за трьома складовими: ширина дороги, габарити транспортних засобів і безпечні інтервали.

Підстава в ПДР. Порядок визначення кількості смуг для руху нерейкових транспортних засобів установлює пункт 11.1 ПДР.

Пояснення простими словами. Знак попереджає про небезпечне узбіччя. Воно може бути підвищеним, заниженим чи зруйнованим, або на ньому можуть виконувати ремонтні роботи.

Що показано на ілюстрації питання. На знаку схематично зображено край проїзної частини та небезпечне узбіччя біля нього.

Чому інші варіанти неправильні:

• про можливе викидання гравію чи щебеню попереджає знак 1.14;
• про дорожні роботи попереджає знак 1.37;
• про нерівності проїзної частини попереджає знак 1.12.

Підстава у ПДР. Знак 1.15 «Небезпечне узбіччя» встановлюють перед ділянками дороги з небезпечним станом узбіччя або роботами на ньому.

Запам’ятайте: автомобіль біля нерівного краю дороги — небезпечне узбіччя.

Пояснення простими словами. Для вантажного автомобіля з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т підходить : вона передбачає стоянку на проїзній частині вздовж тротуару та поширюється на всі транспортні засоби. На ілюстрації це табличка під номером 5.

Що показано на ілюстрації питання. Під номером 5 автомобіль зображений повністю на проїзній частині вздовж краю тротуару. На інших чотирьох зображеннях показано способи стоянки з використанням тротуару.

Чому інші варіанти неправильні:

• способи із частковим або повним заїздом на тротуар дозволені за цими табличками лише легковим автомобілям і мотоциклам;
• вантажний автомобіль із дозволеною максимальною масою понад 3,5 т не належить до цих категорій;
• тому для нього залишається спосіб поставлення на проїзній частині вздовж тротуару.

Підстава у ПДР. Пункт 15.6 ПДР дозволяє стоянку всіх транспортних засобів за способом, визначеним , а способи з використанням тротуару — лише для легкових автомобілів і мотоциклів.

Запам’ятайте: вантажівка понад 3,5 т — на проїзній частині вздовж тротуару; варіанти із заїздом на тротуар для неї не підходять.

Пояснення простими словами. Водій червоного автомобіля має намір виконати обгін безпосередньо на перехресті. Правила забороняють такий маневр незалежно від швидкості транспортного засобу, який рухається попереду.

Що показано на ілюстрації. Червоний автомобіль рухається позаду синього та перебуває безпосередньо перед перехрестям, про яке попереджає знак . У показаному положенні маневр продовжувався б уже через перехрестя, тому виконувати його не можна.

Чому інший варіант неправильний:

• «Дозволено обгін на перехресті, за умови, що швидкість транспортного засобу, що обганяється, менше ніж 30 км/год» — швидкість автомобіля попереду не є винятком із заборони обгону на перехресті.

Запам’ятайте: на перехресті обгін заборонений, навіть якщо транспортний засіб попереду рухається дуже повільно.

Підстава в ПДР. Заборону обгону на перехрестях установлює підпункт «а» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Знак 1 — «Рекомендована швидкість». Він радить рухатися зі швидкістю 50 км/год, але сам по собі не встановлює обов’язкової мінімальної або максимальної межі.

Що показано на ілюстрації питання. Число 50 наведено на чотирьох знаках різної форми: синьому квадраті, синьому крузі, білому крузі з червоною каймою та зональному знаку.

Чому інші знаки обмежують швидкість:

• знак 2 установлює мінімальну швидкість 50 км/год;
• знак 3 установлює максимальну швидкість 50 км/год;
• знак 4 запроваджує зону обмеження максимальної швидкості 50 км/год.

Підстава у ПДР. Знак 5.33 указує рекомендовану швидкість руху, а не встановлює обов’язкове швидкісне обмеження.

Запам’ятайте: синій квадрат — рекомендація; синій круг — мінімум; червона кайма — максимум.

Пояснення простими словами. У бензиновому двигуні система запалювання повинна в потрібний момент створити на свічці електричну іскру. Вона займає стиснену паливоповітряну суміш у циліндрі, після чого починається робоче згоряння.

До системи запалювання можуть належати:

• котушки запалювання;
• свічки запалювання;
• датчики положення колінчастого та розподільного валів;
• електронний блок керування і відповідне електричне коло.

Чому важливий точний момент іскри. Занадто раннє або пізнє запалювання погіршує потужність і економічність, збільшує навантаження на двигун та може спричинити детонацію або перегрівання.

Чому інші варіанти неправильні:

• підігрівання повітря не є основним призначенням системи іскрового запалювання;
• фарами керує система зовнішнього освітлення, а не система запалювання двигуна.

Запам’ятайте: система запалювання створює іскру для своєчасного займання суміші в бензиновому двигуні.

Пояснення простими словами. У бензиновому двигуні система запалювання створює на свічці високу напругу. Електричний розряд між її електродами утворює іскру, від якої в камері згоряння починає горіти стиснена паливоповітряна суміш.

Важливе технічне уточнення. Іскра виникає у визначений системою момент запалювання — зазвичай трохи до досягнення поршнем верхньої мертвої точки, але точний кут змінюється залежно від обертів, навантаження та конструкції двигуна. Нормальне згоряння після іскри є керованим поширенням полум’я, а не детонацією.

Чому інші варіанти неправильні:

• детонація — це ненормальне вибухове згоряння, яке може пошкодити двигун, а не штатний спосіб запалювання суміші;
• відкритий вогонь від попередньої порції суміші не залишається в циліндрі до наступного робочого циклу.

Не плутайте:

• бензиновий двигун — запалювання від електричної іскри;
• дизельний двигун — самозаймання палива в гарячому стисненому повітрі.

Запам’ятайте: бензинова суміш штатно займається від іскри свічки, а детонація є несправним режимом горіння.

Пояснення простими словами. Гірське гальмо є допоміжним сповільнювачем. У класичній системі воно створює опір роботі двигуна — наприклад, обмежує вихід відпрацьованих газів або змінює роботу випускних клапанів. Отриманий гальмівний момент через трансмісію передається до ведучих коліс без увімкнення колісних механізмів робочої гальмівної системи.

Для чого воно потрібне. На тривалому спуску гірське гальмо допомагає утримувати швидкість і зменшує нагрівання та зношення робочих гальм. Воно лише сповільнює автомобіль і не замінює робочу гальмівну систему для повної зупинки.

Чому інші варіанти неправильні:

• передні колісні гальмівні механізми окремо не вмикаються;
• задні колісні гальмівні механізми також не приводяться в дію;
• не відбувається одночасного ввімкнення передніх і задніх робочих гальм.

Важливе уточнення. У сучасному транспортному засобі електронні системи можуть узгоджувати роботу різних сповільнювачів і робочих гальм. Однак тестове запитання стосується самостійної роботи класичного гірського гальма.

Запам’ятайте: гірське гальмо сповільнює через двигун і трансмісію, а не через колісні гальмівні механізми.

Пояснення простими словами. Рівень моторної оливи повинен залишатися в межах, установлених виробником, і не перевищувати позначку максимуму. Надлишок оливи не покращує змащування. Навпаки, рухомі деталі можуть інтенсивно перемішувати її з повітрям, утворюючи піну, через що подача оливи до пар тертя стає нестабільною.

Можливі наслідки переповнення:

• спінювання та насичення оливи повітрям;
• підвищення тиску в картері й витікання через ущільнення;
• потрапляння оливи до впуску та камери згоряння;
• пошкодження системи нейтралізації вихлопу й самого двигуна.

Як перевіряти рівень. Автомобіль установлюють на рівній поверхні, двигун вимикають і витримують час, зазначений виробником, щоб олива стекла в піддон. Після доливання рівень перевіряють повторно.

Чому інші варіанти неправильні:

• перевищення максимуму не стає безпечним за жодного звичайного режиму експлуатації;
• капітальний ремонт двигуна не скасовує встановленого виробником об’єму та рівня оливи.

Запам’ятайте: більше оливи не означає краще — рівень має бути не вище позначки максимуму.

Пояснення простими словами. Недостатньо накачана шина сильніше деформується під час кочення. На цю постійну деформацію витрачається додаткова енергія, опір коченню зростає, а двигун споживає більше пального для підтримання тієї самої швидкості.

Інші наслідки зниженого тиску:

• прискорене й нерівномірне зношування шин;
• додаткове нагрівання боковин;
• погіршення керованості;
• підвищений ризик пошкодження або руйнування шини.

Чому відповідь «Так» неправильна. Знижений тиск не заощаджує пальне, а навпаки збільшує опір коченню та витрату енергії.

Практична порада. Перевіряйте тиск на холодних шинах і використовуйте значення, рекомендоване виробником автомобіля, а не максимальний тиск, зазначений на боковині самої шини.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок перевіряти й підтримувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: менше тиску — більше деформації, опору коченню та витрати пального.

Пояснення простими словами. Під час повороту транспортний засіб змінює напрямок, а незакріплений вантаж за інерцією прагне продовжити попередній прямолінійний рух. Відносно кузова це виглядає як зміщення назовні повороту.

Приклади:

• під час повороту праворуч вантаж зміщується до лівого борту;
• під час повороту ліворуч — до правого борту;
• що вища швидкість і крутіший поворот, то більшим може бути бокове навантаження.

Чому інші варіанти неправильні:

• зміщення до заднього борту характерне насамперед для розгону;
• зміщення до переднього борту характерне насамперед для гальмування;
• вантаж зміщується не завжди лише до лівого борту — бік залежить від напрямку повороту.

Практичний висновок. Незакріплений вантаж може змістити центр мас, погіршити керованість або спричинити перекидання. Тому його необхідно правильно розмістити й надійно закріпити до початку руху, а кріплення контролювати в дорозі.

Підстава у ПДР. Пункт 22.2 ПДР зобов’язує водія перевіряти розташування та кріплення вантажу, а пункт 22.3 ПДР вимагає, щоб вантаж не порушував стійкості транспортного засобу й не утруднював керування.

Запам’ятайте: у повороті незакріплений вантаж зміщується назовні повороту.

Пояснення простими словами. Потенційно небезпечною є не обов’язково найближча ділянка, а передусім та, яку водій бачить найгірше і з якої може раптово з’явитися інший учасник руху. На ілюстрації такою ділянкою є зона C.

Що показано на ілюстрації питання. Зустрічний автобус закриває огляд простору за собою. У зоні C вже частково видно інший автомобіль, який до цього був прихований великим транспортним засобом. Його подальша траєкторія може перетнутися з вашою, а часу на реакцію через закритий огляд буде менше.

Чому не зони А та В:

• зона А показує видиму в зовнішньому дзеркалі ділянку позаду збоку; на ілюстрації там немає прихованого транспортним засобом об’єкта, що наближається до вашої траєкторії;
• зона В розташована на відкритій і добре видимій ділянці;
• зону C перекриває автобус, тому саме там найімовірніша пізня поява небезпеки.

Як діяти. Завчасно зменшити швидкість, збільшити запас простору й бути готовим до гальмування. Коли прихований об’єкт уже створив небезпеку для руху, діє вимога негайно зменшувати швидкість аж до зупинки.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує бути уважним і відповідно реагувати на зміну обстановки, пункт 12.1 ПДР — обирати безпечну швидкість, а пункт 12.3 ПДР визначає дії в разі появи небезпеки.

Запам’ятайте: великий транспортний засіб — це рухома стіна, за якою небезпека може стати видимою в останню мить.

Пояснення простими словами. Відчинені в бік проїзної частини двері можуть раптово перекрити шлях автомобілю, мотоциклісту або велосипедисту. Тому перед відчиненням потрібно оцінити простір позаду й поруч із транспортним засобом та переконатися, що нікому не доведеться різко гальмувати або змінювати напрямок.

Як перевірити безпеку:

• подивитися в бокове дзеркало;
• додатково перевірити невидиму зону безпосереднім поглядом;
• відчиняти двері плавно й не залишати їх відчиненими довше, ніж потрібно;
• особливо уважно стежити за велосипедистами та мотоциклістами, які можуть рухатися близько до припаркованого автомобіля.

Чому інші варіанти неправильні:

• різке відчинення дверей не залишає іншим учасникам часу для безпечної реакції;
• припущення, що водії позаду зрозуміли ваші наміри, не замінює фактичної перевірки, чи вільний простір біля дверей.

Підстава у ПДР. Пункт 15.13 ПДР забороняє відчиняти двері, залишати їх відчиненими або виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці чи створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Запам’ятайте: перед відчиненням дверей перевірте дзеркало, невидиму зону і простір безпосередньо біля автомобіля.

Пояснення простими словами. Пахвова ділянка містить великі кровоносні судини, тому масивна кровотеча тут потребує негайного прямого тиску. Після перевірки безпеки та використання доступних засобів захисту потрібно максимально сильно притиснути рану.

Подальші дії:

• покликати на допомогу та організувати виклик 103 або 112;
• заспокоїти постраждалого й пояснити подальші дії;
• туго затампонувати рану гемостатичним засобом або марлевим бинтом;
• після тампонування тиснути на рану 3 хвилини з гемостатичним засобом або 10 хвилин із марлевим бинтом;
• оцінити результат і, якщо кровотеча триває, повторити тампонування або безперервно здійснювати максимальний тиск до приїзду медиків.

Чому інші варіанти не є першими. Зручне положення та психологічна підтримка важливі, але вони не зупиняють небезпечну крововтрату. Спочатку потрібно притиснути рану.

Запам’ятайте: масивна кровотеча з пахвової ділянки — максимальний тиск, потім туге тампонування.

Пояснення простими словами. Опіковий пухир захищає пошкоджені тканини від забруднення та інфікування, тому навмисно проколювати або зривати його не можна. Після охолодження опіку місце ушкодження накривають чистою стерильною сухою марлевою пов’язкою, яка не повинна тиснути на тканини.

Чому інші варіанти неправильні:

• проколювання пухиря руйнує природний захисний шар і підвищує ризик інфікування;
• туга пов’язка створює додатковий тиск, посилює біль і може погіршити стан тканин у разі наростання набряку.

Якщо пухир пошкодився випадково. Не відривайте шкіру, що його вкривала. Накладіть чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску та зверніться по медичну допомогу залежно від площі, глибини й розташування опіку.

Запам’ятайте: пухирі не проколюють, а опік закривають чистою сухою пов’язкою без тиску.