Категорія A1

Пояснення простими словами. За визначенням ПДР до рейкових транспортних засобів належать трамваї та спеціально обладнані платформи, які рухаються трамвайними коліями. Усі інші транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, вважаються нерейковими.

Чому правильна саме відповідь 3. Вона називає обидва види рейкових транспортних засобів, передбачені визначенням ПДР:

• трамваї;
• платформи зі спеціальним обладнанням, що рухаються трамвайними коліями.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 помилково відносить до рейкового будь-який транспортний засіб, який рухається трамвайною колією. Звичайний автомобіль, навіть якщо Правила дозволяють йому рухатися трамвайними коліями, залишається нерейковим транспортним засобом. Крім того, у варіанті не названі спеціально обладнані платформи.
• Варіант 2 говорить про рух залізничною колією. У визначенні ПДР ідеться саме про спеціальні платформи, які рухаються трамвайними коліями.

Що показано на ілюстрації нижче. Ліворуч зображені рейкові транспортні засоби: трамвай і спеціально обладнана платформа на трамвайних коліях. Праворуч показані автобус, вантажний і легковий автомобілі — вони належать до нерейкових транспортних засобів.

Практичний приклад. Автомобіль може рухатися трамвайною колією у випадках, дозволених ПДР, але від цього він не перетворюється на рейковий транспортний засіб. Визначальним є не випадкове місце руху, а вид транспортного засобу.

Важливо. Належність до рейкового транспорту не означає, що трамвай має перевагу абсолютно в кожній ситуації. Черговість руху визначається конкретними вимогами ПДР, сигналами світлофора чи регулювальника та дорожніми знаками.

Підстава у ПДР. Визначення терміна наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: трамвай і спеціальна платформа на трамвайній колії — рейкові транспортні засоби; усі інші учасники дорожнього руху — нерейкові.

Пояснення простими словами. Це нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг. Трамвай має перевагу перед вашим нерейковим транспортним засобом незалежно від напрямку свого подальшого руху. Білий автомобіль наближається до вас праворуч, тому його також потрібно пропустити. Отже, ви проїдете перехрестя після трамвая і білого автомобіля.

Що показано на ілюстрації. Ліворуч до перехрестя наближається трамвай, а праворуч — білий автомобіль.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Першим» — ви повинні пропустити і трамвай, який має перевагу перед нерейковими транспортними засобами, і білий автомобіль праворуч.
• «Після трамвая» — цей варіант не враховує білий автомобіль, що наближається до вас праворуч і також має перевагу.

Підстава у ПДР. Правило надання дороги транспортним засобам праворуч на рівнозначному перехресті та перевагу трамвая перед нерейковими транспортними засобами встановлено пунктом 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: на рівнозначному нерегульованому перехресті окремо врахуйте перевагу трамвая та кожний транспортний засіб, що наближається праворуч.

Пояснення простими словами. Світлофор працює та подає зелений сигнал, отже перехрестя є регульованим. На регульованому перехресті знаки пріоритету не діють. Тому встановлений біля світлофора знак не зобов’язує водія зупинятися, а зелений сигнал дозволяє проїхати перехрестя без зупинки.

Що показано на ілюстрації. Перед білим автомобілем нанесено дорожню розмітку , а біля світлофора встановлено дорожній знак . Оскільки світлофор працює та подає зелений сигнал, водій керується саме сигналом світлофора.

Чому інші варіанти неправильні:

• Зупинитися перед стоп-лінією і далі продовжити рух — за зеленого сигналу обов’язкової зупинки немає.
• Зупинитися та дати дорогу іншим транспортним засобам — вимоги знака пріоритету застосовувалися б, якби світлофор не працював або подавав миготливий жовтий сигнал. У показаній ситуації черговість визначає працюючий світлофор.

Підстава у ПДР. Визначення регульованого перехрестя та правило, за яким на ньому не діють знаки пріоритету, наведено в пункті 16.1 ПДР.

Запам’ятайте: працює світлофор — керуйтеся його сигналами; знаки пріоритету визначають черговість, коли перехрестя нерегульоване.

Пояснення простими словами. За звичайних умов водій, який рухається на спуск, повинен дати дорогу транспортному засобу, що рухається на підйом. Але в цьому питанні йдеться про оперативний транспортний засіб з увімкненим синім проблисковим маячком, для якого діють спеціальні правила.

Що показано на ілюстрації. Через дорожні роботи зустрічний роз’їзд на похилій ділянці дороги утруднено. Поліцейський автомобіль з увімкненим синім проблисковим маячком рухається на спуск, а звичайний синій автомобіль — на підйом. У цій ситуації водій оперативного автомобіля не зобов’язаний поступатися дорогою.

Чому звичайне правило не застосовується. Під час виконання невідкладного службового завдання водій оперативного транспортного засобу може відступати від вимог розділу 13 ПДР, до якого належать правила зустрічного роз’їзду. Водночас інші водії, які можуть створити перешкоду транспортному засобу з увімкненим синім маячком, повинні дати йому дорогу та забезпечити безперешкодний проїзд.

Спеціальний режим діє за таких умов:

• це оперативний транспортний засіб;
• його водій виконує невідкладне службове завдання;
• увімкнено проблисковий маячок синього або червоного кольору та спеціальний звуковий сигнал;
• водій забезпечує безпеку дорожнього руху.

Якщо додатково привертати увагу учасників дорожнього руху не потрібно, спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений. Тому відсутність згадки про сирену в запитанні не змінює правильної відповіді.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 неправильний. Він враховує лише звичайне правило зустрічного роз’їзду, але не враховує спеціальний режим руху оперативного транспортного засобу.
• Варіант 2 правильний. Водій оперативного транспортного засобу може відступити від звичайного правила та не зобов’язаний давати дорогу автомобілям, які рухаються на підйом.

Важливе уточнення. Відповідь «Не повинен» не означає, що водій спецтранспорту може рухатися без оцінки дорожньої обстановки. Він не має обов’язку поступитися за звичайним правилом, але все одно повинен забезпечити безпеку та за потреби зменшити швидкість або зупинитися.

Підстава в ПДР. Звичайна черговість зустрічного роз’їзду визначена у пункті 13.4 ПДР. Право оперативного водія відступати від цієї вимоги встановлене у пункті 3.1 ПДР, а обов’язок інших водіїв забезпечити йому безперешкодний проїзд — у пункті 3.2 ПДР.

Запам’ятайте: зазвичай на спуску поступаються тому, хто підіймається. Але оперативний транспорт із синім маячком під час невідкладного завдання має спеціальну перевагу — за обов’язкового забезпечення безпеки.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показана дорога з одностороннім рухом, позначена знаком , у межах населеного пункту.

Водій праворуч правильно зупинився біля правого краю проїзної частини. Водій ліворуч також діє правильно: у населеному пункті на дорозі з одностороннім рухом зупинка дозволена і біля лівого краю, якщо це не суперечить іншим вимогам ПДР.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• «Водій, що знаходиться праворуч» — його положення правильне, але це не єдина правильна відповідь;
• «Водій, що знаходиться ліворуч» — його положення також правильне, проте правильно зупинився і водій праворуч.

Запам’ятайте: на односторонній дорозі в населеному пункті зупинятися можна біля правого або лівого краю, якщо відсутні інші заборони.

Підстава в ПДР. Умови використання крайньої лівої смуги визначає пункт 11.5 ПДР. Загальне правило зупинки біля правого краю містить пункт 15.2 ПДР, а можливість зупинки зліва на односторонній дорозі в населеному пункті — пункт 15.3 ПДР.

Пояснення простими словами. Якщо на переїзді виникла небезпека, сигнал загальної тривоги подають звуковим сигналом транспортного засобу за чіткою схемою: один довгий, а потім три короткі сигнали. Стандартна послідовність потрібна, щоб інші люди одразу розпізнали тривогу.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Три довгі і один короткий» та «два довгі і три короткі» — ці послідовності не відповідають установленому сигналу загальної тривоги.

Підстава у ПДР. Послідовність звукового сигналу загальної тривоги встановлює пункт 20.9 ПДР.

Запам’ятайте: загальна тривога — один довгий і три короткі сигнали.

Пояснення простими словами. Тротуар і проїзна частина — різні елементи однієї дороги. Тротуар призначений для руху пішоходів, а проїзна частина — для руху нерейкових транспортних засобів.

Чому відповідь «Так» неправильна. Те, що тротуар прилягає до проїзної частини, не робить його її складовою. Межу між ними зазвичай утворює бордюр, газон або інше конструктивне відокремлення, але головна відмінність визначається їхнім призначенням.

Практичне значення. Звичайний рух транспортних засобів тротуаром заборонений. Окремі винятки для виконання робіт або обслуговування розташованих поруч підприємств не змінюють статусу тротуару як пішохідного елемента дороги.

Підстава у ПДР. Визначення тротуару та проїзної частини наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: тротуар є частиною дороги, але не частиною проїзної частини.

Пояснення простими словами. Жовта суцільна уздовж краю проїзної частини забороняє зупинку. Якщо зупинятися не можна, то й залишати автомобіль на стоянку в цьому місці також заборонено.

Що показано на ілюстрації питання. Біля правого краю дороги нанесено жовту суцільну . Автомобіль має намір зупинитися саме в межах її дії.

Чому інші варіанти неправильні:

• відповідь «Дозволено» суперечить прямій забороні, встановленій жовтою суцільною лінією;
• відсутність заїзду на тротуар не робить стоянку дозволеною, бо заборона діє вже біля краю проїзної частини.

Підстава у ПДР. «Розмітка 1.4» позначає місця, де заборонено зупинку транспортних засобів. Підпункт «а» пункту 15.10 ПДР забороняє стоянку в місцях, де заборонена зупинка.

Запам’ятайте: жовта суцільна лінія забороняє зупинку, а разом із нею — і стоянку.

Пояснення простими словами. Посадка або висадка пасажира є зупинкою, тому водій повинен дотримуватися загальних правил її виконання. Якщо немає спеціально відведеного місця чи узбіччя, потрібно зупинитися біля правого краю проїзної частини — якомога правіше.

Що показано на ілюстрації. Біля правого краю дороги вже стоять інші автомобілі, а водій червоного автомобіля зупинився поряд із ними у смузі руху для висадки пасажира. Отже, автомобіль розташований не біля правого краю проїзної частини й створює перешкоду для руху.

Чому інший варіант неправильний:

• «Правильно». Мета зупинки не дозволяє водієві залишатися у смузі руху поряд з автомобілями, які вже стоять біля правого краю.

Підстава у ПДР. Порядок зупинки біля правого краю проїзної частини визначено пунктом 15.2 ПДР.

Запам’ятайте: навіть для швидкої посадки або висадки пасажира автомобіль потрібно поставити якомога правіше, не перекриваючи смугу руху.

Пояснення простими словами. Рухаючись заднім ходом, водій повинен постійно контролювати простір позаду та з боків автомобіля. Маневр дозволено виконувати лише тоді, коли він не створює небезпеки або перешкод іншим учасникам руху.

Якщо водій не може самостійно переконатися в безпечності маневру, він у разі потреби повинен звернутися по допомогу до іншої особи.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — аварійна світлова сигналізація не є обов’язковою умовою кожного руху заднім ходом.
• Варіант 2 — звуковий сигнал не є обов’язковою умовою кожного руху заднім ходом і не замінює вимогу виконувати маневр безпечно.
• Варіант 4 неправильний, оскільки дії з варіантів 1 і 2 не є загальними обов’язковими вимогами руху заднім ходом.

Запам’ятайте: головна вимога руху заднім ходом — не створити небезпеки чи перешкод. Якщо огляду недостатньо, скористайтеся допомогою іншої особи.

Підстава в ПДР. Вимоги до безпечного руху транспортного засобу заднім ходом визначає пункт 10.9 ПДР.

Пояснення простими словами. Коли тиск занизький, шина сильніше деформується під час кочення. Через постійне згинання боковин вона нагрівається, швидше й нерівномірніше зношується, а її внутрішня структура за значного навантаження може пошкодитися.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Ні до чого не призведе» ігнорує прямий вплив тиску на форму шини, нагрівання, зчеплення та стійкість мотоцикла.
• «До покращення маневреності мотоцикла» — навпаки: надто м’яка шина робить реакції на керування менш точними та погіршує стабільність.

Практичне уточнення. Тиск перевіряють на холодних шинах і порівнюють зі значенням, установленим виробником для конкретного мотоцикла, шин та навантаження.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу перед виїздом.

Запам’ятайте: недостатній тиск спричиняє зайву деформацію — звідси перегрів, прискорене зношення та ризик руйнування шини.

Пояснення простими словами. Перед початком руху потрібно переконатися, що справно працюють як засоби освітлення й попередження, так і основні органи керування. Ліхтарі та звуковий сигнал допомагають водієві бути помітним і повідомляти про небезпеку, а гальма, зчеплення та педалі безпосередньо впливають на можливість безпечно керувати мотоциклом.

Чому окремі варіанти неповні:

• Перевірити лише ліхтарі та звуковий сигнал недостатньо, якщо несправні гальма або органи керування.
• Перевірити лише гальма, зчеплення та педалі недостатньо, якщо не працюють світлові прилади або звуковий сигнал.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР прямо зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

Запам’ятайте: перед стартом перевіряємо і сигнально-світлове обладнання, і системи, якими керуємо рухом та гальмуванням.

Пояснення простими словами. Більшість поширених гальмівних рідин на гліколевій основі поступово поглинають вологу. Зміна фізичних властивостей рідини дає змогу під час перевірки виявити її забруднення водою та оцінити потребу в заміні.

Чому вода небезпечна. Волога знижує температуру кипіння гальмівної рідини. Під час інтенсивного нагрівання можуть утворитися бульбашки пари, які стискаються й погіршують передавання тиску в гальмівній системі, через що ефективність гальмування зменшується.

Чому інші варіанти неправильні:

• Термін служби визначають за регламентом виробника та фактичним станом рідини, а не лише за одним вимірюванням густини.
• Обсяг залитої рідини перевіряють за її рівнем у бачку або за встановленим під час обслуговування об’ємом.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки та допустимі значення залежать від типу гальмівної рідини й обладнання. Під час реального обслуговування слід застосовувати метод, визначений виробником транспортного засобу або діагностичного приладу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: у цьому питанні густину перевіряють для виявлення води; волога знижує температуру кипіння рідини й може послабити гальмування.

Пояснення простими словами. Під час гальмування інерція переносить частину навантаження із заднього колеса на переднє. Передня шина сильніше притискається до дороги, а задня — слабше, тому запас зчеплення заднього колеса зменшується і воно легше блокується від надмірного натискання на гальмо.

Чому перший варіант неправильний. Заднє колесо не навантажується сильніше, а навпаки розвантажується. Саме тому переднє гальмо за правильного поступового застосування забезпечує більшу частину ефективного уповільнення.

Практичне уточнення. Обидва гальма потрібно застосовувати плавно й узгоджено, не допускаючи різкого блокування коліс. Особливості роботи ABS або комбінованої гальмівної системи слід враховувати за інструкцією конкретного мотоцикла.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає підтримувати гальмівну систему та транспортний засіб у технічно справному стані.

Запам’ятайте: під час гальмування навантаження переходить уперед — заднє колесо розвантажується й блокується легше.

Пояснення простими словами. Допустима маса причепа залежить від конструкції конкретного автомобіля: міцності кузова і зчіпного пристрою, гальм, трансмісії та можливостей двигуна. Тому потрібне значення беруть із технічних даних саме цього транспортного засобу.

Чому інші варіанти неправильні:

• ПДР установлюють загальні вимоги до руху з причепом, але не визначають індивідуальну допустиму масу причепа для кожної моделі автомобіля;
• страховий поліс підтверджує страхування і не є джерелом технічних характеристик транспортного засобу.

Практично. Якщо необхідний параметр не зазначений у документі звичним текстом, його потрібно уточнити в офіційній технічній документації виробника або за даними конкретної моделі й модифікації автомобіля.

Запам’ятайте: можливості буксирування визначає виробник автомобіля, а не загальна таблиця в ПДР чи страховий поліс.

Пояснення простими словами. Кожна наведена дія різко зменшує час, який інші водії мають для безпечної реакції. Автомобіль у «сліпій» зоні можна не побачити під час перестроювання, різке гальмування попереду створює небезпеку наїзду ззаду, а раптове прискорення в сусідній смузі може зірвати вже розпочатий безпечний маневр.

Розбір варіантів:

• Перестроювання в «сліпій» зоні небезпечне можливим боковим зіткненням.
• Різке гальмування автомобіля попереду змушує водіїв позаду екстрено реагувати.
• Різке прискорення автомобіля позаду в сусідній смузі може несподівано перекрити простір для перестроювання.

Підстава у ПДР. Перед будь-яким маневром пункт 10.1 ПДР вимагає переконатися, що він буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки. Пункт 13.1 ПДР додатково вимагає дотримувати безпечної дистанції та інтервалу.

Запам’ятайте: перед перестроюванням — дзеркала, покажчик повороту, контроль «сліпої» зони і лише потім плавний маневр.

Пояснення простими словами. Налаштування попереднього водія майже напевно не відповідатимуть зросту, довжині рук і ніг та посадці нового водія. Тому перед початком руху потрібно відрегулювати і сидіння, і дзеркала.

Безпечна послідовність налаштування:

• відрегулювати положення сидіння та спинки, щоб упевнено діставати до педалей і керма;
• налаштувати підголівник і, якщо це передбачено, положення керма;
• після остаточного положення сидіння налаштувати внутрішнє та зовнішні дзеркала;
• перевірити огляд, робочі органи керування й пристебнути ремінь до початку руху.

Чому налаштувати лише один елемент недостатньо:

• правильне сидіння без налаштованих дзеркал залишає водієві зайві невидимі зони;
• налаштовані дзеркала не компенсують незручний доступ до педалей і керма;
• після зміни положення сидіння дзеркала потрібно перевірити знову, бо точка огляду змінилася.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає бути уважним і постійно контролювати дорожню обстановку, а пункт 10.1 ПДР — перед початком руху переконатися в безпеці. Конкретний порядок регулювання визначає інструкція автомобіля.

Запам’ятайте: змінився водій — до початку руху змінюються і посадка, і огляд.

Пояснення простими словами. Травма грудної клітки може спричинити біль і утруднення дихання. Якщо постраждалий при свідомості, йому допомагають зайняти максимально зручне положення, у якому дихати найлегше. Часто людина сама інстинктивно обирає напівсидяче положення, але силоміць надавати всім однакову позу не потрібно.

Чому інші варіанти не є універсально правильними:

• «Стабільне бокове положення» застосовують передусім до непритомної людини, яка нормально дихає, а не до кожного постраждалого з травмою грудної клітки.
• «Лежачи з піднятими ногами» може ускладнити дихання і не відповідає основній потребі такого постраждалого.

Що робити далі. Викличте 103 або 112, заспокойте постраждалого, не змушуйте його зайвий раз рухатися, вкрийте та постійно контролюйте свідомість і дихання. За наявності відкритої рани грудної клітки дійте відповідно до алгоритму допомоги при проникній травмі.

Запам’ятайте: травма грудної клітки — не «стандартна поза», а максимально зручне положення для дихання.

Пояснення простими словами. За кровотечі з рани в ділянці шиї найперша дія серед запропонованих — негайно притиснути саму рану пальцями або долонею через чисту серветку чи тканину. Прямий тиск дає змогу швидко зменшити крововтрату, не перетискаючи всю шию.

Як діяти:

• використайте рукавички, якщо вони є;
• здійснюйте максимально можливий безперервний тиск безпосередньо на рану;
• покличте на допомогу та викличте 103 або 112;
• за наявності відповідних навичок рану можна щільно затампонувати гемостатичною або звичайною марлею та продовжувати тиск.

Чому інші варіанти неправильні:

• звичайний кровоспинний джгут призначений для кінцівок і на шию його не накладають;
• туга кругова пов’язка навколо шиї може стиснути дихальні шляхи та кровоносні судини.

Важливий нюанс. За самим місцем рани не можна стверджувати, що кровотеча обов’язково артеріальна. Незалежно від типу пошкодженої судини небезпечну кровотечу зупиняють негайним прямим тиском.

Запам’ятайте: рана на шиї — тиск на рану, але не кругове перетискання шиї.