Категорія A

Пояснення простими словами. Якщо хворобливий стан заважає водієві безпечно керувати або створює загрозу дорожньому руху, сідати за кермо не можна. Погане самопочуття може послабити увагу, уповільнити реакцію, спричинити запаморочення або раптове погіршення стану.

Чому правильна саме ця відповідь. Пункт 2.9 ПДР прямо забороняє керувати транспортним засобом у хворобливому стані. У запитанні додатково зазначено, що цей стан ставить під загрозу безпеку дорожнього руху, тому жодного дозволеного варіанта тут немає.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 неправильний: лікарський засіб, який нібито підвищує увагу або швидкість реакції, не скасовує небезпечного хворобливого стану і не створює передбаченого ПДР дозволу на керування.
• Варіант 2 прямо суперечить Правилам, оскільки керування в небезпечному хворобливому стані заборонене.

Важливий нюанс. ПДР окремо забороняють керувати під впливом препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції. Це не означає, що будь-які ліки автоматично забороняють керування. Проте якщо сам хворобливий стан уже створює небезпеку, керувати не можна незалежно від прийнятого препарату.

Як діяти безпечно. Якщо небезпечні симптоми виникли під час поїздки, потрібно припинити рух у дозволеному безпечному місці. Не варто намагатися компенсувати погане самопочуття ліками й одразу продовжувати керування.

Підстава у ПДР. Підпункт «б» пункту 2.9 ПДР забороняє водієві керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також під впливом препаратів, що знижують швидкість реакції та увагу.

Запам’ятайте: небезпечне самопочуття — безумовна причина не починати або безпечно припинити поїздку.

Пояснення простими словами. Знак забороняє обгін, але робить виняток для поодиноких транспортних засобів, які рухаються зі швидкістю менш ніж 30 км/год. Автопоїзд — вантажний автомобіль із причепом — за Правилами також вважається поодиноким транспортним засобом, тому його можна обігнати за вказаної швидкості.

Що показано на ілюстрації питання. Водій рухається за вантажним автомобілем із причепом у зоні дії знака «Обгін заборонено».

Чому відповідь «Заборонено» неправильна:

• наявність причепа не виключає транспортний засіб із поняття поодинокого;
• його швидкість менша за встановлену для винятку межу 30 км/год;
• за умовою спрацьовує прямо передбачений знаком виняток.

Підстава у ПДР. Знак 3.25 «Обгін заборонено» дозволяє обгін поодиноких транспортних засобів зі швидкістю менш ніж 30 км/год; до поодиноких належать і автопоїзди.

Запам’ятайте: автопоїзд у цьому правилі вважається одним поодиноким транспортним засобом.

Пояснення простими словами. На гірській дорозі водій не повинен втрачати можливість керувати швидкістю транспортного засобу за допомогою двигуна й трансмісії. Тому заборонено рухатися як з непрацюючим двигуном, так і з вимкненим зчепленням або передачею.

Чому окремі варіанти не є повною відповіддю:

• Рух із непрацюючим двигуном справді заборонений, але це лише одна частина вимоги.
• Рух із вимкненим зчепленням або передачею також заборонений, але не охоплює першої заборони.

Підстава у ПДР. Обидві заборони містить підпункт «а» пункту 28.3 ПДР.

Запам’ятайте: у горах двигун працює, зчеплення і передача ввімкнені.

Пояснення простими словами. Автомобільна дорога, вулиця (дорога) — це вся призначена для руху територія з розташованими на ній спорудами та засобами організації дорожнього руху. Її ширина обмежується зовнішніми краями тротуарів або краями смуги відводу.

Чому інші варіанти неправильні:

• автомагістраль — спеціально побудований вид автомобільної дороги з окремими проїзними частинами для кожного напрямку та іншими обов’язковими ознаками; наведене визначення не містить цих спеціальних умов;
• проїзна частина — лише елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів, а не вся територія разом із тротуарами, спорудами й засобами організації руху.

Важливе уточнення. До поняття дороги входять також спеціально побудовані тимчасові дороги, але не довільно накатані колії.

Підстава у ПДР. Визначення автомобільної дороги, автомагістралі та проїзної частини наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: дорога — це вся організована для руху територія; проїзна частина — лише один із її елементів.

Пояснення простими словами. Розпізнавальний знак розміщують спереду і ззаду на механічному транспортному засобі, яким керує водій з інвалідністю або водій, який перевозить пасажира з інвалідністю.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено символ, яким позначають транспортні засоби водіїв з інвалідністю або транспортні засоби, що перевозять пасажирів з інвалідністю.

Чому інші варіанти неправильні:

• Глухі або глухонімі водії використовують інший розпізнавальний знак.
• «Відповіді 1 і 2» помилково об’єднує два різні знаки.

Підстава у ПДР. Випадки розміщення знака визначає пункт 30.3 ПДР.

Запам’ятайте: символ доступності на транспортному засобі пов’язаний із водієм або пасажиром з інвалідністю.

Пояснення простими словами. Особа, яка веде мопед поруч із собою, не керує ним як водій, а прямо прирівнюється ПДР до пішохода. Тому вона може рухатися пішохідною доріжкою як пішохід.

Важлива відмінність. «Вести мопед» означає йти пішки та котити його поруч. Якщо людина сідає на мопед і починає ним керувати, вона вже є водієм, а не пішоходом, і рух пішохідною доріжкою для неї не дозволений.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона оцінює лише наявність мопеда, але не враховує спосіб участі людини в русі. Для визначення статусу важливо, чи людина їде, чи веде транспортний засіб пішки.

Підстава у ПДР. Перелік осіб, яких прирівнюють до пішоходів, та визначення пішохідної доріжки наведені в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: їде на мопеді — водій; іде пішки та веде мопед — пішохід.

Пояснення простими словами. У темну пору доби на неосвітленій дорозі передні протитуманні фари не можуть бути єдиним джерелом світла. Їх дозволено використовувати лише разом із ближнім або дальнім світлом фар.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено зелений світловий індикатор передніх протитуманних фар. Він повідомляє, що ці фари ввімкнені, але не замінює вимоги користуватися основним світлом уночі на неосвітленій дорозі.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Окреме використання передніх протитуманних фар допускається в умовах недостатньої видимості, але саме в темну пору доби на неосвітлених ділянках вони повинні працювати разом із ближнім або дальнім світлом.

Підстава у ПДР. Пункт 19.5 ПДР прямо встановлює цю вимогу.

Запам’ятайте: уночі на неосвітленій дорозі протитуманні фари — лише доповнення до ближнього або дальнього світла.

Пояснення простими словами. Стоянка заборонена ближче ніж за 50 м від залізничного переїзду з обох його боків. Місця Б і В розташовані всередині цієї забороненої зони, а місця А та Г — за її межами.

Що показано на ілюстрації. Чотири можливі місця стоянки розташовані по обидва боки залізничного переїзду. Місця А та Г знаходяться далі ніж за 50 м від колій, тоді як місця Б і В — ближче ніж за 50 м.

Чому інші варіанти неправильні:

• «У місцях А та Б». Місце Б розташоване ближче ніж за 50 м до залізничного переїзду, тому стоянка там заборонена.
• «У місцях В і Г». Місце В належить до 50-метрової забороненої зони після переїзду.
• «У місцях А, В і Г». Варіант помилково включає місце В, розташоване надто близько до переїзду.

Підстава у ПДР. Стоянку ближче ніж за 50 м від залізничних переїздів заборонено пунктом 15.10 ПДР.

Запам’ятайте: 50-метрова заборона стоянки діє з обох боків залізничного переїзду.

Пояснення простими словами. Водій мотоцикла повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, посвідчення водія відповідної категорії та чинний страховий документ, якщо водій не звільнений від такого страхування відповідно до законодавства.

Чому перші два варіанти правильні разом:

• перший варіант називає реєстраційний документ;
• другий варіант називає посвідчення водія відповідної категорії та страховий документ;
• лише разом вони утворюють потрібний у звичайній ситуації комплект.

Чому інші варіанти неправильні. Генеральна довіреність або тимчасовий реєстраційний талон не є обов’язковим документом для кожного водія мотоцикла. Тому відповідь «Усе перелічене вище» також неправильна.

Підстава у ПДР. Пункт 2.1 ПДР містить перелік документів, які повинен мати при собі водій механічного транспортного засобу.

Запам’ятайте: посвідчення відповідної категорії + реєстраційний документ + чинне страхування.

Пояснення простими словами. Трамваю дозволено рух лише тоді, коли одночасно ввімкнено нижній сигнал і хоча б один із верхніх. Правий верхній сигнал дозволяє рух праворуч.

Що показано на ілюстрації. Білим кольором позначено ввімкнені сигнали, сірим — вимкнені. На світлофорі 2 одночасно ввімкнені нижній, середній верхній і правий верхній сигнали. Отже, трамваю дозволено рух прямо та праворуч.

• Світлофор 1: увімкнено лише три верхні сигнали, а нижній вимкнено — рух трамвая заборонено.
• Світлофор 2: нижній і правий верхній сигнали ввімкнені — поворот праворуч дозволено.
• Світлофор 3: увімкнені нижній і середній верхній сигнали — дозволено тільки рух прямо.
• Світлофор 4: увімкнені нижній, лівий і середній верхні сигнали — дозволено рух ліворуч і прямо, але не праворуч.

Чому інші варіанти неправильні:

• «На третьому і четвертому» — правий верхній сигнал на них не ввімкнений.
• «Тільки на четвертому» — четвертий світлофор не дозволяє поворот праворуч.
• «На другому і четвертому» — правильно визначено другий, але помилково додано четвертий.
• «На першому і другому» — на першому світлофорі нижній дозвільний сигнал вимкнений.

Підстава в ПДР. Значення сигналів трамвайного світлофора визначено в пункті 8.7.5 ПДР.

Запам’ятайте: нижній сигнал дозволяє трамваю почати рух, а верхній указує напрямок. Для повороту праворуч мають одночасно світитися нижній і правий верхній сигнали.

Пояснення простими словами. Більшість поширених гальмівних рідин на гліколевій основі поступово поглинають вологу. Зміна фізичних властивостей рідини дає змогу під час перевірки виявити її забруднення водою та оцінити потребу в заміні.

Чому вода небезпечна. Волога знижує температуру кипіння гальмівної рідини. Під час інтенсивного нагрівання можуть утворитися бульбашки пари, які стискаються й погіршують передавання тиску в гальмівній системі, через що ефективність гальмування зменшується.

Чому інші варіанти неправильні:

• Термін служби визначають за регламентом виробника та фактичним станом рідини, а не лише за одним вимірюванням густини.
• Обсяг залитої рідини перевіряють за її рівнем у бачку або за встановленим під час обслуговування об’ємом.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки та допустимі значення залежать від типу гальмівної рідини й обладнання. Під час реального обслуговування слід застосовувати метод, визначений виробником транспортного засобу або діагностичного приладу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: у цьому питанні густину перевіряють для виявлення води; волога знижує температуру кипіння рідини й може послабити гальмування.

Пояснення простими словами. Під час тривалої поїздки під дощем вода та дорожній бруд потрапляють на приводний ланцюг і послаблюють захисний шар мастила. Без повторного змащення швидше зношуються ролики, втулки й зубці зірочок, а на металевих деталях може з’явитися корозія.

Чому інші варіанти неправильні:

• Висушити транспортний засіб корисно після дощу, але самого висушування недостатньо для відновлення мастильного шару на ланцюгу.
• Перевірити рівень моторної оливи є звичайною передвиїзною перевіркою, проте дощ сам по собі не є причиною зміни рівня оливи в двигуні.

Практичне уточнення. Після поїздки ланцюг потрібно очистити від бруду, висушити та змастити засобом, передбаченим виробником конкретного мотоцикла або мопеда.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу. Конкретний порядок догляду за ланцюгом визначає інструкція виробника.

Запам’ятайте: дощ змиває захист із приводного ланцюга — після поїздки його потрібно змастити.

Пояснення простими словами. У двигуні з повітряним охолодженням тепло відводиться через ребра на блоці циліндрів, які обдуває повітря. Шар бруду закриває частину їхньої поверхні та погіршує тепловіддачу, тому двигун може перегрітися.

Чому інші варіанти неправильні:

• Продовжити рух означає залишити причину погіршеного охолодження й надалі навантажувати двигун.
• Зупинитися, трохи почекати і продовжити рух недостатньо: коротке охолодження не видаляє забруднення з ребер, тому проблема швидко виникне знову.

Практичне уточнення. Очищення виконують після безпечної зупинки та з урахуванням того, що деталі двигуна можуть бути гарячими. Спосіб очищення має відповідати інструкції виробника.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає підтримувати транспортний засіб у технічно справному стані; чисті ребра є необхідною умовою нормального повітряного охолодження двигуна.

Запам’ятайте: забруднені ребра не відводять тепло належним чином — зупиніться та очистьте їх.

Пояснення простими словами. Вобблінг — це швидкі неконтрольовані коливання переднього колеса та керма. Його ризик залежить не від однієї деталі, а від стану всього комплексу: колеса, шини, кермового механізму та підвіски.

Чому правильні всі перелічені заходи:

• Рульовий демпфер допомагає гасити різкі коливання керма, але не усуває технічних несправностей, які їх спричинили.
• Балансування переднього колеса та якісна шина зменшують вібрації й нестійкість, які можуть посилюватися зі швидкістю.
• Справна передня вилка та правильно підібраний амортизатор забезпечують контрольовану роботу підвіски й не дають дорожнім нерівностям надмірно розгойдувати мотоцикл.

Важливий нюанс. Жоден окремий елемент не гарантує відсутності вобблінгу. Потрібні справна ходова частина, правильні налаштування, належний тиск у шинах і відсутність дисбалансу коліс.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: профілактика вобблінгу комплексна — демпфер, колесо із шиною та підвіска мають працювати справно разом.

Пояснення простими словами. Під час огляду водія з використанням спеціального технічного засобу стан алкогольного сп’яніння встановлюють, якщо цифровий показник становить понад 0,2 проміле. Отже, із наведених варіантів правильним є 0,2 проміле.

Важливі уточнення:

• цей критерій не залежить від віку чи водійського стажу;
• 0,2 проміле не є рекомендацією або гарантією безпечного керування після вживання алкоголю;
• концентрація змінюється залежно від організму, часу, їжі та інших чинників, тому розраховувати «допустиму порцію» небезпечно.

Чому 0,3 і 0,4 проміле неправильні. Такі пороги не відповідають чинному критерію огляду водіїв в Україні.

Підстава у нормативних актах. Пункт 2.9 ПДР забороняє керування у стані алкогольного сп’яніння. Критерій огляду визначено Інструкцією МВС та МОЗ № 1452/735.

Запам’ятайте: нормативний поріг — 0,2 проміле, але безпечне рішення перед керуванням — повна відмова від алкоголю.

Пояснення простими словами. Для охолодження салону кондиціонеру потрібна енергія. У звичайному автомобілі компресор створює додаткове навантаження на двигун, тому для підтримання руху й роботи системи витрачається більше палива.

Від чого залежить додаткова витрата:

• від температури повітря та нагрівання салону;
• від установленої температури й інтенсивності охолодження;
• від швидкості руху, типу двигуна та конструкції системи;
• від того, чи провітрили салон перед увімкненням кондиціонера.

Чому інші варіанти не є правильною відповіддю:

• кондиціонер не є засобом безпосередньої зміни часу реакції водія, хоча комфортна температура допомагає уникати перегрівання й підтримувати увагу;
• у справному автомобілі робота кондиціонера не повинна визначати його стійкість на дорозі.

Практична порада. Після стоянки на сонці спочатку коротко провітріть салон, а потім увімкніть кондиціонер. Проте не відмовляйтеся від охолодження, якщо спека погіршує самопочуття або концентрацію.

Запам’ятайте: кондиціонер підвищує комфорт, але для своєї роботи використовує енергію, а отже впливає на витрату палива.

Пояснення простими словами. На витрату палива впливають швидкість руху, власна маса транспортного засобу та його завантаження. Тому правильними є всі перелічені варіанти.

Як впливає кожний чинник:

• швидкість — на високій швидкості різко зростає опір повітря, а часті розгони й гальмування додатково витрачають енергію;
• вага транспортного засобу — важчий автомобіль потребує більше енергії для розгону та руху на підйомі;
• завантаження — пасажири й вантаж збільшують фактичну масу, а вантаж на даху може ще й погіршувати аеродинаміку.

Важливе уточнення. Найменша витрата не завжди досягається рухом із найменшою можливою швидкістю. Вона залежить також від передачі, обертів двигуна, тиску в шинах, технічного стану автомобіля, рельєфу, погоди та дорожнього руху.

Зв’язок із ПДР. Правила не встановлюють формули витрати палива. Водночас пункт 12.1 ПДР вимагає під час вибору швидкості враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу й особливості вантажу. Економність не може бути важливішою за безпеку.

Запам’ятайте: швидкість, маса автомобіля та додаткове завантаження разом впливають на витрату палива.

Пояснення простими словами. Якщо дорослий не реагує та не дихає нормально, потрібно негайно викликати екстрену медичну допомогу й розпочати серцево-легеневу реанімацію. За наявності гучного зв’язку виклик можна здійснювати одночасно з проведенням СЛР.

Основна послідовність:

• переконатися, що місце події безпечне;
• перевірити свідомість, відновити прохідність дихальних шляхів і оцінювати дихання не довше 10 секунд;
• за відсутності нормального дихання викликати 103 або 112 та виконувати вказівки диспетчера;
• розпочати цикли з 30 натискань на грудну клітку та 2 вдихів; без захисного засобу дозволено виконувати лише натискання.

Чому інші варіанти неправильні:

• відкладати виклик до появи дихання небезпечно — професійну допомогу потрібно викликати негайно;
• стабільне бокове положення застосовують до непритомної людини, яка нормально дихає; за відсутності дихання потрібна СЛР.

Запам’ятайте: немає нормального дихання — виклик 103/112 і негайний початок СЛР.

Пояснення простими словами. У традиційному поділі кровотеч за типом ушкодженої судини артеріальну вважають найбільш небезпечною: кров рухається під високим тиском, тому значна крововтрата може статися дуже швидко.

Типові відмінності:

• артеріальна кровотеча часто пульсує та може швидко призвести до критичної втрати крові;
• венозна кровотеча зазвичай витікає безперервним потоком, але при пошкодженні великої вени також може бути масивною і смертельно небезпечною;
• капілярна кровотеча переважно повільна й поверхнева.

Важливе практичне правило. У реальній ситуації важливіша не назва судини й не колір крові, а ознаки масивної кровотечі: кров швидко витікає, утворюється калюжа, одяг рясно просякнутий або стан людини різко погіршується. Таку кровотечу потрібно зупиняти негайно незалежно від її типу.

Чому інші варіанти не обираємо. Венозна кровотеча може бути дуже небезпечною, але в загальній тестовій класифікації найшвидшу крововтрату пов’язують саме з артеріальною. Капілярна зазвичай не спричиняє настільки швидкої крововтрати.

Запам’ятайте: у тесті — артеріальна; у житті — будь-яка масивна кровотеча є невідкладним станом.