Категорія A

Пояснення простими словами. Стоянка заборонена у двох зазначених місцях: ближче ніж за 50 м від залізничного переїзду, а також поза населеним пунктом у зоні небезпечного повороту або випуклого перелому профілю дороги, якщо видимість чи оглядовість хоча б в одному напрямку становить менше 100 м.

Чому інші варіанти неправильні:

• «У зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху за межами населених пунктів». Це правильне твердження, але воно не охоплює ще одну наведену заборону — стоянку ближче ніж за 50 м від залізничного переїзду.
• «Ближче ніж за 50 м до залізничних переїздів». Це твердження також правильне, але відповідь неповна, оскільки стоянка заборонена й у місці, описаному у варіанті 1.
• «Більше ніж за 100 м до залізничних переїздів за межами населених пунктів». ПДР не встановлюють такої заборони. Обмеження біля залізничного переїзду становить 50 м.
• «Відповіді 1, 2 і 3». Цей варіант помилково включає неправильне твердження про заборону стоянки більше ніж за 100 м до переїзду.

Підстава у ПДР. Перелік місць, у яких заборонено стоянку транспортних засобів, наведено в пункті 15.10 ПДР.

Запам’ятайте: біля залізничного переїзду для стоянки діє межа 50 м, а поза населеним пунктом стоянка також заборонена на небезпечному повороті чи випуклому переломі дороги за оглядовості менше 100 м.

Пояснення простими словами. Пішохідний перехід є регульованим тоді, коли порядок руху пішоходів і транспортних засобів у цей момент визначає світлофор або регулювальник. Саме їхні сигнали повідомляють, кому дозволено рухатися, а хто повинен чекати.

Чому другий варіант неправильний. Нерухомі засоби позначення допомагають визначити місце переходу, але самі по собі не встановлюють почерговий дозвіл і заборону руху. Тому їх наявності недостатньо, щоб вважати перехід регульованим.

Практичний алгоритм:

• спочатку перевірте, чи працює світлофор у звичайному режимі;
• перевірте, чи немає регулювальника, сигнали якого мають визначати порядок руху;
• якщо рух реально визначає хоча б один із цих засобів регулювання, перехід є регульованим.

Підстава у ПДР. Визначення регульованого пішохідного переходу наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: регульований перехід — той, де черговість руху визначає світлофор або регулювальник.

Пояснення простими словами. Через наближення поліцейського автомобіля з увімкненими синім і червоним проблисковими маячками ви повинні зупинитися біля правого краю проїзної частини та пропустити його. Після його проїзду ви рухаєтеся головною дорогою та маєте перевагу перед чорним автомобілем, який під’їжджає другорядною дорогою. Отже, ви проїдете перехрестя другим.

Що показано на ілюстрації. Ліворуч до перехрестя наближається поліцейський автомобіль з увімкненими синім і червоним проблисковими маячками. Праворуч під’їжджає чорний автомобіль, а перед вашим напрямком установлено знак , який позначає головну дорогу.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Першим» — через увімкнені синій і червоний проблискові маячки ви зобов’язані зупинитися біля правого краю проїзної частини та забезпечити безперешкодний проїзд поліцейському автомобілю.
• «Третім» — після проїзду поліцейського автомобіля чорний автомобіль повинен дати дорогу вам як транспортному засобу, що рухається головною дорогою.

Підстава у ПДР. Обов’язок забезпечити безперешкодний проїзд транспортному засобу з увімкненими спеціальними сигналами встановлено пунктом 3.2 ПДР. Вимогу для водія з другорядної дороги дати дорогу транспортним засобам на головній дорозі встановлено пунктом 16.11 ПДР.

Запам’ятайте: спочатку виконайте вимогу щодо пропуску оперативного транспортного засобу, а потім визначайте черговість решти учасників за знаками пріоритету.

Пояснення простими словами. Миготливий біло-місячний сигнал переїзного світлофора показує, що сигналізація справна і не забороняє рух через переїзд. Перед продовженням руху водій усе одно повинен переконатися, що поїзд не наближається.

Що показано на ілюстрації. Шлагбауми підняті, червоні сигнали світлофора не горять, а біло-місячний сигнал увімкнений. Видимих перешкод для проїзду немає.

Чому інший варіант неправильний:

• «Заборонено» — на ілюстрації немає заборонного червоного сигналу, а миготливий біло-місячний сигнал не забороняє рух.

Підстава у ПДР. Значення біло-місячного сигналу світлофора на залізничному переїзді визначає пункт 8.7.6 ПДР.

Запам’ятайте: миготливий біло-місячний сигнал не забороняє рух, але перед коліями завжди перевіряйте наближення поїзда.

Пояснення простими словами. Водій мотоцикла повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, посвідчення водія відповідної категорії та чинний страховий документ, якщо водій не звільнений від такого страхування відповідно до законодавства.

Чому перші два варіанти правильні разом:

• перший варіант називає реєстраційний документ;
• другий варіант називає посвідчення водія відповідної категорії та страховий документ;
• лише разом вони утворюють потрібний у звичайній ситуації комплект.

Чому інші варіанти неправильні. Генеральна довіреність або тимчасовий реєстраційний талон не є обов’язковим документом для кожного водія мотоцикла. Тому відповідь «Усе перелічене вище» також неправильна.

Підстава у ПДР. Пункт 2.1 ПДР містить перелік документів, які повинен мати при собі водій механічного транспортного засобу.

Запам’ятайте: посвідчення відповідної категорії + реєстраційний документ + чинне страхування.

Пояснення простими словами. Для організованих груп дітей діють суворіші правила, ніж для окремих пішоходів. Основними місцями їхнього руху є тротуари та пішохідні доріжки.

Якщо тротуару та пішохідної доріжки немає, одночасно мають виконуватися всі умови:

• рухатися можна тільки узбіччям дороги;
• група повинна йти в напрямку руху транспортних засобів;
• діти повинні рухатися організованою колоною;
• рух дозволений тільки у світлу пору доби;
• групу обов’язково повинні супроводжувати дорослі.

Напрямок руху — попутний. Організована група дітей іде узбіччям у тому самому напрямку, в якому рухаються транспортні засоби. Це спеціальна вимога саме для дитячих груп, тому її не можна замінювати загальним правилом про рух окремих пішоходів назустріч транспорту.

Проїзна частина не є запасним маршрутом. Якщо немає не лише тротуару чи пішохідної доріжки, а й узбіччя, пункт 4.6 не дозволяє переводити організовану групу дітей на проїзну частину або її край. У такій ситуації потрібно обрати інший безпечний маршрут.

Умови не можна застосовувати окремо. Наприклад, світла пора доби сама по собі не дозволяє вести дітей узбіччям без дорослих або назустріч руху транспортних засобів. Усі зазначені вимоги повинні виконуватися одночасно.

Не плутайте з організованими групами людей. Для загальних організованих груп пункт 4.5 передбачає інші правила. Але для організованих груп дітей діє спеціальна й суворіша норма пункту 4.6. Вона не дозволяє переносити на дітей правила руху колони проїзною частиною.

Розбір варіантів відповіді:

• Варіант 1 правильний: він містить усі необхідні умови — узбіччя, попутний напрямок, колону, світлу пору та супровід дорослих.
• Варіант 2 неправильний одразу з кількох причин: він дозволяє проїзну частину, визначає зустрічний напрямок і не містить обов’язкової умови про супровід дорослих.

Підстава у ПДР. Спеціальні вимоги до руху організованих груп дітей установлені пунктом 4.6 ПДР. Загальні правила для організованих груп людей, які не замінюють спеціальну норму для дітей, містить пункт 4.5 ПДР.

Запам’ятайте: немає тротуару або пішохідної доріжки — дитяча група рухається тільки узбіччям, попутно, колоною, вдень і разом із дорослими.

Пояснення простими словами. Тимчасовим серед наведених є знак «Вибоїна». Його можуть установлювати на період виконання дорожніх робіт, щоб попередити про пошкодження покриття.

Що показано на ілюстрації питання. Під номером 1 зображено нерівність або вибоїну. Знак 2 попереджає про дітей, знак 3 — про слизьку дорогу, знак 4 — про падіння каміння.

Чому інші знаки не підходять:

• знаки 2–4 є звичайними попереджувальними знаками відповідних постійних або тривалих небезпек;
• у формулюванні правил саме для знака 1.12 окремо передбачено тимчасове встановлення на час дорожніх робіт;
• жовте тло саме по собі не є єдиним критерієм — вирішальне значення має правило застосування конкретного знака.

Підстава у ПДР. Знак 1.12 «Вибоїна» може бути тимчасовим і встановлюватися на строк, необхідний для виконання відповідних дорожніх робіт.

Запам’ятайте: вибоїна під час ремонту — тимчасове попередження на період робіт.

Пояснення простими словами. Знак вимагає насамперед дати дорогу. Водій має завчасно знизити швидкість, оцінити обстановку і зупинитися лише тоді, коли без зупинки неможливо надати перевагу або безпечно продовжити рух.

Що показано на ілюстрації питання. Перевернутий трикутник із червоною облямівкою легко впізнати навіть зі зворотного боку — це знак «Дати дорогу».

Чому інші варіанти неправильні:

• обов’язкова зупинка в кожному випадку є вимогою знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», а не знака 2.1;
• проїхати, не знижуючи швидкості та не надаючи переваги, означає порушити вимогу знака;
• можливість не зупинятися не звільняє від обов’язку переконатися, що нікому не створено перешкоди.

Підстава у ПДР. Знак 2.1 «Дати дорогу» зобов’язує надати перевагу транспортним засобам, які мають пріоритет.

Запам’ятайте: 2.1 — обов’язково дати дорогу, але не обов’язково щоразу повністю зупинятися.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання сірий автомобіль перестроюється праворуч, а білий автомобіль одночасно перестроюється ліворуч. Обидва водії мають намір зайняти простір між автомобілями.

За одночасного перестроювання водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу праворуч. Сірий автомобіль знаходиться ліворуч від білого, тому його водій повинен поступитися дорогою.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — розташування ліворуч не надає переваги. За одночасного перестроювання перевагу має транспортний засіб праворуч.
• Варіант 3 — рух дорогою з одностороннім рухом не скасовує обов’язку водія ліворуч дати дорогу транспортному засобу праворуч.

Запам’ятайте: за одночасного перестроювання водій ліворуч пропускає водія праворуч.

Підстава в ПДР. Порядок одночасного перестроювання транспортних засобів визначає пункт 10.3 ПДР.

Пояснення простими словами. Під час буксирування на жорсткому або гнучкому зчепленні пасажири можуть залишатися в буксируваному легковому автомобілі. Саме для легкового автомобіля ПДР роблять виняток із загальної заборони перевозити пасажирів у буксируваному транспортному засобі.

Чому інший варіант неправильний:

• «Не можуть» — не враховує прямий виняток для буксируваного легкового автомобіля при жорсткому або гнучкому зчепленні.

Підстава у ПДР. Правила перебування пасажирів під час буксирування визначає пункт 23.9 ПДР.

Запам’ятайте: на жорсткому або гнучкому зчепленні пасажири можуть бути лише в буксируваному легковому автомобілі.

Пояснення простими словами. У двигуні з повітряним охолодженням тепло відводиться через ребра на блоці циліндрів, які обдуває повітря. Шар бруду закриває частину їхньої поверхні та погіршує тепловіддачу, тому двигун може перегрітися.

Чому інші варіанти неправильні:

• Продовжити рух означає залишити причину погіршеного охолодження й надалі навантажувати двигун.
• Зупинитися, трохи почекати і продовжити рух недостатньо: коротке охолодження не видаляє забруднення з ребер, тому проблема швидко виникне знову.

Практичне уточнення. Очищення виконують після безпечної зупинки та з урахуванням того, що деталі двигуна можуть бути гарячими. Спосіб очищення має відповідати інструкції виробника.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає підтримувати транспортний засіб у технічно справному стані; чисті ребра є необхідною умовою нормального повітряного охолодження двигуна.

Запам’ятайте: забруднені ребра не відводять тепло належним чином — зупиніться та очистьте їх.

Пояснення простими словами. Більшість поширених гальмівних рідин на гліколевій основі поступово поглинають вологу. Зміна фізичних властивостей рідини дає змогу під час перевірки виявити її забруднення водою та оцінити потребу в заміні.

Чому вода небезпечна. Волога знижує температуру кипіння гальмівної рідини. Під час інтенсивного нагрівання можуть утворитися бульбашки пари, які стискаються й погіршують передавання тиску в гальмівній системі, через що ефективність гальмування зменшується.

Чому інші варіанти неправильні:

• Термін служби визначають за регламентом виробника та фактичним станом рідини, а не лише за одним вимірюванням густини.
• Обсяг залитої рідини перевіряють за її рівнем у бачку або за встановленим під час обслуговування об’ємом.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки та допустимі значення залежать від типу гальмівної рідини й обладнання. Під час реального обслуговування слід застосовувати метод, визначений виробником транспортного засобу або діагностичного приладу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: у цьому питанні густину перевіряють для виявлення води; волога знижує температуру кипіння рідини й може послабити гальмування.

Пояснення простими словами. Під час гальмування інерція переносить частину навантаження із заднього колеса на переднє. Передня шина сильніше притискається до дороги, а задня — слабше, тому запас зчеплення заднього колеса зменшується і воно легше блокується від надмірного натискання на гальмо.

Чому перший варіант неправильний. Заднє колесо не навантажується сильніше, а навпаки розвантажується. Саме тому переднє гальмо за правильного поступового застосування забезпечує більшу частину ефективного уповільнення.

Практичне уточнення. Обидва гальма потрібно застосовувати плавно й узгоджено, не допускаючи різкого блокування коліс. Особливості роботи ABS або комбінованої гальмівної системи слід враховувати за інструкцією конкретного мотоцикла.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає підтримувати гальмівну систему та транспортний засіб у технічно справному стані.

Запам’ятайте: під час гальмування навантаження переходить уперед — заднє колесо розвантажується й блокується легше.

Пояснення простими словами. Мопед визначається не лише зовнішнім виглядом, а конкретними характеристиками двигуна. Для двигуна внутрішнього згоряння межа становить до 50 куб. см, а для електродвигуна — до 4 кВт.

Чому перший варіант неправильний. Двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном робочим об’ємом 50 куб. см і більше відповідає визначенню мотоцикла, а не мопеда.

Важливий нюанс. У межах екзаменаційного формулювання потрібно орієнтуватися саме на наведені у визначенні порогові значення, а не на побутову назву чи зовнішню схожість транспортного засобу.

Підстава у ПДР. Визначення терміна «мопед» наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: мопед — до 50 куб. см або до 4 кВт; від 50 куб. см — мотоцикл.

Пояснення простими словами. Водій, причетний до ДТП, зобов’язаний негайно зупинитися й залишатися на місці пригоди. Самовільне залишення місця ДТП з порушенням установлених правил є окремим адміністративним правопорушенням.

Які стягнення передбачено. Стаття 122-4 КУпАП передбачає одну з трьох альтернатив: штраф у розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Чому інші варіанти неправильні:

• штраф є лише одним із можливих стягнень, а не єдиним;
• залишення місця ДТП не звільняє від відповідальності, а навпаки утворює окреме правопорушення.

Підстава у ПДР та законі. Обов’язок залишатися на місці пригоди встановлює пункт 2.10 ПДР, а відповідальність — стаття 122-4 КУпАП.

Запам’ятайте: після ДТП потрібно зупинитися, залишатися на місці та виконати встановлений ПДР порядок дій.

Пояснення простими словами. Під час повороту мотоцикл уже нахилений, а пісок або гравій різко зменшує зчеплення шин. Додаткове гальмівне зусилля в цей момент може спричинити ковзання колеса та падіння. Небезпечну ділянку потрібно проходити без різких дій, зберігаючи плавну траєкторію та по можливості зменшуючи нахил.

Чому інші варіанти неправильні:

• виїзд на зустрічну смугу створює нову небезпеку й не може бути способом відновлення стійкості;
• збільшення нахилу ще більше зменшує запас зчеплення на сипкому покритті;
• навіть обережне гальмування безпосередньо в нахиленому повороті може зірвати колесо в ковзання.

Важливе уточнення. Швидкість слід знижувати до входу в поворот. Якщо сипке покриття виявлено вже під колесами, головне — уникати різких рухів кермом, газом і гальмами.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає обирати режим руху, який дає змогу безпечно керувати транспортним засобом у конкретних дорожніх умовах.

Запам’ятайте: пісок або гравій у повороті — жодного різкого гальмування.

Пояснення простими словами. Гальмовий шлях починається не тоді, коли на дорозі стали помітними сліди шин, а в момент, коли водій уже почав діяти на орган керування гальмовою системою. Закінчується він у місці повної зупинки транспортного засобу.

Чому інший варіант неправильний:

• чіткі сліди гальмування можуть з’явитися не відразу або взагалі не з’явитися, наприклад під час роботи ABS. Тому початок видимого сліду шин не є визначеною Правилами початковою точкою гальмового шляху.

Не плутайте два поняття. Шлях, пройдений за час реакції водія, до гальмового шляху не належить. Він разом із гальмовим шляхом утворює зупинний шлях.

Підстава у ПДР. Визначення наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: гальмовий шлях — від початку дії на гальмо до повної зупинки, а не від початку видимого сліду на дорозі.

Пояснення простими словами. У тумані водій бачить значно меншу ділянку дороги, а мокре покриття погіршує зчеплення шин. Тому швидкість необхідно зменшити настільки, щоб автомобіль можна було повністю зупинити в межах реально видимої попереду ділянки.

Що показано на ілюстрації питання. Дорога мокра, попереду густий туман, видимість обмежена. Те, що автомобілі попереду продовжують рухатися з певною швидкістю, не підтверджує безпечність цієї швидкості для вас: кожен водій самостійно оцінює видимість, стан дороги та можливість зупинки.

Чому інші варіанти неправильні:

• не зменшувати швидкість небезпечно, адже перешкода або зупинений автомобіль можуть з’явитися з туману надто пізно;
• орієнтуватися лише на поведінку водіїв попереду не можна — вони можуть помилятися, мати інші шини, іншу дистанцію або бачити дорожню обстановку інакше.

Підстава у ПДР. Пункт 12.2 ПДР вимагає в умовах недостатньої видимості обирати швидкість, яка дає змогу зупинитися в межах видимості дороги. Пункт 12.1 ПДР також зобов’язує враховувати дорожню обстановку й постійно контролювати рух автомобіля.

Запам’ятайте: що коротша видима ділянка дороги, то меншою має бути швидкість.

Логіка тестового питання. Серед запропонованих варіантів друга відповідь стосується саме отруєння речовиною, що потрапила через травний тракт. Перша відповідь із валеріановими краплями, гарячим чаєм або кавою не усуває причину отруєння, тому третій варіант також не може бути правильним.

Важливе уточнення щодо реальної допомоги. Чинний загальний порядок домедичної допомоги при гострому отруєнні не радить самостійно викликати блювання чи без вказівки медичного працівника давати активоване вугілля. Такі дії можуть бути небезпечними за деяких отруєнь або при порушенні свідомості.

Безпечна послідовність дій:

• негайно припиніть керування та зупиніться у безпечному місці;
• з’ясуйте, що саме і коли людина їла, збережіть упаковку або залишки продукту;
• за виражених симптомів, порушення свідомості, багаторазового блювання, сильного болю чи швидкого погіршення викличте 103 або 112;
• непритомній людині нічого не давайте через рот;
• якщо людина при свідомості, давайте рідину невеликими порціями та виконуйте вказівки диспетчера.

Запам’ятайте: у тесті — друга відповідь; у реальній ситуації блювання і сорбенти застосовують не автоматично, а за професійною рекомендацією.

Пояснення простими словами. Травма грудної клітки може спричинити біль і утруднення дихання. Якщо постраждалий при свідомості, йому допомагають зайняти максимально зручне положення, у якому дихати найлегше. Часто людина сама інстинктивно обирає напівсидяче положення, але силоміць надавати всім однакову позу не потрібно.

Чому інші варіанти не є універсально правильними:

• «Стабільне бокове положення» застосовують передусім до непритомної людини, яка нормально дихає, а не до кожного постраждалого з травмою грудної клітки.
• «Лежачи з піднятими ногами» може ускладнити дихання і не відповідає основній потребі такого постраждалого.

Що робити далі. Викличте 103 або 112, заспокойте постраждалого, не змушуйте його зайвий раз рухатися, вкрийте та постійно контролюйте свідомість і дихання. За наявності відкритої рани грудної клітки дійте відповідно до алгоритму допомоги при проникній травмі.

Запам’ятайте: травма грудної клітки — не «стандартна поза», а максимально зручне положення для дихання.