Категорія A

Пояснення простими словами. Це твердження невірне через слова «без відключення». Якщо дитячу утримуючу систему для дитини до трьох років установлюють на першому ряду проти напрямку руху, фронтальну подушку безпеки цього місця потрібно обов’язково вимкнути.

Чому інші твердження правильні:

• дитина повинна перебувати в утримуючій системі у пристебнутому положенні;
• за загальним правилом дитячі утримуючі системи встановлюють на місцях для сидіння, крім першого ряду.

Підстава у ПДР. Пункт 21.13 ПДР допускає встановлення такої системи на першому ряду лише проти напрямку руху та з обов’язковим відключенням фронтальної подушки безпеки. Пункт 21.16 ПДР вимагає, щоб дитина була пристебнута в утримуючій системі.

Запам’ятайте: крісло проти напрямку руху на першому ряду — тільки з вимкненою фронтальною подушкою безпеки.

Пояснення простими словами. У населеному пункті знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар установлюють на безпечній відстані, але не ближче ніж 20 метрів від транспортного засобу.

Що показано на ілюстрації. Зображено дорожньо-транспортну пригоду в населеному пункті та встановлений позаду транспортних засобів знак аварійної зупинки. Точну відстань потрібно визначати не візуально за масштабом ілюстрації, а за вимогою ПДР — не менше ніж 20 метрів.

Чому інші варіанти неправильні:

• 40 метрів — це мінімальна відстань поза населеними пунктами.
• 50 і 100 метрів не встановлені ПДР як мінімальні відстані для цієї ситуації в населеному пункті.

Підстава у ПДР. Відстані для встановлення знака аварійної зупинки або червоного ліхтаря визначено пунктом 9.10 ПДР. Це правило застосовується у випадках, передбачених цим пунктом, зокрема під час ДТП і відповідної вимушеної зупинки.

Запам’ятайте: не менше ніж 20 м у населеному пункті та 40 м поза ним.

Пояснення простими словами. Рух пішоходів забороняє лише , розміщений на ілюстрації під номером 1. Решта знаків не встановлюють такої заборони: вони позначають пішохідну зону, доріжку для пішоходів або наближення до пішохідного переходу.

Що показано на ілюстрації питання. Під номерами 1–4 відповідно зображено , , та .

Чому інші варіанти неправильні:

• знак 2 позначає початок пішохідної зони;
• знак 3 позначає доріжку, призначену для руху пішоходів;
• знак 4 попереджає водіїв про наближення до нерегульованого пішохідного переходу;
• тому комбінація «Знаки 1 і 2» також неправильна.

Підстава у ПДР. «Рух пішоходів заборонено» прямо забороняє рух пішоходів.

Запам’ятайте: чорний пішохід у червоному колі — заборона; білий пішохід на синьому фоні — дозволений або спеціально організований рух.

Пояснення простими словами. Автомобіль не можна залишати на стоянку ближче ніж за 5 м від контейнерного майданчика або контейнерів для збирання побутових відходів. Така відстань потрібна, щоб не перекривати доступ людям і спеціальній техніці.

Що показано на ілюстрації питання. Чорний автомобіль стоїть безпосередньо поруч із контейнерами, тобто необхідної відстані 5 м немає.

Чому відповідь «Дозволена» неправильна. Розташування автомобіля біля краю проїзної частини саме по собі не робить стоянку законною: спеціальна заборона біля контейнерів має бути виконана окремо.

Підстава у ПДР. Підпункт «е» пункту 15.10 ПДР забороняє стоянку ближче 5 м від належно розміщених або облаштованих контейнерних майданчиків та контейнерів для збирання побутових відходів.

Запам’ятайте: біля контейнерів для побутових відходів залишайте щонайменше 5 м.

Пояснення простими словами. Знак 3 — це «Вибоїна». Він попереджає про ділянку з вибоїнами або просіданням дорожнього покриття.

Що показано на ілюстрації питання. Знак 1 показує пагорб, знак 2 — нерівну дорогу, знак 3 — заглиблення в покритті, знак 4 — дорожні роботи.

Чому інші знаки неправильні:

• знак 1 стосується бугра або підвищення;
• знак 2 попереджає про хвилястості, напливи чи спучування;
• знак 4 повідомляє про виконання дорожніх робіт;
• лише знак 3 має символ вибоїни.

Підстава у ПДР. Знак 1.12 «Вибоїна».

Запам’ятайте: заглиблення на знаку — пошкодження покриття вниз.

Пояснення простими словами. Знак забороняє і зупинку, і стоянку. Його дія не поширюється на маршрутні транспортні засоби, а також на таксі під час посадки чи висадки пасажирів або завантаження чи розвантаження вантажу.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено знак «Зупинку заборонено» — синє коло з червоною каймою та двома перехресними червоними смугами.

Чому третє твердження не входить до правильної відповіді:

• Водії з інвалідністю, які керують автомобілем із розпізнавальним знаком , можуть відступати від вимоги знака 3.34 лише тоді, коли під ним установлено табличку . У запитанні такої таблички немає.
• Відповіді 1, 2 і 3 тому помилково включають третій варіант.

Підстава у ПДР. Винятки з дії знака визначені в його описі; виняток для водіїв з інвалідністю застосовується за наявності таблички .

Запам’ятайте: для водія з інвалідністю під знаком 3.34 потрібна табличка 7.18; для маршрутного транспорту й цільової зупинки таксі передбачені окремі винятки.

Пояснення простими словами. Пішоходи, які йдуть до трамвая або від нього через проїзну частину, мають перевагу. Водій повинен зупинитися, а не намагатися об’їхати їх.

Що показано на ілюстрації питання. Трамвай стоїть із відчиненими дверима, пасажир перетинає смугу руху білого автомобіля. Об’їзд у цей момент небезпечний: траєкторія автомобіля може перетнутися з траєкторією пасажира або інших людей, які виходитимуть із трамвая.

Чому відповідь «Має право» неправильна. ПДР вимагають саме зупинки та надання дороги, а не об’їзду пішоходів. Водій може рушити лише після того, як вони залишать проїзну частину і двері трамвая зачиняться.

Підстава у ПДР. Пункт 18.8 ПДР установлює безумовний обов’язок зупинитися перед пішоходами, які прямують до трамвая або від нього.

Запам’ятайте: пасажирів трамвая на проїзній частині не об’їжджають — перед ними зупиняються.

Пояснення простими словами. Під час перестроювання праворуч водій залишає свою смугу та має намір зайняти сусідню. Тому він повинен дати дорогу всім транспортним засобам, які вже рухаються цією смугою в попутному напрямку.

Вимога стосується транспортних засобів незалежно від їхнього виду. Водій не може пропускати лише автомобілі чи лише механічні транспортні засоби, ігноруючи інших учасників, які законно рухаються потрібною йому смугою.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 безпідставно обмежує обов’язок лише механічними транспортними засобами;
• Варіант 2 наводить лише окремі види транспортних засобів і не охоплює всіх, кому водій повинен дати дорогу.

Запам’ятайте: перестроюєтеся ви — дорогу також даєте ви всім, хто вже рухається смугою, яку плануєте зайняти.

Підстава в ПДР. Порядок надання дороги під час перестроювання визначає пункт 10.3 ПДР.

Пояснення простими словами. Перед поворотом праворуч водій повинен переконатися в безпечності маневру, не створити перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та завчасно зайняти відповідне крайнє праве положення.

Отже, виконати потрібно всі перелічені дії.

Чому інші варіанти не обираємо окремо:

• Варіант 1 містить необхідну перевірку безпечності, але не враховує інші обов’язкові дії;
• Варіант 2 також правильний окремо, проте не охоплює всього порядку підготовки до повороту;
• Варіант 3 правильно визначає положення автомобіля, однак зайняти його недостатньо без перевірки безпечності маневру.

Запам’ятайте: перед поворотом праворуч потрібно зайняти правильне положення та переконатися, що маневр безпечний і нікому не заважає.

Підстава в ПДР. Вимоги щодо безпечності маневру містить пункт 10.1 ПДР, а правило про відповідне крайнє положення — пункт 10.4 ПДР.

Пояснення простими словами. Перед місцем маневру встановлено знак «Рух прямо». Він дозволяє продовжити рух лише прямо, тому розворот у показаному місці заборонений.

Що показано на ілюстрації питання. Білий автомобіль має намір розвернутися через розрив у розділювальній смузі, однак перед ним установлено знак 4.1.

Чому варіант «Дозволено» неправильний:

• Наявність розриву в розділювальній смузі сама по собі не скасовує обов’язкової вимоги наказового знака.

Підстава у ПДР. Знак дозволяє рух лише прямо. Виняток для повороту праворуч на прилеглу територію до розвороту не застосовується.

Запам’ятайте: можливість фізично виконати маневр ще не означає, що його дозволяють установлені знаки.

Пояснення простими словами. Мотоциклом є двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном робочим об’ємом 50 куб. см і більше незалежно від того, має він боковий причіп чи ні. Тому перший і другий варіанти разом охоплюють обидві конструкції, передбачені визначенням.

Чому окремі варіанти неповні або неправильні:

• Перший варіант охоплює тільки мотоцикл без бокового причепа.
• Другий варіант охоплює тільки мотоцикл із боковим причепом.
• Двигун до 50 куб. см або електродвигун до 4 кВт — це характеристики мопеда, а не мотоцикла.

Важливий нюанс. До мотоциклів також прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні й інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Підстава у ПДР. Визначення терміна «мотоцикл» наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: від 50 куб. см — мотоцикл; боковий причіп не змінює цієї класифікації.

Пояснення простими словами. Більшість поширених гальмівних рідин на гліколевій основі поступово поглинають вологу. Зміна фізичних властивостей рідини дає змогу під час перевірки виявити її забруднення водою та оцінити потребу в заміні.

Чому вода небезпечна. Волога знижує температуру кипіння гальмівної рідини. Під час інтенсивного нагрівання можуть утворитися бульбашки пари, які стискаються й погіршують передавання тиску в гальмівній системі, через що ефективність гальмування зменшується.

Чому інші варіанти неправильні:

• Термін служби визначають за регламентом виробника та фактичним станом рідини, а не лише за одним вимірюванням густини.
• Обсяг залитої рідини перевіряють за її рівнем у бачку або за встановленим під час обслуговування об’ємом.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки та допустимі значення залежать від типу гальмівної рідини й обладнання. Під час реального обслуговування слід застосовувати метод, визначений виробником транспортного засобу або діагностичного приладу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: у цьому питанні густину перевіряють для виявлення води; волога знижує температуру кипіння рідини й може послабити гальмування.

Пояснення простими словами. Під час експлуатації зношуються шарніри ланцюга, через що збільшуються його крок і провисання. Ланки вже не сідають на зубці зірочок так точно, як справний відрегульований ланцюг, тому він може перескочити через зубці, зіскочити або розірватися.

Чому інші варіанти неправильні:

• Ривки під час перемикання передач можуть супроводжувати проблеми приводу, але це не головний і не найнебезпечніший наслідок надмірного зношення ланцюга, про який запитує тест.
• Збільшена витрата палива не є визначальним прямим наслідком розтягнення ланцюга в цьому питанні.

Практичне уточнення. Потрібно регулярно перевіряти провисання, стан ланок і зірочок, очищати та змащувати привод відповідно до інструкції виробника. Надмірно натягнутий ланцюг також небезпечний і прискорює зношення деталей.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає забезпечити технічно справний стан транспортного засобу перед виїздом.

Запам’ятайте: збільшений крок і провисання порушують зачеплення із зірочками — звідси перескакування та ризик розриву.

Пояснення простими словами. Коли тиск занизький, шина сильніше деформується під час кочення. Через постійне згинання боковин вона нагрівається, швидше й нерівномірніше зношується, а її внутрішня структура за значного навантаження може пошкодитися.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Ні до чого не призведе» ігнорує прямий вплив тиску на форму шини, нагрівання, зчеплення та стійкість мотоцикла.
• «До покращення маневреності мотоцикла» — навпаки: надто м’яка шина робить реакції на керування менш точними та погіршує стабільність.

Практичне уточнення. Тиск перевіряють на холодних шинах і порівнюють зі значенням, установленим виробником для конкретного мотоцикла, шин та навантаження.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу перед виїздом.

Запам’ятайте: недостатній тиск спричиняє зайву деформацію — звідси перегрів, прискорене зношення та ризик руйнування шини.

Пояснення простими словами. Небезпечна поведінка іншого водія не дає права відповідати агресією. Після різкого перестроювання потрібно спокійно відновити безпечну дистанцію, контролювати ситуацію й не створювати нової небезпеки.

Чому всі запропоновані дії неприпустимі:

• Сигналити фарами з метою «покарати» не усуває небезпеку й може спровокувати подальший конфлікт.
• Випередити, різко перестроїтися та загальмувати — свідоме створення аварійної ситуації.
• Виходити з автомобіля для з’ясування стосунків небезпечно, затримує рух і може перерости в конфлікт.

Підстава у ПДР. Пункт 1.3 ПДР вимагає від учасників руху бути взаємно ввічливими. Якщо через маневр іншого водія виникла небезпека, дійте за пунктом 12.3 ПДР: зменшуйте швидкість аж до зупинки, а не відповідайте ризикованим маневром.

Запам’ятайте: чужа помилка — привід збільшити запас безпеки, а не помститися на дорозі.

Пояснення простими словами. В Україні немає окремої допустимої норми 0,3 проміле для водіїв зі стажем понад два роки. Водійський стаж не змінює правил виявлення стану алкогольного сп’яніння.

Що передбачають чинні норми. Під час огляду з використанням спеціального технічного засобу результат із цифровим показником понад 0,2 проміле є підставою для встановлення стану алкогольного сп’яніння. Цей поріг однаковий для водіїв незалежно від їхнього стажу.

Важливе уточнення. Значення 0,2 проміле не слід сприймати як безпечний «дозвіл» на вживання алкоголю перед поїздкою. Вміст алкоголю залежить від організму, часу, їжі та інших чинників, тому практично безпечне рішення для водія — не вживати алкоголь перед керуванням узагалі.

Підстава у нормативних актах. Пункт 2.9 ПДР забороняє керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Порядок і критерій огляду визначає Інструкція МВС та МОЗ № 1452/735.

Запам’ятайте: стаж не дає водієві більшої «допустимої дози» алкоголю.

Пояснення простими словами. Особа може оскаржити застосований до неї захід двома альтернативними шляхами: звернутися до вищого органу або вищої посадової особи щодо того, хто застосував захід, чи звернутися до суду.

Чому окремі варіанти неповні:

• варіант «Тільки суд» не враховує право звернення до вищого органу або вищої посадової особи;
• варіант «Тільки вищестоящий орган» не враховує право на судове оскарження.

Важливий нюанс. Подання скарги саме по собі не зупиняє виконання оскаржуваного заходу забезпечення провадження.

Правова підстава. Такий порядок визначає стаття 267 КУпАП.

Запам’ятайте: оскарження можливе до вищого органу або до суду — тому відповіді 1 і 2 разом охоплюють обидва передбачені законом шляхи.

Пояснення простими словами. На початку дощу вода змішується з пилом, частинками гуми, паливно-мастильними слідами та іншим брудом на асфальті. Утворюється тонка слизька плівка, через яку зчеплення шин із дорогою може різко погіршитися ще до появи помітних калюж. Тому швидкість зменшують плавно, а запас дистанції збільшують.

Чому інші варіанти неправильні:

• продовжувати рух без зміни швидкості небезпечно, бо умови зчеплення вже змінилися, навіть якщо дощ лише накрапає;
• збільшувати швидкість не можна: це погіршує зчеплення, збільшує зупинний шлях і підвищує ризик ковзання або аквапланування.

Як діяти безпечно. Уникайте різких поворотів керма, розгонів і гальмувань. Зменшуйте швидкість завчасно, дотримуйте більшої дистанції та враховуйте, що перші хвилини дощу на забрудненому покритті можуть бути особливо небезпечними.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає обирати безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, а пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції та інтервалу залежно від швидкості й дорожньої обстановки.

Запам’ятайте: перші краплі на сухому асфальті — сигнал плавно зменшити швидкість і збільшити запас простору.

Пояснення простими словами. Якщо опіковий пухир випадково пошкодився, ушкоджену поверхню потрібно захистити від забруднення. Для цього накладають чисту стерильну суху марлеву пов’язку й обережно фіксують її без тиску на тканини.

Чого не слід робити:

• не відривати шкіру, що вкривала пухир;
• не наносити на опікову поверхню спирт, йод, зеленку або інші дезінфікувальні засоби;
• не накладати тугу пов’язку.

Чому інші варіанти неправильні:

• у варіанті з промиванням запропоновано холодну воду, тоді як чинний порядок передбачає охолодження водою кімнатної температури; після випадкового пошкодження пухиря спеціальною дією є захист опіку стерильною сухою пов’язкою;
• оброблення дезінфікувальним засобом може подразнити тканини та не передбачене алгоритмом для опікової поверхні.

Запам’ятайте: пошкоджений пухир не обробляють агресивними засобами — його закривають сухою стерильною пов’язкою без тиску.

Пояснення простими словами. Опіковий пухир захищає пошкоджені тканини від забруднення та інфікування, тому навмисно проколювати або зривати його не можна. Після охолодження опіку місце ушкодження накривають чистою стерильною сухою марлевою пов’язкою, яка не повинна тиснути на тканини.

Чому інші варіанти неправильні:

• проколювання пухиря руйнує природний захисний шар і підвищує ризик інфікування;
• туга пов’язка створює додатковий тиск, посилює біль і може погіршити стан тканин у разі наростання набряку.

Якщо пухир пошкодився випадково. Не відривайте шкіру, що його вкривала. Накладіть чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску та зверніться по медичну допомогу залежно від площі, глибини й розташування опіку.

Запам’ятайте: пухирі не проколюють, а опік закривають чистою сухою пов’язкою без тиску.