Категорія A

Пояснення простими словами. За недостатньої видимості — наприклад, у тумані, сильному дощі чи снігопаді — передні протитуманні фари можна використовувати самостійно або разом із ближнім чи дальнім світлом. Водій обирає поєднання, яке забезпечує найкращу видимість без засліплення інших.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Тільки разом з ближнім або дальнім світлом фар» — така вимога стосується темної пори доби на неосвітлених дорогах, але не всіх умов недостатньої видимості.
• «Тільки окремо від ближнього світла фар» — Правила дозволяють обидва способи використання.

Підстава у ПДР. Варіанти використання протитуманних фар за недостатньої видимості визначає пункт 19.5 ПДР.

Запам’ятайте: недостатня видимість — протитуманні фари можна використовувати окремо або разом з основними фарами.

Пояснення простими словами. Дати дорогу означає діяти так, щоб учасник дорожнього руху, який має перевагу, не був змушений через вас змінювати швидкість або напрямок руху. Якщо через ваші дії йому доведеться гальмувати, прискорюватися чи змінювати траєкторію, вимогу дати дорогу не виконано.

Чому правильна саме відповідь 3. Перші два варіанти містять різні частини одного визначення з ПДР:

• Варіант 1 правильно говорить про заборону продовжувати або відновлювати рух, але не враховує заборону виконувати маневри. Тому він неповний.
• Варіант 2 правильно говорить про заборону виконувати маневри, але не охоплює продовження або відновлення руху. Тому він також неповний.

Лише відповідь 3 об’єднує обидві частини повного визначення.

Практичний приклад. Ви виїжджаєте з другорядної дороги, а головною наближається автомобіль. Якщо через ваш виїзд його водієві доведеться пригальмувати або об’їжджати вас, ви не дали дорогу. Потрібно зачекати до моменту, коли ваші дії не впливатимуть на його швидкість і напрямок руху.

Важливо. Вимога дати дорогу не завжди означає, що потрібно обов’язково зупинитися. Зупинка необхідна, якщо без неї неможливо виконати цю вимогу або якщо її окремо вимагає дорожній знак чи інше правило.

Підстава у ПДР. Повне визначення терміна наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: дати дорогу — означає не змусити учасника з перевагою змінювати швидкість або напрямок руху через ваші дії.

Пояснення простими словами. Обгін заборонено на залізничному переїзді та ближче ніж за 100 м перед ним. Швидкість автомобіля попереду не створює винятку із цієї вимоги.

Що показано на ілюстрації. Жовтий автомобіль починає обгін синього біля покажчика , який у цій дорожній ситуації позначає стометрову межу. Показана траєкторія продовжується в напрямку знаків і , тобто проходить у забороненій зоні ближче ніж за 100 м до переїзду.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дозволено в будь-якому випадку» — обгін виконувався б безпосередньо перед залізничним переїздом;
• «Дозволено за умови, що синій автомобіль рухається повільно» — низька швидкість автомобіля попереду не скасовує заборону обгону в цьому місці.

Запам’ятайте: якщо до залізничного переїзду залишилося 100 м або менше, обгін не можна розпочинати незалежно від швидкості автомобіля попереду.

Підстава в ПДР. Заборону обгону на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними встановлює підпункт «б» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Якщо сигнали реверсивного світлофора над смугою вимкнені, водій не має дозволу в’їжджати на цю смугу. Тому використовувати її навіть лише для випередження заборонено.

Що показано на ілюстрації питання. Автомобіль рухається правою смугою, а ліворуч розташована реверсивна смуга, межі якої позначено . За умовою задачі сигнали світлофора над нею вимкнені, отже виїжджати на неї не можна.

Чому інший варіант неправильний:

• відповідь «Дозволено» ігнорує спеціальну вимогу для реверсивної смуги: за відсутності ввімкненого дозволеного сигналу в’їзд на неї заборонений незалежно від мети маневру.

Підстава у ПДР. Пункт 8.7.4 ПДР забороняє в’їзд на реверсивну смугу при вимкнених сигналах світлофора над нею. «Розмітка 1.9» позначає межі смуг, на яких здійснюється реверсивне регулювання.

Запам’ятайте: вимкнений реверсивний світлофор означає заборону в’їзду на смугу, а не дозвіл рухатися нею з обережністю.

Пояснення простими словами. Якщо проїзна частина поділена лініями дорожньої розмітки на смуги, водій повинен рухатися в межах однієї смуги. Постійно їхати по лінії та одночасно займати дві смуги заборонено.

Виняток виникає під час перестроювання. Водій може перетнути або короткочасно наїхати на переривчасту лінію , щоб перейти із займаної смуги в сусідню. Після завершення маневру транспортний засіб повинен повністю зайняти обрану смугу.

Чому варіант 1 неправильний:

• формулювання «завжди» не враховує процес перестроювання;
• під час зміни смуги транспортний засіб закономірно перетинає лінію розмітки та на короткий час опиняється між смугами.

Запам’ятайте: рухатися, займаючи дві смуги, не можна. Наїжджати на переривчасту лінію дозволено лише під час перестроювання.

Підстава в ПДР. Заборону руху з одночасним зайняттям двох смуг і виняток для перестроювання встановлює пункт 11.10 ПДР.

Пояснення простими словами. У тунелях обгін заборонений без будь-яких винятків щодо швидкості транспортного засобу попереду або стану зустрічної смуги.

У замкненому просторі тунелю оглядовість і можливості для безпечного маневру обмежені, а наслідки зустрічного зіткнення можуть бути особливо небезпечними. Тому виїжджати на зустрічну смугу для обгону не можна.

Що показано на ілюстрації. Сірий автомобіль рухається в тунелі за синім автомобілем і подав сигнал лівого повороту, маючи намір виконати обгін. Незалежно від видимості дороги попереду цей маневр у тунелі заборонений.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дозволено, якщо швидкість автомобіля, що обганяється, менше 30 км/год» — швидкість автомобіля попереду не створює винятку із заборони обгону в тунелі;
• «Дозволено, якщо смуга зустрічного руху вільна» — навіть вільна зустрічна смуга не дозволяє виконувати обгін у тунелі;
• «Дозволено при дотриманні умов, зазначених у відповідях 2 і 3» — поєднання двох умов також не скасовує прямої заборони.

Запам’ятайте: у тунелі обгін заборонений завжди — незалежно від швидкості автомобіля попереду та наявності зустрічного руху.

Підстава в ПДР. Заборону обгону в тунелях встановлює підпункт «д» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Номерний знак недостатньо просто закріпити так, щоб його було видно. Він має бути встановлений у передбаченому для нього місці та зберігати визначене Правилами розміщення.

Що показано на ілюстрації питання. Передній номерний знак закріплено безпосередньо на решітці автомобіля, а не у штатному місці для його встановлення. Тому таке кріплення не відповідає вимогам ПДР.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна: добра видимість номера сама по собі не узаконює довільне місце його кріплення.

Підстава у ПДР. Пункт 30.2 ПДР вимагає встановлювати номерні знаки у передбачених для цього місцях і забороняє змінювати їхнє розміщення. Підпункт «в» пункту 2.9 ПДР забороняє керувати транспортним засобом із номерним знаком, закріпленим не у встановленому місці.

Запам’ятайте: номерний знак встановлюють не там, де зручно, а тільки у передбаченому для нього місці.

Пояснення простими словами. У темну пору доби на неосвітленій дорозі передні протитуманні фари не можуть бути єдиним джерелом світла. Їх дозволено використовувати лише разом із ближнім або дальнім світлом, яке освітлює дорогу на достатню відстань.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Тільки окремо від ближнього світла фар» — у темряві самостійне використання протитуманних фар не допускається.
• «Як окремо, так і разом…» — такий вибір дозволений за недостатньої видимості, але не в темну пору доби на неосвітленій дорозі.

Підстава у ПДР. Використання протитуманних фар у темну пору доби визначає пункт 19.5 ПДР.

Запам’ятайте: уночі протитуманні фари — лише доповнення до ближнього або дальнього світла.

Пояснення простими словами. За звичайних умов водій, який рухається на спуск, повинен дати дорогу транспортному засобу, що рухається на підйом. Але в цьому питанні йдеться про оперативний транспортний засіб з увімкненим синім проблисковим маячком, для якого діють спеціальні правила.

Що показано на ілюстрації. Через дорожні роботи зустрічний роз’їзд на похилій ділянці дороги утруднено. Поліцейський автомобіль з увімкненим синім проблисковим маячком рухається на спуск, а звичайний синій автомобіль — на підйом. У цій ситуації водій оперативного автомобіля не зобов’язаний поступатися дорогою.

Чому звичайне правило не застосовується. Під час виконання невідкладного службового завдання водій оперативного транспортного засобу може відступати від вимог розділу 13 ПДР, до якого належать правила зустрічного роз’їзду. Водночас інші водії, які можуть створити перешкоду транспортному засобу з увімкненим синім маячком, повинні дати йому дорогу та забезпечити безперешкодний проїзд.

Спеціальний режим діє за таких умов:

• це оперативний транспортний засіб;
• його водій виконує невідкладне службове завдання;
• увімкнено проблисковий маячок синього або червоного кольору та спеціальний звуковий сигнал;
• водій забезпечує безпеку дорожнього руху.

Якщо додатково привертати увагу учасників дорожнього руху не потрібно, спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений. Тому відсутність згадки про сирену в запитанні не змінює правильної відповіді.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 неправильний. Він враховує лише звичайне правило зустрічного роз’їзду, але не враховує спеціальний режим руху оперативного транспортного засобу.
• Варіант 2 правильний. Водій оперативного транспортного засобу може відступити від звичайного правила та не зобов’язаний давати дорогу автомобілям, які рухаються на підйом.

Важливе уточнення. Відповідь «Не повинен» не означає, що водій спецтранспорту може рухатися без оцінки дорожньої обстановки. Він не має обов’язку поступитися за звичайним правилом, але все одно повинен забезпечити безпеку та за потреби зменшити швидкість або зупинитися.

Підстава в ПДР. Звичайна черговість зустрічного роз’їзду визначена у пункті 13.4 ПДР. Право оперативного водія відступати від цієї вимоги встановлене у пункті 3.1 ПДР, а обов’язок інших водіїв забезпечити йому безперешкодний проїзд — у пункті 3.2 ПДР.

Запам’ятайте: зазвичай на спуску поступаються тому, хто підіймається. Але оперативний транспорт із синім маячком під час невідкладного завдання має спеціальну перевагу — за обов’язкового забезпечення безпеки.

Пояснення простими словами. Опущені вздовж тулуба руки регулювальника мають таке саме значення, як руки, витягнуті в сторони. Нерейковим транспортним засобам, які під’їжджають із лівого або правого боку регулювальника, дозволено рух прямо і праворуч. З боку грудей і спини рух заборонений.

Що показано на ілюстрації. Синій і жовтий автомобілі під’їхали до регулювальника з його боків, тому їм дозволено рух. Сірий автомобіль бачить регулювальника з боку грудей, а білий — зі спини, тому обидва повинні зупинитися.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Білому і синьому» — синьому рух дозволено, але білий автомобіль під’їхав зі спини регулювальника і повинен зупинитися.
• «Синьому і сірому» — сірий автомобіль під’їхав з боку грудей регулювальника, тому його рух заборонений.
• «Синьому і білому» — це та сама неправильна пара у зворотному порядку: білому автомобілю рух заборонено.

Підстава в ПДР. Значення цього положення регулювальника встановлено в пункті 8.8 ПДР.

Запам’ятайте: коли руки регулювальника витягнуті в сторони або опущені, нерейковий транспорт може рухатися з його боків прямо і праворуч. З боку грудей і спини рух заборонений.

Пояснення простими словами. Перед початком руху потрібно переконатися, що справно працюють як засоби освітлення й попередження, так і основні органи керування. Ліхтарі та звуковий сигнал допомагають водієві бути помітним і повідомляти про небезпеку, а гальма, зчеплення та педалі безпосередньо впливають на можливість безпечно керувати мотоциклом.

Чому окремі варіанти неповні:

• Перевірити лише ліхтарі та звуковий сигнал недостатньо, якщо несправні гальма або органи керування.
• Перевірити лише гальма, зчеплення та педалі недостатньо, якщо не працюють світлові прилади або звуковий сигнал.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР прямо зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

Запам’ятайте: перед стартом перевіряємо і сигнально-світлове обладнання, і системи, якими керуємо рухом та гальмуванням.

Пояснення простими словами. Більшість поширених гальмівних рідин на гліколевій основі поступово поглинають вологу. Зміна фізичних властивостей рідини дає змогу під час перевірки виявити її забруднення водою та оцінити потребу в заміні.

Чому вода небезпечна. Волога знижує температуру кипіння гальмівної рідини. Під час інтенсивного нагрівання можуть утворитися бульбашки пари, які стискаються й погіршують передавання тиску в гальмівній системі, через що ефективність гальмування зменшується.

Чому інші варіанти неправильні:

• Термін служби визначають за регламентом виробника та фактичним станом рідини, а не лише за одним вимірюванням густини.
• Обсяг залитої рідини перевіряють за її рівнем у бачку або за встановленим під час обслуговування об’ємом.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки та допустимі значення залежать від типу гальмівної рідини й обладнання. Під час реального обслуговування слід застосовувати метод, визначений виробником транспортного засобу або діагностичного приладу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: у цьому питанні густину перевіряють для виявлення води; волога знижує температуру кипіння рідини й може послабити гальмування.

Пояснення простими словами. Мотоциклом є двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном робочим об’ємом 50 куб. см і більше незалежно від того, має він боковий причіп чи ні. Тому перший і другий варіанти разом охоплюють обидві конструкції, передбачені визначенням.

Чому окремі варіанти неповні або неправильні:

• Перший варіант охоплює тільки мотоцикл без бокового причепа.
• Другий варіант охоплює тільки мотоцикл із боковим причепом.
• Двигун до 50 куб. см або електродвигун до 4 кВт — це характеристики мопеда, а не мотоцикла.

Важливий нюанс. До мотоциклів також прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні й інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Підстава у ПДР. Визначення терміна «мотоцикл» наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: від 50 куб. см — мотоцикл; боковий причіп не змінює цієї класифікації.

Пояснення простими словами. Коли тиск занизький, шина сильніше деформується під час кочення. Через постійне згинання боковин вона нагрівається, швидше й нерівномірніше зношується, а її внутрішня структура за значного навантаження може пошкодитися.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Ні до чого не призведе» ігнорує прямий вплив тиску на форму шини, нагрівання, зчеплення та стійкість мотоцикла.
• «До покращення маневреності мотоцикла» — навпаки: надто м’яка шина робить реакції на керування менш точними та погіршує стабільність.

Практичне уточнення. Тиск перевіряють на холодних шинах і порівнюють зі значенням, установленим виробником для конкретного мотоцикла, шин та навантаження.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу перед виїздом.

Запам’ятайте: недостатній тиск спричиняє зайву деформацію — звідси перегрів, прискорене зношення та ризик руйнування шини.

Пояснення простими словами. Гальмівний шлях залежить і від початкової швидкості, і від погодних умов. Що вища швидкість, то більше відстані потрібно автомобілю для зупинки. Дощ, сніг або ожеледиця зменшують зчеплення шин із дорогою та додатково збільшують цей шлях.

Чому обидва чинники важливі:

• швидкість — зі збільшенням швидкості енергія руху зростає, тому гальмівний шлях збільшується непропорційно швидше;
• погода — вода, сніг і лід знижують коефіцієнт зчеплення, через що колеса передають дорозі менше гальмівного зусилля.

Від чого ще залежить результат. Впливають стан і тип шин, справність гальм, маса та завантаження автомобіля, ухил і стан покриття. Електронні системи допомагають зберігати керованість, але не скасовують фізичних обмежень зчеплення.

Підстава у ПДР. Пункт 1.10 ПДР визначає гальмівний шлях як відстань від початку впливу на орган керування гальмовою системою до повної зупинки. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу та особливості вантажу під час вибору безпечної швидкості.

Запам’ятайте: більша швидкість або гірше зчеплення — довший гальмівний шлях.

Пояснення простими словами. На початку дощу вода змішується з пилом, частинками гуми, паливно-мастильними слідами та іншим брудом на асфальті. Утворюється тонка слизька плівка, через яку зчеплення шин із дорогою може різко погіршитися ще до появи помітних калюж. Тому швидкість зменшують плавно, а запас дистанції збільшують.

Чому інші варіанти неправильні:

• продовжувати рух без зміни швидкості небезпечно, бо умови зчеплення вже змінилися, навіть якщо дощ лише накрапає;
• збільшувати швидкість не можна: це погіршує зчеплення, збільшує зупинний шлях і підвищує ризик ковзання або аквапланування.

Як діяти безпечно. Уникайте різких поворотів керма, розгонів і гальмувань. Зменшуйте швидкість завчасно, дотримуйте більшої дистанції та враховуйте, що перші хвилини дощу на забрудненому покритті можуть бути особливо небезпечними.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає обирати безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, а пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції та інтервалу залежно від швидкості й дорожньої обстановки.

Запам’ятайте: перші краплі на сухому асфальті — сигнал плавно зменшити швидкість і збільшити запас простору.

Пояснення простими словами. У населеному пункті звуковий сигнал зазвичай заборонений. Однак його можна подати, якщо попереду виникла аварійна ситуація і без сигналу неможливо запобігти ДТП.

Коли сигнал буде виправданим. Він має бути коротким попередженням про негайну небезпеку — наприклад, коли водій попереду не бачить іншого учасника та продовжує небезпечний маневр. Сигнал не використовують для вираження обурення, покарання порушника або примушування їхати швидше.

Важливе уточнення. Звуковий сигнал не замінює гальмування чи інші необхідні дії для уникнення зіткнення. Водій одночасно повинен зменшувати швидкість і діяти відповідно до фактичної обстановки.

Підстава у ПДР. Пункт 9.5 ПДР забороняє звукові сигнали в населених пунктах, крім випадків, коли без цього неможливо запобігти ДТП.

Запам’ятайте: у населеному пункті сигналять для відвернення безпосередньої небезпеки, а не для оцінювання чужої поведінки.

Пояснення простими словами. Гравій зменшує зчеплення шин із дорогою, а в крутому повороті автомобілю одночасно потрібне бокове зчеплення для зміни напрямку. Якщо швидкість завелика, колеса можуть почати ковзати й автомобіль вийде за межі своєї траєкторії.

Як діяти правильно:

• зменшити швидкість до входу в поворот, поки колеса спрямовані переважно прямо;
• у самому повороті кермувати плавно й уникати різкого гальмування або прискорення;
• збільшити дистанцію, оскільки гальмівний шлях на сипкому покритті довший;
• бути готовим до нерівномірного зчеплення під різними колесами.

Чому інші варіанти неправильні. Незмінна швидкість не враховує погіршення покриття, а прискорення збільшує бокове навантаження на шини й ризик заносу.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає враховувати дорожню обстановку та обирати швидкість, яка дозволяє постійно контролювати автомобіль.

Запам’ятайте: сипке покриття перед поворотом — сигнал зменшити швидкість ще до початку повертання.

Пояснення простими словами. Алкоголь пригнічує роботу центральної нервової системи. Водій пізніше помічає небезпеку, повільніше приймає рішення та із запізненням починає гальмувати або виконувати інший маневр. Отже, проміжок між появою небезпеки та дією водія стає довшим.

Що ще погіршується:

• увага та здатність одночасно стежити за кількома об’єктами;
• оцінювання швидкості, відстані й дорожньої обстановки;
• координація рухів і точність керування;
• критичність мислення — водій може недооцінювати власне сп’яніння.

Чому інші варіанти неправильні. Алкоголь не залишає реакцію незмінною і не прискорює її. Суб’єктивне відчуття впевненості не означає, що організм реагує швидше.

Важливий нюанс. Кава, холодний душ або короткий сон не виводять алкоголь із крові миттєво та не повертають безпечну реакцію.

Запам’ятайте: алкоголь збільшує час реакції та одночасно погіршує якість рішення.

Пояснення простими словами. Термічний опік — невідкладний стан, спричинений дією високої температури, внаслідок якої пошкоджуються шкіра та м’які тканини. Формулювання запитання дослівно описує саме цей стан.

Чому інші варіанти неправильні:

• тепловий удар виникає через дію високої температури навколишнього середовища та спричиняє системні розлади всього організму, а не лише місцеве пошкодження шкіри;
• порушення прохідності дихальних шляхів означає перешкоду для проходження повітря й не визначається пошкодженням шкіри та м’яких тканин.

Як розрізняти. Контакт із полум’ям, гарячою рідиною чи поверхнею пошкоджує тканини — це термічний опік. Загальне перегрівання організму з високою температурою тіла та порушенням стану — тепловий удар.

Запам’ятайте: висока температура пошкодила шкіру й м’які тканини — це термічний опік.