Категорія A

Пояснення простими словами. Ви повертаєте ліворуч на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг. Трамвай на такому перехресті має перевагу перед нерейковими транспортними засобами незалежно від напрямку свого руху. Білий автомобіль рухається назустріч прямо, тому ви також повинні дати йому дорогу перед поворотом ліворуч. Отже, ви проїдете останнім — після трамвая й білого автомобіля.

Що показано на ілюстрації. На панелі вашого автомобіля ввімкнено лівий покажчик повороту. Ліворуч до перехрестя наближається трамвай, а попереду назустріч прямо рухається білий автомобіль.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Проїхати перехрестя першим» — ви не маєте переваги ні перед трамваєм на рівнозначній дорозі, ні перед зустрічним білим автомобілем, який рухається прямо.
• «Проїхати перехрестя другим, давши дорогу тільки білому автомобілю» — цей варіант не враховує перевагу трамвая перед вашим автомобілем.

Підстава у ПДР. Перевагу трамвая перед нерейковими транспортними засобами на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг установлено пунктом 16.12 ПДР. Обов’язок під час повороту ліворуч дати дорогу зустрічним транспортним засобам, які рухаються прямо або праворуч, установлено пунктом 16.13 ПДР.

Запам’ятайте: на рівнозначному нерегульованому перехресті спочатку врахуйте перевагу трамвая, а під час повороту ліворуч — ще й зустрічний транспорт, що рухається прямо або праворуч.

Пояснення простими словами. Проблисковий маячок оранжевого кольору попереджає інших учасників руху про особливий характер роботи або руху транспортного засобу, але не надає йому переваги.

ПДР забороняють обганяти колону транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком. Однак ця заборона не поширюється на випадок, коли маячок має оранжевий колір.

Що показано на ілюстрації. Зелений автомобіль рухається позаду вантажного автомобіля з увімкненим оранжевим проблисковим маячком. Водій може його обігнати, якщо виконає загальні умови безпечного обгону й на цій ділянці немає інших заборон.

Чому інший варіант неправильний:

• «Заборонено» — оранжевий маячок не створює спеціальної заборони на обгін.

Запам’ятайте: оранжевий маячок попереджає про небезпеку або спеціальний характер роботи, але сам по собі не забороняє обгін і не надає переваги в русі.

Підстава в ПДР. Заборону обгону колони з транспортним засобом, обладнаним проблисковим маячком, та виняток для маячка оранжевого кольору встановлює підпункт «є» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Кінець дії встановленого знаком обмеження максимальної швидкості позначає знак . На ілюстрації він розміщений під номером 3.

Що показано на ілюстрації питання. Під номером 3 зображено сіре число в білому колі, перекреслене чорними похилими смугами.

Чому інші варіанти неправильні:

• знак 1 позначає кінець смуги для маршрутних транспортних засобів;
• знак 2 скасовує обмеження мінімальної швидкості;
• знак 4 позначає кінець зони обмеженої стоянки.

Підстава у ПДР. Знак 3.30 «Кінець обмеження максимальної швидкості» скасовує обмеження, установлене відповідним знаком.

Запам’ятайте: сіре число з чорними похилими смугами — кінець конкретного обмеження максимальної швидкості.

Пояснення простими словами. Залізничний переїзд є ділянкою підвищеної небезпеки, тому виконувати на ньому обгін заборонено. Заборона починається ще до переїзду — ближче ніж за 100 м перед ним.

Не має значення, обладнаний переїзд світлофором, шлагбаумом або іншими засобами регулювання. Регульований переїзд визначає порядок його проїзду, але не дозволяє виконувати обгін.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дозволяється». Це суперечить прямій забороні ПДР.
• «Дозволяється тільки на регульованих залізничних переїздах». Наявність регулювання не створює винятку із заборони обгону.

Запам’ятайте: обгін заборонений і на самому залізничному переїзді, і ближче ніж за 100 м перед ним.

Підстава в ПДР. Заборону обгону на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними встановлює підпункт «б» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. У першій ситуації світлофор працює у звичайному режимі й дозволяє рух зеленим сигналом. На регульованому перехресті знаки пріоритету не діють, тому вимога про обов’язкову зупинку тут не застосовується. У другій ситуації світлофор блимає жовтим: перехрестя стає нерегульованим, отже водій повинен керуватися встановленими знаками й зупинитися перед .

Що показано на ілюстрації питання. В обох частинах зображено те саме перехрестя зі та . У ситуації 1 горить зелений сигнал, а в ситуації 2 світлофор працює в режимі миготіння жовтого сигналу.

Чому інші варіанти неправильні:

• «У першій ситуації» — неправильно, бо зелений сигнал світлофора регулює проїзд, а знак пріоритету не діє;
• «В обох ситуаціях» — неправильно, бо обов’язкова зупинка потрібна лише тоді, коли перехрестя стало нерегульованим.

Підстава у ПДР. Пункт 16.1 визначає: при миготінні жовтого сигналу та відсутності регулювальника перехрестя є нерегульованим. Пункт 8.3 встановлює перевагу звичайних сигналів світлофора над знаками пріоритету, а «Проїзд без зупинки заборонено» вимагає зупинки перед .

Запам’ятайте: зелений сигнал — керує світлофор; миготливий жовтий — керують знаки пріоритету.

Пояснення простими словами. Перед перехрестям установлено дорожній знак 4.2 , який дозволяє рух лише праворуч. Поворот ліворуч суперечив би його вимозі.

Що показано на ілюстрації питання. Дорожній знак 4.2 звернений до водія і має білу стрілку праворуч на синьому тлі. Отже, з цього напрямку можна продовжити рух тільки праворуч.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна. Водій не може обирати інший напрямок, навіть якщо траєкторія ліворуч вільна: наказовий припис є обов’язковим.

Підстава у ПДР. Дорожній знак 4.2 «Рух праворуч» дозволяє рух лише в напрямку, вказаному стрілкою.

Запам’ятайте: біла стрілка праворуч на синьому круглому тлі — це обов’язковий напрямок руху.

Пояснення простими словами. На всіх транспортних засобах, що рухаються у складі колони, у світлу пору доби повинно бути ввімкнене саме ближнє світло фар.

Що показано на ілюстрації. На транспортному засобі встановлено позначення з літерою «К», яке вказує на рух у складі організованої колони. Під час такого руху денні ходові вогні не замінюють спеціальну вимогу про ближнє світло фар.

Чому інші варіанти неправильні:

• Оранжеві проблискові маячки застосовують у спеціально визначених випадках, але вони не є загальною вимогою для всіх транспортних засобів колони.
• Протитуманні фари не замінюють обов’язкове ближнє світло під час руху колони.
• Денні ходові вогні самі по собі не виконують спеціальну вимогу для колони.
• Варіант «ближнє світло або денні ходові вогні» неправильний. Загальне правило про денні ходові вогні поза населеними пунктами не скасовує окремої вимоги для руху в колоні.

Підстава у ПДР. Вимога про ближнє світло фар у колоні встановлена пунктом 9.8 ПДР і додатково підтверджена пунктом 25.1 ПДР.

Запам’ятайте: колона у світлу пору доби — ближнє світло фар на кожному транспортному засобі.

Пояснення простими словами. Поза кабіною пасажирів можна перевозити лише у спеціально передбачених ПДР місцях: в обладнаному кузові вантажного автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначеному для перевезення пасажирів. Кузов трактора для цього не призначений.

Чому інші варіанти неправильні або неповні:

• Варіанти 1 і 2 окремо — кожен називає лише один із двох дозволених випадків.
• «У кузові трактора» — перевозити там пасажирів заборонено.
• «Відповіді 1, 2 і 3» — містить заборонений третій варіант.

Підстава у ПДР. Дозволені винятки та заборонені місця перевезення пасажирів поза кабіною визначає пункт 21.11 ПДР.

Запам’ятайте: поза кабіною — лише обладнана бортова платформа або призначений для пасажирів кузов-фургон.

Пояснення простими словами. Надійне розташування й кріплення потрібні, щоб вантаж не падав і не волочився, не травмував людей, не створював перешкод, не обмежував огляд і не спричиняв інших небезпечних наслідків. Перевірити це потрібно до виїзду, а потім контролювати під час руху.

Чому інші варіанти неповні:

• Варіанти 1, 2 і 3 окремо називають лише частину наслідків, яких необхідно не допустити.
• «Відповіді 1 і 2» — не охоплює небезпеку падіння, волочіння вантажу, травмування людей і створення перешкод.

Підстава у ПДР. Перевірку розташування і кріплення вантажу та контроль під час руху передбачає пункт 22.2 ПДР; загальні умови безпечного перевезення визначає пункт 22.3 ПДР.

Запам’ятайте: вантаж не повинен створювати жодного з перелічених ризиків.

Пояснення простими словами. В описаній дорожній обстановці переходити проїзну частину поза пішохідним переходом заборонено. Пішохід повинен знайти спеціально призначене для переходу місце.

Ця заборона діє за наявності хоча б однієї з таких умов:

• на дорозі є розділювальна смуга;
• дорога має чотири або більше смуг для руху в обох напрямках загалом;
• у місці можливого переходу встановлено огородження.

Де тоді дозволено переходити. Скористатися можна належно позначеним наземним пішохідним переходом, а також підземним або надземним переходом. Формулювання «у тому числі підземних і надземних» не виключає звичайні наземні переходи.

Якщо переходу поруч немає. У зазначених у питанні умовах не можна переходити дорогу в довільному місці або користуватися перехрестям без пішохідного переходу. Потрібно дійти до найближчого облаштованого переходу.

Не плутайте із загальними правилами:

• за звичайних умов, якщо пішохідного переходу немає, Правила дозволяють переходити на перехресті по лініях тротуарів або узбіч;
• якщо немає переходу та перехрестя, перейти дорогу поза ними можна лише за додаткових умов, зокрема коли дорога має не більше трьох смуг для обох напрямків;
• якщо є розділювальна смуга, чотири або більше смуг чи огородження, ці запасні способи переходу не застосовуються.

Важливо: чотири смуги для руху в обох напрямках означають їх загальну кількість на дорозі, наприклад дві смуги в одному напрямку та дві — у протилежному.

Розбір варіантів відповіді:

• Варіант 1 неправильний: перехід у довільному місці не дозволяється за наявності умов, зазначених у питанні.
• Варіант 2 правильний: перейти дорогу можна на пішохідному переході, зокрема наземному, підземному або надземному.
• Варіант 3 неправильний: загальна можливість перейти на перехресті за відсутності переходу не діє в описаній особливій дорожній обстановці.
• Варіант 4 неправильний, оскільки об’єднує правильний варіант 2 із помилковим варіантом 3.
• Варіант 5 неправильний, оскільки включає помилкові варіанти 1 і 3.

Підстава у ПДР. Спеціальну заборону переходити поза пішохідним переходом установлює підпункт «г» пункту 4.14 ПДР. Загальний порядок переходу проїзної частини визначено пунктом 4.7 ПДР, а умови переходу поза переходом або перехрестям — пунктом 4.8 ПДР.

Запам’ятайте: розділювальна смуга, чотири або більше смуг чи огородження означають, що переходити потрібно тільки по пішохідному переходу.

Пояснення простими словами. Недостатній рівень моторної оливи погіршує змащування та відведення тепла від деталей двигуна. Перевірка перед поїздкою дає змогу вчасно помітити витрату оливи або підтікання, а не чекати, поки двигун почне перегріватися чи пошкодиться.

Чому інші варіанти неправильні:

• Кожні 2000 км — надто рідко для оперативного контролю: рівень може знизитися значно раніше.
• Кожні 4000 км — ще довший інтервал, який також не дає змоги своєчасно виявити раптову втрату оливи.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки залежить від моделі: за щупом або оглядовим віконцем, на рівній поверхні та за умов, визначених виробником. Інтервали заміни оливи й передвиїзна перевірка її рівня — це різні процедури.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте для тесту: рівень моторної оливи — перед кожною поїздкою; заміна оливи — за регламентом виробника.

Пояснення простими словами. Пасажир збільшує загальну масу мотоцикла та змінює її розподіл між колесами. Через це мотоцикл інакше реагує на керування та гальмування: збільшується гальмівний шлях, змінюється робота підвіски, а неправильні рухи пасажира можуть вплинути на стійкість і траєкторію.

Чому другий варіант неправильний. Додаткова маса на задньому сидінні не може не впливати на ходові якості. Водій повинен врахувати змінену поведінку мотоцикла, раніше починати гальмування та виконувати всі дії плавніше.

Як діяти безпечно. Перед поїздкою потрібно перевірити допустиме навантаження, тиск у шинах і налаштування підвіски відповідно до інструкції виробника, пояснити пасажирові правила посадки та уникати різких прискорень, поворотів і гальмувань.

Зв’язок із ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає під час вибору безпечної швидкості враховувати стан транспортного засобу та особливості навантаження, щоб постійно контролювати його рух.

Запам’ятайте: пасажир змінює масу, баланс і гальмівну поведінку мотоцикла.

Пояснення простими словами. Мопед визначається не лише зовнішнім виглядом, а конкретними характеристиками двигуна. Для двигуна внутрішнього згоряння межа становить до 50 куб. см, а для електродвигуна — до 4 кВт.

Чому перший варіант неправильний. Двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном робочим об’ємом 50 куб. см і більше відповідає визначенню мотоцикла, а не мопеда.

Важливий нюанс. У межах екзаменаційного формулювання потрібно орієнтуватися саме на наведені у визначенні порогові значення, а не на побутову назву чи зовнішню схожість транспортного засобу.

Підстава у ПДР. Визначення терміна «мопед» наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: мопед — до 50 куб. см або до 4 кВт; від 50 куб. см — мотоцикл.

Пояснення простими словами. Більшість поширених гальмівних рідин на гліколевій основі поступово поглинають вологу. Зміна фізичних властивостей рідини дає змогу під час перевірки виявити її забруднення водою та оцінити потребу в заміні.

Чому вода небезпечна. Волога знижує температуру кипіння гальмівної рідини. Під час інтенсивного нагрівання можуть утворитися бульбашки пари, які стискаються й погіршують передавання тиску в гальмівній системі, через що ефективність гальмування зменшується.

Чому інші варіанти неправильні:

• Термін служби визначають за регламентом виробника та фактичним станом рідини, а не лише за одним вимірюванням густини.
• Обсяг залитої рідини перевіряють за її рівнем у бачку або за встановленим під час обслуговування об’ємом.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки та допустимі значення залежать від типу гальмівної рідини й обладнання. Під час реального обслуговування слід застосовувати метод, визначений виробником транспортного засобу або діагностичного приладу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: у цьому питанні густину перевіряють для виявлення води; волога знижує температуру кипіння рідини й може послабити гальмування.

Пояснення простими словами. Кінь може злякатися автомобіля, різкого шуму чи руху та несподівано змінити напрямок. Тому наближатися до вершника потрібно повільно, передбачувано й із більшим боковим запасом, ніж до нерухомої перешкоди.

Як проїхати безпечно:

• завчасно й плавно зменшити швидкість;
• не наближатися впритул і не робити різких рухів;
• залишити достатній боковий інтервал під час випередження чи зустрічного роз’їзду;
• виконувати проїзд лише тоді, коли немає ризику налякати тварину або змусити вершника втратити контроль.

Чому інші варіанти неправильні:

• звуковий сигнал без безпосередньої потреби може налякати коня та зробити ситуацію небезпечнішою;
• збільшення швидкості скорочує час на реакцію й посилює шум та повітряний потік біля тварини.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує обирати швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, а пункт 13.3 ПДР — дотримувати безпечного інтервалу під час випередження та зустрічного роз’їзду.

Запам’ятайте: біля вершника — менша швидкість, більший інтервал і жодних різких сигналів чи маневрів.

Пояснення простими словами. Гальмівний шлях залежить і від початкової швидкості, і від погодних умов. Що вища швидкість, то більше відстані потрібно автомобілю для зупинки. Дощ, сніг або ожеледиця зменшують зчеплення шин із дорогою та додатково збільшують цей шлях.

Чому обидва чинники важливі:

• швидкість — зі збільшенням швидкості енергія руху зростає, тому гальмівний шлях збільшується непропорційно швидше;
• погода — вода, сніг і лід знижують коефіцієнт зчеплення, через що колеса передають дорозі менше гальмівного зусилля.

Від чого ще залежить результат. Впливають стан і тип шин, справність гальм, маса та завантаження автомобіля, ухил і стан покриття. Електронні системи допомагають зберігати керованість, але не скасовують фізичних обмежень зчеплення.

Підстава у ПДР. Пункт 1.10 ПДР визначає гальмівний шлях як відстань від початку впливу на орган керування гальмовою системою до повної зупинки. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу та особливості вантажу під час вибору безпечної швидкості.

Запам’ятайте: більша швидкість або гірше зчеплення — довший гальмівний шлях.

Пояснення простими словами. Коли колеса ще обертаються на межі блокування, шини краще використовують зчеплення з дорогою, а автомобіль зберігає більше керованості. На автомобілі без ABS переривчасте натискання допомагає відпускати заблоковані колеса і знову відновлювати їхнє зчеплення з покриттям.

Чому інший варіант неправильний:

• під час гальмування юзом заблоковані колеса ковзають, автомобіль гірше реагує на кермо, втрачає стійкість, а гальмівний шлях зазвичай збільшується.

Важливий нюанс. Якщо автомобіль обладнано справною ABS, під час екстреного гальмування педаль потрібно натиснути сильно й утримувати. Система сама багаторазово змінює тиск у гальмах, тому водієві не слід імітувати її роботу переривчастими натисканнями.

Запам’ятайте: без ABS не допускайте тривалого блокування коліс; з ABS — сильно натисніть педаль і не відпускайте її до завершення гальмування.

Логіка тестового питання. Із наведених відповідей правильною є друга: потрібно припинити дію високої температури та захистити опік чистою сухою пов’язкою. Перший варіант містить одразу кілька небезпечних дій, тому відповідь «виконати дії 1 і 2» також неправильна.

Повна безпечна послідовність:

• припиніть дію високої температури та переконайтеся у власній безпеці;
• зніміть прикраси й одяг біля опіку, якщо вони не прилипли до шкіри;
• якщо площа опіку не перевищує 20% тіла дорослого або 10% тіла дитини, охолоджуйте місце водою кімнатної температури щонайменше 20 хвилин;
• після охолодження накладіть чисту стерильну суху марлеву пов’язку без тиску;
• за значного, глибокого або небезпечно розташованого опіку викличте 103 чи 112.

Чого не можна робити:

• не проколюйте пухирі;
• не відривайте прилиплий одяг;
• не прикладайте лід;
• не наносіть олію, вазелін, креми, порошки чи інші речовини.

Запам’ятайте: припинити нагрівання → охолодити водою → накласти чисту суху пов’язку без тиску.

Пояснення простими словами. Допомогу надають у порядку найбільш безпосередніх загроз життю. Спочатку зупиняють масивну зовнішню кровотечу, оскільки значна втрата крові може дуже швидко стати смертельною. Далі відновлюють прохідність дихальних шляхів і лише після цього оцінюють та забезпечують дихання.

Послідовність дій:

• масивна кровотеча — знайти джерело та негайно розпочати її зупинку;
• дихальні шляхи — переконатися, що повітря може вільно проходити до легень;
• дихання — оцінити його наявність та за потреби перейти до відповідного алгоритму допомоги.

Чому інші варіанти неправильні:

• відновлення прохідності дихальних шляхів до зупинки вже виявленої масивної кровотечі відкладає усунення критичної крововтрати;
• починати із забезпечення дихання, залишивши без контролю і кровотечу, і прохідність дихальних шляхів, означає порушити пріоритетність невідкладних дій.

Запам’ятайте: масивна кровотеча → прохідність дихальних шляхів → дихання.