Категорія A

Пояснення простими словами. Ви та жовтий автомобіль рухаєтеся головною дорогою, яка на перехресті змінює напрямок. Між вами діють правила проїзду рівнозначних доріг: Ваш автомобіль наближається до жовтого праворуч, тому його водій повинен дати Вам дорогу. Білий автомобіль перебуває на другорядній дорозі й повинен пропустити транспортні засоби на головній. Отже, повертаючи ліворуч, Ви проїжджаєте першим.

Що показано на ілюстрації. Перед Вами встановлено знак з табличкою . Табличка показує, що головна дорога повертає ліворуч у напрямку жовтого автомобіля. Білий автомобіль наближається другорядною дорогою, а ввімкнений лівий покажчик повороту показує Ваш намір повернути.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дати дорогу тільки білому автомобілю» — білий автомобіль рухається другорядною дорогою і сам повинен дати Вам дорогу.
• «Дати дорогу білому і жовтому автомобілям» — обидва водії повинні пропустити Вас: білий — як водій на другорядній дорозі, жовтий — за правилом перешкоди праворуч між водіями на головній дорозі.

Підстава у ПДР. Водій з другорядної дороги повинен пропустити транспорт на головній відповідно до пункту 16.11 ПДР. Якщо головна дорога змінює напрямок, водії на ній керуються між собою правилами проїзду рівнозначних доріг згідно з пунктом 16.14 ПДР, а перевагу транспортного засобу праворуч визначає пункт 16.12 ПДР.

Запам’ятайте: коли головна дорога змінює напрямок, між водіями на ній діє правило перешкоди праворуч; транспорт із другорядної дороги пропускає їх усіх.

Пояснення простими словами. Водій нерейкового транспортного засобу не має права виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку. Заборона діє незалежно від наявності трамвая в полі зору, інтенсивності руху або необхідності об’їхати перешкоду.

Не слід плутати виїзд і подальший рух зустрічною трамвайною колією з її перетинанням під час дозволеного маневру. Питання стосується саме використання зустрічної колії для руху, що прямо заборонено.

Чому варіант 1 неправильний:

• необхідність виконати об’їзд не скасовує пряму заборону;
• зустрічна трамвайна колія не може використовуватися як додаткова смуга навіть тоді, коли здається вільною.

Запам’ятайте: за визначених умов автомобіль може використовувати лише трамвайну колію попутного напрямку. Виїзд на зустрічну трамвайну колію заборонений.

Підстава в ПДР. Пряму заборону виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку встановлює пункт 11.9 ПДР.

Пояснення простими словами. Смуга гальмування призначена для того, щоб водій міг зменшити швидкість перед з’їздом, не сповільнюючи транспортний потік на основній дорозі.

Тому водій повинен спочатку своєчасно перестроїтися на смугу гальмування і лише після цього починати знижувати швидкість. Поворот на іншу дорогу також виконується з цієї смуги.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — навіть невелика швидкість не скасовує обов’язку використовувати наявну смугу гальмування за її призначенням;
• Варіант 2 — знижувати швидкість і повертати з будь-якої смуги не можна, оскільки це створюватиме перешкоди та небезпеку для транспортних засобів основного потоку.

Запам’ятайте: спочатку перестройтеся на смугу гальмування, а вже на ній знижуйте швидкість перед з’їздом.

Підстава в ПДР. Порядок використання смуг гальмування та розгону визначає пункт 10.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Саме розташування автомобіля в показаному місці не створює безумовної заборони стоянки. Вирішальним є її наслідок: якщо автомобіль перекриє проїзд іншим транспортним засобам або заважатиме пішоходам, залишати його там не можна.

Що показано на ілюстрації. Автомобіль розташований у вузькому проїзді біля житлового будинку, яким користуються транспортні засоби та пішоходи. Перед стоянкою водій має переконатися, що автомобіль не перекриє проїзд і не створить перешкоди людям.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Заборонена в будь-якому випадку». ПДР не встановлюють тут безумовної заборони: стоянка стає забороненою саме тоді, коли автомобіль унеможливлює рух або заважає пішоходам.
• «Дозволена». Безумовно дозволеною таку стоянку назвати не можна, оскільки вона заборонена, якщо створює зазначену перешкоду.

Підстава у ПДР. Стоянку в місцях, де транспортний засіб унеможливить рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для пішоходів, заборонено пунктом 15.10 ПДР.

Запам’ятайте: навіть за відсутності окремого заборонного знака автомобіль не можна залишати так, щоб він перекривав проїзд або заважав пішоходам.

Пояснення простими словами. Якщо транспортний засіб вимушено зупинився в місці, де оглядовість дороги хоча б в одному напрямку менша ніж 100 м, а аварійна сигналізація відсутня або несправна, потрібно встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.

Засіб попередження розміщують саме з боку гіршої видимості для інших учасників дорожнього руху. Так водії, які можуть найпізніше побачити зупинений транспортний засіб, отримають попередження завчасно.

Розбір варіантів:

• Варіант 1 — неправильний. Правила не вимагають одночасно встановлювати і знак, і ліхтар та розміщувати їх по різні боки транспортного засобу.
• Варіант 2 — правильний. Використовується один із двох засобів, який установлюють з боку гіршої видимості.

Запам’ятайте: у цій ситуації важливе не формальне розміщення знака позаду автомобіля, а попередження водіїв із того боку, звідки зупинений транспортний засіб видно найгірше.

Підстава у ПДР: пункт 9.11 у зв’язку з пунктом 9.10.

Пояснення простими словами. З боку вантажного автомобіля перед мостом установлено знак «Перевага зустрічного руху». Тому його водій повинен дати дорогу легковому автомобілю, який наближається з протилежного боку.

Що показано на ілюстрації питання. Вантажний і легковий автомобілі наближаються до вузького мосту, де одночасний зустрічний роз’їзд утруднений.

Чому друга відповідь неправильна:

• розмір або маса вантажного автомобіля не надають йому переваги;
• черговість прямо визначена знаком з його боку;
• водій вантажного автомобіля має зачекати, поки легковий автомобіль проїде вузьку ділянку.

Підстава у ПДР. Знак 2.5 «Перевага зустрічного руху» вимагає дати дорогу зустрічним транспортним засобам, що розташовані на вузькій ділянці.

Запам’ятайте: перевагу визначають знаки, а не габарити транспортних засобів.

Пояснення простими словами. Коли колона зупиняється на дорозі, усі її транспортні засоби повинні одночасно ввімкнути аварійну світлову сигналізацію. Так інші водії завчасно бачать, що попереду зупинилася не одна машина, а вся колона.

Чому інші варіанти неправильні:

• Протитуманні фари використовують за відповідних умов видимості, а не для позначення зупинки колони.
• Ближнє світло фар повинно бути ввімкнене під час руху колони, але спеціальним сигналом її зупинки є аварійна сигналізація.
• Оранжеві проблискові маячки не є обов’язковим обладнанням усіх транспортних засобів колони.
• Відповіді 3 і 4 — включає неправильну вимогу щодо оранжевих маячків.

Підстава у ПДР. Дії під час зупинки колони визначає пункт 25.5 ПДР.

Запам’ятайте: зупинилася колона — аварійна сигналізація на кожному транспортному засобі.

Пояснення простими словами. забороняє рух усіх транспортних засобів, але для водіїв з інвалідністю Правила передбачають виняток. За відсутності іншого під’їзду водій може в’їхати до позначеної зони, якщо керує автомобілем, позначеним розпізнавальним знаком , і виконує передбачені ПДР умови.

Що показано на ілюстрації питання. На в’їзді встановлено , а розташований під ним позначає початок пішохідної зони.

Чому інший варіант неправильний:

• «Заборонено» не враховує прямо передбачений виняток для водіїв з інвалідністю та зазначену в запитанні відсутність іншого під’їзду.

Підстава у ПДР. Дія «Рух заборонено» не поширюється на водіїв з інвалідністю, які керують належно позначеним автомобілем, а також на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю за передбачених Правилами умов. «Пішохідна зона» позначає територію, на якій діють спеціальні умови руху.

Запам’ятайте: виняток діє не лише через статус водія — автомобіль має бути позначений , а в’їзд повинен відповідати умовам ПДР.

Пояснення простими словами. За загальним правилом під час утрудненого зустрічного роз’їзду дорогу дає водій, на смузі якого розташована перешкода. Однак на ділянках, позначених знаками і , діє спеціальне правило: за наявності перешкоди дорогу повинен дати водій транспортного засобу, який рухається на спуск.

Що показано на ілюстрації до питання. Перешкода розташована на смузі синього автомобіля, але білий автомобіль рухається на спуск. Тому в цій ситуації застосовується спеціальне правило для крутого ухилу і дорогу повинен дати водій білого автомобіля.

Чому інший варіант неправильний:

• «Водій синього автомобіля, тому що на його боці є перешкода» — це загальне правило для утрудненого зустрічного роз’їзду. На позначеному крутому ухилі воно поступається спеціальній вимозі: дорогу дає водій, який рухається на спуск.

Запам’ятайте: на звичайній ділянці дорогу дає водій, на смузі якого є перешкода. На ділянці зі знаками крутого підйому або спуску дорогу дає той, хто рухається на спуск.

Підстава в ПДР. Правила утрудненого зустрічного роз’їзду, зокрема на крутих підйомах і спусках, визначає пункт 13.4 ПДР.

Пояснення простими словами. На ілюстрації автомобіль рухається в житловій зоні, про що свідчить установлений праворуч знак .

У житлових і пішохідних зонах транспортним засобам дозволено рухатися зі швидкістю не більше 20 км/год. Це спеціальне обмеження діє незалежно від загальної дозволеної швидкості в населеному пункті.

Чому інші варіанти неправильні:

• 40 км/год, 50 км/год і 60 км/год перевищують максимальну швидкість, дозволену в житловій зоні.

Запам’ятайте: житлова або пішохідна зона — не більше 20 км/год.

Підстава в ПДР. Максимальну швидкість у житлових і пішохідних зонах установлює пункт 12.5 ПДР.

Пояснення простими словами. Під час гальмування інерція переносить частину навантаження із заднього колеса на переднє. Передня шина сильніше притискається до дороги, а задня — слабше, тому запас зчеплення заднього колеса зменшується і воно легше блокується від надмірного натискання на гальмо.

Чому перший варіант неправильний. Заднє колесо не навантажується сильніше, а навпаки розвантажується. Саме тому переднє гальмо за правильного поступового застосування забезпечує більшу частину ефективного уповільнення.

Практичне уточнення. Обидва гальма потрібно застосовувати плавно й узгоджено, не допускаючи різкого блокування коліс. Особливості роботи ABS або комбінованої гальмівної системи слід враховувати за інструкцією конкретного мотоцикла.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає підтримувати гальмівну систему та транспортний засіб у технічно справному стані.

Запам’ятайте: під час гальмування навантаження переходить уперед — заднє колесо розвантажується й блокується легше.

Пояснення простими словами. Більшість поширених гальмівних рідин на гліколевій основі поступово поглинають вологу. Зміна фізичних властивостей рідини дає змогу під час перевірки виявити її забруднення водою та оцінити потребу в заміні.

Чому вода небезпечна. Волога знижує температуру кипіння гальмівної рідини. Під час інтенсивного нагрівання можуть утворитися бульбашки пари, які стискаються й погіршують передавання тиску в гальмівній системі, через що ефективність гальмування зменшується.

Чому інші варіанти неправильні:

• Термін служби визначають за регламентом виробника та фактичним станом рідини, а не лише за одним вимірюванням густини.
• Обсяг залитої рідини перевіряють за її рівнем у бачку або за встановленим під час обслуговування об’ємом.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки та допустимі значення залежать від типу гальмівної рідини й обладнання. Під час реального обслуговування слід застосовувати метод, визначений виробником транспортного засобу або діагностичного приладу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: у цьому питанні густину перевіряють для виявлення води; волога знижує температуру кипіння рідини й може послабити гальмування.

Пояснення простими словами. Мотоциклом є двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном робочим об’ємом 50 куб. см і більше незалежно від того, має він боковий причіп чи ні. Тому перший і другий варіанти разом охоплюють обидві конструкції, передбачені визначенням.

Чому окремі варіанти неповні або неправильні:

• Перший варіант охоплює тільки мотоцикл без бокового причепа.
• Другий варіант охоплює тільки мотоцикл із боковим причепом.
• Двигун до 50 куб. см або електродвигун до 4 кВт — це характеристики мопеда, а не мотоцикла.

Важливий нюанс. До мотоциклів також прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні й інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Підстава у ПДР. Визначення терміна «мотоцикл» наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: від 50 куб. см — мотоцикл; боковий причіп не змінює цієї класифікації.

Пояснення простими словами. Недостатній рівень моторної оливи погіршує змащування та відведення тепла від деталей двигуна. Перевірка перед поїздкою дає змогу вчасно помітити витрату оливи або підтікання, а не чекати, поки двигун почне перегріватися чи пошкодиться.

Чому інші варіанти неправильні:

• Кожні 2000 км — надто рідко для оперативного контролю: рівень може знизитися значно раніше.
• Кожні 4000 км — ще довший інтервал, який також не дає змоги своєчасно виявити раптову втрату оливи.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки залежить від моделі: за щупом або оглядовим віконцем, на рівній поверхні та за умов, визначених виробником. Інтервали заміни оливи й передвиїзна перевірка її рівня — це різні процедури.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте для тесту: рівень моторної оливи — перед кожною поїздкою; заміна оливи — за регламентом виробника.

Пояснення простими словами. Під час удару ззаду тулуб різко переміщується разом із сидінням, а голова через інерцію відстає. Правильно відрегульований підголівник підтримує голову та зменшує різкий згин і розгинання шиї, тому знижує ризик так званої хлистової травми.

Як відрегулювати підголівник:

• його верхня частина має бути приблизно на рівні верхівки голови або принаймні не нижче рівня очей;
• відстань між потилицею та підголівником повинна бути якомога меншою в межах передбаченого регулювання;
• після зміни положення сидіння налаштування потрібно перевірити ще раз.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Низько опущений або надто віддалений підголівник не забезпечує належної підтримки голови під час удару й може не виконати своєї захисної функції.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР прямо відносить підголівники до засобів пасивної безпеки, якими водій зобов’язаний користуватися.

Запам’ятайте: підголівник захищає не тоді, коли просто є в автомобілі, а коли правильно налаштований під конкретну людину.

Пояснення простими словами. У місці скупчення пішоходів хтось може раптово вийти на проїзну частину, зупинитися, змінити напрямок або опинитися поза полем зору за іншою людиною чи транспортним засобом. Менша швидкість дає водієві більше часу помітити небезпеку й зупинитися.

Що повинен контролювати водій:

• краї проїзної частини, тротуари, зупинки та простір між припаркованими автомобілями;
• рухи людей, які можуть розпочати перехід;
• швидкість, що дозволяє негайно відреагувати на зміну обстановки;
• достатній запас для повної зупинки без небезпечного маневру.

Чому інші варіанти неправильні:

• дальнє світло фар не замінює безпечної швидкості й може засліплювати інших;
• швидкий проїзд з аварійною сигналізацією не надає переваги та лише збільшує ризик і тяжкість можливого наїзду.

Підстава у ПДР. Пункт 1.7 ПДР вимагає від водіїв особливої уваги до пішоходів, пункт 12.1 ПДР — вибирати контрольовану швидкість, а пункт 12.3 ПДР — зменшувати її аж до зупинки в разі небезпеки.

Запам’ятайте: більше пішоходів — більше можливих несподіваних дій, тому потрібні менша швидкість і більша готовність до зупинки.

Пояснення простими словами. Зупинний шлях охоплює весь процес від моменту, коли водій помітив небезпеку, до повної зупинки автомобіля. Спочатку автомобіль проходить шлях за час реакції водія, а після початку дії гальм — гальмівний шлях, до якого належить і початковий етап спрацьовування гальмівної системи.

Чому інші варіанти неправильні:

• відстань від початку спрацьовування гальмівного приводу не враховує шлях, пройдений до цього під час сприйняття небезпеки та реакції водія;
• технічна характеристика гальмівного шляху не враховує конкретну швидкість, реакцію водія, стан покриття, шин, гальм та інші реальні умови.

Важлива відмінність. Гальмівний шлях є лише частиною зупинного шляху. Навіть до натискання на педаль автомобіль уже встигає проїхати певну відстань.

Запам’ятайте: зупинний шлях = шлях, пройдений за час реакції водія, + гальмівний шлях.

Пояснення простими словами. Якщо кровотеча з кінцівки масивна, але через одяг або інші обставини рану неможливо чітко побачити, джгут накладають максимально високо на пошкоджену кінцівку. Так він опиняється вище невидимого джерела кровотечі й може перекрити приплив крові до нього.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Посередині кінцівки» — довільне місце може виявитися нижче рани, тому кровотеча не зупиниться.
• «Тільки після виявлення рани» — пошук рани затримує життєво необхідну зупинку масивної кровотечі.

Після накладання. Переконайтеся, що кровотеча зупинилася, зафіксуйте точний час накладання, викличте 103 або 112. Джгут не послаблюють і не знімають до прибуття медиків. Якщо рану добре видно, діє інше правило: джгут накладають на 5–7 см вище рани, але не безпосередньо на ліктьовий чи колінний суглоб.

Запам’ятайте: джерело масивної кровотечі не видно — джгут максимально високо на кінцівку.

Пояснення простими словами. У базовому алгоритмі серцево-легеневої реанімації людина без медичної освіти оцінює свідомість і нормальне дихання. Якщо постраждалий не реагує та не дихає нормально, слід викликати екстрену медичну допомогу й розпочати СЛР.

Важливий нюанс. Поодинокі судомні вдихи, хрипи або нерегулярне агональне дихання не є нормальним диханням. Його наявність визначають не довше ніж 10 секунд.

Чому інші варіанти неправильні:

• розширення зіниць може виникати з різних причин і не є ознакою, на якій будується базовий алгоритм СЛР;
• пошук пульсу на сонній артерії людиною без спеціальної підготовки часто буває неточним і затримує початок реанімації, тому в базовому алгоритмі вирішальним є саме відсутнє або ненормальне дихання у непритомного постраждалого.

Запам’ятайте: немає реакції та нормального дихання — викликайте 103/112 і починайте СЛР.