Категорія A

Пояснення простими словами. Під час звичайної зупинки на дорозі в темну пору доби транспортний засіб має бути помітним іншим водіям. Для позначення його розмірів і положення вмикають габаритні або стоянкові ліхтарі.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Аварійна сигналізація» — додатково обов’язкова при вимушеній, а не при кожній звичайній зупинці.
• «Протитуманні фари» — вони не замінюють обов’язкових габаритних або стоянкових ліхтарів.

Підстава у ПДР. Світлові прилади під час зупинки в темну пору доби визначає пункт 19.4 ПДР.

Запам’ятайте: звичайна зупинка в темряві — габаритні або стоянкові ліхтарі.

Пояснення простими словами. Знак разом із табличкою позначає стоянку, біля якої можна пересісти на маршрутний транспортний засіб.

Що показано на ілюстрації питання. Поруч зі знаком стоянки наведено табличку із символами пересадки та автобуса.

Чому інші варіанти неправильні або неповні:

• комбінація не позначає криту стоянку, оскільки на знаку немає символу даху;
• основний знак справді стосується стоянки, але другий варіант не враховує спеціалізацію, задану табличкою 7.28.2;
• тому відповідь «усі» також неправильна.

Підстава у ПДР. Знак 5.42.1 із табличкою 7.28.2 застосовують для позначення стоянки поблизу зупинки маршрутних транспортних засобів.

Запам’ятайте: «P» плюс автобус на табличці — залиште автомобіль і продовжуйте маршрут громадським транспортом.

Пояснення простими словами. Знак 1 — «Рекомендована швидкість». Він радить рухатися зі швидкістю 50 км/год, але сам по собі не встановлює обов’язкової мінімальної або максимальної межі.

Що показано на ілюстрації питання. Число 50 наведено на чотирьох знаках різної форми: синьому квадраті, синьому крузі, білому крузі з червоною каймою та зональному знаку.

Чому інші знаки обмежують швидкість:

• знак 2 установлює мінімальну швидкість 50 км/год;
• знак 3 установлює максимальну швидкість 50 км/год;
• знак 4 запроваджує зону обмеження максимальної швидкості 50 км/год.

Підстава у ПДР. Знак 5.33 указує рекомендовану швидкість руху, а не встановлює обов’язкове швидкісне обмеження.

Запам’ятайте: синій квадрат — рекомендація; синій круг — мінімум; червона кайма — максимум.

Пояснення простими словами. За недостатньої видимості водій не може надійно оцінити відстань до зустрічних транспортних засобів і переконатися, що встигне безпечно завершити обгін.

Недостатньою видимістю вважається видимість дороги в напрямку руху менш як 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду та за інших подібних обставин. Тому виконувати обгін у такій ситуації заборонено.

Чому інший варіант неправильний:

• «Дозволено». Це суперечить прямій забороні ПДР. Навіть відсутність видимого зустрічного автомобіля не означає, що смуга вільна на достатній для безпечного обгону відстані.

Запам’ятайте: якщо через погодні умови або сутінки дорогу видно менш ніж на 300 м, обгін виконувати не можна.

Підстава в ПДР. Поняття недостатньої видимості визначене в пункті 1.10 ПДР, а заборону обгону за таких умов установлює підпункт «г» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Зелений сигнал у вигляді стрілок дозволяє рух лише в показаних напрямках — прямо та праворуч. Лівий поворот зараз не дозволений.

Що показано на ілюстрації. Над смугами встановлено знаки . Трамвай рухається прямо, а червоний автомобіль повертає праворуч — обидва напрямки дозволені ввімкненими зеленими стрілками. Білий автомобіль має намір повернути ліворуч, але секція зі стрілкою ліворуч не ввімкнена.

Чому інші варіанти неправильні:

• Водіям усіх транспортних засобів — неправильно, оскільки білому автомобілю зараз не дозволено повертати ліворуч.
• Водіям білого і червоного автомобілів — неправильно: білий автомобіль рухатися не може, а трамваю дозволено рух прямо.
• Водіям трамвая і білого автомобіля — неправильно: цей варіант помилково включає білий автомобіль і виключає червоний.

Підстава у ПДР. Значення зелених сигналів у вигляді стрілок визначає підпункт 8.7.3 ПДР: вони дозволяють рух лише у вказаних напрямках.

Запам’ятайте: зелена стрілка дозволяє тільки той напрямок, який вона показує.

Пояснення простими словами. Ставити транспортний засіб на стоянку ближче ніж за 50 м від залізничного переїзду заборонено. Обмеження діє з обох боків переїзду.

Чому інші варіанти неправильні:

• «100 м». ПДР не встановлюють для цієї заборони відстань 100 м. Нормативна відстань становить 50 м.
• «150 м». Це також не передбачена ПДР відстань. Стоянка заборонена ближче ніж за 50 м від переїзду.

Підстава у ПДР. Заборону стоянки ближче ніж за 50 м від залізничних переїздів установлено пунктом 15.10 ПДР.

Запам’ятайте: мінімальна відстань для стоянки до залізничного переїзду — 50 м з будь-якого його боку.

Пояснення простими словами. Табличка із червоною зірочкою задає дію основного знака у вихідні та святкові дні.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено червону зірочку на білій табличці.

Чому інший варіант неправильний:

• Робочі дні позначаються схрещеними молотками на табличці 7.4.2.

Підстава у ПДР. Табличка означає суботні, недільні та святкові дні.

Запам’ятайте: червона зірочка — вихідні та свята.

Пояснення простими словами. За межами населених пунктів у темну пору доби або за недостатньої видимості транспортний засіб можна поставити на стоянку лише на спеціальному майданчику для стоянки або повністю за межами дороги. Залишати його на узбіччі в таких умовах не дозволяється.

Чому інші варіанти неправильні:

• «На узбіччі». Узбіччя є елементом дороги, а в зазначених умовах стоянка поза населеним пунктом дозволена лише на майданчику або за межами дороги.
• «На майданчиках для стоянки». Це дозволене місце, але відповідь неповна: транспортний засіб також можна поставити за межами дороги.
• «За межами дороги». Це також дозволено, але відповідь не враховує майданчики для стоянки.
• «Відповіді 1, 2 і 3». Варіант помилково включає узбіччя, на якому стоянка за зазначених умов не дозволяється.

Підстава у ПДР. Дозволені місця для стоянки поза населеними пунктами в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості визначено пунктом 15.11 ПДР.

Запам’ятайте: уночі або за недостатньої видимості поза населеним пунктом обирайте майданчик для стоянки або місце повністю за межами дороги.

Пояснення простими словами. У разі засліплення водій тимчасово майже не бачить дороги, тому будь-яке перестроювання стає особливо небезпечним. Потрібно зупинитися саме у своїй смузі, не змінюючи напрямку руху, та ввімкнути аварійну світлову сигналізацію.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна. Зміна смуги під час засліплення може призвести до зіткнення із транспортом у сусідній або зустрічній смузі чи до з’їзду з дороги. ПДР прямо забороняють такий маневр.

Підстава у ПДР. Пункт 19.3 ПДР зобов’язує в разі засліплення зупинитися, не змінюючи смуги руху, увімкнути аварійну світлову сигналізацію і відновити рух лише після зникнення наслідків засліплення.

Запам’ятайте: засліпило — не перестроюйтеся; зупиніться у своїй смузі та ввімкніть аварійну сигналізацію.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання показана звичайна автомобільна дорога за межами населеного пункту. Вона не є автомагістраллю і не має окремих проїзних частин, відокремлених розділювальною смугою.

Для легкового автомобіля без причепа, яким керує водій зі стажем не менше двох років, максимальна дозволена швидкість на такій дорозі становить 90 км/год, якщо знаками не встановлено нижчого обмеження.

Чому інші варіанти неправильні:

• 70 км/год — обмеження для транспортних засобів, якими керують водії зі стажем до двох років, але цей випадок виключено умовою питання;
• 80 км/год установлено, зокрема, для легкових автомобілів із причепом, мотоциклів та автобусів, які перевозять організовані групи дітей;
• 100 км/год не є передбаченим ПДР загальним обмеженням для цього виду дороги;
• 110 км/год дозволено на дорозі з окремими проїзними частинами, відокремленими розділювальною смугою.

Запам’ятайте: звичайна дорога поза населеним пунктом без розділювальної смуги — до 90 км/год для легкового автомобіля без причепа та водія зі стажем не менше двох років.

Підстава в ПДР. Максимальні швидкості руху поза населеними пунктами встановлює пункт 12.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Недостатній рівень моторної оливи погіршує змащування та відведення тепла від деталей двигуна. Перевірка перед поїздкою дає змогу вчасно помітити витрату оливи або підтікання, а не чекати, поки двигун почне перегріватися чи пошкодиться.

Чому інші варіанти неправильні:

• Кожні 2000 км — надто рідко для оперативного контролю: рівень може знизитися значно раніше.
• Кожні 4000 км — ще довший інтервал, який також не дає змоги своєчасно виявити раптову втрату оливи.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки залежить від моделі: за щупом або оглядовим віконцем, на рівній поверхні та за умов, визначених виробником. Інтервали заміни оливи й передвиїзна перевірка її рівня — це різні процедури.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте для тесту: рівень моторної оливи — перед кожною поїздкою; заміна оливи — за регламентом виробника.

Пояснення простими словами. Вобблінг — це швидкі неконтрольовані коливання переднього колеса та керма. Його ризик залежить не від однієї деталі, а від стану всього комплексу: колеса, шини, кермового механізму та підвіски.

Чому правильні всі перелічені заходи:

• Рульовий демпфер допомагає гасити різкі коливання керма, але не усуває технічних несправностей, які їх спричинили.
• Балансування переднього колеса та якісна шина зменшують вібрації й нестійкість, які можуть посилюватися зі швидкістю.
• Справна передня вилка та правильно підібраний амортизатор забезпечують контрольовану роботу підвіски й не дають дорожнім нерівностям надмірно розгойдувати мотоцикл.

Важливий нюанс. Жоден окремий елемент не гарантує відсутності вобблінгу. Потрібні справна ходова частина, правильні налаштування, належний тиск у шинах і відсутність дисбалансу коліс.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: профілактика вобблінгу комплексна — демпфер, колесо із шиною та підвіска мають працювати справно разом.

Пояснення простими словами. У цьому екзаменаційному питанні рекомендований інтервал перевірки зчеплення становить 6000 км. Під час перевірки оцінюють вільний хід важеля, стан і регулювання приводу, плавність увімкнення та відсутність пробуксовування або ривків.

Чому інші варіанти неправильні:

• 12 000 км не відповідає рекомендованому інтервалу, закладеному в цьому екзаменаційному питанні.
• Не перевіряти протягом усього періоду експлуатації небезпечно: деталі приводу та зчеплення зношуються, а регулювання може змінюватися.

Практичне уточнення. ПДР не встановлюють єдиного пробігу для обслуговування зчеплення всіх мотоциклів. У реальній експлуатації потрібно дотримуватися інструкції виробника конкретної моделі, а за появи пробуксовування, ривків, сторонніх звуків чи неправильного вільного ходу виконати перевірку раніше.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте для тесту: перевірка зчеплення — кожні 6000 км; для обслуговування свого мотоцикла — регламент виробника.

Пояснення простими словами. Більшість поширених гальмівних рідин на гліколевій основі поступово поглинають вологу. Зміна фізичних властивостей рідини дає змогу під час перевірки виявити її забруднення водою та оцінити потребу в заміні.

Чому вода небезпечна. Волога знижує температуру кипіння гальмівної рідини. Під час інтенсивного нагрівання можуть утворитися бульбашки пари, які стискаються й погіршують передавання тиску в гальмівній системі, через що ефективність гальмування зменшується.

Чому інші варіанти неправильні:

• Термін служби визначають за регламентом виробника та фактичним станом рідини, а не лише за одним вимірюванням густини.
• Обсяг залитої рідини перевіряють за її рівнем у бачку або за встановленим під час обслуговування об’ємом.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки та допустимі значення залежать від типу гальмівної рідини й обладнання. Під час реального обслуговування слід застосовувати метод, визначений виробником транспортного засобу або діагностичного приладу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: у цьому питанні густину перевіряють для виявлення води; волога знижує температуру кипіння рідини й може послабити гальмування.

Пояснення простими словами. Різкі розгони потребують великої подачі палива, а різкі гальмування перетворюють уже набрану за рахунок палива енергію на тепло в гальмах. Плавний стиль дає змогу завчасно оцінювати ситуацію, підтримувати рівномірну швидкість і рідше втрачати енергію через непотрібні прискорення та гальмування.

Чому інші варіанти неправильні:

• часте різке прискорення збільшує витрату палива, навіть якщо подальше уповільнення плавне;
• різке уповільнення означає, що водій запізно відреагував на обстановку та марно витратив частину енергії, набраної під час розгону.

Важливий нюанс. Економне водіння не означає надмірно повільний розгін або рух на непридатній передачі. Потрібно плавно працювати педаллю акселератора, своєчасно обирати передачу, підтримувати рівну швидкість і завчасно відпускати акселератор, коли попереду все одно доведеться сповільнитися.

Запам’ятайте: прогнозуйте дорожню ситуацію — плавно розганяйтеся, підтримуйте швидкість і плавно сповільнюйтеся.

Пояснення простими словами. Менший транспортний потік не робить нічне водіння безпечнішим. У темряві водій пізніше помічає перешкоди й пішоходів, гірше оцінює відстань, швидше втомлюється та може бути засліплений фарами.

Чому логіка твердження хибна:

• небезпека залежить не лише від кількості автомобілів, а й від того, наскільки рано водій бачить загрозу;
• швидкість часто здається меншою на порожній дорозі, що спонукає їхати швидше;
• сонливість і монотонність можуть різко погіршити реакцію;
• засліплення навіть на кілька секунд позбавляє водія надійного контролю над ситуацією.

Як діяти безпечніше. Перед нічною поїздкою потрібно відпочити, перевірити освітлювальні прилади, зменшити швидкість відповідно до фактичної видимості та зробити зупинку, якщо з’явилася сонливість.

Підстава у ПДР. Пункт 19.1 ПДР встановлює обов’язкове використання світлових приладів у темну пору доби, а пункт 19.3 ПДР визначає дії водія в разі погіршення видимості або засліплення.

Запам’ятайте: порожніша нічна дорога не означає безпечнішу дорогу.

Пояснення простими словами. Туман знижує контрастність і робить контури предметів нечіткими. Мозок часто сприймає слабко контрастний об’єкт як більш віддалений, тому автомобіль, перешкода або поворот можуть виявитися ближчими, ніж здаються водієві.

Чому інші варіанти неправильні:

• відстань не здається меншою — типовою ілюзією в тумані є саме переоцінювання відстані;
• сприйняття не відповідає дійсності, бо туман спотворює оцінку не лише відстані, а й швидкості наближення інших транспортних засобів.

Як діяти безпечно. Зменшіть швидкість, збільште дистанцію і не орієнтуйтеся лише на візуальне відчуття відстані. Дальнє світло може відбиватися від крапель туману та погіршувати огляд, тому використовують ближнє світло, а за наявності — протитуманні фари відповідно до ПДР.

Підстава у ПДР. Пункт 12.2 ПДР вимагає в умовах недостатньої видимості рухатися з такою швидкістю, щоб зупинитися в межах видимості дороги.

Запам’ятайте: у тумані предмети здаються далі — насправді вони ближче, ніж ви їх сприймаєте.

Пояснення простими словами. Пішоходи, які вже перетинають траєкторію автомобіля, є небезпекою для руху незалежно від того, чи правильно вони обрали місце переходу. Водій повинен насамперед запобігти наїзду: негайно зменшити швидкість і за потреби повністю зупинитися.

Важливе розмежування. Пішоходам заборонено раптово виходити на проїзну частину та переходити її в окремих місцях поза переходом. Проте порушення пішохода не дає водієві права продовжувати рух без гальмування, якщо небезпека вже виникла.

Чому інші варіанти неправильні:

• звуковий сигнал може лише додатково попередити про небезпеку, але не замінює зменшення швидкості;
• сам факт переходу дороги поза наземним переходом не створює для водія обов’язку повідомляти поліцію замість негайних дій для запобігання наїзду;
• тому комбінація першої та третьої дій також неправильна.

Підстава у ПДР. Пункт 12.3 ПДР зобов’язує в разі небезпеки негайно зменшити швидкість аж до зупинки або безпечно об’їхати перешкоду. Обов’язки пішоходів визначає пункт 4.14 ПДР, але їх можливе порушення не скасовує обов’язку водія уникнути ДТП.

Запам’ятайте: спочатку запобігайте наїзду; оцінювати правомірність дій пішохода можна лише після усунення небезпеки.

Пояснення простими словами. Швидке та інтенсивне витікання крові з відкритої рани є однією з прямих ознак масивної зовнішньої кровотечі. Такий стан загрожує життю й потребує негайної зупинки кровотечі.

Інші можливі ознаки:

• кров б’є з рани пульсуючим струменем;
• пляма крові біля постраждалого швидко збільшується;
• одяг значно просякнутий кров’ю;
• наявна повна або часткова ампутація кінцівки вище кисті чи ступні;
• на тлі видимої кровотечі з’являються порушення свідомості, бліда шкіра або холодні кінцівки.

Чому інший варіант неправильний. Внутрішня кровотеча відбувається всередині тіла й не проявляється прямим інтенсивним витіканням крові з зовнішньої рани. Її підозрюють за механізмом травми та загальними ознаками погіршення стану.

Що робити. Негайно викликати 103 або 112 та розпочати зупинку масивної зовнішньої кровотечі прямим тиском на рану, тампонуванням або кровоспинним джгутом — залежно від місця й характеру ушкодження та наявних навичок.

Запам’ятайте: кров витікає швидко й інтенсивно — дійте як при масивній зовнішній кровотечі.

Пояснення простими словами. Якщо людина непритомна, але дихає нормально і немає підозри на травму, її переводять у стабільне бокове положення. Воно допомагає зберегти прохідність дихальних шляхів і зменшує ризик захлинутися слиною або блювотними масами.

Послідовність дій:

• переконайтеся, що місце безпечне;
• перевірте реакцію та нормальне дихання не довше ніж протягом 10 секунд;
• викличте 103 або 112;
• обережно переведіть людину в стабільне бокове положення;
• контролюйте дихання кожні 3–5 хвилин до приїзду медиків.

Чому інші варіанти неправильні:

• садити непритомну людину небезпечно: вона не контролює положення тіла, а її дихальні шляхи можуть перекритися;
• залишити людину без допомоги означає не усунути ризик западання язика або потрапляння рідини в дихальні шляхи.

Важливий нюанс. Якщо є підозра на травму хребта, без потреби людину не повертають; прохідність дихальних шляхів підтримують, мінімізуючи рухи шиї. Якщо нормального дихання немає — потрібна серцево-легенева реанімація, а не стабільне положення.

Запам’ятайте: непритомний, але нормально дихає і не травмований — стабільне бокове положення та постійний контроль.