Категорія A

Пояснення простими словами. Знак 3 — «Залізничний переїзд із шлагбаумом».

Що показано на ілюстрації питання. На знаку 3 зображено секцію огорожі, яка символізує шлагбаум.

Чому інші знаки неправильні:

• знак 1 попереджає про перетин із трамвайною колією;
• знак 2 попереджає про тунель;
• знак 4 позначає залізничний переїзд без шлагбаума.

Підстава у ПДР. Знак 1.27 установлюють перед залізничним переїздом із шлагбаумом.

Запам’ятайте: шлагбаум намальований як коротка огорожа.

Пояснення простими словами. Ставити транспортний засіб на стоянку ближче ніж за 50 м від залізничного переїзду заборонено. Обмеження діє з обох боків переїзду.

Чому інші варіанти неправильні:

• «100 м». ПДР не встановлюють для цієї заборони відстань 100 м. Нормативна відстань становить 50 м.
• «150 м». Це також не передбачена ПДР відстань. Стоянка заборонена ближче ніж за 50 м від переїзду.

Підстава у ПДР. Заборону стоянки ближче ніж за 50 м від залізничних переїздів установлено пунктом 15.10 ПДР.

Запам’ятайте: мінімальна відстань для стоянки до залізничного переїзду — 50 м з будь-якого його боку.

Пояснення простими словами. Велосипедист рухається головною дорогою, тоді як трамвай під’їжджає другорядною. Тому велосипедист має перевагу і проїжджає першим.

Що показано на ілюстрації. Перед напрямком руху велосипедиста встановлено знак , а перед трамваєм — знак . Учасники перебувають на нерівнозначних дорогах, тому швидкість і вид транспортного засобу черговість не змінюють.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Трамвай, велосипедист» — трамвай не має переваги перед учасником, який рухається головною дорогою.
• «Залежить від швидкості транспортних засобів» — черговість визначають знаки пріоритету, а не фактична швидкість.

Підстава у ПДР. Обов’язок дати дорогу транспортним засобам на головній дорозі встановлено пунктом 16.11 ПДР.

Запам’ятайте: велосипед є транспортним засобом, і на головній дорозі його водій має таку саму перевагу перед транспортом із другорядної дороги.

Пояснення простими словами. Надійне розташування й кріплення потрібні, щоб вантаж не падав і не волочився, не травмував людей, не створював перешкод, не обмежував огляд і не спричиняв інших небезпечних наслідків. Перевірити це потрібно до виїзду, а потім контролювати під час руху.

Чому інші варіанти неповні:

• Варіанти 1, 2 і 3 окремо називають лише частину наслідків, яких необхідно не допустити.
• «Відповіді 1 і 2» — не охоплює небезпеку падіння, волочіння вантажу, травмування людей і створення перешкод.

Підстава у ПДР. Перевірку розташування і кріплення вантажу та контроль під час руху передбачає пункт 22.2 ПДР; загальні умови безпечного перевезення визначає пункт 22.3 ПДР.

Запам’ятайте: вантаж не повинен створювати жодного з перелічених ризиків.

Пояснення простими словами. Знак визначає дозволені напрямки руху з окремих смуг перед перехрестям. Знак показує напрямки руху кожною зі смуг на ділянці дороги. В обох випадках водій за стрілкою визначає, як дозволено рухатися конкретною смугою.

Що показано на ілюстрації питання. Перший знак розподіляє напрямки перед перехрестям, другий — попутні та зустрічні напрямки між смугами.

Чому інші варіанти неправильні:

• знак 5.17.1 не обов’язково встановлюють перед перехрестям;
• він показує не лише попутні, а й зустрічний напрямок;
• головне призначення обох знаків — не простий підрахунок смуг, а визначення дозволеного руху ними.

Підстава у ПДР. Знаки 5.16 і 5.17.1 належать до інформаційно-вказівних та визначають напрямки руху по смугах.

Запам’ятайте: дивіться не лише на кількість стрілок, а на напрямок кожної з них.

Пояснення простими словами. На автомагістралі зустрічні потоки фізично розділені, а розворот вимагав би небезпечного перетину або в’їзду в технологічний розрив розділювальної смуги. Тому розворот тут заборонений незалежно від оглядовості дороги.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дозволяється» — суперечить прямій забороні.
• Добра оглядовість дороги не є умовою, за якої на автомагістралі дозволяється розворот.

Підстава у ПДР. Розворот і в’їзд у технологічні розриви забороняє підпункт «г» пункту 27.2 ПДР.

Запам’ятайте: на автомагістралі немає безпечного розвороту — користуйтеся транспортною розв’язкою.

Пояснення простими словами. Коли для синього автомобіля ввімкнеться зелений сигнал, водій не повинен одразу починати рух. Зелений автомобіль уже перебуває на перехресті та має спочатку завершити його проїзд. Лише після звільнення траєкторії синій автомобіль може рушати.

Що показано на ілюстрації. Синій автомобіль очікує перед перехрестям, а зелений автомобіль ще рухається через нього поперечним напрямком. Після ввімкнення зеленого сигналу водій синього автомобіля повинен дочекатися, доки зелений автомобіль завершить проїзд.

Чому інший варіант неправильний:

• «Розпочати рух, не даючи дорогу зеленому автомобілю» — новий дозволений сигнал не позбавляє переваги транспортний засіб, який ще завершує рух через перехрестя.

Підстава у ПДР. Обов’язок дати дорогу транспортним засобам, які завершують рух через перехрестя, визначено пунктом 16.5 ПДР.

Запам’ятайте: перед початком руху на зелений дайте іншим транспортним засобам звільнити перехрестя.

Пояснення простими словами. Під час руху в тунелі ближнє світло фар потрібно вмикати незалежно від того, чи має тунель штучне освітлення. Освітлення тунелю допомагає бачити дорогу, але не замінює світлові прилади транспортного засобу, які роблять його помітним для інших учасників руху.

Чому варіант 1 неправильний:

• Наявність штучного освітлення не є винятком із вимоги ПДР. Навіть у добре освітленому тунелі транспортний засіб повинен рухатися з увімкненим ближнім світлом фар.

Запам’ятайте: тунель освітлений чи неосвітлений — ближнє світло фар усе одно потрібно ввімкнути.

Підстава в ПДР. Обов’язкове ввімкнення ближнього світла фар під час руху в тунелях передбачає пункт 9.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Автомобільна дорога — це не лише проїзна частина та покриття. До неї належать усі розташовані на відповідній території споруди й засоби організації дорожнього руху, зокрема мости, шляхопроводи, естакади, надземні та підземні пішохідні переходи.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Штучна споруда не перестає бути частиною дороги через те, що вона піднята над землею, проходить над іншою дорогою або долає перешкоду. Якщо споруда забезпечує рух у складі дорожньої мережі, вона входить до автомобільної дороги.

Практичний приклад. Коли автомобіль в’їжджає на міст або естакаду, він не залишає автомобільну дорогу — змінюється лише конструкція ділянки, якою він рухається.

Підстава у ПДР. Визначення автомобільної дороги з переліком розташованих на ній споруд наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: міст, шляхопровід або естакада є складовою автомобільної дороги.

Пояснення простими словами. Знак дозволяє рух праворуч і ліворуч, а також розворот. На схемі цим маневрам відповідають усі три напрямки: А, Б і В.

Що показано на ілюстрації питання. Перед перехрестям установлено знак 4.6, а траєкторіями А, Б і В позначено поворот праворуч, поворот ліворуч і розворот.

Чому інші варіанти неправильні:

• Будь-яка пара напрямків є неповною, оскільки безпідставно виключає один із трьох дозволених маневрів.

Підстава у ПДР. Знак «Рух праворуч або ліворуч» дозволяє напрямки, показані стрілками, та розворот транспортних засобів.

Запам’ятайте: поєднання стрілок праворуч і ліворуч не дозволяє рух прямо, але дозволяє розворот.

Пояснення простими словами. Коли тиск занизький, шина сильніше деформується під час кочення. Через постійне згинання боковин вона нагрівається, швидше й нерівномірніше зношується, а її внутрішня структура за значного навантаження може пошкодитися.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Ні до чого не призведе» ігнорує прямий вплив тиску на форму шини, нагрівання, зчеплення та стійкість мотоцикла.
• «До покращення маневреності мотоцикла» — навпаки: надто м’яка шина робить реакції на керування менш точними та погіршує стабільність.

Практичне уточнення. Тиск перевіряють на холодних шинах і порівнюють зі значенням, установленим виробником для конкретного мотоцикла, шин та навантаження.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу перед виїздом.

Запам’ятайте: недостатній тиск спричиняє зайву деформацію — звідси перегрів, прискорене зношення та ризик руйнування шини.

Пояснення простими словами. У цьому екзаменаційному питанні рекомендований інтервал перевірки зчеплення становить 6000 км. Під час перевірки оцінюють вільний хід важеля, стан і регулювання приводу, плавність увімкнення та відсутність пробуксовування або ривків.

Чому інші варіанти неправильні:

• 12 000 км не відповідає рекомендованому інтервалу, закладеному в цьому екзаменаційному питанні.
• Не перевіряти протягом усього періоду експлуатації небезпечно: деталі приводу та зчеплення зношуються, а регулювання може змінюватися.

Практичне уточнення. ПДР не встановлюють єдиного пробігу для обслуговування зчеплення всіх мотоциклів. У реальній експлуатації потрібно дотримуватися інструкції виробника конкретної моделі, а за появи пробуксовування, ривків, сторонніх звуків чи неправильного вільного ходу виконати перевірку раніше.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте для тесту: перевірка зчеплення — кожні 6000 км; для обслуговування свого мотоцикла — регламент виробника.

Пояснення простими словами. Більшість поширених гальмівних рідин на гліколевій основі поступово поглинають вологу. Зміна фізичних властивостей рідини дає змогу під час перевірки виявити її забруднення водою та оцінити потребу в заміні.

Чому вода небезпечна. Волога знижує температуру кипіння гальмівної рідини. Під час інтенсивного нагрівання можуть утворитися бульбашки пари, які стискаються й погіршують передавання тиску в гальмівній системі, через що ефективність гальмування зменшується.

Чому інші варіанти неправильні:

• Термін служби визначають за регламентом виробника та фактичним станом рідини, а не лише за одним вимірюванням густини.
• Обсяг залитої рідини перевіряють за її рівнем у бачку або за встановленим під час обслуговування об’ємом.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки та допустимі значення залежать від типу гальмівної рідини й обладнання. Під час реального обслуговування слід застосовувати метод, визначений виробником транспортного засобу або діагностичного приладу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: у цьому питанні густину перевіряють для виявлення води; волога знижує температуру кипіння рідини й може послабити гальмування.

Пояснення простими словами. Мопед визначається не лише зовнішнім виглядом, а конкретними характеристиками двигуна. Для двигуна внутрішнього згоряння межа становить до 50 куб. см, а для електродвигуна — до 4 кВт.

Чому перший варіант неправильний. Двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном робочим об’ємом 50 куб. см і більше відповідає визначенню мотоцикла, а не мопеда.

Важливий нюанс. У межах екзаменаційного формулювання потрібно орієнтуватися саме на наведені у визначенні порогові значення, а не на побутову назву чи зовнішню схожість транспортного засобу.

Підстава у ПДР. Визначення терміна «мопед» наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: мопед — до 50 куб. см або до 4 кВт; від 50 куб. см — мотоцикл.

Пояснення простими словами. Рух головною дорогою дає перевагу в черговості проїзду, але не дозволяє продовжувати рух із незмінною швидкістю, коли попереду вже виникла небезпека. Вантажний автомобіль виїхав зліва та перекриває частину вашої смуги, тому необхідно негайно зменшити швидкість, а за потреби — зупинитися.

Що показано на ілюстрації питання. Вантажівка вже перетинає траєкторію вашого автомобіля. Навіть якщо її водій мав пропустити вас, відстань до перешкоди скорочується, тому реалізація переваги без гальмування може призвести до зіткнення.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Перевага визначає, хто мав право проїхати першим, але не скасовує обов’язку уникнути ДТП після того, як небезпека стала помітною.

Підстава у ПДР. Пункт 12.3 ПДР вимагає в разі виникнення небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки або безпечно об’їхати перешкоду.

Запам’ятайте: маєте перевагу, але бачите небезпеку — спочатку запобігайте зіткненню.

Пояснення простими словами. На мокрій дорозі зчеплення шин із покриттям гірше, ніж на сухій. Різке прискорення може спричинити пробуксовування ведучих коліс, занесення або втрату керованості, особливо в повороті, на колії з водою чи під час перестроювання.

Як діяти в дощ:

• розганятися, гальмувати й повертати кермо плавно;
• зменшити швидкість відповідно до видимості та стану покриття;
• збільшити дистанцію до автомобіля попереду;
• уникати різкого проїзду через глибокі калюжі та ділянки зі значним шаром води.

Додатковий ризик. На швидкості шина може втратити безпосередній контакт із дорогою через шар води — виникає аквапланування. У такій ситуації різке додавання газу або поворот керма ще більше ускладнює відновлення контролю.

Чому відповідь «Так» неправильна. Вона ігнорує зменшений запас зчеплення на мокрому покритті й підвищений ризик ковзання.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає враховувати дорожню обстановку під час вибору швидкості, а пункт 13.1 ПДР — добирати безпечну дистанцію з урахуванням умов руху.

Запам’ятайте: у дощ усі дії мають бути завчасними й плавними.

Пояснення простими словами. Тривала поїздка поступово знижує концентрацію та швидкість реакції. Рух удень зазвичай краще відповідає природному режиму бадьорості, а регулярні зупинки дають змогу вчасно помітити втому, відпочити й не допустити засинання за кермом.

Як підготуватися до тривалої поїздки:

• добре виспатися перед виїздом і не починати рух уже втомленим;
• запланувати маршрут та місця безпечних зупинок;
• робити регулярні перерви, не чекаючи вираженої сонливості;
• за перших ознак втоми зупинитися у дозволеному місці та відпочити;
• не покладатися на каву, гучну музику або відкрите вікно як на заміну сну.

Чому інші варіанти неправильні:

• менший нічний потік не компенсує гіршу видимість, природну сонливість і складніше оцінювання швидкості та відстані;
• рух без зупинок не зменшує втому, а накопичує її та підвищує ризик запізнілої реакції або засинання.

Підстава у ПДР. Пункт 2.9 ПДР прямо забороняє керувати транспортним засобом у стані стомлення.

Запам’ятайте: тривалу поїздку планують навколо відпочинку, а не намагаються завершити її будь-якою ціною без зупинок.

Пояснення простими словами. Коли колеса ще обертаються на межі блокування, шини краще використовують зчеплення з дорогою, а автомобіль зберігає більше керованості. На автомобілі без ABS переривчасте натискання допомагає відпускати заблоковані колеса і знову відновлювати їхнє зчеплення з покриттям.

Чому інший варіант неправильний:

• під час гальмування юзом заблоковані колеса ковзають, автомобіль гірше реагує на кермо, втрачає стійкість, а гальмівний шлях зазвичай збільшується.

Важливий нюанс. Якщо автомобіль обладнано справною ABS, під час екстреного гальмування педаль потрібно натиснути сильно й утримувати. Система сама багаторазово змінює тиск у гальмах, тому водієві не слід імітувати її роботу переривчастими натисканнями.

Запам’ятайте: без ABS не допускайте тривалого блокування коліс; з ABS — сильно натисніть педаль і не відпускайте її до завершення гальмування.

Пояснення простими словами. Мета кровоспинного джгута — повністю припинити масивну кровотечу з кінцівки. Тому його затягують не до появи болю і не просто «скільки є сили», а до фактичної зупинки кровотечі.

Як перевірити результат:

• кров із рани більше не витікає;
• якщо ви вмієте перевіряти пульс, нижче правильно накладеного джгута він відсутній;
• якщо кровотеча триває, джгут потрібно дотягнути або накласти другий вище першого.

Чому інші варіанти неправильні:

• біль може з’явитися ще до того, як судини достатньо перетиснуті, тому він не є критерієм ефективності;
• затягування без контролю результату може завдати зайвої шкоди й водночас не гарантує зупинки кровотечі.

Після накладання. Запишіть точний час накладання джгута на ньому або в іншому добре видимому місці. Не послаблюйте і не знімайте його самостійно та передайте інформацію медикам.

Запам’ятайте: критерій правильного затягування джгута — зупинена кровотеча.

Пояснення простими словами. Один цикл серцево-легеневої реанімації дорослого складається з 30 натискань на грудну клітку та 2 штучних вдихів. Після двох вдихів одразу відновлюють компресії.

Чому саме так:

• серія з 30 компресій підтримує рух крові до мозку та інших життєво важливих органів;
• два вдихи забезпечують надходження кисню;
• короткі й рідші перерви допомагають не втрачати створений компресіями кровообіг.

Чому інші варіанти неправильні:

• співвідношення 5 до 1 не відповідає чинному базовому алгоритму СЛР дорослого;
• співвідношення 15 до 1 також не є стандартним алгоритмом для одного рятувальника під час СЛР дорослого.

Важливий нюанс. Два вдихи рекомендовано виконувати із захисним засобом. Якщо його немає, дозволено проводити лише безперервні натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів має тривати не більше 5 секунд, а переривати компресії не можна більш як на 10 секунд.

Запам’ятайте: 30 натискань → 2 вдихи → без зволікання знову 30 натискань.