Категорія A

Пояснення простими словами. У світлу пору доби ближнє світло фар як попереджувальний сигнал потрібно вмикати:

• на механічному транспортному засобі, що буксирує;
• на транспортних засобах, які рухаються в колоні.

Отже, правильними є твердження 3 і 4, які об’єднані у варіанті 5.

Чому інші варіанти не обираємо:

• Варіант 1 — на механічному транспортному засобі, що буксирується, вмикають аварійну світлову сигналізацію, а не ближнє світло фар.
• Варіант 2 — ближнє світло потрібне на транспортному засобі, що буксирує, але не на механічному транспортному засобі, що буксирується.
• Варіант 3 містить правильне твердження, але не враховує транспортні засоби колони.
• Варіант 4 також правильний окремо, але не враховує транспортний засіб, що буксирує.

Запам’ятайте: у світлу пору доби ближнє світло обов’язкове і для транспортного засобу, що буксирує, і для всіх транспортних засобів колони.

Підстава в ПДР. Випадки обов’язкового ввімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби визначає пункт 9.8 ПДР.

Пояснення простими словами. Безпечна дистанція — це достатня відстань до транспортного засобу попереду, яка дає змогу вчасно загальмувати й не зіткнутися з ним, якщо він раптово зупиниться або різко зменшить швидкість.

Що показано на ілюстрації до питання. На дорозі рухаються транспортні засоби в кількох смугах. Безпечну дистанцію оцінюють до транспортного засобу попереду в тій самій смузі, а боковий проміжок між сусідніми транспортними засобами є інтервалом.

Чому інші варіанти неправильні:

• відстань між транспортними засобами на суміжних смугах стосується безпечного інтервалу, а не дистанції;
• 30 метрів не є універсальною безпечною дистанцією. Потрібна відстань залежить від швидкості, дорожньої обстановки, стану покриття та транспортного засобу.

Запам’ятайте: дистанція — це відстань до транспортного засобу попереду в тій самій смузі; інтервал — бокова відстань між транспортними засобами або іншими об’єктами.

Підстава в ПДР. Визначення безпечної дистанції наведено в пункті 1.10 ПДР.

Пояснення простими словами. Кількість смуг насамперед визначається дорожньою розміткою або знаками , , .

Якщо розмітки та таких знаків немає, водій визначає кількість смуг самостійно. Для цього потрібно одночасно врахувати:

• ширину проїзної частини, призначеної для відповідного напрямку руху;
• габарити транспортних засобів;
• необхідні безпечні інтервали між транспортними засобами.

Смугу можна вважати придатною для руху лише тоді, коли транспортний засіб фізично вміщується в ній і між сусідніми транспортними засобами залишається безпечний простір.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Тільки ширину проїзної частини» — недостатньо, адже транспортні засоби мають різні габарити, а між ними потрібний безпечний інтервал;
• «Тільки габарити транспортних засобів» — не враховує ширину доступної частини дороги та необхідні інтервали.

Запам’ятайте: без розмітки та знаків кількість смуг визначають за трьома складовими: ширина дороги, габарити транспортних засобів і безпечні інтервали.

Підстава в ПДР. Порядок визначення кількості смуг для руху нерейкових транспортних засобів установлює пункт 11.1 ПДР.

Пояснення простими словами. Знак 2 — «Можливість використання дороги». Його змінні таблички повідомляють, відкритий чи закритий проїзд гірською дорогою або через перевал, і за потреби вказують, до якого місця рух можливий.

Що показано на ілюстрації питання. На знаку 2 під назвою перевалу є три окремі поля, інформація в яких може змінюватися відповідно до стану проїзду.

Чому інші знаки неправильні:

• знак 1 містить постійну довідкову інформацію про загальні обмеження;
• знаки 3 і 5 указують назву населеного пункту та напрямок до нього;
• знак 4 є попереднім покажчиком напрямків із постійною схемою маршруту.

Підстава у ПДР. У знака 5.56 таблички 1–3 є змінними та відображають актуальну можливість проїзду.

Запам’ятайте: кілька інформаційних полів під назвою перевалу призначені для оперативної зміни даних.

Пояснення простими словами. Якщо перешкода займає смугу водія і через неї зустрічний роз’їзд стає утрудненим, саме цей водій повинен дати дорогу зустрічному транспортному засобу.

Що показано на ілюстрації до питання. Дорожні роботи перекривають смугу синього автомобіля. Щоб продовжити рух, він має виїхати на смугу зустрічного руху, якою наближається червоний автомобіль. Тому водій синього автомобіля повинен дочекатися його проїзду.

Чому інший варіант неправильний:

• «Може» — неправильно. Продовживши рух першим, водій синього автомобіля змусив би зустрічного водія змінити швидкість або напрямок руху, тобто не виконав би вимогу дати дорогу.

Запам’ятайте: перешкода на вашій смузі — ви даєте дорогу зустрічному транспортному засобу, якщо роз’їзд утруднений.

Підстава в ПДР. Черговість руху під час утрудненого зустрічного роз’їзду визначає пункт 13.4 ПДР.

Пояснення простими словами. Заборона починає діяти одразу після ввімкнення світлової або звукової сигналізації. Чекати, доки шлагбаум почне опускатися, не можна: він є додатковим фізичним бар’єром, а не моментом початку заборони.

Що показано на ілюстрації. На переїзному світлофорі горить червоний сигнал, але шлагбауми ще перебувають у піднятому положенні. Водій повинен зупинитися перед переїздом.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Проїхати залізничний переїзд» — увімкнена сигналізація вже забороняє рух.
• «Зупинитися, тільки якщо шлагбауми почали опускатися» — чекати руху шлагбаума не потрібно й небезпечно.
• «Проїхати залізничний переїзд, переконавшись, що до переїзду не наближається поїзд» — особиста оцінка водія не дозволяє ігнорувати заборонний сигнал.

Підстава у ПДР. Рух за ввімкненого заборонного світлового або звукового сигналу незалежно від положення шлагбаума забороняє пункт 20.5 ПДР.

Запам’ятайте: сигналізація ввімкнулася — зупиніться одразу, не чекаючи опускання шлагбаума.

Пояснення простими словами. Загалом передавати керування людині без посвідчення водія відповідної категорії заборонено. Однак ПДР прямо передбачають виняток для належно організованого навчання водінню відповідно до вимог розділу 24.

Чому інші варіанти неправильні:

• користуватися під час руху засобом зв’язку, тримаючи його в руці, водієві заборонено; виняток установлено лише для водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання невідкладного службового завдання;
• варіант «Усе перелічене вище» неправильний, тому що користування засобом зв’язку в руці не є дозволеною дією у звичайній ситуації.

Важливе уточнення. Самого бажання навчити іншу людину недостатньо. Навчальна їзда має відповідати всім установленим вимогам: щодо особи, яка навчає, обладнання транспортного засобу, початкових навичок учня та місця навчання.

Підстава у ПДР. Пункт 2.9 ПДР одночасно містить виняток для навчання водінню та заборону користуватися під час руху засобом зв’язку, тримаючи його в руці.

Запам’ятайте: без посвідчення — лише під час законної навчальної їзди; телефон у руці під час звичайного руху — заборонено.

Пояснення простими словами. Сірий і чорний автомобілі рухаються головною дорогою, яка змінює напрямок. Для чорного автомобіля сірий наближається праворуч, тому чорний повинен дати йому дорогу. Зелений автомобіль перебуває на другорядній дорозі та пропускає обох. Отже, сірий автомобіль проїжджає першим.

Що показано на ілюстрації. Перед сірим автомобілем установлено знак із табличкою . Схема головної дороги поєднує напрямки сірого і чорного автомобілів, а зелений під’їжджає другорядною дорогою.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дати дорогу обом автомобілям» — зелений перебуває на другорядній дорозі, а для чорного саме сірий автомобіль є перешкодою праворуч.
• «Дати дорогу тільки зеленому автомобілю» — зелений автомобіль не має переваги перед транспортом на головній.

Підстава у ПДР. Правило головної та другорядної доріг міститься в пункті 16.11 ПДР, а взаємодію водіїв на головній дорозі, яка змінює напрямок, визначає пункт 16.14 ПДР.

Запам’ятайте: водій, який продовжує рух прямо, не втрачає переваги лише тому, що головна дорога повертає.

Пояснення простими словами. Щоб дати дорогу транспорту на дорозі, яка перетинається, потрібно зупинитися перед поперечною . Саме вона визначає межу, до якої можна під’їхати, не виїжджаючи в зону перехрестя.

Що показано на ілюстрації питання. Перед перехрестям нанесено ряд білих трикутників , а праворуч установлено .

Чому інші варіанти неправильні:

• зупинка перед не відповідає місцю, прямо визначеному на проїзній частині поперечною розміткою;
• зупинятися вже на перехресті перед переривчастою лінією запізно, оскільки автомобіль опиниться в зоні перетину транспортних потоків;
• водій не може обирати місце зупинки на власний розсуд, коли воно позначене дорожньою розміткою.

Підстава у ПДР. Пункт 16.3 ПДР вимагає у разі необхідності зупинитися перед або перед уявною лінією її розташування. «Розмітка 1.13» позначає місце, де водій повинен за потреби зупинитися і дати дорогу.

Запам’ятайте: за наявності лінії з трикутників місце зупинки для надання переваги визначає саме ця лінія.

Пояснення простими словами. Поза населеним пунктом транспортні засоби зазвичай рухаються з більшою швидкістю, тому попереджувальний сигнал потрібно подати раніше — не менш як за 150–200 метрів до початку маневру.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 — діапазон 150–300 метрів не відповідає відстані, прямо встановленій ПДР.
• Варіант 2 — відстань 50–100 метрів установлена для подавання сигналу в населених пунктах.

Запам’ятайте: у населеному пункті — 50–100 метрів, поза населеним пунктом — 150–200 метрів.

Підстава в ПДР. Відстані для завчасного подавання сигналу визначає пункт 9.4 ПДР.

Пояснення простими словами. У двигуні з повітряним охолодженням тепло відводиться через ребра на блоці циліндрів, які обдуває повітря. Шар бруду закриває частину їхньої поверхні та погіршує тепловіддачу, тому двигун може перегрітися.

Чому інші варіанти неправильні:

• Продовжити рух означає залишити причину погіршеного охолодження й надалі навантажувати двигун.
• Зупинитися, трохи почекати і продовжити рух недостатньо: коротке охолодження не видаляє забруднення з ребер, тому проблема швидко виникне знову.

Практичне уточнення. Очищення виконують після безпечної зупинки та з урахуванням того, що деталі двигуна можуть бути гарячими. Спосіб очищення має відповідати інструкції виробника.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає підтримувати транспортний засіб у технічно справному стані; чисті ребра є необхідною умовою нормального повітряного охолодження двигуна.

Запам’ятайте: забруднені ребра не відводять тепло належним чином — зупиніться та очистьте їх.

Пояснення простими словами. Вобблінг — це швидкі неконтрольовані коливання переднього колеса та керма. Його ризик залежить не від однієї деталі, а від стану всього комплексу: колеса, шини, кермового механізму та підвіски.

Чому правильні всі перелічені заходи:

• Рульовий демпфер допомагає гасити різкі коливання керма, але не усуває технічних несправностей, які їх спричинили.
• Балансування переднього колеса та якісна шина зменшують вібрації й нестійкість, які можуть посилюватися зі швидкістю.
• Справна передня вилка та правильно підібраний амортизатор забезпечують контрольовану роботу підвіски й не дають дорожнім нерівностям надмірно розгойдувати мотоцикл.

Важливий нюанс. Жоден окремий елемент не гарантує відсутності вобблінгу. Потрібні справна ходова частина, правильні налаштування, належний тиск у шинах і відсутність дисбалансу коліс.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: профілактика вобблінгу комплексна — демпфер, колесо із шиною та підвіска мають працювати справно разом.

Пояснення простими словами. У цьому екзаменаційному питанні рекомендований інтервал перевірки зчеплення становить 6000 км. Під час перевірки оцінюють вільний хід важеля, стан і регулювання приводу, плавність увімкнення та відсутність пробуксовування або ривків.

Чому інші варіанти неправильні:

• 12 000 км не відповідає рекомендованому інтервалу, закладеному в цьому екзаменаційному питанні.
• Не перевіряти протягом усього періоду експлуатації небезпечно: деталі приводу та зчеплення зношуються, а регулювання може змінюватися.

Практичне уточнення. ПДР не встановлюють єдиного пробігу для обслуговування зчеплення всіх мотоциклів. У реальній експлуатації потрібно дотримуватися інструкції виробника конкретної моделі, а за появи пробуксовування, ривків, сторонніх звуків чи неправильного вільного ходу виконати перевірку раніше.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте для тесту: перевірка зчеплення — кожні 6000 км; для обслуговування свого мотоцикла — регламент виробника.

Пояснення простими словами. Недостатній рівень моторної оливи погіршує змащування та відведення тепла від деталей двигуна. Перевірка перед поїздкою дає змогу вчасно помітити витрату оливи або підтікання, а не чекати, поки двигун почне перегріватися чи пошкодиться.

Чому інші варіанти неправильні:

• Кожні 2000 км — надто рідко для оперативного контролю: рівень може знизитися значно раніше.
• Кожні 4000 км — ще довший інтервал, який також не дає змоги своєчасно виявити раптову втрату оливи.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки залежить від моделі: за щупом або оглядовим віконцем, на рівній поверхні та за умов, визначених виробником. Інтервали заміни оливи й передвиїзна перевірка її рівня — це різні процедури.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте для тесту: рівень моторної оливи — перед кожною поїздкою; заміна оливи — за регламентом виробника.

Пояснення простими словами. Дорожній знак 1.37 попереджає не про одну точку біля місця його встановлення, а про ділянку дороги, на якій виконують дорожні роботи. Швидкість потрібно зменшити завчасно перед небезпечною ділянкою і зберігати безпечною після проїзду дорожнього знака 1.37 — доки дорожні роботи, працівники, техніка чи звуження залишаються попереду.

Що показано на ілюстрації питання. Праворуч установлено дорожній знак 1.37 . Далі видно працівників, відкриту ділянку робіт, конуси та огородження, яке частково займає край проїзної частини. Отже, небезпека починається не біля самого щита і не закінчується відразу після його проїзду.

Чому перші два варіанти неповні:

• зменшити швидкість лише перед початком недостатньо, бо головна небезпека розташована далі — безпосередньо в зоні робіт;
• сповільнюватися лише після проїзду запізно, адже до небезпечної ділянки потрібно підготуватися завчасно.

Підстава у ПДР. Дорожній знак 1.37 позначає ділянку дороги, на якій виконуються дорожні роботи. Пункт 12.1 ПДР зобов’язує обирати швидкість з урахуванням дорожньої обстановки.

Запам’ятайте: попередження готує до небезпеки, а знижену швидкість зберігаємо протягом усієї небезпечної ділянки.

Пояснення простими словами. Сигнали нетерплячих водіїв позаду не змінюють умов безпечного обгону. Потрібно рухатися за велосипедистом із належною дистанцією й чекати, доки з’являться достатня оглядовість, вільний простір і можливість залишити безпечний боковий інтервал.

Чому інші варіанти неправильні:

• прискорюватися та обганяти під тиском небезпечно: умови для маневру від цього не стають безпечними;
• зупинятися лише для штучного збільшення відстані до велосипедиста немає потреби — після відновлення руху ви знову можете його наздогнати, а необґрунтована зупинка в заторі створить додаткову перешкоду;
• правильне рішення визначає дорожня обстановка, а не поведінка водіїв позаду.

Перед обгоном перевірте:

• чи достатньо видно дорогу попереду;
• чи немає зустрічного або іншого транспорту, якому буде створено небезпеку;
• чи можна зберегти достатній боковий інтервал до велосипедиста;
• чи зможете безпечно повернутися на свою смугу після завершення маневру.

Підстава у ПДР. Пункт 1.7 ПДР вимагає бути особливо уважним до велосипедистів. Пункт 14.2 ПДР зобов’язує перед обгоном переконатися в безпеці всього маневру, а пункт 13.3 ПДР — дотримувати безпечного інтервалу.

Запам’ятайте: не дозволяйте чужому сигналу примусити вас до небезпечного обгону.

Пояснення простими словами. Непрацюючий спідометр належить до несправностей, за яких звичайна експлуатація транспортного засобу заборонена. Якщо він відмовив уже в дорозі, водій спочатку намагається усунути несправність. Якщо це неможливо, дозволений лише найкоротший доїзд до місця стоянки або ремонту із запобіжними заходами.

Чому інші варіанти неправильні:

• продовжувати всю заплановану поїздку навіть із підвищеною обережністю не можна;
• повне припинення будь-якого подальшого руху не є єдиним можливим рішенням: ПДР допускають обмежений доїзд до стоянки або ремонту, якщо несправність не вдалося усунути на місці.

Важливе уточнення. Дозвіл доїхати до ремонту не означає, що мотоцикл можна надалі використовувати у звичайному режимі. Маршрут має бути якомога коротшим, а несправність — усунена без зволікання.

Підстава у ПДР. Пункт 31.4.7 ПДР забороняє експлуатацію за непрацюючого спідометра, а пункт 31.5 ПДР визначає порядок дій, якщо така несправність виникла в дорозі.

Запам’ятайте: спочатку усунути несправність; якщо не вдалося — лише найкоротший шлях до стоянки або ремонту із попередженням інших учасників руху.

Пояснення простими словами. Менший транспортний потік не робить нічне водіння безпечнішим. У темряві водій пізніше помічає перешкоди й пішоходів, гірше оцінює відстань, швидше втомлюється та може бути засліплений фарами.

Чому логіка твердження хибна:

• небезпека залежить не лише від кількості автомобілів, а й від того, наскільки рано водій бачить загрозу;
• швидкість часто здається меншою на порожній дорозі, що спонукає їхати швидше;
• сонливість і монотонність можуть різко погіршити реакцію;
• засліплення навіть на кілька секунд позбавляє водія надійного контролю над ситуацією.

Як діяти безпечніше. Перед нічною поїздкою потрібно відпочити, перевірити освітлювальні прилади, зменшити швидкість відповідно до фактичної видимості та зробити зупинку, якщо з’явилася сонливість.

Підстава у ПДР. Пункт 19.1 ПДР встановлює обов’язкове використання світлових приладів у темну пору доби, а пункт 19.3 ПДР визначає дії водія в разі погіршення видимості або засліплення.

Запам’ятайте: порожніша нічна дорога не означає безпечнішу дорогу.

Логіка тестового питання. Серед наведених варіантів друга відповідь є правильною, оскільки передбачає спокій і доступ свіжого повітря, а не обливання холодною водою та нашатирний спирт. Через неправильність першої відповіді третій варіант також не підходить.

Важливе уточнення щодо реальної допомоги. Біль або стискання за грудиною слід розцінювати як можливий гострий інфаркт міокарда. Не намагайтеся самостійно відрізнити «звичайний» напад стенокардії від інфаркту та не відкладайте виклик 103 або 112.

Безпечна послідовність дій:

• припиніть рух, заспокойте людину та надайте їй максимально зручне положення;
• розстібніть стискаючий одяг і забезпечте свіже повітря;
• викличте 103 або 112 та виконуйте вказівки диспетчера;
• допоможіть прийняти нітрогліцерин лише тоді, коли цей препарат раніше призначив лікар саме цій людині й вона знає свою звичну схему приймання;
• постійно контролюйте свідомість і дихання до приїзду медиків.

Важливий нюанс. Валідол не є рівноцінною заміною нітрогліцерину та не повинен відкладати виклик екстреної допомоги. Не давайте людині чужі або невідомі препарати.

Чому перший варіант неправильний. Холодна вода й нашатирний спирт не усувають порушення кровопостачання серцевого м’яза та можуть лише втратити дорогоцінний час.

Запам’ятайте: біль у грудях — спокій, зручне положення, свіже повітря та негайний виклик 103/112.

Пояснення простими словами. Пахвова ділянка містить великі кровоносні судини, тому масивна кровотеча тут потребує негайного прямого тиску. Після перевірки безпеки та використання доступних засобів захисту потрібно максимально сильно притиснути рану.

Подальші дії:

• покликати на допомогу та організувати виклик 103 або 112;
• заспокоїти постраждалого й пояснити подальші дії;
• туго затампонувати рану гемостатичним засобом або марлевим бинтом;
• після тампонування тиснути на рану 3 хвилини з гемостатичним засобом або 10 хвилин із марлевим бинтом;
• оцінити результат і, якщо кровотеча триває, повторити тампонування або безперервно здійснювати максимальний тиск до приїзду медиків.

Чому інші варіанти не є першими. Зручне положення та психологічна підтримка важливі, але вони не зупиняють небезпечну крововтрату. Спочатку потрібно притиснути рану.

Запам’ятайте: масивна кровотеча з пахвової ділянки — максимальний тиск, потім туге тампонування.