Категорія A

Пояснення простими словами. Перед вами встановлено знак «Дати дорогу». Отже, дорога, до якої ви наближаєтеся, є головною відносно вашої. На ній установлюють знак «Головна дорога» — це знак 2.

Що показано на ілюстрації питання. Угорі зображено знак «Дати дорогу», а нижче — чотири можливі знаки на дорозі, що перетинається: «Проїзд без зупинки заборонено», «Головна дорога», «Кінець головної дороги» та «Напрямок головної дороги».

Чому інші варіанти неправильні:

• знак 1 зобов’язує зупинитися, але не позначає дорогу як головну для тих, хто нею рухається;
• знак 3 означає кінець головної дороги;
• знак 4 є табличкою, яка лише показує напрямок головної дороги на перехресті та застосовується разом зі знаком пріоритету.

Підстава у ПДР. Знак 2.1 «Дати дорогу» вимагає дати дорогу транспортним засобам, які наближаються головною дорогою.

Запам’ятайте: якщо у вас «Дати дорогу», то дорога поперек — головна.

Пояснення простими словами. Біля тротуару або іншого місця з пішохідним рухом транспортний засіб дозволено ставити під кутом лише передньою частиною до тротуару. Задньою частиною до тротуару автомобіль можна ставити під кутом лише на підйомі.

Що показано на ілюстрації. Фіолетовий автомобіль поставлено під кутом задньою частиною до тротуару на рівній ділянці дороги. Оскільки автомобіль стоїть не на підйомі, його поставлено неправильно.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Правильно, якщо це не перешкоджає руху інших транспортних засобів». Відсутність перешкоди не скасовує окремої вимоги щодо того, якою частиною автомобіль повинен бути повернутий до тротуару.
• «Правильно». На рівній ділянці дороги ставити автомобіль під кутом задньою частиною до тротуару не дозволено.

Підстава у ПДР. Умови постановки транспортних засобів під кутом до краю проїзної частини встановлено пунктом 15.5 ПДР.

Запам’ятайте: біля тротуару на рівній дорозі автомобіль ставлять під кутом передньою частиною до тротуару, а на підйомі — задньою.

Пояснення простими словами. Знак запроваджує не звичайне обмеження на ділянці дороги, а зону обмеження максимальної швидкості. Від місця в’їзду до кінця цієї зони не можна перевищувати 50 км/год.

Що показано на ілюстрації питання. Знак обмеження 50 км/год розміщено на прямокутному білому щиті з написом «ЗОНА».

Чому перший варіант неправильний:

• він описує звичайний знак обмеження максимальної швидкості;
• наявність слова «ЗОНА» означає, що обмеження поширюється на всю відповідну територію;
• дія закінчується після знака .

Підстава у ПДР. Знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» забороняє в межах усієї зони рух зі швидкістю, що перевищує зазначену.

Запам’ятайте: слово «ЗОНА» поширює обмеження не лише на одну ділянку, а на всю позначену територію.

Пояснення простими словами. На кожному боці дороги встановлено окремий знак з табличкою . Заборона починається від відповідного знака і діє вперед на 150 м. У цих зонах стоять сірий і червоний автомобілі. Жовтий і чорний розташовані до початку своїх зон.

Що показано на ілюстрації питання. На обох боках дороги є знаки 3.34 із зазначенням протяжності зони 150 м. Сірий і червоний автомобілі поставлено після знаків у напрямку їх дії.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіанти з жовтим або чорним автомобілем помилково поширюють заборону на ділянку до місця встановлення відповідного знака.
• Варіанти без сірого чи червоного автомобіля не охоплюють усіх порушників у двох окремих зонах.

Підстава у ПДР. Знак забороняє зупинку і стоянку на боці свого встановлення, а табличка зазначає протяжність зони дії знака.

Запам’ятайте: стрілка вгору з відстанню означає: від знака попереду починається зона вказаної довжини.

Пояснення простими словами. Великий транспортний засіб попереду може закривати пішохода від вашого огляду. Якщо він сповільнюється або зупиняється перед нерегульованим переходом, водій на сусідній смузі також повинен зменшити швидкість, за потреби зупинитися і продовжити рух лише після перевірки переходу.

Що показано на ілюстрації. Вантажний автомобіль на правій смузі зменшує швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом. Зеленому автомобілю на сусідній смузі вантажівка частково закриває огляд переходу.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Подати звуковий сигнал і далі продовжити рух…» — звуковий сигнал не дає права проїжджати, не переконавшись у відсутності пішоходів.
• «Знизити швидкість і рухатися далі…» — цього недостатньо: за потреби треба зупинитися та обов’язково перевірити, чи немає на переході пішоходів.

Підстава у ПДР. Дії водія на сусідній смузі в такій ситуації визначає пункт 18.4 ПДР.

Запам’ятайте: сповільнення автомобіля перед переходом може означати прихованого пішохода — не проїжджайте, доки не переконаєтеся в безпеці.

Пояснення простими словами. Учасник дорожнього руху — це особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі. ПДР прямо перелічують пішоходів, водіїв, пасажирів, погоничів тварин, велосипедистів та осіб, які рухаються в кріслі колісному.

Чому інші варіанти неправильні:

• у першому варіанті додано регулювальника, але пропущено погоничів тварин;
• у третьому варіанті також додано регулювальника, але пропущено осіб, які рухаються в кріслі колісному;
• регулювальник має окреме визначення та повноваження щодо регулювання дорожнього руху, але як окрема категорія не входить до наведеного в ПДР переліку учасників дорожнього руху.

Підстава у ПДР. Визначення учасника дорожнього руху наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: правильний перелік обов’язково містить погоничів тварин та осіб, які рухаються в кріслі колісному.

Пояснення простими словами. Знак «Перехрещення з другорядною дорогою» попереджає, що ваша дорога перетинається з другорядною. Отже, дороги на цьому перехресті нерівнозначні.

Що показано на ілюстрації питання. Товста вертикальна лінія позначає дорогу, якою ви рухаєтеся, а тонка горизонтальна — другорядну дорогу, що її перетинає.

Чому інші варіанти неправильні:

• на рівнозначному перехресті обидві дороги зображалися б лініями однакової товщини;
• виїзд із прилеглої території не вважається перехрестям і цим знаком не позначається;
• залізничний переїзд має окремі знаки із символами поїзда, локомотива або шлагбаума.

Підстава у ПДР. Знак 1.22 «Перехрещення з другорядною дорогою».

Запам’ятайте: товста й тонка лінії — дороги нерівнозначні.

Пояснення простими словами. Знак дозволяє рух прямо, ліворуч або на розворот. Із перелічених у запитанні транспортних засобів його вимоги не поширюються лише на маршрутні транспортні засоби, які рухаються за встановленим маршрутом.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено наказовий знак з напрямками прямо і ліворуч.

Чому інші варіанти неправильні:

• Особи, які працюють або проживають у зоні, не мають винятку з вимог цього наказового знака.
• Оранжевий проблисковий маячок сам по собі не звільняє від виконання знака 4.5.
• Розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» також не є винятком для знака 4.5.
• Усі відповіді помилково об’єднують один правильний і три неправильні варіанти.

Підстава у ПДР. Знак «Рух прямо або ліворуч» дозволяє рух у напрямках стрілок і розворот. Дія наказових знаків 4.1–4.6 не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами.

Запам’ятайте: виняток стосується не будь-якого автобуса, а саме маршрутного транспортного засобу під час руху встановленим маршрутом.

Пояснення простими словами. Табличка 7.25 попереджає, що попереду розташований острівець безпеки, через який проїзна частина звужується. Стрілка показує безпечний напрямок об’їзду перешкоди.

Що показано на ілюстрації питання. Чорна фігура ліворуч умовно зображає острівець безпеки, а вигнута стрілка праворуч показує, як його об’їхати.

Чому інші варіанти неправильні:

• смугу, на яку поширюється дія знака або світлофора, визначає табличка 7.9 ;
• спосіб розташування транспортних засобів на майданчику для стоянки позначають інші таблички зі схемами автомобіля відносно тротуару;
• зображення острівця та вигнутої стрілки не стосується організації стоянки.

Підстава у ПДР. Табличка 7.25 застосовується для інформування про острівець безпеки попереду та пов’язане з ним звуження проїзної частини.

Запам’ятайте: чорний острівець і вигнута стрілка — попереду острівець безпеки та звуження.

Пояснення простими словами. На ілюстрації до питання автомобіль рухається автомагістраллю, позначеною знаком , і має намір розвернутися через технологічний розрив у розділювальній смузі.

Такий розрив призначений для спеціальних потреб, а не для розвороту звичайних транспортних засобів. На автомагістралях розворот дозволений лише на перехрестях і в спеціально позначених місцях.

Чому варіант 1 неправильний:

• сам факт наявності технологічного розриву не робить це місце дозволеним для розвороту;
• на ілюстрації немає знаків або , які позначали б спеціально облаштоване місце для розвороту.

Запам’ятайте: технологічний розрив на автомагістралі не є місцем для розвороту. Розвертатися можна лише там, де це прямо дозволено організацією дорожнього руху.

Підстава в ПДР. Заборону розвороту на автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також передбачені винятки встановлює пункт 10.7 ПДР.

Пояснення простими словами. Пасажир збільшує загальну масу мотоцикла та змінює її розподіл між колесами. Через це мотоцикл інакше реагує на керування та гальмування: збільшується гальмівний шлях, змінюється робота підвіски, а неправильні рухи пасажира можуть вплинути на стійкість і траєкторію.

Чому другий варіант неправильний. Додаткова маса на задньому сидінні не може не впливати на ходові якості. Водій повинен врахувати змінену поведінку мотоцикла, раніше починати гальмування та виконувати всі дії плавніше.

Як діяти безпечно. Перед поїздкою потрібно перевірити допустиме навантаження, тиск у шинах і налаштування підвіски відповідно до інструкції виробника, пояснити пасажирові правила посадки та уникати різких прискорень, поворотів і гальмувань.

Зв’язок із ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає під час вибору безпечної швидкості враховувати стан транспортного засобу та особливості навантаження, щоб постійно контролювати його рух.

Запам’ятайте: пасажир змінює масу, баланс і гальмівну поведінку мотоцикла.

Пояснення простими словами. Під час тривалої поїздки під дощем вода та дорожній бруд потрапляють на приводний ланцюг і послаблюють захисний шар мастила. Без повторного змащення швидше зношуються ролики, втулки й зубці зірочок, а на металевих деталях може з’явитися корозія.

Чому інші варіанти неправильні:

• Висушити транспортний засіб корисно після дощу, але самого висушування недостатньо для відновлення мастильного шару на ланцюгу.
• Перевірити рівень моторної оливи є звичайною передвиїзною перевіркою, проте дощ сам по собі не є причиною зміни рівня оливи в двигуні.

Практичне уточнення. Після поїздки ланцюг потрібно очистити від бруду, висушити та змастити засобом, передбаченим виробником конкретного мотоцикла або мопеда.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу. Конкретний порядок догляду за ланцюгом визначає інструкція виробника.

Запам’ятайте: дощ змиває захист із приводного ланцюга — після поїздки його потрібно змастити.

Пояснення простими словами. Під час гальмування інерція переносить частину навантаження із заднього колеса на переднє. Передня шина сильніше притискається до дороги, а задня — слабше, тому запас зчеплення заднього колеса зменшується і воно легше блокується від надмірного натискання на гальмо.

Чому перший варіант неправильний. Заднє колесо не навантажується сильніше, а навпаки розвантажується. Саме тому переднє гальмо за правильного поступового застосування забезпечує більшу частину ефективного уповільнення.

Практичне уточнення. Обидва гальма потрібно застосовувати плавно й узгоджено, не допускаючи різкого блокування коліс. Особливості роботи ABS або комбінованої гальмівної системи слід враховувати за інструкцією конкретного мотоцикла.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає підтримувати гальмівну систему та транспортний засіб у технічно справному стані.

Запам’ятайте: під час гальмування навантаження переходить уперед — заднє колесо розвантажується й блокується легше.

Пояснення простими словами. Перед початком руху потрібно переконатися, що справно працюють як засоби освітлення й попередження, так і основні органи керування. Ліхтарі та звуковий сигнал допомагають водієві бути помітним і повідомляти про небезпеку, а гальма, зчеплення та педалі безпосередньо впливають на можливість безпечно керувати мотоциклом.

Чому окремі варіанти неповні:

• Перевірити лише ліхтарі та звуковий сигнал недостатньо, якщо несправні гальма або органи керування.
• Перевірити лише гальма, зчеплення та педалі недостатньо, якщо не працюють світлові прилади або звуковий сигнал.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР прямо зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

Запам’ятайте: перед стартом перевіряємо і сигнально-світлове обладнання, і системи, якими керуємо рухом та гальмуванням.

Пояснення простими словами. Недостатньо накачана шина сильніше деформується під час кочення. На цю постійну деформацію витрачається додаткова енергія, опір коченню зростає, а двигун споживає більше пального для підтримання тієї самої швидкості.

Інші наслідки зниженого тиску:

• прискорене й нерівномірне зношування шин;
• додаткове нагрівання боковин;
• погіршення керованості;
• підвищений ризик пошкодження або руйнування шини.

Чому відповідь «Так» неправильна. Знижений тиск не заощаджує пальне, а навпаки збільшує опір коченню та витрату енергії.

Практична порада. Перевіряйте тиск на холодних шинах і використовуйте значення, рекомендоване виробником автомобіля, а не максимальний тиск, зазначений на боковині самої шини.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок перевіряти й підтримувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: менше тиску — більше деформації, опору коченню та витрати пального.

Пояснення простими словами. Особа може оскаржити застосований до неї захід двома альтернативними шляхами: звернутися до вищого органу або вищої посадової особи щодо того, хто застосував захід, чи звернутися до суду.

Чому окремі варіанти неповні:

• варіант «Тільки суд» не враховує право звернення до вищого органу або вищої посадової особи;
• варіант «Тільки вищестоящий орган» не враховує право на судове оскарження.

Важливий нюанс. Подання скарги саме по собі не зупиняє виконання оскаржуваного заходу забезпечення провадження.

Правова підстава. Такий порядок визначає стаття 267 КУпАП.

Запам’ятайте: оскарження можливе до вищого органу або до суду — тому відповіді 1 і 2 разом охоплюють обидва передбачені законом шляхи.

Пояснення простими словами. Білий автомобіль ліворуч уже почав різко зміщуватися у вашу смугу та частково зайняв простір перед вами. Хоча його водій зобов’язаний був спочатку дати вам дорогу, найбезпечніша реакція — плавно зменшити швидкість, збільшити проміжок попереду й дозволити йому завершити перестроювання.

Що показано на ілюстрації питання. Ви рухаєтеся правою смугою за вантажним автомобілем. Білий автомобіль із сусідньої лівої смуги перетинає межу між смугами й входить у простір перед вашим автомобілем. У щільному потоці прискорення або спроба перекрити йому шлях лише збільшать ризик зіткнення.

Чому інші варіанти неправильні:

• збільшувати швидкість небезпечно, бо вільний простір перед вами вже зменшується;
• звуковий сигнал не замінює гальмування й не гарантує, що білий автомобіль повернеться у свою смугу;
• різкий маневр убік також небезпечний, оскільки поруч можуть рухатися інші транспортні засоби.

Хто має дати дорогу за Правилами. Формально перевага залишається у вас: водій білого автомобіля під час перестроювання повинен був пропустити транспортні засоби у смузі, яку він збирається зайняти. Правильна тестова відповідь описує не передачу йому переваги, а необхідну захисну реакцію після того, як він уже створив небезпеку.

Підстава у ПДР. Пункт 10.3 ПДР визначає обов’язок водія, який перестроюється, дати дорогу тим, хто вже рухається потрібною смугою. Пункт 12.3 ПДР вимагає негайно зменшити швидкість, якщо виникла небезпека для руху.

Запам’ятайте: якщо інший водій уже врізається у ваш безпечний інтервал, не доводьте перевагу — створіть простір і уникайте зіткнення.

Пояснення простими словами. На початку дощу вода змішується з пилом, частинками гуми, паливно-мастильними слідами та іншим брудом на асфальті. Утворюється тонка слизька плівка, через яку зчеплення шин із дорогою може різко погіршитися ще до появи помітних калюж. Тому швидкість зменшують плавно, а запас дистанції збільшують.

Чому інші варіанти неправильні:

• продовжувати рух без зміни швидкості небезпечно, бо умови зчеплення вже змінилися, навіть якщо дощ лише накрапає;
• збільшувати швидкість не можна: це погіршує зчеплення, збільшує зупинний шлях і підвищує ризик ковзання або аквапланування.

Як діяти безпечно. Уникайте різких поворотів керма, розгонів і гальмувань. Зменшуйте швидкість завчасно, дотримуйте більшої дистанції та враховуйте, що перші хвилини дощу на забрудненому покритті можуть бути особливо небезпечними.

Підстава у ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає обирати безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, а пункт 13.1 ПДР — дотримувати безпечної дистанції та інтервалу залежно від швидкості й дорожньої обстановки.

Запам’ятайте: перші краплі на сухому асфальті — сигнал плавно зменшити швидкість і збільшити запас простору.

Пояснення простими словами. Під час надання допомоги при термічному опіку насамперед оцінюють, наскільки глибоко пошкоджені шкіра та м’які тканини. Саме ступінь опіку характеризує тяжкість місцевого ушкодження й допомагає правильно оцінити стан постраждалого.

Ступені термічних опіків:

• I ступінь — почервоніння, набряклість і біль;
• II ступінь — сильний біль, інтенсивне почервоніння та утворення наповнених рідиною пухирів;
• III ступінь — пошкодження всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпа;
• IV ступінь — обвуглення з пошкодженням м’язів, сухожиль і кісток.

Чому інші варіанти неправильні:

• місцезнаходження постраждалого під час отримання опіку може пояснювати обставини події, але не визначає ступінь пошкодження тканин;
• вік може впливати на ризики та допустиму площу охолодження, проте поєднання віку, зросту й статі не є першочерговим критерієм, про який запитує завдання.

Запам’ятайте: ступінь опіку визначають за глибиною та характером пошкодження тканин.

Пояснення простими словами. Натискання на грудну клітку мають бути достатньо швидкими, щоб підтримувати мінімальний кровообіг. У чинному алгоритмі рекомендована частота становить від 100 до 120 натискань за хвилину. Отже, наведені у правильному варіанті 100 натискань за хвилину є нижньою межею рекомендованого темпу.

Як виконувати компресії дорослому:

• натискати на середину грудної клітки;
• дотримуватися темпу 100–120 натискань за хвилину;
• забезпечувати глибину не менше 5 см, але не більше 6 см;
• після кожного натискання давати грудній клітці повністю розправитися та мінімізувати перерви.

Чому інші варіанти неправильні:

• 80 натискань за хвилину — повільніше за рекомендований діапазон;
• твердження, що частота не має значення, неправильне: надто повільний або надто швидкий темп знижує ефективність компресій.

Запам’ятайте: правильний темп СЛР — 100–120 натискань за хвилину.