Категорія A

Пояснення простими словами. Знак із табличкою забороняє стоянку на лівому боці дороги протягом 150 м після місця встановлення. У цій зоні розташоване лише місце В. Місце Г розташоване до знака, а місця А і Б — на протилежному боці дороги, тому стоянка в них цим знаком не заборонена.

Що показано на ілюстрації питання. На лівому боці дороги встановлено знак із табличкою , яка вказує протяжність зони дії 150 м уперед. Місце В розташоване після знака, місце Г — до нього, а місця А і Б — на правому боці дороги.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіанти без усіх місць А, Б і Г є неповними.
• Варіанти з місцем В дозволяють стоянку безпосередньо в зоні дії знака.
• У будь-якому місці не враховує заборону в місці В.

Підстава у ПДР. Дія знака поширюється лише на той бік дороги, на якому його встановлено. Табличка у цій ситуації визначає протяжність зони дії знака — 150 м від місця встановлення вперед.

Запам’ятайте: стрілка вгору з відстанню означає, що зона починається біля знака й тягнеться вперед на вказану кількість метрів.

Пояснення простими словами. Ви та велосипедист рухаєтеся головною дорогою, яка на перехресті змінює напрямок. Між собою учасники на головній дорозі керуються правилами проїзду рівнозначних доріг. Велосипедист наближається праворуч, тому ви повинні дати йому дорогу.

Що показано на ілюстрації. Знак із табличкою показує, що головна дорога від вашого напрямку повертає праворуч. Велосипедист під’їжджає до перехрестя правою гілкою цієї головної дороги, а ви маєте намір рухатися прямо.

Чому інший варіант неправильний:

• «Не давати дорогу велосипедистові» — велосипедист є водієм транспортного засобу та в цій ситуації наближається праворуч у рівнозначних із вами умовах.

Підстава у ПДР. Якщо головна дорога змінює напрямок, водії транспортних засобів, які рухаються нею, керуються між собою правилами проїзду рівнозначних доріг відповідно до пункту 16.14 ПДР.

Запам’ятайте: велосипедист на головній дорозі є повноправним учасником визначення черговості; якщо він наближається праворуч, його потрібно пропустити.

Пояснення простими словами. У тунелі обгін заборонено незалежно від часу доби, освітлення, довжини тунелю чи фактичної відсутності зустрічних автомобілів. Світла пора доби не створює винятку.

Чому відповідь «Так» неправильна. Заборона пов’язана не лише з природним освітленням. У тунелі обмежені простір і можливості для безпечного завершення маневру, тому правило діє завжди.

Підстава у ПДР. Підпункт «д» пункту 14.6 ПДР прямо забороняє обгін у тунелях.

Запам’ятайте: у тунелі обгін заборонений і вдень, і вночі.

Пояснення простими словами. На дорозі, що має дві або більше смуг для руху в одному напрямку, легковому автомобілю дозволено зайняти крайню ліву смугу:

• якщо праві смуги зайняті;
• для підготовки до повороту ліворуч;
• для підготовки до розвороту.

Дозвіл на зупинку або стоянку зліва в населеному пункті стосується визначених ПДР доріг з двостороннім рухом або доріг з одностороннім рухом. Він не поширюється на зупинку біля розділювальної смуги на дорозі, описаній у запитанні.

Чому інші варіанти не обираємо:

• Варіанти 1 і 2 окремо називають правильні, але неповні умови;
• Варіант 3 неправильно поширює дозвіл на зупинку зліва на дорогу з розділювальною смугою;
• «Відповіді 1, 2 і 3» містить неправильний третій варіант.

Запам’ятайте: на багатосмуговій дорозі крайня ліва смуга використовується, коли праві смуги зайняті або коли водій готується повернути ліворуч чи розвернутися.

Підстава в ПДР. Випадки дозволеного виїзду на крайню ліву смугу визначає пункт 11.5 ПДР. Умови зупинки та стоянки біля лівого краю дороги встановлює пункт 15.3 ПДР.

Пояснення простими словами. Номерний знак недостатньо просто закріпити так, щоб його було видно. Він має бути встановлений у передбаченому для нього місці та зберігати визначене Правилами розміщення.

Що показано на ілюстрації питання. Передній номерний знак закріплено безпосередньо на решітці автомобіля, а не у штатному місці для його встановлення. Тому таке кріплення не відповідає вимогам ПДР.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна: добра видимість номера сама по собі не узаконює довільне місце його кріплення.

Підстава у ПДР. Пункт 30.2 ПДР вимагає встановлювати номерні знаки у передбачених для цього місцях і забороняє змінювати їхнє розміщення. Підпункт «в» пункту 2.9 ПДР забороняє керувати транспортним засобом із номерним знаком, закріпленим не у встановленому місці.

Запам’ятайте: номерний знак встановлюють не там, де зручно, а тільки у передбаченому для нього місці.

Поліцейський може подати вимогу про зупинку будь-яким із передбачених ПДР способів:

• Сигнальним диском із червоним сигналом чи світлоповертачем або рукою, що вказує на транспортний засіб і місце його подальшої зупинки.
• Увімкненим проблисковим маячком синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціальним звуковим сигналом.
• За допомогою гучномовного пристрою.
• За допомогою спеціального табло з вимогою про зупинку.

У другому способі світловий і звуковий сигнали можуть застосовуватися разом або окремо. Кожен із перших чотирьох варіантів відповіді називає дозволений спосіб, а п’ятий охоплює весь перелік.

Водій повинен зупинитися у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Підстава: пункт 8.9 ПДР.

Пояснення простими словами. Рух заднім ходом на дорозі з одностороннім рухом не заборонений за будь-яких обставин. Його можна виконати лише тоді, коли одночасно дотримано дві умови:

• водій не створює небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху;
• до потрібного об’єкта неможливо під’їхати іншим способом.

Наприклад, це може бути короткий рух заднім ходом для заїзду до воріт або місця розвантаження. Використовувати такий маневр лише для скорочення маршруту не можна.

Чому варіант 1 неправильний:

• ПДР не встановлюють абсолютної заборони руху заднім ходом на всіх дорогах з одностороннім рухом;
• маневр дозволений за одночасного забезпечення безпеки та неможливості під’їхати до об’єкта іншим способом.

Запам’ятайте: на односторонній дорозі рух заднім ходом є винятком для необхідного безпечного під’їзду, а не звичайним способом руху.

Підстава в ПДР. Умови руху заднім ходом на дорогах з одностороннім рухом визначає пункт 10.10 ПДР.

Пояснення простими словами. Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедист не має переваги. Перед виїздом на дорогу він повинен дати дорогу транспортним засобам, які нею рухаються.

Що показано на ілюстрації до питання. Велосипедист під’їжджає велосипедною доріжкою до позначеного перетину з дорогою. Автомобіль рухається дорогою, тому велосипедист повинен зачекати та пропустити його.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 2 прямо суперечить пункту 6.5 ПДР: на такому перетині велосипедист зобов’язаний дати дорогу.
• Варіант 3 неправильний, тому що сторона, з якої наближається автомобіль, не створює для велосипедиста переваги. Дати дорогу потрібно транспортним засобам незалежно від того, наближаються вони зліва чи справа.

Підстава у ПДР. Пункт 6.5 ПДР зобов’язує велосипедистів дати дорогу іншим транспортним засобам, якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям.

Запам’ятайте: велосипедна доріжка не надає автоматичної переваги в місці її перетину з дорогою поза перехрестям.

Пояснення простими словами. На першому малюнку працює зелений сигнал світлофора, тому перехрестя регульоване. На другому світлофор блимає жовтим і регулювальника немає — саме таке перехрестя вважається нерегульованим. На третьому малюнку, попри миготливий жовтий сигнал, черговість руху визначає регулювальник, тому перехрестя знову є регульованим.

Що показано на ілюстрації. На трьох малюнках зображено те саме перехрестя за різних умов. На першому ввімкнено зелений сигнал світлофора, на другому — миготливий жовтий без регулювальника, а на третьому — миготливий жовтий і регулювальник.

Чому інші варіанти неправильні:

• «На першому» — зелений сигнал світлофора регулює черговість руху, тому перехрестя є регульованим.
• «На третьому» — на ньому присутній регулювальник, сигнали якого визначають черговість руху.
• «На всіх малюнках» — нерегульованим є лише перехрестя на другому малюнку.

Підстава у ПДР. Ознаки регульованого перехрестя, а також правило, за яким вимкнений світлофор або миготливий жовтий сигнал за відсутності регулювальника роблять перехрестя нерегульованим, визначено пунктом 16.1 ПДР.

Запам’ятайте: миготливий жовтий сигнал сам не регулює черговість, але присутність регулювальника робить перехрестя регульованим.

Пояснення простими словами. Під час виїзду з пішохідної зони водій повинен дати дорогу іншим учасникам дорожнього руху. Синій автомобіль має пропустити пішохода, який перетинає його траєкторію, та жовтий автомобіль на дорозі, куди він виїжджає.

Що показано на ілюстрації питання. Синій автомобіль із увімкненим покажчиком повороту виїжджає за знак . Перед виїздом його шлях перетинає пішохід, а дорогою наближається жовтий автомобіль.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Пішоходу» — не враховує жовтий автомобіль, якому також потрібно дати дорогу.
• «Автомобілю» — не враховує пішохода, який перетинає траєкторію виїзду.

Підстава у ПДР. Обов’язок під час виїзду з пішохідної зони встановлює пункт 26.4 ПДР.

Запам’ятайте: виїжджаючи з пішохідної зони, пропустіть усіх учасників, чиї траєкторії перетинаються з вашою.

Пояснення простими словами. Під час гальмування інерція переносить частину навантаження із заднього колеса на переднє. Передня шина сильніше притискається до дороги, а задня — слабше, тому запас зчеплення заднього колеса зменшується і воно легше блокується від надмірного натискання на гальмо.

Чому перший варіант неправильний. Заднє колесо не навантажується сильніше, а навпаки розвантажується. Саме тому переднє гальмо за правильного поступового застосування забезпечує більшу частину ефективного уповільнення.

Практичне уточнення. Обидва гальма потрібно застосовувати плавно й узгоджено, не допускаючи різкого блокування коліс. Особливості роботи ABS або комбінованої гальмівної системи слід враховувати за інструкцією конкретного мотоцикла.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає підтримувати гальмівну систему та транспортний засіб у технічно справному стані.

Запам’ятайте: під час гальмування навантаження переходить уперед — заднє колесо розвантажується й блокується легше.

Пояснення простими словами. Мопед визначається не лише зовнішнім виглядом, а конкретними характеристиками двигуна. Для двигуна внутрішнього згоряння межа становить до 50 куб. см, а для електродвигуна — до 4 кВт.

Чому перший варіант неправильний. Двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном робочим об’ємом 50 куб. см і більше відповідає визначенню мотоцикла, а не мопеда.

Важливий нюанс. У межах екзаменаційного формулювання потрібно орієнтуватися саме на наведені у визначенні порогові значення, а не на побутову назву чи зовнішню схожість транспортного засобу.

Підстава у ПДР. Визначення терміна «мопед» наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: мопед — до 50 куб. см або до 4 кВт; від 50 куб. см — мотоцикл.

Пояснення простими словами. Більшість поширених гальмівних рідин на гліколевій основі поступово поглинають вологу. Зміна фізичних властивостей рідини дає змогу під час перевірки виявити її забруднення водою та оцінити потребу в заміні.

Чому вода небезпечна. Волога знижує температуру кипіння гальмівної рідини. Під час інтенсивного нагрівання можуть утворитися бульбашки пари, які стискаються й погіршують передавання тиску в гальмівній системі, через що ефективність гальмування зменшується.

Чому інші варіанти неправильні:

• Термін служби визначають за регламентом виробника та фактичним станом рідини, а не лише за одним вимірюванням густини.
• Обсяг залитої рідини перевіряють за її рівнем у бачку або за встановленим під час обслуговування об’ємом.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки та допустимі значення залежать від типу гальмівної рідини й обладнання. Під час реального обслуговування слід застосовувати метод, визначений виробником транспортного засобу або діагностичного приладу.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР покладає на водія обов’язок забезпечувати технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте: у цьому питанні густину перевіряють для виявлення води; волога знижує температуру кипіння рідини й може послабити гальмування.

Пояснення простими словами. Пасажир збільшує загальну масу мотоцикла та змінює її розподіл між колесами. Через це мотоцикл інакше реагує на керування та гальмування: збільшується гальмівний шлях, змінюється робота підвіски, а неправильні рухи пасажира можуть вплинути на стійкість і траєкторію.

Чому другий варіант неправильний. Додаткова маса на задньому сидінні не може не впливати на ходові якості. Водій повинен врахувати змінену поведінку мотоцикла, раніше починати гальмування та виконувати всі дії плавніше.

Як діяти безпечно. Перед поїздкою потрібно перевірити допустиме навантаження, тиск у шинах і налаштування підвіски відповідно до інструкції виробника, пояснити пасажирові правила посадки та уникати різких прискорень, поворотів і гальмувань.

Зв’язок із ПДР. Пункт 12.1 ПДР вимагає під час вибору безпечної швидкості враховувати стан транспортного засобу та особливості навантаження, щоб постійно контролювати його рух.

Запам’ятайте: пасажир змінює масу, баланс і гальмівну поведінку мотоцикла.

Пояснення простими словами. Під час сильної хуртовини сніжинки відбивають світло фар назад до водія. Ближнє світло спрямоване нижче й створює менше відбитого засліплення, а протитуманні фари додатково освітлюють дорогу безпосередньо перед автомобілем та її краї.

Чому інший варіант неправильний:

• дальнє світло спрямоване вище і потужніше освітлює сніг перед автомобілем. Відбите світло утворює яскраву «стіну», за якою дорогу видно гірше.

Підстава у ПДР. Пункт 19.1 ПДР визначає використання ближнього або дальнього світла в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості. Пункт 19.5 ПДР дозволяє в таких умовах використовувати протитуманні фари разом із ближнім або дальнім світлом. Для найкращої видимості саме під час хуртовини обирають ближнє світло.

Запам’ятайте: сніг або туман перед автомобілем — ближнє світло разом із протитуманними фарами, а швидкість має відповідати реальній видимості.

Пояснення простими словами. На підйомі стоянкове гальмо утримує автомобіль від скочування назад. Водій створює достатню тягу двигуна, плавно підводить зчеплення до моменту початку руху й одночасно поступово відпускає стоянкове гальмо. Тоді утримання автомобіля без розриву переходить від гальма до ведучих коліс.

Чому інші варіанти неправильні:

• якщо відпустити стоянкове гальмо до початку руху, автомобіль може покотитися назад;
• якщо відпускати його лише після початку руху, автомобіль рушатиме проти затягнутого гальма: це створює зайве навантаження, може заглушити двигун і спричиняє зношування механізму.

Важливий нюанс. У автомобілях з автоматичною трансмісією, електронним стоянковим гальмом або системою утримання на підйомі частину дій може виконувати автоматика. Але принцип залишається тим самим: гальмівне утримання припиняється тоді, коли автомобіль уже готовий рушити вперед.

Запам’ятайте: початок тяги й відпускання стоянкового гальма мають бути узгодженими — без відкочування назад і без руху із затягнутим гальмом.

Пояснення простими словами. Кондиціонер не виробляє холод без витрат енергії. У автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння робота компресора збільшує навантаження на двигун, тому витрата палива зростає. В електромобілі система так само споживає енергію акумулятора й може зменшувати запас ходу.

Наскільки зміниться витрата. Єдиного постійного значення немає: результат залежить від зовнішньої температури, режиму роботи системи, швидкості автомобіля, конструкції двигуна та тривалості охолодження.

Як користуватися економніше:

• перед початком руху випустити з нагрітого салону гаряче повітря;
• після охолодження не встановлювати без потреби надто низьку температуру;
• використовувати режим рециркуляції відповідно до інструкції автомобіля;
• своєчасно обслуговувати систему й салонний фільтр.

Чому відповідь «Ні» неправильна. Вона ігнорує енергію, яку двигун або акумулятор віддає для роботи компресора, вентиляторів та інших елементів системи.

Запам’ятайте: кондиціонер споживає енергію, тому впливає на витрату палива або запас ходу.

Пояснення простими словами. Припарковані автомобілі обмежують огляд. З-за них може раптово вийти пішохід, вибігти дитина чи тварина, а водій або пасажир припаркованого транспортного засобу може відчинити двері безпосередньо перед вами.

Як зменшити ризик:

• вибрати швидкість, яка дозволяє зупинитися в межах видимої ділянки;
• стежити за проміжками між автомобілями, колесами та салонами припаркованих транспортних засобів;
• залишити безпечний боковий інтервал там, де це можливо;
• бути готовим негайно зменшити швидкість, якщо з’явиться людина, тварина або відчиняться двері.

Чому інші варіанти неправильні:

• збільшення швидкості погіршує можливість зупинитися перед раптовою перешкодою;
• аварійна світлова сигналізація не надає переваги й не усуває небезпеку, приховану припаркованими автомобілями.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР вимагає уважно стежити за дорожньою обстановкою, пункт 12.1 ПДР — обирати контрольовану швидкість, а пункт 13.3 ПДР — дотримувати безпечного інтервалу під час об’їзду.

Запам’ятайте: ряд припаркованих автомобілів — це зона обмеженої оглядовості й можливих раптових перешкод.

Пояснення простими словами. Якщо дорослий не реагує та не дихає нормально, потрібно негайно викликати екстрену медичну допомогу й розпочати серцево-легеневу реанімацію. За наявності гучного зв’язку виклик можна здійснювати одночасно з проведенням СЛР.

Основна послідовність:

• переконатися, що місце події безпечне;
• перевірити свідомість, відновити прохідність дихальних шляхів і оцінювати дихання не довше 10 секунд;
• за відсутності нормального дихання викликати 103 або 112 та виконувати вказівки диспетчера;
• розпочати цикли з 30 натискань на грудну клітку та 2 вдихів; без захисного засобу дозволено виконувати лише натискання.

Чому інші варіанти неправильні:

• відкладати виклик до появи дихання небезпечно — професійну допомогу потрібно викликати негайно;
• стабільне бокове положення застосовують до непритомної людини, яка нормально дихає; за відсутності дихання потрібна СЛР.

Запам’ятайте: немає нормального дихання — виклик 103/112 і негайний початок СЛР.

Пояснення простими словами. Домедичну допомогу починають з оцінки безпеки місця події. Рух транспорту, вогонь, паливо, уламки, обірвані дроти або інші небезпечні фактори можуть травмувати рятівника, постраждалого та людей поруч.

Правильна послідовність:

• зупинитися в безпечному місці та оцінити загрози;
• за можливості позначити й убезпечити місце ДТП, не наражаючи себе на ризик;
• залучити конкретних очевидців і викликати 103 або 112;
• лише після усунення або обходу небезпеки підійти до постраждалого й розпочати допомогу.

Чому інший варіант неправильний. Надання допомоги всупереч реальній небезпеці може призвести до появи нових постраждалих і унеможливити подальший порятунок. Безпека не означає бездіяльність: потрібно викликати спеціальні служби та діяти з безпечної позиції.

Запам’ятайте: спочатку безпека місця події, потім допомога.