Категорія A

Пояснення простими словами. Перехід дороги поза пішохідним переходом або перехрестям є винятком. Він дозволяється не просто після перевірки безпеки, а лише за одночасного виконання всіх установлених Правилами умов.

Усі необхідні умови:

1. У зоні видимості немає пішохідного переходу.
2. У зоні видимості немає перехрестя.
3. Дорога має не більше трьох смуг загалом для руху в обох напрямках.
4. На дорозі немає розділювальної смуги.
5. У місці переходу не встановлено огородження.
6. Дорогу добре видно в обидва боки.
7. Пішохід переходить її під прямим кутом до краю проїзної частини.
8. Перед початком переходу пішохід переконався у відсутності небезпеки.

Умови повинні виконуватися одночасно. Якщо хоча б одна з них не виконується, переходити дорогу в цьому місці не можна — потрібно знайти пішохідний перехід або дозволене місце на перехресті.

Як рахувати смуги. Обмеження «не більше трьох смуг для обох напрямків» означає загальну кількість смуг на дорозі. Наприклад, дві смуги в одному напрямку та одна в протилежному — це разом три смуги.

Зона видимості та оглядовість — різні умови. У зоні видимості не повинно бути переходу чи перехрестя, а сама ділянка дороги має добре проглядатися в обидва боки. Правила не встановлюють для «зони видимості» єдиної відстані в метрах — усе залежить від фактичної дорожньої обстановки.

Важливе уточнення до правильної відповіді. Варіант 2 передає основні умови, але скорочує повний текст ПДР. Навіть після його вибору потрібно пам’ятати про перехід під прямим кутом, добру видимість дороги в обидва боки та відсутність розділювальної смуги й огородження.

Поза переходом немає спеціальної переваги. Пішохід повинен пропустити транспортні засоби та починати рух лише тоді, коли може безпечно завершити перехід. Навіть за виконання всіх умов не можна раптово виходити або вибігати на дорогу.

Розбір варіантів відповіді:

• Варіант 1 неправильний: переходити поза переходом дозволено не на будь-якій дорозі, а лише за чітко визначеної сукупності умов.
• Варіант 2 правильний серед запропонованих відповідей: він містить відсутність переходу й перехрестя, обмеження кількості смуг та обов’язкову перевірку безпеки.
• Варіант 3 неправильний: розділювальна смуга не дозволяє такий перехід, а навпаки — прямо забороняє переходити дорогу поза пішохідним переходом.

Підстава у ПДР. Загальну послідовність вибору місця переходу встановлює пункт 4.7 ПДР. Повний перелік умов переходу поза переходом або перехрестям містить пункт 4.8 ПДР. Заборони за наявності розділювальної смуги, чотирьох і більше смуг чи огородження передбачені підпунктом «г» пункту 4.14 ПДР.

Запам’ятайте: немає переходу й перехрестя + не більше трьох смуг + добра оглядовість + прямий кут + відсутність небезпеки. Лише за такої сукупності дозволений перехід поза спеціально визначеним місцем.

Пояснення простими словами. У тунелях обгін заборонений без будь-яких винятків щодо швидкості транспортного засобу попереду або стану зустрічної смуги.

У замкненому просторі тунелю оглядовість і можливості для безпечного маневру обмежені, а наслідки зустрічного зіткнення можуть бути особливо небезпечними. Тому виїжджати на зустрічну смугу для обгону не можна.

Що показано на ілюстрації. Сірий автомобіль рухається в тунелі за синім автомобілем і подав сигнал лівого повороту, маючи намір виконати обгін. Незалежно від видимості дороги попереду цей маневр у тунелі заборонений.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дозволено, якщо швидкість автомобіля, що обганяється, менше 30 км/год» — швидкість автомобіля попереду не створює винятку із заборони обгону в тунелі;
• «Дозволено, якщо смуга зустрічного руху вільна» — навіть вільна зустрічна смуга не дозволяє виконувати обгін у тунелі;
• «Дозволено при дотриманні умов, зазначених у відповідях 2 і 3» — поєднання двох умов також не скасовує прямої заборони.

Запам’ятайте: у тунелі обгін заборонений завжди — незалежно від швидкості автомобіля попереду та наявності зустрічного руху.

Підстава в ПДР. Заборону обгону в тунелях встановлює підпункт «д» пункту 14.6 ПДР.

Пояснення простими словами. Насамперед зупинятися або ставити транспортний засіб потрібно у спеціально відведеному місці чи на узбіччі. Сірий автомобіль залишено на проїзній частині, хоча праворуч є придатне для зупинки узбіччя. Саме тому його водій порушив правила.

Що показано на ілюстрації. Червоний автомобіль повністю розташований на узбіччі, а сірий автомобіль зупинився у правій смузі руху поряд із вільним узбіччям.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Водій червоного автомобіля». Червоний автомобіль зупинено на узбіччі, як цього й вимагає загальне правило.
• «Обидва водії». Неправильно зупинився лише водій сірого автомобіля; червоний автомобіль розташований за межами проїзної частини.

Підстава у ПДР. Вимогу здійснювати зупинку і стоянку у спеціально відведених місцях чи на узбіччі встановлено пунктом 15.1 ПДР.

Запам’ятайте: якщо придатне узбіччя є, потрібно зупинитися на ньому, а не залишати автомобіль у смузі руху.

Пояснення простими словами. Біля тротуару або іншого місця з пішохідним рухом транспортний засіб дозволено ставити під кутом лише передньою частиною до тротуару. Задньою частиною до тротуару автомобіль можна ставити під кутом лише на підйомі.

Що показано на ілюстрації. Фіолетовий автомобіль поставлено під кутом задньою частиною до тротуару на рівній ділянці дороги. Оскільки автомобіль стоїть не на підйомі, його поставлено неправильно.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Правильно, якщо це не перешкоджає руху інших транспортних засобів». Відсутність перешкоди не скасовує окремої вимоги щодо того, якою частиною автомобіль повинен бути повернутий до тротуару.
• «Правильно». На рівній ділянці дороги ставити автомобіль під кутом задньою частиною до тротуару не дозволено.

Підстава у ПДР. Умови постановки транспортних засобів під кутом до краю проїзної частини встановлено пунктом 15.5 ПДР.

Запам’ятайте: біля тротуару на рівній дорозі автомобіль ставлять під кутом передньою частиною до тротуару, а на підйомі — задньою.

Пояснення простими словами. Засліплення — це не просто дискомфорт від яскравого світла або тимчасове погіршення видимості. Це стан, за якого дія світла позбавляє водія можливості виявити перешкоду або розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.

Чому правильна саме відповідь 1. Вона містить визначальну ознаку засліплення: водій об’єктивно вже не може розпізнати перешкоди або межі дороги. Саме так цей стан визначено у Правилах дорожнього руху.

Чому варіант 2 неправильний. У ньому сказано, що видимість погіршилася, але водій усе ще може виявляти перешкоди та розпізнавати межі дороги. Це означає негативний вплив світла на зір, але ще не відповідає визначенню засліплення у ПДР.

Що показано на ілюстрації нижче. Яскраве світло зустрічних фар створює світлову пляму перед водієм. Межі дороги стають нечіткими, а розташована попереду перешкода зливається з темним фоном. За умови, що водій уже не може своєчасно розпізнати ці елементи на мінімальній відстані, такий стан є засліпленням.

Практичний приклад. Уночі водія раптово засліпило світло зустрічного автомобіля. Якщо перед собою він бачить лише яскраву пляму й об’єктивно не може розрізнити край своєї смуги або перешкоду, це вже засліплення, а не звичайний дискомфорт від світла.

Що робити водієві. У разі засліплення потрібно ввімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зменшити швидкість та зупинитися. Відновити рух можна лише після того, як негативні наслідки засліплення минуть.

Важливе уточнення. ПДР не встановлюють для цього визначення єдиної числової мінімальної відстані. Вирішальною є саме втрата можливості виявити перешкоди або розпізнати межі елементів дороги.

Підстава у ПДР. Визначення засліплення наведено в пункті 1.10 ПДР, а обов’язкові дії водія — у пункті 19.3 ПДР.

Запам’ятайте: стало гірше видно, але перешкоди ще можна розпізнати — це не засліплення за визначенням ПДР; об’єктивно не можете їх виявити — це засліплення.

Пояснення простими словами. Якщо автомобіль обладнаний підголівниками та ременями безпеки, водій і пасажири за загальним правилом зобов’язані користуватися обома цими засобами. Вони допомагають зменшити ризик травмування під час різкого гальмування або зіткнення.

Чому правильна саме відповідь 4. У ПДР підголівники та ремені безпеки прямо названі засобами пасивної безпеки. Отже, правильними є варіанти 1 і 2, тому потрібно обрати відповідь, яка їх об’єднує.

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіант 1 «Підголівниками» називає лише один із двох зазначених у ПДР засобів, тому окремо є неповним.
• Варіант 2 «Ременями безпеки» також називає лише один засіб і не враховує підголівники.
• Варіант 3 «Підлокітниками» неправильний: підлокітники не входять до наведеного в ПДР переліку засобів пасивної безпеки, якими зобов’язані користуватися водій і пасажири.
• Варіант 5 «Відповіді 1, 2 і 3» неправильний, оскільки включає підлокітники.

Що показано на ілюстрації нижче. Ілюстрація узагальнює обов’язки водія за пунктом 2.3 ПДР. У фрагменті «в» водій і пасажир правильно пристебнуті ременями безпеки, а непристебнутий пасажир позначений червоним хрестиком. За спинами людей також видно підголівники — другий названий у ПДР засіб пасивної безпеки.

Практичний приклад. Перед початком руху водій пристібається, перевіряє положення підголівника та переконується, що пасажири, зокрема на задньому сидінні, також пристебнули ремені. Перевозити непристебнутих пасажирів водій не повинен.

Важливий нюанс. ПДР передбачають окремі винятки щодо користування ременями безпеки у прямо визначених випадках. Проте вони не змінюють загального правила і правильної відповіді на це питання: підголівники та ремені безпеки.

Підстава у ПДР. Обов’язок водія користуватися підголівниками й ременями безпеки та не перевозити непристебнутих пасажирів установлено пунктом 2.3 ПДР. Обов’язок пасажирів користуватися цими засобами передбачено також пунктом 5.2 ПДР.

Запам’ятайте: у цьому питанні пасивна безпека — це підголівник плюс ремінь; підлокітник до правильної відповіді не належить.