Категорія A

Пояснення простими словами. Білий автомобіль перебуває на шляхопроводі. Зупинка в такому місці заборонена незалежно від того, скільки вона триватиме та чи пов’язана вона з посадкою пасажира.

Що показано на ілюстрації. Білий автомобіль зупинився на шляхопроводі поруч із пасажиром. Навіть якщо водій планує одразу продовжити рух після посадки людини, це все одно є забороненою зупинкою.

Чому інші варіанти неправильні:

• «Дозволено на час до 5 хвилин». П’ятихвилинного винятку для зупинки на шляхопроводі в ПДР немає.
• «Дозволено в будь-якому випадку». Цей варіант прямо суперечить установленій забороні зупинки на шляхопроводах.

Підстава у ПДР. Заборону зупинки на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними встановлено пунктом 15.9 ПДР.

Запам’ятайте: коротка посадка пасажира не дозволяє зупинятися там, де ПДР прямо забороняють зупинку.

Пояснення простими словами. Знак 5 — «Початок житлової зони». Він позначає в’їзд на територію, де діють спеціальні правила руху в житловій зоні.

Що показано на ілюстрації питання. На знаку 5 разом зображені будинок, автомобіль, пішохід і дитина, що грається. Це візуально передає змішаний рух у житловій зоні.

Чому інші варіанти неправильні:

• знак 1 забороняє рух усіх транспортних засобів;
• знак 2 забороняє рух пішоходів;
• знак 3 позначає початок пішохідної зони;
• знак 4 позначає пішохідну доріжку.

Підстава у ПДР. Знак 5.34 інформує про в’їзд на територію, де діють особливі умови дорожнього руху, передбачені для житлових зон.

Запам’ятайте: будинок, автомобіль і люди на одному синьому знаку — житлова зона.

Пояснення простими словами. Разом з аварійною сигналізацією знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар установлюють на відстані від транспортного засобу у двох випадках: під час ДТП та під час вимушеної зупинки в місці, де оглядовість дороги хоча б в одному напрямку становить менше ніж 100 метрів.

Що показано на ілюстрації. Зображено два передбачені Правилами засоби попередження: знак аварійної зупинки та миготливий червоний ліхтар. У зазначених випадках використовують один із них разом з увімкненою аварійною сигналізацією.

Чому обираємо об’єднаний варіант:

• Варіант 1 правильний, але називає лише ДТП.
• Варіант 2 неправильний: під час посадки або висадки організованої групи дітей вмикають аварійну сигналізацію, але знак чи ліхтар на відстані від транспортного засобу не встановлюють.
• Варіант 3 правильний, але називає лише відповідну вимушену зупинку.
• Варіант 4 охоплює обидва правильні випадки.
• Варіант 5 помилково включає посадку та висадку дітей.

Підстава у ПДР. Випадки ввімкнення аварійної сигналізації наведені в пункті 9.9 ПДР, а випадки додаткового встановлення знака або ліхтаря на відстані — у пункті 9.10 ПДР.

Запам’ятайте: аварійна сигналізація разом зі знаком або червоним ліхтарем на відстані потрібна при ДТП та при вимушеній зупинці за оглядовості менше ніж 100 метрів.

Пояснення простими словами. Несправний покажчик температури охолоджуючої рідини не зазначений у цьому переліку як окрема підстава для заборони експлуатації. Натомість спідометр і передбачені конструкцією замки дверей повинні працювати.

Чому інші варіанти неправильні:

• Несправний спідометр не дає водієві контролювати швидкість, тому експлуатація заборонена.
• Несправні замки дверей кузова або кабіни можуть призвести до самовільного відчинення дверей під час руху й прямо зазначені в ПДР.

Підстава у ПДР. Відповідний перелік несправностей інших елементів конструкції містить пункт 31.4.7 ПДР.

Запам’ятайте: спідометр і замки дверей прямо названі в забороненому переліку, покажчик температури — ні.

Пояснення простими словами. Гнучке зчеплення позначають сигнальними прапорцями або щитками через кожний метр. Виняток — зчеплення, яке саме має покриття зі світлоповертального матеріалу: тоді додаткові прапорці чи щитки не потрібні.

Чому окремі варіанти неповні:

• Прапорці або щитки є звичайним способом позначення.
• Світлоповертальне покриття є дозволеною альтернативою. Тому повна відповідь охоплює обидва способи.

Підстава у ПДР. Способи позначення гнучкого зчеплення визначає пункт 30.5 ПДР.

Запам’ятайте: прапорці чи щитки через метр або світлоповертальне покриття самого зчеплення.

Пояснення простими словами. Перед перехрестям установлено дорожній знак 4.2 , який дозволяє рух лише праворуч. Поворот ліворуч суперечив би його вимозі.

Що показано на ілюстрації питання. Дорожній знак 4.2 звернений до водія і має білу стрілку праворуч на синьому тлі. Отже, з цього напрямку можна продовжити рух тільки праворуч.

Чому відповідь «Дозволено» неправильна. Водій не може обирати інший напрямок, навіть якщо траєкторія ліворуч вільна: наказовий припис є обов’язковим.

Підстава у ПДР. Дорожній знак 4.2 «Рух праворуч» дозволяє рух лише в напрямку, вказаному стрілкою.

Запам’ятайте: біла стрілка праворуч на синьому круглому тлі — це обов’язковий напрямок руху.

Пояснення простими словами. ПДР прямо забороняють навчання водінню у житловій зоні, на дорогах для автомобілів та на автомагістралях. На ілюстрації ці три види доріг позначено відповідно знаками 3, 2 і 1.

Що показано на ілюстрації питання. Під номером 1 зображено знак , під номером 2 — , а під номером 3 — .

Чому інші варіанти неправильні:

• Варіанти, до яких включено знак 4 або знак 5, помилкові: ці знаки не позначають жодного з трьох місць, де пункт 24.9 прямо забороняє навчання водінню.
• «Всіма» — неправильно, оскільки заборона стосується не всіх п’яти показаних знаків.

Підстава у ПДР. Відповідну заборону встановлює пункт 24.9 ПДР.

Запам’ятайте: навчальна їзда заборонена на автомагістралі, дорозі для автомобілів і в житловій зоні.

Пояснення простими словами. Знак повідомляє, що автомагістраль закінчується. Після нього спеціальний режим руху, установлений для автомагістралі, більше не діє, якщо інше не визначено дорожніми знаками.

Що показано на ілюстрації питання. Зображено знак із символом автомагістралі, перекресленим червоною діагональною смугою, — знак .

Чому інші варіанти неправильні:

• Кінець дороги для автомобілів позначається іншим знаком.
• Кінець обмеження мінімальної швидкості позначає знак .
• Кінець вимог для руху в населеному пункті не є значенням зображеного знака.

Підстава у ПДР. Знак має назву «Кінець автомагістралі», а особливості руху такою дорогою встановлено розділом 27 ПДР.

Запам’ятайте: перекреслений символ автомагістралі означає завершення її спеціального режиму.

Пояснення простими словами. Знак «Дати дорогу» не встановлює безумовної вимоги повної зупинки. Якщо дорога вільна і водій може надати перевагу без зупинки, достатньо знизити швидкість та безпечно продовжити рух.

Що показано на ілюстрації питання. На зображенні — перевернутий трикутний знак 2.1 «Дати дорогу».

Чому відповідь «Так» неправильна:

• повна зупинка потрібна, якщо цього вимагає дорожня обстановка для надання переваги;
• безумовну зупинку незалежно від наявності інших транспортних засобів вимагає знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено»;
• знак 2.1 визначає обов’язок дати дорогу, а не обов’язок завжди зупинитися.

Підстава у ПДР. Знак 2.1 «Дати дорогу» вимагає надати перевагу транспортним засобам, які мають пріоритет.

Запам’ятайте: «Дати дорогу» — це результат; зупинка є лише одним зі способів його забезпечити, коли вона необхідна.

Пояснення простими словами. Знак «Викидання кам’яних матеріалів» попереджає про сипке покриття, з якого колеса можуть викидати камінці.

Що показано на ілюстрації питання. З-під коліс автомобіля в різні боки вилітають камінці.

Чому інші варіанти неправильні:

• мокре покриття саме по собі не є значенням цього знака;
• снігові замети позначають окремим знаком;
• нерівності проїзної частини мають інші символи;
• зображення прямо показує викидання сипкого матеріалу колесами.

Підстава у ПДР. Знак 1.14 «Викидання кам’яних матеріалів».

Запам’ятайте: камінці з-під коліс — зменште швидкість і збільште дистанцію.

Пояснення простими словами. Мопед визначається не лише зовнішнім виглядом, а конкретними характеристиками двигуна. Для двигуна внутрішнього згоряння межа становить до 50 куб. см, а для електродвигуна — до 4 кВт.

Чому перший варіант неправильний. Двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном робочим об’ємом 50 куб. см і більше відповідає визначенню мотоцикла, а не мопеда.

Важливий нюанс. У межах екзаменаційного формулювання потрібно орієнтуватися саме на наведені у визначенні порогові значення, а не на побутову назву чи зовнішню схожість транспортного засобу.

Підстава у ПДР. Визначення терміна «мопед» наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: мопед — до 50 куб. см або до 4 кВт; від 50 куб. см — мотоцикл.

Пояснення простими словами. Мотоциклом є двоколісний механічний транспортний засіб із двигуном робочим об’ємом 50 куб. см і більше незалежно від того, має він боковий причіп чи ні. Тому перший і другий варіанти разом охоплюють обидві конструкції, передбачені визначенням.

Чому окремі варіанти неповні або неправильні:

• Перший варіант охоплює тільки мотоцикл без бокового причепа.
• Другий варіант охоплює тільки мотоцикл із боковим причепом.
• Двигун до 50 куб. см або електродвигун до 4 кВт — це характеристики мопеда, а не мотоцикла.

Важливий нюанс. До мотоциклів також прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні й інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Підстава у ПДР. Визначення терміна «мотоцикл» наведено в пункті 1.10 ПДР.

Запам’ятайте: від 50 куб. см — мотоцикл; боковий причіп не змінює цієї класифікації.

Пояснення простими словами. Недостатній рівень моторної оливи погіршує змащування та відведення тепла від деталей двигуна. Перевірка перед поїздкою дає змогу вчасно помітити витрату оливи або підтікання, а не чекати, поки двигун почне перегріватися чи пошкодиться.

Чому інші варіанти неправильні:

• Кожні 2000 км — надто рідко для оперативного контролю: рівень може знизитися значно раніше.
• Кожні 4000 км — ще довший інтервал, який також не дає змоги своєчасно виявити раптову втрату оливи.

Практичне уточнення. Спосіб перевірки залежить від моделі: за щупом або оглядовим віконцем, на рівній поверхні та за умов, визначених виробником. Інтервали заміни оливи й передвиїзна перевірка її рівня — це різні процедури.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте для тесту: рівень моторної оливи — перед кожною поїздкою; заміна оливи — за регламентом виробника.

Пояснення простими словами. У цьому екзаменаційному питанні рекомендований інтервал перевірки зчеплення становить 6000 км. Під час перевірки оцінюють вільний хід важеля, стан і регулювання приводу, плавність увімкнення та відсутність пробуксовування або ривків.

Чому інші варіанти неправильні:

• 12 000 км не відповідає рекомендованому інтервалу, закладеному в цьому екзаменаційному питанні.
• Не перевіряти протягом усього періоду експлуатації небезпечно: деталі приводу та зчеплення зношуються, а регулювання може змінюватися.

Практичне уточнення. ПДР не встановлюють єдиного пробігу для обслуговування зчеплення всіх мотоциклів. У реальній експлуатації потрібно дотримуватися інструкції виробника конкретної моделі, а за появи пробуксовування, ривків, сторонніх звуків чи неправильного вільного ходу виконати перевірку раніше.

Зв’язок із ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує водія перед виїздом перевірити й забезпечити технічно справний стан транспортного засобу.

Запам’ятайте для тесту: перевірка зчеплення — кожні 6000 км; для обслуговування свого мотоцикла — регламент виробника.

Пояснення простими словами. Дзеркала дають водієві значну частину інформації про простір позаду й збоку, але не показують усього. Транспортний засіб, мотоцикліст або велосипедист може перебувати у сліпій зоні й не відображатися в жодному дзеркалі. Тому перед маневром потрібно поєднати перевірку дзеркал із коротким поглядом через плече.

Безпечна послідовність перед маневром:

• оцінити обстановку попереду;
• перевірити внутрішнє та відповідне зовнішнє дзеркало;
• увімкнути покажчик повороту;
• коротко повернути голову через плече й перевірити сліпу зону;
• виконувати маневр лише після того, як вільний простір підтверджено.

Чому перші два варіанти окремо неповні:

• лише поворот голови не дає повної картини того, що відбувається позаду;
• лише дзеркало заднього виду не показує всю бічну сліпу зону.

Підстава у ПДР. Пункт 10.1 ПДР вимагає перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку переконатися, що маневр буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам.

Запам’ятайте: дзеркала плюс коротка перевірка через плече — це одна спільна перевірка, а не взаємозамінні способи.

Пояснення простими словами. Потенційно небезпечною є не обов’язково найближча ділянка, а передусім та, яку водій бачить найгірше і з якої може раптово з’явитися інший учасник руху. На ілюстрації такою ділянкою є зона C.

Що показано на ілюстрації питання. Зустрічний автобус закриває огляд простору за собою. У зоні C вже частково видно інший автомобіль, який до цього був прихований великим транспортним засобом. Його подальша траєкторія може перетнутися з вашою, а часу на реакцію через закритий огляд буде менше.

Чому не зони А та В:

• зона А показує видиму в зовнішньому дзеркалі ділянку позаду збоку; на ілюстрації там немає прихованого транспортним засобом об’єкта, що наближається до вашої траєкторії;
• зона В розташована на відкритій і добре видимій ділянці;
• зону C перекриває автобус, тому саме там найімовірніша пізня поява небезпеки.

Як діяти. Завчасно зменшити швидкість, збільшити запас простору й бути готовим до гальмування. Коли прихований об’єкт уже створив небезпеку для руху, діє вимога негайно зменшувати швидкість аж до зупинки.

Підстава у ПДР. Пункт 2.3 ПДР зобов’язує бути уважним і відповідно реагувати на зміну обстановки, пункт 12.1 ПДР — обирати безпечну швидкість, а пункт 12.3 ПДР визначає дії в разі появи небезпеки.

Запам’ятайте: великий транспортний засіб — це рухома стіна, за якою небезпека може стати видимою в останню мить.

Пояснення простими словами. Під час зустрічного роз’їзду в темну пору доби безпечніше орієнтуватися на правий край своєї проїзної частини. За її наявності таким орієнтиром є дорожня розмітка 1.2 . Вона допомагає утримувати автомобіль у своїй частині дороги та не спрямовувати погляд на яскраві фари зустрічного транспорту.

Чому інші варіанти неправильні:

• орієнтування на лівий край дороги не допомагає точно контролювати положення автомобіля відносно правого краю своєї проїзної частини;
• погляд на лінію між зустрічними потоками спрямовується ближче до фар зустрічного автомобіля, що підвищує ризик засліплення та небезпечного зміщення до центру дороги.

Підстава у ПДР. Дорожня розмітка 1.2 позначає край проїзної частини. Докладний опис наведено на окремій сторінці цього елемента.

Запам’ятайте: у темряві при зустрічному роз’їзді орієнтир — правий край вашої проїзної частини, а не фари й не центр дороги.

Пояснення простими словами. Що вища швидкість, то більшу відстань автомобіль проходить за той самий час реакції водія. Навіть невелике відхилення керма, порив вітру, нерівність дороги або рух сусіднього учасника можуть швидше скоротити запас простору збоку. Тому зі збільшенням швидкості потрібний більший боковий інтервал.

Чому інший варіант неправильний:

• боковий інтервал не може бути однаковим за будь-якої швидкості: на більшій швидкості залишається менше часу виправити відхилення, а наслідки контакту будуть тяжчими.

Підстава у ПДР. Пункт 13.1 ПДР зобов’язує залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу й стану транспортного засобу дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Запам’ятайте: більша швидкість — більший просторовий запас не лише попереду, а й збоку.

Пояснення простими словами. Рану на голові потрібно обережно захистити чистою марлевою пов’язкою, не стискаючи пошкоджені тканини. Надмірний тиск може бути небезпечним, якщо ушкоджені кістки черепа або в рані є уламки.

Що заборонено:

• проводити пальпацію рани;
• тиснути всередину рани;
• використовувати антисептики для її обробки;
• намагатися промацувати або вправляти кісткові уламки.

Чому інші варіанти неправильні:

• антисептики та туга пов’язка прямо суперечать алгоритму допомоги при рані голови;
• безперервний сильний тиск на таку рану може погіршити можливе пошкодження черепа; пов’язку фіксують без надмірного тиску.

Запам’ятайте: рана голови — марлева пов’язка без надмірного тиску.

Пояснення простими словами. Венозна кровотеча зазвичай має рівномірний безперервний потік. Її зупиняють прямим тиском на рану, після чого накладають пов’язку, що тисне та підтримує цей тиск.

Як діяти:

• за можливості надягніть рукавички;
• щільно притисніть до рани чисту серветку або тканину;
• не припиняючи тиску, накладіть поверх неї пов’язку, що тисне;
• перевірте, чи кровотеча справді зупинилася;
• за значної крововтрати викличте 103 або 112 та постійно стежте за станом людини.

Чому інші варіанти не обираємо:

• джгут не є першим засобом для звичайної венозної кровотечі;
• очікувати самостійної зупинки небезпечно, оскільки пошкодження великої вени може спричинити масивну крововтрату.

Важливий нюанс. Якщо кровотеча з кінцівки є масивною та не зупиняється прямим тиском і пов’язкою, що тисне, застосовують кровоспинний джгут незалежно від того, артеріальну чи венозну судину пошкоджено.

Запам’ятайте: звичайна венозна кровотеча — прямий тиск і пов’язка, що тисне; масивна — негайне посилення способу зупинки.